Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Оценка помесных карпов от скрещивания украинской рамчатой и румынской рамчатой породы фресинет и перспективы их использования

ВАК РФ 06.02.03, Звероводство и охотоведение

Автореферат диссертации по теме "Оценка помесных карпов от скрещивания украинской рамчатой и румынской рамчатой породы фресинет и перспективы их использования"

,ч 'V УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ^ ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

БЕХ Віталій Валерійович

УДК 639.3.032

ОЦІНКА ПОМІСНИХ КОРОПІВ ВІД СХРЕЩУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАМ ЧАСТОЇ ТА РАМЧАСТОЇ РУМУНСЬКОЇ ПОРОДИ ФРЕСИНЕТІ ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

І ■ 06.02.03- рибництво

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дисертацією є рукопис “Оцінка помісних коропів від схрещування української рамча-стої та румунської рамчастої породи фресинет і перспективи їх використання” •

Робота виконана в лабораторії генетики та селе:;ції риб Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Василь Гаврилович ТОМІЛЕНКО, провідний науковий співробітник лабораторії селекції риб Інституту рибного господарства УААН

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент УААН Михайло Якович ЄФИМЕНКО, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН

- кандидат біологічних наук, доцент Вадим Романович АЛЕКСІЄНКО,

доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа - Національний аграрний університет

Захист відбудеться “ /-* " 1998 р. .

о_______годині на засіданні спеціалізованої ради К. 6.364.01. з захисту дисертацій нг

здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук при Інститут рибного господарства УААН /252164, Київ, вул.Обухівська, 135/

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту рибного господарства УААІ-АвтореФератрозісланий *fc'i-Іі' 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, • -

кандидат біологічних наук / і/". С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Коропівництво є традиційним і найбільш розвинутим напрямком :тавового рибництва в Україні. На сучасному етапі перед рибоводною наукою постає іавдання з створення нового високопродуктивного коропа, який би був зорієнтований на іабезпечення потреб як внутрішнього, так і зовнішнього ринку в нових економічних умо-іах.

Серед коропів виділяють чотири генетичні групи, які відрізняються між собою за іеликою кількістю ознак (лускаті, лінійні, розкидані, голі). При сприятливих умовах ви-ющування розкидані коропи практично не поступаються лускатим за темпом росту та киттєздатністю (Schaperdaus, 1961; Кирпичников 1987). Враховуючи те, що світові ціни іа малолускатих коропів на 20-25 % вищі, ніж на лускатих, то цілком зрозуміло, що ви-ющуванню рамчастих коропів в Україні приділяється недостатня увага і селекційно-ілемінна робота з ними має значну перспективу в майбутньому.

Серед малолускатих коропів в Україні нараховується одна порода і один нутрішньопородний тип українського рамчастого коропа, а також несвіцький масив іалолускатого коропа. Крім того, до нас імпортовані рамчасті коропи румунського та імецького походження. Всі ці різні за генезисом групи мають певні недоліки. Так ипортовані коропи характеризуються високоспинною тілобудовою, чистим спадкуван-ям лускового покриву у вигляді “рамки”, але вони недостатньо пристосовані до наших колого-кліматичних умов вирощування. Українським коропам, навпаки, властиві високі ибоводно-біологічні якості, при посередніх показниках екстер’єру.

Запропонована робота спрямована на синтез ознак, які властиві українській рам-астій і румунській рамчастій породі фресинет, що дає змогу створити нові промислові омісі малолускатого коропа, притаманними ознаками яких є: привабливий товарний игляд, високі рибоводно-біологічні якості, пристосованість до місцевих умов вирощу-ання. Крім того, створення нової генетичної групи рамчастого коропа дозволяє половити генетичний фонд ставового рибництва України і відшукати шляхи подолання ібредної депресії в структурі українських рамчастих та лускатих коропів (Томиленко и p., 1990). .

В сучасному рибництві практикується двохлінійна система розведення, яка дає ожливість проведення неспорідненного схрещування та вирощування товарних 5ридів. Тому, одним з головних напрямків дисертаційної роботи є дослідження гене-ічних груп коропа за комбінаційною спроможністю на гетерозис.

Зв’язок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота є складовою частиною звгострокового завдання “Вивести новий тип малолускатого коропа для ставових государств України", що входить до науково-технічної програми “Розведення і генетика ¡арин”.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень дисертаційної роботи є комплексна дінка помісних коропів від реципрокних схрещувань української рамчастої і румунської змчастої породи фресинет, а також встановлення закономірностей успадкування ек-■ер'єрних та інтер’єрних ознак.

Основними задачами досліджень є:

- оцінити екстер’єрні та репродуктивні ознаки вихідних порід;

- дати комплексну рибоводно-біологічну оцінку помісних коропів на першому та дру гому році життя;

- встановити особливості спадкування екстер’єрних та інтер’єрних показників помісних коропів;

- провести комплекс фізіолого-біохімічних досліджень з виявлення ефекту гетерс зису в помісних коропів.

Наукова новизна. Вперше отримані і комплексно досліджені в умовах ставових roc подарств України реципрокні помісні коропи від схрещування української рамчастої т румунської рамчастої породи фресинет, встановлений характер успадкування ознаї визначені можливості рибогосподарського використання.

Практичне значення. В результаті проведення науково-дослідних робіт виробниі. тву запропонована нова помісна форма рамчастого коропа з покращеними товарним якостями, використання якої дозволяє підвищити рибопродуктивність ставів на 10-15 °/ї В дослідному господарстві “Нивка” ІРГ УААН сформовано стадо помісних коропів пер шого покоління селекції, одержаних від реципрокного схрещування коропів українське рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, які будуть використані в довгост роковій програмі виведення нового типу українського рамчастого коропа.

На основі матеріалів дисертації написана інструкція з промислового схрещуванн коропів української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет.

Декларація особистого внеску. Дисертантом проведені науково-дослідні та рибс водні роботи в господарстві “Нивка” ІРГ УААН, а саме: бонітування плідників вихідни стад, отримання помісних нащадків, порівняльне вирощування цьоголіток та товарне риби. Особисто дисертантом проведені фізіолого-біохімічні дослідження, зокрема, з ге матології, білкового поліморфізму, впливу , екстремальних температур на розвито помісних ембріонів та виживання нащадків на ранніх стадіях розвитку. Крім цьогс досліджена інтенсивність живлення помісних цьоголіток в різні періоди вегетаційног сезону, проведений фізичний аналіз та встановлений вихід їстівних частин тіла в товар них дворічок.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались н засіданнях Вченої ради ІРГ УААН, Міжнародній науковій конференції “Прісноводна аквг культура в умовах антропогенного пресу” (Київ, 1994), Міжнародній науковій конферени “Підвищення якості рибної продукції внутрішніх водойм” (Київ, 1996), Міжнародном симпозіумі “Ресурсозаощаджуючі технології в аквакультурі" (Адлер, 1996), Міжнародні науково-практичній конференції "Сучасні напрямки та проблеми аквакультури” (Херсої 1998). v "

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 7 науковий праць, в т.ч. ді статті в центральних сільськогосподарських' ‘виданнях України та стаття спеціалізованому російському журналі. v-î хі‘'! '

Обсяг та структура дисертації. Дисертацій викладена на 140 сторінках, склі дається з вступу, п’яти розділів, висновків, двох додатків. Робота проілюстрована 2

- З - '

рисунками та 21 таблицею. Список використаних джерел містить 199 робіт, у тому

числі 42 на іноземних мовах.

ДОСЛІДНА БАЗА. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились в 1993-96 рр. на базі дослідного господарства “Нивка” Інституту рибного господарства УААН. Матеріалом для досліджень були плідники коропа української рамчастої породи і румунської рамчастої породи фресинет, а також їх чистопородні та помісні нащадки на першому-другому році життя.

Заводський та природний нерест, бонітування, інвентаризацію та мічення плідників проводили згідно “Інструкції з організації племінної роботи в коропівництві України” (Томіленко, Олексієнко, Кучеренко, 1995). •

Вивчення кормової бази дослідних ставів та відбір проб кишечників, для встановлення інтенсивності живлення цьоголіток, проводили за рекомендаціями С.А. Кражан та Л.І. Лупачової (1991).

Температурний та газовий режим дослідних ставів контролювали щоденно, з застосуванням комбінованих приладів “HORIBA U-7” та термооксиметру Н20-ИОА.

Дослідження якості сперми самців вихідних порід проводили за методиками запропонованими В.А. Мусселіус (1951), У Цзин Гуй (1959) та Чжен Ень Шоу (1965).

Вивчення зрілості коропів проводили за О.Ф. Сакун та H.A. Буцькою (1968).

Відбір та обробку гематологічних проб проводили за загальноприйнятими методиками (Лиманский и др, 1984). Білок сироватки крові визначали рефрактометричним методом на приладі ІРФ-22.

Дослідження поліморфних білкових систем сироватки крові (трансферин) та іечінкового ферменту (лактатдегідрогеназа) проводили електрофоретичним методом з їастосуванням камери Трувеллера-Нефедова. Електрофорез проводили з використаним 7.5 % поліакріламідного гелю при напрузі 200-220 V та силі струму 120-140 мА. карбування фореграм та приготування розчинів проводили за стандартними методиками (Маурер, 1971; Корочкин и др., 1977).

Дослідження показників інтер’єру проводилось згідно “Інструкції з фізіолого-Зіохімічних аналізів риб” (Лиманский, 1984).

При проведенні фізичного аналізу та встановленні виходу їстівних частин тіла, розин коропів проводився на наступні складові частини: тушка з плавцями, голова, інутрішні органи, луска. Потім тушка та голова відварювались на протязі 15 хв. і визна-іався вихід їстівної та неїстівної частини. Речовини, які під час відварювання переходи-іи в розчин не враховувались. Гонади, очі та зябра відносили до неїстівних частин тіла, 'олова відокремлювалась від тушки відламуванням в місці прикріплення основної поти-ючної кістки з тілом першого хребця. Кров, що виділялась під час розтину риби, іідносили до маси внутрішніх органів. .

Співвідношення самок та самців у всіх фізіолого-біохімічних та морфологічних [ослідженнях, що проводились на товарних дворічках, складало 1:1.

Оцінку ефекту гетерозису у відносних показниках проводили за формулами запро понованими К.Б. Свєчиним (1967). Подібність помісних коропів відносно вихідни: батьківських форм визначали за В.В. Хмельницьким (1962). Відносну швидкість рост; досліджували за 1.1. Шмальгаузеном (1935). Показник тілобудови - коефіцієнт округле ності, вираховували за Г.І. Шпетом (1975).

При вирощуванні коропів на першому році життя використовували метод загально го контролю в модифікації A. Nagy (1980). Використання цього методу дозволж порівнювати окремі, різні за генезисом генетичні групи, що вирощуються в неідентични) умовах (різних ставах). Суть методу полягає в тому, що у кожний ставок, де вирощують ся малолускаті групи цьоголіток, що потребують порівняння, підсаджуються коропі' нивківської лускатої породи однорідного походження. При цьому робиться припущення що малолускатим коропам властива подібна реакція разом з лускатими коропами не різноманітні фактори зовнішнього середовища (спектр живлення, вплив забруднення взаємовідносини “хижак-здобич” тощо). Таким чином, можливо провести порівняння дослідних груп риб, виключивши фенотипову мінливість, що обумовлена неодноріднимк умовами вирощування в різних ставах. Результати дослідів коректували за формулою:

R = R, X К2:Кі

де R - відкоректований показник риб дослідної групи у певному ставку;

Ri - середній фактичний показник риб дослідної групи у певному ставку;

Кі - середній фактичний показник коропів контрольної групи у цьому ж ставку;

Кг - середній фактичний показник коропів контрольної групи для всіх ставків.

За період досліджень вирощено близько 6 тис. дволіток та 100 тис. цьоголіток коропа різного походження. Проведено мічення 5 тис. риб шляхом підрізання грудних Тс хвостового плавців. Досліджено вміст 320 кишечників цьоголіток. Проведено фізичний аналіз 80 товарних дворічок. Відібрано і оброблено близько 800 проб зообентосу і зоопланктону. Виконано більш як 20 тис. різноманітних промірів тіла дослідних коропів.

Всі вихідні дані, що були отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку на персональних комп’ютерах типу IBM за стандартними методиками (Минцер, 1991).

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛІДНИКІВ ВИХІДНИХ ПОРІД

В нашій роботі використовувались плідники середнього віку (5-8 років) української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, які були вирощені в дослідному господарстві “Нивка” ІРГ УААН.

Коропи української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет мають різний тип конституції і суттєво відрізняються між собою (табл.1). Так, для плідників української рамчастої породи характерним є золотисто-жовте забарвлення та дещо валькувате тіло помірної високоспинності. Індекс І/Н у самок складає 2.46, у самців „2.55, коефіцієнт вгодованості становить 3.12 для самок та 2.95 для самців. Коропи української рамчастої породи мають продовгувате хвостове стебло та відносно більшу висоту голови.. Лусковий покрив у вигляді “рамки” у них не є таким чітким, як у породи фресинет, часто присутні окремі лусочки з боків тіла поза “рамкою”.

Для плідників породи фресинет властиве попелясто-сіре забарвлення та висо-соспинна тілобудова. Індекс І/Н у самок цієї породи становить 2.09, у самців - 2.13, коефіцієнт вгодованості становить 3.43 для самок та 3.29 для самців. Крім того, коропи фресинет мають коротке та м'ясисте хвостове стебло і відносно меншу висоту голови. Іусковий покрив у них утворює чітку “рамку” відповідної форми і стандарту.

Плідники української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет в значній лірі відрізняються між собою й за репродуктивними ознаками (Табл. 2). Незважаючи

Таблиця 1

Показники тілобудови плідників вихідних порід (М±т)

Показники Порода, стать

фресинет українська рамчаста

самки (л=30) самці (п=30) самки (п=30) самці (п=30)

W, кг 6.5610.53 6.10+0.44 6.12+0.60 5.5610.50

І, см 57.61±2.05 57.0411.99 58.1012.14 57.3311.88

к„ 3.4310.05 3.29±0.05 3.1210.06 2.9510.06

Ко, % 40.32+0.20 39.7510.22 39.07Ю.21 38.36Ю.23

І/Н 2.09±0.04 2.13±0.04 2.4610.05 2.5510.05

MC 3.45±0.05 3.3310.05 3.39±0.04 3.38+0.05

I/Br 4.99±0.0б 5.0510.05 5.0410.05 5.2010.05

УК 1.08±0.02 1.1210.01 1.2410.02 1.2910.01

he/H, % 53.12+0.77 54.77+0.75 56.3310.66 ■57.28Ю.70

hx/H, % 35.19±0.56 34.5310.49 30.08+0.47 29.64l0.50

Таблиця 2

Репродуктивні показники плідників вихідних порід

Показники Порода, стать

фресинет українська рамчаста

самки (п=22) самці (п=15) самки (п=19) самці (п=15)

Позитивна реакція на гормональну стимуляцію, % 36.4 100 78.9 100

Середня маса ікринки, мг Mim 1.391 ±0.012 . 1.453+0.011 _ _

Робоча плодючість, тис. ікринок Mim 520.3+51.2 . 750.1±66.1 _

Відносна плодючість, тис. ікринок/кг Mim 80.0±10.4 _ 120.9+9.3 .

Об’єм еякуляту, cmj Mim - 16.5+2.1 - 14.0+1.9

Активний рух сперматозоїдів, с Mim - 55.617.4 - 50.8+6.9

Концентрація сперматозоїдів, млрд./см3 Mim - 19.8+2.5 “ 21.2±1.7

на те, що самкам породи фресинет властивий ефектний зовнішній вигляд, об'єктивні дослідження свідчать про низький рівень їх репродуктивної спроможності, принаймні, в мовах Полісся та Лісостепу, коли температура води під час нересту інколи знижується до 16-13 °С. При заводському відтворенні у них часто спостерігається тенденція до юрційного дозрівання і утворення тромбів, внаслідок чого висока плодючість не знаходить свого віддзеркалення на практиці.

На відміну від породи фресинет, самки української рамчастої породи мають висок репродуктивні якості. Вони добре пристосовані як до умов заводського відтворення, так до умов природного нересту в ставах. При високій плодючості, ікра, що отримана ві/ самок цієї породи, має високий гатунок.

Репродуктивні ознаки самців української рамчастої та румунської рамчастої породі фресинет, на відміну від відповідних їм самок, суттєво не відрізняються між собою. Е цілому, самцям вихідних порід властиві високі репродуктивні якості.

ОТРИМАННЯ ПОМІСНИХ НАЩАДКІВ ТА ЇХ ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА НА РАННІХ СТАДІЯХ РОЗВИТКУ

З метою проведення комплексного та достовірного порівняння, помісну та чистопородну молодь коропа отримували заводським методом за наступною схемою:

самки українські рамчасті X самці фресинет (РхФ)

самки фресинет X самці українські рамчасті (ФхР)

самки фресинет X самці фресинет (ФхФ)

самки українські рамчасті X самці українські рамчасті (РхР)

Основними показниками, за якими порівнювали молодь коропів різного походження, були: відсотки запліднення ікри та її розвитку на стадії морули і рухливого ембріону кількість градусо-годин необхідних для вилуплення передличинок, маса тридобови> личинок.

За всіма перерахованими показниками спостерігається перевага помісної молод перед чистопородною, найкращі показники властиві варіанту Р х Ф (табл.З). Для іншо: помісі Ф х Р характерна незначна перевага перед українським рамчастим коропом, ще обумовлено, насамперед, незадовільною якістю ікри, яку продукують самки породу фресинет.

Важливим показником, який в значній мірі характеризує термофільність коропів, е кількість тепла, що необхідне для вилуплення передличинок. За цією ознакою спостерігається чітка закономірність: чистопородний короп фресинет, як більш термофільний, потребує на свій розвиток на 80.5 градусо-години більше, чим короп української рамчастої породи. Помісні форми займають проміжне становище, причому виявляється материнський вплив на молодь обох реципрокних варіантів, так подібність

з материнською формою коропів Ф х Р складає 68.9 %, у коропів Р х Ф вона дещо нижча

- 66.5 %.

За показником маси тридобових личинок зафіксована достовірна різниця за другим ступенем безпомилкового судження (Р>0.99) між чистопородним коропом фресинет та коропами всіх інших поєднань (Ф х Ф « Ф х Р г=3.71; ФхФ-о-РхФ г =5.85; ФхФвРхР 2=2.69), а також між чистопородним українським рамчастим коропом та поміссю Р х Ф (г=3.02). За цим показником помісні коропи перевершили чистопородний на 0.018-0.087 мг.

Оцінка ефекту гібридної сили на ранніх стадіях розвитку за показниками істинного гетерозису (0.44-5.76 %) виявляє суттєву перевагу помісних коропів перед чистопородними.

Таблиця З

Показники розвитку помісних та чистопородних коропів на ранніх стадіях онтогенезу

Показники - Походження

РхР Ф X Ф Ф X Р Р X Ф

Запліднення ікри, % 90.1 _ 82.9 90.5 93.4

у % до Р х Р 100.0 92.0 100.4 103.7

Розвиток ікри на стадії морули, % 82.9 70.8 83.5 85.6

у % до Р х Р 100.0 85.4 100.7 103.3

Розвиток ікри на стадії рухливого

ембріону, % . . 76.4 62.6 . .76.9 80.8

у % до Р х Р 100.0 81.9 100.6- ' 105.3

Кількість тепла необхідного для

вилуплення передличинок, 1560.0 1640.5 1615.5 1587.0

градусо-години • '

Маса триденних личинок, мг

• М±т 1.791+0.011 1.751+0.010 1.809+0.012 1.-838+0.011

у % до Р х Р . 100.0 97.7 101.0 102.6

. ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИРОЩУВАННЯ ПОМІСНИХ КОРОПІВ НА ПЕРШОМУ РОЦІ ЖИТТЯ .. Порівняльне вирощування помісних та чистопородних цьоголіток проводилось з використанням методу загального контролю. Для цього, в стави разом з рамчастими коропами підсаджувались личинки нивківського лускатого коропа у співвідношенні 4:1, при загальній густоті посадки 40 (32+8) тис. шт./га. Починаючи з липня,. проводилась підгодівля цьоголіток штучними комбікормами (протеїн -15 %).

В результаті порівняльного вирощування 'встановлено, що за відкоректованими показниками середньої маси та виходу з вирощувальних ставів, найкращих результатів досягли цьоголітки помісі Р х Ф - 20.5 г та 51.1 % (табл.4). За вказаними показниками вони перевершили кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа (істинний гетерозис) на 8.5 та 9.4 % відповідно. Інша реципрокна помісь - Ф х Р, також виявила високу потенцію росту та життєстійкість. Середня маса і відсоток виходу з вирощувальних ставів у помісних коропів цього походження на 2.6 та 6.9 % перевищує відповідні показники в українського рамчастого коропа і складає 19.4 г та 49.9 %. Найнижчими вказані показники зафіксовані в цьоголіток породи фресинет - 16 г та 38.9 %, В підсумку, істинний гетерозис за показником рибопродукції складає. 9.6 % для помісі Ф х Р та 18.6 % для помісі Р X Ф. .. : . ■

Порівняння зимостійкості помісних та чистопородних коропів.проводили . за показниками виходу з зимувальних ставів, втратою маси, а також за зниженням коефіцієнта вгодованості протягом періоду зимівлі. В зв'язку з обмеженою кількістю зимувальних ставів молодь помісних та чистопородних коропів висаджували в зимівлю разом з коропами старших вікових груп з розрахунку 10 т/га.

В результаті порівняльного зимового утримання коропів встановлено, що показник відкоректованого виходу з зимувальних ставів найнижчий у коропа породи фресинет -31.8 %. Помісні форми Р х Ф та Ф х Р виявили підвищений вихід з ставів 62.4 та 59.8 % відповідно і перевершили за вказаним показником кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа на 5.4 та 1.0%. Коефіцієнт вгодованості за період

. Таблиця 4

Рибозодно-біологічна характеристика помісних та чистопородних коропів на першому році життя

Ставок, походження

Показники -ч - 2 3 А

Р х Р нпк ФхФ! НЛК ФхРІНЛК РхФ ! нлк

Маса цьоголіток, г фактична 19.5 22.9 17.2 ' 23.6 17.9 - 20.5 20.2 21.9

відкоректована 18.9 - 16.2 19.4 20.5

у % до Р х Р 100.0 - 85.7 102.6 108.5 -

Вихід цьоголіток з вирощувальних ставів, % ' фактичний <13.3 48.4 41.9 56.3 49.7 52.0 51.2 52.3

відкоректовании ' 46.7 - 38.9 - 49.9 51.1

у % до Р х Р 100.0 - 83.3 - 106.9 109,4

Рибопродукція, кг/га фактична 270.2 88.7 230.6 106.3 284.7 85.3 331.0 91.6

відкоректована , 283.2 - 201.7 310.3 - 336.0 -

у % до Р х Р ‘ 100.0 ‘ - 71.2 ■ - ' 109.6 - 118.6 -

Вихід однорічок з зимівлі, % фактичний 58.1 65.3 28.6' 59.9 54.0 60.1 75:8 80.9

відкоректовании • 59.2 - '31.8 59.8 - 62.4 -

у % до Р х Р 100.0 - 53.7 101.0 105.4

Втрата маси за . період . зимівлі, % ' ' фактична " ' : 10.6 10.2 13.8 10.1 10.6 10.1 10.0 9.8

відкоректована 10.4 . - .13.7 -. - . 10.6 10.3 -

V % до Р х Р 1С0.0 - 131.7 101.0 - 99.0 -

Зниження коефіцієнта вгодованості за зиму, фактична 0.051 0.052 0.123 0.050 0.072 0.054 0.053 0.045

відкоректоване 0.059 - 0.124 - 0.067 - 0.059 -

у % до Р х Р 100.0 - 210.2 113.6 100.0 -

зимівлі /иенше всього знизився в помісної форми Р х Ф та в українського рамчастого коропа - на 0.059, тоді як в чистопородного коропа фресинєт його зниження склало 0.124. Втрата маси за зимовий' період у двох помісних форм та в українського рамчастого коропа е приблизно однаковою - 10.3 -10.5. В однорічок породи фресинет цей показник є вищим і складає 13.7 %: ■■■ ' . .

Порівняльне вирощування чистопородних та помісних коропів на першому році життя виявило у останніх значний гетерозисний ефект за всіма основними рибоводно-біологічними показниками. Серед помісних форм кращими за продуктивними якостями є коропи Р х Ф.

ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИРОЩУВАННЯ КОРОПІВ НА ДРУГОМУ РОЦІ ЖИТТЯ Дослідні групи дволіток різного генезису вирощувались в умовах одного ставка. Для цього, перед посадкою коропів у ставок, проводилось попереднє мічення риби шляхом підрізання грудних' та хвостового плавців. Загальна густота посадки однорічок на вирощування складала 1200 шт/га (по 300 шт/га кожної дослідної групи).В результаті порівняльного вирощування дволіток різного генезису встановлені такі особливості (табл.5 ): ломісні коропи Р х о досягли найвищої середньої маси - 1010 г, маса

шого варіанту Ф х Р склала 935 г . За цим показником помісні коропи перевершили )ащу батьківську форму - українського рамчастого коропа на 18.8 та 10.0 % відповідно.

■ .. Таблиця 5

Рибоводно-біологічна характеристика помісних та чистопородних коропів на другому році життя

Походження

Показники РхР ФхФ Ф х Р Р X Ф Всього

;ередня маса посаджених на вирощування іднорічок, г 20.0 24.9 19.7 20.1 -

у % до Р х Р 100.0 124.5 98.5 100.5 -

їередня маса товарних дволіток, г 850 710 935 1010 -

у % до Р х Р 100.0 83.5 110.0 118.8 -

Зихід дволіток з нагульних ставіз, % ' 80.0 72.0 80.0 82.0 -

- у % до Р х Р 100.0 90.0 100.0 102.5

Зитрати комбікорму, кг - - - - 1600

Зибопродукція, кг/га - 204.0 153.4 224.4 248.5 : 830.3

у % до Р х Р 100.0 75.2 110.0 121.8 - ■

Зихід дворічок 3 зимівлі, % 85.1 75.5 85.0 90.5 -

у % ДО Р X Р 100.0 88.7 100.0 106.3 -

Втрата маси за період зимівлі, % 8.5 10.1 10.0 8.7 -

у % до Р х Р 100.0 11 8.3 117.6 102.4' -

Зниження коефіцієнта вгодованості за зиму 0.08 0.15 0.09 0.08 -

' у % до Р X Р 100.0 187.5 112.5 100.0 -

Дволітки коропа фресинет виявили невисокий темп росту, вони досягли лише 710 г, іезважаючи на те, іцо їх початкова маса суттєво перевершувала масу інших дослідних руп однорічок.

За показником відносної швидкості росту (Сл), в періоди з невисокою температурою ¡оди - 4-15 °С (квітень-травень та вересень-жовтень), спостерігається перевага помісної [юрми РхОта чистопородного українського коропа. При сприятливих температурних •мовах, коли середньодобова температура води перевищує 20 °С, високу відносну цвидкість росту виявляють помісні форми Ф х Р та чистопородний короп фресинет. Осінній, в окремі декади вегетаційного сезону перевершив усі інші дослідні форми, що іідтверджує літературні дані про термофільність та високу продуктивність цієї породи в ;приятливих умовах (Рорда, 1972; Томиленко, Лобченко, 1981; Сержант и др., 1995). В цілому, найвища швидкість росту спостерігається в травні, в цей час коропи мають ще іезначну масу, вода а ставах достатньо прогрівається і кормова база водойми не іідпадає під значний пресинг риби.

Показник виходу коропіз з нагулу є приблизно однаковим для українських рамча-:тих та помісних коропів (близько 80 %). У породи фресинет він нижчий і складає лише 12 %. В підсумку, за показником рибопродукції помісні коропи перевершили кращу Затьківську форму - українського рамчастого коропа на 21.8 та 10.0 % відповідно.

Дослідні групи дволіток на зимове порівняльне утримання висаджувались в один зтавок з розрахунку 10 т/га. Оцінку зимостійкості помісних та чистопородних дворічок проводили за показниками виходу з "зимувальних ставів, втратою маси, а також за зниженням коефіцієнта вгодованості протягом періоду зимівлі.

Найкращий вихід з зимувальних ставів зафіксований у помісі Р х Ф - 90.5 %, най нижчий у коропа фресинет - 75.5 %. Втрата маси та зниження коефіцієнта вгодованосі за період зимівлі є приблизно однаковими для двох помісних форм і чистопородноп українського рамчастого коропа. Дворічки породи фресинет значно поступаються їм з: вказаними показниками. ..

Порівняльне вирощування чистопородних та помісних коропів на другому році жит тя виявило у останніх значний гетерозисний ефект за всіма основними рибоводно біологічними показниками. Серед помісних форм кращими за продуктивними якостями і коропи Р х Ф. - - -

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОМІСНИХ КОРОПІВ

В результаті дослідження екстер’єру та інтер'єру помісних та чистопородних ко ропів встановлена математично достовірна різнниця за першим та другим ступенек безпомилкового судження (Р>0.95, Р>0.93) за наступними показниками (табл. 6-7):

- Р х Р <-» Ф х Ф: W, 1, К3, Ко, 1/Н, 1/С, 1/Br, I/O, hc/H, hx/H, lx/hx, відносна маса печінки відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення пе^ редньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом;

- - Р х Р <-> Ф х Р: W, Ks, Ко, 1/Н, 1/С, 1/Br, I/O, hc/H, hx/H, lx/hx> відносна маса печінки відносна довжина задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом; ■

- Р х Р Р х Ф: W, К„, К0,1/Н, 1/С, 1/Вг, I/O, hJH, bx/H, lx/hx, відносна довжина перед-

ньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камері^ плавального міхура за довжиною та об’ємом; - -

. . - Ф х Ф <-» Ф х Р: W, І, Кв, 1/Н, 1/С, I/O, hc/H, hx/H, lx/hx, відносна маса печінки, відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за об’ємом;

-ФхФ <-> Р х 0; ,W, 1, Кв, Ко,. 1/Н, 1/С, I/O, hc/H, hx/H, lx/hx, відносна маса печінки, відносна довжина задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об’ємом;

- Ф х Р « Р х Ф; W, відносна маса печінки та співвідношення передньої та задньої

камери плавального міхура за довжиною. - '

Як свідчать результати обчислень, помісні коропи суттєво відрізняються від вихідних батьківських форм і за переважною більшістю показників тілобудови відхиляються в сторону породи фресинет. За окремими меристичними ознаками, такими як: кількість тичинок та кількість пелюсток на першій зябровій дузі, спостерігається материнський ефект. Помісні форми в значній мірі успадковують характер розташування лускового покриву від породи фресинет і за формою та якістю лускової рамки значно наближаються- до неї. Цікава ситуація спостерігається при спадкуванні показника відносної висоти хвостового стебла (l*/hx) - його значення в обох помісних варіантів перевершує значення у вихідних форм. Такий характер спадкування цієї ознаки

. Таблиця 6

Показники тілобудови помісних та чистопородних дволіток (М±т)

____ ______________ п=50

Показники Походження

РхР ФхФ Фх Р Р хФ

У/, г 841.0±13.1 702.5±17.3 927.4±13.2 995.6±17.3

І, см 30.4i0.42 26.7±0.45 29.8±0.44 30.6±0.49

к. 3.00±0.04 3.69±0.04 3.50±0.04 3.48±0.04

Ко, % 38.52±0.30 41.31±0.29 40.60±0.25 40.49±0.21

І/Н 2.70±0.03 2.20±0.02 2.29±0.03 2.35±0.03

І/О 1.21±0.01 0.99±0.02 1.0710.02 1.09±0.02

І/С 3.41Ю.02 3.66±0.02 3.55±0.03 3.52±0.02

І/Вг 5.09±0.03 4.96±0.02 5.00±0.02 5.01±0.02

і/ь, 1.250+0.008 1.051 ±0.004 1.101±0.004 1.111±0.004

Ис/Н, % 60.01 ±0.36 51.70±0.26 57.09±0.28 56.90±0.35

ьм % 28.89±0.15 30.30±0.13 32.01±0.14 31.90±0.18

Таблиця 7

Показники інтер’єру помісних та чистопородних дворічок (М+т) ______________________________________________;__________________________п=20

Показники . Походж ЙННЯ

РхР ФхФ ФхР Р х Ф

Відносна маса (% до Щ: печінки 2.36±0.11 2.80+0.12 2.71±0.10 2.43±0.08

нирок І 0.65+0.03 0.60+0.04 І 0.63±0.03 0.66±0.04

селезінки 0.42+0.01 0.44±0.01 0.43+0.01 0.43±0.01

серця 0.38+0.01 0.40+0.01 0.39±0.01 0.39±0.01

кишечника 2.70±0.04 2.81+0.05 2.79±0.06 1 2.75±0.06

Коефіцієнт зрілості, % самки самці 0.78+0.06 1.77+0.22 0.42+0.04 4.20+0.32 0.64+0.03 3.88+0.27 0.54±0.03 2.75±0.33

Стадія зрілості самки самці кінець II початок III початок II III - початок IV II III II . III

Відносна довжина (до 1): кишечника 2.45+0.06 2.59+0.05 2.58+0.05 2.49±0.05

задньої камери плавального міхура 0.14+0.01 0.07+0.01 0.09±0.01 0.10Ю.01

Співвідношення передньої ¡задньої камери плавального міхура: за довжиною 1.42±0.06 2.14±0.05 2.00+0.06 1.70±0.04

за об’ємом 3.24±0.29 6.49+0.25 5.12±0.30 4.96Ю.28

Кількість міжм'язевих кісточок, шт 98.11+1.87 95.52±1.64 94.30±1.79 Г95.51+2.24

юв'язаний з тим, що у помісних коропів зменшується висота тіла у порівнянні з по-юдою фресинет, але висота хвостового стебла залишається на тому ж самому рівні,

обто хвостове стебло є таким ж високим і коротким, як у чистопородного коропа фре-:инет.

Різниця високого ступеня достовірності спостерігається за довжиною передньої та адньої камери плавального'міхура, а також за їх співвідношенням між собою. У коропа [зресинет задня камера плавального міхура значно менша ніж в української рамчастої юроди, в окремих випадках спостерігається майже повна ії редукція. Помісні коропи за іим показником займають проміжну позицію.

-12В умовах центральної України найбільш скоростиглими серед самців дворічного

віку виявились самці коропа фресинет (кінець III - початок IV стадії зрілості, коефіцієнт

зрілості - 4.20 %), одночасно коли самки цієї породи є найбільш пізньостиглими серед

самок (початок II стадії зрілості, коефіцієнт зрілості - 0.42 %). В українського рамчастого

коропа спостерігається зворотня ситуація - самки цієї породи є найбільш скоростиглими

серед самок, а самці - пізньостиглими серед самців. Помісні коропи займають проміжну

позицію.

Фізичний аналіз та встановлення виходу їстівних частин тіла проводилось у двох напрямках: у першому - всі різні за походженням коропи підбирались в групи з приблизно однаковою масою (750 г), у другому - маса кожної різної за походженням групи коропів відповідала середньому значенню. В останньому випадку, помісні коропи перевершували чистопородних за середньою масою тіла на 195 - 262 г.

У першому варіанті досліду, перевага помісних коропів та коропа фресинет перед чистопородним українським рамчастим за виходом їстівної частини в перерахунку на 1 кг товарної продукції складає 2.26 - 2.57 %, що пов’язане, насамперед, з будовою тіла (екстер’єром). Коропи породи фресинет та обидві помісні форми характеризуються ви-сокоспинною тілобудовою, більшою масою тушки, меншою масою голови та внутрішніх органів, їм властиве якісне спадкування лускового покриву в вигляді “рамки”. Оскільки голова риби на 57 - 58 % складається з їстівної частини, то за рахунок її розміру, український рамчастий короп помітно наздоганяє інших коропів у кінцевому виході харчової продукції. Різниця за загальною масою їстівної частини у вареній тушці і голові між українським рамчастим коропом та коропами іншого походження становить 10.71 -12.19 г (табл. 8-9). Вказана різниця є достовірною за першим ступенем безпомилкового судження (Р > 0.95).

Таблиця 8

Окремі показники тілобудови і співвідношення частин тіла помісних та чистопородних коропів при однаковій середній масі __________________________________________________________________________________п=10

Показники Походження

РхР Ф х Ф Ф х Р Р х Ф

W, г М±лі Кв М±т І/Н М±т І/С М±т 750.04±4.12 2.98Ю.04 2.55±0.03 3.40±0.01 750.0114.10 3.57+0.03 2.2010.02 3.6910.01 750.0611.99 3.41 ±0.03 2.3010.02 3.62±0.01 749.95±4.07 3.3510.03 2.3310.02 3.50Ю.01

Тушка з плавцями, г М±т . % 434.62±2.48 57.95 453.0712.46 60.42 447.82±2.35 59.71 444.7512.36 59.30

Голова. г М±т % 196,58±1.11 26.21 191.2510.98 25.50 192.01 ±1.00 25.60 194.0211.02 25.87

Внутрішні органи, г М±ш % 104.40Ю.96 13.92 99.6710.88 13.29 103.50i0.89 13.80 103.5710.85 13.81

Луска, • г М+'гп % 14.4012.23 1.92 6.00Н .27 0.80 6.67±1.30 0.89 7.6511.10 1.02

Таблиця 9

Співвідношення їстівної та неїстівної частини вареної тушки і голови помісних та чистопородних коропів при однаковій середній масі

п=10

Походження

Показники РхР ФхФ ФхР РхФ

Тушка з плавцями, г М±т 415.10t2.51 432.1912.48 429.1112.40 428.71±2.41

м’язи,

г М±т 382.10±2.26 398.1312.23 395.12±2.20 394.37±2.21

% 92.05 92.12 92.08 91.99

кістки+плавці, г М±т ЗЗ.ООіО.Ю 34.06±0.09 33.99±0.13 34.34t0.13

% 7.95 7.88 7.92 8.01

Голова, г М±т 160.25±1.00 153.26±0.99 153.98t0.92 155.31+0.92

їстівна частина,

г М±т 91.50±0.54 87.66+0.52 89.32±0.49 91.6810.50

% 57.10 57.20 58.01 57.91

неїстівна частина,

г Міт 68.75+0.36 65.60+0.35 64.66+0.30 65.37±0.34

% 42.90 42.80 41.99 42.09

Загальна маса

їстівної частини, г М+т 473.60+2.90 485.79+2.83 484.44+2.67 484.31і2.71

Загальна маса їстівної части-

ни у перерахунку на 1 кг 631.47 647.72 645.92 645.73

товарної продукції, г у % до Р х Р 100.00 102.57 102.29 102.26

У другому варіанті досліду, за рахунок кращого росту, а отже й більшої маси, пере-ага помісних коропів перед чистопородним українським за виходом їстівної частини в ерерахунку на 1 кг товарної продукції досягає 10.81 -10.89 % та 5.31 - 5.38 % перед зропом породи фресинет. З збільшенням середньої маси коропів зростає відносна ча-тка тушки та м’яса в ній, а також зростає частка їстівної частини у голові, зменшується ідсоток внутрішніх органів та кісток з плавцями. Відносна частка голови та лускового окриву значно більше залежить від генезису коропів, ніж від її маси.

ФІЗЮЛОГО-БЮХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОМІСНИХ КОРОПІВ Дослідження впливу екстремальної температури води (4.2 та 36.0 °С) на розвиток омісних та чистопородних ембріонів та виживання нащадків на ранніх стадіях онтоге-езу виявили значний гетерозисний ефект у помісних коропів, що проявляється, насам-еред, в підвищеному відсотку вилуплення передличинок та довшому їх виживанні при ідсутності їжі. Так, найбільш стійкими до впливу пониженої температури виявились зропи Р х Ф, відсоток вилуплення яких склав 44 %. Найбільш стійкими до підвищеної гмператури - помісні ембріони іншого реципрокного поєднання Ф х Р, у яких відсоток илуплення дорівнював 42 %. При контрольній температурі води (19.0 °С) помісні мбріони перевершили чистопородних на 8 -12 %.

Дослідження інтенсивності живлення помісних та чистопородних цьоголіток, що зоводились в різні періоди вегетаційного сезону, встановили достовірну перевагу змісних коропів перед чистопородними за загальним індексом наповнення кишечника, омісі Ф х Р та Р х Ф за рахунок гетерозисної сили перевершують кращу батьківську юрму - українського рамчастого коропа на 11.0 і 25.4 % в період годівлі штучним

комбікормом (II декада липня, температура води 23-24 °С), та на 27.6 і 33.1 % в періо, живлення природною кормовою базою (III декада вересня, температура води 9.5 11.5 °С). Вказану перевагу можна віднести за рахунок кращої пошукової здібності т підвищеної активності живлення помісних коропів при низькій температурі води.

Електрофоретичні дослідження за локусом трансферину, білку, що входить д складу р-глобулінів сироватки крові, та ферментом печінкової лактатдегідрогенази з генами Ldg-ct і Ldg-сг, виявили загально-низький рівень гетерозиготності у всі дослідних групах коропа. Так, за локусом трансферину виявлено лише три алеля (4 фе нотипи: АА, АВ, АС, СС), локус Ldg-ci фіксований за стандартним алелем, за локусої Ldg-сг спостерігається, так званий, нульовий алель - аілельний варіант з відсутньою ан тивністю фермента (3 фенотипа: Сг/Сг, Cj/null, null/null). Незважаючи на невисокиї рівень гетерозиготності за локусом трансферину, в цілому, спостерігається незначні перевага за рівнем гетерозиготності помісних коропів. Так, кількість гетерозигот в група: чистопородних коропів складає 20-30 %, тоді як у помісних форм 50-70 %. Лише у коро па походження Р х Ф зафіксовані всі чотири виявлені фенотипи трансферину. За локу сом печінкової лактатдегідрогенази Ldg-сг спостерігається дещо зворотня картина оскільки для помісних коропів характерним є зниження рівня гетерозиготності за рахуно зменшення частоти нульового апеля. До того ж, помітна тенденція збільшення части нульових алелей локуса Ldg-c2 в чистопородних групах коропа з мінімальною гетерози готністю локуса трансферину. У помісного коропа Р х Ф нульовий алель локуса Ldg-c взагалі відсутній.

Гематологічні дослідження, що проводились з метою порівняння фізіологічног« стану помісних та чистопородних коропів, за показниками кількість еритроцитів та лей коцитів, лейкоцитарна формула, вміст гемоглобіну, вміст загального білка, а також аль бумінів та глобулінів у сироватці крові, А/Г коефіцієнт, виявили достовірну різницю з< першим та другим ступенем безпомилкового судження (Р>0.95, Р>0.99) в наступни: випадках (табл. 10):

- Р х Р Ф х Ф: кількість лейкоцитів; '

- Р х Р « Ф х Р: кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, вміст загального білка альбумінів та глобулінів у сироватці крові;

-РхРоРхФ: кількість еритроцитів, вміст глобулінів у сироватці крові;

- о х Ф е Ф х Р: кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, вміст загального білка альбумінів та глобулінів у сироватці крові;

■ОхФеРхФ: кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну, вміст глобулінів у сиро ватці крові;

■ - Ф х Р <-> Р х Ф: вміст альбумінів у сироватці крові. ,

За показниками відношення альбумінів до глобулінів у сироватці крові (А/Г - ко ефіцієнт) та показниками лейкоцитарної формули достовірних відмінностей мі> дослідними групами риб не зафіксовано. В цілому, фізіологічний стан помісних коропії за показниками гематології знаходиться на достатньо високому рівні. Всі гематологічи показники перебувають у межах фізіологічної норми. При цьому, спостерігається гете розисна сила, що проявляється у достовірній перевазі помісних форм пере/:

Таблиця 10

Гематологічні показники помісних та чистопородних дворічок (М±т)

' ___________________ _;__________ п=20

Походження

Показники РхР ФхФ Ф X Р РхФ

Кількість еритроцитів, млн/мм'5 1.58+0.06 1.48±0.07 1.75±0.06 1.80+0.06

Кількість лейкоцитів, тис/мм3 63.51+3.19 79.43±4.00 70:49±3.59 69.87±2.86

Гемоглобін, г/л 82.0+4.4 80.0±4.8 106.1±4.5 98.3±4.0

Загальний білок сироватки крові, г/л 31.0+1.3 30.0±1.8 36.3±1.2 33.9+1.0

в т. ч. альбуміни 14.9+0.7 14.7±0.9 17.8±0.5 15.9±0.5

в т. ч. глобуліни 16.1 ±0.8 15.3+0.9 18.5±0.6 18.0±0.5

А/Г коефіцієнт 0.93±0.04 0.96±0.05 0.96±0.04 0.88±0.03

чистопородними за кількістю еритроцитів, вмістом гемоглобіну, а також за вмістом глобулінів у сироватці крові.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОЩУВАННЯ ПОМІСНИХ КОРОПІВ

Економічна ефективність промислового вирощування помісних коропів обумовлена їх перевагою в кінцевому виході рибопродукції в порівнянні з кращою вихідною породою при однаковому рівні витрат. Якщо прийняти рибопродуктивність вирощувальних та нагульних ставів за українським рамчастим коропом при напівінтенсивній технології в зоні Полісся та Лісостепу за 450 та 800 кг/га відповідно, цінурибопосадкового матеріалу за

4 грн./кг, а товарної риби - 3 грн./кг, то економічна ефективність, яку забезпечує кращий помісний варіант Р х Ф, складатиме 334.8 грн./га при вирощуванні цьоголіток та 523.2 грн./га при вирощуванні товарної риби.

ВИСНОВКИ

Вперше в Україні одержані помісі Рі від реципрокного схрещування коропів української рамчастої породи та румунської рамчастої породи фресинет.

На основі аналізу проведених робіт встановлено, що помісні форми за рахунок гетерозисного ефекту суттєво перевершують вихідні породи за комплексом рибоводно-біологічних та фізіолого-біохімічних показників, зберігаючи, при цьому, ефектну високо-спинну тілобудову.

1. Істинний гетерозис за відсотком запліднення, розвитку ікри на стадії морули та рухливого ембріону складає від 0.44 до 0.72 % у помісі Ф х Р та від 3.26 до 5.76 % у помісі Р х Ф.

2. Перевага помісних цьоголіток над кращою батьківською формою - українським рамчастим коропом за показником середньої маси та виходом з вирощувальних ставів

складає 2.6 та 6.9 % для помісі Ф х Р і 8.5 та 9.4 % для помісі Р х Ф відповідно. Істин-ний гетерозис за показником рибопродукції складає 9.6 % для помісних цьоголіток Ф х Р та 18.6 % для цьоголіток Р х Ф. ' .

3. За виходом із зимівлі помісні однорічки Ф х Р та Р х Ф перевершують українського рамчастого коропа на 1.0 і 5.4 % відповідно.

4. Перевага помісних дволіток над українською рамчастою породою за середньою масою складає 10.0 % для помісі Ф х Р і 18.8 % для помісі Р х Ф. Вихід дволіток з нагульних ставів є приблизно однаковим для всіх дослідних груп (80 %), крім коропа породи фресинет (72 %). Істинний гетерозис за показником рибопродукції складає 10.0 % для помісних дволіток Ф х Р та 21.8 % для помісних дволіток Р х Ф.

5. Показники екстер'єру та інтер'єру помісних коропів спадкуються проміжно відносно вихідних батьківських форм. Помісним коропам властива високоспинна тілобудова (І/Н - 2.29-2.35; Кв - 3.48-3.50) та незначна кількість луски поза рамкою.

6. За виходом їстівної частини, у вигляді вареного м'яса в перерахунку на 1 кг товарної продукції, помісні коропи перевершують українського рамчастого коропа на 2.26 -2.57 % при однаковій середній масі, що пов'язано, насамперед, з особливостями екстер’єру та на 10.81 -10.89 % при різній середній масі, що пов'язано як з особливостями екстер’єру, так і з вищою середньою масою помісних форм.

7. Комплекс фізіолого-біохімічних досліджень за показниками гематології, впливу екстремальної температури води на розвиток ембріонів та їх виживання при відсутності їжі, а також інтенсивності живлення цьоголіток в різні періоди вегетаційного сезону, виявив значний прояв гетерозисного ефекту у помісних коропів.

8. Економічна ефективність вирощування цьоголіток та дволіток кращої помісної форми Р х Ф складає 334.8 та 523.2 грн./га відповідно.

Таким чином, в результаті схрещування української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет вдалось отримати промислові помісі рамчастого коропа з покращеними показниками екстер’єру та високими продуктивними якостями. Використання помісних коропів дозволяє підвищити рибопродуктивність ставів у Поліській та Лісостеповій зоні України на 10 -15 %. Крім того, в дослідному господарстві “Нивка” ІРГ УААН сформовано стадо помісних коропів першого покоління селекції, які будуть використані в довгостроковій програмі створення нового типу українського рамчастого коропа.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Бех В. В. Новий гібрид малолускатого коропа У/Тваринництво України. -1997. -№ 3.-С.16.

2. Бех В. В. Новый украинский малочешуйчатый карп // Рыбоводство и рыболовство. -1997.-№ 3-4.-С.12.

3. Бех В. В. Вихід їстівної частини тіла помісних та чистопорідних коропів при товарному вирощуванні /І Вісник аграрної науки. - 1998. - № 1. - С.72-74.

4. Бех В.В. Порівняльне вирощування помісних цьоголіток рамчастого коропа з викори-

станням методу загального контролю II Таврійський науковий вісник. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні напрямки та проблеми аквакультури”. - Херсон. - 1998.

- Вип. 7. - С.52-56. .

• 5. Кучеренко АЛ-, Томиленко В.Г., Осипенко НИ., Бех В.В. Выведение нового типа мало-

чешуйчатого карпа для индустриальных и прудовых рыбных хозяйств Украины II Материалы международной научной конференции “Пресноводная аквакультура в условиях антропогенного пресса*.- Часть 1,- К. - 1994. - С.76.

6. Кучеренко А.П., Томиленко В.Г., Осипенко Н.И., Бех В.В. Обогащение генофонда карпа в рыбоводстве Украины // Материалы международной научной конференции “Повышение качества рыбной продукции внутренних водоемов". - К. -1996. -С.31-32.

7. Бех В.В. Характеристика новой помеси малочешуйчатога карпа // Материалы докладов международного симпозиума “Ресурсосберегающие технологии в аквакультуре".- Краснодар. -1996.-С.73.

АНОТАЦІЇ

бех В.В. Оцінка помісних коропів від схрещування української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет І перспективи їх використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 - рибництво. - Інститут рибного господарства УААН, Київ, 1996.

Вперше у практиці рибництва одержані помісні коропи від реципрокних схрещувань української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет. Проведено комплекс рибоводно-біологічних та фізіолого-біохімічних досліджень, що виявили значний гетерозис у помісних форм за .переважною більшістю показників продуктивності та фізіологічного стану. Встановлено, що екстер’єрні та інтер’єрні ознаки помісних коропів спадкуються проміжно відносно вихідних батьківських форм. Виробництву запропоновані нові помісні форми малолускатого коропа з покращеними продуктивними та товарними якостями.

Ключові слова: реципрокне схрещування, гетерозис, продуктивність, українська рамчаста порода, румунська рамчаста порода фресинет, помісна форма.

Sex В.В. Оценка помесных карпов от скрещивания украинской рамчатой и румынской рам-чатой породы фресинет и перспективы их использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03 - рыбоводство. - Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 1998. *

Впервые в практике рыбоводства получены помесные карпы от реципрокных скрещиваний украинской рамчатой и румынской рамчатой породы фресинет. Проведен комплекс рыбоводнобиологических и физиолого-биохимических исследований, которые обнаружили значительный гетерозис в помесных форм по подавляющиму большинству показателей продуктивности и физиологического состояния. Установлено, что экстерьерные и интерьерные признаки помесных карпов наследуются промежуточно относительно исходных родительских форм. Производству предложены новые помесные формы малочешуйчатого карпа с улучшеными продуктивными и товарными качествами.

• Ключевые слова: реципрокное скрещивание, гетерозис, продуктивность, украинская рам-чатая порода, румынская рамчатая порода фресинет, помесная форма.

Bekh V. The estimation of cross breeds of carp, which were received as the result of crossing of Ukrainian scaleless breed and Romanian scaleless breed Frasinet as well as the perspectives of the use them. '-Manuscript.

Thesis fora Candidate's Degree in Agricultural Sciences, Speciality 06.02.03 - Fish-Breeding.-The Institute of fishery, the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (UAAS), Kyiv, 1998.

Cross breeds of carp were bred from the reciprocal crossing of the Ukrainian scaleless breed and the Romanian scaleless breed Frasinet for the first time in fishery. The various biological, physiological and biochemical researches were realized. They demonstrated considerable heterosis of cross breeds on the most productive index and physiological condition. The intermediate heredity of exterior and interior of cross breeds from initial breeds was detected: The new cross breeds of better quality is offered to commercial production. .

Keywords: reciprocal crossing, heterosis, productivity, Ukrainian scaleless breed, Romanian scaleless breed Frasinet, - cross breed.

Підписано до друку 25.08.1998 Формат 60x84/16. Офс. пап.

Умов.-друк. арк. 1,25 Обл. вид. 1,5

Зам. 479.

Офс.друк. Тираж 100 прим.

Поліграфічна дільниця Інституту економіки НАН України. 252011, Київ-11, вул.Панаса Мирного,26.