Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Особенности изменчивости и наследуемости абортивности плодоэлементов и их использование в селекции сои на продуктивность

ВАК РФ 06.01.05, Селекция и семеноводство

Автореферат диссертации по теме "Особенности изменчивости и наследуемости абортивности плодоэлементов и их использование в селекции сои на продуктивность"

1НСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА "Б ОД УКРАШСЬКОГ АКАДЕМ Ii АГРАРНИК НАУК

б Ш i^-«

На правах рукопису

ЕМЕЦЬ Олена АнатолНвна

ОСОБЛИВОСТ1 М1НЛИВОСТ1 I УСПАДКУВАННЯ АБОРТИВНОСТ1 ПЛОДОЕЛЕМЕНТ1В ТА ГХ ВИКОРИСТАННЯ В СЕЛЕК1Ш СОГ НА ПРОДУКТИВНОСТЬ

Спешальшсть: 06.01.05 — селекщя i насшництво

Автореферат

дисертацп на здобугтя паукового ступени кандидата альськогосподарських наук

Кшв — 1995

Дисертагцею е рукопис.

Робота виконана в лабораторй" селекци col 1нституту земле-робства УААН протягом 1989—1991 рр.

Науковий KepiBiiHK — член-кореспондент УААН, доктор с.-г. наук, професор Михайлов Вячеслав Григорович

Офщшт опоненти: доктор бюлопчних наук

Таранёнко Любов Калишвна кандидат Ыльськогосподарських наук Матушкш Вктор Олексшович

Провщна установа: Бшоцеркшська дослдао-селекцшяа станц1я

Захнсг дисертадП вщбудеться « .1995 р.

о 40 год. на засщанш Спещал1зованоТ вчено! ради Д.01.20.01 при 1нститут1 землеробства УААН.

3 дисертащею можна ознайомитись у 6í6.tíotc¡í¡ 1нституту землеробства.

,-В ¡дгуки на автореферат просимо надсилати за адресом: 25J205, Кшвська обл., Киево-Святошинський район, с. м.г. Чабани, Тнститут землеробства УААН, на ím'h вченого секретаря Спедради.

Автореферат роз1сланий «

£L

tVU(& 1995 р.

Вчёний секретар Спец1ал1зовано1 ради, кандидаМ\\ ^ сиьськогосподарських нмЩ jj^/'

КРАВЧЕНКО

»

ЗАГАЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть тэмв. При вир1иени1 проблеми рослгаших б!лк!в важлпвэ роль належить бойош'м культурам. Ларб!лын перспективною 1з них для УкраГни е соя, увага до яко! постШю зростае.

0станн1м часом вяробництво coi на УкрзТн! зб{льшуеться,але середня вротайн1оть нас!ння тря:.:азгься на р!вн! 10-12 ц/га. Тому актуальною проблемою генетики та сзлешдП coi е л1дв1щення нас1н-нево! продуктг.вност! вже 1снупчпх t сгаорення нових сорт!в со! з отаб!лько васоким р1внем врогаЯност! нас1ння.

Особлцв!стю со! е те, що вона п!д вплнвом р!зних ^яктор1в звичайно втрачае до 75?5 плодоелемент!в /Кещэкко А.К.,Михайлов B.IV СЕчкар B.I., 1975/. ЭДдносно незпсока нас1ниеаа продукт:тн!сть со! пояснюеться обмелелою генетичнов плазгю» в пор1виягш! з генофондом i шлих культурних рос лип.

Ф!з!олог!чн! особливост! культури, м!нлив1сть, успадкувашя та ефективн!сть добору на зкнзсення абортпвиост! зав"язей,боб!в та нас1ння ще недостатньо вивчен! f мало використовуються у сзлекц1й-н!й робот! з соею. Зс! ц! питания обумовпли виб!р теми дисертац!й-но! робота.

Мета { завлання яосл!кк"ень. Мета доол!джень - вквчити явите абортивност1 зав"язей, боб!в та нас1ння р!знпх сорт!в,л1н!й та г1бряд!в со! в умовах п!вн!чиого JlicocTeny Украши ! розробп-ти шляхи виявлешгя Í вид! лення фэрм з няэькпм значениям них показ-ник!в.

В запдання досл!джень входило:

- вивчити колекц!п в!тчкзняних t заруб! ¡ншх сорт1в со! за ознакою абортпвност! завиязей,. боб!в та нас!ння i элементами структура продуктивност!;

- виязиги валив фзк?ор!в эовн!енього сервдозп^з из э£орт;:з-

HicTb алолселемзнт1в;

-вивчити pÍBeiib корелгаШюТ обумозленост! абортнвдост! ознаками структура росш:н;

- встановиги законом!phoctí м1шивост! i успадкування абор-глвност! та гос:;одароько ц1ннвдс ознак coi;

- внявити генотип ~ середов!шдо! зза'емов!дносини за' продуктивною та (ншими о знака ми;

- досл1дити bmíct ам1нокислот t основних макроэлемент i в в оладаючих та киттвздат.-гпх бобах coi;

- проакал!зувати за допомогою моделювашш показники продуктивное^! i atíopniBUocTi Досл1Цжуваних рослш;;

- виявитв сорти i $орчи coi з нармепшим проявом абортивнос-т! та высокою продуктивною э метою посл!дувчого 1х викорисган-ня в сел?кцШИй робот!'.

Раукова новизна та практична ц!нн!сть роботу полягае у ви-явлени! законом!рностей м!илнвосг! та спадковост! абортивност! зав"язе£, боб!в i насйшя col, i на ix основ! — науковому обгрун-туваин! принцип!в t метод i в селекц!í col 3 метою одержання висо-копродуктквних сорт!в !з стаб!льиою врожайн!стю.

Встзиовлена висока вар!абельн!сть показиик1в аборгивност1 у pI'íhhx колэкшйних сортозразк1в, лfнiй та г!бряд1в со!, р!вейь Н обумовленосг! генопт1чяими ) паратипИниии факторами. Вияв-леи! сортозразки, як! характеризуются комплексом ознак високо1 ирйдуитйагюст! i низымма показчиками абортишост!. Використалня 3v<a-jKtB з ко'.'плексо'! госпо.царсыю-ц1нних ознак { низькою абортив-н!стю плодоелзмснт!в забезпечило розширеиня генофонду col.

Aripofonlfl роботи. Основн! результата досл1дмень допов!да-

лнсь иа зиЫдешнях лаСоригсрП селекцП col /1990-1992 рр./,кон-

(JtipeüuN ыолодих вчсних 1нстктуту землоробства УААН /берэзень,

1992 р./, sacianmit штодичноУ kouíoíí 1яституту зэшюробства УШ / ¡эл /.

Публ!кап! I. За матер! ала ми дисертацП опубл!ковано три дру-кован1 робота.

. Дясертац!йна робота складивться

13 вступу, семи розд!л!в, bkchodkíd, пропозпщй для селекиШю! практики, списку вккористано! л!тератури та додатсив. Робота вп-кладена на 219 cropirntax машинописного тексту, вм!щуе 44 таблиц},

14 малшк!в, 17 додатк!в. Б!бл!ограф!чний список включав 172 л!-тературних джерел, !з них - IB на !ноземн!й ков}.

ушви, ов-екти i газтода дсхшджепь

Робота виконувадась у досл!дноку господарств! "Чабали" 1н-ституту землеробства УАЛЫ на протяз! I989-I99I рок!в. Государство знаходиться на правобережк! п!вн!члого Л!состепу УкраГни, а Киево-Святошкнськоыу район! Ки!всько! облает!, в 15 км п1вденн!шз м!ста Киева.

Кл!мат зони пом!рно-континенгальний.

Об"ектами досл!дгень була зразки col разного еколого-геогра-ф!чного походження, одержан! з Bcepociйсысого (нституту рэслянни-цтва Jm.M.I.Вав1лова та !нших науково-досл1дних уотанов, а такоя г!бриди Fj J отричан! в лабораторП селекцИ со! 1нстгттуту землеробства. Як стандарт використовувався раронований скоростиг-лпй сорт 1скра.

Феколог!чн1 спостереяення, впьйрк, обл!:< проводили в!дпо-в!дно методичних рекокецдац!й В1Ра /Корсаков M.I ,,М"яхушко Ю.П., 1975/. Схрещування проводилось в польознх умовах за загальноярпй-иятою методикою з вкдалэнням ппляк!в з кз!ток матчркнського сорту í fx запилэння.

Струхтурний аиал!з сорт!в ! г!брид!в coi впкенуаал^. за сл!-дувчими ознаками: висота рослини, см; висота прикр1пл<зшт i;k:i-нього боба, см; к!льк!еть боб!в; к!ды;!сть н?.с!ння; kI.TjKíсть

1х-1347к

продуктивных вузл!в; довжшш м!жвузля, см; к!льк!сть Нлок; таа иас1ння, г; к!льк!сть nactHiiH в <3o<31; д1аметр корзнево! ашйки,см; маса 100 нас5нш!, г; маса рослини, г;

Абортивд!сть плодоелемент!в впзначалась шляхом оп1вв!даошен-ня опадаючих пло.доелзмент1в до загально! ix к!лькост1.

При анал!з! riöpi'juB Pj враховувзли ступ1нь фшотипового до-м!нуваиня /Д/ та гетерозису. При вквченн! характеру спадковост! озник в проводили розрахунки коеф!ц1ента депросН /¡é деп.,%/ за ознаками структури рсс.чш t а0ортивиост1; ступеню позитивних i негаткшкх трансгргс!й /Тс./« ix частота /Тч./; коеф!ц!енту успад-кування /Н2/.

Статистпчний анал!з експериментальних даких проводили р1зни-!.;и иегстлг эг!;шо метсд:.:-!' Б.А.Досавхова /1979/.

Кореляц1йний та регрес1йний анал1эи проводили на ЕСМ "Мир-2"

Шляхи впливу аа формування оэнак вивчали "шляховим анал1зому рсароблсннм С.Райтом /1921/.

Шнлив1сть йзнак абортивиост! i продуктивност} в залежност! в!д гешшшово! природ» сорту та умов його виродування оц!нювалась ыотодом двофнсторкого дисперс!йного анал!эу /Ф1шер P.A., 1958/. При досл1дкенн! впливу фактор!в "Р!к", "Сорт", "JIíhíh" на м1нли-BtcTb показиик!в розглядали в!диоп1ення дисперсН групових до залиш-ково! aöo випадково! виборок з контролем через KpiiTepiit Ф1шера . /Feр./ /Снедекор Д.1., 1961/.

JbaoiiipiiíCTb рззуль?ат!в оц1нювали за критер1ем Стысдента.

Визначення загалыюго вм!сту сИлка i ам!нокислот в життездат-лих J опадаючих бо<5ах coi проводили >ia ам1нокислотиому анал!затор! B!,'.!KpoTßXiia" в |нститут1 31з1олог11 рослин i генетики АН Укра1ни. Baler визначали за допомогою 0!амперамегричного анал!затора, Р205 - фогематрично за Ден1же в модиф1кац11 А.Левицького, KgO -

на полуменевому фотометр! в лабораторН анал!тачних метод!п дос-л!джень 1нституту ззмлеробства.

РЕЗУЛЬТАТ« ДОСЛЦШИЬ ВЙС1ДШЙ МАТЕРIАЛ 1 У1.ЮВП В1Р0ЩУВА1ШЯ

1И21Д11Ш_КЭ5ев1§Л. Иатер1алом для досл1дяень Пула колени!я, що складалась з В6 соргозразк1в со! з дпанадцяти кра5н св!ту, пе-реважно з Кйнади, США, Украши та Рос!!.

Сорти украшсько! селекц!! ч1др!зиялись скоро- 1 сэредньо-стигл1стю /в!д 108 до 123 дшв/, доброю ироетйнгстю - 1скра /паса нас1ння з рослини 26,0 г/, Латугла /88,1 г/, Прикарпатоька 81 /20,3/. Деяк1 зразт.и чалп крупне наспшл, але I впсок! показннки абортивност! - Кмвська окоростигла /злгпльпа абортпш!еть скла-дала 39,9%/, Веселка /31,6%/, Кгнвська 27 /35,0 %/. Сортозразки з Рос!I в ц1лому проявили себе шзньостиглкмп, з иевисоков врожай-н1отю та великою абортивн!отю плодоелеггенг!в /в серсдньому гласа нас1ння з рослини - 13,18 г, загальна абортнзн1сть - 32,1 %/.Так! сорти ян ДА-ЮЗ, Восход, Ома ь,та 4, Г.йр1я, Лг/урсъка 76 ) Лас точка мали хороиу крупн1сть нзс1ння, в1дпов!дно 21,3; 20,6; 20,8;25,1; 22,8 та 23,3 г.г.

Зразки СЕА та Канада показали себе середньостиглимй. Бонн часто використовувалнсь у Нбридних схрсщуваннях, язе дзглрзла таких ц}ннях господарсксих озлая, як вро'гайпетв, крупн!сть нас1ння та товарна якЮть зерна /бггсЛ^оо^, 422037-0151, 418382-7645, Еванс, Ходсон, -10/. Сорта ¡з Китаю /Дун-нун-47-1Р , Гунь-:*унь-л!иь/ в уу.овах наших доел!ц!в тали невелкку абортнз:-;1сть /15,0-17,Г %/, але низь:-:у про.ч'айНсть /14,2-15,5 г.г./. Донорами скорозгяглоот! вгяпп-псь зсээки со! з Яолзд} тз Фрзяч! I /X 0/4, 1Р -14, ¿.V - 19, /; пеги! мали г.ругл-з нг.с!ния

2-1547к

/маса 100 наспнш 21,5; 20,4; 25,9 г.г./, а друг! - внсоку вро-каинсть /ыаса наспшя з рселкнк 44,1 f 26,0 г/.

Залемисть kí лылсьт.х о знак сортозрззк {в со? в}д триоалсст i пер i оду вегетап! г. Досл1дження показал'., цо зменшення таких ознак coi, як величина Шдеясу врохаШост!, маса наспшя з рослини га зб1льшзнля втраг уроазю з рослини характерна серадньоотиглик, се-редньосНзньостиглим 1 гизиьостиглпм сортозразклм coi, Б!лш про- ' Д7ктивнааи в ушвах досл^ду показали oeöe рашьостигл1 i с^вредньо- ' стигл! оортозразкп. Деяк1 з середаьоп!зньостиглих зразктв мали хорош! показники продукгпшост! /маса наспшя, виповнен1сть боб!в, нрупн!сть нас1шя/. До них в^дносягься BezotwoocL ¡ Ходосн, JLyü-- ■ in, Амурська 76, Омсыса 4 i 418882-7645.

Вплив у,иов вирощування на целкчгшу..аОортишюьт! j продуктивно отt coi, IlociB coi проводквся у перш1Я декад! травдя, температура грунту на глибин! посгву 0ула в!д 14,? до 16,9°С. За роки/дос- ■ л1дкеиь умовн погоди значно р!знйлись. Найвида загальна суш ефек-тивних температур пов1тря /> 10°/ спостер!галась в 1991 роц!, яка сгановила 1289°, найиюта в 1990 р. - 892°. Юлы<1сть олад1в за 1989-90 рр. складала 577 i -Jo8 мм, а в 1991 р. - 423 мм.

Проведен! в ц! роки фанолог!чл1 спостерегсения показали, ¡цо на опадания плоцових оргал(в у со! великий вплив мало похолодания в пер!од j:b1 тування /до 15-15,5°/> нестача вологи /г.к. =0,5-0,7/ i виеока то'.'наратура лов!тря /до 31° при НВ-27 %/ в пер!оД кв!туван-ня-утворепня OuöIb, утворання tíotíla - налив зерна.

Величина абортивиост! р!зних колвкц1йних зразк!в col в (Яль-ш!й utpf визнача/ась величиною aOopmcnocTt öoötB. Колтеання aöop-тг.т&ст! боб!в у кидзкц!ях склатало в!д 5,2 до 32,7 абортивнос-т) íiacln/iH - 3,5-18,5 Koetfhilенти Bapiaql! складали в1дпов!дно й1д 25,1 до ¿2,8 % та в!д 27,1 до 59,4

ИаРвида загальна втрэта вролэю з рослини в!дм1чона для зразка 481851-0282 í склада ла 41,6 % /1990 р./, иайшэта - 3,3£ для ^ - 16 /1989 р./.

Вплив фактор i в "Р!к" та "Сорт" на псказнкки абортипнсст! i flPfiiîïMUBaiSïiu ДослГдження р1зних труп сорт i в coi показали, що фактор "Plie" б1льшз впливде на зм!ну величина абортнвност! н1ж фактор "Сорт" /18,9-69,1 $ протп 5,6-25,9 %/. На показник маса нас!ння для bcíx rpvn сорт!в со! б!льшй пплпв мав фактор "Сорт" /24,8-35,3 % проти 4,2-11,9 %/, Взаемод!я обох фактор!в ч1тк1ше проявилась на показкиках ва!х внд!в абортивност! н!ж прод^тивно-ст! /в!Д 4,8 до 33,7$, та 13,2-23,1 % /.

Ззле:т!сть абсртпвиост! !. показника..прозл:т;1Щос_т1_в.jд_с[ак-todíb "Р!к" та "Л|н!я". 3 метою виявлеиня л!н!й, величина абортип-ност! яких найменше зэлежкть в!д фактора "Piк" i мають добру про-дукт!'вн!сть, вивчали ряд л1н!й 9 coptíb col. Знайцен! Л1н1! сор^ т!в 1скра та (/ЬТ£.Д, що характеризувалксь невеликою абортншистю /20,4; 20,4 %/ I галкм вплквом фактора "Pík".

В середньому, вплив фактора "Pík" на величину эага'льно! абор-тквност! сорт! в со! - Ь5,5 %, фактора "Л!н1я" - 24,5 13, взаегший вплив цих двох фзктэр$в - П,1 %. Maca нао!ння зале;«ала в!д Фактору "Р1к" на 31,4 %, "JIíhíh" - 24,5 %. Взасмний вплив обох факто-р!в б!льшэ проявявся на продуктивном! coi, н!ж на показнкгсах абор-тивиост! /в!д 8,3 до 45,7 %/.

Д!аграми кз!т,ування ]..пяодрутвореш1я у_р!з;:пх сорт!в,_л!н!й JtíLJlláMaJLB_SúI. 3 ;-етою виявлення у со! $енотиповпх особливостей кв!тування 1 плодоутверзняя будувались д!аграми. Вопя показали,:цо за певний про::!кок часу сорта со! з мгншзльною та серздньоя величиною, фенотипового прояву айорткпност! хэр2к?-2р1:зувалпсь лосту-повим утворенкям r.ni'ro:'. ! (Уормуванняп.! боб i в / ô-ôicÏM-Xit, Ic¡::rj,

2х- 1547k

ОЬТЯА, К 0/4/. Сорт;: з гаксичальиою абортпвн1стю в!др1знялись б1л!»ш ивидким утворепням кв1ток, але пов1льним формуванням боб!В /418927-0329/.

Сорт К 0/4

Сорт 418927-0329

9

4.0в 30 25 20 16

12.07

йш

/

5 /5 25" Умов»! позлачышя. мал. I

И-

35~ 5 \5

_ к!льк1сть кв|ток

__к!ль:с1сть боб!в.

25

35"

У г!брид1в явще гетерозису проявилось у б!льш Штенсив-н1ших проносах кв!тузашш та утвореиня боС1в, и ¡ж у батьк!вських йор.ч /Езаис х Ки!вська скоростигла, /л1н!я Краснодарська 13 х Те-роэинська 2/ х Р?ОАГ-10/. У г1брпд(в , в ц!лому по комб!на-ц!ях, в 1дм!чоио спов!лы1епкя процеЫв. Напевно ца пов"язало 1з депрес!ею та бЫшою причиною абортишост! в пор1внянн! з бать-

К1В0ЫУ!?Ш $Ср7ДМИ.

М1НС0РТ0ВА МШЛШСТЬ ТА К0РЕ1ЯЦ1Я М1К ОЗНАКАМН СТРУКТУРИ РОСЛ!21 СО I I АБОРГИВ1ИСТЮ

Кое^Мснги взр!ацП ознак структура, рос лт со? ! показни-к1в абрртивност}. Проведен! досл1 д«зння ! розрахунки показали, що в середньому по вс!м сортозразкам висока' ч!нлив!оть властива для абортивноог! кв!ток, Йоб!в та нао!ння: коеф!цшт1 вар!ац!1 / £/ в!дпов!дно складали за 1989 р. 52,8; 59,4; 88,1 %. За ознахами структури врожаю, що характеризуют продт'ктпвн!сть рослин,таким як к!льк!сть боб!в, к!лж!сть нас!;шя, маса насЬшл також з!дм!чз-на висока м!нлкв!оть; коеф1ц!енти вар!ац11 складали 52,2; 58,9 ; 53,5/6. За пер!од досл!дження б1лыа ста<5!лышми в и явились оэнаки: • к!льк!сть нас!ння в боб!, д!аметр коренево! шийки та маса 100 на-с!нин / ■к- в!дпов!дно 11,4 ; 12,9 та 15,3 %/. Найб!льгаа м!нлка!сть вявчаемих ознак структура I покзз!Ш<1в абортпвност! проявилась у 1989 роц! /в!д 11,6 до 88,1 %/, наЖмента в 1991 роц1 /10,5-60,6%/.

Кореляп!Йний зв''язок м!я ознаками структури рослини та ябрр-тивн!оти, Пор!вняння даних кореляц!йного анал!зу за 1989-19Э1 роки св!дчать, що с загальн! ознаки структура, як! мзютв вксокий позитивний зв"язок з продуктивн 1 стю. Це клльк!сть нас!ння /кое$1-ц!ент кореляц!! к = 0,94; 0,83; 0,91/, к!льк1.сть боб!в /к =0,95; 0,73; 0,87/, к1льк!сть продуктивна вузл!в /к « 0,31; 0,58; 0,61/ та маса рослини /к = 0,71; 0,87; 0,95/.

Для абортишост! зав"язей в!дм!чений слабкий зв"язок з к!ль-к!стю нас!ння та к!льк!отю нас!нин в боб! /к. = -0,25, -0,26/.Абор-тивн!сть боб1в мала середн!й негативиий зз"язок з к!льк!стю боб!а, к!льк!стю нас1ння, к1льк!стю г!лок 1 масоп наЫння /к » в!дпоз!д-но -0,44, -0,40, -0,35 I -0,44/, та д!ауотром хореивво! сийг.и !• к!льк!стю нас!ии1 в боб1 /к « -0,46, -0,31/. Аборп:.".!1!сть нас Пеня харзктеризувайась аналог!чнпии зв"язкауц з озшна'л" структур«!.

3-15471

Абортивн1сть боб!в за досл!дкуваний пер!од мала середн!й кореля-ц!йний зв"язок з абортиш1стю нас!ння /к « 0,64; 0,25; 0,30/. Mix абортивн!стю боб!в I абортивя!стю зав"язей кореляц11 не виявлено. В 1990 роц! в1Дм!чено середн!й позитивний зв"язок м!ж аборгивн!-стю нас!ння i абортивн!ств зав^язей /к =» 0,35/.

Анал!з зв"язку коеф!ц!внг!в шляху з ознаками структур» роо-диц. Досл!дження показали, що для абортявност! боб!в так! ознаки структури, як маса нас!иня, д!аметр коренево! шийки характеризують-ся нэгативдим зв"язком 1 е феногипово стаб!лышми, дв величина кое-ф1ц!ент!в шляху наближаеться до в!дпов!дних коеф!ц!ент!в кореляцП. Така z зал8хн!сть !снув м!ж абортивн! стю нас!ння 1 ознаками к!ль-к!сть г!лок, маса нас1ння. Позитивний зв"язок абортивност1 боб!в . в!дм!чено з такими фенотипово стаб!лышми ознаками структура, як маса 100 нас!нин, абортлвност! нас!ння - з висотою рослини, абор-тивноот! зав'&зей - з к!льк!стю г!лок I масою 100 нас!нин.

Коеф!н!енти ^ореляи! 1_м1я.-ознаками отруктут рослини ! абор-тивн!ств в та fig. У г!брид!в £¡ уяворшалооь б!льше xbítok t нао!шя. Ц! показиики tícho корелшали м!к собою /к = 0,5,4/; втра-ти урожаю пов"язан! з опаданиям kbítok 1 недорозвинут!с?ю нао1ння*. Б!льш!сть ознак продуктивное^ /к1льк!оть боб!в» к!льк!сть нас!н-ня, маса нас!шш, к!льк!сть нас!нин в боб!, д!аметр коренево1 шийки, маса росл.зд/ мали негативней кореляц1йний зв"язок з абортив-н!стю боб!в; в1дпов!дно кое£!ц1енти кореляц!! становили -0,46, -0,Ь8, -0,77, -0,51, 20,41; -0,36 1 -0,43.

У г!брид1в Сг зб|лвшання аборгивност! боб!в пов"язане з дея-ким п!двищенням абортнвност! завязей /к в 0,51/.-В!дм!чено тен-денц!ю зманшення абортнвност! нас!ння, Кореляц1я м!ж цим показни-коы i к1лыс!отю боб!в, к!лыс!стю нас!1шя, к!льк!стю г!лок та масою нас1шя сюьдала в!дпов!дно -0,63, -0,67, -0,40 ! -0,75. Най- -б1лыа т!сиий зв"язок у губ?ид!в Pj та 52 проявився м!ж абортквнЮтю eoflt» I аборгивнЮтю нас!ния /к - 0.U; 0,53 /.

0С0БЛИВ0СТ1 МПШВОСП ТА УСПАДКУВАННЯ ДЕЯКИХ КШК1СЯИХ ОЗНАК У С01

Дом?нування I гетерозис у г^боиятв пешого поколтнид. У 61 ль-шост! г{бркд}в Р] спостэр^гався ефект гетерозису, величина якого зм1нювалась в залажност! в4ц ознаки та г!брицно1 комб1наци. Най-б!льша величина доьннування виявлена по показниках, як! бозпосе-редньо визначають пропуктивн{оть рослини /табл. I/. ,

I. Характер спалкування ознак в /1990 р./

К о к ( и а д ! я

Оэнаки

•7л1н1я ~ .Краснодар-^ська 13 .х Терезин-."ська 2/ х ;х ШМ-10

Б^лсрусь-Еванс х ка I х -хКшв-х З.съси '-ська .скоро-•стигла

Грибська 27 х Ки-Увська схоростиг-ла

Висота рослини Висота прикр!гс-лення гажнього боба

К{льк1сть босИв Кдльк1сть нас1ння

,К1лыс1сть продук-тивних вузл1в Довяина М1жвуэ-ля

ШЛ1К1СТЬ Г1Л0К

Маса нао1ння з рослини

Кхлы^сть нас1нин у 6061

Шаметр коренево? . шийки -Маса рослини Загальна абортив-Н1СТЬ

3,0 0,0 0,5 7.0 1.1

1.0 8,2 103,0 5.0 1,5 0.9 -3,0 2,4 1.8 -3,0 8.3 6,5 0,3 23,0 3,5

5,0 1.0 2.0 9,0 1.7

1.5 5,0 -0,5 1.0 -0,2 3,0 -1,3 6,3 0,6 1.9

20,4 1.8 3,0 6,3 1.9

1.2 -1.4 -0,1 0,2 0,0

28,0 56,4 2.0 2.4 1.9 3,6 21,0 6,9 1.1 2,1

2,1 0.1 1.0 0,0 -1,1

ПбрищЦ популяцН. як1 одержан! В1Д схрешування еколого-географ1чно /лШя Краснодарська 13 х Герезинсьха 2/ х ЯЖ-10/ 1 ' ф1логенетичко /Еванс х Кшвська скоросп.гла/ в(цдзлэних форм харак-теризувались найвишов про пустили ¡сто серед доел! джуваних комсНигШЯ 51« Так, по ознаках млькгсть боб!в, к^к^сть нас1кня } тса иэ-

3*-1547к

сЬшя гетерозис в пор1вняып з краадю батыивською формою для пер-шо! кэыб[нацП ск,гадав в!дпов1дно 75, 103 1 145 %, в пор!внянн! з середа!ыи показниками батьк!вських $орм; гетерозис для друго!

комб1нацП в!дпов!дно стаювкв 121, 106 \ 103 %. Пбрвди в!д цих охрещувань мали Сильш низькв опадания плодових орган!в.Гетерозис ■ по загалыпй аборгивност! у цих г!бри.ц1в в пор1внянн! з стандартом в!дпов!дно стад о вив--58,8 1-39,3 цих комб!нац!й в!д!бран! висо-копродуктивн! {орми со! для подалыпо! селекцШт! робота.

Показании абортишост! мали продлений характер успавдрання. Дан1 математичного анализу показуоть, що на величину формування абортивиоот| боб!в частка впливу материнського фактору складае 28,51 %х батыпвського - 9,00%, а взаемод!я обох батыивських форм - 48,66%; на величину абортивност! нао!ння в1дпоп1дно 6,10; 15,05 I 42,26 %; на загальну абортивн!сть - 11,57; 3,37 1 53,89 %.

Кол1цня. Майлсе у всих г1брид1в споетеригалось зниження продуктивном! -в пор!шшш1 з Г1. Так, у комб1нац11 Еванс х Ки1вська скоростигла кое$1ц1еити депресН / & деп./ к1лькост! боб!в, к!ль-кост! нас!ння, маси насИшя, маси 100 нао'!нин \ маси рослшш скла-дали а1дпов!дно 47,0; 46,8; 58,3; £8,3 та 57,4 %. У г!брвд1в Р2 ц!е! комб1нац11 спостер) галась невиоока абортивн!сгь боб18 / £ деп. =22,1/ ! значна абортиви!сть нао!ння//¿цеп. =» - 90,9 /.

Вэлнчшш ступени трсшсгресП /Т.е./ продуктишшх форм у г}б-риднкх комб!шщ1ях вар!кшла в!д 0,1 до 44,2 %, а частота по-казншеа грансгреоП /Т.ч./ - в1д 8,3 до 16,6%. Ця особлив!сть в С(льш1й м!р! проявилась на показниг.ах абортишост!. Так, стуа)нь трансгресП по загалы»!й аборгивност! складав в!д 1,6 до 37,2 а частота 'трэнсграоН - в!д 8,3 до 83,3 % /табл. 2/.

2. Показники абортивност^ у г!брид!в /1990-91 рр./

Комб1нац!я ' Величина ознаки, % . [ ТрансгресН, %

схрешувалия ? ; г ; • р2 :. Тс. Тч.

Абортивн4сть боб! в <

Еванс х Кихвсыса скоростигла && - 562 х /¿.57/6 х Нос/а -■5си> 76/ ' 22,22 10,60 24,01 9,89 10,94 8,33 50.76 15.77 83,30 ' 16,66

К 0/4 х ДА-103 1скра х З/Й-14 14,88 18,75 16,66 20,69 10,34 10,00 30,51 46,66 50,00 50,00

Абортивн1сть нас1ння

Евано х КиТвська скоростигла Дун-нун-47-1Р х х Амурська 76 х х /Л1н(я 1скра х х Терезинська 2/ 14,17 8,33 10,65 12,05 10,34 12,19 4,82 7,14 8,33 60,00 14,28 21,78 41,66 8,33 25,00

Загальна абортивн!сть

Еванс х Кигвська скоростигла х 39,17 24.99 38,36 22,10 24,10 21,75 37,17 1,58 83,30 16,60

8'5-Ь - 562 х х / §Ь 57/6 хНсф- 76/ У К 0/4 х ДА-103 16,10 29,84 17,71 23,04 14,85 20,44 7,76 11,41 8,33 16,60

У Г1брид1в Евано х Ки1'воы<а скоростигла ступ1нь трансгрёс!? по абортавиост{ боб1в, абортивност! нас!ння 1 величиям загально? абортивнойт: влечений на р}вн! 50,8; 60,0 та 37,2 частота трансгрэсП склацада 83,3; 41,7 та 83,3 /Ь. В ном<Ннац1ях К 0/4 х х ДА-103 { 1скра х ш -14 ступ!нь трансгрос!! во абортивяост{ бо-<Яв <5ув 30,54 та 50,0 %; а частота, в1дпов1дно 50,0 та 46,7 %. В даних комб1нац1ЯХ у г1брид1в в!дм!чено також зниження показник1в абортивност1. .

Комб!нац1ями, з яких в!д!брана найб!льша к!льк!сть продуктивних форм з меншими втратами плодових орган}в в Евано х Ки1в-сыса скоросгигла, В Sé -562 х /г? 57/6 xHoef^ic*^ 76/, Дун-нун-47-_|р х jfO-u/ta, | К 0/4 х ДА-103.

М!ндив!оть. успадкування та "спадкозгсть ознак структура ! a6opTflBHQCTi у riÓpimiB Pg. у комб1нац!ях ££ Евано х Ки1вська скоростигла, &6Ь-Ъ62 х 56/7 х //ос/^йу^ 76/ iснуе моклив!сть добору продуктивних $оры по r.tacf нас1ння. В nepmifi комб{нац!1 се-редня вага насшня батьк!вських фора складала 18,81 г та 13,64 г, г i бриду 20,27 г, у Друг i й в1дпов!дно 15,02; 29,86 1 33,20 г. Ко-е$1ц!енти вар!ац!Г г!брид1в обох комб!нац1й становили 32,7 I 35,6 що вказуе на широку м!нлив!сть даного показншса.У ritípu-д!в Еванс х Ки!всыса скоростигла та Дун-нуну.-47-IP х J/OufiGt мок-ливий дой! р форм, що характеризуются аменшенням загальноЕ абортивност!-. У них в1дм!чено змеяшення показншав абортивност! в пор1внянн1 з батьглвськими формами, а саие 30,6 та 27,2 %, i ви-сока М1нлив1сть по цьому показнику у першого г!бриду в пор!вняннi з обома багьк!вськжи фортами, у другого в nopl вняли 1 з материн-ською формою,

3 даних таблиц! 3 видно, що по bcÍx комб!нац!ях ?2 найб!льш виоокими в коеф!ц!енги успадкування по висот! рослини, мае! 100 нас!нин ! к1лькост! продуктивних вузл!в.

Для Г1бркд!в УСХИ-2 х 3:010. кое$1ц!ентилспадк\)зання по к!ль-ксог! боб!в, к|лькост! нас!ння та мае! насгння були в!дпов!дно 0,28; 0,34 I 0,09, а для г!бркду К 0/4 х ДА-103 - 0,86; 0,87 1 0,92. Величина коеф!ц1ента успадкування загально! абортивност! по комб!нац!ям бут десигь високою /0,61/. Це св!дчить про можлив!сть добору форы в напрямку зменшення абортивност!. ,.

Враховуючи одержан: рззультати v.o;;a¡a -ввашти,-.що доб!р продуктивних форм со! у г i бр'/д i в б'удэ зфзкпшшм в комб!нац1ях

3. Коеф1Ц{енти уёпадаування ознах'у гхбрид!в ?2 /1990-91 pp./

Ознака

Комб1нац1я схрещування

. о

«

i g :

Мкщ;

о. о Л

aso . о .50 ГС * я нас к очен : S о оно•ß о

SJ-w tXj • О

«Чая

IcKpa X 0,98

Еванс X Кя!всыса скорости-ла 0,98

УСХИ-2 X %ога, 0,53

Дун-яун-47-IEx

хМсиНа,

- 562 X '*/£ 57/6 X Hocico* 76/ -

К 0/4 X ДА-103

Амурська 76 X X /лпая IcKpa х X Терезинська 2/

IcKpa X -14 Середне по KOMdi-

нащям

* виналсд колв

«

»

О

га X

I I О 0}

s-ë?

R « ДН

S §

«s

$ S я

g • Й ® 4 "O к « -w к

S £? : 4 S .wo

Ч - о &

s

31

•M

О ctf И

§ s .е.

ö j? ч « ?

■ta и

о и

о хэ во » «>о

I

в _ ata о к

Kg

а-а

so . го

со m -ou

~ <¡> : ja го

i=tw ; s я

.8

¿ •• e

m : s

о . со И

s 'M

CO CO Ol

а : с* о

ЯН • свхэ

к.я :т га

0,92 0,67 0,77 0,92 0,92 0,93 0,83 0,84 0,89 0,84 0,90 0,68

0,31 0,65 0,69 0,89 0,73; 0,87 0,60 0,35 0,51 0,86 0,15 0,28 0,34 0,54 0,09 0,26 0.46 0,88 0,36 0,88

0,76 -

0,51 0,57 0,64 -

0,82 -

0,95

0.99

0,96 0,95

/0,98/ Н2 >

0.09 0.42 0,57 - - 0,71 0,68 0,86 0,58 0,91 0,89 0,86 0,87 0,99 0,90 - 0,92 0,82 0,38 0,64

0,69 0,85 0,46 -я

0,83 0,56 1

I

0,38 0,53 0,93 0,77

0,66 - - 0,78 0,87 0,59 - 0,92 - 0,84 0,74 0,36 0,23

0,64 0,75 0,66 0,78 0,95 0,48 0,73 0,78 0,77 0,93 0,76 0,66

0,55 /0,61/ /б,65//0,77//0,72//0,71//0,64/ 0,71 /0,63/ 0,84 0,65 /0,61/ 1 та Н2 < 0

г

Еванс х КШвоька скоростигла, .Пун-нун'-47-IP х ffoid'iCi, -562* х // 57/6 х Hoclgioiu 76/ i К 0/4 а'ДА-ЮЗ.

Ф1з1олог1чн1 зм!нр в опадаючих бобах col. В б!лках 6o6íb со! виявлено 18 ам!нокислот. Проведен! аналхзи показуюгь, що в результат! порушення ц!л!сно! системи обм!ну речовин в опадаючих бобах coi проходить припНчення синтетичних npoueciB i водний двсбаланс. Так, BMtoT вологи в опадаючих бобах сорту Амурська 76 складав 37,2$, загального б!лка - 11,1 %•, в життездагних бобах показншш складали 86,9 та 15,32 %.

BiBMi4eHa р1зниця ! по к!лькост! окремих ам!нокислот. В опадаючих бобах зменшуетьоя bmíot глутаьИново! кислоти /11,75 проти 9,97 %/, прол1ну /5,22 i 4,40 %/, алан!ну> /5,74 i 5,21 %/, вал!ну /3,85 1 3,23%/. 1золейц!шу /3,20 i 2,78 %/, лейцину /8,09 Í 6,47%/, фэн!лалан!ну /8,68 ! 7,19%/, але б!льше аспараг!ново! кислоти /14,88 i 21,IÍ %/, л!зину /2,74 i 4,67 %/, ам!аку /3,13 i 4,31 %/ в пор!внянн! з киттез'датними бобами.

Bmíct основних макроелеменг!в /МРК/ у життездагних бобах со!, в середньому по зразках, вищпй н!ж в опадаючих: в!дпов!дно 3,76 проти 3,24%, 1,45 ! 0,96£ та 2,55 i 2,20 %.

Забарвлення кв!гки ! забаввлення опушения у рослин со! як ^акгори. шо впливають на величину абортивное?1 та продуктивное?}. В наших досл!дах'споотер!галось, що на с!роопушених рослинах со! спостер!галось зменшення величина загально! абортивност! олодових елемент!в в пор!шянн! з рудоопушеними /13,7+0,8$ проти 21,4±2,1%, 1990 р./.

Забарвлення в i ночка кв i тки б!льше впливало на продуктЕвн!сгь досл!дкуваних рослин.В!дм!чена тенденц!я зб!льиення гаси насИшя у групк copTis со! з б!лим зайарвленням кв!ткв. За 1989-1991 рр. цей показняк в!дпов!дно складав 13,75; 14,98 та 16,19 гг. проти-13,34; 12,94 та 15,64 гг. у рослин з (Молэтовки забарвленням кв!т-КИ. '

- 17 -

Моделювання пог:азнкк!в структур» рослкн .i абортишост!, як i вр>'пгг'ЮТЬ на прод7кт!!зп¡сть coptíb cpl. За дояомогою perpeciítiioro анал!зу встановлена залеайсть показнюпв абортпвностi та продуктивное^ coptíb coi в!д озкак структури рослкнн. Вид!ляються сор-ти 1скра та ULTRA , в яких б!лышсть хоеф!ц1ент!в perpecil ознак структури мають нвгагизне значения i зкеишують величину загально! абпртишостК 1скра

У] ^107,8 - 1,63 х 2 - 0,29х3 - 3,89xg 0,93ха - 59,2хю,

Я-1 = 0,53;

'ULTUñ

У2 = 60,0 - 0,27X2 - 0,52хз - 2,9Ixg 0,86хд - 9,32хю,

= 0,6 9.

У комбШац1ях Pg Еванс х ййвська скоросткгла, Дун-нун-47--IP х JVDbdtCL , 5Sí- 562 х / 5L 57/6 х tfcdgioiv 76/ величина загально! абортишост i г.атеринсько! формп /вплкваючий фактор/ сприя-ла змзнпенню абортгвност! у г!брид1в,Коеф1цш1ТИ perpecií в р!в-_ ншшях цпх комбшаЩй достатньо висок!, в!дпов!дно -0,78; -1,05 J -0,39.

В I С Н О В К И

I, В результат! досл!джень /1989-1991 рр./ у р!зних колек-ц!йшх зразках coi виявлэна висока вар!абельн}сгь за показ.чтсачи абортишост!.

. М!нлпв!сть. показктМв а'ортквност! сорт!в coi поревищуе м!нлиз!сть по1:азник$в ix прсдукт.чвлосг!: capiai;! i абортишост! зав"язей , 6o6íb 1 нао'шня склада ли в сэреднг.ому 70,7; 43,9 I 47,6 а к!лькост! боб!в, к!лы«оцг! нзс!шш ! мзси нас1иня в!дпо-в!лю 39,1; 42,4 ! 39,3

- 18 -

2.3а ознакою абортквн!сть боб!в выявлено три групй зразк!б coi: з м!н!малшою величиною аборг;:шост1 - 5,3-10,8%, середньою - 11,2-19,8 % i максимальною - 21,4-32,8 %.

3. У CopTIB coi, Г1бр!:д1в ПерШОГО i другого П0К0ЛИ1Ь ряд ознак структура рослин /кЬ-шисть 6otíiB, kí лылсть нас!ння, к1ль-KicTb-продуктаишх вузл1в, шса наспшя,' маса рсслкни, диаметр коренево! шийки' мавть изгатввний кореляцШгнй зв"язок ¡з отказниками абортизност! 6o6íb i на^ння, ознаки-вксота рослини, ви-сота прикрепления няшього боба, довхтна мЬэузля, трг.вал!сть nepiofla взгетацП-мають позитивная зв"язок. Б1Дпов1ДИ1 коеф!-Uieüra кореляцН - в!д -0,38 до -0,75 1 в!д 0,34 до 0,54.

Вяявлено позяп:вни*; зв"язок mí к саг.шми показикЕам:! абор-tiíbhoctí /itoeí'miенти кореляцП 0,40- 0,64/.

4. ИаСб!лш продухтквн! г!брпди одзржано в!д схрадування еко-лого.-геогра1*!чно /л!н!я Красиодарська 13 х Терезгшська 2/ х ftcU--10/ i $!логенеткчно /Евзнс х КеНзська скоросткгла/ в!ддалених батьк!вських форм. У цкх кокб!нац!й-величшш показш:к!в абортив-iiocTi були нпнчиуи, пí;k у батыивських cfopr.i. Гетерозис по загаль-nifl абортивносг! досягав в!дпсв!дао -54,5 i -30,2$. У г1брэд!в íhebx комб!нац!й показлияи абортишост! були про;«.-ними по в!д-новеннв багыйвських Фора чи блязьхими до одно! #орки !з б1л1>-шкм значениям абортавност!.

D. У г!брпд!в Р] б)лы:!ий вплив на величину абортишост!, особлизо боб!в, мае г/лтермнсыса fopva /в серэдньсиу 28,5 % проти 9,0% батьк!всьхо!/. Взаемодхя обох багьк!всыо:х форм дэсить ви-соха { з«аход;;гься в магах п!д 42,3 до 03,9 %.

6. Значения показнппв абортквност! i íx взр(абельк!сть у ряд! rlópunlB gg були ниглшмп, н!ж у батьк1всыс1>х ifopu/Ззанс х х Ки!вська скоростигла, Дун-нун-47-IP х Л'0'uÍkX. j BJt- 562 х х / #57/6 х HodQMKlbJ.

Це дае мо.-:.шв i сть i браги серзд г i брид i в ^ високопродук-tiiííHí форм;:, як i мали t iiiiiii rocnofiapcb::o-uiiiHi ознакк,

7. Вежчшш ступэня i частота трансгрео1й показниив загаль-но! абортивност! у rifipimiB со! 3?2 Дэюгь мо;кляв!сть вШбрати фор-t.:n з яеэьким показником по аборткзност! /Т.е. спостер^галась в1д 1,6 до 37,2 %; Т.ч. - в!д 8,3 до 83,3 %/. Найб1лып ефзктивним був доб!р продуктивнвх рослш з лпзысою абортимМсгю в комб!нац!ях: Зван с х КиТвська скоростигла; Дун-нун-47-IF х yotdiCt ; Sít~i£2x х / £ 57/6 xHocj<¡ftCib 76/; К 0/4 х ДА-ЮЗ. В них коефщ!енти ус-плдкування загалыю? абортпшост! в^пзвшю склада ли 0,85; 0,56; 0,:.3; 0,77.

8. Загальна абортпвшсть col назначалась фактором "Pík" на 13,9-69,1 %, фактором "Сорт" на 5,6-25,9 %. «актор "Р!к" б!льше впливае на асЗортиш!оть hscíhhh i загальну абортпвшсть. Вплив взпемод!! цих фактор!в на загальну абортквшсть у со! проявився в г*э-;сах 4,8-33,7$.

9. В опадаючих бобах со! в пор!внянл1 з життвздатипуд м!с-тпться менте таких ам!нокислот як-глутамШова, прол!н, алаиш.ва-лш, ¡золейцян, леРцт, фен1лалон!н, а також менше азоту, фосфору, кал1Ю ! значно б!льше аспараг!ново! кяслоти, л!зина, аиЛаку. Це си!дчкть про значн! зм!ни в o6míhí речовин, mi в одн!ею з причин, цо приводить до опадания 6o6íb у coi.

10. Сорта со! Í3 групи з м!н1:лальною 1 середньою величиною обортивност! боб!з в!др!зкялись поступозим утворзшшм кв!ток i по-■ступовим чи 1нгенсизним формуванням 6o6íb. У coptíb со! з максима-льним проявом аборгишост! óoóíb спостер!галось б!льш швкдке фор-мування кв 1 ток i пов!льнше боб!в. Спостэр!галось, що с!роопуш';н! рослгаш со! гають б!лкл ннзысу аборгиви1сть плодовлемент1в у пороняли! з рудоопупеними.

- 20 -

11. Встановлзна залелйсть загально! абортишост! i шеи наепшя в1д певнпх ознагс структури рослпн. У сортгв 1скра, ULTRA ознаки - высота npiiupiпле.лш нешього боба, гЛлыЛсть боб!в,дов:;;п-на м!жаузл1в, д!аметр коренево! шийки негативно пов"язан! Í3 велячишю ззгальло! абортпвноси.

12. Виявлен! та BiAiOpaHi сорти, л1'нП i г!брвди coi, як! характеризуются нкзьхою а5ортквн1отю i високою продуктивною в уыовах П1ви1чного JlicocTcny Украши,

ПР0ТТ03ИЦП ДЛЯ GEJISÍCUIIÜiOl ПРАКТОМ

1. В сзлекц!йн1й робот! з умовах п!вн!чного JlicocTeny УкрзГ-ни сл!д впкорпстовувати бЬчып продуктивн! з иизькою аборткнпстю плодо9лекент}в скоростигл1 га середньоскоросгигл! зразки col, в яг.ях 1св1тування-<*ормува!1ня 6o6íb проходить до пооуштжвого пер! оду /к!нець липня/. Серед них сорти украшсько! селекцП - 1скра, Жемчужина, Юг-30, Веселка, Прикарпатська 81; з Полый - К 0/4; Чехо-словакН - &6-6 - 562; Франц! i - i/üTüfi, -fy - 16; Канада - 422037-0151, 418882-7645; США - W-IO, Евано.

2. Доб!р росл;ш на зшиения втрат плодовпх ¡элемент! в краще провэдити в менш спряятлкв! для росту ! розвктку роелкн coi рокк, коли ыожлпво виявитп феноткпово стаб1 лы11 ознакя,' як! ведуть до зменшення показншив абортивпост!.

3. Для одержання висохопродукт.'эних <fop%i col при схрэцуван-н! треба викорпстовувати сорти та лínfí, як! е (Нхогенеткчно в1д-далениж, а матерпнська ffopt'a при цьому мата б низьку величину абортивное?!.

4. Впсористовувати в солзк!ййн!й робот! сортозразки coi, у якпх б!льш!сть ознак продуктеraiocTi характеризуются негатавнки кореляц!йп;н зв"язком з показниками абортивност!.

СПИСОК ОСНОШМХ РОБ1Т, 0ПУБЛ1К0ЧАШХ ПО. TEMI ДЮТТАЩ'!

1. Вивчення абортишост! kbítok, нас^ння t 6o6íb у со!// Вклад молодих вчених в 1нтенсиф1кац1ю с1льсыссго господарства УРСР: Тез.доп.наук.-прак. конф. молодих вчених та спец1ал!с?1в -Ш ч. - Чабани, 1991. - С.III. - На рос.мов!.

2. Ф1 зiолог!чнi причини опадания боб!в у coi: 36. статей// Наук.-техн. бюл., Хмельн.наук.- вироб. об"едн. иЕл!тап УААН,-Ки!в, 1994 - № 2, - С.39-42.

3. Ф!з!олог!чн! зм!ни у опадаючих бобах coi //Зерллеробство /м!жв{домчий темагичний науковий зС^рлик/ - 1995. - Вип. 70. -

СЛ15_П8- АННОТАЦИЯ

Емец Е.А. Особенности изменчивости и наследуемости абортив-

нооти плодоэлементов, их использование в селекции сои на продуктивность.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наун по специальности 05.01.05 - селекция и семеноводство, Институт земледелия УААН, п.г.т. Чабани, 1995.

Защищаются: обзор научные данных о причинах абортивности ' плодоэлементов растений; результаты экспериментальных исследований на примере сои. Установлена внеокая вариабельность абортивности завязей , бобов и семян сои, их тесная зависимость от факторов внешней среди; обнаружена корреляционная связь меащу признаками структуры растений и показателями абортивности; определены коэффициенты наследуемости признаков структуры урожая и величины абортивности. Выделенные фзрмн использовались в селекционной работе • лаборатории селекции сои Института земледелия и Института растениеводства УААН,/г,Харьков/.

Ключов! слова: абортивн!сть, сорт, г1брид,м1нлг.в1сть, успад-кування.

ABSTRACT

junets IS.A. The variability and heritability particularities of plant fruit ekment abortivity, and their use in. soya productivity selection.

Thesis for the degree of Master of Agricultere on the speciality 06.01.05 - breeding and seed growing, the Instituts of Agriculture of UAAS, Chabany, 19^5-

There are presented! survey of scientific data about the causes of plant fruit element abortivity; results of experimental researches by example of soya. High variability of soya flower, bean, and seed abortivity, their close dépendance ou environmental factors were established) correlative plant structura characters-to-abortivity indigos rulation were found; coefficients of yield formula feature heritability and abortivity values were determined. Isolated forms were used at breeding work of soya selection laboratory of the Institute of Agriculture end Institute of Plant Production of UAAS (Kharkov).

Key words« abortivity, variety, hybrid, variability, haritability.

<7À