Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Носительство золотистых стафилококков среди людей различных профессиональных групп и санация бактерионосителей

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Носительство золотистых стафилококков среди людей различных профессиональных групп и санация бактерионосителей"

МІНІСТЕРСТВО ОХОРСШ ЗДОРОВ"я УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ 1 ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРСБ ім. Л.В. ГРСМА ІЖЕВСЬКОГО

На правих рукопису

Маданчии Ірина Миколаївна УДК 579.861.2:574.2:612.79:57

НОСІЙСТВО ЗОЛОТИСТИХ СТАФІЛОКОКІВ СЕРЕД ЛВДЕЙ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП І САНАЦІЯ ЕАІСГЕРІОНОСІІВ

/ 03.00.07 - мікробіологія/

Автореферат дисертаціг на здобуття вченого ступеня кандидат исдичтх наук

Робота виконана на Кафедрі мікробіології, вірусології і імунології Тернопільського медичного інституту ім.академіка

І.Я.Горбачевського.

Науковий керівник

доктор медичних наук професор 1.0,Ситник

Сфіційні опоненти

Головна установа -

доктор медичних наук лауреат державної премії України, С.Р.Реанік, доктор медичних наук

О.П.Сельнікова

Львівський науково-дослідний інститут епідеміології і гігієни

Захист відбудеться " б " 1994 р.

годи

ні па засіданні Спеціалізованої ради Д 008.04.01 при Київському науково-дослідному інституті епідеміології і інфекційних > хвороб ім. Л.В.Громашевського / 252038. м. Київ, Протасів яр, 4/,

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського ВДІ епідеміології і інфекційних хвороб ім. Л.В.Громавевського.

Автореферат розіслано ’’ <І " < -<-і у 7С С* І у 1994 р.

о

Вчений секретар Спеціалізованої ради

к.м.н. Л.С.Красюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Починаючи з другої половини XX століття, патогенні стафілококи зайняли одне з провідних місць в інфекційній патології людини. Останнім часом все частіше виникають серйозні, епідемічні спалахи стафілококових інфекцій в хірургічних і акушерсько-гінекологічних стаціонарах та дитячих лікарнях.

В окремі роки вони набували загрозливого характеру /В.1.Кулаков

Э співавт., 1984; Е.П.Ковальова, 1986; О.Л.Чернова, 1988; Farrington, 1990 /.

Основним джерелом стафілококових, інфекцій вважають постійних носіїв S.auwUE) серед здорових.і хворих.людей /Й.В.Філіппзвич та ін.,.І983; Г.И.Казанська та ін., 1985; Б.Г.Магерранов та ін., 1988; Н.В.Рябінін, 1989; Б.0.Григор"єв та ін., 1990; Oliveira, 1990/, Велике занепокоєння викликає високий процент носійства золотистих стафілококів серед медичного персоналу, особливо співробітників хірургічних та акушерсько-гінекологічних стаціонарів, а також серед працівників металургійних заводів /В.К.Патпатій, 1986; С.О.Бурачова, 1988; Л.Ы.Терновська, 1989; Р.Х.Яфаеп, Л.П.Зуєва, 1989; Саг.Зоєо et al., 1986; Cookeon, І909і Oliveira, 1989/. Проте, Н0СІЙСТВ0 S.eureus серед робітників великих промислових підприємств вивчене ще не достатньо.

Дослідження, які проводили в останні 20-25 років, в основному були присвячені вивченню біологічних властивостей золотиотих стафілококів №. А. Ахматов, К.А.Сидікова, 1981; А.К. Акатов, В.С.Зуева, 1983/. Однак, боротьба зі стафілококовим носійотном немислима без пізнання механізмів його формування. Поки шо немав перв-кондивих даних про взаємодію 5.»<дгрпя з організмом хазяїна а ході цього процесу, а також відомостей про изханізи розвитку носійства і фактори, які сприяють його формуванні). Практично не

досліджена проблеиа баитеріинооійства з мікроекологічних лози-цій, майже не проводився анадіз.категорій носіїв взалежноаті від одночасного.обстекення декількох біотопів. 1 тільки в останніх роботах С. І.Ситника /1987-1989/ використано екологічний підхід до вивчення мікробіоценозів окремих ділянок людського тіла.

. Більшість авторів основну урагу приділяли виявленню носійства золотистих стафілококів у порожнині носа, оскільки воно більш інтенсивне і зустрічається частіше /Ю.В.Філіппович, 1983; те-мойгов,- Х984; Souza, .1989; Oliveira, ІОДО.. , /. В ТОЙ ЖЄ Час ПОРІВНЯНО слабо висвітлені закономірності одночасної колонізації патогенними стафілококами декількох біотопів людини, зокрема ротоглотки, икірч рук, тощо. . .

Великі труднощі виникають при санації носіїв. Еоден із існуючих способів не позбавляє людину повністю і назавжди від бак-теріоносійства. Запропоновані антимікробні^препарати дають короткочасний ефект. У багатьох сановашх осіб через деякий час носійство відновлюється / Л.М.Тегаовська, 1985; С.О.Бушчова, 1986, 1988; B.G. Григовиєв, 1990; Tuazon, 1984/.

Таким чином, на сьогоднішній день проблема носійства золотистих стафілококів і поцуки ефективних методів санації носіїв залишаються актуальними і мають велике медична і соціальне значеная.

Ііата і завдання дослідження. Основною метою роботи було биечєіі ня стафілококового бактеріоносійства у різних груп населення і «озробка раціонального методу санації носіїв. У відповідності з цш були визначені основні задачі дослідження;

вивчити частоту носійства золотистих стафілококів у лццей різних професійних груп одночасно в декількох біотопах; носоглотка, ротоглотка, шкіра рук;

- провести аналіз категорії носіїв пси чотирикратному обста-

женні вказаних біотопів; .

-т вивчити масивність обсіменіння досліджуваних ділянок;

- визначити чутливість свіжевиділених.итані в до аитибіоти-

. ків, бактеріофагів, лізоамідази і міпамістину;

- розробити національний метод санації стафілококових бак-

ТЄРІОНОСІІВ. ..

Наукова павизна роботи. Вперше були вивчені основні екологічні параметри стафілококового носійства, встановлено закономірність його формування одночасно в тсьох біотопах:, носоглотці, ротогяот-ці та шківі вук у людей різній професійних гпуп: студентів і викладачів, медичного персоналу хірургічного та акушерсько-гінекологічного стаціонарів, робітників віяних цехів Тернопільського комбайнобудівного заводу. Встановлена доцільність проведення аналізу категорій носіїв за результатами дослідження трьох найважливіших біотопів.

Визначена чутливість золотистих стафілококів до антибіотиків та бактеріофагів, вперше вивчена І* чутливість до лІзоамідазн . та мірамістину. .

На основі одержаних результатів розроблено і впроваджено в практику метод санації б&ктерісносіїв лізоемідазою і нірамісти-ном. . .

. Практичне значення роботи.Обгрунтована необхідність одночасного дослідження носійства золотистих стафілококів в трьох біо-тапах - носоглотці, ротоглотцї та шкірі рук. Визначення фаговарів

S.aureus т виділених від бактерісносгїв, а також їх аятибготн-кограм дали змогу з’ясувати особливості циркуляції вказянях бактерій серед різних груп населення, особливо в органілопаних колективах: студенти, медичний персонал лікарень, робітники машинобудівного заводу. Охарактеризована чутливість зояітиетих

стафілококів до нових антимікробних препаратів лізоамідази і мірамістину. На основі проведених дослідиень вперше запропоновано і апробовано комбінований спосіб санації бактеріоносіїв лізоамідазою та мірамістином. .

На офіційний захист виносяться такі основні положення дисертаційної роботи;

- доцільність вивчення носійства золотистих стафілококів одночасно в трьох біотопах;. . .

- переваги лізоамідази та мірамістину перед антибіотиками та традиційними антисептиками при використанні з метою санації

. стафілококових бактеріоносіїв; . .

т методика застосування лізоамідази та мірамістину;

-.ефективність-запропонованого.способу санації.

Впровадження результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи, шо відображають нові підходи до проблеми но-сійства золотистих стафілококів та санації носіїв, впроваджені в Київському інституті удосконалення лікарів, Львівському ЩЦ епідеміології і мікробіології, Харківському ВДІ мікробіології

і імунології, Тернопільському пологовому будинку 1?І, хірургічному відділенні Тернопільської міської лікарні №1, в медпунктах Тернопільського комбайнобудівного заводу. За результатами роботи видано інформаційний лист "Санація носіїв золотистих стафілококів лізоамідазою та мірамістином для профілактики гнійних ускладнень при мікротравмах кисті і пальців" /Київ, 1992/.

Результати дослідження також впроваджені в навчальний процесі семи медичних вузів України,

Апробація роботи і публікації. Матеріали дисертації апробовані на підсумкових наукових конференціях Тернопільського медичного інституту /квітень, 1992; травень, 1993/, Всеукраїнському сішлозиумі хірургів /Тернопіль, травень, 1992/, УШ з"їз-

ді Українського мікробіологічного товариства /Одеса, вересень, 1993/, засіданні Тернопільського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів і паразитологів /'Тернопіль, грудень, 3993/. По темі дивертаціГ опубліковано 5 наукових робіт.

Об"ем і сгр.укт.ура дисертації. Робота викладена на 141 сторінці машинописного тексту, містить 40 таблиць, два малюнки, включав вступ, огляд літератури, 5 розділів власних досліджень, заключения, висновки і практичні рекомендації. Покажчик.літератури містить 255 робіт українських і зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Бактеріологічні дослідження по виявленню носійства золотистих.стафілококів проведені у 556 чоловік віком від 17 до 65 років. Всі вони були розділені на чотири групи: . . .

1 - студенти і викладачі медінституту.- 153 /контрольна група/;

2 - персонал акушерсько-гінекологічного стаціонару - 200;

3 - співробітники хірургічного відділення - 53;

4 - робітники комбайнобудівного заводу - 150.

Від усіх обстежених осіб різних професійних груп виділено . 2030 штамів золотистих стафілококів, у яких вивчені морфологічні, культуральні і біологічні властивості, чутливість до антибіотиків, лізоаиідази і мірамістину та проведено фаготипування.

Методика дослідження була загальноприйнятою. Посіви робили ватними тампонами одночасно і роздільно з трьох біотопів - носоглотки, ротоглотки та шкіри рук - чотири рази з проміжками в десять днів. Для посівів використовували жовтково-сольовий агар, кров"яний м"ясо-пєптонний агар і м"ясо-пептонний бульйон з 6,5^ хлориду натрію згідно наказу *535 від 22.04.1985 року. Ідентифікацію чистих культур проводили згідно рекомендацій А.К.Акатова /1963/ та manual of systematic bacteriology (I9S6).

При цьому у кожного виділеного штаму визначали продукції) ДНК-ази, пвазмокоагудази, лецитинази, фосфатази, гемоліз, характер пігменту, розклад маніту в анаеробних умовах і ферментацію 10 вуглеводів, спиртів. Масивність обсіменіння визначали за М.А.Ахма-товим і К.А.Сидіковов /1981/. . .

Чутливість ввділених культур до пенгциліну, метициліну, еритроміцину, лінкоміцину і тетрацикліну визначали з допомогою методу дифузії в агар з використанням паперових дисків на середовищі АГВ. Чутливість до.дізоамідази і мірамістину вивчали методом серійних розведень..Фаготипування золотистих стафілококів.проводили з допомогою Міжнародного набору стафілококових бактеріофагів за загальновизнаною методикою. .

У кожної професійної групи обстежених визначали такі екологічні параметри: частоту носійства, категорії нооіїв та масивність виділення золотистих.стафілококів.

Запропонований метод санації бактеріоносіїв в.аигеив лізоа-иідазою і мірашстинои проводили за такою методикою. Стерильний ампульний препарат лізоамідази безпосередньо.перед вживанням розчиняли в 10 мл фосфатного буферу /pH 8,0/. Розчин вносили в побутовий пульверизатор із його,допомогою зрошували слизову оболонку носоглотки і ротоглотки. Для одноразової санації кожного носія витрачали 33 протеолітичних одиниць /ДО/. Для санації шкіри рук використовували О.ОЙ водний розчин мірамістину-, яким обробляли поверхню кистів і пальців з допомогою ватних гашонів. Лізоамідазу випускав Ризький експериментальний завод Інституту органічного синтезу АН Латвії. Мірамістин - новий антисептик, запропонований проф. Ю.С.Кривоілеїним з співавт. /1991/. Його ' виробництво налагоджено в Науково-медичному центрі "Метек" и. Сімферополя. .

РЕЗУЛЬТАТИ І IX ОБГОВОРЕННЯ

Частота носійства золотистих стаДіілококіз серед людей різних професійних груп. Аналіз проведених досліджень по виявлення частоти стафілококового бактеріоносійства показав /табл. І/, ио серед студентів і викладачів теоретичних кафедр медичного інституту /І.група/ був кзвисокий рівень носійства, пкий приймали за фоновий. Адже студенти і викладачі не працювали в клініках і не були зв'язані з ппомиоловим виробництвом. Отже, вони складали правомірну контрольну групу до всіх обстежених професійних груп.

Таблиця І

. Бактеріоносійство золотистих стафілококів, %

Групи ; обсте- : жених : Частота носійства в біотопах

носоглотка ; ротоглотка : шкіра рук

І 153 22,2 - 26,1 . 14,4 - 19,6 13,1 - 16,3

2 200 35,0 - 44,0 14,5 - 19,5 14,5 - 19,5

3 53 26,3 - 34,С ' 18,9 - 24,5 22,6 - 28,3

4 150 58,0 - 72,0 42,0 - 48,0 22,0 - 64,0

Серед медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару /2 група/ частота носійства золотистих стафілококів була значно видою в носоглотці, а у співробітників хірургічного відділення /3 група/ - на руках. .

Але самий високий рівень носійства в усіх трьох біотопах виявлено у робітників комбайнобудівного заводу /4 група/. Так, для носоглотки він коливався в чотирьох дослідженнях від 58? до 72$, для ротоглотки він становив 42-40? і для шкіри рук - 22-64'?.

Важливо відмітити, що частота носійства золотистих стафілококів на руках у робітників трьох обстелених цехів залежала від

особливостей технологічного процесу. В металообробному цеху №2, де руки працюючих постійно забруднюються технічними маслами, вона була найвищою. В.цеху КЗ, де руки робітників мають постійний контакт э охолоджуючими емульсіями, колонізація шкіри рук стафілококами була самою низькою. Рівень, же носійства золотистих стафілококів в носоглотці таротсглотцг був практично однаковим у робітииків-всіх.тсьох-цехів... . ... . . .

- Категорії носіїв золотистих стафілококів. При оцінці стафіяокч кового бактеріоносійства у.людей різний професійних груп важливо не тільки встановити його частоту, а Я потрібно визначити категорії носіїв. Аналіз, проведених досліджень показав /табл. 2/, що основну.масу-серед всіх обстежених професійних гріті складали транзиторні носії.

■- .Таблиця 2.

Категорії носіїв золотистих стафілококів, %

Група : Біотопи : Резидентиі Транзиторні Тимчасові

Носоглотка . 9,60 11,76 ІҐ 7,19

Перша Ротоглотка' - ~5;23 П»76 - 6,54

Шкіра юук 4.68 ' 10,46 4,68

Носоглотка 13,00 26,00 12,50

Друга- Ротоглотка- 5; 50 ' ■ - 11,00 5,50 -

Шківа пук 4,50 11,00 12,ЬО

Носоглотка Ні за 26,42 1,00

З^ретя' . Ротоглотка 3;77- 13,21 7,56 -

Шківа рук 5,66 16,98 18.67

Носоглотка 30,0-42,0 26,0-32,0 4,0- 8,0

Четверта Ротоглотка . 16,0-24,0.. 20,0-28,0 6,0-16,0

Шкіра рук 6,0-22,0 18,0-44,0 8,0-10,0

Дравда,. у робітників комбайнобудівного заводу /4 група/ рівень резидєнгного носійства золотистих стафілококів дещо перевищував рівень транзиторного. Резидентних носіїв було найменшо серед студентів і викладачів медичного інституту /І група/. Серед бакторіоносіїв з числа медичногг персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару /2 група/ та співробітників хірургічного відділення /3 група/ резиденте носійство було вищим тільки на слизовій оболонці носоглотки, а в четвертій групі воно було значно вищим в усіх обстежених біотопах. Майже.така ж закономірність спостерігалась і. серед транзиторних бактергоносіїв. Рівень тимчасового носійства золотистих стафілококів .на шкірі рук був найвищим серед, медичного персоналу як хірургічного віяділення, так і акушерсько-гінекологічного стаціонару.. .

Масивність виділення золотистих .стафілококів. Дри вивченні носійства золотистих стафілококів важливе епідеміологічне значення мас масивність обсіменіння різних біотопів. Результати проведеного аналізу цього явища у людей різних професійних груп свідчать, що епідеміологічно небезпечна масивність виділення в.аигеио />І03/ п усіх трьох екологічних нішах серед всіх обстежених осіб другої, третьої і четвертої груп була значно вищою від фонової /табл.. З/. .

Зокрема, такий високий рівень обсіменіння слизової оболонки носоглотки у носіїв серед медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару виявлено у 45 осіб /51,14”»/, а на слизовій ротоглотки - у Г7 /43,60^/ з 39 виявлених носіїв з.иигеив у даному біотопі. Більяе того, у 12 чоловік з носоглотки і у и"яти з зіва кількість висіяних колоній перевищувала 10^. І навіть на руках у однієї санітарки виявили такий високий рівень обсімзнікня.

В тоетій групі обстежених масивність виділення золотистих стафілококів гище ІО3 виявлено в носоглотці у 56^, а в ротоглотцї -

10 .

. . . Таблиця З

14с.0гівиіиїь шідіяешя золотистих стафілококів.

: Біотопи п - Рівень обсіменіння досліджених біотопів

>І0І • >10 ^ >І03 : >І04

Носоглотка 36 18 ІЗ 5 _

. І . Ротоглотка зо , 12 . 8 - -

Шкіра рук 24 22 2 - -

Носоглотка В8 - 9 34 33 12

. г Ротоглотка 39. 2 20 12 5

Шкіра рук 39 3 26 9 І

Носоглотка 18 5 3 8 2

3 Ротогдогіга ІЗ . 2. 4 -

Шкіра рук 15 Ь 8 2 -

Носоглотка 93 - 58 36 4

4 Ротоглотка 68 . . 14 36 .. 16 - '

Шкіра рук 73 25 ЗІ 17 -

у ЗІ% носіїв. У двох санітарок.масивність обсіменіння слизової

4 Ч

оболонки носа перевищувала 10 . Рівень обсіменіння рук вище 10

виявлено у двох співробітників /13,33%/. '

Серед носіїв робітничих колективів високий рівень обсіменіння носоглотки виявлено у 40,ЕЙ, а ротоглотки - у 26,5$, тобто менте, ніж у медичних працівників. 1 тільки у чотирьох носіїв /4, ОЙ/ масивність виділення золотистих стафілококів з носа перевищувала 10*4 .

Отже, медичний персонал акушерсько-гінекологічного стаціонару а щерцу чергу потребує елімінації золотистих стафілококів з носоглотки. Санація даного біотопу необхідна перш за все для ліквідації основного джерела їх розповсюдження на інші біотопи, ідда масивність виділення S.aureus була найбільшою саме з цієї

екологічної ніші.. У співробітників хірургічного відділення, Д0 джерелом розповсюдження стафілококів, поряд з носоглоткою носіїв, може бути вміст гнійних ран, необхідна паралельна елімінація стафілококів і з поверхні рук. Більше того, обробна рук антимікробними препаратами буде не тільки засобом видалення бактерій, а й захисту шкіри, рук від .повторної колонізації аутоштамами або внутріїшьсшікарняними фаговапами. Не виникає сумніву в тому, що потрібно.розробляти методи санації носіїв золотистих стафілококів і серед робітників.машинобудівних підприємств, шо спшяло б зменшенню кількості гнійних ускладнень на виробництві.

Результати фаготипування золотистих стафілококів засвідчили факт переважної циркуляції певних фаговарів в обстежених колективах. У одного і того ж носія фаговари стафілококів, виділених

з носоглотки, ротоглотки і шкіри Бук, в переважній більшості співпадали.' Домінуючими фаговарами у носіїв першої групи були 54, 54/85 і 84/85; другої групи - ЗА/ЗС, 94/96; третьої - 47/84, 54 і 54/84.і четвертої -ЗА/ЗС і ЗС,

Чутливість золотистих стафілококів до антибіотиків і антисептиків. При розробці ефективню^летодів санації носіїв важливо знати чутливість циркулюючих в.наші дні штамів золотистих стафілококів до антибіотиків і антисептиків. Згідно останніх рекомендацій ВООЗ визначали чутливість виділених культур до пеніциліну, нетициліну, еритроміцину, дінконіцину і тетрацикліну. Ана -ліз пезультатів проведених дослідиаіь показав, що серед всіх обстежених професійних груп найбільша кількість резистентних штамів до всіх антибіотиків виділена від медичного персоналу хірургічного відділення і робітників /табл. 4/.

Особливо велика кількість стійких і помірно-стійких культур виявлена до пеніциліну і метициліну. До тетрацикліну таких штамів також було далеко за половину. Навіть а контрольній групі

.. ... Таблиця 4

Антибіотикорезистентність золотистих стафілококів, %

:Ступінь. .. . ...П в .е. п ар а т и

Групи:чутливості ’ Реп : Met : Згі : Хііп : їlєt

І Чутливі стійкі^ 35,72 64,20 39,29 60.71 - 74,4025.60 82,44 Г7.56 41,67 58.33

2 Чутливі Стійкі .18,38 81,62 20,74. 79,26 69,82 30,18 74,88 25,12 . 33,05 66,95

ІЗ Чутливі' ■ Стійкі 7;93 92,07 10; 37 89.63 62;0О 37.20 57,93 42.07 25.00 75.00

4- Чутливі Стійкі . 8,74 91,26 9,91 90,09 .69,72 30,28 63,11 36,89 29,74 70,26

до пеніциліну, метициліну,.тетоацикліну було Лільше половини се-зистентаих культур. До еритроміцину і лінкоміцину стійкі штами становили відповідно 25,6-37,2? і Г7,56-42,07$. Таким чином, основна маса золотистих стафілококів, виділених від носіїв, мала мнолшнну стійкість до векомендованих антибіотиків. Отже, ці гтепарати не можуть бути рекомендовані для селективної деконтамінації.

Пошд з цим була визначена чутливість виділених культур золотистих стафілококів до нових і, иа наш погляд, перспективних препаратів- лізоамідази та мірамістину. Перший з них є ферментним прегшда?ом,. активним продуктом метаболізму бактерій соду Раеийо-попав . Другий - антисептик з сильними детергентними властивостями. Він має широкий спекти антимікпобної дії на грампозитивні і грамнегативні бактерії і низьку токсичність. Результати проведених досліджень показали високу чутливість виділених штамів з.ви-геив ДО вказаних препаратів /табл. 5/. '

І/ сумарна кількість стійких і помірно-стійких штамів.

' ІЗ

. . . Таблиця 5

Чутливість золотистих стафілококів до антисептиків

Групи . , І обетежених: .. МПК лізоамідази, X і ш ЛО/мл ; МПК мірамістину, : X І и мг/мл

Перша 0,47 ± 0,12 0,0015 ± 0,0010

Друга 0,56 і 0,15 0,0020 і 0,0001

Третя 0,54 і 0,14 0,0017 ± 0,0020

Четверта^ 0,49 ± 0,II 0,0018 ± 0,0020

. : Штами золотистих стафілококів, виділені від носіїв різних професійних груп, були практично одинаково високочутливими як до лі-зоамідази, так і до місамістину. Серед 520 дослідних штамів В.аи-геив . не.виявлено.жодного,резистеитнога до вказаних.препаратів.

Санація носіїв золотистих стафілококів лізоаміяазою і міра-

місгином. Одержані результати дали змогу випробувати ефективність лізоамідази і мірамістину при.санації стафілококових бак-теріоносіїв. Для попереднього орієнтовного досліду було відібрано 45 носіїв з числа студентів. Серед них до салації золотисті стафілококи виділяли з носоглоткн у 95,56і? осіб, з ротоглотки - у.60,0$ і з шкіри рук - у 73,33?. З метою порівняння ефективності. санації було використано традиційний.для України спосіб ліквідації носійства з допомогою хлорофіліпту.

Всі препарати вживали до приймання їжі один раз на день на протязі трьох днів. На слизову оболонку носоглотки і ротоглотки бактеріоносіїв.(антисептики наносили з допомогою побутового пульверизатора, а на шкіру рук - ватним тампоном. Результати дослідження показали, що при санації носоглотки і ротоглотки лізоамідазя виявилась значно ефективнішії в порівнянні з хлорофіліптои. Міра-містин був значно ефективнішим при обробці рук.

Після цього був проведений основний дослід по вивченню сапуючої дії лізоамідазй і мірамістину у 204 бактеріоносіїв золотистих . стафілококів, в тому числі: серед студентів - 38, медичних працівників - 66, робітників машинобудівного заводу - 80. .

.Санація носоглотки і ротоглотки лізоамідазою показала, що через дві години після II дії золотисті стафілококи не висі-вались з цих біотопів у жодного носія /табл. 6/.

Таблиця 6

Санація носоглотки бактеріоносіїв лізоамідазою

Групи

санації Реколонізація З.аигеив Д/ через

2 '• 7 • 15 • ЗО -45-60

:години ; днів :днів :днів :днів : днів_

І 94,74 0 2,63 0 26,32 34,21 73,68

2 95,71 0 2,86 1,43 25,71 57,14 92,86

3 93,75 0 12,50 12,50 37,50 75,00 100,00

4 95,00 ' 0 2,50 7,50 28,75 50,00 91,25

Через сім днів у носіїв першої, другої, і четвертої груп реко-донізація стафілококами носоглотки не досягала і 3$ санованих осіб. І тільки у медичного персоналу хівуогічного відділення цей показник становив 12,%. Через два тижні ситуація практично не змінилася і тільки через місяць відновлення носійства в носоглотці у 25,71-28,7Е$ ппосанованих осіб пешої, дпугої і четвептої

груп і 37,Я? - тсетьої групи. 1 тільки через 45 днів оеколоніза-ція носоглотки стафілококами наступала у 50-7555 санованих осіб, за,виключенням контрольної групи, де вона складала лише 34,2155. Через 60 днів носійство золотистих стафілококів відновлювалось повністю або майже повністю у всіх груп санованих осіб. Отже, лізоамідаза забезпечує стійкий ефект санації носоглотки у носіїв золотистих стафілококів на протязі місяця.

' . 15 .

Обробка шкіри сук О.ОЙ розчином мірамістину впродовж трьох днів виявила його високу антимікробну дію у носіїв золотистих стафілококів з числа студентів медичного інституту і робітників комбайнобудівного заводу /табл. 7/.

• Таблиця 7

Ефективність санації шкіри рук иіршиістином

Групи і До. ;санації - Реколонізація S.aureus Д/ через ’

: 2 :години І 7 ■ ‘ Днів І 15 ' ’ днів ЗО ' і 45 ДНІВ • днів 60 ' днів

І 63,16 0 0 ' ' 0 . 18,42 31,58 42,11

2 51,43 0 8,57 28,57 48,57 51,43 51,43

3 93,75 0 25,00 50,00 100,00 100,00 93,75

4 68,75 0 0 . 0 20,00 33,75 62,50

- Через два тижні після триразової санації у колишніх носіїв згаданих професійних груп золотисті стафілококи з поверхні рук взагалі не висівали, а через місяць - лише у І8-2СЙ санованих осіб. . • . . .

- Серед бактеріоносіїв з числа медичного персоналу.акушерсько-гінекологічного стаціонару /друга група/ реколонізація золотистими стафілококами шкіри рук на сьомий день після санації наступала у 8,57$ колишніх носіїв, а через 15 днів - у 28,57%. В більш пізні строки спостереження бактеріоносійство S.aureue на шкірі рук відновлювалось практично у всіх санованих осіб. • Ще швидше і повніше відновлення стафілококового носійства наступало у співробітників хірургічного відділення /третя група/. Через сім днів після санації s.aureue висівали з шкіри рук у 25^, а через 15 днів - у половини просанованих осіб. Через місяць і пізніше носійство золотистих стафілококів на руках в повній мірі поновлювалось. 1 все ж антистафілококова дія міра-

містину виявилась значно сильнішою в порівнянні з хлорофіліптом.

Таким чином, лізоамідаза проявила найбільший сануючий ефект при нанесенні її на слизові оболонки носоглотки і ротоглотки, а мірамістин найбільше пригнічував золотисті стафілококи і іншу гнозрідну мікрофлору шкіри рук обстежених груп бактеріоносіїв.

Сильна антимікробна і особливо антистафілококова дія лізоамі-дази і мірамістину дала можливість використати їх для профілактики гнійних захворювань кисті у робітників після мікротравм на виробництві. Однократна санація носоглотки і ротоглотки-лізоамі-дазою і двократна обробка мікротравм 0,01?? розчином мірамістину приводить до зменшення гнійних захворювань кисті в 1,79 раза в порівнянні з традиційними методами їх профілактики і в 3,6 раза зменшуй гнійні ускладнення мікротравм в порівнянні з тими робітниками, у яких мікротравми будь-якими препаратами не обробляли.

Запропонований спосіб санації бактеріоносіїв золотистих стафілококів лізоамідазою і мірамістином рекомендовано для використання в лікувальних закладах і машинобудівних підприємствах України.

ВИСНОВКИ

1. Мікроекологічні особливості золотистих стафілококів на слизових оболонках та шкірі рук у бактеріоносіїв серед різних професійних груп населення полягають у відмінностях розподілу за частотою, категоріями, масивністю обсіменіння, чутливістю до

’ антибіотиків і бактеріофагів.

2. Колонізація носоглотки3,аигеив найчастіше спостерігалась у робітників машинобудівного заводу /58-645/, рідше - у медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару /35-44"У та хірургічного відділення /28-34^/. Розподіл обстежених за часто-

тою носійства в ротоглотці та на шкірі рук виявився подібним, але її рівень у працівників хірургічного відділення був вищий, ніж у персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару. .

3. У людей всіх обстежених професій переважало транзиторне бакте-ріоносійство. Лише у медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару на руках частіше зустрічалось тимчасове носійство. Найбільша кількість резидентних і транзиторних носіїв виявлена серед робітників, найменша - серед студентів і викладач і в і

4. Масивність виділення золотистих’стафілококів з досліджених

біотопів була самою високою у співробітників хірургічного відділення, самою низькою - у осіб контрольної групи. Максимальне обсіменіння характерне для носоглотки, мінімальне - для шкіри рук. ,

5. Від студентів -і викладачів а також від співробітників хірургічного відділення в основному виділяли золотисті стафілококи третьої фагогрупи, серед яких переважали фаговари 54/84, 54/65 і 47/84. Від медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару частіше висівали стафілококи четвертої фагогрупи з домінуючими фаговарами 96 і 94/9о. У робітників в основному зустрічались фаговари ЗА/Х і ЗС другої фагогрупи.

6. Виділені від носіїв культури Б.агігеия мали високу і помірну стійкість до антибіотиків, особливо до пеніциліну, іиетициліну і тетрацикліну. Максимальна кількість полірезистентних отамів висіяна від медичного персоналу хірургічного відділення. Всі культури б'рій високочутливими до лізоамідази і міраиіетину, резистентних штамів до цих препаратів на виявлено.

7. Лізоамідаза і мірамістин ч високоефективними препаратами ддя санації носіїв золотистих стафілококів. Лізогмідазу слід вико-

ристовувэти для елімінації В.аигеис з носоглотки і ротоглотки медичних працівників, а мірамістин - для обробки рук. Стійкий ефект санації «постерігався у носіїв з числа студентів, викладачів і робітників на протязі 30-45 днів, серед медичного персоналу акушерсько-гінекологічного стаціонару та хірургічного відділення - 15-30 днів.

В, Одноразове зрошення'лізоамідазою носоглотки і ротоглотки робітників машинобудіяного заводу та двократна обробка шкіри рук і місць ушкодження при мікротравмах на виробництві зменшує кількість гнійних захворювань кисті в 3,6 раза. В порівнянні з традиційними методами їх профілактики мірамістин ефективніший в 1,79 раза.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Носительство золотистих стафилококков среди различных групп населения //Мікроб.журнал. - 1993. - Т. 55, £4. - С. 60-74.

2. Носійство золотистих стафілококів серед персоналу пологового будинку// Тези доп. 36 наук.конф.молодих вчених 21-22 квітня 1993 р. - Тернопіль,1993. - С. 37-38.

3. Носійство золотистих стафілококів серед персоналу хірургічних і акушерсько-гінекологічних стаціонарів // Акт. питання хірургії в світлі особист, досвіду. Тез. Всеукр. симпозіуму хірургів 21-22 травня 1992 р. - Тернопіль, 1993. - С. 43-44.

4. Санация носителей золотистых стафилококков в акушерско-гинекологическом стационаре // Акт. вопр.микроб., опидем. и иммунол. Тез. н.- пр. конф. 8-Ю июля 1993 г. - Харьков, 1993. - С. 231.

Г). Бактерійне обсіменіння шкіри та імунологічна реактивність // Практичні аспекти медичної імунології. - Тернопіль: Б.В.,

1993. - С. 95-97.