Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Пренатальная цитогенетическая диагностика хромосомной патологии плода у беременных женщин группы высокого риска

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Пренатальная цитогенетическая диагностика хромосомной патологии плода у беременных женщин группы высокого риска"

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

ГГ“ од

НІКІТЧИНА Тетяна Віталіївна

УДК 618.3: 616-053.1/-076.5

ПРЕНАТАЛЬНА ЦИТОГЕНЕТИЧНА ДІАГНОСТИКА ХРОМОСОМНОЇ ПАТОЛОГІЇ ПЛОДА У ВАГІТНИХ ЖІНОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ.

' 03.00.1 5 - генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор

Бариляк Ігор Романович

Український науковий гігієнічний центр, директор.

доктор медичних наук Гордієнко Ірина Юріївна

Інститут педіатрії,

акушерства і гінекології,

керівник відділення меддицини пло;

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор БужієвськаТамара Іванівна. Київська медична академія післядипломної освіти, зав. кафедрон медичної генетики,

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Лукаш Любов Леонідівна.

Інститут молекулярної' біології і генетики, зав. відділом генетикі людини.

Провідна установа

Львівський науково-дослідний інститут спадкової патології М( України, лабораторія експериментальної цитогенетики м. Львів.

Захист відбудеться 1998 р. о годині

засіданні спеціалізованої вченої^эади Д 26.604.01 при Української науковому гігієнічному центрі: 253660, Київ-94, вул. Попудренка, 50 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українсько наукового гігієнічного центру: 254660, Київ-94, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий 1998р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Боротьба за здоров'я та довголіття людини, захист генофонду населення України починається за довго до народження дитини. Саме тому дослідження, спрямовані на своєчасну діагностику спадкової та вродженої патології плода, становлять актуальну проблему сучасної медичної науки.

Удосконалення та наукове обгрунтування застосування цитогенетичних методів в пренатальній діагностиці дозволяє пройти вперед у вирішенні одного з головних питань медичної генетики-первинної профілактики спадкових хвороб [Н.П.Кулешов, 1991; М.Б.Уегр й. аі., 1995; У.Н.Уаг^ « аі., 1995].

Спадкові хвороби складають суттєву частину загальної патології людини, їх відомо вже біля 3000 [У.А.МсКішск, 1982], та цей перелік повсякчасно доповнюється новими формами. Вони впливають на деякі демографічні показники. Зокрема встановлено, що 40% дитячої смертності частково, чи повністю зумовлені спадковою патологією. Крім того, генетичні фактори відіграють важливу роль при безплідді, спонтанних абортах та мертвонародженні [Н.П.Веропотвелян и др., 1992; Т.И.Бужиевская и др., 1993; М.Окпо еі аі., 1991].

Заданими Ф.Ариаса [1989] 10-30% вагітних, які звертаються до лікаря в допологовий період, можуть бути віднесені до групи високого ризику. Оскільки в цій групі в 75-80% випадках відмічається перинатальна захворюваність та смертність, доцільним постає питання про збереження чи переривання вагітності.

Сучасні методи інвазивної пренатальної діагностики, такі як кордоцентез, амніоцентез, біопсія хоріона та плаценти дають змогу діагностувати хромосомні вади плода на різних термінах вагітності у жінок групи високого ризику і тим самим своєчасно запобігти народженню хворої дитини [Т.В.Золотушна и др., 1990; А.М.Кулиев, 1987; Р.Нагрег, 1983; ТЛМзио еі аі., 1992].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Основні положення дисертації були розроблені в рамках Державної науково-технічної програми “Захист генофонду населення України” та проблеми “Акушерство і гінекологія”. Фрагменти роботи виконувались в складі НДР ВН.20.00.0033.89. № 01.89.0027582. та ДКНТ 01.01.01./017-92. № 01.93 И020926.

Мета і задачі дослідження.

Мета нашої роботи - визначити оптимальне використання цитогенетичних методів для пренатальної діагностики хромосомної патології плода та науково обгрунтувати доцільність комплексних морфологічних і біохімічнних досліджень.

Задачі роботи :

1. Виділити найбільш “небезпечну” групу вагітних жінок високого ризику стосовно виникнення хромосомної патології плода.

2. Обгрунтувати використання різних цитогенетичних методів пренатальної діагностики та визначити найбільш ефективні в залежності від терміну вагітності.

3. Вивчити морфологічні зміни у хоріоні та плаценті при хромосомних захворюваннях плода.

4. Оцінити зміни деяких біохімічних показників в амніотичній рідині відповідно тяжкості стану плода при хромосомній патології.

Наукова новизна одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що запропоновано новий модифікований “прямий” метод обробки хоріону та плаценти для пренатальної цитогенетичної діагностики.

Вперше представлено зміни морфологічних (хоріон і плацента) та біохімічних (амніотична рідина) параметрів, до яких призводила хромосомна патологія плода, що була пренатально цитогенетично діагностована у вагітних жінок групи високого ризику.

Практичне значення одержаних результатів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у рекомендації нового підходу для формування підгруп групи високого ризику при медико-генетичному консультуванні відносно виникнення хромосомної патології плода.

Пропонується використання різних методів пренатального цитогенетичного дослідження в залежності від терміну вагітності.

Доведена доцільність комплексного цитогенетичного, морфологічного та біохімічного дослідження плодового і навколоплодового матеріалу у вагітних групи високого ризику.

Результати роботи можуть бути впроваджені у медико-генетичних та пренатальних центрах України при проведенні інвазивних досліджень з подальшим цитогенетичним аналізом.

з

Особистий внесок здобувана.

Дисертант особисто запровадила в практику відділення медицини плода Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України новий модифікований “прямий” метод, “прямий” метод В.С.Баранова та метод короткострокової культури для обробки хоріону та плаценти з метою каріотипування плода.

Дисертантом особисто виконані цитогенетичні дослідження хоріону, плаценти, амніогнгчної рідини, пуповинної крові. Сформовані підгрупи вагітних жінок групи високого ризику відносно виникнення хромосомної патології плода. Самостійно опрацьовані результати роботи, проведено статистичний аналіз одержаних даних та підготовлено текст дисертації.

Апробація результатів дисертації.

Результати проведеної роботи доповідались на семінарі молодих вчених “Актуальні питання акушерства та гінекології-” (Київ, 1993), семінарі молодих вчених ’’Медична генетика”(Готінген, Німеччина, 1996), VI з'їзді Українського товариства генетиків і селекціонерів (Полтава, 1992), І . Конгресі Української Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології (Харків, 1997).

Публікації.

По темі дисертації надруковано 6 робіт. В тому числі 3 журнальні статті (“Цитологія і генетика” 1992, 1996 роках; “Педіатрія, акушерство

і гінекологія” 1997 рік ).

Об'єм та структура роботи.

Дисертаційна робота викладена на 114 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Текст дисертації ілюстрований 12 таблицями та 20 рисунками. Список використаних джерел містить 275 назв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Методи досліджень.

Всім вагітним жінкам на початковому етапі досліджень проведено ультразвукове сканування в реальному масштабі часу за допомогою ультразвукового апарату Aloka-630 SSD (Японія) в терміні 8-26 тижнів за розробленою І.Ю.Гордієнко (1992) схемою.

Інвазивні процедури виконувалися в малій операційній, в умовах асептики, під ультразвуковим контролем.

Амніоцентез проводився трансабдомінально у терміні 18-26 тижнів вагітності. В середньому отримували 20-30 мл навколоплодової рідини. Культивування амніотичної рідини проводили за методикою, запропонованою Т.В.Золотухіною та іншими (1980).

Біопсія хоріона і плаценти виконувалась трансабдомінально у терміні 8-28 тижнів вагітності. Отримували біоптат масою 15-60мг. Подальша обробка матеріалу йшла за “прямим” методом В.С.Баранова (1990), модифікованим нами методом Flori (1985) та з використанням короткострокового культивування.

Пункцію пуповини виконували у другому триместрі вагітності трансабдомінально. Об'єм отриманої крові складав 1-1,5мл. Культивування лімфоцитів крові плода здійснювали

напівмікрометодом (D.Hungerford et. al., (1965), сучасна модифікація).

Для рутинних варіантів хромосомні препарати фарбували сумішшю розчинів азура та еозина. Для ідентифікації хромосом у разі підозри на наявність структурних хромосомних перебудов проводили G-фарбування за методом M.Seabright (1971). Аналіз метафазних платівок проводили за допомогою світлових мікроскопів МБІ-6 та МБІ-15. .

Біохімічні дослідження амніотичної рідини проводили з метою визначення вмісту креатиніну, загального білка, сечовини, білірубіну, глюкози. Концентрація креатиніну визначалась за методом Яффе, загального білка- біуретовим методом, сечовини- по кольоровій реакції

з діацетилмонооксидом та за наборами Bio- La- Test сечовина, білірубін визначався за методом Єндрашика, а глюкоза- за глюкозооксидазним методом [В.Г.Колб, В.С.Камишников, 1982].

Цитогенетичні та біохімічні дослідження проводились у відділенні медицини плода під керівництвом д.м.н. І.Ю.Гордієнко, морфологічні дослідження проходили у лабораторії патоморфології під керівництвом д.м.н., професора Т.Д.Задорожної.

Загальна характеристика цитогенетично обстежених жінок.

У відділенні медицини плода Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України пренатальна цитогенетична діагностика була проведена 923 вагітним, з них 843 (91.3%) жінки групи високого ризику та 80 (8.7%) - контрольна група.

843 вагітним групи високого ризику по хромосомній патології, віком від 18 до 49 років, виконано 888 інвазивних процедур. У І триместрі проведено 185 (20.8%) біопсій хоріону, у II триместрі - 631 (71.1%) біопсій плаценти, а також 61 (6.9%) кордоцентез і 11 (1.2%) амніоцентезів.

Обстежена нами основна група ризику по хромосомній патології плода складалась з таких підгруп вагітних жінок:

1 підгрупа. Вік вагітної 35 років і більше;

2 підгрупа. Хромосомні порушення та захворювання у родичів І

ступеню;

3 підгрупа. В анамнезі народження дитини (плода) з множинними

вродженими вадами розвитку;

4 підгрупа. Підозра на вроджені вади розвитку плода під час

ультразвукового скринінгу.

В контрольній групі проведено 90 інвазивних дослідженнь з подальшим цитогенетичним аналізом у 80 вагітних жінок. Біопсій хоріону-70 (77.7%), біопсій плаценти - 5 (5.6%), кордоцентезів -5 (5.6%), амніоцентезів-10 (11.1%).

Контрольну групу склали 60 (75%) вагітних, котрим

каріотипування плода було проведено після медичного аборту та 20 (25%) вагітних, яким ці дослідження виконані поряд з іншими ( при цукровому діабеті, резус-конфлікті) (табл. 1).

Таблиця 1.

Розподіл пренатальних інвазивних досліджень у обстежених ланок.

Кількість обстежених жінок Кількість проведених досліджень біопсія хоріона біопсія плаценти кордо- центез амніо- центез

Головка група 843 888 185 631 61 11

Контрольна група 80 90 70 5 5 10

Загальне 923 978 255 636 66 21

Оцінка достовірності отриманих в процесі дослідження результатів проводилась з використанням біометричних характеристик, критерія Ст'юдента за статистичними програмами М8Ехе1 5.0, М8"^гсІ 6.0 на персональному комп’ютері типу ІВМ 486ВХ-4/133.

Результати досліджень та їх обговорення.

В усіх чотирьох підгрупах, що були нами виділені у групу ризику, цитогенетичні дослідження плодового матеріалу дали змогу визначити хромосомні аномалії в 48 (5.7%) випадках.

На перше місце за обсягом хромосомної патології плода -11.9%, -вийшла підгрупа (4), яка об'єднала вагітних жінок з підозрою на вроджені вади розвитку плода під час ультразвукового скринінгу. За обсягом виконаних досліджень на що категорію припадає лише 16.0% обстежених.

Достатньо велика кількість хромосомної патології - 7.8%, також була відзначениа в підгрупі, де інвазивні процедури проводились з метою каріотипування плода при транслокаціях або інверсіях хромосом у одного з батьків, чи наявності в анамнезі народження в сім'ї дитини з хромосомною патологією.

Найбільшу, за обсягом виконаних досліджень - 67.3%, склала підгрупа, у яку увійшли літні вагітні, проте процент визначеної хромосомної патології плода - 4.4% тут був не високим у порівнянні з іншими підгрупами.

Найнижчий відсоток пренатально цитогенетично визначеної хромосомної патології плода - 1.6%- відмічена в третій підгрупі обстежених (в анамнезі народження дитини чи плода з множинними вадами розвитку).

Аналізуючи отримані результати, ми прийшли до висновку, що “найнебезпечнішою” стосовно виникнення хромосомної патології можна вважати підгрупу вагітних жінок групи ризику, у яких під час УЗД були відзначені вроджені вади розвитку плода. Саме на цю групу, на наш погляд, треба звернути увагу акушерам -гінекологам та лікарям

- генетикам під час вирішення питання про необхідність проведення пренатальної цитогенетичної діагностики.

Необхідно відзначити, що особливої уваги також потребує група жінок, в анамнезі яких є народження дитини (плода) з множинними вродженими вадами розвитку. Вчасне та кваліфіковане обстеження таких дітей (плодів), встановлення точного діагнозу, виключення хромосомної патології, урахування ступеня генетичного ризику допоможе уникнути зайвого проведення пренатальної цитогенетичної

діагностики їх матерям при наступній вагітності у тому випадку, коли порушення не пов'язані з хромосомними вадами.

Що стосується структури хромосомної патології, визначеної під час інвазивних досліджень, то необхідно відзначити, що синдром Дауна було встановлено у 15 (31.3%) з 48 випадків. Взагалі, трисомії по групі аутосом склали 56.3%, трисомії та моносомії статевих хромосом -31.3%, порушення у структурі хромосом - 10.4%, порушення плідності -2.1% (рис.1). В контрольній групі вагітних жінок хромосомні аномалії плода не відзначені.

Порівняльна характеристика ефективності різних методів пренатальної цитогенетичної діагностики.

Амніоцентез з метою каріотипування плода проводився 21 жінці групи високого ризику у терміні вагітності 16-18 тижнів. Час культивування складав 10-13 діб. У 16 (76.1%) вагітних каріотипування було вдалим.

З метою отримання найбільш точних і достовірних результатів нами також був застосований метод кордоцентезу. Кордоцентез з подальшим культивуванням лімфоцитів пуповинної крові проводився 61 жінці груші ризику у терміні вагітності 22-28 тижнів. Ефективність процедури склала 100%. Але головна увага була приділена “прямим” методам приготування і аналізу хромосомних препаратів з клітин хоріона і плаценти у І-ІІ триместрах вагітності.

Порівняння результатів цитогенетичних досліджень біоптатів проведено у 209 вагітних групи високого ризику. Хоча при використанні більш простого методу ЕЛогі, модифікованого у нашій лабораторії, частіше зустрічались препарати з кількістю метафаз 20-30, метод В.С.Баранова (1990) забезпечував більшу стабільність отримання результатів на основі аналізу 15-20 метафаз.

Результати дослідження вище зазначених “прямих” методів показали, що в І триместрі хромосомні препарати, придатні для аналізу, були отримані з першого разу в 92 (94.8%) з 97 випадків. У II триместрі первинний хромосомний аналіз препаратів був проведений у 99 (88.4%) з 112 випадків. При чому до 22 тижнів вагітності каріотип плода встановлений з першого разу у 83 (95.4%) з 87 жінок, а після 22 тижнів первинні препарати з достатньою кількістю мітозів отримані у 16 (64%) з 25 вагітних. При відсутності результату проводились повторні дослідження, що дали змогу встановити каріотип плода у 99.1% випадків.

патологія

Триплоідія Хромосомна перебудова ДілецГі' хромосом Мозаіцизм XXX комплекс С-м Кляйнфельтера С-м Тернера Маркерна хромосома С-м Патау С-м Едвардса С-м Дауна

0.00

*аш^2і08

Рб.25

кщщт 17

1яаи2.о8

І0.42

ІЯЯ6ВР4 ,17

]^р2,08

^ 6,25

14,58

16,67

5,00

10,00

15,00 у 20,00

131,25

25,00 30,00

35,00

Рис.1. Гістограма. Процентне співвідношення хромосомної патології плода, визначеної у вагітних жінок групи високого ризику.

Головні відміни нашого модифікованого методу від “прямої” методики В.С.Баранова (1990) полягають у слідуючому:

- в залежності від терміну вагітності ми пропонуємо різний час гіпотонічної обробки ворсин;

- повністю виключаємо етап префіксації;

- повністю виключаємо гідратацію матеріалу перед розкапуванням.

При проведенні досліджень було з'ясовано, що кількість та якість метафазних платівок, отриманих за допомогою двох різних “прямих” методик, суттєво не відрізнялись, але запропонована нами модифікація дозволила скоротити час обробки біоптату на 30-60 хвилин, в 1.5 рази зменшити витрати фіксатора і повністю звільнити лікаря від проміжного втручання в методику під час фіксації та перед приготуванням препаратів. Різний час гіпотонічної обробки дозволив нам отримувати задовільні цитогенетичні препарати навіть у кінці другого- на початку третього триместру вагітності (загальноприйнятий термін для біопсії - 8-18 тижнів).

Морфологічні (хоріон та плацента) і біохімічні (амніотична рідина) дослідження у вагітних жінок групи високого ризику.

Поряд з цитогенетичними дослідженнями біоптатів хоріону та плаценти ми вивчали вплив хромосомної патології плода на морфологічну будову цих тканин.

Морфологічні дослідження були проведені нами у 132 вагітних жінок. Основні групи склали 12 (9%) вагітних віком більше 35 років з діагностованими хромосомними вадами плода, та 60 (45.5%) літніх жінок, у яких каріотип плода був нормальним. У контрольну групу ввійшли 60 (45.5%) жінок віком до 35 років з фізіологічним перебігом вагітності.

Оцінка морфологічної будови хоріона і плаценти в нормі та при різноманітній патології проводилась відносно наявності слідуючих ознак: нерівномірне потовщення базальної мембрани, склероз строми ворсин, порушення кровообігу в фетальних судинах, фіброз строми ворсин, набряк строми ворсин.

Морфологічні зміни у біоптатах жінок 35-40 років (І-ІІ триместр вагітності) можна охарактеризувати як компенсаторні процеси, що мають забезпечити нормалізацію надходження кисню та поживних речовин до плоду. Але при вивченні морфологічної будови епітелію біоптата при пренатально визначеній хромосомній патології плода встановлено, що товщина його (33.60±0.70- І триместр, 20.10±0.40 - II

триместр, р<0.001) була достовірно вища, ніж у контролі (29.60+0.60 та 17.40±0.30 відповідно) (табл.2,3). У біоптатах переважали ворсини незрілого типу. При ультраструктурному дослідженні у синцитії виявлені дистрофічні процеси.

Таблиця 2

Гістостереометрична характеристика структур плацентарного бар'єру І триместру вагітності (хоріон) у жінок віком 35-40 років з нормальним та патологічним каріотипом плода.

Статистичні показники Групи

Біоптати хоріону жінок віком до ЗО років (нормальний каріотип плода, контроль) Біоптати хоріону жінок віком 35-40 років (нормальний каріотип плода) Біоптати хоріону жінок віком 35-40 років (патологічний каріотип плода)

Товщина епітелію (мкм) а) середня та середня помилки(х ± ш) б) коефіцієнт довіри (г) в) рівень значимості (р) 29,6 ± 0,6 21,2 ± 0,4 33,6 ± 0,7

11,7 4,4

<0,001 <0,001

Кількість судин у ворсині а) середня та середня помилки (х ± т) б) коефіцієнт довіри (І) в) рівень значимості (р) 3,7 ± 0,11 3,6 ± 0,1 1,6 ± 0,03

0,7 21

>0,05 <0,001

Судинний коефіцієнт а) середня та середня помилки (х ± т) б) коефіцієнт довіри (1) в) рівень значимості (р) 1,3 ± 0,02 1,2 ± 0,02 0,8 ± 0,01

0,3 25

>0,05 <0,001

На значній площі виявлялось згладження мікроворсинок. Переважав агранулярний ендоплазматичний ретікулум з різко розширеними цистернами. Вміст вільних рібосом був суттєво зменшений. Мітохондрії мали набряклий матрікс, іноді з ушкодженою зовнішньою мембраною.

При гістостереометричному аналізі виявлено достовірне зниження кількості фетальних судин у ворсинах (1.60±0.03 -1 триместр, 3.80±0.10 - П-й триместр, р<0.001, при відповідній нормі 3.70±0.11 та 5.60±0.13) та зменшення судинного коефіцієнту (0.80±0.01 -1 триместр, 2.80±0.19 - П триместр, р<0.001, при відповідній нормі 1.30±0.02 та

4.70±0.17). Це відбувалось за рахунок переважання незрілих аваскулярних та гіповаскулярних ворсин великого діаметру. Порушення кровообігу проявлялось у вигляді стазу, тромбозу, повнокрів’я. На ультраструктурному рівні у стінці капілярів спостерігалось витончення ендотеліальних клітин, зменшення розмірів ядра, кількості цитоплазматичних органел (див. табл. 2,3).

Таблиця З

Гістостереометрична характеристика структур плацентарного бар'єру II триместру вагітності (плацента) у жінок віком 35-40 років з нормальним та патологічним каріотипом плода.____________________________________

Статистичні показники Групи

Біоптати плаценти жінок віком до 30 років (нормальний каріотип плода, контроль) Біоптати плаценти жінок віком 35-40 років (нормальний каріотип плода) Біоптати плаценти жінок віком 35-40 років (патологічний каріотип плода)

Товщина епітелію (мкм) а) середня та середня помилки (х ± гп) б) коефіцієнт довіри 0) в) рівень значимості (р) 17,4 ± 0,3 17,1 ± 0,3 20,1 ± 0,4

0,7 5,4

>0,05 <0,001

Кількість судин у ворсині а) середня та середня помилки (х ± ш) б) коефіцієнт довіри (1) в) рівень значимості (р) 5,6 ± 0,13 5,5 ± 0,12 3,8 ± 0,1

0,6 12,8

>0,05 <0,001

Судинний коефіцієнт а) середня та середня помилки (х ± гп) б) коефіцієнт довіри (0 в) рівень значимості (р) 4,7 ±0,17 4,6 ± 0,16 2,8 ± 0,19

0,4 9,5

>0,05 <0,001

Ці процеси, що відбувались в плаценті при визначеній хромосомній патології' плода, свідчили про порушення росту та розвитку фетальних судин, яке виникало вже у першому триместрі вагітності і прогресувало надалі.

Нами також були вивчені біохімічні показники амніотичної рідини, отриманої за допомогою амніоцентезу при пренатально цитогенетично визначеній хромосомної патології плода.

Біохімічні показники амніотичної рідини вагітних жінок групи високого ризику з пренатально цитогенетично визначеною хромосомною патологією плода.

№№ Тижні вагіт- ності Група обстеження Кількість обстеже- них Білірубін мкмоль/л Глюкоза ммоль/л Креатинін мкмоль/л Загальний білок г/л Сечовина ммоль/л

1 16-20 16-20 Контрольна Хромосомна патологія 26 6 3,52 + 0,17 4,85 ± 0,15*** 1,84 ± 0,06 1,40 ±0,07*** 81,81 +3,67 68,50 + 3,57* 5,23 ± 0,22 9,67 ± 0,47** 4,10 ±0,13 3,18 ±0,43*

2 21-24 21-24 Контрольна Хромосомна патологія 22 18 3,29 ±0,14 5,10 ± 0,75** 1,78 + 0,07 1,07 + 0,25** 95,64 ± 4,35 72,75 ± 8,20* 6,37 ± 0,25 9,06 ± 1,21* 4,16 + 0,20 3,97 + 1,03

3 25-28 25-28 Контрольна Хромосомна патологія 17 8 2,91 +0,10 5,55 + 0,55*** 1,60 ±0,06 1,33 ±0,33 97.40 ± 3,65 86.40 ± 11,46 6,00 + 0,24 7,68 + 0,68* 4,24 ±0,14 4,11 +0,60

Примітки:

* - р<0.05

** -р<0.01

*** - р<0.001

Взагалі біохімічні дослідження амніотичної рідини були проведені 110 жінкам у терміні вагітності 16-28 тижнів. Основну групу склали 32 (29.1%) вагітні, у яких були діагностовані вади каріотипу плода. В контрольну групу ввійшли 78 (70.9%) жінок з фізіологічним перебігом вагітності і нормальним каріотипом плода.

Ми послідовно простежили зміни у рівнях білірубіну, глюкози, креатиніну, загального білка та сечовини в амніотичній рідині вагітних

з хромосомною патологією плода при термінах гестації 16-20 тижнів, 21-24 тижні, 25-27 тижнів вагітності.

Аналізуючи отримані дані, ми відзначили, що при наявності хромосомних вад плода вміст білірубіну в амніотичній рідині (4.85±0.15

- 5.55+0.55 мкмоль/л, р<0.001, при нормі 3.52±0.17 - 2.91±0.Ю мкмоль/л) та загального білка (9.67+0.47 - 7.68+0.68 г/л, р<0.05, при нормі 5.2310.22 - 6.00+0.24) був достовірно вищий за показники у контрольній групі. Зміни вмісту глюкози (1.4010.07 - 1.33+0.33 ммоль/л), креатиніну (68.5013.57 - 86.40+11.46 мкмоль/л) та сечовини (3.1810.43 - 4.1110.60 ммоль/л) мали дещо інший характер і були нижчими від норми (табл.4). Ці порушення вказували на наявність гіпоксії, порушення реадсорбційної функції нирок та ферментативної функції печінки плода.

Слід відзначити, що найбільш серйозні відхилення біохімічних показників (в 1.5-2 рази) були в амніотичній рідині вагітних, плід яких в своєму хромосомному наборі мав зайву 13-у хромосому (с-м Патау), що підтверджувало тяжкий, не сумісний з життям, стан плода.

Вважаючи на те, що вищеназвані показники неспецифічні, а їх зміни відзначаються також при затримці внутрішньоутробного розвитку плода, гіпоксії, вроджених вадах з нормальним каріотипом та ін. [И.Ю.Гордиенко, 1992; Г.Л.Гайдай, 1996; Т.М. Арчакова та ін., 1997], доцільним є комплексне використання цитогенетичних, біохімічних та морфологічних досліджень.

Завдяки ранньому обстеженню вагітних групи високого ризику, особливо при відсутності хромосомної патології, можлива своєчасна діагностика порушення стану плода і застосування лікувально-профілактичних засобів, направлених на поліпшення його життєдіяльності.

Висновки:

1. Особливо “небезпечною” стосовно виникнення хромосомної патології є група вагітних жінок, у яких під час ультразвукового скринінгу були відзначені вроджені вади розвитку плода.

2. Проведення пренатальної цитогенетичної діагностики вагітним жінкам, в анамнезі яких є народження дитини з множинними вродженими вадами розвитку, повинно бути обгрунтовано встановленням генетичного діагнозу.

3. Тактика індивідуального підходу з урахуванням ризику та очікуваного ефекту при проведенні пренатальної цитогенетичної діагностики у вагітних жінок групи високого ризику дала змогу визначити хромосомну патологію плода в 48(5.7%) випадках.

4. Нова модифікація цитогенетичного “прямого” методу для хоріону та плаценти, на відміну від інших, дозволяє отримувати високі результати навіть у кінці другого - на початку третього триместру вагітності зі значніш скороченням часу обробки матеріалу, та меншою трудомісткістю.

5. Одночасне використання кількох методик, в тому числі і методу короткострокової культури, а також, у разі необхідності, повторні дослідження сприяють доведенню ефективності пренатальної цитогенетичної діагностики до 99,1%.

6. Особливості морфологічної структури, які відзначаються в хоріоні та плаценті жінок групи високого ризику, залежать від терміну вагітності та порушення стану плода при хромосомній патології.

7. При хромосомній патології плода відбуваються зміни біохімічних показників (загальний білок, білірубін, креатинін, сечовина, глюкоза) в амніотичній рідині, особливо при синдромі Патау.

Список опублікованих наукових робіт, які відображають основні положення дисертації.

1. Цитогенетичне дослідженая хоріону та плаценти в пренатальній діагностиці патології плоду (співавт. Гордієнко І.Ю., Сопко Н.І.) //Цитологія і генетика,- 1992.-Т.26, №4,- С.25-29.

2. Пренатальна цитогенетична діагностика патології плоду у жінок групи високого ризику (співавт. Бариляк I.P., Гордієнко І.Ю.) //Цитологія і генетика.- 1996,- Т.ЗО, №5,- С.22-26.

3. Аналіз ефективності цитогенетичної діагностики вродженої та спадкової патології плода (співавт. Гордієнко І.Ю., Сопко Н.І.) //ПАГ,-1997,-№5.-С. 18-21.

4. Пути повышения эффективности пренатальной диагностики врожденной и наследственной патологии (соавт. Гордиенко И.Ю., Сопко Н.И., Тарапурова Е.Н., Гайдай Г.Л.) // Съезд Украинского общества генетиков и селекционеров. Тез. докл. Полтава, 1992,- С.59-60.

5. Два случая наблюдения семей и проведение пренатальной диагностики с целью исключения хромосомной патологии плода при сбалансированной транслокации у отцов (соавт. Гордиенко И.Ю., Сопко Н.И., Михайлец Л.П., Марченко О.В., Веропотвелян Н.П., Кадунов Л.А.) // Перший Конгрес Української Асоціації спеціалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології. Тез. доп. Харків, 1997.- С. 19-20.

6. Ultrasound diagnosis of the congenital neural tube defects (соавт. Гордиенко И.Ю., Сопко Н.И., Тарапурова E.H., Гайдай Г.Л.у/Abstr. Book of VIII World Congress of Ultrasound in Medicine and Biology, 1-5 September, 1997, Buenos Aires, Argentina. P.539.

Нікітчина Т.В. Пренатальна цитогенетична діагностика хромосомної патології плода у вагітних жінок групи високого ризику.

Рукопис дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук по спеціальності 03.00.15- генетика (біологічні науки). Український науковий гігієнічний центр. Київ 1998.

Визначено найбільш “небезпечну” стосовно виникнення хромосомної патології плода категорію вагітних жінок, що входять до складу групи високого ризику. Обгрунтовано, що цитогенетичне дослідження клітин хоріону і плаценти, амніотичної рідини, пуповинної крові плода є одним з головних етапів пренатальної діагностики хромосомної патології. Запропоновано новий цитогенетичний модифікований “прямий” метод обробки хоріону та плаценти, який має високу ефективність і економічність. Вперше представлено зміни морфологічних (товщина епітелію, судинний коефіцієнт, кількість судин у ворсинах хоріону та плаценти) і біохімічних параметрів (білірубіну, загального білка, креатиніну, сечовини, глюкози амніотичної рідини) і показано їх діагностичну цінність при пренатально цитогенетично діагностованій хромосомній патології плода у жінок групи ризику.

По темі дисертації опубліковано 6 наукових робіт.

Ключові слова: пренатальна діагностика, група високого ризику, хоріон, плацента, амніотична рідина, пуповинна кров, хромосомна патологія.

Никитчина Т.В. Пренатальная цитогенетическая диагностика хромосомной патологии плода у беременных женщин группы высокого риска.

Рукопись диссертации на присвоение научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.15- генетика (биологические науки ). Украинский научный гигиенический центр. Киев 1998.

Определена наиболее "опасная" по возникновению хромосомной патологии плода категория беременных женщин, которые входят в состав группы высокого риска. Обосновано, что цитогенетическое исследование клеток хориона и плаценты, амниотической жидкости, пуповинной крови плода является одним из основных этапов пренатальной диагностики хромосомной патологии.

Предложен новый цитогенетический модифицированный

"прямой" метод обработки хориона и плаценты, который эффективен и экономичен. Впервые представлены изменения морфологических (толщина епителия, сосудистий коэфициенг, количество сосудов в ворсине) и биохимических параметров (билирубина, общего белка, креатинина, мочевины, глюкозы) хориона, плаценты и амниотической жидкости, показано их диагностическая ценность при пренатально цитогенетически диагностированной хромосомной патологии плода у женщин группы высокого риска.

По теме диссертации опубликовано 6 научных работ.

Ключевые слова : пренатальная диагностика, группа высокого риска, хорион, плацента, амниотическая жидкость, пуповинная кровь, хромосомная патология.

Nikitchina T.V. Prenatal cytogenetic diagnosis of fetal chromosomal pathology in high risk pregnant women.

The manuscript of the dissertation presented for the scientific degree-Candidaate of Biological Sciences, speciality 03.00.15- genetics (biological sciences). Ukrainian Scientific Centre for Hygiene. Kiev 1998.

There was determined the high risk group of pregnant women which were “in danger” to have the fetuses with chromosomal abnormalities. It was justified that one of the main steps in the prenatal diagnostics of chromosomal pathology in high risk pregnant women is cytogenetic analysis of chorion, placenta, amniotic fluid and umbilical cord blood.

There was proposed a new modified "direct" method for processing of chorion and placenta, which is more effective and economic, than other known methods. The diagnostic value of some morphological and biochemical changes of chorion, placenta and amniotic fluid in high risk pregnant women with prenatally diagnosed chromosomal pathology of fetus was presented for the first time.

There are 6 scientific publications.

Key words: prenatal diagnosis, high risk pregnant women, chorion, placenta, amniotic fluid, fetal blood, chromosomal pathology.

Підписано до друку 02.04.98 р. Формат 60x84/) 6.

Папір фінський. Гарн. Тайме. Ум.-друк. Арк. 1. Зам.№507. Тираж 100 Віддруковано на обладнанні ТОВ “Одісея”