Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научные основы интенсификации производства и углубленной переработки льносырья

ВАК РФ 06.01.09, Растениеводство

Автореферат диссертации по теме "Научные основы интенсификации производства и углубленной переработки льносырья"

pfß од

1нститут зеилеробства УкрашськоТ акадсмп аграрних наук

На правах рукопису

СКОРЧЕНКО Анатолш Федорович

HayKOBi основи штенсифшаци виробництва та поглиблено! переробки льоносировини

Спешальшсть 06.00.09 - рослинництво

Автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора сшьськогосподарських наук

КиГв - 1997

Дисерташею е рукопис .

Робота виконана в 1нституп землеробства УААН та Херсонському державному техшчному ушверс.итеп.

Науковий консультант - доктор Ыльськогосподарських наук , професор , член-

кореспондент УЕАН Карпець 1.П.

Офшйш опоненти- доктор Ыльськогосподарських наук.

професор Андрушюв МЛ.;

доктор слльськогос.подарських наук , професор Шровець В.Г.;

доктор техшчних наук , професор , академж А1НУ Березненко М.П.

Пров1дна установа - Нашоналышй аграрний ушверситет.

Захист дисертацн вщбудеться 2 липня 1997 р. о 10 год. на засщанш Спещал1зовано1 вченоТ ради Д 01.20.01 при 1нституп землеробства УААН .

Просимо взяти участь в обговоретп дисертаци при и захисп або над1слати Баш вщгук на автореферат у двох прим1рниках. зав1рений печаткою, за адресою: 255205, смт.Чабани Киево-Святошинського району Кигвськог области, ¡псшитуш землеробства, вченому секретарю Спещалгзо-ваног вченог ради.

3 дисерташею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту землеробства

УААН.

Автореферат розюланий 31 травня 1997 р.

Вчений секретар Спещал1зовано1 вчеио! ради , кандидат алъськогос-подарських наук

к4

Л.О.Кравченко

Загальна характеристика роботи

Актуальтсть роботи. Льон-довгунець для Украши е важливою глльсько-господарською культурою, яка спроможна повною «¡рою забезпечити тек-стильну промисловють волокном з належними ф1зико-мехатчними та ппешчними властивостями, а лакофарбову 1 фармацевтпчну - високоишною швидковисихаючою лляною ол1ею.

Маючи потужну базу для виготовлення бавовняних тканин, наша держава вщчувае гостру нестачу у волокш бавовнику, який рашше поставлявся в необхццпй юлькосп з республж СередньоТ Лзп кол!Шнього Радянського Союзу , а тепер через високу варткть та брак копт в закуповуеться в обме-жешй ылькоеп . В той же час. льоноволокно при незначшй доробщ шляхом котошзацп може бути використане як замшник сировини на бавовняних та целюлозо-паперових пцщриемствах.

Разом з тим виробництво льоносировини за роки становления ринко-вих вйшосии р13ко скоротилося через недосконал1сть технолога вирощуван-ня, шслязбирально! обробки 1 подалыиоТ переробки продукцн.

В Украпп е ва можливосп збгльшити виробництво льонопродукцп, для чого необх!дно впроваджувати в льонарську галузь ¡нтеисивш фактори ресур-созбер1гаючо1 технологи вирощування, здшснювати розробку передових технологий з метою отримання нових вид1в продукт!, нетрадицшного 1х вико-ристання .

Таким чином, розробка наукових основ штенсиф1кацп льонарства е актуальною при виршетн гшТ важливо'1 народногосподарськоТ проблеми.

Мета 1 завдання дослшжень. Головною метою роботи було здшснення дослшжень, спрямованих на вдосконалення технолог]! вирощування льону-довгунця з тим, щоб вона забезпечувала високу врожайшстъ та яюсть льоносировини 1 насшия , а також розробка нових способ1в штенсифшащТ техно-

логп переробки , направлено!' на розширешш зонн застосувания льонолро-дукцн в народному господарс.твь

В зв'язку з поставленою метою в завдання дос.лщжень входило :

- науково обгрунтувати 1 вивчити ефектившсть процесу шкрустаци наслння з включениям в шкрус.туючий розчин зас.об1в захисту рослин вщ шкщшпив 1 хвороб, поживних елеменпв та с.тимулятор1в росту;

- досл1дити та визначити найбшьш д1е.В1 1 еколопчно безпечш гербщиди нового поколшня, снособи IX застосування для отримання чистих вщ бур"яшв поспв1в льону 1 нсзасм1чено1 волокнисто? сировини;

- вивчити р13И1 строки збирання льону-довгунця, включаючи ранш, виз-начити придатшсть 1х для практичного застосування, а також дощльшсть отримання волокна з тдвищеною котошзащйною здатшстю;

- вивчити вплив мехашчних прийом1в управлшня процесом вилежки льонотрести на П декортикацшну здатшотъ, ф1зико-мехашчш властивосп волокна 1 кототзащйну спроможшсть;

- теоретично обгрунтувати можливосп отримання котошну , активова-ного вуплля, целюлози та шших продуктов з волокна 1 костриш льону, вра-ховуючи Тх ф1зико-мехашчт 1 Х1М1ЧШ властивост1;

- науково обгрунтувати та визначити оптимальн! параметри пдрол1зно1 4 термол1зно\' переробки короткого волокна та кострищ льону;

- опрадювати технолопчну схему безвыходного використання льоноси-ровшш в Р13НИХ галузях народного господарства;

- визначити економ1чну ефектившсть впроваджеиня у виробництво штен-сивних технолопчних прийоьпв вирощування та поглиблено! переробки льоно-сировини.

Наукова новизна результат дослщжень: - виерше науково обгрунтована дошлыпеть 1 доведена висока ефектившсть шкрустаци наашш льону з використанням як шкрустуючоТ речовини рцдкого

комплексного добрива з додаванням до нього фунгщиду, шсектициду, макро-1 мпфоелемен-пв, стимулятора росту, а також наступного опудрювашш шкрус.тованого насшня захисно-стимулюючою с.умпшпю;

- встановлено характер дн нового гербщиду шогуп па злакон1 бур'яни 1 рослнни льону, доведено можливкть поеднання його в одшй баковш сумпш з препаратом - 1 проти дводольних бур'яшв;

- доведено, що за комплексного використання , включаючи нетрадишйне, певне м]сцс можуть мати ранш строки збирання, як! забезпечують отримапня волокна з шдвищеними гнучюстго, розщеплешстю 1 прядивною здатшстю;

- визначено, що лише за показника «¡докремлюваност! волокнистого шару вщ деревипи у льонотрести в межах 4,5-6,0 коротке волокно ¡з неТ високо-придатне для отримання котошну, а вих1д довгого волокна оптимально ви-сокий;

- отримано нов! результати щодо ф1зико-мехашчних властивостей 1 х1м1чного складу волокна 1 кострищ льону за р1зних прийом1в сучасноТ технологи вирощування 1 переробки льоносировини та визначено Тх вплив на пронеси поглиблено! переробки;

- вперше розроблен] теоретичш основи по с.творенню нових технолопй пдрол1зно1 та термол1зно1 переробки льоноволокна 1 кострищ льону;

- запропоновано оптимальну схему комплексного використання льоносировини для впровадження маловщходних та безвщходних технолопй , яка включае розробку принципово нових та вдосконалення дшчих техно-лопчних процеслв.

На захис.т виносяться вперше розроблеш, об грунтован! теоретичними дослщженнями 1 експериментальною перев1ркою там положения :

1. Технолопя шкрустацп насшня льону комплексною сумшппю, що включае елсменти живлення, пестициди, стимулятори росту.

. . 2. Cnociô поеднання в однш баковш cyMiini гербщщцв нового поколения проти одно- та дводолышх бур^яшв.

3. Дошльшсть збирання недостиглого льоку i перележано!" треста за умов нетрадицшного використания льоносировини.

4. Технолопя котошзацп короткого льоноволокна, пдрол1знсп та термоЛ13но1 переробки волокна кострищ льону.

5. Комплексна схема безвщходного використання льоносировини в результат! ïï поглиблено'1 переробки.

Практична значимють дослшжень та реал!защя ïx результаэтв.

Результата дослщжень ¡нкрустацп наЫння льону включеш в "Програму розвитку льонарства в YKpaïHi на 1996-2005 pp."

Починаючи з 1992 р. на основ! одержаних результата проводиться ¡нкрустащя насшня на Луювськш льоностанцп Волинсько1 обл., де щороку шкрустуеться близько 600 т насшня для поаву на ruioiui бшьше 4 тис.га. Це гпдтверджено вщповщним актом впровадження.

Даш по застосуванню гербщиду нового поколшня викладеш в рекомен-дащях " Застосування гербщиду "Шогун" в баков1й cyMiini з препаратом-1", виданих MiHic.TepcTBOM сшьського господарства та продовольства Укра'иш i направлених'bcîm льоносночим господарствам для використання.

Технолопя котожзаци короткого льоноволокна випробувана i запро-ваджуеться на Новоград-Волинському завод1 Житомирс.ько! обл., Старо-Самб1рському завод1 Льв1всько'1 обл., Херсонському бавовняному комбшап, Дубровицькш бавовняшй фабриш Р1вненсько\' обл. та шших гадприемствах. Одержувана продукшя вщповщае вимогам ДЕС-Ту 3157-79.

Подальше використання котошзованого льоноволокна ос.воене для ви-робництва медичноТ вати на Гешчес.ьюй прядивно-ткацькш фабриш та Чер-каському AT "Ватфарм". На дану продукшю затверджеш ТУ У 21539039. 001 - 96, наказом МОЗ Украйш вщ 16 .07.97 № 212 медичний вир1б

" Вата пгроскошчна л льону" внесений до Державного реестру медичних

вирой ¡в за № 302/96. Оформлено вшповщний акт впровадження наукових розробок на Черкаському АТ "Ватфарм".

Розроблена технолопя термо.-пзноТ переробки кострищ в сорбента, з використанням створено! експериментально! виробничо! установки, впровад-жена на Ршкинському льонозавод1 Чершпвсько! обл. Отримаш сорбента вщповщають ДЕС-Ту 17218-71 1 за сорбщйною актившстю по фенолу пере-вищують сорбенти з деревини в 1,5 рази.

Технолопя отримання целюлози ¡з короткого волокна прошила випробу-вання 1 запроваджуетьс.я на Змй'вс.ькш (Харк1вська обл.) , Березшвсыай (Р1вненс.ька обл.) та ш. паперових фабриках. Дану целюлозу плануеться влкористовувати для виробництва цигаркового, спешального та банкнотного папер1в.

Апробащя робота. Ос.новш результата дослщжень доповщались на засщаннях науково-техшчно! ради асощацм "Укрльоноконоплепром" та Мшктерства сътьського господарства 1 продовольства УкраТни протягом 19901997 рр., а також Державши академГ! легко! промисловосэт в 1996-1997 рр., республшанських науково-виробничих конференщях з виробництва та переробки льону в Киев! (1991,1993,1994,1995,1996), Житомир! (1995,1997), Чершгов1 (1996).

В щлому дисертацшна робота обговорювалась в наукових колективах вихдЬту льону 1нституту землеробства, кафедри виробництва натуральних волокон Херсоиського державного техшчного ушверситету, кафедри збер1ган-ня 1 переробки альськогосподарсько! продукт! Нацюнального аграрного ушверситету.

3 результатами дослщжень ознайомлеш вчеш льоносшчих кра!н бвропи на м1жнародних симпогпумах у Мшську (Бшоруая, 1995), Познаш (Польша, 1992,1993,1994).

Об'см 1 структура робота. Дисерташя викладена на 295 сторщках. Вм1щуе 74 таблиц! та 27 малюнюв. Вона складаеться з вступу, шести

роздшв, загальних висновюв, пропозишй виробництву, списку використано'1 литератури з 316 назв, в т.ч. 34 шоземних автор1в, додатку з табличними матер! алами та довщками про впровадження ] практичне використання науково! роботи та ш.

Публ1кацп. За темою дисертацп опу 6 л1 ковано 39 роб1т, в т.ч. 2 моно-графп. 3 метою пропаганда результатов дослщжень опублшовано бшьше 20 статей в республпансъких газетах та журналах.

Декларашя особистого внеску дисертанта в розробки . то виносяться на захист. Розробка програм, оргашзащя ! проведения польових дослщжень, анал13 експеримснтального матер1алу та формування висновюв, подготовка рекомендацш, наукове супроводження впровадження виконаш автором особиста або з його безпосередньою участю ( частка автора 75%).

ЗМ1СТ роботи

В першому роздш висв'илено осношп питания , що стос.уються про-блеми шкрустаци насшня. Зокрема викладено наукове обгрунтування доцшьносп вказано'1 технологи шдготовки насшня до авби на сучас.ному еташ розвитку льонарс.тва.

Зазначае.ться, що за комбайновой' технологи збирання льону загальна заражешеть насшня хворобами сягае 20-25%. Однак на практищ вона наба-гато бичьша, бо р1зш неузгодження оргашзацшного характеру с.понукають ви-конавшв до в1дхилення вщ рекомендованих правил збирання стеблестою, сушшня 1 переробки льоновороху. Встановлено, наприклад, що при перебу-ванш льоновороху теля комбайнового збирання протягом 8-10 годин без сушшня, що спос.тер1гаетъся дуже часто, загальна уражешс.ть насшня сягае 50%. При переробш льоновороху мае мкце травмування насшня. В той же час 85% травмованого насшня е ноаем шфекцп.

Вщомо, що ¡з хворого насшня виростае лише короткостеблий льон, в коробочках якого невелика юлькютъ насшня, до того ж невиповненого, тьмя-ного, з невисокою схожк.тю.

Для пщвищения стшкосп рослин льону до хвороб багато досдшпиов рекомендують насшня протруювати 1 обробляти його мшроелеметами. Однак така обробка недостатньо ефективна, бо препарата незадовьтьно утримуються на наынш, затримуються у авалш.

Таким чином, зд!йснення нових дослщжень, спрямованих на розробку внсокоефективно'1 технологи знезараження насшня, яка водночас забезнечуе захист сход1в вщ льоново! блохи, розвитку бактерюзу та стимулянт росту й розвитку льону, вкрай необхщне для подальшого удосконалення штенсивноТ технологи виробництва льонопродукци.

Дал1 вш<ладено грунтовний огляд л1терагури з питань знезаражування насшня перед слвбою, обробки його шсектицидами, шкрустацп як нового тех-нолопчного способу подготовки пос1вного материалу до збер1гшшя 1 поаву, а також по застосуванню мжроелеметтв та с.тимулятор1в росту на культур 1 льону-довгунця.

За оглядом лтератури наведено основш методичш положения, що зас.гос.овувались при проведенш польових 1 лабораторних дослщжснь. Польов1 досунди та лабораторш дослшження проводили в 1нституп стльського господарства Полкся УААН в 1989-1991 рр. , у вшповщногп з "Методикою проведения польових дослшв з льоном-довгунцем" (ВНД1Л.1978).

Грунта в дослшах були дерново-середньошдзолист1 , пилувато-сугпщаш, з товщиною орного шару 18-20 см.

Спочатку визначали оптимальну норму таких шкру статор ¡в як тшвииловий спирт (ПВС), кремшева кислота, натрква аль карбоксиметил-целюлози, рщм комплексна добрива ( РКД).

Встановлено, що для шкрустування насшня льону можна застосовувати пл1вкоутворютч1 речовинп в таких концентращях: ПВС - 4%-ннй розчин,

кремшева кислота - 4%-шш розчин, рщк! комплексш добрива - 50%-иий роз-чин. Обробка насшня цими речовинами у вказаних концентрашях не знижуе пос1вних якостей наслння протягом року (табл.1).

Таблиця 1. Вплив концентрацп шкрустуючих розчишв на поовш властнвосп _насшня в процеа його збер1гання (середне за 1989-1991рр.)_

Кон- Посшна як1сть наашш, %

№ 1нкрустатори цент- перед ¡нкр. шсля ¡нкрустащ! через , М1СЯЦ1в

п рац\я енер схож 6 12 24

розч. гЫ прор ¡сть енерг прор схож ¡сть енерг прор схож ¡сть енерг прор схож ¡сть

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

2

3

4

5

6

7

8

9

10 11 12

13

14

15

Контроль(без оброб-ки)

Контроль (вода) ПВС ПВС ПВС ЫаКМЦ ЫаКМЦ ЫаКМЦ Кремшева к-та Кремшева к-та Кремшева к-та РКД

89,0 94,5 90,0 94,5 91,5 94,0 88,5 92,0

РКД РКД РКД

3,0 4,0 5,0 2,0 3,0 4,0 3,0 4,0 5,0

В1ДНО

шен-ня

РКД до води 1:2 1:1 2:1 1:0

90,5 91,0 91,5 90,5 89,5 91,5 91,0 91,5 90,0 91.0

94,0 94,5 95,5 94,5 95,0 90,5 94,0 90,0 95,0 95,0

91,5 91,0 91,5 82,0 90,0 91,5 86,5 90,5 91,5 88,5

96,0 94,5 95,0 86,5 96,0 94,0 89,0 95,5 95,0 92.5

92,5 95,5 91,5

92,0 95,5 91,5

91,0 95,0 90,0

91,5 95,5 87,5

90,0 90,0 90,0 76,5 90,5 90,0 80,5 91,0 89,5 80,5

94,5 95,5 93,5 90,0

93,5 94,0 94,0 81,0 94,5 94,5 84,0 95,0 94,5 86.5

91,5 91,0 88,5 84,0

86,5 88,0 89,5 63,0 89,5 90,0 68,5 89,0 90,0 74,5

95,0 94,5 92,5 87,5

91,5 92,5 92,0 70,2 93,5 93,5 71,5 94,0 94.0 79,0

90,5 93,5

89,5 93,0

83,0 87,5

77,5 80,5

За результатами дослщжень, ¡нкрустування насшня льону ¡з внесениям в шкрус.туючу речовину фунгщида, мшроелеменпв 1 стимулятора росту за-безпечуе повне збереження якосп наслння гид час збер1гання, створюе умови для нормального росту 1 розвитку рослин в процесл вегетацн, шдвищуе уро-жайшсть 1 яшсть льононродукцп.

Найефекшвшшою шкрустуючою сумшшю е: РКД , протруювач фунда-зол, шсектицид фурадан, стимулятор росту гумат натр по, м1кроелемент борна кислота. Вона забезпечуе збереженя високих послвних якостей наслння з тен-

денщею до 1х шдвшцення проти вихщних показниюв протягом двох роюв збер1гання. При цьому зниження зараженосп наання було найвищим - 65,772,4% В1д вихщного показника (табл.2).

Дослщження показали, що ¡нкрустування насшня з включениям про-труювач1в не знижувало польовоТ схожосп насшня у пор1внянш з контролем, а в окремих випадках нав1ть пщвшнувало П. Включения в ¡нкрустуючий роз-чин елеменпв живлення (МРК) 1 стимулятора росту гумата натрт визначало тенденцш шдвшцення схожосп на 1,3-3,1%, а включения бору у вигляд1 борно! кислоти, навпаки, знижувало П на 1,0-1,5%.

Таблиця 2. Вплив шкрустуючих розчитв на пос'шш якост! насшня при

збер1гант (середне за 1989-1991рр.)

Но- Склад Яшсть насшня при р1зних строках зберп-ання, в %

мер шкрустуючого в МК'ЯШВ 12 м!сяшв 24 М1сяш

У розчину снер- схо- враж енер- схо- враж енер- схо- враж

Дос- пя жесть хво- Г1Я да сть хво- пя ж1сть хво-

ЛШ прор роб. прор роб. прор роб.

1 Протруювання фундазолом, ЗООг/ц (контроль) 91.0 95,5 3,7 91,5 95,0 3,4 89,0 93,5 4,0

2 4% ПВС +

фундазол 91,5 96,0 3,5 91,5 95,5 3,3 87,5 91,5 3,1

9 4%ПВС+фундаз. +МРК+борна к-та+гуматЫа+ЗСЗ 93,5 96,0 2,7 91,0 95,5 2,6 90,5 93,5 2,4

И 4% кремн. к-та + фундазол 90,5 93,5 3,5 89,0 92,5 3,5 89,0 91,0 3,4

18 4% кремн."к:та + фундазол* ЫРК+ бориа к-та + гу- ■

мат Ка + ЗСЗ 92,0 95,5 2,7 91,0 94,5 2,5 90,0 92,5 2,6

20 3% №КМЦ +

фундазол 91,5 95,0 3,4 91,5 95,5 3,3 80,0 83,5 3,5

27 3%№КМЦ+фун-дазол+ЫРК+борна к-та+гумат

Ка+ЗСЗ 92,5 96,5 2,7 92,0 96,0 2,5 82,0 85,0 2,8

29 РКД:вода/1:1/+

КгО+фундазол 91,5 95,5 3,2 92,0 94,5 3,0 89,5 93,5 3,0

35 РКД :вода/1:1 / + КгО+фундазол+ борна к-та+гумат

Иа+ЗСЗ 92,0 96,5 2,5 92,5 95,5 2,3 91,5 94,5 2,1

Польова схояасть у ва роки досмджень була найвшцою у вар1антах ¡нкрустувшшя насшня на основ1 ЛВС 1 РКД . 1нкрустування насшня забезпе-чувало пщвшцеш у пор1вняшп з контролем показники онтогенезу.

Врожайшсть 1 як1сть наслння, соломн 1 волокна була найвшцою при застосуванш ¡нкрустуючого складу на основ1 пл1вкоутворюючого розчину РКД 13 включениям в нього протруювача, К20, бор но! кислота, гумата натрш, як стимулятора росту, 1 опудрюванням наслння захисно-стимулюючим засобом (ЗСЗ).

В середньому за 3 роки проведения дослщу врожайшсть наслння гпдви-щилась на 9,1%, льоносоломи - 16,7%, всього волокна - 34,5%, у тому чисш довгого на 12,5% (табл.3).

У виробничих дослщах спочатку визначали наявну у виробництт тех-шку, котра була б придатною для ¡нкрустування наслння за нашою техноло-пею. Виявилось, що для (нкрустувшшя нас1ння льону найб^льш придана ба-рабаши машини, як! дозволяють регулювати тривал1сть перемпнування нас1н-ия з ¡нкрустуючою сумшпшо. Зазначимо, що ¡нкрус.татор "1нкрумат" угорсько-го виробництва задовольняс. вслм вимогам нашоТ тех1юло1л'].

Таблиця 3. Вплив обробки нас!ння ¡нкрустуючими сум1шами на врожайшсть

нас1ння, соломи, волокна та його яшсть (середне за 1989-1991рр.)

№№ Наслння Льоно- Льоноволокно Яюоь

п/п 1нкрустанти ц/га % ДО солома всього вт.ч.довге довг.

контр ц/га ц/га % до конт ц/га %ДО конт волок номер

1 Протруювалня насш- 6,5 100

ня фундазолом

(контроль)

2 Композиция на осно 8,0 123

Bi ПВС

3 Композшпя на осно 9,1 140

bí кремHÍeBOÍ к-ти

4 Композищя на осно 9,2 142

Bi ЫаКМЦ

5 Композицш на осно 8,9 137

Di РКД

6 Композищя на осно 10,2 157

в i РКД + фурадан

HIPo.95 0,3

Р % 1,2

80,1 17,5 100 13,0 100 11,0

84,9 17,7 101 14,2 109 12,0

82,8 17,6 101 13,8 106 12,0

83,9 17,0 97 13,4 103 12,0

84,7 18,1 103 14,2 109 12,0

87,7 18,2 104 14,3 110 12,5

4,2

У виробншпта випробовували технологш ¡нкрустування найння льону п.'ивкоутворюючими ролчинами 4%-ного пол!вшыового спирту ¡з включениям ИРК, протруюювача фундазолу - 300 г/ц , борноТ кислота - 125 г/ц, стимулятора росту гумата натрт - 100 г/ц 1 наступним опудрюванням насшня захисно-стимулюючим засобом (ЗСЗ) - 1кг/ц, а також технологш , за якою шпвкоутворювачем були РКД ¡3 включениям К20 \ перераховашгх вищс речовин та РКД з включениям К20 , протруювача , борно! кислоти,' стимулятора росту ! шсектацида фурадан з настунним опудрюванням порошком ЗСЗ. Контролем було сухе протруювання насшня фунпцидом фундазолом -300 г/ц з додаванням борно! кислоти - 125 г/ц , стимулятора гумата натрш -100 г/ц \ ЗСЗ - 1 кг/ц.

У процесл виробничого вииробування виявилось, що вс1 порошкопод1бш речовини випадали на дно насишевого ящика сл валки \ робили неможливим надходження насшня у вис1ваюч1 апарати.

У вар ¡антах з пгкрустуванням - нас1ння впивалось нормально, проте на дш ящика збиралась незначна кллыисть порошку.

Спостереження за ростом 1 розвитком рослин пщтвердили результата лабораторно-польових дослщжень 1 показали , шо ¡нкрустування сприяло кращому росту 1 розвитку льону.

У вар1ант1 з шкрустуванням насшня ¡з включениям шсектициду фурадан юльюсть ЛЛЯ1ШХ бл1х на 1м2 не перевищувала 10-12 штук , тобто не сягала порогу шкодочинносп.

Найвшш показники врожайност1 льонопродукип виявились у вар1ант! обробки насшня сумшшпо на основ! РКД ¡3 додатковим включениям шсектициду фурадану (табл.3).

Розрахунки еконокнчноТ ефективнот застосування шкрустуючих сум!шей показали , що найвища прибавка вартосп валовоТ продуюш за цшами 1991 р.- 6804 крб/га та умовно чистий прибуток - 6283,6 крб. була у

вар1ант1 шкрустування насшня сумшшю на осноеп шнвкоутворюючо! речо-вини РКД ¿з включениям фурадану.

У другому роздЫ дослщжено проблему отримання чистого вщ бур'яшв стеблестою льону-довгунця. Якщо с.теблестш зас.м1чений, то бур'яни не лише забирають ¡з грунту поживш речовини й вологу, пригшчують рослини льону ,,але й зас.м1чують волокнисту сировину. Вщтак значна маса цього неволокнистого баласту мусить перевозитись ¡з льоносдачих гос.нодарств на льоноза-води, проходите через льонопереробний агрегат, знижуючи його продук-тившсть, та потрапляють у коротке волокно, роблячи його малопридатним для виробництва лляних тканин , котошну та шших продуктов.

У Л1тературному огляд1 роздьчу викладено вел аспекта д1е.1 проблеми за наслхдками дослщжень вчених, яю у р1зш перюди розвитку 1 ведения льо-нарства вивчали питания боротьби з бур'янами у постах льону-довгунця.

Анал1з показав, що проблема боротьби з бур'янами .особливо злакови-ми, остаточно не вивчена. Дослщжекня автора були спрямоваш на пор1в-няльну оцшку рашше застосовуваного протизлакового герб¡циду зелек та нового шогун. Зокрема, визначали оптимальну дозу гербщиду шогун та можлив1сть його поеднання в одшй баковш сумшп з препаратом-1 проти дво-дольних бур'яшв з метою економн матер1альних затрат , прац! та уникнення подв1Йного пошкодження помвт льону колесами трактора та обприскувача.

Польовий дослщ за схемою , котра приведена при викладенш результат дослщжень, проводили в 1992-1995 рр. в дослщному господарств! 1нституту альського господарства Полюс.я УААН. Агротехника вирошування льону в дослщах вщповщала вимогам штенсивно! технологи, рекомендовано! для широкого впровадження у льоноаючих господарс.твах.

Облжи, спостереження та анал1зи здшенювали вщповщно до "Методики по проведению польових дослшв з льоном-довгунцем" (ВНД1Л.1972).

Вихщ льоноволокна вщ соломи та його яюсть визначали вщповщно до вимог "Методичних в к аз ¡во к по проведению технолопчно? оцшки льоно-соломи 1 дослШв по первигаий обробш льону" (ВНД1Л.1972).

Для визначення економ1чноТ ефективносп прийом^в, що вивчалися, користувались " Методикою визначення економ1чно'1 ефективносп використан-ня в народному господаретв1 ново! техшки, винаход1в 1 рашонал1заторських пропозицш" (1986).

За результатами дослщжень при обробш пос1в1в баковою сумнншю герб|цид!в шогун 1,0 л/га та препарат-1 0,08 л/га в середньому за три роки на дослщшй Д1лянш до обробки гербщидами нараховувалося 152 шт/м2 бур^яшв , в т.ч. 48 шт. пирш повзучого, 42 шт. курячого проса та 62 шт. дводольних бур'яшв. Через 25 дшв ш'с.ля обнрискування в контрольному вар1анп (без оброб!тку) шльюсть бур'яшв збшьшилась до 165 шт/м2. За-гальна пов1тряно-суха маса бур'яшв складала 212 г/м2. Обнрискування гер-61 индом препарат-1 забезпечило знишення 95,6% дводольних бур'яшв. Застосування протизлакового гербщиду зелек в доз1 2 л/га , яким обробилн дшянки досл1ду через 3 дш шсля обприскування препаратом-1 , призвсло до загибе.™ 92,0% злакових бур'яшв.

За даними спостереженъ гербщид шогун за д1ею на злаков! бур'яни пе-ревершував гербщид зелек. В дозах 0,8 ;1,0; 1,2 л/га шогун знищував 93,597,4 % злакових бур'яшв, що на 1,5-5,4% бпыне , шж зелек в доз1 2 л/га. Герб! нид шогун , на вшм1ну вщ зелеку , можна поеднувати в одному роз-чиш з препаратом-1. С-шльне застосування гербщиду шогун в дозах 1,0 та 0,8 л/га з гербщидом препарат-1 в доз1 0,08 л/га в середньому за три роки забезпечило загибель 96,4-97,1% вах бур'яшв без помггного при-гшчення рослин льону та 1х випадання.

При обприскуванш посту водним розчином препарату-1 , а через три дш протизлаковим гербицидом зелек , спостер^галось пригшчення поел в] в та випадання 18% стеблестою.Сшльне застосування гербщид"» шогун та прспа-

рат-1 сприяло кращому розвитку рослин льону: Тх висота була на 3,2-5,6 % (2,5 - 4,4 см) та маса на 8,7-12,9 % бшыдою вщ показнимв в контрсш 1 на 9,6 -12,0% (7,5-9,4см) та на 6,1-10,3% , шж у вар1ант1 з гербщидом зелек.

Морфолопчний анал1з рослин льону перед збиранням показав, що у вар1антах з дозами гербщиду шогун 1,0 та 0,8 л/га загальна 1 техшчна до-вжина стебел перевищувала показники в абсолютному коктрол! на 5-6 см та на 2-3 см у вар1ант1 обробки лише гербщидом препарат-1. За обробки послв1в льону гербщидом шогун в дозах 0,8 та 1,0 л/га в с.умшп з препаратом-1 , 0,08 л/га не виявлено негативно! ди на загальну та техшчну довжину стебел. Результата анатом!чних дослщжень стебел льону показали, що при обприску-ванш нос1в1в гербщидом шогун та разом з препаратом-1 будова стебел яккно вщр1знялась вщ вар1анту з застос.уванням гербщиду зелек. В них нараховува-лось б1льше луб'яних пучкв1в та елементаршгх волоконець. Луб'яш пучки мали бшьшу иильшеть, а волоконця були переважно гранчасто! формн, вщзначались товщими стшками та меншим диаметром внутршньо! порожшши, що с.вщчить про IX добру сформовашсть.

При обробщ льону гербицидом шогун в доз1 1,0 л/га разом з препара-том-1, 0,08 л/га урожайшеть насшня в пор1вняшп з обробкою гербщидом зелек була вищою на 1,4 ц/га. Урожайшеть льоносоломи (табл.4) у вар1ан-тах з обприскуванням поав1в розчином гербщиду шогун в дозах 0,8 ; 1,0 та 1,2 л/га була на 37,2-46,1% вищою , шж в коптрол1 та на 16,6-29,6% , шж при застосуванш гербщиду зелек .

Таблица 4. Вплив р^зних доз протизлакового гербщнду шугун

на урожайшсть та яккть льоноволокна (середне за 1993-1995рр.)

№ Вар1анти обробки Льоно В.'-пст Довге во- Урожайшсть волокна

локи

п/ гербщидами солом волок ВИХ1Д яюст всього в т.ч. довго-

п ь го

ц/га % % номе Р ц/га % до контр ц/га % до контр

1 Без обробки (контр.) 36,2 25,2 21,1 11,0 9,1 100 7,6 100

2 Прспарат-1(0,08л/га) 42,3 24,7 21,8 11,2 10,4 114 9,2 121

3 Препарат-

1(0,08л/га) 43,7 24,1 19,3 10,3 10,5 115 8,4 111

+ч-з Здш зе-

лек(2л/га

4 Препарат-1(0,08л/га)

+ через 3 дщ шо- 52,9 26,2 22,0 11,6 13,9 153 11,6 153

гун (0,8 л/га)

5 Препарат-1(0,08л/ га)

+ через 3 дш шо- 54,4 25,1 21,9 11,2 13,6 149 11,9 157

гун (1 л/га)

6 Препарат-1(0,08л/га)

+ через 3 дш шо- 49,7 24,1 21,2 10,8 12,0 132 10,5 138

гун (1,2 л/га)

7 Препарат-

1(0,08л/га) 51,5 25,6 21,8 10,7 13,2 145 11,2 148

+ шогун (0,8

л/га)

8 Препарат-

1(0,08л/га) 54,2 26,4 22,5 11,0 14,3 157 12,2 161

-•-шогун (1 л/га)

По врожайносп всього та довгого волокна видьтились вар1анти обпри-скування гербщидом шогун в доз1 1,0 л/га окремо та сшльно з препаратом-1, 0,08 л/га. Волокно цих вар1а1гпв мало найвищу яккть.

Внробтиу перев1рку ефектпыюст1 гербщнду шогун здшснювали в дослщному господарств1 "Грозинське" 1нституту п.тьського господарства Полкся УЛАН на плоии 10 га. Пор1вшовали 2 варианта: - обприскування поаву льону у фаз1 "ялинка" розчином гербщнду препарат-1 в доз! 0,08 л/га 1 через три дш розчином гербщиду зелек в доз! 2,0 л/га (контроль); - об-

робка поаву льону у фаз1 "ялинка" розчнном гербщиду шогун в доз1 1,0 л/га разом з гербщидом препарат-1 , 0,08 л/га. Перед обробкою гербшидами в посш льону нал1чувалось 230 шт. бур'яшв, в т.ч. 88 шт. злакових на 1 м2 .У ва[наит1 з обробкою льону гербщидом шогун разом з препаратом-1 урожайность насшня с.кладала 3,5 ц/га, то на 0,3 ц/га бшъше, 1пж на контроле У розрахунку на гектар трести отримано по 23,4 ц , що на 1,6 ц бьчьше, шж у контрольному вар1анп. При цьому вказана волокниста сировина характери-зувалась тдвищеною (на 1 номер) якктю 1 меншою засм1чещс.тю.

Сшльнс застосування гербщиду шогун в доз1 1,0 л/га з препаратом-1 забезпечило збЫьшення урожаю в грошовому вираз1 до контролю в щнах 1995 р. 44,6 млн.крб., умовно чистий прибуток - 37,7 млн.крб/га при коефвденп ефектпвпосп 5,5 млн.крб. на 1 млн.крб. затрат.

В пор1внянщ з викорис.танням гербщиду зелек збшынення вартосп урожаю складало 37,9 млн.крб., умовно чистий прибуток - 37,2 млн.крб/га при коефниенп ефективносп 5,5 млн.крб. на 1 млн.крб. затрат.

ТретШ розд1л присвячено строкам збирання льону-довгунця. Не див-лячись на те, що дане питания вивчалось на багатьох сортах у р1зш часи, остаточних вис.новк1в не зроблено: постшно змшюються умови 1 оснащешсть виробництва, створюються ново сорта льну-довгуння, яю вщр1знялися в1д рашше створених за бюлопчними та техиолопчними властивостями, вдоско-налюеться технолопя виробництва льонопродукцм.

За даними л1тератури стеблестш льону-довгундя вибирали рано ("впрозелень"), щоб отримати волокно високо! якосп для виробшщтва тонко! пряжь

Узагальнст даш л1тературних джерел с.в1дчать, що утворення волокна в лляному стебл1 починаеться шсля появи нершо! пари справжшх лнсточмв 1 продовжуеться до цвтння. П1сля цвтнпя юльюсть волоконець у стеб л 1 не збьтьшуе.тъся, але !х яшсть змшюеться. Спочатку волокно тонко 1 шжне, пойм воно набувае бьтьшо! м1цносп, а згодом , за повного дозр1вання в коробочках

насшня, в ньому накопичуються так зваш шкрустуюч! речовини, внаслщок чого волокно грубшае, дерев'яше, втрачаючи прядивну здатшсть.

Насшня починае формуватися теля утворення коробочок 1 дозр1вае до моменту пожовтшня стеблестою та побуршня коробочок. В процесс дозр1ван-ня льону маса насшня збыыиуе.ться, а його пос!вш якосп шдвищуютъея. Таким чином, строк для збирання льону, який забезпечуе. максимальну врожайшеть } яюсть льоноволокна, не сшвпадае з строками збирання його для одержання максимально! врожайност1 насшня.

/Птературт джерела евщчать про те, то в краУнах ЗахщноУ бвропи ¡снувало два напрямки збирання льону - на волокно та для одночасного от-римання волокна 1 насшня. В першому випадку льон вибираеться вщразу шеля обпадання кв!ток, що зменшуе трудомктюсть та скорочуе час одержання волокна. Наприклад, у Бельгн при такому збиранш св!Жовибра!гу солому вимочували у холоднш во;п , отримуючи тонке, але немщне волокно, яке використовувалось для виготовлення батислзв та брюсельських мережив.

Про застосування раших строшв збирання льону у Роен вказували Д.М.Прянишников, В.М.Андреев . Вони В1дончали, шо збирання льону шеля цвтння хоч 1 призводнть до недобору довгого волокна, але останне. вшзна-чаеться високою яюстю 1 цшшетю.

За даними переважно'1 бшьшосп дос.'пдниюн, найкращим строком збирання льону-довгунця е рання жовта стиглють, тобто коли на рослинах 65-75 % коробочок стають жовто-зеленими I М1стять бл!до-зелене насшня з жовтим дзьобиком. Решта коробочок - жовт) з жовтим насшням. Лише окрсм1 коробочки зелен! з зеленим насшням 1 6ур1 з насшням бруиатного кольору. У жовтш стиглост! вважалось дошлъним збирати лише насшницью поави. Ця стиппсть за сучасними уявленнями характернзуеться : 50% жовтих коробочок з жовтим насшням, решту - бур! 1 жовто-зеле1Й коробочки. В перш1гх насшня брунатне, в шшнх - блшо-зелене з жовтим дзьобиком.

.Штературш джерела останшх роюв свщчать про дощльшсть збирання льону у фаз! початку або юнця жовто! стиглослч. Час настання фази жовто! стиглост! почали нав1ть тлумачити шакше, с.тверджуючи, що у цш фаз1 пере-важна б1лышсть коробочок уже побурши 1 висохли . Пояснюеться це змшою способу збирання льону, а точшше переходом ¡з сноповоТ технологи на ком-байнову. За першоТ льон вибирали льонобралками, зв'язували в снопи, сушили IX просто неба в бабках на ноль а за друге! комбайн одночасно виконуе три операци - вибирае льон , обчкуе насшнев1 коробочки, розс.теляе обчесан 1 стебла у строчки для вилежування на льоншщ. За останньо! технологи збирання найбьтып складним е с.ушшня обчесаних коробочок, у масу яких по-трапляють обривки стебел, бур'яни , листочки та ш.

Затрата на сушшня переважають 80% вах затрат на виконання зби-ральних роб1Т у льонарствь

Звичайно сир1 коробочки з льону клас.ично! фази жовто! стиглоеп, а тим бьльше ранньо! жовто!, сушити важко, тому льон у практищ льоносшних господарств перетримують на пш аж до повно! стиглосп, щоб вс1 коробочки побуръли 1 висохли. Багато досдщниюв доводять, що таке перетримування льону в псш на гни бажаного ефекту не приносить, бо гюави льону в результат! обладания лис/пив перетворюються у сприятливе середовище для ро-звитку бур^яшв, яю значною м1рою потрапляють у ворох, зволожують його.

Виходячи з вищенаведених результата анализу та узагальнення л1тера-турних джерел по дослщжеиню строгав збирання льну-довгунця, ми дшшли висновку про дошльшс.ть здшснення нових дослщжень на сучас.ному еташ ведения льонарства. Така дошльшсть виплнвае внаслщок розвитку нетра-дишйного використання волокна льону, а с.аме виробництва котошну для ба-вовнопрядивних фабрик та виготовлетя з нього медично! вата.

В 1нс.титуп землеробства УААН нами проведено протягом 1992-1994 рр. дослщ за розширеною схемою, а саме по збиранню льону у фазах зеле-нець, зелена, рання жовта, жовта, повна стиглють.

Морфолопчний анал!з рослин льону-довгунця здшснювали за методикою М.А.Майсуряна (1970). Анатомгту будову стебел вивчали згщно методики ВНД1Л (1978). Технолопчний анал1з соломи проводили зпдно "Методичних вказ1вок по проведению технолопчно'1 оцшки льоносоломи 1 досл1Д1в по первиннш переробш льону" (ВНД1Л,1972).

Для дослщу шдбирали у фаги "ялинка" площу льону з р1вном1рним стеблестоем, що вирощувався за штенс.ивною техполопею 1 розбивали досл!д вщповщно до наведеноТ схеми.

Повторн1Сть чотириразова, площа облшово! дыянки 25 м2 . Розмнцення д1лянок рендом1зоване. Вибирали льон у кожнш фаз1 стиглост1 вручи}', виз-начагочн час настання фаз за станом коробочок 1 напння, яке мютиться в них.

. Облж врожайнос.т1 зд1йснювали окремо по кожнш дшянщ, зважуючи масу соломи 1 наспшя, а пот]М визначали середш показники по вар ¡антах. Статистичну обробку отриманих результатов здшснювали за врожашпстга волокна.

Результата дослшжень показали, що врожайшсть соломи по вах вар1ан-тах дос.'пду практично однакова , але зеленцева солома мае бшьшу за-см1чешслъ неопалими листочками 1 недорозвинутими коробочками - 9% проти 6% 1 3% у соломи фаз зелено}' 1 ранньо'1 жовтоТ стиглостк У зеленцевоТ соломи був найвшций процент умочки соломи - вщ 33 до 41% проти 27% в рент фаз стаглосп.

В середньому за три роки проведения дослщжень вихщ довгого волокна ¡з зеленцево!' соломи був на 3,3 абс.олютних процентн нижчим, шж соломи збирання льоиу у раншй жовтш с.тиглосп. Зниження виходу всього волокна склало 4,5%.

При збиранш льону в зелешй стиглоеп це знижеиня було невеликим -0,9% довгого 1 1,2% всього волокна. Найвшш показники по виходу волокна були при збиранш льону у фазах ранньо! жовто! 1 жовто! стиглосп. Перет-римка льону на пш до повно! стиглосп призвела до 31шжсння виходу волокна на 1,3%.

В зеленцевому лу6\ мешне метиться нелюлози (49,77%), яка е голов-ним х1м1ч1шм компонентом волокна, шж у луб! ¡з льону збирання враншй жовтш стиглосп (53,14%).

Результата анатодичного дос.'пдження стебел льону р1зних строк!в зби-рашш показують (табл.5), що юльюс.ть 1 розм1ри лубоволокнистнх пучюв у стебл1, а також елементарних волоконець в пучках шсля вщцвггання рослин льону практично не змшюються.

Таблидя 5. Результата анатом1чного дос.'пдження стебел льону р1зно1 стиглосп (середне за 1992-1994 рр.)

Фази стиглост! Юльюсть пучшв у стеб.гп, шт Юльюсть волокон у пучку, шт Розлнрп поперечного зр!зу пучка , мжро-ни Розм1ри поперечного зр!зу волоконець, мкр

довжина ширина довжина ширина

Зеленець 29.0 18.6 157.0 67.7 21.6 18.9

Зелена 27.4 17.3 156.8 61.9 22.6 18.9

Рання жовта 25.4 17.4 160.7 69.4 23.5 19.9

Жовта 28.7 17.6 162.7 67.0 23.9 19.6

Повна 27.7 16.8 150.8 73.2 23.1 19.9

НаЙ1шжча врожайшсть 1 номер довгого 1 всього волокна (табл.6 ) бу-ла при збиранш льону на зеленець. До невеликого зниження вказаних показ-ншав привело 1 збирання врожаю в зелешй сгиглослз, пор1вняно до ранньо! жовто! стиглосп, нроте вона не знизила якосп волокна. При збиранш льону в фазах ранньо! жовто! 1 жовто! стиглосп, врожайшсть волокна була однако-во високою, але волокно ¡з льону жовто! стиглосп дещо поступалось яюстю (табл.6).

Таблиця 6. Залежшсть врожайност1 1 якосп волокна в1д строк1В збирання льону-довгунця (середня за 1992-1994 рр.)

Фазн Урожайшсть волокна,ц/га Номер довгого Центнеро-номери волокна

стиглосп довгого всього волокна довгого всього

Зеленець 4,4 5,5 12,2 53,6 56,7

Зелена 5,6 7,2 14,9 83,4 88,3

Рання жовта 6,1 7,8 15,0 91,5 95,4

Жовта 6,0 7,7 13,8 82,8 86,9

Повна 5,3 7,7 13,2 69,9 75,9

Збирання у повшй стиглосп суттево знижуе врожайшсть 1 я меть дов-гого волокна.

Вихщ чесаного волокна ¡з тшаного за збирання льону на зеленець 1 в зелешй стиглосп в1дпов!дно на 2,5 1 5,3% нижчий шж ¡з волокна бьчыц п1зн1х фаз. Однак його ф1зико-мехашчш властивоси 1 прядивна здатшсть вищ1, шж при збиранш у раннш жовтш, жовтш 1 повнш стиглосп. Як розрахункова, так 1 фактнчна добротшсть пряж1 за раншх строгав збирання теж на 2-5 км вища (табл.7).

Табл1щя 7. Ф13ико-мехашчш властнпосп волокна за р1зшгх строю в збирання льону-довгунця (середне за 1992-1994 рр.)

Фази стиглосп Мщшсть, кгс Гнучюсть.мм Метричний номер Розрахунк. добротшсть пряж1,км

Зеленець 9,9 76,8 865 23,2

Зелена 14,7 71,4 627 20,3

Рання жовта 15.7 69,8 501 18,7

Жовта 17,2 65,6 504 18,7

Повна 15,7 64,0 445 17,4

При збиранш льону в зеленш стиглосп мщшсть волокна мало посту-пасться мщносп волокна з льону, з1браного в раннш жовтш стиглосп, але це волокно мае шдвшцену гнучюс.ть 1 вис.окий метричний номер. Щодо насшня, то збирання льону на зеленець приводить до повно! його втрати, а в зелешй

CTurjioc.Ti до недобору 30-70% врожайносп riopiBHHiio до збирання в раншй ЖОВТ1Й СТИГЛОСТЬ

За жовто! i повно! стиглогп врожайшсть наслння в середньому на 11% вища вщ фази ранньо! жовто! стиглость

Найвищу схожють i енергда проростання мало насшня ¡з льону, який з!брано в раншй жовт1й стиглость

ГОдсумовуючи сказане, можна стверджувати, що найвшш врожайш по-казники по волокну i liaciiimo забезпечуе. збнрання льону у фазах ранньо! жовто! i жовто! стиглостК Номер довгого i всього волокна за цих строк ¡в збирання теж найвшш.

Однак за збирання у раншх фазах надзвичайно велию показники розщеплюваност1 i гнучкос.т1 техшчного волокна, що може бути основою для виробництва впсокояшспого лляного котоншу. Скаж1мо, низькоросл! та iumi nocißn з невисоким стеблестоем можна збирати одразу теля одцвггання льону й отримувати з нього високопридатне для котошзацп волокно.

У четвертому роздЫ викладено матер1ал по управлшшо процесом вилежувашщ треста на льоншщ, за комбайнового способу збирання льону та розробщ нового, легкорегульованого способу П приготувашш i3 зволожених стебел со ломи.

Виготовлення льонотрес.ти с надзвичайно вщповщальним технолопчним процесом, який великою Mipoio визначае яюсть отримуваного з не! волокна. Вщомо, що перетворення льоносоломи в тресту на стелила вщбуваеться завдяки життед1яльнос.т1 пектиноруйнуючих rpiiöiB i головним чином такого як Cladosporium herbarum, хоч у цьому npoueci беруть певну участь Clostridium maceraus та iH.

Швидшсть розмноження й актившеть вказаних rpuöiü на розклашй солом! залежить головним чином вщ температуря (18-20 0 С.) i вологост1 се-редовища (60-80%), доступу гкнитря. Певне значения мае й наявшеть соняч-

ного свпла, завдяки якому вщбуваеться вщбкчювання волокна в тресп й воно стае, м'якшим, еластичшшим, однорщшшим за кольором.

За даними численних джерел л1тератури з питань розробки оптимально! технолог!! виготовлення треста розстиланням льоносоломн на с.телищах доведено, що найвшцо! якосп треста буде тодЬ коли товщина розклано! стргпш соломи якнайтонша (1-2 стебла), а термшом розс.тилання е початок серпня, коли ще висою температури, уже випадають серпнев1 роси та вдосталь .итньо-го сонця.

За комбаиново! технологи збирання льону розстилання очесано! стр1чки вщбуваеться тд час збирання, а вщтак термш оптнмальний - ынець липня - початок серпня. Однак товщина стр1чки перевшцуе у 2-3 рази опта-малыгу, бо весь урожай розстилаеться там, де вш вир1с, тобто 4-6 тонн льоносоломн замкть визначено! норми 2-2,5 тонни на гектар. Отже без заход1в управлшня процесом приготування льонотрести за комбаиново! технолог!! збирання отримати високояюпгу сировииу практ)гчно неможливо.

Починаючн з 1956 року майже вст науково-дослщш установи, що прашоють з льопом-довгунцем, почали працювати над вирпиенням вказано! проблеми.

Узагальнення викладених у л1тературних джерелах результате дсиунджень показують, що доведено необхщшсть триразового обертаиня стр1чки стебел на льоншш у процеп !х вилежування: через 5-6 дшв теля збирання, у середиш пронесу вилежки та перед шдтманням. Щ норматави закладеш у видаш 1нститутом льону рекомендацм. Останшм часом з'явилися рекомендацп й по замни обертання льону ворушилкою, яка за продук-тившстю значно перевшцуе обертач ОСН-1. За даними л1тературних джерел ворушшня стр1чки практично не посгупаеться обертаишо.

Ми тдшшли критично до вказаних рекомендацш 1 дшшли висновку про необхщшсть перев1рки ¡снуючих рекомендации По-перше, кожне обер-

тання чи ворушшня не може не внклнкати хоч найменшого сплутування стр1чки, збьчьшення и розтягнутост1 та травмованосп стебел. По-друге, як обертання, так 1' ворупиння порушують зв'язок с.тр1чки з поверхнею зсмль розпушують ТТ, спрняючн там самим и шдсиханню. Отже, багаторазове повторения цих операцш може викликати негативш явища як у сташ стебел 1 структур! стр1чки, так 1 в самому процеа вилежування. Дослщження здшсшо-вали в 1990-1992 роках на полях КС-П "Макар1вське" Макар1вського району Кшвсько!" обласп, а також в лабораторп 1нституту землеробства УААН.

Схема дос.дшв включала таю вар1анти:

1. Контроль - без ворушшня 1 обертання строчки.

2. Обертання строчки один раз - в середиш пронесу вилежування.

3. Обертання с.тр1чки два рази - в середиш вилежування 1 перед шдшман-ням.

4. Обертання стр1чки три рази - через 5 дшв з початку розс.тилання , в середин! процесу 1 перед шдшманням.

5. Ворупиння стр1чки один раз - в середиш вилежування.

6. Ворупиння строчки два рази - в середиш вилежування 1 перед шдшманням.

Для обертання застосовували обертач ОСН-1, а ворушшня здшснювали трьохсекцшною ворушилкою ВЛН-3. Яюсть п'щиятоI треста визначали згщно ДЕСТ 24383-89 "Треста льону".

Для визначення виходу 1 якослт волокна партш треста масою 100 кг в кожному вар1ант1 обробляли на промисловому льонопереробному агрегат! Ма-кар1вського льонозаводу КишськоТ облает!.

В процес! вилежування контролювали пронес мацераци стебел по показ-никах вшокремленосп волокнистого шару ! мщносп. Проби ыдбпрали в кожному повторешй як з верхнього, так 1 з нижнього шару розюлано!' стр1чки льону.

При проведенш дослшв по отриманню треста ¡з зволожено! льоносо-ломи попередньо була сформовала паковка, маса яко! при вологоеп сировшш 12,4% становила 20 кг, а щшьшсть - 90 кг/м3.

Для зволоження льоносоломи паковку вс.таиовлювали в мочильну камеру 1 здшснювали замочування протягом одша години. Процес мацерацп стебел льону вщбувався з обмеженим доступом иов1тря при постшшй температур! 30°С 1 вологост1 сировини 100%. Тривалють процесу становить 5 /лб.

В результат! проведених дослщжеиь встановлено, що треста найкращо'1 якосп одержана при обертанн! стр!чки два рази - в середшп процесу вилежу-ваиня 1 перед тдшманням, а також за обертання стр1чки один раз в середит процесу вилежування. В ц!лому ж вар!анти з обертанням сгр1чки один, два 1 три рази дуже близью за показниками якосп отриманоТ трести. Найб!льш иизьк1 показники якосп були у вар!аип з ворушшням стр1чки два рази 1 в контрольному (табл.8).

Таблиця 8. Показники якост! льонотрести залежно В1Д обертання 1 во

руциння стебел за ДЕСТ 24383-89 (середне за 1990-1992 рр.)

№ Вар1анти Число процентономе- Номер трести

п/п рщ 3 поправкою по

кольору

1 Без обертання ! ворушшня 176 1,50 (контроль)

2 Обертання один раз 204 2,00

3 Обертання два рази 205 2,00

4 Обертання три рази 194 1,75

5 Ворушшня один раз 179 1,50

6 Ворушшня два рази_161_1,25

В отриманих даних р!зницю по якосп визначав головшш чином кол^р. Волокно найкращого однорщного слрого кольору отримано при обертанн! стр1чки льону два рази. Значно пршим був кол1р волокна за ворунйння стр1чки один 1 два рази та в контрольному вар1анп.

3 метою отримання поглибленнх даних по якосп волокна , наш) був проведений аиал!з тшаного волокна з визначенням фпнко-мехашчних показ-

шшв - гнучкост] та розривного навантаження. Визначення ф1зико-мехашчних властивостей чесаного волокна показало, що наймщшшим на розрнв вияви-лось прядиво в вариант! з ворушшням строчки два рази, в контрол1 1 при обер-танш стр1чки три рази. Дещо нижними показниками розривного навантаження характеризувалось волокно за ворупиння ст]лчки один раз 1 обсртання п два рази (табл.Э).

Таблиця 9. Показники гнучкосп I розривного навантаження волокна за лежно В1Д операщй виготовлення трести (середне за 19901992 рр.)

№ Варианта Гнучкють, мм Розривне наванта-

п/п ження,кгс

1 Без обертання 1 ворушшня 43,3 9,8 (контроль)

2 Обертання один раз 43,0 9,8

3 Обертання два рази 49,3 8,5

4 Обертання три рази 40,0 11,0

5 Ворушшня один раз 45,2 7,8

6 Ворушшня два рази_43,7_9,4

В зв'язку з тим,що гид час процесу вилежування льоносоломи вщбу-ваеться руйнування пектинових речовин не лише тих, що оточують луб'яш пучки, а значною м^рою 1 в самих пучках, мщшеть волокна може знижува-тись , але гнучюсть при цьому, навпаки, шдвнщуеться.

При шдтманш треста показники вщокремленоелч 1 розривного навантаження волокна верхнього 1 нижнього шару розклано! стр1чки льону були найближчими у вар1атч з двохразовим обертанням, що вказуе на однорщшеть стебел за вилежкою. НайбЫьша рЫшця м1ж згаданими показниками, а вщповщно нер1вном1ршсть вилежки була при воруиинш стр1чки один \ два рази.

За ¡)1Виом1рно'1 вилежки треста 1 волокно ¡з не! характеризуються од-норщшетю кольору, а тому теля мехашчно! переробки льонотрес.ти волокно мае оптимальш показники ф1зико-мехашчних властивостей. Якщо процес вилежки грести проход™ нер1вном1рно, тобто строчка не оберталас.ь, або ме-хашчш операнд! з стр1чкою були мало сприятливими для покращення про-

цесу вилежування, то показники шдокрсмленосп I розривного навантаження волокна ¡з трести верхнього 1 ннжнього шару розюланоТ строчки льону значно розходяться , I при мехашчнш переробш сировини спостеркаеться зниження показниюв виходу 1 якосто довгого волокна.

Пршо показники за обертання стр1чки на початку процесу вилежування можна пояснити сповьчьненням процесу, викликаним шдс.ушуванням стебел.

Нижч! показники якост! трести в вар1антах з ворушшням стр1чки зумовлеш тим, що за щп операцп шар с.тр1чки розрихлюеться, що теж спри-чиняе шдс.ихання стебел, упов1льнення процесу мацерацп стебел.

За даними виробничо! перерлрки (табл.10) вихщ 1 якють довгого волокна теж були найвищими за обертання стрижи два 1 один рази.

Таблиця 10. Залежшсть виходу I якосп льоноволокна в\д крапюсп обертання 1 порушшня стр!чки гад час вилежування стебел (середне за 19901992 рр.)

№ п/ п Вар1анти дослщу Вихщ волокна,% Яккть волокна, номер

довге коротке довге коротке

1 Без обертання 1 во- 12,5 13,2 11,9 3,5

рупиння (контроль)

2 Обертання один раз 14,7 11,8 13,1 3,8

3 Обертання два рази 15,2 11,4 13,6 3,8

4 Обертання три рази 13,9 12,5 13,0 3,6

5 Воруппння один раз 13,1 12,7 12,3 3,5

6 Ворушшня два рази 12,2 13,2 11,8 3,5

При розробш технологи отримання трести ¡з зволожено! лъоносоломи спочатку визначали необх1ДШ параметри процесу. В першш серо! дослодов йо-го здШсшовали при температур) середовиша 20°С, вологосп сировини 10%, а пов1тря - 95%. Маса паковки становила 1,5 кг.

У вар1а]тп з тривал1стю процесу 8 л'\6 одержана треста, яка за показни-ками вщокремлюваноеп характеризуется як треста нормального ступеня вилежки. При тривалослч процесу менше 8 даб одержано недолежану тресту. Одержан! результати не задовольняють певною м!рою сучасш вимоги до процесу виготовлення треста, бо лишаються великими його тривал!сть та ма-тертльш затрата. В насту пнш серп дослшв процес здшснювали при вшцш температур! оточуючого солому середовища. Результати анал1зу одержано! треста пода!в табл.11.

При шдвишешн температури оточуючого солому середовища, треста з нормальним ступеней вилежки була одержана через 5-6 д!б. 1з зб!лыпенням тривалосп процесу мацераш! спостерпалось ! шдвюцення показника вщокрем-леность Проте показник 4.5-5 одиниць достатшй для досягнення високнх ви-ходу та якосп волокна при переробщ треста на сучасних льонопереробних агрегатах \ немае рацп

Таблиця 11. Залежшсть фЬико-мехашчних показниюв трести В1Д трива лосп процесу мацераци при 1=30° С, вологосп сировини \У=100%, 1=95%, мае! паковки 1,5 кг ( середне за 1990-1992 рр.)

№ Тривалкть Показники якосп трести

п/п процесу, Д16 в!докремлюван., умов. од. гнучюсть, мм розривне наван-таження, кгс

1 4 3,7 46 15,8

2 5 4,5 48 15,0

3 6 5,0 55 13,9

4 7 5,2 59 12,6

5 8 5,7 64 9,2

збшьшувати тривалкть процесу, бо це супроводжуеться зростанням енерге-тичннх та матер1альних затрат. Отже, найбшышш практичний штерес яв-ляють собою вар1анти з тртшис.тю процесу 5-6 Д16, який проходить при температур! навколишнього середовища 30° С, вологосп наковки 100% та вщпос-но! вологост! пов!тря не менше 95%.

За подальшого доопрацювання вказаио! технологи мацерацп стебел льону можна домогтися керованого 11 незалежного вщ погодних умов пронесу й використання його для отримання сировюш э шдвшденого котошзашйною здатшстю волокна.

У гГятому роздШ дисертащУ сформульоваш науков1 основи та викла-деш лаш з технологи поглиблепоТ переробкн льняноГ сировини. Дослщи проводились в 1994-1996 рр. в лаборатор1ях Херсонського державного техшчного утверситету, а також на Новоград-Волинському та Коростишевському льоно-заводах Житомирсько'1 обл.

Результата дослщженъ власпгоостей стебел льону-довгунця показують, що вони являють собою складну за мехашчнимн, (¡лзичними, х1м1чними показ-никами структуру, м!стять великий спектр ])ечовин, придатних теля вщповщкоТ переробки для отримання р1зномаштних вироб1в.

Важлгое значения для поглибленоТ переробки льону мае х1м1чний склад стебел, волокна та кострищ, який залежптт, вщ ряду фактор1в, а саме: умов вирощування, строгав збирання урожаю, с.поспособ1в первинно1 обробки.

3 даних табл.12 видно, що найвищий вмк'т целюлози мае волокно з льону, з1браного у повнш фаз! стнглостк Проте рання жовта стиппсть за цим показником поступаеться в незначшй М1рк У волокш ¡з льону ранньо'1 жовтоУ та жовто'1 стиглост! дещо бшьше воскопод1бних та пектинових речовии. Перил сприяють тдвшяенню якосп волокна, а вплнв других на як¡сть до ганця не визначено.

Таблиця 12. Х1м1чний склад волокна ¡з льону р1зних строгав збирання

(в % до абсолютно сухо! речовинн, середне за 1994-1996рр.)

Фаза Х1м1чш компонента

стиглост1 воскопод. речовини втрати вщ водн.витя-жкн пектат кальшю целюлоза л1гнш

Рання жовта 3,23 7,75 3,35 66,24 4,85

Жовта 3,27 3,40 3,38 68,36 4,90

Повна 3,01 6,36 2,76 70,32 4,10

Перестш _ 2,01 5,02 2,46 66,30 5,86

Результата дослщжень свщчать, що х1м1чний склад волокна можна ре-

гулювати шляхом змши умов вирощування. У табл.13 наведено дат про за-

лежшеть х1м1чного складу волокна вщ норм виаву насшня льону-довгунця. 1з

зростанням густота поаву у волоки! збшьшуе.ться вмкт целюлози та дещо

зменшуеться вмют дпшну, водорозчишшх речовин (тобто баластно! частини). Таблиця 13. Залежшсть х1м1Чного складу волокна в1д норм вис1ву насшня льону-довгунця (в % до абсолютно сухо! речовини, ссредне за

1994-1996рр.)

Норми Вос.копод. Втрати вщ Пектат Целюлоза /Пгшн

ВИС1Ву,кг/г а речовини водн.внтяж. кальцно

30 2,62 6,98 2,80 66,38 5,25

120 3,15 6,75 2,66 69,79 4,76

240 2,99 6,00 2,73 70,80 4,17

Доведено, що на Х1М1чний склад льоноволокна значною м1рою впливае спооб виготовлення льонотрести з соломи. Так, у волокш з паренцово! треста понижений вмкт целюлози [юр1вняно з волокном з моченцово'1 1 сланцево! треста. Варто вщзначити, що змшою способу виготовлення треста 1 його три-валост можна регулювати стушнь розшеплюваноеп техтчного волокна, тим самим готувати сировину для котошзованого волокна з належними власти-востями.

Залежно вщ виду льняноТ сировиии, П х1м1чного складу визначаються напрямки II подальшого використання за традищйними чи новими технологиями. Наприклад, довге волокно з високим вм'штом целюлози 1 довгими техтчними комплексами дощлыю використовувати при виробншгш вис.око-сортних ткаиин, а з короткого - виробляти льняний котонш для бавовнопря-дивних фабрик та целюлозу з подальшим виробництвом високояюсного папе-ру. Кострицю льону, в яюй вм1ст целюлози невисокий, а лшшн складае половину вм1сту, доцьчьно переробляти за методом термолЬно'! технологи для виготовлення меблево'1 та оздоблювальноУ плити.

Нами розроблена технолопчна схема комплексно!' безвщходно! еко-лопчно безпечно! переробки льоносировини (мал.1).

Виходячи з виконшшх леоретичних дослщжень визначеш основш техно-лопчш прийоми 1 техшчш засоби, що забезпечують розщеплення техничного льоноволокна на р1зних етапах переробки льняпоТ сировиии \ тим самим

Мал.1. Комплексна схема поглибленоТ переробки льоносировини.

створюють необхщш умови для його ус.пшшо! котошзацп. Показано, що на теперпишй час ще не створено едино! рацюнально! технолог!! та комплексу обладиання для одержання котошзованого волокна з льону, високопродатного для використання в сумшн з бавовною, вовною та Х1м1чними волокнами. Здшснеш на Новоград-Волннському та Коростиннвс.ькому льонозаводах експе-рименти дозволили розробити технолопю високо! очистки короткого волокна В1Д костриш на ¡снуючому обладнанш ! тим самим створити передумови для його устшно! котошзацп.

Проведение дослщами доведено, що найбьчьш придатним для ко-тощзащ! е волокно, в якому невисокий вмют лшину та пектинових речовин. Таке волокно отримують з треста, що характеризуется високим показ!шком (7 1 бьтьше одиниць) вщокремлюванослт волокнистого шару шд деревини (табл.14).

Таблкця 14. Залежшсть х1м1чного складу льоноволокна В1д ступеня вилежаносп треста (в % до абсолютно сухо! речовини, середне за 1994-1996рр.)

Вщокремл. Х1м1чш компонента

волокнис- воскошэддб. пектини целюлоза л1гшн пентозан

того шару речовини

4,5-5,0 од. 3,40 4,05 76,20 4,95 11,90

5,0-0,0 од. 2,95 2,4.5 79,46 4,11 11,14

6,5-7,0 од. 2,85 1,96 83,45 3,18 10,56

3 цього котошзованого волокна на Херсонському бавовияному комбшап за юльцевою стстемою прядшня була от])имана пряжа тдвищепо! я кость Пряжа, отримана за юлъцевою системою нрядшня з волокна ръзного ступеня вилежаносп, ввдр^зняеться за сво!ми властивостями (витягуванням, коефщоен-том вар1ацн, обрившс.по). Дану залежшсть демонструе. мат.2.

а - витягування та коефппент вар!аци, %

витягування,% □ коеф!ц1снт вар1ац!Т,%

6 - обрившсть, вер/г

450 400 350 300 250 200 150 100 50 0

Мал. 2. Залежшсть прядивно! здатносп волокна вщ ступеня вилежаност1 льонотрести:

1 - невилежана;

2 - нормально!" вилежаносп;

3 - перележана.

Як видно, волокно з перележано! треста характеризуемся шдвищеними прядивними властивостями. 3 нього отримують пряжу незнание! обривносп (92 на 1000 вер/г), р1вном1рну (коефшент вар1ащ! 12,5%), з високим ступеней витягування (4,9%). Таким чином, для котошзацп дощльно брата волокно

з перележало! треста, що мае. найоптимальшший юльгасний та яккний вм1ст складових слемен'пв.

Нами розроблеш оптимальш параметра обробки в1дх0д1в тшання, ЯК1 забезпечують отримання високопридатного для котошзацп волокна. Такими параметрами куделеприготувального агрегату е: частота обертання тшальних барабашв - 800-900 об/хв, галыисть коливань голок в трясилынй машиш -240, швидюсть подач! шару матер1алу - 33 м/хв. Вказана розробка запровад-жена на Коростшшвському та Новоград-Волинському заводах Житомирсько! обласп з економггним ефектом 676 тис. гривень на рж.

В шостому роздЫ дисертацп предс.твлеш результати експерименталь-но! розробки 11дро.,пзно! та термо;пзно! технологи поглиблено! переробки льо-ну-довгунця з метою одержання целюлози та сорбен™. В теоретичнш частит розд!лу викладено наукове обгрунтування переробки льняно! сировини в це-люлозом!стк! нродукти 1 приведен! методи його практичного використання.

Доведено, що низькосортну сировину (коротке волокно та кострицю) викорис.товувати за типовою технолопею нерашоналыю. Економ1чно випдшше виготовлята з короткого волокна целюлозу, а з кос.триц! - сорбента. Проте 1'снуюч1 технолог!! одержання целюлози з деревини непридатш для вироб-шщтва П з льоносировини. Тому е потреба в розробщ ново! технологи, при-датно! для виробництва целюлози не лише з волокна льону, а й з костриц!.

В екпериментальнш частин! розд!л у наведен! результати дослщжень р!зних способ!в вар!ння целюлози з костриц! та волокна льону. В табл.15 1 16 приведен! дан! про ф13ИКО-мехашчш властивоеп отримано! целюлози. Зокрема встановлено, що найбиьш придатним способом вар!ння луб'яно! сировини е натронний, який дозволяс одержати целюлозу тдвшцено! якосп з розривною довжиною для костриц] 5300 м, а для волокна - 7862 м, високою мщшстю роздирання целюлози. Целюлоза, одержана за цнм способом, на 16 одиниць перевершуе целюлозу сульфатного способу варшня сировини.

Таблиця 15. Ф13ико-мехашчш показники целюлози, одержано! з кострищ _льону за р1зними способами варщня (середне за 1994-1996рр.)_

С-пособи Ф!зико-механ!чн! властивосп

партия розрнвна злам (к-сть продавлю ван- роздирання,

довжина, м по-двшних ня (кг/см) г

перегишв, шт)

Натронний 5300 228 2,5 116

Сульф!тний 5096 212 2,6 112

Сульфатний 4811 120 2,6 104

Таблиця 16. Ф1зико-мехашчт показники целюлози, одержано! з волокна

льону за разними способами вар!ння (середне за 1994-1996рр.)

Способи Ф^зпко-механигш властивосп

вар!ння розрнвна злам (к-сть продавлюван- роздирання,

довжина, м ПО-ДВ1ИНИХ ня (кг/см) г

перегин!в, шт)

Натронний 7862 312 3,1 350

Сульф!тний 6130 250 2,7 325

Сульфатшш 5758 247 2,5 310

Дощльшсть використання к остриц!, що е вщходом виробництва, для

одержання целюлози доведена економ1чними розрахунками, яш св1дчать, шо костриця як сировина для виробництва целюлози забезпечус. економ1чний ефект близько 85 тис., гривень за рш.

В роздЫ викладст також теоретичш та практичш аспекта термол1зно! переробки кострищ. Доведено, що термолкч с одним з дешевих рацюнальних способ1В одержання сорбент!п з в!дход!в виробництва, яким до цього часу е. костриця.

Однак, у зв^язку з вщсутшетю пального для котельних льонозавод!в кострицю ниш використовують як паливо. Тому приведена в робот! техноло-пя термол!зу кострищ льону мае. поки що теоретичний ¡нтерес , практичне використання цього способу поглиблено! переробки костриц! стане можливим при забезпеченш льонозавод1В пальним.

Результата дос.лщжень показали, що використання процесу термол!зу для одержання сорбент!в з костриц! льону дозволяе налагодити виробництво

активованого вуплля, яке за своши влас.тивостями псревершус такий продукт,

отриманий з деревини (табл. 17). Таблиця 17. Характеристика сорбент1в ¡3 кострищ льону 1 деревини л1со-._ вих дерев (середне за 1994-1996 рр.)_

Показн. ' Назва Номер ДЕСТу Властивост1 вуплля 13

сорбц.

.активн.,% сорбенпв деревини | кострищ

Метиленовий Вуплля

голубий освпляюча

деревинна по-

Йод рошкопод1бна 4453-74 70 40

Вуплля ¡3 де-

ревини дроб-

лене 6217-74 60 83,85

Фенол Вуплля акти-

воване

АГ-2; АГ-3 17218-71 55 97,7

Розрахунки показали, що застосування вказано! технологи на льоноза-вод1 забезпечуе. екоиом1ЧНий ефект близько 74 тис. гривень за рш.

Анал1з показ ниюв якосп одержаних сорбентов показав, що 1з кострищ льону можна одержати сорбенти з кшцевим зиходом продукту 30-45%, яю найб1льш придатщ для очищения газ ¡в зпдно ДЕС-Т 20464-75.

Одержан! показники сорбщюю! активносп вуплля ¡з кострищ по йоду перебшьшують показники вуплля ¡з деревини В1Дповшю ДЕС-Т 6217-74 на 24%, а за фенолом - на 43%.

Висновки

1. На сучасному етаги розвитку льонарства обмежуючими факторами потенщйних можливостей вирощування льону-довгунця по врожайносп та якост1 льонопродукцп с. велика вражешс.ть пос!в1в хворобами, иошкоджу-вашсть шкщниками, засм1чешсть бур'янами, особливо злаковими, та надоирш втрати вирощено\' продукци в перюд збирання та приготування треста. Причиною цього с. недосконаисть технолопчних прийом1в .

2. Результатами проведених дослщжень доведено, що шкрустащя насш-ня льону з включениям в ¡нкрустуючий розчин фунгщиду , шсектициду, м1кро- та макроелеменпв, а також стимулятору росту е ефективним комплекс-ним засобом збереження та шдвшцення послвних якостей насшня, забезпе-чення подальшого росту 1 розвитку рослин, шдвшцення урожайное^ 1 якосп льонопродукцп.

3. Повне та р1вном!рне покриття насшня льону пл1Вкою залежить як вьт шлькосп шкрус.туючого розчину, так 1 вщ зволоженосп насшня. При зволоженосп 8-11% р1вном1рне покриття насшня плавкою забезпечуеться 15 л1тра-ми шкрустуючого розчину на 1 т насшня.

4. Оптимальними концентр ашями розчину для утворення захисно! шпвки на насшш льону е. : жшвшшового спирту (ПВС) - 4% , натр1евоТ сол1 карбоксиметилцелюлози ( МаКМЦ) - 3%, кремшг.воТ кислота - 4%, ршких комплексних добрив (РКД) - 50% (вщношення РКД до води як 1:1).

При обробш насшня такими розчинами Тх енерпя проростання 1 схожшть не знижуються протягом 1-2 роюв.

Оптимальною нормою борно'1 кислоти в розчинах ¡нкрустатор1в е 125 г/ц 1 стимулятора росту гумата натр по -100 г/ц насшня.

5. Для прискорення шдсушування ¡нкрус.тованого насшня, надання сипучосп 1 запобшаншо злежуваносп насшня шсля шкрустацн дощльно опудрювати порошком захисно-стимулюючого засобу (ЗСЗ) , що мютить мшроелементи бор, мо.'пбден, цинк з розрахунку 1 кг на центнер насшня.

6. В боротьб! з бур'янами на поЫвах льону-довгунця дощльно поеднува-та в однш баковШ сумшп протизлаковий гербщид шогун в дозах 0,8 1 1,0 л/га з протидводольним препаратом -1 , 0,08 л/га. Таке поеднання, на вшм1ну В1д широко застосовуваного у виробннцтв1 протизлакового гербщиду зелек, не викликае пригшчуючо} дн на рослини льону, забезпечуе загибель 96,4-97,1% бур'яшв, в т.ч. 96,1-99,8 % злакових. Урожайшсть насшня шдви-шуеться на 40,7 -55,5% , льоносоломи на 21,6-29,0% , всього волокна на 29,6-

41,7% , в т.ч. довгого на 37,9-50,0% при тдвшценш його якосп на 0,4-0,7 но-мери у пор1В11янш з контрольним вар1антом. Окр1м того , гербщид шогун ма-лотоксичний для теплокровних, рослин льону у пор1внянш з зеленом 1 його Д1Я на бур'яни проявляешься на 3-4 дш рашше.

7. Сшльнс застосування протизлакового гербщиду шогун та протидво-долыюго препарату-1 дозволяе за один прохщ агрегату в посевах не лише зншцити практично ва бур'яни, але й зменшити у 2 рази витрати палыюго .затрата праш, копгпв.а також зменшити пошкоджешс.ть рослин льону колесами машин.

8. Найефективтшим строком збирання льону-довгунця е фаза ранньо! жовто! сгиглосп. Бона забезпечуе найвищу урожайшсть льону-довгунця, його якшть, ф13ико-мехашчш властивосп та прядивну здатшс.ть волокна. Але в цш фаз1 паслниев! коробочки мають високу волопсть, шо спричиняе при зби-ранш у Ц1Й фаз1 незначне зменшення урожайнос.т1 та зниження якосп насш-ня.

9. По врожайносп волокна фаза жовто! стиглосп практично знаходить-с.я на р^вш ранньо! жовто! стиглосп, але по якосп дещо поступаеться !й. Про-те при збиранш льону-довгунця у фазу жовто! стиглосп забезпечуеться най-вища урожайшсть наслння та його яюсть. Наслння , з1бране в фазу ранньо! жовто! стиглосп поступаеться наслнню, ^¡браному в фазу жовто! стиглосп за масою тисяч1 зерен, а насшня, з1бране у фазу повно! стиглосп - за схожютю.

10. Збирання льону-довгунця на зеленець пов'язане з повною втратою наслння 1 до 30% довгого волокна. Значне зниження урожайносп насшня та волокна мае мкце при збиранш в фазу зелено! стиглосп. Але волокно ¡з льону, з1браному у вказаних фазах, мае тдвищену гнучюсть 1 розщешдавашеть при невис.ок1й мщносп, а також високу прядивну здатшеть. Ш фази можуть бути рекомендованими при збиранш для отримання с.ировини з подальшою П переробкою у високоягасний лляний котошн.

11. Виходячи з виробничих можливостей та матер1ально-техшчних ресурсов, а також нових умов господарювання може бути дощлышм починати збирання в раншх фазах розвитку, використовуючи волокно 1 наспптя вщповщно до !х яшсних показпиюв, а закшчувати збирання у фазу жовтоТ стиглост!, не допускаючи збирання у фазу повноТ стиглост1. Такий порядок збирання дозволить досягти високо! збереженост1 кичькосп 1 особливо якосп показниюв вирощеного урожаю льонопродукци.

12. При одержанш треста на льоншщ в стр1чках розстеленоТ льоносо-ломи линю при обертанш цих строчок в середин! процесу вилежки можна досягти високо! якосп ф13ико-мехашчних властивостей льоноволокна, що визначають його високу прядивну здатшсть. Цей захщ забезпечуе. одержання волокна св^тлосчрого кольору , вюад довгого волокна шдвшцуеться на 15%, а його яюсть на 1,5 номери.

Обергання стрггок льону дгн'П в середин! процесу вилежки та перед шдняттям забезпечуе подальше пщвищення шнних характеристик треста та волокна з не!. Додаткове обертання стр1чок через 5 д1б теля !х формування не ттльки не сприяе п1двищеиню якост! треста, а нав1тъ викликае зниження Г! якосгп на 0,25 номери. Ворушшня розстелених стр1чок соломи в пронес! вилежки не пщвищуе и яюстъ , а навггь дещо знижуе.

13. Новий еколопчно безпечний споаб одержання льопотрести ¡з зво-ложено! льоносоломи дозволяв при абсолюта ш зволоженоси льоносировини 100% 1 температур! 30°С одержат тресту з соломи за 5д1б, що на 5-10 дшв швидше, шж при розстиланш льоносоломи. Цей процес легкокерований, не залежить вщ погодннх умов \ може стати базовим для одержання сировшш, нридатно! для впготовлення льняного котошну з заданими характеристиками.

14. Виб1р засоб1в поглиблено! переробки льоносировини мае базуватися на особливостях анатом^чно! струкгури стебел льону, х1м1чного складу волокна та кострищ, яш в свою чергу знаходяться у прямш яалсжнос/п вщ фази зрътост1 льону, умов вирощувашш, способ1в первинно! обробки.

15. Яюсть котошзованого льняного волокна в значнш м1р! залежить вщ попередньо'1 пщготовки як льняно? трести, так 1 волокна. Найбьтьш придат-ним для виробництва котошну е волокно з вмктом кострн не бьтьше 1,2-2,0% , та вмктом Л1гшну 1 пектиновнх речовин в1дпов1дно 3,5 1 2,0%. Домогтися зменшення вмюту лнтнну та пектиновнх речовин можливо шляхом вибору оптималъних строив вилежки трести у пол1 для гпдвищення вщокремлюва-носп до 7 од., а зниження вмн-ту кострищ у волокш досягаеться за рахунок впровадження оптимальннх режгоив обробки короткого волокна на КПАЛ.

16. Низькосортну льняну сировину, непридатну для виробництва котошну, рацюнально використовуватн як сировину для виробництва целюлози. Пряме перенесения технологи! переробки деревини в целюлозу на льоносиро-вину неможливе, потр1бна доробка параметр1в та режим ¡в обробки, шо врахо-вуе слецифжу сировини, його фЬичний та Х1м1чний склад.

17. Для одержання целюлози з волокна та кострищ льону найбьпъш придатною с. технолопя нат])онного варпшя, яка вщр1знясться вщ сульф1тно-го та сульфатного биын м'якими режимами 1 параметрами. В результат! застосування натронного варшня з волокна льону 1 кострищ була одержана целюлоза з новими яшеними показниками 1 розривною довжиною 7862 м , роздиранням 350 г, за сульфтшм способом щ показники нижч1 1 становлять, вцшовщно, 6130 м та 325 г.

18. Найдешевшим способом поглиблено! переробки кос.триш льону е термол13на технолога П переробки шляхом вакуумно! перегонки.

ПрОПОЗИЦИ виробництву

1. Для збереження поствних якостей насшня льону, недопущения ро-звитку хвороб та хшиднишв в перюд збер1гання , забезпечення рослшл макро-1 мшроелементами в перюд вегетацп, стимулювання 1х росту 1 розвитку , зни-

щення бур'яшв 1 в кшцевому результат! шдвищення урожайних та яюсних показнимв наслння теля збирання урожаю 1 очистки необх1Дно обробляти шкрустуючою сум1шшю в юлькосто 15 л/т насшня, що включае пл1вкоутри-муючу речовину РКД, фунпцид фундазол (3 кг/т), борцу кислоту (1,25 кг/т), шсектицид фурадан (3 кг/т), стимулятор росту гумат натрда (1 кг/т), а ¡нкрустоване зволожене наслння в иотощ опудрювати ЗС.З з розра-хунку 10 кг/т насшня, що виключае його склеювания 1 забезпечуе

мшроелементами.

2. Проти бур'яшв на поавах льону-довгунця застосовувати гербщид шогун в доз1 0,8-1,0 кг/га в баков)й сумшп з преиаратом-1 в доз1 0,08 л/га, що дозволяв скоротнта в два рази витратн пального , пращ, коштов та знищуе злаков) 1 дводольш бур'яни на 97%.

3. Льняне волокно, що мк'тить 68-90% целюлози, рацюналыго викорис-товувати для иоглибленоГ мехашчно! нереробки з метою видоления розщепле-ного волокна для виробництва котоншу 1 целюлози для виготовлення паперу.

Кострицю льону, в якш вмют целюлози нижний, шж у волоки!, на 4050%, екоиомхчио випдшше використовувати як сировину для виробництва сорбентов.

4. 3 метою рашонального внкорис.тання низькоямсно! сировиии, непри-датно! для виробництва котошну, впроваджувати натронний метод варшня волокна для одержання целюлози, а також термольз костриш для отримання сорбентов.

СПИСОК ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т ПО TEMI ДИСЕРТАЦН 1. Монографп

1.Скорченко А.Ф Теоретичш основи i практичне впроваджешш pÍ3HOMaH¡THHX cnocoóiB поглиблено! переробки натуральних юлокон. Монограф1я.- К.: УЗМО.- 1997.-8,3 д.а.

2.Скорченко А.Ф. Сучасний стан i перспективи розвитку льонарства i коно-плярства в Укра'1'HÍ.- К.- 1997,- 1,2 д.а.

2. Науково-виробшгп публ1каци та CTarri в наукових виданнях

3.Скорченко А.Ф., Денисенко А.Г. Рабочая тетрадь агронома по интенсивной технологии возделывания льна-долгунца,- К.- Урожай.-1990.- 0,2 п.л.

4.Скорченко А.Ф. Протравливание семян льна. Новое в науке, технике и производстве: обзорная информация для руководителя.- К.: УкрНИИНТИ.-1990.- 0,75 п.л.

5.Скорченко А.Ф. Инкрустирование семян льна.- К.:УкрНИИНТИ.-1990.-0,5 п.л.

6.Сжорченко А.Ф. Онтогенез растении и прядильные свойства льна при инкрустировании. Экспресс-информация : отечественный опыт,-К.УкрНИИНТИ,-1991.-0,5 п.л.

7.Скорченко А.Ф. Качество льноволокна при инкрустировании семян.-К.:УкрНИИНТИ.- 1991.- 0,5 п.л.

8.Скорченко А.Ф. Использование инкрустации семян льна для повышения их посевных качеств,- К.:УкрНИИНТИ.- 1992.-0,7 п.л.

Э.Скорченко А.Ф. Влияние инкрустации с протравливанием, элементами питания и стимулятором роста на сохранность и посевные качества семян льна.-К.:УкрНИИНТИ.- 1992,- 0,2 п.л.

Ю.Скорченко А.Ф. Рост и развитие растений льна при обработке

семян различными инкрустаторами.- К.:УкрНИИНТИ.-1992.-0,4 п.л. П.Скорченко А.Ф. Влияние норм борной кислоты и гумата натрия на сохранность и посевные качества семян льна.- К.:УкрНИИНТИ.1992.-0,4 п.л.

12.Скорченко А.Ф. Использование микроэлементов для повышения урожайно ста и качества лыгопродукции.-К.:УкрНИИНТИ.-1992.-0,5 п.л.

13.Скорченко А.Ф. Влияние инкрустирования семян льна-долгунца

на их сохранность, урожайность и технологические показатели качества льно-продукции. Автореферат диссертации.- К.:УСХА,- 1992.

14.Скорченко А.Ф. Стимуляторы роста льна.- К.: УкрНИИНТИ.1993,- 0:5 п.л.

15.Скорченко А.Ф., Чурсина Л.А., Дроздова Е.А. Экономическое обоснование необходимости интенсификации производства льна и продуктов его переработки.- К.: УкрИНТЕИ.-1995,- 0,05 д.а.

16.Валько Н.И., Семченко В.И., Скорченко А.Ф. Изменение прочности и отделяемое™ волокна льна в процессе приготовления тресты.К.:УкрИНТЕИ.-1995,- 0,05 п.л.

17.Скорченко А.Ф., Валько Н.И. Ткани из смесовой льнохлопковой пряжи.-К.:УкрИНТЕИ.-1995.-0,03 п.л.

18.Скорченко А.Ф., Баканова О.М. Новый метод оценки качества тресты в производстве.-К.: УкрИНТЕИ.-1995.-0,05 п.л.

19.Скорченко А.Ф., С.амкевич Т.И. Изменение технологических качеств льнотресты в зависимости от влажности сырья.- К.:УкрИНТЕИ.-1995.- 0,05 п.л.

20.Скорченко А.Ф., Самкевич Т.И. Оценка льносырья в снопах и рулонах.-К.:УкрИНТЕИ.-1995.- 0,05 п.л.

21.Скорченко А.Ф., Чурсина Л.А., Бабич С.С. Теоретические предпосылки определения качества котонина.-К.:ЦБТИ легкой и текстильной промышленности.-1995.- 0,05 п.л.

22.Скорченко А.Ф., Кобяков С.М. Экологически чистый способ

промышленного получения тресты.-К.: ЦБТИ легкой и текстильной промышленности,- 1995,- 0:05 п.л.

23.С.корчеико А.Ф., Воронцова Н.Г. Влияние инсоляции на созревание тресты,_ К.:ЦБТИ легкой и текстильной промышленности.-!995.0,05 п.л.

24.С,корченко А.Ф. Теоретические предпосылки углублешюй переработки льняного сырья. Учебное пособие.-К.: УЗМО.- 1996.- 2,4 п.л.

25.Скорченко А.Ф., Чурсина Л.А., Богданова О.Ф. Основные направления научных исследований в области первичной обработки волокнистых материалов,- К.: УЗМО,- 1996,- 5,2 п.л.

26.Сжорченко А.Ф. Обгрунтування заход1в щодо стабшзацн втшзняного льоно- та коноплевиробництва,- К.: Мшосвпи Украши.1997.- 0,05 д.а.

27.Скорченко А.Ф. Льонарс.тво в УкраУн! // 11атура.тпс,- 1997.-N1-2.- С. 1719.' " '

28.С,корченко А.Ф. Методи котошзашя короткого лляного волокна // Натуралк.- 1997,- N1-2.- С.24-28.

29.Скорченко А.Ф. Рекомендацп по вирощувашио льону в умовах

Полнея // Зб1рник наукових праць ¡нетитуту землеробства УААН.К.,1997.-ВШ1.1,- С. 167-169.

30.Скорченко А.Ф. Наукове обгру!ггування виробництва целюлози в УкраТш з льоноконоплесировини / / Зб1рник наукових праць ¡нституту землеробства УААН,- К.,1997,- Вип.1.-С.161-162.

З.Депоноваш статп

31.Скорченко А.Ф.Современные системы защиты льна от сорняков, вредителей и болезней / Ин-т земледелия УААН.- К.,1997,- 4 с. -Деп. в УкрИНТЭИ.- N 385-У1 97.

32.Скорченко А!Ф. Залежшсгь прядивних властивостей короткого волокна ви якоелл льонотрести/ 1н-т землеробства УААН.- К.,1997.6 е.- Деп. в УкрЩТЕ!.- N 386 - У! 97.

33.Скорченко А.Ф. Нетрадишшп способи внкористання льняного волокна / ¡н-т землеробс.тва УААН.- К., 1997.-7 е.- Деп.в YKpiHTEi.N 387,-Yi 97.

4. Методичш рекомендацп

34.Скорченко А.Ф. Инкрустация семян льна-долгунца.- К.: МСХ Украины.- 1992.- 0,2 п.л.

35. С.корченко А.Ф. 1нвестування внрощування та переробки льону в УкраТш.Методичш рекомендацп.- К., 1995,- 1 д.а.

36.Скорченко А.Ф. Оргашзашя виробництва котошну, целюлози, паперу: Методичш рекомендацп'.- K.,199G.

5.Методичш рекомендацп, в розробц! яких автор приймав безпосередню участь

37.Рекомендацй' по вирощуванню та первинн1й переробц1 льону-довгунця за прогресивною технолопсю в колгоспах i радгоспах Ук]>ашсько'1 PCP.- К., 1986.

38. Генеральная схема развития льоноводства в Украинской С.СР на 1988-1990 годы и на период до 2000 года,- К.:Госагропром УССР. 1988. ЗЭ.Рекомендацм но застосуванню гербшиду шогун в баков1Й cyMiuii з препара-том-1К.:МСПП,- 1996.

Аннотация

С.корченко А.Ф.Научные основы интенсификации производства и углублешюй переработки лыюсырья. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.09 - растениеводство. Рукопись.- Институт земледелия УААН.- Киев, 1997.

В работе представлены результаты выполненных в 1989-1997 гг. комплексных исследований , направленных на усовершенствование технологии выращивания льна-долгунца, которая обеспечивает высокую урожайность и качество льноволокна и семян. Разработаны новые способы интенсификации технологии переработки, направленные на расширение зоны применения льнопродукции в народном хозяйстве. Теоретически обоснована возможность получения котонина, активированного угля, целлюлозы и др. продуктов из волокна и костры льна. Предложена комплексная технологическая схема безотходного использования льносырья в разных отраслях народного хозяйства.

Ключевые слова: интенсификация производства, углубленная переработка льносырья, урожайность, инкрустация, котонизация, безотходная технология.

ABSTRACT

Skorchenko A.F. Scientific bases of intensifying production and deepened processing of flax raw material. Dissertation for the degree of Doctor of Science in Agriculture in the specialty 06.0009 - Plant Science. The Institute of Agriculture of UAAS. - Kiev, 1997.

The results of complex studies are given that has been carried out in 1990-1997 directed at improving the fiber flax growing technique providing high yields and quality of flax fiber and seeds. New methods are developed intended for intesifying the technologies of processing aimed at widening a field of using flax production in the national economy. The possibility for producing cottonin. activated carbon, cellulose and other products from fiber and flax processing by-products is theoretically substantiated. The complex technological scheme of using flax raw material without wastes in various branches of the national economy is proposed.

Key words: intensification of production; deepened processing of flax raw material; yields: incrustation; cottonization; non-waste technology.