Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Обоснование защиты ячменя от вредителей в условиях Центральной Лесостепи Украины

ВАК РФ 03.00.09, Энтомология

Автореферат диссертации по теме "Обоснование защиты ячменя от вредителей в условиях Центральной Лесостепи Украины"

* Національний аграрний університет

Шкаруба Сергій Миколайович

УДК 632:772/477/

“Обгрунтування захисту ячменю від шкідників о умовах Центрального Лісостепу України

03.00.09 - ентомологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-1998

Робота виконана в Національному аграрному університеті на кафедрі фітофїірмаколегії та зоології.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор Доля Микола Миколайович, Національний аїрарний університет, завідувач кафедри фітофармакології та зоології

Офіційні опоненти: доіггор сільськогосподарських наук ' Шелестова Валентина Сергіївна,

Національний аграрний університет, доцент кафедри ентомології та біологічного захисту,

кандидат біологічних наук .

Круть Валерій Олександрович, .

вчений секретар - зав.сектором селекції і генетики Української академії аграрних наук

Провідна установа: Полтавський сільськогосподарський інститут,

“ кафедра екології та ботаніки, Міністерство

агропромислового комплексу України

Захист дисертації відбудеться 1998 р. о 10 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий -Н. 1998 р. \

Вчений секретар , . г ■ ,

спеціалізованої вченої ради ЛФ/СА*— В.І. Менджул

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збільшення виробництва зерна ячменю є важливішим народногосподарським завданням, виконання якого на сучасному етапі розвитку сільського господарства можливе шляхом впровадження у виробництво прогресивних технологій вирощування ячменю, науково обгрунтованого і ефективного використанням прийомів хімізації, зокрема систем добрив та захисгу рослин. З підвищенням ефективності виробництва особливу роль має покращення якості зерна. Добрива на рівні з іншими факторами хімізації сільського господарства впливають на формування ценозів колосових куль-.-ур і є одним з важливих факторів, від яких залежать умови розвитку як рослин, так і розмноження шкідливих організмів. Цей вплив проявляється у створенні відповідного мікроклімату в посівах, морфо-фізіологічних властивостей рослин, зміщенні фенологічних фаз їх розвитку. Ка велику групу шкідників ячменю добрива діють безпосередньо. У зв’язку з цим всебічно обгрунтоване застосування добрив є важливою умовою оптимізації як технологій вирощування колосових у цілому, так і систем інтегрованого захисту ячменю від шкідливих видів комах.

Вплив добрив і засобів захисту рослин на чисельність, шкодочинність і розмноження рослиноїдних комах достатньо висвітлені в значній кількості робіт вітчизняних та іноземних авторів, але свідчення по цьому питанню одержані в різних кліматичних і грунтовнх умовах і часто носять різноманітний та суперечливий характер. Спроба з’ясування і узагальнення показників впливу комплексу систем добрив та захисту рослин на розмноження комах, уточнення механізму цього впливу в контрольованих умовах, встановлення загальних закономірностей формування ентомо-комплексу ячменю стало основою для написання цієї праці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводили згідно тематики кафедри, яка має державну реєстрацію за № 0196 и 013083.

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень - оптимізація системи захисту ячменю від основних шкідників на полях з різним агрофоном при сучасному землеробстві в Лісостепу України. При цьому були виконані слідуючі завдання: вивчені особливості формування видового складу основних шкідників ярого ячменю в умовах інтенсифікації' його вирощування; уточнені особливості розмноження та фенологія основних видів шкідливих комах залежно від вмісту в фунті діючих речовин добрив; вивчено вплив зерно-бурякової сівозміни на видовий склад та чисельність шкідників ярого ячменю; розроблені моделі оцінки впливу агрохімічних факторів і умов живлення ячменю та абіотичних екологічних факторів на чисельність і шкодочинність основних шкідників по етапах органогенезу рослин; розроблені моделі сезонного прогнозу розмноження внутрішньостеблових і грунтових шкідників ячменю в регіоні досліджень.

Каукоеа новизна одержаних результатів. Проведено уточнении сучасних особливостей формування видового складу основних шкідників ярого ячменю, їх значення в умовах використанім інтенсивних технологій виробництва зерна ячменю в умовах Лісостепу України. Встановлено рівняння регресій для аналізу впливу агрохімічних умов живлення та деяких абіотичних факторів на чисельність і шсодочинність основних шкідників ярого ячменю. Проведено аналіз і оцінку факторів, які сприяють збільшенню заселеності посівів ярого ячменю внутрішньостебловими шкідниками. Вивчено та проаналізовано пошкодженість культури і кількість основних шкідників залежно від виду та норм внесення добрив і вшгту в грунті важках металів. Розроблені математичні моделі та рівняння регресії сезонного прогнозу розмноження шкідників ячменю в Лісостепу України.

Практичне значемш одержаних результатів. Приведені в дисертації результати досліджень можуть бути використані для визначення ролі комплексу факторів інтенсифікації рослинництва в розмноженні та регулюванні заселеності ярого ячменю ' основиими шкідниками стебел, сисиими та грунтовими видами комах-фітофагів на різних агрофонах. Розроблені математичні моделі сезонного прогнозу чисельності та шкодочинності основних шкідників ярого ячменю з урахуванням ’агрохімічних умов живлення культури та абіотичних факторів,- які можуть бути використані у виробництві ;ля складання відповідних сезонних прогнозів, оптимізації та планування системи захисту культури від шкідливих комах.

Особистий внесок з добувача. Приймав безпосередню участь у проведенні експериментів по темі дисертації та аналізі, узагальненні і описанні літературних джерел та одержаних результатів досліджень і оформленні дисертаційної роботи..

Апробація результатів дисертації Матеріали дисертації доповідались на наукових конференціях: “Оптимізація пестицидного. навантаження в інтегрованих системах захисту цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур бурякової сівозміни від шкідників, хвороб та бур’янів" (Київ, 1995); “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах” (Київ, 1996); конференціях професорсько-викладацького складу НАУ в 1994, 1995, 1996, 1997 роках та на ювілейній конференції професорсько-викладацького складу НАУ, присвяченій 100-річчю університету та 35-річчю факультету захисту рослин.

Публікації. Результати наукових досліджень по дисертації опубліковані в трьох статтях в наукових журналах і в матеріалах двох науково-практичних конференцій -

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 5-й розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Вона має обсяг ,150 друкованих сторінок без переліку використаних джерел і включає 9 таблиць. 24 рисунки та 7 додатків. Список використаних джерел складає 220 найменувань, в тому числі 75 іноземних авторів.

з

Основний зміст роботи

1. Огляд літератури за темою. Подається огляд літературних джерел щодо формування ентомокомплексу фітофагів ярого ячменю і методи, регулювання його чисельності. Формування видового складу шкідливих комах ячменю та їх шкодочинності залежно від кількісного і якісного застосування органо-мінеральшгс добрив, які наряду з абіотичними та іншими факторами можуть впливати на чисельність фітофагів, вивчено ще не повністю, тому виникла необхідність вивчення цієї проблеми в конкретних умовах Центрального Лісостепу України.

2. Матеріал, методи та умови проведення досліджень. Дослідження

проводили в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету на стаціонарному досліді кафедри агрохімії на посівах ярого ячменю сорту ‘Дружба’ в 1994-1996 роках. ' '

Під ячмінь основне удобрення не вносилось. Культура використовувала післядію органічних добрив, внесених в сівозміні. В посіві на всіх варіантах (крім варіантів 12 і 1) вносили в рядки на вар. 2 по Рю, на вар. З - РіоКіо, на вар. 4, 6, 8, 11 в кількості МщРюКю в.формі аміачної селітри, суперфосфату гранульованого і 40%-ної калійної солі [Розстальний В.Є., 1994]. В типовій зерно-буряковїй сівозміні за ротацію вносилось органічних добрив з розрахунку 13 т/га. Схема насиченості органо-мінеральними добривами посівів ячменю відрізнялась по варіантах кількістю внесених мінеральних добрив та їх співвідношенням з органічними добривами і засобами хімічного захисту рослин. Система хімічного захисту ■ ячменю передбачала комбіноване протруєння насіння проти грунтових фітофагів (Промет, 400- 2.0 кг/г) та збудників захворювань: сажки,

гельмінтоспоріозу, фузаріозу".ін. (Вітавакс, 200 75% з.п.ч-2.5 кг/т). В період, вегетації застосовували Тілт, 25% к.е. - 0.5 кг/га проти комплексу захворювань (борошниста роса, іржа, септоріоз, плямистості та ін.). Проти бур’янів застосовували гербіцид Сатіс, 18% з.гт. - 0.15 кг/га.

Об’єктом досліджень були основні шкідливі види комах агробіоценозу ярого ячменю, який знаходився, під постійним впливом погодних умов, систем добрив, інгібіторів нітріфікації, хімічного та механічного складу грунту, сучасних засобів Захисту рослин, зоофагів та ін. Для проведення робіт по темі використані методики польових та лабораторних досліджень (Косов, Поспелов, 1958; Мегапов, 1968; Поляков та ін., 1984; Арешнікоа та ін., 1985: Танський, 1988; Васильєв та ін., 1989). •

Кореляційний зв’язок чисельності основних шкідників ячменю із вмістом в грунті поживних речовин, добрив та деяких важких металів в грунті і рослинах, показників погоди, а також зв’язок чисельності і шкодочинності комах з структурними показниками урожаю ярого ячменю вивчали методом регресійного . аналізу. Статистичний аналіз експериментальних дащіх проводили на ЕОМ-1035 і персональному комп'ютері типу ІВМ методом дисперсійного аналізу (Доспехсп, 1985).

3. Залежність динаміки чисельності та шкодочинності основних шкідливих комах ярого ячменю від застосування різних форм і норм добрив та хімічних засобів захисту рослин.

3.1. Вплив добрив та хімічних засобів захисту рослин на пошкодження ярого ячменю опомаою пшеничною. В середньому за 19941996 роки досліджень основним внутрішньостебловим шкідником ячменю була опоміза пшенична, личинки якої пошкоджували до 15.6% головних стебел. Це встановлено на фоні післядії 13.0 т/га органічних добрив з внесенням повної норми мінеральних туків (вар. 4). На

варіантах, де вносили меншу кількість мінеральних добрив, спостерігалось зменшення числа пошкоджених рослин цим фітофагом. На варіанті, де на фоні органічних добрив вносили лише фосфорні в кількості 83.5 кг/га, пошкодженість ячменю опомізою пшеничною складала 12.9і.*,. В контрольному варіанті кількість пошкоджених рослин не перевищувала 8.2% (табл. 1). Число пошкоджених усіх стебел опомізою пшеничною достовірно корелювало з кількістю пошкоджених рослин по варіантах. Найменшим воно було на варіанті 8, де на фоні післядії тієї ж кількості органічних добрив вносили повну норму мінеральних' добрив та застосовували систему хімічного захисту рослин. Кількість пошкоджених стебел на цьому варіанті не перевищувала 1.7% (табл. 1).

Таблиця 1 - Вплив добрив і засобів захисту рослин на пошкодження ячменю личинками опомізи пшеничної (Київська обл., Васильківський р-н.,

Агростанція НАУ, середнє за 1994-1996 рр.)

*2 ва- рі- ац- та Варіант Кількість личинок, екз/м2» середнс Зі 1994-199С РР. Пошкоджено рослин, % по роках /кількість личинок, екз/м2 Пошкоджено усіх стебел, % по роках

1994 1995 1996 В середньому за 19941996 рр. 1994 1995 1996 В серед ньому за 1994* 1996 рр.

12 Контроль Зі.8 0.7 7.4 16.5 «.2 0.3 ЗЛ 6.8 3.36

1 Післядія гною, 13.0 т/га 35.1 5.0 5.9 16.3 9.06 3.0 2.8 7.2 4.36

2 Те Ж +Рц з 50.0 і 0.7 7.4 20.6 12.9 3.8 3.5 8.6 5.3

3 “‘“+Р|Ї5К«Т 26,7 4.7 4.7 11.3 6.9 1.5 2.3 4.5 2,7

4 ** *и + N(0^3 58.4 18.2 7.7 29.3 15.06 4.5 3.0 ; її.7 6.4

6 “ » “ 4 Ы|2оР|25 їКмі 5 27.9 3.3 3.6 14.8 7.2 1.2 1.6 5.0 2.6

8 " - " + „ ,К|57 + система хімічного захисту рослин 20.3 4.5 1.8 9.6 5.3 1.0 0.8 3.3 1.7

11 Ь’Ж,Р») }К|< ? 30.6 5.5 3.6 14.6 7.9 1.5 1.3 8.0 3.6

НІРом • 29.9 11.4 4.0 7.7 7.7 3.1 1.7 3.7 2.8

3.2. Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин на пошкодження ячменю личинками хлібного пильщика звичайного. Найбільша пошкодженість рослин фітофагом відмічена на неудобрених ділянках, де цей показник складав 5.2%. Дещо меншим було число пошкоджених рослин на варіантах і і 2 (4.1% і 4.8% відповідно), де мінеральних добрив не застосовували зовсім (вар. 1), або застосовували тільки фосфорні туки (вар. 2). На рівні контролю (5.1%) було пошкоджено шкідником рослиіі ячменю на 4му варіанті, де вносили оптнмзл>ну кількість органічних і мінеральних добрив.

На інших варіантах досліду, де на фоні післядії 13.0 т/га органічних добриі! вносили підвищену кількість мінеральних добрив (вгр. 6), або оптимальну і'х кількість і не вносили органічні добрчна (вар. 11), та на варіанті 3, де на такому ж фоні органічних і мінеральних добрив ще застосовували хімічні засоби захисту рослин, пошкодженість рослин личинками ' пильщика була мінімальною або зовсім не спостерігалась (табл. 2).

Таким чином, при внесенні повних або підвищених норм мінеральних туків на фоні післядії органічних добрив проявляється тенденція до незначного зменшення помкодженості рослин ячменю личинками хлібного пильщика звичайного порівняно з контролем.

Таблиця 2 - Вплив систем добрив і засобів захисту рослин на пошкодження ячменю личинками хлібного пильщика звичайного (Київська обл., Васильківський р-н., Агростанція НАУ, середне за 1994-1996 рр.)

Кї ва- рІ- ан- та Варіант Кількість личинок, екз/мг, сере дне за 19941996 рр. Пошкоджено рослин, % '10 роках Пошкоджено усіх стебел, % лс роках

1994 1995 1996 В середньому за 199419*6 рр 1994 1995 •996 В середньому за і 9941996 рр.

(2 Контроль 20.1 2.0 7.1 6.6 5.2 0.8 2.8 2.1 1.9

Післядія гною» 13.0 т/га 15.9 2.2 6.8 3.2 4.1 1.0 2.6 1.1 !.6

2 Теж+Рпі 18.6 4.7 6.6 3.1 4.8 2.3 2.5, 0.8 1.9

3 8.5 0 3.4 3.3 2.2 0 1.1 І.С 0.7

4 “'“ + Н,0Р.йК„7 19.8 !.9 6.4 6.9 5.1 0.8 2.5 2.1 1.8

6 " - “ + Ы120рЦ5 г&Ш5 іб.О 0 3.4 6.4 3.3 0 1.2 1.5 0.9

8 “ - и + Ы,,Р+ система хімічного захисту рослин 0 1.2 1.7 1.6 0 0 0 0 0

II 0 0 0 0 0 [ 0 0 0 0

НІРом 15.2 0.79 2.39 2.3 3.8 0.66 0.82 0.88 1.5

3.3. Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин на чисельність дротяників. В середньому за 1994-1996 роки при проведенні весняних обстежень .заселеності посівів ячменю дротяниками була виявлена закономірність збільшення чисельності цих комах на варіантах, де добрива взагалі не вносили - на контрольному варіанті (17.3 екземпляри на 1 м2) та на варіанті, де вносили лише органічні добрива (14.6 екземплярів на 1 м2) -варіант 1. Внесення на фоні післядії органічних, мінеральних добрив в різних співвідношеннях і кількостях сприяло зниженню чисельності дротяників на посівах ячменю. Так, при внесенні лише фосфорних добрив в кількості 83.5 кг/га(вар. 2), та фосфорних і калійних відповідно по 83.5 і 85.7 кг/га викликало зменшення чисельності дротяників до 10.6 екземплярів на І м2, а внесення збалансованої оптимальної норми мінеральних добрив -МмРвЗ.' 5Кв5.7 (вар. 4), сприяло подальшому зниженню чисельності дротяників до 9.3 екз/м2, а з застосуванням підвищеної норми мінеральних добрив -Т^і2оРі25.2Кізі.5 - до 8 екз/м2 (вар. 6). На варіанті, де застосовували лише мінеральні добрива в оптимальній нормі, але без фоку органічних добрив (вар. 11), чисельність дротяників була також мінімальною і складала всього 4 екз/м2. Аналогічна чисельність дротяників була виявлена також на варіанті 8,

де на фоні системи добрив застосовували систему хімічного захисту рослин (табл. 3).

Таблиця 3 - Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин на чисельність дротяників на посівах ячменю при весняних обстеженнях (Київська обл., Васильківський р-н., Агростанція НАУ, 1994-1996 рр.)

№ п/п Номер варі- анту Варіант Кількість личігаок, екземплярів на 1 м1 по роках

1994 1995 1996 середпс за 1994-1996 рр.

1 12 Контроль 12.0 20.0 і 20.0 17.3

2 1 ■ Післядія гною 13.0 т/га 12.0 16.0 16.0 14.6

3 2 ТеЖ + РИ; 8.0 12.0 12.0 10.6

4 3 + Р«3 5К15 7 8.0 12.0 12.0 10.6

5 4 * ^80^03 4.0 8.0 16.0 9.3

6 6 + МімРі25 3К138.5 4.0 12.0 8.0 8.0

7 8 5К|з,7 -*система хімічного захисту рослин 4.0 4.0 4.0 4.0

8 11 *^85.7 4.0 4.0 4.0 4.0

НІР09! ■ 12.95 11.89 10.77 11.87

Осіяні розкопки по виявленню чисельності дротяників свідчать про аналогічну закономірність зміни чисельності цих шкідників по варіантах в залежності від застосування органічних та мінеральних добрив, яка постерігалась при весняних обстеженнях, але величина кількості цих комах була дещо нижчою (табл. 4).

Таблиця 4 - Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин на чисельність дротяників на посівах попередника ячменю при осінніх обстеженнях (Київська обл., Васильківський р-н., Агростанція НАУ, 1994-і 996 рр.)_______

№ п/п Номер варі- анту Варіант , — _ гг., Кількість личинок, екземплярів (Ш 1 и2 по роках

1994 1995 1996 сергднс за 1994-1996 рр.

1 12 Контроль 12.0 16.0 16.0 14.6

2 1 Післядія гною 13.0 т/га 12.0 12.0 16.0 13.3

3 2 ТЄЖ + Р835 8.0 8.0 16.0 10.6

4 3 + Р«3 5^85.7 8.0 8.0 12.0 9.3

5 4 + N«>^11 7 4.0 12.0 12.0 9.3

6 6 + N120^1252^138! 4.0 8.0 4.0 5.3

7 8 + Н(0Р„ )Кз$ 7 ^система хімічного захисту рослин 4.0 4.0 4.0 4.0

8 11 5^*5.7 ‘ 4.0 4.0 4.0 4.0

НІРоя 12.43 11.89 4.8 9.76

3.4. Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин ;а пошкодження ячменю личинками коваликів. Найбільша пошкодженим ь рослин ячменю дротяниками спостерігалась на контрольному заріаигс екжідзла 1.46%. Внесення повної норми мінеральних добрив - N,0?,, ,К«5 7 да

фоні післядії 13.0 т/га гною (вар. 4) призводить до мінімальної кількості пошкоджених рослин, а внесення такої ж кількості мінеральних добрив не на фоні післядії органічних добрив (вар. 11) повністю захищає ячмінь від пошкоджень личинками коваликів. Аналогічні результати відмічені при застосуванні хімічних засобів захисту (вар. 8) (табл. 5).

Таблиця 5 - Вплив добріш і засобів хімічного захисту рослин на пошкодженість рослин ячменю дротяниками (Київська обл., Васильківський р-н., Агростанція НАУ, середне за 1994-1996 рр.)___________________________

№ п/п № варіанту Варіант Пошкоджено рослин, % по пеких

1994 1996 1995 в сгредт.за 1994-19!>б№.

1 12 Контроль 0.8 1.8 1.8 1.46

2 1 Післядія гною, 13.0 т/га 0.0 1.6 0.8 0.8

~ТІ 2 “Те ж” +Р83 5 0.0 0.8 1.7 0.83

4 3 +Р8з,:Кв5 7 0.8 1.0 0.8 0.86

5 4 0.0 1.3 г 0.0 0.43

6 6 +М|2оРі23 2К.|38.5 1.0 0.5 1.1 0.86

7 8 +■ НюРн 5X35.7 + система хімічного захисту рослин 0.0 0.0 0.0 0.0

8 Н ^*0^*83 5^85.7 0.0 0.0 0.0 0.0

НІРо95 1.5 2.9 2.0 2.2

3.5 Вплив добрив і засобів хімічного захисту рослин на чисельність деяких сисних шкідників ячменю. Із сисних шкідників на ячмені найбільш поширеними були велика злакова попелиця та трипс пшеничний. Середня чисельність великої злакової попелиці за 1994-1996 роки коливалась по варіантах досліду. Максимальна кількість її спостерігалась на контролі, а також на варіанті б, де на фоні післядії 13.0 т/га гною вносили підвищену норму мінеральних добрив МігоРігз.гКш.} та на варіанті 11, де вносили лише мінеральні добрива. Чисельність попелиці на цих. варіантах складала 7Л;

7.5 та 8.8 екземплярів на 10 колосах. На варіантах, де мінеральні добрива вносили в меншій кількості, чисельність злакової попелиці також зменшувалась порівняно з контролем (табл. 6).

Середня за три роки чисельність пшеничного трипса коливалась залежно від форм і норм мінеральних добрив. Найбільша його чисельність була на контрольному варіанті, де добрив не вносили, і складала 9.5 екземплярів на 10 колосах. Внесення мінеральних добрив в повній або півториразовій нормі (вар. 4 та 6), а також внесення оптимальної норми мінеральних добрив (М,80Р8Ї5К857) не на фоні органічних (вар. 11) сприяло зменшенню чисельності цього Шкідника, відповідно до 1.8; 1.2 та 3.3 екземпляри (табл. 6). Застосування рекомендованої нами системи хімічного захисту ячменю на фоні оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив (вар. 8) практично звільняло посіви ячменю від сисних шкідників. Чисельність злакової попелиці та пшеничного трипса не перевищувала 0.6 та

0.4 екз/10 колосах, відповідно (табл. 6).

Таблиця 6 - Вплив добрив і засобів захисту рослин на чисельність великої злакової попелиці та пшеничного трипса на посівах ярого ячменю (Київська обл., Васильківський р-н., Агростанція НАУ, середне за 1994-1996 рр.)

№ ва- рі- ан- та Варіант Кількість шкідників, екз.на 10 колосках по роках

1994 1995 1996 В середньому за 1994-1996 pp.

попе- лиць трил- сів попе- лииь ТрИІЬ сів попе- лиць трии- сів попе- лиць трнп- сів

12 Контроль 0.0 1.2 3.0 4.5 18.5 23 0 7.1 9.5

Післядія гною, 13.0 т/га 0.3 0.0 1.5 1.S 8.5 4.5 3.4 2.0

2 “Те ж” +Р«.з 0.0 08 0.8 28 2.0 П.5 0.9 5.0

3 “-“+Р8Г.5К*5.7 0.3 0.0 1.3 0.5 2.0 1.3 1.2 0.6

4 " * Ч0Рвз 5Кя5.7 0.0 0.3 1.3 18 5.5 3.5 2.2 1.8

6 “ - “ + Nl20Pl2J.2K.iJ8 5 1.0 0.0 4.1 1.3 17.5 2.0 7.5 1.2

8 “ * “ + ї^воРя^Км ? + система хімічного захисту рослин 0.0 00 0.5 0.5 1.5 0.8 0.6 0.4

П 8Т5^-Я5 У 2.2 00 3.7 18 10.5 4.8 8.8 3.3

ШРо 93 0.7 03 2.1 2.1 9.9 6.9 4.2 3.1

Внесенням на фоні органічних добрив мінеральних в різних кількостях і співвідношеннях можна суттєво знижувати чисельність та шкодочинність основних шкідливих комах ячменю. В умовах CAT “Обрій” Шишацького району Полтавської області підтверджена роль і значення досліджуваних факторів в формуванні елтомокомшіе/ссу ячменю по етапах органогенезу рослин. Це дозволило впровадити у виробництво нові прийоми оптимізації захисту ячменю від основних шкідників.

3.6 Вплив вмісту рухомих форм важких металів в грунті на чисельність та структуру ептомокомппексу агроценозу ячмешо. Проведені дослідження використання важкої фракції природного суглинку Коростенського родовища Житомирської області як сорбента хімічних речовин на чорноземних грунтах свідчать про те, що при внесенні 1.5-4.5 т/га вивчаємого мінералу кількість рухомих форм кадмію, свинцю, цинку та ртуті в грунті понизилась порівняно з контролем відповідно до 93.1%, 98.3%, 70.0% та 30.0%, що свідчить про позитивний вплив адсорбента на агроекологічні показники чорнозему карбонатного.

Проте, за роки досліджень достовірного впливу вмісту важких металів в орному шарі грунту на чисельність і структуру ентомокомплексу агроценозу ячменю не виявлено. Чисельність основних шкідливих комах ячмешо на варіанті з внесенням адсорбента в найбільш ефективній кількості

- 4.5 т/га не відрізнялась від такої на контрольному варіанті.

4. Математичне моделювання сезонного прогнозу розмноження основних шкідників чрого ячменю '

4.1 Залежність чисельності основних шкідливих комах від абіотичних факторів.

Оиоміза пшенична. На чисельність і шкодочинність опомізи пшеничної в роки досліджень суттєво впливала температура навколишнього середовища, особливо середніввегетаційна. В 1994 році при невисоких

показниках температури і гідротермічного коефіцієнта (ГТК) в вегетаційний період (+14.6°С і 0.82 відповідно) чисельність шкідника була найменшою (2.7 екз/м2), а пошкодженість ним рослин і стебел - мінімальною. В наступні

1995 і 1996 роки з підвищенням середньовегетаційкої температури повітря і ГТК підвищилася чисельність опомізи пшеничної до 28.7 і 64.02 екз/м3 відповідно. Сума спадів, особливо за вегетаційний період ячменю, також мала вплив на чисельність цього шкідника, найменша чисельність якого співпадала з мінімальною кількістю опадів (513 мм) в 1994 році. Збільшення кількості опадів в 1995 і 1996 рр. сприяло підвищенню чисельності опомізи пшеничної. Аналогічні закономірності відмічались також від впливу відносної вологості повітря.

Хлібний пильщик звичайний. Найменша чисельність цього шкідника спостерігалась в 1994 році при найнижчих показниках середньовегетаційної температури повітря, відносної вологості повітря та суми опадів. В наступні роки досліджень при підвищенні рівня цих факторів чисельність шкідника збільшилась до 25.6 - 27.5 екз/м2, а пошкодженість ним рослин відповідно до 6.6% та 7.1%.

Велика злакова попелиця. Погодні умови суттєво впливали на чисельність цього шкідника. В рік з найбільш сухим і жарким вегетаційним періодом ячменю чисельність попелиці не перевищувала 0.1 екз/10 колосах. Прохолодніша і більш, волога погода в наступні роки сприяла збільшенню чисельності цього фітофага до 3.0 та 18.5 екз/10 колосах відповідно в 1995 та

1996 роках. '

Пшеничний грипе. В відносно сухий і жаркий вегетаційний період ячменю 1994 року кількість трипса була мінімальною (1.25 екз/10 колосах). Подальше зменшення в 1995 і 1996 роках температури повітря і підвищення кількості опадів та відносної вологості повітря сприяло збільшенню чисельності трипса до 23 екз/10 колосах.

Дротяники. В цілому на контрольному варіанті, як і при обліках чисельності інших комах, збереглися закономірності впливу зміни навколишнього середовища на динаміку чисельності цих комах. В більш сухий і теплий 1994 рік їх чисельність не перевищувала 12 екз/м2, а в відносно прохолодніші та більш зволожені 1995, 1996 роки кількість дротяників підвищувалась до 20 екз/м2.

4.2 Моделі прогнозу кореляційного зв’язку, чисельності та пошкодзхеності рослин комахами з показниками структури урожаю ярого ячменю. В умовах 1994-1996 р.р. встановлена кореляційна залежність показників структури врожаю ярого ячменю від чисельності та пошкодженості кого рослин і стебел основними шкідливими комахами та допомогою обчислень на ЕОМ по методу “найменших квадратів”. Рівняння регресії кореляційного зв'язку продуктивної кущистості ячменю з пошкодженнями його основними шкідливими комахами мас вигляд:

Уі= 2.540 - 0.112Х, + 0.288Х,, + 0.240Х,, + 0.174Х„ + 0.565Х:) -

- нмх,, + 0.022хі}-0.03іхі,-0.082хі, + 0.067хі,. П)

ю .

де: У і - продуктивна кущистість ярого ячменю;

Х9, Хіс - пошкодження личинками опомізи пшеничної рослин і стебел ячменю, %, відповідно;

Хп і Х|2- пошкоджено дротяниками рослин і стебел, %, відповідно;

Хіз і Хн - пошкоджено рослин і стебел хлібним пильщиком, %, відповідно; Х|5 і Х,6 - заселеність колосу великою злаковою попелицею і пшеничним трипсом, екз./Ю колосах, відповідно;

Хі7 І Хі8 - чисельність дротяників в грунті, екз/м2, відповідно при весняних та осінніх обстеженнях.

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.929.

Гідротермічний коефіцієнт за період вегетації ячменю в 1994-1996 рр /ГПС)=1.06. '

Зв’язок шкодочинності комах-фітофагів з довжиною головного колоса визначається слідуючим рівнянням регресії:

У2= 5.620 - 0.157Х, + 0.562Х,„ + 0.152Х,, +- 1.709Х12 + 0.399Х,, -

- 0.979Х,, + 0.054Х,і - 0.055Х,6 - 0.059Х,, +■ 0.033Х,, (2)

Багатомірний коефіцієнт кореляції Я=0.943. ГТК = 1.06.

Кореляційний зв’язок між кількістю колосків в головному колосі і

.чисельністю та пошкодженістю ячменю основними шкідливими комахами має вигляд слідуючого рівняння регресії:

Уэ= 20.300-0.338Х, + 0.903Х1() -М.150Х,, + І.232Х„+ 1.314Х„

3.229Х,„ - 0.017Х15 - 0.055ХН - 0.224Х,, + О.ОЗЗХ18 (3)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.842. ГТК = 1.06. . Математична модель кореляційного зв’язку числа зерен в колосі з пошкодженістю шкідливими .комахами має вигляд:

У4= 20.200-0.281Х, + 0.729Х1() 4 1.00Х,, + 1.123Х,, + 1.272Х,,

3.082Х,, - 0.040Х,і - 0.027Х16 - 0.181Х,, + 0.057Х,а (4)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.796. ГТК = 1.06.

Рівняння регресії зв’язку маси зерен з головного колоса з

пошкодженістю ячменю основними шкідниками може визначитись слідуючим рівняним:

0.642 - 0.027Х, + 0.И0Хш + 0.133Х,, + ОД63Х,2 + 0.055Х,3 -

- 0.179ХМ + 0.010Х15 - 0.0І6Х,6 - О.ООЗХ17 + 0.008Х,, (5)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.893. ГТК = 1.06.

Кореляційний зв’язок маси 1000 зерен ячменю з чисельністю та

пошкодженістю рослин основними комахами - фітофагами має вигляд слідуючого рівняння регресії:

У6= 40.600 - 0.373Х, + 2.062ХІО + 0.373Х,, + 9.256Х„ + 0.218Х,,

- 1.188Х,, + 0.202Х„ -0.091Х,*- 0.012Х,, -0.076Х,, (6)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.793. ГТК - 1.06.

Рівняння регресії зв’язку урожайності ячменю з пошкодженістю його

основними шкідливими комахами має вигляд:

У7 = 53.000 + 0.463Х, - 2.255Х,„ + 2.551Х,, + 5.366Х12 + 1.957Х,, +

+0.923Х,, - 0.503ХР!-0.344Х|6-0.610Хі7 - 1.181Х,, (7)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.868. ГТК = 1.06. Кореляційний зв’язок кількості білку в зерні ячменю з пошкоджеиістго рослин основними комахами-фітофагами має слідуючий аигляд:

У8= 10.900 - 0.198Х, + 0.607ХЮ + 0.346Х,, +0.725Х,2 + 1.077Х„ -

- 2.427ХН + 0.119Х,, - 0.116Х,( - 0.125Х,, + 0.067Х,, (8)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.771. ГТК = 1.06.

4.3 Кореляційний зв’язок чисельності і шкодочинності основних шкідників ярого ячменю з агрохімічними умовами його живлення та деякими екологічними факторами. В умовах 1994-1996 р.р визначена можливість прогнозування заселеності ярого ячменю основними шкідниками та їх шкодочинності залежно від агрохімічних показників грунту, забезпеченості рослин основними елементами живлення, погодиих умов, вмісту в рослинах деяких важких металів та ін. Аналіз результатів експериментальних досліджень щодо впливу умов живлення рослин на чисельність та шкодочшшість основних шкідливих комах ячменю, а також узагальнення та математичне моделювання цих результатів свідчать про кореляційний зв’язок, який існує між комплексом факторів агроценозу.

Шкодочннність опомізи пшеничної в деякій мірі корелює з pH грунтового розчину (11=0.398) і забезпеченістю рослин азотом (11=0.465), та суттєво корелює також з середньорічною температурою повітря (11=0.754). Дещо меншим був зв’язок шкодочинності опомізи пшеничної з забезпеченістю рослин фосфорними та калійними елементами живлення, а також з впливом середньорічної кількості опадів та вологості повітря. Відмічена суттєва кореляція з вмістом в соломі ячменю важких металів -свинець, мідь та цинк (11=0.469, 11=0.480 та 11=0.584, відповідно).-Математична модель зв’язку шкодочинності опомізи пшеничної з деякими екологічними факторами та забезпеченістю ячменю елементами живлення має вигляд:

Уі = -152.000 +49.460Х,-30.710Х2 -0.087Х3 +0.103Х4 + 0.004Х,--0.314Хб - 0.847Х, + 0.9б9Хі -2.739Х, 4-0.045Хш (9)

де V) - чисельність опомізи пшеничної і кількість пошкоджених рослин, %;

Хь Хг - показник водного та солевого pH грунту, відповідно;

Х3 - кількість азоту (мг), що гідролізується лугом по Корнфільду;

Х( - кількість Р2О5 (мг) в 1 кг грунту по Мачигіну;

Х5 - кількість К20 (мг) в 1 кг грунту по Мачигіну;

Х6, Хе- кількість свинцю, міді, цинку в стеблах ячменю, мг в 1 кг, відповідно;

Х9 - показник середньорічної температури повітря, 1°С;

Хіо - сума опадів за рік, мм;

Багатомірний коефіцієнт кореляції К=0.885. ГТК = 1.06.

Кількість пошкоджених стебел ячменю опомізою пшеничною п процентному, вимірі має значну кореляцію з забезпеченістю рослин азогом

(Я=0.450) і значно менше корелює з забезпеченістю рослин фосфорним (РА) та калійним (К20) живленням (11=0.174 і 0.331, відповідно). Суттєва кореляція спостерігається при дії температури (11=0,848), відносної вологості (11=0.459) та кількості опадів (11=0.492). Корелює також з вмістом в стеблах ячменю деяких взхских металів, таких як свинець (11=0.458), мідь (Я=0.36І), цинк (11=0.515). Математична модель зв’язку чисельності опомізи пшеничної та пошкодженості нею стебел ячменю з умовами живлення рослин та деякими екологічними факторами має вигляд:

У2 = -22.500 + 19.220Х, - 12.580Х2 - 0.160Х3 - О.ООЗХ4 + 0.181Х5 +

+ 0.!84Х6 + 0.369Х; + 0.231Х8-4.725Х, + 0.013Хіо (10)

Багатомірний коефіцієнт кореляції К=0.908. ГТК = 1.06.

Умсви росту рослини та забезпечення її поживними елементами, а також вміст деяких важких металів в соломі ячменю та середньорічна температура повітря мали не значний зв’язок з пошкодженістю рослин ячменю дротяниками (11=0.066 - 0.253). Дещо більша спостерігалась кореляція між пошкодженістю дротяниками та відносною вологістю повітря (11-0.454) і середньорічною кількістю опадів (11=0.445). Рівняння регресії зв’язку пошкодженості рослин ячменю дротяниками з забезпеченістю ■ рослин елементами живлення та з екологічними умовами рост)' має вигляд:

Уі = 18.000 - 6.865Х| + 5.697Х2 - 0.00?Х3 - 0.104X4 + 0.055Х3 -

- 0.270Хб - 0.090X7 - 0.078X8 - 0.297Х, - О.ООЗХш (11)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.822. ГТК = 1.06. Пишкодженість рослин, ячменю хлібним пильщиком звичайним слабо : корелює з умозами росту, рослин і забезпеченістю їх елементами мінерального живлення за виключенням pH солевого в ірунті (11=0.284). З абіотичних факторів найбільший кореляційний зв’язок спостерігався з вологістю повітря та річною кількістю опадів (11=0.539 і 0.533, відповідно). Кореляційний зв’язок шкодочинкості хлібного пильщика з кількістю важких металів (РЬ, Си, Хп) в соломі ячменю не суттєвий (11=0.223; 11=0.055; К=0.132 відповідно). Математична модель зв’язку пошкодженості рослин ячмешо хлібним пильщиком звичайним з умовами живлення рослин та деякими екологічними факторами має вигляд: .

У,= -25.500+ 1.921Хі+ 1.121Х2-0.132Хз-0.тХ4 + 0.176Х5 --0.51бХ«-.0.079Х7-0.004Х, +0.175Х9 + 0.015Хіі) (12)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.657. ГТК = 1.06. Пошкодження стебел ячменю личинками хлібного пильщика звичайного слабо корелює з середньорічною температурою повітря (К=0.022) та кількістю, важких металів в рослинах ячменю, але більше пов’язані з відносною вологістю повітря (11=0.411) та середньорічною кількістю опадів (11=0.399). Модель кореляційного зв’язку пошкодженості стебел хлібним пильщиком з забезпеченістю рослин елементами живлення і

впливом деяких абіотичних екологічних факторів можна виразити рівнянням регресії:

У5 = -19.600 + 4.468Х) - 2.415Х2 - 0.077Х3 - 0.049X4 + 0.089Х, ■

-0.157Хв + 0.134Х? + 0.028Х» + 0.223Х» + О.ООВХю . ІІЗ)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.657. ГТК = 1.06.

Чисельність великої злакової попелиці на колосі ячменю має значну кореляцію з водним pH грунту (11=0.593), менше з солевим pH ірунту (11=0.320) і лужно-гідролізним азотом (11=0.434) та забезпеченістю рослин калієм К20 (11=0.414). Відмічається значна хореляція з середньорічною температурою повітря (11=0.703), відносною вологістю повітря (11=0.469) та середньорічною кількістю опадів (11=0.494). Чисельність великої злакової попелиці практично не корелює з забезпеченістю рослин фосфором Р20} та вмістом в рослинах деяких важких металів. Кореляційний зв’язок чисельності злакової попелиці з умовами живлення і росту ячменю. тй деякими екологічними факторами має вигляд слідуючого рівняння:

=243.000- 14.880Х, - 6.231Х2 +0.164Х3-О.ЗЗ8Х4 + 0.626Х5 -

- 0.161Х* + 0.122X7 - 0.166X8 - 0.111Х9 - О.ОІЗХю (14)

Багатомірний коефіцієнт кореляції К=().921. ГТК= 1.06.

Кількість пшеничного трипса на колосі в більшій мірі корелює з забезпеченістю рослин фосфором - Р2О5 (11=0.316) і калієм К3О (11=0.451). Значно корелює з середньорічною температурою повітря (11=0.560), має трохи менший кореляційний зв’язок з середньорічною вологістю повітря (11=0.403) та кількістю річних опадів (11=0.422). З іншими агроекологічними умовами росту рослин кореляція не суттєва. Математична модель зв’язку чисельності пшеничного трипса 3 умовами вирощування та живлення ячменю та деякими екологічними факторами має слідуючий вигляд:1 "

У7 = 69.200 + 15.430Х, - 18.840Х2 + 0.169Х3 - 0.742X4 + 0.471X5 --0.967Х<-0.184Х7 + 0.126Х,-б.838Х9 + 0.008Х,о . (15)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.832. ГГК= 1.06.

Кількість дротяників на квадратному метрі, які виявлені при весняних розкопках, має не значну кореляцію з агрохімічним станом грунту - водним pH (11=0.084) та солевим pH грушу (11=0.263). Умови забезпечення рослин мінеральними елементами живлення корелюють з чисельністю дротяників по різному. Так, лужно-гідролізуємий аз<Л мало корелює (11=0.141), а забезпеченість фосфором - Р2О5 - корелює значно більше (11=0.369), але кореляція з забезпеченістю калієм (КгО) знову знижується (К=:0.259). Суттєвий зв’язок з чисельністю дротяників в весняний період мають: середньорічна температура повітря (11=0.250), відносна вологість повітря (11=0.444) та кількість опадів за рік (11=0.443). З вмістом деяких важких металів в рослинах кореляція не значна. Математична модель зв’язку чисельності дротяників при весняних обліках з умовами забе-шечеискгі

рослин елементами живлення та деякими абіотичними факторами має вигляд: •

У і = 26.200 - 0.134Х| + 9.363X2 - 0.179Х3 - 0.551X4 - 0.022Х5 --1.052Х« + 0.899X7 - 0.199Х, - 2.459X9 + 0.009Хю (16)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.739. ГТК=1.06.

Кількість дротяників в осінній період обстеження корелює з водним pH грунту (Я=0.330) і солевим pH грунгу (11=0.438), менш корелюс з вмістом лужно-гідролізуємого азоту (11=0.074), фосфору - Р2О5 - (11-0.321) і калію -КгО (11=0.355) в грунті та кількістю деяких важких металів (РЬ, Си, 7п) в рослинах. Приблизно на такому ж рівні корелює чисельність дротяників з середньорічною температурою повітря (11=0.324), відносною вологістю повітря (Я=0.340) та кількістю опадів за рік (11=0.347). Математична модель прогнозу чисельності дротяників в осінній період обстежень і зв”язок його з умовами вирощування ячменю має слідуючий вигляд:

У9 = -119.000 + 22.040Х, - 3.707Х2 + 0.169Х3 - 0.546Х* -0.354Х, -

- 1.436Х« + 0.979X7 - 0.085Х* - 0.949X9 + 0.015Хн> <17)

Багатомірний коефіцієнт кореляції 11=0.864. ГТК ~ 1,06.

5. Економічна ефективність застосування хімічних засобів захисту на фоні добрив в регулюванні чисельності шкідливих комах ячменю

Використання органічно-мінеральних добрив в різних кількостях і співвідношеннях дозволяє підвищити урожайність зерна ячменю в середньому за три роки на 16.0 ц/га та отримати чистий прибуток в розмірі 226.4 грн/га при рівні рентабельності 95.8% і окупності затрат 1.9 ірн.

Застосування хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідливих комах ячменю при незначній їх чисельності, що спостерігілась в роки досліджень, виявилось економічно недоцільним.

Впровадження рекомендованої технології захисту ячменю в виробництво на площі 200 га підтверджує ефективність досліджуваних прийомів з отриманням 71.0 грн/га чистого прибутку (Акт впровадження).

ВИСНОВКИ

1. В результаті виконання наукових досліджень за темою дисертаційної роботи зроблений суттєвий вклад в уточнення сучасної системи захисту ячменю від шкідливих видів комах. Визначена структура ентомокоМплексу ячменю, встановлена можливість регулювання чисельності та шкодочинності головних видів шкідників з врахуванням сучасної системи землеробства, розроблених моделей сезонного прогнозу розмноження фітофагів на кожному конкретному полі.

2. В Лісостепу України при сучасному землеробстві відчутної шкоди ячменю завдають опоміза пшенична, хлібний пильщик звичайний, личинки коваликів (посівного, степового, широкого, темного) та сисні шкідлиаі комахи (велика злакова попелиця, пшеничний трипс).

3. В середньому за 1994-1996 рр. пошкодженість рослин ярого ячменю личинками опомізи пшеничної складала 5.3-18.4%; хлібним пильщиком -2.2

-5.2%; дротяниками -0.7-1.4%; чисельність на колосі великої злакової попелиці та пшеничного трипса досягала 18.5 та 23.0 екземплярів відповідно.

4. Внесення під основний обробіток грунту на перших етапах органогенезу ячменю мінеральних добрив в кількості М60Р83.5К8І-) на фоні післядії гною 13.0 т/га сприяє збільшенню пошкодженості рослин личинками опомізи пшеничної в середньому у 2.2 рази порівняно з контролем.

5. Чисельність звичайного хлібного пильщика і пошкоджсність ним рослин ячменю залежить від форми і норми основного застосування органо-мінеральяих добрив. Так, внесення повної норми мінеральних добрив в співвідношенні М80Р8з.5К85.7 на фоні післядії гною 13.0 т/га спонукає підвищення чисельності і шкодочинності хлібног о пильщика порівняно з застосуванням цих добрив в незбалансованих,кількостях. При використанні такої ж кількості мінеральних добрив не на фои органічних пошкоджень рослин цим фітофагом не виявлено.

6. Застосування органо-мінеральних або мінеральних добрив сприяє зменшенню чисельності та шкодочинності дротяників. При внесенні мінеральних добрив суттєвої пошкодженості рослин дротяниками не спостерігається порівняно з іншими варіантами.

7. Чисельність великої злакової попелиці та пшеничного трипсу має кореляційну залежність з нормою внесення мінеральних добрив, як азотних • туків (М8(И20), так і повної азотно-фосфорно-калійної форми (N80-120P83.5-I25.2K85 7.I385) І ОрГанІЧЯОГО фону.

8. Чисельність і шкодочинність основних шкідливих комах ячменю не залежали від вмісту в орному шарі грунту деяких важких металів (СМ, РЬ, 2п, Си, Н^), кількість яких не перевищувала допустимих рівнів.

9. Вивчені основні предиктори • сезонного прогнозу розмноження шкідливих комах, на основі яких розроблені математичні моделі чисельності і шкодочинності фітофагів з урахуванням сучасних систем землеробства.

10. Встановлена і математично змодульована залежність чисельності і шкодочинності ономізи пшеничної, дротяників, великої злакової попедиці, пшеничного трипсу та звичайного хлібного пильщика від вмісту в грунті поживних речовин, важких металів та коливань температури, кількості опадів, ГТК, що дозволить оптимізувати систему захисту ячменю від шкідників на кожному конкретному полі.

11. Для реалізації у виробництві математичних моделей залежності пошкодженості рослин шкідниками і урожайності ячменю необхідно перед посівом встановлювати на кожному полі агрохімічні показники грунтів. Ж -КН4, N-N02, РгОз> К20) та враховувати- середньорічні показники температури повітря, опадів, відносної вологості повітря, а також динаміку розмноження фітофагів у регіоні.

12. При вирощуванні ярого ячменю на полях з лучно-чорноземними карбонатними грунтами на фоні післядії 13.0 т/га гною з внесенням мінеральних добрив необхідно враховувати можливість збільшення

чисельності та шкодочинності внутрішньостеблових шкідників (опоміза пшенична, хлібний пильщик) і завбачувати захисні заходи проти них.

13. При показниках заселення та пошкодження ярого ячменю основними шкідливими комахами нижче економічного порогу шкодочинності подальше збільшення їх чисельності та шкодочишісеті стримується використанням мінеральних добрив. Застосування хімічних засобів захисту рослин доцільне лише в роки спалахів розмноження будь-якого із шкідників ячменю.

Список праць, опублікованих по темі дисертації

1. Шкаруба С.М. Вплив добрив на розмноження основних шкідників ячменю в центральному Лісостепу України // Вісник с.-г.науки. 1996.-№8.-С.75-76.

2. Доля М.М., Шкаруба С.М. Сучасний стан і захист ячменю від комплексу шкідників при нових формах землекористування // Захист рослин.-1997,-№5,- С.9 (Особистий внесок 60%. Проведення експерименту, узагальнення результатів досліджень та підготовка до друку етапі).

3. Шкаруба С.М. Залежність чисельності 'дротяників на посівах ячменю від системи удобрення // Захист рослин.-1997.-№8.-С.9-10.

4. Доля М.М., Розстальний В.Є., Шкаруба С.М. Вплив добрив на розмноження шкідників ячменю в зерно-буряковій сівозміні центрального Лісостепу України II Тези доповідей наукової конференції 14-15 березня. 1995 p.- Київ, ІЦБ, 1995.-С. 25-25 (Особистий внесок 40%. Проведена експериментальна робота, а також аналіз та узагальнення одержаних результатів. Оформлення тез).

5. Доля" М.М., Шкаруба • С.М. Вплив добрив на розмноження ■’ внутрішньостеблових шкідників в умовах центрального Лісостепу України. // Тези доповіді науково-практичної конференції молодих вчених

і спеціалістів, присвяченої- бСКріччю Інституту захисту рослин 13-14 березня 1996 року.- Київ, 1996.-С. 77 (Особистий внесок 60%. Проведення дослідів, узагальнення одержаних результатів досліджень. Написання тез). .

Шкаруба С.М. Обгрунтування захисту ячменю від шкідників в умовах Центрального Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - -нтомологія. Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертація присвячена аналізу та вивченню особливостей розвитку, поширення та шкодочинності основних видів шкідливих комах ячменю в залежності від вмісту в грунті. органічних та мінеральних’ добрив. Дана специфіка впливу зерно-бурякової сівозміни на зміну видового складу та чисельність шкідливих комах ярого ячменю. Розроблені моделі залежності впливу агрохімічних умов живлення ячменю та деяких абіотичних екологічних факторів на чисельність і іцкодочинність основних шкідників та моделі прогнозу їх розмноження і впливу на структурні елементи урожаю ярого ячменю,- загальну його масу та якість. Результати досліджень можуть бути використані на виробництві для визначення ролі комплексу факторів,

які виникають при інтенсифікації рослинництва, з ршулюванні заселеності ярого ячменю основними шкідниками в залежності від агрофону полів,.а також для складання сезонних прогнозів шкідливих комах та планування врожайності і захисту культури від шкідників. ,

Ключові слова: ячмінь, комахи, чисельність, шкодочиниість,

залежність, мінеральні, органічні добрива, математичне моделювання.

Шкаруба С.Н. Обоснование защиты ячменя or вредителей а условиях Центральной Лесостепи Украини. Рукопись.

Диссертация ка соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам анализа м изучения особенностей развития, распространения и вредоносности основных видов насекомых, повреждающих ячмень в зависимости от содержания в почве органических и минеральных удобрений. Дана специфика влияния зерново-свеклозичного севооборота и ‘некоторых абиотических экологических факторов на изменение видового состава и численности основных насекомых-вредителей ярового ячменя. Разработаны модели прогноза размножения этих вредителей и их влияния структурные элементы урожая ярового ячменя, общую его массу и качество. Результаты. исследований могут быть использованы в производства для определения роли комплекса факторов, которые имеют место при интенсификации растениеводства, в регулировании заселенности ярового ячменя основными вредителями в зависимости от аїрофона полей, а также для составления сезонных прогнозов вредных насекомых, планирования урожая и защиты культуры от вредителей.

Ключевые, слова: ячмень, насекомые, численность, вредоносность, зависимость, минеральные, органические удобрения, математическое моделирование. ■

Shcaruba C.N. Reasoring of barley protection from in Central Forest-heath in Ukraine. Manuscript.

The dissertation on the grais ph.doctor of agricultural sciencec in'the speciality 03.00.09 - entomology. The National Agrarian University. Kiev-1998.

The dissertation is devoted to problem of analysis and study of habitude in developing, propagation and barmfulness of main pests on barley depending on mineral and organio fertilizera in soil. It was studied the effect of com-beet crop rotation and some abiotic ecological factors on species composition, pests density and harmfulness in sprinng barley. It is present theforeoaste models for pests, propagation and their effect on harvest, it’s weight and quality. /

Themodels may be put for working foreoaste in plant protection, in barley growing to predict and control main pests.

Key words: barley, insect, density, hurmtulness, dependence, mathematical madels, fertilizer.

ШУл/*5 т. too