Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Приграничные социально-экономические связи Украины и Польши (географический анализ на материалах Львовской области).

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Приграничные социально-экономические связи Украины и Польши (географический анализ на материалах Львовской области)."

Львівський державний університетіім. І. Франка

На правах рукописи УДК 338 (477:438

ГУДЗЕЛЯК Ірина Іванівна

ПРИКОРДОННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ З ПОЛЬЩЕЮ (географічний аналіз на матеріалах Львівської області)

11.00.02 - економічна і соціальна географія

А вт ореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата географічних наук

Львів - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському державному університеті

ім. І. Франка

Науковий керівник - Шаблій О. І., доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри економічної і соціальної географії Львівського державного університету ім. І. Франка

Офіційні опоненти:

Писаренко С. М., доктор географічних наук, професор кафедри міжнародних економічних відносин Львівського державного університету ім. І Франка;

Качан Є. П., кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської Академії народного господарства.

Провід л організація - Інститут географії НАН України

За.'лет відбудеться 12 листопада 1997 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.04.04.02 з географічних наук у Львівському державному університеті ім. І. Франка за адресою: 290000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського державного університету ім. І. Франка (м. Львів, вул Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 10 жовтня 1997 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна, ставши у 1991 р. суверенною незалежною державою, почала самостійно здійснювати свою зовнішню політику. П’ять з усіх семи сусідів України знаходяться на заході і південному заході. З них особливе місце займає Польща, міждержавні стосунки з якою набувають нового якісного характеру. Хоча за протяжністю українсько-польський кордон є ненайдовшим - всього 542 км, але Польща є найбільшим західним сусідом за площею, економічним та демографічним потенціалом.

На сучасному етапі актуальною є проблема вибору оптимальних шляхів і напрямів політичної економічної інтеграції України у Європу. Інтегруючись у європейське співтовариство, Україна у великій мірі орієнтується на сусідню Польщу, що стала для нашої держави своєрідними воротами на Захід. Польща першою серед країн світу офіційно визнала суверенітет України, стала моделлю демократизації та ринкової трансформації. Юридично-правова база міждержавних стосунків України і Польщі в основному закладена. Польща визнана стратегічним європейським партнером для України, а прикордонне співробітництво - одним з основних напрямів зовнішніх стосунків між обома державами.

Досвід більшості європейських держав свідчить, що у процесі інтеграції особливе місце займають прикордонні території. Найбільш оптимальним є інтеграція окремих територіально-господарських систем, складовими структурними компонентами і елементами яких є перспективні "зовнішньозначимі" галузі, підприємства, заклади і організації.

Західні прикордонні області України, особливо Львівська, володіють значним зовнішньоекономічним потенціалом. Він визначається геополітичтшм розташуванням цих областей, сприятливими природними передумовами, їх працересурсним потенціалом, достатнім за загальним рівнем розвитку суспільства та традиційністю контактів із сусідніми польськими воєводствами. Слід також брати до уваги, що у складі населення останніх до кінця Другої світової війни була високою частка українців, а тепер тут поступово відроджується українське культурне життя.

Вивчення українсько-польських зв'язків у прикордонних територіях є актуальним, оскільки такі зв’язки розвиваються у процесі зміни функцій українсько-польського кордону з бар'єрних на інтеграційні. Кордон перетворюється з глухого у досить прозорий і наближається за якістю до європейських стандартів.

Комплексне економіко-географічне вивчення прикордонних зв’язків передбачає дослідження їх місця у системі міжнародних відносин, передумов їх розвитку, типових та нових форм прояву, умов функціонування прикордонної інфраструктури та її територіальної організації.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є міжнародні зв'язки у прикордонних територіях.

Предмет досліджеїшя - це чинники, компонентна структура і територіальна організація прикордонних зв'язків України і Польщі.

Мета і завданпя дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні теоретичних аспектів міжнародних прикордонних зв’язків, у вивченні реальної ситуації у функціонуванні прикордонних українсько-польських зв'язків, встановленні їх позитивного змісту і вузьких місць, обгрунтуванні шляхів їх удосконалення на матеріалах Львівської області. Виходячи із мети дослідження, у роботі розв’язуються такі завдання:

- з'ясування суті прикордонних зв'язків та їх місця у системі міжнародних зв'язків;

- обгрунтування географічних меж прикордонних територій загалом та українсько-польського прикордоння зокрема на основі аналізу різноманітних підходів до цієї проблеми;

- розкриття дії системи чинників на компонентну структуру та територіальну організацію прикордонних зв'язків України з Польщею;

- аналіз функціональної структури українсько-польських прикордонних зв'язків;

- визначення геопросторових особливостей організації прикордонних зв'язків та прикордонної інфраструктури, вплив останньої на територіальну мережу зв'язків;

- вивчення та оцінка організаційно-управлінських форм прикордонних зв'язків.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у поглибленні поняття системи міждержавних прикордонних зв'язків; удосконаленні методики вивчення прикордонних зв'язків; обгрунтуванні географічних меж прикордонних територій; виявленні найважливіших регіональних факторів формування і функціонування таких зв’язків; типізації прикордонної інфраструктури; обгрунтуванні форм територіальної організації прикордонних зв'язків; конкретних рекомендаціях щодо вдосконалення напрямів і видів прикордонних зв'язків між Україною і Польщею.

Практичне значення і реалізація результатів досліджень.

Практичне значення дослідження важливе при вивченні прикордонних

адміністративно-територіальних одиниць держави - областей, районів, :ільрад, міських і сільських поселень, їх територіальних систем. Методика дослідження прикордонних зв'язків може бути використана іри розробці зовнішньоекономічної стратегії України, при виборі тріоритетів інвестування у прикордонні, у роботі органів управління Львівської області та інших прикордонних областей України. Зокрема, €аукова інформація комплексного характеру, у тому числі сартографічна, може успішно застосовуватися у діяльності Комітету міжнародних відносин Львівської обласної державної адміністрації та зідділу міжнародних економічних зв'язків при обгрунтуванні іеобхідності входження частини Львівської області у Єврорегіон “Буг”.

Апробація роботи. Основні результати дисертаційного дослідження іоповідалися на Всеукраїнському семінарі "Сучасні проблеми географії іаселення в Україні" (м. Луцьк, 1993), на міжнародній науково-грактичній конференції "Вільна економічна зона - як форма >егіонального розвитку" (Чернівці, 1994), на конференції "Проблеми еографії України” (Львів, 1994), на конференції "Історія української еографії і картографії" (Тернопіль, 1995). на Першій всеукраїнській :онферєнції "Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології" (Львів, 996), а також на підсумкових наукових семінарах кафедри економічної а соціальної географії Львівського держуніверситету ім. І. Франка. У 994 р. за наукове дослідження по темі "Народ, нація, держава -країнське питання в Європейському вимірі" дисертант стала лауреатом ремії ім. Євгена Малашока.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 8 наукових раць (в т.ч. 4 без співавторства) загальним обсягом 1,3 друкованих ркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 170 горінках друкованого тексту, який складається із вступу, п'яти озділів, висновків, списку використаної літератури (115 позицій) та одатків. Робота включає 23 таблиці та ілюстрована 26 рисунками, в т.ч. 1 картосхемами, які розміщені на 38 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Міжнародні прикордонні зв’язки (МПЗ) - це різноманітні за юрмою і змістом стосунки, що здійснюються між суміжними гриторіями держав-сусідів першого порядку. Вони є проявом іжнародних відносин на регіональному і локальному рівнях.

Розширення і вдосконалення міжнародних прикордонних зв’язків є птєвим фактором поглиблення міждержавних відносин та

економічного росту і соціальної стабілізації прикордонних територій, яким властива низка економічних, соціальних, культурно-етнічних, військово-політичних та екологічних проблем периферійних регіонів.

У МПЗ відображається динаміка міждержавних стосунків: від найнижчого рівня - епізодичних прикордонних контактів до найвищих -прикордонної інтеграції. Останню трактуємо як тісні міжнародні зв’язки, особливо економічні між суб’єктами (переважно юридичними) прикордонних територій, що регулюються системою правових угод довготривалого характеру. Рівень прикордонної інтеграції відповідає стану взаємозалежності соціально-економічних систем прикордоння, що у підсумку визначається рівнями міжнародного поділу та кооперації праці.

Географічна близькість юридичних і фізичних суб’єктів прикордоння зумовлює специфічне поєднання форм і видів міжнародних зв’язків, які включають економічні, соціальні (в т.ч. культурні і релігійні), екологічні, політичні та військові відносини між державами (рис. 1). Реалізація прикордонних зв’язків можлива за умови розвитку прикордонної інфраструктури, особливо транспортної та наявності транскордонних пунктів пропуску.

У географічному дослідженні важливе значення має делімітація прикордонних територій загалом та українсько-польського прикордоння зокрема. Виділено три геопросторові рівні прикордонних територій: обласний (включає території адміністративних областей, які прилягають до державного кордону), районний (у межах прикордонних адміністративних районів України) та прикордонної смуги (прикордонних міськрад і сільрад). Такий поділ базується на сучасному адміністративно-територіальному устрою держави з урахуванням сформованої системи розселення; враховано фактор тяжіння міжнародних зв’язків (у тому числі прикордонних) до обласних центрів де розвиток інфраструктури є вищим, порівняно з низовими районами Також береться до уваги просторова організація систем статистичногс обліку міжнародних зв’язків.

Українсько-польське прикордоння розглядається у трьох аспектах -політико-географічному, економіко-географічному та етно-культурному Політико-географічний аспект полягає в тому, що західноукраїнське прикордоння є перехідною зоною між двома політичними системами -західною, з давніми демократичними інститутами і традиціями, ті східною, з політично малоструктуризованим суспільством, залишкам! тоталітарної ідеології.

Міжнародні зв’язки

Політичні Г| Економічні Г Соціс хльні - Екологічні Військові

дипломатичні

консульські

народна

дипломатія

торгоне льш

товарна

торгівля

-{традиційна] -| зустрічна Ч

пільгова

торгівля

послугами

-( фапспортпя'ми} -) соціальними- | -| бнУїкіпськимй 1 -| страхооими І -{иосерслпицысими| рекламними І -[Тііформаційнйм7Г| -{ професійними

паліотні

безпосередній

розрахунок

розрахунок у кредит

трудові

науково-техшчш

ліцензування

№іп<ттуоти&

іпжіпіріпг

неко.мер'цгииа

передача

фінансово-кредитні

гуманітарні

-[__уодипні____З

--{ харцтпдтшті 1

туризм

Ч умсрсаціїиіиії'} -[___науковий. 1

ириродопі знання

конфронтація

природашдтпорешт

взаємодія

природозберіганпя

співробітництво у ЗОН! екологічних катастроф

діяовии

]

І шоп-тури.зм ]

-і сспти ліспіпольний І сакральний |

духошю-культурш

Г кредитіїванил " І ' ' ----г ~

валютне топарне |

—І шоесгт/ваппл-}-------Гч

І—Г

прлмі інвестиції

— виробничі

.{портф^чмп іїпи.'стиці)

спільне

підприсмиицтво

культу рно-освітиі (пізнавальні)

обмін результатами духовної діяльності

діяльність культурній: товариств

гастрольні по'іздки

релігійні

-

Рис. 1 Класифікація міжнародних зв’язків

Економіко-географічний -аспект полягає в тому, що це особливо контрастна зона переходу від командно-адміністративного типу економіки України, що перебуває у стадії трансформації, до ринкової.

Встановлено, що українсько-польський кордон має чітко виражену роздільну функцію власне у етно-культурному аспекті: проходить чітке розмежування різних культур, одна з яких формувалась під впливом латинництва, а інша зазнавала впливу візантійської Церкви. Якщо етнокультурний аспект розглядати в історичному ракурсі, то прослідковується тенденція зміни ступеня бар’єрності кордону: його нарощування спостерігається лише після Другої світової війни, коли етнічні українські території - Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина опинились у складі Польщі і позбулись свого корінного населення - українців.

У політичному та економічному плані розділююча функція кордону стає дедалі менш вираженою, причому економічні контрасти прикордоння поступово нівелюються у процесі розвитку прикордонної інфраструктури та посилення економічних зв’язків.

Міжрегіональна транскордонна співпраця має важливе значення на початкових етапах інтеграції України з Європою. Прикордонні українсько-польські території, особливо на обласному рівні, володіють достатнім зовнішньоекономічним потенціалом, складовими якого є інтелектуальний та трудовий потенціал і забезпеченість рекреаційними ресурсами. Водночас, українське прикордоння є периферійною територією з характерними специфічними проблемами, що невластиві центральним областям, або тим, які межують з країнами СНД.

Транскордонні зв’язки мають на меті розв’язати деякі проблеми, зокрема регулювання зайнятості та часткове зниження рівня безробіття; вдосконалення геопросторової організації прикордонної інфраструктури та переобладнання кордону за світовими стандартами; залучення транзитних потоків товарів через українсько-польський кордон шляхом створення сприятливих правових, економічних та інженерно-технічних умов.

Окреслені напрями прикордонних зв’язків доповнюватимуться різними видами економічних стосунків. Особливо важливе значення має інвестиційна діяльність, спрямована на технологічну модернізацію виробництва та нарощування експорту готових товарів.

2. На формування складу та інтенсивність окремих видів прикордонних зв’язків впливає багато чинників, які можна об’єднати у кілька груп: позиційно-географічні, історико-географічні,

економіко- і соціально-географічні, та природно-географічні. Серед позиційно-географічних велике значення має: економіко-, особливо

транспортно-географічне та політико-географічне положення. Сучасне географічне розташування українського прикордоння сприяє його інтеграції з суміжними територіями Польщі. Українсько-польське прикордоння знаходиться у зоні перетину трансконтинентальних шляхів широтного і меридіонального напрямків, що посилює не лише його локальне (сусідське), але й регіональне положення. Зростає значення прикордоння на транзитних шляхах із Північної Європи у Південну, а також із Східної у Західну і навпаки. Історико-географічні чинники відігравали суттєву роль у минулому, а зараз їх значення опосередковане. Українсько-польський кордон був досить динамічним, не лише у його просторовому простяганні, а її у ступені його бар’єрності і відкритості. Відповідно змінювалась інтенсивність зв’язків та їх спрямування.

У перспективі особливого значення набуває економіко- і соціально-географічний чинник. Українсько-польське прикордоння поки що є зоною економічної депресії, хоча в Україні вона відзначається певного строкатістю (середньорозвинена Львівська область порівняно з менш розвиненими Волинською і Закарпатською). Тут функціонує консолідуюче ядро - м. Львів, яке фокусує у собі різні види міждержавних, у тому числі прикордонних зв’язків. Ще більша строкатість спостерігається на районному рівні прикордоння.

Для українсько-польського прикордоння характерні інтенсивні процеси депопуляції населення, особливо сільського, пов’язане із його відтоком з прикордонних сіл у віддалені міські поселення. Зростає демографічне навантаження, що загострює соціальні проблеми.

Дослідження прикордонних зв’язків має враховувати вплив природних факторів, а саме природне середовище, в якому пролягає державний кордон, і природні ресурси та умови прикордонних територій. Геопросторова організація прикордонних зв’язків визначається посереднім впливом природних умов території, насамперед рельєфу та гідрографічної мережі. Характер рельєфу у великій мірі впливає на ступінь прозорості кордону, який є нижчим у карпатсько-гірській та порівняно високим у рівнинній частинах прикордоння. За гідрографічними умовами українсько-польський кордон відрізняється у північній і південній ділянках: на півночі кордон проходить по р. Західний Буг, що створює технічні труднощі при розбудові прикордонної інфраструктури. Сезонність клімату в українсько-польському прикордонні спричинює сезонні зміни інтенсивності прикордонних зв’язків, особливо соціальних (туристичних) обмінів.

3. Українсько-польське прикордонне співробітництво здійснюється у різноманітних формах, структура яких останнім часом удосконалюється. Найважливішими є: торговельні зв’язки,

інвестиційна діяльність, зв’язки у розбудові прикордонної інфраструктури, соціальні та екологічні зв’язки.

Розвиток торговельних зв’язків у прикордонних територіях детермінований географічною близькістю суб’єктів взаємовідносин та помітною лібералізацією митного законодавства України. На Львівську область припадає приблизно третина зовнішньоторговельного обігу між Україною і Польщею (без урахування обсягів “валізкової торгівлі”). Наростає тенденція до збільшення абсолютного значення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі Львівщини і Польщі; остання займає друге місце за імпортом та п’яте за експортом продукції. Товарна структура експорту Львівщини нераціональна, оскільки основну частку складають сировина і напівфабрикати, тоді як в імпорті переважає машинобудівна продукція (автомобілі і запасні частини до них, технологічне обладнання для легкої і харчової промисловості). Необхідно нарощувати експорт готової продукції, водночас регулювати імпортні надходження. Вважаємо, що у механізм такого регулювання слід запровадити антидемпінгове мито для тих товарів, які імпортуються за цінами, нижчими за витрати на їх виробництво в Україні. Доцільно би змінити експортний профіль області стосовно Польщі, а також максимально використовувати переваги комбінування та кооперування підприємств прикордонних територій.

При дослідженні територіальної організації учасників прикордонних зв’язків встановлено, що м. Львів є центром тяжіння імпорту та основним експортером, тоді як прикордонні адміністративні райони слабо залучені до процесів міждержавної співпраці. Проте у перспективі найдоцільніше розвивати прикордонне співробітництво саме на рівні прикордонних районів.

Українсько-польське прикордоння характеризується активним розвитком "валізкової" торгівлі (або шоп-туризмом), обсяги якої значні і суттєво впливають на функціонування споживчого ринку в області. Польська продукція займає вагоме місце у товарній структурі прихованої торгівлі. Якісний аналіз показує, що у структурі прихованого імпорту з Польщі переважають продовольчі товари, хоча частка непродовольчих виробів є високою.

Розвиток економіки прикордонних районів у значній мірі залежить від іноземних інвестицій. Польща є п’ятим за обсягом інвестицій партнером Львівської області (14% усіх іноземних інвестицій). Капіталовкладення спрямовані в основному у спільне підприємництво. У

:редньому в одне СП вкладено 17,4 тис. дол. Це низькі показники юрівняно з іншими країнами. Засновниками українсько-польських СП є іереважно фізичні особи. Вкладаються кошти в основному у дрібні іідприємства, що спеціалізуються у наданні посередницьких послуг. Перед виробничих СП переважна більшість працює у швейній іромисловості та випускає інші товари народного вжитку. Геопросторова ірганізація українсько-польських СП специфічна: висока концентрація в ібласному центрі послугових СП та поодинока локалізація виробничих Ш у сільських районах.

Для залучення великих інвестицій з-за кордону необхідно дійснювати гнучку податкову політику, особливо для СП з 'рахуванням обсягів капіталовкладень та спеціалізації підприємства, як (е здійснюється, наприклад, в Угорщині чи Китаї.

Дослідження зовнішіх трудових міграцій між Львівською областю і Іольщею виявило односторонню спрямованість (у Польщу), що дійснюються переважно з сільської місцевості. Професійний склад рудових мігрантів різноманітний - від робітників до науковців з ■исоким відсотком молодих спеціалістів. Серед галузей економіки Іольщі, де зайняті трудові мігранти з України - будівництво, швейна :ромисловість, сільське господарство і домашнє господарство. Через едосконалість механізму угоди про взаємне працевлаштування ромадян України і Польщі трудові міграції часто є нелегальними, що нижує рівень соціального захисту українських працівників за ордоном.

Соціальні прикордонні зв'язки є традиційними. Зараз вони абирають нового змісту. Важливим напрямом став прикордонний уризм, який здійснюється у формах - шоп-туризму, сентиментального, екреаційного та ділового туризму Домінує шоп-туризм, що зумовлено окалізацією великого торговельного центру - м. Перемишля, яке стало дром різноманітних соціальних зв’язків (в т. ч. сентиментального уризму). Тому саме у прикордонні здійснюються найбільші обсяги идатків українських туристів.

Високого рівня розвитку досягли освітянські зв’язки на рівні шкіл та узів прикордоння та решти території сусідніх держав. Важливим спектом повинна стати допомога львівської сторони в організації країнського шкільництва та відродженні українського національного :иття у Перемишльському, Кросненському та Замостянському зєводствах.

У прикордонні розвивається рекламно-інформаційна діяльність, зкрема у м. Львові формується потужний ярмарково-виставковий омплекс міжнародного характеру. Однак рівень залучення українських

фірм з інших областей України до виставкової діяльності є низькил Активними учасниками є, як правило, прикордонні виробники, особлив польські.

Гуманітарні та духовно-культурні зв’язки активізуютьс* урізноманітнюються за формами. Особливої уваги заслуговує проблем збереження історичних місць пам’яті двох народів. Цьому у значній мір сприяє діяльність національно-культурних товариств, що працюють п обидва боки кордону (“Надсяння”, “Лемківщина”, “Холмщина” та ін.).

Прикордонна співпраця регулюється діяльністю спільних виконавчії органів - Польсько-Українською міжурядовою координаційною Радою питань міжрегіональної співпраці, куди входять представники влад Волинської, Львівської, Закарпатської областей та чотирьох воєводств Кросненського, Перемишльського, Замостянського і Холмського. З 199 року функціонує Комісія з питань прикордонної співпраці.

4. Концепція територіальної організації прикордонних зв’язні базується на таких вихідних поняттях: ядра зв’язків - це окреп місця на певній території, де локалізуються юридичні та масої фізичні суб’єкти зв’язків; канали зв’язків - лінії на певній територі вздовж яких відбувається переміщення носіїв зв’язк; Функціональне поєднання ядер та каналів формує мережу (карка< зв’язків.

За ступенем концентрації суб’єктів міжнародних зв’язків здійснен ієрархічну класифікацію ядер зв’язків на пункти, центри та вузл зв’язків. Пункти зв’язків утворені підприємствами і організаціями учасниками міжнародних зв’язків, зосередженими у певному поселенн центри прикордонних зв’язків сформовані суб’єктами зв’язків і локальними і регіональними органами влади, які здійснюють контроль управління міжнародним співробітництвом. Вузли прикордонни зв’язків доповнені державними органами влади, які забезпечую! учасників прикордонних зв’язків правовою, законодавчою базою.

За компонентною структурою виділено такі види ядер зв’язкії моноструктурні, коли здійснюються зв’язки одного виду, 1 поліструктурні, якщо відбуваються взаємовідносини у різних форма (рис. 2).

Елементарною клітиною геопросторової організації зв’язків територіальна адміністративна одиниця, яка містить три і більше яде зв’язків, що поєднані каналами їх реалізації. Існують також канал зв’язків транзитного характеру, які оминають існуючі в регіоні ядс зв’язків.

РІВНІ ПРИКОРДОННЯ ІлУ.'ггІ сільських і міських рад Щ'ігі адміністративних раііоніп адміністративних областей

ЯДРА ЗВ'ЯЗКІВ величина функції

^ пеликі спільне

| середні підприємництво 4--------^

малі ^ експорт продукції —

КОРИДОРИ ЗВ’ЯЗКІВ 44 г

загальноєвропейського /

значеіпш ____

регіонального значегаш

І

ПРИКОРДОННА ІНФРАСТРУКТУРА ЗАЛІЗНИЦІ

па значенням

— міжнародні

--- загальнодержавні

і регіональні за щирішою колії й— російська і— європейська

за тстлітшгм оспащепгиш

електрифіковані

ТРУБОПРОВОДИ

——----нафтопроводи

газопроводи

-І-Ліни

ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ

А МЬ-ІСНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ

ПУНКТИ ПЕРЕХОДУ КОРДОНУ

міжнародного значення Ш регіонального значення Примітки. Цифра ояпачачас кількість українських туристів (тис. осіб), лісі перетнули кордон у 1П94 р.

Рис. 2 Просторова організація україпсько-польських прикордоппих зв'язків

Враховуючи різну інтенсивність окремих видів міжнародних зв’язків запропоновано виділяти такі зони прикордонних територій: митно-пропускну, транспортно-комунікаційну, сервісно-обслуговуючу, виробничо-експортну, інвестиційно-виробничу, природоохоронну, рекреаційно-туристичну зони. Функціональні зони прикордонних зв’язків не є дискретними, вони пов’язані між собою, іноді накладаються, утворюючи поліфункціональні зони прикордонних зв’язків. У Львівській області відбувається формування окремих функціональних зон прикордоння.

Прикордонна інфраструктура - це виробничі і послугові об’єкти, а також система управлінських організацій, що забезпечують міжнародні зв’язки держави і просторово локалізуються на периферії країни. У радянський період розвиток інфраструктури українсько-польського прикордоння фактично не здійснювався, оскільки це не відповідало точковій моделі будівництва транскордонних переходів та полімагістральній концепції будівництва транспортних артерій міжнародного значення. Нова українська концепція розбудови прикордонної інфраструктури передбачає її прискорений розвиток в українсько-польському прикордонні, що вимагає звернути особливу увагу на її територіальну організацію.

Дослідження прикордонної інфраструктури у дисертації здійснене на основі розробленої схеми типології її елементів. Зокрема, за цільовим призначенням виділено п’ять типів прикордонної інфраструктури: митну, комунікаційну, сервісну, військову, управлінську. За способом використанням пропонуємо виділяти спеціалізовану та пристосовану інфраструктуру, а за формами просторового зосередження - лінійну та точкову.

Встановлено, що рівень розвитку прикордонної інфраструктури в Україні (особливо митної і сервісної) є нижчим, порівняно з Польщею. Темпи розвитку та геопросторова організація прикордонної інфраструктури до останнього часу не узгоджувались обома державами. Лише недавно розроблено Комплексну програму розбудови державного кордону України, яка передбачає координацію планів з урядом Польщі. Згідно програми планується здійснювати розбудову інфраструктури шляхом будівництва спеціалізованих (митних) об’єктів та переобладнання пристосованих (наприклад, сервісних). Суттєву зміну в територіальну організацію прикордонної інфраструктури внесе будівництво транс’європейських автотранспортних коридорів, що перетнуть Львівську область із заходу на схід та північного заходу на південний схід.

Залучення територій прикордоння до інтеграційних процесів на континенті має здійснюватися передусім шляхом запровадження нових організаційно-управлінських форм - єврорегіонів і вільних економічних зон (БЕЗ).

Тут особливо цінний досвід сусідньої Польщі, яка займає активну позицію у траскордонному співробітництві: організація єврорегіонів на її західному кордоні в основному завершена. У 1993 р. до цього процесу долучилась Україна, ставши членом Карпатського Єврорегіону, а пізніше увійшовши до Єврорегіону "Буг".

Створення єврорегіонів на західному кордоні України має на меті: реструктуризацію економіки її території, ефективне використання працересурсного потенціалу, розвиток прикордонної торгівлі, розбудову прикордонної інфраструктури, розвиток туризму на базі рекреаційних ресурсів, покращання екологічної ситуації.

Участь у Карпатському Єврорегіоні поки що не дала очікуваних результатів. Головною причиною цього є недостатній розвиток інфраструктури - основні комунікації Єврорегіону пролягають у напрямку північ-південь, а наголос у співробітництві ставився на іншу вісь - захід-схід. Існують також і суб’єктивні причини. Крім цього, на наш погляд, Львівській області необхідно не повністю, а лише частково входити у Єврорегіон “Карпати” - південними районами - Сколівським, Стрийським, Дрогобицьким, Турківським, Старосамбірським, які географічно тяжіють до Карпат і мають подібні соціальні, економічні та екологічні проблеми.

Вважаємо, що пріоритетними напрямами співпраці у рамках Єврорегіону "Буг" повинні бути передусім розбудова прикордонної інфраструктури і посилення на цій основі транспортної зв’язаності та економічного співробітництва шляхом спільного підприємництва. Пропонується включити у Єврорегіон "Буг" львівську частину басейну р. Зах. Бут з Сокальським, Радехівським, Буським, Бродівським та Кам’янсько-Бузьким районами. Тут знаходяться осередки депресивного Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, здійснюється суттєве демографічне та екологічне навантаження на річковий басейн, що потребує окремих рішень у рамках нових форм міжнародного співробітництва.

Формою інтенсивного залучення прикордонних територій до міжнародних зв’язків повинні стати майбутні вільні економічні зони, зокрема у Львівській області - "Жовква" і "Яворів". Проектовані зони зудуть комплексними, тобто виконуватимуть кілька функцій -зовнішньоторговельну (експортно-імпортну), рекреаційно-туристичну,

науково-виробничу та ' іитігу. Важлішою функцією буде організація транзитних комбінованих перевезень товарів у широтному і меридіональному (Балтійське - Чорне моря) напрямках. У Львівській області доцільно створювати і вузькоспеціалізовані, точкові за територіальним охопленням БЕЗ. Враховуючи економічну кризу в Україні та необхідність уникнення соціальної напруги, пов’язаної із створенням БЕЗ, майбутні зони повинні бути інтеграційними.

5. Враховуючи сучасні тенденції розвитку МПЗ України з Польщею, а також пріоритети міждержавних стосунків, окреслено перспективні напрями прикордонних зв’язків:

а) розбудова прикордонної інфраструктури, особливо транспортної для ефективного включення у систему транс’європейських транспортних коридорів. Для цього буде реконструйовано діючі та побудовано нові залізниці та автошляхи. Перспективним способом використання митної інфраструктури стане спільна їх експлуатація (митний догляд транспортних засобів і туристів);

б) удосконалюватиметься товарна структура прикордонної торгівлі. На майбутнє розширюватиметься торговельна інфраструктура з обслуговування не лише внутрішнього, але й зовнішнього споживача;

в) ефективність інвестиційної діяльності, зокрема функціонування українсько-польських спільних підприємств, буде залежати від правових норм і законів у державі, які повинні означити пріоритетні сфери інвестування (сільське господарство та переробні галузі) з відповідними пільгами для таких виробничих СП;

г) міграції трудових ресурсів регулюватимуться на державному і регіональному рівнях;

д) військове співробітництво, а саме спільне використання полігонів, зокрема Яворівського для проведення навчань;

е) екологічне співробітництво: охорона прикордонних річок, зокрема басейну Зах. Бугу, моніторинг природного довкілля, взаємний обмін інформацією про стан навколишнього середовища, взаємодопомога при екологічних аваріях і катастрофах;

ї) розвиток рекреації для збільшення потоку туристів. З урахуванням історичного фактору розвитку прикордонних територій слід створити умови для розширення сентиментального туризму.

У сучасних умовах добрі перспективи мають різні види соціальних зв’язків у прикордонних територіях, які є традиційними і не потребують значних інвестицій.

ВИСНОВКИ _

1. Прикордонне співробітництво між Україною і Польщею є ладовою зовнішньоекономічної та політичної стратегії нашої держави, з мас надзвичайно важливе значення для піднесення і стабільного ізвитку як економіки областей Західного регіону, так і усієї України.

2. Розроблена у дисертації класифікаційна схема міжнародних

’язків включає такі їх види: економічні, соціальні, екологічні,

літичні, військові та їх підвиди. МПЗ є формою прояву міжнародних ’язків на локальному і регіональному рівнях. У роботі показано місце «кордонних зв’язків у системі міждержавних відносин, юрмульовано визначення прикордонних зв’язків як міжнародних осунків у тих їх формах і видах, що здійснюються між суміжними риторіями держав-сусідів першого порядку. Українсько-польські иікордонні зв’язки спрямовані на досягнення у підсумку інтеграції цих міжгоїх територій.

3. Виділено три геопросторові рівні прикордонних територій: ласний, районний та сільських рад. Делімітація здійснюється з іахуванням особливостей сучасної системи розселення, політико-міністративного устрою держави, а також спрямованості зв’язків між иікордонними територіями суміжних держав. Встановлено тенденцію

поступового нівелювання економічних та політичних контрастів у льсько-українському прикордонні.

4. Формування прикордонних зв’язків України і Польщі відбувається 5 впливом багатьох факторів: позиційно-географічних, економіко- і ціально-географічних, природно-географічних та історико-зграфічних. У сучасний період істотний вплив відіграє економіко- і ціально-географічний чинник. Українсько-польське прикордоння має ки що недостатній рівень господарського розвитку, а в Україні ^значається строкатістю та наявністю консолідуючого центра - м. >вова, яке є фокусом тяжіння міжнародних зв’язків. Характерними є юцеси депопуляції населення у сільській місцевості, пов’язані із хтоком сільських мешканців у міста, а також безробіття у міських селеннях. Усе це загострює соціальні проблеми у прикордонні.

5. Пріоритетними напрямами українсько-польських прикордонних ’язків є розбудова прикордонної інфраструктури, торгівля, спільне цприємництво, екологічні та соціальні відносини. Розвиток таких ’язків сприяє процесам європейської інтеграції, яка посилюватиметься аслідок прокладання територією прикордоння транс’європейських хістралей.

6. Найважливішим центром тяжіння прикордонних зв’язків і м. Львів. Поки що найповніше міжнародні прикордонні зв’язки виражен на обласному рівні. В той же час прикордонні адміністративні райони ті прикордонні села ще слабо залучені до транскордонного співробітництвЕ Хоча конкретні програми уже розроблені й починают: впроваджуватися, зокрема у Жовківському районі.

7. Для ширшого включення окремих територій Львівської області д прикордонного співробітництва створюються і функціонують НОЕ організаційно-управлінські форми - Єврорегіони і БЕЗ, у рамках яких можливість залучати іноземні інвестиції у конкретні проекти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ІІРАЦЬ

1. Географічні аспекти міжнародних спільних підприємств Львівське області // Теоретичні і прикладні проблеми географії: Вісник Львів, ун ту. Сер. геогр. - 1992. - Вип. 18. - С. 105-107 (у співавт. з М.І. Гонаком).

2. Екологічні аспекти спільного підприємництва // Географічі природоохоронні проблеми Західного регіону України: Вісник Львів, ун ту. Сер. геогр. - 1994. - Вип. 19. - С. 181-183.

3. Економіко-географічні особливості розвитку українсько-польськи спільних підприємств Львівської області //Економіко-, соціально-еколого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння /За ре; О. Шаблія. - Львів: Ред. вид. відділ Львів, ун-ту. - 1997. - С. 122-130.

4. Історико-географічні особливості розвитку міських поселен

українсько-польського пограниччя // Матеріали наук, семінару “Сучасі проблеми географії населення в Україні”. - Луцьк, 1993. - С. 101-102 співавт. з Н.В. Корчак).

5. Спільні підприємства Львівської області як точкові елемент

майбутньої вільної економічної зони // Тези міжнар. наук.-практ. коне “Вільна економічна зона - як форма регіонального розвитку”. - Ч.З. Чернівці, 1994. - С. 40-42.

6. Проблеми географічного вивчення прикордонних регіонів / Матеріали наук. конф. “Проблеми географії України”.- Львів, 1994. - ( 119 (у співавт. з Н.В. Корчак).

7. Вивчення зовнішньої торгівлі у працях В. Кубійовича та (

Рудницького // Матер. наук. конф. “Історія української географії картографії”. - Тернопіль, 1995. - С. 62.

8. Деякі соціоекологічні проблеми західного регіону України /

Матер. першої всеукр. конф. "Теоретичні та прикладні аспект соціоекології". - Т.1. - Львів, 1996. - С. 195-197 (у співавт. з М. М. Кусяк О.М. Садовою).

Гудзеляк І. І. Прикордонні соціально-економічні зв’язки України з Польщею еографічний аналіз на матеріалах Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за чеціальністю 11.00.02 - економічна і соціальна географія. - Львівський державний ніверситет ім. І. Франка, Львів, 1997.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних основ міжнародних зв'язків у рикордонних територіях. Аналізуються фактори, компонентна структура та юпросторова організація міжнародних прикордонних зв’язків, сучасний стан і знденції розвитку прикордонної інфраструктури, розглядаються проблеми досконалення організаційно-управлінських форм прикордонного співробітництва.

Ключові слова: міжнародні прикордонні зв'язки, прикордонна територія,

рикордонна інфраструктура, єврорегіон, вільна економічна зона.

Гудзеляк И. И. Приграничные социально-экономические связи Украины и юльши (географический анализ на материалах Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по пециальности 11.00.02 - экономическая и социальная география. - Львовский 1сударственный университет им. И. Франко, Львов. 1997.

Диссертация содержит исследования теоретических основ международных вязей в приграничных регионах. Анализируются факторы, компонентная структура геопространстзенная организация международных приграничных связей, эвременное состояние и тенденции развития приграничной инфраструктуры, ассматриваются проблемы совершенствования организационно-управленческих >орм приграничного сотрудничества.

Ключевие слова: международные приграничные связи, приграничная

ерритория, приграничная инфраструктура, еврорегион, свободная экономическая она.

Hudzeliak 1. 1. Bordering Social-Economic Relations Between Ukraine and Poland Geographical analysis according to materials of Lviv region). - Manuscript.

Desirtation was written in means of receiving and defending scientific degree of a andidate of geographical sciences according to speciality 11.00.02 - economical and Dcial geography. - Lviv State University, Lviv, 1997.

Desirtation is dedicated on investigating theoretical basises in international slations at the bordering territories. Factors, components structure and territorial rganization of the international bordering re ,ons; today’s conditions and tendencies 3r bordering infrastructure development; problems for improvement of organizational managing forms of bordering cooperation are being analyzed.

Key words: international bordering cooperation, bordering territory, bordering lfrastructure, euroregion, free economic zone.