Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Нектаропродуктивность основных медоносов Лесостепи Украины и разработка приемов улучшения кормовой базы для увеличения производства меда

ВАК РФ 06.02.04, Частная зоотехния, технология производства продуктов животноводства

Автореферат диссертации по теме "Нектаропродуктивность основных медоносов Лесостепи Украины и разработка приемов улучшения кормовой базы для увеличения производства меда"

УКРА1НСЫШЙ ДЕК£АВНИЯ АГРАШИй УШВЕРСИТЕТ

На правах рукогшсу

ИЕГЕДЬ 0ЛККС1Й ГАВРИЛОВИЧ

. Нектаропродукгивн!сть основних медонос1в ^¡состепу Укра'1'ни ! розробка прийом!в пол1пшення кормово? бази для эб1льпення виробництва меду

Спец1альн1сть 06.02.04 - спец!альна зоотохн!я, технолог!я виробництва продукт!в тваршшицтва

Автореферат

длсертацП на здобуття наукового ступени кандидата с!льськогослодарських наук

К и I в - 1994

Дюертац1я в рукописною. Робота виконана в Республ!-кшюькоцу науково-виробнидоцу учбовоыу коиб!нат! УААН.

Наукоьий кер!вник - заелужений прац!вшк вищоК школи,

доктор Ыльськогосподарських наук, професор Василенко Данило Якович.

0ф1ц1альн1 опоненти: доктор б!олог!чни! наук, професор II. 1.Горд1енко;

Кандидат с!льськогосподарських наук, доцент О.В.Луц1в.

Лров1дна орган1зац!я: Полтавсышй ф!л!ал 1нституту бда!-лышцтва !ыен! П. ¡.Прокоповича УЛАН.

Ьахист дисертацМ в!дбудеться на зас1данн1 слец!ал1зо-ваноК вчено* ради Д.120.71.05 '.'/'/ " А^-994 р. о /¿'годин! в корпус! М -¿> ауд. <\]

Просимо взяти участь в робот! Ради або прислати Ваш в!дзив на автореферат в двох прш!рниках, зав 1 ре них печаткою, за адресов: 252041, Ки*в-41 ,вул. Героев оборони,15,сектор захисту дисертац!й.

3 дисертац!ею моана ознайоштись в б1бл1отец! УкраЯнсь-кого деркавного аграрного ун!лерситету.

Автореферат роз!слано "_& ^^ф'1994 р.

Вчений секретар спец!ад!зовано1 ради, кандидат с!льськогосподарських наук,доцент

В. Д. Столюк

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК РОБОТИ

_т_е_м_иг. На Укра'ш! бдаоли

потр!бн1 для п!двшцення врожайност! ентомоф!льних с!льськогоспо-дарських культур. В господарствах Псостепу Украти тримаять валику к!льк!сгь бджолиних с!мэй але кормова база забеспечуа 1х нектаром лише на 70%. Недостачу в кормах поповнгать цукрои. Товаршй медозб!р складае 7-10 кг на бджолину с!м"ю ! ця галузь в багатьох господарствах в збитновою. ,

Недостатня кормова база бдж!льництва вимагае поиук(в шлях!в Гх зб!льшення. 3 ц!еа метоа необх1дно було вивчити тага недозбор1в, в!д!брати рослини, що у значнШ к!лькост! вид!ляють нектар I утворюють йилок, вид!лити 1з земельдах уг!дь низько-продуктиЕн! земл! для пос!в!в багатор!чних трав"янистих культур I вирощування дерев I кущ1п для забеспечення виробництва меду. Все цо визначало виб!р теми досл!дкень, нетодичний п1дх!д до вив-чення стану ! розробки пря2ом!в поя!пшэння кормово! бази бдх!ль-ництва та б!льш повного П використання.

М_е_т_а__1_з_а_в_д_а_н_н_я_д о с л 1 д д энь .Метод

данно? робота було п1 два ¡ценил продуктивное?! б/ш л ьництв а на основ! досл!дкення нектаропродуктивност!, пол!пшення кормово! бази I б!лып повного П використання. При цьоыу були поставлен! сл!-дуюч! завданнч:

1. Вивчити стан 1 пляхи п!двищення продуктивном! бдж1ль-ництва в Л1сос?апу Укра!нй на основ! пол!пиання кормовоГ бази:

2. Визначити продуктивн! нектароносн! ! пилкносн1 рослини в пос!вах 1 насадженнях, створюваних спец!ально для пол!п-сення корыово! бази бдя!льництва;

-43. Встановити найбЦыд ефективну густоту посадки ! щ!йьн1сть вирощування 6inoï акацП в гаях а матов одераання максимально-ыождивого ыедозбору з посадок;

4. Показати оптимально сп1вв1дношення дерево-куцових нектаронос i в 1 гшлконоЫв в медоносшх гаях дня зб!льпення виробництва меду;

5. Бияснити моклив!сть використання ыалопродуктившос земель вг!дь для вирощування пахв;

6. Шдвицити використання бджолаш вид1ляемого рослина-

им нектару.

7. Визначити еконоы!чну ефективн!сть заходiв ло створен-мо KopuoBo'í база для Ópxín.

íj_a_y_K_o_B_a__н_о_в_и_н_а__S_o_çJ2_b¿ Вперае

в теорП ! практиц! бдж1дьництва всеС1чно вивчили нектарозидIаекия б i до! акацй' залегно в!д к1лькост! kbItok I Ix розЫцення на кронах дерев р1зного в1ку. Це послужить основою вирощування некто. -роноских дерев у витляд1 га» для виробництва деду. В ндуковий об!ход вперше введено теры1ц - "медоносный гай".

Встановили, цо найб! льш ефективнии, фундаыентальшш способом зб{дьшення виробництва меду в вирощування ыедоносних raÏB та qocíbh багатор^чних нектаронос!в. Основною нектароносно» породою для виробництва меду в б!ла акац!я, a Í3 багатор1чних трав"янистих культур - еспарцет.

Екслериыентадьно доведено, що найбiлып висока нектаро-продуктивнiсть CIboï акац!ï, вирощено! в гаю, при оптимально к!дькост1 дерев в м1чрядпях i рядах. ¡Остановлено, що нектаропро-дуктивн!сть посадок 1 iÜcIbíb в б!льш!й uipi заложить в!д к!аь-koctí кь1 ток на рослинах, н1н В1Д вид1ляемого кв!тками нектару.

Нектарна I пилкова продуктивн1сть медоносних га!в зб!ль-шувться при включению в Кх склад високопродуктивних пор!д дерев I кущ!в.

П_р_а_к_т_и_ч_н_е__з_н_а_ч_а_н_н_я_Р_о_б_о_т_!К Даин 1

про залежн1сть нектаропродуктивност! в!д б!олог1чних особливос-тей рослин, густота посадок I вирощування, зат!нення крони одного дерева ¡ншими, в!д ьпсць розм!щення кв1ток в кр^н1 I к1лькос-т! IX у зв"язку э в!ком дозволили розробити рекомендацП по ви-рощувалню медоносних га!в для виробництва меду.

Р_е_а_л__[_з_а_д_1_я__2_^_з_^_л_ь_т_а_т_^_в_

и_е_н_ь. Результата досл!джень по вирощуванню медоносних га'1'в використовуються в господарствах для пол1пшення кормовой бази бдд!льництва 1 як результат для зб!льшення виробництва меду.

Л_П_2_о_б_§_Ц_1_3_р_о_б_о_т_и_;_ Дисертац!йна робота роз-

глядалась на зас!данн! кол.кафедри свинарства, в!вчарства 1 пта-х1вництва кол.Укратсько!.с!льськогосподарсько1 академ!?, на кол. Укра'1нськ1й досл!дн1й станцИ бда!льництва та в Республ!-канському науково-виробничому учбовому комб!нат1.

С_т_р_у_к_т_у_р_а__2__о_б_с_я_г__р_о_б_о_т_и;_ Дисерта-

ц!я складаеться 1з вступу, дев"яги розд1л!в тексту, п}дсумк!в, досл1джень, висновк!в I пропозиц!й виробництву. В ¿шсертацН 130 стор!нок, в тому чисд! тексту 98 стор., таблиць 31. Дрсер-тац!я 1люстрована одним граф!ком 1 трьома малюнками. Список використаних л!тературних джерел складаеться !з Ц6 назв.

П_^_б_л_|_к_а_у_|_я__м_а_т_е_р_2_а_л_|_в_Д_о_с_л_]_д-

5_е_н_ь;_ По матер!алах дисергацП опубл1ковано 8 роб!т. На за-хист виноситься сл!дуюч! основн! положения дисертацП:

I. Особливост! мздозбор!в в Л!состепу Украши I иляхи

под1пиення KopMOBOi бази бдж(льництва;

2* Нектаропродуктивн!сть основно! медоносно! породи Л1состепу - б1ло! акацi"i - при р1зних способах вирощування: I/ густоти посадки, 2/ осв!тленност! дерев, 3/ в!ку дерев,

3. Вирощування медоносного гаю, де головною породою е б!ла акац!я, а супутн!ми: ковта акац!я, птелея трилиста, маслина вузьколиста.

2. У_а_т_е_р_1._а_л_и_|__м_е_т_о_2_и__й_о_с_л_1_2_к_е_н_ь1_

Об"вктами доел!джень послужили посадки медонос!в I пклконоЫв в лесопарку "Галаганове" Березансьмн л!сово1 дач! в Згур!вськоцу район! Хи^всько! облает!, а такок виробнич! пос!ви I посадки нектаронос!в в радгосп! " Новоолександр1вський " ц!е! облает).

Типи взятк!в 1 нектаропродуктивн1сть медонос!в вивча-.«м на,Л!воберекк! Л1состепу в радгосп! 1м. Т.Г.Шевченка Полтав-сько! област1 1 на Правобережж! - в радгосп! "Ноек1вц!"В1нниць-Ko'i облает!.

■ Екследиц!йним методом вивчили склад, р!ст 1 розвиток нектеронас!в 1 пилконоЫв в дендропарках АН Укра1ни, в парках, я 1сопйрхах I мел!оративних посадках восьми колгосп1в ! п"яти радгосп!в Л!состепу Украгни.

Типи та !нтенсивн!сть вэятк!в, характер медозбор!в,роботу бдж1л на масивах нектаронос!в вивчали за методикою НД1 бдж1-яьництва / A.M.Ковалев,1957/.

На спец!ально.п1д1браних д!лянках квартал!в niconapKy "Гала?-аиове" визначини нектаропродуктивн ¡сть 6inoi акац i i залеж-

но в!д ряду уиов:

- густота посадки - 1,25 х 1,25ы; 2,5 х 2,5 к; 5 х 5 и; 10 х 10 и ; одиноких дерев в л!с1, одиноких дерев в пол!; выроста! в дерев " посажених на пеньок";

- в!ку - 10 рок!в, 20 рок!в, 30 рок!в;

- осв!тленност!: осв!тлених дерев, нап!восв!тлених, за?1-

нених;

- висотн роэм1цення hbítok в кронах дерев; зварху, посе-редин!, зннэу;

- розы!щення kbitok: зовн! 1 в середин! крони;

- ы!сцл вирощування дерев: в гаю, в л!сопарку на полян!, у зр!джен1й л!сосцуз1, в пол!;

- динаыйш вид1лення нектару ! льоту бдя!л протягом дня: з 8 до 18 г., через кожн! дв! години.

Для анад!зу в!дбирали по 50 кв!ток в трьохкратн!й повтор-ност!. Нектар !з з!рваних кв!ток зиивали за методом НД1 бдк!ль-ництва / Г.В.Копельк1вський, 1952/, використовуючиппристосування для струпування проб нектару / 0.Г.Мегедь,1966/.

Buíct цукру у в1д!браних пробах нектару визначали ието-дом 1ссекутца / Сриаков А. I., та. 1иэ1,1952 /.

Пилконосн!сть рослини оц1нпвали за накопиченням перги в ст1льникових рамках вулнк!в.

Для над!вання ыарлевих !эолятор!в на г!лки дерев користу-вались спец!алько для ц! al ыети сконструйованиц пристосуванняы /0.Г.Мегедь,1966/.

Нектаропродуктивн!сть пос!в!в I посадок з одного гектару внраховували за даниыи продуктивное!! одн!в'< кв!тки, числа дн!в

Н функц!ювання I обл!ку к!лькост! кв!ток на гектар!. К1ль-к1сть кв!ток на деревах I кущах вираховували по середн!й г!л-ц! з перерахуванняы 1х на к1льк!сть г!лок по вс!й крон1.

3. ШАСН1 .ЦОйЩгйЩ. '

Досл!дження показали, що в Мсостепу УкраКни переважно два типи продуктивних взятк!в: акац!ево-гречаний на Правобереж-к! 1 гречано-соняшниковий на Л1воберехк1.

Продуктивнее льництва Л1состепу У кражи низька через перенасиченн)стъ ы!сцавост1 бцжопшшш с!м"ями 1 недостатню корыову базу.

По роках нектароноси ! пилконоси кв!тувть в р!зн! календари! строки. Початок I протяжн!сть IX кв1тування залекить в!д сум теыператури пов!тря з початку вегетативного пер!оду до кв1-тувавдя.

Ыедозбори в Л1 состепу Укра£ни - пол!флерн1. Ыед з гречки складае 20-30/2 всього товарного кеду, з б!ло'1' акац11 15-20$, еспарцету 10-15%, з остальних нектаронос!в до 10 в!дсотк!в. Кра-щими пилконосами Л!состепу Укра'1'ни е гор!х л1сний, верба козяча, р1пак озимий, еспарцет.

Нектаропродуктивн1сть основних медоносних рослин при р!зних способах вирощування не одинаков!. Наведен! данн! по нек-таролродуктивност! самого сильного п!эньовесняного нектароносу -б!ло? акац!I св!дчать, що медозбори мокна п!двищити в!дпов1дною густотою посадки ! вирощування,таблиця I.

В!д густоти посадки залекить р1ст ! розвиток дерев, к!ль-к!сть кв!ток на них ! Л!д1лення нектару рослиною. ^ш! тайлиц1 I показують, що найб!льше нектроу в перший ! другий р!к дос£1джень

« о ÈÏB

ш

M 15

<d ft а л а о н ь

4JU«

s á'

ító - к-

d S со л м он» ■о О Si

¿Ï« OS

M

s

m +t i a

m

я g, m ¡o çj oe<b о о «

"3 3

3:

S а

cS 5 nn

аз M СП со СО

СО to Г 3 со ■СО 8 о т

§ со M Kl •a ►H $ M 1 Si M s и

о о о о о о о

+1 + +1 +1 +1 +1 ■♦1

ин to с^ l-l о о ч ►ч 1-1 г^ СМ с> со

о о о 1-1 о о M

со ю to 1-1 Р- со <J3

in СО С\Г см я я a о СМ

CD со ы я M s l-l о СО 1-1 Ю г~ M со из 1-1 8

о о о о о о о

+1 + +1 +1 +i +1

о ч ю s ? со ¡3 •X) 8; чэ CM l-l СМ о с'З

M M ►H M ►н M 1-1

ю ю Е> сО о in ю

й о сМ О СМ M см о СО СМ и

СО в ю 8 § со s о> 8 1 о 8

о о о о о о о

-н + +1 +1 +1 +1 +1

со СП СО g M СП СО M s О M s

о M M о о о

tiS CM

Ю ci

ю a *

■ о

CM Ю l-l

X M X

ю ю о

• n

CM

о а

a

a—

Iй

о n

ss «

S.- »

«g

м— о о

о о о—•

X— S,g

S4

О И СП M

"о ^

вид!ляли кв1 тли дерев з густотою вирощування 10 х 10 ы 1 кв!тки в!дростк!в в1д пеньк1в. Хоч вид1лення нектару одн!ею кв1ткою на другий р!к досд1джень було вищиы за середню к!льк!сть вс!х виз-начень /1,25 мг/ на 102 + 0,89 мг, а на трет!й р!к на 38 + 0,168 и

в ц!лому з гектара одержано менше нектару, в эв"язку а малою к1льк1стю кв)ток на ц!й площ1. Отае садитн дерева б!ло? ахацП а м1кряднями 10 и I в рядах 10 и економ!чно не в!г!дно.

Б1ла акац!я в!д!ляе нектар щор!чно, аде к!льк1сть його эалехить в!д багатьох фактор!в. Добова нектаропродуктиБн!сть наведена в таблиц! 2.

2. £Ыни добово! нектаропродуктивност! кв!ток б1ло!° акацП по роках досл!джень

Роки досл]джень Добова к!льк1сть цунру в нектар!, мг и±т & %

I 1,174 + 0,047 0,592-1,770 24,2

П 1 1,652 ± 0,082 0,603-2,739 30,0

Ш 0,775 + 0,077 . 0,108-1,286 59,1

В середньому за три роки 1,200 + 0,069 37,8

Анал!з даяних таблиц! 2 показуе, 40 б!ла акац!я вид!ляв нектар щор!чно, але нектаропродуктивн!сть 11 по роках р!зна. Самою високою вона була на другий р!к досл!джень /1,652 ± 0,082 мг/ цукру в нек.тар! на одну кв!тку ! самою низькою на трет!й р!к / 0,775 ± 0,077 мг/. Отае, р!зниця м!к величиною нектаропродукт-

тивност! кв!тки в р1зн! роки досить 1стотна, що пов"язане з р!з-ними метереолог!чними умоваыи в час кв!туванн» б1ло'{ акацН.

У вс! роки досл!джень широке в!дхилення к!лькост!"некта-

ру в кз1тц1 ! високий ковф!ц!бнт вар1ацН вв!дчать про велику иожлив!сть нектаропродуктивност! кв!ток як в межах одного року, так 1 в р!зн! роки.

3 в!кои дерева б!лоК акацН' розросталться, в них вирос-тавть додатков! скелетн! та !гез! г!лки. Це призводить до зб!ль-сзння обсягу крона I як результат до зб!лыпення на деревах к!лькост! кв!тоя. Нектаропродуктивн!сть визначали у в!ц1. 10-20 I 30 рок!в. Данн! про нектаропродуктивн1сть кв1ток б!ло1 акац!I залежно:.-в 1д в1ку дерев , у в!ц! 10,20 ! 30 рокIв,наведена в таблиц! 3.

3. Нектаропродуктивн!сть кв!ток 0!ло! акац!К залегно в!д Ыку дерев

В!к ____I р|к___________2 р!к_________3 р!к____

дерев Добова к!ль- Лобова к!ль- Добова п!ль-

к!сть цукру % к!сть цукру % к1сть цукру %

в нектар!,кг в неквар!,мг в нексар!,мг

М±т М±?Я

10 рок!в 0,311+0,082 18,7 1,248±0,13б 32,6 1,089±0,189 52,1 20 рок!в 0,928+0,105 33,9 2,014+0,187 27,9 1,058±0,160 45,2 30 рок!в 0,840+0,113 40,3 1,542^0,148 28,8 0,75210,102 40,2

1з данних таблиц! видно, цо певно1 1 пост!йно/ зплежнос-т! нектаровид!лення кв!тки в!ло? акац!!' залежно в1д в!ку дерево не встановлено.

Значний !нтерес викликае нектаропродуктивн!сть б1ло!' акац!I залекно в!д фаз Н кв!тування I початок розпускания пер-иих кв!ток, масове кв1тування ! к!нець маевого кв!тування.

Окрема кв1тка 61 до!' акацИ функц!онуя в середньому 3 лн1, а одна форма дерева кв!туе 10-12 дн!в, проходячи при цьом} '!

11екТ£ролродуЕТивн1сть кв!ток б! до* акацН за фазами

кв1тувшшя наведена в таблиц! 4.

4. Нектаропродуктивн1сть кв1 ток б¡по! акац!1 по фазах кв!тування дерев

фази кв!тува-

ння дерев

Розпускан-ня перших кв!ток '

Початок

масового

кв!тування

К!нець

масового

кв!тування

1,р!к

П р!к

Ш р!к

Добова к!ль- % Дэбова к1ль- % Добова к!ль-%

к!сть цукру л к!сть цукру я, к!сть цукру л

в нектар!,мг ' в нектар!,мг ^ в некрар!,мг 1

и±/П М+77) Чтп

1,231+0,093 26,2 1,493+0,125 29,0 0,936+0,076 27,

1,130^0,067 20,5 1,923^0,184 33,1 0,797±0,166 69,

1,143^0,088 26,6 1,522+0,079 18,1 0,59310,146 85,

Данн1 таблиц! 4 св!дчать, що немае !оотно'< р!зниц! м!ж нектаропродуктивн!стю кв!ток, функц!онуючих протягом вс!х трьох фаз кв!тування дерева. В!дм!мавться р!зннця в нектаропродуктив-ност! лише за роками досл!дяЕень.

Б!ла акац!я в насадяеннях з часом розростаеться в гаУ.де дерева бувають осв!тлен!, нап1восв!тлен! ! зат!нен!. Данн! таблиц! 5 показують, що немае 1сготно'1 розниц! ы!ж нектаропро-,цуктивн!стю кв!ток на деревах р!зного ступеня зат!нення.

Осв!тленн!сть дерев не надав вир!шального впливу на некта-ролродуктивн!сть б!ло1 акац!'!. Бона досить висока в зат!нених /386,8 * 50,7 кг/га/ ! нап!восв!тлених дерев / 394,2 + 35,9 кг/га/ Самою низькою нектаропродуктившсть в осв!тлених дерев /243,9 +

-1325,4 кг/га/,таблица 5.

Роэвиток дерев у зв"язиу э в! ком наа вир!шальний вплив ■ на нектаропродуктивнIсть б!ло* акац!?. Так, при вирощуванн! протягоы настулних десяти рок!в, у в1ц! в!д 10 до 20 рок!в нек-таропродуктивн!сть б!ло! акац!! виросла майже в три рази /з 180,2 ± 21,4 до 524,6 ¿61,7 кг/га/,а за наступи! 10 рок!в - э 20 до 30 - в 1,5 рази / з 524,6 1+61,7 до 761,9 +91,2 кг/га/, таблиця 6.

КвАтки в крон! дерева розм!щуютьря в р!зних м!сцях: внизу, посередан!, зверху, в середин! 1 зовн!. 1з данних таб% лиц! 6 кожна зрсбити висновок, що !стотно* р!зниц! м!к нек-таропродуктиЕНОстю кв!ток залегно в!д м!сця розм!щення IX в. крон! дерева не !снуз.

За нагими досл!дленнями ефективниы заходом створення ста-лоУ кормовоК бази бдя!льництву виявилось вироцування медонос-них га?в. Продуктивн!сть гаХв зб!льшувться по м!р! росту дерев ! кущ!в ! в 30-ти р!чному в 1ц! досягаз 952 + 114 кг/га , або б!льше тонни з гектара.

Встановлено, що в гаях створгояться кращ! умови для висо-коХ нектаропродуктивност! та утворення пилку, дякуючи ы!кро-кл!мату, н!а при вирощуванн! дерев рядами та одинокими деревами. При вирощуванн! дек!лькох пор!д розтягуеться пер1од медо-збору, в!н стае б!льш стаб!льним.

При створенн! суц!льних насаджень типу медоносного гаю головна нектароносна порода - б!ла акац!я - повиння заПмати

супутн!: жовта акац!я 5-10, птелея трилистнв 5-10, маслина вузьколиста 5-10 площ!.

Б1льше нектару вид1ляють рослини, що ростуть на рогпчих

б. Нектаропродуктивн!сть кв!ток б!noi акац!! залекно в!д ступеня осв!тленност1 дерев

Ступ1нь ____I_Pi!S_______П_р1к__Ш р!к____

т?ЙЯм«в~Л>б0®а к,пь~ "^"&бова"к!ль- Лобова к!л^~ |/ ниси дороь К|сть цукру % KicTb цукру % к!сть цукру %

в нектар!,ыг в нектар!,мг в нектар!,мг

М± т • М± >п М+ it)

Осв!тлен! 1,157+0,096 24,1 1,866+0,136 21,8 0,795+0,114 43,1

Нап1восв!т-0,784+0,122 46,9 1,837+0,088 14,3 1,061±0,НО 31,2 пен!

Зат!нен! 0,858+0,046 12,2 1,581±0,078 14,7 0,833+0,139 49,9

6. Нектаропродуктивн!сть kbItok б1ло! акац1! залежно в!д м1сця розм!1цення в крон! дерева

И1сце розташування!_1_Е1к________П_р]_к____i_£li£____

kbitok в крон! {добова к!пь-!% |Дэбова к!ль-1 %|Дэбова i % 'к1сть цукру Ак!сть цукру I л 1к!льк!сть1 л !в нектар!,иг в нектар1,мг! Щ в некта-1 ч> !M+m j 1Ы+7Р 1р!,мг M+'jjJ

На никн!х г!лках 1,061+0,053*50. ' 1,516+0,107 21,2 1,07940,085 23,£

На середн1х 1,054*0,050 14,2 1,516+0,225 44,6 0,978+0,153 47,0 г 1лках

На верхиix 0,821+0,047 17,3 1,714+0,149 26,1 0,976+0,272 83,5 г!лках

В середин! ' 0,760+0,144 56,6 0,995+0,173 52,1 0,685+0,194 92,0 крони

Зовн! крони 0,795+0,098 37,2 1,579+0,160 30,4 0,682+0,127 55,8

грунтах,як!г в своп черту в!дпов!дають б!олог!чним виыогам дан-но! породи.

Б1да акац!я при густ!»'.посадц!, без наступних прорАень I з в ¡кои стулвэ крони, боков! г!лки И в(д1ирасть, !з-за чого зменшузться к1льк!сть кв!ток ! зникуеться як нектаропродуктив-н!сть окреиих дерев так 1 в ц!лоыу насаджень. Оптимальной густотой посадки в така, при як!й ы1аряддя складавть 2,5 м, а в рядах 1,25 и, з наступниы доведениям иляхои прор!аування до в!д-стан! в рядах 2,5 и. Нектаропродуктивн!сть гаю, в якому вирощено к!лька вид!в нектаронос!в, п!двищувться пор!вняно з однопор!днии насаяденняи.

Пос1в на и!&сцугших д!лянках еспарцету дав змогу одеряа-ти мед з другого року п1сля пос!ву, э двох укос!в по п!в-тоши, ая поки ця росяина не буде зат!нена крона!® дерев через 5-7 ро-к(в.

Нектарна продуктивн!сть б1лоУ акацП при р1зних умовах вирощування за результатами трьохр!чних досд1даень наведена в таблиц1 7.

Данн! таблиц! 7 св!дчать, що нектаропродуктивнIсть у велик!й и!рI залежить в!д к!лькост! кв!ток на.дер.а1, н!в в!д к!лькост! нектару , яку вони вид!ляють.

Б1льше нектару вид!ляють насадаення б!ло! акацП при

«

густот! вирощування 1,25 х 1,25 и / 439,2150 кг/га/, а при густот! вирощування з в!дстаннями 2,5 х 2,5 ы /301,8128,8 кг/га/. Цатематична обробка матер!ал!в досл!даень показала, що р!зниця м!я продуктивн!стю нектаром не !стотна, але близька до не*. Тому у зй"язку з б!льш високими витратами на вирощування насаджень

7. Нектаропродуктивн1сть ! «едопродуктиви!сть 61 до1 акацН' при р!зних уыовах вирощування / Середнв за три роки/

Вар1анти Нектаропродуктав-досл!д!в н'сть» ^

Не, кг.

допродуктивн!сть Пор!вняння /га вар!ант!в

досл!д!в

_Г^стота_насапаень_ а/ 1,25x1,25 ы 439,2+50,0

б/ 2,2 х 2,5 ы 301,9+28,8

в/ 5 х 5 и 145,5±-17,9

г/ 10 ± 10 и 63,7^5,8

д/ Одинок 1 дерева б пол! . 54,8+5,4

о/ Одинок! дерева в л 1 с!,на полян! 38,3+5,4

к/ В1дростки в!д

пень к! в 6,6+0,7

Ос11глен!сть_2ервв

0св1тлен1 243,9±25,4

Нап!восв!тлен! 394,2±35,9 Зат!нен! 386,8±50,7

__г

10 рокIв 160,2+21,4

549,0+62,5

20 рок!в

524,6+61,7

377,3±36,0

181,9±22,4 79,6+7,3

68,5+6,8

47,9+6,8 8,3+0,9

304,9+31,8 492,8+44,9 483,5+63,4

225,3+26,8 655,8^77,1

В 1,5 рази вища, пор!вняно з продуктивн! сто насад-аень 2,5x2,5 ы

3.0 тоге 5x5 и 6,8 токе 10x10 и

2.1 токе 5x5 и 4,7 токе 10 х 10 и

2,3 тоне 10 хЮ и

5,5 тоже 5 х 5 и

3,7 токе 5 X 5 и

11,4 тохе ЗОти р!ч-ного в!ку

1.3 тоге нап!вос-в1тленйх

1,0 токе зат1нених 1,2 токе осв!тлених

4,2 тоже ЗОти р!ч-ного в!ку

2,9 токе Юти р1ч-ного в!ку»

Продовкення таблиц! 7. _ ■ . _ -

30 рок J в 761,9+91,2 952,4+114,0 I-.4 тояе 20 ти р!ч-

ного в!ку

з густотою посадки 1,25 х 1,25 м, н!а з в!дотанню 2,5 х 2,5 ы, останяя густота найб1льш виг!дна.

Нектаровид1лення при густот1 вироцування дерев 5 х 5 ы, 10 х 10 !u ! р1дэе знижузться в раз /S^-C 0,05/.

Динал!ка надходяення нектару з 61noi акац(i ! льоту бдж!л протягои дня показали, що вид!лення нектару р!зко п!дви-щуетьс* з 8 до 10 години, пот!м до 16 годин тримаеться приблизно на одному р!вн!, п1сля чого до 18 годин поступово знижуеться. Таким чином, найб!льш ¡нтенсивно нектар вид1лязться з 10 до 16 години.

ЛIт бдя!л залекить в!д нектаровид!яення ) буваз значним протягоы всього дня, якщо цьому сприяють метеоролог!чн! умови.

Результат досл1джень по пол!пшенню кормово! бази бдз!ль-ництва пос!вои нектароносних культур показали, цо кращ! насл'дки мохна одерзати при весняних строках пос!ву фацал!*, г!рчиц! ! гречки.

В!д!бран1 деревн!, кущов1 I багатор!чн! трав"янист! нек-тароноси ! пилконоси для спец!альних насадкень моауть бути вико-рютан! э медоносних гаях як корыова база бдд1 л. дад гиробдацтва иэду. Визначено ix ы!сце а насадаеннях, сп!вв!дношення пор!д, а такоз рози!ри Наряда ! в рядах при посадц! I вироцуванн!.

Kplu б!ло¥ акац!* як головно! породи медоносного гаю нэ-обх!дно садита супутн! г ковту акац!ю, птелеы трилисну, ыаслину

вузьколисту. Зазначен! породи робдять медозб1р в медоносному гаю довшим, чим скорочують безвзятков! пер!оди до кв1тування 1 п!сля кв!тування 61 яо! акац!!.

Б!дьш повним використанням нектару, що вид!яявться медо-носними рослинами ыожна зб1лыпити обпвднанням льотних бдж!л ос-носно! I резервно! с!мей на час кв1тування б!ло! акац!1,табли-ця 8.

8. Зб1льшення медозбору об"еднанням дьотних бдж!л основно! 1 резервно! с!мей на час кв!тування 61 до! акац!!

_____

1всього I на I (всього I на I . 1всього!на I! % I I. с1м"ю1 I с!м ю 1± 1с!м"ю

1-й р!к 56,5 5,6 38,7 3,9 +17,8 +1,7 43,4

П-й р!к 41,8 5,2 34,0 4,3 + 7,8 +0,9 22,9

В се ре дн. за 49,7 5,4 36,4 4,1 +13,3 +1,3 36,5 два роки

Даш! таблиц! 8 показують, що об"еднання льотних бдж1д основно! 1 резервно! с!ыей перед кв!туванням б!ло! акац Г! п1дви-щило кедозб!р в перший р!к на 1,7 кг на с!м"ю або на 43,4&, на другий - 0,9 кг; або 22,9£, а в середньому за два роки на 1,3 кг, або на 36,5$.

Медозб!р ножна п!двищити спрямуванням /дресировкою/бдк1л на нектароноси, на початку !х кв!тування ароматизованим кв!тками цих рослин сиропу / 1:3/. Спрямуванням бдк1л на медозб!р з б!ло! акац!'! наведено в таблиц! 9.

3 таблиц! 9 ви^о, що спрямування бдж!л на зб!р нектару з б!до! акац»! згодовуванням с!ы«ям ароматизов?нного кв.тками

9. Зб!льшення медозбору спрямуванням бдж!л на зб!р нектару з <51 ло? ахацН

1Досл!дн! с1м"! .1 Контрольн! с¡м"![Результат

__1_0,де£жано_мещ___[

1 1 всього 1 на I 1 ! с!м"ю 1 1 всього 1 ! 1 на I [ с!м"п !всього!на 11% ! + 1с1м"ю

1-й р!к досл1дкень 56,4 5,6 37,3 3,7 +19,1 +1,9 51,2

П-й р!к досл1джень 50,4 5,0 4349 4,4 +6,5 +0,7 14,8

В середньому за 2 роки 53,4 5,3 38,0 4,1 +15,4 +1,5 42,1

цукрового сиропу /1:3/ зб(льиило медозб!р в перший р!к досл1д-аень на 1,9 кг або 51,2%, на другий +0,7 кг або на 14,8$, а в се-редньоцу за два роки на 1,5 кг на с1и"о: або на 42%.

Отже, об"вднання льотних бдд!л перед квIтуванням продуктивного нектароносу 1 спряуування / дресирування/ бда!л на сэдо-зб!р дсвть змогу б1льа повно використати кормов! рэсурси для* з61льесння виробннцтва мэду. '

-•¿о-

4. ВИСНОВКИ.

1. Дрсл1дкення показали, що к!льк!сть кв!ток на дерев! 1 в ц!лому на площ! мае вир!шальне значения для нектаропродуктив-ност! б!лоК акац!!. Максимальна к!льк1сть кв!ток забеспечуеться шириною м!ярядь I к1лькостй дерев у рядах у в1дпов!дност! з 1х в!ком.

2. Нектаропродуктивн1сть в б1льш1й м!р! залежить в!д к!ль-кост! кв!гок на дерев! н!к в!д нектару, що ними вид!ляиться.

3. Найб1лып продуктивною нектароносною культурою в б!ла акац!я двох форм. Перла а них розпочинав кв!тування на три дн! ран!ше в!д другоI, що продовнуе б!доакац!ввий медозб!р до 15 дн!в. Ыедозб!р з б!ло? акац!? у в!ц! 30 рок!в перевищуе тонну з гектара.

4. Другою, п!сля 61до! акац Г/ ,високонектарною культурою

в еспарцет закавказський; За два укоси одного вегетативного пер1-оду медозб1р' досягае одн!в1 тонни з гектара.

5. Супутн1ми породами до 61 ло! акац!'/, як головной породи медоносного гаю,в ковта акац!я, птелея трилиста 1 маслина вузь-койиста. Жовта акац!я кв!туе перед б!лою, а птелея I маслина п!с-ля не!. Це розшрое пер!од медозбору на два-три тижн!, що дуже вахливо в безвзятковий пер!од.

6. 0б"еднанням на початку кв1тування нектаронос!в льотних бдж!л основно-* 1 резервно!" с!мей зб!льшуе медозб!р в середньоыу на 36,5 %.

7. Спрямування бдж!а на нектароноси на початку кв!-тування згодовуванням !м ароматизованного кв!тками цих рослин цукрового сиропу п!двищуе медозб1р на 42,1 %.

-215. ПРОПОЗЩ11 ВИРОШИЦГВУ.

1. Виробництво неду в Д1состепу УцраКни эб1льпувати створеннян стало! нориово! бази виродуванняы медоносних га1в I нудьтивуванням багатор!чних нектароносних культур.

2. Медоносний гай Еирощувати у вигляд! багаторядних л1-сосмуг, як! забеспечували б утворення максимально! к!лькост1 кв1-ток, а отва I ыаксииально-ыояливу, нектаропродуктивн!сть насадивши.

3. Б1лу анац!ю, як головну породу медоносного гая, сади та у вигляд! 9-ти рядково! л!сосмуги э иIяря дляни 2,5 м 1 в рядах 1,25 и з наступит лрор1цуванняи до ширкни 2,5 и.

Супутн1ш породами садити: асовту акац!п, птелею трилисну, маслину вузьколисту з обох бок!в л!сосмуги з С1ло! акац(К, з тахиш! а и I вря далии I в рядах. Б!лоо акац1еп в медоносному ^аэ займа?;» 70& плосц!, а супутн!ми: аовтоо акац|0п, птелеео трилис-тов I иаслиноо вуэьколнстоо - 30Е& площ!.

4. Як спец!альну иедоносну культуру культивувати еспар-цэт заказказьсний, сорт с!с!анський на в!дпов1дних для ц!оУ росли ни грунтах та б1ду коншину на решт! земель.

5. Для б!льш повного використання нектару г> б!ло! акацН та 1нших продуктивних нектароноЫв об"вднурати льотних бдя1д ос-нобно! 1 резервно! с!ыей та спрямовувати !х на в!дв1дання кв!тоз цих медонос)в на початку 1х кв!тування згодовуваннян ароматизо-ваного цукрового сиропу.

6. Б1лу акац1ю з супутн!ыи породами вирощувати, а еспар-цет та б!лу конюшину культивувати на ыалопридатних для с!льсько-господарського використання землях.

7. Заготовляти пергу а ст!льниках для забезпечення бдз!л.

СПИСОК РОБ IT, ОПУШКОВЛНИХ ПО TEMI ДИСЕРГАЦ11:

1. Насаддайте медоносные рощи // Пчеловодство .-1960 -ÍP7-С.31-32.

2. Нектаропродуктивн1сть деревних i кущових медонос!в залеяно в1д умов I способ!в вирощування // Едж1льництво. - №2 -К.Урожай,1966 - С.57-62,

3. Приспособление для одевания изоляторов на ветки деревьев А. С. 180425, СССР, 1966 - 2 с.

4. Поя1шюння кормово! бази для бдж!л на Под1лл1 посадками дере вно-кутцових медонос!в// Матер i ахи науково! конференц!! по вивченко продуктивних сил Под1лля.-Льв1в. Виц-во Ун!ворсите-ту, вип.П, 1967.- С.244-245.

5. Посадки медоносних i пилконосних дерев i кущ!в //Бдж1льництво.-К.Урожай,1979.- C.I6I-I92.

6. Кормова база - основа продуктивное!1 пас!к //Продуктивно бдж i льництво.-К.Урожай,1971.-С.23-29.

7. Резерви виробництва меду. - К.Урожай, 1988.-80 с.

8. Заготовка белкого корма //Пчеловодство.-1990.-№5.- С.2