Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности популяционной гетерогенности эритроцитов в условиях дегидратации-регидратации

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Особенности популяционной гетерогенности эритроцитов в условиях дегидратации-регидратации"

Б Ом

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

> БОЖОК Гадля Апятоліївка

ОСОБЛИВОСТІ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ГЕТЕРО’ ННОСТІ ЕРИТРОЦИТІВ В УМОВАХ ДЕГІДРАТАЦІТ ■’ ГІДРАТАЦІЇ

3.00.13.-фізіологія людини тт тмряя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації па здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків - 1996

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі фізіології людини та тварин Харківського державного університету

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бондаренко

Валерій Антонович

Офіційні опоненти: Петре нхоА. Ю. - доктор біологічних наук,

Провідна устйлова-.фізико-технічнмй Інститут низьких температур НАН Україні

Захист відбудеться /,ОІ. 1996 р. о 15 15 годин на засіданні спеціалізованої Вченої раді К 02.02.16 Харківського державного університету (310077, м. Харків, пл. Сврбади, 4, аудиторія 3-15).

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського держуніверситету. '

Автореферат розісланий “ ^ 1996 р.

доцент кафедри загальної та медицинської -біофізики Харківського держуніверситету Жегунов Г. Ф. - доктор біологічних наук, . професор, зав. каф. загальної біології

Харківського медичного університету.

Вчений секретар спеціалізованої ,

Вченої ради, кандидат біологічних наух

О. В. Наглов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Низькотемпературне консервування органів та тканин є важливим напрямком сучасної біології. Серед консервованих тканин, які використовуваються у медицині, особливе місце займає кров та, зокрема, еритроцити. Досягнуті певні успіхи в заморожуванні еритроцитів за допомогою кріопротекторів. Однак, до теперішнього часу не можливо досягнути 100 %-го зберігання клітин. Також залишаються в певній мірі невідомим» особливості структурної організації та рівень функціональної активності розморожених клітин. У зв'язку з цим е необхідним вивчення механізмів пошкодження еритроцитів при інкубації їх в низькотемпературних умовах та наступному відтаюванні.

Відомо, що в режимі повільного заморожування, яке виключає утворення внутрішньоклітинного льоду, еритроцит втрачає частину внутрішньоклітинної води (дегіаратується) внаслідок збільшені»! ос-молярності зовнішнього розчину при виморожуванні води. Наступне відтаювапня повертає клітини в ізотонічні умови, і це супроводжується лізисом деякої їх частини. Було показано, іцо дегідратація еритроцитів в розчинах з осмолярністю, відповідній тій, що виникає при температурі нижче 0°С, і регідратація в ізоосмотичному середовищі призводить до гемолізу клітин, ступінь якого дорівнює гемолізу еритроцитів при повільному заморожуванні-відтаюванні. Таким чином, гемоліз, який виникає внаслідок дегідратації-регідратації еритроцитів, отримавший кззву постгіпсртонічного лізису (ПЛ), може, бути моделью пошкодження клітин в умовах повільного заморо-жування-відтаювання [Lovelock, 1953].

На сучасному етапі вивчення ПЛ відомо, що гемолітична пора виникає в перший момент регідратації, коли різьке збільшення припливу води в клітину викликає зсув її об'єму, що може порушувати цілісність цитоплазматичної мембрани. Факторами, які модулюють процес утворення такої пори та впливають на параметри її ісі.рвання, є температура, осмолярність та іонна сила середовищ дегідратації і регідратації, тривалість інкубації еритроцитів в цих

середовищах, деякі катіонні добавки до регідратуючих розчинів [\Уоо%аг,1975;Кис1епко, 1994,1995]. Однак, при різних модифікаціях умов дсгідратації-регідратації в загальній популяції еритроцитів спостерігається гетерогенність за чутливістю до ПЛ, т. т. переніс еритроцитів з гіперосмолярних розчинів викликає гемоліз лише їх частини, тоді як решта залишається цілою.

У зв’язку з цим, метою цієї роботи було визначити, з якими структурно-функціональними особливостями еритроцитів пов'зана вищезазначена чутливість до ПЛ при різних модифікаціях умов дегідратації-регідратації. .

' Задачі дослідження.

1. Дослідити залежність процесу пошкодження еритроцитів в умовах дегідратації-регідратації від власного віку клітини.

2. Визначити відміни складу білків плазматичної мембрани та цитоскелету еритроцитів субпопуляцій, які відрізняються за чутливістю до ПЛ.

3. Вивчити ступінь реактивності мембранно-цитоскелетних структур еритроцитів субпопуляцій, які відрізняються за чутливістю до ПЛ, при специфічному зменьшенні їх об'ємів, яке викликає отрута медоносної бджоли.

Наукова новизна.

Вперше показано, що чутливість еритроцитів до дегідратації- ре-гідратації не залежить від власного віку клітини, причому цей факт спостерігається для еритроцитів, які виідрізняються за фізіологічною нормою життєвого терміну (120 діб для еритроцитів людини та 55 діб для еритроцитів щурів).

Встановлено, що вміст білків мембранно-цитоскелетного комплексу, які становлять його структурну основу - спектрин, актин, тропоміозин, білок смуги 3 та білок смуги 4.9 - не змінюється при різних модіуікаціях умов дегідратації-регідратації. Проте, білок смуги 4.5 в усіх регідратованих клітинах стає чутливим до зміни іонної сили розчинів, в яких отримували об'єкти. В мембранах, отриманих в розчинах з осмолярністю вище 100 мОсм, цей білок

був присутній, але ж спостерігалась його елімінація з мембран, отриманих в низькоіонних умовах (10 мМ тріс-НСІ, pH 8,0).

Встановлено, що гетерогенність чутливості загальної популяції еритроцитів до дегідратації-регідратації пов'язана з метаболічним сгоном білкової компоненти мембранно-цитоскелетного комплексу. Це виражається в тому, що в мембранах стійких до ПЛ еритроцит'з при різних модифікаціях умов дегідратації-регідратації та вживанні pbnr.x зп іоппоіо сплою розчинів отримання мембран зберігався рівень кількості білків, близький до контрольного. Проте, спостерігалось зменшення • кількості білків в мембранах субпопуляції клітин, чутливих до ПЛ, якщо, вони були отримані в низькоіонних умовах (ЮмМ тріс-НСІ, pH 8,0). '

Електрофоретичний аналіз мембранних білків та тест на реактивність мембранно-цитоскелетшгх структур еритроцитів до зменшення об'єму, проведеннин при застосуванні специфічної дії отрути медоносної бджоли (Apis mcllifera), показали залежність чутливості ерптрониіів до ПЛ від таких Са-зв'язуючих білків, як кальмодулін va білок смуги S.

Теоретично та практичне значения роботи.

З'ясування причин популяційної гетерогенності стійкості еритроцит іп до ПЛ дозволило б коректувати їх реактивність не тільки в умовах дегідратації-регідратації, але ж і при кріоконсерпуванні. Тому визначення механізмів ушкодження клітин в умовах дегід-ратацїі-регідратації та причин виникнення “пролітичної” субпопуляції є актуальною проблемою як у теоретичному, так і в прик-t . •

ладному аспекті. Одержані в роботі результати дозволяють доповнити вже існуючі методи кріоконсервупаннл еритроцитів новими розробками, в яких будуть враховані неоднакові параметри чутливості клітин до дегідратації, впливу іонної сили та осмолярноеіі консервуючих середовищ. . '

Положення, які ввіюсяться на захист.

1. Механізм ушкодження еритроцитів, виникаючий внаслідок де-гіяратйііії-регідратациї, не залежить від власного віку клітини

2. Інкубація еритроцитів в гіперосмолярних розчинах та повернення їх до ізотонічних умов не призводить до зміни вмісту спектрину, актину, білка смуги 3 в мембранно-цитоскелетному комплексі.

3. Гетерогенність загально! популяції еритроцитів за ознакою чутливості до ПЛ в умовах регідратації в присутності катіонів Хп2+ та Са2+ пов'язана зі зміною нативного стану мембранних білків, зокрема, кальмодуліну та білка смуги 8.

. Апробація роботи. Матеріали роботи доповідались на науково-практичної конференції молодих вчених ХДУ (Харків, 1993) і І З'їзді українського товариства кріобіології та кріомедицини (Харків, 1995).

. Публікапії. По матеріалам дисертації опубліковано 7 робіт.

Об’єм роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів, 3 розділів власних досліджень та їх обговорювання, закінчення, висновків та .списку літератури, який містить 219 робіт закордонних авторів та 31 вітчизняних. Робота викладена на 147 сторінках машинописного тексту, включає 5 таблиць і 25 малюнків.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

В роботі використовували еритроцити донорської крові І і II груп крові та крові щурів-самців лінії Вістар.

Дегідратацію клітин здійснювали в розчинах сахарози і №С1 (1,4 та 1,5 М), регідратацію-в 0,27 М розчині сахарози чи 0,15 М розчині №С1 в присутності катіонів 2п2+і Са2+, або без них [Пателарос, 1994]. Розділення еритроцитів за їх густиною проводилось за допомогою центрифугування у ірадієнті густини фіколу (’чсоІМОО).

Вимірювання об’єму та концентрації еритроцитів проводилось методом спектроскопії імпульсів опору на приладі ЭЦА-1 [Акевоп, 1986].

Концентрація гемоглобіну визначалась за методом Драбкина. Внутрішньоклітинну концентрацію іонів К* визначали при засто-1 суванні калій-чутливого валіноміцинового електроду [Масеу,1978]. Кількість мембраних білків визначали методами Лоурі та Бредфорда.

Ті::і чутливої до ПЛ субпопуляції еритроцитів отримували послілоін-им центрифугуванням прк 1200 g та 11000 g. З натишшх еритроцитів та регідратованих об'єктів також отримували білі тіні за метолом Fairbanks [Fairbanks, 1971].

Електрофоретичне розділення мембранних білків еритроциті» проводили при застосуванні додеиилсульфату N а п пластинах полі-акпіламідного гелю на приладі 21І7 Мультафор П (LKB, Швеція].

Статистичну обробку результатів скснерічертіп проводили циюдом Ст'!пдот'а-Фіиі<*ра. ’

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Чутливість субпопулящй сі»итрс.;;;‘;ія . різною густиною до ПЛ.

Градієнтне центрифугування еритроцитів людини та щура дозволило отримати чотирі субпопуляції клітин, які відрізнялись між собою за густинок Як відомо, густот еритроцитів корелює з плас чічом клі:'н:<; [Гіарламоиа. 19S6J. В експериментах було типа • дзодметрп ернгропіігдргд'д суо.ддіуляцьі і р'Зіїод- :;сіи-, ч д:д:ддзідд іед-д'лосіпу, кдтідшд ІС та оередиід

;її;.і.11;и; оі'А'ч Розподіл цих ¡мрамстрік між субпонуляціямм не»:..гани; Ktve.nmho густини з віком еритроцнтт.

Г.'ібл.ї. Чутливість субнопуляцііі (фракцій) еритроциті» з

г>:. ;чо'о rwnuiou.) (с/см-' до ПЛ (%). -

олч к і j Параметр ЗЕМ 1 фр. 2 Фр. 3 фр. < ФР

Еритроцит | Густина - ¡,0-10 1,060 1.0SU 1,100

1 24 + 2,0У 2ІхЗ,01 24± 1,91

І-,4;*. Iі ''!!!!'/ j iyvfuHtl - 1,060 1,080 1,100 1,120

! щуря j ПЛ 37±4,19 39±3,22 36±4,62 41 ±3,92 40±3,39

Примітка: Дегідратація вщбупяярсь п 1,2 М сахарозі 15 ч». при 37°С, регЬрптйиЬ! в 0,27 М сахарозі 1(1 хь. при 22*С. ЗЕМ- затдт.на срітроіппарна маса. Кількість проб п=*12.У всіх випадках р > 0,05.

Власний вік еритроцитів та, отже, пов'язані з ним .метаболічні характерпетшх клітин», ас чинили вираженого впливу на чутливість клітин до ПЛ. Рівень ПЛ в загальній еритроцитпрній масі (^ЕМ) та у фракціях клітин, які відрізнялись за густиною був схо-

жим, причому це було справедливим для еритроцитів обох видів (табл.І).

Ся,иМ 2*,шМ

Мал.І. Вплив 2п2+ та Са2+ на ПЛ (%) вікових субпопуляцій еритроцитів людини (а,б) та щура(в.г), дегідратованих в 1,4 М сахарозі. О - нативні еритроцити, • - вікові субпопуляції.

Катіони Хп2+ в концентраціях до 100 мкМ та катіони Са2+ в концентраціях до 100 мМ здатні активізувати ГГЯ еритроцитів, дегідратованих у неелектролітних гіперосмолярних розчинах [Руденко, 1995]. Активуючий вплив цих катіонів на ПЛ еритроцитів різних вікових субпопуляцій для обох видів також не відрізнявс.. від контролю (ЗЕМ). Мал. 1 дємоі груе збільшення ПЛ клітин при дії катіонів для одної з вікових субпопуляцій, але решта виказувала таку ж реактивність до активізуючого впливу Хпг+ та Са2+.

Таким чином, отримані нами результати показали, що у межах кожної вікової субпопуляції еритроцитів існує однакова частина клітин, чутливш до постгіпертонічного пошкодження.

Вплив дегідратації та регідратації в різних середовищах

га кількість мембранних білків еритроцитів та структурні особливості їх цітгоскелету та мембрани.

При моделюванні умоіі дегідратації-регідратації шляхом зміни іонної скли та осмолярності гіпертонічних та ізотонічних розчині» нами були показані деякі зміни кількості мембранних білків у чутлтттїій до ТТЛ субпопуляції еритроцитів. В іншій субпопуляції (стійких клітин) цей’ феномен не спостерігався (мал. 2,3,а,в). Треба застережити; що надалі під субпопуляпісю чутливих до. ПЛ ерито-ичтір ротрп’.иіьоі деіілригопчн' клітягаї, які гемолізу вали при переносі їх до ізотонії. З іншого боку, під субпопуляцією стійких до ПЛ клітин маються на увазі збережені після регідратації клітини. В субпопуляції чутливих до ПЛ еритроцитів (мал.2 б,г), які були регідра-товані в середовище з низькою іонною силою (1,4 М сахарози) та регідратовані також в низькоіонних умовах (0,27 М сахарози) або в розчині з нормальною іонною силою (0,15 М МяСП з катіонами Z:vt П Са1*' , кількість мембранного білка зменьшупаллеь після повторного підмивання в гііюіошчному тріс-буфері (10 мМ тріо-

IІС! рН 8,0). В цих умовах дегідрагації-решратаці катіони Zn2н та Са-1' активізували ПЛ еритроцитів.

При дегідратації клітин в електролітному розчині (1,5 М N301) та регідратації в також електролітних середовищах (0,15 М або 0,3 М ИаСІ) у чутливої до ПЛ субпопуляції також спостерігалось змепілиення кількості білків мембран (мал.З, б,г). Однак, в тих випадках, коли іі регідратуючий розчин були добавлені катіони Са2+, кількість білків при повторному відмиванні в гіпотонічному тріс-буфері зберігалась. Треба зазначити, що в цих умовах дегідратації-регідратації Са24 інгібірус ПЛ еритроцитів.

Електрофоретичне розділення білків обох субнонуляцій показало, що склад основних структурних білків мембраино-цитоскелетного комплексу - сгіектрину, актину, білка смуги 3 - залишається незмінним. •

Білок смуги 4.5 був присутнім на електрофореграмах мембран

1 1 3 4 11.3 і

Мал.2. Кількість мембранних білків в субпопуляціях стійких (а,в) та чутливих (б,г) до ПЛ еритроцитів. Дегідратація в 1,4 М сахарози. А,б -регідратація в: )\ 0,27 М сахарози; 2) 0,27 М сахароза + 0,1 мМ Zn 2+ ; 3)

0,27 сахароз» + э0 мМ Са 2+ ; 4) 0,27 М сахароза + 0,1 мМ 2п 2+ + 50 мМ Са 2+; в,г - регщратація в 0,27 М сахарози + 0,15 М №С1 з тими ж добавками катіонів.□ -тіні, отримані при регідратаціі,[|-тіні, отримані при регіцратаціі та наступном відмиванні у 10 мМ тріс-НСІ, pH 8,0 при 0 °С.

нативних еритроцитів, отриманих в умовах з іонною силою вище 100 мОсм або шляхом повторного відмивання в 10 мМ тріс-буфері. Однак, в усіх регідратованих об'єктах, отриманих при різних модифікаціях умов дегідратації-регідратації, цей білок екстрагувався при повторному відмиванні в гіпотонічному (10 мМ) грі1" буфері. Аналіз білкових треків також виявив'залежність екстрагування білка смуги 8 з мембран еритроцитів, дегідратованих в 1,4 М сахарози від наявністі Са2+ в середовищі регідратації. Відомо, що цей білок є білком, який сполучає Са2+ [Мігикаті,1985]. Ефект, однак, спостерігався лише в стійкій субпопуляції еритроцитів. ■

Таким чином, гетерогенність чутливості еритроцитів до постгіпертонічного пошкодження корелює з відмінами складу

>:í‘'.;G¡:;.:¡i¡h'-; 5ілк;а, т. • . j r.:v .v ео«т'->'”т”т;г субпо пуля i si і:.

гы-.uo Сіл*а і-мугн о в мембоанг.х -

і Я ¡4 р

І ■]

1 í

tai ui

ь

i г 4

f^vL

і l-WJ

К

«i

r.'í u. 3 I-'i.ü-'-'icn. vc;.;C>p:!i¡:;:;\ ГІл ,ie ¡i суОдспуляпіях стіііких (а,г) га

чу'^:гь!-, (о;-' 20 ГТЯ <:pin;so:;«Tir. Дегідратація ¡з і,5 М ХаСІ. Л,о-

pcrhw.-iamsi л, !) <Ш >'5 КсП; 1) 0,55 М МаС1 + 0/ мМ Zn 2+;?v 0,15 М

N-,C¡ + 50 мМ Са -4; 4) 0,15 М N.-.C1 •*• 0.1 мМ Zn -ч+ 50 мМ Са J+; в,г -

..члдрат.-.п.н и 0,3 м NaCl ) тими >< добавками катіонів.@-тіні, отримані

при рсплаті іг.іі, t-^-тіні, отрччдні при регіаратаиіі та . наступному

«дмнгеніп у 10 м<4 трис-НС!, pH 8,0 при 0°С. •

t (

Вивчення реактивності мембратю-цитоскелепіпх

структур г-рнтршщтарш:?: е^ппохтулгай', які лілрізияіоться .та чутливістю до Ш1.

Відомо, що отрута медоносної бджоли (Apis mellifera) крім цито-лізуючої дії має також специфічний ефект на еритроцити, який виявляється и зменшенні їх об'ємів в декілька, разів [Haberman, 1972, Rudenko, 1995]. ' •

Вивчення залежності ПЛ еритроцитів віл їх власного віку та по-в'яяних з ним метаболічних властивостей показало, що-механізм постгіпертонічного пошкодження не залежить від будь-якого градуального параметру (активності ферментів, концентрації катіонів та

метаболітів, складу структурних білків, тощо). У зв'язку з цим було необхідним вибрати такий тест, який би виявляв інтегративність структур мембранно-цитоскелетного комплексу, відповідаючого за зміни клітинного.об'єму в умовах послідовної модуляції осмолярно-сті навколишнього середовища. З таких міркувань був вибраний вплив отрути бджоли (ОБ) на еритроцити, при якому зменьшення об’ємів клітин відбувається в фізіологічних умовах.

Було показано, що зменьшення об’ємів еритроцитів з ОБ має деякі особливості, зокрема, процес стиснення активізується ОД мМ концентрацією Са2+ та інгібірується хлорпромазином (мал.4), який є відомим блокатором кальмодулін-залелсних реакцій [Пермяков, 1986]. З іншого боку, Иакига та інш. [какига еі аі.,1995] визначили, що мелітін, головний компонент ОБ, може прямо взаємодіяти з кальмодуліном. Таким чином, було встановлено, що зменьшення об'ємів ерітроцитів з ОБ є кальмодулін-залежним процесом.

(ХПМІ, мкМ . мМ

Мал.4. Інгібірування зменшення об’ємів еритроцитів з 1,5 мкг/мл ОБ хлорпромазином (а) та активізація його катіонами Са2+ (б).

Вивчення реактивності регідратованих об’єктів до стиснення з ОБ показало відміни цього параметру між двома субпопуляціями клітин. Стійка субпопуляція еритроцитів була більш чутливою до дії

ОБ, іцо виявлялось в більшому стисненні клітин (мал. 5,а). 11с було справедливо й для тих експерименті!), в яких використовувались активізуючі стиснення концентрації Са2+. Ступінь реактивності чугливої до ПЛ субпопуляції еритроцитів до впливу ОБ вірогідно не відрізнявся від контролю (мал.5,6).

Мал. 5. Змінсння об’ємів нативних (1) та регідратованих (2,3,4,5) еріїтроцитів з 1,5 мкг/мл ОБ без іонів(р)та з 0,1 мМ Са2+(р)в середовищі регідратаціі. А - стіііки до ПЛ, Б - чутливі до ПЛ еритроцити. 2,3-дегідратація в сахарозі; 4,5 - дегідратація в NaCl.

ВИСНОВКИ

1. Чутливість еритроцитів до дегідратації-регідратації не зале-

жить від власного віку клітини, причому цей факт справедливий для еритроцитів, які мають різну фізіологічну норму існування в кровяному руслі - 120 діб для еритроцитів людини та 55 діб для еритроцитів щурів. ■

2. Зменьшення кількості мембранних білків при повторному відмиванні в гіпотонічному тріс-буфері (10 мМ тріс-НСІ, pH 8,0) в субпопуляції чутливих до ПЛ еритроцитів, дегідратованих у 1,4 М сахарозі та регідратованих в присутності катіонів Zn2+ і Са2+, корелюе з активацією ПЛ цими катіонами в названих умовах.

3. Збереження кількості, мембранних білків при повторному відмиванні в 10 мМ тріс-буфері, pH 8,0, в субпопуляції чутливих до ПЛ еритроцитів, дегідратованих у 1,5 М NaCl та регідратованих у

ІЗ

0.15.М або 0,3 М NaCl в присутності Са2'\ корелюе з інгібіруван-пям ПЛ катіонами,Са2+ в названих умовах.

4. Обробка еритроцитів в електролітних та неелектролітних середовищах,.дегідратації і регідратації призводить до підвищення екстрагування білка смуги 4.5 при отриманні мембран в гіпотонічному тріс-буфері (10 мМ тріс-НСІ, pH 8,0).

5. Склад основних структурних компонентів мембрани й цитоскелету - спектрину, актіну, білка смуги 3 - в субполуляціях еритроцитів з різною чутливістю до ПЛ не зазнає змін.

6. Стійкість еритроцитів, дегідратованих у 1,4 М сахарозі та регідратованих в присутності Са2+ , до ПЛ корелює з екстрагуванням Са2+ -сполучающого білка смуги 8 із мембран при отриманні їх в гіпотонічному тріс-буфері (10 мМ тріс-НСІ, pH 8,0).

7. Залежність стиснення еритроцитів під впливом ОБ від кальмодуліну та неоднакова реактивність субпопуляцій еритроцитів до дії ОБ вказують на існування різного метаболічного стану кальмодуліну в цих субпопуляціях.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ lit) ТЕМІ ДИСЕГТАЦІЇ

1. Божок Г.А., Руденко. C.B., Бондаренко В.А. Чувствительность субпопуляций еритроцитов разного возраста к постгипсртошічес-кому гемолизу // Проблемы криобиологии. - 1995,N4 - С.54-56.

2. Божок Г. А. Влияние дивалентных катионов Zn2+ и Са2+ на пост-

гипертонический лизис популяций эритроцитов // в сб.: Материалы научной конференции молодых ученых биологического факультета ХГУ и Научно - исследовательского института биологии. - Харьков, 1993.-С.7. '

3. Федосова С. Н., Божок Г. А. "Печать возраста" организма на

осмотическом поведении эритроцитов // в сб.: Биологические механизмы старания.Симпозиум; тезисы докладов (12-14 мая ¡994 года) - Харьков, 1994. - С.153. '

4. Божок Г. А. Влияние дивалентных катионов Zn2+ и Са2+ на уровень содержания белка в мембранах эритроцитов, подвергнутых постгипсртоническому ю'гдеу // ь со,: Материалы научной конфе-

рснции молодых ученых биологического ¡факультета ХГУ и Научноисследовательского института биологии. - Харьков, 1994. - С.16.

5. Bojok G. A., Rudenko S. V. Sensitivity of erythrocyte populations to posthypertonic hemolysis // 31st annual meeting program and abstracts. August 21-26,1994. - Kyoto, 1994. - P.229.

6. Rudenko S. V., Nipot E. E., Bojok G. A. Bee-venom induced hemolysis as a test of integrity of rehydrated erythrocyte membrane // Cryo' 95 program, July 6-11, 1995. - Madison, 1995. - Pl-7.

7. Сементенко А. Ю., Божок Г. А Белковый состав плазматических мембран эритроцитов субпопуляций, различающихся по устойчивости к постгипертоническому лизису // в сб.: І З’їзд українського товариства кріобіології та кріомедицини. Тези доповідей. 18-20 жовтня 1995 р. - Харьков, 1995. - С.228-229.

Bojok G A. "Features of heterogeneity of erythrocyte populations under dehydration-rehydration". Thesis of the Candidate of Biological Science with the Speciality in phisiology, Kharkov State University, Kharkov, 1996. •

Seven publications are defended in which some aspects of heterogeneity of erythrocyte sensitivity to dehydration-rehydration into solutions with different ionic strength, tonicity, presence or absence cations Zn2+ and Ca2+ have been studied. Data, obtained by the, author, suggest that sensitivity of erythrocytes to posthypertonic injury is independent on cell age as well as composition of basic membrane and cytoskeletal structural compon ents. Distinct features of calmodulin and band 8 metabolic state in erythrocyte subpopulations with different sensitivity to dehydration. rehydration seem to be possible candidate to explain their different susceptibility to posthypertonic damage.

Божок Г.А. "Особенности популяционной гетерогенности еритро-цитов в условиях дсгидратации-регидратацйи". Диссертация на соискание ученой степени кадндата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных, Харьковский государственный университет, Харьков, 1996.

Защищается семь научных работ, в которых показаны некоторые аспекты популяционной гетерогенности еритроцитов при дегидратации-регидратации их в растворах с различной ионной силой, осмолярностью, которые в ряде случаев содержали катионы Хп2+ и Са2+. Определено, что чувствительность еритроцитов к пост-гипертоническому повреждению не зависит от собственного возраста клетки, а также от состава основных структурных компонентов мембранно-цитоскелетного комплекса. Неодинаковые изменения нативного статуса кадьмодулина и белка полосы 8 в субпопуляциях эритроцитов с рахтнчной чувствительностью к дегндратации-реги-дратации указывают на их роль в формировании такого состояния клетки, которое определяет ее чувствительность в условиях дегидратации-регидратации.

Ключові слова:

еритроцитарні субпопуляції, дегідратація, регідратація, постгіперто-нічний лізис.