Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Новые виды сырья для производства комбикормов и совершенствование системы контроля качества.

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Новые виды сырья для производства комбикормов и совершенствование системы контроля качества."

УКРЛКНСЬКА ЛКЛДЕМШ АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

р Г о од

Н на правах рукош!су

Г У М Е Н Ю К Галича Д е н н г х к н а

НОВ! «ИДИ СНРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИПТВЛ КОМБ1КОРМШ ТА УДОСКОНЛЛЕНПЯ СИСТЕМ!! КОНТРОЛЮ ЯКОСТ1

С и', С

06.00.16 - годшля ;парин 1 тешояопнкор>пв

на ад(.6уттг 7гаугозого стуки*

с! к .».'оеиол^'о^.'иэ" наук

КШБ - {»УС

Днсергздкю е рукопис.

Робота внконана в Кишському шс титул хл!бопродукт1в Мипстерства сплъського господарства 1 продовольства Украши.

Науковий консультант: доктор сьтьськогосподарських наук,

член-кореспондент УААН Маме я ко Одексж Михайлович

Офщши опонент: доктор бюлопчшгх г/аут:,

Татузян Рафаель Олександрович

доктор счльськогосподарсьхих наук, професор

Каравашенко Иолоднмир Федорович

доктор а/ш'ькс.гошзтарськлгк наук

Дьяченко Леонид Сидоровнч *

Пров ¡яка органЬацип 1ндтитут салки, ко га геспс-дарпва Пол1сея УААН

Захнсг ¿¡дбудеться " {¡»ьШСНШШфя96 ржу е.- годен ь; ¿ас; л ант а;еш<ишог,з.1:о1 Р.гл: ¡1, 020Л 0.01 при титул тиаршшгоива Укражсъко! агсадем!? .тргрких наук (312120 м.Харкш, п/'в КулкничО.

3 дис'.'ру.-щкк; нодта ознайомя.-ись ь ¿¡блют.чи* <-г-тятуту тззр)1'пжагва УАЛН, 312120. м.Харх». и а Ку.шикч!

Автор* фора- оааклаяий $ 1 «)96 року.

Вчешы сгкрег;-.р сгхсшглЬо&гм'л Ради

Бе^гл>ш Мшсо.тл Дмиурович

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуалыпсть досл1джеяь. Pici виробництва продукцц тварин-ництва залежить перш за все вщ оргатзаци повноцшжп год5влх тварин i цю проблему найдощльшше виршувати за рахунок використання пов-ноцщних комбжорюв. Але обсяги ïx виробництва стрпмуються iз-за постшного дефщиту сировинн.

Вщомо, що виробництво зернофуражу, як ochobhoï сировини для KOMÔÎKopMÎB, можна збшьшити за рахунок розширення площ nia зерно-вими та зернобобовими культурами, шдвтцення ïx врожайносп, виве-дення нових високоврожайнвх сортш.

Пор яд з цим можна збшьшити резерви снровинжл б а ли комбЬ кормово! промисловосп за рахунок бьтьш ефективного використання промислового виготовлення кормив. Сшьськогосподарську сировину переробляготь р!зт rajiyai промисловост!, при цьому одержують значну кшьюсть вщход1в, mii в даний час використовуються недостатньо, або майже не включаються в panioHH тварин.

В той же час комбисормова промнсловкть могла б не тш>ки пере-робнти весь зернофураж в комбжорми, але й шдвищити в ïx склад1 bmîct незернових компонентib, при цьому навггь полшшити якють ком-ÔiKopMÎB. Проте можливосп використання в склад1 комбшорм1В вщхо-д5в м'ясно'г, рибно1, цукрово!, маслоекстракцшно!' промисловост!, яга мктять цшш поживт речовшш, в тому числ1 i ôi.iKOBi, вивчено ще недостатньо.

Пошук нових вид1в ôLtkoboï i мшерально!' сировини i3 м1сцевих pecypciB завжди е актуальним. Не менш актуальною проблемою для комбжормово! промисловост1 е удосконалення системи контролю якост! сировини та комбÎKopMÎB. Це стосуеться перш за все вмюту HiTpaTÎB i HiTpiiTlB. кислотного 1 перекисного числа Ж1гру. як1 в дозах, що пере-впщують допустим!, е токсичними, до того ж допустим кондентрацц HiTpaTÎB i HirpHTÎB не обгрунтоват, по кислотному i перекисному числу жиру - не розроблет i методи ïx контролю не доскональ

Внршення зазначених проблем мае важливе наукове i народно-господарське значения, воно дасть можливють розишрити сировинну базу, зб1лышгги виробництво високояюсних ком61корм1в i, в кшцевому результат!, продуктш тваринництва.

Мета та заедания досл1*джень. Метою дослщжень було обгрун-тування пошуку pecypciB за рахунок використання вщход1в, розробка cnocoôiB ïx переробки на кормов] продукти, розширення за ïx рахунок асортименту та oô'eMiB ôimoBoï сировшш, зменшення дефщиту

протешу при виготовленш комбжорм1в та годшл1 тварин, забезпечення комбикормового виробництва високояккною сировиною ¡з мюцевих ресурс 1в, а також удосконалення системи контролю якост1 сировини та комбжорм1в.

Для виконання зазначено! мети були поставлен! слщуюч1 основш завдання:

вибрати найбигьш перспективш в кшыасному 1 яюсному вщно-шент вида вщход1в галузей промисливосп, що переробляють сшьсько-господарську сировину; вивчити можлившть використання способу екструдування для переробки них в]дход1в; розробити оптимальт режими одержат 1я високояккних кормових продукт; вивчити можливкть використання гх при виробництв! комбпсорм1в; вивчити вшшв умов 1 строк1в збер1гання на яюсть нових вид1в бьлково! сировини 1 прогностичну кормову цштсть; визначити ефектившсть використання одержаних в ид ¡в бшково! сировини на продуктившсть пол!- 1 моногастричних тварин, птиц и

Забезпечення комбисормово! промнсловосп високоякнжда каль-цшвмктною мшеральною сировиною зумовило необхщшсть:

вивчити яшсть вапнякового борошна, яке виготовляють на дю-чих шдприемствах, розмицених в р1зних зонах кра'ши, 1 за результатами цих дослзджень вибрати найбигьш перспективш щдприемства-поста-чальники мшерально! сировини, розробити рацюнальну схему поста-чання вапнякового борошна та крейди комбжормовим шдприемствам.

Впровадження у виробництво мшерально-амоншних препарата, визначило потребу;

вивчити вшшв цих препарата на продуктившсть велико! рогато! худоби; розробити технолопчну схему 1х виготовлення 1 рекомендацп щодо використання 5х в год!вл! тварин та при виробництв! комбжормгв.

Удосконалення системи контролю якосп сировини I комбжорм1в пов'язане з необхщшстю:

- вивчити вмгст штрат1в, ттрит^в, кислотного 1 перекисного числа жиру в сировиш та комбжормах; динамжу ттрат1в 1 штрит!в при тепловш обробщ I збершанш, продуктившсть свиней 1 птищ при згодовуванш корм1в з ршвам р1внем кислотного числа жиру;

- обгрунтувати допустим! р1вш штрата 1 ттрит1в, кислотного 1 перекисного числа жиру в сировиш 1 комбжормах.

Також виникла потреба доповнити систему контролю якост1 сировини ! комб1корм1в показниками: штрати, штрити, кислоте 1 перекис-не число жиру; нових вид1в бижово! сировини, одержано! способом

екструдування - показником перетравносп протешу in vitro, а кормо-вих добавок, одержаних i3 рослшпшми i мшеральшши наповнювачами - показниками сироТ клпковини i залишку нерозчинного в солянш кислот1. Для оперативного контролю розробити нов1 або удосконалити iciiyi04i методи визначення цих показник5в.

Наукова новизна. Вперше для переробки вхдходш шюряного, хутрового виробництва та вщходхв птахофабрнк використано cnoci6 екструдування, встановлено режими i запропоновано тexнoлoriчнi схеми, розроблено рецептуру та технолопчну схему переробки ВЩХ0Д1В м'ясокомбшат1в; одержано HOBi види бшковог сировини з в1дход1в з високим коефппентом nepeTpaBHodi протешу (75-90%); розроблено рецептуру та технолопчну схему переробки трутв загиблих тварин Ь вцкористанням рослинних та мхнеральних наповнювачхв; встановлено гарантшш строки збер1гання нових в ид ¡в бшково! сировини; виявлено високу ефектившсть використання П в тодтт тварин; розроблено нормативну документацш на HOBi види бшсовоГ сировини. Вивчено хгшчний склад та технолопчт властивосп вапнякового борошна р1зних зон крайга, визначено перспективт пщприемства-постачальники i розроблено схему постачання мшерально! сировини комбжормовим шд-приемствам; розроблено рецептуру i технолопчну схему виробництва, рекомендаци по використанню мшерально-амоншних ггрепарапв при виробництвi ком6Ьсорм1в та год!вл1 велико'1 рогато! худоби. Вперше розроблено вимоги до якосп i нормативну документацш на HOBi види 61лково1 сировини та мтералъно-амоншш препарат.

Вивчено BMicT ттрага, штрит1в, кислотного i перекисного числа жиру в pi3HHX видах сировини та комбжормах; встановлено динамжу н1трат1в та mrpirriB при р1зних видах теплово! обробки, pi3raix умовах i строках зберггання комбЬсорм1в, БВД та сировини; обгрунтовано допустим! piBHi iiiTpaTiB, штрит1в, кислотного га перекисного числа жиру в сировиш i комбцсормах; розроблено експрес-метод визначення HiTpaTiB, npucKopeHi методи визначення ттрига, перетравносп протешу in vitro та сиро! кл]тковини в. кормах з шдвшценим вмзстом жиру та залишку нерозчинного в солянш кислоп.

За результатами дослщжень одержано три авторсью свщоцтва та вотаходи.

Практична цшшсть роботи i реал1заЦ1Я п результатов.

Результата роботи мають велпке практичне значения, оскшзки дають можливютъ ¡з маловикористовуваних в1дход!в одержувати щор!чно бтя

150 тис.т високобигковоТ сировини, викорнстовувати для виробництва комбжорм1в мшеральну сировину мкцевих pecypciB, а також шдвшцити вимоги до flKocii сировюш i комбжорм1в i бигьш оперативно проводити контроль.

Розроблеш способи одержання нових вид is бшсовоГ сировини впроваджено у виробництво:

Бшково-жирову добавку (БЖД) i3 вщход1в шоряного виробництва та бшково-жировий концентрат (БЖК) 1з вщходЬ хутрового виробшщтва виготовляють в цехах Акцюнерного товариства "АВЕгруп" (до 1995 р. НВК "Наука", м.Василькш Кишсько! обл., м.Вознесенськ Мгасолашсько! обл.), в цехах по виробництву кормових добавок НВП "Корма i добавки" при Рязанському шаряному комбшал, Расс-казовсь-кому шюрзавод1 Тамбовсько!' обл. та Камишловському (СвердловськоУ обл.) шшрзавод! PociiicbKoi' Федеради, а також Бобруйському итаряно-му комбшап BLaopyci.

Екструдоване кормове бигкове борошно (ЕКББ) i3 вщход1в птахофабрик виготовляють в цехах НВП "Корма i добавки", технологию переробки вздходш птахофабрик способом екструдування прий-нято до впровадження АО "ABE груп

Кормов1 добавки: бшково-цеоли-ову добавку (БЦД) i кормовий бшсовий концентрат (КБК) Ь трушв загиблих тварин i3 рослинними та мшеральними наповшовачами виготовляють на Ковельському завод1 кормових добавок "Ветсанзавод" Волинсько! обл., а м'ясоюсткове борошно з використанням розроблено! технологи - на 16 ветсанзаводах Украши.

Борошно бижове тваринно-рослинне (ББТР) виготовляють на 10 мясокомбинатах Украши.

Карбоксилж, м1нерадьно-амонШш препарата МП-15 i МП-30 виготовляють на 32 м1жгосподарських коможормових заводах Украши. Виробництво IX налагоджено також в Росшськш Федераци, Моддавп, крашах Прибалтики та в Болгарц.

Рацюнальну систему постачання мшерально! сировини комбг-кормовим шдприемствам впроваджено в Украйп та Bcix республжах колшинього СРСР.

Розроблеш допустим! концентрацп штрат!в, штритЬ, кислотного i перекисного числа жиру, а також прискореш та експрес-методи визначення ютрат1в, ттрипв, перетравност1 протешу in vitro, cupoi кл'иковтт, кислотного та перекисного чисел жнру включено е Методичт вказ!вки, ГОСТи, Техтчн1 умови, Технолопчш шструкцп.

За результатами проведених досл^джень розроблено та затверджено 7 ТУ на нов1 види б1лково1 с1фовяни; 6 ТУ на мшерально-амотйш препарат; 3 ГОСТи на методи визначення гатрат, ттрит, сиро'1 кл1тковини: 5 технолопчних шструкцш та регламентов на внготовлення нових внд!в сировини; 2 рекомендаци по використашпо мшерально-амоншних препарат ¿в в год!вл1 тварин та виробництв! комбжорм1в; рашональну схему постачання мгнеральжл с1фовини комбшормовим щдприемствам: гранично допустим! концентр ацп ттрат1в 1 штрит!в в комбикормах ! сировиш; методичт вказ1вки щодо контролю кислотного та перекисного чисел в кормах 1 комбикормах.

Апробация роботи. Матерхали дисертацц доповшались та схвален! на: засщаннях Вчених Рад ВНД1 комбжормово! промисловос™ та Укр.фипалу ВНД1КП (1976-92 рр); засщаннях НТР Мипстерства хлабопродукта СРСР I Украйш (1976-90 рр); Всесоюзшй нарад1 "Про роль вуглекислоти та амоншного азоту в бюсинтетичних пропесах у тварин", Москва, квпень, 1976р.; засщаннях НТР МСГ СРСР ! МСГ Украши "Про використання МП-15 1 МП-30 при силоснш та жомовш вщгод5вл1 ВРХ", Кшв, лютий, 1980; Москва, лютий, 1981р.; ВДНХ "Прискорений метод визначення сироГ кл1тковини в комбисормах", Москва, 1980р.; Всесоюзному семшар1 токсиколог!в "Методи контролю корм!в по вмюту ттрат 1 штр1гг1в", м.Баку, жовтень, 1981р.; VI з'1зд1 Украшського мжробюлопчного товариства, Ктв, травень, 1983р.; Всесоюзнш науково-техшчнш конференцп "Аналтгчне приборобуду-вання: методи та прибори", ТбЬшп, травень, 1986р.; Республжанськш науково-внробничш конференцц "Шхвгпцення ефективност! ветеринарного забезпечення промислового свинарства". Ктв, грудень, 1987р.; засианш НТР Держагропрому Украши "Про впровадження у вироб-ншдтво МП-7 для дшшгх кор'в". Кит. грудень, 1990р.; РеспублЬ канському семшар! "Досвш виробницгва кормових добавок на ветсан-заводах", м.Тальне, Юровоградсько1 обл., травень, 1990р.; РеспублЬ канськш конференцп "Бютехнолопя одержання кормового бьтка, еко-лопчно чистих препарат!в, пшвшцуючих урожайность, премпсслв, фермента та впамгтв кормового призначення", м. Днтропетровськ, ли-пень. 1990р.; Першш Нащональнш конференцп "Хл1бопродукти - 94". м.Одеса. вересень, 1994р.; Республжанських семшарах "Використання иетрадшдипшх ввдш сировинн при виробшщтв! комбжормов", з.Чубинсысе КтвськоГ обл.. травень 1994р., м. Киш, травень 1995р.

Публ1кац1Я результатов. За темою дисертаци опублжовано 44 робота, в т.ч. 3 книги, 2 брошури, 3 авторських сводотцтва 1 2 патента, подготовлено 26 нормативних документов, в т.ч. 3 - ГОСТи, 13 - ТУ, 5 - технолопчних шструкцш та регламент ¡в, 2 рекомендацп, 3 методич-ш вказ1вки та норми.

Конкретна особиста участь автора в одержаних результатах.

Автор особисто обгрунтовувала тематику дослщжень 1 шляхи '¿х вирпиення, розробляла робоч1 программ 1 методики проведения дослщжень, схеми наукових експеримешгё, обробляла одержат дат, робила '¿X аналЬ 1 узагальнення. Приймала участь в ус!х експерименгах по одержаншо нових видш 61лково1 сировини, у проведенш дослщ'ш на тваринах, при розробленш метод!в визначення показник1в якосп; у вибор1 перспективних шдприемств-постачалъник1в мшерально! сировини; проводила дослщи по вивченню впливу ВТО та умов збериання на динамжу ттрапв 1 штритш. СамостШно обгрунтувала вимоги до якосп та розробила НД на ют в иди сировини; приймала участь в розробщ технолопчних шструкцш, технолопчних регламент та технолопчних схем виготовлення нових в ид ¿в сировини. Самостшно обгрунтувала допустим! концентраци т грат ¡в, ттритгв, кислотного та перекнсного числа жиру в комбжормах та сировит.

На захист виносятъся так1 положения:

- обгрунтування способов та режимов переробки вщход1в шк1риного, хутрового виробництва, птахофабрик, м'ясокомбшапв та трушв загиблих тварин, оптимальних строк1в збер1гання нових видш бшсово! сировини та метод1в 1х практичного використання у склад1 комбжорм1в;

- визначення перспективних шдприемств-постачальник1в 1 анализ рацюнально? схеми постачання мшерально! сировини шдприемствам комбжормово! промисловосп;

- розроблення способ1в практичного використання мшерально-амоншних препарат1в з метою шдвтцення продуктивное™ велико! рогато! худоби при жомовш 1 сшгосшй в'щгод'шл!;

- обгрунтування допустимих концентрацш штрага, штрит1в, кислотного та перекисного числа жиру в сировит 1 комбисормах та удосконалення системи контролю якосп сировини 1 комбжорм1в.

Структура та о бея г дисертаци. Дисертащя складаеться Ь сл1дуючих роздшв: вступ, огляд лиератури, матершл I методика

проведения достджень, результата достджень, обговорення результата дослзджень, висновки, пропозици виробництву, список використано! лггератури та додаток.

Дисертащя вшсладена на 480 сторшках машинописного тексту, мгстить 117 таблиць 1 28 рисунков. В списку цитоваио! Мтератури нал1чуеться 407 джерел, в тому числа 89 шоземних. В додатку приведено 43 документа, в т.ч. 33 - про впровадження результат1В дослхджень у виробництво.

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Як материал для дослхджень використано вщходи шюряного (мездровий напзвфабрякат згито ТУ 17-06-98-84), хутрового (виходи Чедубильних шюрок кролшав) виробшщтва, птахофабрик (м'ясоюст-кове борошно одержане в вакуумных котлах). При розробщ ново! рецептури добавок 1 технологи переробкн в5дход!в м'ясокомбтапв ви-користовували рого-копигау сирювину, канигу, книжку шлунка велико! рогато! худоби и вмтстом, жиромасу, юстку-паренку або виварелу, кров забШних тварин (техшчну), крайов1 далянки шгар велико! рогато! худоби. На ветсанзаводах удосконалювали технологию виготовлення кормзв ¡з трушв загиблих тварин, крайових д1пянок шк1р, в1яход!в зернових та олшних культур (лушпнння, вхдсзвкн, полова) га цеотт'т.

Пошуков1 дослщи були направлен! на вивчення можлнвосп використання екструдування для переробки мездри. Дослщи проводили на лабораторному ексгрудер1 для полшерних матер 1ал1в марки ЧП 90x25. Режима екструдування встановлювали на експериментально-му екетрудерь розробленому спец1ально з ц1ею метою УкрНДЬхласт-маш, в якому забезпечувались в автоматичному режим! Д1апазон температуря робочих дилшдр!в - 0-300*С ! частота о6ерт1в шнека 0-80 об/хв. На цьому ж екструдер! вшпрадьовували режими переробки хутрових в!дход1в. Переробку вщходщ - птахофабрик проводили на екструдер! АУМ-200, конструкпЬ! якого аналопчна експерименталыгому екструдеру.

Вивчали вшшв температури робочих цилшдр1в, експозкцц (пере-бування продукту в екструдер1 тд д1ею задано! температури) та почат-ково! вологи перероблюваних в1дход1в на яюсть одержаного продукту. ЕкспозилЬо регулювали частотою оберт!в шнека за хвилину. Дослщ-ження проводили в режимах: при перероблента мездри Г - 100-300'С, г - 2-10 хв, и' - 64-83%;шк1ряннх вщход1в вцщовшно 200-300'С, 1-4 хв, 12-40%: в!дход1в птахофабрик - 200-350"С, 35-140с, 2,8-40%.

Д ос лишения проводили на баз! виробничого цеху УкрНД1пласт-маш та в цеху кормових добавок НВК "Наука" (м.Василькш КшвськоТ обл.)

Дослци по удосконаленню технолога переробки вщходш мясокомбината та вегсаязавод1в 1 розроблення рецепгури кормових добавок проводили на кнуточому обладнанш.

При ретельному дотриманш встановлених оптимальних режимов переробки в1дход1в виготовляли дослшп парт!! у виробнпчих умовах НВК "Наука". Житомирському м'ясокомбшат! та Ковельському ветсан-завод! на протяз! кшькох дн!в ! оцшювали як!сть одержаних продуктов за х!м!чним складом, ф!зико-х1м!чними технолог!чними власгивостями та санггарним станом.

Досл!дно-В1фобничу перев1рку введения нових вид!в бЬтково!' сировини до складу комб!корм!в проводили у виробничих умовах Обухшського, Василькшського, Бердич!вського та Ковельського комбжормових завод!в. При цьому визначали точн!сть дозування, однорщнкть змдиування, проходження продукту по транспортннх мехашзмах (залягання, грудкування) та ш.

Для Бстановлення оптимальних строк1в зберкання нових вид!в сирсчшни ! комбшорм!в з '¿х використалням досл!дження проводили в лабораторннх умовах, моделюючи р!зш умови (температуру ! вщносну вологу повпря ! продукту). Проби БЖД ¿з мездри зберкали при вщносшй волоз! пов1тря 70, 80 ! 85%, що давало можливкть п!дтримувати вологу продукту вщговадно 10, 14 1 17%, комбжорму з введениям БЖД вщповщно 50,75 ! 80% (Ю, 14 1 17%) при температур! -10, 0, 7 1 27°С; БЖК !з хутряних в!дход!в ! комбжорму вщповоно для БЖК 70 ! 80% (10, 14%) для комбжорму 50 ! 75% (Ю ! 14%) ! ББТР -при 65% (9%). БЖК ] ББТР зберкали при температур! 7 ! 25*С. Проби збер]'гали в холодильнику чи термостат!. Дос-шди проводили 6 мкяцш.

Досл!дження по зберканшо в виробничих умовах проводили в складських примиценнях нап!длогового зберкання насипом чи затаро-вано. Впсота насилу залежала вщ вологи продукту, а тара була р!зною: мшлсп тканннш, паперов! та паперов! з готетнленовою вкладинкою. Дослши проводили в р!зш пер!оди року в умовах Обухшського, Берди-ч!всь.ч-_ч о, Ковельського комбжормових завод ¡в, досладного госпо-дарс.и,; УСГЛ "ЭДитнвдя" та стендового корпусу Ки1вського шституту хл1бснродукт1в. Нов! внди сировини зберкали 2-6 мк., комбжорм !з введениям нових кормш - 2-3 мк. При зберкант реестрували темпе-

ратуру та вологу в примпцент та продукту. Через кожний мкяць вщбирали проби i оишювали яшсть продукту, що зберкаеться.

Дослиження по вшсористанню нових вид in бьлково! сировини i комбжорм1в з ix введениям в год ¡в л i тварин i птиш проводили: БЖД -на курках-несучках (птахофабрика "УкраТна" Кишсько1 обл.) i при в1дгод1вл1 свиней (дослщне господарство УСГА "Митшщя"); БЖК - на лабораторных тварш!ах (в 1нституп ветеринарно? медипини) та при в1дгод1вл1 свиней ("Митниця").

В дослиах на бишх щурах вивчали можлшйсть замши 10% казе'шу основного рашону 10 i 20%-ми БЖК або 10%-ми комб¡корму i3 введениям 10°о БЖК. Контролем служили рацюни, до складу яких входила штучна сумш i 10% казешу, а також штучна сумш i 10% бшса щлого куриного яйпя. Дослиження проводили 4 шжш.

В досл!дах при вщгод1вл1 сглшей в повнорацюнному комбжорм! 10% рибного борошна замшяли такою ж кшьшстю БЖК i3 хутрових вщход1в; а в повнорацюнному комбцсорм! для в1дгод1вл1 свиней i для курок-несучок, в с к лад i якого 10% м'ясокюткового борошна, замшяли 50 i 100% його (по протешу) БЖД !з мездри. Paniorai свиней i птищ були збалансоват за основними поживними речовинами згщно норм BIT та ВНДТ1П. На протяз1 дослщтв враховували кигьюсть заданих корм1в i ix заливки, продуктившсть свиней та птшдь В кшц! дослдного перюду проводили на свинях балансов! досл!дження, а по закшченшо дослхду - контролыпш забш свиней i nnnji. Доелши на птищ проводили 7 Mic., на свшях - 3,5 Mic.

В дисертацп узагальнено результати досл1джень шших шс.титут!в, як! вивчали кормов! продукти, одержан! за нашою технолог!ею i рецептурою.

Для с-творення кормовнх добавок. як! дали б можливк-ть пщви-ЩПТН СтуПШЬ Продуктивного ВЦКпрНГТПППЧ гиоту ПебШКОВИХ С-ПпЛук (д!амоншфосфату i сечовинн)_, було проведено три cepii дослщгв на Б1Дгод1вл1 бичк!в чорно-рябо1 г семинтальс.ькоУ породи. В цих експери-ментах вивчали продуктившсть тварин, клшичш та гематолопчш показ-шпеи, проводили обмшт дослщи для вивчення псрегравност! пожив-них речовин та балансу азоту. Проводили контрольний забш тварин, вивчали розвиток внутр'шпнх орган!в, забшний вихщ та яккть м'яса, за загально пршгнятою технолопчною схемою.

Для вибору пщприемств-постачалъшгкгв вапнякового борошна комбпеормовш промисловосп було впвчено х!мсклад, фЬико-мехашчш та технолопчш властивост! (по 17 показгапсах) 66 шдприемств, розм!-

щених в рЬних районах колишнього Союзу, i3 них вшбрано 32 шдлри-емства, що виготовляють у вщповщносп до вимог стандарту техноло-пчне для комбикормового виробництва високояшсне вапнякове борош-но. Розрахували потребу в мшеральнш сировиш по зонах, республиках

1 областях. На основ1 одержаних результат розроблено рашональну схему постачання мшерально! сировини комбжормовш промисловость

3 метою встановлення безпечного р5вня ттратш i ттртгё, вивчено вмкт цих речовин в pi3HHX видах сировини, комбжормах, БВД та премЬссах. В зерновш сировиш - 3-х рок1в урожаю, остант - за

2 роки температури i експозицц (в 642 пробах). Вплив температури i експозищ! на динамйкГу штрат!в i штритгв вивчали в лабораторних дослщах. Дослщи проводили при темпеparypi 60-65, 80-85, 95-110, 90100, 110-120 i 130-140"С i експозицп 5 i 10 хв, що було в межах параметр ¡в грану лювання. Дослщи по грану люванню, екструдованню та сушшт проводили у виробничих умовах Ктвського, Калитянського та Васильк1вського комбгкормових завод iß, Краснянському КХП Льв1всь-Koii обл. при робот! агрегат в паспортному режим!.

Вплив р1зних умов i строкш зберц-ання на динамжу ттратгв i шгргшв в сировшы i комбгкормах вивчали в дослддах, проведених в лабораторних умовах, ири температур! -15, 0, 7 i 25"С i волозг продукту 10, 14, 17 i 21%. На протяз! 2-х Mic. зберц-ання вивчали динамжу ттрапв, штратш, сирого протешу, бшсу, жиру, загальнох кислотности кислотного i перекисного числа, дештрофжуючих бактергй, проводили мжолопчт та бактерголопчт показники. Трав'яне та рибне борошно, сухий жом, др!ждж1 кормов!, пшеницю, БВД та комбысорм зберогали також у виробничих умовах Переяславського, Борисшльського, Ракит-иянського КХП Кшвсько! обл. та Долинського КХП К!ровоградсько1 обл. Травяне борошно i жом збер1гали 8-9 Mic., решту - 2 Mic. Дослщи проводили в pi3Hi перюди року в складах напщлогового зберц-ання з сировиною затареною та насипом, а травяне борошно -iß силосах.

Для вивчення безпечного р5вня кислотного i перекисного числа в кормах вивчено ix вмют в р1зних видах сировини i комбйсормах (1263 проби), проведено дослщи на курчатах у Biqi 1,5 Mic. Рацюн був збалансовашш за поживними речовинами, вп-амшами, амшокислотами та мжроелементами. В кожнш груш було по 18 курчат. Курчатам контрольно! групи згодовували повнорацюнний комбжорм, в якому кислот-не число жиру було 11 мг КОН, в дослдошх групах - 20, 30, 50 i 80 ± 0,4-0,9 мг КОН. Дослщ продовжувався 3 Mic., вивчали к/птчш показники: поведшку курчат, зовншшш виг ляд, споживання корму та води,

захворюваншсть, смертность; зоотехшчш показники: npupicT живо! ма-си, затрата корму; гематолопчш: вмкт гемоглобщу, загального бьлку, бьтковнх фракцш, актившсть аспаргат- та алашнамшогрансфера.ш, BM1CT глюкози, амшного азоту, актившсть л1зоциму. Дос.лЦи ¡фоводили також у виробничих умоппх Кам'янко-БузькоУ птахофабрнкн Льв1всько1 обл. на курках-несучках. В кожнш rpyni було по 1000 ro.aib. Контрольна група одержувала стандартний комбжорм з кислотнпм числом - 11мг КОН. дослщш - 50 i 100 ±0,4-0.9 мг КОН. Доели проводили 2 Mic. Вивчали так! ж показшпеи, як i в лабораторном}- дослш.

Для розроблення метод!в внзначення штрапв i штрипв в комбикормах i сировиш використано фотометричний метод з реактивом Грисса-1лосвая. При розроблент методу внзначення ттрага використовували приладн, що мають сершшш випуск (niipai НМ-002, штрат-М, юнометр ЗВ-71, ИКИ-ООЗ), а також шграт-селективш електроди (ЭМ-М03-01, ИОНХ, ЭИМ-11, Elit-21). В основу розроблюваного прискореного методу внзначення перетравносп протешу in vitro покладено принцип вагового внзначення. Прискореннй метод внзначення сиро! клггковини розроблено на ocnoBi клас!гчного методу Юршнера-Ганека (кислотний г1дрол!з проби). Bei розроблеш метода перев1рено на вщтворювашеть i тогппсть результата, вони прошили випробування у виробничих умовах. що оформлялось актами. Методи внзначення штрат1в,штрит!в i перетравносп протеину пройшли метролопчну атестацио.

Дослщи по екструдуватпо, ВТО, гранулюванню, внеушуванню. при розробленш метод iß контролю проводили не менше, як в 3-х кратнш noBTopHocTi. Одержат результата оброблеш статистично.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНБ.

1. Розроблення cnoco6iß одержання нових вид]в сировини для виробництва KOMÖiKopMie.

1.1. Експерименталте обгрунтування cnocoßie i режнм!в пере-роблення кол а ген- i кератинвмюноТ сировини i оценка олержаннх кормовнх продуктов. . .

Дослщження по вибору cnocoöiB одержання нових видш бшково! сировини проводили на вщходах шюряного, хутрового" втфобництва, птахофабрик. мясокомбинатов та вимушено забитих твари», гобто на коллаген- та кератинвмкнш сировиш.

Для переробки вщход!в шшрдагого, хутрового в1фобщщтва та птахофабрик нами використано enoeiö екструдування. якин лае можли-

Bicrb проводит штенсивну, але короткотермшову теплову обробку i забезпечуе одночасно дю на матер1ал високо! температуря i тиску.

Критер1ем оцшки якосп одержаного продукту вибрано показ ник перетравносп протешу in vitro. KpiM того вивчали вмют сирого протешу, амшокислот, водо- i лугорозчлшшх проте'йпв, вщносну бюло-г1чну цштсть 61лка, кислотне i перекисне число жиру та технолопчт показники одержаного продукту.

При переробш вшходгв цщряного внробннптва (в основному мездри) для встановлення оптимальних режимов екструдування В1шчали вшшв температури, експозицп (часу знаходження матер1алу при заданнш температур!) та початково! вологи матер ¡ялу на яккть одержаного продукту.

Екструдування мездри при температур! до 180"С (100, 120, 160 i 180"С) i експозицп 10 хв. не дало позитивних результапв. Сировина т!льки проварювалась, продукт одержували малозмшеним, неоднорщним, перезволоженим (56-57%), важко було вШбрати однорщну пробу. Перетравшсть протешу в таких пробах була 38-39%, тобто шдвшцувалась незначно в пор!внятн з неекструдованою пробою.

В табл.1 приведено результата екструдування мездри при тш же експозицп i температур! вщ 200 до ЗОО'С, що сприяло шдвшценню кое-фцдента nepeTpaBHOCTi протешу, найвищим вш був при 240*С (77%), змегацувався при знижент температури, а проби екструдовага при ЗОО'С обвуглювались, вм1ст амшокислот в них зменшувався в 2,2-2,5 раз!в.

При ВТО експозиц1я мае суттевий вшшв на збереження поживних речовин i стушнь депатуралЬаци быка. Встановлено, що подовженням експозицп (з 2 до 10 хв.) можна знизити температуру екструдування, не попршугочи при цьому перетравност! протешу.

Д1апазон вологи мездри 71,5; 77,6 i 82,6% при екструдуваннд при температур! 180, 200 i 240"С та експозицп 8 хв. не впливав на яюсть продукту. Р!зниця по BMicTy протешу була незначною, а коефцценти перетравност! i бioлoгiчнa цштсть бшка, як i в попередшх дослщах, залежали вщ температури екструдування. ВисокобЬтковий кормовнй продукт i3 мездри з коефццентом перетравност! 77,1-89,8% i внсокою бюлснччною цштстю биша одержували при слщуючих режимах екструдування: температура робочих цилшдр!в - 240°С, експозищя - 6-8 хв., волога мездри - 70-85%.

I. Вплив режимов екструдування мездри на як»сть

одержаиого продукту.

Параметри Волога Сирий Псрс- Ам1нокн слота. мг Вщкос-

% трав- в 100 мг протешу на 6ю-

Експо Темпе протеш тсть сума в тч лопчла

зишя. ратура про- не- цштсть

хв °С % СР тешу, % ВС1Х закшш битка. %

Контроль 68 8 83,0 25,4 76 5 37,2 53

10 200 18.7 84,4 47.5 77.1 35,6 56

220 15,6 86,9 66.6 75.6 34.8 65

240 8,2 83.7 77.1 78.1 36,3 72

260 2,3 80,9 64,2 80.6 37,8 71

300 0.2 90,9 - 34.5 15,0 6

2 220 18,6 85,1 39.1 - - 57

А 16,0 82,7 73.9 78,7 36.7 56

6 •• 14,0 82,9 75.1 - - 59

15.0 80.6 75.2 72.6 32.9 55

10 15.9 85.5 76.9 - - 61

2 240 25.3 86,9 68,3 - - 69

4 23,1 83,5 78,5 73,4 34,3 56

6 13,2 83,8 81,0 - - 63

•* 11.1 85,6 89.8 82.4 38,3 • 54

10 8.4 83,8 61.4 - - 82

2 . 260 4.2 88,1 40,1 - - 64

4 3,0 86,1 77,6 81,4 37,3 61

6 •• 2.0 82,6 - - - 57

8 2.4 81.4 - 85,8 38,6 70

10 0,7 72,2 60,5 28,3 14,4 34

На в цк одах недубнльних шюрок кролика внвчали вплив температури, експозти 1 вологи на як'юъ одержаного продукту.

Екструдування вшход^в при температур! 2СЮ"С 1 експозицп 3, 4 1 5 хв. не дало позитнвних результата, одержували продукт незадовьть-но1 якост!, з великою кьтыасло непдролхзованного волосся, з низькою бюлопчного цшшстю бьтка.

Екструдування при температур! 250*С ! експозицп 3, 4 1 5 хв. дало можливкть одержати продукт !з задовшьними технолог!чними властивостями (кут насипного схилу 40-43 град., об'емиа маса - 314-347 кг/м3, сипюсть - 5-8 г/с). Сума водо- ! луторозчинних протешш - 5160%, бюлопчна пшгасть бьтка - 33-43%. Прццм якост1 продукт одержували при екструдуванш вщход!в при ЗОО'С ! експозипп 5 хв.

Проведено також дослщження впливу зволоження в1дход!в на тдвнщення планово! продуктивности екструдера I полтшення якост!

готового продукту: суттевог р1зниц1 в якосп одержаного продукту в зал е жнос п в1д ступени зволоження (20, 30, 40%) не встановлено. (табл.2).Одержаний продукт був хорошо! якосп за хшскладом I техно-лопчними властивостями. Проте, при зволоженш вщход1в до 40% спос-терггалось порушення в стаб1пьност1 роботи екструдера. Через годину безперервно! робота: температура цилщдр^в знижувалась до 180°С, на виход! одержували неповшстю гщрол!зовашш продукт, а при подальшому зволоженш до 80% не вдавалось одержати сухий продукт.

Для одержання яккного кормового продукту вщходи хутрового виробниптва (шшрки кролика) необхщно зволожувати до 20-30%, екструдування проводите при температур! робочих цилшдр1в - 250"С 1 експозицп 3-4 хв.

2. В пли в екструдування зволоженнх хутрових в1дход!в на

як!сть одержаного а родукта ( при 250°С 1 експознцп 4 хв.

Контроль- Во лога, ? *

Лохазяикх на проба 8.6 (без зво 20 30 40

ложекня)

Волога, % 8.6 2.3 6,4 6,7 8.9

Кут насшшого схнлу,% - - 49 56 53

Объемна маса, кг/м^ - - 300 343 367

Сюпасть, г/с - - 6,1 8,3 10,6

Сжркк протеш,% 83,3 83,5 83,3 81,7 79,8

Сума водо- 1 лугорозчнн- 8,9 49,0 58,3. 53,9 50,3

нях протейпв, %

Вадносна бшлогхчна 0 59,8 50,9 46,5 46,2

цшшсть бЪпса, %

Сирия жир, % 8,2 7,1 7,8 8.1 8,0

Кислотне число жиру, мг 30,2 - 33,3 33,8 30,7

КОН

Перекксне число жиру, % не вста- - не встановлено

йоду новлено

Загальна кислотшсть, °Н 27,9 - 33,0 32,4 26,4

Втхоли птахофабрик. В Украш! щ вщходи переробляють у вакуумних котлах, але режими роботи !х не забезпечують повного гщролЬу кератишв. М'ясокюткове борошно, одержане у вакуумних котлах, мало перетравшсть протешу 31-37%. Тому виникла необхздшсть вивчити ефективисть способу екструдування.

Екструдування проводили при температур! 200, 250, 300 1 350*С, експозицн 140, 105, 45 1 35с. В результат! одержували продукт з пере-травшстю протешу, що не перевшцувала 65% (при 250*С), а в основному 52-55% (200"С), 52-65% (250°С), 49-60% (300"С) 1 51-58% (350'С),

проби екструдоват при 350*С буж обвуглет. НайбЬтьш низька перетравшсть була в пробах при експознцп 35с (при вс1х впвчених температурах), тобто, чим швидше проход!® продукт через шнек, тим менше. биюк шддавався деструкцп. При вс1Х вapiaнтax дослщжень вм1ст протешу практично не змЬдавався, а перетравшсть протешу була в прямш залежносп в1д вмкту розчзшного протешу. При вс1ч температурах екструдування одержували пересушений продукт, во лога якого була 0,9-3,9%.

При температур» 250 ]' ЗОО'С оптимальною е експозищя 45 1 105с, перетравшсть протешу вдалось пившшгш з 35-38% до 50-68%. Такий р1вень перегравносп пояснюеться тим, що при переробленш сировгаш з низькою вологою створюються умови терм1чно1 обробки. Для вологотеплово! обробки проведено екструдування при 250*С, експозшш 105, 45 1 35с на зволоженому до 10, 20, 30 1 40% продукта Одержали сл1дуюч1 результат: перетравшсть протешу контрольно! (неекструдовано!) проби - 38%, пе! ж проби екструдовано! (без зволоження) - 61-64%, зволожено! до 10% - 65-68%, до 20% - 74-77%, до 30% - 73-77% \ до 40% - 72-76%. Зволоження продукту до 20-40% сприяе шдвшценню перетравносп проте&у, проте зволоження продукту до 40% створювало незручноси в робой з таким продуктом.

Щ дослщи були проведет на м'ясокктковому борошн! низько! якост!, в склад! якого було до 30% яечно! шкаралупи.. а вщповшно 1 вм1ст сирого протешу був на р1вш 28-30%. Тому одержати перетравшсть вшцу 75-77% практично не можлнво.

В зв'язку 1з замшою у Васильк1вському цеху експериментального екструдера АУМ-200 на дослишо-промисловий виникла необхщшсть перепроверите встановлеш режими екструдувашм. Цього разу дослали проводили на борошш з вмютом сирого протешу бьтьше 50% (табл.3).

Як 1 в попередюх дослшах експозищя 35с негатавно вплинула на якгсгь корму. Волога 5-10% була педостатьою для ВТО 1 перетравшсть протешу була на ргвн! 66-76%, при во лоз 1 20-30% - пивихцувалась до 78-80%, а волога готового продукту до 6,4-11,3%. Екструдування борошна л вологктю 40% при експозицц 45 1 35с давало готовил продукт, який потр!бно було досушувати. Експериментально обгрунтованими можка вважати режими екструдування борошна Ь вщход1в птахофабрик: температура робочпх цилиир1В 250-300°С, експозицш 45-105с 1 волога сиропшш - 20-30%.

Отже переробка колаген- 1 керапшвмкно! сировини способом екструдування дае можливкть руйнувати мщт дисульфщш зв'язкн

молекул кератина! коллагена, в результат! чого бЬчок легко пщдаеться дп ферменпв. В склад! протешу екструдованих продукта вмют водо- i лугорозчинних протеш!в становить 45-80%, тобто збшьшуеться в 6-12 раз ¡в в поршняшп з неекструдованими в ¡дх одами хутрового Б1фобшпдтва i в 1,5-2,5 раз)'в з вщходами птахофабрик.

3. Вплнв режимов екструдування в5дход1в птахофабрик __(при 250°С) на якiсть одержаного продукту. _

Показнккк Контрольна проба I Експозкцш, с

! 105 I 45 35

Болота, X 20,6 юга 20.6 % 6.4 10.5 12,0

Сирии протеш,% 53,7/67,7' 63,4/67.7 60,8/67,8 58,6/66,6

Сума водо- i лугороз- 18,7 22,4 22,1 21,3

чинних протйшв, %

Перетравтсть протешу 47 78 80 70

in vitro; %

Сирии жир, % 18.3 18,8 гпг** ЧП ? % 18,8 18,3

Волога, % 8,4 11,3 15,2

Сирии протеш,% 62,0/67,7 60,5/68,2 55,3/65,2

Сума водо- i лугороз- 26,5 24,9 24,0

чкшшх протешш, %

Перетравшпь протешу 78 78 72

in vitro, %

Сирий жир, % 18,8 18,6 17,3

Валага_40.2 ,%.

Волога, % 9,2 18,9 19,0

Сирин протеш,% 62,5/68,9 54,4/67,1 53,7/66,3

Сума водо- i лугороз- 25,3 23,5 23,0

чюших itpoTeiHiB, %

Перетравшсть протешу 80 73 72

in vitro, %

Снрнй жир, % 18,4 18,0 п',2

Збшьшення в склад! протешу водо- i лугорозчшошх фракцш сприяе тдвищекню перетравносп протешу, яка досягае в екструдованих продуктах, одержаних i3 31дход1в шшряного i хутрового внроб-шщтва - 85-90%, i3 вщходш птахофабрик - 75-80%, тобто збшьшуеться у пор!внянн! з неекструдованими в1дповщно в 3-5 i 2-2,5 раз!в.

Таким чином, експериментально вибрано оптимально режими екструдування коллаген- i кератштмкно! сировини i встановлено

1 Примака: в чисельнику - при натуралыпй волоз'г, в знамегашку - в перерахушсу на абсолютно суху речовгшу

залежшсть перетравносп протешу in vitro, сумм водо- i лугоролчишио; фракшй npoTeüiy.. бюлопчно! шнносл бьтку i udiuix покалшж1в як ост i вщ вологи перороблюваного матер1алу, температури i експозици екструдупання. Кожшш вид переробдтовлних видходт вимагас ¡идивйуально встановлених режим!в.

Впхоли м'ясокомбшатгв - передшлунки велико! рогато! i мьтко! рогато! худобн ¡з вмктом (канига). BMicT шлункш свиней. рого-кошгтна сировина, жиромагл. кктки, кранов! ;пляики iiinip та in.) практично не викорис.товуються. Щор1Чно таких вЦходов на м'ясокомбшатах наконичусться 6'шя 110 тис.т, яких можиа одсржати 20-25 тис.т öLikobiix KopMiß.

Нами разом з Технолопчннм институтом молока i м'яса УЛАН (TIMM) була розроблена рецептура комплексно! переробки них вцходш л таким ролрахутосом, щоб виробтштво зробггпг безвих1дним i одержат» бьтковий продукт по якосп на pimii м'ясоккткового бороиша. Виробкицтво кормового продукта Ь цих въгчодга здшснюеться по традицшнШ технологи, з незначним уточнениям i доповненням, i на тому ж облалиаин!, що J м'ясоккткове борошно. Уточнения в технологи буди викликаш необхцппстю додаткового подробнення i просновання, з метою одержання сировгаш у в'тпов'щносп до вимог комбгкормового виробшщтва.

Пр1Г розробленш рецептургг ставили ла мету максимально внкористати калигу, вмкт шлунку i ншбрати öLtkobi компоненти. ям 6 дали можлив]'сть зробити продукт бйхковим. Такими компонентами було вибрано рого-копитну сирошшу. ГиролЬат рого-копнтно! сировинн одержували способом, розробленим TIMM УААН, теплово! обробки кератиивмкно! сировшш при температур! !25- i ЗО'С у водному середовшш (гшромодуль 1:2) в присутносп сетовгапг (2% до маси). Перетраннкть протеину m vitro була 67.1-68.7%. Враховуючи те. шо на м'ясокомбшатах бувають перебо! л керагиновою сировиною (при забо! свш£«гй) i складшсгь г ¡д ро ли у кератин ¡в, вивчяли можливкть вгаю-ристання в рецептур! кров! лабшних тварнн i крайових дкынок ишр.

Ролроблено три рецепти. в склад! яких. '.: канига - 35, книжка шлунку пслико! рогато! худоби ¡3 BMicTOM - 25, юстка-парекка або виварена - 15, г1дрол1зат рого-копитно! сировлни, або кров лабнтих твлрин. збо крлиоил Д1'лянки шк1р - 25% одного ¡з rant.

Переробка b'uxo.tib м'ясокембшапв за такою рецептурою дл> можлтя>ть максимально аикористати калигу i одержат кормовий придукг л вмкгом сирого npore'iHv 37-15%. иер'ггравтегю протешу 75-

77%, сиро! юптковини - 9-10%, сиро! золи 25-28%, тобто на р1вш м'ясоккткового боропша. Використанпя в склад! рецепту ккток, а також додаткове подробненпя 1 просдавання, дало можливктъ полпшшти технолопчш властивост1 кормового продукту.

Трупи вимушено забитих та загиблих тварин. Розроблено рецептуру двох кормових добавок: 1) бшково-цеолпово! добавки (БЦД) в склад! яко1, %: трупи загиблих тварин - 90, рослтшнй наповгаовач - 3 ! мшеральшш наповтовач - 4%; 2) кормового б1лкового концентрату (КБК): трупи загиблих тварин - 52, крайов1 дьтянкн ипар - 40, рос лита ш наловнювач - 4 1 мшеральшш наповшовач - 4%.

Одержан! добавки за х!м1'пшм складом поддбш до м'ясоккткового борошна, за виключенням показшсда сиро! кл!тковшш \ нерозчинного в солянШ кислот! залишку, як! пщвшцуються за рахунок наповгаовач!в. Використання останшх при виготовленн! кормових добавок дало можлив!сть значно пол!хпшти технолог!чн! властивосп: зб!льшилась сипккть, во!Ш не злежуються, не ллппаюгься, бшьш технолог!чн!, не налипае жир у вакуумних котлах, економиться енерг!я на висушуванн!. Рослшпп наловнювач!, як! пройшли ВТО у вакуумних котлах, краще перетравлюються тваринами, а включения до рецепту цеоли^ дае можллвкть використовувати !х в год!вл! тварин, Кр1м того е можливкть використати крайов1 д!лянки ипар або шк)ри, знят! з загиблих тварин, як! не можливо використати на шин цш.

1.2. Апробац1Я у виробничих умовах режим!» екструдування та рецептури переробкн в!дхо/'»в.

Аггробацш проводили на протяз! 3-7 дшв при ретельному дотрнмашп режимов та рецептури ! через кожн1 2 год. роботи цеху в1дбира.'т проба для оцшки якосм продукту.

В результат! одержано нов! влди бшково! сировини для виробшщтва комбжорм!в: бьтково-жирову добавку !з мездри (БЖД), бшково-жировий концентрат ¡з вщход)« недубильних хшарок кролика (БЖК); екструдоване кормове бшкове борошно (ЕКББ), борошно б!лкове тваринно-рослинне (ББТР); бшково-цеолкова добавка (БЦД) ! кормовш! б!лковий концентрат (КБК) ¡з труп1в загиблих тварин з рослинним ! мшеральним наповшовачами (табл. 4,5).

За вмктом протешу, амшокислот, коефкценту перегравност! б!л-ка та ш.показниками БЖД, БЖК ! ЕКББ не поступаються таким цш-ним кормам тварннного ноходження як м'ясок!сткове та рибне борош-

4. ЗНзико-мехаиНн! жластнжост! та Х1м1чний склад нових

Показники

БЖД I БЖК ЕКББ ББЖР БЦД i КБК

i3 В1ДХ0Д1В 1з трушв тварин з вачами загнблих наповию-

шюря-юос( мездри) j хутро-| них (широк j кроля) лггахо -фабрик к ясо- КОмбЬ HaiiB

5,2 7,3 8,4 4,1 5.8 5,4

28 30 28 37 39 39

400 365 390 585 490 510

7 8 II 13 25 25

0.9 0,9 0,7 1,05 1,02 1,17

72,2 81,5 63,4 42,5 39,2 45,3

57,5 54,0 27,7 14,1 24,5 25,7

90 84 78 75 60 68

48 46 36 32 ' 16 15

Во лога, X

Кут природиъого схклу ,град. Об'екна маса, кг/м"* Скшисть, г/с Крупмсть, dq,, мм Сирии протеш, %

Сума водо- i лугороз-чнилих протеЬав, % П еретравтсть тгротйну in vitro % Вадносяа бкиюпчиа щншсть б1лка, % Амшокислоти, мг • 100 мг продукта

сума Bcix амшошгеллт 56,4 56,8 38,5 32,6 26,0 29,5

в т.ч. незамшних 27,8 31,8 22,0 17,7 13,9 15,6

Сира клггконина, % - _ _ 10,5 9,5 8,1

Сирии жир, % 16,2 7,9 15,4 9,6 13,8 16,0

Кислотне число жиру. 15 32 20 24 38 43

мг КОН

Перекисне число жи - 0,15 0,05 0,05 не вста- 0,46 0,25

ру, % йоду ■ новлено

Загальна кислотность. 8,4 25,6 13,4 14,5 32 37

Сира зола, % 6,5 4,5 7,8 26,9 21,3 27,9

Залкшок нерозчиквий в HCl, % - - 0,2 0,3 4,3 6,3

Кальцш, % 0,6 0,8 9.8 7,0 7,3 6,3

Фосфор, % 0,2 0,3 4,3 1,9 1,4 1,2

Хлорнди, % 0,12 1,04 0.36 0.59 0,40 0,60

а. Ампюкнслотннн склад нокнх в»Д1в бътковоТ сировинн, _______________мг в 100 мг продукт а

: БЖД В Ж К ; ЕКББ 1 ББЖР БЦД ! КБК

Амшокислоп! ,____ ¡3 ШЛХОЛШ ¡3 труши загиб 1

ширя хутрових 1 птахо м'ясо- лих тварил .! ■

них1 ме (ицарок 1 фабрик | КО.чОЬ 1 каповнтовачя.чи >

1 . здри) кролика) 1 ■ нятш \

: Нг^амши

'. Лоин ( 2,08 2,76 1.56 1.77 1.27 1.35 ;

Окалйкк 0.48 |

| Метшнт 0.03 0.65 0,73 0.39 0,38 0.20 |

: Взл1н 1.53 2,48 1.89 1.56 1,08 1.19 !

| Пстндт 0.37 0,98 0.93 0,67 0,39 0.35 !

1 Фешлалалця 1.31 1.94 2,01

1.12 0,94 0.97 !

; Лекции 2.31 3.80 3.03 2.72 1.72 1,79 ;

' [.юоеншн 0.96 1.44 0.54 0.85 0.70 0,73 ;

1 Треошл 1.04 1.26 1.98 1,36 0.91 0.98 '

; Лргишн 4.0? 5,44 3.83 2.45 1.78 2.34 \

' Цистш 1 1 .20 0,16 0,19 0,15 0,06 0.06 !

; Гтщин 11.89 8,81 4,28 3,86 4.05 5,05 ;

| Тирозш 1 0.59 1,65 1.03 0.84 0,58 0.57

| Сума незалшших 27.84 31.37 22,0___ 17.74 13.86 15^58 |

Злгхшш

: Серш 1.77 2.97 2.88 1,74 1.18 1 1,38 !

' Алаяш 4.43 4,83 зло 2,71 2.35 2.77

■ .Аспарагшова кисло га 3.02 3,81 2,74 2.75 1,77 2,08 :

! Глутамщова кислота 6.8? 10,05 4.82 5.08 3.99 4.29 I

: Прол1н 7.31 3,33 2.98 2.00 2.83 3.37 !

: Оксшролш 6.16 - - - - - ,

ча зампигих 29.54 24^99 16.52 14,88 12.12 13.«9

Сума вс1х амшоккслот 57.38 56.36 38.52 25.98 29,47 :

НО. дрькдж! кор."-! •ли'. а 5Г>Т!>. БН д 1 :сб Т<" > ... 1\ " ! онтъ на

м'ЯСОШГ ГМЖОГО бор'.ШИа,

1.3. Досл1Дно-внробнича переварка комб!корм!в з вм1стом нових ВИД1В сяровини.

Можливкть використання одержаних нових вид!в сировини в склад! комбжормов вивчали у виробничих умовах комбжормових заводтв. В рецепта комб1корм1в для курок-несучок 1 свиней на в1дгод1вл1 вводили 2-10% по мае! нових добавок в предсумшп або безпосередньо в комбжорм. В результат! проведения досл!джень встановлено, що БЖД, БЖК, ЕКББ, ББТР, БЦД та КБК за фиико-мехатчними властивостями вщповшають вимогам комбжормовог сировини. Вм!ст вологи становив 4-9,7%, що не перевишуе критичну для корг-пв тварии-ного походження. Це - др1бнодисперсш продукта (с1ср = 0,7 - 1,1 мм). Об'емна маса 1 снлюсть сировини одержано! екструдуванням вштовщ-но 345 - 400 кг/м^ 1 6 - 11 г/с, що вщповгдае лепсовагим продуктам (вис1вки, мучки кормов!), в останнЬс вшповщно 450 - 660 кг/м3 ! 23 -30 г/с, кут природнього схилу - 28 - 41 град. Нов! вида сировини добре транспортувались ! дозувались, в¡дхилення в1д задано! ваги знаходшшсь в межах 0,1 - 2,7%, що значно нижче допустимого, добре змшгувались з шшими компонентами, коефщоент неоднорщност! :тановив 5,5 - 15%.

При введенш в комб ¡корми одержаних вшхш сировини не /складкювався технолопчний процес, не виншсало необхщносп в годаткових операц!ях по пщготовш & до виробництва, а виготовлен! з х використанням комбшорми вщповщали вимогам стандарт.

1.4. Вплив умов ! строев збер^гання на яюсть новнх вн.-ив млковоТ снровннн 1 комб!корм!в з IX внкористанням.

При збернанш у лабораторних умовах нових внд!в бЬсково! шровини ! комбжорм!в з гх використанням вм)ст амшокислот ;нижувався в залежносп и'т температур« 1 строкой збсрггакмя. При емператур! 25-27*С втрати амшокислот шсдя 3 ¡ 6 мю. збер!гання >ули вщповщно 11,6-14,7% I 11,8-25%, а при 7*С - 8-18 1 8-24,5%. 3 гониженням температуря до 0 1 -Ю'С зменшення вмюту амшокислот уло менш вагомим. Не встановлено залежност! в штенсивносп зни-<ення вм!сту амшокислот вщ вологи продукту.

Вмкт амшокислот в БЖК при збернант у виробничих умовах алишався на початковому р1вш, в ББТР зшикувався всього на 6-8%, од! як в БЖД - на 41 \ 52% вьдповщно шсля 3 ! 6-ти м1сяц1в беркання.

НайбЬгьш чутливими до умов збориатш, наприклад в БЖД, були !з1Ш, оксь'пзин, пстидш, аргинш, вм!ст яких зменшувався на 23-39%

шсля 3-х шс. збер1гання I на 43-54% - шсля 6-ти шс., стШкими були фешлалашн, треонш, глщин, тирозш.

Вмкт водо- 1 лугорозчинних протеййв знижувався, починаючи з першого шсяця збер!гання. При збериганш сировини вологою 10% при 25,7 1 0*С - на 5,7-32,6% теля 3 мс. I на 15,9-68,7% шсля 6-ти шс., з шдвншенням вологи продукту до 14 I 17% зниження у бьльшост! виладк1в було незначним. В ус'пс вар1антах дослщш, за виключенням зберигання при -10°С, вшст розчинних протейпв зменшувався в залежносп вад строку зберггання (шсля 3 шс. - на 5,9-30%, шсля 6-ти шс, - на 26,5-68,9%). В сировюи 1 комбисормах, що зберггались в лабораторних 1 виробничих умовах при -10"С, незалежно вад вологи продукту, починаючи з 1-го шс. зберпання знижувався I залшлався практично на такому ж рдвш до 6-ти мгс.

В ус1х вивчених видах бшково! сировини в процес1 збершання вщносна бюлопчна дшшсть бшка (ВВЦ) знюкувалась. При збери'анн! в лабораторних умовах штенсивгасть зниження ВБЦ залежала в!д температури збер5гання I вологи продукту. Наприклад, збер^гання БЖК вологою 10% при 25 1 7°С приводило до зниження ВБЦ на 18,1 1 11,4%, а при волоз! 14% вщповщно на 28,2 1 27%. Така ж законом!ртстъ спостерггалась 1 при зберпанш ББТР. У виробничих умовах ВБЦ знижувалась !з збшьшенням термшу зберп-ання.

Таким чином, в бшковш фракцй сировини 1 комбикормах в проще« зберя-ання проходить взаемозв'язаш змши: вм!ст сирого протешу практично не змшюеться, але зменщуеться гальгасть водо- I лугорозчинних протегшв та амшокислот, що призводить до зниження вщносно! бюлопчно! цшносп бшка.

Жирова фракцш дуже чутлива до несприятливих умов збер!гання. В пробах БЖД 1 БЖК, як! зберп-али при 25-27*С, проходило окисления 1 г!дрол1з жиру 1 шд к1неш> досл1ду вм1ст його зменшився на 18-75% незалежно вщ вологи продукту, теж спостерпалось 1 в комбшорм1 (на 72-88%). При таких умовах зберп-ання проходять гщролггичш та окислювальш пронеси щд д1ею фермент !в 1 мжрофлори, в результат! чого накопичують в!льт жщэнд кислота, що шдтверджуеться показником кислотного числа жиру, ревень якого при такШ температур! в перш три мюящ зберп-ання збшьшився в 2-5 раз1в, попм знижувався, але залишався в 2-3 рази вищим початкового. При температур! 0 ! -10"С динамжа була такою ж, але величини значно низчими (при 25-27"С - 70-100 мг КОН, при 0 1-Ю'С вщповщно 20-50 ! 10-20 мг КОН).

\

В процеа зберкання також утворюються ненасичеш жирш кисло-ти. а в результат! накопичуються перекиси. Динамжа пе.рекисного числа жиру не мала р1вном1рного характеру, осюлъки перекиси безперерв-но накопичуються I перетворюються на вторит« продукта розкладу жир!в.

Пщвтцена волопсть прискорюе х1м1чш 1 бюлогччш реакцп, ир1шодить до окнслення жир!в, шпснявшня I гниття продукту. Чим вища волопсть оточуючого середовища 1 корму, там штенсившше йде обмш речовин, активнпие розв!шаеться мжрофлора.

Мжрофлора активно розвиваеться при високих температурах (25-ЗО'С) як I окислювалыи процесн. Понижена температура 1 волога нижт че критично! значно подовжують термит безпечного зберппння кормов.

Стшюсть корм1в при зберианш залежить також вод х1м!чного складу: чим бш>ше води, болков, жир ¡в, там бьтыд активно проходить псування.

Враховуючи результата, одержан! в лабораторних ! виробничих умовах, можна рекомендувати нов! види бипсово! сиров1шн зберпати не битное 3-х м1с. з дня виготовлення, а строки зберпання комбпсорм!в з введениям нових вид!в сировини немае потреби корегувати.

1.5. Ефектившсть внкорнстання нових вид)в бьтковнх корм!в в годовал тварин та птиц!.

Згодовування куркам-несучкам ! свиням на в1дгодлв;п комбикорму 13 замшою 50 1 100% (по протешу) м'ясок!сткового боро!пна болково-жировою добавкою було ефективним на фош рашону збалансованого по протешу 1 ¡ноооим поживтгм речовинам.

Результата лослшв на курках-несучках наведено в табл.6.

Встановлрко що продуктипшеть курок-несучок лоолиших грутт практично не вирознялась В1д контрольно!. В дослщних групах дещо вищою була яйиеносюг.ть | збереженность поголт'я. В розвитку внутршдпх органов спостерогалась тендешпя до зболыпення яйцевод!в та мускулатури високих сортов.

Продуктивность свиней 1 затрата корму на одиницю прирост;.' наведено в табл.7

Встановлеко. що сер^дньодобовгаЧ баланс азоту, кальпооо I фосфору в ус1\ трупах був по.шгивтш (табл.8). У свиней дослшшх труп б ¡дыне водкладувалось азоту, були дещо вищими коефппеогти перетравносл проте1иу жиру, клпковинн, а заби'ший вих1д в тох складав 67.2 ! 67.7% нротн 65,9"» у коитролыпй; в гущах тварин

дослщннх груп було -.больше м'яса i менше ккток. Рдзниш в розвнтку внутрцпшх орган1в не спостер!галось. .

6. Продуктивность куроктнссучок в середньому за 6 М1сяц1в

__досл1ду._

Група

Показники I II III

контрольна (50% БЖД) (100% БЖД)

Жива маса, г

на початку дослщу 1969 ±118,0 • 1907 ±81,9 .2035 ± 95,6

' В КШЦ1 ДОСЛ1ДУ 1976 ± 215,0 1963 ±77,9' 2018 ±104,9

Яйценосклсть,% 74,5 ±2,4 75,7 ± 1,6 76,3 ± 1,5

Середня маса яець ,г 58.7 ±0.7 59,1 ±0,6 58,8 + 0,8

Колыйсть яець, %

I категорй 75,1 75,1 .74,1

' II категорй 24,9 24,9 25,9

Затрати корму на 10 шт. 1,53 ±0,05 • 1,51 ±0,03 1,49 ±0,03

яець, кг

Збережешсть поголнз'я, % 97,2 97,2 100

7. Продуктивнють i затрати корму 1Пддосл1дних свиней.

Зршщо- Основний першд (110 дшв)

Група вальнии жива жива середньо npHpicr Затрати Затрати

перюд маса на маса на добовин ЖИВ 01 корму неретра

(20дшв) початок кшець пркрют, г маси, на 1 кг вного

.середньо дослщу, дослщу, кг прирос- проте!-

добовин кг кг ту, ну на 1

Прир1СТ, к.ед. кг при-

г росту, г

I - конт- 450 59,7 120,3 545 60,6 5,7 588

рольна ±5,4 ±1,23 ±1,12 ±29,6

II - 466 62,0 122,1 541 60,1 5,7 593

дослщна ±49,5 ±1,57 ±1,80 ±10,5

III - 441 59,5 122,8 570 63,3 5,4 563

дослшна ±47,6 ±1,41 ±2,08 ±18,5 '

Вчет Свердловського i Рязанського сьтьгоспшститут1в також вив-чали ефективтсть згодовування БЖД, виготовлено! за розробленою нами технолог1ею. Дослщи проводили на велпкш кшькосп погоди;'я pi3Hiix в ¡miß тварин i птищ. Встановлено, що згодовування БЖД бройлерам, куркам-несучкам, поросятам, свиноматкам, свиням на в1дгодн}л1. молодняку велико! рогато! худоби i хутровим зв!рям забе.точило бьтьш впсоку !х нродуктившсть (на 7-46% вшиу в nopiiiib'uiüi з контрольними групамп), а затрати на БЖД окупились додагково одержаною продукцию в 3-5,8 раз1в.

8. Середньодобовий баланс азоту, кальцию 1 фосфору у П1ддосл1дних свиней (в середньому на одну голову).

Група Прнйнято 3 кормом, г ¿идшено, г Вщкладено в оргатзт

в кал В СС'П всього г % ВЩ прНАНЯТОГО

I - 68,99 15,20 27,55 42,75 26.24 . 38.0

контрольна -

И - 71,50 15,43 21,3,5 42,78 28,72 40,2

доелщна

III - 70,00 14,63 27,05 41,68 28,32 40,5

дослдна

I г 33.25 15,34 0,75 16,09 17.16 '51,6

контрольна

II - 40,25 15,69 0,65 16,34 23,91 59.4

досладна

III - 35.00 16,49 0.60 17,09 17,91 51.2

дослщна. •

I - 24,5 10,09 2,50 12,59 11,91 48,6

контрольна

II- 27,1 11,43 2,48 13,91 13,19 48,7

дослщяа

III - 25,4 12,55 2,40 14,95 10,45 41,1

дослздна

В досл ах на щурах встановлено, що БЖК \з вщход1в хутрового виробшщтва е иешкщшвим продуктом при згодуванш його 10 1 20% в рацют, коефццент використання быка знаходився на р1вн1 контрольного продукту (казе'шу).

На в1дгод1пл1 свиней при замш! в комбжорм1 10% рибного борошна такою ж кьтьюстю БЖК тварини дослщно! групп дещо вщставали вод контрольних, середньодобов1 прироста живо! маси в середньому були на 3,2% мегашши.

ББТР ¡з вщход1в м'яс.окомбшат1в вводили до складу комбжорму в кишкосп 6 1 3% по мас1 1 такий комбикорм згодовували молодим .свиням в перивш перюд вщгод1в.й, а з введениям 3 1 1,5% - в другий перюд. Контрольна група одержувала комбжорм з такою ж кгльюстю м'ясоюсткового борошна. Середшюдобов! прироста живо! маси в

науково-господарському дослда були 686 I 684г (в контрол! - 694г). а при виробничш перевари) - 641 г (в контрол! - 637г).

Згодовування с виням на в1дгодтл1 БЦД ¡з трутв загиблих тварин, в склад! яко! було 9 ! 18% цеолпа, дало можливють одержати середньодобов! прирости живо! маси вщповшно 541 I 556г, в контрол1 -453г 1фи затрат! на 1 ц приросту вщповишо 6,1, 5,95 I 7,3 ц корм.одшшць. При ишрокш виробничш перев1рЦ1 середньодобовнй прирют живо! маси тварин дослщно! групи був на 10,5% вщцим в по-р1вняиш з контролем.

Приведет дан1 ашгвсрджують високу ефектившсть згодовування тварипам I птиц1 нових ввд1в кормив, це дас можлнвють замшяти дефщитш ниш корми гваршшого походження, пьтвищуючи при цьому продуктившсть тварин.

1.6. Розробка снстемк ефектикного постачання та переробки минерально! сировннн для виробынцтва комб>корм!к.

1.6.1. Кальц1йвм)сна сировнна. 3 кальцШвмгсно! сировшш при виробншшп комбцгорм!в в Украцц використовували крейду (24,5%) 1 вапнякове борошно (75,5%). Крейду одержували в1д Луковського КБМ Волинсько! обл., на долю якого приходилось 95% поставок | Кременецького заводоуправлшня Терношльсько! обл. (5%). Вапнякове борошно також постачали два пщлриемства Нюинське (80% поставок) та Закупнянське КУ Хмельницько! обл.. Крейду ! вапнякове борошно доводилось перевозкти на велик! вщеташ, за рахунок чого значно зростала варпсть мшерально! сировшш 1 комбисорму.

Кр1м того, крейда мае незадов!льш технолопчт властивосп, п необх!дно досушувати, тщмбнювати, просноватн, вона може злежу-ватись, налипати на транс.портш мехашзми, втрачати сшжють. До того ж ще й дефшитна сировина, оскьльки використовуеться як будма-тер^ал, добрива 1 ш., тому ресурси !! обмежеш.

Вапнякове борошно нерщко надходить шиько! якост! и неперев1реннх кар'ерщ, що попршувало яюсть комбжорму.

3 метою забезпечеш1Я комбисормово! промысловое™ високо-як^сною мшеральною сировиною вивчено хЬичний склад 1 технолог!чш властшюст! (по 17 показниках) сировшш 66-т шдприемств. розмице-шк в р!зних зонах колизшшого СРС-Р, як постачальшки вибрано 32 петрив мства, як) виготовляють вапнякове борошно у вшговцност) з В1гмогами стандарту 1 технолопчне для комбикормового в»фобтщтва.

Критер1ем для подбору пшприемсгв служила яккгь вапнякового борошпа за показникамп: вмкт в углекислого кальцйо - не менше 85%,

кальдш - 34-37%, нерозчинного в солянш кислот! залишку - не бшьше 5%, кишккть нешкщливих домшхок (вуглекислого маггаю, окису зал!за 1 алюмшио разом) - не бшьше 7%, в т.ч. вуглекислого магнио - 5%, вмют токсичних елемеогпв (фтору, миш'яку, свинию) в межах допустимих для мжеральноУ сировини.

На основ! одержаних результатов, а також потреби в мшеральгай снровиш 1нстшутом економжи АПК ом. А.Г.Шлххтера з пашою участю розроблено рацюнальну схему и поставок.

Аналтз дпочо! схеми поставош мшерально! сировиош комбжормовим шдприемствам показав, оцо вод стань вщ постачальника до споживача в середньому по республоках колишнього СРСР складае 1046 км. В Украоон, наприклад, майже половина областей були воддалеоп в!д постачальник1В на В1дстань вод 500 до 1000 км. А затрата на поставку сировини ростуть прямопропорцшно вщдаленосто споживача в!д постачальника. Тому метою розробки регионально! схеми було максимально наблизити шдприемства-постачальники минерально! сиров1Ши до подприемств-спожошашв (комбисормових заводов). Перезакршивши постачальников за споживачами, вдалось значок) скоротити водстань мож нами, а водпов1дно потребу зашзничних вагонов 1 грошових затрат. Наприклад, зг!дно диочоо схеми поставок областей, вщдалених вод постачалышков мшерально! сировини на вщстат до 500 км, було 38 (середой вщстань 251 км) з ооитомого вагою поставок 45,7%, а згщно розроблено! схеми киоькють таких областей сослала вже 55 (середня вдатаооь 206 км), а оштома вага поставляемо! сировиош склала 55,9% вщ загального постачаошя.

Розроблеооа схема дала можлив!сть скоротити водстаооь перевезень мшерально! сировини для кожного ооодприемства в середньому 01а 452 осм, потребу в залозопгших вагонах на 29 тис.вагоно-д1б, а загальоп затрата на постачання 1 т сировини на 29%.

Таке скорочення затрат пояснюеться замшою по б!льшосп регюшв постачальник!в Офейди постачальниками вапнякового борошна, як! розмицеш ближче ! софовота в них дешевша шж креоада. Для комбшормових пгдпрнемств Украпш поставки крейди змеошоено до 1,5%, а поставки вапнякового бороооша складають 98,5%.

Рацюнальну схему поставок мшерально! сировини розроблено для во ох республш колипонього СРСР. Найб!льше скорочення затрат досягнуто в Рос!!, УкраМ ! Казахстан!.

1.6.2. Розробка ефектнвних cnoco6is згодовування мшерально-амошйних препаратов велнмй рогатой худоб].

3 метою створення кормових добавок, hki дали 6 можливкть пщвищити ступить продуктивного використання азоту неб1лкових спо-лук були проведеш дослщи по вивченню можливосп використання в рацюнах молодняка велико! рогато! худоби при pi3HHx типах вщгод1вл1 д^амонШфосфату, карбоксилшу, солей кобальту; впамййв А i Д3.

При жомовому Timi в!дгодшл1 в I i II дослщах до складу ращонш тварин контрольних i дослщних груп вщповщно входило, кг: жом кислий - по 35-40, солома озимо! пшениц! - по 3 кг, меляса - 0,4 i 1,7, дерть - 1,5-2 i 0,5-2, NaCl 32-75 г. Тваринам дослщних груп додатково згодовували: д!амошйфосфат - по 30-35 г i карбоксилш - по 20-25 г на 100 кг живо! маси, BiT.A - 32,3 тис.М.О., вя. Дз - 10 тис.М.О.,СоС1 -10 мг. В III дослш panioH був такий же, але замгсть меляси бичкам контрольно! групи згодовували 2-2,5 кг, а досл!дно! - 1,5-2 кг комбшорму i 23,4 мг СоС1.

Одержан! результата приведено в табл.9

Встановлено, що в дослщних груп ах середньодобовий прир1ст живо! маси тварин був б1льшим на 11,5-32% при мегашй затрат! кормових одиниць на 50-59% i перетравного протешу на 45-55%. Навпь за умови високого р1вня год1вл1 i продуктивное^ (III дослщ) продуктивн!сть тварин дослщних груп була вюцою в пор!вняши з контрольною групою.

Висока ефективтеть згодовування мшеральннх. добавок молодняку велико! рогато! худоби при жомовiä вщгод1вл! обумовлена тим, що в рацюнах тварин контрольно! групи поряд с дефщитом Р(50%) i надлишком Са(271%), (стввщношення Са:Р = 8,4:1), не внетачало та-кож до норми Со i Zn. Згодовування тваринам дослщних груп д1амо-шйфосфату забезпечило !х потребу у Р (сшввщношення Са:Р = 3,2:1). а також дозволило амоншним азотом поповнити 13-14% перетравного протешу. Це дало можливкть у дослщних груп ах зменшити на 1 кг добову норму концентрат. Зниження енергетично! nbfflocTi рацюну компенсували зб1льшенням добово! даванки меляси з 0,4 до 1,7 кг.

Ефектившсть згодовування тваринам дослщних груп мшераль-шк добавок також пщтверджуеться результатами балансових досл5д!в i 6ioxiMi4iniMii дослщжешшми KpoBi, як1 були проведен! на тваринах I дослщу. В результат! встановлено, що у тварин дослшшх груп перетравтеть поживних речовин була вищою, на користь дослщних груп був i баланс азоту, в контрольнШ rpyni в!дкладувплось по 28г

р

азоту на добу, в Д0СЛ1Д1шх вщповино 30,6, 33,9 i 35, lr, тобто бшьше на 9,3, 12,1 i 25,3%, також був вшцим коефипент дасвоення протешу (Р<0,01) по вушошешш до нрш'шятого i перетравного проте'шу.

9. Ефективн1сть згодовування мшеральннх добавок иолод-___н я к у велико/ рогато Т худо б и при жомовому тип i в i дго д i в л i

! Трупа тварин i Середиьодобош i Затрати корм. Затрати i

I j прирости, г i одшшць на 1 кг I проте'шу на 1 кг |

| __________________________приросту, кг ■ приросту, г_j

| 1дйСЛ1Л !

-120

| Контрольна

; I .Т'слуша < дшмошйфосфаг) II дослщна (д1амошйфосфат ■+ карбоксилш) I III дос.шдна (д1амошйфосфа,г + карбокснлш + кобальт хлорис.тий + вгг.Л i Д3)

Контрольна

I доондна (д1амошйфосфат + карбоксилш)

Контрольна

I дослтдна (д1амошнфосфат)

: II дос.л1дна (д1амолшфосфат j ^ карбоксилш) j III дослшиа <д1амошйфосфлт : + карбоксилш ^ кобальт [ хлорис.тий)______

8i 19

998

II лосл1д 492

894

III дослц

947 1056 J 225

1250

16,6? S.3C) (1.8 7

6,76

14,63 7.67

7,60 5,95 5 13

3.01

1586

Х'6 .'24

714

1402 S31

794 708

610

-■>95

Мшеральш добавки позитивно вплнвалн i на вуглеводно-жнровин обмщ. В кров1 дослшних тварин збьтьщувалась конпентрашя лимошто'1 кнслоти nie ля год!вл1. що характеризуй и синтез пц впливом с.тимуля-пп процесдв карбоксилювання, зменшувався BMicT кетонових тЬт, пщви-щились лужннй резерв, конпентрашя фосфору в KpoBi на 30% i Biipiß-нтовалос.ь отввшношення Са:Р = 1.3-1.5:1. Забтнний вихщ, яюстъ м'яса га показншеи розвитку внутршлпх оргашв були практично однаковь

Проведеними при силосио-концентратш i коицеигратио-силосиш в1дгод!вл1 (за схемою як при жомовш вщгод1вл1, але без внамиив, а СоС-1 замшено на CoSO^) дослЛтами встановлено, що середньодобов1 прпроеттт живо!" мзеи велико!' рогато! худоби в I. IT i III дослшшх rpyriax були вишими на 12, 20 i 24% при менших затратах кормових одиниць на одиницю приросту на 10,4, 17,1, 18,8% i перетравного протешу на 10,6, 16,5 i 19% в норшнянш з контрольною групою.

Одержан! результата свщчатъ, що навиъ при високому р1вш годшл1 1 продзч<1Ивност1 тварнн (середньодобов1 прирюсти живо! масн в контрольних групах були 872 1 934 г) згодовування додатково до основного рацюну д1амоншфосфату, карбоксилшу 1 кобальту забезпечило високий р!вень продуктивност! (середньодобов! прироста живо! маси в дослщних групах були 1024 ! 1124 г , Р<0,001).

Дослщи при силосно-концентратшй I концентратно-силоснш вщ-годгвл! проводили вщповщно на фон! слщуючих основних рацюн1в, кг: концкорм - 2-3 ! 3,5-4,5, силос кукурудзяний - 21-27 ! 10-16, кормов! буряки - по 6, солома озимо! пшениц! - по 2 ! сша - по 1 кг, ЫаС1 - по 50-60 г. Основний ращон був дефщитним по протешу вщповщно на 15,5-16,8% ! 9,9-10,5%, вщношення Са:Р = 3,1-3,7:1 ! 2,3-2,6:1, забез-печував потребу в макро- ! мжроелементах, кр1м Со ! 7м. Згодовування тваринам дослщних груп вщповщно д1амоншфосфату 85-95 ! 50-65г, карбоксилшу по 50-65г ! СоБ04 - 10-12 мг шдвищувало сшввщношення Са:Р ! доводило його практично до норми - 1,6-1,7:1 ! 1,4-1,6:1.

Виходячи !з одержаних результата, на основ! карбоксилшу ! небыкових азотистих речовин були розроблет мшерально-амоншш препарата МП-15 ! МП-30 для вщгод!вл1 велико! рогато! худоби на жомових ! силосних рацшнах. До складу МП-15 ! МП-30 входить вщповщно, кг/т: бюкарбонат натрио - 133,6 ! 110,8; д!амоншфосфат -257,3 ! 213,5; сечовина (в МП-30) - 85,2; натрШ хлористой - 81,0 ! 67,26; магнш сфчанокислий - 27,05 ! 22,40; марганець сфчанокислий -0,5 ! 0,4; цинк с!рчанокислий - 0,5 ! 0,4; кобальт хлористий - 0,05 ! 0,04; висгвки пшеничш (нацовнювач) - 500.

Ефекпттсть згодовування цих препаратгв вивчали при жомовому, силосно-кониентратному ! конпентратно-силосному тит вщгодшл! на фот контрольно! групи ! груп,що одержували окремо д!амоншфосфат ! сечовину в к1лькост! вщповщно 35-40 ! 15-20г на добу на 100 кг живо! масн. МП-15 ! МП-30 згодовували в склад! комбЬсорму по 1,8-2,9 кг при жомовому ! по 2,2-3,4 кг при силосно-концентратному 1 концентратно-силосному, що забезпечувало таку ж кЬтьюсть д!амоншфосфату ! сечовини на 100 кг живо! маси тварин дослщних груп; як ! в групах, що одержували ш добавки окремо.

Одержат результати приведено в табл.10.

Згодування МП-15 при жомовш вщгод1вл! дало можливють одержат середньодобов! прироста вшц! н1ж в контрол! (Р<0,001) ! вшц! (Р<0,001) в пор!внянн! з групою, що одержувала окремо д!амо-шйфосфат, при ша'шому скорочент затрат корму на 1 ц приросту (в I

дослш на 35 i 50/», в 11 - на 21 i 31%). При силосно-коощентратнш i концентатно-силоснхй вщгодшло вплзт препарату .ишжувався. Використання МП-30 при конпентратно-силоснш вшодшл! г прияло тдвиоцеоппо середньодобових прлростт в 1,3 рази в ооортшшш з контролем i в 1,1 рази в nopinunomi з групою, то одержувала сечовииу окремо, затрати кормових одигащь зотжувались на 1 ¡ i 22%.

10. Ефсктишпсть згодовування мик'ральио-амонойннх препаратов при р1зних типах в»дгод!вл5 велико! рогато! ______ ____худоб и ,__________________

Груна тварин Юль- 1 'Грива | Середня Одер- j Серед- ¡ Затрати на 1 ц

К!СТТ> I Л1СТТ. i жива ма жало ¡ ш>одо i приросту

> тг.а- : Д0С-Л1 ! са 1 гол. ¡гри ¡ бовий 1 кормо- ¡ шретра

рин, | ДУ. j в KÚuii росту | прирост | вих ] BHOIO

гол. 1 ДЯШ 1 дос-гпду, на 1 1 г i ОЛИ- 1 ггротп

i i кг гол, ,кг 1 í няиь. и i ну.кг

Контрольна 12 90 253,2 48,8 542 12,14 115,0

I дослодна (д1а 12 90 279.1 72,2 802 7,89 80,8

мощйфосфат)

II доелвдна 12 90 298,3 93.5 1039 6,09 62.4

(МП-15)

Контрольна 13 112 304,6 106,6 952 7,70 80,0

I дослщка (д!а 13 112 314,3 117,1 1046 6.07 72,0

моншфосфат)

И дослана 13 112 338,4 139,9 1249 5.08 60.0

! (МП-15)

Контрольна I 1 171 373,3 150,0 872 8,41 71,2

1 дослуша (д!а 1 1 171 383,3 163,9 976 7,69 77,7

моншфосфат)

И дослодна 11 171 400,4 181 6 1080 6.94 70 2

(МП-15)

Контрольна 12 ' 258 401,0 181,6 704 9,80 65,2

I доелвдна 12 258 428,5 203,9 790 8,73 86.1

(сечовина)

11 дос.тпдна 12 258 460,0 232.9 903 7,61 <*.">.4

(M1I 30)

Контрольна 20 251 393,8 188,2 750 8,66 58,2

I дослодна 20 251 435,8 226,4 902 7,32 62,0

(МП-15)

Хзрагстерним для pauioniis контродышх труп i в uiii repií доглиш óvb дефпшт протешу i фосфору, кобальту ¡ пипку, га нддлшиок калышо (воднопоення Са:Р - 3.3-3.5:1 - 8,4-8.7:1 в залежносп в и гшп'

в1агод1влО. В рацюнах дослиших груп все це вир1внювалось за рахуиок МП-15 i МП-30 (вишошоння Са:Р = 1,3-1.7:1. практично доводилось до норми). Використання них препарат in да*; можливктъ на 15 i 30% ПОНОВШ1ТИ дефйшт 1фОте'шу за рахунок небъткових форм азоту, продовжитн вигод1влю тварин на жомових i силосних рацюнах до 5-6 Mic., одержуючл в!д гак високу иродуктшзшсть.

Для широкого впровалжешьч МП у вироошщтво розроблено рекомендаци по ix викорис.танню, рацюни i рецелтн комбпсормш, технологгсну схему ix виробшщтва, а т.и;ож техшчш умови.

Ця розробка иифоко в1ф0ваджена у шцюбшщгио (в Украйц на 32 цехах мЪкгосиодарських комбисормових заводах, а також в Pocii, Лат-Bil, Молдавп, Болгарп). за що в 1985р. удостоена Державно!" премп Украйш в га луз i науки i техники, а дисертант, як сшвавтор роботи, звания Лауреата.

1.7. Удосконалення систем и контролю якосп" сировини i

KOM6lKOpM)B.

1.7.1. Роароблення допустнмих pistils щтратпв i HiTpirriB, кислотного i перекнсного чисел жиру.

Вивчено вм1ст штрат i нпритш у 27 видах комбисормово! сировини, р!зних рецептах комбшормш. БВД i iipeMiKcie (всього 642 npo6jj). Зернову афовину внвча.ти врожаю 3-х poKiB, imni за два роки (табл.И).

Встановлено, що з точки зору еколопчно! безпеки занепокоення визивають трав'яне i хвойне борошно, меляса, сухий жом, кормов! др1ждж1, вмкт Н1фат1в у . якнх нерьзко перевишу»: допустим! концентрацп для кормив, або наближаеться до них. В той же час у бьтыиосп вид1в сировини BMicT L\ не.шачннй. Дцоч1 на той час допустим! ршш для комбжормш дуже жорстю (в!д t до (00 мг/кг HirpaTiB i bLi 0,1 до 10 мг/ кг штритш), а це означав, що фактичний вм1ст цих речовин. особливо Hirparin. перевшцус дозволен! норми.

Можл1ш!сть зниження вмкту н!тратш i штритш вивчалп за допомогою технолопчних прийом!в. ВТО проводили в лабораторних умовах при температур! ви 100 до 140'С: експолщп 5 i 10 хв. При 120-140"С вмкт штрат in знижувався на 28-Зб"о, а штриттв на 23-25%. Але динамка вмкту них речовин не мала стабЬтьного характеру i при статис.тичнш обробщ рйниця була neBiporiaiioio. Гранулювання комбикорму, БВД : травяного борошнд та екструдування карбамишого концентрату, проведен! у сиробшпкз. умоиах, га;;ож не привели до зна'шого зметтчшя вмкту штрапв ! шгритц;.

;м

11. Bmict 1итрат1в i 1птрит1в у комб5кормов1й с.нровнн1 i комб1кормах в перьрахунку на сгандартиу вологу, иг/ кг

1 1ай.'-ннуклння 1 К1ль- i Стаи- ! i—- Штрати Нпркти j

сировинк 1 1:омб1корм1в j liicTb ' да p r- , в ce- | Min-Max ' Ji Ctr- j Mill-Max 1

'. проб im pt-д i ред • i

1 воло j ra.0 | llbO j 1

' га. i му 1 MV 1 1

Зернова смровина " Vui ~ 13 " 32-332 1.73 "/3.93 ~~ 1

(кукуруза, овес, тиени- 1

пя. ячмш!>. горох)

Продукта переробки зерна 15 14V 58-350 1,14 слзди-3,24 i

(ВИСГЯКИ, KOpMOBi мучки) I

Сировина тваринного hi) 10 205 31 443 1.14 с\тди-2.7 7 !

походжения

(м'ясоюсткове i рибне 1

борлтно. молоко evxe) I

\ЦрОТИ СОНЯ1ШШКОВИЙ. 66 S 194 76-45: 1.30 0.55-2.74 !

соевкн та uoui) [

Др1ждж1 KOpMOBi 14 10 504 152-963 1,29 0.35-2,68 I

Др1ждж1 г1дрол1зн1 i БВК 3S 10 216' 57-505 1,95 0,97-3,10 1

Трав'яне борошно 31 10 2207 67-3523 S,53 3,69-20,01 |

Хвойне борошно 17 10 657 175-1734 5,54 0,64-14,88 i

Жом сухий 10 13 286 75-664 2,53 1,56-4,40 j

Меляса 6 18 1375 1129-2046 3,34 0,70-5,91

Комбисорми: j

д ля nmiji 20 13 200 19-35''. 1,29 сл1ди-2,85 i

л ля евлнг-й I ' 14 5 140 80-291 1 (58 i) hi 2.25

для велико! рогато! 42 14.5 K4 6 7-371 2 .00 0.02-2.62

худоби i овень

для ¡н.тварнн 19 13.5 152 59-290 1.31 1,35-2,2.7

Бкткопо-впамигш добавки 18 14 252 140-772 _1J>2 It 38 2 .39

Теплова обробка (суннння) зелено'! мас.и ¡з люцерни i ршютрав'я (сумшн гороху, ячменю, BiBca i трав) дала мож.пгвюгъ значно знизити вмiст HiTpaTiB i HiTpHTiB в одержаному трав'яному борошш (табл. 12).

При одержанш трав'яиого борошна i3 люцерни вмкт нггратш зменшився на 96,4%, HiTpirriB - на 99,2% (Р<0,05); i3 р!знограв'я в с.ереднъому по II i Ш дослшах виповино на 71.2 i 68.3"» (P<0,0l). Гран\'лювалшя одержаного трав'яиого борошна привело до зниження 1нтрат1в на 20,6 i 7,2?'», штритгв - на 13,8 i 4,3%.

Перетворення ттратш в штрити i послиукга сполуки, що ведуть до утворення а>паку чн молекулярного азоту, залежалп в1д наявност1 г.'пл.ч i особливо вологи (це спостер!галось в наших дос.'идах ¡з слепою мл сою). Виглчнування зелено! маси волопггю 73-82"» на тр.т'яне боропшо при тсороткотермшоглй л it впеогсо! температуря

(температура теплоноспя АВМ-0,4 до 900*С) привело до значного зниження шграт!в 1 штргтв в трав'яному вороша, тод1 як гранулювашгя його дало так) ж результати, як комбикорму чи БВД.

12. Вплив внсушування I гранулювання на вм1ст Н1трат1В \ нггрит1в у трав'яному борошн>(в абсолютно сух1й речовин!)

Характеристика корму

Во лога, % Штрати, ! Штрити,

мг/кг ; мг/кг

1 ЛОГ.Л1Л

82.4 167116 ±44013 1181 ±300

13.3 5984 ± 338 9.11 ±0.»

12.0 4749 ± 505 7,85 ±0,67

П.Л0СЛ1П

81.3 3800 ± 403 21,03 ±3.2

6.1 1175 ±82 6.16 хО.34

10.9 1105 ± 109 5,94 ± 0,30

III дослш

71.4 2453 ± 213 19.19 ±2,6

3.6 629 ±56 6.41 г 0,52

11,1 570 ± 77 6.09 г 0.56

Зелена маса люисрии , Трав'яне борошно розсипне ; Трав'яне борошно гранулюваяе

. Зелена маса ринотрав'я . Трав'яне борошно розсипне ; Трав'яне борошно гранулюване

. Зелена, маса р1зкотрав'я ' Трав'яне борошно розсипне Трав'яне борошно грану люване

Комбисормова сировина, особливо зернова, трав'яне та хвойне борошно. меляса, сухий жом зберггаються на пцщриемствах довпш час, нерщко 8-9 мк. Виннкла необхщнкть вивчитн динамку штрат1в 1 штрипв в процес1 збертгання.

При зберкант в лабораторних умовах комбикорму. БВД, пшеншп, трав'яного 1 рибного борошна вологою 1.0, 14, 17 1 21% при температур! 7 ! 25"С протягом 2-х мк. встановлено зниження вмкту штрат!в 1 штритш \з збшьшенням строку зберкання. Особливо щтенсивним було зниження в перший мкяць, а до кшця збер1гання кътьккть штрат!в зменшувалась в 1,5-2 рази. Така динамзка була чпко В1фажена в кормах вологою 10 ! 14%, як! зберкали при 25'С, при иьому к!льк1сть штрат!в зменшувалась в 2-5 разш, иприт!в - в 1,5-2 рази. Збер!гання корм!в вологютю 17 ! 21 % при такш же температур! приводило до штенсивного накопичення мжрооргашзм!в ! шдвищення в.ч!сту штрата ! н!трит!в. Процеси дешгрнфжац)! члко не виражен! в кормах, як! зберкали при 0 1 -15"С. Динампса штратш ! н!трит!в в кормах при зберпатп находилась в прямш залежност! в1д киькост! лен!трифш:\точих бактерш. При зберканш у виробничих умовах трав'яного борошна ! сухого жому на протяз! 8-9 мк.. пшениц!, комбкор-му, БВД, рибного борошна ! кормових др!ждж1в на протяз! 2-мк. одержано практшшо так! ж результати, як ! в лабораторних умовах, тобто вмкт н!трат!з ! штритгв зменшувався до кшця зберцання в 1,5-2 рази.

Враховуючи те, ЩО BMicT lliTpaTiB i HiTpHTiB В СОфОВОПП i комбокормах високий, технолопчошми прийомами i при збсреганш не вдалось знизити його до допустимого ровня, виникла ооеобходшсть пере-глянути icooyoo4i допустим! концентрацн i встановити науково обгрунто-Baooi piBHi цих речовин в комбисормах i деяких видах сировини.

При розроблешп допустимих концентрацш базувались на результатах проведеннх дослоджеось, а також враховували вичизотяш, заруб;ж)п лйературш дан! та заруб1'жш стандарт.

Допустимою концентращею ¡птратш в кормах для риних тварнн i птооцо е (Ф.Кохтюх,1979; Г.Хмельопшыаш, 1980; Е.Воробооов, 1981 i in.) 0,2-0,5% сухо! речовшп! корму (2000-5000 от/кг), в зарубЬкнш лкератур! (S.Masaryk,1976; K.Ebert et а],1977; S.Zichner,1977; C.Demargwilly, 1977) - не б!льше 0,2% (2000 мг/кг). В nopiBinnnri навпъ з мшомально допустимою коопдентращею (0,2%) дпо'п допустим! piBiri для комбшормов жорсгкшп у 20-2000 раз!в. У ттератур! е також рекомендован! концеопрацп на 1 кг живо! маси тварин (0,2-0,Зг NO3 i 0,02-0,03г N02) (K.Z.Davison et al,1964; В.Егоров, А.Бузько,1976; Г.Хмельницький, 1980).

За допустиму концентрацш в комб!кормах пропонуемо прийняти: н!трат!в - 500 мг/кг i штрита - 10 мг/кг сухо! речовини корма. При цьому BMicT цих речовин в добовш давашн комбжорму буде значно меншнм у поровняоот з допустимою нормою на 1 кг живо! маси тварин (табл. 13).

Таким чином, допустнмий р!вень штралв i штрит[в у комбжормах жорсткшпш у 4-10 раз!в у пор!внянш з допустимом ровном для кормiB. Це дасть можливкть отри внкористант комбокорм!в у склад! рапюну страхуватоось на ту юлькость цих речовош, що надшде з Ьпооими кормами.

Допустимой ршснь ooirpaTiB о н!трит!в офиведено в табл. 14. Зберогання комбжормгв i сировини, особливо в несприятливих умовах, створюе ще одооу проблему - наосоошчеотя в ошх в!льооих жир-опох коослот i nepeiaiciB, як! при досягогеоош певоюго ровооя можуть проо-вести до псування кормових оородукт!в,а то i ох токсичност!. Жофи кор-Min под доею коосню пов!тря, св!тла, ютв метал ¡в i он. фактор!в легко-окоосляються. Псуванооя кормш починаеться з його пропркаооня, харак-терогим для ггрог/рклшгя <■ угворення перекисей, при цьому рутшуюгься впамши, незамнш! жирш кислоти, зошжуеться оюживна цоошкмъ корму. Дуже чутливою до отрого'рклих корм!в е. птиця. Неродко зоптження про-

дуктивнос-ri, загибель птищ бувае по причиш. накопичення в комбикормах продукт окнслювального i гщролшгчного розпаду жиргв.

13. Bmict hitpatib i Н1трит1в в добов»й даватп комб1корму.

Маса Лобова Штрати, г I Нприти, г

Вид тваркн тварин i давакка в добо- допус- | в добо- допус-

птнш, комбшор вш да- тима I В1Й да- тима

кг КГУ, кг ванш норма i вахш норма

Курки-несучки 2.5 0.15 0.075 0.5 0.0015 0.05

Свинг доросл 100 1.9 0.95 20 0.019 2,0

Поросята вщлучсш 20 0.1 0.05 4 0.001 0,4

Кнур1 200 3.0 1.5 40 0.003 4.0

Велика рогата худоба на 260 13 0.65 52 0,013 5.2

в1лг0д1вл1

Високопродухтивш 500 6.5 3.25 100 0.065 10.0

коровх

Молодняк велико'/ рога- 170 5,5 2.75 34 0.065 3.4

то!' худобк до 6 шс.

Бикк-юпднхки 900 6.0 3.0 180 0,060 18,0

Молодняк овець старше 20 1.5 0.75 4 0,015 0,4

4 м1с.

В1вщ дороет 40 . 2.0 1.0 8 0,020 . 0,8

Кролики дороет. 4 0.15 0.075 0.8 0.0015 0,08

14. Допустима концентрац1я Н1трат1в^1 Н1трит1в в комб1кормах та деякнх видах комб!кормовоТ сировиня.

Корми | Допустима концентрашя, кг/кг корму

! штрат1В (NOj) ! ттрппв (NO2)

Ком61корм для всис вид1в тваркн 1 нтиш 500 10

Зеркова схровика та продукт»: переробкн 300 10

зерна (виавки, мучки, вщходи зерна)

Макуха, шроти 200 10

Схроанна тварннного нохцджсюш 250 10

1 (м'ясоюсткове. рибне. кров'жне. юсткове

та ш.борошно, молоко сухе)

Др1ждж1 кормов1 та Г1дрпл1зт 300 10

Трал'яне борошно 2000 10

Хвойне борошно 1000 10

Мелиса 1500 10

Жом сухим 800 10

Проге ятасть комбжорм1в не контролюеться по р!вню кислотного 1 перекисного числа жиру, не розроблено допустимих концентраций цих речовин в кормах 1 комбжормах.

Дослщженнями велико! к'иткосп проб (1263) р'таа вндш сировитш, комбжорм1в, БВД, премжсгв, встановлено, що в зерновш

сировкт р!венъ кислотного 1 перекисного числа жиру невисокий вщповщно 9,5-25,8 мг КОН 1 0,07-0,28% йоду, бшьш високий р1вень в продуктах переробки зерна (вис1вки, кормов! мучки) - 32,9-126,2 1 0,05-0,27, в кормах тваринного походження - 10,5-22 ! 0,08-0,48. В рибному. крилевому борошш, кормовому жир! - 10,2-42,2 мг КОН, а перекисне до 0,48% йоду, в премжсах за рахунок окисления Ж1форозчшших вггамвпв, вис!вок, перекисне число Ж1фу - 0,9-1,7% йоду. В бьльшост! комбжорм!в кислотне число - 21-30 мг КОН, перекисне - 0,08-0,38, а в деяких випадках ! 0,67% йоду.

В дослщах курчатам згодовували комбжорм з р!зшш р!висм кислотного числа жиру (11, 20, 30, 50, 80 мг КОН). Для встановлення безпечного ртвеня кислотного числа жиру в комбжорм! стан здоров'я ! продуктившсть птиги оцшювали за показшпсами: поведшка ! зовшштй вигляд тгппп, приймання корму ! води, захворювашсть, смертшсть, приркт живо! маси, затрата корму. В кровх визначали гемоглобш, в с1фоватц! кров! - вмгст б!лку, б!лкових фракцш, глюкози, амшого азоту, актнвшсть аспартат- ! алангнамшотрансфераз ! лЬнциму.

Встановлено, що згодовування птип! комбжорму з кислотним числом жиру в!д 11 до 50 мг КОН не дало негатив них результатов, а з 80 мг КОН призвело до зниження приросту живо! маси на 12,8% в пор!внянн! з контрольною групою.

В кшщ дослщу вивчен! показники кров! практично не змшювались, а активтсть лиоциму, що характеризуе стан неспециф11шоУ резисгентносп оргашзму, знизилась в груш, що одержувала комбжорм з кислотшгм »шелом жиру 50 мг КОН - 13,4%, з 80 мг КОН - 28%, тод! як в контрольнш груш - на 3,5% в!д р!вля встановленого через мгсяць вщ початку досл!ду. При паталого-анатом1чному розттпп птиш, якш згодовувалн комбжорм з 80 мг КОН, вщм!чено в'ялкгь селезшки, неоднор!дне забарвлення печипш, гшеремио слизово! оболонки товстого кишечшжа ! набряк перикарду.

У виробничому дослщ! куркам-несучкам згодовували комбжорм з кислотним числом жиру: в контрольнш груш - 11, в I дослщтй - 50, в II - 100 мг КОН. Клпшчт 1 зоотехшчт показники I дослщно! груш! не вщр^знялись вщ контрольно!, а II дослщно! були практично так! ж як в груш, що одержувала комбжорм з кислотним числом жиру 80 мг КОН в лабораторному дослщк

В дослщах на бройлерах 1 с винях, проведештх вщповщно ВНДТШ ! Полтавським шетитутом свинарства, тэкож встановлено безпечшш ргвепь в кормах кислотного числа Ж1фу до 50 мг КОН.

Внходя'ш 1.! приведешь результат дослцжень. в комбикормах для дорослих сшитой 1 птиш оксперименталыю обгрунтовано допустн-М1П1 ршет, кислотного 'пп'ла жиру не бьтыпе 50 мгКОН. для молодняка шарпи 1 птиш, хутрових ;шрш. як] дуже чутлш.ч до згодовуваннл неяк)сш1х корм1в - не бътъше .'Ю мгКОН.

П лператур! (С.Г.Калмнков, 1976) 1 методичшгх вказ!вках шодо .■иагноегнки I профилактики токсично? днегрофи у птшн вважаеться. то корми з перекислим числом жиру 0.2-0.3% йоду нешкщлшн для гваршг тому цен р!вень за лише л о без змш ('табл. 15).

Iо^Дои^стнмнЙ р¡веиь кислотного 1 псрскисного числа жиру | Комбшорми 1 сировипа | Ккслотнс число жиру, мт КОН.

•' I не бьтьше

; Комбйсорм для дорослоГ птиш 50

молодняка птиц] 1 бройлерш 30

! дорослих свиней 50 !

| поросят 30

! хутрових зв1р1в 1 • 30

| Виавки пшеличш, житш та кормов! мучки 50 •

1 БорОШНО ТБЗрИКИОГО походженкя (МЯСОККЛ- 50

; коне. .м'ясне, ысткпве, бхлкове тварнино-рос

! лнлне ] ш.мш:ое1 корт! та кормов! добавки)

; Борошно рнбие всЪ; взеив 30 |

1 Жири тварилш кормов! 20

| Перекиске число жиру в усЬ: комбикормах ! 0,3 1

! енровию, % йоду, не б!льше »

Показники визначення штрат I штрипв, кислотного I перекис-ного числа жиру введено в систему контролю якосп.як обов'язков! для комб!корм1в 1 тих вид 1в с.ировшш, на якш розробдено допустим р1вш.

1.7.2. Розроблеиня метод1в контролю якость

3 метою удосконалення систем! контролю якосп I скорочення часу на проведения ашьпзш розроблено нрискореш 1 експрес-методи.

Контроль виробшштва БЦД 1 КБК ¡з труп ¡в загиблих тварин з рослшшими 1 мшералышми наловнювачамн. а також ББТР ¡з вцхо/пв м'ясокомбшага (з високим вмятом кашли), запропоновано проводит за показнлками сиро! клтеовтт 1 нерозчинному в еоляшй кислот) за. лишку. Для цього проведено модпфисащю класичного методу Кгрише-ра-Ганека (кисло гнии гиро.пз). Вивчсно мо:к;гишсть замиш для впеу-шупашш ф1льтр!'в гушильпо! ш.чфи на шч ЧижовоГ ( ВЧМ). остановлено

оптимальну наважку, час гщрол1зу клшсовини, що дало можливкть скоротити затрата часу на анал13 в 2 рази. Для пщвищення точносп анал1зу необхщно пробу перед визначенням клпковини обезжирювати, або використовувати пробу теля визначення в шй жиру. А для виклго-четш похибки за рахунок nicKy, який залишаеться на ф1льтр1 з кл1тко-виною, nie ля зважування його озолити при 200-250°С i прокалити 20хв. при 600-700*С в муфелыпй ne4i. При цьому буде визначено зразу два

показшпеи - С1фу Кл1тКОШПГу i нерозчинний В СОЛЯНШ КИСЛОТ) эа-ташок (шеок).

Контроль за цими двома показшжами буде сгримувагп введения б!льшо1 ктлькосп рослшшого чи минерального наповнювачов, нЪк передбачено рецептами.

Для визначення кислотного i перекисного числа рекомендовано метод об'емного титрування. Moдифiкaцiя його (рекомендовано для екстракцп жиру використовувати KpiM ефору i хлороформ, який менш легкий i отруйшш, виключено використання обезжиренного piHHoro шску, спрощено екстракппо Ж1фу, змшено масу наважки i екстрагую-чих реактив iß i ш.) дала можливкть пщвшцити точшеть i визначити два показники з одше! наважки, чим значно скоротити затрата часу на анал1з.

Для визначення вмкту штрат1'в i HiTpnTiB в комбикормах i спрови-Hi розроблено прискорений фотометричнин метод з внкористанням реактиву Грисса-1лосвая. За основу пргпшято метод для визначення цих показшпетв у бюлопчних об'ектах, в яких внесено ряд змш i до-повнень. Рекомендовано для побудови градуйовочного графцеу вико-ристовувати стандартний розчин меншоУ концентрацп, але в бшьппй юлысост1, що дало можлив1сть виключити значну похибку; встановлено оптимальний час с.табшзацп забарвлення перед колориметр увашхям, вибрано оптимальну наважку, змшено технжу екстракцй' нпратхв i ттрит1в, вибрано реактиви для знебарвлення розчишв i ш. Це дало можливкть зробити метод придатним для визначення ттратгв i ттрит1в HaBiTb в тих видах спровини, розчиш! яких забарвлеш, i скоротити затрати часу на анал1з в 2 рази.

3 появою N03 -селективних електрод1в i прюкицв для визначення HiTpaTiB виникла можливкть розроблення експрес-методу. 3 щею метою вивчено можливкть внкористання NOj-селективних електрод1в: ЭИМ-11,ЕЫТ-21, ИОНХ i 9M-N03-01, а також приладив, що мають серШне виготовлення: НМ-002, ИКИ-003, HiTpaT-M та kHOMip ЭВ-74. Штратну функццо Bcix електрод1в вивчали на приладах НМ-002 i

ИКИ-003. Встановлено, що електрод ЭИМ-11 неможливо використо-вувати з цимн приладами. Найвшду точшсть одержано при використаш електроду ELIT-21. Це - нового поколшня юноселективний електрод, тверд оконтактшш, не вимагае використання електрол^ту, мае практично необмежений термин зберкання до початку експлуатацп, а гарантш використання 2 роки.

Електрод ИОНХ зручшш в робот1, не потребуе допом1жного <?лекхролу. а ЭМ-К03-01 працюе в napi i3 допом1жним хлорср1бним електродом. Д1апазон вим1рювано1 концентрацп вс-ix електрод1в великий (вщ 0,1 мг до 62г ЫОз/кг). Встановлено, що вивчеш електроди селективш також на хлориди при умов1 сшвв ¡д ношения C1:N03 = 250:1, тому необхшно це враховувати при визначеши штраттв. Анал1з рецептов комбшорм1в i сировини показав, що це стввщношення в них складае С1:ЫОз = 100:1.

При nopiBHHHHi прилад1в НМ-002, ИКИ-003 i Штрат-М встановлено, що користуватись можна будь-яким 13 них, але nepuii два мають переваги, осюльки конструктивна особлнвост1 дають можливють перев!ряти електродну функцио. Найбишш дощльно використовувати ттратом1ри НМ-002 i ИКИ-003 з електродом EL1T-21.

Розробленим методом визничити штрати можна за 11 хв.

При виробшщтв! нових в ид ifi бшковоГ сировини способом екструдування рекомендуеться проводит контроль технолопчного процесу (дотримання режим!в екструдування) за основним показником якосп: перетравшспо протешу.

Для розроблення методу вибрано принщш вагового визначення неперетравного залишку протешу. Внвчено залежн1сть коефцценту перетравносп в!д масн наважки, можливкть зменшення концентрацп пепсину (до 1 мг на 10 мг протешу), встановлено можливкть скорочення часу шкубацп наважки з ферментом до 1 год., недошлыпстъ використання ферменту трипсину (перетравтсть при шкубацп з пепс1Шом була 89,14 ±0,8, i3 пепсином + трипсином - 89,87 ±0,11%), а також азотнокислого ср1бла для контролю видалення хлорцддв. Анал1з цим методом можна зробити за 4 год., в поргвшшш i3 48 год. контрольшм, тобто скорочено в 12 раз1в.

Методи визначення ттрат1в, штркт1в i перетравносп протешу in vitro пройш;ш метролопчну атестацио, шо стверджено протоколами i свщоцтвами.

висновки

1. Застосування розроблених нами cnoco6iB переробки вщход1п люряного i хутрового виробництва, м'ясокомбшат1В, птахофабрик i rpynijj загиблих тварин дае можливкть щорЬшо одержувати 150 тис.т 'нлковнх кормовнх продукт1в, що в значнш Mipi зменшуе 1°снуюшш аефщит протешу. Експерименталыю доведено, що ш HOBi бьяков! <ормов1 продукт вщповщають вимогам комбжормовоГ сировшш, а одержат комбжорми - стандартам.

2. Виробгащтво нових видтв бшково! сировшш для пиготовлешш сомбисорм1в базуеться на екструдуванш. Встановлено, що найбь'тш ;фективними режимами екструдування ппаряних вшход!в 'е температура робочзос цил1ндр1в 240°С, експо.тгаия 6-8 хв., волога 70-85%, хутро-$их вщход1в - 250*С, 3-4 хв., 20-30% i вщход!в птахофабрик - 250-500'С, 45-100 с.., 20-30% вишовщно.

3. Екструдування сприяе руйнуванню дисульфщних зв'язк1в мо-юкул кератину i колагену, шдвшцуе розчиншсть протешу вщход^в шаряного i хутрового виробництва в 6-12 раз1в, птахофабрик - в 1,52,5 рази i його перетравтсть в 2-5 раз!в, не попршуючи при пьому ncocTi Ж1фово1 фракцп.

4. Б1лков1 корми i3 шюряних i хутрових вщход1в м!стять 75-85% фотешу, птахофабрик - 30-60% при його перетравност1 вщповщно 85-Ю i 75-80%. ПротеГн характеризуемся високпм bmictom амгнокислот, в псих на долю незамшних приходиться 50-58%.

5. Bi-TKosi кормов1 продукти i3 вщход1в шюряного i хутрового шробництва в рацюнах курок-несучок i свиней на вщгод!вл1 по фодуктшшш дп р!внозначт м'ясоюстковому i рибному борошну i за ix >ахунок можна на 50% або повтстю по протешу зампговати ocTajnii. Три цьому не вщм1чаеться зниження продуктивное^ тварин.

6. Застосування удосконалено1 нами технологи переробки в!дхо-lis м'ясокомбшат)в дае можлшйсть щоргшо збшьшувати на 25 тис.т ре-:урси бшково! стфовиш! i за розробленими рецептами одержувати продукт (борошно), що не поступаеться за яюстю i продуктивною д1ею 1'ясоюстковому борошну, а також досягти полшшення еколопчного :тану навколшпнього середовтца.

7. Використання рослинних i мшералыгих наповнювач1в при гереробш загиблих тварин приводить до значного полшшеши якосп i ■ехнологгпшх властивостей одержаиих б^лкових кормових добавок, а тодовування бьтково-иеолгсово! добавки свиням сприяе зб1лыпенню

середньодобових прирост на 19 - 23% при зниженш затрат корму и 18 - 26%.

8. Щдвшцення вологи, температуря i строюв зберпання нови виддв биосово! сировини в'шповщно з 10 до 17*4, з 7 до 25°С i з 1 до мсяшв приводить, особливо в екстремальних умовах, до руйнуванн амшокислот на 43-54%, зниження розчннносп протешу i вщноснс бюлопчно! шнност» б1лка, зб1льшення кшькосп вшьних жир ни клекот, в тому чис-т ненасичених, i, як результат, кислотного перекисного чисел жиру. 3 понижениям температуре i вологи с пропеси сповшьнюються. Оптимальним для зберкання сировини ель вважати строк до 3 Mic. з дня виготовления.

9. Розроблена ращональна схема поставок мшерально! сировиш комбгкормовим шдприемствам перед бачае реальну можливкп зменшига варпсть одте! ц гонни на 29%.

10. Згодовування мшерально-амотйних препарата МП-15 i МП 30 спрняе зменшенню дефщиту протешу на 15 i 30%, a ix використанш в panionax велико! рогато! худоби при в1Дгод!вл1 на жомових, силосно концетратних i коняеюратно-силосних panioHax забезпечуе щдвишен ня середньодобових npnpocTis на 20-32% протягом 5-€ Mic., при зни женш затрат корму на 22-30%.

11. Вологотеплова обробка, транулювання i екструдування сировшш i комбисорм!в не приводить до суттевого зниження вмкту штрага i гатритш. Сушшня зелено! маси люцерни i р5лнотрав'я на АВМ-0,<1 призводить до зниження вмкту штратгв вщповщно на 96,4 i 71,2% та ттрит1в - на 99,2 i 68,8%.

12. При зберпанш сировини i комбпеормтв Бологого 10 i 14% i TeMnepaTypi 7 i 25C'C знижуеться вмкт HiTpaTiB у 2-5 разш та HiTpirriE у 1,5-2 рази, а екстремальш умови зберпання (волога 17 i 21%, температура 25°С) призводять до !х щдвшцення. Допустим! концентраци HiTpaTiB i HirpirriB в комбикормах i сировиш експериментально обгруи-товано i рекомендовано для введения до нормативних документов.

13. Встановлено, що безпечний рхвень кислотного числа жиру в кормах не повинен перевгацуватл 50 мг КОН, перекисного - 0,3% йоду, i на цш ocHoei розроблено допустим! !х концентрацц в комбйсормах i деяких видах сировини.

14. Розроблет експрес- i прискореш методи внзначення HiTpaTiB, HiTpiniB, кислотного i перекисного чисел, перетравносп протешу in vitro, сиро! клггковини та нерозчинного в солятй кислоп залишку

дають можлившть скоротити затрата часу на аналиичну роботу та удосконалити систему контролю якосп спровини 1 кг>«61корм!в.

ПРОПОЗИЦП ВИРОБНИЦТВУ

1. 3 метою розшнрення сировинно! бази комбшормового внробшщтва (до 150 тис.т щор1чно) виготовляти та використовувати в склад! комбжормгв нов! види б!лково! спровини: б!лково-жирову добавку (БЖД) ¡3 выходов шюряного внробшщтва (мездри); бьтково-жировий концентрат (БЖК) !з в!дход!в хутрового виробництва; екструдоване кормове бьткове борошно (ЕКББ) !з вЬхходш птахофаб-рик: борошно бьткове тваринно-росяшше (ББТР) ¡л в!аход!в м'ясоком-бшалв; бьтково-цеолггову добавку (БЦД) та концентрат бьтковий кормовий (КБК) ¡з трупов загиблих тварин.

2. Для переробки кератин- та колагенвмкних вщход!в використовувати так! оптимально параметри екструдування: для шкортшх в!дход!в зволоження до 70-85%, температура робочих цшшаддо - 240°С, експозищя - 6-8 хв.; хутрових вщповшно - 20-30%, 250°С ! 3-4 хв.: птахофабрик - 20-30%, 250-300°С ! 45-105 с.

3. Водходи м'ясокомбшатов переробляти на бороишо бшкове рослинно-тваринне за рецептом: канига - 35, книжка шлунк!в велико! рогато! худоби з вгастом - 25, к!стка-паренка або виварена - 15. пдро.пзат рого-коштго! с!фов1ШИ або крайових дйоянок ооокор або кров забшних тварин по 25% одного з шох. При використанн! традицпших гехнологш виготовлення корм!в твариопоого походження застосовувати юдаткове подр!бнюваошя 1 прослювання.

4. Прп одержанл 1 болкових добавок на ветсанзаводах трупи оагиблих тварин переробляти з внкористанням рослинних (всходи ¡ерна 1 олшних культур) ! мшералъних (цеолто) наповнювачов за эецепта^ш, %: БЦД - трупно! софовшш - 93, рослошного - 3 ! •инерального наповнювача - 4; КБК - трупно! спровини - 52, крайових хшянок 1ик5ри - 40 1 рослошного ) минерального наповнювача - по 4.

5. Ново види бьтковоо сировшш зберогати не больше 3 м!сяц!в з шя воп отовлешоя, в склад! комбшорм1в замшювати ними вщ 50 до 00% (по протешу) м'ясоюсткове чи рибне борошно.

6. Поставляти високояк!сне вапнякове борошно ! крейду згшно юзроблено"! рацюнальноо схеми, що дасть можл1т!сть зменшитн (артость ще! сировшш на 29%.

7. При вшгодшл1 велико! рогато! худоби на сшгосних I жомових >ацюнах використовувати в склад! комб!корм!в мшерадьно-амоншт

нренарати МП-15 i МП-30, що сприятнме подовженню перюду ипенсявнЫ В1ДГ0Д1ВЛ1 до 5-6 Mic., збЬтьшегаго середньодобових приростов на 20-32% при зниженн! затрат корм!в на 22-30/..

8. Застосовувати в систем! контролю якост! сировини i kom6i-KopMiB иоказники BMicTy нгграпв, ттритш, перекисного i кислотного чисел жиру. перетравност1 протешу in vitro, наявносп нерозчинного в солянш кислот! зал1Ш1ку, використовуючи при цьому розроблеш нами екснрес- i прискорен! методи, що введен! за нашою пропозише.ю в ГОСТи, ТУ, технолопчн! шструкцп та методнчн! вказгвки.

9. Розроблеш. нами допустим! концентраци i безпечн! piBiii вмкту »¡трат ¡в. HiTpiiTiB. перекисного i кислотного чисел ввести як обов'язков1 тести при визначешп якост! сировини i комбшорм!в.

Основ нi положения дисертац57 опублжовагм в роботах:

1. Гуменюк Г.Д., Жадан A.M., Коробко А.Н. Использование отходов промышленности и сельского хозяйства в животноводстве. К.: Урожай, 1977, - 152с.

2. Гуменюк Г.Д., Жадан A.M., Коробко А.Н. Использование отходов промышленносш и сельского хозяйства в животноводстве.«. Изд.второе.дополненое и переработанное). К.: Урожай. 1983. - 190с.

3. Гуменюк Г.Д., Жадан A.M., Коробко А.Н. Использова1ше отходов промышленности и сельского хозяйства в животноводстве (Изд.третье, дополн. и перераб.) - К.: Урожай, 1991, - 216с.

4. Гуменюк Г.Д., Нестеренко B.C.. Дубина В.М. Опенка ресурсов новых видов сырья для производства комбикормов в Украинской ССР //Экспресс-информация. Серия: Комбикормовая промышленность, -М:ЦНИИТЭИ Мингаза СССР, 1980, вьш.З - 16 с.

5. Гуменюк Г. Д., Коробко А.Н. Использование отходов переработки продукцшг животноводства и общественного питания в кормлении животных. К.: Урожай, 1993, -88с.

6. Шатъко О.В.. Мельннчук Д.О.. Маренець В.М.. Лущик А.А.. Гуменюк Г.Д. Ефектившсть жомовсл в!дгод!вл! худоби i ягасть ЯЛОЕ1ГПШИ '36.статей МСГ УРСР • Економжа i оргашзатпя сиьського господарства. К.: Урожаи, 1977, вип.54,с.89-95.

7. Гуменюк Г.Д., Дубина В.М. Ускоренные методы определения содержания кальция и клетчатки в сырье и комбикормах. , Муко-мольно-елевзторная и комбикормовая промышленность. 1979 .N'2.~.29-30.

8. Гуменюк Г.Д., Дубина В.М.. Ворошилова Н.М. Прискорениз» метод визначення вм!сту HirpaTis i штрит'ш е кормах В ¡сник сиьскогосподарськоУ науки, 1982, с.81-84.

9. Гуменюк Г.Д., Ворошилова Н.М. Контроль за вмктом ттрат1в згагскення '¿х токсично! Л11 при годшл) тварин./'/Вкшпс

¡льськогосподарсько! науки, 1984, №10, с.55-59.

10. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А.,Головатюк Г.С. Изменение одержання нитратов и нитритов в комбикормах, БВД и некоторых идах сырья при хранении ,// Сб.тр. ВНИИКП, 1984, вып.25, с. 17-23

11. Гуменюк Г.Д., Кот Л.В., Сушко Л.А.. Ворошилова Н.М.. оловатюк Г.С. Влияние влаготепловой обрабол«*, гранулирования и кетрудирова- ?п1я на динамшсу нитратов и ¡пгтритов гырье, :омбикормзх и БВД / / Сб.тр. ВНИИКП, 1985,вып.27,с.25-27.

12. Гуменюк Г. Д. Вимоги до якосп комб1корм!в по вмкту штра-¡в 1 штрит1в. / /' Вкник слльськогосподарсько! науки, 1986, №3,с.54-58

13. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А., Ворошилова Н.М., Головатюк '.С. Дпнамиса вмкту штрага штргтл 1 дештрофпсуго'пк бактерш в :ормах при зберкагап.//Вкник сьчьськогосподарсько1 науки, 1986, ^12, с.44-49.

14. Сушко Л.А., Гуменюк Г.Д. Метод визначення штратав 1 птрит1в в кормах.// Вкник сшьськогосподарсько! науки, 1987, №11,

38-39.

15. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А., Головатюк Т.С. Влияние условий

I сроков хранения на качество БЖД из отходов кожевенного гроизводства. / 'Сб.тр.ВНИИКП, 1987, вып.31, с.21-25.

16. Гумешок Г.Д., Солодова Е.В. Изменение амннокислотного :ос.тава БЖД из мездры и комбикорма, содержащего ее, в зависимости >т условий и сроков хранения. / /'Сб.тр.ВНИИКП. 1988, сып.ЗЗ, :.31-36.

17. Гуменюк Г., Сушко Л.. Влрмашин Е., Кудрюткий С., 'омушкевнч Л.,Борисенко Л. Новая белково-жировая добавка.

- Комбикормовая промышленность, 1989, N3, с.38-40.

18. Гумешок Г.Д., Полшцук Т.Б., Колос Ю.А., Шаблий В.Я., \тражева Т.А. Санитарные показатели БЖД из мездры и комбикормов - ее вводом при хранении в различных условиях. //Корма и <ормопроизводство, 1990, вып.28, с.69-79.

19. Гумешок Г.Д., Борисенко Л.Н., Колос Ю.А., Мохнгок В.А. Кормовые белковые добавки, производимые на ветсанзаводах - новые а иды сырья для производства комбикормов. , / Достижешш науки и техники в АПК, 1990, N11, с.45.

20. ГОСТ 13496.19-93 "Корма, комбикорма, комбикормовое сырье. Методы определения нитратов и нитритов". М: Госстандар России, 1993, - 29с. (у ствавторствО

21. Гуменкж Г. Д. Новый вид высокобелкового сырья дл; производства комбикормов.//Сб.тр.ВНИИКП, 1991, вып,36, с.13-18.

22. Гуменюк Г., Михайлнк С., Брик Г. Б1лкова сировина ; каниги для виробництва комбЬгорм1в. //Харчова I переробнг промисловкть, 1995, №6, с.22-23.

23. Сушко Л., Гуменюк Г. Перегравшсть протешу-. Метод ^значения його в бьисово-жировому концентрат!. / / Харчова ] переробна промисловкть, 1995, №7, с.ЗО.

24. Гуменюк Г., Борисенко Л., Мохнюк В., Кормов1 быков] добавки. //Харчова 1 переробна промисловкть, 1995, №8, с.24.

25. Гуменюк Г.Д., Сушко Л.А., Головапок Г.С. Хранение в производственных условиях БЖД из отходов кожевенного производства и комбикормов с ее вводом. / / Комбикормовая промышленность, 1989, >¿3, с.36-38.

26. Борисенко Л., Шаблш В., Носик Л., Гуменюк Г., 16атулш I. Бьтково-жиров1 добавки Ь вщходдв шюряного 1 хутрового виробшщтва забезпечують високу продуктившсть птиц к /'Зерно 1 хл1б, 1996, №1, с. 22-23.

27. Авторське свцотцтво №1506639 А1, кл.А 23 К 1/10. (приор!гет 06.04.1987) Способ производства кормовой добавки из сырья животного происхождения, (у ствавторствО

28. Авторське свцотцтво №1729003 А1, кл.А 23 К 1/10. (приоркет 29.03.1990) Способ утилизации отходов кожевенного сырья на кормовую добавку, (у сшв авторствО

29. Авторське свцотцтво №1739954 А1, кл.А 23 К 1/10. (приорЬет 30.08.1989) Способ получения корма, (у ствавторствО

30. Патент Украши №1346 вщ 15.07.1993р. "СпосДб виготовлення кормово! домшжи з сировини тваринного походження", за авторським свщоцтвом №1506639.

31. Патент Росп вщ 24.01.1996р. "Кормовий продукт" за заявкою №5027593/15/007567. Автори: Борисенко Л.Н., Гуменюк Г.Д., Костин П.М., Колос Ю.А., Носик Л.И.

32. Гуменюк Г.Д., Бурцев В.Я. Нормирование и контроль кислотного и перекисного числа жира в кормах и комбикормах. //Тез.докл. Первой национальной научн.-произв.конф. "Хлебопродукты - 94", г.Одесса, 1994, с.75-76.

Гуменюк Г. Д. Новые виды сырья для производства комбикормов и совершенствование системы контроля качества. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.16 - кормление животных и технология кормов; Институт животноводства УААН; Харьков, 1996.

Разработаны способы переработки отходов кожевенного, мехового производства, птицефабрик, мясокомбинатов и трупов павших животных. Получены новые белковые виды сырья с высоким содержанием переваримого протеина, которые отвечают требованиям комбикормового производства. Расширено использование минерального сырья местных ресурсов. Установлены допустимые безопасные уровни жиратов, нитритов, кислотного и перекисного числа жира в сырье и комбикормах, разработаны методы их определения, а также другие методы определения качества новых видов сырья, которые включены в систем}' ко!проля. По результатам исследований разработана и утверждена нормативная документация.

Gumenyuk G.D. New sorts of raw materials for combined feed production and improvement of quality control system. Dissertation for the degree of Doctor of Science (Agriculture) in speciality 06.00.16-Animal Feeding and Feed Production Technology. Institute of Animal Science of UAAS; Kharkiv, 1996.

Methods of processing by-products from tanning and fur industries, poultry-producing units, meat packers and corpses of dead animals were developed. New sorts of protein raw materials with a high content of digestible protein and which meet the requirements of the combined feed industry were obtained. The use of mineral raw materials from local sources was expanded. Allowable safe levels of nitrates, nitrites, asid and hydroxyl values of fat in raw materials and combined feeds were defined, methods of their evalution were developed as well as other methods for evaluation of quality of new sorts of raw materials which are included into the control system. Basing on the results of the study normative documents were developed and approved.

Ключов1 слова: вщходи, способи, сировнна, бшкова, минеральна, безпечш piBHi, штрати, ннрити, кислотне, перекисне число жиру, метода контролю.