Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Орнитофауна населенных пунктов центра Украины ее и изменения

ВАК РФ 03.00.08, Зоология

Автореферат диссертации по теме "Орнитофауна населенных пунктов центра Украины ее и изменения"

~ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ім. І.І. ШМАЛЬГАУЗЕНА

На правах рукопису УДК 598.2(477)

ЛОПАРЕВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

ОРНІТОФАУНА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЦЕНТРУ УКРАЇНИ ТА її

ЗМІНИ

03.00.08 - зоологія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

Київ - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі зоології біологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Леонід Олексадрович Смогоржевський

Офіційні опоненти - член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор М.М. Щербак, кандидат біологічних наук В.А. Костюшин

Провідна організація - Ужгородський державний університет

Захист відбудеться " ^_______________ 1997 р. на засіданні

спеціалізованої радиД.26.153.01 при Інституті зоології ім.

І.І.Шмальгаузена НАН України за адресою: 252601, Київ-30, вул. Богдана Хмельницького, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зоологі ім. І.І.Шмальгаузена НАН України.

Автореферат розіслано ” § IX____________ 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат біологічних наук

В.В.Золотов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Останнім часом іде процес юзширення площ селітебних ландшафтів. Частка забудованої •ериторії та її безпосереднього оточення складає в багатьох випадках [о 10 і більше відсотків. Разом з тим птахи людських поселень іивчені ще недостатньо. Враховуючи те, що такі орнітокомплекси іають особливе значення в житті людини (це саме та орнітофауна, з скою люди постійно контактують), а також різноманітність міських іотопів, придатність їх для екологічно різних груп птахів, слабкий :онтроль (навіть його відсутність) за розвитком і формуванням рнітофауни міст і особливе місце, яке посідають птахи як юмпонент екосистем населених пунктів, необхідність вивчення акономірностей заселення птахами населених пунктів не викликає умніву.

Мета роботи - визначити сучасний стан та тенденції змін рнітофауни міст і селищ, встановити особливості розміщення й езонного перерозподілу пташиного населення урбанізованих та рилеглих до них інших антропогенно перетворених територій.

- встановити склад і розподіл птахів у ряді різних за розмірами аселених пунктів; розробити зручну та придатну для практичного істосування класифікацію біотопів досліджуваної території.

- виділити орнітокомплекси (стійкі угруповання видів), властиві ізноманітним типам забудов та іншим характерним ділянкам аселених пунктів (пустирі, промзона, парки, кладовища);

- визначити чисельність, щільність населення та розподіл птахів

і біотопами в різні сезони;

- визначити ключові фактори, що зумовлюють розподіл, цльність населення і склад різних еколого-систематичних груп тахів населених пунктів, з'ясувати вплив цих факторів на айчисельніші і важливі види.

Наукова новизна. Вперше складено списки видів типових населенії: пунктів, у тому числі проведена ревізія видового списку міста Києв в природних і адміністративних межах. Розроблена систем біотопічного поділу території населених пунктів, яка враховує тиі забудови, характер господарського використання та ступін: озеленення. Вперше виявлено, що групування і розміщення видів Зі основними біотопами не залежить від типів, розмірів і часу існуванні населених пунктів. На основі встановлених закономірностей можливі прогнозувати як якісні, так і кількісні характеристики заселенні птахами різноманітних біотопів у районах міст і селищ, що занов< створюються або реконструюються. Визначені значення чисельност: та щільності населення птахів у біотопах населених пунктії Центральної України. Виявлені основні закономірності використаних птахами території населених пунктів, а також закономірності, ще регулюють розподіл важливих для людини і п господарства видів Встановлені деякі особливості екології цих видів, що дають змогт, прогнозувати їх розподіл і чисельність.

характеристик орнітофауни можна встановити ступінь впливу птахІЕ на баланс біомаси в міських екосистемах. Результати роботи можуть бути використані для оптимізації та екологічно обгрунтованого планування міського і приміського середовища, для складання рекомендацій щодо регуляції чисельності і розподілу окремих видів, скорочення шкоди і збільшення корисної діяльності птахів як компонента міського середовища. Наявність у межах населених пунктів ряду ділянок з підвищеною чисельністю та видовою різноманітністю птахів дозволяє рекомендувати створення на їх основі пам'яток природи та місцевих заказників. Ряд положень роботи може бути використано в курсах орнітології, зоології та екології для вузів.

Апробація роботи. Результати досліджень апробовані на всесоюзних нарадах з хижих птахів (Москва, 1983), воронових

На основі виявлених якісних і кількісних

[Москва, 1984), птахів урбанізованих ландшафтів (Каунас, 1984), колоніальних та коловодних птахів (Москва, 1989), з проблем хадастру і обліку тваринного світу (Уфа, 1989), І та II конференціях яолодих орнітологів України (Луцьк, 1994, Канів, 1996), -сонференції Західно-Українського відділення орнітологічного товариства (Чернівці, 1995), конференції "Урбанізація як фактор імін біоценотичного покриву" (Львів, 1994), 21 Міжнародному >рнітологічному конгресі (Відень, 1994), Нараді з рідкісних і (никаючих птахів та територій, що охороняються (Ніжин, 1995).

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 348 :торінках, складається зі вступу, 8 розділів, висновків, списку іітератури (382 джерела, 325 з них опубліковано мовами, які сористуються кирилицею, а 57 - мовами, які користуються

гатиницею), 5 додатків, 16 таблиць та 36 малюнків.

Положення, шо виносяться на захист. Основний кістяк ірнітофауни, близько 100 видів, практично ідентичний для всіх ипів населених пунктів, а в кількісному плані варіює залежно від піввідношення біотопів, у першу чергу коловодних, а не від розміру іаселених пунктів.

Найбільшою чисельністю та щільністю птахів відзначаються іотопи звалищ, ферм та підприємств харчової промисловості, проте они характеризуються низькою різноманітністю видів. Найбільшою ізноманітністю видів за порівняно невеликої чисельності і щільності тахів відзначаються великі за площею озеленені території, ладовища та біотопи заплав, а восени і взимку також городи та устирі.

Іожна прогнозувати, що в найближчі роки в населених пунктах (ентральпої України чисельність сірої ворони, крука, сойки, еликого яструба та чорної горихвістки буде зростати, а чорного іуліки, чубатого жайворонка, міської ластівки, солов'я та ендрофільних видів, що гніздяться на землі, буде знижуватись.

б

1. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРИ

У цьому розділі проаналізовано фауністичні та аутекологічі роботи щодо птахів населених пунктів за більш ніж сто років, результаті чого з'ясовано, що орнітофауна центру України значн відрізняється від такої заходу та півдня, водночас залишаючис найменш дослідженою, принаймні у межах населених пунктії Беручи до уваги це, а також враховуючи загальні тенденції розвитк урбаноорнітології, констатується, що вже назріла необхідніст проведення узагальнюючого дослідження, присвяченого птаха] населених пунктів Центральної України.

2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проаналізовано літературні дані щодо орографії, водної системи клімату та рослинності дослідженої території. Показано, що селітебн ландшафти мають істотну автономність від зонального і азональною оточення. Загальний вид ландшафтів населених пунктів подібний ; межах майже всієї України. Обробка матеріалу не показала істотни: відмінностей (принаймні таких, що виходять за рамки варіаці окремих пробних площ у межах одного пункту) між Правобережнш та Лівобережним Лісостепом. Повністю укладаються у ці рам к і матеріали, зібрані у населених пунктах південної частини Полісько зони. Дещо відрізняється лише кількісний склад орнітофауні населених пунктів північної частини степової зони, та й то не длі біотопів населених пунктів, а для їх околиць.

3. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА

Матеріал збирався протягом 1978-1996 рр. методом маршрутнії; обліків, яких загалом виконано 3688 км. З них в гніздовий період 1763 км, в період літнього перерозподілу - 300 км, в міграційн періоди - 505 км, в зимові - 1122 км. В подальшому матеріалі маршрутних обліків перераховувались залежно від відповіднії] фенологічних проявів за виділеними орнітофеносезонами. Маршруті

закладались довжиною не менше 3 км. Більшість маршрутів - 6-9-кілометрові. Під час маршрутних обліків враховувались гніздові види, види-відвідувачі, що годувались, а також види, іншим чином пов’язані з цією територією. Крім маршрутів іноді використовувались точкові обліки. Щільність населення птахів перераховувалась в таких випадках також за дальністю знаходження. Загальне число точок обліку 1012.

Обліки на пробних площах проводились лише в урбанізованих та зелітебних біотопах. У Києві використовувалось в різні роки 7-17 іробних площ загальною площею 11,85 км2. У Вінницькій обл. 10 іробних ділянок загальною площею 7,5 км2. Розміри пробних площ гідбиралися відповідно до мети повного обстеження характерного іабору видів в даному біотопі. Виявлялося це шляхом постійпого ібільшення площі доти, доки відносно рідкісні гніздові види даного ііотопу не з'являлись в кількості принаймні декількох пар.

Крім чисельності вираховувались похибка середньої, границі гінімальної та максимальної чисельності, виявлені під час ;онкретних обліків, та середнє квадратичне відхилення. Порівняння кладу і щільності птахів різних біотопів велося за методом Браве-Іірсона.

Проводились обліки зимуючих в містах масових видів, в першу ергу воронових та коловодних. Масові воронові підраховувались па елективних ночівлях, на шляхах щодобових міграцій і в місцях гасового кормодобування. Розподіл воронових в містах картувався. [ля коловодних видів проводились обліки в різні за льодовою бстановкою періоди зимівлі з метою зібрати дані з екології цих идів.

4. БІОТОПШНЕ РАЙОНУВАННЯ

Розроблена та обгрунтована класифікація біотопів населених унктів. Важливою особливістю цієї класифікації є її! наочність на ісцевості і водночас чітка узгодженість зміни складу або кількісних

співвідношень орнітофауни при переході через межі біотопі Основою класифікації міських біотопів, незалежно від часу існуваш даного населеного пункту, конструктивних особливостей адміністративної належності, взяті ті елементи його структури, я відіграють значну роль у розподілі і щільності населення птахів при оцінюванні орнітофауни.

Біотопи населених пунктів.

Житлова забудова: 1. Стара забудова, неозеленена; 2. Забудо центру, озеленена (1930--1950-І роки); 3. Нові райони (а п'ятиповерхова типова забудова (1955--1965 роки); б багатоповерхова забудова 1960-1980-их років; в - багатоповерхо: новобудова 1-5-річної давності); 4. Селищний тип забудов

5. Сільсько-дачний (садибний) тип забудови (індивідуальна забудо: та колективні сади).

Незаселена територія: 6. Заводська забудова (крім харчово'

7. Складська забудова; 8. Заводська забудова харчової промисловосч

9. Індустріальна "пустеля" (будівництва, котловани, шлаковідвал будівниче сміття тощо).

Територія, що не використовується для господарських потре

10. Пустирі; 11. Звалища; 12. Шляхи сполучення та смуги відводу.

Озеленені території: 13. Алеї та сквери; 14. Регулярні парк

15. Лісопарки; 16. Лучні ділянки і природні газони схилі 17. Заплавні ландшафти (складне поєднання пляжів, лук, лісу чагарників); 18. Кладовища.

Землі сільськогосподарського використання: 19. По:

різноманітних культур; 20. Городи (парники й теплиці включнс 21. Сади без будівель; 22. Тваринницькі комплекси.

Характеристики суттєвих для розміщення орнітофауни р: виділених нами біотопів населених пунктів та індикаторні ви; птахів наведені у додатку 1.

5. ПЕРІОДИЗАЦІЯ РІЧНОГО ЦИКЛУ ЗМІН ОРНІТОФАУНИ ТА ВИДІЛЕННЯ ОРНГГОСЕЗОНІВ

У розділі обгрунтовується виділення 9 стійких аспектів )рнітофауни. Кожний з цих аспектів має певні календарні строки та юмітні індикатори початку й закінчення. Вони придатні для узагальнення результатів обліків і порівняння усереднених значень гк між сезонами одного року, так і між сезонами різних років. Добрі іізуальні орієнтири початку і кінця сезонів дають змогу виділити їх іід час екскурсій і обліків у природі,

1. Зимівля. Характерний набір зимуючих видів, пристосованих ;о зимівлі в районах із сніговим покривом і біля замерзлих водойм, ’риває звичайно з 1 грудня - 1 січня до останньої декади лютого. Іередня тривалість - 82 дні (40-120).

2. Передвесняний сезон (весняне пожвавлення). Розпад багатьох имуючих угруповань, початок розльоту по гніздових територіях, ідкочівля ряду видів з населених пунктів. Звичайно з 20 лютого до -8 березня. Тривалість - біля 13 днів (до ЗО). Іноді сезон випадає.

3. Ранньовесняний сезон (весняний проліт). Приліт частини видів масовий проліт значної кількості видів-мігрантів. Початок 5-7

врезня, закінчення - в кінці першої декади квітня. Середня ривалість - 36 днів (20-50).

4. Пізньовесняний сезон (пролітно-гніздовий). Масовий приліт і рольот, гніздування значного числа видів. Середина квітня -ередина травня. Тривалість - біля 38 днів.

5. Літньо-гніздовий сезон. Період гніздування і стабільного ззподілу орнітофауни. З 20 травня до початку липня.

6. Пізньолітній сезон. Період літніх кочівель і перерозподілу. З 1 ;іпня до середини серпня, тривалість - біля 45 днів.

7. Ранньоосінній сезон. На кінець періоду орнітокомплекси ібувають вираженого осіннього аспекту. Строки сезону - 15 серпня -нець першої декади вересня. Середня тривалість - 26 днів.

8. Осінній сезон. Період осіннього прольоту. З другої декад вересня до середини третьої декади жовтня. В роки з ранньо: холодною осінню - до 20 жовтня, із затяжною теплою - до почати листопада. Середня тривалість - 45 днів (від ЗО до 52).

9. Пізньоосінній сезон (передзимовий). Характерний аспег "гнилої зими". В порівнянні з попередніми збіднений на види, одна помітно багатший від зимового аспекту. У роки з ранньою холодною сніжною зимою аспект відсутній, в роки з м'якою зимою може тривати іноді до середини січня.

6. АНАЛІЗ СКЛАДУ ОРНІТОФАУНИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЦЕНТРУ УКРАЇНИ, ШЛЯХІВ АДАПТАЦІЇ ПТАХІВ ДО СИНАНТРОПНОГО ІСНУВАННЯ. ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІН 6.1.Загальна характеристика орнітофауни населених пунктів Виявлена відсутність різниці в пташиному населенні однотипні забудови невеликих і великих міст, а також сільської забудови міст власне сіл. Не виявлено суттєвої різниці між орнітофауно населених пунктів, розташованих в різних зонах. Особини більшос видів орієнтуються на загальний вигляд ландшафтів і важливі дл них особливості середовища. В населених пунктах та на прилеглих р них територіях району досліджень природні ландшафти фактичі: замінені на антропогенні, в яких зональні риси орнітофауни значно мірою нівельовані. Особливо це стосується міст, де типи забудові особливості заселення або хід використання території є біль: важливими модифікуючими факторами аніж належність до певні природної зони.

6.2. Характеристика груп птахів за ступенем пристосування де міського середовища В усіх населених пунктах Центральної України присутні ви; таких груп:

1. Види-урбаністи, які зовсім або майже не зустрічаються за межами населених пунктів.

2. Види-урбофіли, які пристосовані до в тій чи іншій мірі урбанізованого середовища і чисельність яких, принаймні в декількох з міських біотопів, вища, ніж поза населеними пунктами.

3. Перехідні, або види, які пристосовуються - знаходяться на стадії "входження" в урбоденоз.

4. Види-урбофоби, що входять до міської орнітофауни завдяки лише тому, що в межах міста ще збереглись типові для них біотопи.

Важливим моментом можна вважати майже повну відсутність морфологічних адаптацій і численність популяційних, і особливо поведінкових адаптаційних механізмів. Виходячи з цього, є правомірним розглядати адаптації птахів до міського середовища як модель становлення початкових адаптацій до нового середовища взагалі.

2 кілька шляхів зникнення видів зі складу орнітофауни населепих іунктів, що призводить до його збіднення. По-перше, це пряме шищення видів, що вважалися небажаними. По-друге, це інтропогенні фактори "вимирання", що виникають внаслідок зміни зточеігая людини, її світогляду або соціальних умов життя. Ці фактори лише зрідка призводять до повного зникнення виду, але на гасельність впливають дуже істотно. Так, з міської смуги Києва у Ю-х роках зникли представники родини тетеревиних. Зараз можлива ітрата подекуди білого лелеки (Ciconia ciconia (L.), бджолоїдки Merops apiaster (L.) і навіть зимівель коловодних. І по-третє, іеконтрольоване вимирання через зміни біотичних і абіотичних ^акторів. Сюди відноситься зникнення сипухи (Tyto alba Scop.), ірського дрозда (Turdus torquatus L.), різке скорочення чисельності иняка (Columba oenas L.), сиворакші (Coracias garrulus L.) та вичайної горихвістки (Phoenicurus phoenicurus (L.). Більш-менш розумілим є витіснення з населених пунктів внаслідок конкуренції з

кільчастою (S^гe^з^ope^ш сіесаосіо Ггіу.) звичайної горли: (вігеріореИа іиНиг Ь.), зменшення в зв'язку з вирубування сухостою у лісопарках білоспинного дятла (Оепсігосоров ІеисоЬ (ВєсЬбі.) і скорочення чисельності міської ластівки (Веііскіоп игЬи (Ь.), і чубатого жайворонка (Сіаіегісіа сгіяіаіа (Ь.) у зв'язку асфальтуванням території.

6.3. Аналіз списків видів птахів населених пунктів центру

України

Найбільш вивченим у досліджуваному районі виявився Киї Список птахів цього міста та його найближчих околиць, складає 31 видів. Значна частина цих видів відмічаються зрідка і з великим перервами, майже ніяк не взаємодіють з рештою видів орнітофауні Вони згруповані у розглянуті в додатках списки надзвичайї рідкісних у минулому і зниклих птахів (28 видів), вкрай рідкісних сучасних умовах залітних птахів (ЗО видів), тих, що спостерігаютьс нерегулярно, спорадично (51 вид). Виділено також групу постійних регулярних відвідувачів міського середовища, які, однак, не є повній мірі членами міських орнітоценозів (33 види).

Таким чином, з первинного великого списку залишається 17 вид, що постійно пов'язані нині з міськими біотопами і відмічеі майже в усіх досліджених населених пунктах.

Складено також списки птахів Канева, Вінниці, а також мали населених пунктів Вінницької області, які майже повніст побудовані на основі власних спостережень.

7. СУЧАСНИЙ СТАН ТА НОВІТНІ ЗМІНИ РОЗПОДІЛУ ТА ПОВЕДІНКИ ОКРЕМИХ ГРУП ПТАХІВ

7.1. Хижі птахи.

Нами відзначено 20 видів хижих птахів ( разом з літературним даними і спостереженнями інших орнітологів - 29). Більша частиь видів потрапила до списків рідкісних або зниклих в населенії

пунктах видів. Разом з тим на небагатьох видах, що лишились, слід зосередити особливу увагу, бо хижі птахи, посідаючи вершини пірамід живлення і в місті, і в дикій природі, першими гостро реагують на різні порушення відповідних екосистем.

З видів, що тісно пов’язані з різними біотопами міського середовища, слід відзначити з соколів - боривітра (Falco tinnunculus L.), чеглока (Falco subbuteo L.) й дербника (Falco columbarius L.), з інших хижаків - великого (Accipiter gentilis (L.) та малого (Acctpiter nisus (L.) яструбів, канюка (Buteo buteo (L.), зимняка (Buteo lagopus (Pontopp.), чорного шуліку (Milvus migrans (Bodd.), в межах Придніпровського регіону - орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla (L.), який на зимівлі майже виключно пов'язаний з внутрішньоміськими водоймами (у Києві - до 20 особин), а на Поділлі - болотяного луня (Circus aeruginosus (L.). Найважливішим хижаком міста є великий яструб як регулятор чисельності воронових і голубів.

7.2. Сови.

Всі сови є увібраними видами, що знаходяться на ранніх стадіях синантропізації. Більшість видів сов у нас є урбофобами. Хоча в цілому в населених пунктах Центральної України зафіксовано 12 видів сов, пов'язаними з населеними пунктами можна вважати лише 5 видів. Види, що тепер входять до трофічних систем деяких міських Зіотопів, це сіра сова (Strix aluco L.), вухата (Asio otus (L.) та Золотяна (Asio flammeus (Pontopp.) сови, хатній сич (Athene noctua [Scop.) та совка (сплюшка) (Otus scops L.). Враховуючи особливості кормодобувної поведінки та багатовікової харчової спеціалізації на дрібних гризунах зрозумілою буде наявність більшості цих видів гільки в більш-менш природних ценозах всередині міста. Найширше розповсюджені на гніздуванні і полюванні вухата та сіра сови. Ці :ови відсутні лише у забудованих центрах крупних міст, у

неозеленених новобудовах і промзонах. Ряд екологічні особливостей, що виникли останнім часом (гніздування на горищах або раніше були їм притаманні (орнітофагія), дали змогу цим вида "вписатися" в екосистему міста. Хатній сич та совка останнім часс зникають.

7.3. Голуби.

Група видів, що утворюють популяції з великою біомасою і значною щільністю. Сизий голуб (СоїитЬа Ііиіа От.) за періс спостережень має сталу систему угруповань з різним використання території та зі збалансованим поліморфізмом забарвлення, ш відрізняється., за часткою рудих та строкатих форм від вивчених інших регіонах. Вид чітко зреагував зменшенням щільності в зменшення підгодівлі, але залишився на гніздуванні Чорнобильській зоні. За останні десятиріччя закінчився проце витіснення з більшості біотопів звичайної горлиці кільчастою, ал відбувся зворотній процес зникнення кільчастої горлиці і заселенн території сіл звичайною у Чорнобильській зоні. Голуб-синяк припутень (СоїитЬа раїитЬив Ь.) є урбофобами, але заселяют лісопарки, а припутень останнім часом іноді і інші озеленек території.

7.4. Водоплавні, коловодні та птахи зволожених територій.

За числом видів це одна з найбільших груп міських птахів. 1 умовах населених пунктів з достатньою частотою можна зустріти < види норців, чорноволу гагару (Сгаиіа агсИса (Ь.), 6 видії

лелекоподібних, 12 видів гусеподібних, 6 видів мартинів, 6 виді) пастушкових, до 12 видів куликів, рибалочку (.Аісейо аПків (Ь.), д< 15 видів горобиних, які пов'язані з перезволоженими біотопами Проте у зв’язку з вузькою екологічною спеціалізацією ця група і межах населених пунктів розподілена вкрай нерівномірно. Більшість видів надають перевагу прибережним, зарослим крупнотрав’ям абс

.аболоченим угіддям, явно уникаючи змінених. В цілому група (за яіключенням 3-4 видів) виразно негативно ставиться до збільшення іекреаційного навантаження і будь-якої перетворювальної діяльності [юдини. У зв'язку з такими обставинами в деяких невеликих саселених пунктах за відсутності значних площ природних біотопів рупа може бути представлена декількома видами. У великих містах розвиненими ділянками річкових заплав і навіть у невеликих селах а наявності лук, заболочених узбережь і ставкових господарств, а собливо за наявності острівців, сплавин, дамб, охоронного режиму, також підприємств, що створюють взимку незамерзаючі промоїни, рупа представлена найповніше.

За останні 20 років у більшості великих населених пунктів формувались напівсинантропні угруповання крижня (Anas latyrhynchos L.), а також зимівлі на теплих водах коловодних тахів, у першу чергу качок і мартинів. За сприятливих обставин нмує більше 40 видів загальною чисельністю до кількох тисяч собин (Київ-Трипілля - 7-15 тис., Вінниця - 0,8-1,6 тис., Канів - 1,5-тис.).

7.5. Курині.

Постійними мешканцями приміських ділянок можна вважати зрепілку (Coturnlx coturnix (L.) та сіру куріпку (Perdix perdix (L.). ерепілка в населених пунктах пов’язана майже виключно з полями, а гніздуванні і дещо в більшій кількості в осінній передвідлітний висипки") період також населяє луки і досить рідко з'являється на [ШИХ оброблених (городи, сади) і необроблених (пустирі, околиці грм тощо) землях.

Сіра куріпка - вид, загалом здавна дуже пов'язаний з ;ретворювальною діяльністю людини. Мешкання на оброблюваних млях, в тому числі і в околицях населених пунктів - давнє і істійне явище і по таких угіддях і по заплавах глибоко проникає у

межі міст. Останніми роками, наприклад, в межах Києва восен налічується більше 1000 особин.

7.6. Види, що живляться виключно в повітрі.

Цю групу птахів ми виділили окремо, перш за все, черс нерівномірність розподілу і складність оцінки належності р різноманітних місцеперебувань міського середовища. Насамперед, г серпокрилець (Apus apus L.) - вид, типовий для багатоповерхове забудови центрів населених пунктів. Міська ластівка останнім роками дещо знижує чисельність, змінюючи стереотип гніздуваня оселяючись великими колоніями на нежитлових спорудах, у перш чергу в заплаві. Сільська ластівка (Hirundo rustica L.) зі значно: щільністю заселяє як села, так і сільську забудову в межах міст, а особливою щільністю місця утримання худоби. Залишається невеликою чисельністю у безлюдних селах Чорнобильської зони. П всій дослідженій території скорочується чисельність, і зникают окремі колонії бджолоїдки.

7.7. Горобці.

У населених пунктах Центральної України горобці - наймасовіп види. В урбанізованих біотопах (хатній горобець) або в сільськогосподарських територіях (обидва види) і на деяки промислових підприємствах за чисельністю можуть переважати усі інших птахів в цілому. За біомасою дещо поступаються сизом голубу, а в зимовий період вороновим. Слід відзначити досить різі відмінності їхньої екології. Якщо хатній горобець (Passer domesticu (L.) - типовий синантроп, поза населеними пунктами не гніздитьс (зникає у незаселених пунктах Чорнобильської зони), то польови (Passer montanus (L.) може й уникати населених пунктів і бут первісним членом незмінених ценозів як на гніздуванні, так взимку. Цей вид майже відсутній у центрах великих міст.

7.8. Горобині та деякі інші птахи озеленених та малозмінених природних територій

Ця група теж у певній мірі збірна, хоча більшість видів тяжіє до озеленених паркових, парково-лучних або садово-паркових гериторій. У парках, на озеленених територіях і в сільській забудові з помітний прошарок чагарникових, лісових, паркових, лучних видів птахів, що синантропізовані у більшій або меншій мірі. Різний характер заселення території міста окремими видами цієї групи демонструють кам'янка (Oenanthe oenanthe (L.) та чорна горихвістка [.Phoenicurus ochruros (Gm.) (тяжіють до новобудов), чубатий жайворонок, чекани та звичайна вівсянка (Emberiza cltrinella L.) [угруповання пустирів), дятли, вільшанка (Erithacus rubecula (L.), :оловей (Luscinia luscinia (L.), зяблик (Fringilla coelebs L.), юрноголова кропив'янка (Silvia atricapilla (L.) (парки та лісопарки) і зелика група видів, які тією чи іншою мірою вже синантропізовані, ісоча і тяжіють до озеленених територій (коноплянка (СаппаЬіпа ;annabina (L.), зеленяк (Chloris chloris (L.)., щиглик (Carduelis :arduelis (L.), берестянка (Hippolais icterina (Vieill.) , сіра (Muscicapa itriata (Pall.) та строката (Ficedula hypoleuca (Pall.) мухоловки тощо). Всі ці види підвищують чисельність за наявності захаращених та трослих кущами ділянок парків та узлісь. Висока щільність спостерігається також у розрідженій сільській забудові. Виявлена тлежність щільності ряду цих видів від наявності та щільності іаселення домашньої кішки.

7.9. Воронові

Воронові - найбільша за чисельністю група і потребують особливої уваги. Вони споживають й утилізують значну кількість сарчових покидьків, часто вдаються до хижацтва, і тому потрібна зегуляція їх чисельності. За відношенням до інших компонентів міських екосистем їх життєвий цикл розпадається на 2 періоди, що

суттєво відрізняються. В гніздовий період майже всі види мают помірну чисельність і найчастіше пов’язані з різноманітним озелененими біотопами, в тому числі і з позаміськими. Останнім роками йде ріст щільності населення сірої ворони (Corvus cornix L та сороки (Pica pica (L.), а в центрах великих міст знижуєтьс щільність грака (Corvus frugilegus L.) і зникають його колонії, період літніх кочівель більша частина воронових залишає меи міста, а в період прольоту і зимівлі - це наймасовіші і найпомітніп члени міських орнітоценозів, причому саме у центральнії забудованих районах. У більшості населених пунктів район досліджень закінчилося формування масових зимівель зграйнії воронових. Впродовж десятирічь існують ночівлі (від 0,8-3 до 70 ти особин), шляхи ранкового та вечірнього прольотів, місця збору, містах Придніпров'я великі скупчення іноді утворює сіра ворона (;

14 тис. особин у одновидових і до 30% у скупченнях з іншим видами). На Поділлі частка сірої ворони значно менша (0,3-1,5%). зграях зимуючого грака дуже невеликий відсоток молодих птах: (1,5-7%). Серед загиблих на зимівлі частка молодих птахів значі вища. Поза населеними пунктами грак не зимує.

У багатьох населених пунктах відмічені стійкі колонії гали (Coruus monedula L.), відмічені також угруповання галок, пов'яза: на гніздуванні з колоніями грака. Навколо населених пунктів початку 80-их років йде поступове зростання чисельності круі (Corvus corax L.), а в Києві відмічене проникнення його з гніздуванні у межі міста.

З воронових невідкладні заходи з регуляції чисельності необхід щодо сірої ворони.

8. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ЧИСЕЛЬНОСТІ ВИДІВ ТА ПОДІБНОСТІ ОРНГГОНАСЕЛЕННЯ БІОТОПІВ

Аналіз подібності біотопів населених пунктів за щільністю видовим складом, виявив стійкі зв'язки між деякими біотопами, я

можна поєднати у групи. В різні сезони ці групи дещо змінюються, але в основі майже завжди є найбільш подібні з них.

Для гніздових сезонів висока кореляція виявлена між 5-поверховою та озелененою центральною забудовою (80 - 83%), між 5-поверховою та старою багатоповерховою забудовами (74 - 83%), між старою багатоповерховою та озелененою центральною (76 - 80%).

В зимові сезони кореляція цих біотопів теж висока - відповідно 80 -83%, 42 - 62%, 64 - 70% і 81 - 83%. Але взимку до цієї групи корелятивно примикають також селищна забудова, щільна сільська забудова і в деякій мірі типова сільська і навіть дачна забудова, кореляція яких в межах від 42 до 87%, найчастіше 44 - 58%. Влітку ж сільські одноповерхові типи забудови утворюють окрему групу.

Другу чітко окреслену групу складають парки та лісопарки (у гніздові періоди кореляція 84 - 87%) та подібні до них заплави та кладовища (58 - 90%) і дещо менш подібні алеї та сквери з садами (48 - 86%, найчастіше 52 - 75%). Досить близькі коефіцієнти кореляції для цих біотопів і в інші сезони. Ці біотопи є найбільш стійкою групою корельованих між собою "зелених" біотопів населених пунктів.

Чіткими є протягом всього року кореляції між звалищами, підприємствами харчопрому та дещо менше фермами - 60 - 82%. Без сумніву це результат великої щільності воронових, горобців та деяких інших видів.

При аналізі кореляцій орнітонаселення інших біотопів чи не найцікавішою рисою виявилась повна відсутність від'ємних кореляцій. Це можна пояснити тим, що в структурі пташиного населення всіх біотопів можна умовно виділити три компоненти: 1) однакові для всіх угруповаь види з дуже високою, хоча і різною чисельністю (хатній горобець, сизий голуб, воронові); 2) ряд видів, які з різною, але незначною чисельністю, присутні у багатьох біотопах; 3) характерні для даного біотопу види, майже відсутні в інших угрупованнях, але чисельність цих видів дуже невелика. У

населених пунктах не виявлено біотопів, де б чисельність виді першої групи була нижча за чисельність видів другої чи третье групи.

ВИСНОВКИ

1. Орнітофауна та пташине населення селітебних територі характеризується високою внутрішньою різноманітністю т наявністю стійких угруповань, пов'язаних між собою та навколишнім середовищем чіткими та стабільними зв'язками.

2. За результатами наших досліджень у складі орнітофаун населених пунктів Центральної України виявлено 292 види. Всьог на даній території відмічалося 316 видів птахів. З них у межа Києва зареєстровано 312 видів.

3. Виявлено, що основний кістяк орнітофауни, близько 10 видів, практично ідентичний для всіх типів населених пунктів, а кількісному плані варіює залежно від співвідношення біотопів, першу чергу коловодних, а не від розміру населених пунктів.

4. До 200 видів - це нечасті пролітні відвідувачі, які хоч входять до угруповань орнітофауни, але за своїми екологічним зв'язками не є птахами населених територій і їхня зареєстровав кількість залежить від площі ненаселених біотопів міста і тривалос: досліджень.

5. Розроблена оригінальна класифікація біотопів населени пунктів за характером забудови, наявністю зелених насаджень т характером перебування людей, яка включає до 26 характернії біотопів, які візуально легко розпізнаються і мають ста; угруповання видів.

6. Виділено від 7 до 9 (залежно від погодних умов даного рок; орнітофеносезонів, для яких характерні специфічні аспект орнітофауни з повторюваним набором видів у різних біотопах та ї чисельністю.

7. Найбільшою чисельністю та щільністю птахів відзначаються Зіотопи звалищ, ферм та підприємств харчової промисловості, проте зони характеризуються низькою різноманітністю видів. Найбільшою різноманітністю видів за порівняно невеликої чисельності і щільності ітахів відзначаються великі за площею озеленені території, сладовища та біотопи заплав, а восени і взимку також городи та іустирі.

8. Для всіх населених пунктів у відповідних біотопах характерні іітко окреслені комплекси видів, які супроводжують ці біотопи у іасі та просторі.

9. Встановлена висока чисельність і щільність населення юронових у населених пунктах, у першу чергу грака на зимівлі. Цей іид тепер використовує населені пункти Центральної України як існовний район зимівлі і місце пролітних скупчень і поза населеними іунктами не зимує. Розподіл по території, співвідношення та пісельність видів воронових та вікові співвідношення протягом істанніх років залишаються сталими.

10. За період спостережень у межах міст, особливо на стічних юдах, сформувались зимівлі коловодних та водоплавних птахів, що характеризуються високою чисельністю (від 1-3 до 12-17 тис. особин) різноманітним (більше 40 видів) складом.

11. У межах багатьох населених пунктів, особливо великих, іиявлено ділянки з високою чисельністю та видовою різноманітністю ітахів, що заслуговують на охорону як резервати.

12. Можна прогнозувати, що в найближчі роки в населених сунктах Центральної України видовий склад та чисельність ільшості видів не зазнають суттєвих змін, але чисельність сірої юрони, крука, сойки, великого яструба та чорної горихвістки буде ростати, а чорного шуліки, чубатого жайворонка, міської ластівки, олов’я та дендрофільних видів, що гніздяться на землі, буде нижуватись.

Основні положення дисертації опубліковані в наступних роботах:

1. Результати зоологічних досліджень району будівницті Південно-Українського енергокомплексу // Вісник КДУ, 198: Біологія, Вип.23, (у співавт. з Абросімовою Г.М., Поливаною М.Ф Бабенком Л.О., Смогоржевським Л.О., Цвелихом О.М.).

2. Прогноз возможных изменений животного населения охранные меры в связи со строительством Южно-Украинскої энергокомплекса // Проблемы общ. и молек. биологии, 1981. - 1. - ( 28 - 37. (у співавт. з Абросімовою Г.М., Поливаною М.Ф., Бабенко Л.О., Смогоржевським Л.О., Цвелихом О.М.).

3. Водно-болотные угодья Киевской области как месі концентрации пролетных и зимующих птиц // Рукоп. деп. ВИНИТІ

- 1989. - 41 с. N529 В 89 (у співавт. з Мельничук В.А., Серебрякови

B.В., Фесенком Г.В., Грищенком В.М., Сорокун Г.І., Микитюко

Н.А., Кучерявою Л.Ф.).

4. Пролет и зимовки врановых центральных областей Украин // Миграции и зимовки птиц Украины. - Киев: Наук, думка, 1991.

C. 62 - 79 (без співавт.).

5. Зимовки орлана-белохвоста на среднем Днепре // Берку Вісн. спілки молодих орнітол. України. - Чернівці. - 1992.- 1. - С. 6. 64 (у співавт. з Грищенком В.М.).

6. Ботанічний заказник загальнодержавного значення "Лісникі // Ойкумена. - 1994, N 1-2. - С. 116 - 127 (у співавт. з Я.Дідухої Т.Андрієнко, В.Серебряковим, А.Філенком, Ф.Вольвачем).

7. Встреча аномально окрашенных ласточек // Беркут. Ук орнітол. журн. - 1996.- 5, вин. 2. - С. 208 (без співавт.).

8. Взаимодействия мигрирующих птиц с городской средой , Экологические исследования и охрана птиц Прибалтийскі республик. Тез. докл. Прибалт, конф. поев. 100-летию Иванаускаса, Каунас, 1982. - С.181-184 (без співавт.).

9. Хищные птицы района Каневского заповедника // Экология :ищных птиц. Материалы 1 Всесоюзн.совещ. по хищным птицам -

1., 1983. - С. 78-82 (у співавт. з Цвелихом О.Н.).

10. Антропогенные воздействия на хищных птиц в Киевской и іинницкой областях // Охрана хищных птиц. Материалы 1 Ісссоюзн. совещ. по хищным птицам.- М.,1983.- С.42-44 (у співавт. з Іельничук В .А.).

11. О дифференциальном заселении антропогенных биотопов срой вороной // Экология, биоценотические и хозяйственное пачение врановых птиц. Тез.докл. 1 Всесоюзн. совещ. по врановым.-

1., 1984. - С. 122-126 (у співавт. з Ловковим С.С.).

12. Зимовки врановых в антропогенных ландшафтах Центральной Украины // Экология, биоценотические и озяйственное значение врановых птиц. Тез. докл. 1 Всесоюзн. овещ. по враяовым. - М., 1984. - С. 60-62 (без співавт.).

13. Зимующие водоплавающие и околоводные птицы рбанизированных ландшафтов Украины // Птицы и рбанизированный ландшафт. Матер. 1 Всесоюзн. совещ. по птицам рбанизиров. ландшафтов. Сб.кратких сообщ. - Каунас, 1984.- С.113-

15 (у співавт. з Клєстовим М.Л.).

14. Колониальные и околоводные птицы Винницкой обл. // Татер. Всесоюзн. совещ. по колониальным околоводным птицам. -

1., 1989. - С. 96-98 (у співавт. з Фесенком Г.В.).

15. Современное состояние охоты с ловчими птицами в центре гкраины и ее экологические аспекты // Матер, конф. молодих рнітологів України (Луцьк, 1994). - Чернівці, 1994. - С.139-142 (без півавт.).

16. Гнездование серого гуся на рыбоводных прудах в Винницкой бласти // Новые исследования по гусям Палеарктики. - Запорожье, 995.- С. 106-109 (у співавт. з Мельничук В.А., Разумовським Б.І.).

17. Сучасний стан орнітофауни урбоценозів центральної частини гкраїни // Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву.

Матеріали конференції. Львів-Яремча, 21 - 23 вересня 1994. - Льві:

1994. - С. 7-9 (без співавт.).

18. Гніздування колоніальних навколоводних птахів Вінницькій області // Проблеми вивчення та охорони птахії Матеріали конф. Зах. - Укр. відд. орніт, тов-ва. - Львів - Чернівц

1995. - С. 87-90 (у співавт. з Розумовським Б.І., Фесенком Г.В.).

19. Hydrophilous birds wintering on the river Dnieper reservoir present state and significance // Journal fur Ornithology. - 1994. - 131 Research Notes on Avian Biology 1994: Select Contributions from 21-: International Ornithological Congress. - P. 241 (у співавт. Клєстовим М.Л.).

Лопарев С .А. Орнитофауна населенных пунктов центра Украины ее изменения. Диссертация на соискание ученой степени кандидат биологических наук по специальности 03.00.08 - зоология. Ин зоологии им. И.И.Шмальгаузена НАН Украины, Киев, 1997.

Орнитофауна и птичье население селитебних территори характеризуются высоким внутренним разнообразием и наличие устойчивых группировок, связанных между собой и с окружающе средой четкими и стабильными связями. В составе орнитофаун населенных пунктов Центральной Украини виявлено 292 вида. Все; на данной территории отмечалось 316 видов птиц. Из них в Киеі зарегистровано 312 видов. Основной костяк орнитофауны, около 1( видов, практически идентичен для всех типов населенных пунктов, в количественном плане варьирует в зависимости от соотношеш площадей биотопов, в первую очередь околоводных, а не от разме] населенных пунктов. Ряд околоводных и лесопарковых участков населенных пунктах характеризуется высоким разнообразием птиц заслуживает охранного статуса.

joparev S.A. Avifauna of urban and rural settlements of Central Jkraine and it's changes. Thesis for a candidate's degree in biology. Speciality 03.00.08 - zoology. Ukrainian National Academy of Sciences, 5chmalhausen Institute of zoology, Kyiv, 1997.

Avifauna of urban and rural areas are charakterized by high nternal diversity and presence of steady groups of species, clearly and itably linked with each other and with environment. During last two lecades author noted 292 species of birds in cities, towns and villages >f Central Ukraine. When add bibliographic data, in all 316 birds ipecies were recorded in these territories, 312 of them - in Kyiv. The nain frame of the avifauna (about 100 species) is almost the same for ill types of populated areas and quantitatively varies depending on ratio >f different habitats (first of all wetlands) rtlther than size of :ettlements. Some wetlands and big parks within urban and rural areas lave high birds diversity and need protection.

Ключові слова: орнітофауна, населені пункти, центр України, інтропогенний вплив, зміни поведінки.