Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Оценка состояния и пути совершенствования радиационной безопасности медицинских радиологов Украины по результатам радиационного мониторинга

ВАК РФ 03.00.01, Радиобиология

Автореферат диссертации по теме "Оценка состояния и пути совершенствования радиационной безопасности медицинских радиологов Украины по результатам радиационного мониторинга"

Нацюиальна академш наук Укра'пш Гнститут експсримеиталыю! патологи, онкологи ! радюбюлош 1 м. Р.С. Кавецького

МШстерство охорони здоров'я Укра'шн Украшський науково —дослщннй ¡нститут онкологи т а радшлогп

СТАДИИ К ЛАРИСА ЛЬВ1ВНА

УДК 615.849+614.876: 616 (2 Ук)

ОЦ1НКА СТАНУ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РАД1АЦ1ЙН01 БЕЗПЕКИ МЕДИЧНИХ РАДЮЛОГ1В УКРА1НИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РАД1АЩЙНОГО МОН1ТОРИНГУ

03.00.01- Радюбюлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата бюлопчних наук

'чгч

#

Ч

Кшв - 1998

Дисертацкю е рукопис

Роботу виконано в Харювському науково-дослщному шституп мсдичноУ радюлоги im. С.П. Григор'ева МОЗ Укра'ши (ХНД1МР)

Науковий кер1вник - доктор бюлопчних наук

Кал и и ко в Леонад Зиновшович Харювсысий науково-дослщний ¡нститут медично! радюлоги ¡м. С.П. Григор'ева МОЗ УкраУни, завщувач вщдшу дозиметрП' та рад1ацшноУ безпеки

Офщшш опоненти: доктор бюлопчних наук, професор Орел Валерш ЕммануТлович,

Укра'шський НД1 онколопУ та радюлоги МОЗ Укра'ши зав!дувач науково-дослщно! фпико-техшчноУ лаборатори

кандидат бюлопчних наук, Чумак Вадим Вгсалшович,

Науковий центр рад!ащйноУ медицини АМН УкраУни, кер1вник лаборатори дозиметра зовн'1шнього опромшення

Провщна установа - Нацюналыгий университет iMeHi Тараса Шевченка, бюлопчний факультет, кафедра радюбюлогн

Захист дисертащ'У в!дбудеться "11" листопада 1998 р. о 13 годин! 30 хвилин назаЫданш спещашзоважи вченоТ ради Д 26.155.01 в Iпетитуri експериментальноТ патологи, онкологи i радюбюлопУ im. P.G. Кавецького HAH Укра'ши (252022, КиТв -22, вул. Василыавська, 45).

3 дисертащею можиа озиайомитись у 6i6nioTeiti ШПОР HAH Укра'ши

Автореферат розюланий " 10"жовтня 1998 р.

Вчений секретар спец1ал13овано'1 вченоУ ради доктор медичних наук

•,f~ 1.В.Абраменко

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть теми. Широке використання джерел юшзуючих випромшень (Д1В) у р1зних галузях науково'У 1 практично"!' Д1ялышсп стало невщ'емною часпшою життя людства.

У медициш корпеть п\ц застосування джерел рад1ащУ очевидна - це свосчаена Д1агностика понад 75% р[зних захворювань методами рентгено-радюнуклцдаоУ д!агностики, променева терашя бьчыносп онколопчннх захворювань (Е.Дж.Холл, 1989; Доповш Наукового комггету з Д11 атомноУ рад1аци при ООН-НКДЛР 0011,1982, 1993, 1994).

Однак, поряд з користю юшзуюче випромгаення чинить ушкоджуючу дно па жив1 оргашзми вс1х р1вшв оргатзаци: шд юнпшного, тканшшого, органного до оргашзму у цшому. Вивчення закономерностей бюлопчноУ Д1Т юшзуючих випромшень 1 кшьюсна оцшка ефегпв опромшення при р1зних дозах с найактуалынишм завданням радюб'юлогн, рад'шцшноУ медицини та радгацшноУ безпеки (С.ПЯрмо-ненко,1988; Доповда НКДАР ООН,1982, 1988, 1994; Доповда Наукового комп-ету по бюлопчним ефектам юшзуючоУ радици - БЕ1Р,1980, 1990).

Робота м1жнародних оргашзацш у галуз1 рад1ацшного захисту (М1Жнародна ком1с1я з радюлопчного захисту - МКРЗ, М1жнародне агентство з атомноУ енергетикн - МАГАТЕ, НКДАР ООН), що проводиться протягом багатьох рокт по регламептаци р1шпп професшного опромшювання, дала можлив1сть практично повшепо виюпочити ризик виникнения норогових соматичних ефекпв опромшення: гостроУ та хрошчноУ променевоУ хвороби, променевих ушкоджень шюри 1 хрусталика ока та шншх наслщпв (А.К.Гуськова, 1988; Дж.Гофман, 1994; МКРЗ, 1977, 1991; МАГАТЕ, 1996; НКДАР ООН,1977, 1982,1988, 1993, 1994).

Вивчення дозових залежностей у галуз1 малих доз з метою оцшки оч1куваного виходу вщдалених соматико-стохастичних 1 генетичних ефетв радтцн залишасться, як 1 рашше, найбшьш важкою 1 суперечною проблемою у радюбюлогн та рад1ащйн1й безпещ (Ю.1.Москальов,1983, 1991; Дж.Гофман,1994; Публ!кацн МКРЗ,1989, 1991; БЕ1Р, 1980,1990).

Науковим комитетом з ди атомноУ радтцп при ООН запропоноваш кшьюеш критерГУ оцшки ефективносп ¡снуючих систем радшпшного захисту при профеайному використашп джерел рад1ащУ, що виходять з даних про колективш дози персоналу 1 дають змогу оцшювати от купаний вихщ вьхдалених соматико-стохастичних I генетччних ефекпв у залежносп В1Д дночих систем ра.'пацшного захисту (Доповда НКДАР ООН,1977,1982,1994).

ОггтимЬацк рад1ащйного захисту у такому випадку базусться па пор1внянт отриманих ризиюв В1ддалеиих ефекпв ра/иащУ з р1внсм прийнятпого ризику, який установлено м1жнародними оргашзащями для ¡нших вид1в /иялыюсп людини (МАГАТЕ,1996; У.Я.Маргул1с,1988; М.У/Ш1агт,1990; А. Wrixon,1993; МКРЗ,1991).

Разом з тим, у вцщовищосп до сучасних концепщй МКРЗ, оцшки ризикт вщцалених стохастичних ефекпв опромшення мшоть проводитися за величиною ефективноТ (шдившуальноУ, колективно!") дози (МКРЗ,1977,1991). Дана величина не може бути вимфяна, вона визначасться чи математичним розрахунком (метод Монте-Карло), чи моделюванням умов опромпновання на фантом"1 людини ^.НисЫ,1984; Не М1аойп^1991; В.Ю.Голков, 1987,1989).

НКДАР пропонуе "встановлювати зв'язок мiж виднрюваннями, проведеними у пол! випромшення рЬними дозиметрами, 1 поглиненими дозами в органах (тканинах) людини", I на пщстав1 отриманих коефщ1еш1в переходу оцшювати величину ефекгивно! дози для рЬпих грун персоналу (НКДАР ООН, 1977, 1982).

Як бачимо, визначення запропонованих НКДАР 1 МКРЗ показниюв можливе тшьки за результатами анашзу даних центрашзованого мониторингу шдивщуальних доз великих контингентт професшних груп пращвниюв, а не виб'фкового шдивщуального дозиметричного контролю (1ДК) в окремих установах. Практично у всгх розвинених крашах устшно функщонують централ ¡зоваш служби 1ДК, що дозволяе отримувати необхщну шформацио, своечасно визначати найнсспри-ятлшшш види робгг ¡3 джерелами ра/иаци та здшснювати заходи з оптим13ацн рад!ацшного захисту, спрямоваш на зниження дозових навантажень персоналу та ризикт очкуваних В1ддалених ефекпв малих доз рад^аци (Доповда НКДАР ООН, 1982, 1994; О.М.Кещ1а11,1990; .ГРАБЬтоге, 1991).

В УкраМ I кра'шах СНД оцшка ефеетивноит ¡снуючих систем рад'шцИ'шсно захисту 1 ризиюв вщцалених ефекпв ра/иацп при професшному опромниованш за показниками, пропонованими НКДАР та МКРЗ , донит практично не проводилася. Зв'язок роботи з науковими ппограмами, плачами, темами Матершш дисертацп пов'язаш з тематичними планами НДР: " Застосовувати методи термолюишесцентно!" дозиметрн для удосконалення дозиметричного забезпечення променево\" терапп хворих, оргатзащУ та проведения ¡ндивщуалыюго дозиметричного контролю медичних пращвниюв" № держ. реестрацн 01830067449, шифр ЕН.2.28.11.7.84; "Створитл та впровадити автоматизовану систему накопичення, збертання та анал13у даних масового 1ДК у центрах шдивщуалыюго дозиметричного контролю Латва та Укра'ши", № держ. реестрацн 01870027225, шифр СН.34.00.000.87; "Розробка аюуальних проблем ¡сторц радюлош на еташ становления суверенитету Укра'нш", № держ. реестрацн иА01003703Р, шифр ОК.91.12, у яких Стадник Л.Л. була виконавцем.

Мета роботи — оцшка сучаеного стану та визначення шляхпз удосконалення систем рад1ац1й;ю1 безпеки для знижеши доз та ризику вщцалених ефекпв професШного опромшеиня медичних радюлопв Укра'ши.

Для досягнения ц1сТ мети були поставлеш таю осиовш завдания: 1. За результатами центрашзованого 1ДК за 1981-1995 рр. оцшити колективш та середньор1Ч1п дози, вивчити розподш ¡ндивщуалышх доз в окремих групах

медичних радюлопв та iiinii кшьюсш параметри ра;иацшноУ безпеки; видишти групп шдвищеного ризику.

2. Вивчити закоиом1рност1 формування професшних дозових навантажень на персонал в залежносп вщ дпочих систем рад1ащйного захисту при основних видах po6iT з джерелами рад1ацн у медичноТ радюлогп.

3. Для груп шдвшценого ризику оцшити екшваленгш opraimi (тканинш) та ефективш дози при основних дозоутворювальних опсращях шляхом моделювання умов опромнновання на фантом1 людини.

4. Оцшити ризик шддалених соматико-стохастичних i генетичних ефекпв професшного опромшення медичних радюлопв Укранш.

5. Узагальнити даш для медичних радюлопв Укранш щодо показниюв захворювань за висновками диспансерних KOMicii та оцшити змши окремих ноказникт репродуктивно!" функцп шляхом анал1зу анкет генетичного опитування .

6. Обгрунтувати шляхи подальшого удосконалення систем рад1ацшного захисту та оптом ¡заци рад!ацшного мошторннгу.

Наукова новизна дисертацшноТ роботи полягас у тому, що:

вперше за результатами динамичного централЬованого мо1йторингу шдив1ду-альних доз професшного опромшення 2500 медичних радюлопв з 24 областей Укранш за 1981-1995 рр. та радтцшного мониторингу 20 медичних установ радю-лопчного профшю з 10 областей Укранш оцшено сучасне становище рад1ацшно1 безпеки при робо-ri з джерелами юшзуючих випромшень для pi3iinx систем рад1ацшного захисту у мсдичнш радюлогй'; вивчено колективш' та середньориш дози, розподш ¡ндивщуальних доз в окремих групах медичних радюлопв та inuii кшьюсш параметри pa/üaniiiiioi безпеки; вказаш шляхи подальшого удосконалення раД1ацшно1 безпеки та огптнзацп рад1ащйного мошторингу;

одержано HOBi дат про ефективш дози опромшення груп шдвшценого ризику серед медичних радюлопв за результатами експерименталыюго фантомного моделювання, оцшено вклад еюивалентних доз найбшып радючутливих opraiiiß у сумарну ефективну дозу, визначено стввщношення отриманих величин з показаниями ¡ндивщуальних дозиметр1в, оптим!зовано точки носшня дозиметр1в;

оцшено ризик вщдалених ефекпв за рахунок впливу малих доз хрошчного професшного опромшення медичних радюлопв УкраТни, а на прикпад1 аналву анкет генетичного опитування оцшено вплив професшного рад^ацшного фактора на 3f.iinn частота деяких показниив ренродуктивноУ функшУ.

Практичне значения одержаних результата роботи полягас у тому, що одержан! noni даш про умови формування дозових нава1ггажень персоналу при рпних системах рад1ацшного захисту, тенденцн змши доз при основних видах робгг у медичноУ радюлогй та ризик вщдалених ефекпв профеййного опромшення, яю можуть бути використаш у Д1яльносп служб радюцшноУ безпеки медичних радюло-пчних установ, радюлопчних В1ддшень CEC, диспансерних KOMicm, МОЗ Укранш.

Результата дано!" робота реашзоваш при розробщ та впровадженш у практичну дшашсть ус1х медичних радшлопчннх установ Укра'иш трьох методичних докуметпв. Запропоноваш науково-обгрунтоваш рекомендацн з оптим'шци рад'шцшного захисту, рад'тц'шного мониторингу для окремих профес1йних груп медичних радюлопв впроваджеш у практику роботи раду установ Укра'иш та спрямоваш на подальше знижеиня промеиевих навантажень персоналу, що гндтвсрджено 18 актами та довдаами ¡з обстежених установ. Особнстий внесок здобувача В процес1 викоиаиия дисертацп Стадник Л.Л особисто брала участь у виконанш уах дослщжень, яга викладено у дисертацшнш робоп:

самостшно провела радтцшне обстеження 18 медичних установ радюлопчного профшю 10 областей УкраТни, ще 2 установи було обстежсно сшльно з сшвробпником ХНД1МР Л.М.Ковалевською;

брала участь у проведенш вим1рювань шдивщуальннх доз, розрахунюв колективних та середньор1Чних доз та шших кшьюсних параметр1в радаацШноТ без-пеки за результатами проведения центраизованого ¡ндивщуалыюго дозиметричного контролю;

здшешовала метролопчне забезпечення метод1в центр алпованого 1ДК, провела удосконалення методики вим1рювань малих доз випромшення методом фотошивково! дозиметрй 1ФКУ-1;

виконала експериментальне внмфювашш екв!валентних органних (тканин-них) доз персоналу шляхом моделювания умов опромшения на гетерогенному антропоморфному фантом! АИегзоп-11аш1о, а також розрахунок ефектшших доз; провела статистичний анал1з уах результат!в доанджепь. Поршняння метролопчних характеристик мстод1в 1ДК (фотошивково! та термолюм1несцентио1 дозиметри) було проведено епшьно ¡3 еншробпникамн вцдалу дозиметрй та рад1ацшно'1 безпеки ХНД1МР (Л.З.Калмиков, 1.М.Романова, Г.Г.Горелик, Л.М.Ковалевська).

Апробацш роботи. Матер1али дисертацп доповщалися на Реснублжансышх з'идах, конференщях 1 семшарах з питань рад1ащйно1 безпеки (Хармв,1985, 1990, 1992, 1993, 1995; Вшниця,1989; Дшпропетровськ,1991; Одеса,1993; Кшв, 1998), Всесоюзному зЧзд рентгенолопв та радюлопв (Таллшн, 1984), Всесоюзннх конференщях з питань дозиметрй та рад1'ацшноТ безпеки (Москва, 1984, 1989; Лен'шград, 1986), Всесоюзних конференщях з дй" малих доз юшзуючих випромшень на гонади 1 плщ (Москва, 1БФ, 1986; Обншськ,1988), М1жнародних семшарах з питань дозиметрп 1 сучасних метод1в радицшного мошторингу (Харшв,1993; Мшськ, 1997), а також були представлен! на М1жнародному Конгреш з рад1ацшноТ медицини (Копенгаген, 1996).

Нубл^аци. Основш положения дисертацп викладено у 10 друкованих працях (4 статгях, 4 методичних документах, з них 3 в!домч1 шетрукцп, 2 тезах доповщей).

Структура та обсяг робот. Дисертащя складасгься з вступу, литературного огляду, опису матер!ал1в та м его/ив дослщження, 5 глав власних дослщжень, заключения та висновюв. Робота викладена на 150 сторшках машинописного тексту, м!стить 41 таблицю, 20 рисунюв, 6 додатюв. Список використа-ноУ лггератури складасгься з 162 джерел, у тому числ1 - 59 заруб1жних автор1в.

ЗМ1СТРОБОТИ Матер1алн та методи досл!джснь

До основних вид! в робгг з джерелами рад1ащУ у медичшй радюлоги в1днесено таю: контактна (внутршньопорожнинна, ашнкацп'ша та тканинна)

боД г 22б„ .

гамма-тератя закрнтими джерелами Со або Ка - група А; дистанцшна

гамма-те'ратя - група В; радшнуюпдна диагностика 1 тсрашя джерелами ¡ошзуточих

. 131т 198. 99ш„ 113т. . . „

випромшень у вщкритому виглядк I, Аи, I с, 1п та шин - група С;

шженерно-техшчш робота (дозиметричний контроль, ремонт 1 обслуговування

медичних установок) - група Б.

За результатами центр а/нзованого мошторингу шдивщуальних доз за 19811995 рр. для 2500 оаб ¡з медичних закладш 24 областей УкраУни 1 автономно! республки Крим вивчено колективш 1 середньор1чш дози ус1х груп медичних радюлопв (група медрадюлопв в цьчому - Е, групп А, В, С, В ), видгяено групи шдвищеного ризнку, для котрих оцшено також гонадш дози. Ироаиалповапо емгаричш розподши шдивщуальних р1чних доз медичних радюлопв, Ух вщповщ-шсгь теоретичним розподшам, визначено параметри ефективносп системи рад1ацп1ного захисту при основних видах робгг з джерелами радшщ за критер1ями, запропонованими НКДАР.

Для 1ДК викориетовувалися методи фотошшжовоУ (1ФКУ-1) та термолюмшес-центноУ (установки ТЕЛДЕ, ДТУ-01, детектори -ДТГ-4) дозиметрн.

Визначення законом1рностей формування дозових навантажень у р1зних категорш медичних радюлопв проводилося шляхом дозиметричного мошторишу р1вшв випромшення при виконанш робгг з джерелами рад1ацп безпосередньо у медичних закладах УкраУни з рюнимн системами рад1ацшного захисту.

Обстежено 20 медичних установ радюлопчного профшю з 10 областей УкраУни (14 радшлопчних в!ддшень контактноУ гамма-тсрашУ, 31 кабшет дисташшпюУ гамма-терапн, 18 лабораторш радюнуюндноУ д1агностики). Проведено 8400 вим1рювань потужносп експозицшноУ дози гамма-випром¡пения та 1500 вим1рювапь щшыюст1 потоку бета-випромшення. Для вс1х категорш медичних радюлопв розраховано операции», змшш, квартальш та р1чш дози для З1ставлення з результатами 1ДК, визначено основш дозоутворювалып операщУ.

Ефективш дози у груп шдвищеного ризику було оцшсно за результатами експерименталышх вим1рювапь екшвалентних органних (тканинних) доз при моделюванш умов опромнповання на гетерогенному антропоморфному фантом!

ИЛЫ-ЮО (АМегеоп-11аш1о). У вим1рюваннях використовувалися термолюмшес-центш детектори ДТГ-4 (5 мм), ¡з зб1жшстю меишс 4 % та шириною групи чутливоеп ± 5 %.

Оч^кувашш ризик вщдалених соматико-стохастичних 1 генетичних ефеюпв для медичних радюлопв УкраУни за рахунок професшного опромииоваиия у малих дозах розрахований з використанням коефвдатв ризику, запропонованих у Публшацн № 60 МКРЗ(1991).

Узагальнення даних про показники захворюваност медичних радюлопв проведено за висновками диспансерних комюш Укра'ши на 1213 чоловж.

Оцшку змш частосп окремих показшшв репродуктивноУ функцн медичних радюлопв у перюд робота з джерелами рад^ацн виконано на шдстав! анализу 813 анкет генетичного опитування. Анкету розроблено Харювським НД1 медичноУ радю-логп епшьно з Медичним радшлопчним науковим центром РАМН (м. Обншськ, Рос1я) за участю 1нститугу загальноУ генетики РАН (м. Москва, Рос1я).

При проведенш статистичного аиалву результата дослщжень використовувалися методи вар1ащйного, дисперсшного, рсгресивного та ешдемюлопчного анал131в (ВЛО.Урбах,1964; Е.Ферстер, В.Ренц,1983; Г.Крамер,1975; П.Ф.Рокицький, 1973; К.1.ЖуравльоваД981; Н.В.Догле, АЛ.Юркевич,1984).

Р1в1п професшного опромшення профссшних радюлопв УкраУни за данимн централ¡зопаного ¡ндив|'дуального дозиметричного контролю

Динамка колекгивних доз основних груп медичних радюлопв УкраУни за 1981-1995 рр. подана на рис. 1.

Найбшыпий внесок у колективну дозу вах медичних радюлопв (група £) у р1зш роки спостереження вносила професшна група А: пращвники шддшень контактноУ гамма-терапн - 55,1-73,9 %, що визначаеться як найбьтьшою чиселыпс-тю групи, так 1 вищим р1внем п середньор^чно'У дози. Внесок груп В 1 С складав 12,3-24% та 7,6-18,7 % вищовщно.

Динамка середньормних доз рпних груп медичних радюлопв за 1981-1995рр показана на рис. 2. Як бачимо з рисунку, у бшьшосп професшних груп медичних радюлопв УкраУни тай дози були меншими 0,1 ЛДтах (5 мЗв/рш) : 0,8-3,1 мЗв/р*1к.

Середньор1чш дози групи А - 1,4-2,5 мЗв/р'ш були в'1ропдно вищ1, шж дози у груш В - 0,87-1,47 мЗв/рш та груш С - 0,64-1,44 мЗв/рк (р<0,05).

Серед персоналу групи А видшено групи зберпач^в радюактивних речовин (РР) та радюмашпулящйних медсестер (РМС), вщнесет до груп шдвищеного ризику. Так, у збер1гач1в РР середньор1чт дози перевищували 0,1 ЛДтах 1 у р1зт роки спостереження коливалися у межах 5,05-8,5 мЗв/рк, а шдивщуалып дози у окремих ос1б даноУ групи досягали ЛД тах (50 мЗв/рк). Група РМС по р1вню середньор1чних доз в 1981-1993 рр (2,2-2,5 мЗв/рк) приближуеться до групи збср1гач1в РР, а у окремих ос!б р!чш дози перевищували ЛД^х (50 мЗв).

S, чоп.-мЗв

1981

1993 ■ с

1995 D Групи

Рис. 1 Дннамжа колективних доз медрадюлопв УкраТни за 1981-1995 роки. D, мЗв

-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г-

1981 1983 1985 1987 1989 1991 1993 1995

Рис.2 Динамка еередиьор1чпих доз медичиих рад i ол orín Украши

Не зважаючи на те, що чисельшсть груп пщвищеного ризику (зберначш РР i PMC ) не перевищувала 10-13% ecix медрадюлопв (група Е ), i'x внесок у загапьну колективну дозу сягав 18-37%.

Ашь'пз емгнричних розподпнв шдивщуальних р1чних доз pi3iinx груп медич-них радюлопв за 1981-1995рр. показав, що у бшьшосп oci6 (91,8-99,8%) шдив1-дуальш piMiii дози були менше 0,1 ЛДгаах - 5 мЗв/рш (Таблиця 1).

Таблиця 1

Параметри розподшу ¡нд|ш1дуалышх piniinx доз медичних радюлопв Украши

Група медичних Межт коливань napaMerpie розподшу у 1981 -1995 роках

радюлопв Вщсоток: oci6 з дозою у дтпазош, Параметри

мЗв/ piK pafliauiftiroro захисту

0 -5 5 - 15 15-50 бшьш 50 MR Q

Медичш радюлоп

в циюму ( груиа Е) 94,1 -98,9 0,7 - 4,5 0,3-1,6 0,0-0,2 0,104-0,211 0,51-1,047

Група А (в цшому) 91,8-99,0 0,7 - 6,7 0,3 - 2,0 0,0-0,3 0,127-0,257 0,63 -1,271

з них:

зберегач1 РР 50,8 - 80,0 16,0-35,9 4,0-19,7 0 0,297- 0,560 1,47-2,780

РМС 74,9-93,6 4,8-21,6 1,3-4,7 0,0-1,0 0,083- 0,333 0,41 -1,647

Група В 96,4 - 99,3 0,6 -3,0 0,0 - 0,7 0 0,0 -0,111 0,0-0,551

Група С 96,3 - 99,6 0,4 - 2,7 0,0-1,5 0 0,0 -0,178 0,0 - 0,882

Група D 93,3 - 99,8 0,2 - 4,8 0,0 - 4,2 0 0,0 - 0,433 0,0-2,120

Для групи X вщсоток ос1б, що отримали р1чш дози понад 15 мЗв/рш, не перевищив 0,3-1,6%. А у груш зберначш РР 1 РМС вщсоток оаб, я и отримали р1чш дози меаш 5 мЗв (0ДЛДтах ), був значно нижчим - 50,8-80% та 74,9-93,6% вщповщио, до того ж у 4,0 - 19,7% збер1гач1в РР та 1,3-5,7 % РМС р1чш дози иеревищили 15 мЗв/рш (0,3 ЛД,,^).

Емшричш розпод'ши шдивщуальних р1чних доз груп медичних радюлопв груп 2, А, В , С 1 груп пщвищеного ризику добре апроксимувалися функшею розподшу Вейбула, що статистично пщтверджено критер^м Колмогорова-Смирнова. При цьому для грун шдвищеного ризику емшричш розиодши також добре апроксимувалися логнормалышм законом розподшу.

При вивченш параметров, запропонованих НКДАР для характеристики стану рад!ацшно1 безпеки при робот! з джерелами рад^ацн, - МЯ (вщношення колективно!' дози 0С10 з дозами бшьше 15 мЗв/рш до сумаршн колективно!' дози всього персоналу) та О (вщношення МК. групи, що розглядасться, до стандартного МЯ по НКДАР), було встановлеио, що у грутп А (персонал »¡ддшеиь контактно! гамма-

Tcpanii) значения величин MR i fl можуть перевищуватн стандартш за НКДАР для задовшьного стану радтцшного захисту: MR<;T=0,202, i2CT =0,1-1,0. Це визнача-лося в основному незадовшьним рад1ащйним захистом при робот! персоналу груп шдвищеного ризику. Так, для 36epira4iB РР дат параметри перевищувапи стандарт значения майже щороку: MR = 0,297-0,560, Q = 1,47-2,78. У rpyni PMC в OKpeMi роки також вщзначалося перевищення стандартних величин (Таблиця 1):

Зважаючи на те, що одним з несприятливих насладив дп рад1ацн е генстичш ефекти, було вивчено pi4iti гонадш дози персоналу груп шдвищеного ризику, Korpi у бшыпосп складали менше 15 мЗв/piK (0,3 ЛДтах). Однак, у 9,4-21,9 % 36epira4iB РР та 1,6-3,0 % РМС гонадш дози перевищували 0,3 ЛДтах- Максималышй вщсоток oci6 з дозами бшып 0,3 ЛДтах вщзначено у групах персоналу, яи праиювали поза принципом 3MiHiiocri, - 26,3 % 36epira4iB РР та 11,1% РМС.

IIopiBiMHiw показань дозиметр1в у дшянщ грудей i гонад показало, що у бшьшоеп 36epira4ie РР показники дозиметр1в в обох дшянках практично збналися, а у РМС - у д1лянщ грудей були вищими на 30-40 %, !Йж у дшянщ гонад.

Законом'щпост» формування дозових навантажень персоналу при основинх видах po6iT з джерелаии paniaiiiV у меднчноТ рздшлогп При коптшапшй гамлш-терапП закритимн джерелами Со, Ra рад!ац1Йна безпека медичного персоналу в основному визначаеться комплексом викориетовувапого захисного обладнання . За результатами обстеження радюло-пчних вщдщень УкраТни вщцлено 4 основних системи радаацшного захисту:

Лтшна система - система д1е у 57% Bcix радюлопчних в1дщлень (РВ) УкраТни i передбачае, що шдб1р радюактивних джерел у сховиий, транспортування у контейнер! до радюманшуляцшно1 та перекладання РР на Clin РМС-1 проводиться збер1гачем РР вручну поза захистом, введения РР хворому виконуеться вручну.

Механаована — ця система (д!е у 17,2% РВ) передбачае подавання KoirreilnepiB з РР i3 сховища до радюмашпулящйноГ за допомогою крашв-пщйомшшв або по лши транспортера, але перекладаш1я РР з контейнера на радюмашпуляцшний стш виконуеться збердачем практично у вщкритш геометрп (поза захистом), введения РР також ручне.

Натвавтоматична захисна лтЫ (H3JI) - при данш систем! захисту (ще у 22,8% Bcix РВ) автоматизовано подавання радюактивних джерел з магазину-сховища захисного комплексу НЗЛ безпосередньо на радюмашпуляцшний стш РМС-1 та повернення РР до сховища, способ введения РР - ручний.

Система дистанишного введения РР - передбачае автоматизоване подавання РР ¡3 сховища по шлангам до кольпостата у порожнини хворого та повернення i'x назад. При цьому вшслючено безпосередшй контакт персоналу з РР, KpiM аваршних випадюв; дану систему захисту реашзовано при робот! на шлангових апаратах типу АГАТ-В для внутршньопорожнинноТ raMMa-Tepanii (система поширена майже у 50% Bcix радюлопчних вьздшень).

При радоацшному мониторингу р1вшв випромшеиня на вс1х основних операщях для оцшки пооперацшних доз було встановлено, що для перших трьох систем основными дозоутворювалышми операщями е: для л1каря-радюлога -операцш з ручного введения РР - до 95%; радюманшуляцШних саштарок - операцш розбирання 1 обробки апл!катор1в теля сеансу терапн - 65-72%, для палатних медсестер - операщя асистування л(карев1 при введенш РР хворому - до 30% загальноТ дози, обслуговування у палатах - до 50 %; дня палатних саштарок - також операцдя по обслуговувашио - бшя 40% та транспортуваншо хворих-до 58%.

Для зберн-ача РР незалежно вщ систем захисту основними дозоутворюваль-ними операщями е: перекладання РР з контейнера у контейнер або стерил¡затор поза захистом - 86-95% та перенесения контейнера з РР (лшшна система) - до 10%.

Для радшмашпуляцшно! медсестри такими операщями е подготовка РР за захисною ширмою РМС-1 для IX введения хворому - 43-70% та псрекладання РР у захисний стерил ¡затор (поза захистом) - 30-50% в залежносп вщ систем захисту.

Квш опромшення збер1гача РР 1 РМС при робсш на комплекс! захисного обладнанпя НЗЛ майже у 25 разш нижч1, шж при ¡нших системах захисту.

Впровадження системи дисганщйного введения РР — шлангових апарайв типу АГАТ-В для внутршньопорожнинно» гамма-терапи дало можлив!сть знизити дозов1 навантаження персоналу у 75-100 раз1в пор!вняно з дозами збер1гач1в РР 1 радюмашпуляцшних медсестер при лшшшй та мехашзованш системах радаацшного захисту та у 4-10 разш поршняно з роботою на НЗЛ. Основним недолшом робота на шлангових апаратах типу АГАТ-В с досить висока ймов1ршсть аваршного застрягання агипкаторт Со у кольпостатах та шлангах, тод1 отримаш персоналом дози пор1вняш з дозами збер1гач!в РР.

При дистанщйшй гамма-терапи хворих на апаратах типу ЛУЧ-1, АГАТ-С,

60

АГАТ-Р, РОКУС-АМ з радюакгавними джерелами Со високоТ активносп до (1,82-2,44) х10 Бк (близько 6000 Ю) основною дозоутворювальною операщао персоналу (до 90%) е проведения укладки хворого у нроцедуршй. В умовах звичайно!" практики дозов1 навантаження персоналу нижч1 ЛДщах (50 мЗв) у 70-100 раз1в, однак за виникнення аваршно! ситуаци можуть перевищити ЛДщах.

При радмиуюидп'ш Ыагностищ з використанням рпних радюфармпрепа-рапв (РФП): 1311, 198Аи, 32Р та шших, основними дозоутворювальиими операщями для середнього медичного персоналу е фасування РФП у шприц та введения активносп пащентов! - 75-95% загальюи" дози в залежносп вщ частосп дослщжень за р1зними методиками; для Л1кар1в - проведения досл1,цжень пащентам - до 90 %.

При роботт з генератором короткоживучих радюнуклдав 99тТс основний внесок у сумарне дозове навантаження лжар!в дають операцн з отримаиня елюату -40-64%, а проведения дослщжень - 14 - 48% в залежносп вщ початково"1 активносп генератора, при робоп з генератором 1п - операци з отримания елюату: до 80% та проведения дослщжень-до 18%. Для медсестер лабораторш основний внесок,

як ¡ доЫ, дають операцп виготовлення робочих розчишв i фасувашш РФП 47-60%, а також введения РФП пащентам -32-42% в залежносп вщ типу генератора.

Встановлено, що pi'mi дози персоналу радюд1апгостичних лабораторш навпь при виконанш всього комплексу методик з р1зними РФП, вюпочаючи препарата, MÍ4eni m'I'c, 1,3mIn , не перевищують 0,3 ЛДтах (15 мЗв) на lino, однак неконтрольоваш методами 1ДК дозов1 навантаження на khctí рук медсестер можуть досягати - 300 мЗв/piic, тобто ЛДтах Для 3-й групи критичних оргашв за НРБ-76/87.

Ефектнвт i ектвалсптт opramii (тканнннГ) дозн медичинх радюлопв труп тдвищеного ризнку

Для оцшки ефективних доз персоналу груп пщвшценого ризику, опромнпо-вання яких харакгеризувалоея значним град1ентом випромшення по тшу, були змодельоваш 3 вар-1анти опромпповання при виконанш видшепих основних дозоутворювалышх операцШ:

модель 1 - опромпповання збер1гача РР при перенесеши транспортного контейнера з радюактивними джерелами вручну;

модель 2 - опром1гаовання зберц-ача РР або радюмашпуляцпшоТ медсестри при перекладанш РР з контейнера у контейнер (стершпзатор) у вщкритш геометрп;

модель 3 — опромпповання радюмашпулящйноТ медсестри при робоп з подготовки радюактивних ашнкатор1в до введения зазахисною ширмою РМС-1.

У bcíx випадках па noncpxiii фантома розмнцували вщ 5 до 11 1ндив1дуаль-пих дозиметрш, а у мкцях розташування основних оргашв (тканин) - вщ 2 до 35 детектор!в. За результатами проведеного моделювання встановлено коефдаснти переходу (Kn¡ ) в1д показань ¡ндивщуальних дозиметрш на поверхш тша до екв1валентних органних (тканинних) доз, а також розраховапо косфщенти переходу до ефективноТ дози.

Для збер1гача РР, який виконуе 2 дозоутворювальт операцп: перенесения KoirreñuepiB з РР та перекладання радюактивних речовин з контейнеров у контейнер, дщянка оптимального розмвдення ¡ндиввдуального дозиметра на поверхт Tina визначаегься при зютавленш кривих змш КП; для моделей 1 i 2 (рис.3 А).

Як бачимо з рис.ЗА, мтмапьне значеши КП; вщзначаегься для дозиметра, роз-ташованого у дшянщ гонад - 28-29-й шар фантома Í3 змвденням вправо на 8-10см. Ця дшянка вщповвдае максимальней еюмвалентшй доз! (МЕД) на поверхт tina i е оптимальною для коректноТ оцппси ефективноТ дози, тому що коефппагги переходу КП) для 2-х дозоутворювальних оиерацш найбшын близью м1ж собою: при поед-нанш з onepanicio перенесения РР поза захисту на bhcotí 100 см - КП; коливасться у межах 0,27-0,36 ( в середньому -0,32), а при перекладанш на bhcotí 120 см - у межах 0,27-0,69 ( в середньому -0,48).

Рис. 3 Змиш КП; =E/D в залежносп вщ точки розм1щення дозиметра на noBepxiii фантома для визначення оптимально! точки його розлйщешш

А - для зберй-ача РР: крива 1 i 2 - модель 2 "Перенесения РР з контейнера"

на Н=120П00см; крива 3 - модель 1 (перенесения контейнера з РР) Б - для радюмашпуляцшшп медсестри : крива 1 i 2 - теж, що на рис.3 А крива 3 - модель 3 " Робота за захисною ширмою РМС-1".

Для радюманшуляцшноУ медсестри за результатами моделювання 2-х рад!а-цШнсннебезпечних операщй: робота за захисною ширмою PMC i перенесения РР з контейнера у контейнер-стершшатор у вщкритш геометрп, оптимальна точка розм1щения шдивщуалыюго дозиметра для оцшки ефективноУ дози визначалася шляхом пор1внянпя графшв залежност1 КП| для моделей 2 i 3 (рис. 3 Б).

Найбшыпе зближення трьох кривих залежностей КП; вщзначаеться у дшянщ, що вщповщае 22-23 шарам фантома, тобто дшянщ верхнього живота - на 7-10 см вшце piaiw паска. Значения КП; у цш точщ для р1зних кривих коливалися м1ж 0,32 та 0,37 (в середньому КП; = 0,34). Ця дшянка е оптимальною також для оцшки МЕД, тому що для Bcix дозоутворювальних операцш тут спостер^гаються мшмальш значения коефщеттв КП; .

Виведено математичний вираз, що визначае сумарну ефектавну дозу за дв1 дозоутворювальш операци' через показания ¡ндивщуальних дозиметрт у дшянках грудей i гонад. Це дало змогу викориеггати дат ценгратзованого 1ДК для роз-рахунку екв1валентних органних (тканшших) i ефекгивних доз медичних радшлопв груп шдвшценого ризику (Таблиця 2 ). Як видно з табл.2 , ефективиа доза на все тшо складала: для збер1гач1в РР - 3,7± 0,13 мЗв/piK, тобто б ¡ля 50% вщ показань шдиввдуального дозиметра, для групи РМС - 1,30±0,02 мЗв/piic, що складае бшя 46% вщ показань дозиметра у дшянщ грудей.

Найбшыш етвалентш тканиши дози вщзначено у дшянщ молочноУ залози як у 36epira4iB, так i у РМС, що у 1,5-1,7 разу бшыпе за ефекгивш дози даних професшних груп (Таблиця 2).

Таблица 2

Середиьор1ЧН1 скпшалентш органш (тканннш ) I сфсктивш дот меднчннх радюлопв груп шдвнщеного ризику

Орган (тканина) Зважуючий П р о ф е с 1 й I а г р V п а

фактор, Збер!гач1 РР Радюмашпуляшйш медсестт

Еквив.доза.мЗв Внесок,% Еквив.доза.мЗв Внесок, %

Жшоч1 гонади 0,20 4,00 ± 0,28 21,6 0,94+ 0,02 14,6

Червоний к1сгковий

мозок 0,12 2,77 ± 0,15 9,0 0,78 ± 0,01 7,3

Товстий кишечник 0,12 4,21 ± 0,16 13,7 1,41 ± 0,02 13,1

Легеш 0,12 2,65+ 0,02 8,6 1,15 ± 0,02 10,7

Шлунок 0,12 4,33 + 0,03 14,0 2,03 + 0,06 18,9

Сечовий м1хур 0,05 4,88 ± 0,34 6,6 1,05 ± 0,01 4,1

Молочна залоза 0,05 5,13 ± 0,01 6,9 2,24+ 0,01 8,7

Печшка 0,05 3,90+ 0,04 5,3 1,93+ 0,11 7,5

Стравох!д 0,05 2,26 ± 0,01 3,0 0,92 ± 0,03 3,6

Щитовидна залоза 0,05 3,34+ 0,01 4,6 1,12 + 0,13 4,3

Поверхня юстки 0,01 2,77 ± 0,15 0,7 0,78 + 0,01 0,6

Шюра 0,01 6,00+ 0,31 1,6 1,31 + 0,10 1,0

Ефективна доза 1,0 3,70 ± 0, 13 100 1,30 ± 0,02 100

Середньор1чна доза

(груди) 7 ,20 ± 0,15 2,80 + 0,10

Середньор1Чна доза

(гонади) 7,20 ± 0,11 1,80 + 0,08

Сумарний внесок ешнвалентних доз 6 найрадючутливнмих оргашв (гопади, легеш, молочна залоза, червоний юстковий мозок, шлунок, товстий кишечник) у ефективну дозу даних профес1Йних груп склав 73,3-73,8 %.

Теоретнчиий ризнк В1ддаленнх ефостпв рад1ацн для меднчннх радшлопв

Оцшка ризику К вщдалених соматико-стохастичних 1 генетичних ефеютв проводилася у тдповщностд до рекомендаци МКРЗ (Публ1кащя № 60,1991) за формулою:

I* = к х Бе = к х Е х N

де

к - коефщ!енти ризику в!ддалених ефеклтв, Зв з Публ. № 60 МКРЗ; Бе - очжувана ефективна колектнвна доза, чол.-мЗв для N оаб з середньор1чною ефективною дозою Е, мЗв.

За ршень прийнятного ризику при робой з джерелами рад1ацн МКРЗ прийнято значения 5x10^- 10"3 випадюв/чол.-рж (тобто 2,5-5,0% за 50 роив роботи), що вщповщае р!внев1 ризику при шших вщносно безпечних виробництвах.

У таблищ 3 наведено дат про оч1кувану частоту вщдалених ефекпв рад1аци. Як бачимо з таблиц!, при спонтанному р!вш фатапьиих пухлин - 12,6% за середню тривал1сгь житгя (70 роив) вихщ додаткових смертей вщ ус1х злояюсних пухлин за 50 роив роботи у сфер! дн рад1ацп у р1зних груп медичних радюлопв коливасться у межах 0,2% (група В) до 0,36% (група А), а у персоналу груп шдвищеного ризику складае: для збер1гач1в - 0,74% (при оцшщ за ефективною дозою) або 1,44% (при оцшщ за даними 1ДК); для РМС - 0,36% 1 0,68% вщповщно. Ризик вщдалених генетичних ефекпв у нащадюв медичних радюлопв складатиме 0,04-0,072 випадив на 100 народжених дггей для вЫх насгупних поколшь при спонтанному р1вш6-10%

Таблиця 3

Очшувана частота вщдалених ефекпв рад1ацну медичних радюлопв УкраТни за 50 роюв професШно! д1яльпосп

Ефекти радаацн Спонт. ргвень Частота стохастичних ебекпв в групах медичних рашолопв.%

Група X Група А 36epira4i Р1 РМС Група Е Група С

Ризик Bcix фаталь-

них пухлин 12,6 0,300 0,360 0,74/1,44 0,36/0,68 0,200 0,240

Ризик нефаталь-

них пухлин 0,060 0,072 0,15/0,29 0,05/0,11 0,040 0,048

Гснетичш

ефекти 10,0 0,060 0,072 0,16/0,29 0,04/0,11 0,040 0,048

Сумарна шкода 0,420 0,504 1,05/2,02 0,44/0,90 0,280 0,336

Сере дня втрата

очйсуваного житгя, рок1в

на 100 чол. (0,5рошв/3в) 3,75 4,50 9,3 /18,0 3,2/7,0 2,5 3,0

У цшому, для групи медичних радюлопв УкраТни з 2500 чоловж оч1куване число смертей вщ ecix форм злояюсних пухлин за 50 рок1в професшноТ роботи складе 7,62 випадки при спонтанному pieni для uici групи 315 випадив, а генетичних ефекпв у насгупних поколшнях -1,52 випадки при спонтанному piBHi 250 випадшв.

Деяю результати спостережень за станом здоров'я i репродуктивного функщею медичних радюлопв УкраТни

Узагальнення даних про показники захворюваносп медичних радюлопв проведено за висновками диспансерних KOMicifl УкраТни на 1213 чоловж.

Аналв показав, що хоч у основшй rpyni медичних радюлопв частота показниыв захворюваносп за бшышстю нозолопчних форм або була вфогщно

нижчою, або не тпдрпнялася п1д такоТ у контро;п, однак мало мюце в1ропдне збшь-шення захворювань серцево-судинноТ, нервово! систем та оргашв зору ¡з збшыиен-ням стажу робота у сфср1 радкщи навггь гпсля усуиеиня впливу в1ку шляхом стандартизаци показниюв за в1ком.

Оц'шка змш частота окремнх показниюв репродуктивноТ функцн меднчних радюлопв у перюд робота з джсрелами рад!аци була виконана на шдсташ анагпзу 813 анкег генетичного опитування. Встановлено в!ропдне збшыпення (р<0,01) частоти спонтанних аборт ¡в (22,3% в основнш фут при 2,6% у контролО, патолопчних рсипв (22,4% та 7,1% вадповщно); уроджених вад розвитку у нащадюв (4,2% та 0,6% вщповщно).

Однак, хоч 1 було встановлено В1'рогщний вплив професшного рад'шййного фактора на змшу частоти стандартизования за в!ком показниюв захворюваност! та репродуктивноТ функцн медичних радюлопв за критерии х, але отримаш значения коефщгагпв еили зв'язку Чупрова К сс не перевищували 0,3, то свщчить про ¡снування шшнх сполучених фактор1в нерад1ацшноТ природи (еколопчних, психолопчних, сощалышхта ¡н.), ям також внливають на змшу цих показниюв.

Для отримання в1ропдних ешдемюлопчиих даних про дозов1 залежносп ефектт при професшному опромшювашп у галуз! малих доз, необхщно проведения тривалнх спостережень за станом здоров'я ! репродуктивною функшсга на бшын значшгх масивах професшних пращвнимв.

Основ1и шляхи удосконалення рад1ацшноТ безпеки у меднчноТ

паиологп

Удосконалення рад1ацшноТ безпеки у медичнш радюлогп мае проводитися за принципом яюсноТ оптим1зацп та охоплювати таи основш напрямки:

полтшення систем рад'шцшного захисту шляхом впровадження у радюлопчних гпддшепнях контактно? гамма-терапп нашвавтоматичних захисних лнпй 1 сучасних надшних апараттв для внутр1шньопорожнинноТ гамма-терапн з метою зниження дозових навантажень персоналу, у першу чергу - збер!гач1в РР 1 радюманшуляцшних медсестер;

у лаборатор1ях радюнуюпдноТ /цапюстикн — систем дистанцшного дозування \ введения РФП пащентам для зниження дозових навантажень на киот рук у середнього медичного персоналу.

оптимпац'ш систем радгацшиого мон/торингу шляхом впровадження сучасноТ дозиметричноТ та радюметричноТ апаратури для контролю р1вшв випромшення, единих методик контролю I ощнки стану радаащйноТ безпеки.

створепчя Национального регктра даних про дози опром!нення професшних пращвниюв за результатами центр алпованого 1ДК та даних дипам1чного спостереження за станом здоров'я персоналу та Тх нащадюв.

висновки

1. За даними централЬоваиого шдивщуапьного дозиметричного контролю встановлено, що у бкыиосп ( 94-98 %) медичних радюлопв Укра'пш р1чш дози не неревищували 5 мЗв - 0,1 ЛДП1ах - максимально! меж1 р1чноТ дози для персоналу категорй А, при цьому середньор1чш дози групи медичних радюлопв у цшому у 1981-1995 рр. коливалися у межах 1,3-1,9 мЗв, а величини парамстрш ефективност! систем рад1ацшного захисту вщповщали вимогам щодо значень для задовшьиих сиегем за критершми НКДАР - Паукового комггету з дн атомно! рад1ацп при ООН.

2. Для груп збер1гач!в радюактивиих речовин (РР) 1 радюмашпулящйних медсестер (РМС) вцщшень контастно! гамма-терапи р1вш середньор1чних доз становили 5,1-8,5 мЗв 1 2,2-5,0 мЗв вщповщно, тобто досягали або перевищували р1вень, ирийнятий НКДАР для нрофесшних пращвниив - 5 мЗв (0,1 ДДтах). При цьому у 4,0 - 19,7 % зберпач1В РР та 1,3 - 5,7 % радюмашпулящйних медсестер шдишдуалып р1чш дози перевищували 15 мЗв ( 0,3 ЛДтах), а в о крем I роки - 1 50мЗв (ЛДша1). Тому дано категор1ю персоналу вщпесеио до групи пщвшценого ризику.

3. За даними фантомного моделювання, ефективш дози персоналу груп шдвищеного ризику не перевищували 50% вщ значень еюйвалентних доз, вим1ря-них методами шдивщуальноТ дозиметрп. При цьому найбшьший внесок у ефектив-ш дози збер1гач1в РР та радюманшуляцшних медсестер вносили екв1валеитш дози таких радючутливих оргашв, як гонади, молочна залоза, легеш, червоний истковий мозок, шлунок, товстий кишечник - 73,8 - 78,8 %.

4. Розрахований ризик очжуваних вщдалених ефекпв юшзуючо1 рад1ацп для медичних радюлопв Укра'пш складае:

для злояюсних пухлин 7,62 випадки додаткових смертей у груш з 2500 медичних радюлопв за 50 роюв професшно'1 роботи, що вщповщас шдвищенню спонтанного р!вня смертноеп вщ злояк!сних пухлин на 0,3 %;

для генетичних ефекпв - 1,52 випадки у вих наступних поколшнях, що вщповщае збшыненшо спонтанного р1вня на 0,06 %.

5. За результатами аикетування медичних радюлопв Украши статистично вфопдно встановлено зростання числа спонтанних абортов, патолопчного перебпу полопв та уроджених вад розвитку у нащадив у перюд роботи з джерелами юшзуючих випромшень (р<0.01) пор1вняно з частотою цих показниюв у контролыпй груш (та ж 1рупа медичних радюлопв до початку роботи з джерелами рад1аци теля стандартизащ"1 показниыв за вжом).

6. Створения единого Нацюналыюго репстру даних про дозов1 навантаженпя персоналу, а також даних про показники \'х здоров'я 1 репродуктивно!" функци, дасть можлив1сть за результатами тривалих динам1чних спостережень проводити бшып глибога науков1 дослщження щодо вивчення характеру залежносп «доза-ефект» у галуз1 малих доз рад1ацн при професшному опромшюванш.

Список po6¡t, oiiyujiiicoBaniiv за темою дисертаци

1. Стадник Л.Л., Калмиков Л.З., Романова I.M., Явон I.A. Центрагнзована служба шдивщуалыюго дозимстричного контролю itpaninniiKÍn Украши: шдсумки та перспективи // Украшський радюлопчний журнал. - 1995. - № 3. - С. 240-249.

2. Стадник Л.Л. Еыйвалентш opraiii (тканишп) i ефективш дози медичних радюлопв УкраТни груп шдвшценого ризику за результатами фантомного моделю-вання // Украшський радюлопчний журнал. - 1998. - № 1. - С.73-79.

3. Метрологические и эксплуатационные характеристики термолюминесцентных и фотоиленочных дозиметров для централизованного индивидуального дозиметрического контроля медицинского персонала / Л.З.Калмыков , Г.И.Горелик, Л.Л.Стадник и др. //Медицинская радиология. - 1989.-№ 7. - С.72-76.

4. Стадник Л.Л. , Романова И.Н., Ковалевская Л.Н. Усовершенствование методики измерения низких доз гамма-излучения фотопленочными дозиметрами ИФКУ-1 в практике централизованного индивидуального дозиметрического контроля медицинских радиологов Украинской ССР // Метрология ионизирующих излучений: Сборник научных трудов. - Л.: Эиергоатомиздат, 1988. - С. 70-75.

5. Организация и проведение централизованного индивидуального дозиметрического контроля медицинских работников УССР с использованием термолюминесцентных дозиметров. - Ведомственная инструкция /Сост. И.Н. Романова, Л.Н. Ковалевская, Л.Л. Стадник и др. - Киев, 1987. - 26 с.

6. Организация и проведение радиационного дозиметрического контроля в радиологических отделениях медицинских учреждений. - Ведомственная инструкция /Сост. И.Н. Романова, Л.Н. Ковалевская., Л.Л. Стадник, Л.З. Калмыков. -Харьков, 1988.-30 с.

7. Автоматизированная информационная система ИДАИС-ПК для сбора, хранения и анализа данных централизованного дозиметрического контроля медицинских работников Украины. - Методические рекомендации / Сост. И.Н. Романова, И.Л. Кругликов, Л.Н. Ковалевская, Л.Л. Стадник.- Киев, 1991.- 25с.

8. Комплексная оценка состояния здоровья рентгенологов и радиологов, длительно работающих с источниками ионизирующих излучений. -Информационное письмо /Сост. И.А. Коган, ILA. Митряева, А.Ф. Владимирова, И.Н. Романова, Л.Л. Стадник и др. - Киев, 1986. - 2 с.

9. Романова И.Н., Стадник Л.Л., Волковая Т.А. Оценка влияния профессионального облучения на показатели репродуктивной функции медицинских радиологов УССР по данным генетического анкетирования // Материалы Всесоюзной конференции « Действие малых доз ионизирующих излучений на гонады и плод». - Обнинск, 1988. - С.61-62.

10. Stadnyk L.L., Kalmykov L.Z. The level of occupational exposure and risk estimates for stochastic effects of radiation from data of centralized service of personal dosimetric control of medical radiologists in Ukraine // European Nuclear Medicine Congress. - Copenhagen. - Sept. 1996.

Апотацш

Стадии к JIJI. Оцшка стану i шляхи удосконаленнн рад1ац1Йно1 безпеки мсдичних радюлопв УкраТни за результатами рад\ацшного мошторингу. — Рукопис.

Дисертащя на здобутгя паукового ступеня кандидата бюлопчних наук за cncniajibiiicno 03.00.01 - радюбюлопя. - 1нститут експерименталыю!' патологи, онкологи i радюбюлогп ¡м. P.e. Кавецького HAH Украши та Украшський НД1 онкологн i радюлогп МОЗ Украши, Кшв, 1998.

Дисертацш присвячсна оцшщ стану юнуючих систем радщцншоТ безпеки в УкраТш при використанш джерел юшзуючнх випромшень у медичшй радюлогн та визначенню шлях1в н удосконалення з метою подапьшого зниження доз i ризику вщдалених ефекпв у медичних радюлопв. У робо'П вивчено законом1рносп формування дозових навантажепь даноТ категорй" пращвниюв при основних видах poöiT з джерелами рад1ацй', ¡ндивщуалый та колективн1 pi4iii дози , iHuii парамегри рад1ацшного захисту, оцшено ефектив1п дози для персоналу ipyn пщвищеного ризику, проаналповано да1н щодо показниив стану здоров'я i репродуктивно!' функцн медичних радюлопп, оцшено оч1куваний ризик в1ддалених ефскт1в рад1аци, дано рекомендацн щодо оптим1зацн рад1ащйного захисту.

Ключов1 слова: юшзуюче винром'шення, медич!П рад1ологи, рад'тщйний мониторинг, дози профес1Йного опром1нення, ризик вщдалених ефекпв рад1ацп, оптим1заци рад!ацц"шого захисту.

Аннотация

Стадник JI.JI. Оценка состояния и пути совершенствования радиационной безопасности медицинских радиологов Украины по результатам радиационного мониторинга. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.01 - радиобиология. - Институт экспериментальной патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е.Кавецкого HAH Украины и Украинский НИИ онкологии и радиологии МЗ Украины, Киев, 1998.

Диссертация посвящена оценке состояния существующих систем радиационной безопасности в Украине при использовании источников ионизирующих излучений в медицинской радиологии, определению путей ее оптимизации и совершенствования для дальнейшего снижения уровней коллективных и индивидуальных доз, а также риска отдаленных эффектов у медицинских радиологов. В работе изучены закономерности формирования дозовых нагрузок медицинских радиологов Украины при основных видах работ с источниками радиации: индивидуальные и коллективные дозы, другие параметры радиационной защиты, оценены эффективные дозы у персонала групп повышенного риска, проанализированы данные о показателях состояния здоровья и репродуктивной функции медрадиологов, оценен ожидаемый риск отдаленных эффектов радиации, даны рекомендации по оптимизации радиационной защиты.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, медицинские радиологи, радиационный мониторинг, дозы профессионального облучения, риск отдаленных эффектов радиации, оптимизация радиационной защиты.

Annotation

Stadnyk L.L. Estimation of State and Ways of Improvement of the Radiation Protection in Medical Radiology in Ukraine from Results of Radiation Monitoring. - Manuscript.

Thesis for candidate degree of biological sciences on specialization 03.00.01 -radiobiology. - NAS of Ukraine P.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology; Institute of Oncology and Radiology Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to estimation of state of present systems of radiation protection in medical radiology in Ukraine and determination of the ways of their improvement . The objective is to decrease collective and personal doses, and radiation risk of stochastic effects for medical radiologists of Ukraine.

For medical staff and main types of work with radiation sources in medical radiology: regularities of forming of personal doses are revealed; individual and collective annual doses and other parameters of radiation protection are studied; effective doses for staff with excess risk are estimated; data of state of health and reproduction function are analyzed; radiation risks of stochastic biological effects are estimated; recommendations on radiation protection are given.

Key words: radiation exposure, medical radiologists, radiation monitoring, occupational doses, radiation risk of stochastic effects, optimization of radiation protection.

Наклад 100 прим. Пагар Data Сору. Зам. 543-м. Друк цифр.дуплжатор. 310057 Харюв-57,вул.Сумська 13. Типографы "Талант" TOB "Торнадо-кот"