Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Повышение продуктивности озимой пшеницы путем оптимизации азотной подкормки и ретардентной защиты при интенсивной технологии ее выращивания

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Повышение продуктивности озимой пшеницы путем оптимизации азотной подкормки и ретардентной защиты при интенсивной технологии ее выращивания"

^ .. ук пінська якдгяя лгрлгшіл н,-

ІНСТІІТУЇ ЗКШЕРОЮТВА

На лразах рукопису

*ІІПНПЦЬКЇЇ« Андрій Сликоїйсвкч

Ііідичлакня ііродуктквносгі о энного шага зля <£)•* оптимізаці І азотного жизлончя І ретард«пітного захисту при І.НТ9НСИВНІЯ гохнологіі !!ого Еирощуачння

06.0І.0У - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

К 1! І 3 - ІУ'Л

Дисертаційна робота виконана в лабораторії Інтенсивних технологій зернових колосових культур та кукурудзи Інституту землеробства Української академії аграрних наук в І9УО-І992 рр.

- Захист дисертації відбудеться 9 вересня ІУУЗ року о Іи годині на засіданні Спеціалізованої ради Д 01.20,01ір! Інституті земло-ро5с?ііа УААН за адросоа: 255іЛ)5, смт.ЧАБАНИ, Киово-СаятоЕшіський р—я Київської обл.

З дисертацією йодна ознайомитись в бібліотеці Інституту землерооства УААН.

Відгуки г.а автореферат в двох екземплярах, завірені печаттю, просимо направляти за адресою:

255205, смт.ЧАЕАїШ, К;іево-Святошинськи£і р-н Київської обл., Інститут землеробства У«А1і, вченому секретареві Спеціалізованої рад1.:

Науковий керівник

-кандидат сільськогосподарських наук КРАВЧЕНКО Людмила Олександрівна ’

Офіційні опоненти

-доктор сільськогосподарських наук, професор ПШШ Григорій Родіонович

-кандидат сільськогосподарських наук КОШнБК Володимир Антонович

Провідне підприємство -Інститут сільського господарства

Полісся УААН

Автороберат розісланий " " серпня 1993 року,

вчений евкрвгар Спеціалізованої ради . Л.б.КРАВЧЕНКО

І'.Ч

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В силу Історичних обставин, то склалися, Україна, маючи значні площі найбільш родючих грунтів І відносно сприятливі для землеробства агроклікатичні умови, відчував, проте, дефіцит про-' довольчого та кормового зерна. Це відноситься І до валового виро і ництва зерна І, особливо, до його структури. Зовсім несприйнят-ним є той факт, що а складі зернової продукції мало чи зовсім відсутні найбільш цінні компоненти для кормових та продовольчих раціонів. До категорії останніх відноситься I озиме жито, що з давніх часів являється одним з головних продуктів харчування в Україні.

Актуальність тами наших досліджень визна'.аеться тим, що вони направлені на підвищення продуктивності озимого жита за рахунок вдосконалення сучасних Інтенсивних технологій його вирощування.

Для цього необхідно поряд з розширенням площ посівів озимого кита в усіх сприятливих зонах вирощування значне підвищений його продуктивності на засадах Інтенсифікації І доведення врожайності зерна до рівня, спроможного конкурувати з озимое пивницею.

НІ в дослідженнях, ні в виробництві під тиском традиційного відношення до озимого жига, як до культури мало вимогливої, но приділялось достатньої уваги такому фактору продуктивності, як оптимізація мінерального живлення на рівні високих доз азоту, адаптації цього фактору в конкретних грунтово-кліматичних умовах зон його вирощування. ,

На вирішення саме цих питань в структурі вже розроблених та вдосконалюваних Інтенсивних технологій стосовно умов північної частини Лісостепу України І спрямована програма наших досліджень.

До актуадьностт досліджень є всі підстави віднести також I пошук екологічно сприйнягних біологізованих систем живлення при вирощуванні озимого жига, як фону для оптимІзацІГ застосування мінеральних добрив та регардантів.

Стан вивченості проблем. Питі.лиж підвищення продуктивності озимого жита присвячено немало досліджень /Копііева, 1975; Іванова, Бабаніна, І97У; Самсонов та ін., ІічЗІ; Томсон, 19Ы; Кукреш. І9«3; Кунцевич, І9йЗ; Гареев та ін., І9Й6; , 1986/.'

.Сар^д них багато таких, в яких з різних точок зору вивчавсь ьплив органічних І мінзральїих добрив на врожай та якість зори»

цієї культури, в тому числі доз та, строків застосування азотних добрив, враховуючи роздрібнене їх внесення /Зенок, 1970; Грида-оов, Андреева, 1980; Караульная, І9«3; Ломано, Аліев, 1983/.

Однак необхідно відмітити і підкреслити, що дослідження цих питань проводились перевалено на старих сортах, по відношенно до яких вже давно склалось не відайте 1 до теперішнього часу . стереотипна уявлення про їх низьку вимогливість до агротехнічних факторів взагалі І, зокрема, - до грунтової родючості та застосування добрив, особливо мінеральних, в порыу чергу, азотних.

Це уявлення підсилпвалось добре відомим фактом того, що на удобрених ПОЛЯХ при високому рівні азотного ЖИВЛЫ1НЯ озимо жито, як правило, вилягав. Такі уявлення до теперішнього часу вступали в очевидні протиріччя з завданнями Інтенсифікації рослинництва, для рішення яких, крім всього Іншого, необхідні технології, розраховані на високий рівень мінерального, в тому числі азотного живлення, здатні забезпечувати відповідно високий рівень продуктивності сільськогосподарських культур.

Неприпустимим фактом стало виключення з інт&нсифікаційних процесів такої культури як озиме жиго. Тим більие, що з’явились його нові сорти, що по Іншому реагуїіть на агротехнічні фактори підвищення продуктивності. Було знайдено I дієвий засіб протидії виляганнп озимого жига в Інтенсивних його посівах - це застосування ретардантів.

Тому головноо метоп, наших досліджень був пошук шляхів підвищення продуктивності озимого жита в умогах північної частини Лісостепу України за рахунок оптимізаціі достатньо високого рівня азотного живлення в поєднанні з ретардантним захистом його ш сівів від вилягання в структурі Інтенсивних технологій вирощуваї

Список основних завдань досягнення цієї мати включає:

- вивчення впливу рівня І роздрібненості застосування азог них добрив на основні фігометричні та фізіологічні показники росту та розвитку рослин озимого жита на основних етапах органо генезу;

- вивчення механізмів дії 1 визначення оптимальних доз та роздрібненості застосування ретардантів з послідуючии вивчанням їх впливу на можливість застосування високих доз мінзральних до рив з виключенням вилягання посівів озимого .«ита;

-аналіз корелятивних зв’язків між досліджуваними факторам

I показниками продуктивності озимого жига по роках досліджень з використанням засобів біологічного контролю;

- безпосереднє вивчення I аналіз впливу варіантів оптимізо-ваного азотного живлення та ретардантного захисту на врожай зерна та його якість;

- визначення економічної та зкергетичної ефективності варіантів оптимізації азотного живлення І ретардантного захисту, їх сприйнятність як складових сучасних енергозберігаюча, еколого-захисних Інтенсивних технологій вирощування озимого жита в агро-кліматичних умовах проведення досліджень;

- узагальнення результатів досліджень І розробку загочмінх висновків І пропозицій виробництву.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що влорсз для умов північної частини Лісостепу України вивчений та запропонований виробництву комплексний ефективний шлях підвищення продукт'ЛЕностІ нових Інтенсивних сортів озимого жита за рахунок контрольованої оптимізації азотного живлення в поєднанні з ретардантним захаотом його посівів від вилягання в структурі Інтенсивних технологій вирощування.

Практична цінність роботи. Ляг збільшення виробництва г?ерна озимого жита нових сортів Інтенсивного типу розроблені та запропоновані виробництву основні елементи Інтенсивної технології його вирощування- роздрібнене застосування азотних добрив на фоні збалансованого фосфорно-калійного живлення в поєднанні з регар-дантним захистом, як протидії виляганно посівів цієї культури.

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень апробовані в Чернігівській області та рекомендовані для впровадження в господарстве північної частини Лісостепу України в структурі Інтенсивних технологій вирояування озимого жита.

Апробація досліджень. Результати досліджень доповіла; "іь на республіканській науково-практичній конференції "Вклад молодих • вчених в інтенсифікацію сільського господарства України" /Інсги-тут землеробства УЛАН, 1991, 1993 рр/; на Ш з’їзді Всеросійського товариства фізіологів рослин /С.-Петербург, 1993 р/.

Публікація результатів досліджень. Опубліковано чотири наукових статті в пзріодичних наукових виданнях України та Росії.

Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів, висновків, пропозицій виробництву. Робота викладена на 176 сторінках, вміщує 36 таблиць, 7 малюнків, 2 фотографії. В додатку В таблиць. Список використаної літератури складається з 227 найменувань, в тому числі 43 Іноземних авторів.

' ЗМІСТ РОБОТІ!

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження виконувались в ІУ90-І992 рр. в стаціонарному польовому досліді лабораторії Інтенсивних технологій ззркових колосових культур га кукурудза Інституту землеробства УЛАН в 8-п1лькІй зер-но-просапиїй сівозміні дослідного господарств "Чабани", розташованого в Київському агрогрунтовому районі центральної провінції північного Лісостепу України. .

Грунт дослідної ділянки сірий лісовий крупнопилувато-легко-суглинистий, що підстилається лзсовиднимя суглинками. Орний шар грунту характеризується слідуючими агрохімічними показниками: pH /сольової/-*»,8, гідролітична кислотність-3.4 мг-окз на ЮОг грун ту, сума поглинаннях основ-І2.5 мг-екв на ІООг грунту, ступінь н скчення основами-76?, вміст гумусу-І.В5^, загального азогу-О.ІЗ# рухомих сполук фосфору-8.7 мг, калІк>-6.б мг на ІООг грунту.

Кліматичні умови зони І місця проведення дослідів в цілому ■' сприяли росту I розвитку рослин озимого жита. Дещо аномальним I характерним для всіх років досліджень явиаом були надзвичайно теплі зими, ідо сприяло незначному відновленню вегетації в зимовк пзріод. Опади весняного періоду 1990 та 1991 років були вкрай не рівномірними I на відміну від 1992 року в основному приходились на хвітень-початок травня. Це спричиняло посилене наростання вегетативної маси рослин, що в свои чергу викликало вилягання пос^ вів, особливо на варіантах з підвищеним азотним живленням та бо: застосування Інтегрованої системи захисту.

За період досліджень нами вивчалась ефективність варіантів технологія вирощування озимого жита, в основу розробки яких покладено два принципово різних підходи. З одного боку варіанти, забезпечують ч даних грунтово-кліматичних умовах економічно та енергетично виправданого.найбільшого врожай, з Іншого-варіанти ологізованої системи живлення.

При пэриому підході побудова моделей варіантів зводиться л оптимізації живлення на основних этапах органогенезу шляхом рог

дрібнвного застосування послідовно збільшуваних доз азоту на фоні відповідної величини фосфорно-калійного живлоння та післядії гноп /варіанти І,2,З,V(таблиця 3)/.

При другому підході частково або повністю виключалось застосування мінеральних добрив. Забезпечення на поїзному ріті елементами хсивлоння озимого жита, відновлення потенційної родючості грунту передбачалось за рахунок відповідного насичення сівозмін органічними добривами: побічною продукціоа та гнози /варіанти 5, 6,7/. 3;:зншєніія врожаю в таких варіантах мо;кэ компенсуватись економіво енергоресурсів та екологічно» оэзлзке,?.

Повторність досліду чотирикратна, площа облікової дГіянки 26 Попередник - кукурудза на силос.'Для підвищення загальної ефективності кожного Із варіантів технологія вони поєднувалися, крім обробки пооізіз ретардантами, також з застосуванням хімічних засобів захисту рослин від шкідників та хвороб по схемі "без захисту" та "Інтегрована система захисту".

З метою відпрацювання прийомів застосування ретардантів на посівах озимого яита в тимчасових польових дослідах на протязі 1990-199!' рр. вивчалась ефективність таких препаратів, як ТУР та кампозан М, в залежності зід доз, строків, кратності внесення. Площа облікової ділянки 8.5 м^, повторність досліду чотирикратна.

З відповідності до завдань дисертаційної роботи виконувались слідуачі дослідження:

- фенологічні спостереження за ростом та розвитком рослин озимого жита в процесі їх онтогенезу згідно методики ДзржкомІсІІ з сортовипробування сільськогосподарських культур /1985/;

- облік динаміки наростання вегетативної маси та сухої речовини на основних етапах органогенезу методом взяття проб з двох несумі.г.них повторень;

- морфофізіологічні спостерелення за методикой Ф.Н.Купзрман

/ти/:

- вивчення особливостей фотосинтзтичної ДІЯЛЬК ЗТІ П00ІВІВ /динаміки наростання листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу/ за А.А.Икчипброяич /1966/, вміст хлороїілу в листках на СФ-^а /Г.Н.Годнев, 1963/;

- облік коефіцієнтів поглинання, відображення І пропускання сонячної радіації за методикою Х.Г.ТоомІнга та Б.I.Гуляева'/1967/ з використанням показників сумарної, пропущеної та відображеної радіації, що ііичірлвалнсь за допомогою піранометра Йкішевського

-ота, гальванометра стрілочного актинометричного /ГСА-Ї/;

- прихід фотосинтетично активної радіації /ФАР/ за даними Українського республіканського комітету з гідрометеорології з використанням методу Н.А.Перельот /1971/;

- коефіцієнт корионої дії /ККД/ ФАР шляхом співотавлення приходу §АР за вегетацію з показником II утилізації в сухій речовині врожав;

- вивчання елементів фітоклімату /температури на поверхні грунту, на глибині 5 см/ Існуючими в гідрометеорологічних дослідженнях Інструментальними методами;

- анатомо-морфологічної будови стебла за методикою З.П.Пау-девої /1970/;

- стійкості посівів до вилягання рослин по п'ятибальній шкалі за методикою ДержкомІсІІ з сортовипрооуаанкя сільськогосподарських культур /І9а5/;

Збирання врожаю проводилось поділянково методом суцільного обліку прямим комбайнуванням з використанням комбайнів "Сампо 5(Х та "Сампо ІЗО", структура врожаю оцінювалась в пробних снопах /Майсурян, 1970/.

Якість зерна визначалась за масою 1000 зерен /ГОСТ 10042—6і*; натурній масі зерна /ГОСТ ШЙО-64/. Повний зоотехнічний аналіз /вміст "сирого" протеїну, "сирої" клітковини/ виконувався з використанням методу Інфрачервоної спектроскопії на аналізаторі "Неотек 4250". Хлібопекарна оцінка борошна проводилась в технологічній лабораторії Інституту землерооства *ААН за загальнопрн-аЯТОЮ меТОДИКО».

Математична обробка результатів досліджень виконувалась методом дисперсійного та кореляційного аналізів на ЕОМ "Мир 2" по Б.А.Доспехову /1Э79/.

Економічна та енергетична ефзктизність злекзнтів Інтзнсивно технології розраховувалась за "Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за Інтенсивними технологіями" /1989/ з використанням типових технологічних карт вирощування озимих зернових культур.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДШЬ

Динаміка наростання вегетативної маси та сухої речовини. Не ростання вегетативної маси, що а одним з найважливіших показник]

життедіяльності рослин, характеризує результат метаболічних перетворень речовшних та енергетичних природних I антропогенних ресурсів э органічну речовину рослин як в біологічному, так І в господарському аспектах.

В результаті проведених нами досліджень виявлено диференційоване наростання вегетативної маси посівів в залежності від рівня мінерального нивлення та застосування ротардантів.

Роздрібнено застосування 135 кг/га азоту на Ш, ІУ та УП етапах органогенезу сприяло максимальному накопичення вогзтативної маси, що в середньому за роки досліджень складало 88.3 т/га, тоді як на контрольному варіанті - лише 30.4 т/га. При цьому п^свнщува-лась доля листя в морфоструктурі рослин до 23.6* /на контролі 18.І%/. Зменшення ж загальної дози азоту до 90 кг/га та внесення його роздрібно в більп пізні строки /на ІУ та УП етапах органогенезу/ забезпечувало повніше його використання I різниця в масі рослин на період максимального наростання була незначною порівняно до варіантів з підвищеним використанням азоту. . •

Оптимізація азотного живлення позитивно впливало також на накопичення. сухої речовини. Внесення оптимізованих доз азоту роздрібно в дозах 90 та 135 кі/І’А сприяло накопичення сухої речовини Ни.Ц-23.0 т/га при 10.т/га на «етролі.

На варіантах з біологізоваиоп системою живлення ці процеси були менш Інтенсивними: вегетативна маса досягала в середньому 5і.7 т/га, маса сухої речовини - 18.8 т/га. '

Фотосинтетична діяльність посівів. Важливою особливістю високопродуктивного сорту озимого жита, такого як Київське 86, е здатність його рослин формувати значну площу листкової поверхні вже на ранніх етапах розвитку, максимум якої досягається на УП етапі органогенезу. Підживлення азотними добривами в дозі 90 та 135 кг/га д.р. на фоні відповідної кількості фосфору та калію сприяло наростанню сумарної листкової поверхні до 6.7-9.4 м^/м^ посізу, що становило 181-254# від контролю. Характеризуючи продуктивну діяльність листкової поверхні, необхідно відзначити, що • найбільшої чистої продуктивності фотосинтезу досягали при фотосинтетичному потенціалі, ао но порезищував 2.78 млн.м^/га • дні /таблиця І/. Подальле наростання величини фотосинтетичного "потенціалу, алкликзнэ підвищеними дозами азоту /135 кг/га/, призводить до змзниэннп чистої продуктивності фотосинтезу до рівня-варіанту

біологізовакої системи живлення.

Вивчання балансу Інтегральної та фотосинтетично активної сонячної радіації показує, ідо на. варіантах з більшою кількістю структурних компонентіз посіву коефіцієнт поглинання був найбільшій I досягав 81.4-89.8#. Оберненою залежністю до коефіцієнту поглинання характеризуються ті ж самі пооїва за показником коефіцієнту пропусканая. На варіанті з роздрібним внесенням 135 кг/га азоту цей показная знижувався до 4.6#. При біологізованій системі живлення коефіцієнт пропускання склг*ав 5.6*, а поглинання -83.7. .

Підвищення фотосинтетичної ДІЯЛЬНОСТІ ПОСІВІВ 3 ОПїИНІЗОиа-ним азотним диалонням сприяло більшій утилі»аиП сонячної іінзргїі. Коефіцієнт використання ФАР посівами озимого .»ита на кращих варіантах технологій зростав до 3.42-3:75*.

Застосування Інтегрованої сийтоки захисту значно підтавало коефіцієнт використання ФАР, як прн розрахунку на вро.еай всієї біомаси, так І, особливо, зерна.

Особливості фітоклімату в посівах. Покращення структури посіву з окремими показниками його архітектоніки сприяло оптиміза-цІІ фітоклімату, зокрема цз стосувалось зниження максимальної томпзратурн на 6-І4°С, підвищення- на І.5-2.3°С мінімальної тзм-паратури в порівнянні з контрольним варіантом, та зменшення амплітуди коливання температури на протязі всього весняно-літнього періоду вегетації. . .

Морфофізіологічкі особливості формування продуктивності.

Використання методу агробіологічного контролю дало можли-' вість констатувати, що кращі умови для диференціації найбільшої кількості елементів продуктивності колосу озимого жита створювались при роздрібному внесенні 90 та 135 кг/га азоту, що включало ранньовесняне підживлення /на Ш етапі органогенезу/, в результаті потенційна врожайність зростала до 74.4-74.5 т/га.

При цьому редукція елементів продуктивності до УП етапу органогенезу складала: колосків на колос б.0-8.7%, квіток на колос -33.7-41.9,1, продуктивного стеблестою - до 25$, від чого рівень зниження розрахункової врожайності на цих варіантах досягав 43.850.51. * '

- Розрахунки біологічної врожайності- на X етапі органогенезу '

Фотосинтетична діяльність посізіз озимого жата, 1990-1992 рр.

- — ВАРІАНТ Плоад листкової поззрхні, Фотосинтз- і Чиста тичний продуктивність потенціал, 1 фотосинтезу, КІЛЬКІСТЬ акумульованої врохаом знзргІІ, ■ НК4 6 ! У І - .і * 1 гі

м^/м^ ? 1 9 млн.м /га*днІ г/м «добу тис.МДж/га ззрно | сіоиаса

I 5.1 з застосуванням Інтегрованої 2.15 4.13 система захисту 253.2 0.73 2.16

2 7.4 2.82 4.28 379.3 0.56 3.24

3 6.6 2.78 5.17 400.8 0.96 3.42

4 9.4 4.05 3.93 433.8 1.04 3.75

5 6.7 2.ІІ 4.34 303.0 0.89 2.58

6 5.0 1.97 4.59 233:4 0.72 1.99

7 3.9 1.44 5.25 218.4 419.4 0.53 І с7

8 7.3 3.01 4.т5 0.95 3*.59

9 3.7 1.36 4.і'3 193.2 С.54 1.64

І • 4.2 бзз застосування Інтегрованої системи захисту 240.6 0.66 2.05

2 7.7 2.61 4.51 398.4 0.91 3.13

3 6.5 2.45 5.07 420.0 0.91 3.59

. 4 9.1 3.59 4.26 424.2 0.91 3.64

5 5.4 2.39 4.54 280.8 0.81 2.41

б 4,2 2.40 4.20 238.8 0.67 1.92

7 2.4 І.ЗІ 5.28 225.5 0.56 1.92

8 6.4 2.65 4.85 390.6 о.е^ 3.35

9 • - 3.0 1.25 4.95 193.2 0.51 1.64

Колоски

Колоске

Малюнок І. Схеми моделей формування колосу голоекях стебел озимого тата при різних

різних лкзлзнчя, 1991 рік.

Мбсу'ЇУ/^з^іТі/; 2- РІ35КІ80 + Н30/ІП/+И7?./ІУ/Л30/УП/;

абсолотнпй контроль /бзз удобрення/; а ~ кількість квіток в колосках на УП этапах органогенезу; о - кількість зернівок в колосках па X огапі органогэ-

УмовнІ позначення: I - РэдК^д

л.— Г\ .. ■"■\п>*!т І £ КВІТОК ло УП. б

до У. етапів органогенезу; сн

модель колосу на

показують, цо найбільший процент II реалізації від потенційної був на варіанті- з більш пізнім внесенням азоту /варіант З/, за рахунок меншої редукції квіток в колосі.

Побудовані за даними цих досліджень схеми-моделі колосу /малюнок І/ дозволяють порівняти характер процесу формування елементів продуктивності колосу озимого кита при різних рівнях мінерального *ПІВЛЄНЧЯ.

^25!!5_£2•[ анатоио-морфологічну будову стебла, сгій-•сіоть ,пооівіп_до _.талягання_т»_продуртизнізть озимого лита.

Дія застосовуваних регардзигів на диитау отобла суггово різнилась по варіантах досліду /таблиця 2/. При обробці каипозапон і;:о'лї:п озимого «:чга .довлсшп згобі і з.и.яу :зал иь біліЯ чин на 10,ї порівняно до контролю. Обробка ТУРом н-з викликала отвблввкорочув-чого ерзкту.

Діаметр соломини був найбільшім при сумісному застосуванні ТУРу з к&мпозаном. Достовірні прирости діаметру другого міжвузля одержані від застосування кампозану на УІ етапі органогенезу, та від двократного його внесення. На третьому міжвузлі псі застосовувані рогарданти давали достовірне збільшення цього показника /малюнок і?/.

Тозгліна стінки соломин!!, так як і година склзронхіни, найбільшої величини досягали від обробки рослин члипозано; й» їі етапі органогенезу. Заслуговує т уваг/ варіант з двократний внесенням кампозану, де крім суттєвого потовщення стінки огебла збільшується I товщина механічної тканини до більп ніж 100 ккм.

В результаті охарактеризованих зиїн анатоно-морфологічноі будови соломини стійкість посівів озимого жита до вилягання була різнов в залежності зід варіантів застосування ретардантів.

Так, в 1990 році, коли схильність до вилягання була найбільш виявлено», при внесенні кампозану на УІ етапі органогенезу та при двократному його застосуванні стійкість рослин до вилягання оцінювалась в бали, тоді як на контрольному варіанті цей показник складав лише 1.5 бала.

Врожайність озимого хата найбільшою була при двократнії! обробці посівів канпоззном - до 5.3 т/га. Заміщення частини кампозану на ТУР в середньому за три роки за показником впливу на врожайність було рівноцінний, проте в 1990 році, в зв’язку з сильним виляганням посівів, приростів врожай зерна на цьому варіанті не відзначалось. Підвищеним ратардантним ефектом, а також економіч-

Вплив ретардангів на анатомо-иорфологічну будову стебла га врвжайність озимого жита, І99І.-19У2 рр.

№ варі- анту досліду Схема досліду Стій- кість до виля- гання, бал Висота рослин, см. Анатомічна бу'зва стебла /П міквузля/

Препарат Строки Норма внесення вне-/етап Ісення, органо- / генвзуЛ л/ а Діаметр соломини. см. Товщина СТІНКИ соломини мкм Товщина. склерзн- , ХІМІЇ, ихп Площа несучої поверхні солонини, 2 С'г Врожай- ність, т/га

І контроль /без обробки/ 2.8 141.8 0.38 438.3 66,8 0.052 4.5

2 кампозан п 4 4.9 122.5 0.47 457.1 57.8 0.070 5.1

3 ТУР+шіпозан У1 3+2 4.3 138.0 0.49 454.5 93.4 0.071 5.3

4 кампозан П+УГІ 3+2 4.9 120.5 0.46 456.0 97.0 0.069 5.3

5 ТУР У 0 3.5 142.8 0.40 446.7 89.2 0,057 4.8

6 кампозан 7П 4 4.7 116.1 0,41 466.8 94.4 0.061 4.9

НСР05 16.9 0.07

Врожайність - дані за гри роха /1990-1992/.

9.73 6.93

0.-І8

др/гэ

міааузля

' •*-?* * - -**Г

\-кХ к

трете

міжвузля

Малвнок 2. Вплив ратардантів на товщину

стебла озимого мита, І99І рік.

Умовні позначення:

/*аоИп8ппЛТн.и,/Л {?<"- “’'*‘^"51 кампозан, УГ+У11 ат. /без обробітку/, Ь-^ІС “органогенезу,3+2л/га;

кампозан, УІ вт. органогенезу, 4 л/га;

ТУР+кампозан,УІ ет. органогенезу,3+2 л/га;

п

1П

органогенезу,

ТУР, У зт. орга-~ ногенезу, 6 л/га;

_ кампозан, УП эт.

'і “ органогенезу,^ л/га.

нои вигодою відзначався варіант обробки посівів кампозаном на УІ етапі органогенезу в дозі 4 л/га. Врожайність озимого кита тут в середньому за роки досліджень становила 5.1 т/га.

Вплив оптимізації азотного живлення та регардангного захисту на продуктивність озимого жига та якість зерна. На кращих варіантах Інтенсивних технологія, завдяки опги.чізації роздрібненого вне-

сеиня азоту та запобіжним заходам проти вилягання, хвороб та шкідників врожай зерна озимого жита значно підвищується /таблиця З/.

Максимальний рівзнь врожайності - 7.4 т/га'- в середньому за роки досліджень одержано на варіанті застосування підвищених /135 кг/га/ доз азоту роздрібно на ІП, ІУ та УП етапах органогенезу на фоні післядії гною /варіант 4/.

Внесення в підживлення 90 кг/га азоту на ІП, ІУ та УП етапах органогенезу сприяло утворенню врожаю зерна 6.7-7.0 т/га /варіанти 2,8/. Розвиток рослин, підживлюваних по цій схемі, характеризувався високими фітомегричними показниками росту І розвитку, які це більш покращувались від застосування Інтегрованої системи захисту. Ступінь цієї залежності суттєво різнилася по роках досліджень І в 1990 та 1991 роках, коли накопичення вегетативної маси, сухої речовини та листкової поверхні було більш Інтенсивним, прирости врожай зерна від застосовуваної системи захисту досягали І.0-1.1 т/га, проти 0.2 т/га в 1992 році. '

Застосування такої ж дози азоту, але з більш пізнім підживленням в два строки - на ІУ та УП етапах органогенезу /варіант З/ сприяло отриманню достовірних прибавок зерна 2.4-3.4 т/га за роки проведених досліджень, що було результатом більш Інтенсивної роботи фотосинтетичного апарату та значно меншій редукції метачерних органів колосу в порівнянні з Іншими варіантами. Середній рівень врожайності на цьому варіанті складає 7.0 т/га, що лише на 0.4 т/га поступається ефекту дози азоту 135 кг/га, тобто з економічної точки зору він е значно вигіднішим.

Внесення половинної дози азоту в органо-мінеральній системі удобрення /45 кг/га - варіант І/ сприяло отриманий врожаю на рівні

6.0 т/га - при співдіі з Інтегрованою системою захисту. Приріст врожай на цьому варіанті від застосовуваних факторій Інтенсифікації складав І.9-2.5 г/га. '

Дані врожайності при біологізованих системах живлення^вказують на перевагу варіанту спільного використання органічних та нгіьких доз мінеральних добрив /варіант 5/, де досягнута середня врожайність 6.5 т/га. Приріст врожаю тут досягав 2.0-2.9 т/га, що може скласти серйозну альтернативу традиційній технології, вирощування озимого жита.

Мінеральна ж система живлення, як протилг-«кІсть біологізоданій, хоч І забезпечує високий рівень врожайності /7.0 т/га/, протг оцінка II ефективності'потребує ще додаткових досліджень відносиш

оплив опгимізації азотного живлення та ретардантного захисту на врожайність озимого жита, т/га

варіант/

досліду

_

2

3

4

5

; Схема застосування добрив

^Основна улобрэння

"Т

на

Підживлення азотом етапах органогенезу

ЯСР,

05

р2°5 К?0 Ш І 17

45 60 20 ' 25

90 120 20 50

90 120 60

135 180 ЗО 75

45 60 20 25

УП

Врожайність озимого жита, т/га

Інтегрована система захисту

Без застосування Інтегрованої системи захисту

І990|і99![і99^с8реднз1990|і99і|і~992)середнв

побічна продукція

ЗО кг/га азоту з осені побічна продукція

побічна продукція /біологічний контроль/

4.1

90 120 20 50 20

без добрив /абсолютний контроль/

3.7 5.5 6.0 5.1 3.4 5.2 5.3 4.6

20 6.9 6.3 7.0 6.7 5.8 5.3 6.8 6.0

ЗО 7.1 6.8 7.0 7.0 6.1 5.1 6.7 6.0

ЗО 7.6 7.2 7.3 7.4 6.2 5.3 6.7 6.1

6.6 6.4 6.5 6.5 5.6 5.3 5.7 5.5

4.4 5.2 5.6 5.1 4.2 4.3 5.2 4.6

4.5 4.6 4.4 3.6 4.3 3.6 3.8

7.2 6.7 7.0 7.0 3.8 4.4 3.6 3.9

5.8 4.8 6.5 5.7 3.4 3.7 3.5 3.5

за факторами "удобрення" "захист"

1990

0.15

0.07

1991

0.18

0.09

1992

0.15

0.07

не-

можливих наслідків для грунтової родючості та екологічної сприйнятливості. •

Разом з підвищенням врожайності зерна опгимізоване живлення азотом покращувало якість його: накопичення в зерні протеїну досягало 10.3$. Застосування при цьому Інтегрованої системи захисту закликало підвищення вмісту протеїну на ОА'б.

Енергоекономічна. ефективність вирощування озимого к;іта. 1>ьа-Д6ННЯ В структуру ІНТОНОИВНИХ технологій ОППМІ ЗОБНОГО азотного живлення та Інтегрованої системи захисту сприяє значному підвитого рівня рентабельності. Коефіцієнт енергетичної ефективності на кращому варіанті досягає 3.64. Гіри цьому варіант біологізованої системи живлення по рівно рентабельності майже не поступається» а коефіцієнт енергетичної ефективності навіть вищий - 4.21.

ВИСНОВКИ .

1. Опгимізація азотного живлення І ретардантного захисту на фоні фоофорно-калійного та післядії органічного удобрення сприяє формуванні) високопродуктивного посіву озимого жита з оптимальними параметрами його структури, підвищенні) ефективності продукційкого процесу, врожайності зерна та його якості, зниженню затрат енергетичних ресурсів при Інтенсивній технології вироеування в умовах північної частини Лісостепу України.

2. В кращих варіантах оптимізації азотного живлення двох- І трьохкатного застосування азотних добрив загальною кількісго 50 та 135 кг/га в періоди найбільшої необхідності в ньому рослин забезпечується Інтенсивне та збалансоване в часі накопичення вегетативної маси /73.4-68.3 т/га/ І сухої речовини /20.04-23.0 т/га/.

3. Оптимізоване азотна живлення в поєднанні з регардзнгним захистом рослин від вилягання сприяє наростанню оптимальної площі листкової поверхні посіву /до 6.4-7.7 м^/м^/ з більш подовженим періодом II функціонування, забезпечуючої підвищення фотосинтетичного потенціалу посіву до 2.78-3.01 млн.м^/га-дні, достатнього для формування максимального рівня продуктивності озимого лита.

4. Найбільи ефективно асиміляційна поверхня посіву використовується при роздрібному двократному застосуванні азотних добрив в дозі 90 кг/га, чиста продуктивність фотосинтезу /ЧПФ/ при цьому досягає 5.17 г/м^ за добу. Підвищення дози азоту до 135 кг/га призводить до зниження цього показника до 4.05 г/м^ за добу.

5. За рахунок покращення структури посіву І формування оптимальної площі листкової поверхні рослин озимого жига оптимізува-лась більшість параметрів фітоклімату: термінова І максимальна температури знижувались на 8-І4°С, мінімальна підвищувалась на

І.5-2.3°С, зменшувалась амплітуда коливання темпзратур, особливо в екстремальних погодних умовах періоду вегетації.

6. Максимальне поглинання фотосинтетично активної сонячної

радіації - 81.4-89.4% - досягається на варіантах внесення 90 та 135 кг/га азоту, при цьому коефіцієнт пропускання знижувався до 4.6$. '

Інтенсивні посіви озимого жига характеризуються підвищеним використанням ФАР. Внесення підвищених доз азоту забезпечує зростання коефіцієнта використання ФАР до 3.75/5.

7. Застосування азоту в дозах 90 та 135 кг/га на Ш, ІУ та УП етапах органогенезу сприяло утворенню найбільшої кількості мета-морних органів: квіток - 260-286 шт/колос, колосків - 35.0-38.1 шт/колос, а також чинило суттєвий вплив на характер їх редукції /85.4 І 10.0% відповідно квіток та колосків в колосі/ встановлений на варіанті застосування 90 кг/га азоту на ІУ та УП етапах органогенезу.

8. Застосування на посі^тх озимого кита ретардантів сприяє підвищенню стійкості рослин до вилягання. Ефективність їх залежить від діючої речовини препарату, дози, строків його внесення. Найбільш ефективним було застосування кампозану в дозі 4 л/га

на УІ етапі органогенезу. При цьому довжина стебла зменшувалась на 13.6-20.1$, товщина соломини нижніх міжвузль збільшувалаоь на 28.9і, товщина стінок соломини - на 2.7-4.3^, товщина склеренхіми - на 14.3# порівняно до контроля.

9. Застосування Інтегрованої системи захисту рослин сприяло підвищенню продуктивності посівів. Врожайність озимого жита при застосуванні системи захисту підвищувалась на 0.3-І.9 т/га, при цьому відмічалось покращення якості зерна за показником вмісту протєіну на 0.4:5. ■

10. Опглмізація азотного живлення озимого жита сорту Київське 86 на фоні Інтегрованої системи захисту посівів від вилягання та шкідливих організмів в структурі Інтенсивних технологій його вирощування забезпечує суттєве підвищення врожайності зерна. При роздрібненому застосуванні азотних добрив в дозах 90 та 135 кг/га

диферанційовано за етапами органогенезу прибавки врожаю зерна озимого жита'досягали 2.8-3.5 т/га в порівнянні з абсолютним контролем, де врожайність складала 3.9 т/га.

Максимальна врожайність зерна /7.4 т/га/ досягалась на варіанті з трикратним застосуванням азоту в дозі 135 кг/га (ЗО кг/га на Ш, 75 - на ІУ, ЗО - на УП етапах органогенезу). Однак вона була лише на 0.4 г/га більша, ніж на варіанті з двократним внесенням азоту в дозі 90 кг/га (60 кг/га на ІУ, ЗО - на УП етапах органогенезу).

11. Заслуговує на увагу варіант опгимізації азотного живлення в співдіі з рзтардантним захистом на фоні післядії гною та побічної продукції /біологізована система живлення/. Застосування азоту в дозі 45 кг'га (20 кг/га на Ш, 25 - на ІУ етапах органогенезу) забезпечує отримання врожаю зерна до 6.5 т/га. Прибавка врожай

в порівнянні з абсолатним контролам склала 2.6 т/га.

Мінеральна ж система живлення рослин, як протилежність біо-логізов&ній, хоч I забезпечує достатньо високий рівень врожайності /7.0 г/га/ однак оцінка II ефективності потребує додаткових досліджень відносно можливих наслідків для грунтової родючості та загальної екологічної безпэки.

12. На кращих варіантах опгимізації азотного живлення та ро-гардантного захисту суттєво покращуються утилітарні показники структури врожаю: кількість продуктивних стебел збільшується

до 515-557 шт/м^, маса зарна колосу - до I.43-1.50 г, маса 1000 зерен до 40.6-4І.З г. .

13. Вміст протеїну в зерні озимого жита, як головного показник'" якості, на варіантах з роздрібненим застосуванням азоту в дозах 90 та 135 кг/га досягаэ 10.3$.

14. Опгимізація азотного живлення І ретардантного захисту на фоні післядії органічного та Відповідно збалансованого фосфорно-калійного удобрзння являється економічно та енергетично ефективною ланкоо в структурі Інтенсивної технології вирощування озимого жита. Нвонь рентабельності на варіанті з двохкратним внесенням 90 кг/га азоту підвищується на 65-112$, коефіцієнт енергетичної ефективності /Кее/ досягає 3.64.

Часткове заміщення в системі.живлення мінеральних добриз органічними /варіант біологізозаної системі' живлення/ забезпечує також високу енергоекономічну ефективність вироа^вання озимого жита: різань рентабельності при цьому практично не зменшу-

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення врожайності нових високопродуктивних сортів озимого жита /тиг.у Київське 86/ в умовах північної частини Лісостепу України рекомендується застосовувати в структурі Інтенсивних технологій його вирощування на фоні післядії органічних добрив та збалансованого фосфорно-калійного удобрення оптимально високі дози азотних добрим /90 кг/га/ з двохкратним їх внесенням сО кг/га на ІУ, ЗО - на УП етапах органогенез/ в поєднанні з обробкою поиіаіз ретардантами.

2. Для запобігання можливого вилягання озимого жита, загро-га якого при високому рівні азотного живлення потенційно зростає, необхідне однократне застосування кампозану в д>зІ 4 л/га на початку УІ отапу органогенезу. При використанні нових, відносно короткостеблих сортів озимого мита рівноцінним кампозану стає суміш кампозану та ТУРу, внесена на тому ж етапі органогенезу в дозі 3+2 л/га відповідно.

3. За умов гострого дефіциту мінеральних добрив, що склався а Україні, та надзвичайно високих цін на них є підстави рекомендувати, особливо для Фермерських господарств, застосування варіанту біологізованої технології вирощування озимог'о кита. Вона передбачав внесення лкіг' половинної дози мінеральних добрив /Р,5Кб0 * N->0 на Ш.1^25 на ^ этапах органогенезу/ при максимальному використанні післядії органічних добрив АО т/га гноо під цукровий буряк та кукурудзу на зерно в сівозміні/ та зароблюва-ноі в грунт всієї побічної продукції І пожнивних решток культур сівозміни.

Деяке зниження врожайності озимого жита за такої технології компенсується II екологічною чистого*), позитивним впливом на відновлення родючості грунту та онергоекономічною ефективністю.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Т. Кр?.ііч.зш'о Л .0. .КачІнськиЯ В.Ф. .Липницький А.О.,Левенко 1.Г. Продуктивність озимого жита при вирощуванні за Інтенсивними технологіями.-Республіканський міжвідомчий тематичний науковці збірник "Землеробство" .-К.: У рожай.-1992 ,-вип. 67. о. 13-16.

?. Липницький 4.0. Інтенсивна технологія вирощування озимого жита в умовах північної частини Лісостепу України //Тез.

доп. на науково-практичній конф. молодих вчених "Вклад молодих вчених в Інтенсифікацію сільського господарства України".-Київ.-І991. '

3. Панталіанко А.В.Дипницький А.О..БІлановський М.$. Вплив фізіологічних речрвин на.морфологію та анатомічну будову стебла озимого *шга//ФІзІологІя та біохімія культурних рослин.-Київ.-1993.

4. Панталіенко А.В.,Іипницький А.О. Екзогенна регуляція стійкості озимого жита до вилягання в умовах Інтегрованих систем захисту рослин //Тез. доп. на Ш з'їзді Всеросійського товариства фізіологів рослин. -С.Петербург.- 1993.

Підписано до друку ЯЄ. 07 1993 р. Формат 60 х 84 І/І6.

Бум. тип. 1*3. Тираж 100 екз. Заказ Е ££>3 .

Друкарняна дільниця НВК УМУ, 252041 Київ, Сільськогосподарський по., 4