Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Предгорный природно-территориальный комплекс Украинских Карпат, их сельскохозяйственное значение и вопросы охраны природы

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Предгорный природно-территориальный комплекс Украинских Карпат, их сельскохозяйственное значение и вопросы охраны природы"

РГ8 ОД

ЩДЕМЙ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФИ

На правах рукопису

КОНОВАЛОВА Клавдія Йосипівна

ПЕРВДГІРСЬКІ ПРИРОДНО-'ЧРИТОРІАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ, ЇХ ГОСПОДАРСЬКА ЗМІНА І ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

II.ОО.ОІ - Фізична географія, геофізика і геохімія лацшпафтіз

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Київ - 1994

Дисертацією в рукопис.

Робота виконана на кафедрі географії і картографії Україна Чернівецького державного університету ім.Ю.Згедьковича

Науковий керівник - член-кореспоцдеит АПН України, доктор географічних наук, професор П.Г.Шииеішо

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор ГеПДІіллер

старший туковий співробітшік, кацщідат географічних тук Л.Н.Шевченко

Провідна оргдщеаціл - Сімферопольський університет ім.Ц.В.Фрунзе

Захист відбудеться " ^ 1994 р. о /Д годині

ва засідагші спеціалізованої ради Д 016.02,02 Інституту географії ЛІЗ Україна са адресою: 252003, Київ-3, вул.Володкмирська,44 З дисертацієз когна ознайомитись у бібліотеці Інституту географії ЛН України, 252003, Київ, вул.Володіачірська, 44.

Автореферат розісланий" і А,11 1994 року

Вчений секретар елєціалізозазіої рад» старішій науковий співробітшік хаїцщдат географічних наук •

//

...

В.І.Передерій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність_теми. Соціально-економічний розвиток держави ставить перед географією завдання поглибленого дослідження природно-територіальних комплексів /ПТК/, розробки науково-обгрун-тованих заходів з охорони і підвищення ефективності використання природних умов і ресурсів. Великої значимості набуває вивчення природних ресурсів передгірських регіонів, які менш детально вивчені в ландшафтно-господарському відношенні порівняно з рівнинними і гірськими територіями. Питання специфіки і стру'туризації передгірських природно-територіальних комплексів, вплив на них антропогенних навантажень і меліоративного регулювання залишаються актуальними. За останню чверть віку нагромаджені'дані про ландшафтну структуру передгірських територій. Однак природно-географічна специфіка передгірських ПТК, їх територіальна обумовленість залишаються маловивчєними як у плані загальних закономірностей, так і в регіональному відношенні. Тому пізнання структури й антропогенної зміненості передгірських ПТК, розробка ефективних ме- і тодів і способів їх використання та охорони, запровадження їх в народне господарство, визначення основних функцій ландшафтних комплексів, а також бережливе їх використання потребують додат-нового наукового дослідження.

Мета дослідження - виявити умови формування, встановити особливості генезису і структури передгірських ПІК в умовах антропогенної взаємодії. Відповідно до поставленої мети в роботі обгрунтовані і вирішені такі питання:

- сформульовані теоретичні аспекти, опрацьована методика дослідження передгірських природно-територіальних комплексів;

- виявлені природні антропогенні чинники формування передгірських ПТК, виконаний регіональний їх аналіз;

- проаналізований процес господарювання е передгірських ЯГО, визначена ступінь їх антропогенної зміненості;

- обгрунтована схема лацщпафтно-меліоративиого районування

передгірських ПІК. Сформульовані рекомендації по оптомізації їх господарського використання й охорони. .

Об'єктом дослідження с природно-територіальні комплекси передг ір "я Українських Керпат.

Предмет дослідження складають фізико-географічні пзредумови розвитку передгірських ПІК, особливості структури, динаміки і закономірності їх зміни під дією антропогенного чинняха, розробка .

_ 4 - ■

рекомендацій по оптимізації лередгірських ПТК.

На^кова_ноБКзка полягає у розкритті специфіки антропогенни: чинників перетворення структури і функцій ландшафтів, визначенн ступеня їх антропогенної зміненості, обгрунтуванні лацдшафтно-мі ліоратнвних рекомендацій по оптимізації господарського використі ня й охороні природи. .

П2актична_ьначкмість одержаних результатів і висновків по» гає у можливості їх використання при розробці заходів по раціональному використанню природних ресурсів, комплексних схем охорі ни природи передгірських регіонів, в освітянській діяльності.

Дисертаційна робота є складовоо науково-дослідних робіт Прі блємної науково-дослідної лабораторії по раціональному використі ню й охороні Українських Карпат і Прикарпаття Чернівецького державного університету ім.Ю.Федьковича /номер державної регістрац 01680060703/. Наукові результати висвітлені у звітах І1НДЛ, зокр< ма, в Тозробці науково-методичного обгрунтування комплексних сх< охорони екосистем Українських Карпат і Прикарпаття"/І98С/; "Розробці пропозицій /із економічним, агротехнічним та еколого-геог\ фічним-обгрунтуванням/по трансформації структури сільськогосподарських угідь і структури посівних площ" /1587/; "Розробці економ іко-географічних основ розвитку суспільно-територіальних комі лексів з метою раціонального природокористування" /1988/; "Екон< міко-географічні основи розвитку суспільно-територіальних комплексів а метою раціонального природокористування" /1969/,а такої в господарсько-договірній роботі "Розробка показників техногенного навантаження на промисловий і сільськогосподарськи" ландшафти /на прикладі Чернівецької області" /1990-1992 рр./. Матеріали дослідження використовуються в Чернівецькій Інспекції з охорони природи, у відділі з охорони природи і раціонального пр; родокористування при Чернівецькій обласній адміністрації, а такс при читанні курсів на географічному факультеті.

• Ш2ШШІ-М2Ї2ЕІ&£2* Дисертація базується на багаторічних до! яідкеннях автора, проведених у складі комплексної фізико-географічної експедиції Проблемної науково-дослідної лабораторії Чернівецького університету іа.В.Федьковича по вивченко території Українські* Карпат і Прикарпаття /1978-1939, 1950-1992/. Залучались токсе фоцзові матеріали Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької філії УїфДІПРОВОДГОаіУ, обласних управлінь меліорації і водного господарства. -

- 5 - .

Апробація робота. Основні положеній роботи доповідались на УІІ! з"їзді Географічного тозариства СРСР /"Київ, 1935/; У, УІ заїздах Географічного тозариства України /Сімферополь, I9S5; Одеса, 1950/; Ш з"”зді Географічного товариства Молдови /Кишинів, 1985/;

УІ республіканській науковій конференції "Картографічне забезпечені™ основних напрямків економічного і соціального розвитку Української РСР та її регіонів /Чернівці, 1987/; на конференціях молодих вчених спеціалістів /Іркутськ, 1984, 1990; Мінськ, 1965,

1990; Казань, .1987/; Владивосток, 1990/.

По темі досліджень опубліковано 17 наукових праць загальним об"смом 5,5 друк аркушів. Дисертаційна робота складається із 145 сторінок машинописного тексту, включає 3 додатки, 18 таблиць, 7 картосхем, список літератури з 144 назв вітчизняних та іноземних авторів.

' -ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ

І. “%то2Ичщ_аспекта_£осл igjgHrajjegegr І£ськ!іх_пркро£Но-те]зито-ЕІР£йїїї_1{оуплексів_Українських_Ка255ї» Передг ірськ і природно-територіальні комплекси Українських Карпат розміщуються між південно-західним краєм Подільської височини і південно-східними схилами Карпат. Границя передгірських ПІК з північно-східними схилами Зовнішніх Карпат проходить по лінії Старий Самбір-Борислав-Перв-гінськ-Надвірна-Еерегомет-Красноїльськ, а з південно-зах ідноп окраїною Подільської височини - по долинах річок Дністра, Бистриці, Ворони, через Отиню, Коломию, долину річки Прут, Загальна плопа досліджуваної території складає 7977,8 км^,

. Перздгірські 1ІТК займають частини територія Львівської,Івано-Франківської та Чернівецької областей. Досліджуваний район мав значну протяжність з північного заходу на південний схід. Xaput-теризуються ПІК переважанням улоговин, передгір*їв, долин річок басейнів Дністра і Пруту, які одночасно є і північною меяею регіону. Аналіз регіональних відмінностей у структурі передгірських ПІК дезвояяо обгрунтувати поділ Передкарпаття на чотири ландшафтні області / розділ 2/.

Розглядаючі! передгірськ{ ПШ як цілісні системи, во сформувалися в процесі переплетіння широтної лацдиафтної зональності з вертикальною полсчісч’й і завдяки направленим функціональний зв"язкеи між їх структурними частинами /елементами/ із зовнішнім середозисем, моЕна виділити два основні аспекти їх вивчення:

просторово-структурний і динамічний. Просторово-структурний аспек1 дослідження ПТК спрямований на вивчення його внутрішньої структури, положення в просторі більш значного за рангом геокомплексу, властивостей,морфологічних ознак. Динамічний•аспект дослідження ПІК спрямований на вивчення потоків речовини й енергії між його структурними частинами-елєментоми і о зовнішнім середовищем, ио забезпечують функціонування і розвиток ІЇТК в часі. Поряд з цим елі,; зазначити деякі особливості передгірських ПІК, які виражаються в тому, що в структурі і динаміці-.передгірських ПІК проявляється вплив бариерної ролі Карпат. Це позначилося на формуванні помірних температур, розвитку оглеєння, перезволоженні, на формуванні гідроморфних та лісо-лучних природних утворень, які не зуст. річаються на цих же широтах в межах України.

Фізико-географічне дослідження передгірських ПІК складається із чотирьох етапів. Визначення ролі конкретної території, її генезису і формування природних комплексів на основі аналізу їх структури - перший його етап.'Другим є аналіз процесу природокористування, формування природно-господарських комплексів. Визначення ступеня антропогенного навантаження - суть третього етапу,

1, нарешті, виявлення територіальної диференціації впливу на ПІК окремих видів господарської діяльності на основі проведення ландшафтно-меліоративного районування - четвертий етап дослідження. Результатом цих досліджень є визначення шляхів удосконалення процесу природокористування й охорони природи на рівні окремого регіону.

На першому етапі досліджувалась регіональна організація ІШ, його територіальна структура, формування якої в значній мірі залежить від історії формуванвд регіон. Система регіональних одиниць передгірських ГІ1К вміоуе практично всі категорії територіаль Ного поділу по відкокчнню до рівнинних ландшафтів. Співвідношення основний категорій комплексів /фація, урочище, місцевість/ залишається незмінним. Разом з тим, ландшафтна структура передгірських ПІК значно складніша. Але питання про те, як саме і на якому рівні територіального поділу проявляється ця складність, ке нз одеркало відповідного вирішення. На нашу думку найбільш реальной, як до умов передгір*я, так і до умов рівнини і гір, категорією територіального поділу ландшафту може бути ПІК рангу місцевості. Вона формується в меяах висотних геоморфологічних комплексів, со втекли в процесі розвитку окремих масивів у тісній залежності

від структурно-літологічних- умов території. Кожна місцевість характеризується певним генетичним- типом рельєфу, властивими їй особливостями гідротермічного режиму, рослинного покриву, грунтів і закономірно утворює природну територіальну систему складної будови - висотні лавдшафтні місцевості, які є з повному розумінні слова природно-географічними утвореннями.

В пєредгірських ПІК місцевості пов"язані з терасованими днинами річкових долин, високими терасованими схилами, пологими і крутими схшіовими ділянками. Значна ускладненість геологічної будови й експсзин ірник умов, призводить до ускладненім структури пе-редгірських місцевостей. Окремі'ділянки однієї місцевості'формуються на літологічно різному фундаменті. Відрізняються навіть діаметрально протилежні експозиційні умови, оскільки місцевості у вигляді великих чи ьіалих поясів охоплюють передгірські масиви. Виходячи з цього можна зробити висновок, що передгірські І11К - це чітко відокремлені в геологічному фу.-ДамеїІТІ і в рельєфі системи висотних місцевостей, >у' відображають процес формуванню, а також зонально-провінціальне положення регіону /Коновалова, 1903/.

Вивчення комплексів, змінених левиною, які відіграють важливу роль у сучасній ландшафтній структурі, включає вирішення ряду досі не вирішених питань: аналіз різноманітних ПІК як природно-ресурсних утворень, визначення впливу використання природно-ресурс-ногс потенціалу на компоненти ПІК та ін. Зараз можна виділити два взаємопов'язані підходи у дослідженні впливу процесів природокористування на навколишнє середовище: комплексно-територіальний і компонентно-територіальний. Перший досліджує комплексне використання ресурсів, шляхи раціонального освоєння в умовах альтернативності їх використання. Однак при цьому не приділялась належна увага аналізові природно-ресурсного потенціалу, реакції компонентів природи на процеси природокористування тощо. Ці питання розглядаються при компонентно-територіальному підході. Дослідження впливу процесу природокористування на лриродні комплекси повинно мати інтегративний характер. Воно спрямоване на наукове обгрунтування розвитку територіальної організації регіону. В даному випадку природокористування виступає важливою передумовою створення наукових основ комплексного природного і соціального розвитку регіону. Поряд з вивченням природних чинників, важливим у цьому плані є також вивчення ступеня господарського освоєння, масштабів і структури виробничого потенціалу, рівня зміни структури лацпг&фтів,

_ 8 - -

характеру необхідних і виконуваних меліорацій.

■ До основних напрямків фізико-географічного дослідження процесу природокористування слід віднести вивчення процесів зміни окремих компонентів ландшафту; аналіз ступеня і характеру зміни ПІК. Важливим є дослідження і виявлення встановлених і можливих економічних напрямків використати ПІК. В останній час все більа важливим е аналіз господарської необхідності того чи іншого напрямку їх освоєння. Залежно від няпрямків використання можна виді лити два типи передгірських ПІК: переважно односпрямованого /мінеральні ресурси/ і яскраво вираженого багатоцільового /лісові, водні, земельні ресурси/ використання. >

Визначеній ступеня антропогенного навантаження на передгір-ські ПІК - етап перехідний від дослідження природно-господарсько до антропогенно-навантаженої складової; Метою його є аналіз ангр погенного навантаження на інтегративні територіальні структури. Межі інтегративної територіальної структури в значній мірі визна чаються природною структурою регіону, а узгоджений аналіз впливу природокористування включає визначення ступеня антропогенізації ПІК із наступним їх картографуванням. Картографувати проводитьс в галузевому, територіальному, функціональному розрізах, ио дозволяє судити про рівень антропогенного навантаження на кожний ПТ виділити район з однаковим навантаженням, а також про можливі шл хи розширення процесу використання ПІК.

Реалізація і ефективність використання ПІК залежить від при родних та економічних умов регіону, ступеня його зміненості і за вершеності структури природних і господарських утворень. У проце сі визначення ступеня антропогенного перетворення перед?ірських ПІК розглядаються як природні, так і господарські складові. Суча ні ПІК - утворення складної структури, багатогалузеві; взашозв" між складаючими їх елзментами проходить в даний момент, головним чином, через зв"язки виробничого процесу. У зв'язку з цим можна виділити дві групи ПІК: монофупкціональні, які формуються на осн в і функціонування одного господарського процесу /лісогосподарськ рекреаційні/; поліфутшіональні, територіальні, які розвиваються на основі використання одного або декількох видів природних ресу сів. Дослідження моно- і поліфункціональних комплексів дозголяе намітити шляхи раціонального використання природних умов і ресур лмеїїгення господарського впливу щ природне сєредовиие. За своїм

окладом господарські комплекси неоднорідні, а, отже, і ступінь антропогенного навантаження у них різна. Вивчення антропогенного навантаження дозволяє аналізувати фуюсціснування цих комплексів в необхідному нам практичному аспекті, насамперед глибше розкрити механізм.взаємодії природної і суспільної складових, вияснити найбільш слабі і найбільш сильні ланки у цій взаємодії, розробити шля-хй удосконалення структури й організації на основі природно-господарських комплексів. Аналіз взаємодії природних і господарських комплексів, що поширені на одній і тій же території, виявляє посилення техногенного навантаження на ПІК. З мето» послаблення цього навантаження, а також вирішення проблем інтегративного природокористування необхідне визначення сумарного техногенного навантаженій на ПІК з наступним проведенням лацщнафтно-меліоративного районування для чілей природокористування.

Важливим моментом при. проведенні лаццшафтно-меліоративного районування є визначення системи показників, які відображають ступінь впливу господарської діяльності на природне середовище. При цьому методичні прийоми і принципи районування враховують такі моменти: І/ співставизсть показників, ио дає змогу правильно виявити ступінь впливу природокористубання на навколишнє середовище;

2/ їх багатсфункціональніеть» ко дозволяє охопити якомога більше видів взаємодії; З/ максимальне відображення рівня антропогеніза-ції. В роботі таке районування проводилося за сіткою ландшафтних районів» в конному э яхт досліджувалися взаємодія господарської діяльності і природного середовища за різними видами природокористування.

2. Сттавдура вередрірсьзадг природно-територіальних .комплексі» УхраУгігьках Карпат. Специфічність передгірських ПІК проявляється у складгаІЯ розадєшвашсіі рельєфу-. Рівнинні простори приурочені головням чатом до долин великих річок. За межами річкових ролим відносно рівністю! ділянки зустрічаються вздовж бокових притиків головкргг річок» однак за площею вони невеликі. Характерною рисою рельєфу & та,- ио тут майже повністю відсутні рівнинні вододільні поверхні: регіон настільки густо розчленований ерозійною сіткою долин, балок, ярів, ио пологі, більш-менш великі вододіли займають незначну його частину і представлені вузькими вершинами останцевих паем, ио займають переважаюче положення в рельєфі. Таким чином, пануючими елементами поверхні пєродгірських ЛІК є схили різноманітної крутизни. Найбільшою крутизною «ариктериэу-

вться верхні частини схилів, які приурочені до вододільних гребенів, в той час як інші частини схилів прилягаать до днищ долин і поступово вирівнюються.

Типовою рисою схилів є те, ио вони густо порізані сіткою балок, лощин, ярів і зсувів, які у своїй сукупності створюють дріб-норозчленований хвилястий рельєф із схилами найрізноманітнішої крутизни експозицій. У поширенні мікрорельєфу ПОЕерхНІ схилів сло терігаеться здебільшого така особливість: верхні частини схилів, які близько розмішуються біля гребеневих вододілів, характеризуються хвилясто-улоговинним рельєфом, створеним системою багатояру сових зсувів та опливин і повністю не придатним для сільськогоспо дарських угідь. Нижні частини схилів характеризуються ступінчаста рельєфом нешироких річкових терас у різній мірі порізаних сіткою балок і лощин, ио створює передумови для використання цих частин схилів під різноманітні види угідь невеликих розмірів. Результатом такої просторової диференціації пєредгірських ПІК е наступна характерна особливість: р; чинні поверхні, великі за площею і пов ністю придатні для різноманітного використання, поширені в найбіл понижених ділянках, в днидах річкових долин головних річск /Днісі ра, Стрия, Бистрчці/ і невеликими вузькими фрагментами в долинах їх притоків; підвищені 2 міжрічкові простори є сильно розчленованими, на них переважає пасмовий і хвилястий рельєф з переважно іср тами схилами. З такою диференціацією рівнинних і хвилястих поверхонь пов"язані відмінності в характері і. ступені грунтового зволс кення на висотних рівнях рельєфу. Низькі рівнинні поверхні поширені в днищах долин і одержують переважаючу кількість вологи за рахунок поверхневих і грунтових вод, які стікають із підвищених просторів, ио і е причиною їх заболочення. Зовсім інші умови зволоження існують на підвішених хвилясто-пасмових міжрічкових просторах. ТУт завдяки значній крутизні скилів атмосферні води не зас топиться, а швидко стікають по схилах у балки і річкові долини, при цьому на своєму шляху вони інтенсивно змивають і розмивають грунти і підстилаючі породи. Тільки на невеликих за плоиею відносно вологих ділянках високих терас і останцевих поверхнях створюються умови для нагромадження /місцями навіть надмірного/ грунтових вод.

Детальний аналіз гідрокліматичних, рослинних і грунтових особливостей передгірських ПІК свідчить, по-перше, про велику рі: новидність і різноманітність цих важливих компонентів природного

комплексу і, ло-друге, про їх значну залежність від рельєфу, .його зисоти, густоти і глибини розчленування. Саме, характер рельєфу визначає тут різноманітність природних компонентів, які формують найбільш яскраво виражені основні типи місцевостей. Що стосується регіональної структури передгірських НІН, то вона утворена складним сполученням різних природних уомплексів і на перший погляд здається хаотичною. В ній досить важко розібратися без певної наукової систематики ПІК, розкриття зв"язків, виявлення ієрархічної відповідності, яка закладена в самій природі ІИК. З цією метою була розроблена і використовується система таксономічних одиниць районування лєредгірських ПІК. Вони відповідають певним вимогам, а саме:ві-дображають реальні властивості ієрархічної відповідності і просторового розмінення комплексів; відповідають законам логіки і дозволяють визначити положення таксонів у цій системі. Що ж стосується районувати передгірських ІИК, то тут наміталися деякі відмінності у проведених раніше районуваннях./ Койнов, І9Е8 /. Система таксонів районування передгірських ГИК включає аналіз поширення різноманітних за розмірами і характером ЛІК. Усі її таксони заслуговують вивчення як самостійні утворення. Насемперад.найбільш доцільною одиницею, яка повністю враховує всі територіальні особливості передгірських ШК, є провінція. Другою одиницею е область як частите, фізико-географічної провінції і чиндак-носій однакового генезису і рис рельєфу;територіально відособленою одиницею, яка є сполученням декількох типів або одного переважаючого типу місцевості, є район. 1 остання - місцевість .специфіка якої залежить від літологічного складу гірських порід і лов"язаних з ними особливостей зволоження поверхневими і грунтовими водами, видами і різновидностями урочии. ,

В роботі вперше розроблена ландшафтна класифікація передгірських ПТК Українських Карпат з позицій вивчення і систематизації іццивідуальних досліджень ландшафтних структур. Вона грунтується на структурно-генетичному принципі і врахуванні морфологічних і компонентних особливостей ЛІК. Як основний об"ект дослідження, про що вже було зазначено, вибрано місцевість як ПІК, однорідний за генезисом, з певною геологічною будовою, однотипним рельєфом, єдиним сполученням гідротермічних умов, грунтів, біоценозів і властивою тільки йому внутрішньою будовоп. Індивідуальність місі:»1-вості є її найбільш характерною рисою. Але, разом з ці:ч, ця ж місцевість мас деякі подібні риси стосовно до

інших місцевостей. Отже, типологічні ряси передгірських ПІН створюються в аналогічних геолого-геоморфологічних і біокліматичних умовах. Як згадано вище, в межах пєредгірської провінції виділяються такі лаццшафтні област: .

1. Верхньодніпровська лісо-лучка область займає приллатфор-

" менну частину Пєредкарпатського прогину. Основними роль сфоу тс о рюа-чими процесами є річкова і льодовиков-і. акумуляція, в результаті чого сформувалися молоді акумулятивні, місцями низинні /200-300 м/ полого-терасові слабо розчленовані рівнини й улоговини. Ландшафтні комплекси Верхньодніпровської області розвиваються в умовах значного поверхневого і грунтового зволоження, функціонування дер-ново-опідзолених оглеєних грунтів під природними луками, що займають понад 25% площі всіх угідь із значною часткою лісових масивів. Область характеризується високою питомою вагою сільськогосподарських земель. Одним із чинників, цо сприяли розвиткові процесу їх освоєння і використання, є особливість вегетаційного періоду,якай триває 215-220 днів з температурою повітря більше 5° і сумами температур від 2800-2900°. Такі умови сприяють вирощуванню тут різноманітних сільськогосподарських культур, а також розвиткові садівництва.

Переважаючими вадами місцевостей, як складових ландшафтного району, є заплавно-терасові болотно-лучні. Просторова лаіушшфтіїа Ьгруктура області характеризується поєднанням л"яти районів і двадцяти п"ята місцевостей /табл. І/.

2. Покутська,лісостепова область - цо розчленована височиш, що знаходиться мі» північними схилами скибовях хребтів Горган і охоплює басейни річок Бистриці Надвірнянської і Солотвинської, Дуі ви і Ломниці, Сівіш і частково Свічі. Зовнішній вигляд ландшафтів морфологічна структура її території визначається широким розвитко-. супіщаних і піщаних відкладів водно-льодовикового походження і застійним режимом грунтових вод, поширенням букових і ялинових лісів і різнотравно-очеротових луків, переважанням глейових грунтів /дерново-яідзолистих, дерново-лучних/, наявністю річкових терас різного віку. Усі ці чинники зумовили поширення широколистяно-хвоі них лісів, яким значно сприяв і кліматичний чинник /річна сума от дів сягає £60 мм, період активної вегетації - 160-170 днів, нестіі кий сніговий покрив/. Основними несприятливими фізико-географічнга процесами в надмірне зволоження, заболочуваність. 1 тому важливе

Ландшафтна структура Передгірськкх И К

№»

пп

Назва ландшафтного району

{Номер НТК(Загальна

площа

і на ланд-

ітафтній ірайоїіу, Ікартосхе- кв.км

Г

мі

I

Переважаючі типи ПТК - плоиа-відсотки

I/

Т

I Г

2 ! 4 ! 5 ! 6 7 ! 8 9 ! 10 ! II

Ва рхнь0£ніст20вська_ 5І2°г£!23Ш_25ласть_

ї-5 ' 393,35 105,75 2Г?Л 0 47,25 ІІ7Л0 І0І_,25 - -

26,6 6,8 пйГ ~29,4 ”26,42

6-Ю 283,5 4,50 І5_,75 €5*25 114,75 - 83,25 -

ї,б“ *6,3~ 23,0~ _40,5~ 29,4~

11-16 355,5 54,0 29,25 38,25 76_.5_ _ 9^0 58,5

15,1 8,2 І0,8~ 2І~5~ 27,9 16,5

17-22 537,75 56,25 110^25 І23„7 7ба5 -

£3,5 10,5 18,4 ~20,5~ 23,0 14,Г

23-23 508,50 126,0 51,75 40_,5 121,5 - 2іл2§ 90л0_

24,8 10,2 ~8,0 23,9 15,5 17,7

1. Верхньодністровський улоговинно-р хвнинний, лучний

2. Дрогобицький низовинний лучно-болотний

3. Тисыешще-Колодницький терасовий лісо-лучний

4. Стрийський пологорів-нншшй лісо-лучний

5. Моршинський терасовий лісостеповий

СО

І

/

Г { 2 , ї 3 ! 4 Г 5 ! 6 ! 7 ! 8 ( 9 ! 10 Г II

Покутська лісостепова область

6. Присв ічський височин-ний лісостеповий 29-35 1073,25 168.75 15,7 114.75 10,7 193,5 ~їа,о" І4ІЛ75 ІЗ ,2 186,75 ~Ї7,4 200,25 "Ї8,7~ -§1£ / 6,3

7. Прилуквинський при-піднятий лісо-луч-ний 36-42 798,75 108,0 13,5 8,4 9,0 171,и ~2І,4 49л5 ~6,2 177.75 22 ,Г 153^0 19,2

8. Бистрицький котловинний лісо-лучний 43-43 578,25 36,0 6,2 110,25 ”Ї9,Г 110.25 19, ї 76д5 13,2 24^75 4,3 83.25 18,Т І37л25 і 23,7" Е

0°І2!£ько-БукоБинська_ і

9. Еистрицько-ІІрутсьішй терасовий лісовий 49-53 362,25 _г0у25 “і'Г 24,8 105,75 29,2 47,25 І3,0~ - 99,0 27,3 -

10. Прутсько-Лючський хвилястий лісовий 54-58 191,25 11,25 5,-9 22^5 11,8 5ІД75 27,1 42л75 22,4~ - - 63,0 . 32,9~

II. Дістинко-Лючський хвилясто-височинний лісо-лучний 59-61 51,75 4,5 8,7~ 1^75 30,4 ЗІЛ5 60,9 - — - - .

12. Пістинко-Рибницький розчленований лісо-лучний Є2-68 285,75 47.25 16,5 40,5 14,2 69,75 24,4 83,25 ~29,Г 18,0 6,3 27і9_ 9,5 —

ІЗ. Рибнице-Черемошський терасовий лісовий £9-74 213,75 29,25 І3~7 40,5 18,9 47,25 22,Г 20,25 ~9,5 56л25 26,3 20,25 ~9,5~ -

І ! 2

! З ? 4 ! 5 1 6 17___! 8

1______9 ! 10______1 II

Буковинська лісо-лучна область

14. Брусницький уло- 75-80 говинний лісостеповий 454,5 -2^9 5,9 20.25 "4,5' _7?л0 15,8 153.0 ~33,7 162,25 40, ї

15. Чернівецький гря- 81-85 дово-хвилястий лісо-лучний 351,0 74,3 21,2 31.6 ~9,0~ 69.75 І9~9~ 108,0 30,8 Є7,5 19,2 -

16. Гертаївський гор- 86-92 бисто-грядовий лісостеповий 407,3 ез,о 15,5 121,1 ~29,8 45,0 її, 0 Є_,75 ”,Г 27,6 58,5 14,4

17. Сіретський рів- 93-95 нинний лісо-луч-ний 402,0 - 108,0 “Ї5,4 195,75 ~28,9~ - - 398,3 56,7 -

18. Сірето-Малосірет- 9&-39 ський рівнинний заболочений лісо-лучний 445,5 16,7 99,0 ~22,2 173,25 38,9 ** __99^0 ~22,2

19. Красноільський 100-103 схилово-балковий лісовий 279,0 10.5 14.5 38,25 І3,7~ ' 58*5 21,0 141,75 50,Є~

І - І- ЦТК заплав річкових долин, 2- ШК шізьішх надзаплавних терасових комплексів, З- ПІК середніх терасових комплексів, 4- ПІК високих і фрагментів високих терасових комплексів, 5- ПІК ерозійних та ерозійно-розчленованих останців терасових комплексів, 6- ПІК схилів структурно-ерозійного низькогір^я, 7- ПІК міжрічкових вододільних височин

- к-

значення мають осушувальні меліорації. В Покутській області виділено три ландшафтних райони і двадцять місцевостей /мал.І/,

3. Покутсько-Буковинська лісо-лучна область знаходиться на південному сході Івано-Франківської адміністративної області між долиною річки Прут і північним схилом Покутських Карпат.

Морфологічна структура природних районів Покутсько-Буковинської лісо-лучної області досить проста, іут добре виражені місцевості заплав великих і малих річок. Найбільші площі займають ниж-ньотерасові місцевості, які переважно сильно розорані і частково зайняті луками і пасовищами. Найбільш характерною рисою, яка відрізняє Покутсько-Буковинську область від Покутської, є розміщення лісови:, сільськогосподарських і населених пунктів в межах невеликих улоговин. Якщо на Покутті їх центральні найбільш понижені частини займають різні види сільгоспугідь, а на схилах формувалися ліси, на вершинах улоговин - населені пункти, то в межах Покутсько-Буковинської області найбільш понижені центральні частини улоговин покриві лісами, схили зайняті переважно населеними пунктами, а вершини розорані. Така відмінність обумовлена меншими розмірами улоговин, незначними кутами нахилу місцевості. Покутсько-Буковинська область складається із п"яти ландшафтних районів і двадцяти шести

місцевостей.

4. Буковинська лісо-лучна область, північна межа якої співпа-

дає з долино» річки Прут, а південна - з Зовнішньою зоно® Перед карпатського крайового прогину, складена потужним шаром глинисто-пі-наних відкладів тортону, що досить легко розмиваються атмосферними опадами і проточними водами, опливають і легко осуваються під дієн підземних і поверхневих грунтових вод. В результаті поважаного розвитку цих процесів сформувався пасмово-хвиллстий ерозійно-зсувний тип ПЗК. ■

На верхніх ділянках схилів значне поширення махть зсуви, на нижніх частинах сформувалися ступінчасті поверхні, сильно розчленовані поперечними долинами, балками і ярами.

Найбільш характерною рисою області е невідповідність широких терасових долин річок Пруту, Черемошу, Сірету розмірам сучасних водних потоків. Не менш значимою особливістю е такоя особливості кліматичних умов і формування високих літніх температур повітря, які сприяли розвиткові мішаних буково-ялинових та різнотравно-зла-кових лучних ПІК.

буковинська лісо-лучна область досить виразне поділяється на шість райбиів. . "

- 17 -

Виконана типологія передгірськкх ПІК, регіональний ландшафтний аналіз Передкарпаття використані лри дослідженні природокористування як чинника антропогенного впливу. '

ФїйїЦІЕ-ЗйНїїЗФїІ®* Запровадження в методологію ландшафтних дос-. ліджень методів вивчення субяєхт-об"єктних стосунків, налагодження контактів з технічними науками заслуговує особливого розгляду.

З цих позицій ПІК розглядається як функція якоїсь дії,, результату.

Не менш значущим є вивчення ПІК і його можливостей в ході виконання соціально-економічних функцій у системі "природа-суслільство”. . Таке розуміння покладене в основу соціофункпіонального аналізу, який в джерелом інформації про темпи зміни стану ПІК, враховує суб"єгт~обискткі стосунки і взаємодію природних та антропогенних , підсистем, д^є можливість оцінювати подальші зміни та обгрунтовувати рекомендації иодо екологізації в системі "виробництво-природ-ні умови". Оскільки потреби суспільства і пов"язані з ЛІК види діяльності різноманітні, а перелік функцій безперервно зростає, витікає необхідність систематизації їх з урахуванням господарської, соціальної і культурної діяльності людини.

Процес природокористування вносить в життя ПІК зміну його основних фун-'лій, створае умови для Його багатофункціональною і.

В даному випадку можна виділити дві групи ситуацій. Перша повязана з "первинним" господарським освоєнням, раніше не віигачеикм у господарський процес ШК« При цьому ГіІК, які реніне були чисто природними утвореннями, тепер набувають виробничих функцій. Друга група ситуацій пов"язана з використанням ПІН, в яких сформувалися уже нові властивості. Вона характерна для економічно розвинутих і етарл-обжитих регіонів.

Все розглянуте свідчить про те, юо динамічні аспекти просторової організації діяльності суспільства, які знаходять відображення у зміні функцій ПІК і визначенні складних взаємозв'язків, заслуговують на увагу. Постійна зміна характеристик ПІК ставить ряд питань про принципи вибору функцій. Перший принцип спрямований на збереженій основних властивостей ПІК навіть при його технічному /господарському/ навантаженні й оснащенні. Другий принцип випливає із властивостей часової організації і Обов'язкового збереження за ПІК здатності до самовідродження не тільки на сучасному етапі, яле і в майбутньому. Суть третього принципу - управління ПІК шляхом організації раціональної взаємодії між самкм ПІК, господарством,

технікою, людською діяльністю. Він включає в себе, а одного боку, вибір характеру і рівня викочуючих функцій, або навпаки, підбір ПІК, здатного для задоволення потреб суспільства та аналіз його можливостей. Подальший етап вирішення питань, пов"язашх з функціонуванням ПІК, здійснюється на основі сучасних уяЕлень про формування процесу господарювання, суттю якого є детальний аналіз промислового, сільськогосподарського, водогосподарського, лісівничого і рекреаційного використання. Не менш значущим і необхідним, на нашу думку, е визначення показників техногенного навантаження на перодгірські ПІК, яке є завершуючим етапом аналізу всього процесу природокористування. Техногенне навантаження оцінювалося за основними видами природокористування: І/ природоохоронні землі;

2/ ліси, В/ болота і заболочені території, 4/ присадибні землі,

5/ багаторічні насадження, б/ сіножаті, 7/ пасовииа, 8/ чагарники, 9/ орні землі, 10/ промислові землі та землі під кар'єрами, відвалами. Використовуючи формули К.Г.Гофмана /1962/: II. ; де:

II - індекс антропогенної зміни, г - її- ранг, <J. - частка виду природокористування / % / і П.Г.ІМіенка /1988/: Каь= п ,

де: Ка5- коефіцієнт антропогенної зміни ландшафту, р - площа рангу, г - ранг, (J. - іцпекс глибини зміни ландшафту, а - кількість ввділів в межах ландшафтного регіону. /поділ на 100 створює умови зручного використання значень коефіцієнту/ була визначена ступінь перетворешсті передгірських ПІК. Діапазон дії сумарного значення коефіцієнта антропогенної зміни в Передкарпатті коливається від 209 до Є42 /мал.І/.

Наступним етапом визначення показників антропогенної зміни є графічна.побудова кривих для кожного з видів природокористування та аналіз їх розміщення. Діапазон площинної дії природокористування передгірських ПІК коливається від 0,1 до 45,1% /природоохоронні землі - 0,3-1,8; ліси - 6,3-36,5; болота і заболочені землі - 4,39,9; багаторічні насадження - 0,1-0,7; орні землі - 10,5-46,1; сіножаті - 4,1-17,5; пасовииа - Є,4-ІЄ,7; чагарники - 0,3-12,4; промислові землі і землі під відвалами, картерами - 1,8-35,0/.

Графічна модель розподілу природокористування дала змогу виявити три ареали кривих. Перший ареал_ обисднує такі види природокористування, як болота, багаторічні насадження, природоохоронні землі і частково чагарники. Іілоса вказаних видів природокористування змінюється від 0,1 до 2,0^. Число випадків з вказаною площею коливається від 5,8 до 46,8. Цей ареал фактично об"однує такі види при-

Е?

Умовні позначення до мал, І 0,01 0,02

ПІК заплав річкових долин

ПІК низьких надзаплавних терас

ПІК середніх надзаплавних терас

ПІК високих і фрагментів високих терас

ПТК ерозійних і еро-з ійно-розчленованих останців терас і міжрічкових просторів і ПІК схилів структур- І но-ерозійних низько-г ір"їв

Шкала антропогенної зміни

0,02 0,03 -

0,11 З І,II

ІМ,,Г' " 10,3

\\\\\\| ПІК скульптурних Хл\\\\] височин

змінені слабо змінені середньо змІвані сильно змінені дуже змінені

0,01 - 0,02

бал антропогенної зміни певного виду природокористування

Здатність для різних видів використання

природоохоронні території

Орні землі /рілля/

Сучасне використання території

сільськогоепс-дарські угідога

ЛІСИ

болота і

заболочені

ділянки

присадибні

ділянки

багаторічні

насадження

сіножаті

пасовища

чагарники

промислові та інші землі

лісові угТДЇШ

ІНШІ види використати

... - 21 -

родокористуваиня, які не дуже змінюють зовнішній вигляд природних районів. Сюди входять такі райони як Верхньодніпровський, 'Шсме-нице-Колодницький, Стрийськ.ій, ІІрисв ічський, Еистрицький, П істинно-Лючський, Пістинко-Черемошський, £&ретський, Дрогобицький, Прилун-винський, Кр&сноїльський, Сірето-ишіосіретський, Прутсько-Лючсь-крй, Вороно-Прутський, Рибниие-Черемошський, Другий ареал обиєднує присадибні землі, чагарники, пасовища і промислові землі. Щодо промислових земель, то тут мають на увазі землі, які знаходяться під кар"ерами, відвалами, тобто тимчасово не придатні для використання і лише при значних заходах по їх* покращенні» можуть знову стати ареалами використання. Площа цих видів природокористування змінюється від 2,0 до 12,5%. Ареал об”єднує Бруснипький, Герцаївський, Рибнице-Черемошський, Бистрицький, Прилуквинський, Сіретський, Дрогобицький, Прутсько-Лючський, Сірето-Малосіретсьісий, Тнсменипе-Колодницький, Стрийський райони. Число повторюваності випадків природокористування тут коливається від 5,8 до 35,3. Третій ареал -це ліси, частково промислові землі і пасовша. За характером впливу на навколишнє середовище це найбільш впливовий чинник. Він об'єднує Надвірнянський, Герцаївський, Тисменице-Колодницький, Пістин-ко-Рибницький, Прилуквинський, Стрийський, Брусницький, Красноїльський, Сіретський, Прутсько-Лючськкй, Присвічський. Плоиа зазначених видів природокористування зміняється відІ2,5 до 46,1%.

Число повторюваності випадків - від 5,8 до 23,5.

Графічна модель розподілу кривих природокористування дозволяє визначити частоту повторюваності випадків видів природокористування з певною площею. Так, при відсотковому співвідношенні пло-ні за допомогою кривої можна визначити частоту повторюваності випадків певних вцціа природокористування для певної території. Наприклад, при площі боліт у 0,1% число випадків таких невеликих територій становитиме 46,8. Для 23 випадків плоде, боліт становить

0,£Й, для 12 випадків - плоиа-буде змінюватися від 0,1 до 0,4%.

Таким чином можна розраховувати частота повторювання випадків для кожного окремо взятого виду природокористування. Наступним.вадливим моментом аналізу є оцінка диференційованого характеру повторювання випадків: при збільшенні числа одного виду природонориету -вання зменшується значення випадків іншого. Так, з першому ареалі чітко простежується значення випадсів між природоохоронними територіями і багаторічними насадженнями. При збільшенні числа випедків

першого виду /23,5/ значення другого зменшується до 5,8. Такий роз поділ кривих природокористування відповідає реальній ситуації процесу користування в передгірських ШК, створює умови для розрахунків числа повторюваності випадків з певним видом природокористуван ня для аналогічних територій. ,

Найбільш насиченим ареалом, тобто ареалом, в якому знайшли місце всі ландшафтні райони, є другий. Тут сконцентровані орні, присадибні землі, промислові землі, пасовища і сіножаті. Перший ар ал, як було'уже відмічено, сконцентрував слабо змінюючі природну ситуацію види природокористування: болота, природоохоронні землі, багаторічні насадження. Третій ареал займає в більшій мірі сільськогосподарські райони. Отже можна зробити висновок, шо всі пе-редгірські ПІК є носіями багатофункціонального навантаження. Можлива ситуація, в якій кілька районів будуть потребувати .однакових меліоративних заходів, шо і буде в дійсності відповідати реально існуючій ситуації/мал. 2/.

4. ^В5їїафтно-меліо^тивне_райощвання_перейг І2Ських_ПТК. Регіональна схема ландшафтно-меліоративного районування враховує зональні і регіональні особливості прі.родних і господарських комплексів і в певній мірі е інтерпретацією ландшафтного районування, оскільки в більшості випадків межі одиниць майже повністю співпадають. Як основна ландшафтно-меліоративна одиниця прийнята ландшафтно-мел іоративна область /Верхньодніпровська осушувально-водо-регулюючих меліорацій, «о здійснюються в комплексі з агротехнічними, лісогосподарськими, ландшафтно-етабілізуючими і водогосподарськими заходами; Покутська лісостепова осушувальних, протиерозійних меліорацій, які здійснюються у комплексі з агротехнічними, кул турно-технічними, водо- і лісогосподарськими; Покутсько-буковинська лісо-лучна протиерозійних меліорацій, здійснюваних в комплексі з агротехнічними і культурно-технічними заходами; Буковинська лісо степова.протиерозійних лг-.цішафтно-стабілізувчих і водних мєліораці по виконуються в комплексі з агротехнічними, лісо-меліоративними заходами/, яка складається із ряду районів і центральним ланцюгом інформаційної системи, оо може використовуватися як джерело інформації для господарських організацій.

Характеристика ландкафтно-мелісративних областей висвітлила тільки основні види меліорацій за призначенням. Розроблений класифікатор способів-норм меліоративного покравення передгірських ПІК дозволить більш детально ознайомитися із способами і характером проведення ЇХ.

Частота повторЕвакості виліпків Мал. 2. РОЗПОДІЛ КРИВИХ ПРІ1Р0Д0К0РИСЇУВАКШ

-’5 і

1

‘‘і <

•І * ’і * і и і. ■ ■с (1

' ’ і* Г\ 7 ) г 1

1/ V

: Г • : 1 і

і 1 у ; /

4 ‘ і / , •кУ

І ареал

----- природоохоронні землі

ЛІС —— болота —■— присадибні землі

..... багаторічні насадження

-----ріала

----- сіногаті

- пасовииа ...... чагарішки

—- промислові та інші землі

го

м

П ареал

Ш ареал

.площі /%/

• - 24 -

ВИСНОВКИ , -

Сформульовані теоретичні аспекти дослідження передгірських природно-територіальних комплексів як специфічних цілісних природ но-господарських геосистем, розроблені просторово-структурний і динамічний аспекти їх вивчення. В структурних і динамічних рисах передгірських ШК проявляється вплив бар”єрної ролі Карпат, "траї зитність" їх положення на межі гір і рівнини. Дослідження перед-гігських ІПК включає чотири етапи: аналіз генезису І структури,а> ліз процесу природокористування і формування природно-господарських комплексів, визначеная ступеня їх антропогенної зміненості, виявлення територіальної диференціації впливу на ПІК господарське діяльності на основі схеми ландлафтно-меліоративного районування. Виявлені природні та антропогенні чинники формування пєредгірські ПІК і провідна роль у цьому рельефу. їх регіональний аналіз спирс ється на таку таксономічну систему фізико-географічних одиниць: провінція - область - район - місцевість. Аналіз регіональних в ці мінностей у структурі передгірських ПІК дозволяє обгрунтувати поділ Передкарпатгя на Верхньодністровську лхсо-лучкк* Покутську лі состепову, Покутсько-Буковинську лісо-лучну, Буковинську лісо-луч ну ландшафтні області, внутрішній зміст яких в роботі розкрито чє рез райони і місцевості. Виконаний аналіз природокористування як чинника перетворення структури і функцій лацщнафтів, визначена сі пінь їх антропогенної зміненості та характер просторового поєднання Господарських функцій. Для визначення показників антропогенно зміни ПІК запропонована Графічна модель аналізу розподілу кривих природокористування, яка дозволяє встановлювати частоту повторюва ності випадків Видів господарських функцій ПІК з певної, плоиею, оцінювати диференціація повторюваності випадків і функцій, оцінювати потребу в меліоративні.* заходах. Обгрунтована схема лацц-шафтно-меліоративного районування' передгірських ПІК. В її основу похладг-ний регіональний ландшафтний аналіз території. Для кожної з лацдшафтно-иеліоратййних областей визначені основні види меліо-рацій, заходи по оптимізаиії господарського використання охороні ПІК. ■

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТВД ДИСЕРТАЦІЇ

І, Особенности берегозащитного строительства в Предкарпатье/ Ксследовакиа руслових процессов для практики народного хозяйства. Изд-во Моск,ун-та, 1993.- С. 146-147.'

2. Вопросы оптимизации предгорных 1Г1К //Географические проблемы освоения Восточных районов СССР.- Иркутск, 1984,- С.€2-64

/в соавторстве/.

3. Некоторые принципиальные вопросы рационального использования и охраны предгорных ландшафтов //Актуальные проблемы охраны, рационального использования и воспроизводства природных ресурсов.-Минск, 1965,- С.25,

4. Основные вопросы прогнозирования долинных 111К /на пржерэ Приднестровья //Ш сьезд Географического обяества Мол.гчзии.- Кишинев, 1985.- С.131-122-/в соавторстве/.

5. Вопросы прогнозирования'развития приречннх ГПК //Географические исследования для целей лланировашя, проектирования, разработки и реализации комплексных программ,- Ленинград, 1965.- С.121— 122 /в соавторстве/.

6. Интегральные показатели техногенной пр&образованности предгорньгс территорий // У сьезд Географического обиества Украинской ССР,- Симферополь, 1965,- С.141.

7. Информационные возможности ландшафтной карты при резервировании территории д>л рекреационного использования //Экономическая география,- К., 1986.- С.24-29 /в соавторстве/.

, 8. Некоторые вопросы формирования и трансформации техногенных ГПК /по материалам Карпатского предгорья //Географические системы: проблемы и.оделированкя и управления,- Иэд-во Казанского ун-та, 1987.- 0.134.

9. Территориально-мелиоративный комплекс как форма рационального природопользования //Географические проблемы мелиорации земель Украинской ССР,- Киев, 1987.- С.40-45 /в соавторстве/.

10. Картографические аспекты охраны окружающей среды /^{авто-

графическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ее регионов.!- Черновцы, 1907,-С.99-100 /в соавторстве/, .

11. Информационные возможности лацпиафтной карты //Картографическое обеспечение основных направлений экономического и социального развития Украинской ССР и ев регионов,- Черновцы, 1987.- С.Св-69.

12. Комплексное исследование предгорных природно-территориаль-

ных комплэксов как предпосылки рационализации природопользования и охраны природу //Теоретические и прикладные проблемы лацдшафтове-дения,- Ленинград, 1988.- С.121. ’

" 2Є“

13. Некоторые особенности влияния природной среды на формирование сельской местности предгорной части Советских Карпат /на примере Черновицкой области //Экология - народонаселение - расселение: теория и политика,- Ленинград, 1989.- С. 101 /в соавторстве/

14. Лацшафтно-мелиоративное районирование предгорного регио-

на Советских Карпат //Физическая география и геоморфология.- Bun. 36,- К.: Вища шк., 1990.- С.Б5-39. ■

. 15. Региональная схема ландшафтно-мелиоративного районирова-

ния и рекомендации по оптимизации хозяйственного использования и охране природы предгорных природно-территориальных комплексов // Роль мелиорации в природопользовании.- Владивосток, 1990.- С.І82-184. .

16. Інтегральні показники антропогенної зміни передгірних природних комплексів Радянських Карпат //Сучасні географічні проблеми Української РСР.- Київ, 1990.- С.54-55 /в співавторстві/.

17. Проблемы рационального использования и охраны сельскохозяйственных земель /на примере Черновицкой области // Направления становления и развития социалистического хозяйственного механизма в условиях экономической самостоятельности региона.- Черновцы, 1990.- С.249-254 /в соавторстве/.