Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Преконцепционная профилактика в условиях современной экологической ситуации

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Преконцепционная профилактика в условиях современной экологической ситуации"

український науковий гігієнічний центр

г од

4 ОНТ 13-■£

На правах рукопису

РОМАДІНА Ольга Вячеславівна

ПРЕКОНЦЕПЦІЙНА ПРОФІЛАКТИКА В УМОВАХ СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

03.00.15 — Генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації па здобуття наукового стунс:». кандидата медичних наук

КИЇВ - |Я<М

Дисертацією с рукопис. ' ...

Робота виконана у Харківському інституті удосконалення лікарів.

Наукові керівники: доктор медичних наук, професор,

Гречаніиа О. Я.

доктор біологічних наук Ворсанова С. Г.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, ■професор Бужіевська Т. І.

доктор біологічних наук, професор Пілінська М. А.

Провідна організація:

Львівський науково-дослідний інститут спадкової патології МОЗ України

Захист відбудеться «.........»................... 1994 р. на засіданні спеціалі

зованої Вченої Ради Д 01.37.01 при Українському науковому гігієнічному центр за адресою 254660, К.иїв-94, вул. Попудренка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського наукового гігїз нічного центру за адресою 254660, Київ-94, вул. Попудренка, БО.

Автореферат розісланий

.1994 р.

Вчений секретар Спеціалізованої Вченої Ради, кандидат медичних наук

Селезньоа Б. Ю.

Сучасна екологічна ситуація характеризується накопиченням та взаємодією Саіатьох негативних чинників фізичної- хімічної, біологічної природи (Л\. П- Бочков, О. М. Чеботарьов, 1989; І. Р. Барп-ляк, О. 3. Гнатенко, 1991). Посилення адитивного ефекту екологічних факторів заперечливо відбивається на стані здоров’я населення, призводить до зростання захворюваності, смертності (3. К. Аи-ламазян, 1990; М. П. Бочков, Л. Д. Катосова, 19S2). Мутагенні агенти сприяють порушенням генотипу людини, діють на нормальне формування ембріонів, призводять до злоякісних пухлин (М. Drets, 1990). Сучасна екологічна ситуація в Україні визначається як вкрай напружена, що обумовлено поєднанням як традиційних мутагенних чинників, так і наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Чітко визначились загрозливі тенденції росту репродуктивних втрат, генетичного вантажу в популяції республіки (І. Р. Барнляк та ін., 1993). Збільшилась частота вроджених вад розвитку (ВВР), самовільних абортів (СА), спадкових захворювань. Доля ВВР у структурі перинатальної смертності складає майже 25% (Г. І. Лазюк, 1991), у їх виникненні грають роль тератогенні фактори, генні і геномні мутації, хромосомні аберації. Виявляючись на ранніх стадіях ембріогенезу, вони складають суттєву частину СА (J. Boue et а 1., 1987).

В умовах сучасної екологічної ситуації проблема профілактики генетичних дефектів стає особливо актуальною. До недавнього часу головним засобом запобігання вродженої та спадкової патології (СП) була пренатальна діагностика (ПД). Комплексне застосування інвазивних та пеіпвазивних методів ПД дозволило підвищити її ефективність (С. Г. Ворсанова та ін., 1990; I. JO. Гордієнко, 1990; D. Brock, 1987; В. Brambatti et al., 1986; М. Golbus, 1992). Але вторинна профілактика СП, яка високоефективна у окремій сім’ї, не подає значного впливу на популяцію в зв’язку з переважаючою кількісно неомутацій (О. Я. Гречаніна, 1991). Тому профілактика генетичної патології стає ефективною тільки тоді, коли здійснюється на прегаметичному, пр.езиготичному, пренатальному та постна-тальному рівнях (С. І. Козлова, 1989).

Роботи вітчизняних та закордонних вчених (О. М. Лук’янова, 1990; G. Chamberlain, 1983; D. R. Hollingsworth 1984) свідчать, що при обтяженості акушерського та генетичного анамнезу допомога повинна починатися ще до зачаття. Медико-генетпчне консультування, обстеження жінки дозволяє розпочати лікування ще до вагітності. Це гарантує найкращі фізіологічні умови в момент зачаття. Такий підхід дає спроможність вирішити проблему коштовного лікування плода та новонародженого у майбутньому. У профілак-

типі генетичної патології важливе значення мають чннникн сезону зачаття (І. В. Бутомо, 1990; Г. К. Юдіна, 1992; Ь. ОаІІаіге еі аі., 1984); «старіння» гамет, що пов’язано з нерозходженням хромосом у мейозі (А. И. Никитин, 1986; Т. БІіагау, 1991).

В останні роки з’явились роботи щодо можливості профілактики деяких ВВР за допомогою використання вітамінотерапії у пре-концепційному періоді (О. Я. Гречаніна, 1990; Т. Наіек, 1982; N. ІЧе-уіп, 1990; Р. БтШіеІІз, 1989). Вітаміни у складі коферментинх систем регулюють найважливіші процеси обміну речовин, трансформацію енергії, правильну реалізацію генетичної інформації. Приймаючи участь у імунобіологічних реакціях, вітаміни створюють стійкість організму до несприятливих чинників навколишнього середовища. мають антимутагенні властивості (Н. П. Максютіна, 1990; П. Г. Подоріжнни, 1977).

З вивченої нами літератури по первинній профілактиці генетичних дефектів ізольовано розглядалися лише окремі складові частини прскопцепціііпої профілактики (ПП): медико-генетичне консультування, обстеження та превентивна санація жінок, урахування чинника часу планування вагітності; вітамінотерапія. При цьому бракувало комплексного сімейного підходу до вирішення проблеми; по вивчався стан здоров’я чоловіка. ПП проводилась без врахування клініко-генетичних особливостей сучасного подружжя. Дослідження генетичних підходів до планування сім’ї виправдано як необхідністю вивчення проембріологічного періоду порушень онтогенезу, так і медичним та соціальним значенням проблеми профілактики генетичних дефектів у сучасній екологічній ситуації.

МЕТОЮ цього дослідження з’явилось вивчення підходів до первинної профілактики генетичних дефектів за допомогою преконцеп-ції. При цьому сама прекоицепція розглядалась як лаііка в системі «медико-генетичне консультування — преконцепційна профілактика — пренатальна діагностика — постнатальна диспансеризація» у сучасній екологічній ситуації.

Для досягнення мети були поставлені такі ЗАВДАННЯ:

1. Розробити алгоритм обстеження сім’ї з порушеною репродуктивною функцією перед плануванням вагітності.

2. Розробити схему проведення ПП.

3. Розробити схему ведення вагітності після ПГІ.

4. Вивчити у динаміці як критерії оцінки виливу прекоицепції показники гормонального статусу, спермограми, дані ПД, що дозволяють оцінити ефективність преконцепційннх заходів.

5. Вивчити можливості молекулярно-цптогенетнчного аналізу щодо уточнення каріологічного діагнозу на одному з етапів ПП.

,б. Визначиш одичну ефективність ПҐ1 у системі меднко-гене* тичного консультування. ........... '

■ НАУКОВА НОВИЗНА .

Вперше в Україні вивчено вплив первинної профілактики на репродуктивну функцію сім’ї. Вперше впроваджено сімейний ПІДХІД до ПП генетичних дефектів відповідно фено- і генотипИчннм особливостям подружжя. ПП проводилась з етіопатогенетичного погляду і була спрямована на нормалізацію процесів гамето- і ембріогенезу. У сім’ях з ВВР і СА виявилися значні порушення ендокринної системи і сперматогенезу у поєднанні з високим ступенем дестабілізації геному. Показані різноманітні типи хромосомних порушень у вивчених сім’ях (хромосомні аберації, хромосомні варіанти, нестабільність). Вперше як критерій розробки етіопатогене-тичної ПП використано молекулярно-цнтогенетичний метод, який дозволив виявити випадки прихованого мозаїцізму. Розроблені критерії оцінки ефективності ПП. Вперше розроблена методологія ПП, яка розглядає останню як ланку в системі «медико-генетичне кпсультугання — ПП-ПД — постнатальна диспансеризація».

" ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ .. ’

’ Вперше попередження генетичних дефектів в умовах сучасної екологічної ситуації здійснено на всіх рівнях раннього онтогенезу: прегаметичному, нрезнготнчному, пре- і постнатальному. Первинна профілактика репродуктивних втрат здійснена за допомогою ПП у сім'ях з ВВР і СА, що дозволило підвищити кількість сприятливих завершень вагітності, у середньому з 73,6% До 90,3%. Методологія проведення ПП в сім’ях з порушенням репродуктивної функції ефективно використана в роботі ряду жіночих консультацій м. Харкова і Харківської області, а також МГК (Житомир, Суми, Тернопіль), ММГЦ (Харків, Кривий Ріг). Використаний генетичний підхід до планування вагітності е основою для первинної профілактики СП у парах, що вступають до шлюбу.

ПОЛОЖЕННЯ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ Л

1. Розроблена і впроваджена в практику система первинної профілактики генетичних дефектів, яка грунтується на плануванні репродуктивної функції сімей з врахуванням клініко-генетнчннх особливостей подружжя.

2. Створена система профілактики генетичних дефектів на всіх рівнях раннього онтогенезу «Медико-генетичне консультування — ПП-ПД — Постнатальна диспансеризація» дозволила- досягнути!

З

нормалізації репродуктивної .функції сім’ї у-середньому в 90,3 % випадків.

3. Використаний алгоритм клініко-генетнчної оцінки сім’ї придатний до наукових досліджень, оскільки Дозволяє виявити крите-ріальні параметри оцінки ефективності ПП.

4. Розроблена система первинної профілактики генетичних дефектів виявилася ефективною в умовах сучасної екологічної ситу- ' ації, яка характеризується складною взаємодією численних та різ- . номанітннх факторів, що негативно впливають на геном людини. ПП може бути використана для планування репродуктивної функції молодих сімей.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ

Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на V і VI з’їздах УТГС ім. М. І. Вавілова (Умань, 1986; Полтава, 1992); XV Міжобласній науково-практичній конференції «Генетичні аспекти патології» (Харків, 1987); І з’їзді медичних генетиків України (Львів, 1988); Всесоюзній науково-практичній конференції «Пренатальний і неонатальний скринінг вродженої та спадкової патології» (Харків, 1990); II Всесоюзному з’їзді медичних генетиків (Алма-Ата, 1990); І Республіканській науково-практичній конференції «Ультразвукова діагностика у перінатології та гінекології» (Харків, 1992); І з’їзді Російської Асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перінатології та гінекології (Суздаль, 1992); Міжнародній науково-практичній конференції «Ультразвукові методи дослідження у сучасній клініці» (Харків, 1992); І Міжнародному симпозіумі «Ультразвукова діагностика в перінатології, генетиці та гінекології» (Балаклія, 1993); Ювілейній конференції молодих вчених ХІУЛ (Харків, 1993); на об’єднаному засіданні лабораторії молекулярної цитогенетики відділу нервово-психічних захворювань Московського НДІ педіатрії та дитячої хірургії РАМН (Москва, 1993); Науково-практичній конференції «Сім’я у кризовому соціумі» (Харків, 1994), Міжнародному Конгресі «Нові технології у реабілітації церебрального паралічу» (Донецьк, 1994).

ПУБЛІКАЦІЇ. За темою дисертації опубліковано 17 робіт.

СТРУКТУРА І ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ

Робота виконана на 167 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, п’яти глав власних досліджень, заключеиня, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, що містить 324 джерела: 145 вітчизняних і 179 закордонних. Текст ілюстрований 37 .таблицями,-.6 схемами, 19 малюнками.. Робота виконана на кафедрі, клінічної.генетики (зав, каф. — док-:

4

тор медичних наук, професор, академік Української Екологічної Академії О. Я. Гречаніна) Харківського інституту удосконалення лікарів (ректор — доктор медичних наук, професор М. І. Хвісюк), в лабораторії молекулярної цитогенетики відділу нервово-психічних захворювань (зав. лаб. — доктор біологічних наук С. Г. Вор-санова) Московського НДІ педіатрії і дитячої хірургії РАМН (директор — доктор медичних наук, професор, академік РАМН Ю. Е. Вельтіщєв), на базі Харківського міжобласного медико-генетично-го центру (зав. — професор О. Я. Гречаніна). Робота виконана у межах Державної науково-технічної програми «Захист генофонду населення України».

МАТЕРІАЛ ( МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ПП була впроваджена нами у 134 сім’ях (І основна група), що мали народження дитини з локальним або множинним ВВР, і у 107 сім’ях з СА (II основна група). Контрольні групи склали 144 сім’ї з ВВР (І група) і 123 сім’ї з СА (II група), що спостерігались із ХММГЦ, але не пройшли ПП. Хід проведення ПП представлений на схемі 1, .

Схема 1.

ПРЕКОНЦЕПЦІПНА ПРОФІЛАКТИКА

1 1 етап

Медико-гепе-тичне консультування, обстеження подружжя

II етап I III етап IV етап

Превентивна Синхроніза- Період ем-

санація та усу- _ ці я репро- бріогенезу

!нення потен- дуктивних

цінних мутаге- процесів

нів і тера гоге- 1

Н1В 1

Проведено медико-генетичне консультування сімей з використанням аналізу професійних шкідлнвостей у батьків, даних акушерського анамнезу, соматичного, гінекологічного, андрологічного статусів, клініко-генеалогічпого і синдромологічного аналізу. В І і II основних групах сім’ї були обстежені по розробленому нами алгоритму (схема 2).

Схема 2.

АЛГОРИТМ ОБСТЕЖЕННЯ СІМ’Ї ПРИ ПЛАНУВАННІ ВАГІТНОСТІ

1. Консультація терапевта,

2. Консультація окуліста,

3. Консультація невропатолога.

4. Консультація ендокринолога. ч .

5. Консультації інших фахівців (при необхідності).

6. Клінічний аналіз крові.

7. Клінічний аналіз сечі.

8. Аналіз крові на'цукор. .

9. Спермограма. .

10. Базальна термометрія. .. - .

11. Серологічні тести.

12. Імунологічне обстеження.

13. Дослідження гормонального статусу.

14. Метросальпінгографія (ехографія).

15. Каріотипування (з' уточнюючою молекулярно-цитогенетич-

ною діагностикою). .

Патогенетичні дослідження здійснені у 128 сімей з ВВР і 108 сімей з СА. Аналіз проводився'на препаратах метафазних пластинок лімфоцитів періферічної крові, ідо культивувалися стандартним методом (D. A. Hurigerford, 1965) .ВикористовувалисяG-іС-ме-тодй диференціального фарбування. У 8 паціе:ітш для уточнення ' каріологічного діагнозу проведена гібрідізаціч ДНІ< на метафаз-них хромосомах in situ за методом Gall, Pardu (1971) з модифікаціями Ю. Б. Юрова (1984).

Дослідження гормонального статусу .(визначення у сироватці крові рівня фолікулостімулюючого, лютеінізуючбго, тнреотропного гормонів, естрадіола, тестостерона, кортизола, прогестерона, про-лактина, трийодтнронина, тироксина), носійства інфекцій (цнтоме-галія, токсоплазмоз),' а також концентрації альфа-фетопротеіна (АФП) у материнській сироватці проведені за допомогою імуно-ферментного аналізу на приладах фірм «АЬЬоі» (США), «Quan turn» (Швейцарія), «Arcus», «Labsystem» (Фінляндія) наборами реактивів фірми «ДИАплюс» (СРСР—Швейцарія).

Імунологічні дослідження (визначення лімфоцитотоксійності— кількісна оцінка вміщення імунних антитіл, гегерофільних гемолізинів) проведені у Місцевому імунологічному центрі (зав. — проф. О. О, Олейнікова). .................

На підставі даних соматогёнетичного обстеження, консультацій фахівців та пар а клінічного об стежейня проведена оцінка фенотипу подружжя. Анд-рологїчнйй статус, оцінювався за данимц спермограмн, консультації андролога, гінекологічний— за даними функціональних досліджень, метросальпінгографії, ехографі'і, консультації гінеколога. При виявленні патології у подружжя проводилась превентивна санація, що була спрямована на нормалізацію умов раннього онтогенезу, надавалися рекомендації по усуненню потенційних мутагенів та тератогенів, по синхронізації репродуктивних процесів. Була

розроблена дієто- і вітамінотерапія, що призначалися за 2—3 місяця до планування зачаття. Включення до дієти продуктів з підвищеним вмістом фолієвої, аскорбінової кислот, вітамінів групи В, Р, II обумовлено їх багатобічною дією на організм людини, участю в тканинних процесах, обміну речовин, поділу клітин, створенню стійкості організму до негативних екзогенних чинників. Призначалась вітамінотерапія: полівітаміни по 1 драже, фолієва кислота по 5 мг, аскорбінова кислота по 50 мг 2 рази у день, токоферол по '.00 мг 2 рази у день (у жінок з врахуванням фази менструального циклу). Переслідувалась мета як позитивного впливу на роботу різних органів і систем, так і створення оптимальних умов для гамето- і ембріогенезу. При наставанні вагітності дієто- і вітамінотерапія тривали до 12 тижнів. Ведення вагітності після ПП показано па схемі З,

Схема 3.

Дієтотерапія.

Вітамінотерапія.

Біопсія

хоріону

0 7-8 12

ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ ПІСЛЯ ПРЕКОНЦЕПЦІЙНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ

Терапія акушерської патології, що корегується

1 І і 1 1 Амніоцснгсз І II

УЗД і Кордоцентез 1 УЗД

АФП : 1 ...... 1 Плацентоценгез і. ... ,1 АФП

Огляд

ДІІТ11НИ

17-18

24-25

40

Тижні вагітності.

Для діагностики стану плоду застосовані інвазивні та неінва-зивні методи ГІД. У І триместрі вагітності зроблено 57 біопсій хоріону аспіраціиним методом трофоканами фірми «Рогіех» (США), а також щипцями фірми «Olympus» (Японія). Дослідження ворсин хоріону здійснено прямим культивуванням. У II триместрі зроблено 45 трансабдомінальних амніоцентезів, 1 кордоцентез. Зроблено біохімічне, цитогенетичне дослідження амніотичної рідини, пупо-иинної крові плода. Ультразвукове дослідження (УЗД) плода здійснено 4G7 жінкам двічі за вагітність — в 17—18 тижнів і в 24—25 на приладах «Toshiba» SAL 35-А; «Аіока», SSD-260, 630 (Японія); «Microimager-1000» фірми «Ausonix» (Австралія) з використанням лінійних, секторних, конвексних датчиків. Дані анатомічного скри-нінгу плода нотувались до розробленого в ХММГЦ протоколу. Паралельно з УЗД проводилося визначення концентрації АФП материнської сироватки крові. При виявленні у плода ВВР, що не сумісні з життям, рекомендувалась елімінація вагітності з наступним патолого-анатомічним дослідженням плода (10 випадків). При на* яві корегуємої патології здійснювалась пренатальна диспансеризація, терапія акушерської патології.

Після народження в ХММГЦ були оглянуті 223 дитини основних груп і 210 дітей контрольних груп з використанням соматогене-тнчного дослідження з енндромологічним аналізом. Повторні огляди зроблені в 3; 6 місяців і 1 рік.

Оцінка і порівняння даних проведені методом процентних порівнянь за критерієм Ст’юдента. Також використаний кореляційний аналіз за допомогою «Комплекту прикладних програм кореляцій* но-регрссийного аналізу на EC ЗОМ», розроблений В. П. Серіко-bum (ХАІ).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ '

При меднко-геиетпчному консультуванні сімей з ВВР і СА ми отримали такі дані: більшість були мешканцями міст (86,4%), знаходилися у оптимальному дітородному віці (від 20 до 35 років) — 88,4% жінок та 89,1% чоловіків. Професійні шкідливості мали в І групі 19,4+3,4% жінок і 29,9+4,0% чоловіків, в II — відповідно 17,4+3,2% і 26,4+3,7%. Фактор зловживання алкоголю був відзначений у 3,0+1,5% чоловіків І групи, в II — у 0,9+0,9% жінок і 0,9+0,9% чоловіків; куріння у 64,9+4,1 + % чоловіків І групи, в II — у 1,9+1,3% жінок і 61,9+1,7% чоловіків. Ці результати співпадають з даними Ю. й. Гаврилюка (1990), М. Ф. Ізмерова (1990) про значну роль зовпішньосередових чинників у виникненні ВВР. Наші дані також підтвердили необхідність усунення потенційних мутагенів та тератогенів у сім’ї за 2—3 місяці до запланованої вагітності.

Знайдена значна обтяженість акушерського анамнезу сімей з ВВР СА (32,8+4,1%), смертю дітей у ранньому віці (35,8+4,1%), мертвонародженням (20,1+3,5%). Визначено зростання частоти СА в сім’ях Харківської популяції в 2,5 рази в порівнянні з даними О. Я- Гречаніной (1990), що є відображенням погіршення екологічної ситуації в регіоні. Відзначена висока частота запальних захворювань жіночих статевих органів (23,9+3,7% в І групі і 37,4 +4,7% в II). В сім’ях обох груп була поширена патологія системи травлення (відповідно 15,7+3,1% і 12,1+3,2%), серцево-судинної системи (12,7+2,9% і 7,5+2,5%), ендокринної системи (11,2+2,7% і 3,7+1,8%), органів днхания (8,2+2,4% і 10,3+2,9%)- Ці дані свідчили про низький рівень здоров’я в сім’ях з порушенням репродуктивної функції, а також були показником погіршення якості навколишнього середовища в умовах комплексної дії на організм різноманітних негативних чинників (Я. І. Звиняцьковськнй, 1991). Впровадження соматогенетичного дослідження з синдромологічним аналізом дозволило виділити в групі сімей з ВВР 30,6+4,0% жінок та 15,7+3,1% чоловіків, що мали підвищений рівень стигматизації (більше 5 стигм); в сім’ях з СА відповідно — 12,1+3,2% і. 2,8+1,6%. Клініко-генетпчнпй аналіз дозволив зробити висновок про значну обтяженість родоводу сімей з ВВР хворобами з спадковою схильністю (91,0+2,5%), безпліддям (55,2+4.3%), ранньою дитячою смертністю (33,6+4,1%), ВВР (25,4+3,9%), СА (16,4+ ?-,2%). У родоводі сімей з СА найчастіше зустрічалися хвороби зі спадковою схильністю (41,1 + 4,8%), безпліддя (15,9+3,5%), рання дитяча смертність (11,2+3,0%), СА (9,3+2,8%). Були визначені засновки для первинної профілактики генетичних дефектів: наявність в анамнезі ВВР і СА, значна частота професійних і побутових шкідливостсй, значна поширеність соматичної патології, підвищений рівень стигматизації подружжя, обтяженість родоводу генетичною, акушерською, соматичною патологією.

Об’єктивне всебічне обстеження сім’ї, що проведено за розробленому нами алгоритму, дозволило виявити ще більш низький рівень здоров’я подружжя у порівнянні з первісними даними (табд.

1 і 2). ' ■

Ю

Дані соматичного статусу сімей

Таблиця і.

з ВВР до і після обстеження.

(%) Р±т

№

Патологія

9.

3

4

5 С 7

Захворювання серцево-судинної системи

Захворювання сечовіїПІДПОЇ СИС І оми

Захворювання системи травлення

Захворювання системи дихання

Захвошовлиня нервової спсіеми

Захворювання ендокринної системи

Хронічні специфічні інфекції

До обстеження

12.7 Чг 2,9 10,4+2,0

15.7 ±3,1 8,2+2,4 Г),2+1,9

11.2+2,7 0,7+0,7

і

Після обстеження

38,1+4,2 р< 0,001

18,7+3,1

р<0,05

31,3±1,0 Р<0 01

17,9+3,3

р<0,05

17.2 + 3,3 р<0,01

29,9 + 4,0 р< 0,001

5.2 + 1 9 р < 0,05

Дані соматичного статусу сімен

Таблиця 2. з СА до і після обстеження.

лі'

н-п

(%) Р+пі

Патологія

До обстеження

Після обстеження

1 Захворювання серцево-судинної системи __ 7,5іЬ2,5 24,3+4,1 1X0,001

2 Захворювання сечовивідної системи 0,5 + 2,4 10,8+3,6 р<0,05

3 Захворювання системи травлення 12,1+3,2 22,4+4,0 р < 0,05

4 Захворювання системи дихання 10,3 + 2,9 21,5+4,0 р <0,05

5 Захворювання нервової системи 1,9+1,3 8,4+2,7 р<0,05

(і Захворювання ендокринної системи 3,7+1,8 21,5+4,0 1X0,001

7 Хронічні специфічні інфекції 2.8±1,6 4,7±2,0 Р<0,2

Дані спермограми показали, що 95,5+1,8% чоловіків у 1 групі і 95,3±2,0% в II групі мали порушення у вигляді астено-, оліго-тератоепермії, які пов’язані з запальними, секреторними, аутоімун-ними захворюваннями геніталій. Простежений зв’язок між дією на організм чоловіків професійних шкідливостей, звичних інтоксіка-цій (алкоголь, нікотин), ліків та порушеннями сперматогенезу підтверджують дані 3. А. Шкиряк-Нижник (1991) про зменьшення за останні 25 років в спермі чоловіків України середньої кількості здатних до запліднення гамет з 70 до 30%. Дослідження гормонального тла виявили зміни у 36,4+5,9% чоловіків І групи і у 37,0± 6,6% II групи. Отримані нами дані показали взаємозв’язок між патологією гормональної регуляції і патологією сперматогенеза, свідчили про значну роль батька в порушенні репродуктивної функції сім’ї, важливість андрологічного і гормонального обстеження у преконцепційному періоді.

Після проведення ПП виявлено значне зменшення патологічних змін як гормонального тла (до 9,1+3,5% р<0,001 в І групі і до 9,3+4,0% р<0,001 в II групі) (табл. З і 4), так і спермограми (відповідно до 15,7+3,1% р<0,001 і 11,2+3,0% р<0,001). Така динаміка показників гормонального тла і спермограми після ПП свідчить про позитивний вплив її на репродуктивну функцію чоловіка, а також про ефективність використання їх як маркерних ознак такого впливу.

Таблиця 3.

Динаміка змін гормонального статусу у чоловіків з порушенням спермограми в зв’язку з ПП в сім’ях з ВВР

Х2

(%) р±т

к» -II Гормон до ПП після ПП

1 Тестостерон 33,3+5,8 6,1+2,9 р<0,001

2 Естрадіол 15,2±4,4 4,5 + 2.6 р<0,05

3 Фолікулостимулюїочиі'і гормон 21,2±5,0 6.1+2,9 р < 0,02

4 Лютсіиізуючші гормон 13,6±4,2 3 0+°1 р < 0 03

5 Пролакпш 18,2+4,7 4,"+2,6 р < 0,02

в Кортизол — —

г Т и реот ро ШІ н її го р МОП 9,1±3,5 1,5±1,5 р<0,05

8 т з ; 13С>±4,2 1,5+1,5 РС0.01

9 Т 4 ! 9,1 ±3,5 1,5+1,5 р < 0,05

Таблиця 4.

Динаміка змій гормонального статусу чоловіків з порушенням

спермограми в зв’язку з ПП в сім’ях з СА

(%) Р±т

.№ П-ГІ Гормон до ПП після ПП

і Тестостерон 24,1 ±5,8 5,6+3,1 р<0,05

2 Естрадіол 14,8±4,8 3,7+2,6 р < 0,05

3 Фолікулостимулюючнн гормон 20,4±5,5 5,6+3 1 р < 0,05

4 Лютеінізуючиіі гормон 14,8±4 8 1,9+1,9 п<0,02

г; Пролактин 16,7+5,1 3,7±2,6 р<0,05

в Кортизол ~ — —

7 Тиреотропішіі гормон 11,1 ±4,3 1,9+1,9 р <0,05

8 Т 3 13,0+4,6 1,9+1,9 р<0,05

9 Т 4 11,1 ±4,3 1,9±1,9 р<0,01

При дослідженні гормонального статусу жінок виявлені патологічні зміни у 33,6+4,1% в І групі і 44,9+4,8% в II групі. Ці дані підтвердили значну роль гормональних порушень в патології онтогенеза та ембріогенеза. Дослідження імунних показників (лімфоци-тотоксичні антитіла, гетерофільпі гемолізини) виявило 24,6+3,7% жінок І групи і 54,2+4,8% жінок II групи, що мали порушення у імунному статусі. Процеси дозрівання яйцеклітини, запліднення та розвитку плода забезпечуються складними гормональними взає-

мовідносннами, імунологічними механізмами. Отримані нами дані підтвердили важливість вивчення гормонального і імунного статусів у гіреконцепційному періоді. Після проведення ГІП відзначено значне зменшення патологічних змін гормонального статуса (до 7,5±2,3% р<0,001 в І групі і до 8,4±2,7% р<0,01 в II групі), а також імунного статуса (відповідно до 7,5±3,3% р<0,001 і до 11,2 ±3,4% р<0,001). Такі результати свідчать про позитивну дію ПП па стан репродуктивної функції жінок і можливість використання гормональних показників як маркерних ознак такого впливу (табл.

5 і 0).

Таблиця Г>.

Динаміка змін гормонального статусу жінок у зв’язку з ПП в сім’ях з ВВР

м- п-п Гормон до ПП після ПП

1 Ест радіол 19,4 ±3,4 0 7±2,2 р<0,01

2 Прогсстсроц 6,0±2,1 0,7±0,7 Р<0,02

3 Фолікулостішулюючшї гормон 8,2+2,4 2,1 + 1,3 р < 0,05

4 Лютсінізуючніі гормон 17,2±3,3 6,0+2,1 р<0,01

Б Пролактіш 9,7 + 2,0 3,0± 1,5 р<0,05

Г> Кор пізол — —

1 ТирО!) гро!!!! 11’"і гормон 4,4+1,3 0,7+0,7 р<0,05

Я Т 3 12,0±2,8 4,5+1,8 р<0,05

0 Т 4 6,7+2,2 1,5± 1,1 р<0.05

Динаміка змін гормонального статусу жінок в сім’ях з СА зв’язку з ПП

(%) Р+1П

№ II-1! Гормон до ГІП Після ПП

1 і::о. і 24,3+4,1 6,5+2,4 р< 0,001

2 Прогестерон . 15,0+3,5 2,8+1,6 р <0,01

3 Фолікулостнмулюїочшї гормон 12,0+3,3 2,8+1,6 р<0,01

4 Лютсінізуючим гормон 20,6+3,9 4,7+2,0 р< 0,001

5 Пролактин 20,6 + 3,9 4,7+2,0 Р< 0,001

6 7 Кортизол Тиреотропшіп гормон 13,0+3,3 3.7 + 1,8 р<0,02

8 Т 3 15,0 + 3,5 4,7+2,0 р < 0,02

9 Т 4 11,2 + 3.0 1 3,7+1,8 р < 0,05

Дослідження базальної термограми поруч з гормональними тестами дозволило визначити оптимальний термін зачаття з метою синхронізації овуляції та запліднюючого статевого зиосину. Такий підхід дозволив змепшпти вплив фактора «перезрівання» гамет.

При проведенні цитогенетпчпої діагностики були знайдені: .хромосомні аномалії в І основній групі в 2,5% випадків, в II — 2,6% (в контролі відповідно 2,2% і 2,0%): хромосомні варіанти в І основній групі в 10,8%, в II — 13,2% (в контролі — 10,3% і 12,7%); хромосомна нестабільність в І основній групі 15,8%, в II — 17,5% (в контролі — 15,4% і 18,6%)- Хромосомні аномалії були подані З спостереженнями рсбертсонівськпх транслокацій, 2 збалансованими реціпрокнпмн траислокаціямн, 1 періцентрпчною інверсіею, а також 5 випадками мозаїчних форм гонесомнпх синдромів (ІІІере-шевського-Терпера, Клайнфельтера) з малим клоном аномальних клітин (від 10 до 18%). Усі випадки мозаїцізму були діагностовані за допомогою молекулярно-цитогеїіетнчного методу. Показанням до його застосування стала наявність клінічної картини вказа-

них синдромів при нормальному каріотипі. В 3 випадках цей метод дозволив зняти діагноз поліплоідії в 4% клітин, що було зв’язано з явищем псевдомозаїцізма в культурі клітин лімфоцитів перифе-річної крові. Випадки мозаїцізму створюють труднощі у діагностиці, оскільки аномальний клон може бути загублений при культивуванні клітин у класичному цитогенетичному дослідженні. У хворих з мозаїчною формою гоносомних синдромів підвищений ризик несприятливого кінця вагітності (С. Г. Ворсанова, 1991; Т. В. Ви-говська та інш., 1992). Виявлення носіїв хромосомних аномалій має важливе значення для розробки відповідних профілактичних заходів, які спрямовані на попередження народження аномальних нащадків. Наші дані добре ілюструють ефективність молекулярно-цнтогенетичного методу у постановці каріологічного діагнозу на одному з етапів ПП. Високий рівень хромосомних варіантів, хромосомної нестабільності з’явилися, за нашою думкою, відображенням нестабільності геному, що пов’язано з несприятливою екологічною ситуацією у регіоні. Це ставило вимогу адекватного підходу до проведення ПП.

Об’єктивне обстеження подружжя дало змогу виділити такі фактори ризику для гамето- і ембріогенезу: низький рівень здоров’я, порушення гормональної функції, імунного статуса, патологія сперматогенеза, десинхронізація репродуктивних процесів, цитоге-нетичні порушення. Урахування клініко-генетичних особливостей подружжя дозволило провести ПП з етіопатогенетнчного погляду. Розроблені нами дієта та вітамінотерапія були спрямовані на ліквідацію патологічних процесів в організмі, нормалізацію клітинних функцій, підвищення стійкості до негативних екологічних факторів, створення оптимальних умов для гамето- і ембріогенезу.

. Після ПП зменшилась кількість зачать у вссиево-зимовому періоді в І групі з 45,2+4,1% до 21,8+3,6% (р<0,001), в II групі — з 39,0+4,4%. до 16,8+3,6% (р<0,001). Відповідно до наших рекомендацій всі сім’ї І і II груп виключили за 6 місяців до зачаття рентгенологічне обстеження та масивну лікову терапію. Відзначено зниження частоти приймання медикаментів у ранньому терміні вагітності; в основних групах 7,3±2,2% (р<0,001) і 19,6+3,8% (р<0,001), в контролі 24,3±3,6% і 46,3±4,5%. При цьому в контрольних групах вживання ліків було пов’язано не тільки з терапією загрози переривання вагітності, як в основних групах, але і з лікуванням різних соматичних захворювань. Знайдено значне зменшення частоти загрози переривання вагітності: в І триместрі в групі сімей з ВВР з 29,2±3,8% до 14,5+3,0%. (р<0,001), в групі сімей з СА з 63,4+4,3% до 23,4+4,1% (р<0,001); в II триместрі відповідно з 43,1+4,1% до 20,2+3,5% (р<0,001) і з 53,7+4,5% до 24,3±9,1% (р<0.001). Загроза переривання вагітності високо коре-кгае з наявністю у плода ВВР, є результатом дії природного добо-

ру проти аномальних плодів. Отримані нами дані свідчать про зменшення кількості аномальних зигот, про поліпшення адаптації материнського організму до вагітності. Зменшення частоти імунологічного конфлікту від 27,6±4,4% до 15,0+4,6% в І групі і від 42,0+4,9% до 26,0+4,4% в II групі відбиває позитивний вплив ПП на імунологічну ланку регуляції гомеостазу.

Після ПП значно зменшилась частота інфекційних захворювань на протязі вагітності: в І триместрі в І групі від 14,6+2,9% до 5,6 ±2,0% (р<0,02), в II групі з 15,4±3,2% до 8,4 + 2,7% (р<0,05); в

II триместрі відповідно з 18,1+3,2% до 4,0+1,7% (р<0,001) і з 7,3+2,3% до 3,7+1,8% (р<0,05). Це явище ми зв’язали як збільш сприятливим часом наступу вагітності (літо-осіпь), так і з підвищенням резістентності організму жінки до негативних чинників.

Ми отримали дані про зменшення у вагітних після ПП частоти анемії з 18,1+3,2% до 4,0+1,7% (р<0,001) в І групі і з 9,8+2,7% до 1,9± 1,3% (р<0,01) в II групі; раннього токсикозу — з 31,1± 3,9% до 9,0±2,5% (р<0,001) п'і групі і з ЗІ,7±4.2% до 8,4+2,7%

(р<0,001) в II групі; пізнього токсикозу — з 4,2+1,7% до 0,7+ 0,7% (р<0,05) в І групі і з 7,3+2,3% до 1,9+1,3% (р<0,05) в II групі. Таким чином, за рахунок поліпшення тканинних процесів можливо використання ПП у профілактиці гестозів.

Для діагностики стану впутрішньоутробнзго плода застосовані різні методи ГІД. При УЗД в І основній групі виявлені 3,8+1,7% випадків транзиторної пієлоектазії, в контролі вона склала 6,8+ 2,2%, а також .-ічайдені 6 летальних ВВР (4,5+1,8%): 3 випадки аненцефалії, 2 — спиномозкова кила та гідроцефалія (в 1 випадку синдром Арнольда—Кіпрі) і 1 — багатокамерна кіста підшлункової залози. В II основній групі була діагностована трапзиторна піє-лоектазія у плода в 3,0+1,7% спостережень; в контролі вона склала 7.6+2,6%, а також знайдені 3 летальних ВВР (2,0і± 1,6%): атрезія дванадцятипалої кишки, синдром «лімфатичний набряк з екстрадуральною кістою», синдром Шерешевського-Тернера. При зрівнянні частоти аномалій, що знайдені прн ехографії, в основних і контрольних групах виявлено значне (в 3—3,5 рази) і статистично вірогідне (р<0,05) зменшення даної патології після ПП.

Неспецифічні ехографічні ознаки, що походять від провізорних органів, є важливими критеріями оцінки стану плода, оскільки генетична інформація усього плідного яйця ідентична (О. Я. Греча-иіна, 1990; І. А. Жадай, 1990). За нашими даними після ПП патологічні зміни гровізорннх органів плода (полігідрамніон, олігогід-рамніон, гіпо- і гіперплазія плаценти, ампіотичні тяжн. кісти плаценти, порушення фето-плацентарного кровообігу) зменшилися о І групі з 48 5+4,3% до 16,2+3,2% (р<0,001), в II — з 68,6+4,5% до 35,0±4,8% (р<0,001).

Цінність УЗД визначається і можлнвостю раннього доклінічно-го виявлення змін з боку плідного яйця і матки, які корегуються. Це дозволило своєчасно провести лікування з метою профілактики можливих ускладнень вагітності. Відзначено зменшення частоти змін, що корегуються, у обох основних групах: загроза переривання вагітності в І групі з 31,8+4,1% до 14,6+3,1%, в II — з 60,0+ 4,8% до 37,0+4,8%; фето-плацеитарпа недостатність в І групі з 29.5±4,0% до 11,5+2,8%, в II групі з 51,4+4,9% до 28,0+4,5%; впутрішньоутробна гіпотрофія плода в І групі з 2,3±1,3% до 0,8+

0,8%, в II групі з 4,8+2,1% до 2,0+1,4%; впутрішньоутробна гіпоксія плода в І групі з 3,9±1,7% до 0,8+0,8%, в II групі з 7,6+2,6% до 2,0+1,4%; імунологічний конфлікт в І групі з 12,1+2,8% до 6,9+ 2,2%, в II групі з 39,0+4,8% до 26,0 + 4,4%. Зниження частоти змін, які корегуються, а також неспецифічних змін з боку плідного яйця пов’язано з позитивним впливом ПП на організм матері, плода, а також із зменшенням частоті! аномалій розвитку плода, які часто супроводжують вказану патологію.

Дослідження АФГІ сироватки крові матері дозволило відмітити збільшення кількості нормальних значень в І групі з 81,8+3,4% до 90,8+2,5% (р<0,05), в II групі.з 77,1 + 4,1% до 91,0+2,9% (р<

0.05). Оскільки зміни рівню АФП відображають порушення процесу ембріогенезу, отримані памп дані підтверджують позитивний вплив ГІГ1 на формування плода.

При проведенні біопсії хоріону аномалії каріотипу знайдені в 5,3% спостережень (1—поліплоїдія в 26% клітин; 2—трисомін по 21 хромосомі), що підтверджено нрп дослідженні абортпого матеріалу. При проведенні кордоцептезу виявлена мозаїчна форма сип-дрома Шерешеиського-Териера з клоном аномальних клітин 40%. Зміни біохімічних показників (АФП, холінестеразп) амніотичної рідини, яку отримали при аміїіоцеитезі, були в 10 спостереженнях. Після ПП інвазнвні методи ГІД застосовані в 12,4+2,1% випадків, що в 2 рази менше у порівнянні з контролем (р<0,01). Частота виявлених при цьому змін склала 6,7+4,6%, що також в 2 рази менше ніж у контролі. Наші дані підтвердили високу ефективність ін-вазивної ПД в визначенні точного діагнозу. Покращення даних ПД (зменшення частоти виявлених ВВР, акушерських ускладнень, що корегуються, скорочення кількості інвазивних процедур) у вагітних, що отримали ПП, дозволило віднести їх до критеріїв ефективності проведення преконцепції у сім’ях з порушенням репродуктивної функції. Результати досліджень підтвердили доцільність поєднаного застосування методів первинної та вторинної профілактики генетичних дефектів.

Для оцінки ефективності ПП застосований кореляційний аналіз (таб. 7 і 8). Клініко-генетичні характеристики сімей були об’єд-

пані в наступні макрофакторн: 1—соціально-біологічний статус;

2—акушерський анамнез; 3—гінекологічний статус; 4—соматичний статус; 5—родовід сім’ї; 6—фенотип подружжя; 7—дані проведеного обстеження; 8—перебіг наступної вагітності; 9—дані пренатальної діагностики.

Таблиця 7.

Результати кореляційного аналізу в сім’ях з ВВР.

ак- ор Коефіцієнт множинної кореляції КоесІ Фіш оспогиа група )ІЦІЄІІТ :ра Коефіцієнт Ст’юдеита

основна група контрол. група контрол. гоупа основна група контрол. група

1 0,23685 0,34311 0,64177 , 0,92259 2,23242 3,088300

9 0,31001 0,19998 1,-11200 і 0,45127 3,32700 1,67910

3 0,12793 0,10830 0,53233 ; 0,409-14 1,04040 0,91027

4 0,32689 0,43122 0,59819 | 1,39310 2,7143 4,13739

5 0,298-10 0,30267 0,82384 0,92204 2,51610 2,66560

6 0,19871 0,14702 1,0-56 0,76857 1.68740 і ,:ззео

7 0,53958 1 5?5!')0 — 5,18910 —

8 Р.ТЇУГЛ ; 0,97810 і 1.5-п 98,82000 5.18920 172,4 3(4)3

і) ож/гз ! 0,21106 1 3,33050 1,08850 3,40210 | 1,85000

19

Таблиця 8.

Результати кореляційного аналізу в сім’ях з СА

Фак- тор Коефіцієнт множинної кореляції Коефіцієнт Фішера Коефіцієнт Сі’юдємга

основна група група контрол. основна група контрол. група основна група контрол. група

і 0,60297 0,47809 3 23520 1,51110 6,38430 4,12590

о 0,37880 0,22458 1,02090 0,59186 2,37640 1,76980

3 0,25548 0,13117 1,16320 0,35445 1,93270 і,оіо:о

4 0,51553 0,40125 1,5565 0,97867 1,50430 3,4154

0,25942 0,36642 0,47415 1,19640 1,88640 3,11020

6 0.08868 0,20011 0.20213 1,33 490 0.63833 1,66770

7 0,56180 ~ 1,2847 5,1264 —

8 0,61937 0,90398 9,07470 19,22000 20,19700 92,42500

9 0,76765 0,61987 13.7740С 12,06400 12,94900 7,66650

Аналіз показав, що за приблизно однаковому початковому стану сімей основних і контрольних груп різниця у перебігу та завершенні вагітностей могла бути пов’язана тільки з позитивним впливом ПП. Він також указує на важливість ПД у профілактиці не тільки ВВР, але і СА. Аналіз підтвердив необхідність об’єктивної комплексної оцінки ста,пу здоров’я подружжя для виявлення чинників ризику для гамето- і ембріогенезу, що дало спроможність розробити адекватну ПП відповідно до фено- і генотиповнх особливостей сім’ї.

Кінні вагітностей, що настали після ІШ, наведені у таб. 9 і 10.

Завершення вагітностей після і’..' л ГЛР.

, /) і • ГЛ

п-и і Завершения 0.\..а .'ГАТ.

1 Самовільний аборт у І триместрі пагі шості < 0,0Г) .N.">±2.;,

2 Самовільний апорт V 11 триместрі вагітності 1.5 ±1.0 р > 0,05 3,5± і ,5

:і Передчасні полити 2,2 ±1.3 р > 0,05 6,;і±2,о

4 Термінові ПОЛОГІЇ 93.4 ±2,1 р < 0,00 70,3±3.5

о Терапснтичниіі аборт 0.7Д-0.7 р<0,02 5,6± 1,9

г> В13Р плода 2,2±1,2 р<0,05 7,6±2,2

7 Здорова дигпна 91,8±2,1 р <0,001 75,7±3.б

8 Смерть дитини у ранньому віні 1,5± 1,0 р<0,05 1,2±1,7

Таб.іинм 10

Завершення вагітностей після ПП в сім'ях з СА.

~І І_____________(%) Р±т ~

• І Завершення І

її-п | основна 1 група контроль група

1 Самоиільниіі аборт у І триместрі вагітності 0,5±2,4 р<0,05 14,6±3,2

2 Самовільний аборт у 11 триместрі вагітності 1,9 ± 1,3 р>0,05 5,7 ±2,1

3 Передчасні пологи 2,8±1,6 р>0,05 5,7±2,1

1 Термінові полоти ' 88,8±3,0 Р<0,С01 71,6±4,1

5 Терапевтичний аборт , Т — 2,4 ±1,4

О ВВР у плода 0,9±0,9 Р < 0,05 2,4±1,4

7 Здорова дитина 90,7±2,8 Р < 0,01 77,0±3,8

8 Смерть дитини у ранньому віці — —

При аналізі кінців вагітностей після ПП ми відмічали значне (в 2—4 рази) зменшення частоти СЛ, передчасних пологів, смерті дитини у ранньому.віці, вірогідно частіше народжувалися здорові діти (р<0,01). ВВР у І основній групі були у 3 спостереженнях: синдром Дауна, діагностований в 9—10 тижнів вагітності (зроблений терапевтичний аборт); дісплазія кульшових суглобів; компенсована гідроцефалія, яка зчеплена з Х-хромосомою, була діагностована у дитини в 1 місяць. В І контрольній групі ВВР були у 11 дітей/плодів, з поміж них 8 діагностовані пренатально: 2 — при біопсії хоріону (поліплоїдія в 26% клітин: синдром Дауна; зроблені терапевтичні аборти); 6 — при ехографії (3 аненцефалії; 2 снино-мозкові кили з гідроцефалією; 1 багатокамерна кіста підшлункової залози; зроблені терапевтичні аборти). ВВР в II основній групі була у 1 випадку (жінка під час вагітності у ХММГЦ не спостерігалась, народилась мертвонароджепа дитина з МВВР); в II контрольній групі — у 3 (атрезія дванадцятипалої кишки, синдром «лімфатичний набряк з екстрадуральною кістою», синдром Шере-шевського-Тернера; зроблені терапевтичні аборти).

Сумуючи результати, ми відзначили, що сприятливе завершення вагітності в сім’ях з ВВР, які отримали ПП, було у 91,8+2,4% спостережень у порівнянні з 75,7+3,6% контролю (р<0,001). В сім’ях з СЛ сприятливе завершення після ПП склало 88,8+3,0% у порівнянні з 71,5+4,1% контролю (р<0,001). Ці дані переконливо свідчать про високу ефективність ГІП в умовах сучасної екологічної ситуації в сім’ях з порушеною репродуктивною функцією. Отримані нами результати дають підстави для розробки нової концепції генетичного підходу до планування сім’ї, що буде мати позитивний вплив на здоров’я сучасного та майбутнього поколінь, збереження генофонду населення України.

ВИСНОВКИ —

1. Комплексна клініко-генетична оцінка сімей з порушеною репродуктивною функцією у Харківській популяції дозволила відзначити збільшення частоти СА в 2,5 рази за останні 5 років, що відбиває погіршення екологічної ситуації в регіоні.

Сучасна екологічна ситуація негативно впливає на стан здоров’я та геном людини і потребує первинної профілактики генетичних дефектів. Медична частина первинної профілактики повинна здійснюватися через планування сім'ї з урахуванням її клініко-гене-тнчних особливостей.

2. У процесі меднко-генетнчного консультування сімен з порушенням репродуктивної функції були визначені передумови до проведення первинної профілактики генетичних дефектів: значна частота професійних, побутових шкідливостей; обтяженість гене-

тичного та акушерського анамнезу; високий рівень, стигматизації жінок і чоловіків; значна обтяженість родоводу генетичною, акушерською, соматичною патологією; низький рівень здоров’я подружжя. Об’єктивне всебічне обстеження сім’ї по розробленому нами алгоритму дозволило виявити підвищення в 2—7 разів частоти, захворювань ССС, системи травлення, дихання, нервової;ендокринної, сечовивідної систем, носійства цитомегалії, токсоплазмозу, а також гінекологічної та андрологічної патології.

3. Знайдена висока питома вага у репродуктивних втратах сім’ї порушень сперматогенезу (95,5+1,8%, при ВВР та 95,3±2,0% при СА) стала підставою для застосування ПП у чоловіків. Оцінка ступеню порушень сперматогенезу до і після ПП (відповідно 15,7±3,1% і 11,2+3,0%) дозволяє переконатися у її ефективності, а також у можливості використання спермограми для оцінки впливу преконцепції на процес гаметогенезу у чоловіків.

4. ПП, яка спрямована па попередження патологічного зачаття, на створення оптимальних умов для гамето- і ембріогенезу, виявилась ефективною системою, що дозволила зменшити частоту гормональних порушень в сім’ях з ВВР в 4,5 рази, в сім’ях з СА в 5,3 рази. Гормональні показники з’явилися ефективними критеріями щодо оцінки впливу преконцепції на організм жінки та чоловіка.

5. Оцінка геному подружжя з порушеною репродуктивною функцією, яка проведена за допомогою днференційного фарбування хромосом і молекулярно-цитогенетичного методу, виявила значну кількість сімей з хромосомними аномаліями (2,5% І групи і 2,6% II групи), хромосомними варіантами (відповідно 10,8% і 13,2%), хромосомною нестабільністю (відповідно 15,8% і 17.5%). При проведенні ПП обгрунтовано використання' як традиційних клініко-генетичних методів вивчення сім’ї, так і впровадження молекулярно-цитогенетичного аналізу, що дає можливість виявити прихований мозаїцизм у людини при малій кількості аномального клону клітин та індивідуалізувати патогенетичний підхід до преконцепції.

6. Клініко-генетична оцінка подружжя виявила наступім чинники ризику для гаметогенеза: професійні та побутові шкідливості» низький рівень здоров’я, порушення гормональної функції, патологія,сперматогенезу, цитогенетнчні порушення, десинхронізація репродуктивних процесів. Це дозволило здійснити ПП з етіопатоге-нетичного погляду. ПП була спрямована на ліквідацію патологічних процесів в організмі, па нормалізацію клітинних функцій, на підвищення стійкості до негативних екологічних чинників, що сприяло створенню оптимальних умов для гамето- і ембріогенезу.

7. Після. ПП, під час вагітності, відзначено значно зменшення в І і II групах загрози переривання вагітності (в 2—3 рази), інфек-

,1 .

ційних захворювань (в 2—2,5 рази), анемії (в 4—5 раз), раннього токсикозу (в 3—4 рази) та пізнього токсикозу (в 2—4 рази). Це пов’язано з оптимізацією тканинних біоенергетичних і біосинтетич-них процесів, нормалізацією гомеостазу організма матері, що обумовлено преконцепцією.

8. Поліпшення даних ПД у вагітних, які отримали ПП; зменшення частоти знайдених при УЗД аномалій плода (з 11,3+2,8% до 3,8+1,7% в І групі та з 10,5±3,0% до 3,0+1,7%. в II групі); акушерських ускладнень, що корегуються — загрози переривання, фе-то - плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії і гіпотрофії плода (в 2—3 рази), а також скорочення в 2 рази частоти використання інвазивних процедур дозволило віднести їх до критеріїв ефективності ПП у сім’ях з обтяженим генетичним та акушерським анамнезом.

9. Первинна профілактика генетичних дефектів ефективна у випадку її проведення на усіх рівнях раннього онтогенезу: прега-метичному, предиготичному, пренатальному та постнатальному. Використаний нами генетичний підхід до планування сім’ї в системі «Медико-генетичне консультування — преконцепційна профілактика — пренатальна діагностика — постнатальна диспансеризація» дозволив досягнути сприятливого завершення вагітності у 91,8% сімей з ВВР в анамнезі проти 75,7% в контролі і у 88,8% сімей з СА проти 71,5% в контролі, а також віднести його до реальних засобів профілактики генетичних дефектів.

. ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Високий рівень репродуктивних втрат у дослідженій популяції, значна питома вага серед них наслідків неомутацій підкреслює недостатність вторинної профілактики генетичних дефектів і потребує розробки підходів до їх первинної профілактики. Планування вагітності слід проводити з урахуванням клініко-генетичних особливостей подружжя. При цьому необхідно враховувати соціально-біологічні оцінки, дані акушерського анамнезу, гінекологічний, ан-дрологічний, соматичний статус, клініко-генеалогічні характеристики сім’ї, особливості фенотипу подружжя.

2. Обстеження подружжя до планування вагітності рекомендується проводити відповідно до пропонованого алгоритму. Це надає можливість комплексної об’єктивної оцінки стану здоров’я сім’ї, дозволяє виділити фактори ризику для гамето- і ембріогенезу, своєчасно провести превентивну санацію. Для уточнення каріоло-гічного діагнозу у процесі проведення ПП доцільно використання молекулярно-цитогенетичної діагностики.

3. ПП рекомендується проводити як систему заходів, що спрямована на попередження патологічного зачаття і складається із ме-

дико-генетичного консультування, обстеження подружжя, йревен-типпої санації, усунення-потенційних мутагенів та тератогенів, синхронізації репродуктивних процесів, дієто- і вітамінотерапії за 2—

З місяці до планованої вагітності.

4. Доцільно застосування пропонованої схеми ведення наступної вагітності, що дозволить своєчасно виявляти ВВР, акушерські змінн, що корегуються, вибрати правильну тактику ведення вагітності, адекватно провести профілактику можливих ускладнень.

5. Профілактику генетичних дефектів слід проводити на усіх ' етапах раннього онтогенезу: прегаметичному, презиготичному, пренатальному, постнатальному. Такий підхід дозволяє значно зменшити частоту ВВР, СА, передчасних пологів, підвищити кількість сприятливих завершень вагітності. Використання ПП дозволить підійти до планування вагітності з генетичного погляду, що здатно привести к голіпшешпо здоров’я як сучасного, так і майбутнього поколінь, сприяти збереженню генофонду населення України.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Грсчаннна Е. Я., Голубев А. П„ Дудченко А. А., Ромадина О. В. Программа обследования семей с невынашиванием беременности. //V съезд генетиков н селекционеров Украины (Умань, 1986).—Тезисы докладов.—Киев, 1986.—С 15—16

2. Ромадина О. В., Удовиченко О. А. Первичная профилактика врожденных пороков развития мультцфакториалыюго генеза. //XV Межобластная научнопрактическая конференция «Генетические аспекты патологии» Тезисы докладоч.

— Харьков, 1987. — С. 6.

3. Гречаника Е. Я , Куксова Л. А., Ромадина О. В., Гречаним Б. Е. Роль пре-КОІ1ЦСПШ1П в профилактике врожденных потоков развития. //1 съегд медпипн-кич генетиков УССР. Тезисы докладов. — Львов, 1988 — С. 22.

4. Гречанина Е. Я., Ромадина О. В., Удовиченко О А. Применение пісковитішії в профилактике врожденных пороков развития мультмф'жторнз тьпогз гє"слі. //Информационное шгьмп — Киев, 1989.—2 с.

5. Ромадина О. В. Пернконцепционная профилактика врожденных поткпя развития и хромосомных болезнен. //«Пренатальный и неонатальный скшг'ичг врожденной и наследственной патологии». Тезисы докладов Все'о’озной научнопрактической конференции. — Харьков, 1990.—С. 79—80.

6. Ромадина О. В. Разработка подходов к первичной профилактике наследственной патологии на презиготическом уровне. //II Всесоюзный съезд метинті-скнх генетиков (Алма-Ата, 1990). Тезисы докладов. — Москва, 1990 — С 375

7. Николаева 3. Н.. Ромадина О. В., Алтунян Е. Г. Сіучам пгоіщентП!ічо''к"ч инверсии хромосомы 18. //«Современные проблемы в клинической цитогенетико. С^прнпк научных трудов — Москва, 1991. — С. 82.

8. Ромадина О. В., Жадан И. А., Николаева 3. Н. Система мс-шко-генетн’^-ской помощи семьям, подвергшимся радиационному воздействию. //VI <"мпд Украинского общества генетиков и селекционеров нм. Н. И. Вавилова (Полтава, 1992). Тезисы докладов — Киев. 1992. — С. 89—90.

9. Ромадина О. В.. Зеленый В. М., Щербина Н. Г., Здыбская Е. П. Организация профилактики генетических дефектов в центральном районной больнице. //«Ультразвуковая диагностика в перинатологии и гинекологии*. Клинические лекции. — Харьков, 1992. — С. 74—83.

10. Гречанина Е. Я- Жадан И. А., Ромадина О. В., Ольховская О. А. Возможности ранней ультразвуковой диагностики генетических - дефектов. //Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. Тезисы докладов I съезда Российской Ассоциации врачей ультразвуковой диагностики в перинато-логии и гинекологии (Суздаль, 19Э2). — Москва, 1992. — С. 17—18.

11. Гречаника Е. Я-, Жадан И. А., Ромадина О. В., Ольховская О. А. Использование синдромологического анализа в пренатальної! ультразвуковой диагностике синдромов множественных врожденных пороков развития. //«Ультразвуковые методы диагностики в современной клинике. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции. — Харьков, 1992.—С. 72.

■ 12. Молодан Л. В., Песочина Э. А., Ромадина О. В. Обучение врачей-кевропа-

тологов методике ранней диагностики факоматозов. //Учбова-методична' конференція, присвячена 70-річчю Харківського інституту удосконалення лікарів (Харків, 1993). Тезизы докладов. — Суми, 1993, — С. 9.

13. Гречанина Е. Я., Жадан И. А., Ромадина О. В. Антенатальное и постна-тальное сопоставление при ультразвуковом диагностике врожденных порокоп развития. //Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии.

— Москва, 1993. — № 1. — С. 47—54.

14. Гречанпиа Е. Я-, Песочина Э. А., Здыбская Е. П., Ромадина О. В., Куксо-ва Л. А., Зеленый В. М., Гошовский В. С. Снндромологическин анализ в перина-тологнн. Ультразвук открывает новые возможности метода. //Ультразвуковая диагностика в перинатологии и гинекологии. — Харьков, 1993. — № 2—3.—С. 4—8.

15. Ромадина О. В., Жадан И. А. Преконцепционная профилактика генетических дефектов. //Юбилейная конференция молодых ученых, посвященная 70-летию Харьковского института усовершенствования врачей. Тезисы докладов. —; Харьков, 1993. — С. 140.

16. Гречанина Е. Я-, Жадан И. А., Ромадина О. В., Яковенко Е. А., Бабаджанян Е. Н., Маііборода Т. А. Система первичной профилактики генетических дефектов в семьях с отягощенным генетическим анамнезом. //Научно-практическая конференция «Семья в кризисном социуме». Тезисы докладов. — Харьков, 1904.

— С. 138—139.

17. Гречанина Е. Я-> Жадан И. А., Ромадина О. В., Бусыгина В. Ю. Пренатальные ультразвуковые маркеры органического поражения ЦНС. //«Новые технологии в реабилитации церебрального паралича». Материалы Международного Конгресса. — Донецк, 1994. — С. 42—43.