Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Природно-территориальные комплексы Днестровской долинно-речной системы в границах Среднего Приднестровья, их изменения под влиянием гидротехнической системы

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Природно-территориальные комплексы Днестровской долинно-речной системы в границах Среднего Приднестровья, их изменения под влиянием гидротехнической системы"

> НАЩОНЛЛЬНА АКАДЕМПГНАУК дал!!!!» 1НС1ИТУТ ГЕОГРАФП

На правах рукопясу

ДУТЧЛК Никола Васильевич

ПРИР0ДН0-ТЕРИТ0Р1АЛЬН1 КОМПЛЕКСИ днютовсько! ДОЛИНЮ-Р1ЧКОВОК СИСТЕШ В МЕЖАХ СЕРВДНЬОГО ПРИДН1СТРОВ"Я, IX ЗМШ П1Д ВПЛИВОЫ ПДР0ТЕХН1Ч-НС! СИСТЕШ.

II.00.0I - ф!эична гвограф[л, гвоф!зика 1 геох1м1я ландшафт!в

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата географ!чних наук

КиТв - 1994

Дисертащсю в рукопис.

Робота виконана и Чернхыоцьксму у1ивчрситет1 1М. Ю.йедьковича■

Иауковий керхвник - доктор географгчних наук, професор |ФЦИЦЙ Микола Олександрович

Офпцйш опоненти: I. Доктор гоограф1чних наук, професор ШВЕБС Генр1х 1ванович

2. ¡Сандидат географ1чних наук, старший науковий сшвробхтник ГИШЕВЕЦЫМЙ Володимир Трифонович

Лровхдна орган1зац1я - Львхвсышй университет 1М.1.Франка, /м.Льв1в/, географхчний факультет.

/А /Осо

Захист вхдбудеться " .¿¿гои^^^й- 1994р. о "

годши на аасаданн! спец1ал1Эоьано1 вченох ради Д 016.02.02 1нституту географп 11ЛН Украпш за адресов: Кихв, вул Володимир-съка, 44.

.'] дисиртащею к.ожна оэнайомитися у б1бл.10тец1 1нстктуту гоографп НАМ Украхни, 252034, У»,ив, вул. Володимирська, 44.

Автореферат розюланий " 3 94р.

Вчоний секретер споц1ал1эовано1 вчено} ради кандидат географцчних наук, старший науковий С111вроб1Тник

"'! " Л''

' ( 11ервдер1й В.1,

" 11 /

ЗАШЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АктуяЛ1ьн^сть_теми. Завдання вивчення 1 оптимЬчяц! Т процас1в вэаемодИ природних 1 г|дротехн!чних систем стають все б1льш ак-туальними, отримупть пелику наукову 1 соц1ально-економ1чну эначи-м!сть. В!дношвння природно-територ1альнйх комплекса (11ГК) 1 во-догосподарських комплекс1в в!дзначаються особливо високов т1сно-гою вертикальных 1 горкзонтальнкх зв"лэк!в. Вони специфШн! I в|д-носно слабо внвчен!. Сформован! в результат! !х пзаеиодН лаидшф-тно-г!дротехн1чн! системи (ЛГ1ТС) - клас природно-антропогенних ландшафт!в, до найб|льп активно розвнваеться. Велика I в!дпов1даль-на роль цих систем у пир!шенн! проблем сноргозабезпечення, водопос-тачання, м?л1орац1К, охороня I оптин!зац1К середовика життед1яль-ност1 лвдини, транспортах, рибогосподарських проблем, в орган!за-цИ в!починку ! оздоровления населения.

Природно-росурсний потенц!ал цих комплекс!в використовуеться системами ландшафт!в, розселення, природокористування сво!х, су-с!дн1х 1 в!ддолених район!в.

Досл!дхення природних 1 техногенних бЛок!в ЛПТС, Тх поток1в-эв"зк1в, напрямк!в взаемод!! мае велике иауково-теоратичне, прак-тичне ! прогностичне знзчення як наукова основа контроле, упрвв-л1ння 1 регулювання цими процесами, основа розвитку ландшафтно-г!-дролоПчних, !нженерно-ландпафтних досл!джень.

Генетичнов, природно-!сторичнос основои, первинним хор1нним системоутворюсчим "фундаментом" формування 1 функи!онування ЛПТС слуяать 11ГК тополоПчного I локального р!вн!в структурно! орган!-зацЦ долинно~р{чяош1х систем. Вивчення чинник1в !х формування; системоутворпичих якостей, функц!онально! 1 територ!ально! струк-тури, напрямк!о впливу на г1дротехн!чну систему 1. ЛГ1ТС мае перво-чергове, основоположне значения.

Рег!он_досл!а«енкя - парагенетична Середньоди1стровська доли-нно-р!чкопп система. Воно в1дзначаеться рядом специф!чних особли-востей: 15 широтне ! субпиротне простягання (в!д с. Наддн!стрян-ське до с.Волошково - субмеридЮнальне); 2) глибокий (до 230-250м) вр!з долкни в порвинну поверхня сарматського плато; 3)'р1эко ви-ражена асимотричиа будова долини - вуэьке правобережжя, широке л!вобережжя;-4) розпиток велико! к1лькост! (до 9) р!знов!кових 1 1 р!гновисотних надзаплавних ерозШт-акумулятиышх (цокольних) терас; 5) розвиток на л|вобережя! вс1х надканьйонних терас, широке розповсюдження тут високих ранньоплейстоценових 1 надвисоких

пл1оцйнових терас, 1нтенсиви0 розчленування 1х поверхонъ гусгов ыережес приток; G) глибокиЯ (до 120 м) 1 píoioifl пр!з п поверхно плейстоценових терас вузького киньйоиу; 7) каявн1сть в каньйон! великих ауал!а Bpiamix меандр (Мелышце-йод1льського, Хотинсько-го, Студеницького í Ушицько-Калесысого), пряуроченях до л{н|Я тектон1чних порутлень; Ь) чоткопод1С»т d план!, асиметрична будо-ва капьйону, складна терисован1сть йог-о борт1в i днища; 9) спо-циф1чн!сть, контраcHíCTb, дифсренЩйован1сть, динам1чн!сть лацд-шафтно! opreniouKiY, складна спряжен1сть руслових, заплавних, надзаплавно-терасових, схилових вид!а м}сцевостей, fx простих 1 складних урочиц; 10) широкий розвиток схилових м1сцовостей, в тому числ i специф1чких м1сцевостей нрямовисних дн1стровських "ст1-нок" з виходами кор1ниих пор1д planoro в!ку i л!толог1!.

Середне Придя1стров"я i долина Дн1стра - perlón дутяе ранньо-го (ииель) тривалого заселения. активного, в основному с1льсько-господпрського освоения, глибоко! антропогенно! перотвопеност1 ПТК. В TenepiKiiñ час Придн!стров"л - один э нойб1льш густозасе-леиих с1льськогосподарсьхих рег!оШв Центрально! f Сх|дио! €вро-пи, густота населения досягас 115—120 чол./км'', с1льське инселе-ння склэдае 60-57$, с!льськогосподарс!>к1 уг!ддя - в!д до плоЩ природиих район1в.

В кожах цього комплексу на протлэ! 5 рок1в формуеться 1 фун-кц!онуе Дя1стровська г1дротехн1чна система (ДПТС).

Геолого-географ1чн1 умови визначиди тип водосховииа, За кла-сиф!кац1«в А.В.Агякяна i В.О.Шарапова (1977) його можна в1дности до кзтогсрИ долинних водосховищ породПрських областей. Иалшок г!дрос1тки реПону, каньйоноподЮний характер долини Дн1стра i його приток, У~под1бна форма багатьох великих балок зуыовили фор-мування довгого (по фарватеру 204 кы), вузького (середня ширина 0,8-1,0 км, максимальна - 3,В км), глибокого (максимальна глиби-на б!ля гробя! ы, ерредня - P.'¿ м), звивистого водосховииа з плоков дзеркала 142 км'"', з високими (до 60 м), крутим» (до 90°) бортами. Ловкий об"см водосховииа 3,0 км3, корпений - 2,1 км3.

Спомерекення автора охонлвять початковий етап нпйб1лып активно! взаемодН ГГГК t ПТС, становления складногенетично!, 1н-теграц1?.мо! Дн|стровсько! ЛГ1ТС. Цой perlón повинен стати пол i гоном довготривалих досл1джень cclx етапtв розвитку ДЛГ1ТС.

Ландиафтна орган1зяц1п Середньодн1стровсько! долинно-р1чkobo! систсчи-винчено мср!вном1рко: правобережья достятньо повно

$ »Цлеспрямовано (роботи ЛЛ.Воропай, КЛ.Герокчуко,И>Н.Риб!на, В.М.Гуцуляка та 1н.), л1вобер0жжя - слабо. Р|вень вивчоност1 ШК не в!дпов!дае р!внп 1х господарського використання 1 антропогенного первтвореннп, эавданнлм вдосконалення систами природокорис-тування I оптим1зац|1 середовива *иттед!яльност1 лвдини. функц!о-нування ДЛПТС зумовлое кор!ни1 перотворення первинних ПГК, фор-мування як1сно иовнх аквальних ландшафт!в. Основными типами II впливу с: бар"<грний, дифузний ! систеиоутворюочий.

Об^екти ¿осл^цжвннл: природЩ { техногенн! геосистем»:

- природно-територ|альн1 антропогенно перетворен! комплекс« топо-лоПчного 1 локального р!вн|в структурно! орган!зац11 Середиьодн!-стровсько* долинно-р!чково! ландшафтно! систем«;

- Дн1стровська г!дротехн!чна система, системоутворито! напрямки 1х взаемод!!.

Пр^ме ти_досл 1¿женил: I) чинники I процеси долинного ланд-шафтогенезу; 2) системоутворююч! якост! вид!в дом!нуочих 1ГГК; 3) морфолог1чка ! територ!альна структурна орган!яац1я ПТК; 4) ти-пи 1 напрямки впливу ПТК на ДГ1ТС; 5) типа. 1 напрямик впливу ДГ1ТС на НТК, 1х властивост! 1 структурну орган!эац!ю; 6) особли-вост! формуванкя ДЛПТС.

Иота_1 _зйваанип &оад!джгжт. Мета роботи - виявления 1 вивче-ння законом!рностой роэвитку 1 просторово! орган!зпц{Т долкнних ПТК, основних напрямк1в 1х впливу на формування 1 функцЮнування водогосподарських г1дротехн!чних систем з метоо розробхи, логлиб-лоння конструктивно-географ!чних основ !х рац!онального функц!о-нування.

Завдання досл!джень полягавть в: I) проведен»! валикомасита-бних ландшафтнях досл!джень, великомасатабного картографування ПТК СередньодЩстровсько! долинно-р{чково! сийтеми; 2'; выявления системоутворюших чинник1в 1 процес!в долиино-р1чкового ландшафто-генезу; 3) эд!йснення типологИ ПТ1{ тополог!чного р!вня структурно! оргаШзацЦ; 4) визночення основних напрямк!в впливу ПТК то-лолог!чного р!вня на якост1 ДГ1ТС; 5) вивчення основних пкостей ДПТС, особливостей И структурно? орган!згщ!1, основних напрямик II ьпливу на ПТК.

Вих!дн!_ мате£1али,_концепт£альний ^бтощ ¿осл!дкетя.

В основу роботи покладен! матер!али великомасштабних (1:100000 ! 1:25000) ландшафтних польових експедпц!йних ! нап!встпц!онарних досл!дяень автора (1982-1993 роки) в склад! ф!эико-гсогрЕ$1чного

аягону Комплексно! експедицН Черн1вецького держун1верситоту, фондов! матер1вли Управл!ння експлуатвцП ДК1В, обласних 1 районних орган!зац!й, кафедри ф1зично! географ!! 1 рац!онвлъного природо-користування, картограф1чн! матер!али i л!тературн! джорепе.

Концептуальное основою досл!диення автора служило вченмя при.

- природчо-територ!альн! комплекси, !:: морфолог!чну i функц1она-дьно-дииаЩчму структуру, lepapxio 1 ptmil структурно! орган1за-ц11 (Д.Арыанд; 1975; А.Арманд, 1935; Гв<'эдецький, 1979; В!д!на, 1962; Демек, 1977; Геренчук, 1961, 1977; ¡саченко, 1991; Ыаринич, 1982, 198-1; Шллер, 1974; Михайлов, И'85; Нееф, 1974; М.Солнцев, i960; В.Солнцев, I9BI; Сочава, 1978; Щколаев, 1979; Пвпеико,1993; Швебс, 1978; i in.);

- парагенет;:чн1 i парадинаи1чн1 ландшафтн! системи (М1льков, 1966, 1978; Швебс, 1978; { iit.);

- долинний морфо- i ландагафгогенвз в далкнно-р!чкових ландшафтах (системах) та Ix ландшафтну орган!зац1ю (М1льков, 1973, I9ÖI; Не-иатосв, 1992; 1 !н.); А

- геотехн!чн! систеыи (Герасимов, I97G, 1973; Рреображенсысий, 1962, 1967; Долгушин, 1970; liyxtna, Ретеда, Долгушин, 1978; Швебс, 1989; Шидакко, IS88; Шищоико, 1ванова, 1933; 6л1сссва, 1986; Воро-пай, I9Ü6, I9Ö3; i 1н.);

- аквальн! ландшафта (Шлъксв, 1973, 1981; Широков, 1988; 1 tu.);

- ландшафтний анал!з (Пащенко, 1993; Нрвображснський, Александрова, KynpiBHOaa, 1988; В.Солнцев, 1981; Шиквнко, 1934; 1 1н.).

Виб1р метод!в досл1дження був оумовлений огобливостями об"к-т1в досл!джекня, етапаки ! завданнями ix Шзнаиня. Широко засто-совувалися: картографии!, лалеогоограф1чн!, геох!м!чн! ! геоф!-> эичн!, класиф!кац!йн! кетоди, а також метсди модолювання, прогно-эування i картографо-математичн!.

Налога, новизну i ociiobi\1_ ео^льтвти__досл1дженняд 1) розкри-уа роль пров!дних природних 1 антропогенних чинник!в 1 процес1в ландаифтогеиезу Ссредньодн!стровсько! долинно~р!чково! систеии; 2) проведен! великомасштабн! досл!джоння, на ввесь рег!он складе-на взликомасштабиа карта 1:100000, а на ключев! д!лянки ландкафт-н! карги масштабу 1:25000; 3) зд!йснена клысиф1кац!я НТК, визноче-к! Ix ранги i езди Л8нд.!:"фт!в, м!сцевостей, урочищ, визначен! Ix систе1/оу^xopsoswi якост£; 4) виявлсн! основн! законом!рност! тери-тор!ально-структурно! орган!зац{1 реПону досл1дясень; 5) визначе-н1 осногш! капрямки впливу лондаафтно! сгруктури на деяк! парамет-ри ДГ1ТС: л!ц!тувчиП, дифаренц!с)счий, оптим!зувчий; 6) in л влей!

основн! напрлмки впливу ДПТС на IIÏK, ïx структурну орган1эаще; бар"ерний, дифузний,системоутворюочий; 7) нам!чен! деяк! тенден-MlT нового систомоутворення складногенетичноТ, 1нтогральиоГ лннд-яафтно-г|дротехн1чноУ системи.

Практична значенияjoCoth. Результат« проведения автором до-сл1д*ень використовувалнсч при виконанн1 гоопдогоо1рних роб!т 1 держбвджетно! тематики кафедри, 0крем! матер!чли двного досл1д~ ження прийнят! для впропаджеиня Держупровл!нмям охорони навколиш-нього природного серкдовивда "Щнприроди" УкрзУии по Черн|вецьк!й овласт1, Картматер!али t висновкн досл1джвкня можуть бути викора-стан! при проведенн! в реПон1 р1зних галузевих ! комплоксних до-сл1д*ень. Результат« досл!дяень широко використовуютьсл автором в навчальноцу npoueci,

Ап£обаи;1я tf i _п jr бл 1 ца д 1 ï^» Матер! ал и досл!джень допов!-далися на наукових конференц!пх 1 марадах: "Клртограф!чие аобеэ-печення основиих нялрлмк!в економ!чного ! соц!алыюго розвитку Укра!нсько! PCP ! П р*зг1он1в" (Чорн!вц!, 1987); няуково-практи* -чна конфоренц!я "Дн!стер" (Одоса, 1987); "Картограф!я ! нпукогю-техн!чний прогрео" (ХаркЮ, 19Й8);"Еколог{чн! 1 skohomIvhI проб-леми мел!орац!Г (Талл!н, 1988); У1 з*Чзд ГТ УкраУни "СучасШ географ!чн! проблями Укра!нсько! PCP" (Одеса, 1990); "Навколишнс серодовищо i здоров"я" (Черн!вц!, IS93); 1 1н.

По тем! роботи опубл!ковано 13 наукових роб!т. Структура J_ обсяг ооботк. Дисертяц!я складаеться 1з вотупу, •Тяти роэдШв, випновк1в, списку я1тературя. Загалмшй обсяг ро-5оти 181 с?ор!нка мавинопису, 7 таблиць, ¡6 ,малонк!в. Список л1-гератури включас 141 назяу.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ РОЮТИ I. Чинники формування ПТК Ссредньодн!стт>овськоТ ¿цолинио-рЫ-toBot системи, В пауковой л1тератур1 з ландиафгознавства форяал!->овзне поияття "чинники" гп не отрицало ч!ткого загальнопркйнято-'о чизничения. Воно трактуеться о!дносчо в!льно. Одп1 досл|диики 1!д чаиниками розум1вть 1 сам1 компонент« t о крем! fx в-частивос-il пбо деяку оукупм!сть властивостей. Г.П.Щллср i 8.П.Нетл1и, 1966) компонентами ПТК вваииюгь ïx матор!ольн1 системи, а чшши-:амн - ïx функц!ональну характеристику. Уэагальиввчи сучасп! уяо<* :еннл про чинники В.С.ПраображеиськиЛ i Кг., (1908) клосиф1куить 'г за !нтенсивн1стп впливу (ведуч1 t невсдучП, за игспрлмяаыи шлипу (зовн!ш(1 1 !>цутр!ш!), за походжонням (природн! J внтрачо-'онн!). Л.1.Вкопай (1909) в якост! чшшик{е ландпяфтогоиозу, ок-

_ в -

р!м компонент!в 1 !х влистивостей, розглядае групу просторово-по-сшЦйних 1 групу часових, !сторико-оволюц!йних.

Виходячи з вине сказвного, вс! чинники ландиафтогенезу Сервд-ньодн!стровсько! долинно-р!чково! системи об"еднуем у 6 труп: I) просторово-поэицШшх чинник!в; 2) часових, 1сторияо-еволвц1й-них чинник!в; 3) л!?олого-тектогенних чикник!в; 4) геоморфогенних чинник!в; 5) г1дрогонних чинник1в; 6) кл1матогенних чинник!в; 7) б1огенних чшшик1в; 8) антропогенних чиншж!»,

Сучасна ландаафтна структура НТК рег1ону сфорцувалася в ре-эультат! вэаемодН вс!х труп чинник!в, Група просторово-поэшЦЯ-них чинник!в включае в себк: плоцу рвг!ону, його пг-гротно-эомаль-не, довготно-секторно- пров1нц1йне, г!псометрично, басойнове по- 4 лохвшш, положения рог!ону в ф1зико-географ1чн!й систем! ПТК б!льш високого рангу, сус!дство. Група часових, !сторико-еполюц!йлих чинник!в зумовлюе формування 1 еволюцЮ ПТК. В сучасн1й ландшафт-н!й структур! рсг!ону фУн«ц!оцуюгь ПТК р!зного в!ку, р!зних ета-п!в розвитку. Значний вплив на структурну орган!зац!ю ! диферен-ц!ац!о ПТК рег!ону мають л!толого-тектогенн! ! геоморфогенн! чинники. Ц! групи чинник!в активно приймаоть участь в формуванн! I вид!ленн! ПТК тополог!чкого ! локального р!вн1в, в оформлен! 1х границь, виэначають азональн! законои!рност! розповсодження ПТК, малинок !х ?еритор!ально!( струю ури, динам!ку, фупмЦонуввння ! тенденцИ розвитку. Так, срокомплехси с основой формуиання ф!зи-ко-географ1чних район!в долини Дн!стра 1 його приток, та особливого роду долкиних ландшафт!в, торас р1зного в!ку 1 висстного положения, структури вид!в мЮцевостеЙ 1 урочиа. Група кл!катоген-них ! Пдрогенних чинник1в в1д!грас вахливу роль у формуванн! эо-нальних 1 азональних особливостей НТК, в розвитку м!жлондшафгних ! внутр1ландшафтних речовинно-енергетичних потск!в-зв"«эк!а. Вна-сл!док д1! кл!катогенних ,:ишшк1в в досл1д*упаиому рог!он! истую-чими с л!состепов! ландиафтк. Група б!огенних чишшк!в тек в!д!-грас ваклиау роль в формуванн! ПТК 1 Ъ: теркгср!аяьно? структур«. Компонент» ц!е! групи чинник!в с вакливини д1агностичними показ-никами б мл ел а кия ! розмеягуваннл 17ПС тополог!чного ! локального р1вн1к. Суттеву роль у формуванн! ПТК, сучасно! 1х структурно! орган!зац!! мае група антропогенних чинник!в. П активний вплив •• з час!в атлантичкого С! ом {матичного оптимуму, розвиток виробни-' чих форм д!яльност!: землеробство, тваринництво, випалпвання л!~ с!в, а в!дпов!дко ппоцеси ентропоген!зяц!¥ - перетворення гоокоы-

понвнт1в 1 гвокомллвкс1в. Кожин ,1э труп чтшик!в з1грала важливу роль у формуванн! складногенетично! долинно-р1чкояо! системы ланп-вафПв, 1ЛК локального 1 тололоПчного р!ял1в.

Лпндшафгна структура рвПону. Загальн! оспАпи^ост!. Питания типолог!! Г0?К. Ландшафт долини Днгетра утворюють особливий йолт1ио-£1чкових^1а)щп1афт1в (ДРЛ). ДРЛ розум1смо 1 вивчаемо як з!дкриту, бвгатофакторну флов1ально-ыорфо-динам1чну систему, утворену рядом геиетично 1 функц!опально т1сно взаемоэв%,язаних р1знов!кових м1дсистем (руслових, эаплавних, надзаплапно-терасо-вих, схи.товюс), об"еднаних в ст!йко-пластичну структурну оргаи1-зац1и. Для £РЛ м^актерп 1I) активна роль а ландиафтогенез! гру» пи кл!матогенних 1 г!дрогенних чинник1в 1 водних ероэШно-окуму-дятявних процес1в, особливо стоку - поток!а води, м1нвральних I х1и!чних речсвин [в тому числ! 1 эабруднвочих), тепла 1 б!омаси, а в1дпов!дно, р1эних вид1в 1нформац11; '¿) сп!льн1сть походження, особливо т1сний эв'язок геокомпонент1в 1 геокоиплекс|в; 3) висока стуЩнь р1зпор1диост! Их складових структур (руслових, эаплавних, надзагмавно-терасових, схилових), часу Ух утзорення, сп1вв1дноше~ ння лаидшафгоутаорвших процес!а, висотного положения, морфолог!! динам!ки, тендемц!! розэитху; 4) октивний динам 1вм вс1х процвс1в, вертикальнил 1 горизонтальмих поток1в-эв"язк1в, 1нтенсивнэ посту-пвння, пвр<зы1пе1шя, трансфорнац1я р1зних ре-човин 1 енерг}Т ; Ь) киэх1диа однонапра влететь - "л1н1й!'ий ст!к" звврху вниз: в1д виток!в до гирло - за ?еч1ею р!ки - поз1дов*н^й-тип_упо£Я^кован£С~ т1 поток1в-зв"язк1в 1 територ!ально! структури ЛТК (особливо цей тип орган 1зованост1 проявляемся в руслових 1 эаплавних системах); в!д борт!в долями до русла - поперечник тип упорядкованост! пото-я1в-зг"язк1в 1 твритор1аль»ю! структури Ш'К; 6) пол!структури!сть територ1ально! ландшафтной структури, в ДРЛ, зг1дио уявленняи ГЛ.Швебса, Л.Г.Шшяенха, М.Д.Грздз]нського } Г.П.Коввзи (1986), особливо ч!тко проявляются вс! чотири типи територ!ально! структурно! орган1зац!У ландаафг1в: генетико-морфолоПчно!, поэиц|йно-дииам1чноК, ларагеиетично! ! басейново!; 7) висока ступ!нь р1зно-иаи!тност1, контрасносг1, дифзренц!йоааност!, динам!зм поток!в-зв"язк!в ! генетико-ыорфолог!чиих систем, багатство 1 р!знсиан1т-н!сть !х ПРП.

Структуру Сйредньодн!стровськоК ДРЛС утворвмгь ландшафт 3-х вид!в: ландшафги пл!оцен-плейстоцвнйво! ерозЩно-аиумулятивио! древньоа1)»в1ально-чесово/ висояотсрасово! р! книни; ландшафта молодо! г ¡л е Я с т о I ю н -1 - о л о цо н о а о ? акумулятипно-ерозШю! квньйонопо-д!бно! доли*" чн!стра; лаидшафги плвццтоцс;н-галоценових акумуля-

*ишт-ероэ1Йних долинно-р!чкових систем приток Дн!стра.

Д1агностичнимн ознакакЫ К* ьип1ии1шя час форыування 1 трд-ьал!сть фу»кц1о>]ування, спряяон!сть ведучих лвндтафмутворввчих процес1в (ероз!йного 1 акумулятивного), висотне лолоиення, ыор-фолоПчн! особливост!, характер ЛТК тололоПчного р1вня, особливост! Кх територ!плыт! структури.

У види об'Чднан! конкретн! !ндив!дувлъи1 ландшафти, як! в1д-р1аняються один в1д одного характером покривних I кор1нних в!д~ кпад!в, иорфолог1еи поворхн1 1 грунтов«« покривом. Структуру ландшафте утворвють НТК тополог!чного р1вня м!сцевост! I урочища. Бонн об"«днан! у види 1 типи за такими оэнаками:

- тип и! сцевиствЙ: _в 1 к, генезис - врахування ведучих ландшафто-утворсвчих процес!в, инаб1ри вид!в Шсцевостей, сп!вв!дношення !х площ, характер 1х територ1альноИ структури;

" и1£ЦЭР£стей: л 1толог!я покривних в1дклад!в 1 п1дстилаячих 1х корйших пор1д, особливост! рельефу, фонов! типи грунт!в, "на~ б!ри вид!в урочищ, сп!вв!дношення 1х плои, характер Их територ!-альжЛ структури;

- тип щючшя! в!дносний в!к | лсзицШш положения в ыежах даного ?ипу м1сцсвос?ей, в!дносна висота, осойливост! покривних в!дкла-д!в, "наб1р" вяд!в урочиа, сп!вв!дношення 1х плош, характер Тх ?брнтор1ольно! структури;

- мщ ¿грочишх особливост! м1крорельсфу ! р!зновидностей тип1ь 1'рунт}в, "1тС!рм род!в фац!й 1 !х тиЩв ! вид!в, сп!вв!днотення Ух плоя, характер Кх територ!альноУ структури.

В робот! приводятся системоутворвда! осойливост! вид!в ландшафте, доЩкуючих тип!в 1 вид!в ы^сцевастей.

3. Структурна ог>гац!зац!я ландшафт!в Середньодн!стровськоТ до)1Шжо-р{чковоТ систоми. Найб1лыау територ1п в структур! Серед-цьоди1стровсько! дод;шно-р!чково! систеш ааймають ландшафги оцен-плейстр^ешотх 1^^евн!Ъоалсв1_ально^ае-

сатос ¿исоадтепасожх £1 вник. Ландшафти даного ВИДУ поширен! в далии! Дн!стра повсвдно. Вони угаорюпть суц1льну миротноор!енто~ вану асииатркчну смугу - перший висотний ярус. Ширина смути на л1во6ережя! коливаеться в!д 10-13 ки до 1Ь-20 ки, сера дня ширина - 10-13 ки; сирина 1! на правоберехк! зШнюеться в!д £-3 ки до 7-и км. середня вирана ~ & км. Зовн1шня ганидя - нечетна. У- взае-мод11 з лацдкафтами м!*р!чкоЕИх р!внин проявляеться законом!р~ к!сть уэПдноУ всизаетр!? - випсложен! схкяи м!жр!чкових р!аминпо-

ступово переходить в спадист! схили дИстронсько! долиня. Зо»и1в-ня границя на л1воборе*ж1 проходить но л i и t i с1л Iване-Пусте-Ко-лйб!вка-Баговиця-Чабаи!вка-Хребт!ев~Винограднб, на правобвре*ж1 -Ожево-й1ебутинц1-Кельменц1-38лена-Капл1вка-Че!!оноси-Р*аиинц|. Вну-тр1вмя границ* цих ландшафНв, навпаки, л!н!йн9, вкражеиа plsmo. Цо перех!д до духе крутих i крутих схил1в наньйонопод!бноУ доли-ни - проявляеться закоиом!рн1сть нечПдноУ асиметр!!.

Сисотне положения ландшафт¡в зм1нпетьсп в двох напрямкях: но-здовжньому, по л!н!1 теч1* Дн!стра, з заходу на сх!д, на протяз! 100 км на 50-60 м, ампл1туда коливання внсотн О.ОЬ и на I xv, 1 поперечному, в!д борт!в корЬших схил!в долнни до бор'Нв каньйону на 90-100 м на протяз! в1д 20 до 5 км по пряы!й. Аиля 1туда коливання висот в цьому напрямку б!льа значка - до & м на I км. Цай другий напрямок визначяе неридЮнальну 1 субмерид!ональну ор!ен-тац!ю приток Дн|стра i Ix долин. Наявн|сть тектон!чних роялоЩв, тр!щинуват!сть кор!нних пор1д, багатетво Щдземними 1 грунтовими водами, значна сума атмосферних опад!в викликали форыування густо! ероз1йно! с1тки, особливо на л!вобереж*1. Густота сроэ1йно! с1тки тут !нод! досягае 5 кн/км^, на прявобервия! - 2,5 км/км^.

В1к Лбндиафт|в - верхньо:и11оцен-плейстоценовий. Пров!дниии ландшафтоутеорйючими процесаии г: акумулятивн! (нагроиадж^чня ало-bJo) i ероз!йн! {формувоння терас). Геолог!чна удова ландая!?.?1в достатньо р!эноыон!тна: покрив лесомдних суглимк[в потуийсто 2-5 и, Ух Щдсти 'ае товда суглинисто-галечниково-гряв!йного спре-(.ованого древнього алии!». В1и залягае на р1зних породах неогену: глинах (розвиваютьъя зсуви! процеси), п!сковиках 1 nicxax, вапня-ках 1 г]псоанг1дритах (роэаиваютьсл карстов! процеси). Кл1мат в ««жах цих ландшафтов пом!рно~хонтинелтальний, таллий, пси1рно~во» логнй, сум сонкчно? рад!яцН 100-10!; ккчл/см'", середньор1т!а температура '! - 6°С, середньом!сячип температура с!чня -5,5 - -4,0°С, липня - 18,8-20,Ь°С. Сума актионих температур 2ÜQO-3COÜ0, р!чна сума атмосферних опад!в - 660 ми на заход! 1 4ii0 им - на сход!. Основними фоновиыя типаия с eipt оп!дэо1гсн! грунти t чорноземи оп!дзолен1. Яацдиаф*и сильно ан-гропогек! зеван 1: орн! уПддя зай-маоть вЩ 40% до 7ö% woat НТК, сел!тебн! - 5--0%, л!согосподдр-сыг! - I5-20/S. Генетико-морфолоПчну структуру ландшафт!в утворю-сть типи ! види м!сцевостей ! урочига. Рани пиявлен! на основ! положения ! геолог1чно'1 будем, виутр!ияьо1 структур« Ix UIK, поновили е: тип терасових Щсцевостей, видч п1э(;ьопл!оцчнових надви-

- la -

соких (IX - 220-200к, УШ - 190-180 м, УП - 160-140 м) терас i види ранньоплейстоценових високих (У1 - 130-120 и, У - 110-90 м) терас Дн1стра. Хориктерний тако* тип долинно-р1чкових акумуляти-вно-вроэ!йних мюцевостей (долинопод!бннх яр!в, пологосхилових вяярк!в - aqbhíx долин стоку),' pí3h0m9hlthí Ix види.

Наступим* видом ландшафт!в с ландшафт« молодих плейстоцен-голодзнових акумудятивно-ероз!йних кань^онопо^!бних_долин. Складен! ц! ландпафти лесовидними суглинками, сугли.тсто-галечнико-вим альв1ем, осадовими породами кайнозою, мезозою, палеозою. Ка-ньйонопод!бна частина долин» Дн!стра вузька, ширина 11 коливаеть-ся б!ля ворхньоК бровки в!д 1,5-2 км до 5-7 км, на днищ! долини (русло, заплава, низьк! надзаплавн! тераси) - в!д 0,5-1,0 км до 2 км. Долина р!зко, контрасно 1 глибоко (100-200 м) Bpiaatia у в!дносно плоску поворхно високих 1 надвисоких терас, в породи pignoro в1ку (в!д гшейстоценових до докембр!йських) i л1толог1* (ле-совидн! суглинки, суглинисто-галечниково-гра81йний алвв!й терас, п!сковики, вапняки, глини, алеврол!ти, арг!л!ти, а на сход1 в гранИи). Швидка зм!но геолоПчно* будови у вертикальному i горизонтальному напрямках эумовлпе р!эномаи1тн!сть Í1TK тополог!чного piiiHii: м!сцевостей, простих i складних урочищ, ix контраст сть, скачкопод!бну, швидку ам!ну ix, ч!тку оконтурен1сть границь. Складна морфолоПл долини аумоалЬе р!знов!ков1сть i р!зновисотн!стъ м!сцавостей 1 урочищ, ярусн!сть ! ступ!нчат1сть ix територ!ально? структури. Р1зко виражена асиметричн!сть структури I1TK каньйону.' Ця эаконом!рн1сть эуиоыгвна загальпии нахилом поверх»! Лод!льсь-кого плато на п!вдень, пост!йним зЩщенним а цьому иапрямку русла Ди}стра, и}даявом i руйнуванням ЬТК правого берега, а також ноявн!сто в долин! крутовр1эаних структурних меандр та меандрових ¡зузл!в. Ilspua причина аумовида право- ! л!вобаражцу асиыетр!ю, друга - асиывтр!о прямих д1лянок долин«, випукяих i вв!гнутих дуг меандр.

Ряд tCTOTHiix особливостей ландшафтно! структури иизначаний йктивиим роавиткои р!энмх гводшшы!чних процес!в. Так, з процеса-ыи гдибннно! epoait пов'язан! так! особливоет!: каньйоко«од1бна форма долини Дн!стра, долга» б!льшост1 Н перших приток та балок; роэвиток густо! i глибоко вр!зано! система 1ЯК долин дн1стровсь-ких проток та балок; фрагментарне поширенл* низько- ! еередньоте-paeoimx м1сцевастей, Yx иозимта ширина, иахкл поверхн!, розчле-нован!сть И численшыа балками та ярами; слсбий роэвиток заплав-иих ШсцэвостеИ, наяьн!сть к!лькох р!вн!в в урочидах низько? !

високо? авплавп, р!зка вира«ен!ст1» !х уступ!в; широкий роэлиток р!зноман!тних схилсоих процес!в 1 м1сцевостеЯ, особливо ;:рутих та дуло крутих НТК дн!стровських "ст!нок". Зсувн! ! карстов! процвси форцуйть спациф!чн1 фац!1, урочища ! и!сцавост1. Таким чином, гво-дштм!чн1 процвси виэначаоть високу ступ!нь дииъм!зму I диференц!-йованост1 ПТК вс1х ранг!в даного виду ландшафт!», ix др!вноконтур-н!сть, моза1чн!сть, в!дносно славку ст!йк!сть.

Генетико-морфолог!чиу структуру ландшафт!в даного виду утво-рсвть типи 1 »иди схклових ы!сцевостей, внутр1каньйонних надзап-лавно-терасових и!сцевостей, эаплавних ! руслових м!сцсвос?ой. До« ы!);уючим е тип схилових мюцояостал. Вони ааймаэть до (£% плоя! ландшафт!в, виэнача* Ух морфолог1чн! особливост!, роззитпк пото-к!в-звиязк!в, дннаи!зм, пластику 1 мал шок торитор!альног етрукту-ри ландшафг!ь, тенденц!* Ух розвятку. В межах цього типу вид1ляе-мо 4 види схилових м1сцевостей: дутяе крутих (60-80°) 1 крутих (4560°) cxials - дн!стровсышх'Ьт!нок", сладистих (15-20°) схил!в, слабоспадистих (9-12°) терасованих схил!я. Наступним за поснрен-ням в цьоцу вид! ландшафт!n е тип внутр!кяньЯа:ших терасових м!с-цевостей 1 його види: м!сцепост! середньоплейстоценових середи!х надзаплавних терас (1У - 70-60 м, III - 50-40 и) i Исцекост! п!з-ньоплейстоценойих инэьких надзаплавних тпрас (II - 35-25 и, I . 15-10 ы). Специф!чне м!сца в структур! цього виду ландаафт!в зай-ыае тип эаплавннх м1сцееостей, э межах яхих вид!лясгься 2 сиди: виооко-эвплавн! (5-7 м) ! ниаько-эааяави! (0,5-3 xi) 'Псцеэост!,

Трет 1м видом ландшафт!в periony е плейатоцен~г£лоценоэ£ ¿о-ландщафгч притокJ^h!стра. Perlon досл!дтень охоплюе лиие пи ж! Ii д!лянки долин пригни ДиК.трэ первого порядку. Особливо широко вони розвинеШ на л!вобзрежж1. Тут вони саймлвть до 25-3(/j£ глад! рег!олу. НТК долин приток Дн!стра пуже слециф!чн!. ix структурна орган!зац!я р!зяо в!др!з»шеться ь1д структур!! г.г:исаних висе вид iß ландшафт!в, Це доэаолило вид!ляти ix в ранг лрндзафт!в. Загвльнх с и с т е н оу г « о р и »ч! якост! лсндшафт!в даного а иду: в!дносна иолод1сть - долшм почили формувптися в рпнньому плейстоции! ! особливо активно в середш-ому« иоялиоо в woxy дмлровського зледещ-ю)л; Еяключно високе лэ н.ций].тсутисркто энлчошя лов!тн!х аиех!д-них текттФших рух!в ! г,роцес!п 1'либинно? ероз!'(, пареааиання г» ix розвятку epoaifl'fu цикл in I дуя»» сяябиЯ прояв акудаятипних» мврид!опальна (р!д'Ее су о»-ср: t i on ¡t .ч ь н п ) opji пт.-шЛн долин, Yx пара-лельн!сть, itulftHii ьитчгнут!сть; глибокий <гкч »0, до них п!р

«штивний вр!з долин в породи р!зного в1ку (в!д плейстоценовых до протврозойських) 1 д1толог!1(, вих!д !х на деину поворхнв у вигля-д1 карниз!в í скель; каньйоноподЩна, як правило, вузька (ширина по eepxiilx бровках I км, дужа р!дко - р.Збруч,- 2 км, ширина днищ 0,2 -0,3 км, р!дше - 0,5 км), крутосхилова будова долин; наявн!сть у б!льшост! долин крутовр!згших, иайже замкнутих меандр; асиметри-чн1сть р!чкових басейн1в i будови долин л^воберемя, б1льш широко роавинвяа система правих, зах!дних приток, велика крутизна л!вих, сх!дних борт!в долин; склодн|сть, диференц1йован!сть грунт1в J ро-слшшост!; р!зко диферонц1йований характер господарського освоения» Щ ландшафти в!дзначаються найб1лып окладной, контрасноо, мо-заТчиоо, др1бноконтурнос морфолог!чнос структурою. Структуру ландшафт! в утворвють три типи мЮцевостей: схилових м!сцевостей, те-расових и!сцовостей, заплавиих м1сцевостей i fx види. Схиловий тип м!сцввостей е фоновюл. В fx структур! домЫують види дужа кру-тях i крутих cxMin. Щ JffK за своУми властипостями аналог!чн! ПТК "аких на схил!в каньйонопод!бно! долини Дн1стра. В цьсму вид1 ы1сцеъостей широко розповсоджений також вид спадистих схилхв. Тип терасових м!сцвсосте11 роэвилениЯ в долинах найб!льших приток!» Дн!т стра (Збпуч, Смотрим, Кванчик, Ушиця, Калюс, Жни и) на внутр!тн1х дугах меандр!» ! р!дше на пряних д!лянках. Фрагментарно, але до-сить 4ÍTKO вИракен} чотири надзаплавн! тераси. Заплавний тип uic-цавостой розвинений у вс1х долин, як правило, по обиден боки у ви-гляд: смут planaК ширини в!д.20-50 м до 100 м. В1д схил!в i над-заплавних терае ааплава В1дд!лена ч!тким уступом (1,5 - 2 м). Русло ыеалдруе по заплав!, piano вр!зане в If иоверхш (висота уступу 1,0 - 1,5 и).

4. Особкивост! тернтор}вльнгЛ структурной opraiiiaaqlf ланд-E.'iif.ijii } fx иор,?-злог)уних eJieueHTjB. ¡фосторово полохзння ланд-кафгних коатур!в, форма, ор!ентован!сть, спряжеи!сть, в!дмежо~ Вбн!сть носять упорядкований характер. Малшок територ1ально5( структурно* оргаи1зац!* НТК, його "арх!тектурний" план г. одн!ев !э 1тЕиааляв!ших осойаивостей лаадшафт!» рег)оиу. В1н ф!ксуе 1 в1-добрааае спряхену д!ю вс}х чинник!в ! процее!в лапдшафтоутворен-ня, генаэис ПТК, Yx динаы!чну i еволюц!йцу ьзаемод1о , . . "mís просторовов структурою геосистем 1 Н функц!ями !снуе д!алектич-ний взаеыозв"язок ! вэаемодШ, под!бна в!дноиеиню категорН форми i ом!ступ (TomiitB, I9Ü3).

Найб!льы ч!тко ! "зримо" особливост! торитор!аяыш! структур-

но! орган!зоввност! ГГГК рогЮну в!добраяаються на косы1чиих 1 аеро-космЬших ан!мках, на свредньо- I великомасштабних картах. Анал]з екладених автором ландшафтних карт доэполяе пиявитн ряд заноном1р-ностой територ!ально! ландшафтно! структури рег!ону досл1дяення. Для Середньодн!стровсько! ДРС характерний р1знор!вневий, складно-диференц!йований малюнок територ!ально! структури НТК. Дирекц1Й-нив Л1н1еп, яка задае загальний напрямок структурно! оргпм^ац!!' 1ГГК П малшку, е простягання р.Дн!стер, напраалви!сть !! долини. Велика значения в побудов! каркасу, "ьрх1тектурного" плану рег!ону з1грали такс* л!»1! простягання расел 1 долин ириток!в Дп1стра пер-шого порядку 1 другого. Для рег1ону в ц!лому характерна одноп!^'« ландшафтна структура, загальн! риси !! ыалонку повторюоться у вс1х частинах регЮну. Другоп особлив1ст«> територ1ально! структури е I! Шси.*£т±' Дом!нуючими видами ландвпфт! п е: 1) линдиафти пл!сцен-ранньоплойстоценових ероэ!йно-акумулятипних древньоалюЩально-ле-сових високотерисових р!внин; 2) ландиафги молодих плеЯстоцен-го-лоценових акумуллтивно-ероз1йних !шньйонопод1бних долин. Вони ут-воршоть в простор! два р1знов1кових ландшафтно-г1псоматричних яру-си, паралелыю1дучих, в ц!лому широтноор!ентованих. . !.!ерид!ональну 1 субмерид1ональну ор!ентован!сть структур третього порядку визна-чають ландшафти молодих плейстоцен-голопенопих акуыулятивно-ероэ1й-них долин приток 1 балок, як! формусть трет» яеконом1рн1сть малюн-ку ландшафгно! структури, його гратадт1сть_.

Територ1алыш упорядкован!сть ГГГК тополог!чного р1зня: ы!сца-востей, урочия, !х тип1в 1 вид!» - ие б!льп складна 1 р1зиоман!т-на. Основными напрямками 1! орган1зац!! е так!: £^гас?!ет£ - па-ралельне розм1п5ення л1н1йновитягнутих Г/ТК. .»Чсцевост! двох перших вид!в ландшафт!в ыаоть переважно широтне ! субш;гротне простягання. В структурних меандр - м!сцевост! ! урочипа другого виду лпндпаф-т!в утяоргжть вв!гнут1 I вяпушЦ дуги, лю лоаторяють ор!елтац!о меандр. Тут сфорыувалася шкротио направлена зинзистэ-пряиол{н!йно-па-ралельио смугаста структура. Добре вираженоо законом!рн!сто маяш-ку с його ст^п^нчвстХсть - "стрибкопод!бнй", часто у вигляд1 уступу, зиЦш ШН: в!д 11ТК заплаа до НТК надвисоких терас. Ще одн!«о загалыюю особлив|стп територ!ально! структурно! орган!зац!! с:у-кить р_ит141ч)[1сть калюику - неодноразояа зи!на долинних ПТК ! висо* котерасових ГГГК як! виконупть а рег!он! функц!! межир!чч. Отка, територ^альня структурна оргаи{звц!я !Ш( рог!ону надзвичайно складна ! р!зноитЦтнэ. Бона иае великий вплнв ка процеси формувчння !

д!(унйИ1онувв)шя ДЩстровськоК Г!ТС.(мал. I),

5. ОснояЩ типи вплиьу ГЯ'К на структуру ! реаши функц!онува-ння Дк!стповсько¥ ПТС. Формування 1 функШонуваннл ДПТС эд1Йснв-гться в складнях 1 своер!дних ф{зш;о-географ!чних умовах. Первин-ноп лриродно» основав, фундаментом фориуванн.ч ДГ1ТС слушать НТК локального к юполог!чного р1вня структурной орган!зац!¥. На тех-ЩЧН1 1 акпальи) системи ДПТС активно ьаяивае: висотна 1 позитиве положения НТК, эаконом1рност! Ух положения; характер поверхн!; л!толог1я склада »чих пор!д, ступ!нь Ух денудпцШюИ ст!йкост!, геодннам!чн! процеси; ix виутр!шя иорфолог!чна структура; пара-ганатичн! I парадннам:чн1 лотоки-о»"паки; ор!ентвц!я ГГГК, \х кон-ф!гурац!я 1 розй!ри, мало-чок територ!елъно¥ структура; ст]йк]сть *х сучасного !нвар!анту; реакц!я на процоси функц1онування ДПТС. Найб!льщ сильний валив на характер ДПТС масть 1ГГК другого виду ланцтаф?1п молодих плейстоцен-голоценових акуыулятивно-ероаШшх какьйоиопод!бних долин 1 третьего виду ланд^-|фт1в молодих илейс-ч'сцен-голоценових акунуляти пно-ероз 1 йних каньйоночод1бн«х долин приток!в Днестра. Як основы! тип и впливу НТК на ДПТС иид!ляюгься: опгим!ау«чнй, л!ьцтуичий I диферешЦювчнй. До £П£им1зувчого типу С!Д!10С1'.:.10 спривтливий виляв ¡ЯК,' я кий направлений на формувшшя г!дротехсистеук, сконом!чно ьиПдпо, но виклнкае

нзгатипшх з>яЦ; еколоПчно! ситуацИ. До таких оптим1эувчих особ-лявсстай лпцц^афтноХ структур» Середньодн1стр0БськоК долинно-р!ч- • 1;0й04 сис?о«и ыокиа в!днести: широтна простягання долини Дн!стра; VI' гаибохий {150-200 -ч) вр!э; каньйонопод!бна форма, нсзначна щи-р;;на ШК цього ярусу Ььид!в ландшафт!в; меэначна шрина заштв-1'л:>с 1 ни;;ькотерассв«х и!сцевостей ! Хх уточни (пока водосховиад); х^шстер схи;;ом:х ц|сцзьостей (борт!в всдоеховища); Ух крутизна, складатсть урочиа шшцх 1 середн!х д!лянок схил!в переважно й1лмии.ш, ,цеиудйц1)'.!;о ст!и.кими п!сковиками ! ваи'няками; скуластей» I стул!нчаст1сть малюнку тер;ггор!адьно1[ структур« ШК ландшафте цього виду. Ц! якост! НТК локального ! тополоПчного р!в-и!в нижиього ландпшфтно-г!псрм8тричного ярусу зумовили формування "окснои!чио-виР!дного" водссховшпа: глфотно-л!н)йио витягцутого, довгого ( 204 км), пузького (середин ширииа 0,0 км), глибокого (Ь? ы » иикн!й частшЦ, 6-10 у верхней), з високиыи стр!мкнми берегами, складскими кор!}(Ншя породами.

Зони активна! переробки серо Н в абраэ1йними. обцалыю-осшши-т1 срол1йинми 1 зсувшши процес&мк неширока; Бона зм!нветься по

¡Axi. I. Структура ;,T¡: l.trropoTifuû.KOÎ клг-чоиоУ дплянки ( ДО (.'TE' ¡ niillf I'iTC)

- ta -

Легенда до малюнку I.

Ландщафти молодо! плейг.тоцон-голоценово! акумулятивно-ероэ!й-но! долини Дн1стра.

Видиj^Jc^e мете ¡U. м!сцевост! внутр!каньйонних заплав i терас ДЩстра складен! лесовидними суглинками, суглинисто-гаяечниковим адовом шо залягве на породах крейци, девону, силуру, кембр1ю, з чорноземами оп!дзоленими, типовими 1 темно-с!рими грунтами п1д ор-ними уг1ддями, паоовищачи, селами, садами, дорогами.

Урочища: I - ааплави Дн!стра; 2-1 надааплавно! тераси; 3 - II надзаплавно! тераси; 4 - III надзаплавно! тераси; 5 - 1У над-заплавно! тераси.

Ландшафти пл1оцен-ранньоплейстоценових ероз1йно-акумулятивних древн1.оалюв!альних лесових високотврасових р!внин.

постей: м1сцевост! надкакьйснних високих 1 надвисожих терос Дн!стра складен! лесовидними суглинками, грав1йно-галечнико-п!счамш алив!см, «о залягае на породах сармату ! торгону з темно-с!рими оп!дзолсними грунтами ! черноземами, п1д ормики уНддями, селами, дорогами, фрагментами дубово-грабових л ! с 1 в.

Урочшка: б - У иадзяялавно! тераси; 7 - У1 нодзаплввно! тераси; 8 - УП надзаплввно! теряси; 9 - УП1 надиаплавно! тераси; 10 - IX надэаплавноУ тераси.

Ьи^и_ы!_сцевостай: ы!сцепост! схил!в складен! породами р!зного в!ку ! л!тологП (п!сковики, вапняки, алеврол!ти, орг.1л!ти, глини, л«совида! суглинки) з оихо^ами ïx на поверх»ш, сильно еродован!, з слабо розвинениыи дерноячми грунтами п!д ксороф!тною трав"яноо ! куиовоа рослинн!ст», л1сами.

Урочища: II - дуке крутих (60-80°) схил!в - "ст!ноки; 12 - крутих (30-60°) схил!в; 13 - спадистих (15-20°) скил!в; 14 - слабо спа-дистих (9-12°) схш!в.

Ландшафт« гшейетоцен-голоценових ероз!йних р!чхово-долинних систем приток!в Дн!стра I балох.

Веди,м!сцевостей: м!сцевост1 схил!в складен1 породами р!эного в!ку i л;талог1чного складу з виходами ïx на повврхнв, сильно еро-дован!, з слабо роавиненими дерново-карбонатнкми гратами, с!рими л!сошши грунтами п!д ксероф!тною трав"яною ! куиовою рослиннЮтю, л!сами, села, ездаии, городами.

Урочища: 15 - дуже крут! (60-80°) схили - "ст1нки"; 16 - крут!

(30-60&) схили; 17 - спадист! (15-20°) схнли; 10 - слабо сладист!

(9-12°) схили.

Урачншч: 19 - заплыви долин бокових приток.

роках I кояиваетьсн в!д дек!лышх нетр!в до дек1лькох сот кетр!в. В залеююст! в1д д!! берегоутворюичих лроцес!а тут формуоться р|-зм! типи береИв.

Виходячи з цього "агресиа^сть" Дн1стровського водосховнща, захоплення I поггинання ним первинних "ареальних" 1.ТК, у пор!вня-нн! а Синими водосховищами на р|ининних р!кях - дуже незначна. На-приклад, на однницп корисного об"ему Дн!стровського водосховиаа припадае значно ыешва (0,068 им?/илн.цэ) плоаа, н1ш на Креыанчу-цькому, де вона складае 0,25 ки^/иг.н.и3.

До л1м1тушого типу в1дноси:.ю т! яанрямхи впливу ПТК, як1 аа-труднмоть, ускладнюоть процеси роэвитку 1 функцЮнуваиня ДГИС. Головнями 1э них е: 1> характер ыорфоструктури рег!о>гу: диферен-ц1ац1я його влоково! структури; вктивн!сть 1 нер!вном!рн!сть тек-тон1чнмх л1днять (200-250 м нэ протяз! плейстоцену, 2-8 «х в р)к на даний час); наявн!сть глибинних тектон1чних розлом!в п1вн!чно-зах]дного } п!вн!чно-сх!дного простяганнн; висока ступ!нь тр1яи-нуватост! пор1д, !х глибока вив1трен!сть; сейсм1чн!сть територ!! (зона б-? бальних землетрус!в); 2) шяроке'роэповсвдяення 1 характер Г/П{ третього виду ландшафт!в р!чховнх долин приток первого порядку. Це аикяихало формувамня на ПТК заплав, ниэьхих 1 середах терас та нижних мЗкрозон схил{а багаточисельних вузьких, мери-д!оиально витягнутих заток водосховииа. Затоки ускдаднили структуру водосховипа, "забрали" частину водно! маси з основно! чаи! водосховиаа, розаиркли"поле" впливу ДГ1ТС на ПТК вс1х трьох вид!в ландшафт!в; 3) наявн1сть меандрових вузл!в, особдивост1 ландвафт-но! структури !х внутр1Ш11х 1 эовн!ын!х дуг. Щ особливост! виз-начмяп звивист!сть водосховиаа, лер!вном1рн!сть його глибкни ! вирини, формування р!зних тип) в берег!в, р!зно! за сиринов эони переробки берег!в. Звивист1сть ьодосхони:й зникуе евидк!сть теч1! води, спов!льнее 11 обм!н, приекорюе процеси акумуляц1! штер!а~ лу та эамулення водосховиша.

До ди^е2енц|_ксч£Го типу в!дносиио т! напрямки вгтлибу ланд-вафтно! структури, як! викяикаоть ы!сцев!,1 реПокальн! в1дм!нно-с?! ДПТС. 1х багато, вони р1знокан1ти1. Найб!лыа р!зко ! активно проявляться наступи!: I) диференц!йован!сть морфотектоструг-тур, в1ку 1 л!толог1* пор!д, гю !х складавть, визначила р{знв Сп1вв!дноаення 1 структуру НТК трьох доИнуючих пид!в ландадфНв. Це, в свои чергу, зуиовило виб!р м!сцп створу Йуд1вництеа гребя! 1 вс! найвамив!я1 параметр« 1 особливое*! ДПТС, !х рог!оиальн!

BtAUlmioCTi, под!л водосховива на три частини (иижнв - пригребель-ну, серодно i верхно - хвостову); 2) асиметр!я ландшафгно! структури л!вобаравжя 1 правобережжя викликала асиметр!» бероговоУ л1-нИ водосхоанща; 3) поеднання q каньйон! Дн!стра i його притоков лряновнсяих дЦшюк р!чкових долин, опуклих i вв1гнутих дуг стру-ктурних шаедр!в; р]зк{ в1дм!нност! !х лондшафтно! структури таков визначшш складну диференц!йован!сть таких особливостей водо-схсвида як Його apliiiroDantcTb, звивист!сгь, ширина, глкбина, ти-пи берег!ь, характер дна i заток, 1нтенсивн1сть впливу водосхови-Ш'1 на спряжен! з ним НТК.

б. Основнt типи впливу ДГ1ТС нп IffK рег!ону. Валив ПТС на НТК зд!йсноеться через рухлив! компонент« t потоки речовини, оиер-rll i 1нформац1У: пов1трян1, водЩ, л1тогеш<!, геох|м1чн!, фаущ-стичн! i фаористичн1. Найб1льша ¿нтенсивщеть впливу cnocTeplra-сться в зон! безпосереднього контакту ПТС ! НТК.

Валив ПТС на iiTK зд!йснветься, на нашу думиу, за трьома основными напрямкьии: бар"сриий, дкфузний i систомоутворюочий. Бар"е-£ннй_вомив зумовленнй буд1вництвом грабя! 1 створеннкм водосхови-ща. Вони виконують роль штучного бар"еру. Вида гроблt в!дбуваеть~ ся акумуляц1я рбчовини, еяерПУ j Лнфорыац!!. Цо приводить до по-рушимая спонтаннкх ноток1в-оа"яак1в, як! iciiy в а л и тут _ до створен-ня i'i'IC. 1стотаий вплкв на ЛТК в!дбуваеться нияче гребл! водосхо-вищц. йи^)УзниЙ_ЕПлив полягас в тому, що початково акумульован! в обмаяоному ареал! речовина, енерг!я i 1нформвц1я через лотоки-эв"*-аки почйнавть ноширюватисл на сум!жн! територ!!.. В результат! утьорееться б!льш широкий ареал - сфера впливу ПТС, Симвыоутво-Ьа^чиЙ^вялив мл к гае в; форму ьа mil а результат! д!1 г!дрокомплек-с!ь як!сно новик - акванышх ландшафт!в ! природно-антропогенних геосистем; ускладненн! териюр!вльноУ ландшафтноУ структури.

Непрямки ! !нтенсиБн!сть впливу Г1ТС на природа! процеси, гоокомпоньнти ! геокомплекси неоднор1дн!, Неоднор!дн!сть впливу знйходкться в г.рям!й залехност! в1д характеру структурно! орган!-sani! НТК, в!д параметр!в, режиму функц!онування 1 структури ПТС на р!зних д!лянках.

На основ! анал!эу чишшк!в впливу, 1х спли ! иапрямку вид!-дяемо три П1Д30НК впливу ПТС на Ш'К. Вони в!др1зняються як1сни-ми ! к1льк!сними показкиками псратвореноат! НТК.

I. П!дзо»ш ко£!шшх_зм!н. ПТК. Бона сп!впадае з територ!ев затоплено» водами водосховива. Наземн! НТК затоплен! на плот!

-ZI -

142 Вони трансформован! в аквальн! систеии. l)ß нтк,на лкйх сформувалосл ложе водосховида. в р!змих частицах водосховища цп п!дзона охоплвс р!зн1 )шс. в нижн!й частин!, п!д гребя! до р.Уши-цч, в net вв1йали м!сиевост! зандвп, низьких 1 чвстково соредн!х (iii 1 уступ 1у) торос, ö нейтральному сектор}, (ид р.Увиця до р.Нукпа - м!сцевост! эаплав, низьких 1 частного серодн!х (iii) те-рас; п1д р.Мукша до м.Хотин - м1сцввост! заплап i низьких терас. в ворхн1й частин! в!д м.Хотин до с.Ольховець - м!сцувост! зчплао 1 частково низьких (i) терас; п1д с.Ольховяць до с.Устл - т!лькн м!сцевост) заплав. у ectx секторах в цв п!дзону попали такой "нян-Hi" урочипа pisHOMaiiiTHHX схилрвих м1сцоэоетай боупв долини Дн1с~ тра, м{сцевост! зиплав 1 схил!в долин Сокових приток1в ! балок. нп !х м!сц! формуоться акзальн! комплекси, як! под!лягно на Щлкояод-н1 1 глибоководн!. м!лкоиодн! комплекс.! d Дн1стро>зському водосхо-вищ! ыавть досить обмечено иоаирення ! зоР.мавть плоас/ 13,2 гсм^. Ной-част1ше вони вираяен! на д!лянках меандрових вуял!э, там, да були поиирен! м!сц<звост1 низьких ! середн!х терас, Глибоководн! займе-ють б!льцу (128,3 км^) частину нлощ! аквальних комплекс!!?. Межу м!* м!лководними 1 глибоководними комплексами проводимо на глибин! 5 м при нормальному п!дп!рному р!вн! (иикня межа поширеннл макро-ф!т!в).

ii. щ&зоиа^ iiph1'!!^ на_п£ябе£екн_1_ шк. bona охоп-

лпе пояс впливу на режим грунтових вод 1 т!сно эв"язан! з ним сцуги впливу на грунтовий 1 рослинний покрйв, а такох смугу розвятку геодинам!иних процесЛв. Ця п{дзона неширока (в!д дек!лькох сот не-тр!я до i км).Ширина yv знаходитьсп в ирям!й залеяност! в!д м!сце-вих особливостей ландтфтноТ структурн. в н!й в!дзначасться тран-сформац{я вертикально! ! горизонтально! структур« нтк 1 формуввкня нових комплекс!^

11гк, ао зм{нсйтьсп, д!лкмо на три групи komruiekcibv ковка s яких об"сднустьсл в види пвретаорених комплокс!з: i) комплоксн, що п«?п!одич1ю затоплсяться, виникнуви! а результат! коливання р}рня води у водосховигл; 2) наземн! зполокен! комплекси, лк! виниоли в м!сцях гЛдвищення р!вня грунтових вод, вони в!др!зняпться зм1ноо рослинного 1 грунтового покриву; 3) комплекси, як! вгаткають в результат! проявления-геодиням!чннх npoiraciß..

i) комплетси,2°_п<LPin5mii>!£ 3.aZ°BnBPZh£n' д-1я "их характерна пер!одичнв наявн!сть поверу.нево! поди, яка лостулае о розультат! п!даиг.оння pibim води у подосховил!. щ комплекси в ко на початко-воку етап! функц!онувагая г itc зазнать !птенсивного впливу бодо-

сховида. 1Цд д1ео пвр1одичиого затопления в1дбуваеться перебудо-ва рослинного 1 грунтового покриву: зам!на кор!нноУ лучно-степо-воТ рослиниост1 г!дро- 1 Пгроф1льно»; !ктеисивне руйнувания дернового покриву," вимиввння орган!ки 1з гумусового горизонту, огле-сння вс!х горипонт!в грунту. Вони ф!ксуоться на плои1 16 км*". Максимально поаирення ц1 комплокси отрииали а м!сцевостпх низьких ! середн!х терас на меандрових вузлах.де займають смуги шириною до 60 м.

2) Напем!1_(_ эвол£жен1_ комплекси. Для них характорне п!дняття р1вня (0,8-2,Ь м) грунтових вод, п!двищена зволожен1сть, широкий розвиток г!гроф1льноК рослинност1, р!зний ступ1нь оглеення грунт|в. За ступеней зволожоння цей вид комплекс!в под!лягмо на два п!дви-ди: г!дроморфн1 сильного зволожоиня 1 нап!вг1дроморфн! ном1рного зволожоння. конплекси £11Льн0£0_зь0Л0кеннп. роовивають-ся в м!сцевостях зпплав, низьких I середн1х терас на найб!лыа по-иижених д!лянках, ио примикають до водосховииа. Вони зайуають плову б!ля 12 км2. В цих ¡ГТК в!дбуваеться повна структурно-функц1о-нальна перебудова. Ь результат! подвида р1внЯ (0,8-1,2 м) - о пе-р1од вегстац1К рослин) грунтових вод формуеться грунтово-болотний Щдтип водного режиму грунт1в. В нижн!х 1 ссредн!х горизонтах грунтового розр!зу проявляться процсси оглеення, а в рослинкому по-крив! - вимокання 1 в!дмиргшня степових вид!п, заи!на Ух г!дроф1ль-ними 1 мезоф!льними видами лучно-болотноТ росликност!. Нбп1£Г_}д[)о-МО£5^1_К£ММ£К£И_П£М|рИОГО^ВО£ОЯенНЯ роэвиваються в пояс! гом!р~

! елвбкого Щдтопленкя 1 займають плоцу б!ля 40 Вони роэвиваються по обидв! сторони ь!д водосховиша в р!зних видах м!сцево-стей. За рахунок п!дняття води по кап!лярах в!дбуваеться зволожоння середн!х горизонт!в грунтових розр1з!в 1 кереневих систем рослин. Окрем! »иди степових рослин гинуть, а в никньому горизонт! грунтового розр!эу € ознаки оглеення.

3) Ном11лекси,_як!^инивдвть_,в_рез\[льтат1_ ¡р£япленнл_гео£«на-м!чн)1 процес!в. Цей вид комплекс!в розвиваеться локально серед м!сцевостей вс!х трьох вид!в ландиафт!в. Вони поиирен! на обох берегах в о до сховида, в смуа I' шириною до I кн. Максималымй розвиток ц1 кошме к си отримали в нижньому ! середньому секторах досл!-дкуваноУ теркторП. Б результат! пропву гсодинам!чних процес!в Е!дбуваеться повна трансфориац!я горизонтально* 1 вертикально!

с тру/¡туря раклю ¿сдуривших ШК. На Ух м!са! утворввться ясувн! 1 ероз!Вн! урочнша, урочища деляз!алы;их схшЦи, абрапШшх уступав

1 суфоз!йних Л1Й0К.

III) .Ш^эона, опосередко£аного_вплив^ £1ТС_на 1ГГК. Трансфор-мяЩя 1ЯК в ц!й п!дзон1 в1дбуваеться Щд виливом зм!ни елеминт1в м1сцпвого кл!мату. Ширина Н перовищуе ширину двох попередн!х п!д-зон 1 визначаеться особливостями ландпяфтноК структур«. На иизь-ких спадистих берегах, в структур! яких пореважають терасов! ГОК, ширина Щдзони досягас 5-6 км, на високих крутих берегах, в структур! яких переважають схилов! ПТК, вона р!вна 3-4 км. Для ц!сК п1дзони характерн! зм!ни окремих властивостей геокомпонент!в !, в першу чергу, м!сцевого кл!мату. Отеплпвчий 1 оХолоджувчиЙ вплив водосховииа викликае эм!ни вологост! пов!тря, м!сцевоТ циркуляцН, к!лькост! атмосфорних опод!в. В!дбувасться дрякя трансформац!я сезонноТ ! добовоУ динвм1ки ПТК, одна к !нвар!внт геосистем збер!-гагться.

В И С Н О В К И

I) Проведен! багатор!чн1 (II рок!в) воликомасштабн!' експеди-ц1йн! 1 нап1встац!онврн! ландюпфтн! досл!дяення Середньодн!стров-сько! долинно-р!чковоК системи. Складено великомасштабну ландшаф-тну карту (1:100000) но авось рег!он досл!дження ! карти масштабу 1:2Ь000 на ключов! д!лянки. 2) Роэроблен! уявлення про Середньо-дн!стровську долинно-р!чкову систему, виэначеШ II основн! систе-моутворвюч! особливост!. 3) Виявлен! чинники 1 пров1дн! процеси рег!онального морфо- ! ландиафтогенезу. Розкрита роль вс1х груп чинник1в: просторово-позиц1йних, !сторихо-еволпц!йних, л!толого-тектогенних, геоморфогедних, кл!матогенних, г!дрогенних, б!оген-них ! антропогенних. 4) Визначен! 1ГГК локального ! тополоПчного р!вн{в. Ландшафти регЮну в!днесен1 автором до роду долинно-р!ч-кових. 1х структуру утворшть ландшафти 3-х пид{в. В структур1 ландшафПв вид!лен! типи I ввди м!сцевостой. Сформульован! д!аг-ностичн! ознаки вс1х типолог!чних категор!й ПТК, приводен! характеристики бс!х типолог!чних одиниць 1 1х системоутворпочих якос-тей. Ь) Виявлон! законом!рност! територ!ально! ландшафтно* структури. Головними П особливостями с: прусн!сть, смугог.т!сть, сх!д-част!сть, грятчат1сть, «оиметр:1чн!сть. 6) Визначен1 ссновн! типи впливу НТК на структуру 1 режим фун;сц!онування ДПТС: оптим!зув-чий, л!м!туючий 1 диферет^юючий. 7) В!добрзкена структурна орга-н!зац!я ! морфолог!чн! особливост! ДГ1ТС. В) Виявлен} ! проанал!-зован! основЩ напрямки вплмг.у ДГ1ТС на ПТК топо^ог!чного ! локального р!вн!в: бар"ерний, дифузний, системоутворгаачий. 9) Зро-блен! висновк.1 про те, но ДГЧТС стабШгуе процоси глибинио! еро-з!?, посляблпе на переору стап! процеси л1и{йпо¥ ергЫТ я бортах

долини, вводить в д|*> нов1 процеси: абраз!йн!, зсувн1, замулення, Шдтоплення 1 як 1х насл1док - формування нових вид!в 1ГГК. 10) Щд впливом ДПТС в1дбуваеться розвиток лвндшафт!в, формувться три Щдзони перебудови ПТК, ускладнюеться ландшафгна структура: зб!ль-иуеться значения смугастост!, гратчатост!, поы!тно ускладнвсться ярусШсть, II) Створений банк даних про Середньодн 1 стровську доли-нно-р!чкову систему 1 Дн1стровську ПТС. 12) В зон! ДПТС иеобх!д-но: провести уточнения розм1р!в водоохоронноТ зони з врахуванилм специф!ки територ!ажьноК ландшафтно! структури; провести ф!томед!-орац!ю в м!сцевостях крутих 1 сильно спадистих схил!в; эакр1пити |нженерними спорудами береги, як! 1нтенсивно Щддаюгься абраз!!; эбудувати водозахисн1 гребл!, в тих м1сцях, де при п!Лкятт! р|вня води в водосховиы! до НПР затоплюоться значн! площ! (с.Пригородок, с.Непоротово) 1 утвороються значноТ плот! в1дм1лини; взяти п!д охорону ун1кальн1 1/ГК; провести рекреаЩйну оц1нку 1 розробити ре-комендацП но використанно територП в цих Щлях.

ПУШКАЩ! 110 ТШ ДИСёРТАЩ!

1. Лшдаафтная сьемка и прогнозирование развития геодинсмиче-ских процессов в зоне влияния Днестровского комплексного гидроузле/ Тез.конф."Картографическое обеспечение основних направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов."Черновцы, 1987. -С.45.

2. Оценочные карты для целей рационального природопольэова-нияДез.конф. "Картография и научно-технический прогресТ-Л.:Изд-во ГО СССР, 1988.-С. 34-35 (в соавторстве с Я.И.Еупанским.П.И.Чернотой, В.И.Левицким). '

3. Ландшафтный подход к разработке келиоротишшх мероприятий и Среднем Приднестровье/Тсэ.конф."Экологические и вкономические аспекты мелиорации" -Таллин, 1988.Том.2. -С.45-47.

4. Влияние хозяйственной деятельности на преобразование П'Ш долин малых рек Среднего Иридностровьл/Теэ.конф."Проблемы рационального использования и охраны малых рек".-Грозный, 1989. -С.57.

5. Антропогенная преобразованость природно-территориалышх комплексов Среднего 11рвднестровья//|(ути повышения продуктивности и оффективности использозания и охрани природных ресурсов Украинских Карпат и Прикарпатья. К.: УМК ВО, 1980.-С. 67-74 (в соавторстве с Л.И.Воропай, Н.А.Куницей).

6. СлстеыниЛ п!дх!д у виачепн! клретових ландшафт!в Серед-нього Прид|Цстров"я з метоп рац!опального внкористьння, 1х схо-

- 2b ~

рони та оптим1зац1У/Тез.дои.1У з"Уэду ГТ УкриКни "Сучасн! геогра-ф»чн» проблем* УкрвГнськоУ ГСР.К.: ГТ УкраГни, 1990. -С.64-65. (я cntPQDTOpCTBj з M.M.Проскурняком).

7. Ландшафтная структура Черновицкой области, ее антропогенные изменения и задачи рационального природопользования/Тез.коиф. "Направления ствиоплпния и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона". Черновцы, 1990.-С.240-244 (а соавторстве с Л.И.Воропяй, Н.Л.Куницей, М.Н.Куницей).

8. Приглядные ландшафтные исследования в Среднем Приднестровье для целей рационального использования и охраны природы/Тем ta, -С.254-257 (п соавторства с ЯЛиСкрылмикоп и М.М.Проскурняком).

9. Воздействие гидротехнических систем на динамику НТК (на примере Среднего Ириднестро«ия)/Теэ.ко»ф.'1Ноосферогс>!м: постановка и пути решения проблемы" Киетизв, 1990.-С.Ы (в соавторство с M.U, Проскурняком).

10. Клртограф1чно обгрунтування рог1оналы!их прогрзм прирадо-користувянняДез.конф."Проблемя охорони природи i в}дтпорешш при-родно-ресурсього потеиц1алу Зах!дного Нод1лля" Тернотль, IS9C. -G.103-105 (в сп1савторсто1 з U.I.Черного» i Я.П.Скрипником).

11. 0ц1нка геосистем Середмього ¡¡ркдн1стров"я э метою ïx ра-ц1 опального використаннн.та охороии/Теэ.конф.'Ч!роблеми рац!ональ-ного використання, охорони та в1дтворення природно-ресурсного по-тенц!алу УкраКнсько* PCP" Черн1вц1, I99I.-C.49 ( в сп1вавторств1 з II.I.Черного» i M.M.Проскурняком).

12. Ландшафтно-картограф1чне обгрунтування системи рац!ональ-ного природокористуваннн в Середньому 11ридн{ строп" ?//Еколого-гсо-граф!vnt проблеми досл|дженнп лриродно-ресурсного потесциплу рс-riony. К.: НИК ВО, 1992.-С.34-37 (в сп1вавтсрств1 з НЛ.Черкего»).

13. Среднее Подностровье: ландппфгнал структуре, ее онтропо-генние изменения, задачи экологических наследований, использовании, оптимизпции/Тез.конф. "Днестр - ИОН" Одесса, 1993.^ -СЛ23-125 (в соавторстве с Л.И.Вороппй, Б.П.Коржиком, Н.А.Куницей,П.И.Чйр-негоП).

Шдпнсоио додруху 12.06.94 р. Форм от (»IbcS'l Ф1и.друх.а, 2,0. Уимрук.а. /,88 Обл1к.вид.а. 1,45. Зак. Vicpalim JiicTinyr гсографП

Чер»)&еиько облвсио улравл1яия статистики 274018, м.Чсрм1ви1, сул .Головне,240-е