Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности семеноводства капусты белокочанной сортотипа Лангендейкская зимняя в Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Особенности семеноводства капусты белокочанной сортотипа Лангендейкская зимняя в Лесостепи Украины"

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ЖУК АНДРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

в од

І о ШОП

УДК 635.342:631.53.02

ОСОБЛИВОСТІ НАСІННИЦТВА КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ СОРТОТИПУ ЛАНГЕНДЕЙСЬКА ЗИМОВА В ЛІСОСТЕПУ

УКРАЇНИ

Спеціальність: 06.01.05 - селекція і насінництво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Киш - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН

Кравченко Владислав Андрійович, головний науковий співробітник Інституту овочівництва і баштанництва УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Фомічов Анатолій Михайлович, завідувач лабораторією інтенсивних технологій вирощування кормових буряків Інституту землеробства УААН

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Жемойда Віталій Леонідович, кафедра генетики, селекції та насінництва Національного аграрного університету

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія,

кафедра овочівництва, м.Умань

Захист відбудеться « 17 » червня 1998 р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою установи, просимо надсилати на адресу:

255205, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, Інститут землеробства УААН на ім’я вченого секретаря Спецради.

Автореферат розіслано травня 1998 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук О/ ■ Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Насінництво овочевих культур - є важливою і прибутковою галуззю сільського господарства.

За рахунок генетичних особливостей нових сортів і гібридів та збереження їх біологічних і урожайних якостей в процесі розмноження насіння можна значно підвищити продуктивність рослин і поліпшити якість овочевої продукції. Серед овочевих культур, що вирощуються в Україні, важливе місце належить капусті білоголовій, яка споживається населенням протягом року. Продукція пізньостиглих сортів сортотипу Лангендейська зимова використовується у зимово-весняний період, оскільки вони формують щільні головки, придатні для тривалого зберігання. Водночас це ускладнює насінництво цих сортів через довгий період для проходження стадійних змін у точці росту під час зберігання. При вирощуванні насіння у відкритому грунті вони недостатньо пристосовані до грунтово-кліматичних умов Лісостепу, слабо стрілкують, формують мало репродуктивних пагонів і утворюють значну кількість вегетативних стебел, що призводить до зниження продуктивності насінників. Питання вивчення методів підвищення урожайності насіння пізньостиглих сортів капусти білоголової сортотипу Лангендейська зимова в Україні грунтовно не розроблялось. Тому дослідження особливостей насінництва сортів капусти білоголової цього сортотипу є важливою науково-практичною проблемою, що визначає актуальність даної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертаційна робота виконана згідно з тематикою наукових досліджень Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Номер державної реєстрації ЦА 01001691Р.

Мета і завдання досліджень. Удосконалити прийоми насінництва нового пізньостиглого сорту капусти білоголової Віоланта з урахуванням його біологічних особливостей.

У завдання досліджень входило:

- вивчити можливості отримання високоякісного маточного матеріалу при застосуванні різних строків посіву насіння і схем садіння маточників та підвищення насіннєвої продуктивності рослин і якості насіння під впливом цих факторів;

- дослідити сортові особливості насінних рослин за здатністю до утворення репродуктивних органів, потенціальною врожайністю і якістю насіння при різних температурах зберігання маточників;

- встановити особливості росту, формування квітконосних пагонів і плодів, визначити насіннєву продуктивність рослин і якість насіння в залежності від строків передсадивної підготовки маточників і площі живлення насінників.

Наукова новизна результатів досліджень полягає у виявленні особливостей формування рівня врожаю та якості насіння першого вітчизняного пізньостиглого сорту капусти білоголової Віоланта сортотипу Лангендейська зимова в залежності від методів вирощування маточного матеріалу, умов його зберігання та вирощування насінників в Лісостепу України. Показано, що продуктивність рослин досліджуваного сорту обумовлюють строки посіву насіння (15 і 10 травня), схема садіння маточників (70 х 40 см), умови їх зберігання (при температурі 3-4°С), строки передсадивної вирізки насінних качанів (за 40 і 30 днів до садіння у відкритий грунт) з одночасним хрестоподібним надрізом верхньої частини маточника та густота розміщення насінників (70 х 30 см). На основі виявлених особливостей удосконалено методи насінництва капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта.

Практична цінність роботи полягає в розробці системи заходів у насінництві капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта, яка забезпечує підвищення рівня врожайності насіння до 6,5-7,8 ц/га, що дає змогу додатково отримати по 2,0-4,2 ц/га порівняно з рекомендованою. Автора дисертації визнано співвиконавцем при виведенні сорту Віоланта. З його участю організовано, починаючи з 1994 року, розмноження оригінального насіння цього сорту і з 1996 року розпочата робота по його впровадженню в господарствах України.

Апробація роботи. Основні результати досліджень, що викладені в дисертації, доповідались і отримали позитивну оцінку на засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (1995-1998) та методичної комісії Інституту землеробства УААН з селекції і насінництва (1998).

Декларація особистого внеску в одержанні наукових результатів полягає у проведенні аналітичного огляду і самостійному аналізі спеціальної вітчизняної і світової літератури з визначеної проблеми, у безпосередній участі при виконанні лабораторних, польових, виробничих досліджень, а також узагальненні результатів цих досліджень і підготовці їх до друку. Загальна частка участі здобувана в одержанні наукових результатів, викладених в

з

дисертації, становить близько 75%. За темою дисертації опубліковано 4 наукові роботи.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, б розділів, висновків і пропозицій, списка використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 135 сторінках і включає 22 таблиці, 7 малюнків, 12 додатків. Список цитованої літератури налічує 184 праці, з яких 25 іноземними мовами.

ЗМІСТ РОБОТИ КАПУСТА БІЛОГОЛОВА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ І ОСОБЛИВОСТІ її НАСІННИЦТВА

Представлене народногосподарське значення капусти білоголової, характеристика культури як об’єкта досліджень, наукові обгрунтування актуальності проблеми.

На основі аналізу результатів досліджень більшості авторів слід відмітити, що всі питання насінництва капусти білоголової вивчались на середньопізніх і пізньостиглих сортах сортотипу Амагер, які при звичайних умовах виробництва здатні формувати високий урожай насіння.

Пізньостиглі сорти капусти білоголової сортотипу Лангендейська зимова недостатньо пристосовані до кліматичних умов України. У них тривалий вегетаційний період, дуже щільні головки, тому вони потребують довгого періоду для проходження стадійних змін і органотворчих процесів у маточниках в період зберігання. Насінні рослини після садіння у відкритий грунт негативно реагують на жарку сонячну погоду, особливо різкі коливання температури, нестачу вологи в грунті, низьку відносну вологість повітря. В результаті вони характеризуються недостатнім формуванням генеративних органів, утворюють значну кількість вегетативних пагонів, що спричиняє низьку насіннєву продуктивність рослин.

Враховуючи біологічні особливості капусти білоголової пізньостиглих сортів сортотипу Лангендейська зимова, які виражаються у здатності формувати дуже щільні головки, які зберігаються до травня-червня, у тривалому періоді для проходження стадійних змін, низькій насіннєвій продуктивності рослин, було поставлене завдання вивчити особливості насінництва вітчизняного сорту Віоланта, який належить до цього сортотипу.

УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина виконана протягом 1995-1997 років на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Станція розташована у північній смузі правобережного Лісостепу, що межує із зоною Полісся.

Дослідні ділянки розміщували в овочевій сівозміні на малогумусному слабовилугованому чорноземі в умовах без зрошення. За кліматичними умовами район сприятливий для вирощування маточників і насінників капусти білоголової, хоча в окремі періоди вегетації рослин спостерігаються незначні відхилення від багаторічних показників.

Експериментальні дослідження, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання виконували згідно з «Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве» (1992). При вивченні особливостей вирощування маточників і насіння капусти білоголової сорту Віоланта користувались «Положенням про виробництво насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів та кормової капусти в Українській РСР» (1991). Агротехніку вирощування маточників і насінників капусти білоголової застосовували загальноприйняту для зони. У дослідах капусту вирощували розсадним способом. Облікова ділянка у перший рік культури становила 30,8 -

38,5 м2, у другий - 22,1 - 30,8 м2. Повторність варіантів чотириразова. Ділянки у дослідах були три-п’ятирядкові, по 22 рослини в рядку.

Об'єктом наших досліджень був пізньостиглий сорт капусти білоголової Віоланта селекції Київської дослідної станції, який належить до сортотипу Лангендейська зимова. Сорт занесений до Реєстру сортів рослин України з 1995 року.

Для вивчення оптимального строку посіву при вирощуванні маточників насіння капуста висівали у п’ять строків: 5, 10, 15, 20, 25 травня. При збиранні маточники поділяли на чотири фракції за масою головки: крупні, середні, дрібні і недогони.

Вивчаючи площі живлення рослин при вирощуванні маточного матеріалу, 35-40-денну розсаду в фазі 5-6 листків висаджували у відкритий грунт в один строк у третій декаді червня за такими схемами: 70 х 70 см, 70 х 50 см (контроль), 70 х 40 см, 70 х ЗО см.

У процесі зберігання досліджували лежкість маточників капусти, вирощених від різних строків посіву і при неоднаковій густоті розміщення

рослин у рядку, тобто лежкість маточників різних фракцій за масою і діаметром головки. При вивченні впливу температури зберігання на строки відростання, ріст і розвиток рослин, урожайність та якість насіння маточники закладали у спеціальні камери КХ-610, де підтримували відповідний температурний режим: 1-2°С (контроль), 3-4°С і 5-6°С.

Для прискорення репродуктивних змін у конусі наростання верхівкової бруньки маточників вивчали вплив строків вирізки насінних качанів з одночасним хрестоподібним надрізом верхньої частини маточника на відростання, насіннєву продуктивність рослин і якість насіння за 40, 30, 20, 10 днів до садіння. Насінні качани в дослідах висаджували весною у найбільш ранні строки за такими схемами розміщення рослин, які застосовували при вирощуванні маточників.

МЕТОДИ ОТРИМАННЯ ВИСОКОЯКІСНОГО МАТОЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Одним із основних методів отримання високоякісних маточників капусти білоголової є вивчення строків посіву насіння із врахуванням біологічних особливостей сорту. На основі експериментальних досліджень встановлено, що найбільший вихід маточників середнього розміру капусти білоголової сорту Віоланта було отримано при посіві насіння у відкритий розсадник 15 і 10 травня. Кількість маточників середньої фракції відповідно складала 51,3 і 43,1% проти 36,2% у контрольному варіанті (посів 5 травня). При пізніших строках посіву 20 і 25 травня маточні рослини такого розміру знаходились у межах 37,0 і 32,4% відповідно, збільшувалась частка дрібних маточників до 37,0 і 40,4%, відкачалось 10,0 і 14,0% недогонів.

У перший строк посіву формувались маточники з щільними головками, що ускладнювало проходження стадійних змін у точці росту, затримувало диференціацію конуса наростання і сповільнювало формування зачатків суцвіть.

В зв'язку з біологічними особливостями сорту Віоланта маточники, вирощені при різних строках посіву, відзначались високою лежкістю. Вихід їх після зберігання становив 94,5-98,0% проти 87,2% у контрольному варіанті.

В результаті проведених досліджень відмічено інтенсивніше галуження, утворення більшої кількості пагонів першого і другого порядків у насінників, вирощених із маточників від посіву насіння у другій декаді травня - до 45 пагонів проти 37 у контролі. При посіві насіння 15 і 10 травня зав'язувались добре сформовані, але менш щільні головки і тому прискорювався процес

диференціації в точці росту. Слабше галуження насінних рослин при пізніх строках посіву пов'язане з нижчою якістю маточного матеріалу.

Внаслідок кращого галуження насінників, вирощених з маточників від оптимальних строків посіву, зростала їх продуктивність (рис. 1).

г зо

25 20 15 10

о

5 10 15 20 25

строк посіву (у травні)

Рис. 1. Продуктивність насінників капусти білоголової сорту Віоланта в залежності від віку маточників (середнє за 1995-1997 роки)

Вихід насіння з одного насінного куща при посіві 15 і 10 травня складав

27,5 і 26,6 г відповідно, що на 5,4 і 4,5 г більше, ніж при посіві 5 травня.

Таким чином, враховуючи найбільший вихід маточників середнього розміру, високу їх лежкість в процесі зберігання, насіння капусти білоголової сорту Віоланта доцільно висівати 15 і 10 травня, оскільки за ступенем галуження і продуктивністю насінники від цих строків переважали рослини, вирощені при інших строках посіву.

Встановлення оптимальних площ живлення є важливою умовою отримання високих і стійких урожаїв.

При виробництві оригінального і елітного насіння, нестачі маточного матеріалу, вирощуванні насіння дефіцитних сортів з метою підвищення коефіцієнту їх розмноження доцільніше використовувати більш розріджене садіння маточників. Але для підвищення співвідношення площ при вирощуванні маточників і площ під насінниками доцільніше проводити загущене вирощування маточних рослин. Це знижує їх розміри, підвищує вихід

з гектара, якість насіння. Отже, ступінь загущення насінників визначається розміром маточників.

В зоні Лісостепу України середньопізні і пізньостиглі (сортотші Амагер) сорти капусти білоголової на маточники насіннєводи країни, керуючись прийнятими рекомендаціями, вирощують за схемою 70 х 50 см. Така площа живлення дозволяє розмістити на кожному гектарі 28,6 тисяч рослин. При такій густоті нераціонально використовуються земельні угіддя і не створюються оптимальні умови для проявлення потенціальних можливостей рослин, до того ж формується більше крупних маточників, що вимагає більших об’ємів сховищ для їх зберігання.

Згідно з нашими дослідженнями залежно від густоти садіння рослин капусти білоголової змінювався фракційний склад маточників. Найбільша кількість маточників середньої фракції утворювалась при схемі садіння 70 х 40 см - 50,9%, у контролі (70 х 50 см) - 41,8 %. Нижчі показники за цим розміром відмічені при схемі садіння рослин 70 х 70 і 70 х 30 см - 31,9 і 29,5% відповідно. Кількість крупних маточників знижувалась у міру зменшення площі живлення однієї рослини від 4900 см2 до 2100 см2 (51,7 і 2,6%). Обернена тенденція спостерігалась у формуванні дрібних і недостиглих маточників. Частка їх зростала у міру загущення рослин у рядку.

Лежкість маточників була високою незалежно від їх фракційного складу.

Найвища продуктивність однієї рослини спостерігалась у насінників, вирощених з крупних і середніх маточників - 24,0-24,2 г (табл. 1).

1. Залежність насіннєвої продуктивності рослин і якості насіння капусти білоголової сорту Віоланта від розміру маточників (середнє за 1995-1997 роки)

Фракції маточників Продуктивність однієї рослини, г Урожайність насіння, ц/га Маса 1000 насінин, г Схожість,%

Несортовані 16,8 4,8 3,8 94

(контроль)

Крупні 24,2 6,9 4Д 97

Середні 24,0 6,8 4,1 97

Дрібні 13,4 3,6 3,5 90

НІРо5 0,4-0,6

Урожайність насіння з одиниці площі досягала 6,8-6,9 ц/га, що на 2,0 -2,1 ц вище, ніж у контролі. Між варіантами з крупною і середньою фракціями маточників істотної різниці за насіннєвою продуктивністю рослин не виявлено, оскільки різниця між фракціями маточників у сорту Віоланта менша, ніж у сортів інших сортотипів з крупнішими головками. Висока схожість насіння відмічена у рослин, вирощених з крупних і середніх маточників - 97%, тоді як у несортованих рослин цей показник був на рівні 94%.

ПІДВИЩЕННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ УМОВ ЗБЕРІГАННЯ МАТОЧНИКІВ

Складність насінництва капуста білоголової полягає в тому, що садивний матеріал слід зберігати протягом тривалого часу. Температура зберігання маточників справляє значний вплив на інтенсивність проходження репродуктивних змін у конусі наростання. Встановлено, що зберігання при підвищеній температурі (3-4°С і 5-6°С) значно скорочувало період стадійних змін у маточних рослин, прискорювало початок диференціації конуса наростання верхівкової бруньки при високій збереженості маточників. Після садіння насінні рослини раніше зацвітали і відзначалися сильнішим галуженням, вищою насіннєвою продуктивністю. Так, періоди від садіння до відростання, бутонізації насінних качанів, які зберігалися при підвищених температурах, скорочувалися на 4-5 днів в порівнянні з загальноприйнятою температурою зберігання (1-2°С). Цвітіння починалося на 6-8 днів раніше і кількість днів від садіння насінних качанів до закінчення цвітіння знаходилася в цих же межах. Звідси, період достигання насіння скорочувався на 9-11 днів порівняно з насінними качанами, які зберігалися при температурі 1-2°С. Виявлено, що найвищі насінні рослини формували маточники, які зберігалися при температурі 3-4°С - 173 см проти 162 см у контролі. Підвищення температури зберігання до 5-6°С знижувало висоту насінників на 18 см у порівнянні з кращим варіантом. При оптимальному температурному режимі зберігання (3~4°С) на насінних рослинах утворювалось у середньому 29 пагонів першого порядку галуження і 60 пагонів другого, відповідно зав'язувалось найбільше плодів - близько 600 штук. У контрольному варіанті ці показники були в межах 22 і 46 пагонів та 390 стручків.

Різна температура зберігання маточників істотно впливала на насіннєву продуктивність рослин (табл. 2).

2. Насіннєва продуктивність рослин і якість насіння капусти білоголової сорту Віоланта в залежності від температури зберігання маточників (середнє за 1995-1997 роки)

Температура зберігання маточників, °С Кількість насінників, % Вихід насіння з однієї рослини, г Урожай- ність насіння, ц/га Маса 1000 насінин, г Схожість, %

випало не застріл- кувало

1-2 8,7 24,9 14,2 3,6 3,9 96

(контроль)

3-4 10,2 2,3 27,5 7,8 4,5 97

5-6 41,1 0 15,4 4,1 3,6 94

ШРо5 0,3-0,6

При температурі зберігання маточників 3-4°С відмічено найбільш сприятливе співвідношення кількості насінників, що випали і які не застрілкували. Звичайний температурний режим (1-2°С) не створює оптимальних умов для проходження репродуктивних змін у верхівковій бруньці, тому спостерігається такий великий відсоток «упрямців» (24,9%). Тепле зберігання маточників (5-6°С) призводило до значних випадів (41,1%), що пов'язано з виснаженням рослин через інтенсивне витрачання пластичних речовин на дихання. Продуктивність однієї рослини та урожайність насіння з гектара були найвищими при температурному режимі зберігання маточників 3-4°С і складали 27,5 г і 7,8 ц/га. Нижчі дані за цими показниками отримані у контрольному варіанті (1-2°С) - 14,2 г і 3,6 ц/га. У третьому варіанті досліду надмірного збільшення насіннєвої продуктивності рослин не спостерігалось.

Маса 1000 насінин була найвищою за температури зберігання маточників . 3-4°С і становила 4,5 г проти 3,9 г у контролі. Схожість насіння у всіх варіантах досліду знаходилася в межах - 94-97%.

Отже, насінні рослини капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта істотно різнилися за строками настання і інтенсивністю диференціації конуса наростання верхівкової бруньки. Регулюючи температурний режим зберігання маточників, можна прискорити проходження репродуктивних змін у точці росту і закладання генеративних органів. Оптимальною температурою зберігання маточників капусти білоголової цього сорту слід вважати 3-4°С. Після садіння

насінні рослини з таких маточників раніше зацвітають, формують вищі і більш розгалужені насінники, забезпечують більший вихід насіння з одиниці площі.

ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ШЛЯХОМ ПОКРАЩЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННИХ РОСЛИН

Для успішного проходження стадійних змін і підвищення врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта вирішальну роль відіграють строки вирізки насінних качанів. Передсадивна підготовка маточників суттєво впливала на проходження фенологічних фаз росту і розвитку у насінників. Відмічено, що період відростання рослин скорочувався до 9-10 днів при вирізці насінних качанів за 40 і ЗО днів. У міру зменшення строків вирізки до садіння рослин у відкритий грунт подовжувався період відростання і цвітіння насінників, знижувалася їх висота. Так, при вирізці насінних качанів за 20 і 10 днів до садіння період відростання збільшувався до 14-16 днів. Відповідно зростала кількість «упрямців» до 24,6 - 30,3%. Рослини починали цвісти в середньому на 7-10 днів і закінчували цвітіння на 7-8 днів пізніше, ніж маточники, які були обрізані за 40 днів до садіння у відкритий грунт. Застосування різних строків вирізки насінних качанів приводить до формування різних за продуктивністю насінників (табл. 3).

3. Урожайність і якість насіння капусти білоголової сорту Віоланта при різних строках вирізки насінних качанів (середнє за 1995-1997 роки)

Строк вирізки насінних качанів до садіння, днів Продуктивність однієї рослини, г Урожайність насіння, ц/га Маса 1000 насінин, г Схожість, %

за 40 24,5 6,9 4,8 97

ЗО 21,6 6,1 4,5 96

20 (контроль) 13,8 3,7 3,7 94

10 10,6 2,7 3,6 95

НІР05 0,4-0,5

Зважаючи на біологічні особливості сорту (тривалий період для проходження стадійних змін), при проведенні вирізки насінних качанів за 40 днів до садіння отримана найвища продуктивність рослин - 24,5 г і урожайність насіння 6,9 ц/га порівняно з варіантами із строками вирізки за 20 і 10 днів. Істотне підвищення врожаю насіння відмічено при вирізці качанів за 30 днів (6,1 ц/га проти 3,7 ц/га у контролі). Насінні рослини при вирізці качанів за 40 і 30 днів формували вагоміше насіння з високою схожістю.

Важливою умовою підвищення продуктивності рослин капусти білоголової із врахуванням біологічних особливостей сорту є густота розміщення насінників. В процесі вивчення істотної різниці за висотою насінних рослин при різній густоті розміщення не відмічено. Ширина насінного куща в значній мірі залежала від схеми садіння. В міру збільшення кількості рослин в рядку ширина їх зменшувалась до 33 см проти 62 см при садінні з відстанню між рослинами у рядку 70 см. У контрольному варіанті (70 х 50 см) даний показник рівнявся 56 см, що на 9 см більше, ніж у рослин, які розміщувалися в рядку на 40 см, тобто 47 см.

Найбільша кількість пагонів першого і другого порядків на рослині відмічалась при схемі садіння насінників 70 х 70 і 70 х 50 см і становила близько 40-41 штуки. При схемі розміщення 70 х 40 і 70 х 30 см ця кількість була меншою і складала 34 і 30 пагонів відповідно.

Спостереження за формуванням стручків і підрахунки показали, що більша кількість їх утворювалася на пагонах першого і другого порядків при розрідженому розміщенні насінних рослин (70 х 70 і 70 х 50 см), оскільки за таких умов на кожну особину припадала більша площа живлення.

У процесі досліджень виявлена перевага загущеного садіння рослин в рядку до ЗО см. Це сприяло більш компактному розташуванню генеративних пагонів у верхній частині куща, формуванню вирівняного насіння. При загущеному розміщенні качанів у рядку до 30 см на одній рослині утворювалось менше квітконосних пагонів першого і другого порядків та плодів порівняно до контролю, оскільки в таких умовах рослини менше розгалужуються. Проте за рахунок більшої кількості рослин на одиниці площі формувалось більше генеративних пагонів і плодів в цілому. Відповідно загальна врожайність насіння зростала на 2,1 ц/га порівняно з контрольним варіантом - 70 х 50 см (табл. 4).

4. Залежність урожайності і якості насіння капусти білоголової сорту Віоланта від густоти розміщення насінників (середнє за 1995-1997 роки)

Схема садіння насінників, см Продуктивність однієї рослини, г Урожайність насіння, ц/га Маса 1000 насінин, г Енергія проростання, % Схожість, %

70x70 22,8 3,8 4,5 93 96

70x50 19,9 4,4 4,3 94 97

(контроль)

70x40 18,2 5,3 3,9 89 96

70x30 16,5 6,5 3,8 89 96

НІРо5 0,4-0,5 0,5-0,7

Якість насіння не піддавалась значним змінам. Дещо зменшувалась маса 1000 насінин, але в ній переважала середня фракція. Зниження енергії проростання істотно не впливало на схожість насіння, яка у всіх варіантах досліду була на рівні - 96-97%.

Таким чином, важливими факторами збільшення виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта, який характеризується тривалим періодом для проходження генеративних змін у конусі наростання верхівкової бруньки, є передсадивна підготовка маточників, яка полягала у вирізці насінних качанів за 40 і 30 днів до садіння у відкритий грунт з одночасним хрестоподібним надрізом верхньої частини головки, а також загущене розміщення насінних рослин у рядку (70 х 30 см).

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

В умовах переходу до ринкової економіки значно зменшилась ємкість ринку насіння овочевих культур в Україні через істотне скорочення виробництва товарних овочів, розпаду союзного ринку та з інших причин. Тому нині, коли різко знижується виробництво насіння овочевих культур, в тому числі капусти білоголової, і галузь насінництва в багатьох господарствах перестає бути провідною, дуже важливо забезпечити підвищення її

рентабельності шляхом розробки економічно обгрунтованих методів вирощування насіннєвої продукції.

Про доцільність впровадження у виробництво досліджених методів збільшення урожайності насіння капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта можна судити, виходячи з розрахунків економічної ефективності.

Результатами проведених досліджень встановлено, що для підвищення насіннєвої продуктивності рослин слід використовувати маточники, які зберігалися при температурі 3-4°С. Цей захід дав змоіу отримати урожайність насіння 7,8 ц/га. Чистий прибуток від реалізації насіння при цьому складав 42970 грн. з 1 га, тобто у 2,6 раза вище, ніж у контрольному варіанті, де маточники зберігались при температурі 1-2°С. Собівартість 1 ц насіння була меншою в 1,6 раза і знаходилась нарівні 1491 грн. проти 2485 грн. у контролі. В результаті рентабельність виробництва насіння зростала удвічі (від 182 до 369%).

Збільшенню врожайності насіння капусти білоголової сорту Віоланта у 1,5 раза сприяло загущене розміщення насінних рослин 70 х 30 см. Такий захід забезпечував отримання більшого чистого прибутку з одиниці площі у 1,6 раза, тобто 32564 грн. проти 20020 грн. у контрольному варіанті 70 х 50 см. Це в свою чергу сприяло зниженню собівартості 1 ц насіння на 460 грн. або в 1,2 раза і підвищенню рівня рентабельності від 186 до 252%.

В цілому, аналізуючи розрахунки економічної ефективності застосування досліджуваних методів, можна зробити висновок про реальну можливість збільшення виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта сортотипу Лангендейська зимова з тривалим періодом для проходження репродуктивних змін у точці росту при вирощуванні у відкритому грунті в Лісостепу України.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

І.На основі результатів експериментальних досліджень розроблені методи підвищення насіннєвої продуктивності рослин капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта сортотипу Лангендейська зимова, який при звичайних умовах вирощування в зоні Лісостепу України не формує достатньої кількості високоякісного насіння, оскільки утворює мало генеративних органів і характеризується сильним вегетативним обростанням.

2. Дотримання рекомендованих нами заходів у насінництві сорту Віоланта дозволяє в даних умовах збільшити виробництво насіння капусти білоголової на 2,0-4,2 ц/га.

3. Виявлено, що отримання високоякісного маточного матеріалу, високий вихід маточників після зберігання - 94,5-95,0% і як результат вищу насіннєву продуктивність рослин забезпечив посів насіння 15 і 10 травня.

4. Доведено, що найбільшому виходу маточників середньої фракції -50,9% сприяла схема садіння рослин 70 х 40 см. При використанні маточників цього розміру в середньому за три роки досліджень отримано на 2,0 ц/га вищу урожайність насіння порівняно з несортованими маточниками і на рівні варіанту, де висаджувались маточні рослини крупної фракції.

5. Встановлено, що найсприятливіші умови для інтенсивного росту і розвитку насінних рослин, кращого галуження, утворення більшої кількості плодів створювались при підвищеній температурі зберігання маточників 3-4°С. Насіннєва продуктивність рослин (7,8 ц/га) при цьому збільшувалась на 4,2 ц/га в порівнянні з контрольним варіантом (1-2°С) при збереженні високих посівних якостей насіння. Умовно чистий прибуток зростав у 2,6 раза, рівень рентабельності підвищувався удвічі при зниженні собівартості продукції в 1,6 раза.

6. Швидшому завершенню репродуктивних змін у конусі наростання, дружному відростанню, зменшенню кількості «упрямців» і вегетативних стебел, кращому росту і розвитку насінників сприяла вирізка насінних качанів за 40 і ЗО днів до садіння у відкритий грунт з одночасним хрестоподібним надрізом верхньої частини маточника. Визначені строки вирізки насінних качанів забезпечували підвищення насіннєвої продуктивності рослин до 6,9 і 6,1 ц/га відповідно, що на 3,2 і 2,4 ц/га більше, ніж у контрольному варіанті. Маса 1000 насінин становила 4,8 і 4,5 г, схожість насіння досягала 96-97%.

7. Суттєвому збільшенню загальної продуктивності насінників на 2,1 ц/га сприяло загущене розміщення рослин у рядку - 70 х ЗО см. Недивлячись на незначне зниження енергії проростання, схожість насіння залишалась на рівні (96%), що відповідає вимогам ДСТУ 2240-93. Додатковий прибуток з 1 га був у 1,6 раза вищим, ніж у контрольному варіанті (70 х 50 см), рентабельність виробництва зростала на 66%, собівартість 1 ц насіння знижувалась на 460 грн.

8. Розроблену вперше в Україні для Лісостепу України систему заходів у насінництві капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта, що включає оптимальні для нього строки посіву (15 і 10 травня), схему розміщення рослин

(70 х 40 см), підвищений температурний режим зберігання маточників (3-4°С), специфічні строки вирізки насінних качанів (за 40 і 30 днів до садіння) та загущене вирощування насінників (70 х ЗО см) рекомендовано для впровадження в спеціалізованих господарствах асоціації «Укрсортнасіннєовоч».

ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Жук О.Я., Жук В.Ю, Жук А.В. Капуста Віоланта // Овочівництво і баштанництво. - К.: Урожай, 1996. - Вип. 41. - С. 53-55.

2. Жук А.В. Вплив густоти розміщення насінників на урожайність і якість насіння капусти білоголової // Наукові праці по овочівництву і баштанництву. Харків, 1997. - Т. 2. - С. 94-97.

3. Жук А.В. Умови зберігання маточників і насіннєва продуктивність рослин капусти білоголової // Наукові праці по овочівництву і баштанництву. Харків, 1997. - Т. 2. - С. 249-253.

4. Жук А.В. Вплив густоти садіння розсади капусти білоголової на фракційний склад і лежкість маточників, насіннєву продуктивність рослин і якість насіння // Вісник аграрної науки. - К.: Аграрна наука, 1997. - № 9.

- С. 84-85.

Жук А.В. Особливості насінництва капусти білоголової сортотипу Лангендейська зимова в Лісостепу України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. Інститут землеробства УААН, Київ, 1998.

Захищається рукопис дисертації', в якій викладено результати досліджень з підбору іфащих строків посіву і схем садіння рослин капусти білоголової пізньостиглого сорту Віоланта сортотипу Лангендейська зимова при вирощуванні маточного матеріалу, вивчення температурного режиму зберігання маточників, строків вирізки насінних качанів для прискорення диференціації точок росту, встановлення раціональної схеми садіння насінних рослин.

Ключові слова: капуста білоголова, маточники, зберігання, температура, диференціація, насіння, урожайність, якість.

Жук А.В. Особенности семеноводства капусты белокочанной сортотипа Лангендейкская зимняя в Лесостепи Украины.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и

семеноводство. Институт земледелия УААН, Киев, 1998.

Защищается рукопись диссертации, в которой изложены результаты исследований по подбору лучших сроков посева и схем посадки растений капусты белокочанной позднеспелого сорта Виоланта сортотипа Лангендейкская зимняя при выращивании маточного материала, изучение температурного режима хранения маточников, сроков вырезки семенных кочерыг для ускорения дифференциации точек роста, установление рациональной схемы посадки семенных растений.

Ключевые слова: капуста белокочанная, маточники, хранение,

температура, дифференциация, семена, урожайность, качество.

Zhuk A.V. The special seed production of white cabbage, sorttype Langendijker winter in the forest-steppe of the Ukraine.

Thesis for a candidates degree of Agricultural on the speciality 06.01.05 -Breeding and Seed production. Institute of Agriculture, Kyiv, 1998.

The manuscript is defended, which contains the results of investigations for the selection of better terms of sowing and the plant’s scheme of the planting of white cabbage, sorttype Langendijker winter at the growing of the ovaries and the investigation of the regime of temperature of the storage of ovaries, the terms of seed’s cabbage - stump’s cutting for acceleration of bud’s deferentiation, the definition of the rational scheme of the planting of seed’s plants.

Key word: white cabbage, ovaries, storage, temperature, deferentiation, seed, productivity, quality.