Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Популяционно-генетическая характеристика украинской красно-пёстрой молочной породы и методы её усовершенствования в условиях крупномасштабной селекции

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Популяционно-генетическая характеристика украинской красно-пёстрой молочной породы и методы её усовершенствования в условиях крупномасштабной селекции"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕіМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

РГ6 од

о / л ’ ? т ^ ^ П

с 4 и іі ! Дубін Анатолій Миколайович

УДК 636.22.28.082.26

ПОПУЛЯЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ ТА МЕТОДИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗА УМОВ ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

Спеціальність 06.02.01 — розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

с. Чубинське Київської області - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Наукові консультанти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Басовський Микола Захарович;

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Буркат Валерій Петрович, віце-президент УААН.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Коваленко Віталій Петрович, завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин, Херсонський державний аграрний університет;

доктор сільськогосподарських наук, професор Недава Володимир Юхимович, професор кафедри розведення і генетики тварин, Національний аграрний університет;

доктор сільськогосподарських наук, доцент Ладика Володимир Іванович, завідувач кафедри скотарства та зоогігієни, Сумський державний аграрний університет.

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН, відділ розведення і генетики великої рогатої худоби, м. Житомир.

Захист відбудеться «/*■£ » 2000 року о 10 год. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321 Київська область, Бориспільський район,

с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН

Автореферат розісланий « Д~ » ■Жї/іЛ ____________________2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність геми. Розв’язання проблеми збільшення виробництва молока та яловичини в Україні значною мірою залежить від подальшого удосконалення молочних порід худоби. Головними факторами в цьому питанні є прискорення темпів селекції, вдосконалення наявних та виведення нових високопродуктивних порід, типів, ліній і родин тварин, пристосованих до експлуатації в сучасних умовах промислової технології.

Наприкінці 70-х - на початку 80-х років учені та практики України дійшли до спільної думки щодо поліпшення вітчизняних порід худоби. Після тривалого дискусійного обговорення було прийнято рішення про якісне вдосконалення симентальської худоби з подальшим виведенням на її основі червоно-рябої молочної породи через використання голштинських плідників (Буркат В.П. та ін., 1981; Борзов В.В., 1981). Робота розпочалась у 1982 році реалізацією державної програми через формування базових господарств.

У 1992 році державна комісія апробувала і офіційно визнала як селекційне досягнення виведення української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби. Нині є достатній масив поголів’я, яке за основними господарськими і біологічними властивостями задовольняє вимоги іцодо інтенсифікації молочного скотарства (Буркат В.П., Кругляк А.П., Хаврук О.Ф., 1992; Карасик Ю.М., Зубець М.В., Буркат В.П., Хаврук О.Ф., Кругляк А.П., 1993).

В зв’язку з цим ставиться актуальне завдання щодо практичного та наукового обгрунтування ефективних методів і систем оцінки, добору та підбору плідників і маточного поголів’я в процесі виведення породи із використанням основ великомасштабної селекції, оптимізації селекційного процесу з урахуванням генетичних та паратипічних факторів, рівня продуктивності тварин, широкого застосування популяційної генетики з визначенням селекційно-генетичних параметрів новоствореної породи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до державних координаційних планів науково-дослідних робіт на 1986-1990 pp. № держреєстрації 01824023601, згідно з тематикою ДКНТ України №3.5.5.1 на 1990-1995 p.p., а також “Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики і біотехнології” № держреєстрації 0196U016323.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є розробка методів генетичного поліпшення червоно-рябої молочної худоби в Україні із використанням принципів великомасштабної селекції, на основі визначення селекційно-генетичних параметрів породи, генетико-економічної оцінки

популяції із урахуванням генетичних факторів та умов середовища. Для досягнення цісї мети поставлені такі основні завдання:

- провести ретроспективний селекційно-генетичний аналіз продуктивних і племінних якостей поголів’я різної кровності, одержуваного в процесі виведення української червоно-рябої молочної породи;

- вивчити процес формування та обгрунтувати шляхи подальшого удосконалення популяції української червоно-рябої молочної породи;

- охарактеризувати популяцію за основними господарсько корисними ознаками із визначенням селекційно-генетичних параметрів;

- вивчити генеалогічну структуру, племінні та продуктивні якості ліній, родин і на цій основі визначити перспективні структурні одиниці породи;

- встановити характер формування родин і розгалуження їх на покоління в процесі виведення породи та розробити методику визначення генетичного прогресу за показниками молочної продуктивності;

- вивчити ефективність системи оцінки та генетичного впливу з боку батьків корів та матерів у процесі виведення родини, а також визначити роль корів-рекордисток в отриманні від них бугаїв-плідників;

- встановити мінливість селекційно-генетичних параметрів господарсько корисних ознак у популяції залежно від рівня продуктивності та умов середовища;

-вивчити ефективність використання голштинських плідників для підвищення генетичного потенціалу молочної худоби;

-довести ефективність оцінки і добору бугаїв-плідників за комплексом ознак (молочний жир + екстер’єр);

-розробити методику, скласти алгоритм і технологічний проект машинної програми для ПЕОМ оцінки бугаїв-плідників за молочною продуктивністю та типом будови тіла дочок;

-визначити вплив умов середовища на ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм тварин української червоно-рябої молочної породи та на прояв інших ознак добору;

-розробити програму щодо створення консолідованої високопродуктивної популяції української червоно-рябої молочної худоби, пристосованої до місцевих умов середовища.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені селекційно-генетичні параметри української червоно-рябої молочної породи, розроблена система методів підвищення ефективності селекції бугаїв-плідників молочної худоби у відкритих популяціях на принципах великомасштабної селекції, удосконалені методи оцінки, добору та використання структурних одиниць породи.

Удосконалена методика оцінки та добору бугаїв-плідників за комплексом ознак (молочний жир+екстер’єр) з урахуванням екстер’єрних особливостей помісних тварин, отриманих у процесі схрещування, із обов’язковим

з

коригуванням на результати оцінки впливу з боку матерів дочок та батька бугая.

Теоретично обгрунтована побудова моделей, індексів племінної цінності щодо оцінки порід, ліній, родин та окремих тварин у відкритих популяціях з урахуванням комплексу генетичних факторів, умов середовища, генераційних інтервалів і генетичного тренду.

Запроваджена комплексна оцінка молочної худоби в різних кормових умовах з урахуванням селекційно-генетичних параметрів дозволила науково обгрунтувати і розробити селекційні методи поліпшення популяції у напрямку формування консолідованого, молочного типу худоби в Україні.

Розроблена та впроваджена генетико-економічна оцінка програми селекції із урахуванням основних параметрів породи, генетичних факторів і умов середовища.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень розроблені пропозиції щодо подальшого удосконалення української червоно-рябої молочної породи із урахуванням визначених селекційно-генетичних параметрів.

Результати роботи мають важливе значення для теорії і практики селекції тварин при використанні методів міжпорідного схрещування, оцінки племінної цінності бугаїв-плідників, шо значно сприятиме ефективності їх застосування в селекційній практиці.

Удосконалена методика оцінки бугаїв за потомством використана спеціалістами Черкаського селекційного центру для розробки програмного комплексу “Лідер” на ПЕОМ, який використовують при оцінці та доборі плідників для племпідприємств селекційного центру. Методичні рекомендації лінеарної оцінки екстер’єру схвалені науково-технічною радою колишнього Черкаського філіалу ІРГТ УЛАН і використовуються спеціалістами при формуванні бажаного типу будови тіла тварин української червоно-рябої молочної породи. Методичні розробки щодо підвищення ефективності оцінки бугаїв використані при складанні машинної програми для ПЕОМ.

Розробки дисертанта використовуються при реалізації програм селекційної роботи у 8 стадах племінної худоби Київської, Черкаської, Полтавської областей.

Результати теоретичних розробок і дані практичних досліджень використовуються в навчальному процесі вищих аграрних закладів освіти III-

IV рівнів акредитації для підготовки фахівців за спеціальностями 6.130200 “Зооінженерія” та 7.130501 “Ветеринарна медицина”.

Особистий внесок здобувана. Власними розробками дисертанта є проведене теоретичне обгрунтування і розроблені методи підвищення ефективності оцінки молочних порід, ліній, родин та окремих тварин за комплексом ознак; доведено доцільність використання бугаїв голштинської породи для підвищення генетичного потенціалу молочної худоби;

удосконалена методика оцінки бугаїв та корів як матерів майбутніх плідників за типом будови тіла їхніх дочок, визначені селекційно-генетичні параметри і на їх основі розроблена селекційна програма подальшого удосконалення української червоно-рябої молочної породи за умов великомасштабної селекції.

Дисертант особисто одержав та провів необхідний популяційно-генетичний аналіз первинних даних. В цілому ж, з урахуванням розробки окремих селекційних програм, алгоритмів і рекомендацій у співавторстві, внесок автора у виконання даної роботи становить 91%.

Апробація роботи. Результати досліджень за темою дисертації викладені, обговорені та отримали позитивний відіук на наукових конференціях Білоцерківського державного аграрного університету (1989-2000 рр.); Інституту розведення і генетики тварин УААН (1991-1998 рр.); Національного аграрного університету (1991-1994 р.р.); Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН (1998-2000 р.р.); Луганського сільськогосподарського інституту (1993); на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблемы интенсификации производства молока” (Минск, 1991); “Селекційно-біотехнологічні методи використання генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин” (Київ, 1994); “Теория и практика племенного дела в животноводстве” (Харьков, 1997); “Методи створення порід і використання сільськогосподарських тварин” (Харків, 1998); республіканських науково-виробничих конференціях: “Новые методы селекции и биотехнологии в животноводстве” (Киев, 1991); “Информационное обеспечение современного сельского хозяйства” (Киев, 1992); “Новое в породообразовательном процессе” (Киев, 1993); "Вчені БЦДСГІ -виробництву" (Біла Церква, 1994); “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м’ясному скотарстві” (Київ, 1995); “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і тилів тварин” (Київ, 1996); "Біотехнологічні, селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин” (Київ, 1997).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 94 наукових роботах, зокрема в монографії, наукових журналах і збірниках наукових праць, у т.ч. 12 без співавторів, 8 брошурах, матеріалах і тезах конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, списку літератури і додатків. Робота викладена на 345 сторінках друкованого тексту, містить 81 таблицю, 2 додатки, ілюстрована 24 рисунками. Список цитованої літератури містить 667 джерел, у т.ч. - 213 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились у 16 стадах тварин симентальської, української червоно-рябої молочної та голштинської порід Головного і Черкаського регіонального селекційних центрів. У процесі виконання роботи застосовані гібридологічний, генеалогічний, популяційний, генетико-математичний методи вивчення закономірностей успадкування, мінливості, повторюваності, оцінки генотипу тварин та інші класичні методи досліджень, а також самостійно розроблені у співпраці з професором, членом-кореспондентом УААНМ.З. Басовським.

Аналіз генеалогічної структури української червоно-рябої молочної породи проводили за методиками М.А. Кравченка (1967) та В.П. Бурката, А.П. Кругляка, О.Ф. Хаврука (1991).

Прогноз ефективності використання голштинських бугаїв у породоутворювальному процесі проводили на основі генетичної різниці між поліпшуваною та поліпшувальною породами, племінної цінності бугаїв, повторюваності оцінок племінної цінності бугаїв і умов середовища для реалізації генетичного потенціалу помісних тварин (п = 5,6 тис.гол.).

Для оцінки реалізованого генетичного прогресу в окремих родинах (п~84) молочних корів використаний розроблений нами алгоритм, який враховує підвищення генетичного потенціалу за молочною продуктивністю тварин у кожному наступному поколінні.

Показники спермопродукції 166 бугаїв-плідників різних порід вкочені за даними лабораторій Чернігівського, Черкаського та Переяслав-Хмельницького племпідприємств.

Ефективність добору потенційних матерів бугаїв, корів-рекордисток (п = 49) вивчали шляхом аналізу абсолютної залежності племінної цінності їхніх синів, дочок та батьків.

Екстер’єрно-конституціональні особливості тварин молочних порід (бугаїв-плідників - 166 гол., корів-первісток - 371 гол.), вивчали шляхом взяття промірів, визначення індексів будови тіла, побудови графіків екстер’єрного профілю, а також за лінеарним методом порівняно до розробленого модельного типу ( п=1351).

Швидкість росту (абсолютний, середньодобовий та відносний прирости), відтворну здатність, тривалість господарського використання тварин (п=1460) вивчали загальноприйнятими методами.

Вгодованість корів (п=307) визначали промацуванням підшкірної жирової тканини відповідно до розроблених рекомендацій (1994).

Оцінку тварин за стресостійкістю (л=115) проводили методом кількісного визначення еозинофільних клітин у крові за методикою Б.Є. Подоби та ін. (1988).

Племінну цінність бугаїв (и=36) за молочною продуктивністю та екстер’єром дочок визначали за розробленим алгоритмом, який коригує вплив

на результати оцінки генотипу дочок, року лактації, умов середовища та спадковості з боку батьків.

В основу розробки програми селекції червоно-рябої молочної породи закладено основні положення, викладені P. Petersen et al., 1974; Н.З. Басовским і В.М. Кузнецовым, 1977; 1982; І.А. Рудиком, 1997.

Розрахунок прибутку проводився відповідно до Методики визначення економічної ефективності ... М., 1980, згідно з цінами на продукцію тваринництва 1994-1999рр.

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за методиками Л.К. Соломенка (1971), П.Ф. Рокицкого (1967), Н.А. Плохинского (1969), Е.К. Меркурьевой (1970), а також згідно з машинною програмою “Mikrosta” А.Н. Рудакова і Р.П. Рудакової (1991) на ПЕОМ типу IBM PC/AT.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Популяційно-генетичні особливості формування ліній бугаїв при великомасштабній селекції. Використання принципів великомасштабної селекції забезпечило планомірне підвищення продуктивності тварин української червоно-рябої молочної породи за рахунок генетичних факторів. Проте, в теорії великомасштабної селекції залишилася невирішеною проблема формування генеалогічної структури породи. Ми поставили за мету вивчити особливості формування ліній бугаїв при сучасному виведенні порід молочної худоби.

Ефективне застосування основних прийомів великомасштабної селекції започаткувало нові шляхи у виведенні та формуванні ліній бугаїв при сучасному породотворчому процесі. Стало можливим підвищити вірогідність оцінки та добору бугаїв-лідерів породи. Закріплення за ними одночасно великої кількості кращих корів, застосування ефективних методів підбору дало змогу отримувати якісно нове потомство, проводити централізований добір та інтенсивне використання бугаїв-поліпшувачів нової породи. Це дозволило в короткий період отримати великий масив помісного, високопродуктивного поголів’я і сформувати генеалогічну структуру червоно-рябої молочної породи. За родоначальників ліній бугаїв нової породи визначені голштинські плідники, які мають високі генетичні можливості. Використовуючи червоно-рябого голштинського бугая Імпрувера 333471, у стадах України отримали більше як 150 синів. Результати оцінки в різних країнах підтверджують значний його вплив на потомство. Це і визначило його як родоначальника лінії української червоно-рябої молочної породи. Серед отриманого поголів’я синів звертає увагу бугай Ізюм 1305 ( п = 100, G = +178 кг, +0,01%, +7 кг). Шляхом парування на замовлення від нього отримали 14 синів і визначили родоначальником нової, перспективної лінії.

Бугай Імпрувер 333471 має голштинського сина Монегрема 376034, який досить інтенсивно використовувався при виведенні породи. Від нього

отримано і вирощується в племпідприємствах України 13 синів. Високі показники оцінки має його син бугай Май 5573 (G = +636 кг, +0.05%, +35 кг), який підтверджує спадкові якості свого батька і вдало передає їх потомству.

Для оцінки ліній бугаїв української червоно-рябої молочної породи нами використані показники племінної цінності їхніх потомків, наведені у каталогах за 1985-1998 роки (табл. 1).

1. Племінна цінність окремих ліній бугаїв української червоно-рябої молочної породи

Лінія Показники племінної цінності

родоначальника за лінії за

надоєм, кг жиром, % молоч- ним жиром, кг п надоєм, кг жиром, % молоч- ним жиром, кг

Імпрувера 333471 +936 +0,08 +38 69 +99,5 -0,01 +6,2

Сюпріма 333470 + 1039 +0,02 +39 21 +618,0 т-0,07~ +24,7

Хеневе 1629391 +477 +0,16 +41 39 +321,0 +0,04 +15,8

Сайтейшна 1599075 + 194 +0,01 + 12 6 + 192,0 +0,04 +з,о__,

Так, середня племінна цінність 69 бугаїв лінії Імпрувера 333471 становить +99,5 кг молока, -0,01% жиру та+6,2 кг молочного жиру. Порівняно високими показниками характеризуються бугаї лінії Сюпріма 333470. Середня племінна цінність 21 плідника цієї лінії становить +618 кг за надоєм, +0,07% за жиром і +24,7 кг за молочним жиром. Дешо нижчу племінну цінність мають плідники лінії Хеневе 1629391 (п=39, С=+321кг, +0,04%, +15,8 кг) та Сайтейшна 1599075 (п=6, С=+192 кг, +0,04%, +3,0 кг). Разом з тим, аналізуючи результати оцінки бугаїв у розрізі окремих ліній, ми встановили, що не все потомство має високі показники (табл.2). Так, молочна продуктивність 48 дочок бугая Іліма 1759 із лінії Імпрувера 333471 становить 4388 кг молока жирністю 3,75% із вмістом 165 кг молочного жиру. Високими показниками продуктивності характеризуються дочки бугаїв Дуба 1003 (23-3830-3,67-141) та Ізотопа 1303 (23-3620-3,76-136) цієї самої лінії. Разом з тим, окремі бугаї-плідники мають низькопродуктивне потомство.

2. Показники продуктивності дочок бугаїв різних ліній

Кличка, номер бугая Молочна продуктивність дочок

п надій, кг жир

процент кг

Лінія Імпрувера 333471

Ілім 1759 48 4388 3,75 165

Ізотоп 1303 23 3620 3,76 136

Дуб 1003 23 3830 3,67 141

Ікар 8730 16 2800 3,73 104

Сюжет 2957 21 2662 4,11 109

Роднік 7087 24 2935 3,70 109

Ікарус 3861 15 2964 3,68 109

Лінія Сюпріма 333470

Самоцвіт 1897 48 4616 3,61 167

Супер 3659 18 4033 3,71 150

Секундант 3872 15 1964 3,70 73

Лінія Хеневе 1629391

Дубок 4592 17 5253 3,97 209

Панок 5355 39 2832 3,65 103

Радий 3352 19 4167 3,80 158

Нижче 3000 кг молока надоїли від дочок Ікара 8730 (п=16,1 - 2800-3,73104), Родніка 7087 (п=15,1=2935-3,70-109), Ікаруса 3861 (п=15, І - 2964-3,68109). Аналогічна тенденція спостерігається і серед плідників лінії Сюпріма 333470 та Хеневе 1629391. Враховуючи результати проведених досліджень, ми дійшли висновків:

1) на формування генеалогічної структури української червоно-рябої молочної породи значний вплив справляють голштинські бугаї-лідери;

2) практикуючи формування “коротких ліній” впродовж двох-трьох поколінь, селекціонерами України виведена спеціалізована молочна порода;

3) використання бугаїв міжнародного класу на перших етапах селекції сприяло формуванню високопродуктивних ліній, і зокрема отриманню плідників-лідерів української червоно-рябої молочної породи;

4) удосконалення та консолідація української популяції молочної худоби можливі лише за ефективного використання бугаїв-лідерів новоствореної породи при частковому залученні спермобанку голштинських бугаїв та наданню приорітегу в селекції “коротким лініям”;

5) при виведенні порід і типів тварин в умовах великомасштабної селекції за родоначальників ліній доцільно визнавати бугаїв-поліпшувачів поліпшувальної породи.

Племінне значення та удосконалення методів оцінкн родин молочних порід. Важлива роль у формуванні нової породи належить родинам корів. Відомо, що розведення худоби за родинами - це не лише важлива складова частка роботи із лініями, але й один із основних прийомів щодо удосконалення молочної худоби в племінних і товарних стадах. Родини с основою добору бугаїв-плідників для інтенсивного поліпшення поголів’я тварин окремо врахованої породи.

Для визначення середньої племінної цінності родини нами використано такий алгоритм:

_ п1ІР + л/й * + ПЦ° х По + НЦиР х ПпР- _ 2 хПІ і і \

1ІЦроя= і ': /7д -По -Ппр = Р?Г ’(1)

де ГГЦ - племінна цінність; род - родини, р - родоначальниці, д - дочок, о — онучок, пр - праонучок; п — поголів’я дочок (д), онучок (о), праонучок (пр).

Доведено, що племінна цінність родини змінюється залежно від кількості врахованих джерел інформації (табл.З). Так, племінна цінність родини Битої 8690 за показниками молочної продуктивності першої лактації становить: ПЦ = -27,3 кг молока, -0,03% жиру, -1,8 кг молочного жиру. При оцінці за третю лактацію отримали зовсім протилежні показники: +78,3 кг; -0,02%; +3,0 кг, а за вищу лактацію, відповідно, +174,8 кг; -0,02%; +6,7 кг. На нашу думку, більш вірогідною є оцінка при врахуванні кількох лактацій (І—III = +19,0 кг молока; -0,04% жиру; ±0 молочного жиру кг), оскільки це дає змогу коригувати вплив на результати оцінки спадковості, генетичного тренду в родині (стаді), лактації, року та умов середовища. За цією методикою нами оцінено 84 родини корів. Ураховуючи характер зміни показників племінної цінності в поколіннях, ми розподілили родини на категорії: прогресуючі (розряд племінної цінності за молочним жиром становить +2,0 кг і більше), стабільні (±1,99 кг молочного жиру), регресуючі (-2,0 кг).

Для якісного удосконалення стада за молочною продуктивністю провідне значення мають прогресуючі родини. За нашими даними, із загальної кількості оцінених родин (п = 84) отримали категорію прогресуючих - 26 (31,0%), стабільних - 36 (42,9% ) і регресуючих - 22 (26,1%). Аналізуючи отримані результати в розрізі окремих стад, встановили, що найбільше прогресуючих родин у ДПЗ "Коробівський" (35,7%) та "Маяк" (30,0%). Ми припускаємо, що на характер формування та розвиток родин впливають спадковість родоначальниць, комбінаційна поєднаність родин із лініями, генераційний інтервал між поколіннями, генетичний тренд у стаді і родинах зокрема та умови середовища.

3. Племінна цінність роднни Битої 8690, визначена за кількома джерелами інформації

Лактація Молочна продуктивність Племінна цінність за:

надій, кг жир надоєм, кг жиром

процент кг процент кг

І 3935 3,58 141 -27,3 -0,03 -1,8

III 4769 3,67 175 +78,3 -0,02 +3,0

І-ІІІ 4248 3,62 154 +19,0 -0,04 ±0,0

вища 5211 3,64 190 +174,8 -0,02 +6,7

Аналіз впливу родин при виведенні породи. Жіночі потомки в родині відрізняються між собою за генетичним потенціалом. Це зумовлено ефектом схрещування, інтенсивністю використання бугаїв-поліпшувачів як батьків майбутніх корів-рекордисток (матерів) та генетичним трендом у стаді.

Виходячи з цього, різниця між середньою племінною цінністю жіночого потомства різних поколінь ^2^; Р3-Р2; 1\.-Р3), поділена на генераційний інтервал (і) буде характеризувати середньорічний темп генетичних змін у родині:

лс_ПЦроц-1ІЦц | ПЦо-ПЦл | ПЦпр-ПЦо |

І->

де ПЦ - племінна цінність: род - родоначальниці, д - дочок, о - онучок, пр -праонучок, генетичний тренд у стаді (родині), І— генераційний інтервал між поколіннями.

Апробація розробленого алгоритму проводилася шляхом визначення генетичного прогресу в 23 родинах ДПЗ "Христинівський". Доведено, що використання запропонованої моделі дає змогу встановити частку впливу родини на загальний генетичний прогрес у породі, визначити генетичний потенціал тварин та ступінь його реалізації в кожній наступній генерації.

Закономірність підвищення генетичного потенціалу за надоєм вивчена за даними родини Камчатки 5858. Генетичний потенціал родини (табл. 4) визначали за таким алгоритмом:

(3)

2>.

де я, - поголів’я тварин відповідної ( і ) генерації; с!: \ - частка спадко-

вості, відповідно, поліпшуваної ( В ) і поліпшувальної ( А ) порід.

Доведено, що у кожному наступному поколінні генетичний потенціал за надоєм у потомства підвищується.

4. Генетнчннй потенціал за надоєм та ступінь його реалізації в родині Камчатки 5858

Г енерація п Генетичний потенціал за надоєм, кг Фактичний надій, кг + до родоначальниці за надоєм,кг Ступінь реалізації, генетичного потенціалу, проц.

Р, (дочки) 3 5500 4893 -1136 88,9

Р, (онучки) 4 6000 6406 +377 106,7

Р, (праонучки) 3 6750 5451 -578 80,7

Р4 (прапраонучки) 2 7250 4797 -1232 66,2

В родині 12 6200 5560 - 89,7

Це пояснюється використанням у родині плідників з високими генетичними можливостями. Так, генетичний потенціал за надоєм жіночих особин першого покоління становить 5500 кг, другого - 6000 кг, третього -6750 кг, четвертого - 7250 кг молока. Разом з тим, неадекватним с сту пінь його реалізації ^,=88,9%; Р3=80,7%; Р4=66,2%).

Високий ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм жіночого потомства у другому поколінні пояснюється тим, що 75% - не корови з рекордною молочною продуктивністю. У Р3 і Р4 спостерігається зниження показників молочної продуктивності жіночого потомства з одночасним зниженням і ступеня реалізації генетичного потенціалу (Р3= - 955кг,

- 26,0%; Р4= -1609кг, - 40,5%). Така розбіжність пояснюється реакцією тварин відповідних генерацій на умови середовища.

У селекції з родинами важливе значення має ефективне їх використання з метою отримання ремонтних плідників — майбутніх батьків бугаїв. З цією метою нами проведений аналіз показників племінної цінності окремих родин та їх чоловічого потомства (табл. 5). Встановлено, що не завжди від кращих родин отримують високопродуктивне потомство. Дані показують, що найкраще потомство плідників отримане від корів родини Заботи 9639 (п=2;С=+191 кг, +0,02%, +8,0 кг), Калини 3344 (п=2, в=+194 кг, +0,01%, +7,2 кг), Орбіти 02977 (п = 2; в= +85 кг. +0,01%, +3,6 кг) та Цитри 75 (п = 2; в= +149 кг, ±0.00%, +4,9 кг). Причому і серед малопродуктивних родин зустрічаються бугаї з досить високими генетичними можливостями. Так, від родини Басні 8837 (Є= - 80,5 кг, - 0,02%, — 4,2 кг) отримали двох плідників із середньою племінною цінністю +117 кг, +0,03%, +6,0 кг. Значний вплив на генетичні особливості тварин червоно-рябої молочної породи мають бугаї, отримані із родини Яблуньки 1546 (в= - 38,3 кг, +0.04%, - 1,0 кг). Один із них - Явір 3799, оцінений за показниками молочної продуктивності 28 дочок, має таку племінну

цінність: +233 кг молока, +0,04% жиру, +14 кг молочного жиру. Інший плідник

- Яркий 5305 (п = 19), відповідно, +167 кг, +0,01%, +7,5 кг.

5. Вплив родин на продуктивні якості потомства

Родина Племінна цінність

родини чоловічого потомства

надій, кг жир п надш, кг жир

процент кг процент кг

Арнаутки 5630 -29,8 -0,01 -1,5 2 -235 -0,03 -9,6

Басні 8837 -80,5 -0,02 -4,2 2 +117 +0,03 +6,0

Заботи 9639 +191,8 -0,02 +7,8 2 +191 +0,02 +8,0

Калини 3344 +55,5 +0,01 +3,0 2 +194 +0,01 +7,2

Молі 1782 -142,7 +0,01 -6,0 4 +137 +0,03 +5,1

Орбіти 02977 +101,7 -0,01 +4,2 2 +85 +0,01 +3,6

Цитри 75 +150,0 +0,01 +7,2 2 +149 ±0,00 +4,9

Яблуньки 1546 -38,3 +0,04 -1,0 2 +200 +0,03 +10,7

Разом з тим виявлено, що бугаї, отримані від малопродуктивних родин, також мають низькі показники племінної цінності. Родина Арнаутки 5630, оцінена в стаді ДПЗ "Христинівський", має такі показники: -29,8 кг молока, -0,01%, -1,5 кг жиру, а отримані бугаї (п = 2) також виявилися погіршувачами (С = -235 кг, -0,03%, -9,6 кг). Таким чином, використання родин - це переконливий доказ значення високопродуктивних корів у виведенні майбутніх бугаїв-поліпшувачів, і зокрема родоначальників ліній. Одержати тварин із стійкою цінною спадковістю можна тоді, коли висока спадковість спостерігається як з боку батька, так і з боку матері. Безперечно, бугаї більше впливають на прогрес у породі. Проте, вплив цінних родин на породу через плідників також досить вагомий. Добір плідників від цінних батьків з перевірених у племінному відношенні родин найбільш вірогідний.

Корови-рекорднсткн та їх значення в генетико-популяцінних процесах. Виведення високопродуктивних тварин є одним із головних завдань у селекції, поскільки вони формують основу і розвиток ліній та родин. Зокрема, внесок матерів бугаїв у генетичне поліпшення популяції коливається в межах 20-50%). Відсутність високоточних методів прогнозу племінної цінності корів-рекордисток значно знижує ефективність селекції в популяції молочної худоби.

Аналіз родоводів 49 корів-рекордисток української червоно-рябої молочної породи показав, що більшість із них належить до відомих ліній та родин симентальської худоби і отримана в результаті вдалого поєднання з лініями бугаїв голштинської породи. Було проведено прогнозування племінної цінності рекордисток за даними продуктивності матері корови, батька і самої

рекордистки з урахуванням вагових коефіцієнтів кожного джерела інформації (табл. 6).

6. Прогнозована і фактична племінна цінність корів-рекорднсток

за надоєм (кг)

Рекордистка Джерело інформації ПЦ за надоєм, кг

ПЦ матері за: ПЦ батька прог- нозо- вана фактична

власного продук- тив- ністю прогно- зована кількі- сть дочок кг

Арнаутка 0285 + 15 +5 111 + 197 +106 +1054

Дунайка 1174 +628 + 189 322 +925 +776 +360

Пальма 0484 +251 +213 64 + 1018 +634 +519 ..

Яблунька 1356 -393 -426 322 +925 +266 + 16

Встановлено, що не завжди прогнозована племінна цінність рекордисток співпадає з фактичною. Так, прогнозована племінна цінність за надоєм корови Арнаутки 0285 становить +106 кг, а фактична +1054 кг молока. У окремих рекордисток, навпаки, фактичні показники племінної цінності менші за прогнозовані (Дунайка 1174, +416 кг; Пальма 0484, +115 кг; Яблунька 1356, +250 кг молока). Розходження в показниках прогнозованої та фактичної племінної цінності корів-рекордисток пояснюється тим, що виведені вони в умовах міжпорідного схрещування. Для цього методу розведення характерна висока спадкова мінливість у помісних тварин, на відміну від консолідації спадковості у чистопорідних.

Корови-рекордистки, які мають високу жирномолочність, позитивно вплинули на своє потомство (дочок і синів). Від рекордистки Русалки 4725 (табл. 7) отримали двох високопродуктивних синів - Руслана 3754 (С=+225кг, +0,01%, +9кг) і Рима 5219 (в=+ 195кг,±0,00, +7кг). Середня племінна цінність її двох дочок становить +357кг молока і +0,01% жиру.

7. Племінна цінність бугаїв, отриманих від корів-рекордисток

Кличка, номер бугая Продуктивність за 305 днів І лактації Племінна цінність за:

пого- лів’я до- чок надій, кг жир надоєм, кг жиром

про- цент кг про- цент кг

Сини рекордистки Молі 0016

Мудрий 3488 15 3129 3,71 116 +107 +0,02 +3

Мак 5740 15 3346 3,72 124 -251 -0,03 -10

Мірій 5390 15 3075 3,68 113 +157 +0,03 +7

Мінор 0098 16 3371 3,74 126 + 124 +0,01 +5

Сини рекордистки Русалки 4725

Руслан 3754 22 2996 3,66 110 +225 +0,01 +9

Рим 5219 15 3075 3,70 114 +195 ±0,00 +7

Найбільше синів отримано від рекордистки Молі 0016. Із чотирьох оцінених три виявилися поліпшувачами як за надоєм (С=-107 кг, +124 кг, + 157 кг), так і за кількістю молочного жиру в молоці (Є =+3 кг, +5 кг, +7 кг). Високими показними племінної цінності характеризуються й сини інших корів-рекордисток. Це вказує на те, що вони є препотентними за врахованою ознакою, оскільки своїх високопродуктивних синів і дочок вони мали від парування з різними бугаями.

Враховуючи результати проведених досліджень, ми виявили, що для достовірності визначення племінної цінності рекордисток необхідно коригувати вплив на результати оцінки з боку синів і дочок та матері і батька:

&в,, = 0,5 х (ПЦС + ПЦЛ) + /Л, х См + їх х Оь, (4)

де ПЦс - племінна цінність синів; ПЦд - племінна цінність дочок; Ом, Ов -племінна цінність відповідно матері і батька корови; їм, ІБ -вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації (М - матері, Б - батька).

За розробленим алгоритмом нами визначена племінна цінність 13 корів-рекордисток. Показники окремих з них подані в таблиці 8.

8. Визначення племінної цінності корів-рскордисток різними методами

Кличка, номер рекордистки Племінна цінність за надоєм, кг

матері батька дочок синів рекордистки

п ± п +

фак- тична за розробленим алгоритмом

Арнаутка 0285 +15 +197 1 +273 2 -235 +1054 +112,9

Забота 0652 +387 -214 2 +116 2 +191 +535 +87,7

Калина 5078 -192 +197 4 +279 1 -281 +801 +74,3

Колдунья 0662 +104 +197 1 +393 3 +127 +1064 +361,9

Моль 0016 +43 +754 1 +24 4 +137 +463 +438,8

Для порівняння оцінювали племінну цінність загальноприйнятим методом. Аналізуючи отримані дані, довели, що запропонована методика підвищує достовірність оцінки.

Геиотипова різноманітність між поколіннями в родинах. У результаті міжпорідного схрещування родини корів молочних порід неоднорідні і складаються із різних фенотипів, які відрізняються між собою за своїми генетичними можливостями. Такі родини характеризуються високою мінлипістю, а в кожній окремій генерації спостерігаються значні коливання за основними селекційними ознаками.

Для аналізу генетичної подібності між родоначальницями родин і їхнім потомством у стаді корів ДПЗ “Христинівський” нами визначені коефіцієнти регресії і кореляції. З погляду теорії подібність між предками і потомками кожного наступного покоління зменшується вдвічі. В практичній селекції під дією різних факторів (добір, підбір, схрещування, взаємодія генотип-середовище та ін.) така закономірність не підтверджується. Так, коефіцієнт кореляції за надоєм між родоначальницями і онучками становить +0,14 ± 0,129 (Р< 0,95), а родоначальницями і праонучками +0,12 ± 0,123 (Р< 0,95). Аналогічне явище спостерігається і між показниками коефіцієнта кореляції за вмістом жиру в молоці (Р — Р2 = +0,10 ± 0,159; Р — Р3 = -0,09 ± 0,124; Р - Р4 = -

0,11 ± 0,098). Встановлено, що ці показники досить різні, коли їх порівнювали між окремими родинами. Чим більш генетично зумовлена подібність, тим вища вірогідність селекції, спрямована на підвищення продуктивності родини.

Проте більшість родин корів уже в третьому поколінні втрачають подібність з першим. Наприклад, коефіцієнт регресії за надоєм між Б, і ¥2 поколіннями в родині Верзелі 02902 становить +0,40, за жирністю молока +0,27, між першим та третім, відповідно, +0,04 і -0,26. Разом з тим, коли врахувати друге і третє покоління, то коефіцієнт регресії за надоєм знову вирівнюється і становить +0,45. Тобто, якщо між суміжними поколіннями ще спостерігається певна генетична подібність, то навіть через одну генерацію вона значно зменшується або зовсім втрачається.

Нами вивчено кореляційний зв’язок за надоєм в генераціях родин, сформованих в одному стаді (ДПЗ "Шамраївський"), але при різних методах розведення (табл. 9).

9. Взаємозв’язок ( г) за надоєм у генераціях родин, сформованих при різних методах розведення

Генерації Родини корів, сформовані при

чистопорідному розведенні схрещуванні

кількість пар лактацій (Д-М) симентальська порода число пар лактацій (Д-М) Червоно-ряба молочна порода

РодоиачальницІ- дочки 81 0,61±0,070 38 0,37±0,139

РодоначальницІ- онучки 121 0,39±0,077 36 0,28±0,153

Родоначальниці- праонучки 105 0,22±0,093 18 0,28±0,236

Родоначальниці- прапраонучки 37 0,06±0,163 — —

У родинах корів червоно-рябої молочної породи, виведених шляхом відтворного схрещування, дещо нижчі показники коефіцієнта кореляції за надоєм. Родини, сформовані при чистопорідному розведенні, мали кореляційний зв’язок у першому поколінні 0,61 ±0,070 (Р>0,999). При схрещуванні цей показник майже вдвічі менший 0,37 ± 0,139 (Р>0,99). Така закономірність спостерігається і в інших генераціях. Наприклад, коефіцієнт кореляції між родоначальницями і онучками при чистопорідному розведенні становить 0,39 ± 0,077 (Р> 0,999), а при схрещуванні 0,28 ± 0,153 (Р<0,95). У третьому поколінні, відповідно 0,22± 0,093 (Р>0,95) і 0,12 ± 0,236 (Р< 0,95). Ми пояснюємо це тим, що при чистопорідному розведенні досягають високого ступеня гомозиготності. При схрещуванні, навпаки, спостерігається висока

ступінь гетерозиготності, отже селекція за молочною продуктивністю в родинах малоефективна. Звідси першочерговим у поліпшені популяції української червоно-рябої молочної худоби є розведення "в собі". Це сприятиме консолідації селекційно-генетичних ознак, характерних для тварин новоствореної молочної породи.

Для встановлення частки мінливості родин за основними селекційними ознаками, зумовленої спадковістю, нами визначені коефіцієнти успадковува-ності (табл. 10).

10. Коефіцієнт успадковуваності молочної продуктивності в поколіннях родин

Покоління h2±m

надій, кг жир, %

F, 0,34 + 0,098 0,18 + 0,108

f2 0,26 + 0,086 0,14 ±0,074

Рз 0,24 ± 0,093 0,11 ±0,098

f4 0,18 + 0,164 0,27 ±0,157

Результати наших досліджень показали, що коефіцієнти успадковуваності надоїв і вмісту жиру в молоці неоднакові для різних генерацій. У корів родин другого покоління коефіцієнт успадковуваності за надоєм становить

0,26±0,086. Дещо нижчий цей показник у третьому поколінні 0,24±0,093. Ми схиляємось до думки, що добір за жирномолочністю корів врахованих родин буде неефективним.

Вплив великомасштабної селекції і схрещування на підвищення генетичного потенціалу корів за молочною продуктивністю. Ефективність використання голштинських бугаїв у процесі виведення породи була різною. Проте, безперечним є те, що вони значно вплинули на підвищення генетичного потенціалу тварин новоствореної породи за надоєм. Разом з тим, ступінь реалізації генетичних можливостей корів української червоно-рябої молочної породи значно залежить від рівня кормозабезпечення. Це питання вивчалося нами у 16 стадах молочної худоби (п=5572). Встановлено позитивну кореляційну залежність: із підвищенням рівня годівлі збільшується

продуктивність корів. Так, у 795 корів симентальської породи (І група господарств, де в середньому на корову за рік згодовується 42,3 ц корм, од.) надій становить 3253 кг молока. При підвищенні рівня годівлі (II категорія господарств, згодовується близько 60 ц корм, од.) надій 634 симентальських

корів збільшився на 2,2% і досяг 3324 кг. Від них отримано більше на 11,8 кг молока 4% жирності із розрахунку на 100 кг живої маси корови (індекс молочності). У корів української червоно-рябої молочної породи вищі показники продуктивності. Надій корів, які утримуються у стадах із високим рівнем годівлі (п = 2703), становить 4614 кг, ідо перевищує показники стада І групи господарств на 25,6%. Це вказує на те, що ці тварини мають високий генетичний потенціал за надоєм і досить ефективно реагують на підвищення рівня годівлі.

Разом з тим, корови української червоно-рябої молочної породи поступаються за продуктивністю ровесницям німецької (на 1130-2069кг) та північноамериканської (на 2709-3648 кг молока) селекції.

Для визначення племінної цінності порід за молочною продуктивністю (Оп) нами розроблено і апробовано такий алгоритм:

-Ь х

(5)

де Ь2 - коефіцієнт успадковуваності селекційної ознаки; РмЖ; - показник кількості молочного жиру (кг) тварин за відповідну (і) лактацію; Рм, - надій, кг (ровесниць, стандарт породи); Вж;, - вміст жиру в молоці, % (ровесниць, стандарт породи); Вмжі; - кількість молочного жиру, кг (ровесниць, стандарт породи).

Кращими за показниками племінної цінності виявилися чистопорідні червоно-рябі голштинські корови (Сп = +9,2 кг молочного жиру). Різні показники характерні для тварин однієї породи, які утримуються в неоднакових умовах середовища. Так, корови української червоно-рябої молочної породи, що утримуються при низькому рівні годівлі, мають показники племінної цінності у 2,2 рази нижчі (табл. 11).

Досить переконливим прикладом впливу умов середовища на ефективність схрещування є дані, отримані в стаді ДПЗ "Христинівський". У 80-х роках (початок виведення породи) з розрахунку на корову на рік згодовували до 50 ц корм. од. і надій становив 3470 кг молока. З одночасним підвищенням генетичного потенціалу стада за надоєм, збільшився і рівень годівлі (1985-1990 рр.). Це відповідно сприяло підвищенню ступеня реалізації генетичного потенціалу. У наступні роки (1990-1995 рр.) погіршився рівень годівлі і продуктивність стада знизилась до 3814 кг молока (рис. 1).

11. Продуктивність корів різних порід

Порода Група госпо- дарств Кількість госпо- дарств Згодовано кормів на корову на рік, ц корм.од. Молочна продуктивність Індекс молочності, кг Оцінка породи за продуктивністю, (молочний жир, кг)

п надій, кг жир

процент кг

Симентальська 1 8 42,3 795 3253 3,79 123,3 616,4 +2,7

2 6 59,9 634 3324 3,78 125,6 628,2 +3,5

Українська 1 8 42,3 1248 3675 3,72 136,7 683,6 +3,6

червоно-ряба

молочна 2 6 59,9 2703 4614 3,82 176,3 881,3 +6,8

Червоно-ряба

голштинська:

німецької

селекції 2 1 60,4 164 5744 3,89 223,4 931,0 +5,8

Північно-

американської

селекції 2 1 62,7 28 7323 3,89 284,8 1186,9 +9,2

Надій,

Згедсиэ-

Роки

Рис.1. Вплив рівня годівлі на реалізацію генетичного потенціалу корів (-) за надоєм (—)

Оцінка генетичних змін за екстер’єром тварин української червоно-рябої молочної породи. Проведена оцінка типу будови тіла (п= 1351) за удосконаленою нами лінеарною методикою дала змогу встановити екстер’єрні особливості корів, вирощених у різних стадах. Аналіз показав, що на формування бажаного типу будови тіла корів мають вплив генотип, батьківське поголів’я, рік оцінки та умови середовища.

В динаміці оцінки за 1990-1997 роки спостерігається тенденція до поліпшення екстер’єру тварин української червоно-рябої молочної породи. У 1990 році показник оцінки вираженості породи становив 22,1 бали (45,2% від загальної суми балів 48,9), а в 1997 р. - 28,7 бали (50,1%). Молочна система оцінена відповідно у 18,7 (38,2%) і 23,4 бали (40,8%). Це вказує на те, що за рахунок цілеспрямованого добору та підбору у корів формується спеціалізований молочний тип будови тіла.

Серед оціненого поголів’я (п=1351) найбільше корів зустрічається з такими недоліками екстер’єру, як провислі бабки (39,7%), шаблистість задніх кінцівок (30,4%), провисла спина і поперек (25,2%), груба голова (26,0%). Особливо часто у тварин спостерігається важке плечолопаткове зчленіння, провислі бабки, ступінчасте вим’я та наявність додаткових дійок.

Оцінку корів за типом будови тіла здебільшого проводять лише двічі за період їх господарського використання. Крім того, оцінка корів основана на їх родоводі і власних показниках, а не на тому, як вони передають свої якості потомству.

Для оцінки генетичних якостей (Єк) корів - майбутніх матерів бугаїв за екстер’єром нами пропонується такий алгоритм:

Єк — И х (Дук — Рук) +1м х ■+- Іь х , (6)

де Ь2 - коефіцієнт успадковуваності ознаки; Д^ - показники лінійної оцінки екстер’єру дочок і-го генотипу, .і - го року, к - го стада; Р^к - показники оцінки екстер’єру одногенотипних (і) ровесниць, у го року, к- го стада; Єм і 6б -

племінна цінність за екстер’єром матері та батька корови; ІМ- 1Б - вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації.

Викладена методика дає змогу коригувати вплив на результати оцінки генотипу дочок та ровесниць умов середовища та племінних якостей батьків. Ми передбачаємо, що вагоме значення ця методика матиме при широкому впровадженні трансплантації ембріонів, коли від однієї корови отримують кілька десятків потомків.

Нами вивчено особливості формування типу будови тіла корів української червоно-рябої молочної породи в розрізі родин. Встановлено, що за всіма врахованими ознаками, крім показників м’ясної продуктивності, кращими виявилися родини корів ДПЗ «Христинівський». У цих тварин добре виражені крупність (4,72±0,055 бали, 0=9,13%), молочний тип (4,55+0,078 бали, 0=13,46%), міцність (4,26±0,077 бали, 0=14,22%).

Визначені показники коефіцієнта кореляції між фенотипом потомків і родоначальницею не підтверджують теорії щодо зменшення його значення в наступних генераціях (табл. 12). Так, коефіцієнт кореляції за типом будови тіла між родоначальницею і дочками становить 0,44±0,123 (Р>0,999),

родоначальницями і онучками 0,36±0,113 (Р>0,99), а родоначальницями і правнучками 0,07+0,053 (Р<0,95). Разом з тим спостерігається підвищення коефіцієнта кореляції між суміжними поколіннями (дочки-онучки 0,18+0,015, онучки-праонучки 0,26±0,111).

12. Коефіцієнти кореляції між показниками оцінки типу в родинах

Покоління ДПЗ “Шамраївський” ДПЗ “Христинівський” В середньому

кількість пар лактацій т + т кількість пар лактацій гіш кількість пар лактацій гіш

Родоначальниці -дочки 38 0,4310.151 16 0,4710,236 54 0,4410,123

Родоначальниці -онучки 42 0,3810,147 28 0,1710,193 70 0,3610,113

Родоначальниці -праонучки 25 0,0510,205 12 0,1410,313 37 0,07+0,053

Дочки-онучки 40 0,21+0,159 65 0,16Ю,205 105 0,1810,015

Онучки- праонучки ЗО 0,3310,178 47 0,2110,159 77 0,2610,111

Аналогічна закономірність спостерігається в обох дослідних стадах. Це вказує на те, що селекціонери недостаньо уваги приділяють оцінці та добору

тварин за екстер’єром. Встановлена закономірність пояснюється не ефективністю добору маток за врахованою ознакою, а впливом батьків-бугаїв через підвищення частки спадковості. Це підтверджується і даними таблиці 13.

13. Показники коефіцієнтів успадковуваності типу будови тіла в родинах молочних корів

Генерації Ь2±ш Р

0,14 ±0,005 >0,999

Р2-Р3 0,30 ± 0,073 >0,999

Р3-Р4 0,39 ±0,017 >0,999

Аналіз отриманих даних показує, що коефіцієнти успадковуваності за екстер’єром підвищуються з кожним наступним поколінням. Якщо цей показник у БрИг становить 0,14±0,005 (Р>0,999), то в Р3-Р4, відповідно,

0,39±0,017. Зовсім протилежна закономірність встановлена нами за показниками коефіцієнтів успадковуваності надою (Рі =0,34±0,098 та Р3 =0,24±0,093). Ми схиляємося до думки, що на даному етапі більш ефективною є селекція тварин української червоно-рябої молочної породи за типом будови тіла.

Племінна цінність бугаїв за екстер'єром та молочною продуктивністю їхніх дочок. При великомасштабній селекції створення нових і генетичне поліпшення наявних порід на 90-95% відбувається за рахунок інтенсивного використання бугаїв-лідерів. Це безпосередньо стосується і до формування будови тіла тварин.

Нами проведено оцінку 36 бугаїв за молочною продуктивністю та екстер’єром їхніх дочок. Аналіз отриманих даних показав, що не завжди плідники є одночасно поліпшувачами за молочною продуктивністю та оцінкою типу дочок. Проте вірогідність оцінки бугаїв за врахованим комплексом ознак (молочний жир+тип будови тіла) значно підвищується.

Для оцінки бугаїв за екстер'єром дочок нами розроблено такий алгоритм:

С = Ьх^ ~ Р'^ - 0,5 х [и2 х(М -я)] + 0,25 хСІМ (7)

2А* ”

де Ь - коефіцієнт регресії; \У - поголів’я ефективних дочок; Дук - Р^к -показники оцінки екстер’єру одногенотипних (і) дочок (Д ) і ровесниць ( Р) го року, к-го стада; Ь2 - коефіцієнт успадковуваності ознаки ; М - оцінка за екстер’єром матерів дочок оцінюваного бугая; X - оцінка за екстер’єром ровесниць матерів (стада); вик - племінна цінність за екстер’єром батька бугая.

За результатами оцінки чистопорідних голштинських бугаїв (п=30) встановлено, що за надоєм їх племінна цінність становить +45,1 кг молока, за

вмістом жиру - 0,01%, молочним жиром +1,0кг та за оцінкою типу - 0,02 бали. Щодо бугаїв (п=6) української червоно-рябої молочної породи, то вони виявилися погіршувачами за показниками молочної продуктивності (С=-57,1кг молока;-0,02% жиру;-1,0 кг молочного жиру), але поліпшувачами за оцінкою типу. Результати оцінки ліній бугаїв у розрізі порід підтверджують цей висновок.

З метою підвищення ефективності добору бугаїв для селекційних центрів необхідно оцінювати їх не лише за молочною продуктивністю, але і за показниками лінеарної оцінки типу дочок.

При нагромадженні автоматизованої бази даних за дочками бугаїв і корів племінних стад стане можливим застосування підбору "на замовлення" із урахуванням оцінки типу матерів і батьків бугаїв. Моделювання такого підбору дозволить компенсувати недоліки екстер’єру у майбутніх потомків бугаїв за допомогою позитивних якостей дібраних до них корів.

Удосконалення популяції української червоно-рябої молочної худоби за умов великомасштабної селекції. Оскільки основною метою розведення української червоно-рябої молочної худоби є підвищення генетичного потенціалу породи за молочною продуктивністю, то при розрахунку програми ми брали до уваги надій. Нами розрахований оптимальний варіант програми селекції (табл. 14), який передбачає добір 36 плідників, оцінених за потомством за рік, із яких 8-12 використовують як майбутніх батьків бугаїв. Псголіз’я матерів становить 720 корів. У віці 1-2 місяці відбирають ремонтних бугайців (близько 240 голів), одержаних від парування “на замовлення”. До 12-місячного віку 25% з них вибраковують за енергією росту, екстер’єром і конституцією. За показниками відтворювальної здатності вибраковують 21% бугайців у віці 10-14 місяців. Створюється банк глибокозамороженої сперми з розрахунку 30-40 тисяч доз на кожного перевірюваного плідника. На перевірку за потомством щорічно ставлять близько 140 бугаїв, спермою яких осіменяють 55% активної частини популяції для одержання 50 ефективних дочок на кожного перевірюваного бугая.

Оцінка програми селекції залежно від генетичної структури породи показала, що збільшення кількості ліній знижує генетичну й економічну ефективність селекції. Так, збільшення кількості ліній в породі від 5 до 25 знижує величину генетичного прогресу за надоєм на 6,3 кг молока від корови на рік. Визначені параметри добору корів-первісток за екстер'єром та відтворювальними якостями, сприяють підвищенню ефективності селекції в популяції, спрямованої на формування спеціалізованого молочного типу тварин придатних для використання в сучасних прогресивних технологіях.

14. Параметри та генетнко-екоііомічна оцінка програми селекції

Показники Значення

Розмір популяції, тис. корів 600

Активна частина популяції, тис. корів 420

Кількість ліній в популяції 5

Кількість ремонтних бугаїв, голів 240

Вибракування бугаїв за: енергією росту, голів 60

відтворювальною здатністю, голів 38

результатами оцінки потомства, голів 106

Поголів’я бугаїв, яких використовують після оцінки, 36

голів

Добір корів-первісток: надій, кг 3700-4600

вміст жиру в молоці, % 3,70-3,80

вміст білка в молоці, % 3,10-3,20

Проміри тулуба (см):

висота в холці 131-134

коса довжина тулуба 156-172

обхват грудей 192-207

ширина грудей 43-44

глибина грудей 64-68

ширина в маклаках 46-51

обхват п’ястка 18-20

Відтворювальні ознаки (днів):

міжотельний період 365-385

сервіс-період 80-90

вік першого отелення 860-890

Жива маса (кг) у віці:

першої доби від народження 27-32

першого осіменіння 340-360

корів-первісток 440-460

Генетичний прогрес за надоєм, кг 48,9

Загальний ефект селекції за надоєм, кг 147,6

Прибуток на корову на рік, грн 219,23

Проведені нами розрахунки програми селекції української червоно-рябої молочної худоби є підставою для висновку про те, що її ефективність залежить від генеалогічної структури породи, частки вибракуваних плідників за показниками росту і розвитку, сформованого банку сперми на одного перевірюваного бугая та періоду використання сперми оцінених бугаїв.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обгрунтовано методи породоутворювального процесу через застосування сучасних досягнень популяційної генетики та окремих елементів великомасштабної селекції у вигляді принципово нових підходів до формування ліній, родин і генеалогічної структури української червоно-рябої молочної породи. Проведено ретроспективний селекційно-генетичний аналіз продуктивних і племінних якостей поголів’я. Запропоновані нові організаційні та методичні підходи щодо створення консолідованої високопродуктивної популяції української червоно-рябої молочної худоби, пристосованої до місцевих умов середовища із врахуванням розвитку ринкової економіки.

2. Сучасна популяція української червоно-рябої молочної худоби характеризується досить високим генетичним потенціалом за молочною продуктивністю (5,5-6 тис. кг молока), задовільними показниками живої маси (індекс молочності 680-880 кг ) і жирномолочності (3,72-3,82%). Від кращих корів-рекордисток надоюють 8-10 тис. кг молока і більше (Русалка 4725: в -11857 кг -4,01% - 475 кг; Цитра 5086: в - 11622 кг - 3,99% - 464 кг; Арнаутка 0285: в - 11635 кг - 4,0% - 465 кг та ін.). Реакція корів різної структури генотипу на рівень середовища неоднакова. Більшою мірою реагують на рівень годівлі корови української червоно-рябої молочної породи. При підвищенні рівня годівлі із 42 ц корм. од. до 60 ц корм. од. на корову на рік надій збільшується від 3675 кг до 4614 кг молока, або на 25,6%.

3. Розвиток генелогічної структури української червоно-рябої молочної

породи базується на взаємозвя'зку селекційних процесів у лініях і родинах, що дає змогу концентрувати генетично найбільш цінний матеріал. Від корови-рекордистки (в - 8775кг - 3,96% - 347кг) Молі 0016 (батько Ред 1748622, С= +754 кг, +0.03%, +31 кг) отримали 4 синів із середньою племінною цінністю +137 кг, +0,03%, +5 кг; від Русалки 4725 (батько Р.В.Сайтейшн 1728339, 0= + 197 кг, -0,02%, +6 кг) отримали 2 синів із племінною цінністю: Руслан 3754 (батько Дейрібой 1922414,0= +279кг, +0,03%, +12кг), в= +225 кг, +0,01%,+9 кг та Рим 5219 (батько Моубі Ред 378905, +255 кг, -0,05%, +7кг),

Є=+195кг,+0,00%, +7кг.

4. При розвитку родин у поколіннях кожна наступна генерація набуває якісно нових характеристик. Доведено, що при міжпорідному схрещуванні у кожному наступному поколінні генетичний потенціал за надоєм у потомства підвищується, але ступінь його реалізації неадекватна. В родині Камчатки 5858 генетичний потенціал потомства в першому поколінні становить 5500 кг молока, ступінь реалізації - 88,9%, а в четвертому, відповідно, 7250 кг і 66,2%. Генетичний прогрес за надоєм в родинах молочних корів, визначений за розробленим нами алгоритмом, становить +28,9 кг ( родина Ляльки 5040) та +3,6 кг (родина Арфи 1414) молока. Економічна ефективність селекційно-

племінної роботи з родинами, виведеними при чистопорідному розведенні, становить 184,57 грн (з розрахунку на корову на рік), а при схрещуванні -199,65 грн.

5. При формуванні родин в умовах міжпорідного схрещування з кожним наступним поколінням втрачається генетична подібність потомства з родоначальницею. Коефіцієнт кореляції за надоєм між родоначальницею і Р| становить 0,37 + 0,139, а з Р4 - 0,12 ± 0,236. Аналогічна закономірність встановлена і при визначенні коефіцієнта успадковуваності надою. Якщо, у Р, він становить 0,34 ± 0,136, то в Б4 майже вдвічі менший - 0,18 ± 0,091. Родини, сформовані при чистопорідному розведенні, мають вищі показники коефіцієнта кореляції (0,61 ± 0,070), ніж при схрещуванні (0,37±0,139), що вказує на необхідність консолідації генотипу новоствореної породи за рахунок розведення “в собі”. Точність оцінки родин і окремих корів-рекордисток підвищується, коли збільшується кількість врахованих джерел інформації. Проведене прогнозування племінної цінності корів-рекордисток показало, що її величина залежить від показників продуктивності матерів (вища лактація і перші три), племінної цінності матерів за власною продуктивністю і батьків за потомством та самих рекордисток з урахуванням вагових коефіцієнтів кожного джерела інформації. Встановлено, що не завжди прогнозована племінна цінність збігається з фактичною. Теоретично розрахована племінна цінність корови Дунайки 1174 за надоєм становить +776 кг, а фактична +360 кг молока. Недостатня реалізація генетичних можливостей рекордистки пояснюється негативним впливом умов середовища.

6. Окремі корови-рекордистки позитивно вплинули на своє потомство (дочок і синів) і мають важливе значення в удосконаленні продукуючих і формуванні нових родин і ліній. Вірогідність оцінки рекордисток підвищується при використанні розробленого нами алгоритму, який дає змогу коригувати вплив на результати оцінки з боку синів і дочок та матері і батька. Частка впливу на величину показника племінної цінності корів-рекордисток, оцінених за нашим алгоритмом, з боку матері становить - 10,6%, батька - 13,1% синів -10,7%, дочок - 65,6%.

7. Доведено, що підвищення інтенсивності використання корів новоствореної породи зумовлене рівнем їхньої продуктивності, скороченням сервіс-періоду, стресостійкістю та тривалістю господарського використання. Негативного впливу з боку батьківської (голштинської) породи на основні показники відтворення як маточного поголів’я, так і плідників, не спостерігається. У корів української червоно-рябої молочної породи (п=1033) міжотельний період становить 381 + 8,4 день, що менше, ніж у симентальських ровесниць, на 20 днів. Кращими і близькими до оптимального є показники сервіс-періоду (95 ± 4,7 днів). Бугаї української червоно-рябої молочної породи (п=117) мають кращі показники спермопродуктивності порівняно з симен-талами, але дещо поступаються голштинським північноамериканської селекції.

Середній об’єм еякуляту у 12-місячному віці становить 2,82 ± 0,081 мл, 87,6 доз із одного еякуляту, у 36 місяців, відповідно, 3,31 ± 0,096 мл і 120,3 доз та в 60 місяців 3,46 ±0,135 мл і 124,4 дози.

8. Червоно-рябі молочні корови більш стійкі до стресу, але поступаються сименталам за тривалістю господарського використання на 1,4 - 1,8 лактації. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між живою масою телиць української червоно-рябої молочної породи різних генотипів у 6-, 12- та 18-місячному віці і надоєм за лактацію. Найвищі показники кореляції отримано в групі тварин генотипу 1/2С1/2ЧРГ (+0,17 -0,39), найнижчі - в Р3 (+0,02-0,22). Кращими за надоєм виявилися тварини, вік першого осіменіння яких становить 18-19 місяців незалежно від генотипу (Рі=18— 19 міс. - 5369 кг; 20-21 міс. -5071 кг; 22-23 міс. - 4872 кг; 24 і ст. - 4922 кг молока).

9. За даними оцінки екстер’єру 371-ї корови-первістки різного походження встановлено, що для тварин української червоно-рябої молочної породи характерний спеціалізований молочний тип будови тіла. Вони відрізняються від сименталів крупністю за рахунок збільшення лінійних промірів (висота в холці 132-135 см), глибиною грудей (69,9-71,3 см), кращим розвитком тулуба, більш тонким кістяком (обхват п’ястка 19,7 - 18,8 см).

Адекватно до спадковості за голштином змінюється тип будови тіла і плідників української червоно-рябої молочної породи. Висота в холці 2-річних бугаїв генотипу 1/2С1/2ЧРГ становить 136 ± 2,9 см, у 3/4 - кровних - 141 + 1,1 см, а 7/8 - кровних - 142 ± 2,4 см. Кращими вони є і за індексами будови тіла: збитості (128,2 - 123,6%, проти 124,1% у сименталів), тазогрудного (102,2 -100% і 96,4%), костистості (16,2-15,5% і 16,6%), довгоногості (48,5-50,0% і 48,3%). За типом будови тіла плідники української червоно-рябої молочної породи більш подібні до спеціалізованого молочного типу.

10. Розроблені та апробовані на практиці семи племінних стад (п=1351) рекомендації щодо створення високопродуктивної молочної худоби української червоно-рябої молочної породи шляхом добору за типом будови тіла. Доведено, що на формування екстер’єрних особливостей тварин новоствореної породи впливають генотип і фактори середовища. Запропонований алгоритм оцінки генетичних якостей корів - матерів майбутніх бугаїв за екстер’єром дає змогу враховувати вплив на результати оцінки потомства, матері та батька. Дослідження показали, що за допомогою цих рекомендацій можна вести селекцію на формування бажаного типу будови тіла тварин з високою молочною продуктивністю.

11. Погіршення умов середовища більшою мірою впливає на рівень надою корів, ніж на оцінку типу. Оцінене поголів’я корів у 1990 році мало середній надій за першу лактацію 5187 кг, у 1994 році - 4849 кг, у 1997р. -4132 кг молока, за типом - відповідно 48,9, 52,6, 57,3 бали. Встановлено досить значні розходження між стадами корів за окремими недоліками будови тіла. Так, х-подібність задніх кінцівок в оціненого поголів’я (п=46) КСП “Росія”

зустрічається у 8,7% корів, а в ДТ13 “Золотоніський” - 34,0%. Провислість спини і попереку у 18,0% корів із ДПЗ “Золотоніський” і 41,3% племрадгоспу “Подільський”. Найбільше корів зустрічається з такими недоліками екстер’єру як провислі бабки (39,7%), шаблистість задніх кінцівок (30,4%), провисла спина і поперек (25,2%), груба голова (26,0%).

12. З метою підвищення ефективності добору бугаїв для комплектування стад селекційних центрів необхідно оцінювати їх не лише за показниками молочної продуктивності, але і за результатами оцінки типу будови тіла їхніх дочок. Розроблений з цією метою алгоритм дає змогу коригувати вплив генотипу дочок, року, стада матерів, та батьків бугаїв. За даними оцінки 36 бугаїв із урахуванням комплексу ознак (молочна продуїсгавність + екстер’єр) встановлено, що не завжди бугаї—поліпшувачі за молочною продуктивністю є покращувачами і за екстер’єром. Категорію поліпшувача за типом отримали 17 бугаїв, молочною продуктивністю — 16 (2:1). Одночасно за двома врахованими ознаками поліпшувачами виявилися лише 11 плідників (3:1). Це вказує на те, що вірогідність оціїпш бугаїв за врахованим комплексом ознак підвищується.

13. Визначенням селекційно-генетичних параметрів, які характеризують тип будови тіла молочних тварин (п=538), встановлена позитивна кореляція між окремими показниками тішу та рівнем молочної продуктивності корів, що коливається в середньому в межах +0,2-0,3. Коефіцієнт успадковуваності окремих статей тіла знаходиться в межах від 0,22 (сумарний бал) до 0,60 (вираженість молочного типу). Коефіцієнт кореляції за типом у генераціях родин корів становить 0,44-0,36 (Р>0,999), а коефіцієнт у сі і ад ко ву в а н ост і підвищується з кожним наступним поколінням (І'і-Г-2=0,14; р?-р4==0,39; при Р>0,999).

14. Розрахована програма великомасштабної селекції української

червоно-рябої молочної худоби показала, що величина генетичного прогресу в популяції становить +48,9 кг молока. Вона зумовлена взаємодією таких факторів: інтенсивність добору тваріш, величина спермобанку на

перевірюваного бугая, вірогідність оцінки плідників за потомством, генеалогічна структура породи та її величина. Оптимальний варіант селекційної програми для сучасної популяції тварин української червоно-рябої молочної породи передбачає використання 36 бугаїв-поліпшувачів не більше 5-ти ліній, добір 720 корів потенційних матерів бугаїв. Це забезпечить загальний ефект селекції 47,6 кг за надоєм та 219,23 грн прибутку на корову на рік.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При селекційній роботі з лініями та родинами слід використовувати розроблені нами модельні алгоритми оцінки і добору тварин за комплексом ознак. Формування генеалогічної структури породи проводити шляхом селекції на бугаїв-лідерів і зокрема на “короткі” лінії через плідників власної репродукції та прогресивні гілки Ізюма 1305, Мая 5573, Смуглявого 5455, Діалога 2009.

2. Для інтенсифікації селекційно-племінної роботи бугаїв-плідників слід оцінювати не лише за молочною продуктивністю, але й за типом будови тіла їхніх дочок. Селекцію з масивом української червоно-рябої молочної породи спрямувати на удосконалення типу будови тіла та ознак молочної продуктивності, використовуючи розроблені нами параметри добору (продуктивність, проміри тулуба, відтворювальні ознаки, жива маса), викладені у селекційній програмі.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Дубін А.М., Буркат В.П. Лінійна оцінка типу і генезис породи. - К.: Аграрна наука, 1998. -108 с.

Наукові статті у збірниках і журналах

2. Дубін А.М., Соколенко І.П. Оцінка генетичних змін у стадах великої рогатої худоби при схрещуванні //Молочно-м’ясне скотарство. - Вип. 83. - К.: Урожай, 1993.-СЛ4-16.

3. Дубін А.М. Роль бугаїв-лідерів у генетичному поліпшенні популяції //Розведення і генетика тварин. - Вип. 27. — К., 1995. - С.33-36.

4. Дубін А.М., Дріпа А.Н. Чи спадкове захворювання на лейкоз? //Тваринництво України. - 1995. -№6. -С.22.

5. Дубін А.М., Шемігон О.І., Сірацький Й.З. Результати використання імпортної худоби німецької селекції в Україні //Молочно-м’ясне скотарство.-Вип.87. - К.: Урожай, 1995. -С.13-15.

6. Дубін А.М., Буркат В.П. Екстер’єрні особливості корів різних генотипів червоно-рябої молочної породи //Молочно-м’ясне скотарство. -Вип.86. - К.: Урожай, 1995. -С. 19-22.

7. Дубін А.М., Коваль А.І. Теорія практичного підходу у розведенні червоно-рябої молочної породи //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць. - Вип.!. - Біла Церква. - 1996. -С,52-55.

8. Дубін А.М. Селекційні методи підвищення продуктивності молочної худоби //Тваринництво України. - 1997. -№3. -С.13-14.

9. Дубін А.М. Оцінка бугаїв молочних порід за екстер’єром їх дочок //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць.- Вип.2, ч-l. -Біла Церква. -1997. -С.160-163.

10. Дубін А.М., Дріпа А.Н. Схильність тварин різного походження до захворювання на лейкоз //Вісник аграрної науки. - 1997. - №7. -С.З 8-40.

11. Дубін А.М. Роль родин корів червоно-рябої молочної породи в одержанні плідників //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць,-Вип.З, ч.-І. -Біла Церква. -1997. -С.242-246.

12. Селекція української червоно-рябої молочної худоби за господарсько корисними ознаками / В.П. Буркат., О.Ф. Хаврук., А.М. Дубін., А.І. Коваль.,

зо

В.М. Боякова //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць,- Вип.4, ч.І. -Біла Церква. -1998. -С.188-192.

13. Дубін А.М. Нова система оцінки екстер’єру молочної худоби // Тваринництво України. - 1998. -№8-9. -С.11-13.

14. Дубін А.М. Селекція корів червоно-рябої молочної породи за морфологічними і фізіологічними ознаками вим’я //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць,- Вил. 7, ч.-l. - БілаЦерква. - 1998. -С.168-172.

15. Дубін А.М., Бащенко М.І. Розрахунки селекційної програми розведення української червоно-рябої молочної худоби в Черкаській області //Розведення і генетика тварин. -Вип.29. — К., 1998. -С.9-16.

16. Дубін А.М. Залежність продуктивності та стану здоров’я корів молочних порід від вгодованості //Розведення і генетика тварин. - Вип.ЗО. - К.,

1999. — С.37-40.

17. Дубін А.М. Оцінка скстер’сру корів та бугаїв-плідників //Вісник аграрної науки. -1999. -№1. -С.41-44.

18. Дубін А.М. Племінне значення та методи оцінки родин корів //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць. - Вип.8, ч.-2. -Біла Церква, 1999. —С.80—85.

19. Оцінка та використання бугаїв у різних умовах середовища / А.М. Дубін, А.І. Коваль, Т.М. Коваль, Л.К. Херсонець, В.М. Боякова //Науковий вісник ЛДАУВМ ім С.З. Гжинького.-Вип.З, ч.-l. -Львів, 1999. -С.202-204.

20. Дубін А.М. Корови-рекордисгки та їх значення в генетико-популяційних процесах //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць,- Вип.9. -Біла Церква, 1999. -С.202-209.

21. Дубін А.М. До питання оцінки родин в молочному скотарстві //Вісник аграрної науки. - 2000. -№6. -С.48-50.

22. Дубін А.М. Характер успадкування селекційних ознак у родинах корів //ВісникБілоцерків. держ. аграр. ун-ту: 36. наук, праць.- Вип.12. -БілаЦерква,

2000. —С.49-52.

Брошури

23. Дубин А.Н., Рудик И.А., Басовский Н.З. Методические рекомендации по изучению линейной оценки экстерьера К.Р.С.-Белая Церковь, 1992. -20 с.

24. Рекомендації по оцінці корів молочних порід за вгодованістю/ А.М. Дубін, І.С. Воленко, В.П. Буркат, Ю.Ф. Мельник -К., 1994. -8 с.

25. Дубін А.М., Дріпа А.Н., Шарандак В.І. Методичні рекомендації по вирощуванню корів молочних порід. -Біла Церква, 1995. -27 с.

26. Дубій А.М. Інтенсивне тваринництво Великобританії. —Біла Церква, 1995.-36с.

27. Методичні рекомендації по оцінці бугаїв-плідників молочних порід за власного продуктивністю, відгодівельними і м’ясними якостями потомства/ А.М. Дубін, М.С. Ківа, С.І. Тіток, А.І. Коваль. - Біла Церква, 1998. -26 с.

28. Буркат В.П., Дубін A.M., Гергун Т.М. Методичні рекомендації з лінійної оцінки екстер’єру тварин української симентальської м’ясної породи. -Біла Церква, 2000. -24с.

Матеріали і тези наукових конференцій

29.Дубин А.Н. Оценка племенной ценности быков по типу экстерьера их дочерей // Новое в породообразовательном процессе: Матер, науч. конф. ИРГЖ УААН. -1993. -С.79-80.

30. Дубін A.M. Вплив голштинських бугаїв-плідників при формуванні на Україні популяції червоно-рябої молочної породи //Селекційно-біотехнологічні методи використання генетичного потенціалу с.-г. тварин: Тези доповідей першої міжн. наук. конф. молодих вчених і спеціалістів. - К., 1994. -С.30.

31. Дубін А.М. Проблеми породи та перспективи розвитку скотарства в Україні //Теоретичні і практичні аспекти породоутворговального процесу у молочн. та м’ясн. скотарстві: Матеріали наук, вироби, конф. - К., 1995. - С. 50-51.

32. Дубін А.М., Бащенко М.І. Розрахунки селекційної програми червоно-рябої молочної худоби Черкаської області //Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук, практ. конф. -БілаЦерква, 1995. -С. 144-145.

33. Дубин А.Н. Отбор и использование быков-производителей в селекционных программах //Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин: Матеріали міжнародної наук, вироби, конф.-К„ 1996.-С. 63-64.

34. Дубін А.М. Алгоритм моделювання на персональних комп’ютерах оцінкц бугаїв за екстер’єром //Біотехнологічні селекційні та організаційні методи відтворення, зберігання і використання генофонду тварин: Матеріали наук, практ. конф. -К., 1997. -С. 182-184.

35. Дубін А.М., Соколенко І.П., Дріпа А.Н. Реалізація селекційних програм щодо генетичного покращення окремих стад молочної худоби //Методи створення порід і використання с.-г. тварин: Матеріали міжн. наук.-практ. конф. - Харків, 1998. - С. 134-136.

Дубін А.М. Популяційно-генетична характеристика української червоно-рябої молочної породи та методи її удосконалення за умов великомасштабної селекції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2000.

Вивчено особливості виведення української червоно-рябої молочної породи з використанням основ великомасштабної селекції. Розроблена система методів оцінки та ефективності селекції основних структурних одиниць породи ліній і родин, а також бугаїв-лідерів та корів-рекордисток. Удосконалена

методика оцінки екстер’єру тварин молочних порід за лінеарним методом. Розрахований оптимальний варіант програми великомасштабної селекції української червоно-рябої молочної породи з максимальним генетико-економічним ефектом.

Ключові слова: популяція, порода, генетичний прогрес, генетичний потенціал, великомасштабна селекція, ефект схрещування, племінна цінність, лінія, родина, бугай-лідер, корова-рекордистка, екстер’єр.

Дубин А.Н. Популяционно-генетическая характеристика украинской красно-пёстрой молочной породы и методы её усовершенствования в условиях крупномасштабной селекции. -Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области, 2000.

Изучены особенности выведения украинской красно-пёстрой молочной породы с использованием основ крупномасштабной селекции. Разработана система методов оценки и эффективности селекции основных элементов породы, линий и семейств, а также быков-лидеров и коров-рекордисток.

Результаты проведённых исследований показали, что на формирование генеалогической структуры украинской красно-пёстрой молочной породы значительное влияние оказали производители голштинской породы. Используя практику формирования "коротких линий" за два-три поколения выведена новая специализированная молочная порода, признанная как селекционное достижение.

При селекции в направлении молочного типа особенная роль принадлежит семействам. Женские особи в семействе различаются между собой по уровню генетического потенциала. Это обусловлено интенсивностью использования быков-улучшателей как отцов будущих коров-рекордисток (матерей) и генетическим трендом в стаде. Исходя из этого, разница между средними показателями племенной ценности коров разных поколений, разделённая на генерационный интервал и будет характеризовать среднегодовой темп генетических изменений в семействе. Первостепенное значение семейств состоит в получении от них ремонтных производителей— будущих отцов быков. Выявлено, что не всегда от высокопродуктивных семейств получают лучшее потомство. Лучшими по этому показателю оказались семейства коров Заботы 9639 (п = 2; Є = +191 кг, +0,02%, +8/0 кг), Калины 3344 (п = 2; в= +194 кг, +0,01, +7,2 кг) и др. Причем, и среди малопродуктивных семейств получают производителей с высоким генетическим потенциалом. Так, от семейства Басни 3837 (Є= -80,5 кг, -0,02°/о, -4,2 кг) получили двоих производителей со средней племенной ценностью +117 кг, +0,03%, +6,0 кг.

Подтверждением целесообразности оценки быков по комплексу признаков (молочная продуктивность + оценка типа) являются полученные

нами результаты. Оценка 36 быков по молочной продуктивности и экстерьеру дочерей показала, что не всегда производители являются одновременно улучшателями по этим показателям. Вместе с тем наблюдается положительная зависимость между племенной ценностью отцов быков и их сыновей. Мы объясняем это тем, что потомок унаследует половину генетической информации от отца, и половину от матери. То есть, если быки и их сыновья достоверно оценены по качеству потомства, то уровень племенной ценности сыновей, относительно теории аддитивного наследования признаков, равен половине племенной ценности отца.

Разработанная селекционная программа предполагает отбор 36 быков-производителей в год, оценённых по потомству, из которых 8-12 используются как будущие отцы быков. Поголовье матерей быков составляет 720 коров. В 12-месячном возрасте проводят отбор ремонтных быков (240 голов) полученных от "заказного" спаривания. До 12-месячного возраста 25% поголовья выбраковывают по энергии роста, экстерьеру и конституции. По воспроизводительным способностям выбраковывают 21% быков возрастом 1014 месяцев. Формируется банк глубокозамороженной спермы с расчёта 30-40 тысяч доз на каждого проверяемого производителя. При такой схеме селекции генетический прогресс по удою составляет 48,9 кг молока. Эффективность разработанной программы селекции зависит от генеалогической структуры породы, удельного веса выбракованных производителей, сформированного банка спермы и периода использования спермы оценённых быкоз.

Ключевые слова: популяция, порода, генетический прогресс,

генетический потенциал, крупномасштабная селекция, эффект скрещивания, племенная ценность, линия, семейство, бык-лидер, корова-рекордистка, экстерьер.

Dubyn A.M. Population and genetic characteristic of Ukrainian red-and-white dairy breed and the mthods oo its improvement in the condition of highscale selection. - Manuscript.

A Dissertation towards the completion of doctor degree in agricultural sciences, specializing in genetics 06.02.01 - animal breeding and selection - Institute of Animal Breeding and Genetics of the Ukraine Academy of Agricultural Sciences, v.Chubinske, Kyiv Region, 2000.

There were studied the particularities of Ukrainian red-and white diary breed creation with the using the basis of highscale colection. There was developed the system of methods for animal evaluation and selection effectively of the main structural units of breed lines and families and bull-lider with high-productive cows. There was improved the methods of body external type of dairy cattle with lined method.

There was calculated the optimal variant of highscale program for selection of Ukrainian red-and-white dairy breed with maximal genetic and economic effectivity.

Key words: population, breed, genetic process, genetic potential, highscale selection, breeding effect, breed value, line, family, bull-lider, high productive cow, exterior.