Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Особенности активности гидролитических ферментов поджелудочной железы при остром стрессе и при введении тимопентина и контрикала

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Особенности активности гидролитических ферментов поджелудочной железы при остром стрессе и при введении тимопентина и контрикала"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

— Г*'" \

ВАКУЛЕНКО Світлана Володимирівна

УДК 577.1 :612.37:612.821

ОСОБЛИВОСТІ АКТИВНОСТІ гідролітичних ФЕРМЕНТІВ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ГОСТРОМУ СТРЕСІ ТА ПРИ ВВЕДЕННІ ТИМОПЕНТИНУI КОНТРИКАЛУ

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

КИЇВ-1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі біологічної хімії Української медичн стоматологічної академії МОЗ України, м.Полтава Науковий керівник - доктор медичних наук, професор

Провідна установа: Кшвським університет ім. Тараса ¡Игл-іеш. кафедра біохімії, м.К;*Ля

Захист відбудеться " //" 1998 р. о Г ОДІШІ )

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 у Національно; аграрному університеті за адресою: 252041, Київ, 41, вул. Герс

Оборони, 15, навч. корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національно аграрного університету: Київ-41, вул. Героїв Оборони 11, навч. корп № ю.

Автореферат розісланий" Sf " С£-Л/ТШЛ- 1998 р.

Тарасенко Лідія Мусйвна,

Українська медична стоматологічна академія, завідувач кафедри біологічної хімії

Офіційні опоненти: - доктор біологічних наук, професор

Усатюк Петро Володимирович,

Національний аграрний університет,

в.о. завідувача кафедри біохімії і біотехнології

кандидат медичних наук,

Маргітич Віктор Михайлович, ,

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна ■ НАН України, старший науковий співробітник відділу біохімії ліпідів.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

/

Цвіліховський М

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні розси значно збільшилйсь кількість тресових ситуацій у світі і особливо в нашій країні. Емоційний трес відіграє важливу роль у виникненні найбільш поширених ахворюваиь серцево-судинної, нервової, ендокринної, травної та «. систем ( Меерсон Ф.З.,І988; Солодков А.П., Божко А.П.,1994; Іук'янова О.М. і співавт., 1995; Овсянников В.И. и соавт.,1996). Він іриводить до появи виразок у слизоти оболонці шлунка та кишках. 7 той же час вплив пресу ’ на функціонування підшлункової залози, ка є однією з найважливіших залоз травного тракту, вивчений [«достатньо. До цього часу увага дослідників у вивченні проблеми трссу зосереджувалась па системних механізмах ного розвитку Меерсон Ф.3.,1993; ГІшенникова М.Г. и еоавт. 1996; Перцов С.С. и оавт.,1997; ГІродиус П.А. и еоавт., 1997). Початкова стадія розвитку тресу х з р акт еризу сться підвищенням інтенсивності катаболічних роцесів (Меерсон Ф.3.,1988). Експериментально обгрунтовано, що будйсення вищих вегетативних центрів, детермінуючих стресорну еакцію, іфішодить до значного збільшення концентрації атехоламінів і активації аденілатциклазн. Це сприяє збільшенню юступання в клітннн Са2+ і реалізації ліпідної тріади. Остання кладається з активації перекисного окислення ліпідів, активації юсфоліпаз, ліпаз і детергентної дії жирних кислот, яка проявляється різноманітних клінічних патологіях (Антонов В.Ф., 1982; Усатюк LB., 1994). Саме ліпідна тріада складає найбільш вірогідну основу іошкодження лізосомальних мембран, наслідком чого є звільнення із ізосом гідролітичних ферментів. Вважають, що активація і витік гротеолітичних ферментів у кровоносне русло під впливом дренергічних стимулів відіграє суттєву роль у підвищенні розпаду іополімерів клітинних структур.

Але при цьому не враховують роль підшлункової залози в за-альній масі якої на долю гранул, що містять ферменти, які во-одіють протеолітичною, амілолітичною та ліполітичпою дією, ряходиться 20%. Тому правомірно припустити, що надмірний витік іерментів із пошкоджених панкреоцитів може відігравати суттєву оль у механізмі розвитку гіперферментемії стресорного генезу.

Вивченню біохімічних і структурних змін підшлункової, залози т її ролі у підвищенні активності гідролаз при стресі і присвячена дан робота. Особливо важливо підібрати фармакологічні речовини, яі могли б попередити розвиток патологічних змін або нормалізувати ї наслідки.

Порад з проявами клітинних пошкоджень у механізмі розвита сгресу важливу роль відіграють захисні механізми, які попереджую! чи послаблюють стресорні впливи. У зв’язку з цим суп'сиог значення набувають фактори, за допомогою яких здійсшостьс вибіркове гальмування окремих лапок у механізмі стресорног пошкодження тканин. Правомірно припустити, що стресорі пошкодження підшлушсової залози і залежну від нн гіперфсрментсмію можна попередити за допомогою нейропептид тимопентину, що здійснює модулюючий вплив на нейромедіаторі процеси в головному мозку, а також за допомогою інгібітор протеїназ контрикалу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темамі Дисертація виконана згідно з планом НДР МОЗ України і фрагментом теми "Біохімічні механізми адаптації організму до д стресорних факторів" , № держресстр. 0195У026217.

Мета і задачі досліджений. Вивчити активність гідролітичнії ферментів у сироватці крові, підшлунковій залозі та дуоденальном вмістові при гострому емоційно-больовому стресі та на фоні ш переднього введення нейропептиду тимопентину та інгібітор протеїназ контрикалу.

Мета досягалась постановкою наступних завдань:

- дослідити активність протеолітичних ферментів тканин підшлункової залози, дуоденального вмісту та крові при гостром стресі;

- дослідити активність амілази у тканині підшлункової залозі дуоденальній рідині та сироватці крові при дії стресорного фактору;

- дослідити чутливість тканин до інсуліну в умовах гострог стресу;

- дослідити активність протеолітичних ферментів та амілази підшлунковій залозі, дуоденальному вмістові та сироватці крові пр введенні нейропептиду тимопентину за ЗО хвилин до дії стресорної фактору, а також дослідити загальну протеолітичну активніші

з

дгшгу і ікон ої залози і сироватки кропі при сгресі за умови ^переднього введення інгібітору протеїназ контрикалу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено роль інкреатичних ферментів у виникненні гіперферментемії при хггрому емоційно-больовому стресі (ЕБС). Виявлено, що аісппїація :шкреатичних ферментів у підшлунковій залозі при стресі і эшкодження .паренхіми органу приводить до порушення сзоісршшої функції підшлункової залози і сприяє підвищеному адходженшо гідролітичних ферментів у кров.

Одержано нові дані про вплив нейропептнду тимопентину на ак-гопісгь гідролітичних ферментів підшлункової залози, дуоденаль-ого вмісту та сироватки крові при гострому ЕБС у щурів. Вперше становлено нашереатопротекторну дію тимопентину шляхом ного іедешія за ЗО хвішин до початку стресу, який попереджує эшкодження панкреоцитів, зменшус активність панкреатичних ермеїггіл підшлункової залози, сироватки іфові та збільшує в /оденальному вмістові до рівня контрольних величин. ’

Встаноглено, що попереднє введення інгібітору протеїназ энтрикалу до моделювання стресу сприяє гальмуванню протеолітич-ііх процесів у підшлунковій залозі, а також зниженню протеолітичної

[СПІВНОСТІ ІфОВІ.

Практичне значення ■ одержаних_____________результата. Результати

осліджень розширюють, поглиблюють і доповнюють існуючі твленнп про важливу ролі, вивільнення гідролітичних ферментів із ідшлункової залози у кров’яне русло і біохімічні механізми озвитку гіперферментемії при гострому ЕБС. Отримані дані є сновою для подальші« досліджень механізмів розвитку їтаболізму у підшлунковій залозі, біохімічних змін у сироватці крові і дуоденальному вмістові при стресі.

Результати вивчення впливу нейропептиду тимопентину та ¡гібітору протеїназ контрикалу на активність панкреатичних ерментів підшлункової залози, дуоденального вмісту і сироватки реві, а також структуру панкреоцитів доповнюють знання про па-эгенез гострих розладів екзокринної функції підшлункової залози ри стресі та обгрунтовують можливість використання як іреспротекторних засобів з метою попередження стресорних пошкод-ень тканин та органів.

Одержані результати можуть бути використані у навчальної* процесі при вивченні біохімії і фізіології людини та тварин.'

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійнії науковим дослідженням. Одержані результати біохімічні досліджень проаналізовані і науково обгрунтовані автором особист Визначення рівня інсуліну в сироватці крові радіоімунним методом гістологічні дослідження виконані з консультацією доцентів Литві A.A. та

Павленко В.Ф.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації 6yj представлені на І Національному з'їзді фармакологів України (По. тава, 1995), науковій конференції "Актуальні питания теоретичної : клінічної медицини на сучасному рівні" (Полтава,, 1996), ГІершок Російському конгресі з патофізіології (Москва, . 1996), засідай Полтавського відділення Українського біохімічного товарисп (1997), VII Українському Біохімічному зїзді (Київ, 1997), (Киї 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукові робіт. З них статей у наукових виданнях - 7 (3 одноосібні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається таких розділів: "Вступ", "Огляд літератури" (1 розділ), "Матеріалі методи досліджень" (1 роздої), "Результати та їх обговорення" розділа), "Заключения", "Висновки" та списку використаних джері (247 найменувань). Дисертацію викладено на 126 сторінка машинописного тексту, вона містить 12 таблиць і 6 рисунків.

Загальна методика та основні методи досліджень

Досліди виконані на 125 статевозрілих щурах-самцях лінії Vist масою 150-200 г та 15 кролях породи Шиншила масою 2,5-3,0 кг.

Відтворювали дві моделі стресу: гострий емоційно-больові

стрес у щурів за методом Desidcrato О. et al. (1974) та гострі іммобілізаційний стрес у кролів протягом 1 год. на спін Контролем для кожної піддослідної групи служили інтактні тварин Евтаназію тварин здійснювали через 2 години після відтворені стресу під гексеналовим наркозом шляхом кровопускання.

Для корекції стрес-синдрому застосовували регуляторний пепті тимопентин, синтезований в Інституті органічного синте:

5 '

Латвійської АН. Пептид становить собою фрагмент- гимусного гормону, який складається з 5 амінокислотних залишків (/\rg-Lys-Лкр-УаІ-Туг-ОН). Тимопснтин вводили внутрішньоочсрсвинно за ЗО хвилин до початку відтворення стресу дозою 100 мкг/кг маси тіла.

Ступінь стресу оцінювали на ульцерогенним ефектом на слизовій оболонці шлунка, відносній масі тнмуса і наднирннків, згідно Г.Сельє (1960).

Загальну протеолітичну активність сироватки крові, тканини ¡¡ідшлункової залози та дуоденального вмісту визначали за методом Л.М.Уголєва (1969). За одиницю активності брали ту кількість ферменту, яка каталізує утворення 1 ммоль гліцину внаслідок гідролізу казеїну протягом 1 хв. у стандартних умовах на 1 мг білка псаншш чи біологічної рідини.

Загальну антитриптичну активність сироватки крові і тканини лідшлуїпсової залози визначали згідно методу К.Н.Веремеснко (1988) і іиражали в міліграмах іиактивоваиого трипсину в 1 мл сироватки, чи І г тканини підшлункової залози. •

Активність а-амілази (1,4-а-О-Глюкаи глюканогідролази , К.Ф. 5.2.1.1.) визначали зз допомогою біс-тесту Ьасіїета у тканині іілзшуикової залози, дуоденальному вмістові та сироватці крові. Активність проби виражали з міжнародних одиницях (од/л чи од/кг).

Активність ксангиноксидази (К.Ф.1.2.3.2.) визначали на . підставі ¡більшеїпія вмісту сечової кислоти в пробі після інкубації розчину ссантину з супернатантом тканини підшлункової залози і сироваткою фові. Активність. ферменту виражали в нкатал/кг підшлункової іалози і нкатал/л сироватки крові.

Концентрацію інсуліну визначали у сироватці крові методом )адісімушїого аналізу.

Загальний білок тканини підшлункової залози і сироватки крові іизначаїш біуретовим методом. Концентрацію білка виражали у /кг тканини підшлункової залози і г/л сироватки крові.

Чутливість тканин до інсуліну досліджували за методом І.А. Држевецької і Н.І-І.Транквілітаті (1973). Концентрацію глюкози ммоль/л) у сироватці крові визначали ортотолуїдиновим методом Кушманова О.Д., Ивченко Г.М.,1983) .

Для морфологічних досліджень тканини підшлункових залоз фіксували у 10% розчині формаліну, виготовляли парафіно-целуідн-ііопі зрізи і забарвлювали гсматоксішіном і еозином та по Ван Гі зону. Частину тканини підшлункової залози фіксували в 2,5% розчині глютаральдегіду на фосфатному буфері (pH 7,4), дофіксовували в 1% забуференому розчині осмію, залипали в суміш епоксидних смол. З кожного блоку готували напівтонкі зрізи на ротаційному мікротомі МПС-2, які забарвлювали толуїдиновим синім.

Результати досліджень оброблено статистично (Моицсвичютс-Зрннгенс Е.В., 1964).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОХІМІЧНІ ЗМІНИ У ПІДШЛУНКОВІЙ ЗАЛОЗІ ПРИ ГОСТРОМУ СТРЕСІ

Про високу тяжкість використаної нами моделі гострого стресу свідчить наявність виразок шлунка, інволюція тимуса та гіпертрофія наднирників у всіх тварин що підлягали дії стресорного фактору.

В умовах гострого емоційного стресу вірогідно (в 2,7 рази) підвищується загальна протеолітична активність тканини підшлункової залози щурів порівняно з контрольними величинами. Одночасно зростає в 1,8 рази загальна протеолітична активність крові щурів відносно контролю (табл. 1.). '

Загальна антитриптична активність при стресі вірогідно знижується у підшлунковій залозі (30,87+2,91 і 37,00+2,02 мг/г; р<0,1) і в крові (3,01+0,11 і 3,33+0,09 мг/мл; р < 0,05) відповідно, порівняно

з контролем.

Інгібіторний потенціал сироватки крові і тканини підшлункової залози визначали на підставі відношення інгібіторів трипсину до протеолітичної активності. Гострий стрес сприяє .зниженню даного показника у підшлунковій залозі в 3,3 рази, тоді як у сироватці крові тільки в 2 рази. Це свідчить про меншу здатність підшлункової залози інактивувати протеїнази.

Отже, є підстави вважати, що важливим джерелом інкреції протеолітичних ферментів є підшлункова залоза і даний механізм відіграє суттєву роль у підвищенні загальної протеолітичної активності крові при стресі.

Таблиця 1.

Загальна протеолітична активність сироватки крові та тканини підшлункової залози гцуріп при гострому емопінноГюдьоному стресі,

М + ш, п=І5.

Загальна протеолітична активність

■2 Характер виливу Сироватка крові, Підшлункова залоза,

ммоль /хв мі- білка ммоль /хв мг білка

Контроль 5,30+0,20 22,45+1,21

Гострий стрес 9,56+0,12 60,77+5,83

РІ-2 < 0,001 л < 0,001

г Таблиця 2.

Активність амілази у сироватці кропі, підшлунковій залозі та іуоденальному вмістові щурів при гострому емоціино.больовому стресі, М+т, п=15.

Активність амілази

з Характер Сироватка Підшлункова Дуоденальний

впливу крові, од/л залоза, од/кг вміст, од/л

1. Контроль 215,4+8,5 3274,7+104,4 1143,3+37,6

Гострий стрес 364,9+4,0 4695,1+46,2 851,3+8,3

Р 1-2 <0,001 <0,001 <0,001

Гострий стрес призводить до вірогідного підвищення активності іілази у сироватці крові, тканині підшлункової залози та зниження дуоденальному вмістові (табл.2.). .

При визначенні активності ксантиноксидази, яка володає рооксидантною дією, встановлено, що при гострому стресі вірогідно двищуєті-.ся активність ферменту в тканині підшлункової залози та фоватці грові сгресованих щурів, порівняно з контрольними абл.З.).

Підвищення активності ксантиноксидази у тканині підшлункової лози при гострому стресі вказує на активацію процесів розпаду

нуклеїнових кислот та пуринових основ, генерацію вільних раді калів (Маслов Л.Н. н соавт.,1996), що с показником клітинної пошкодженій підшлункової залози. Внаслідок надмірного підви щешія проникності цитоплазматичних мембран ианкреоцит ксантиноксндаза виходить у кровоносне русло, про що свідчи паралелізмі змій активності ксантиноксидази у сироватці крові тканині підшлункової залози.

Таблиця

Активність ксантиноксидази в сироватці крові і тканині підшлункової залози щурів при гострому емоційно-больовому стрес

М+т,п=15.

Активність ксантиноксидази

№ Групи тварин. Сироватка крові, нкатал/л Підшлункова зало: нкатал/кг

1. Кошроль 158,1+3,1 308,7± 11,3

2 Гострий стрсс 209,9+6,0 507,0+10,1

Р 1-2 <0,001 <0,001

Це дає підстави стверджувати, що гіперферментемія, актива: гідролаз та ксантиноксидази у тканині.. підшлункової зале при стресі є доказом розвитку біохімічних змін в органі , як чутливо реагує на дію стресорішх факторів.

Морфологічні дослідження тканини підшлункової залози і стресі дозволили виявити разом з непошкодженнмн ділянками так .ділянки з деструкпшними змінами ацинусів та остріш осередки інфільтрації паренхіми форменими елементами кр< набряк та клітини без чітко котированих ядер.

Таким чином, пошкодження панкреоцшів, знижеі інгібіторно-протеїназного потенціалу у підшлунковій залозі . сироватці крові є патоморфологічною основою гіперферментемїї і гострому стресі.

Нами встановлено, що гострий стрес не змінює рівень загальн білка в тканині підшлункової залози. Тому можна стверджувати,

підвищення активності панкреатичних ферментів відбувається :!а рахунок утворення активної форми із неактивних попередників. :

Дані літератури вказують, що зимогенні гранули більш чутливі до пошкоджуючої дії радикалі», ніж аципарпі клітини і вільні радикали можуть прискорювати акттшіеть зимогенних нротеїназ в ацниарних клітинах (Меерсон Ф.З., 1986; Пер поп С.С.и соавт.,1995).

Дослідження активності панкреатичних ферментів у ¿іуодеиальному вмістові при стресі дозволило встановити вірогідне зниження загальної протеолітичної та амілолітичної актиішості, порівняно з контролем (див габл.2.). Очевидно, пошкодження ацннусів і протоків поругпур відаік ферментів у дванадцятипалу кишку.

Гіперферментемія може бути одним з важливих механізмів розвитку клітинних пошкоджень при егрееі. Об'єктом такого-пошкодження можуть стати перш за все інкреторні елемента підшлункової залози. Нами встановлено, що гострий стрес вірогідно в 1,9 рази знижує вміст інсуліну в сироватці крові порівняно з інтактного групою тварин. Результати наших досліджень добре узгоджуються з даними інших авторів, що вказують на гальмування синтезу інсуліну при стресі. Такни характер змін інкреторної функції підшлункової залози може бути обумовлений прямою пошкоджуючого дією активних протеолітичних ферментів підцілункової залози на бета-клітинн. .

Поряд з гіпоінсулікемією, гострий стрес знижує чутливість тканин до інсуліну, що доведено наші в експериментах на кролях.

ТИМОПЕНТИН ЯК МОДУЛЯТОР БІОХІМІЧНИХ ТА СТРУКТУРНИХ ЗМІН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ГОСТРОМУ СТРЕСІ

Природними стрес-лімітуючими механізмами, що обмежують стрес-реакції, є гальмівні центральні системи головного мозку і периферичні (Хананашвили М.М.,1975; Carlson К. et al.,1985; Tarasenko L.M. et al.,1995). У стресовій ситуації при підвищеній деградації білків із попередників утаоріоються пептидиі гормони (ІОіуша В.Е, и соавт.,1987), що регулюють катехоламін-, серотонін-, ГАМК-ергічні системи головного мозку і гіаднирнйків (Меерсон Ф3., Пшенникова М.Г., 1988; Микаолян Э.М., 1988). Ві -

. .. 10

доми" ЩО ПСПТНДНИЙ біорегулятор тнмоиеншн мас

стресиротектииний вішнв завдяки здатності обмежувати реакції стрес-рсалізуїочих систем (Devyatkina Т.А., Tarasenko L.M. Vazhiiichaja'E.M.,1990). Він нормалізує при стресі вміст катохоЛ нміпії у мозку і надпирниках, спранляс нормалізуючий вплив на процесе нерекйсного окислення ліпідів та стан лімфоїдшіх органів, а також захищає слизову оболонку шлунка. Тому з мстою ко рекції стресорноі реакції підшлункової залози застосували регуляторний нентщ тимопентші.

Нами встановлено, що тимопентин володіє гіанкреатотрошіт: ефектом завдяки попередженню підвищення активності амілазі (табл.4) та протйназ підшлункової залози і сироватки крові (табл 5),'а також усуває деструктивні зміни у клітинах органу та розладі гемоциркуляції.

Таким чином, нанкреатопротекторнии ефект тимопентину прі гострому стресі полягає в попередженні патологічних змін з підшлунковій залозі, що проявляється в нормалізації активност панкреатичних ферментів. Введення тимопентину за ЗО хвилин до по чатку дії слресорного фактору попереджує ульцєрогенний ефею стресу у досліджуваних щурів.

Таблиця 4

Активність амілази у сироватці крові, підшлунковій залозі та дуоденальному вмістові щурів при гострому емоційно-больовому

стресі та при введенні тимопентину, М + m, п = 7-15.

Активність амілази

Характер Сироватка Підшлункова Дуоденаїшнии

впливу КрОВІ, ОД'Л залоза, од/кг вміст, од/л

Тимопентин 211,0+3,3 3212,9±61,5 1204,9+50,7

Тимопентин + * *

стрес 210,8+4,2 3174,0+71,8 1146,9+35,1

Примітка: тут і в наступних таблицях * - вірогідна різниц (р<0,001) у порівнянні з показниками тварин груп гострий стрес.

Нами встановлено, що контрикал попереджує підвищення загаль ної протеолітичної активності тканини підшлункової залози т

( II . .1 , . . .

нроваткм ісроні при стресі. Цей паралелізм змій не випадаовиіі він ідображуг зниження надходження панкреатичних ферменті» у кров а умови попередньої дії контрикалу на розвиток стресу (табл.6.).

Таблиця 5.

Загальна протеолітична активність сироватки крові та тканини підшлункової заш'зи щурів ігрн гострому емоційно- больовому стресі та при введенні тпмопентину,

М + т, п = 7-15.

) Характер . плпву 3arajn.ua протеолітична активність

Сироватка крові, ммоль /хв мг білка Підшлункова залоза, ммоль /х» мг білка

Тимопентин 5,30+0,18 25,71+2,34

ПМОПЄНТИН+ • * *

грес 5,20+0,15 21,74+3,42

Таблиця 6.

Загальна протеолітична активність сироватки крові та тканини іідшлуїпсової залози щурів при гострому емоційно- больовому стресі та при введенні контрикалу, ч М + т, п = 4-7.

Загальна протеолітична активність

Характер Сироватка крові, Підшлункова залоза,

шшиву ммоль /хв мг' білка ммоль /хв мг білка

онтргасал 4,92+0,15 18,34+2,17

!оіпріпсал+ * * -

фес 5,43+0,23 18,56+2,33

Таким чином, у механізмі виникнення гіперферментемії при гресі важливу роль відіграє пошкодження підшлункової залози, що ірияс підвищеному надходженню гідролітичних ферментів із шкреоцитів у кров'яне русло.

Підвищення протеолітичної активності крові, зниження рівня ісуліну та утилізації глюкози периферійними тканинами при стресі '"г ;новними механізмами розвитку катаболічної фази стресу.

Результати даної роботи обірунтовують доцільність використані' тішопентину та інгібітору протеїназ контрикалу з метою п< передження стресорного пошкодження панкреоцнті».

Механізм участі підшлункової залози в розвитку катаболічні фази гострого стресу відображає загальна схема, побудована ( основі власних і літературних матеріалів (рис.!.).

Рис. 1. Схема участі підшлункової залози в розвіггку хатаболічш фази гострого стресу.

ІЗ

висновки

1. Особливості активності гідролітичних ферментів підшлункової залози при гострому стресі на час виконання роботи висвітлені недостатній), що не дозволяє проводиш профілактичні та лікувальні заходи з метою попередження розвитку патологічних' змін або нормалізації їх наслідків в органах гравлення та цілого організму.

2. При гострому емоційно-больовому стресі підвищується загальна протеолітична активність підшлункової залози в 2,7 рази і сироватки крові в 1,8 рази порівняно з контролем.

3. Гострий сгрес вірогідно знижує активність інгібіторів іфотеїназ у тканині підшлункової залози і сироватці крові; інгібіторний потенціал (відношення ативності інгібіторів трипсину 4« протеолітичної активності) у підшлунковій залозі при стресі знижується в 3,3 рази, у сироватці крові - в 2 рази.

4. При гострому стресі підвищується активність амілази у

тідшлуїгкошй залозі в 1,2 рази, і одночасно зростає у сироватці крові

ч 1,5 рази. ■

5. Гострий емоційно-больовий стрес сприяє підвищенню активності х'сантииоксидази у підшлунковій залозі та сироватці крові в 1,6 і 1,3 жзи, відповідно.

6. Встановлено, що у дуоденальному вмістові при гострому ггресі знижується загальна протеолітична активність в 1,2 рази та «співність амілази в 1,3 рази.

7. Гострий сгрес характеризується гіноінсулінемією га фигніченням утилізації і'люкози тканинами, що вказує на юрушєння інкреторної функції підшлункової залози.

8. Тимопентин, введений у дозі 1С0 мкг/кг за ЗО хвилин до ючапсу відтворення стресу, попереджує: а) зміни проте-тітичної активності та активності амілази підшлункової залози, іуоденального вмісту і сироватки крові; б) деструктивні зміни в шнкреоцитах і розлади гемоциркуляції.

9. Інгібітор протеїназ контрикал проявляє стрсспротекторні

їластивості і попереджує надмірну активацію протеїназ сироватки рові і підшлункової залози. ,

10. Дослідженнями вивчено активність гідролітичних ферментів іідшлушової залози при гострому емоційно-больовому стресі та на

фоні попередні,ого введення тимопентину та інгібітору проггіпа контрикалу, Отримані результати поглиблюють розумій« біохімічних механізмів розпитку гіпсрфсрменгемії при гострому стреї і можуть бути теоретичною основою для розробки нових застосування існуючих засобі», що попереджують розпито патологічних змін або нормалізують їх наслідки у підшлункові залозі при стресі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ГЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тарасенко Л.М., Вакуленко СВ. Влияние кентрикала н активность протеолитических ферментов сыворотки кропи при остро: эмоционально-болевом стрессе// Уіф. биохнм. журн.-1998.-Т.70, Н> • С.130-133.

Дисертат взяв участь у нідштовиі екіиеримеїггів, ирлведгаяі досліджені., аналізі результатів і щшнсашцдалої робота.

2. Вакуленко €.1». Изменение морфологии поджелудочной желез; крыс при остром стрессе и предупреждение пшоиснтшюм.//Шснн морфопогШ .-1997.- №2 .-С.102-104.

3. Вакуленко С.В. Изменение ксаитииоксидазнон активное! сыворотки крови и поджелудочной железы при остром стрессе , Вестник проблем биологий и медицины.-1998.-№ 9.-С.25-31.

4. Вакуленко С.В. Роль підшлункової залози в стресовій активац протеолітичних процесів // Проблеми екології та медицини.-1998, Т.2, №1-2.-0.74-75.

5. Вакуленко С.В. Тарасенко Л.М. Роль поджелудочной железы механизме развития піперферментсмші при остром стрессе и с коррекция.// Вестник проблем биологии и медицины.-1998.->fe 9.-С.32 38.

Диссртатом проведені експернмешштът доедіджезгаа, здШспша сгатзсгочва сбробк результатів. ; '

6.Тарасеико Л.М., Вакуленко С.В. Гальмування інкреторної фупкц;

підшлункової залози та її корекція тимопентииом при гостром емоційно-больовому , стресі// Проблеми екології та медицини,-1998. Т.2, №1-2.-0.72-74. -

Дисертант взяв участь в еьсперкмеіпат.нііх досліджшшїх, скіїиігтпчпіЗ обробці результати т написанні роботи.. ‘

- 15

. Тарасенко Л.М., Ненорада К.С., Скрипник I.M., Грпгореико В.К., »хновець {’.Я., Вакуленко С.В., Тарасенко К.В., Петрушанко Т.О. оделювання емоційного стресу у гварин// Проблеми екології та ;діщини.-і998.-Т.2, № 1 -2. - С.82-83.

ксертннтом иідітовано ти проведено експсрнисспиііьні дослідження.

(.Tarasenko L.M., Skxipnik I.N., Neporada K.S., Vakulenko S.V. Acute rcss opresses the protective function of the mucous barrier of the nmaeh.// European J. of Physiology. - 1995. Vol.430, NF4.- P.92. ».Тарасенко Л.М., Ненорада K.C., ГІетрушанко T.O., Скрнпнік I.М., ¡ікуденко С.В. Метаболічні особливості стресорлої реакції істемп травлеїшя у щурів з різним тином реагування// Праці VII кр. біохім. .чїзду.-К.: Вид. центр НАУ, 1997.- Ч.І.-С.57-58.

10.Тарасенко Л.М., Вакуленко C.B., Ненорада К.С. Роль ¡шкреатичеекнх ферментов » патогенезе катаболическон фазы лгрого стресса /Лез. доїш. 1 Российского Коїігр. по натофизиол. Іатофизиология органов її систем. Типовые патологические роцеесы (экспериментальные н кжшнчсскне аспекты)". -М.: РГМУ, ¿96.-C.218-219.

11. Вакуленко С.В. Изменение чувствительности тканей к инсулину ри остром еірессе/ЛГез. докл. 1 Российского Кош р. по иатофизиол. Латофизиология органов и систем. Типовые патологические роцеесы (экспериментальные и клинические а спеты)" -Москва. 1.:РГМУ, 1996.-С.171.

12. Вакуленко С.В. Вплив тимопентнну на зміну активності амілази ропі та тканини підшлункової залози в умовах гострого емоційного гресуИ Матер, допов. наук. конфер. "Актуальні питання теоретичної а клінічної медицини на сучасному рівні". -Полтава, 1996.-С.55.

Вакуленко С.В. Особливості активності гідролітичних ермешів підшлункової залози при. гострому стресі та нрн введенні нмопентину і контрикалу - Рукопис. •

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата іологічних наук за спеціальністю 03.00.04-біохімія.- Паціопальний граршш університет, Київ, 1998.

Дисчітапію присвячено питанням біохімічних змін у підіштунковій алозі при гострому емоційно-больовому стресі, що проявляються в ктіівації протеїназ, амілази та ксашшюкепдази у псапапі органу та

сироватці кроні, зменшенні активності протеїназ та амілази і дуоденальній рідині. Госгриіі стрес знижує інгібіторно-протеїпазши потенціал у підшлунковій залозі та сироватці крові, вшапжаї інсулінову недостатність, деструкцію панкреоцитів та розлад гемоциркуляції, що вказує на роль підшлункової залози у розвитку гіперфермеитемії в катаболічній стадії стрес-синдрому. Регуляторниі пептид тимопентин здійснює нанкреатопротекторшш ефект попереджуючи біохімічні зміни у-підшлунковій залозі при стресі Коїггршсал має сгреспротскторні властивості завдяки здатност нормалізувати активність протеїназ крові і підшлункової залози.

Ключові слова:сірес, підшлункова залоза, інсулін, протеїнази антипротеази, панкреатичні ферменти, нейронептиди, тимопентин контрикал.

Вакуленко C.B. Особенности активности гидролитических фермен топ поджелудочной' железы при остром (прессе и при введении тим о пентина и контр икала. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологи чсских наук по специальности 03.0().04-биохимня.-Нащюнальньіі аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам биохимических изменений і поджелудочной железе при осіром эмоцпоналыю-болевом стрессе, ко торые проявляются в активации протсиназ, амилазы и ксантиноксида зы п ткани органа и сыворотке кропи, снижении активности протеи наз и амилазы в дуоденальной жидкости. Острый стресс снижает ин гнбиторно-нротеиназиый потенциал в поджелудочной железе и сьшо ротке крови, вызывает инсулиновую недостаточность, деструкцій ианкреоцнтов и расстройства гемоцнркулкцип, что указывает на рол поджелудочной железы п развитии гиперфермеитемии

катаболической стадии развития стресс-синдрома. Рсгуляторны пеіітіщ тимопентин оказывает нанкреатоиротекторный эффекп предупреждая биохимические изменения в поджелудочной железе пр. сгрсссе. Контрикал имеет стресспротскторные свойства, благодар способности нормализовать активность нротеиназ крови поджелудочной железы.

ICmo'ieiu.ie oiioisa: crpecc, luvpKcjiy.ii.oMuaa accncja, iiiicyjum,

ipoTciuia:»>i, aimiiipoTea:ii,i, iiaiiKpeani'iecKHe (j)epMenTi,i, iciiponcrmuqj, tiimoiiciithii, KoinpiiKan.

Vakulenko S.V. Peculiarites of hydrolitic enzymes activity of pancreas Juring acute stress in introduction of thymopentin and contrycal Manuscript.

A thesis of a Candidate of biological sciences on the speciality )3.00.04.-biochemistry.-National agrarian university, Kyiv, 1998.

The Diesis is devoted to the problems of biochemical changes in pancreas in acute emotionally painful stress which are revealed in activation of proteascs, amylase, xanthinoxidase in the tissue of an organ and serum, lowering of activity of protcases and amylase in duodenal contents. Acute stress decreases inhibitor - proteinase potential in pancreas and serum, causes insulin deficiency, destruction of pancreocytes and the iii;:turbances of hemocirculation that show the role of a pancreas in the development of hyperfermentemia in catabolic stage of strcss-syndrome development. Thymopentin - regulatory peptide renders pancreatoprotecting effect to preventing the biochemical changes in pancreas during stress. Contrycal has stress protective properties due to the ability according to normalize the activity of blond proteinases and pancrcas. ,

Key words: stress, pancreas, insulin, proteases, antiproteass,

pancreatic enzymes, neuropeptides, thymopentin, contrycal.