Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Оценка генетической гетерогенности популяций кур различного направления селекции по количественным признакам.

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Оценка генетической гетерогенности популяций кур различного направления селекции по количественным признакам."

і і ‘ ' • V,,» )

- і. .‘.УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

КАТЕРИНИЧ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК: 636.52/.58.082.2:57.015.3

ОЦІНКА ГЕНЕТИЧНОЇ ГЕТЕРОГЕННОСТІ ПОПУЛЯЦІЙ КУРЕЙ РІЗНОГО НАПРЯМКУ СЕЛЕКЦІЇ ЗА КІЛЬКІСНИМИ ОЗНАКАМИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті птахівництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рябоконь Юрій Олександрович,

Інститут птахівництва УААН, завідувач відділу генетики та селекції птиці.

Наукові опоненти: 1. Доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Браславський Марко Юхимович,

Інститут шовківництва УААН , заступник директора з наукової праці.

2. Кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рассоха Володимир Іванович Інститут тваринництва УААН, завідуючий лабораторією генетики.

Провідна організація: Харківський зооветеринарний інститут, кафедра дрібного тваринництва, Міністерство сільського господарства і продовольства України, м. Харків

Од

Захист відбудеться «і1 » Об- 1998 року о « ^ » годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д65.356.01 при Інституті тваринництва (312120 м. Харків, п/в Кулиничі).

З дисертацією можно ознайомитися у бібліотеці Інституту тваринництва УААН (312120 м. Харків, п/в Кулиничі).

Автореферат розісланий ______ 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради

Хватов А. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Традиційні методи селекції засновані на створенні генетичної різноманітності з подальшою ідентифікацією окремих генотипів, використовуючи оцінки їх індивідуального потенціалу та порівняльного випробування популяцій з використанням методів статистичного опису (Лук'янова В.Д. та ін., 1979; «Сучасні методи племінної роботи в птахівництві», 1996).

Існуючі методи статистичного аналізу відносно адекватно описують розподіл ознак серед особин і фактори їх динаміки, однак їх недостатньо для вирішення питань, які постають у генетиці популяцій (Андріяшева М.О. 1989; Глазко В.І., 1992; Животовський Л.О. 1984).

Нові знання про властивості популяцій, пов'язані з функціональною цілісністю біосистем, унікальністю систем за адаптивним потенціалом, генетичною організацією окремих генотипів і популяцій стали основою для перегляду традиційних методів аналізу з позицій системного підходу (Джефферс Дж., 1981; Животовський Л.О, 1991). При цьому особливе місце відводиться вивченню гєнетико-селекційних аспектів гетерогенності популяцій.

У зв’язку з цим виникає необхідність проведення комплексного і системного аналізу оцінки генетичних процесів, які наявні в селекційних лініях курей.

Зв'язок ТЄГ.ТП з науковими програмами. Дисертаційна робота е фрагментом тематичного плану Інституту птахівництва УААН в рамках науково-технічної програми "Продовольстзо-95", за підрозділом "Продукція птахівництва", завдання 01.01.01. Ж в лабораторії селекції яєчних курей.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є оцінка генетичної гетерогенності популяцій курей різного напрямку селекції з використанням комплексного аналізу в період росту, розвитку і продуктивного періоду.

Для досягнення мети вирішувались такі завдання:

1. Апробація методів генетико-статистичного, багатомірного, інформаційно-статистичного аналізу для опису генотипової структури популяцій курей за кількісними ознаками.

2. Дослідження особливостей генетичної структури порід і ліній яєчних курей різного напрямку селекції.

3. Порівняльний аналіз ефективності оцінки генотипової структури популяції за кількісними і якісними ознаками.

Наукова новизна. У процесі проведення досліджень нами вперше показана динаміка змін генетичної гетерогенності популяцій курей не лише в результаті онтогенетичного розвитку, але й під впливом умов

середовища дано оцінку генетичної гетерогенності ліній курей на ранніх етапах росту і розвитку; встановлено, що в структурі взаємозв'язку ознак екстер'єру перша головна компонента відображає загальний характер росту і розвитку птиці, а друга - характеризує генетичну гетерогенність популяцій курей; проведено порівняльний аналіз ефективності оцінки генотипової структури популяції за кількісними і якісними ознаками з використанням різних статистичних методів; одержано інформаційно статистичну орієнтацію господарсько-корисних ознак, виходячи з рівня організації систем ознак.

Практична значимість роботи. Дана поглиблена оцінка методів генетико-статистичного, багатомірного, інформаційно-статистичного аналізу з метою опису генотипової структури популяцій курей за кількісними ознаками, які включають: встановлення особливостей

генетичної структури порід і ліній яєчних курей різного напрямку селекції; проведення порівняльного аналізу ефективності оцінки генотипової структури популяції за кількісними і якісними ознаками; розробку прийомів комплексного аналізу, який дасть можливість описувати генотипову структуру популяцій курей за кількісними ознаками.

Особистий внесок здобувача. Дисертант виконав переважну частину роботи самостійно. Методологія і схема досліджень розроблена разом з науковим керівником. Деякі досліди були проведені разом із співробітниками лабораторії селекції яєчних курей ІП УААН. Із загальних наукових експериментів та публікацій дисертант використав за згодою співавторів тільки свою частину результатів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації представлені і обговорені на засіданнях вченої ради і методичних комісій ІП УААН (Борки, 1994-1996), XIII Українській конференції молодих вчених з птахівництва (Борки, 1994), II Українській конференції з птахівництва (Борки, 1996), Всеукраїнській науково-практичній конференції (Київ; 1994), міжнародних науково-практичних конференціях і симпозіумах (Харків, 1995; Краків, 1995; Сєдльце, 1995; Прага, 1997), Міжнародній конференції присвяченої 80-літтю со дня народження академіка Д.К. Біляева (Новосибирськ, 1997).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 28 таблицями і 25 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень і їх обговорення, висновків і додатків. Список цитованої літератури налічує 242 джерела, 60 із яких іноземні.

з

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана в лабораторії селекції яєчних курей відділу генетики

і селекції Інституту птахівництва УААН на базі дослідного господарства «Борки" в період з 1993 по 1996 роки.

У дослідженнях використовувались основні господарсько-корисні ознаки птиці яєчного і м’ясо-яєчного напрямків продуктивності. Всього у дослідах було використано 9 ліній, із них 5 ліній курей породи леггорн білий (01, 12, 20, 36, В7), 2 лінії - род-айланд червоний (38, 70), лінія -род-айланд білий (68) і лінія (14) належала до полтавської породної групи глинястих курей.

Оцінку генетичної гетерогенності популяцій курей за кількісними ознаками в період росту і розвитку проводили на птиці породи леггорн білий (лінія 01) і род-айланд червоний (лінія 70) з поголів'ям 100 особин у кожній при застосуванні методу головних компонент відповідно до методики Окуня Я. (1974).

Диалельний аналіз 5-ти ліній курей за кількістю 120 особин у групі проводили у двох повторностях відповідно до методики 1-ої моделі Griffing В.А. (1956) і Наушап В. І. (1954).

Генетичну структуру ліній курей за полиморфними локусами, які детермінують синтез овобілків Ov, G3, G2, визначали за допомогою методу горизонтального електрофорезу в крохмальному гелі відповідно до методики (Кутпюк II.І. та ін., 1986).

Розрахунок генетичних відстаней між лініями курей здійснювали за якісними і кількісними ознаками з використанням методик Nei К.(1972, 1979); Серебровського О.С. (1970); Hedrick P.N. (1975); Rogers I. Z. (1972); Sanghvi L.D. (1968); Животовського Л.О. (1991) і Махалонобіса П. (1936).

Для аналізу внутрішньопопуляційної різноманітності за якісними і кількісними ознаками використовували показники середньої кількості фенотипів (ц), частки рідкісних фенотипів (h) згідно з формулами, запропонованими Животовським Л.О. (1991).

Оцінку різноманітності популяцій за комплексом господарсько корисних ознак, включаючи показники узагальненої дисперсії та узагальненого коефіцієнта варіації, проводили відповідно до методики Животовського Л.О. (1991).

Для проведення іформаційно-статистичного аналізу систем основних господарсько-корисних ознак використовували методи, запропоновані К. Е. НІенноном (1963), У. Ферстером (1964) і Ю. Г. Антомоновим (1977).

Як аналізовані дані використовувались 10 основних господарсько корисних ознак і 10 ознак екстер'єру.

Обробку даних проводили за допомогою комп'ютерної діалогової системи статистичного аналізу "StaDia” (версія 3.0), "SGE".

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

1.1. Оцінка генетичної структурі: ліній курей за кількісними ознаками

Проведені дослідження дали можливість виявити лінії; які мають високі вірогідні (р<0,05) показники загальної комбінаційної здатності. У цілому виявлено, що лінію 20 краще використовувати як батьківську форму за ознаками «заплідненість яєць», «вивід молодняка», «виводимість яєць», «маса яєць» «несучість»; лінію 36 - за збереженістю дорослої птиці, масою яєць і несучістю; лінію В7 - за «виводимістю яєць», виводом і збереженістю молодняка, масою яєць; лінію 38 - за збереженістю молодняка і дорослих курей, живою масою курей; лінію 68

- за заплідненістю яєць і несучістю.

Аналіз результатів використання вихідних ліній як материнської форми при створенні синтетичних популяцій дав можливість виділити лінії курей, які характеризуються вірогідно високими ефектами ЗКС, як для ознак, пов’язаних із відтворенням ліній - лінії 20, 36 і В7, збереженістю молодняка і дорослої птиці - лінія 38, так і за живою масою курей - лінія 38, масою яєць - лінія 36 і несучістю - лінії 68 і В7.

На основі ефектів ЗКС виявлені гібридні сполучення, які володіють максимальними вірогідними показниками за живою масою курей, масою яєць і несучістю - 20x36, 20x68, 36x68, 68x38 (Рис. 1.).

Отримані результати дали можливість виявити існуючу гетерогенність досліджуваних ліній за проявом ефектів ЗКС і СКС, що дає можливість використовувати КС у селекційному процесі при підборі ліній у схрещуваннях і визначенні структури кросів.

Враховуючи значення варіанс і коваріанс кількісних ознак, найбільша кількість адитивно-домінантних ефектів генів, контролюючих фенотипове виявлення ознак за два досліджуваних періоди встановлено за заплідненістю яєць у лініях 20, 36, В7; за виводом молодняка - 20, 38, В7і за живою масою - 20, В7. Значні величини домінантних ефектів,

контролюючих виявлення ознак виводимості яєць, спостерігаються у лінії 36; маса яєць - у ліній 20,36, В7; несучість - у лінії 20, 36, В7. Найбільша кількість рецесивних алелів, контролюючих вивчені ознаки продуктивності, виявлені у лініях: 20 - за заплідненістю яєць, 36 - за живою масою курей, 38 - за збереженістю молодняка і дорослої птиці, за масою яєць, 68 - за масою яєць і В7 - за заплідненістю яєць.

38хВ7і

68x20

68x36

68x38

68хВ7

В7х20

В7х36

В7х38

В7х&а.

38x20) г

38х68І І

36хВ7І

20x36

20x38!

20x68!

ОЛчуО-Г1

-15 -10

2

з

]

а

ЗКС.шт.

б

Рис. І. Ефекти ЗКС гібридних сполучень за несучістю (а) і масою

1.2. Оцінка подібності генетичної структури популяцій курей за полігеїшнми ознаками

Для ознак, які характеризують інкубаційні якості яйця, виявлено подібність генетичної структури ліній 20, Б7 (заплідненість яєць, вивід молодняка), 20, 36, В7 (виводимість яєць), що на думку Строганова О.М (1987) є результатом виявлення домінантних і адитивних ефектів. Для ліній 36, 38 (заплідненість яєць) і 20, 36, В7 (вивід молодняка) відзначається подібність дії адитивних, домінантних та епістатичних ефектів, які контролюють виявлення відзначених ознак. Подібність внесення ефектів домінування та епістазу в фенотипове виявлення ознаки "вивід молодняка" відзначено у лініях 38, В7.

Аналіз живої маси ремонтних курей дав можливість виявити подібність дії усіх груп генних ефектів, які мають вплив на фенотипове виявлення ознаки у ліній 20 - В7, 20 - 68; за живою масою дорослих курей виявлено подібність ліній 36 - В7 за ступенем еиявлєння домінантних та епістатичних ефектів.

За масою яєць у 31-тижневому віці встановлено подібність дії адитивних ефектів генів детермінуючих ознак у лініях 20-36. У ліній 38 -68 виявлено подібність ефектів домінантного та епістатичного типу.

При проведенні аналізу несучості були встановлені подібні внесення адитивних ефектів у лініях 20 - 38, а також: домінантних та епістатичних ефектів у ліній 36 - В7.

яєць (б)

1.3. Вивчення динамічних змін генетичної структури популяції курей за кількісними ознаками

Аналіз кількісних ознак на протязі першого року продуктивності дав можливість виявити факти, які свідчать про зміну сили і напрямку дії генних ефектів, які сприяють внесенню в фенотипове виявлення господарсько корисних ознак. Найбільші значення середнього ступеня домінування для несучості відзначені у 2-3-ій місяці яйцекладки, після чого спостерігається стабілізація даного показника (Рис. 2).

5

4

З

2 1

0

1 2 3 4 5 6 7 8 S 10

Мі с я ц і

Рис. 2. Динамічні зміни середнього ступеня домінування для ознак «несучість» (1) і «маса яєць» (2) в двох повторностях (а,

б)

Оцінюючи загальну тенденцію зміни величин виявлення генних ефектів у період несучості слід відзначати, що в цілому спостерігається зменшення величин середнього ступеня домінування у другій повторності у порівнянні з першою.

Подібні результати вказують на вище видалення дії домінантних ефектів генів у сприятливих умовах утримання, при недостатній годівлі збільшується сумарна роль адитивних ефектів генів, контролюючих фенотипове виявлення ознаки.

Аналіз середнього ступеня домінування ознаки "маса яєць" вказує на значну перевагу домінантних ефектів генів над адитивними у перший період несучості (2-4-й месяці). У цей період детермінація маси яєць здійснюється за типом наддомінування, а потім відбувається її зміщення у бік неповного домінування (Рис. 2). Максимальний показник (Hj/D) для ліній курей першої повторності припадає на другий місяць продуктивності, мінімальний - на 8-й. При цьому, у другій повторності відзначається зворотна тенденція, тобто з мінімального (3-ій місяць) відбувається поступове збільшення показника (H^/D) до його максимальної величини (7-ий місяць).

Аналіз динаміки індивідуальних показників величин дії генних ефектів

за двома повторностями дав можливість виділити лінії, які володіють стійкими параметрами фенотипового виявлення досліджуваних кількісних ознак. Враховуючи сукупність показників живої маси, маси яєць і несучості, більш стійкими виявилися лінії 36 і В7, протилежні якості відзначені у ліній 38 і 68. Серед гібридних комбінацій найбільш стабільними були 68хВ7, 36x38, 36x68, 20x36, 38хВ7.

2. Генетична гетерогенність ліній курей на ранніх етапах росту і

розвитку

Згідно з отриманими результатами, максимальне інформаційне навантаження, яке характеризує структуру взаємозв’язку ознак, і припадає на першу компоненту, яка відображає загальний характер постембріонального росту і розвитку у курей (Рис. 3).

Рис. 3. Динамика мінливості внесків ознак екстер'єру (довжина тулуба, ширина таза, довжина плесна, довжина гомілки, довжина крила, жива маса, довжина гребеня, довжина дзьоба, довжина 3-го пальця, обсяг тулуба) в першу компоненту (Р1) на ранніх етапах онтогенезу: а -

лінія 01; б - лінія 70.

Аналіз навантажень другого фактору характеризує існуючі відмінності між дослідними лініями (Рис. 4.) Для лінії 01 породи білий леггорн характерні найбільш значущі вагові коефіцієнти для ознак довжини крила, довжини тулуба й ширини таза в моклоках, взаємозв'язок, який відображає характер формування тулуба й крила.

Для лінії 70 породи род-айланд такими є ознаки "жива маса" і “довжина гомілки".

Використання методу головних компонент дало можливість виділити ознаки, які володіють максимальною інформативністю і характеризують породну приналежність птиці, яку використовують. Для білих леггорнів найбільше інформаційне навантаження (з добового віку)

несуть ознаки, які описують сумарну довжину ніг, тобто довжину плесна і гомілки; для курчат породи червоний род-айланд - це ознаки, які характеризують конституціональні особливості екстер'єру, тобто "ширина таза" і "довжина тулуба”.

° В ік, діб

Рис. 4. Динамика мінливості внесків ознак екстер'єру (довжина тулуба, ширина таза, довжина плесна, довжина гомілки, довжина крила, жива маса, довжина гребеня, довжина дзьоба, довжина 3-го пальця, обсяг тулуба) в другу компоненту (Ґ2) на ранніх етапах онтогенезу: а - лінія 01; б - лінія 70.

3. Оцінка внутрішньопопуляційких структур ліній курей

різного напряму селекції

Використання поліморфізму білків яєць дало можливість виявити внутрішньо- і міжпородні відмінності генетичної структури ліній курей яєчного і м'ясо-яєчного напрямку. Найвищі значення частот алелів локусів Єз, 02 відзначені для ліній курей породи білий леггорн. Частота алеля Оу має вище значення у ліній курей м'ясо-яєчного напряму продуктивності (червоний і білій род-айланд). За локусам Ті: у всіх лініях відзначений мономорфизм.

Характеризуючи показники середньої гетерозиготності ліній курей, найвищі значення були відзначені у лініях 38 і 70 (червоний род-айланд), середні - у 14-ій лінії полтавських глинястих курей і лінії 68 (білий род-айланд) мінімальна гетерозиготність була встановлена у курей породи білий леггорн.

У результаті проведення аналізу генетичної різноманітності ліній курей за кількісними ознаками з урахуванням показників, які описують середнє число "морфів" (ц) і частку рідкісних "морфів" (Ьт), були простеженні шляхи мікроеволюційних змін, пов'язані безпосередньо з відбором за господарьско корисними ознаками. Встановлені межі мінливості і виявлені лінії з максимальною (20, 38) і мінімальною (14)

різноманітністю за ознака-

ми продуктивності.

Згідно з отриманими результатами, які характеризують динаміку зміни ступеня внутріїпньолінійної мінливості сукупності ознак "маса яєць" і "несучість" за рядом поколінь, були виділені лінії, які володіють незначною варіабельністю оцінюваних показників на протязі усіх генерацій, що були враховані (20, 12, 68, 36, 14).

За проведеним аналізом співвідношень між лініями у просторі кількісних ознак з використанням міри подібності, запропонованої Л. О. Животовським (1991) і П. Махалонобісом (1936), було виділено три незалежних кластери. У перший надійшли найбільш тісно пов'язані між собою лінії курей - 20 і 36 (білі леггорни), другий кластер складали лінії породи білий леггорн (12) і червоний род-айланд (70).

Найвіддаленішими від вищезазначених виявилися популяції трьох порід: полтавські глинясті (14), білий род-айланд (68) і білий леггорн (В7).

4. Використання методу інформаційно-статистичного аналізу при проведенні комплексної оцінки ліній ісурей

У результаті проведення аналізу отримана оцінка рівня складності і організації систем господарсько-корисних ознак. Рівень організації системи ознаки "жива маса" стосується простих імозірно детермінованих систем, "несучість" і "маса яєць" - складних імовірно детермінованих систем.

Аналізуючи залежність рівня організації біосистем;: (К) і коефіцієнта спадковості Ь2 господарсько-корисних ознак установлений паралелізм кількісних варіацій цих двох статистичних показників (табл.

4.1.).

Таблиця 4.1

Взаємозв' язок рівня мінливості коефіцієнта спадковості (її2) господарсько-корисних ознак і рівня відносної організації (В) систем полігенних ознак у курей

Ознаки Ь2 П

Несучість 0.25 0.158

Маса яєць 0.47 0,165

Маса курки 0.55 0.168

Враховуючи природу критерію Ь.2 полігенної ознаки, який являє собою відношення гепотипової компоненти до фенотипової, встановлена єдність критеріїв відносної організації (Иср.) біосистеми полігенних ознак

і частки генетичної мінливості досліджуваних ознак.

Аналіз особливостей організації біосистем показав, що штучний відбір, який проводить людина, спрямований у бік максимально можливої

інформативності, при цьому у результаті обмеження свободи комбінування, відбувається значне зниження ентропії і збільшення ефективності проведення селекційного процесу. Однак, подібне спрямування штучного відбору викликає зменшення гетерозиготності, на що вказує значний зворотний зв'язок гетерозиготності з ентропією (г =

0,994).

5. Оцінка взаємозв'язку статистичних методів, які використовуються для аналізу гетерогенності ліній курей

У результаті проведення порівняльного аналізу ефективності оцінки генетичної структури з використанням показників - частота генотипу (£) гетерозиготність (Но), середнє число «морфів» (|і), частка рідкісних "морфів" (Ьш), а також і інформаційний показник різноманітності -безумовна ентропію біосистеми генів-маркерів (Нд/у) встановлено значну подібність вказаних критеріїв (табл. 5.1.).

Таблиця 5.1

Оцінка взаємозв’язків між параметрами _________генетичної різноманітності ліній курей______________

Локуси поліморфних білків Показники генетичної різноманітності Коефіцієнти кореляції

Н б/у Н0 і

Оу М -Л ±вп Нб,у По -1 0.967 -0.972 0.914 -0.918 0.979 0.941 0.942 0.978 0.993

Сз ¡л ±вм Н±8н Но/у Н0 -1 0.993 -0.991 0.895 -0.891 0.934 -0.943 0.941 -0.949 0.911

<?2 к ±8к Нб/у Но -1 0.987 0.988 0.945 0.948 0.976 -0.818 0.819 0.813 -0.812

Виявлений зв'язок (г=-0.993; 0.993) між досліджуваними параметрами свідчить про єдність біологічної природи вказаних статистичних методів і дає можливість їх відособленого застосування в популяційних дослідженнях.

Проведення аналізу взаємовідносин інформаційних критеріїв, розрахованих на основі частот генів локусів Оу, Оз.Оо, з господарсько-корисними ознаками, підтвердило перевагу використання бузумовної ентропії системи генів-маркеріз для будови прогностичних моделей продуктивності (жива маса, несучість). Згідно з отриманими даними, як найбільш інформативний, відносно несучості, виступає показник середньої гетерозиготності Но(г=-0.964), незначно поступається йому безумовна ентропія Нд/у (г=-0.912). Мінімальна інформативність відзначена для середньої частоти генів (£/3) вивчених локусів (г=0.752).

Для ознаки "жива маса” найбільш інформативним є показник безумовної ентропії Нд/у (г=0.885 - -0.861), порівняно з гетерозиготністю (г= 0.748 - 0.806) і середньою частотою генів (г=0.708 - 0.762), гцо дає можливість подальшого їх використання у селекційному процесі.

Представлені таким чином результати аналізу дають можливість одержати більш повну оцінку генотипової різноманітності ліній курей за сукупністю кількісних і якісних ознак, простежити шляхи і виявити загальні закономірності мікроеволюційних змін при проведенні селекційного процесу.

ВИСНОВКИ

1. На основі сумісного використання статистичних методів, які характеризують різноманітні напрямки оцінки генетичної мінливості представлен комплексний аналіз генетичної гетерогенності ліній курей, направленні! на оцінку птиці в період її росту, розвитку та продуктивного циклу.

2. За результатами проведеного діалельного аналізу даний опис генетичної структури ліній курей за ознаками продуктивності, оцінка структури та типу спадковості основних господарсько-корисних ознак. На основі проявлення ефектів загальної комбінаційної спроможності господарсько-корисних ознак виявлена гетерогенність ліній курей, які дають можливість проводити підбір пар при створенні простих і складних гібридних комбінацій.

3. Із 25 гібридних поєднань за значеннями ефектів ЗКС для основних господарсько-корисних ознак визначені кращі гібридні комбінації ліній курей (20x38, 20x68, 36x68, 68x38), які виявляють ефект гетерозису за масою яєць і несучістю.

4. Як наслідок генотип-середовшцної взаємодії виявлено лабільність генних ефектів, детермінуючих спадкування господарсько-корисних ознак у ліній курей у різні періоди онтогенезу.

5. Установлена залежність рівня виявлення ефекту гетерозису у гібридних поєднань за живою масою, масою яєць і несучістю з генетичними відстанями за поліморфними білками яєць вихідних ліній курей.

6. Проведена оцінка генетичної гетерогенності популяцій курей на ранніх етапах їх росту і розвитку за ознаками екстер'єру. Установлено, що в структурі взаємозв'язку досліджених кількісних ознак перша головна компонента відображує загальний характер росту і розвитку у курей, а друга - визначає часткові моменти онтогенезу в окремих лініях курей. Відмінності навантажень другого фактора головних компонент свідчить про якісну розбіжність онтогенетичного розвитку у досліджуваних порід (білий леггорн і червоний род-айланд) за вивченими кількісними ознаками. Для білих леггорнів характерні найбільш факторні навантаження, починаючи з добового віку для ознак "довжина плссна" і "довжина гомілки", для породи червоний род-айланд - за ознаками "ширина таза в маклоках" і "довжина тулуба”.

7. Аналіз популяційної різноманітності курей за кількісними

ознаками, які відображують вплие штучного відбору і дії факторів

зовнішнього середовища дав можливість простежити шляхп мікроеволюційних змін, спрямованих у бік конвергенций ряду порід і ліній за чотири досліджуваних покоління за ознакою "несучість” ( ц = 2,26 - 0,41), "жива маса" (ц = 2,32 - 1,09), а також дивергенції за

ознакою "маса яєць" ( ¡і = 1,74 - 2,18).

8. Дослідження взаємозв'язку генних частот алелів локусів Оу, 0д,02 с показниками їх статистичної різноманітності виявило, що максимальною інформативністю володіє показник безумовної ентропії Нд/у, який сильно корелює як з частотою досліджуваних генів-маркерів (г = - 0,913), так і з показниками гетерогенності популяцій - гетерозиготністю Нс (г =

0,963), часткою середніх морф (і (г = 0,982) і часткою рідкісних морф Ь (г = 0,984).

9. Показник безумовної ентропії (Нб;/у), разрахований для системи

алелів локусів Оу, Оз, Ог у вивчених лініях дає можливість з високим ступенем вірогідності (199,9= 51,2) оцінювати рівень генетичного

потенціалу птиці за основними господарсько-корисними ознаками (г = -

0,885; г = -0,310; г = -0,912 для живої маси, маси яєць і несучості, відповідно).

10. Установлена інформаційно-статистична природа біосистем основних господарсько-корисних ознак. До складної імовірносно-детермінованої біосистеми відносяться ознаки "маса яєць" і "несучість"; до простої імовірносно-детермінованої системи ознак "жива маса". Високий рівень взаємозв'язку (г = 0,92) організації біосистем основних господарсько корисних ознак з коефіцієнтом їх спадковості Ь2 свідчить про рівноцінність використання цих показників у селекційній практиці як критеріїв, які відображають генетичну детермінанту експресії кількісних ознак при передачі спадкової інформації в суміжних поколіннях.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА

1. Методичні підходи проведення генетико-статистичного аналізу ліній курей у системі діалельних схрещувань рекомендується використовувати у селекційно-генетичних центрах і племптахозаводах для визначення поєднуваності ліній курей і структури кросів, а також оцінки подібності і відмінності генетичної структури схрещуваних ліній.

2. При проведенні генетико-селекційних досліджень ліній курей рекомендується використовувати безумовну ентропію системи алелів локусів Ov, G3, G2, що дає можливість найбільш точно описувати генетичну структуру популяцій за кількісними ознаками.

3. Взаємозв'язок рівня відносної організації біосистем (R) кількісних ознак та їх коефіцієнтів спадкування дає можливість рекомендувати застосування параметра (R) у селекційній практиці для оцінки структури популяцій.

Список наукових робіт, опублікованих за темою дисертації

Статті:

1. Катеринич О.О. Оцінка генетичної гетерогенності популяцій курей // Тваринництво України. - К. “Нива” - 1993. - № 4. - С. 22-23.

2. Катеринич O.A. Характеристика генетической структуры

хозяйственно-полезных признаков в популяциях кур//Вісник: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Наукево-теор. журнал. - ХЗВІ. -1997. - В. 3(27). - С. 97-101.

3. Катеринич O.A. Изучение динамических изменений генетической структуры популяций кур по количественным признакам в онтогенезе//Вісник: Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. -Науково-теор. журнал. - ХЗВІ. - 19Ö7. - В. 3(27). - С. 101-105.

4. Рябсконь Ю.А., Кутнюк П.И., Катеринич O.A. Методологические и методические аспекты информационно-статистического анализа количественных признаков в популяциях домашних кур //Птахівництво. - Міжвід. наук. зб. - ІП УААН. - 1997. - С. 27-38.

Методичні рекомендації:

1. Рябоконь Ю.А., Сахацкяй Н.И., Кутнюк П.И., Катеринич O.A. Информационно-статистический анализ менделирующих и полигенных признаков в популяциях сельскохозяйственных птиц //Методические рекомендации. - Харьков, 1996. - 30 с.

Матеріали конференций:

1. Ryabokon Y.A., Bogatyr V.P., Lukyanova V.D., Mikityk D. N., Katerynych O.A., Nazarenko P.P. Genetic variation of performance traits in

ontogenesis of laying hens. 1. Diallel analisis //11 th International Symposium "Current problems in avian genetics".- Balice near Krakow (Poland), 1995. - p.152 - 153 b.

2. Ryabokon Y.A., Bogatyr V.P., Lukaynova V.D., Mikityk D. N., Katerynych O.A., Nazarenko P.P.. Genetic variation of performance traits in ontogenesis of laying hens. 2. Variation within and between lines //11 th International Symposium "Current problems in avian genetics". - Balice near Krakow (Poland), 1995. - p.154 - 157.

3. Ryabokon Y.A., Katerynych O.A., Bogatyr V.P. Peculiarities of traits relationships in ontogenesis. Report 1//IX th International Symposium of Young Poultry Scientists. - WSR - Siedlce.- 1995. - p.73-74.

4. Ryabokon Y.A., Katerynych O.A., Bogatyr V.P. Peculiarities of traits relationships in ontogenesis. Report 2//IX th International Symposium of Young Poultry Scientists. - WSR - Siedlce. - 1995. - p.75-76.

5. Рябоконь Ю.А., Катеринич O.A. Богатирь В.П., Изучение эффектов взаимодействия генов на основе диаллельного анализа //Основоположник зоотехнической науки П.Н.Кулешов и перспективы развития специальностей по зоотехнии и ветеринарии. Материалы междун. науч.-практич. конф. ХЗВИ,- Харьков, 1995.- С.33.

6. Рябоконь Ю.А., Катеринич О.А. Богатирь В.П., Определение вариабельности генных систем контролирующих хозяйствено-полезные признаки //Основоположник зоотехнической науки П.Н.Кулешов и перспективы развития специальностей по зоотехнии и ветеринарии /Материалы междун. науч.-практич. конф. ХЗВИ.- Харьков, 1995.- С.33-34.

7. Рябоконь Ю.А., Катеринич О.А. Богатирь В.П. Оценка гетерогенности популяций кур на ранних стадиях их роста и развития //Генофонд пород животных и методы его использования. Материалы междун. науч. практич. конф. посвященной 110-летию со дня рождения Потемкина Н.Д.. ХЗВИ. - Харьков, 1995.- С.61-62.

8. Кутнюк П.И., Катеринич О.А., Рябоконь Ю.А. Теория информации -адекватный статистический аппарат мониторинга микроэволюционных процессов в популяциях домашних птиц //Современные концепции эволюционной генетики. Материалы междун. конф. посвященной 80-летию со дня рождения академика Беляева Д.К. - Новосибирск, 1997.-С.173-174.

9. Ryabokon Y.A., Kytnuk P. I., Katerynych O.A. Use of information and statistic analysis in genetics of quantitative traits in domestic hens // 12-th International Symposium “Current problems in avian genetics”. - Pruhonice near Prague (Czech Republic) 1997. - P.140-142.

Тези доповідей:

1. Рябоконь Ю.О., Богатир В.П., Рожковський О.В., Лук'янова В.Д., Катеринич О.О. Комбінаційна здатність перспективного генофонду

їєчних курей //Тези допов. XIII Української конф. молод. вчених з ттахівництва (Укр. відділення ВНАП). -Борки, 1994. - С.15-16.

2. Рябоконь Ю.О., Богатир В.П., Катеринич О.О. Компоненти генетичних варіанс ознак продуктивності в лініях яєчних курей // Тези їопов. XIII Української конф. молод. вчених з птахівництва (Укр. зідділення ВНАП). -Борки, 1894.- С.26-27.

3. Рябоконь Ю.О., Богатир В.П., Рожковський О.В., Лук'янова В.Д., катеринич 0.0. Селекційно-генетична цінність генотипів за ступенем їх лодифікованості //'Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної сонф. "Генетика продуктивності тварин”. -Київ,- 1994. - С.ЗО.

4. Рябоконь Ю.А., Катеринич О.А. Кутнюк П.И. Информативная іагрузка количественпьіх иризнаков в популяциях домашних кур // Тез. ;окл. II Украинской конф. по птицеводстЕу. Борки, 1996. - С.58-59.

Катеринич 0.0. Оцінка генетичної гетерогенності популяцій курей пзного напрямку селекції за кількісними озпаками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ільськогосподарських наук за спеціальністю 06.00.15 - розведення ■варин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 1997.

У дисертації викладено теоретичний та практичний матеріал по итвченню гетерогенності популяцій курей різного напрямку селекції з ¡икористанням комплексного аналізу в період росту, розвитку і іродуктивного циклу. Встановлена динаміка змін генетичної

■етерогеннссті популяцій курей не лише в результаті онтогенетичного юзБитку, але й під впливом умов середовища. Одержана оцінка 'енетичної гетерогенності ліній курей на ранніх етапах росту і розвитку. Троведений порівняльний аналіз ефективності оцінки генотиповеї труктури популяції за кількісними і якісними ознаками з іикористанням різних статистичних методів. Одержана інформаційно ¡татистична орієнтація господарьсько-корисних ознак, виходячи з рівня ірганізації систем ознак. За результатами проведення діалельного аналізу !5 гібридних поєднань визначені кращі гібридні комбінації курей (20x38, ¡0x68, 36x68, 68x38).

Ключові слова: ознака, лінія, поєднання, популяція, гетерогенність, гореляція, інформативність.

Katerynych О.А. Estimation of genetical neterogeneity of hen popula-ions of différent selection trends by quantitative traits. - Manuscript.

Dissertation on compétition of candidate's degree of agrarian sciences on peciality 06.00.15 - Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kharkov, -.997.

Theoretical and practical material on studying of genetical heterogeneity estimation of hen populations of different selection trends with use of complex analysis in growth and development period and productive cycle was stated. It was established the dynamics of genetical heterogeneity changes oi hen populations not only as a result of ontogenetical development but under the influence of environment conditions. It was obtained the estimation oi genetical heterogeneity of hen strains at early stages of their growth and development. It was conducted the comparing analysis of efficiency of genotypical structure estimation of populations by quantitative and qualitative traits with use of different statistical methods. It was oftained information and statistic orientation of economical traits coming from organization level of initial traits systems. According to results of conducted diallel analysis oi 25 hybrid couplings the best hybrid couplings of hen strains (20x38, 20x68, 36x68, 68x38) were determined.

Key words: trait, strain, coupling, population, heterogeneity, correlation, informativity.

Катеринич 0. А. Оценка генетической гетерогенності! популяций кур различного направления селекции по количественным признакам. -Рукопись.

Диссертация ка соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.15 - разведение животных. -Институт животноводства УААН, Харьков, -1997.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению генетической гетерогенности популяций кур различного направления селекции с использованием комплексного анализа в период роста, развития и продуктивного цикла. Установлена динамика изменений генетической гетерогенности популяций кур не только в результате онтогенетического развития, но и под воздействием условий среды. Получена оценка генетической гетерогенности линий кур на ранних этапах роста и развития. Проведен сравнительный анализ эффективности оценки генотипической структуры популяции по количественным и качественным признакам, с использованием различных статистических методов. Получена информационностатистическая ориентация хозяйственно-полезных признаков, исходя ив уровня организации систем исходных признаков. По результатам проведения диаллельного анализа 25 гибридных сочетаний определены лучшие гибридные сочетания линий кур (20x36, 20x68, 36x68, 68x38).

Ключевые слова: признак, линия, сочетание, популяция,

гетерогенность, корреляция, информативность.