Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Оптимизация агрофитоценозов картофельного поля при машинной технологии выращивания

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Оптимизация агрофитоценозов картофельного поля при машинной технологии выращивания"

РГ6 од

. УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

7 3 Ї.*А" і;*33 інштут цукрових буішв

ЯМ МАШИННІЙ ТЕХНОЛОГІЇ ШКИУВАННЯ 06,01.09 - росяияааіссао

Диовріадія

у формі науково! доповіді на здобуття вченого ступеня докзора сільськогосподарських наук

На правах рукопису УДК 635.21:631.5

0 П Т й а 1 З А Ц18 АГКЗФ1ТОЦВНОЗІВ КАЕГОШШНОГО ПОЛЯ'

Київ - 1993

Робота виконана в Інституті картоплярства Української академії аграрних наук протягом 1973-1993 років "

Офіційні опоненти: V \ ■„ .

доктор сільськогосподарських наук, професор

- БОБРО Михайло Архипович; " ■ :

доктор с ільськогосподарських;наук, професор ЫОЛОШШй Михайло Якович;' .і , .. .

доктор сільськогосподарських наук, професор УСТИМЕНКО'Олексій.Степанович. . . 1

Провідна устан ова - Інститут землеробства Української академії аграрних наук. /. • ; • у; .- . -/ 7' -.

. ^ахист дисертації відбудеться 1993 р. в

/&. годин на засіданні Спеціалізованої ради Д 020.51.01 при •' ; Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук.;

Адреса: 252601, м.Київ, ГСП-І, вул.Клінічна, 25.

З-науковою, доповіддю можна ознайомитись у бібліотеці Інсти-цукрових буряків Наукова доповідь-

туту цукрових буряків УААН. . Ж ^ •

їідь розіслана "Т^ ” ') *>;'/ 1993 р.

Вчений секретар .4

Спеціалізованої.ради САВИЧ .Петро Васильович %

і

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми

Картопля в Україні е одним з найбільш'важливих продуктів щоденного споживання населення. Задоволення потреб у ній - важливе завдання сільського господарства. ' . ‘

. ■ Проте, .виробництво картоплі залишається нестабільнім по роках. Спостерігаються низький рівень врожайності в цілому і велика строкатість її в господарствах за однакових грунтово-кліматичних умов.. ... .' V / ■ , ■ ' : ,

Невисока продуктивність посівів обумовлюється в перту чергу недостатньою густотою насаджень. В той же.час витрачається в І,5-2,0 рази більше посадкового матеріалу порівняно до країн з високим рівнем картоплярства. Недостатньо чітко обгрунтовані параметри високопродуктивних посівів. V ' ■ : . . .

..'.Незважаючи на те, що зростає застосування гербіцидів,- посіви .картоплі в більшості залишаються забур"янени:.ги. Застосування-гербіцидів’часто сприймається як альтернатива до агротехнічних прийомів боротьби з бур"даами в системі землеробства. Використання хімічних засобів загострило екологічні проблеми, в тому числі проблему отримання екологічно безпечної продукції.

. - ; Залишається нез"ясованим "питання впливу гербіцидів на продуктивність самих культурних рослин у потомстві.

;. В цілому по питаннях формування високопродуктивних посівів картоплі ведуться окремі дослідження. В той ае час явно відстає розробка узагальнюючих положень, користуючись'якими можна було б творчо підійти.до вирішення проблеми, вибрати оптимальний варіант З урахуванням конкретної ситуації та'наявних можливостей.

Мста і задачі досліджень ; ; /. •••'.• ■ / -

■ Д Мета досліджень полягала.в обгрунтуванні-густоти насаджень посівів картоплі різного господарського призначення, розробці системи захисту їх від бур"янів та визначенні місця гербіцидів в ній. В зв"язку з цим. завданням досліджень було: . . . ■

• І. Обгрунтувати оптимальну густоту насаджень для посівів , різного господарського призначення. ■ ? ■

2. Розробити методику програмування густоти насаджень на основі стеблоутворюячої здатності, бульб, виявити можливості регулювання стеблоутворення.

3. Вивчити взаємовідносини основних компонентів фітоценозів картопляного поля, встановити пороги шкодочинності бур"янів та визначити коефіцієнти депресії врокаю. і ’■

4. Розробити стратегій боротьби з бур"янами в посівах кар-

топлі, виявити умови-, при яких забезпечується ефективність застосування гербіцидів. . 1 '■•V ; " V

5. Вивчити післядію гербіцидів на; продуктивність насінних

бульб у ПОТОМСТВІ. У;;:^ ; ГГ , ‘

•. рб"екГИ досліджень- . ’• \\

Дослідження проводились на дерново-підзолистих супіщаних, сірих опідзолених суглинкових грунтах Полісся та чорноземних гру* тах Лісостепу України.. В цих. зонах сконцентрована більша частина-посівних площ картоплі, а "валовий збір складав, понад 705$ загального врожаю. ' • . - . , ," ' ,, ‘ -

Польові та виробничі досліди розміщувались в основноцу-в дослідному господарстві,."Немішаєво", ,а також в господарствах Київської та Житомирської.областей. За 20 років досліджень проведено 243 полкових дослідів з 50 районованими та перспективними сортами, випробувано 14 гербіцидів. . . ■

Наукова новизна _та .практична цінність . • ..

. Вперше використані методи агрофітоценології при вивченні посівів картоплі, аналізується їх структура та зміна в часі, взаємовідносини домінанти та субдомінанти фітоценозів. Розроблені теоретичні основи формування високопродуктивних посівів.; ,

Вперше визначені параметри оптимальної,густоти насаджень за стеблостоєм для посівів картоплі різного господарського призначення. Розроблена- та рекомендована методика програмування густоти насаджень, виходячи з стеблоутворюючої здатності’бульб. . .

Обгрунтована можливість регулювання стеблоутворюючої здатності бульб при забезпеченні відповідного температурного режину їх зберігання та у період передсадивної підготовки. Це відкриває перспективу різкого зменшення витрат насінного матеріалу та б.ільп ефективного ЙОГО використання. ‘

. Розроблені наукові основи інтегрованої системи боротьби з бур"янами в посівах картоплі. : ...

з -

.На основі вивчення.взаємовідносин культури і бур"янів встановлені пороги шкодочинності бур"янів та коефіцієнти депресії ірожаю. Розроблена стратегія боротьби з бур"янами у посівах кар-'оплі, основу якої повинна складати система землеробства. Застоювання гербіцидів є одним із способів боротьби з бур"янаии. Іфективність та доцільність внесення їх визначається досягнутим івнем очищення посівів від бур"янів системою агротехнічних за-одів. , • . , . ' 1 . • .

. Підібрані і рекомендовані виробництву гербіцидні комплекси а основі гербіїщдів вітчизняного виробництва, - ■

. Встановлено, що гербіциди, як фізіологічно високоактивні полуки, при систематичному застосуванні можуть негативно вплива-и на .насінну продуктивність. Для зменшення такого впливу рекомен-овано ряд прийомів, в тому числі підбір препаратів з менш ток-йчною дією, удосконалення способів застосування, спрямованих на меншення доз внесення, обмеження застосування гербіцидів в перинних ланках насінництва елітгоспів.

Е£МІзДЦІЛ^бз^Щьтат^.до^ліД5Єнь ,

Висновки та пропозиції, що випливають із результатів даної оботи, широко впроваджуються в господарствах Полісся і Лісосте-у України. . ' .

Розроблені пропозиції, по формуванню оптимальної густоти на-аджень та. система догляду , за поСхваш ввійшли в 14 видань різ-их республіканських рекомендацій, науково-обгрунтованих систем здення сільського господарства і в довідкову літературу, у . Рекомендовані прийоми садіння та догляду за посівами включе-і складовою частиною "Прогресивної технології вирощування продо-зльчої картоплі в Поліссі і західних районах України^' (впровад-зно з 1982 р.), "Ресурсозберігаючої технології виробництва кароши" (впроваджено з 1986 р.). . '. V • ' • .’

-'.уГМатеріали досліджень використовуються спеціалістами Міністер-гва сільського господарства' України, Української академії аграр-лх наук при підготовці відповідних документів.

Основні положення’доповідались на конференціях і семінарах, також'на засідадаіях проблемних .комісій, що проводились у Моск-і (1977, 1978, 1983, 1984, 1985, І986, 1986, 1991 0р.); Києві

(1984, 1986, 1987, 1988, 1990 ,рр.); Орлі (1977 р.); Ленінграді. (Санкт-Петербурзі) (1979 р.); Мінську (1981, 1983 рр.);.Ордхоні-кідзе (Владикавказі) (1989 р.); Новосибірську (1982 р.); Луцьку: (1982, 1988, 1992 рр.)? Львові (1979 р.); Чернівцях (1983 р.); Дніпропетровську (1987 р.); 'в Українському науково-дослідному інституті картопляного "господарства протягом 1974-1993 рр., вико- . ристовувалиеь у доповідях на обласних, районних агрономічних конференціях, нарадах, семінарах (1974-1993 рр.). .:-..у •-

Дисертація розглянута, одноголосно схвалена і рекомендована до захисту Вченою радою Інституту картоплярства УААН 23.02.1993 р

Структура доб.оти ■ '' ■ ' ■ ■

Дисертація викладена у фермі наукової доповіді і включає З рисунки, 10 таблиць і список з 81 опублікованих по її темі' наукових робіт, в тому числі 8 монографій і'3 авторські свідоцтва. '

На захист винесені такі основні положення: .

1. Положення про те, що посіви.картоплі необхідно розглядати

як агрофітоценоз з конкретними параметрами, відповідно його господарському призначенню. : ’■ у-у ;

2. Висновок про те, що при формуванні насаджень картоплі за

основу необхідно брати не кущ, як загальноприйнято, а стебло, як-самостійну рослину, зв"язану з .іншими-стеблами в кущі спільним . походженням ВІД материнської’ бульби. . ; : у-' ■

3. Висновок про можливість регулювання 'стеблоутворюючої здат

ності бульб. у "• ". '-у.'. ■ .V ',■ 'у;”;' ,; -. .'

. .4,.Висновок про те, що гербіциди, як'фізіологічно високоактивні сполуки, крім'згубної дії на бур"дай,, можуть проявляти негативний вплив .на картоплю, що потребує диференційованого, підходу до їх застосування. / ^ ,7 ”• -у '- ■ ■ у •

5. Положення про те, що прийоми агротехніки повинні максимально забезпечити потреби основної культури,з урахуванням, змін агрофітоценозу' в часі, .' - ' "

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОФІТОЦЕНОЗІВ . КАРТОПЛЯНОГО ПОЛЯ .

. Питання про визнання посівів культурних рослин рослинними Згрупуваннями піднімалось багатьма вченими з початку нинішнього століття (Короткий; Сукачов; 1919; Гордягін, 1922 та ін.). Б.М. Ко'зо-Полянський запропонував назву польового рослинного угрупу-вання - "агрофітоценоз".. Наука про посіви культурних рослин -агрофітоценологія - як теоретична основа створення посівів і насаджень трав"яних рослин сформувалась у 60-х роках.

У порівнянні з природними біогеоданозами агрофітоценози мають обмежений склад рослинних компонентів і характеризуються слабо вираженим механізмом саморегуляції. Агрофітоценоз - це польове угрупування, що створюється, підтримується і регулюється людиною на початкових етапах сукцессійних перетворень. В агрофітоценозах використовується їх властивість продукувати високу чисту продукцію, оскільки всі конкурентні впливи з боку бур"янів стримуються агротехнічними заходами, а формування харчових ланцюгів шкідників розривається за допомогою різних прийомів, в тому числі хімічних і біологічних, >' V "■Картопля як польова культура характеризується низькою кон-курентоздатністю в фітоценозах з іншими вищими рослинами. Більшість видів картоплі у природі ростуть переважно на оголених ділянках, у гірських або передгірських умовах. Два способи розмноження - насінний і вегетативний - забезпечують їй високу життєстійкість, дозволяють вижити за різних кліматичних і грунтових умов. 3: : ■',: \ - '

•• Агрофітоценози картоплі в умовах України майже постійно знаходяться під загрозою "екологічного вибуху". Саме так Ч.Елтон назвав занадто швидке розмноження окремих видів організмів. Бур"яни, фітофтора або колорадський жук можуть практично знищи-'ти врожай* Особливість культури, картоплі - тривалий досходовий період, який залежно від ряду причин; може продовжуватись від 15-

20.до 40-50,і більше днів; Це впливає на забур"яненість та вимагає проведення додаткових операцій по.боротьбі з ними.

1*-685»

СЕЗОННА МІНЛИВІСТЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ СТРУКТУРИ АГРОФІТОЦЕНОЗУ КАРТОПЛЯНОГО ПОЛЯ ; /- ■ , .

З урахуванням особливостей росту і розвитку картоплі (домінанти) та бур"янів (субдомінанти) та їх взаємовідносин : ми виділяємо три періоди в сезонному циклі агрофітоценозу картопляного поля: . \ '

- від садіння до появи сходів; 1 1 ■. •- -'г

і післясходовий період до початку відмирання бадилля;

- відмирання бадилля та дозрівання бульб до збирання. .

Від садіння до появи сходів картоплі за нашими спостережем нями минає від 20 до 50 днів. Цим картопля відрізняється практично від всіх інших польових культур. -Тривалість даного період залежить від багатьох факторів, основними з яких е: сортові осої ливості, строк садіння, спосіб підготовки посадкового матеріалу та характер погодних умов у ранньовесняний період.

Оптимальний, строк садіння за умов помірного клімату. визначається температурою грунту на глибині садіння б-8°С.. Запізнення із садінням призводить, як правило, до недобору вройао.

Якщо питання про пізні-строки садіння при температурі вище 8°С достатньо вивчене і висновки однозначні, то питання про ранні строки садіння, коли грунт ще недостатньо прогрітий,-вивчене недостатньо, а думка про їх доцільність дискусійна. Висловлюються побоювання, що раннє садіння в недостатньо прогріти! грунт призводить до зниження польової схожості і зрідження посівів. --■•'■V'-.І" ■■. У'-'.-

За результатами наших досліджень, на дерново-підзолистих супіщаних грунтах Полісся України температура грунту в інтервалі від *2 до +8°С на глибині 10 см у період садіння істотно не вплі вае на густоту насаджень та врокайність бульб (табл.І). Садіння в самі ранні строки при *2°С збільшує’ в 1,5-І,7,рази тривалість двоходового періоду: з 22-30 до 36-50. днів. 'Створюються сприятливі умови для росту бур"янІБ. А. це потребує проведення додаткових 'операцій для їх знищення (78).'■ і-’:; у?. - -

Для забезпечення високого врожаю великого значення набуває прискорення появи сходів та зміщення вегетації картоплі на весняно-літній період - більш сприятливий для росту і розвитку рос

. . - 7 -

Вплив температури грунту

Таблиця І

в період садіння при різних способах . підготовки насінних бульб на врожай картоплі

Варіанти досліду.

. (середнв за 1983-1985 рр.)

;Кіль-ть;Густота,:Кіль-ть .’Врожай-: Вміст . :днів до:тис.кущ.:стебел,:ність, :крох-;появи :на га :тис. ;ц/га •Уалп*

:сходів : . . :шт/га : \%

. - ■. . ■. ■ ; Сорт Незабудка

Задіння при *2°С в грунті бульби непрогріті

- - прогріті -

різані непрогріті

Падіння при +4°С в грунті • бульби непрогріті.

. прогріті .

різані непрогріті

Падіння при 4-в°С в грунті бульби непрогріті ,

- - прогріті "

; -ч- Г різані непрогріті

Падіння при *8°С в грунті бульби непрогріті,. . і - - прогріті : • : ,

різані непрогріті

43

35

.41

40

35

39

35

ЗІ

33

26

23

*25

45.2 45 9 44)3

44.5 45,2. 41,7

44.1

45.1 42,0

41.5

42.3

42.4

; \ ; : .' ; Сорт Гатчинська

Падіння при +2°С в грунті бульби непрогріті . і '■ - - , . прогріті - ' різані непрогріті

їадіння при ;*4°С в грунті.

. бульби непрогріті

прогріті ■ ■ ■

різані непрогріті.

Задіння при *б°С в грунті бульби непрогріті .

: ' - - прогріті , • . : ' ;

.різані непрогріті

Задіння при *8°С в грунті ' ;бУЛЬбИ непрогріті ,

. прогріті. - .V . •. ‘ різані непрогріті

46

43

46

43

41

43

38 37

39

•27::

26

27

НІР,

05

42.6

45.1

41.1

42.2 43,4

41.8

41,0

39.9

39.9

37.7

37.2

39.3

4,4

266

237

225

259

242

223

254

230

232

216

185

183

173

152

127

143

156

124

150

127;

129

122 ' 124 121 •

361

361 335

358

376

328

369

362 362

374'

349

342

379

399

378

39І

379 389

359

360 : 383

389 389 ■

358

65-73

12,8 12 8

13.0

12,3

12.9

12.7

13.0

13.0 12*6

12.9 12,6

12.7

13.1

13.8

13.3

13.2

13.2

13.5

12.9

12.9

13.5

' ІЗ ,7

13.4 ІЗ 8

лин. Подовжений світловий день,' достатня кількість тепла та вологи створюють сприятливі умови для швидкого формування листового апарату та його ефективного функціонування. Найбільшого поширення набули прийоми прогрівання та пророщування бульб. За результатами наших досліджень прогрів бульб залежно від сорту та строків садіння прискорює появу сходів на 2-8 днів. При світловому пророщуванні протягом 30-40 днів сходи заявляються раніше на 8-15 днів. Світлове пророщування насінних бульб протягом 3040 днів дає можливість одержати в третій декаді червня ранній врожай бульб на рівні 120-140 ц/га. : .

На основі узагальнення результатів дослідів та їх аналізу згідно з "Методикою визначення тривалості проведення польових сільськогосподарських робіт" Лі., 1977/ розроблені нормативи тривалості періоду садіння картоплі при механізованому» вирощуванні. В зоні Полісся агрострок садіння становить 9 днів. Тривалісті періоду садіння з урахуванням зміщення початку робіт на різних ділянках дорівнює 12-ти дням. Гранична тривалість періоду садіння картоплі з мінімальним недобором врожаю і вартості затрат на його недопущення не перевищує 12 днів. ; '

З-ЛР-ЙЙ® рослина вступає в другий період життя, який

характеризується швидким формуванням стебел і листя, а тако^с кореневої системи. За нашими спостереження!® після появи сходів листя в рядах змикається в середньому через 12-17 днів, через стільки ж днів змикається листя в міжряддях. Для середніх широт визначено графік оптимального наростання'площі листя картоплі: через 20 днів після схолів 5-6 тис.м^/га, через 40 днів - 20-25 і 60 днів - 30-40 тис.м /га. (Бечипорович, 1956). Після цвітіння і утворення ягід ріст надземної маси припиняється. Посіви кар-тошіі в цей період мають високу конкурентоспроможність у боротьбі з бур"янами. У період бутонізації-цвітіння- коренева система досягає найбільшого розвитку і охоплює весь орний шар грунту Гіз міжряддях. ' ... . ■ ' ' •

Величина врожаю залежить від швидкості формування листового апарату і тривалості періоду його функціонування., : :

Технологія догляду за.посівами повинна забезпечити збереження як надземної маси, так і. кореневих систем. Пошкодження. їх, як правило, призводить до недобору врожаю.

Дерново-підзолисті грунти зони Полісся характеризуються незадовільними, водно-фізичними властивостями, зокрема поганою водопроникністю. Останнім часом відбувається дальше ущільнення їх на глибину до 50 см і більше внаслідок зростаючого навантаження на грунт важких колісних тракторів. Раз в 3-4 роки після ливне-вих дощів (80-100 ш і більше протягом 1-2 діб) картопля повністю гине на значних площах. Практично щорічно в окремі дні вегетації випадає 60-80 мм опадів, внаслідок чого посіви частково вимокають, а на великих площах пошкоджуються із-за перезволоження.

В результаті застоювання води на поверхні грунту повітря не проникає в глибину. При відсутності газообміну між грунтовим і атмосферним повітрям весь киссчь грунту споживається протягом

1-2 діб. ; . ■ ' ■ . ■ - .

'Критичний мінімум концентрації кисню в повітрі грунту для більшості, культур дорівнює близько 5г%,‘ а для картоплі - 10-12%. Недостача кисню викликає анаеробіз рослин, при сьому коренева система відмирао, а бульби, якщо вони не згнили в грунті, задихаються, втрачають життєздатність і після збирання непридатні для тривалого зберігання. . . ' ■ ■ , .

■ Глибокі міжрядаі рихлення в період максимального розвитку бадилля в зв"язку з перезволоженням грунту, які рекомендувались раніш, за нашими дослідженнями - малоефективні..

За результатами дослідів, проведених в 1974, 1976 і 1978 роках, глибокі міжрядні рихлення після випадання інтенсивних до-ців знижувіали врожайність бульб у середньому на 20 ц/га.

',' Щоб уникнути травмування рослин, прийоми щодо покращення фізичного стану с.рного і підорного шару грунту, збільшення йсго водопроникності.та водоємкості, підвищення стійкості посівів до перезволоження слід проводити під час основної підготовки грунту.

, За результатами дослідів до таких, прийомів можна віднести щілювання.та весняний обробіток грунту за допомогою плугів з вирізними полицями (55). . . . .7 . .. - •

Ефективність різних способів щілювання грунту під картоплею вивчалась у дослідах 1985-1987 років. В окремі роки з ливневим характером випадання опадів (1985 р.) врожайність бульб на плодах, де було проведено щілювання в осінній або ранньовесняний періоди, зросла на 91 ц/га при врожайності на контролі 259 ц/га (НІР05 39,7 ц/га).

2Х-Є85»

У дослідах по вивченню зфективності різних способів обробітку грунту на дерново-підзолистих грунтах, проведених в 19751977 роках, при оранці звичайним плугом на 22 см, оранці плугом

з вирізною полицею та безполицевому розпушенні на 25-27 см отримано практично однакову врожайність, відповідно 255і 258 та 250 ц/га бульб картоплі сорту Чарівниця. Проте в окремі роки в умовах короткочасного перезволоження збільщення об"ему орного шару грунту при використанні плугів з вирізними полицями може мати вирішальне значення для врожаю (22). ' . . - : . '..ї

. Період від початку відмирання бадилля до збирання характеризується зменшенням екрануючої дії листя. • • ' ■: .

При нормальному достиганні картоплі спостерігається поступове пожовтіння та відмирання надземних частин рослин, починаючи з нижніх листків. Досить часто відмирання листя та стебел,при скорюється розвитком хвороб, 'в першу чергу макроспоріозом та фітофторозом. . ' . , ■: , ’ . -- - • . ■ ■

У цей період різко понижується конкурентостійкість рослин картоплі по відношенню до бур"янів. Покращення умов освітлення при наявності вологи та‘ поживних речовин призводить до посилення росту бур"янів та формування так званої "вторинної забур"яне~ НОСТІ" ПОСІВІВ картоплі. • . . \ 'f ■ .,

Якщо на величину біологічного врожаю ця забур"яненість іс-, тотно може і не вплинути, то при механізованому збиранні забур"я-нених посівів втрати врожаю зростають до 25-30 і більше проценті] Тривалість періоду від відмирання бадилля до збирання виз-начаеться часом, необхідним для визрівання бульб, огрубіння шкірки, що даз можливість застосувани комбайнове збирання і зменшити травмування бульб. ; s /З

. Затягування строків збирання призводить до. зростання втрат ; у період зберігання та погіршення якості бульб. У дослідах 19771978 років при механізованому збиранні перенесення строків збирання з 28 вересня на 5 і 19 жовтня збільшувало відходи весною . , відповідно з 6,8 до 17,3 і 18,952, а вихід очищених для кулінарно: обробки бульб зменшувався з 60,3 до 54,2 і 48,4$. .

Збирання врожаю є завершальним етапом у технології вирощування картоплі. Строки збирання залежать від скоростиглості сорту, призначення посіву, строків садіння,, технології підготовки

осадкового матеріалу, погодних умов, що склалися, інших факто-ів, які впливають на дозрівання бульб. .

Результати досліджень за 1975-1978 роки, наведені в табли-

і 2, показують, що врожайність бульб картоплі сорту Чарівниця рималася практично на одному рівні три-чотири тижні' з моменту аксимального накопичення врожаю, а потім поступово знижувалась ез істотних змін товарності та вмісту крохмалю.

Ступінь ураження бульб ризоктонією, ' по мірі затягування тронів збирання зростала. - ,

; Ефи пізніх строках збирання, в жовтні, імовірні втрати вро-аи від підмерзання. В 1976 році вони становили 36-505?, в 1977 оці - 1056. За середніми багаторічними метеорологічними даними з

4 вересня можливі осінні заморозки в зоні Полісся України, що ризводить до втрат врожаю. ■ •

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, тривалість опти-ального періоду збирання Становить 20-25 днів з моменту накопи-' ення максимального вірожаю і найвищого вмісту крохмалю. В цей еріод збирання і післязбиральна доробка врожап проводиться при емпературі вищій 7-І0°С, коли бульби менш чутливі до ударів і равмувань, забезпечується більш висока якість. Врожай картоплі овинен бути зібраний до кінця вересня.

аЗРМУВАННЯ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ПОСІВІВ КАРТОПЛІ РІЗНОГО

■ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ; ,

. Встановлення оптимальної густоти насаджень має виключно важ-ивє значення для забезпечення високого врожаю картоплі.

; . Специфічною особливістю культури картоплі в велика витрата асінюпс бульб, яка в останні роки нерідко, досягає 5-6 і більше онн на геКтат. Вартість насінного матеріалу складав 30-655$ звальних затрат на її вирощування. .

-Прийняті у виробництві методи встановлення густоти насаджень взуються в основному на кількості висаджених бульб без достатнього врахування їх маси та біологічних особливостей сортів.

Крім того, картопля залишається майже єдиною сільськогосподарською культурою, де практично не оцінюються посівні якості по-адкового матеріалу і відповідно не уточнюється норма садіння.

В результаті цього не досягається густота насаджень, яка б

Таблиця 2

Врожайність

т якість бульб картоплі сорту Чарівниця залежно від строків збирання

Строк збирання.

. (середнє за'І975-І978 рр.)

ЇБ^ожайність',:Вмісг Товарність ^Ураження

27 липня ' ;

З серпня

20 серпня

24 серпня , .

ЗІ серпня 7 вересня 14 вересня

21 вересня

28 вересня

5 жовтня .

12 жовтня

19 жовтня ; НІР05»Ц/га

Примітка : *

7га - :^рохмалю,:% :ризокто-

190 ; 13,0 80 , : ; 5,3

220 14,0 91 7,1

249 ' 14,1 \ ,90 5,5

256 13,9 9І ■/. 9,4

251 13,8 91 , 16,5

252 13,8 90 . - 19,8

247 ' 13,7 ; 92 ■ 22,6

247 : ' 13,4 ; 92, 24,9

. 238 : із,7 91 26,5

239 13,8 : . 92 ,‘ V 31,4 '

228х : 13,7 / 90 30,3

226* 13,7 90 34,0

30-40 ■ Л- -ч."'

Бульби.підморожені:

1976 р.: 12 жовтня -36$;

19 жовтня - 50л.

1977 р. 19 жовтня - І0&

забезпечувала отршання оптимального врожай. Зрідженість посівів, яку практично неможливо нічда компенсувати, часто буває основною причиною НИЗЬКИХ врожаїв. ' ,г' ;

Численними дослідженнями встановлено, що продуктивність будь-якої культури, включаючи картоплю, залежить від площі фото-синтезуючої поверхні ЛИСТЯ. ;■ . ' ■"■■■■ У:

Однією з основних характеристик високопродуктивних посівів е формування в порівняно короткий період листової ловерхні близько 40 тис.м^/га, яка по можливості довго зберігається в активному

- Го -

•—•-— ----------------------»- / середі® за 1976 - Г978 pp./ HlPg с 25,5 и/га

---------------- / середне за I9F6 - 1938 pp. / HIPq ^ 5Г ц/га

..$яс,;Т.. Залежність вротаГиссті картоплі лід густоти стеблостов, сорт Гатчивська

3*-685в

стані (Ничипорович, 1963).

Бульби картоплі залежно від їх маси формують кущі з різною кількістю стебел - від І до 5-7 і більше. Тому фотосинтезуюча . поверхня залежить не стільки від кількості кущів, як від кілько» ті стебел на площі і їх облиственості, що є характерною сортової ознакою. ■ ' - '■ ■

Кущ картоплі слід розглядати як угрупування дочірних росли поєднаних між собою спільним походжанням від однієї материнської бульби. В міру росту і розвитку куща взаемозв"язок міх окремими дочірними стеблами-рослинами послаблюється. Стебло, яке виросло з материнської бульби, е самостійна рослина з власною кореневою системою. Материнська бульба залежно від умов може зберігатись протягом вегетаційного періоду або ж відмирає раніше. •

Результати дослідів, проведених в 1976-1978 та 1986-1988 роках з сортом Гатчинська показують, що в інтервалі'від 50 до 150 тис. стебел на гектарі із збільшенням загущення різко зрості врожайність (рис.І). Далі по мірі збільшення стеблостою приріст врожаю зменшується і після 250 тис. стебел загущення не впливає на величину врожаю. В зв"язку з тим, що сорти картоплі відрізняються між собою за габітусами куща і характером облиственості, оптимальна листова поверхня (40-45 тыс.м^ на гекраті) і максима; ний врожай формується при різній кількості стебел (67). , "

В результаті досліджень 1976-1993 років встановлена така 14 стота стебдсстсп для різних сортів, яка забезпечує отримання маг скмального врожаю в зоні Полісся: Пріекульська рання, Бородянсь-ка рскева - 300; Бородянська, Незабудка, Світанок київський - їй Чарівниця, Гатчинська, Зарево, Лугівська - <Ю0; Темп - 150 тис. шт/га. Для насінництва певний інтерес являз не дише врожайність, а й вихід насінної фракції, як в вазі, так і по кількості насінних бульб. ■ ' . ; -

3 метою збільшення виходу насінної фракції посіви загущать Для того, щсб запобігти ураженню насінних бульб хворобами, в насінництві рекомендується прийом завчасного зниження бадилля. Цгаї же прийомом в певній мірі регулюється і розмір бульб. Оскільки сконувшіня бадилля призводить до недобору врожаю, то непоодинокі випадки, коли иш прийомом нехтують. , - ■. ■ / ...

В 1988-1930 роках на сортах СвЪганок київський та Луговська вивчався вплив завчасного знищення бадилля при різній густоті

Ряс,; 2 Вплив густота стеблостою тз гнииення бадилля нв врожайність картоплі, / середнє 1932 - 1993 рр. /

4-ваз*

стеблостою на величину врожаю та вихід насінних бульб. Встановлено, що загущення прискорює накопичення бульб, а це дозволяє зменпити недобір врожай при ранньому знищенні бадилля /рис.2/.

При густоті стеблостою до.300 тисяч стебел на гектарі забезпечується одержання 350-400, а при густоті 400 тис. стебел 430470 тис. бульб насінної фракції 25-80 г з гектара /рис.З/.

Завчасне знищення бадилля збільшує кількість насінних бульб, проте вплив цього прийому значно менший, ніж загущення /80/. :

ПРОГРАМУВАННЯ ГУСТОТИ НАСАЖЕНЬ

формування густоти .насаджень по оптимальному стеблостою дозволяє'при визначенні норми садіння врахувати'масу насінних бульб, стан посівного матеріалу та біодогічні особливості сорту ./24/- .

Для цього необхідно знати 'стеблоутворюючу здатність бульб ' перед їх садінням, тобто кількість домінуючих паростків на бульбі, з яких можуть сформуватись стебла, /о . , - ' ,

. Сорти істотно різняться між собою за характером проростання. Твк, у дослідах бульби середнього розміру /50-80 г/ сорту Темп утворювали в середньому лише 1,5-2 домінуючі паростки, сорте Гат-чинська та Чарівниця - 3-4, Прхєкульська рання та Смачна 5 і більше. Дрібні бульби сортів Чарівниця, Гатчинська і Темп масою 25-30 г утворювали відповідно 1,5, 1,7, 2 паростки. , , ■

Для визначення середньої кількості домінуючих паростків на садавішх бульбах відповідно з вимогами ГОСТу І805бг56 /"Картопля насінна - Відбір зразків і методи визначення посівних якостей”/ відбирається середній зразок. ' . : . ' , :

Відібраний зразок закладається Для пророщування в темне, приміщення при температурі І2-Г8°С і відносній вологості 70-80/?. Пророщування бульб обов'язково повинне проводитись в темноті. На світлі пригнічуються ростові.процеси, ріст домінуючих паростків затримується, Еб не дає можливості точно встановити їх кількість. Аналіз бульб проводять через Г0-20 днів, коли домінуючі паростки досягають доваини.'Г0-Г5 «м;' . '■

. .При аналізі ,в_ зразку визначається кількість кондиційних і кекскдиціРшх бульб. Садити дозволяється бульбами, що відлов їда-

бульб,

■ бульб, . тис. тт./га

кл «в ке па

ІШ

в

• - ' " ~ • ' ■ _і Грироздв відмиранню бадилля ' .

~ „ г ' - г- • ' Зни'вення Садалля.прі максимальному накогачекн: бульб насос 25-^0 г. , ■ -

?ис* В • Вплив густоти стеблостов та «викання бад'.лля не зі!хід " кількості бульб насіяної: фвкиії - касо» 25-50 г.

* „ ' /’ сететзв за 19*8 1990 їТ- /

4 —685», *

ють вимогам І (не більше 7%) або П (не більше 12$ некондиційних ■бульб) класу. •' ■ - ■ ■ ■ ■ . . ■ . .

Якщо відома кількість стебел для оптимальної густоти посі су даного сорту, то кількість бульб, яку потрібно висадити, визначають діленням рекомендованої густоти стеблостою на середню кількість домінуючих, паростків на бульбі'.' :• ■ '

Відношення кількості кондиційних бульб до загальної кількості в пробі визначає коефіцієнт, посівної придатності.-' . '

На кондиційних бульбах підраховують домінуючі паростки і ■. визначають середню кількість з розрахунку на І кондиційну бульбу.

Розрахунок кількісної, норми садіння проводиться за формулою:

.р_ • ’ . ’ . . • ’ ' -- -- - -Нк = —. штук бульб на І га, де;

■ 03 К ‘V */\ •'

Нк - кількісна норма садіння, шт. на І га. , ,

Сп - стеблостій на площі, шт. на І га. \ .. : - -

С3 - стєблоутворюача здатність бульб конкретної партії.' ..

К - коефіцієнт посівної придатності. -

. Виявлено тісний корелятивний зв”язок між кількістю доміную-. чих паростків на пророслих бульбах і фактичним стеблоутворенням у польових умовах (г* 0,8-0,9). - ■ V ' . , V ^

■ ■ . Таблиця З

... Ф а к ї и ч н а - -

кількість стебел про заданій розрахунковій густоті стеблостою, тис.шт, на І га

. (середаа за І976-І978 рр.)

Розрахункова густота -. ■ ,

Сорт 150 ; : 2оо " .. : , 250 • ■ : 300

Прієкульська рання 182 229 -V-- 248 :; зі4

Смачна ' 169 205 * 266 . 305

Чарівниця 172 198 246 •. . ■ 283

Гатчкнська 148 185: ' -у 20? ' 232

Теьш 167. • ■ - 222 ’ 274

. В таблиці 3 наведені дані, які підтверджують, що при садін-

іі отримується фактична густота стеблостою різних сортів, близька до розрахункової. Забезпечується це} дотриманням всіх інших вимог агротехніки, насамперед оптимальних строків садіння, а також збереженням насаджень в процесі догляду. \ .

- Однакова густота стеблостої) забезпечує практично рівний врожай при^ садінні бульбами різних фракцій, що підтверджується результатамидослідівза 1976-1978 рр. (таблиця 4). . :

;.' ч ч-: ч ї.ч-ч.-у- Таблиця 4

, . Урожайність картоплі ч ;

залежно від маси садивних бульб

• при однаковій розрахунковії! густоті стеблостою

. ’/у > і у/ ./ (середнд за 1976-4978 рр.)'

Розмір

бульб

:Маса са-:Кіль- : :Розрахун-:Витраче- гУрсзай- .‘Зміст '

:дивної . :кість >":кова :но на- :ність, ;крохмалю, ;оульби,:висадае-;кількість;сінного Іц/га % -

:г :них . :стебел, :штері-. : ; :

•- \ - *УИСаГ*&. ' . •

; ;тис/га •: - :ц/га • •

.,'Чу 'ч;'..ч';у Сорт Чарівниця . V.;'. у..;' ’’

Дрібні 26 ІІб -ч/. 200 Чу у:; зі 262 14,0

Середаі .74''/ 60 ' 200 :; 44 ■ ■; - 268 . . 14,1

, Ч ['у- •• Сорт ГаТЧИНСЬКа ■ч:\..'у •

Дрібні у^^ууііз';- 200 36 / . ■ " _ 295 13,9

Середні-..-. ' 89 - у 61 у 200 55 '‘ 290 ч 13,4

Дрібні Середні л.у

ЩР05, ц/га

27

76

Сорт Темп

• ізз* : ко

84 150

35

60'

193 17,8

213 . 17,6

ІО-Іб

з-веа*

РЕГУЛЮВАННЯ СІЕБЛОУТВОРЮЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ БУЛЬБ

На відміну від інших польових культур в бульбах.картоплі особливо сильно виражена здатність починати активну життєдіяльність і проростати ще до садіння. Вони надзвичайно чутливо реагують на зміну зовнішніх умов. ' / , .

Пов"язане це пері за все із особливостями посадкового матеріалу та високим вмістом води. - - ' ' .

Бульба картоплі являє собою потовщене, підземне стебло, пристосоване для вегетативного розмноження. На них в пазухах лускоподібних листків закладаються по 3-5 сплячих бруньки, як і утворюють вічка. . ' ' . .

В середньому на бульбі формується 6-12 вічок, кількість якга залежить від їх маси та сортових особливостей. Після відмирання материнської--рослини бульби проходять декілька фаз розвитку: спокою, фізіологічної молодості, зрілості та старості.

Дослідами встановлено, що у ранньостиглих сортів проростає більше 60, середньостиглих близько 50 і пізньостиглих до 50% вічок. Кількість проростаючих вічок залежить такок від умов формування і зберігання бульб. .

У звичайних-умовах першими проростають і швидше'розвиваються верхівкові бруньки. В даному випадку проявляється так зване верхівкове домінування. . . . . / - . ' "■. '

Простання вічок, і затримка цього процесу контролюється системой "стимулятори-інгібітори". Перці зумовлюють проростання сплячих бруньок і прискорюють їх ріст, другі пригнічують розвиток не лише бічних бруньок вічок, а й нижче розташованих вічок і паростків, що утворились. Бруньки, розтааовані на верхівці бульб, формують доваі й токді паростки. Завдяки дії системи "сти мулятори-інгібітори" розвивається обмежена кількість так званих донінуачік паростків. Якщо їх розвиток .не припиняється, розташовані нігічє паростки повністю відмирають. .Коли а домінуючі парост ки видалити, резта вічок починав проростати (Гудвін, 1956).

Розробка методів впливу на верхівкове домінування дозволить керувати процесом стеблоугворення, 'формувати необхідний стеблостій при мзнзих витратах посадкового ігатеріалу. Управління роз-* битком паростків ігсгна здійснювати через регулювання умов зберігання та передсадивної підготовки бульб, Ящо бульба зберігають

ри температурі *3-5°С, то бруньки не проростають. Коли ж за тиж-знь до садіння температуру підвищити до 1-18-20°С, відбувається видкий ріст всіх бруньок, а верхівковії домінування не встигає роявитись (табл.5).

' Таблиця 5

Стеблоутворююча

здатність бульб залежно від умов зберігання та передсадивної підготовки

Сорт

1990 рік

1991 рік

Умови збері- ;К-ть :Умови збері- :К-ть гання та під- ;стебел :гання та під- :стебел готовки до са-:в кущі, ;готовки до са-:в куці, діння :шт. :діння :ит.

уговська. .

вітанок київський рем"сра

скорт

іамант

Нерегульовані температурні умови • •

Зберігання тЗ—5 С .

етс

3.4

5.5 7,8

7,8

7,4

Нерегульовані температурні . умови ,

4,9

5,4

3,6

3.9

3.9

Сучасна технологія зберігання при контрольованій температу-і • відкривав можливість не лише зберегти врокай з мінімальними тратаки, а й управляти стеблоутворгоючою здатністю бульб.,

■ Це дозволяє: більп ефективно і-з мешои витратою посадкового атеріалу забезпечити необхідну густоту сгеблостоп.

/.Без модернізації 'картоплесховищ при тій технологій зберігай-я, яка поки до застосовується в більшості господарств, практич-:о неможливо сформувати насінницькі посіви з густотоп стеблостоа 50-450 тис. стебел на гектарі,-

Я

5*-ввЗь

розміщення рослин як елемент будови агрофітоценозу

_ . ПОСІВУ КАРТОІШ

Встановлення необхідної площі^ живлення і оптимального розміщення рослин в агрофітоценозі є. одніза з найважливіших умові підвищення'врожайності культур.V,

Розвиток засобів виробництва та зміни в технології вимага» ють перегляду схем садіння та способів вкрочування.

Прийнята система:машин для вирощування і збирання картоплі

з мікраддями 70 см створює певні труднощі для застосування в ка] топлярстві енергонасичених тракторів класу 1,4-2,0 т.с.

. На енергонасичених тракторах використовуються шини шириною 12-15,5 дюймів, які викликають значне ущільнення грунту в міяря; дях і навіть в зоні гребеня, пошкоджують бадилля картоплі,;особливо в період його максимального розвитку, що призводить до .зни-кення врожайності і погіршення умов комбайнового збирання.-;

. Результати вітчизняних і зарубіжних досліджень свідчать'ще технічну необхідність і доцільність збільшення ширини міжрядь*' В дослідах 1976-1978 років встановлено, що збільшення ширини міжрядь з 70 до 90 см при забезпеченні однакової густоти насаджень у рядках істотно не впливає не врожайність;бульб і вміс: крохмалю (табл.б). ' '

''V/■’..'ч;-.,'-'. Таблиця б

; Врожай бульб картоплі •

залежно від ширини міжрядь при різній , ■ ;. . . •. густоті насадаень;:.....

. (соредае за 1973-1970 ]

Гирина,? Густота садіння, ■ : Урожайність, ЇВміст крохмалі

міжрядь,: тис. бульб/га , • ц/га . ' :-ч;0 ’Л-- .

' . Сорт Бородянська; V

70 40 і-'--’- 254 12,2

ЄО 261 12,5

90 40 242 12,2'

' 60 247 . 12,6

Сорт Гатчинська ^

70 , 40 ' 282 13.5

В 1983-1964 роках спільно з Інститутом механизації та електрифікації сільського господарства УААН в радгоспі "Дзвінкове" Київської області,нами проводилась порівняльна оцінка вирощування картоплі при мігсрдадях 70 (контроль), 60480, 90, 1104-70 і 140 см з використанням тракторів класу 1,4-2,0 т.с. та відповідного комплексу машин. В середньому за два роки на варіантах з .розширеними мідряддями (60*601,90, 110+70) урожайність картоплі на 21-27 ц/га була вищою порівняно з контролем. Розширення міжрядь зменшувало,твердість грунту в рядках. !'

На варіанті з міжряддям 140 см отримано врояай практично такий же, як і на контролі, незважаючи на те, що була висаджена половинна норма бульб. Вирощування картоплі за схемою 60+80 см

може проводитись енергонасиченими тракторами при незначному пере-.обладнанні існуючого комплексу машйн. Результати досліджень підтверджуюсь перспективність технології вирощування її в першу чергу, за цією схемою. В новостворюваному в Україні комплексі машин для картоплярства необхідно передбачити вирощування її при розширених міжряддях. ! ------- .

РЕГУЖВАННЯ ЗАБУР^ЯНЗІОСТі: В'ПОСІВАХ КАРТОПЛІ

Бур"яни як особлива група рослинності історично сформувалась в результаті, діяльності людини. В біологічному відношенні їх слід розглядати як компоненти агрофітоценозів. .

./ .- Умови поля є життєво необхідними для їх існування. Короткочасне існування посівів вшоткав честі зміни екологічних умов, до яких бур"яни пристосувались. . , .

. На відміну від багатьох іших польових культур картопля не М&йі' спеціалізованих бур"янів. Характер забур"яненості яизначаеть-в! основному флористичним. складом зони вирощування, набором культур в сівозмінах, а ступінь забур^яненості - рівнем агротехніки не лише картоплі, а й і» цілому рівнем культури землеробства в сівозміні. . - • •;

'Тому, система боротьби з бур"янами на може обмежуватись однією культура, а ях иініьфл повинна вядочати Ланку сівозміни, а краще всю сівозміну. V-.-1‘

В посівах картоплі переважає змішаний тип забур'яненості*

Протягом вегетаційного періоду можна виділите три хвилі розвитку бур ИЯНІВ. ' ' . -

Перша - ранньовесняні ярі, переважно дводольні: гірчиця польова, редька дика, лобода біла, капуста польова та ін. Ці бур"яни для проростання потребують невисоких температур і досить легко знищуються при досходових обробітках. : '

Друга - пізні ярі як дводольні, так і однодольні: різні види кириць,- мишій зелений, мишій сизий, просо куряче, галінсога дрібкоквіткова та ін. Ці бур"яни проростають при поріе- . няко ві: соках температурах /Е5-20°С/. Масові сходи заявляються " в кінці весни та початку літа і їх ріст співпадає з ростом картоплі. Враховуючи, що динаміка проростання багатьох бур"янів , залежить від температурних умов весни, можна в певній мірі прогнозувати їх появу. Підвищені температурі протягом.тривалого., періоду весною призводять до дружнього проростання злакових ’ .

бур"янів, ко раз в три-чотири , роки шкликаз підвищену забур"я-, неність, з яков при запізненні досить окладно боротись механічними засобами. . - . / \

Третя хвиля, так звана "вторинна забур"яненість" посилюється з початком відмирання бадилля картоплі, коли для бур'янів складаються сприятливі умови освітлення. Видовий склад в основному визначається бур "яками другої хвилі. -., ■. ..... • '

Окрему групу складають, кореневиїші /пирій повзучий/ та коренепаросткові /осот рожевий, осот польовий,- осот городній/. -Основним сумарним показником, по характсрезуе пкоду бур"я-нів, є зниження врояайності внаслідок їх конкуренції з картоплев за вологу, світло, елементи живлення.. ". • ■ -. . ■

В дослідах 1975-1978 років оцінювався потенційний недобір врокаю картоплі від забур".яненості при різних рівнях агротех- . ліки та густоті насадкень /табл.7/. Нів контрольних варіантах

І, 2, 3, крім досходових розпушень,; проводили ручне прополю, вакня. ' - ;• '.'Т-'---’ і , •. '

На варіантах 4, 5, б обмежились досходойми розпушеннями. . Сорти різних груп сзиглості неоднаково'реагували на забур'яненість. гбільєення густота касадкень сорту Бородянська а 40 до'

00 тис. кусів на і га на забуриянеккх варіантах знижувало масу бур"кнів в 1,5-2,1 рази.- 2абур"ян<зність посівів сорту Еородяа-ська на . час збирання' було Дєео вигою н.іж сорту Гатчинська. Це . зумовлено більш раннім відмиранням бадилля. Не пишщашя-за--бур“яненості .обидва сорти реагували зниженням врожайності бульб.)Ь

Таблиця 7

Вплив забур"яненості посівів при різній густоті насаджень на врожайність бульб

. (середнє за 1976-1978 рр.)

Стан

посіву

Чистий

забур"янетій

Чіїстий

забур"янений

НІР05» ц/га

: Густота :Врот.ай-;насад- :кість, :яень, :ц/га :тис.бульб :на І га : і і до контро- лю Вміст крохма- Г ;Біомаса:Недобір -:бур"я- :врожаю з !нів, :розрахуй :ц/га :ку на І : біомаси : :бур"янів

40 Сорт 251 Бородянська - 13,1 20,4 -

60 266 ■ - 13,3 11,4 -

ЄО 254 • - ■ ІЗД 8,5

40 195 -56 ІЗД 116,0 0,58

60 212 -39 13,3 92,4 . 0,48

ю 223 Сорт -ЗІ Гатчинська 13,1 66,8 0,53

40 275 - 13,4 9,9 -

60 291 13,3 6,2 -

80 291 '' - ■ " 13,6 4,5 -

40 181 -55 14,1 63,4 1,25

.60 214 -77 13,9 61,7 1,39

80 232 -60 13,9 55,2 1,18

23-29

добір вроікаи був більшим у сорту Гатчинська, ніж у сорту Вородян-ська. - - . .

_ Сорт Гатчинська належить до сортів інтенсивного типу, для

яких характерним в тривалий період нагромадження врс-таю, а то;іу його продуктивність більше залежала від забур"шеності посівів.

Сорт Бородянська швидше формує листковий апарат, мав короткий пгріод нагромадження врсжаз, що дозволяз йому краще конкурувати з бур"янами. .• . ■ • -

' У зв"язку з цим недобір врожаю бульб з розрахунку на І ц. біомаси бур"янів (коефіцієнт депресії зрояайності) для сорту Бо-

родянська становив 0,48-0,58, а для. сорту Гатчинська - І, І&-1,39 ц, Як показують результати досліджень, на зріджених посівах створюються більш сприятливі умови для розвитку бур"янів. Форму-' вання оптимальної-густоти насаджень в одним із факторів зментен-ня забур"яненості посівів картоплі (25). . ?-/

Особливість вирощування картоплі полягає в тому, що найбільш ефективно розпочинати Доглад за посівами ще до появи сходів бур"я-нів, коли вони знаходяться в фазі так званої "виточки" і легко знищуються механічним способом. В цій фазі бур"янинайбільшчут-ливі і до гербіцидів. Запізнення з застосуванням цих засобів різко знижує їх ефективність. ' -р-

, При вирішенні питання застосування того чи іншого прийому в боротьбі з бур"янами на більшості культур проводять попередній облік забур"яненості з урахуванням порогу шкодочинності. > ; /

В цей період неможливо визначити поріг шкодочинності на іий сівах картоплі для обгрунтування необхідності застосування того чи іншого прийому.’V-^'г•':■';■■■ ;■-^гЛ;Г-у.">;;^>--/л

В той ке час рівень забур*яненссті орних земель .такий, до , не існує проблеми вибору; проводити чи не проводати доглад за посівами. Боротьба з бур"янами є обов"язковою складовою частиною її

. Посіви картоплі ніколи не бувають абсолютно чистими від бур"янів. Г^ри будь-якій системі догладу частина бур"янів залиша-еться. Не можна- розраховувати «а повне знищення всіх бур"янів. Доцільніше говорити не про їх знищення, а йро регулювання заЯур"ят неності посівів. ґ-'Д'' '';С, .

Для обгрунтування застосування того чи іншого прийому важливо знати поріг шкодочинності, тобто рівень забур'яненості, до ч якого бур"яни в посівах істотно не впливають на врожайність кар-топяі. Це пов"язано як з необхідністю контролю затрат, так і з ; вимогами контролю якості продукції та збереження оточуючого середовища, На сьогодні практіпіно ^емав такихзасобів, зокрема *1” хімічних, які б не завдавали відчутної шкоди культурним рослинам і в той же час знищували б всі <5ур"яни. , . -у

Для встановлення рівня забур“яненості посівів нами визначалась, крім кількості» сира маса бур"янів на одиниці плоаіі.Маса бур'янів більш точно характеризує зв"язок між величююп урожаюі забур"яненостю, ніж їх кількість.

..На основі аналізу багаторічних даних встановлено, що біома-:а бур"янів в посіві картоплі до 20 ц/га в фазу цвітіння істотно іє впливає на врожайність картоплі.

' За цим показником можна оцінити ефективність комплексу агротехнічних прийомів боротьби з бур"янами в посівах картоплі, а також визначити необхідність, застосування додаткових агроприйомів га їх ефективність..Так, якщо, комплекс агротехнічних прийомів за-Зезпечуе в посівах картоплі зниження забур"яненості до рівня ниж-ге 20 ц/га біомаси, то додаткове внесення гербіцидів буде недоцільним;. ■ .V' .

-Основніши методами боротьби з бур'янами залишаються традиційні агротехнічні прийоми.

Вони е складово» частиною технології вирощування: чергування культур в сівозміні,; обробіток грунту, строки і способи са-ціння, формування оптимальної густоти насаджень, прийоми догляду за посівами та ін. (68, 73). Гербіциди розширили арсенал засобів знищення бур"янів,.доповнили традиційні методи, але не можуть замінити. їх. З .усіх способів боротьби з бур"янами головним зали-39еться обробіток грунту. ' ’

Необхідно максимально використовувати потенційні можливості, у першу, чергу агротехнічних прийомів, з тим, щоб забезпечити зниження загального рівня забур"яненості грунту і посівів і на цій основі досягти найвищої ефективності хімічних засобів.

Обовяязковс0 умовою забезпечення високої ©Активності грунтових гербіцидів е якісний обробіток грунту, і Тому неякісне проведення основної чи передпосівної підготовки грунту, крім забуряянення посівів, в значній мірі знижує ефек-тизність застосування гербіцидів. - . .

Потрібно витримувати основний принцип - знищення бур"яніз на картопляних полях повинно не починатись, а при необхідності доповнюватись внесенням гербіцидів. . ' ; , : •

У йевних умовах роль хімічного методу для забезпечення одержання високого .врожаю бульб може., зростати, зокрема при вирощуванні^ картоплі по ресурсозберігаотий ?.ехнології (63, 74).

; \ : Такий підхід до проблеми боротьби з. бур"янами, який враховує необхідність скорочення сб"ємів застосування гербіцидів з •язися- захисту стб’їуючого середовища від забруднення, повинен дотримуватись постійно.

Одним з найбільш шкодочинних бур"янів в зоні Полісся є пирій повзучий. Він знижує врожай, його кореневища пронизують бульби, на запирієних площах ускладнюється процес збирання і зростають втрати. За нашими обліками на сильно запирієних площах маса кореневищ може досягати 40-50 і більше центнерів на гектар.

Результати досліджень показують, що з пирієм монна ефективно- боротись агробіологічними методами. Після збирання озимих обов'язково висіваються післяжнивною сидеральною культурою гірчга біла або редька олійна. : ,

Для забезпечення високої ефективності слід своєчасно зібрати попередник і з мінімальним розривом у часі висіяти сидерат,. який позбавить пирій сприятливих умов для росту. Підготовка грунту включає внесення азотних добрив в дозі 30-40 кг/га та обробку грунту дисковими боронами і ротаційними боронами БІГ-ЗА з коткуванням в агрегаті кільчатошпоровими котками. Залежно від погод-них умов сидерат, висіяний в серпні місяці, в зоні Полісся забезпечує накопичення 30-50 т біомаси на гектарі. :/і ;,

На основі багаторічних досліджень розроблена система боротьби з бур"янами механічним способом. В досходовий період проводят*

2-3 міжрядні рихлекня а боронуванням. У післясходовий період в залежності від умов 1-2 рази розлущують міжряддя та підгортають пущі в фазу бутонізації при висоті рослин 20-25 см. і ' !

- В залежності від типу грушу та його механічного складу відповідно підбирають робочі органи. На легких грунтах добрий ефект забезпечують робочі органи як відвального, так і дискового тицу. На зв'язаних грунтах кращу якість розпущення забезпечусь дискові підгортачі. Культиватори КОН-2,8 Ш, КРН-4,2 Г та інші обладнуют» сітчастими, профільними або ротаційними борінками. Для обробітку міжрядь картоплі можна ефективно використовувати прополочні борінки КРН-3,8. '' V.-/ У-'■<Г.:■ ■ '■;

Одним з ефективних агротехнічних прийомів боротьби з бур"я-иами на посівах картоплі е присипання сходів грунтом. На дерново** підзолистих супіщаних грунтах Полісся присипання сходів при ви-

соті' рослин картоплі 5-6 см вдвічі знижує забур"яненість і істотно підвищує врожайність бульб /28, 41/.

ІНТЕГРОВАНА СИСТВ'А БОРОТЬБИ З БУР "ЯН АМН ТА .. МІСЦЕ В НІЙ ГЕРБІШДІВ •

Оскільки на посівах картоплі домінує змішаний тип забур'яненості, куди входять однорічні, дворічні і багаторічні рослини

3 різними періодами росту і зовсім несхожими циклами розвитку, з ними, очешдно, не мозша боротись одним методом. Боротьба з такими популяціями бур"даів вимагає інтегрованого системного підходу, який би вклпчав агротехнічні, механічні, біологічні і хімічні методи. Хімічна боротьба з такими багатовидовими популяціями бур"даів вимагає широкого спектру вибірководіючих гербіцидів,

їх сумішзй і комбінозаних обробок.

. , За результатами досліджень 1975-1977 років більш ефективною виявилась інтегрована система, яка включає досходові рихлення з боронуванням та внесення гербіциду прометрин 50# з.п. в дозі

4 кг/га /табл.8/. .

' - ■ . • . • . • Таблиця 8

Вплив способів догляду

■ на забур"яненість посівів і урожай картоплі сорту Бородяноька ... ' ■ ; "/середнє за 1975-1977 рр./

. . . . :Біомаса І Урожайність,: Вміст

Варіанти І^/га”' І «Р^алв,

Досходові рихлення з боронуваннями, птелнеходові рихлення, 39,6 274

Підгортання;, '

Досходові рихлення з борону- .

ваннями, гербіцид, підгортання 6,7 309

Досходові рихлення з борону- . ■

вавнями, гербіцид, післясходові 4,4 304

рихлення, підгортання ■ . .. , . .

Досходові рихлення з боронуван-я ями, гербіцид ■ . . .16,2 .. ЗЕ2

НІ?05, ц/га - • ' ' . 29-22 _

Яр я н і т к а : Гербіцид прометрин 50' з.п. вносився в дозі " 4,0 кг/га /о появ? сходів

із, 4

13.6

13.6

13,4

- зо

Застосування гербіцидів дозволило відмовитись від післясхо-дових міжрядних обробітків та підгортання (18, 22).

Дослідження 1987-1988 років показали, що,при використанні високоефективних гербіцидів (вносився зенкор 75Й з.п. в дозі 1,0 кг/га) технологію догляду за посівами картоплі після садіння можна звести до формування високооб"ємних гребенів висотою 23-25 та внесення гербіцидів. ;~: /• ■ , . ■ ./

Врожайність бульб картоплі сорту Світанок київський станови ла у варіанті з формуванням гребенів активними робочими органами фрезерного типу - 214, пасивними робочими органами -216 ц/га, ' при врожайності на контролі, де проводились досходові і пі слясхо-дові механічні обробітки, - 192 ц/га (НІР^ 52,9 ц/га). '

Застосування сумішей гербіцидів дозволяє розширити спектр V фітотоксичної дії гербіцидів на біологічні групи бур”янів (однодольні, дводольні), підвищити ефективність,хімічної прополки, знизити дозу внесення гербіцидів. Внаслідок спільних з Інститутом фізіології і генетики рослин АН УРСР досліджень Х989-І990 ро ків підібрані і,рекойендовані виробництву високоефективні гербі-цидні комплекси на основі гербіцидів вітчизняного виробництва: прометрин 50Й з.П;-'- 4,0 кг/га + ТХАН 90й з.п. - 6,0’ кг/га; прометрин 5055 з.п,. 4,0 кг/га * ацетал ЬЩ к.с. 1,5 кг/га; ацетатрин 50Й м.с. - 4 кг/га. '"У.'

При застосуванні цих комплексів .залишків гербіоддіб в урожа: бульб не було виявлено. • \ - ■': .

гербіют і продуктивність насінних бульб ,

Результати численних досліджень вітчизняних і зарубіжних : вчених, в тому числі і результати навих дослідів, свідчать про те, що раціональним поєднанням агротехнічних і хімічних засобів можна найбільш г-вно і швидко знкцити бур"яни в посівах картоплі Знищення бур"янів і скорочення кількості операцій у більшості випадків супроводжується ростом врожайності. - IV ! . V .

Проте ефективність гербіцидів визначається не липе мірою зні щення бур"янів. Слід враховувати, що гербіциди - це хімічні^сгіод; хи э надзвичайно високою фізіологічною активністю, які діють не лише на бур"яни, а й на культурні росдани, для. захисту яких вони

застосовуються. .

Побічна дія. гербіцидів вивчена недостатньо. Питання про застосування гербіцидів на насінницьких посівах потребуз подальшої експериментальної.перевірки. Застосування.гербіцидів в насінництві картоплі до даного часу не зустрічає серйозних заперечень. В той же час у нас мало науково обгрунтованих рекомендацій про можливість їх застосування. Із-за довготривалості вкрай мало досліджень по впливу багаторічної систематичної обробки насінницьких посівів гербіцидами на продуктивність посівного матеріалу з потомстві. ' .. .

, . В 1975-1978 роках вивчалось питання ефективності застосування гербіцидів на насінницьких посівах та післядія їх на продуктивність насінних бульб-. В прямій дії внесення гербіциду промет-рин 50$ з.п. в дозі 4кг/га зменшувало забур"яненість посівів до рівня 17,1-22,0 ц/га біомаси і підвищувало врожайність бульб по сорту Бородянська з 274 до 310 ц/га і по сорту Чарівниця з 245 до 262 ц/га (НІРр^ - ЗО ц/га).

.■ В' післядії однократне застосування гербіциду істотно не Вплинуло на насінну продуктивність бульб. В середньому за 1376-

1978 роки врожайність по сорту Бородянська становила на контролі 312 і після внесення гербіцидів 295 і по сорту- Чарівниця відповідно 302 і 306 ц/га (НІРфд - 26,8 ц/га).

. По результатах досліджень 1975-1978 років на основі однократної дії гербіцидів нам не вдалося Зробити певного висновку про вплив гербіцидів на продуктивність насінних бульб в потомстві.

Виходячи з припущення, цо якісні, зміни в насінних бульбах під впливом гербіцидів можуть накопичуватись поступово протягом декількох років, в дослідженнях 1978-1983 рр. був застосований' метод накладання (46, 61).

.3 цією метою для садіння з року в рік використовувався посадковий матеріал з відповідних варіантів попереднього року. При цьому рослини на варіантах з гербіцидами піддавались з року в рік дії одного і того препарату. , .

. З дослідах вивчався вплив гербіцидів про!іЄ7рш 505 з.п. і дінурон 50^ з.п. в дозі 4 кг/га (табл.9).

В прямій дії внесення гербіцндіві забезпечило зниження забур'яненості нижче порогу пкодочикності і відповідно приріст врсіаг), істотний на сортах Гатчинськгг і Темп*

Таблиця 9

Пряла дія та післядія

гербіцидів на врожай картоплі при їх

■ систематичному внесенні

І • Пряма дія І Післядія*

. І£ередне за 1978-1980 рр.ї(середнє за І98І-І983 :

ІБіома:Урожай*:-г до :Вміст;Уро- і* до:ВмістІВисо'

• :са Іність,;конт-:крох-:жай- ;контткрох-:росл

:бур"я-тц/га :ролп-:малю,:нісгь,:ролю:малю,:см

’ • ,НІВ) « , «Ц/Гві # «

:ц/га : ^ : : : : у : : _

Сорт Бородянська ■Механічний дог- 29,7 244 . - II,9 .352 - 12,0 67

лад (фон) . -. • . ' . .

фон + прометрин 11,6 257 *13 12,0 330 -22 11,9 65

фон-4 лукірон 5,9 261 : *17 12,0 317 -35 11,6 ; 64

. Сорт Гатчинська : -. ,

Механічний дог- 35,3 220 - 12,5 287 - 13,2 66

ляд (фон) . • ; ■■ - -

фон * прометрин Н;8 256; -*36 12,4 185 -102 12,8 50

фон * лінурон 5,9 277 457 12,2 239 -48 12,4 55

- , Сорт Темп

Механічний дог- 53,9 125 . - 16,1 152 - 15,0 69

лад (фон) . -V .л;\Г '

фон * прометрин ' 16,7 153 *28 16,7 114 -38 15,6 66

фон + лінурон 4,8 161 у.Л *36 16,3 130 -22 15,3 66

Сорт Поліська рожева '

Механічний дог- 12,8 348 - 15,4 383 - 13,9 70

лад (фон) -л ; <• , V V'- ■' -Ч--'У - ‘

фон * прометрин, 6,3 369 *21 15,5 341 . -42 14,0 64

фон У лінурон • 3,0 368 *20 15,8 . 352 -ЗІ 14,0 67

НР05, ц/га '■ 27-30 39-53

Примітка: Гербіциди прометрин 5СЙ з.п. і лінурон 5056 злі вносились в дозі 4 кг/га. .

31 В післядії гербіцид» не вносились, бур"яни виполювались, вручну ' .

В післядії після три- іГятикратного накладання на всіх сортах проявився негативний вплив гербіцидів на насінну продуктивність. Сорти неоднаково реагували на гербіциди.' Найбільш чутливим до них виявився середньостиглий сорт Гатчинська, найбільш стійким - ранньостиглий сорт Бородянська. Дія прометрину була сильнішою, ніж лінурону. Рослини під впливом гербіцидів відставали в рості. Виявлено негативний вшив їх на яиттєздатність пилку.

Таким чином, результати досліджень-показують, цо за рахунок знищення бур"янів внесення гербіцидів дозволяє підвищити врожайність. картоплі. Поряд з цим тривале систематичне застосування їх пригнічує рослини картоплі, цо проявляється в зменшенні висоти і продуктивності. Сорти картоплі, неоднаково чутливі до Ьербіщідів.

Потік гербіцидів, які синтезуються і поставляються сільському господарству, зростає. Для оцінки післядії їх тривалого застосування потрібно багато часу і великі затрати. В той ке час необхідно' звести до мінімуму можливий ризик від їх застосування.

Для цього,на нашу думку, найбільш прийнятнім, міг би бути такий підхід. При вирішенні питання використання гербіцадів на насінницьких посівах слід мати на увазі той факт, що картопля має певний "запас міцності" по відношенню до гербіцидів і продуктивність бульб знижується лише після систематичних обробок посівів.протягом декількох років. З урахуванням прийнятої системи сортопонов-лення в первинних ланках насінницьких посівів елітгоспів повинна застосовуватись безгербіпидна технологія догляду. .

.. На закличному етапі, де вирощується еліта, на яку припадають основні площі картоплі, при необхідності мокуть застосовуватись гербіциди. ' ' , ■ ' . . -

, В господарствах, які займаються виробництвом товарної: продовольчої картоплі, на насінницьких ділянках, під які відводять . кращі площі в полях сівозміни, доцільніпе обійтись без гербіцидів.

Гербіциди слід вносити при необхідності на полях, де вироюється товарна картопля. При цій умові можна- ефективно використати гербіциди для захисту посівів картоплі від бур"днів і уникнути негативної їх дії на насінну продуктивність бульб.; ■ . 1 1

, ’ -. Поряд З ЦИМ потрібно вести постійну роботу по підберу М2>П токсичних препаратів,уточненню доз, удосконалення способів застосування, .які б підвищували ефективність дії гербіцидів і дозволили зменшити дозу їх внесення.

Одним із шляхів зменшення доз може бути стрічкове внесення по гребенях. ' ' '

За результатами досліджень І98І-І983 років на сорті Гатчин-ська при стрічковому внесенні прометрину 50% з.п. в половинній дозі 2 кг/га по гребенях і при суцільною внесенні в дозі 4 кг/га стримано відповідно 371 і 380 ц/га бульб (врожайність на контро-' лі 352 ц/га), (табл.ІО). : / ‘ . : :

Таблиця 10

Забур"яненість посівів

і урожайність картоплі сорту Гатчинська залежно від доз, строків і способів внесення гербівддхв ' ;

{середнє за І98І-І983 рр-і ,

ІБіомаса бур"янів, іУрояай- ІВміст ;ц/га, - —

Варіанти

в фазу .

; цв ітіння;відмирання: : :бадилля ‘

:ні(

;ц/і

,сть, : крохма-га : - :лю, .

1. Механічний догляд (конт- 31,4 38,1 352 14,3

роль) - .

2. Суцільне внесення про- 4,5 20,4 ’ 380 14,4

метрику після садіння ' Г •' 1

2 кг/га д.р., підгортадая . . ■ - - У ' :

3. Стрічкове внесення промет- : 8,1 20,8 371 :І4,0

рину після садіння . . • . , ■ . ■ . ••

1 кг/га д.р., підгортання . ' . ’ ; . >

4. Оріільнє внесення промет- 3,6 16,5 380 14,3

гі:ну перед появо» сходів .. . - - ,

. 2 кг/га д.р., підгортання • • ■ , ; ;

5. Стрічкове внесення про- ; 5,4 18,1 391 14,3

метрику перед появою схо- . '

ДІВ І Кг/г£ Д.р., ПІД- ‘ ;

■ гортання -У .

^ОЬГЦ^ге 23-37

' ПІДСУМОК

В картоплярстві останнім часом посилюється тенденція, при кій інтенсифікація галузі зводиться до збільшення енергетичних а матеріальних затрат, що часто не компенсуються відповідним остом врожайності. ■

Однією з головних причин цього є недостатка використання бі-логічних можливостей культури та природного агрокліматичного по-енцїалу. . . ,

Інтенсифікація картоплярства, на нашу думку, в першу чергу :овинна здійснюватись за рахунок найбільш повного використання нікальної здатності рослин синтезувати органічну речовину - бі-логічної акумуляції сонячної енергії.

. Досягти цього можна встановленням оптимальних параметрів по-іівів, а засобами технології забезпечити їх формування та-ефек-ивне функціонування. Одним з основних параметрів є оптимальна устота насаджень та залежна від неї структура і ефективність ютосинтетичного асиміляційного апарату. .

Створення сучасної матеріально-технічної бази для зберіганій та забезпечення регульованого температурного режиму зберіганій насінних бульб відкривав можливість керування їх стеблоутво-юючою здатністю," більш повного використання біологічного потен-ііалу та -зменшення витрат посадкового матеріалу. .

' Екологізація картоплярства на нинішньому етапі полягає не в ювній відмові'від застосування хімічних засобів, в тому числі і ■ербіцидів, а в їх інтеграції в системі агротехнічних прийомів на існові знання закономірностей формування та функціонування агро-іітоценозів. При цьому передбачається отримання екологічно без-' гечної продукції, збереження оточуючого середовища та здоров"я ос лвдини, так і безпосередньо рослин картоплі.

ВИСНОВКИ

. І. Агрофітоценози картопляного поля являють собою нестійкі екосистеми з низькою конкурентоздатнїстю домінанти-картоплі по відношенню до субдомінанти-бур"янів,,що вшагає постійного конт-

ролю та регулювання їх взаємовідносин прийомами агротехніки.

2. Визначення густоти насаджень по стеблостою дозволяє вста-

новити оптимальні параметри для посівів різного господарського призначення, сформувати високоефективний асиміляційний апарат з урахуванням.сортових особливостей. З загущенням стеблостою до певного рівня врожайність зростає..Максимальний врожай залежно від сорту формується в інтервалі 150-300 тис. стебел на гектарі. Дальше збільшення густоти стеблостою, не супроводжується ростом врожайності. . . , ." . ■

3. При загущенні посівів з 200 до 400 тис. стебел на гекра-

рі кількість насінних бульб масою 25-80 г в урс-кгії зростає відповідно з 250-280 до 430-470 тис.штук. В загущених насінницьких посівах .раніше накопичується врожай, що дозволяє-зменшити його недобір.при ранньому знищенні бадилля. . .. ... - .

4. Між кількістю домінуючих паростків на бульбах та їх стеб-

лоутворюгачою здатністю існує тісна пряма кореляційна залежність • {'І-0,8-0,9), що дозволяє планувати задану густоту стеблостою. ' Насінні бульби різних.фракцій при однаковій густоті стеблостою забезпечують практично однакову врожайність. . • У у” -

5. Стеблоутворююча здатність бульб визначається в основному масою бульб, сортовими особливостями та умовами зберігання. Регулює ріст паростків на бульбах так зване апікальне домінування. Зняти апікальне домінування та-.забезпечити проростання більшості вічок на бульбах можна відповідним-режимом зберігання при температурах. *3-5°С, при яких затримуються ростові процеси, та передсадивним прогріванням протягом тижня при температурі *І8-20°С. у

6. Збільшення ширини міжредь з 70 до 90 см при забезпеченні’'

однакової густоти насаджень істотно не впливає на величину вро- . асаю, але дозволяє ефективно використовувати енергонасичені трактори.. -. у’уУ У :-У.у ■*'" у/.'- - *У'- -''\\-','У;.';"у-':

. 7. Температура дерново-підзолистого супіщаного грунту на: час садіння в інтервалі 42. *8°С не' впливає на польову схожість та врожайність бульб. Проте при садінні в самі ранні строки тривалість досходового. періоду зростає з 22-30 до 36-50 днів, що потребує проведення додаткових операцій для знищення .бур*янів,

, .8. В зоні Полісся врожайність бульб .з моменту досягнення шсимальної величини протягом трьох-чотирьох титл ів тримається і одному рівні, а потім починає поступово знижуватись. В міру іпізнення із збиранням зростає ураження бульб ризоктонією. При зренесенні строків збирання на жовтень ймовірні втрати врожай ід підмерзання. .

. . 9. Для посівів картоплі характерний змішаній тип забур"яне-зсті. Видовий склад визначається флористичним складом зони. В псівах відмічаються дві хвилі- розвитку бур"янів у весняний пе-іод і так. звана ^вторинна забур"яненість4' після відмирання бадил-я, що пов"язано з часовими змінами в агрофітоценозах. .

10. Біомаса бур"янів до 20 ц/га в фазу цвітіння картоплі зтотно не впливає на врожайність бульб, що в порогом їх шкодо-ішності. Дальше зростання забур"яненості призводить до недобо-/ врожаю. Коефіцієнт депресії (недобір врожаю бульб з роз'рахун-у на І ц біомаси бур"янів) дорівнює для ранньостиглих сортів ,48-0,58 і середньостиглих 1,18-1,39. , : .

. II. Основну роль у зниженні забур"яненості посівів повинна ідігравати система агротехнічних заходів по боротьбі з бур"яна-и в сівозміні. Застосування гербіцидів є додатковим прийомом у ипадхах, коли, не вдається знизити рівень забур"яненості в посі-ах картоплі, нижче порогу шкодочинності, В окремих технологіях начення гербіцидів може різко'зростати і внесення їх є обов"яз-

ОВИМ. .

12. Систематичне застосування гербіцидів як фізіологічно исокоактквннх сполук моке призвести до зниження продуктивності асінннх бульб. З,иетоэ.зменшення негативної дії необхідно по озливості уникати повторного застосування, диференційовано лід-одити до внесення на насінницьких посівах. •

пропозиції ерсштщ’ву' '

І. Встановлювати норму садіння, виходячи з рехо^ендозаяої ;ля сорту оптимальної густоти стеблостсв на основі псЕерздньої цінки господарської придатності та стебяоутаоротїої здатності іульб. .

2. Зберігати посадковий матеріал в умовах, які забезпечують

регулювання температурного режиму в. зимовий період та в процесі передсадивної підготовки насінних бульб. і'.

3. Садіння картоплі розпочинати в оптимально ранні строки.

слідом за сівбою ранніх ярюс, орієнтуючись на фізичне дозрівай-, ня грунту. -V : '-..і

4. Збирання врожай картоплі закінчувати протягом 20-25'днів

з моменту накопичення його максимально* величини, але не пізніше вересня.'^. ■■ ■. ’г- ' . J-'-'’". 'У,'*"-'

5. Вирішувати питання про застосування гербіцидів.на посівах, картоплі з урахуванням досягнутого рівня культури землеробства, уникати внесення гербіцидів в первинних ланках .насінницьких ■' посівів елітгоспів та на насінницьких ділянках в господарствах, що спеціалізуються на виробництві продовольчої,картоплі.'. Г. , ■ ’

Вважаю своїм обов"язком висловити глибоку-подяку завідуючому лабораторієюфізіології дії гербіцидів'Інституту фізіології, рослин та генетики ’АН України Юрій Георгійовичу Мережинськовд . за увагу і сприяння у виконанні- даної роботи.,;.; .'

-Хочу такоя висловити подяку всім співробітникам лабораторії агротехніки Інституту картоплярства УААН. ,,’ .V-. •

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ.,ОПУБЛІКОВАНИХ "

. •. по темі даскРГАЩ - . , ; ,

1. Куценко B.C. Удобрение и урожай картофеля //Агротехника и экономика выращивания сельскохозяйственных культур. - Житомир,

1970. - C.I6I-I66. 1 VV*’-1

2. Рєкрмендації по боротьбі з вимочками, "блодцями" в полях сівозмін і їх ефективному використанні /Валовенко Д.К., Войтюк D.I Куценко B.C. та ін. - Житомир, 1970. - 19 с.

3. Куценко B.G. Вплив добрив на величину, і. якість урожаю, картоплі в Центральному Поліссі;України //Картоплярство. - К.,

1971. - Вип.2.:-'С.55-59. - у:V-: і С vV):y-i-

4. Куценко B.C., Куновський В.И. Сравнительная эффективное?! органических и минеральных удобрений на дерново-подзолистой почве; Китоыирского Полесья Украины //Агрохимия, 1972. -.$12. - С. 57-61.

,5. Куценко B.C. Ефективність різних видів органічних добита під картоплю на дерново-підзолистих грунтах Полісся України '/Картоплярство. - К., 1973. - Вип.4. - С.47-5І.

. ■ 6. Куценко B.C. Влияние органических удобрений на плодоро-(ие дерново-подзолистой супесчаной почвы //Агрохимия^ 1974. -» I. - C.I39-I4I. ' .•

' .. 7. Куценко B.C., Попов П.М. Продуктивність польових культур га дерново-підзолистих грунтах Полісся при поєднанні гпибокої іранки з удобренням //Вісник сільськогосподарської науки. -[973. - № 4. - С.30-33. ; . .

- ; 8. Куценко B.C. Урожай та якість картоплі залежно від гли-

)ини оранки при різних дозах удобрення //Картоплярство. - К.,

[974. - Вип.5. - С.92-96.

9. Куценко B.C., Салей А.К. Агротехнические мероприятия

інижают вредоносность проволочников //Защита растений. - 1974. -

» 12. - С.53. . _■ '

10. Куценко B.C., Мусіенко С.I. . Агротехніка в боротьбі з

зизоктоніозом картоплі //Сільськогосподарська інформація. К. -[974. - 1Я. - С. 17-19. .

: II, Методические разработки по проведению исследований с тртофелем /Пика Н.А., Батюта В.И., Куценко B.C. и др. - Немеша-5во, 1975. - 180 с. - г--;.

12. Дзюба В.Й., Купенко B.C... Механизация посадки картофеля ^/Картофель и овощи. -.1976. - № 3. - C.II-I3. •

1 ІЗ. Витенко В.А., Куценко B.C., Осипчук А.А. Основные итога 'исследований по картофелю //Культура картофеля в различных точвенно-климатических зонах: Науч. труда НШКХ. - М. - 1976. -

Зыл.ХХУП. - С.18-25. . '

14. Технологія виробництва картоплі на промисловій основі в . Іоліссі та західних районах УРСР /Вітенко В.А., Куценко B.C., їогданов 0.І. та ін. - К.: Урожай, 1976. - 112 с. ■

V 15. І^ценко B.C., Пелих Д.Л., ГацдзійЛ.1. Ріст врожаїв іартоплі на Вінниччині //Високі і сталі врожаї картоплі. - К. -[977.- - С.54-58. ■ у с .... . .

. 16. Дзюба ВЛІ., Куценко B.C., Тищенко Г.Н..и др. Операцисн-

шя технология возделывания и уборки семенного, картофеля в колхозе "Дружба" Чернобыльского района Киевской, области. - К., 1976. -[04 с. .......

17. Типовые перспективные технологические карты по возде-

лыванию и уборке картофеля на 1976-1980 гг. /Писарев Б.А., Кириллов Е.Н., Куценко B.C. и др. - М. т 1977. - НО с. ' : =

18. Куценко B.C., Лепеха В.Г. Вплив прометрину на врожай

картоплі при різних способах догляду за посівами //Картоплярство. - К., 1978. - Вип.9. - С.74-76. , : .

19. Вітенко В.А., Власенко М.Ю., Куценко B.C. та ін. Картопля. -К., І978. - 238 с. •

20. Технологія виробництва продовольчої картоплі на промисловій основі в Поліссі та західних районах УРСР /Болілий П.П., Богданов О.І., ..., Куценко B.C. та ін. - Київ, 1978. - 47 с.

21. Куценко B.C., Лепеха В.Г. Система мер по борьбе с сорняками в процессе ухода за посадками картофеля в условиях Полесья Украины //Технология производства картофеля в Нечерноземной зоне: Научные труды НИИКХ. - М., 1978. - Вып.32. - С.42-46. .

22. Куценко B.C., Лепеха В.Г.' Ефективність різних способів

обробітку грунту лід картоплю на Поліссі України //Картоплярст-. во. - К.: Урожай, 1979. - Вип.ІО. - С.Є2-84. : . ..

23. Куценко B.C..і Кийкова З.В. .Вплив способів садіння картоплі на урожай бульб ,в Лісостеву України//Картоплярство.К.,

1979. - Вип.ІО. - С.70-73. V;.V--;';.,:':;-уКу У/.'.'

24. Куценко B.C., Михайлова Г.Д. До питання програмування оптимальної густоти насаджень картоплі //Картоплярство. - К.,

1980. - Вип.ІІ. - С.68-71; \ у- ./'.'y'V, . і.

25. Куценко B.C., Лепеха В.Г. Взаємовплив рослин картоплі

і бур"янів у посівах при різній густоті насаджень //Картоплярство. - К., 1980. - Вип.ІІ. - С.62-66.-W'

26. Куценко B.C., Заєць В.І.. Прогресивна агротехніка кар-,

топлі. - К.: Урожай, 1980. - 55 с: '■ /

27. Прогресивна технологія виробництва продовольчої картоплі на Поліссі та в західних районах України /Алексеев Л.О., Богданов В.1., ..., ^упенко B.C. та ін. - К.: Урожай, 1980. - 43 с.

28. Коваль Ю.В., Куценко B.C. Интегрированный способ борь-

бы с колорадским жуком и сорнякоми путем присыпания почвой всходов картофеля в Полесье и западных районах УССР: /Методические указания/. - К., 1980. - 6 у./;, ■/; У.':' У; ••

29. Прогресивна технологія виробництва картоплі /Бойко М.С. Зерменко С.Я., Куценко.B.C. та ін. - К.: Урожай, 1981. - 87

.. 30. Технологические-, мероприятия по переводу колхозов Мен-ого района на индустриальную технологию производства семенного ртофеля /Петренко В,.Я., Селюк И.А., Куценко B.C. и др. - Мена,

BI. - 76 с. . , ...

: 31. Власенко Н.Е., Куценко B.C., Ковальчук B.C. Рекоменда-и по прогрессивной технологии производства картофеля в зоне По-сья Украинской ССР. - К., 1982. - 31 с.

. 32. Рекомендации по прогрессивной технологии производства одовольственного картофеля в Полесье Украины /Алексеев Л.А., гданов А.И., ..., Куценко B.C. и др. - М?: Колос, 1982. - 32 с.

33. Куценко B.C., Шарапа М.Г., Кийкова З.В. Ефективність діння картоплі в попередньо нарізані гребені на чорноземних унтах Лісостепу України //Картоплярство. - К.: Урожай, 1982. -п.ІЗ. - С.59-61. ■ : , ; . • .

- 34. Научные основы ведения сельского хозяйства зоны Полесья, едгорных.и горных районов Карпат УССР в системе агропромышлен-го комплекса /Хорунжий М.В., Богданов Г.А., ..., Куценко B.C. др. - К-: Урожай, 1982. - 359 с. -

. 35. Научные основы ведения сельского хозяйства, зоны Лесосте-

УССР в системе агропромышленного.комплекса /Хорунжий М.В., гданов Г.А., ..., Куценко B.C. и др. - К.: Урожай, 1982. - 383 с. . ..36. Куценко B.C.- Итоги разработки и внедрения зональных юмышленных технологий производства картофеля на Украине //Раз-бот'ка индустриально-поточных технологических процессов и средств’ ханизации для производства и хранения картофеля: Научно-техни-ский бюллетень Сибирского отделения ВАСХНШЬ - Новосибирск,

82. - Вып.40, 41. - С.37-42. . .

37. Регулятор роста растений /Карабанов Ю.В.-, Жукова П.С., цёнко B.C. и др. //Авторское свидетельство ЇЇ 986372. - 1982.

38. Індустріальна технологія виробництва картоплі у Лісосте-

"/Богданов О.Г., Вітенко В.А., Куценко B.C. та ін. - К.і Урожай, ■83. - 37 с. ■■ : ■■ '

V 39. Завгороднхй А.Ш., Захаревич Д.С., Куценко.B.C. и др.. ітодические рекомендации по прогрессивной технологии возделыва-[я картофеля* - Киев, 1983. - 17 с. -

.- 40. Куценко B.C. Разработка и. внедрение энергосберегающих ;хнологий в картофелеводстве //Проблемы и пути повышения эффек-[вности использования топливно-энергетических ресурсов в отрас-

лях народного хозяйства республики: Тезисы "докладов республиканской научно-технической конференции. - К. , 1983. - Вып.2. - .

С.48-49. . . - ■■■■'':' V. , V. '

41. Куценко B.C., Войтенко Г.Ф. Присипання сходів картоплі

як захід боротьби з бур"янами //Картоплярство. - К.: Урожай, .. 1983. - Вип.14. - С.48-5І. ■' ;. - > ^ д :.

42. Способ регулирования роста растений картофеля /Куцен-

ко B.C., Лепеха В.Г., ..., Федорова Г.К. и др. //Авторское свидетельство № 1045877. - 1983. - - /' ‘ ; . . ...

43. Методические рекомендации по проведению исследования с картофелем /Пика Н.А., Батюта В.И., Куценко B.C. и др.: - К.,

1983. - 214 с. _ ' ' , У-. '"./У "ч У,'

44. Куценко B.C. Прогресивна агротехніка картоплі. - К.:

Урожай, 1984. - 61 с. . -. . . . - . . . . , :

45. Куценко B.C., Промышленная технология на полях Украины //Картофель и овощи. - 1984. - №.5.;- С,19-20. • у.: -Ч-.■■:v .

, 46. Куценко B.C. Гербициды и урожай //Картофель’ и овощи. -

1984. - » 7. - С.7. .д -/■ — V"/ ;:-У. д v'

47. Куценко B.C. ; Пути совершенствования технологии производства картофеля в условиях Барышевского района //Производству : картофеля - научно-обоснованную.технологию, г-Барышевка, 1984. -■

' С.4-6. . /.

48. Методичні рекомендації по виробництву картоплі за індустріальною технологією в колгоспах і радгоспах Української РСР /Алексеев Л.О.і Богданов О.Г., ..., Куценко B.C. та ін. - К.,

' 1984. - 108 с. уУ > V'І 't:- ■:

" 49. Рекомендації по виробництву картоплі за індустріальною

технологією в колгоспах і радгоспах Української РСР /Сухомлінов Л. Алексеев Л.О., Куценко В.С.: та ін. - К,: Урожай, 1984.

101 с. -

50. Фенофазы, периоды роста, развития, растений.и условия; формирования 300-центнерного урожая картофеля: Рекомендации " /Богданов А.И. , Власенко Н.Е. , Куценко B.C. и др.-К., 1985. - .

- ' .51. Методические рекомендации об особенностях выращивания сельскохозяйственных культур в агрометеорологических условиях. ■

' 1985 года в хозяйствах Киевской области; /ТитаревЮ.Г., Рогуль- ■ ский С.И., ..., Куценко B.C. и др. - К., 1985. - 46 с. •, "

52. Довідник картопляра /Вітенко В.А., Куценко B.C., Батю-

В.Г. та ін. - К.: Урожай, 1985. 198 с. ■

53. Куценко B.C., Шарапа М.Г., Кийкова З.В. Ефективність

зних способів підготовки грунту, садіння та догляду за посівана чорноземних грунтах Лісостепу України //Картоплярство. -:'Урожай, 1985. - Вип.Іб; - С.50-52. ... ■

54. Рекомендации по прогрессивной технологии возделывания ртофеля в Полесье Киевской области /Козаченко Б.А., Захаре-

ч Д.С., ..., Куценко B.C. и др. - К., 1985. - 24 с.

55. Витенко В.А., Куценко B.C.., Щелевание - важный агроме-оративный прием //Картофель и овощи. - 1986. - № 2. - С.20-21.

_ 56. 0.51.17.04.15; 0.51.17.04.I5.H І в. Обгрунтувати опти-льні схеми садіння картоплі з застосуванням ёнергонасичених акторів. Перевірити різні схеми садіння в умовах дослідного робництва і видати рекомендації по схемах садіння і агрої’ехніч-

вимоги на засоби механізації (І98І-І985 pp.) /Куценко B.C., заченко Б.О., Войтенко Г.5. та ін. -.М., 1986. -23с.

ТЩ., інв. » 02870037608. : .

. 57. Типовые технологические карты выращивания сельскохозяй-венных культур в хозяйствах Киевской области /Сайко В.З., Со-ренко Н.В., Куценко B.C. й др. - К., 1986. - 217 с. .

,58. Куценко B.C., ІІарапа М.Г. Вплив способів садіння на ояай картоплі //Картоплярство. - К.: Уродай, I98S. - Вип.І7. -30-32. . д . ■ ■ ■

59. Операційна.технологія виробництва картоплі /Дзгаба В.І., тюта В.Г., Куценко В.С; та ін. - К.: Урожай, 1987. - 200 с. v 60. Справочник картофелевода /Замотаев А.И., Воловик А.С., .... ценко B.C. - М.: Агропроииздат, 1987. - 349 с. '

; 61. Куценко B.C., Шарапа М.Г., Войтенко Г.<5. , Вивчення пря-ї дії та післядії гербіцидів на урожай та насінні якості картоп-.//Картоплярство. - К, , 1987. Вип. 18. - С.42-47. ■ •

- 62. Довідник, ланкового по вирощуванню картоплі. /Волков В.Д,, ценко B.C.,- Дзюба В.Г. та ін. - К.: Урожай, 1987. - 248 с.

63. Ресурсосберегающая технология производства картофеля: тодические рекомендации /Витенко В.А., Куценко B.C., Кононучен-

В.В., КалицкиЙ П.Ф. - Немеиаево, 1987. - 7 с.

64. Нормативная продолжительность механизированных полевых льскохозяйстзенных работ /Беймос-В.М»^ Ермолаева Н.А., ...,

«л -

Куненко B.C. и др. - М., 1987.-12 с.

65. Методические рекомендации по сокращению потерь-карто-

феля и овощной продукции /Куценко B.C., «адорец Б.П., Оверчук П.: и др. - К.,'1988. - 23 с.! ; - - - . ■

66. Пути сокращения потерь картофеля в системе Госагропрома Украинской‘ССР /Куценко B.C., Федорец Б.П.', Оверчук П.В., . Романенко Н.Е. //АПК: Экономика, управление. - 1988.- №10. - с.95-9

67. Залежність урожайності картоплі, сортів Світанок київський, Луговська і Зарево відгустоти стеблостою /Куценко B.C.,, . Шарапа М.Г.., Войтенко Г.§.Кравченко З.В., //Картоплярство., - К.

1988. '- Вип.19. - с.29-31. .;. . .' ' . - ' v:'•Y-

. 68. Куценко B.C.,, Еврапа Н.Г. Элективные способы и техно-

логические приемы борьбы с.сорняками на посевах картофеля: /Реко мендации/. -К., 1989.'- 4 с. ' , , .. . .

' 69. Дог. 15 219.. Розробка і-впровадження сортової агротехніки окретх сортів картоплі, яка забезпечує високу урожайність, придатність до тривалого зберігання з одночасним, збереженням добрих смакових якостей /Куценко "B.C., Шарапа М.Г., Войтенко Г.5. та ін. М., 1989.-686— ВНТЙ,' гнв. й 02900044318. - .,

. .. 70. Куценко B.C., Кононученк.о В.В.,. Калйцкий П.-5. Интенсив-

ная ресурсосберегающая.Технология производства картофеля. - К.,

1989. - 4 с. .'/..''Г,.;'

7Г. Куценко B.C., Шарапа М.Г., .Кравченко В.В. Боротьба з. бур"янами на посівах картоплі: ’/Плакат/. - К., 1989..

72. Картопля /Вітенко в.А.,' Куненко B.C.,-Власенко М.Ю. та

ін. - К.: Урожай, 1990. - 256 с. ,' ' ; V • '

73. Куценко B.C., Шарапа К.Г., Бастрычез П.С. Комплексная

система борьбы с сорняками //Картофель и овощи. - 1990.- ё 3.-

с. 42-43.. /V;. '--у':'л-'w• ^ ■

' .74. Куценко 3.С., Еарапо 'К.Г. Гербіияди для ресурсозбері-

гаючої технології впрошування картоплі. - К., IS90. - 3,с. .

75. Резерви'скорочення, втрат.'продукції .в рослинництві /Ро-

маненко !•!.€., Грушко 3.1., .... Куценко З.С. та ін..-»- К., 1990.232 с. .V- - -j.V- 'уУууУ^^:УУУу:^:'-'Ґ

76. Довідник картопляра '/Кучко!А.А., :Куне,І!5{0 B.C.',', Осип-,

чут А.А. та. ін.' К-:;Урожай; 1991. 231 ■,c.'".vу;':[,у}'.,

' 77. Куценко B.C. , Сарапа М.Г. , -Кравченко В.В. Вплив меха-

нічних пошкоджень ларостків бульб на продуктивність картоплі //Кг топлярство. - К.; Урожай, 1990. - Бип.2І. - с.49-51. АЯЯ

.78. Температура грунту і строки садіння картоплі /Куцен-B.G., Шарапа М.Г., Кравченко В.3., Зойтенко Г.<5. // Картоп-:ство.-К., 1991. - Вип.22. ~ с.ЧЗ-46.

' 79. Способ выращивания картофеля /іарапа Н.Г., Мороз И.Х., юнученко В.В., Куценко B.C. //Авторское свидетельство [722275. - 1990. ^ ; . -

. 80. Куценко B.C., Кравченко В.В. Залежність урожаю насінних іьб від густоти стеблостою при завчасному знищенні бадклля картоплярство. - К., 1992. - Ійп.23. - с.51-55.

81. Куценко B.C., Войтенко Г.Ф. Вплив гербіцидів на урожай ітоплі при' садінні цілими і різаними бульбами //Картоплярство. -1993. - Зип. 24. - с. 42-*й.

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

нгошізашя аігоішщеюзів КАРТОПЛЯНОГО ПОЛЯ ГРИ МАШИННІЙ танмогі І ВИРОЩУВАННЯ :

Ядповідальяий за вшааня от. наук, співроб. відділу > оільського господарства Т.В. Новак . .

Цдписано до друку 18.03.93. Формат 60x84 І/І6. Папір друк, фсетний друк. Ук.друк.арк. 2,56. Тираж 150 при». Зам. 685в.

крІНТЕІ, 252І7І, КяІв-171, вул. Горького, 180.

Ш корпорації УярНГІ, 252І7І Київ 171» вул. Горького. 180.