Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Почвенные вредители кукурузы центральной степи Украины: вредоносность и экологизация защитных приемов

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Почвенные вредители кукурузы центральной степи Украины: вредоносность и экологизация защитных приемов"

ЙІНІСІ2РСЇЇЮ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСШ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

я(рлп:ш'.!.:і джіагжп аграшп шятсиш

П Н п '' • і

Иа іграпп.7с пукопасу

СЕДОРЧЕШСО СРІЯ ’МЮЛЛЙОШЧ

ГРУНТОВІ ШОДІИ1Ш ЮТРУД2И /АНТРАЛЬНОГО СТЕПУ УКРЛШі: ШОДОЧНШІСТЬ ТА ЕКОЛОГІСЩЯ

захисних а\ходів '

05,01,11 - захист рослин від ккідникіз та хвороб

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Гобога виконана в Інституті кукурудзи Української академії йі‘ттчх наук, ■

Науковий кепівник - доктор сільськогосподапськнх наук, ппо-. фссоп ПИСАРЕНКО В.Н.

Офіційні опоненти:

- доктоо сіяьськогосподапськіпс наук Доля Ц.Н.

- кандидат біологічних наук Стовбчатнй Б.И.

Провідна організація - Інститут захисту рослин УААН

’ Захист відбудеться умр І934по /0 „ГОДИНІ

неі йасідаїші спеціалізованої вченої пади К, 120.71.07 в Укпаїнсь-коиу дотжаьному етапному унівепситеті (Київ, вул.Героїв 0бошжи,ІІ, 3-й учбовий корпус, ауд. В60).

Ппосшо ішяйняїи участь у роботі спицІалІаоЕ&ної роді; або вислати відгук на автореферат в 2-х ппимішиках, завірений печаткой Вашої установи, за в^песов: 2Ь204І, Кмїв-41, пул.Героїв Оборони, її;, соктоп захисту дпсиртецій. •

З днаертацісо полна ознайомитись > бібліотеці уніворсититу.

Лвгопефепат розісланий поЗ " сі£т5 199^п.

Вченіїй еекратап . ,)

спеціалізованої вченої пади, /// /

кандидат біологічних наук /.у/: /’»«'” /- Ш-труба Л.Г.

///у7/ -м • '

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТО

Актуальність теми. Серед стпатегІчпнх нпоблсм, янТ доконче тпеба ітпіішти УкпаїнІ в нпКстислІлиі) термін, ледве нз головная С забезпечення ипгоду гтодуктрми хппчоїпаїтя.

Збільшення валового эбопу упог.и:о осона гі нашій дсгяпої значно») міпоіз можо бути досягнуго за шхуно к посівір куиугудпи; Ця культуш, З метою ЛИПО ОТГШ/ПННЯ ЗСЛІИ, конічно ПИ/иЕйЄЇЬСЯ на плоді близько 2,5 мли гп, а урота’.і сягає 7 >ші. токи.

Зростаюча питома ппгп кукурудзи в загальному обсязі сільськогосподарської плодукції, побить іжиишім роаа.ирекі;л експоримен-тпльно-тео’г'отичнкх досліджень по II захисту від шкідників та пп-тогоніп. ЦопІчнІ птрпти лиме від ьжідників! ппи «продуванні пшениці, кукупудяи та Іншій зешотшх культур по Україні становлять ■

24,4 ;,;лн. ЦентнепІв (А.К.Ольховська-Бупкова, 1990). _

Поніж пізноІдних екідникіп, по тліть собою особливу небезпеку рослинам кукупудзи V» початку їхнього онтогенезу, личинки коваликів та чорнишів вважаються найбільш поотренкми І шодочин-ними. За результатами обстежиш виробничих посівів зернових культур Дніпропетровської області, п 1938-1990 роках заселеність ланів дротяниками та нсспоакшіми дротяниками коливалась к межах 49,8-64,455.

-Шкода під’дротяників виявляється в зріджуванні посівіп тп пригнічуванні ушкоджених послин. В наслідок пошкбджегия личинками коечликір моко втрачатись до 16-3 Г,' урожай зернових (Л.Ї.Гор- ' батик, 1969). "

. До сьогоднішнього дня" для захисту сільськогосподарських культур рід грунтових ккідникіп викопистоеуються Інсектициди, Б тому числі І хлорорганічні, ЯКІ коять високу ПСРСИСТОНТИІСТЬ. Ок-ПІМ того, ПГ,П внесенні біоцидних речовин у грунт з мотою знищення ГВДНТОВИХ шкідників, спричиняється перевитрата Інсектицидів на одинице плояі, тому що спївпТ^нопення об’ємної маси грунту з масою рослини, яку захищають, дугге з начне.

Тону розробка більп екологічних систем захисту проростаючого насіння кукурудзи с дуяе актуальной на цей час,

Мета та задачі досліджень. Головною метою досліджень став пошук шляхів підвищення продуктивності посівів кукурудзи зь рахунок зменшення шкоди, яку завдають цій культурі личинки хуків короликів та чорнишів (дротяники I несппавжні дротяники) в режичі

Інтенсивної ‘технології її виподування; водночас ставилось за мету домогтися певного скорочення пестицидшго навантаження на агроценозі! кукурудз'!*, із богзпн’.'х та зношуваних умовах ЇІ культивування.

Для цього треба було уточнити бидовий склад популяцій дротяників та наспозюяиїх дпотяніжіи, а також з'ясувати окремі аспекти їхньої екології, а само: •. ‘

- хатактеп морфо-оитогенотичних реакцій «Ізних гібридів кукурудза на поикоддения насіння та проростків грунтовими шкідниками;

- особливості шкодочиїшості дротяників та исспрованіх дротяників в умовах пестицидпого гніту, обумовленого насиченням грунту агроценозІс гербіцидами;

- ЕПЛІІГ1 Еологозбопігаичого обробітку гвунту на ШКОДОЧИННІСТЬ

'фітсфагів-е/лфзбіонтів. ■ ,

Поряд з висвітленням ціх питань передбачався пошук сполук ппігподнього доходкоїшя з приваблтчими для грунтових шкідників властивостями, які б моїзш було використовувати для трофічної дезорієнтації доотяників та несправжніх дротяників, & також удосконалення дсяянх елементів передпосівної Інкрустації насіння кукурудзи. •

Наукова новизна роботи. Дослідженнями встановлено, що посіви кукупудзи в центральному Стену УкоаІна пошкоджуються Дротяниками двох fi/Дів г>оду • : fjqude-i SjxdaicZ (X.) I

Saiioitі ои.$$і4Іапи£І%ІМ та ноелпязкнілг дг>отянию\« видів Cmad%onotu-& aiMpei Wen Л $&&£), Cs^pica^(P/{.) .

Виявлено, до вологонакопичуючі грунтозахисні системи облобітку гпунту в зоні досліджень посилюють пошкодденність насіння І проростків куиупудзи личинками коваликів та чолшшів, в тоИ ке час використання для догляду па носінами к,»хут>удок гербіцидів зкон-

шус ИКОДОЧИННІСТЬ ф ІТ СІ* Л ГІЬ - Є Д СіфО б IО ИТ ІВ .

В умовах модельного експерименту досліджена реакція різних за вегетаційним періодом гібридів кукупудзи на травмування, то завдать послинам на початку їх онтогенезу грунтові шкідники.

Практична цінність роботи. Здійснені дослідження показали екологічну доцільність псийому тимчасової токсикації сходів кукурудзи 40%-ит к.а.рогору та 30£-ною пастою мариалу в умовах зрошення з використанням гумату //а, як стимулятора росту І роа-витку послин,-

' Доведена принципова можливість використання тютюнового пилу, як контактного протруювача, для передпосівної обробки носіння ку-

- з -

купудзи з метою ЗМСНЖШІЛ ПОПІСОДКЄШІЯ глуитовгак шкідниками.

Результатами ппльовлх есперігуонтів г.илвлсио, що отриманий в ппоцосі пс-іеттшнлеііня синантгопнями пухами нативнсго свинячого гною біопопегній, а такох свіжа бсропио з лушпини солишикового насіння с птипабливини для личинок гуків коглликіп І можуть см-когїистовупатися для їх харчового дезорієнтування не песівах куку пудя и .

Вивчена можливість стимулювання розвитку кукурудзи за допомогою егологічно безпечних речовим пгпімусп та футфупола, вико-листания яких птпіскотс плоцес ппоходченнп рослинами кукурудзи найбільи улазливих для гпунтопих т;Ідш;кІп етапів свого онтогенезу.

Аналіз пошкодження послин пізнії* зг. вегетаційним періодом гібпидів кукугудзи дозволяє зпобити висновок ггоо то, ао гіаїшьо-стиглі гібяиди пошкоджуються менш ціле сепедньог.амні та пізньостиглі, однак, пазом з тим, вони виявились й нацмени стійкими до пошкодження. А цо вимагає диференційованого підходу до передпосівної обробки насіннєвого мптепіплу. '

Реалізація результатів досліджень. Виробниче впровадження результатів досліджень здійснювалось в насінницьких господарствах НВО по'кукурудзі ’’Дніпро" в 1988-1990 роках.

Апробація роботі;, ііттеріали дксеотації доповідались на засіданнях науково-методичної ради відділу рільництва Інституту кукурудзи УААН (І988-І99Ір.р.); на Республіканській конференції "БІотехнологІя одержання копмового білка, екологічно чистих препаратів, підвищуючих врожайність, птеміксів, форї.юнтів та вітамінів кошового призначення" (Дніпропетровськ,- 19Э0); на Першій •республіканській туковопппктичній-конфепоііціі молодия вчених (Дніпропетровськ, 1993); на засіданні ітфедпи-захисту Дослан Полтавського сільськогосподарського Інституту (Полтава, 1993). .

_ Публікація результатів досліджень. Окремі положення дисертації відображені в шістьох дпукезанхх поботах.

Обсяг 1 структура дисертації. Дисертаційна робота шкладона на 134 сторінках машинописного тексту І складається з вступу, шести позділів, висновків,1 пропозицій виробництву (107 стор.), а також списку літератури (27 стор.), включаючого 274 найменування, в т.ч. 35 Іноземних аетопів , та додатка. Робота Ілюстрована б рисунками та 23 таблицями.

■ ашст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ,

Розділ і. Нарис вивченім екології І пошука способів погул'йвліпя чисельність» популяцій кова-. . ликів та чот>ші:иІв

Обговорюється стан досліду.онь еколого-біологічких особливосте (І фітофагів-идсхфобіоктів подини Сісалеіссае І %пеі&опіс£о&

В філогенетичному аспокті аналізуються притаманні Іи адаптаційні властивості, які роблять цоьлиьою «остійну наявність ціх організмів, а само їх личинок - дротяників та неспгаїтіїх дротяників, в вито» иоценозлх геобіо маймо будь-якої польової агроаносистеші,

Ипостожуеться поступове становлення елементів системи захисту висіяного насіння та сходів ятх культур (особливо кукурудзи І сонясшиу) рід грунтових шкідників, передбачаючих виявлення змін чисельності фітофагів на полях та сггоямовшіа викоцистання агротехнічних заходів, хімічних та біологічних методів боротьби а ници.

Обгрунтовується актуальність опрацьовування екологічно без-почішх засобів захисту проростаючого насіння кукурудзи від шкідливих комах-гообіонтів.

Розділ 2. Грінтоио-кліидтичні і копи та нетонка пповедеїшя дослідів

У попиїй частині цього позділу наводиться агпокліматична характеристика иісцовосшй доедідхмнь: тошггооіі Дослідного господарство І СмнольнІконськоІ селекційно-дослідної станції Інституту кжурудзи,-розташованих в цситпальній ствпоаїй ооні України. Особливо підкреслюється, що фактопон, який вмяначас тут иологі>ть орного грунтового капу І, як наслідок, впливаючий на розвиток польових культур І водночас на ашодочинність дпотяників та несправжніх дпотяииків е кількість опадів в квітні-травні та на початку ЧОПБНЯ.

Аналіз метеорологічних особливостей вегетаційних періодів 1533-1931 років, під час яких здійснювались дослідження, пов'язано 3 екологіє» ГРУНЇ0Ш1Х ШКІДНИКІВ та онтогенозом І^КУріДОН, а тднолі а-наявними'даними щодо пошкоджшшсті цІе-г культури.

У другій частині описіються методи дослідмйнь, виконаних від-

попідно до загальноприйнятої методики польового досліду (Б.Л.Дос-пехов, 1979). Усі польові досліди закладалися у трикратній повторності. Ділянки трирядні, площа кожної - 20 н2, усі рослим кукурудзи НЛ ДІЛЯНЦІ облікові. .

Чисольнїсть личинок жуків когяликІБ та чорнишів гизначалася методом поснглінк грунтових розкопок. На кожному обстонувяном* полі по двом діагоналям або у тхоЕому порядку копали облікові ями 50x50 см I глибиною до 50 см. Грунт Із ял попобирали руками I підраховували виявлених в ньомї дротяшікіп та несправжніх,дротяників. Кількість ям встановлювали зплеяьо бід розміру поля» Після розбивання проб підраховували загальну кількість личинок по неїх ямах

I вираховували їх соподно чисельність на I ик (12 ям 50x50 см ста-попить 3 н ),

Знайдені личинки фіксувались 70;,’ спиптом з подальшим їх видовим ототожненням.

Кпім обліку чисельності грунтових икідників, встановлювалась також поикоджоність висіяного насіння та сходів кукупудок. На дослідних ділянках для цього висівали загущене міжряддя, рослини якого потім викопувались та петелько аналізувались. На рядкових посівах у 20 місцях поля підколупали по 5 сходів І оглядом визначали кількість пошкоджених й загиблих сходіп та насіння.

Видову Ідентифікацію дротяників та несправжніх дротяників здійснчвали в лабораторних умовах відділу захисту рослин Інституту кукурудзи, використовуючи визтчнпки -оа редакцією іі.С.ГІля-това (1964), В.Г.ДолІиа (1973); на кафедрі екології тварин Дніпропетровського держуніверситету та в відділі ентомології Інституту зоології їм. І.І.Шмальгаузона АНУ. ‘

Математичка обробка здобутій даних проводилася за програмами, опрацьованими для конпмогера ІВМ/РС/ХТ (фірма ТЇІІсгоіоІІ ), Кореляційний аналіз виколено згідно з методиками, викладеними Б.А.Доспеховш (1979) І Г.З.ЛакІшш (1920).

' Розділ 3. Видовий склад популгдій личинок коваликів та чорнишів п агпоценозах кукурудзи центрального Стопу України

Базуючись на матеріалах розкопів, які здійснювались на протязі 1290-1992 покій, можна говорите про обмеженість видового складу дротяників та несправжніх дротяників, населяючих різні стації вилошугання кукурудзи. . ■ . -

- б -

З родини і/о/еВ^/ае н« полях Дослідногр господарства І СинельнІкопсьиоІ с.-д.стащії знайдені лише ■

&риІа(еЯ (£) та ^£іоіе-& уиф&яийіїМ.) .Домінуючим ВИДОМ В УСІХ біотопах ВИЯВИВСЯ іриіліфї(г£.)

(тпбл. І),

Таблиця І

. Цтіевідиоісення нидів дротяників, знайдених

їй поеіоах кунул/дзи

Рік досліджень (Кількість онасип !нагального число лярів личинок/ в відсотках від

|ВСЬОГО, Е Т.Ч. | і ішіа/.оїї "І .0 ;

1990 269/100 І60/У& 109/40,5

1991 289/100 247/06, іі 42/14,5

1992 192/100 183/913,3 9/4,7

В богарних ^мярлх личинки ковалика посіпного становили в сєгедньоуу за гри ’’оии дослідтань 79,4:~, а на зрошенні - 81,8^ ,

від загальної кількості ?илііяоішх дготягііикір, . , '

Сзо-Ім якісний оклодоц личинки години Іемі'гісп.ахае- ■

представлені так само оіімаксно, /ш І ковалики. Ллшо два еиди

ЧОпНИШІЕ ЕИЯСЛГНО Г.р'4 аі'.&ЛІТІ Г'ЛУНТГ>?0І ентоі.ісфзуни ОГРОЦЗНОЗІП

кукурудзи. Цз емдм С^^іссійР$. гі&С^&п,а8оп6Іи-{>

77?ЄП.Х&?і-і/сС£>/&і Г$йі.{) . Водночас личинки чор-

нишів значно лоступаїстьсг родині коьгїликій сеосю чисельністю: дротяники складали г середньому 9!>,9Й, а і («справжні дротяники -4,Т>і гід загального числа г'яяглгних ти гозкопах ли^чноч фГгоІагІв-педобіонтіп,

Це полонимо, тну, дг. па лспіод Ї990—І99П гокіи спостерігалось поссідознс скорочення частки шслряіКі'ніх дротяників в грунтових ппобох а в,52 ДО о.р%Лтс. І).

Ппи цьоі,*і , С^игмРе7іс?Ісі&^ісгЯ^іі Шея (оІіеіЛсосс<{і Лиіі-.) було пнайдено лиао і. експериментальних агроценозах вирсаувашш кукурудзи, де грунт насичувався гербіцидами в л.озах від 42,0 до 6-5,0 кг препарату на один гектар рілля за період 1983-1991 років.

Аналізуючи матеріали попередніх авгопів те власні наявні дані, г'обїітьс/; припущення, шо і укожх кукурудзяних агроценозі» центрального та південного С-хопу У<таІім; до ця к*льт,ура випадається з я Інтенсивною технологій^, пІд(5унасться початкова адаптація більш

- 7 -1990г.

91,5

8,5

1932 г

3,7

—Тепе&зіопісіае

— ££аІе%ІсІае

рис. І. Кількісно спіееідкоксішя (%) наспід іш-іГх дротяників та д^отяникір р г^унтоних ігобах на посівах ку кіндзи Дослідного глсподп’-'стпа та СинельнІкпвськоІ е.-д.станції.

- В -

екологічно пластичних видів поди» б£аХе%іо£сіе-%ьв&іояіс&і& .

та

' Розділ 4, Вплив дояких факторів Інтенсифікації аемле-т>обства на тпофічну активність дротяників та носггоавжіїїх дротяників

4.1, Вплив вологозбепігаючого гпунтосахисного . обробітку гпунту 1Ш ШКОДОЧИННІ-ІТЬ личинок

коваликів та човдияїв . '

І1т>и порівняльному аналізі впливу поличково1' та безполичкової опакки пілля під кукупудзу на динаміку чисельності дротяників та неспяавкніх дротяників в агпоценотичнтс умовах ;ентпального Стопу Укпаїки, сиостегігається тенаенція до зниження -X чисельності в адатопі, «о отвотоеться опанкою з обог.отом плапа тунту (табл.2), , Таблиця 2

Порівняльна чисельність дротяників те нзсправхніх дротяників ппи різних способах глибокого обробіт-

• «су тунту

Рік спосте-ІПоличкова опанна (ллуг ІИ-4ІБозпол..чкова опанка (плуг режонь !35;глиб:ша ооанки 26-27 см)1 спотами Т.С. .Пальцева, гли-!__________________________________________1 бина опаїїіш 26-27 см)

\ середня кількість личинок на .1 ________-

ІВойгепбІцид- іГогбІцидніїй !Бсзгег>б1цид-!ГепбІцидний !иий фон Сцульїфон.(сильне !ний фон Сну-Іфон (сильна Іове насичшшяїнасичсшія гт+льове насиче!насичення гг»ук-!глунуу)_____________Інту.66 иг/ганиип тунту) 1 ту.66 кг/го)

1939 І,3+0,8 1,3+0,5 6,0+2,6 4,3+1,2

1990 2,0+1,І І,1+0,2 5,0+1,3 4,5+1,3

1891 0,8+0,5 . 2,4+1,0 6,3+1,1 5,8+1,6

1992 0,9+0,3 І,7+0,6 5,£і,Є 5,оТо,а

Свподкс за І,3+0,7 І.бТо.б 5,Ь+1,7 4,9+1,2

, ТвнденчІя до накопичення грунтових ШКІДНИКІВ ппи глибокій базполичкоиїй о-панці збєпігаеться також в пожимі Інтенсивного біо-цидного гніту, обумовленого сильним насиченням грунту гербіцидами.

‘ Відносно підвищена щільність популяцій дп-тяників то несппавх-

ніх дротяників, яка формується при застосуванні бо.рполичкопої орпнки, пялирлс на збільшення ушкодження рослин кукурудзи І там, ДО ГеябІЦИДЧ >'0 ПІОСИЛНСЯ, І пги суцільному їх спасенні (табл.З).

■ Таблиця З

Вплип окремих елементів ІНТОНСИЕНіІХ технологій вирощування кукурудзи (обробіток гпунту та яа-стосугання гопбіциду) на шодочиниість личинок повпликіп та чорнишів (гібпнд Дніпровський 310)

Система об-)_____Попкодуєність рослин, ____________ ______

і безгепбІцидниП фон ,фон-сі'ЦІльно Б1ШСОЯКЯ ІЧгобІ-гпїнгі' І ____________________________|Цууіу аденіту, б л/га______

U938nU909n! І990п!сот^нІ ГЗНЗрІ ІШЗрі J990pt городи.

Поличкова 0,3 оранка (глибина 25-27см) •2,0 10,6 7,0 -з 7 w, r 1.4 4,1 3.1 '

Чизел«шшшя 10,9 (глибина ..Ь~ 27 см) 5,4 12,0 9,4 <?,4 3,6 ВД 6,0

Дискування 12,0 (глибина 1214 см) 3,7 14,& 10,3 7,2 2,6 2,9 6,2

HlpG,05~ . 1,7 4,2 1*7-4,2 Z.b 1.7 4,2 1,7-4,2

Водночас спостерігається загальна тенденція до зниження пои-кодкеностт рослин по у6їх системах обробітку грунту, дч <|юно.ч було внесення гербіциду аденіту, к.е.

В умовах Інт'нсифІкоцІЇ землеробства степової оони України одним з факторів обмежуючих зростання урожайності кукурудзи і стпс недостача вологи, що обумоплонз лілжешям водопроникності гпунту. ■

НвЛЯКШИОЬ ОД..ИМ З КОМПОНЕНТІ» ГгуН'і'ОІЗОГО розчину, продуктивна волога зиіігастьсл п кількісному відношенні в залежнеє?! під системи обробітку гтмгнту, а це, безпосередньо, впливав на трофічну активність грунтових шкідників.

/Діж поакодясніст'о молодих рослин кукурудзи їя запасами пго-дуктипної вологи з тунті спостерігається високий ступінь лінійної залежності ( г *0,7Ь-0,67). '

В той ш час, залежність упкодденпя лроросгніз кукурудзи аІд

тільності грунту, яка також змінюється під впливом обробітку, була від середньої до високої ( Г » -0,48 до -0,72>, •

А залежність між шкодрч.инністю дротяників 7 температурним режимом гр/ету, на глибині їх активної життсдТільності (0-10 см), виявилась ка стабільною по роках ( Г ■ -0,18 до -0,85) (табл.4).

[ Таблиця 4

' Зміна абіотичних факторів грунту І пошкодленості . кукурудзи дротяниками та несправжніми дротяниками

тяі ріанг.х системах обробітку грунчу (І989-І99Ір,р,, Юап грунту 0-10 см, гібрид Піонер ЗЬ/8!ЛЗ)

Система (Об' 'с/на !Запаси про- • ! Темпепаті ла Шошколженість.

обробітку 1маса ІдуктивноІ !груаті, ; * ■

грунту !гт нту і ?г/см !вологи, мм ! | °С 1 »

Поличковії!! 1,12 8.1 18,5 8.2

(26-27 см)

контроль

Безполичковкй 1,05 12,7 18,1 20,7

(25-27 см)

ЧиООЛЧЕЙННЛ 1,06 10,8 17,9 15,0

(10-27 см)

ІІІлкиЗ 1,06 10,б І8*1 16,2

(12-14 см)

Мілкий а щ/ля- 0,99 ІІ.О 13,1 16,6

винняч . (12-45 см)

КоибІковшіиЯ, чи- 2,04 11,8 17,6 15,6

зел«вбния пару та

ба.зполичіговіій під ячмінь (10-27 си)

КоаЗІнозглий, сла 1,01 12,2 17,6 18,0

а рооуа*льнанн>!?1

Ш*ЇЇГУ

КоефІЦіСНТ -0,48 до >0,72 0,75-0,67 -0,18 до -0,85

коргледІІ •

Текии ЧИНОМ, ГИХЛІСТЬ ДеСЯТИСЕНТИМвГООВОГО ИОЕЄрХШВОГО шару

грунту в поєднанні з вологою, яка зберігається в ньону за умов во-логозйврїгакічого обробітку, дозволяє личинкам коваликів та чорнишів легко орієнтуватися та перемішуватися в пошуках гророставчих касІшш иупрудзи. ,

' 4,2. Шкодочинність личинок коваликіь та чошишів

в умовах насичення груїг'у гепбіцидьі/'

Бпляі! гербіцидів на икодочишість дротяників та ноеггоаїшііх

дротяників досліджупапся з умоеах богарного польового стаціонару, де насичення чіллп го-чбіцидвии ство'пяпаяось плпхоу вноссння мінімальної дози ппапапаті, цо відповідям слабкому нясяиеіаш грунту Гербіцидами (42,0 кг/га) за період 1983-1591 покіп, та максимальної ДОЗИ СИЛЬНОГО Насичення, ЦО СТАНОВИЛО 66 КГ ППРПйППТї ка один гектар сівозміни па той ко час.

Безпосереднього впяиьу гербіцидів чисельність личинок груп* ТОВИХ ШКІДНИКІВ, навіть В уі/.ОЕПХ високого нпскчоішя рілля бісцвд-ними рочооишши, не спостерігалася (табл. 5).

Таблиця б ’ Абсолютно чисельність личинок коздликія та чорнияїв в умовах ші:;сималмісго насичоккя грінту гербІциддми

• (1989-1991 п.п.)

Гербіцид ШотіМЛ (Чисельність личинок на I м*-

•виїдати 1 {Поличкова оранка!Ьсзполичковд оранка

БезгспОІцидниП фон (контроль) Атпазии,Ь0£з.п. Ацстал,ЬЬ£ к.е. Ппимексгра.ЭД? 8 кг/га 7 л/га 6 л/га І.<+0,8 1,4+0,4 і.адз.а 1.9+0.6 5,4+1,7 4.1+1.! 4,6+1,5 4,І>+І,б

Суппас,80# к.о, ЕрадІКБН.вО* к.е. 7 д/га 7 л/га 2,040,4 1,1+0.7 6,7+1,3 4,4+1,3

!Іа чисельність личинок грунтових ШКІДНИКІВ більпо впляоас , спосіб обробітку грунту: в едптопі, по створюється безполичковою оранкою, чисельність фітофагів пиаи як на бозгербіцидному, так І на гйпбіцидних фоках в порівнянні зі звичайною опакксо.

11 той )»е час, ьиивлена теїиєнцїя до зннгкння шкодочкнності личинок коваликів та чогнгсаїв на фонах з внесенням як мінімальних, так І максимальних доз різних гербіцидів при еиг. вдуванні кукурудзи в богапшїх умовах,

Но навіть в насиченому гербіцидами едатопі, при загальному зниженні поякодхеності рослин кукурудзи ..^отяннкамк, достатньо чітко простежується хюсилени' їх икодочинноагі пп« безполнцавій оранці (гне, 2).

Зниження погодженості ВИСІЯНОГО НДСІШЮ та сходіз кукурудзи спостопігаеться в у копах зрошу пального виронування иул!>туп»і мри

ІІОШКОЛ^-ЕННІСТЬ РОСЛИН, '/,

О 2.0 Лр 6,0 во

1,0 3,0 5 р 7,0

МеХА«І306ХНи'' <\ОГЛ9А і А ПОСІЬАЛ'.И (КОНТРОЛЬ)

АтРЛЗИН,50/1 3.п.(6*г/га)

Атраькн , 50% З.П. (8ку^

Аі|£.ТАЛ, 55/. К.е(&л/ГА)

АцЕГАЛ, 55/. К.е(7угд)

П Р йме кет ра , БО^к.с. (Ч л/га) ГІРИМекстгл,5<^к.с.(бугл) £

Сургтас, дО/іка. (5л/гаj

Сурпас,80^к.є.С?Уга^ Шгжйг

ЕрА^^АН.ЗОДкє^^Ла] іїїетам

ЕРАЛ'^АН.в^К.е.^угА) ^^йвЁ=£Я

Цій» — Поличковий оброєіток грунту

— БЕаПОЛИЧКОВИЙ ОБРОБІТОК. грунту

Рис. 2. Дїодочинність дротяників та несправжніх д^о-' . . тяшікіб »а посівах куку’-удэи (Шомо^ 3978.«1Б)

- в умовах мінімального та максимального наси-

. ' чєння г'Ілля гербіцидами (І9В9-І99Іг>.п.)

ПНРСЯШІ ГСрбІЦИДІП 3 Г:0Д01).

Робитьел висновок, «п никогистпння гербіцидів іш посівах иукулудон Г флКТОРРу ГИНІ'.КІІПІИИ дисбаланс* ь цонобіоти^кх підношенню ніж послішоп-хайлїном І фії»{іяга-и. _

Розділ 5. Особливості зікодсчшшості дротяників на гіісігах гіб'-цдау куку^ідйя, а також поик-ЦІІ гібріиіь на іпин-.З/ЛсонІцть

насіння та ростків

Проведено попівпвльке оцікпрання пожкодченості гібридів кукурудзи, ао оідііосгться до рісинх грлі стиглості. Аналіз результатів трирічних (І58<3-І93С p.p.) польових дослідів, якими досліджувались упкодяоннл позли» ранньостиглого гібрид* кукурудзи Дніп-роьського 141Т, сопедгшотшкнього ПІонега 3978і!В та середньопізнього Дніпровського '/'SS’IB, показує, що з трьох гібридів ранньоотиг-лий Дніпровський І4ІТ испсо всього лоикодлувавея двоткняка.ми. Так, поідкоджоність висіяного насіння у нього виявилося нижче ни 27,І#, ніж у сєрєдньорпннього І на 30,3$ в лопіянянні з сопл-іньшізнім,

Пошкодяоність гишостнів у гібрида Дніпровського І4ІТ йена відповідно на 25,% та 33,8^, а коропових систем - на 32,Ь% нижче, ніж у Піонера 3973L1B та на І7,2£ иенвс в порівнянні з Дніптовзь-ким 7Ь8ТВ. .

З мето» з'ясувати особливості геаг>в»нкя гібридів кукурудзи, що відрізняться своїм вегетлцізиич періодом,'на траимівання, які наносяться росянками на початку їх онтогенезу дротяниками, в умовах лабораторного окспе^имонту, було змодчльапано сім наЯбІдьа характерних типіп пошкодження насінш. та паростків.

Оцінка довжини, маси ростків, а такох кпгеиавнх систем виявила, що вірогідне пригнічення, розвитку ростків та коріння Усіх трьох, різних за ле^Іодаля яоготиції, rl6r»tfilv спостерігається у. варіантах з травмуванням зародка та ЬО^-м підтинанням головного кореня; водночас, вилічення частки ендосперму пригнїчуече відбилося лише на иорфогеназі ранньостиглого гібриду Дніпровського I4IT,

Розділ 6. Екологізадія захисту іокурудли під грунтових шкідників

6.1. Лгпотсхнічні методи зниження чисольності популпЦІЯ коваликів в зрошувальних умовах пипояування кукурудзи

Відомо, що найбільш іразлнвими фазами розвитку коваликів с

відкладені яйця та личинки поспіх вікових стадій- Дослідами встановлено, ЩО ЗНй’іИО ЗЧОИЕУ.ТИ чисельність ДП07ЯНИКІВ мояна, ЕПЛИ-псочи саме на ці фаои, шляхом /оозпуписання тунгу голчатою бопо-ноп БІГ-3 після пс ,шого та дпугого скошування лоцепнл, яка с пепедпопєрсдником кукупудзи на поливних землях, на золений корм, а також після збипаїшя ллцеміи на насіння з пег.шого скощування,

З'.е.олии попутзиію абіотичних умов Існування шкідників, зниження яільності популяцій дротяників на фоні обробітку грунті' голчатою бопоно» за пепісд 1990-1992 т>.п. становило 66,7; 72,5 та Є2,ВД відповідно. .

6.£. Харчові атпавтанти, як моклива альтернатива Інсектицидам

Застосування Інсектицидів проти дротяників та несгтаїшііх дпогяників* сплямоване на їх максимальну депопуляція, не оптими-зус захисту посівів кукурудзи, хоча часто I забезпечує високий захисний ефект-.

Негативні наслідки, ; викликані застосуванням в боротьбі в грунтовими фітофагами Інсектицидів, очевидні, тому запаз ояладьо-вусться нова стратегія во взаємовідношеннях з ціми шкідниками, в основі якої лежить відмова під тотального їх гяниценил.

Б 1933-1990 г).т>. досліджувалась можливість викопиетакня біо-пегегноп, отриманого в птюцссі петіетгавлоння синаптчопиими мухами нагнаного свинячоі’о гною, та свіжого борошна з лушпини сонязїш-кового насіння, які мають атпактивні властивості для шкідливої мезофаунм. Іі дослідах передбачалось внесення біог.епегноя в тіядкіі, на глибину посіву куігупудои, з мето» з'ясування можливості ппи-ваблєинл личинок коваликів до ппороставчого насіння, а такок стріч* нове його внесення в міхияддя для хатічового дезогієнту йання икід-

НИКІВ.

Атттктквна властивість лушпини з соняшникового насіння вивчалася пляхом аналогічного II внесення в міяпяддя посівів кукурудзи. Створення стрічкової перешкоди з боп-оша ЛУШПИНИ СОНЯШНИКОВОГО насіння та біопспегною, внесених в міжпддцл гюсівів кукурудзи, зменшувало шпкодкеиісгь рослин в середньому на 40# I підвищувало урожай зерна ка 2,1-6',4 ц/га в порівнянні з контролем.

6.3. Удосконалювання метода передпосівної обробки насіння

Результати польових дослідів покапали екологічну доцільність

- іа -

доксикацІІ сходів кукурудзи 40%-ним к.е, рогору та 30%-нов теку-чоп пастою маршалу для зниження шкодочтшості дротяників в умовах зрощуваного вирощування кукурудзи на зерно.

Найбільша, в середньому за чотири роки, урожайність виявилась у варіанті, де передпосівна обообка насіння проводилась 40^-ним к.в. рогору (2,0 л/т) з доданням гуиату натпія, як стимулятора посту та адшггаг.шіі, в дозі 1,0 кг/т, Пошкодаоність рослин знижувалась на 5І>,*Ї2, додатковий урожай становив 6,2 ц/га. Цьому варіантові на на багато поступалися ваоїантк з використанням 403» к.в, фосфаміду (2,0 л/т) в чистому вигляді та 20%-ноІ текучої пасти марпалу (20,0 кг/т). Збільшення урожаю тут становило відповідно 4,7 та 4,8 ц/га. Аналіз півня вмісту 40,ь-ного к.е. рогору I 20^-ноІ тзкучої пасти маршалу, а також їх метаболітів, показав відсутність заляиків цих препаратів в зерні.

Слідячим напрямком в розробці методів, ио дозволяють анизн-тн втрати урожаю зепна кукурудзи відтунгови* икідників І водночас запобігти забрудненім вгрОекосистем пестицидами, був розук речовини рослинного походження, яка була би здатна замінити гшла-ІЗОМЄП ГеКОаХЛОрЦИКЛОГеКСННУ, ЩО КИКОрИСТОЩСТоСЯ в якості одного з компонентів тігаму - поширвного ігомтликсного протр^овача насіння.

Особливий Інтерес для захисту насіння «укидай від дротяників являє собою титановий пил (табл, б).

Таблиця 6

Ефективність застосування тютюнового пилу для захисту насіння та проростків кукурудзи від ГП/Нтових аяідників (гібрид Піонер оО'ЛіМВ,

І5ІІ9-І992 п.п.)

Варіант об- (Пошкодує-іГустота !Густота !Урожай

ройки насінняІність, % (стояння (стояння Ізепна,

1 (рослин в Ірослин пе-1 ц/га

! (період !род зйіоані

І (схотів, /СІНЯМ, % ВІДІ

1 (від ВИС. (ВИСІЯНОГО і

Додаток до урокао,

%

I І 2 1 3 ( 4 І 5 1 . 6

Контроль 26,8 74,6 66,8 37,1

Тігам,7055 з.п. (2 кг/т) 7,8 36,1 77,4 46,0 19,3

ЩА,т з.п. (2 кг/т) 15,2 78,5 69,8 37,9 2,1

Яотюновий пил (2 кг/т) П.6 81.1 69,8 42,3 12,3

І І 2 ! 3 1 4 1-5 » 6

ТШД,80$ а.п, (2 яг/тНтютюно-вий пил (3 кг/т) В,3 82,9 75,5 43,6 14,9

ТіЯД,805? з.п. (І .<г/т І+тятюно-БКЛ пил (2 *г/г) 8.4 80,8 74,0 43,2 14,1

ТКГД,«М з.п. (2 кг/г)-+тотимо-вий пил (2 кг/т) 8,3 02,8 72,0 43,1 13,9

ТЩ.6К а.п. \1 кг/т)+тютвдо-ВИЙ П’ИЛ (3 кг/т) II,4 81,9 71,0 42,3 12,3

Тютюновий пкл (3 кг/т) 13,5 81,0 72,8 41,4 10,4

^0,05 2,6-6,3 3,7-4,І

ПОСТІПЯТКІИСЬ в деякій Mini пспод тігамои, тпгюновий пил, о соб- 1

яйло в поєднанні а ВОХ-м а.п, ТдаД, дозволив знизити поикоджоність t

насіння та проростків кукупудзи дтютяникамн на ІЗ,3-10,в попів-няині з контролем. Додаток до урожоп становив від Ю,4£ до 14,9%, :

ВИСНОВКИ і

1. Домінуючим видом серед гпунювих ШКІДНИКІВ польових біо-

топів цоктлальнога Степу Укпаїни с ковалик посівний. В богарних умовах він становив в середньому 79,4$, а на зповзті 61,05? від і

(загальної кількості виявлових дротяників.

Чисельністю ЛИЧИНКИ РОДИНИ ЧОРНИШІВ значно постуПВПЇЬСЯ родині коваляхів. Зуетрічасмість дпотяників, в середньому зи три рони, становила 61,22, годі т несправжні* дротяників було знайдено лико в 2,ІЙіро6.

2. Виявлено тенденцію до зниженні, чисельності личинок дротяників І чопішїлів в едатопах, що ствопяатьсп орвккоп о оборотом пласта грунту, в порівнянні з глибокім безвідвальшш обробітком грунту, приблизно й 3,4 рази.

3. Відмічено високу ступінь лінійної залежності ( Р » 0,75-0,88) міе попткодмністо висіяного насіння І проростків Грунтовими шкідникам» та оапасами продуктивної вологи в грунті. При відвальній оранці грунту поикодженість рослин дротяниками становила в середньому 8,2$, а при вологозбопігаючій системі обробітку

Грунту цой показник коливався в чехах ІЕ>,0-20,7^.

4, Встановлено сплив гепбіццдіа на зниження шкодочннності дтіотяликіа на посівах кукурудзи в богарних та зрошуємих умоїах.

На безгербіцидному фоні пошкоджвність рослин кукупудзи становила 24,ЗІ , в той час як в тшлшмі гепбігації цой показник був І6,7£; уронай зерна становив 79,8 та 97,0 ц/га відповідно, .

5, Модельними дослідами виявлено, що серед гібридів кукурудзи пізних груп стиглості нацмена стійкими до пошкоджень, ао завдають висіяному насіїиш та проросткам грунтові акідники, е тшкньостиг-лі гібриди,

6, В умовах зношення знизити чисельність популяцій ДРОТЯНИКІВ мокла шіяхом обробітку грунту голчатоо бороно» БІГ-3, Знидон-

. ня чисельності личинок коваликів на фоні обробітку грунту ціє» бороною за період 1990-1992 р,т>. становило 66,7£, 72,£££ та С2Д« відповідно,

7, Виявлена можливість застосування біоперегною, отриманого . псротт»аьлонні.м личинками синантпогашх мух нативного свинячого ГНОЮ, ІІІЛЯХОМ ЙОГО внесення В МІЖПДЦДЯ ПОСІВІВ КІКУОУДЗН, з нормою 60 кг/га, для хаччавого дсзоріентуванші тентових шкідників, Додаток ^о упокой становив 13,8,6,

8, Установлена можливість суміщення біопорогноо та свіжого бопошма з лугаїит: соняшнинового насіння з грунтовим Інсектицидом

' для зниження пошкодконості кукупудзи личинками коваликів та чорнишів. Додаток до діожаю становив ІІ),7 та 8,3^ аідпоиїдко.

9, Вивчена сф:і:тмвнІсть використання для пепомпосівноі обробки насіннії КУКіПУДЗИ, з метою иіижиння ткодочииності дротяників а умовах зрошення, систсмнии препаратів матдаїлу, ЗОХ-І пасти та фосфьміду, Щ'^га к.е. спільно с г*матои натрію.

Найбільшу, в сииедньому за чаїиш попи, урожайність зєпна кукітьгдаи дала передпосівна обпоСжи ьазіния фосфауїдои, 40Й к.е. (2,0 л/г) з додаванням гумату натоіп у дозі (1,0 кг/т). Урожай перевидив контгольиий показник на 6,2 ц/га,

Ю, Дослідмена ефективність ііитюдпосівної обробки насіння кукурудзи тютюновим пилом, по в пізких дозах вводиться до складу плІвкоутБоппвчаї речовини УаКііД а чистому вигляді та разом з фунгіцидом, Використання тютюнового пил*, особливо в поєднанні з 80£ а.п. Т’/ГД, дозволило знизити цошкодкенісгь насіння дротяниками па ІЗ,3-18,Ь%% додаток упоиаю становив 10,4-14,9£,

II. Визначена можливість застосування гетероциклічного сполучення кнсню-фугфуролу (С^Н^О), його 0,01$ розчину, в дозі 20 л/т,

а токоя суміші агрімусу з фурфуролом (2,0 «г/т), як стимуляторів росту тп розвитку рослин кукурудзи. Додаток у рожа» становив

1. Писапэнко В.Ж, Ннтмха Л.А., Кузьмінов О.И., Лобань С.А., Фо~ дорченко И, Н. Удосконалення системи захисту рослин// Захист Зернов, від вкідн. та хвороб лри Інтенс.технологіях,- Дніпро-потроаськ, 1990.» С.5-ІІ,

2. Писаренко В..М., Колосников Л.О., Фсдорченко Ю.іЛ. Екологічно безпечні засоби захисту кукурудзи від дротяників// Тез.докл. Республік, коні. "Сіо’гехнол. одержання кормов.білка, еколог, чистих препаратів, підвищ, впожайн., проміксів, фермент, та ьітамін. кормового признач."- Дніпропетровськ,1990.-С.00-81.

3. Дудка Б.Л., Ковальов О.М., Квятковський А.Ф., іедопчоико Ю,У. Оахисї насіннєвих іюаіоіо кукурудзи під хиороб та екідшків// Інформ. листок РІ137-91.- Запорішш: ТДОІ, 1991.- 4 с.

-4, Писарошш В.іі., Ковальов О.И,, Зодорчецко Ю.Я. Харчові ппи-ыанни та фиромони - моялива альтернатива хімічному засобу аа-хиоту кукуріДзи від тунгових шкідників// Тохііолог . вироау-вання кукурудзи.- Дніпропетровськ, 1991,- СЛ46-І&0.

5. Пнсаронко В.ІІ., Ковальов О.М., Чорних С.А., Фсдорчонко Ю.М. Напрямки оуоігаєння пкодочйнності коваликів в агроцоиозах Степу ЖР// Болвузнь НЦІ кукурудзи $74.- Дніпропетровськ, 1991,-С.93-9Э.

6. Фодорчонко Вплив вояогозберігаачого гпунтозохиского об- '

• робітку грунту та ешдочшшість личинок коваликів їй чорниаїв// Бяястень Інст,кукурудзі: £777.- Дніпропетровськ, 1993.- С.89.

8,6-21,6Й.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації