Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Научные основы борьбы с сорняками посевов полевыхкультур в условиях северо-восточной Украины.

ВАК РФ 06.01.01, Общее земледелие

Автореферат диссертации по теме "Научные основы борьбы с сорняками посевов полевыхкультур в условиях северо-восточной Украины."

с

t - ■ '

UJhí стерстэо с1льсьхого господврства i яродовольстэа Укратки

Дк4 прог.атровсъкий державний аграрний университет

На правах рукопису

ЗУЗА

Володкмхр Серафимович

ШШШ ОСНОВИ ВСРОТЬШ 3 ВХР'ЯНАШ П0С1В1В ПОЛЬОШ КУЛЬТУР В УМОВАХ ЙВЯ1ЧН0-СХ1ДН01 УКРА1НЙ

06.01.01 -загальне землеробство

Автореферат дксертацт.! на здобуття наукового сгупеня доктора сгльськогосподарських наук

^11пропетровськ - 1996

Дйсертаадоа е рукопис.

РЬОога вихокала в 1нстигутх рослинництэа В.Я. Ер'ева Укра1исько1 академг! аграрких наук - 19Ц0-19УЗ х Всесоюзному

Науковий консультант - член-кореспсадент УААН, доктор схльськогосподарських наук, професор Будьоний Юр1й Васильвич

0ф1ц1йн1 опоненти:

академХк УААН х РАСХН, доктор схльськогосподарських наук, професор Циков Валентин Серггйоаич доктор схльськогосподарських наук, професор Гордгенко Володшдар Петрович

доктор «лъськогосподарсысих наук Црнмах 1ваи Дкдатрович

Провхдна устаноса - 1нс?итут зешхеробства УкраТнсько! акедеиН аграрких наук

Захист вгдбудеться 28 лютого 1995 р. о 10 годинх на эасхдви-н! спёцхал1эовано1 вчено! рада Д.122.02.01 для захисту дисерта-цхй на здобугтя наукового ступеня доктора схлььькогосподарсыжх наук Днгцропетровсьхого деркавного аграрного утверсигету за адресов; 220600, м. Днгпропетровськ-27, вул. Ворошалова, 25 Уауд. 228/.

3 дисертац:ею можно оэнайоштись в б:бл1отец1 державного аграрного ун1всрситету.

Автореферат роз!Сланий № схчня 1995 р.

НД1 захисту хрунтхв в!д ерозИ - 1976-1979 рр

Вченвй секрет ар сяацталгзовано! вчекоК рада

Горобець М.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность тооблеми. Еур'яни щороку вккликаоть бхля 102056 втрат рослинницько! продукц! I, тому для одержання високих i стали* врожа!в сгльськогосподарських культур потребна систематична i налолеглива боротьба з ними. Питания боротьби з бур'я-нами в умовах ni вычно-сх: дне! УкраТни входили а коло каукових iHtepeciB багатьох дослгдкикхв /О.Ф.Глгацев, 1959; В.О.Фатьянов, 1959; Ю.В.Будьоний, 1962; В.В.йадий, 1963, 1973; В.П.Сузора, 1967; В.С.Зуэа, 1971; О.Н.Непочатоэ, 1973; а.А.Литвинов, 1977} О.М.Гултдов, 1978; Ц.С.Кравченко, 1981, 1991 та тн./. Але проведет ними досл!джекня не кегли вичерпати цхс,1 багатогранно! прс-блеш.

Потреба бгльш широкого вивчения бур,ян1в га заход!в бороть-би э ними зросла в 80-1 роки в зв'язку з переходом с!льського господарства до хндустртальних та хнтенсивних технологи виро-цуванкя сгльськогосподарських культур, поквов широкого кола но» вих гербгцидгв. Екергетична та еколопчна криэи, як: ш переживаемо останнгм часом, вимагають пооунгв пшяхгв енергозбереженнл i переходу на тнтегрован* систему- вехисту рослян, в тому чнся! i вхд бур'яи1в. Становления t розвиток ново! науки гербологП зробили особливо актуальными питания розробки теоретичних основ BaaeMOBiflHocHH мхк культурними рослинаки t бур*яками, як компонент t а единого агроф:тоценозу, пошукгз шляхгв 1х регулювання.

Цета t эавдання дослтджень. На вивчення були поставлен! так! питания:

- визначення видового складу бур'янхв, особливоетей забур'яне-ност! nociBis сгльськогосподарських культур в ywoaax rriBaiq-но-сх1дно1 УкраХни в сучасних умовах;

- встановления специфики забур»яненоег1 nociata i дх* герб!цйд!в в уиоз&х грунтозахисного землеробстаа;

- удосксналення х!ыхадого методу боротьбк з бур'янамн при 1нтен-сивних технологиях вмрозування с1льськогосподарськкх культур;

- риэначенкя е$ектиЕНост1 деяких агротехн}чних прийом!в бороть: би а бур'янамя та 1х поеднання э гербицидами;

- иияялення ыожяивост! скорочення деяккх техкологКшх операц!й при вирошуванн! еЬьськсгосподарських культур;

- роэробка к1л&к!сшх и1дход1в до оцгнки шкодочикност! бур'ян!в 1 конхурентних стоеуюйв гмт та культурными рослннами;

- ргзробка ново! хснцеяч!I ьизначекня р!вн1в засм!ченост1 пос1-в1в;

- розробка принципов щюгнозуванкя з&бур'яненсст{ 1 плануваннк за:год1в борогьби з бур'янами.

Доел1д:хення виконували у в!д1;ов!дност! з тематикою Яауково-досл!днмс роб!т 1нституту рослинництва гм. В.Я.Юр'сва УААН та колкшнього Всесоюзного НД! захисту грукт!в в!д ероа1Г. '

Наукова новизна прсведених досд!джень полягае в сл!дуючоиу:

- визначен! особливое?! видового складу бур'.ял1в в умовах п!в-м1чно-сх1дно1 УкраНш при систеи} землеробства, яка скдалась в сучасних умэвах 1 запропонована класпф1кац1я бур*ян1в во 1х лошреност!;

- внвчена спецкф!ка забур'яненост! посШв t ефестивност! герб1-1Э1д{в при груктоз&хисному землеробству;

- розроблена дкференц!йована система заходхв боротъби з бур'кна-ш в залзхност! в!д р!вкя засм!ченост1 1 видового складу бур'1 н*в в посхвах иукурудзи ка зерно та !кшх с1дьскогосподарсыос культур;

- вивчена ефективн!е?ь ряду агротехн$чиих 1 х!м!чдах прийом$в боротьби з бур'янама а умовах зона;

- ятанаяеи! шхяхи обработку грунту в залекност! в!д особливостей забур'янекост! падйв;

- запропонована методика :«1льк!сно1 втрат вротглХв а за-лежност! втд р!вня забур'янекос?!;

- роэроблен! магекат,1гчн! модел! конкурентных стосункгз ку-льтурними росянками I бур'янами;

- розроблена носа концепция оц!кки р!вией аасм1ченост! 1 пороге шсодочинност! бур'ян!в;

- запропонован! принципа прогнозувашя забур'янскост! пос!в1з по результатам основного обстеження пол! в в п&передньому ро-ц! 1 визначекяя запас}в нас!ння бур*ян?в в грунт!.

Теоретичной вклад I практична цтнн1с?ь робот','., реал2зац1д результатов дослгджень та *прозагаення 1х в пиробккцтво. Тесре-тичнкй вклад проведених досяхджень полягае в току, що зроблена систематизация видового складу бур'янгв по р!вно 1х розповсяд-женост!, уточнений фяористичний сгссок сегетально! рослшшос»! п1вн!чно-сх{дио! Укра1нк, запропонована нова концепц1я оц!нки р!вня забур'яненост! пос!в{ч I прогнозу моаяивнх втрат урожаи. Роэроблен! к}лыг!сн! метода в гербологЯ для науково обгрукто-ваного аастосування агротехн!чних 1 х!ы!чних засоб!в боротьби з бур'янами.

Практично вежливою е розробка ! впровэдження дифэрекц!йова-но! снстеми боротьби з бур'янами, яка передбачае обстеження по-л!в на забур»янен!сть аа новнми, адалговашши до умов виробкиц-тва методиками 1 на I* основ} виб!р наЗб!льа доц{аьнюс з екоко» »йчно! та еколог!чно! точок зоруэасоб!в зкщення бур'я^в. Дана сц1нха ефеитивност! раду герб1цид!в ! агротехн!чнкх прийом!в боротьби з бур'янами в умовах п!вн{чко~сх!дно1 Укра1ни.

За результатами внконаннх дослав в период з 1981 по 1992 рр. п!дготовано I всесоюзну, 2 республ!кансыг! та 28 обласних рекомевдац1й з питаль боротьби э бур'янаш 1 технолог!й вирсау-вання польових культур. Науковт розрсбки по засобах боротьби з

бур*яками, технологиях вироцування кукурудзи, соняшкика ! цукровях бурях! а в!дображен! в "Научно обоснованно? системе земледелия ХарвковскоЙ области* /Харьков, 1988/.

За пер!од з 1980 по 1992 рр. розробки 1нституту росликницт-ва, юЛ «тля в основу дисертац!! впроваджувались на шгощ! понад 631 тис. га з эагалышм економ!чним ефехтом 12 шн. крб. /в ц!-нах до 1991 р./. Широхе застосування в вирабниггв! !нтенсивних тзхнологМ внридування с!яьсхогосподарськкх культур, дозволило в 1966-1990 рр. п!дняти урохайн!сть зернових культур в господар-ств&х Харк!всько" обдаст! до 31,6 ц/га, що на 6,9 ц/га вище по-р!вияно а попередн!« десятир!ччям. Ист урохаЯност! кукурудзи на верно за ц! роки становив 10,4, а соняшнику - 4,5 ц/га. Найб!лыв вясоюш урохаЕ зерна аукурудзи в облает! був в 1989 ! 1990 рр. ! складов в!дпов!дяо 39,4 та 42,9 ц/га.

Апробахйя роботи. По основном результатам досл!дхень зроб-ден! дплов!д! на и!и:ародному с!мпоз!ум! "Интегрированная система огщвты технических культур" /Черн!вц!, 1994/, всесоюзних/Кра-снодар, 1979; Москва, 1984, 1987, 1988, 1989; Дн!пропетровськ, 1985; Харк!в, 1990/, м!хреспубл1канських /Кишш!в, 1984/ респу-бл!кансы«х /Ки1в, 1988; Суми, 1990/ 1 рег!ональних /Харк!в, 1993/ нонферекц!ях, народах ! сеы!нарах, присвячених питаниям боротьби з бур'янамн та !ншиы цроблемам с!льського господарства."

Мдсукки науяово-дося!дних роб! т систематично з 1984 по 1991 рр. доповгдагись на Вчених радах 1нституту рослинницгва. Щор!чно з кауковини розробкаш по боротьб! э бур'янами ! технолог!** ви-рощуввгшя с!льскагосподарсышх культур на обласних ! районних сем!н&рах та ах^ошколах були ознакомлен! сотн! спец!ал!ст!в кол-госп!в I радгоейв.

Публ!кап!я результатов досл!лкень. Основн! результат« досл!д-¡гень вгдебрежен! в 60 наукзвих пуе'л{шц1ях загальнии обсягоы 23,0 друкарс^ких ерхуа^в.

Обсяг I структура роботи. Дисертац!« скледаетьея з вступу, десяти глав, основних виснсвк{в, дропозиц1й виробницгву, списка використано! л!тератури 1 додаткхв. Робота виклздена на 323 сто-р!нках машинописного тексту, включав 84 таблкць, 7 малиик!в, 25 таблиць додатк!в. Список використано! л!тератури нал1чуе 535 найыенувань, в т. ч. 58 - на !ноземнмх новах.

Основнт положения. як! виносятьск иа захист:

- класафхкацхйна. система сц!нки розпоьсвдхеностг бур*ян!в по частот! 1х зустр!пання 1 дом!нантн!й рол! в формуванн! маси аг-роф!тоценозу;

- особливосг! эабур^еност! лос!в!в I д!1 гсрб!цкд!в в уковах грунтогахисного земяеробства;

- комплекс агротезаииних Г х1н1чнкх приЙом!в боротьо'и з бур'яна-ия в пос!вах кукурудзи на зерно, сонядакка, проса та !нпих с}-льскогосподарських культур;

- к!лък!сн! методи визначення шкодочиниост! бур*ян!в I ефектив-ност! д!1 герб!цид!в;

- концептуальний принцип .ощики забур'яненост!: посхв!в, И про-гнозування; .

-иатоди планування заход1в боротьби з бур'янамн, вкходсти а 15£>-н!торингу стану засм!ченостх поля;

- вконом!«на, бтоенергетична 1 науково-виробнича оц!няа ефехгдга-ноет! прийом!в боротьбк з бур'янаш ! *ехиолог!й Бяроауваян/г с1яьськогЬсподарських культур.

Винес0н1 ка эгоист пауков! результата розроблен! авторе.',!

)в0бВСТ0„

I. ОГДВД ЙТЕРАТУРИ

Розглянута ! проаналгзована л!тература з питань агротехн!ч-шх ! хгмхчшех засоб!в боротьби з бур»янаш в посгвах куяурудзи а верно, соняпняау, цукровнх бурлив та !кшах пояьовше культур.

£. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРШОВО-ЮЙМАТИЧНИХ УДОВ ЗОНИ I МЕТОДИКА

досйдашь

Кя!мат п{бщчно-сх!дно1 У1фа1ни поы!рно континентальний а ко-дквашям середпьорхчно! юлькост! опад!в в!д 460 до 568 мм. В д!-состепоз!й частин! зсни грунтовий покрив представлений, головнии чином, п'повим черноземом, е такоя олтдзолен! чорноземи, с!р! я!сн! та деяк! !нш! грунта. В степових районах переважають звн-ча£н! чоркочеми.

Перегажна бЪгьпгёсть досл!д!в гтроиедена в досл!дноцу господар-ста! 1нстигуга роашнницгва !ы. В.Я.Юр'ева "Ел!тне", яке розта-воаанб с Хярк!вськоцу районг Харк!всько1 облает ?. Частина експе-рашнт!а внконака в досл!дноиу господарств! колиеяього Всесоюзного НД1 захисту грунтгв в!д ероз!!, розташованоыу в Ыедвенсько-уу район!. Курсько! облает!. Ця область с складовсю частинов Центрально! чорноземноТ зони Рос!I, яка територ!ально дрилягае до г!вн!чно-сх!дно! УкраТни I тому под!бна до не! як по грунтово-кя!мс.тични/., так ! агровиробнкчих уиовам. В об ох государствах грунтОЕИй г.окрнз представлений, голов ни и чином, чорнозеыом тяпо-вяи з вы!сто11 тухусу в орноыу вар! в мехах 5.1-5,9 %.

Б основу дисертац!! лягли багатор!чн!<эдрсл!дження, проведен! в тиичасових ! стащ!онарних досл!дах, а такса катяр!али об~ стеаень пол!в господарств Харк!всьхо! облает! на за5ур*янен!сть. Закладка ! проведения польевих досл!д!в велась у в!дпов!дност! а пркйнэтими в &гроноы!чшй науц! методикам». При виконанн! гер-болог!чних досл!дкень ! вивченн! герб!цидгв в основу буля покладай! спещальн! ыетодичн! розробки /О.В.Боевод!н, 1962; В.Ы.Сии-рнов, 1969; О.В.йсэнов та !н., 1974; А.М.*Гул!ков, 1974 та !н./. Плед! обл!ховнх частин д!лянок в доси!дах поливались в мехах 20 -277 Д повтори!сть трьох-оестикратна. Дози герб!одд!в сказан! во д!гя£Я речовкн!.

3. 3;ЛЗУР«ЯНЕН1СТЬ П0С1В1Б С1ЛЬСШГ0СП0ДА?СШХ КУЛЬТУР В У1.-0ВАХ ЙВК1ЧН0-СХ1ДК01 УНРАЙИ

3 юшокого списку бур*тпа тгльки честина 1х заздае сут~ тево! шкоди культурним рослинам. Але й зона дуже неоднорхдна по своГй кхлькост! I икодоадннсст1. Току для рогробки необидно* си-стеми эаходгв боротьби з бур'янамя потрхбне псвне об'еетивне гру-цуваннк по 1х розговсюдамгада. 3 кетою вивчення сагеталько! росли-нностг зони за 15 ромв роботи сбстекено пснад пт зтори чисячх по-л1э загальнос плоцеп бхльше 140 тис. га. По повиренностх бур'яни под:лент на 5 груп, виходяли з ч&стсти IX зустрхчх в посхвох I ступхнв домхнувания при форму?анн! загально! ыаси бур'янового уг-рупуве.^зм /табл. I/.

Таблица I

Класифхкацхя бур'янтв по Хх падаренностх

Група поширенностх бур*ян1в Частота зустр1чан-ня бур'янхв, % % полхв, де ьиц зай-ыае дошнукче чи суб-домхнуяче положения в бур'яновоцу угрупуван HI

а б а 1 5

I. Дуже широко пошкре-нх II. Широко поширен! ■ 76-100 51-100 20-100 до 20

51-100 1-50 ' ДО 40 до 10

III. Помхрно поширен1 26-50 до 26 ДО 20 до 10

1У. Мало пошрен1 1-50 ДО I ДО 10 0

У. Випадков! до I до I 0 0'

а - в посевах культур, близькихпо бг ологИ до бур'яиу б - в посхвах культур, в{дагнккх по б1ологЯ в'гд бур'еиу До периоГ групи бур'янгз ах дне ели С^Штн ееггенрО^) 5оггебш агуетИ Л., ешмя'л ${г>арИ агмщН А,

£с&1иос/>?£>а (¿.> &еаи*., д£#иса

СЬепсроиыт С1?&шп А-, ЯтагапМк* че'1гЦ1ехЩ Та^цр/а

ccrivotvuiul Pefyyaium J-, St асi

Unnuu ¿.,а другоТ - J&ctttca iezn'oiu J-., Mela,u(v''«"i afSut* íMilü.) Ijcticfa, 7¡iay>*acum cff-icímá iVfá., Mahicai/a. pet-pótate. Mewt.}~JllWúS[>¡ acense yio¿a a,ve„sl'S Mu**., Consoti'ctcL It ra fcs. S.J: £uj)!mé<'ft víffeia (vrtyata)

.¡f/afcút et Reseda ¿atea fiítáfcLs effícS/tafaC*-)

faff.* £acuteñi>a icpf}>'uC<¿-) W^U CA P-tanf?, €J«¿ccf*4'*

tetxafiit

4.' OCÜEJMBOCTI ЗАБУР'ЯНСН0СГ1 П0Л1В I ПРИЯОШ БСРОТЬШ . 3 ЕУР'ЯКЛЭД ПРИ ГРУНТОЗАХИСШО ЗЕШЕР0БСГВ1

В 1976-1979 рр- в доедхдах, hkí проводили в ВНД13ГЕ, пор!в-ксвапи ефективн! сть трьох систем основного обробхтку грунту: по-якцево" з використанняч слуга, плоскорхзно! i мхнгкально!. При тткальтр систем! проводили crime щхлявання ?рунту, допосхв-ну хйдготэвку грунту з допокогою ЙГ-З i культиваторов.

Перехтд на грунтозахист raocr.opiзний i ыШкалький обробхт-ки грунту приводив дс помхтного росту засмхченост! hocíbíb, го-ловним ч'шом, за рахунок багаторхчиих i злакових просовидних Су-р*яи!в.В середкьому з 13 доайдтв эагальна ильисть бур«янхв в к!нцх аегетаци на феш полкцево!, плоскор1зноГ i mi hi мально! систем обробхтку становила в{дпоахдно 299, 310 i 315 шт.Л^. Се-редн* ыаса одного бур'яна при плоснор!зному oöpoöi тку була на 14, а шнтиальноцу - на 30 % вище, нхж на фон! оранки.

При naocKopiзному х мхнхиальному способах оброб1тку грунту ефективнхсть летких грунтових гербхцид!в будь нижчою, hí* ni едя ораики, оскалы® б!лъш груба розробка грунту i заливки солок® на яозерхн! поля noripnyaaai заробху препарат! в i збтльшуваяи ix B*pssa. Нестача вологи послабляв ала, а тепла i помхрно волога погода, нааваки, посилваала дш нелегких допосхвних г пгслясхо-дсгшс гврбходдхв яря груктоэадисннх системах o¿po6iTjry грунту.

В середньому за роки досл!джень урожайтсть однор!чдах трав, озимо? пшениц! та ячменю при полицевому, плоскор!зному ! к!н!ыа-льяоиу оброб!тках грунту в!др!знялись мало /табл. 2/. Продуктивность цукрових бурях! в найб!лыа вясокоо була при ораиц!, дещо гежчсв на фон! плосхор!зного розпушення ! ше нихчов при м!т калькой? оброб!тку грунту. Основною причиною втрат урсжая на фон! грунмзЕхисних оброб!тк!в грунту була гйдвицена лорхвняно з ор-анксв забур,янвн!еть пос!в!в. Кр!м того, певну негативну роль в!д!гравала деяка эр!д*еи!сть пос!ву, пог!ршення умов ы!неряль-кого яивленнл I пгдвищена чхлънгеть грунту.

Таблица 2

Уроаайн$с?ь е!льегогосподарсышх культур в залежност! в!д састеми основного оброб!тку грунту ! прийом!в боротьби з бур'янаю! /В.С.Зуза, 1980; В.С.Зуза, Ю.Б.Логачев, 1981/

Культура ! реки проведения дося!-д!в

Прийока боротьби з бур*янами

Урокайн£сть /ц/га/ пра обробттку грунту .

полице-} плоско-вому J pi зкому

м!н!ыа~ лькацу

Однор!чн! трави /зелена «аса/, 1977-1979

Озкна пеюниця, 1978, 1979

оаий^буряк,

Ипйнь, 1977-1979

Контроль без гер- 197 204 20? б!цид!в

Контроль без'гер- 32,9 34,4 32,2 6!15ЙД!0

Контроль без гер- 236 204 128 б!цад!в

Ручна прополка 402 384 267

Герб!циди 363 • 306 237

Контроль без гер- 21,6 21,9 21,8 б!цид!в

5. ишишйсть 0крешх герв1щ1дев, агроприйойв I. тешшогм шрощшшзя в боротьб! 3 бур»шш 1 п1дшщекн1 ур0шн0ст1 кукурудзи на зерно Клотягои I98I-I93? pp. вивчали е£эативн!с?ь деякнх гпунто-кнх :чрб!чйд!» - похвднех заюрачеташлхдь *a fx коиб!новешх

препаратов а атразкнои. В уиовах нест!йкого рекицу зволоження лассо/атразии /табл. 3/, пропахлор 1 дуал б!лмв стаб!льн! результата в григн!чеш! бур*ян!в эабезпечували при вкесенн{ Тх п!д передпос!вну культивац!ю. Внесения герб!цид!в в досходовий иер!-од було ефективним лисе в тих випадках, холи в перш} два «он! п!сля нос!ву вияадала значн! дощ!. Герб!цеди, ях! випускалтьс* в вкгляд! м!нерапьно-маелянах суспенз!й Дассо/атразии, цркмек-стра/ можливо «автосовувати не т!льки в донос! вний чи досходовий пер!ода, але Я по вегетуючИ! кукурудз!. При внесенн! п!д пе-редпос!вну ^дьтившйю препарат« кршце д!яяи на злаков! однор!ч-н!, а в фаз! 3-5 листк!в у кукурудзи - на дводольн! малор!чн$ I, нав!ть, багатор!чн! бур»яни.

В роки, кали в бур*янсвоцу ценоз! дмЛнувалн злаков! одно-р-н! в иди б!льа! надбавки урожао забезпечувало внесения к!не-рально-ыасляних суспенз!й п!д передпос!вну культивац!о, а кол» дводольн! - п!д час вегетац!! кукурудзи.

Надбавки урожае верна кукурудзи на вар!антах а внесениям гйд передцос!вну иудьтивац1в лассо/атразину /3,36 кг/га/, цропа-хлору /6,0 кг/га/, дуалу /2,0 кг/га/ мало в!др!знялись в!д одвр-жаних на вар!ант! з еталоннии гербицидом ерадиканом /5,6 кг/га/. На аар!антах а аастосувакняи примехстри /2,0 кг/га/ в она буаа кигав на 1,4, дуалу /1,0 кг/га/ - на 3,4, харнесу /0,86 кг/га/ - на 2,9 ц/га, а дуалу /3,0 кг/га/, харнесу в дозах 1,72 ! 2,56 кг/га, навпака, вице в!дпов!дж> на 1,6, 2,6 ! 3,5 ц/га.

.Питания впливу стройв с!ву ! числа допос!вних культивац!Я на забур'янен!«!!» пос!ву ! ефективн!сть герб!цвд!в доиедавна ви-вчено недсстатньо. Досл!д, проведения Ь 1964-1966, 1988 рр. показав, що якщо на пол! перевалаоть пгзн! яр! бур'яни перенесения строев е!вби на б!льа пгзк!й час не веде до р! экого знижен-ия забур'яненост! псс!ву. Б!лыпе !н®их при п!зн!х строках пос!-

Забур'яне^сть лосхву г урожай' аассо/атразииу /Ъ.В. Будьокий,

зерна кукурудзи в звлежност! в!д строев В.С. Зуза, 1987/

Таблкця 3 застосування

Вар!ант 1йльк!сть бур'ян!в на початку ве-гетацПд ш./ьг Сира маса бур*ян!в перед зби-ранпям Урожай зерна кукурудзи /ц/га/ по рокам

урожа*^ 1982 1983 1984 серед-н1й

в сещ^ньоцу за 1982-

Без герб!цид!в /контроль/.

Ерадикан, 5,6 кг/га пхд передпосхвну культивацхв /еталон-

Лассо/атразин, 3,36 кг/га хйд перед-пос!вну. цультивац1ю

Лассо/атразин, 3,36 кг/га п!д досхо-дове боронування

Лассо/атразин, 3,36 кг/га в фаз! 3-5 дйстх!в у кукурудзи

Бакова сум! в лассо/атраэину э 2,4-ДА /3,36 + 6,8 кг/га/ в фаз! ¿-5

листа! в

У «укууудзи

2,4-ДА 0,8 кг/га в фаз! 3-5 яяетк!в у кукурудзи

43

14 20

15

20 30

666

329 453 224

316

363

47,8 47,3 53,4

62,8 58,0

61.7 60,0

59.8 69,7

53,0 62,3 56,5 63,4

8,7 10,9

63,2 65,6

61,8

57.0 €6,9

61,2

65.1 4,2

52.8

60.9

59.6 65,5

58,8

61.7

ву заенсвувагись к!льк!сть 1 иаса коренепаростяових бур'ян!в. Ефзктквн!сть ерадикану була вицею при середн!г 1 п!зн!х строках пое!ву.

УрозсаЛн! сть кукурудзи при перших двох строках пос!ву /16-16 1 22-24 кв!тга/ пом!тно поступались, одержан!й, починами э ос-танн!х чисел кв!тня 1 к!нча»чи серединов травня. На фон) внесе-ного ерадикану найб!лыа високий урожай зерна кукурудзи одержано при пос!ву 7 травня, а там, де цей герб!цид не аастосовувавс* цри с!вб! 14 травня.

Зг!дпо проведеких чотирьохр!чних дося!дкень аб!льшення числа допос!вних культивацхй з одн1е! до трьох не приводило до внх-ження забур*яненост1, а навхть зб!львувало к!льк!сть злаковше цросовиднах бур'ян!в. Ыоклаво додаткове рознувьення грунту приводило до б!лъш повноТ скариф!кац!1 нес!ння I п!двюцекню Кого схо-есст!. Бологгсть грунту як в шар! 0-20, так ! 0-100 см мало р!з-ншшсь при сдн!й, двох ! трьох культивац!ях.

В двох£акторноцу досл!д! вивчали вплив вириш и!хрддь /30, 45 I 70 си/ 1 густота рослин /60, 70 1 80 тис./га/ на забур'я-нея!сть лсс!ву 1 урохайн1сть кукурудзи. Зменвення шрини и!жрддь а загальнопряйнятих 70 до 45 ! 30 см не в!дбилось на роэм!р! врсяав зерна. 35!лыаення густоти пос!ву на вохинуло на к!льк}сть бур*ян!в, алз децо знищуваяо Хх касу. Тах, при густот! 60 гке./га воиа становкла 101, а при 80 тис./га - 80 г/н^.

Вивчення ефзктквност! л!сляехядових герб!цид!в /1982-1984рр.>( як! вноситься в фаз! 3-5 лмстк!в у кукурудзи показало, цо д!а*ен в однакев!й а 2,4-Д доз! 0,8 кг/га дещо переважав еталоннкЯ препарат в пригн!ченн! кореиепаросткових бур*ян!в. В к!нц! вегета-

на вар!ант! з 2,4-Д !х к!льк!сть ! маса змеквгувагись в!дпо-в!дно на 30 £ 72, а з д!аленом - на 43 ! 80 Й.

Олеогеаапряы в безпечи!Й для п!слдд!Т доз! 0,8 кг/га прав-

тично не д!яэ на злаков i бур'яни, а в пригшчтш! двододьних ш-лоргчних вид1в не поступався 2,4-Д в аналог!чн1й норм! внесения. В той se час олеогезапри« значно слаб!ве, нхж егалонт.й герб!цид знижував забур'яяешсть nocißy коренепаростковими бур'янами. Встановлено, що кукурудза б!лыя толерантна до илеогезаприму., н!а до 2,4-Д i тому при одинаковой б1ологхчн!й ефгктивност! в боро-tb6í а бур'якащ, надбавки урожаи зерна в первому випвдку будя видами. Застосування бакопо! cyuiná цих рерб1цид!в не випраада-но, оскгльки вона виявллп певну негативну д!в на кукурудзу.

За погоднини, a íhkojti: i орган! сацгйниии причина!.«« на завп-дк вдаеться прозеста ххм!чну прополку кукурудзи в рекомендовали^ строк * фазу 3-5 листк!ь у культури, Тоцу в I987-1989 рр. наш була винчена ыоялив1сть застосування поряд з 2,4-Д, майазина i базаграна в фазах 6-8 i 9-II листкгв у кукурудза. Зг!дно проводе нкх обд1К1а бур'ян i а ефективнхсть майазину на б i дм: ну втд 2,4-Д i, особливо, база грану при nisnix строках внесения не ани-кувалась. На посхвах, оброблеких майазинои i базаграноы при ncix строках застосування препарат!в не виязлено зсшгенхх езнак при-гнхчення культурно! рослини. В уыоц&х слабо! забур'яненос?! nocí ву при п!зн!х строках проведения к!итчно1 прополки маЯазни п!двкщував уровайнтсть кукурудза на 2,5-2,7 ц/га, базагран íctot-чо не вплавав на цей показник, а 2,4-Д виклихала недобгр зерна 2,7-3,8 ц/га.

В уковах зыхшалого типу забур'яненост! високу е$ехтивн!с?ь забезпечузало поедаакня внесения п!д передпос!вну культмвац!» ор-адккану /5,6 вг/га/ з обробкоо nocí bis кукурудза в фаз! 3-5 лист-si в 2,4-Д /0,8 кг/га/. Кокплексне застосування гербхцад!в а в сере дньому за 1982-1984 рр. аабезпечувало цряр!ет уроха» зерна на 15,0 ц/га, тодх як окреко преператк пЦввдуваде ypcsaítoícrs» в!д~ noBÍpíc на 6,4 i '3,0 ц/ra. Сильна забур'яьащсгь nocisís дводо-

льнкми малорхчилми 1 багатор!чниии бур'янами виправдовувала двократну обробку пос!в1в кукурудзи олеогезапримом в доз: 0,8 кг/га в хнтерваяо»! в одни тиждень /в фаз! 2-4 ! 3-5 лист к! в/. В середньому за 1982-1983 рр. двократний обробхток забезпечував надбавку врокал 16,4 х^/га, а рхзночасове одноразове застосуван-ия герб!циду пхдвкщувало урожайн!сть на 10,5 1 11,0 ц/га.

В дисертац!йл!й робот! значке мгсце знайшло вивчення ефек-тивност1 р!зни>: технолог!й вирощування кукурудзи на зерно. В дсоя!д!, яЛ1й проводили в 1981-1983 рр., встановлено, що переход до !ндустрталыю1 технолог!I сприяло пхдвищенню вологост! штрового вару грунту пор!вняно з мехап!эовано». Застосування ераднкану при !ндустр!альн!й технолог!I знижув&ло касу злакових одиор!чних бур'ян!в на 68 %. Проведения боронувань, одного м!ж-рядного оброб!тку, а також поеднання цих технолог!чних операщй ка фон! ерадикану зтгаувало масу ввдезгаданих бур'ян!в в!дпо-в!дко на 82, 89 ! 94 %. У в!днотенн1 двсдольних «алор!чких ! ба-гатор!чних бур'ян! в велико! р!эницх и!ж вар!антами досл!ду по саси!чекост* не було, оск!льки в п!слясходовий пергод загальним $0!10М вносили 2,4-Д.

При невисококу ргвн! габур'дненост! хндустр!альна технолог! я не забезпечувала надбавки урожаю зерна кукурудзи в пор!вняннг з нехашзованов. 2ндустр1альна технолог!я найб!льа ефективнов була при злаковоод:юр!чно«у ткпов! саолченостт: п!двищення урожаи стеновило 6,5 ц/га. При домгнуваннх в лос!вах злакових од-иор!чяих х норенепаросткових бур'ян!в найб!льш високий урожай забезпечували вар!акти !ццустр!ально1 технолог!! доповнен! од-1Ш« м!жряднли обр об !т ком. Вхдмова в!д ц!сТ технологхчно! опера-ц!1 приводило до недобору 4,6 ц/га зерна.

В 1986-1989 рр. вивчали р!зи! вар!анги нехан!зованих та !н-тенсквках технолог!Г. вирогчуваннм кукурудзи на зерно. За контроль

служила механ!зоьана технолог:я, яка передбачеда дос/.одове 1 п1-слясходове боронування та три м!жрадних оброб!тки. При посален!й механ!зоватй технолога! на в I дых ну в!д попереднього вар!анту ку-льтиватори для мгжрядннх обробхткхв обладнузалися прополочшши бор!нками 1 загортачами, цо давало зиогу додатково зшщити 77 % бур'ян'в ! знизиги 1х маеу перед збиранням врожая на 29 %. Надбавка врожзя пор!вняно з контролем при пьо«у становила 3,3 ц/га. Так звана астраханська технолог!я по ефективност! боротьби з бу-р'гноми 4 п!двюценнп урожаю не ».-.ала г.ёреЕаг перед посилеиоп ые-хан!зованою.

Пор!вняльне вивчення декглькох вар!антхв !нтенсивких технологий пс-азало, цо кращ! результати забезпечусало п!слясхсдове внесения примекстра в доз! 3 кг/га. Дещо г!рсим буп вар!ант з допо-с!вним внесениям ацеталу /2,75 кг/га/ ! наймени ефективнны було використання лассо /3..36 кг/га/. Надбавки урожаю зерна кукуруд-зи порхвняно з мехг;н!зованою технолог!ею становилн при цьему в!дпов!дно 10,9, 8,9 ! 6,7 ц/га. Посходове внесения придакетрц, зг!дно анал!з!в Харк!аськоТ проектно-вииукувяльно! станцИ х{-и!зац1* с!льского господарства, не виюшкало накопнчешщ в зер-н!.кукурудзи эалишк!в. герб!циду.

В багатофакторноцу досл!д!, який проводили в 1990-1992 рр. вивчали ефеетивн! сть герб!цидних, малогерб!цкдннх /стргчкове . внесения ацеталу/ i ббзгерб!цидних технологхй вирощування нуку-рудзи, а таков окреыих цраЙом!в боротьби я бур'янами, як! в свяадовими частиками. На вгдм!иу вхд попередтх досл!д!в з ме-хан!зовакиии та !ктенсивнима технологиями тут не було пзредба-чене п!сиясходове вкесення 2,4-Д.

Поглиблення передпос!вно! культивац!! з 6-7 до 9-10 см де-цо зиекшувало к*дьк!сть х ыаеу коренепаростхеэих бур»яи1а, ®ла не впаивало 1стотно на з&бцз'янеи^сть иаяор!чикая вадака. Ефзк-

тибн!сть боронувань в значн!й и1р! залежала в!д стану зволохен-ня грунту, а отхе в!д уохливост! проростання 5ур'ян!в п!д час проведения цкх операд!й. П!слясходове боронування в б!льш!й м!-р!, н!х досходове згаосувало к!льк!сть бур*ян!в. Дводольн! мало-р!чн! бур'яш пайке вдв1ч1 б!льке згащувалмсь боронами в пор!в-някн! !з злаховими однор!чними.

За трьС'Хр}чм!ии данный найкращим чином зарокоызндувала себе герб!цидн& технолог!я » вихсристан:им в фаз! 3-5 листк!в у куку-рудзи приыекстри ! двою м!жряднищ оброб!тхаик, яка забезпечу-вала уро-гаК зерна порадка 49,2-55,2 ц/га. На другоцу м!сц! стояли вар!анти, де суц!льне внесения ацегалу або прииекстри поедну-вадось а одкмм, а стр!чкове внесения ацетаяу - 5 двоиа роэпупеп-цяхи к!хрядь: тут р!вень урохав колхвавгя в мехах 44,7-52,7 ц/га. Прнблйзно таков а урожайн!сть /45,6-46,4 ц/га/ була при беэгер-б!цкдн!й технолог!!, яка передбачала три боронування гос!ву 1 три к!арадн! оСроб1тк!. При дводольноиалор!чноцу типов! забур'я-неност! агрсгехн!чн! засобя практично вир!шували проблему боро-тьбя з-бур'янамн, а в випадку эначноТ пмтоко! ваги в агроф!тоца-ноз! алахоаих едкор!чнкх бур*ян!в суттвво зниэхтя засм!чен!сть пос!ву без допоиоги герб!цид!в не вдавалось.

6. ШИВ ГЕРЙ1ЩГВ 1 ТШ0Л0Г1И ВИРОЦШННЯ НА ЗАБУР'ЯШИСТЬ ЛС&ВУТА УРОЖАЙ ШШШНИКА

Розробка гитань боротьби л яореиепаростховим» бур*лнаки п!д час основно! подготовки грунту мае оеобливу актуальн!сть, оск!-львк !х п!д час вегетац!! сокяпника ваххо аницхтн. Прийоми, пе-редбачен! основною п!дготовхо» грунту, виявляши значний в плие на хоренепаростковг вур*гш слабо д!яли на ыалср!чн! внди /табл. 4/. НаЙб!яьа повно пркгн!чувов багатор!чн! бур'яни раундап при Бассейн! його по розеткам, як! в!дросли п!сля лущ!ння сгери!. 2,4-Д виявляла аначно «екау ф!тотокеичну д!в на ц» б!олог!чиу

Таблиця 4

Ефективн1сть рхзних систем боротьби з хоренепаростковими бур'янами в nepiод

основноГ мдготовки грунту, в середньоьу за 1986-1988 pp. /B.C. Зуга, 1990/

TeXHMori4Ht операцП KiabxicTb бур'я-HiB на початку Сира маса бур'я-hib перед обиран- Уг'Ожай-шеть

атдразу ni сля зекрання попе- через три ТИЖН1 П1СЛЯ через три-чо-тири тижн! П1СЛЯ друга* вегетац!*, игг./м2 иям урскав, Г/'М2 1 соняш-нику. ц/га

"^■дг.'ика перко! Maaopiv-, .чих коренепа-росткових малор!ч-них коренепа-росткових

- - осанка на 25-27 см 54 27 156 480 20,1

2,4-ДА 2 яг/га - те х 57 7 159 185 23,7

Раундах» 1,6 кг/га _ .и _ .59 5 261 87 23,6

Те ж - плоскорхзний оброб!тск на 25-27 см 51 5 238 77 23,6

Пскове лущения на 6-8 см - оранка на 25-27 см 37 21 154 ' 334 22,2

Те s даекоае яущЦн- те г ня на 6-8 см 40 8 130 126 23,7

- " - плоскар}зне лугах шя на 12-14 см _ и _ 34 8 222 91 24,3

_ 1 _ 2,4-Д 2 кг/га 46 8 168 ■ 8У 20,7

„. » _ р аундап 1,8 кг/га _ и _ 44 2 222 .: 38' 25,6

_ и суьйш 2,4-Д з раундапо?* /1,6 + 0,4 кг/га/ — и - 46. 7 202 128 26,0

Групу бур'яшв. Сбробка герб!цкдами стерн! гтдразу п!сля збирак-ня попередника забезпечувала ьдвхч! нгасчкй ефект. Дасить добр! реаулътати в боротьб: з коренепаростковими бур'янаш одержан! при двократному р!зноглибинноцу лущена! стерн!.

На б!льшостх вархалт!в досл!ду одержан! достов}рнг надбавки урожае» але найбхльшки вони були при поеднаннх лущ!ннл стерн! 8 обробкою розеток коренепаростковкх бур'янгв герб!цидами.

На протяз! 1983-1936 рр. була вивчена ефоктивн!сть трефлану /1,5 кг/га/, цроыетрину /2,0 кг/га/ ! лассо /2,83-4,80 кг/га/ щ»> внесекн! 1х шд передпоствну культивацию. Найб!льш поэно очищав пос!ви В1д бур*ян!в трефлан, на другому м!сцх було лассо ! найменш ефсктизким зиявився прометрин. Застосувалня баково! су-м}ш! трефлану з прометрином в незначн!й ^!рх посилввало загибель бур»дк!в пор!вкяно з вар!г.нтом, де трефлан вносився один.

Внесения гербгцяд!в приводило до деякого зниження числа рос-ЛШ1 соняЕКику, як1 захаор1ЛИ стеблевою ! прикорневою формам» склеротхкхозу. У в!дношенн! ура^ення рослин корзиночниин формами б!лоГ г схро! гнилей !стотних вгди:нностей м!ж вариантами до-сл!ду не було.

В середньоцу за роки дослхджень найиенщу надбавку урожаи на-егюи соняшнилу - 3,9 х^га забезпе-|ував прометрин. Трефлан п!д-вшдув&в урохайнгсть культури н£ 2,9-3,1 ц/га. Лассо в дозах 2,88, 3,84, 4,80 кг/га в середньоцу за 1984-1986 рр. сприяв одержали» надбавок урожаю в!дпов!дно 1,9, 2,0 ! 4,1 ц/га.

Перспешивши для х!м{чно1 прополки пос!в!в соняшнику в рей-сор, який знищуе дводольн! малор!чн! бур'янк. Цей герб!цид в до-э! 0,75 кг/га значно слаб}зе, н!к трефлан д!яв на лободу б!лу, яиряцв, частець однор!чннй, але мав перед ним перевагу в тому, ко добре очвдав посхви в!д бур»ян!в з роднни капуетнкх. Ст!йки-ки до райсеру були г!рчак розлогнй, фаллов я березковвдна ! ро-

кашка непахуча. Бгльш ефектквним було внесения рейсеру в досхо-довий пертод, тж тд передпосхвну культиьацхп.

Оюэилад в дозг 0,5 кг/га, який застосоаувався в фаэг 1-3 па-* ря листкгв у сонягснику, по Д11 на злакозт однорхчт бур'пни наб-лижався до трефкану. В той же час при цьому значко ¡пдвияувалась засмгченхсть стхйкими до цього препарату дводольники бур'янаш I тому ххмхчна прополка не сприяла ростов! урожайностг соняшшксу.

Додаткове зкищення бур'янта в эахисних эзнах ряднхв шд час нхжряднкх розпртень при допокэзх прополочних боргн х загсртачхв на вархантх з поскленоп кехакхзовачоп технолога ею знижувало в по-рхвняннх з контролем Д:ехач1эованак) тсхкологгею/ кхлькхсть бур'я-нтв на 47-59, а 1х масу - на 46 Пригортання рядкгв в певнхй • м!рх травмувало коренезу систему соняпника х тому иезважаючи на {стотне знижёння ргвкп забур'яненостх ростоах урожаи не сдрняло.

Вм!ст олх! на вариантах з мехакхзованою та 1нтенсиарса на ба»-зх трефлану технологиями, сяладаа в1дпов!дкз 55,6 1 55,8 2. Засто-сування прометркну знижувало цей показкик до 54,4, а фюзиладу -тдвкдувало до 56,4 %.

'7. Р03Р0ША. ПРШШВ БОРОТЬШ 3 БУР'ШАШ В ПОСГВЛХ 1НПИХ СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬШХ КУЛЬТУР В дослхдх з просом, проведеному в 1989-1991 рр. зстановлеко, що число допосгвних культквац{Е хстотно не впливало на забур'яке-шсть посхвхв малорхчнимя видами. В той же час при двох культива-цтях к!лькхсть х каса коренепаросткових бур'янхв перед збирашям урожаю були приблизно в пхвтори рази кеншми, нхк при однхй, Кот-кувакня грунту пгсля перло! кудьтивацт! не сприяло додьтковому зкккенни забур'яненостх посгву. Закхна рядового способу пос1ву проса смрокорядним х подальший мхжрядний обробхток грунту эмен-шуваяи кхльктсть бур'янхв приблизно вдвое. Але кеззвжаячи на меняй чксалшгеть бур'янхв на вархантх а юрокорядьим по-

с!во:« формуведа таку ж масу, як 1 при рядовому способ! схвби.

Внесения пхд передпосхвну культиващ0 агелона в безпечн!й в пг слад г Г х.озг 2 кг/г? зебезпечувало високий е^ект лише проти дво-дольних малор1чнкх бур'ян!в. Застосування цього герб!циду шляхом !нтфустац!Т нгс1ння меше' знижувало забур*янен!сть пос'ву, н!ж суиДльне внесения його до псс!ву! кр!м гого негативно впливало на польсэу схожесть нас!ння проса.

В дт! на дводольнг матор!чнх бур'яни кращою серед п!слясхо-довнх гербтцидтв була 2,4-Д /0,8 кг/га/. Лонтрел /0,12 кг/га/ виюш шс сильно пригнхчувев осоти рожевий ! жовтий, але значно сдаб!ше попереднього препарату знижував эабур*янен1сть пос!ву дводольнини иаяор!ади«и видаки. По пригнгченню двсдольних ыало-р1чпик!в базагран /0,96 кг/га/ зайыав пром!асне положения м!ж 2,4-Д { донтрелом. Загальна ж маса вс!х бур*як!в, вюшчаючи 1 атахоэ!, на фон! эс!х трьох препарат!в була приблизно на одному р!вкх. Ефе:стивн*сть окремих приЙоы!в боротьби з бур'янам» в п!д-виаенн! урсжайнаст! проса в значнхй м!р! залежала вхд ?ипу за-«¡¿ченост! в р!к проведения досл!ду. В середньому ж за три рокя кайвгецу надбавгсу урожаю /4,6 ц/га/ забезпечував лонтрел, друге 1 трете исце под!ляли базагран /3,8 ц/га/ ! 2,4-Д /3,0 ц/га/.

Дослхдзсекня, проведен! в 1990-1991 рр. показали иожлив!сть застосувакня в фаз1 кувдння проса майазина в доз! 0,9 кг/га. Цей црепарат дав змогу част ков о вирхвмти задачу боротьби !з злакови-ш сднор!чнкмк бур'яяакл. По д11 на дводольнг излортчн! види иа-йазин стояв на одному рхвн! з 2,4-Д, але значно поступався Тй щодо прига!ченкя коренепаросткових бур*ян!в. 2,4-Д з доз! 0,8 кг/га п!дЕкцувала уротай цхс! вудьтури на 4,9, а майазин - на 8,2 ц/га.

Досл!даш», проведэнкш в 1976, 1978 рр. в посхвах цукрових бурлк^в встановлена зисока ефеетивнхсть поеднахия передпоствно-

го внесения ептаму /4 кг/га/ з обробкою посхвхв в фаз! 2-3 пар «стив у культури бетанаяои /I кг/га/. Якщо урожай коренегшод!в на контрол! без ручно! прополки стансвкв 165, ксктрол! з ручник вклученнкы бур'янгв 336, то на вар!ант! з комплексним застосува-нням вищезгаданих герб!цид!в 346 ц/га.

Зг!дно досл!джень, виконаних в 1977-1979 pp. дуал в дозах I, 2 t 3 кг/га, внесений пхд передпос!вну культивацию знижував ма-су злакових однор!чних бур'янгв перед збиранням урожаю в!дпов1д-но на 45, 58 i 94 55, а диодольких малорхчних- на 28, 48 t 48 %. Урожай коренеплодгв складаз в1диов1д;га 269 , 262 t 290 ц/га при величин! цього показника на коэтрол! 218 ц/га. Поеднакня допо-с!вногс внесения дуалу /3 кг/га/ з пгслясходовим оброб{тком по-с!в!в бетаналом забезпечувало надбавку урожаю 107 ц/га, в той же час комплекене застосування ептаму з бетаналои в цьоцу досл!-д! лише 88 ц/га.

В nocÎBax coï серед гербттр«.д{в, як! вносили п!д передпсс!в-ну культивац!ю найб!лып повно знищував бур'янн трефлан /2 кг/га/, на другому м!сц! стояв ацетал /2,5 кг/га/. Лассо /3,4 кг/га/ по протизлаков!й активност! значно поступався попередн!м препаратам. В д!1 на дводольн! малор1Чнх бур'яни герб!циди розташову-вались в такому ниэх!дному порядку: ацетал, лассо ! трефяан. Прометрин /2 кг/га/ був малоефективним в боротьб! з бур'янами ! на в!дм!ну в!д попереднтх препарат!в в середньому за 1964-1986 pp. не сприяв ростов! урожайност! cor.

Досл!ди, проведен! в 1980-1982 pp. в пос!вах гороху показали високу ефективн!сть базаграну, внесеного при висот! культур-нмх рослин 10-15 см. В дозах 0,5, 0,75, 1,0 ! 1,5 кг/га ь!н на 60, ЬЗ, 67 i 91 % энижуяав масу дводолышх малсф1чних ! на 40, 64, GO t 60 % - коренепаросткових бур'яи!в. Надбавки урода» перла гсроху в!д вюценгадаких доз базаграну с-анснкли Мдпоегдис

3,7, 4,6, 4,2 1 4,3 ц/га при урояайностг на контролг 15,3 ц/га.

8. СЦГНКА ЫЩ0ЧШН0СТ1 ЕУР'ЯЙВ В П0С1ВАХ С1ЛЬСЬК0Г0СГГ0ДЙРСЬККХ КУЛШР ■ 1Доб показаги зв'язок мхг эабур»яненхстю посхву г урожаем сх-льськогосподарських культур була запропонозана формула лхнгйно! аалежностх Л л

У = О. - ¿К,

де I - урокаййогь /ц/га/ культури при рхвнх з&бур'яненост! X ; Й - урожайчхсгь /ц/га/ на в1яьному вхд бур'янхз фон:; / - коефхцхенг ткодочидаостх, яглй показуе недоб!р урожаю

/ц/ге/, викликаний одиницеи забур'яненостх /ют. /м2, г/м2, ц/га/.

Портвняльний аналгз цге! формуда з рядом математичних моделей показал, що краще хншх зв'язок нхж ьабур'яненхстю пос!ву х уро-шс\'. сшеувть лхнхйна х показоаа функцх*. В той же час формула лШйно! залекностх вкгхдао вхдр1зияеться в!д показово! легк!стю обчясдень коефхщенпв.шодсчинностх 1, до саме головне, просто-то» хитергретацхею одержаних результат!в.

Коеф1ц1енти икодочинностг можливо також обчисяити за допомо-гою ?ано1 форели л V* - % д У

у V О*'

де х 'в - урснайш сть /ц/га/ на ксктроях /чи вархантх э най-

бхльсои забур 'кненгстю/ г. любому вархантх, де завдя-ки прийокам боротьби бур'вгёв було менше; Хл 1 Хй- аабур'яненхсть, виражена в шт./ы2, г/м^ чи ц/га на вхдповхдних вар}антах; Коефхцхенги шкодочиннсстх дуже эручнх для к!лыисного анал!-зу втрат урожаю рхзних схльсьногосподарсыои культур як в узага-льнекс^у виглядх, так г конкретнее агроекологхчних умоаах. В

табл. 5 приведен! узагальнен! дан! власних багаторхчшнс досл!д-жень по недоборам урожа1в в пос!вах деяких культур.

Таблиця 5

Значения коеф1ц!ент!в шкодочигаюст! бур'янхв в посгвах рхзних стльськогосподарських культур

Культура

Число узага-льнених доел: дсрокпз

Значения & по_

кхлькост! ) сиртй тс!

Ярий ячм!нь 15 0,024 0,Ш

Горох 8 0,052 0,100

Просо 18 0,201 0,184

Соя 5 0,200 0,168

Кукурудэа на: зерно 42 0,677 0,285

силос ГО 1,342 1,335

Цукровий буряк II 4,453 Т. ,862

Соняшник 12 0,215 0,165

Кульгурн! рослпки ! бур'яни е компонентами единого агроф!-тоценозу ! тому м!ж гами складаються певн! конкурентна стосунки. Инцевий результат конкурентно! боротоби визкачаыться багатьиа факторами ! одним !з найголовнгших е темпи наконичення бгсмася • в процес! росту ! розвитку.

Характер конкурентних взаемов!дносин компонент!в агроф!то-ценозтв зручнхте проетежити при спхвставленн! не динам:ки тко-пичення б!омаси рослин, а зм!ии 1х питомо! ваги в аагалы'Лй ка-с! культури 1 бур*ян!р. В пос!вах ячмени, гороху, озимо! гапени-Ц1 ! багатортчних трав доля культурних рослин в загальн!й мае! агроф!тоценоэу в!д початху до к!нця вегетад{I зм!нпвадась в!д-носно шло. В пос!вах проса 1 б!льшост! просапних культур питона вага культурних рослин на початку вегетац!! була пом!тно ник-чоо, н!к перед збиранням урожая. На колонку I показан! середн! дан! з багатьох доел!д!в, проведених з к/курудэсю да аерно з 1961-199.? рр., по дкнамтц! зм!ни пятсмоТ ваге бур'ян{Б ! культури в загалМ1!й мае! агрсф!тсценозу протягом гегс-тадт I.

10С%

Паса компонент! в агроф?то-ценоау

Умовнг позначення

I кукурудза

пж

малор!чн! бур'яни

'/// багатор!чн!

'ГГ. бУП'ЯНИ

бур'яни

мгсяц! спсстережень Мал. I. Дикам!ка зм!ни питомоТ ваги ксшонент!в агроф!тоце-нозу в пос1вах лукурудзи на зерно

Юлыйсним виразом конкурентная стосунйв двох вид!в /груд/ рослин може слукити ся!вв!дношекня теиягв зм!н Гх питомо! ваги а б!омае! ф!тоценозу. Влходячк з цього нами запропонован! форму-лк для оц!нга коккурентоспромокгост! рослин. Кр!м темп!в накопи-ченкя б!омаси, для характеристики взаемов!дносин м!к компонентами агроф!тоценозу, духе важливе значения налегать початковоцу слхввхдношенню (.гаси культурних рослин ! бур'янгв в момент почат-. *У конкгрентноГ боротьби мхж ними Л II тривалост!.

Науково обгрукт-оьане застосування тих чи !нтх прийом!в бо-ротьби з бур'яяами повинно баэуватися на'економ!чних порогах 1х шк!ддивост!. Зараз щ порсгк, як правило, побудован! на показни-ках к!дькост! бур'ян!в. В той же час, як св!дчать багатор!чн! досл!д*.ення коефтц!енти кореляцИ этлыйстю бур'янхв на почат ку вегетацЯ ! втрагамл вродаю були невысокими /табл. 6/. На-йсЯлыае всличияи ьграг урожаю корелювали а гатомоо вагоп бур'я-н!в в загальн!й б!омас! агроф!тоценоз!в. Перевагою цього показ-ника над массш Оур'янЬ полягае в тоцу, що в!н мае б!льш стаб!-льне значения протягом значного пром!жку часу. 1ф!м того, в цьс-цу виподку поб!чним чином враховусгься ! ед!ф!каторка роль культурних рослин, тому що при одк!й ! т!й же мае! бур«ян!в в пос!-»ах, де питоиа вага культур в формуванн! рослинного угрупування

g* о,

Sí

и

t

О £

о £

ft ь о л M о,

H

Si я

fe **

щ _

ft

S *

<8

«S X

■s s я ft

ni ь

1_ л

ra «

"I

cq

'S s*

KO О

»ej

-м «

я xt. о К «9 I о о о ж*»-«

Я <S о и,я к ь s

Ом И нпо

sag,

•-. —. г-*»

i к А

О f я

о X рл-< ЧСвм

р. а) о а-fiina о t-

i

«I ж

Ï-W И

&

2 И-Д. О J al

S.

et>»<D Q> X t. O,^ <u <9 d tq

« г

O^-í

вся

¿I

at V

Sox

К m-g.

й >s3 xutf-

8 «S I

О X <и a m a m »

В S * "ir1 о» oí Я O-a-s- ь s >>о а> оо с t.

« I

X ® О (0

ыо »с\1_

.w Ж Si*-« \ «Ïi-ï • Л» я» 3 Г;

чвд н в

жчэ с i

si

US8

л ИМ

■4 U О •W О О, ИКС

Б

г

Л Л N tO б

« сч «а со С

О Г- Ы ff

о о о о о о

8 s s г

1> О» С^ "Ч<

<о

8;

о о о о о о

з

Ol Р) <f (О

SM »-I р.

«M <0 £»

О О О* о о о

й

8

3 8 '3-я

•rf« CV g s ООО ООО

s s s

Ь4 о 9 » » »

ООО

s

§ ♦

о

Я

M »

о

C« «О «О со аз ч»>

Л X

s

s

вица, втрати урожа!в в!д бур'ян!? никчг.

Акап!з результате багатор!чних досл!джень /1976-1992 рр./ о багатьиа культурами показав., що втрати урожаю в!д бур*ян!в приблизно дор!внвють середньому за час зеготацИ значению пито-мо! ваги бур1 ян! в в загалыпй мас1 агроф!тоценозу, що можно пе-редати такое аналхтичиою залехн!стю

п*-^—

да П - втрати урожаю вхд бур'ян!в /в % вхд чистого В1д бур'я-н!в участку/;

М>' - питома вага бур'янгв в загальн!й б!омас! агроф!тоцено-зу /в в конкретней момент спостереження; П - число спостсрежень, . . Приблизио втрати урожаю внасл!док забур'яне.юст! ыожливо визна-чйти, ягсдо знати початксве /Мн/ ! спрогнозувати к!нцеве /А/«/, п!с*я эак!нченкя какопичення сухо! маси, значения питсмо! вага бур'е^в по формул! Мв + РА к

. , 9. НЛУКЗВ1 ОСКОВИ ПОБУДОВИ- СИСТЕШ ЗАХ0Д1 в БОРОТЪЕЙ 3 ЕУР'ЯНАШ

Науково обгрунтован!й систем! ааход!в по боротьб! з бур'я-наии повинна передувати !нформац!я по засм!чеиост! полхв. Теку !нфор(«ац!ю д£„ герболог!чний ыон!торхнг. Першим бтапом ц!е! робота е основяе обстеженяя /картування/ пол!в на забур'яне^сть. Прг розробц! методики основного обстежения ми впходилн э того,

•ч

во врио не повинно бути надто трудом!стким, вхдбивати ч!ткий . ва'яаок м!ж р!внем аабур'яненост! поегву ! розмхром в-грЕ-т ьро-еш, давати зияу «сласти прогкс.3 засмгчен:>ст1 поля в наетуп-

чоиу роц!. На наш погляд, найб1льы вгдпов!дае поставлен^ мет! оц1Нка р1вня засм^ченост! по питом!Я ваз! бур»ян!в в эагальн!й масг агроф!гсцснозу /табл. 7/.

Таблнця

Шкала р!вней забур'яненостх /В,С. Зуза, 1994/

Бал забур'я-неност!

Питоме вага буту»я-н!в в эагальнхй ма-ci агроф!тоценозу

1

2

3

4

5

дуже слаб кий слабкий середн!й склььий дуже сильний

до 5 5-10 П - 20 . 21 - 40 б!лывв 40

При основному обстеженн! поряд з р!внем- забур'янекост! виз-начасться його ткп, виходячи з того як! види бур'ян!в дом!нувть по мае!. Методика випробовувалась э 1976 по 1993 рр. в рдд! гес-подврств Харк!всысо! ! Курсько! областей ! дозволяла за день обет ежити б!ля 1000 га пос!в!в.

За матер!алами обстеження робиться прогноз забур'яненост! в наступиому роц! , внкористовуючи так! дан!: I/ бал ! тип забур'яненост! в попередньоыу роц!, а при наявност!

в!дпов!дних матер!ал!в за дек!лька пройдешшх рокгв; 2/ б!олог!чн! особлизост! ! технолог!ю вирощування культур, лх! будуть вйс!вгтися на пол! в тому роц!, на яниЯ скяадаеться прогноз;

3/ комплекс заход!в по боротьб! з бур'янаыИ, який внхонуваася

п!д час основно! п!дготсвки грунту; 4/ погодн! умови л!тньо-ос!нньо11о перходу попереднього року. Б!олог!чн! особливост! ! технолог! я вирос^ування культури в силь-н!й, а чаете, а визиачаяьн!й ы!р! впливовть ка в!рог!дн!<йь реа-

х!$ац!1 /по кас!/'зопас!в нас{ння { вегет&тивних орган!в в!днов-лення бур*ян!в ь грунт!, в II пос!в!. Прогноз за такою методикою а&м!сть конкретного числа бур'ян!в дае експертну оц!нку мохливо!

шкомо! ваги в агроф!тоценоз! по пятибальн!й шкал!. Але така оц!нка, враховуючк бс! непередбачуван! обставини, як! можуть аплвнути на показнхки забур'яненост! за б!льо нхж п!вр!чний про-м1яох часу, п: !нформатианост! не поступаеться прогнозам, в як-хх робиться спроба передбачити в наступному роц! конкретну к!ль-к!сть бур*ян!в.

Другим ет&пом гербологччною мон!торингу с визначення потен-ц!альноХ аабур«яненогт! верхнього 10-сантиметрового тару грунту. Ця робота на в!дм!ну вхд основного обстеження виконуеться не на вс!х полях, а т!льжн на тих, де пленуеться внесения грунтових гсрб!цид!в ! е потреба в б!льв точному прогноз! забур'яненост!. За результатами визначення эапас!в нас!ння в грунт! прогнозус-тьс* оч!кувана с!льк!сть бур'ян!в по формул!

Зф ~ ,

де 3<р- фактичне число сход {в бур'як!в в посхвах конкретно! культура, шт.

Зя - К1льк!сть нас!ння бур'ян!в в вар! грунту 0-10 см, вт. /А Л - хсеф!ц!ент реал!зац!1, я кий показуе яка доля нас!пня даа сходи.

В табл. 8 приведен! узагальнен! дан! по сп!вв!дновенню м!х потенц!альноы ! фактичное забур'кнен!стю в пос!вах деяких куль-

2нформад!я по потенц!альн!й засм!ченост! дав змогу планува-тк неовх!днкй комплекс агротехн!ч№х ! х!м!чних засоб!в борсть-бв я бур* яка ми хористувчись формулою

3* ~ Зп а (>, &2'"

'Габлиця 8

К!льк!сть нас!ння бур»ян!в /в %/ в!д 1х запас*в в шар! грунту 0-10 см, яка фактично фориуи вегегуюч! рослини, за дани-ми дослвдкень в I976-I99I pp. /З.С. Зуза, 1992/

Культура Число досл!-дорок!в Злаков!.про- СОВЧД!!! Дводольн!

Ячм!нь 5 40,7 ' 12,1

Горох 3 42,7 19,9

Цукров! бурягс1 4 32,1 4,6

Соняшик 12 23,1 4,а

Кукурудза 17 30,4 4,8

Сою 3 ' 12,6 2,4

Просо 4 . 11,4 3,3

де Зп - к!льк!сть вегетувчих Сур'ян!в, як! залишаються п!сля

проведения комплексу при*оы!в боротьбй з нкш, ст. /А 3* - початкова к!льк!сть иас!ння бур'ян!в; яке зкаходиться

в верхньому Ю-сантикетровооу шар? грунту; О. - коеф!ц!ент реал!зац*Т;

» ^2» * * ' - деля бур*ян!в, ям уц!л!ли п!сля проведения чергових I, 2, ц лрийои!в боротьбй з ники.

Трет!и етапом герболог!чного мситорингу е оперативна об- .. стеження пос1в!в на забур*янен!сть на початку вегетад!! с!льсько-господарських культур на полях, де вир!пует1-ся питания про до-ц!льност! застосування п!слясходових герб!цяд!в, ручкгх прспо-лок та !нших слец!альних засоб!в 1х згсщення. Ери пьому р{вень засм!ченост! визначавться по питом!й ваз! бур'ян!в в загвльн!й мае! эгроф!тоценозу. Сп}всгавля»чи оч!куван! втрати урожав з допустишми, розрахованими виходячи з економ!чних порог!в пк!-дливост! бур'ян!в, прийкагться р!шеюш по доц!льност! необх!д-них заход!в боротьбй з юшя.

10. EK0H0MÍ4HA I Й0ЕНЕРГШЧНА ESEKTKSHlCTb ЗАС0Б1В БОРОТЬСЯ 3 БУР'ЯШМ

в1дсутн!сть пар*тету ц!н на продукц!» схльського гссгюдарства i: використовуван! нкм ресурс« утруднюкть користу-эаннг. погочники ц!намк. Тоиу при анал1з{ економхчно! ефектиьно-crt'застосуЕанья герб!цид1В т користувались ц!нами, як! були до 1991 р., ofrfnbKK г они близьк! до Tcnepinnix cbítobhx.

Точно какучл, засоби боротьби з бур'янами не л!дви!дують уро-яа»'с!льськогоспсдарських куль}ур,а тхльки не допускають його знихення, а тому величини надбавок урожаи, а значить i прибутки, в г.ериу чергу, залежеть вхд р1вня забур'яненост! hocíbíb. Сп1в-cfдноезння ы1к прибутковов 1 видатковсю частинаии показуе о,-{упреть витрат на проведения заходхв по 1оротьб} з бур'янами /таб; 9/. Найбгльа високу окупн1сть-в посхвах кукурудзи забезпечували TflEi депев! лрепарати, цо застосовуються у в1дносно невисоких догах, ях 2,-1-Д i д!ален. Окупитсть иайбхльш широко вихористову-ваних базових герб!цид{в - ерадикану, лассо, ацеталу i харнесу була в два - три рази :ш£Чою. Застосування високоефективнмх пре< парат!в та Тх поеднань на сильнозабур'янених лос!вах забезпечу-вало удержаний чистого хтрибутку до 200-350 крб./га.

Внеае' ня •repOivf^is в nocí вах'проса ! соняшнику було менш прибутковкы, ni« на полях, зайнятих кукурудзов на зерно. В noel вах гороху наЙБКциЙ чистий прибыток був при доз1 базаграну 0,75 кг/га, але найС{лыау окупи!сть забезпечувала доза 0,5 кг/га. Дя ференцШованЫ п!дх!д до застосування герб!цид!в в зележност! в!д видового складу бур'яи}в дозволяв на 53-81 % зб!льшитк роз-чистого прибутиу в nopinHHHHi з використанням цих xiulxaTfc без врахуаання як!сно* сторони забур'яненост!.

Скорочення деяких тенолоНчних операций в п8редпос1вний пе-р1од t п!д час догляду за посевами при 1ндустр|аяьнкх та fг-тем-

Таблиця 9

Окупшсть витрат на застосування гербгцидгв в посгвах кукурудзи на зерно в залежностх В1д рхвня £х забур'я-неностх /по даням дослхдгв за I981-1992 pp./

Сира маса бур'янхв перед эби-ранням вро-жаю, о гАг . Питока вага бур'янхв в масг агрофх-тоценоза на початку ве-гетацхх, в % Окупшсть витрат /ч.чело раз/ на застосування rep6iiwtfs при ви-тратах на цей захтд, крб./га

до 10 11-20 21-30 31-40 | 41-50 б!ль- ше 50

до 200 до 10 не окупались

201-400 10-20 3,3 - - 1.5 - 7,3

401-600 15-25 7,7 4,7 2,8 2,4 1,7 -

601-800 20-40 5,6 4,0 2,8 2,3 .1,8 1,7

801-1000 30-60 7,3 5,1 4,9 3,1 - -

б!льше 1000 40-90 8,0 5,5 5,2 4,0 4,6 2,6

сивних технологхях вирощування ку:урудзи на зерно не приводили до значноХ економг! енергетичних ресурсов порхвяно з механ!зова-ними, оск!льки основн1 витрати палива г яипоХ прац! приходились на збирання урожаю ! основну гидготовку грунту. Зоирання додат-кового урожаю I значка х!лькгс?ь матер}ал!эовало! в герб!цидах енерг!! /до 9 % в!д загальноГ к!лькост!/ при 1ндустр{альних та !ьтенсивних технолог! ях робили витрати сукупно! енерг!I виоими, нхн при механгзованому виропуэаиню кукурудзи. Але збхлызення ва-лово! енерг!I в урожа! кукурудзи значно випере,цжало додатковг витрати енергоресурс!в на И виробнжугво ! тему бхоенергетичн! коефгцгенти в первому випадку були на 4-15 ¡5 вюцими.

Виробнича перевхрка проведена в 1983 р. в радгоепт "Варвен-К1всысий" Барвенкгвського району показала, що дассс/атразин, внесений пгд передпосгвну культивацгю, эменщував засм!чйн!сть пос1ву кукурудзи на зерно на 90, а пгд досходове боронування -на 79 %, надбавки урожаю при цьому станозили вхдпов!дно 24,2 г

14,9 ц/га.

3 уыовах доог;!дкого господарства 'Ел1тне" виробнича перев!р-к& в 1984-1988 рр. засв!дчила, що лассо/атразин, лассо, протра-эин,'пропахлор i примекстра при виесених 1х пхд передпос!вну ку-дьтквац!о но ефевтианост! дещо поступались ерадикану, а харнес -перевернував його. Добре зарекомендуввла себе iH?eHcnBHa техно-лог!я на баз! ^еляеходового внесесення прикекстри, яка забезпе-чузаяа в пороняна! s иехан!зованс» п!двкщення урожаю зерна на 8,8 ц/га.

В радгосп! "ЧерБонкЙ'Жогтень* Еалакл!йського району в noci-вах кугсурудзи, сильно засм!чених ксренепаростковнми бур»янами 2,4-Д, д!ьлен, багагр&н i иайозин при застосуванн! 1х в фаз! 3 -5 листк!в сабезпечуаали в 1392 р. надбилки урокао зерна в!дпо-в*дно 22,4, 24,9, 14,8 i 15,8 ii/га при урожайност! на контрол! 33,0 ц/го.

CCHOBüt ВХНОВШ

1. Вида сегетально! росгинност! п!вн!чно-сх!дно1 УкраХни по частот! попадания в пос!вах i дои!нантн!й рол! в формуванн! бу-р'лнового хоипенента агроф!?оценоза ыояно под!лити на духе широко розпоасгдхек! /II вид!в/, широко розповсаджен! /12 вид!в/, поы!рно розповездяен! /22 вида/, слабо розповсвдхен! ! випадков!. Всього ла полях в!ды!чено помад 200 вид!в, але цей список-можно вначно попевнкти за рахунок останньо! групи. Перша група бур'к-н1в складае 7Г-99 % Гх зегалько! чиселькост! в пос!вах, & серед них на полях гзркх культур б!льпе половшш прпходкться ка шш!й сязий та нуряче просо.

2. К!лыйсть бур'янха в пос!вах а першу чгргу задевать в!д засм!ченост! поля в посереди! роки, & 1х васа в!д конкуге^тосп-pojsosKocri культури, разом з яков венк ростуть.

3. Грунтозахкек! плосЕор!зиий i иШмалькуй обро€!ткн грун-

ту ведуть до росту эаем!ченост! посШв, a перзу чгргу, sa раху-нок злакових просовидних i багатор!чтю бур'ян!в.

4. Ефективн!еть грунтовмх герб!цид!в, особливо легких, при. нестач! вологи по оранц! вище, híx на фон» плэскор!зного i яМ-шиьного оброб!тхах грунту. При достатньоцу эзоложенн!, навпакк, герб!циди, в тому числ! ?!, як! застосовуоться го вегетупчш рее« динам, при грунтозахясних способах п!дготовги грунту д!сть сиь-н!ве.

5. Грунтозаххсн! пяо«ор!знмй i м!н1кальний оброб!тт грунту при невисокому р!вн! эабур'яненост! поля не энххувади в пор!вмн-н! а оранкоо урожайн!еть однор!чнкх грае t ранн!х эсрновях гуль-тур. Цукров) буряки нав!ть пря в!дсутност! бур'ян!в недобирали ка фон! luocxopisvioro 4, а м!н1миьного оброб1тку грунту - 33 % урожая.

6. Тохекчн!сть груктовюг ргрб?цжд!ь по в!днсаскнв до

н!в посилгвться ло nipt зб!яьзенка стугг!иэ еродоваиаст! rpyirr!". Ha слабо- ! еервдньозмжтнх грунтах р!вмоц!нииа герб!цад»яЛ ефест можно одержати при дозах препарату, метопе в середньоыу в 1,5 1 2,8 рази п пор!внянн! э незштоя грунтовое в!дм!ин!етв.

7. Пох!дн! хлсрацетан!л!д!в давть наЯб!льв стеб!льн! результат» при внесенн! 1г п!д передпос!вну культквпц!в. Досходсво за-стосуваиня цих герб!дад!в забазг.ечув вхоп*Я ефехт хила В тоьг» випадку, явяо в перо! дн! п!сдя IX внесения г!льк!с?ь огтад!з по-ревктцув 15 ми.

8. По ефехтивност! д!1 иа «ахов! однор!чм! бур'яня грунтов1 герб 1ц;! да в прийнятих дозах розтавовусться в Taxi 5 кззидн'Д по-сл!довност!: харнес, дуад, гропахяор, ерадикан, праиекстра, хае-со/атразин, триазхнов! прзварати. По етулЪш прягн!чекня дводо-дьйих малор!чних бур'ян!в препарата розтсаовувгьея в тавому ня-эх!д»юму порядку: тряазина, харчес, лассо/атразин, ерадзкан, sy-ал f пропахлор.

9. Пропахлор, примекстра х лассо/атразин, як! випускапться в вигляд! м!нерально-масляних суспенз!й иожливс застосовувати

ВХ для внесения в грунт, так т для обробгтку вегетупчих бур'ян!в в «счатхоз! фази розвитку .кукурудзи. В торному випадку герб{ци-дк свльн!пе д!п?ь на злаков! однор}чнх, а в другому - на дводо-льи! малор!чь! бур* яга.

10. Найб!л..и надбавки врожал зерна кукурудзи забезпечуе дн-ферёнд1йогане застосування пхсясходових герб!цид!в: при перева-здин! двэдольнях багатор!чних бур'ян!в 2,4-Д або дхалена, а дво-дольких малор!чних - м1нерально-масляних суспенз!й атразину.

11. При иеобх!дносп проведения ххмгчноТ прополки пос1в!в кукурудзи пхзн!пе прийнятих оптикальних строив /п!сля фази 5-тк Л2Стк1в у культура/ ся!д використовувати мхнерально-маслян! еу-спанз!! атразкну, а при Хх в!дсутност! базагран.

12. Найб!лъзе григ.ч!ченкя коренепаросткових бур»ян!в в нер{-од основноХ подготовки грунту забезпечуе г.оеднання дискового лу-ц!ннк стерн! на 6-8 см з обробкою розеток бур'ян!в, як! п!сля цього в!дроглк, раунда пом чи 2,4-Д в дозах 1,8-2,0 кг/га. Дво-раэове луи!ння жнитва на 9-10 % мент ефективне.

Двопратна культивьц!я п!д п!зн! яр! культура в допос!в-«ШЙ пер!од виправдана лише на полях сильно засм!чених коренепа-роспгорчми бур'янаыи.

14. Перенесения часу пос!ву кукурудзи на б!лыз п!зн! строки сприяс деякому зкиженнв засм!ченност! пос!ву, в периу чергу, ба-гатор!чними бур'янамк. Але на поляг сильно забур'яненнх п!зн!мм гфий! видами с!эба нав!ть в середин! травня суттево не анижус васм!ченност! поля.

15. Вкб!р гасоб!в боротьба з бур*янами ! технолог!! вироау-ваиня кукурудзи повинен бути дйферекц!йовшши I внэначатись р!в-неи засм!чакност! I ввдовив складом бур'як^з к& вое! г

а/ на дуже слабо засмхче.'шх полях "можливо вхдмовитись в!д ме-ханхчних засоб1в боротьби з бур'янами, обмежушись при необх!д-ностг эастосувянням в фаз! 3-5 листкгв у кукурудэи 2,4-Д;

б/ на полях, засипчених дводолььими малорхчними бур'янпи необхгдно ор}ентуватися в першу чергу на мехащчнг прийоми знк-щення бур'янтв; при погодних умовах, як! еприяють дружному про-ростанню бур'ятв яавхть пги силылИ початковтй засм!ченност! поля трьохкратким боронуванням иос:ву I трьома мхжряднинМ обро-б!ткамн можно практично эиключити негатнвниЯ вплмз бур'ян^в;

в/ при сильн!й засмхченост! поля злаксвими однор!чними видаки одними агротехнгчними методами неыгзииво досить повно энмяити бур'яни ! тут необххдно використати гротизлаков1 герб!циди.

16. При злаковооднсс!чно-дводольномадор1чному типов! заеы!-ченост1 проблему боротьби з бур'янами можлиао вир!гати посдкаи-ням внесения допосгвного/базозого/ } п!сллсходового/страховсго/ герб!цид!в. На фон! високоефективних базових герб!цчд!в наобх!д-ност! в боронуваннях нечас. ЩжрядниЯ обробхток доц!лыв!й лиео при значн!й засы!ченност! поля коренепаростковиии бур'янами.

17.Пригортання просапних культур е ефекгивним засобом в бо-ротьб! з бур'янами. Але при суххй погод! цей приЯсм йоге виязи-ти негативну дгв, особливо на сонякшк.

18. В пос!вах соняшнгка поряд з трефланом в дез! 1,5 кг/га гарн! результати забезпечуе лассс о дозах 3,5-5,0 кг/га. Для боротьби з ст!йкими до цих герб!цид!в бур»ш:аыи з родини капуст-них в досходовий або допссгвкиЯ пергоди необхгдно використовува-ти рейсер в доз! 0,75 кг/га. П!слясходове внесения фвзиладу ви-правдане лише на сильно заемгчеких пос!эах, де серед бур'ян!в дом!нусче положения займають глаков! види.

19. Ни полях, як! йдуть п!д просо, де оч!куеться сильна за-си}чен!сть дродельнига калор{чники бур'янами в допос!вний пер!-

од дсц{хьио внести агелон з доз! 2 кг/га.

20. Для х!н)ф'о! прополки эаесочених пос!в!в проса сл!д в nepsy чоргу бикористовувати лонтрел /0,13 кг/га/, а при перева-аамн! •дводолышх малор{чь'кх бур'ян!в базахран /I кг/га/ або 2,4-Д /0,8 хг/га/. Пос!ви, засучен! злаховини однор!чниии i дво-дольялми ьалор!ч11ИИ1 видами сл!д обробляти в фаз! куц!ння м:не-1>альнэ-масляникг суспенз!ями атразину в безпечн!й для п'хслед!! до»! I кг/га.

21. На полях цукрових буряк!в еисоккй сфект забсзпсчус поед-шшл передпзс!виого внесения enratsy або дуалу в дозах в!дпов!д-4 I 2-3 кг/га а сброб!тком у фаз! 2-3 пар листк!в у культури бе-таналом в доз! 1 кг/га.

22. Найб!льв небезпечниыи для пос!в!з гороху с г!рчиця польо-ва 2 коренепаростков! бур'янн. 3 еконок!чно! точки sopy в первому вйпедиу иайб!льп виправдано внесения базограну в доз! 0,75,

а ч другому - I кг/га.

23. Гсрб!циди, як! вивчались в пос!вах еоГ, по своТЙ ефектив-носг! кокно постввкти в такому низх!диому порядку: трефяан /2 кг/га/, ацетал /2,5 зт/гз/, лассо /3,4 кг/га/ i прометрин /2кг/га,

24. Да я в!добрааеннд зв'кзку ы!к заем! ченн! сто пос!ву ! вро-caeis, а такс« к!льк!сноТ оц!нки вкодочинност! бур'ян!в найб!льв простой в 1нтерпро?ац!1 1 аручноэ в л!н!йка эадеЕн!сть.

25. Нойб!льа т!сшЙ азороткий Еореядтквюзй зв'кзоа величина урока» був в ыасоо €урвлн!в парод збйракнлы, пот! к чксдсы бур'я-fiis на початку ве^етац!! I лиса пот} и к!льк!сто перед абиран-

нди ВрСЕЕО.

26. Серед багатьох фактор!в, як! визначаогь характер конкурент нза взаз»ев!даоекн ndu цультургеаю росаннами ! бур*янами пай-£!льа Еаиквкм в дгшаи!ка каростання Is б!с»гаек на протяз! веге-¥сц!йког"о пер!од«.

27. Втрати урожаи в!д бур»ян!в приблизно дор!внвотъ середнМ п!д час вегетац!Т 1х питом! й ваз! в загальн!й б!омас! агроф!то-ценозу.

28. При виробничоцу картуванн! пол!в оценку засучено« 1 по-с!в!в краще вести по питои{й ваз! бур'ян {в в загальн!й мае! культурных рослин ! бур*ян!в.

29. Прогноз забур*яненост! псс!в!в сгльсьхогосподарських культур в наступному роц! може бути складений на основ! сл!дуто! !нформац!1:

- иатер!ал!в картування пол!в на забур*янен!сть в попередн! рога;

- б!олог!чних особливостей ! технолог!* вирощування культур, як! будуть займати конкретн! поля;

- комплексу заход!в по боротьб! з бур*янами, як! проведен! п!д час основно! подготовки грунту;

- погодних умов л!тньо-ос!ннього периоду попереднього ! вескяко-го поточного рок!в.

30. Лнференц!йований п!дх!д до эаетосування герб!цид!в ! в ц!лому до вибору технолог!I вирощування схльсьиогосподарсахйх культур повинен базуватися на пост!йному мон!торингу за засм!чен*-ств орких земель, який вклвчае цор!чне основнв обстеження вс!х пол!в, визначення запас!в нас!ння бур'янгв на полях, де 1;ередба-одеться допос!вне або досходове внесения герб!цйдгв 1 операткв-чэ обстеження пэс!в!в для складання плану застосування п!слясхо-цових герб!цид!в, ручних прополок та !нпих спец!альнхх виницува-1ьних заход!в.

31. В залежност! вгд часу пос!ву, особлипостей б!олог!1 ! гехнолог!! вирощування культур потекцгальна эасм!чен!сть верх-лого 10-сантиметрового вару грунту по р!зному реализуеться а ^актичну к!льк!сть вегетугчих бур'ян!в: злакоеих проссвадних в!д

11,4 до 56,0, дводольнкх иалор!чних - В1Д 2,4 до 19,9 %.

' 32. При вихортстанн! на одному 1 тому к пос!в{ двох чи б!ль-яого числа щ>епарат1в можливе просте посдкання, посилення чи послабления Тх гербхцидного сфекту в поргвнянн! з оч!кувачим зг!д-ио тзсрЦ в!рог!дност!. Синерг!зм част!ше спостертгаеться при комб!нац!! прэпарат1в з р!зним характером д:Т на бур*яни або з невисскоп герб!чидног активн!стю. Антагон!зм звичайно проявляе-ться при застосуьанн! сум!сей чи поеднань високоефективьих препарат 1в бдазько! протибур'яново^ направлено«!.

33. Економхчна ефективн!сть х!м!чного метода боротьби з бу-р'дн&ми, в всряу чергу, визначаетьсл р!внем засм!ченост! пос!ву ^ варт!ств герб!циду. Застосування герб{цид!в в пос!вах кукуруд-зи звичайно не вкправдано при питоы!Я в-з! бур'ян!в на початку .вегзтац!! менше .Ю % в!д загально! маси агроф!тоценозу.

34. 1нтексивн1 технолог!! вирощування слльськсгосподарських хуяьтур г вик<-ристаниям вксокоефектмвннх герб!цид!в в б!оенерге-ютноиу в!дноиенн! переважегть звкчайн! кехан!зоваш.

ПРОПОЗИЦИ ДЛЯ ВЛРОБНИЦГВА

I. Для розробки найб!льш ефективних э еконоы!чно1 ! екояо-г!чно1 точек вору систем засоб!в боротьби з бур'янами необх!дне знания стану ааси!ченност! кожного конкретного поля. В!дпов!дну {нфорк'ац!^' дав ословне обстекення пос!в!в.на забур'янен!сть, йее щор!чно проводиться на ве!х полях господарства. Оц!нку р!вня за-сы!ченност1 елгд вести по питом!й ваз! бур«ян!в в загальл!й мае! 1х та культурних рссяии. По матер!алаи обстекення складаеть« прогноз васм!ченност! в иаступноцу роц! ! план заходов по бороть^! а бур'янака. Пот!ы для б^ньа рац!онадьиого використання ге] б!цид!в кр!и дених основного обстеження необх!дно кати уточнавч; !нфсраац!в по стану заск!ченност! пол!в: де передб&часться внесения грунтоЕвх препаратов - катер!ели по ааглгем кастимя Сур*к-

и!в в шар! грунту 0-10 см, а де страхових - по питои!й ваз! бур*-ян!в в загаяьн!й б!оыас! агроф!тоценозу перед проведенном х!м!ч-но* прополки. Диференщйояаний п!дхгд до вибору герб!цнда для конкретного поля на основ! !нформац11 по видовому складу бу^'я-н!в на ньоыу дае змогу зб!льпяти роэм!р чистого прибутку в!д х!-м!чно! прополки на 53-81 %.

2. На засмхчених коренепаростковими бур'янауи полях система основно! п!дготовки грунту п!сля ранн!х гернозих культур повинна вклйчати дискове лущ!н;ш стерн! всл!д за збиранням попередни-ка. Потш через три нед!л! внесения по розеткам осот!в 2,4-Д в доз! 5 л/гах.Ще через три недтл! проводить оранку. Ос!ннв зас-тосувания 2,4-Д та !нших герб!цид!в аяалог!«ного характеру д!1:

ф - •

необх!дно практинувати в перщу чергу при п!дготовц! грунту п!д > культури, на яких викяючено застоеування цих препарат!в ц пер!-од 1х вегетац!Х. При в!дсутност! в господаргтв! необх!дних гер-б!цид!в Тх внесения 31м!тга?ть лущ!ннлм стерн! шюскор!зом на гля-бину 12-14 см.

3. При впровадженн! в государствах сйстеми грунтозахиских ! енергозбер!гаших гшоскор!зно1 та м!н!мально! сис?емн оороб!т-ку грунту необх!дно звернути особливу увагу на сахист пос!в!в в!д злакових просовидних ! багатор!чних бур»як!в. Щ зиди обро-б!тку сл!д проводити, в перщу чергу, п!д раниг зернов! культури ! однор!чн! трави. При основн!й пгдготовц! грунту п!д просапн! «ульТури !, оссбливо, п!д цукров! буряки необх!дно ор!ентуватись на оранку.

На слабозыиткх грунтах дози внесения груитових герб!цид!в ел!д гменшити в 1,5, а середньозмитих - в 2,0 рази. На фон! пло-:кор!зного та м!н!мального основного оброб!тНв грунту, особля-

Прим!тка. *Гут ! в подальшону дози горбхцид!в показан! со препарату.

во с1сяя стерньових попередник!в а допосхвних гербхцидхв необидно вхддаьати перевагу нелетучим препаратах.

4. На полях, слабо засмтчених коренепаростковими бур*янаыи цридрпэсхзшй П1дготовц1 грунту пхд тэт яр1 культури доцхль-ко обможитись однхсю, передпоствною, культивацхею. При значшй аасм1ченостх поля коренепаростковими та хншими багаторхчними бу-р'яками, до гост ву необх1дно провести двт культивацП.

5. В меках опткмалышх строкгв посхву, в першу чергу, слтд в&схсати тх поля хухурудзи, де передбачено внесения пгд перед-пос!вну хультиващв груитоаих гербхцидхв, а в останню - поля з ¡Йдвигсеноо засм{чешств коренепаростковими бур'Яна!.®.

6. Технология вгрогцуваиня кукурудзи повинна визначатись типом I р!вкеы заем1чсноотх поля. При дводольномалор}чному типовI за^-

си2ченостг проблем боротьби з бур'шаш ксжно вирхшити викорис-тоаутаи систему досходових г пхслясходових бороиувань та мхжряд-илх розпулень о використанням пристосувань до культиватора для атгцення бур'янхв в захисних зонах рядкхв. Якцо в верхньому 10-сантиметровому игр| грунту млькхсть злакових просовидких бур'янхв перевкщуе 200-400 шт. доцгльно застосовувати пгд передпо-поствну культивац!с гербхцидтв, якх махггь протизлакову Д1ю. По ступенв пригн1ч2шя злакових одкорхчних бур*ян!в гербгциди розта-швуоться с так1й низх!днхй послхдовностх: харнес, дуал, пропах-лор, ергццкан, прикекстра, лассо/атразин, триазиновх препараты.

Дяя заробки в грунт високолетвчого герб!циду ерадикану дисво-в! анаряддя мож;.о замхкхти культиватором. Деяке знижекня б!олоп-чно! активности препарату в пригнхчекм бур'ян!ь при цьому не веде до аменвення величиях надбавки урока» зерна кукурудзи.

При переважакк! в пос!в1 коренеиаросткових та 1ншх багато-р!чних ДВОДОДЬНИХ бур'ЯНХВ ДЛЯ ХХКГЧНОТ срополки СЛIД яккорйсго-вувата д!акен ча 2,4-Д. йкцо к ссред бур'яигв доьтнусть ьълортч-

н! дводольн! види б1льш висок! надбавки урожаю забезпечують м}-Керально-маслян! суспензгТ атразину /майазин та !н./.

7. 3 метою еконсм*Т герб1цид!в I оздоровления еколог!чноТ обстановки на полях слгд пзреходити на стргчкове застосуваыя препарат!в. При використанш високоефективних грунтових препарат ! в поеднання стр1Чкового внесения герб1цид1в э боронуваннями 1 дворазовим мтжрядгам обробтткоы дас змогу радикально вир1шитх проблему боротьби з бур'янами.

8. На полях, як1 йдуть п!д ссняшник, при злаксвоодноргчному

1 злаковооднортчно-дводольномалорхчному типах згк5ур*яненост! аи-сокий ефект забезпечуе допосхвне внесения тре "тану в дозах до б л/га. Для знищення сттйких до вищезгад.аного гербхциду бур'я-Н1В, особливо з родини капустних, нвобх}дио а досходовий пер!од застосовувати рейсер в доз! 3 л/га.

9. На фот високоефективних грунтових гербтцидтв, яя! вно-сять п!д кукурудзу i соняеник, немае потреби а проведэнн! допо-с{вних боронувань, але цей агроприйом виправданий на полях, дэ 5ули використанг менш активнг препарате.

10. При посушивхй погод! в пос!вах кухурудзи !, особливо, юняшника, слабо эасмгчених бур'лнами сл!д утрю.уватись в!д при-юртання рядк!в,

11. Для хмтчно! прополки пос! в! в проса на полях э переважан-шм дводольних малор!чних бур*ян!в необх!дно застосовувати ба->агран або 2,4-Д в дозах 2 л/га, а при домгиуванн! осот!в - лон-рел /0,4-0,5 л/га/. .

12. На полях цукрових буряк!в, слабо засм!чених багатор!ч-иыи бур »янами г щирице» поеднанняи допосгвногс энесення ептаыу 5-5,5 л/га/ чи дуалу, 50 % /4-6 л/га/ э оброб!тхом в фаз: -3 пар листы в у культури бетанаяом /б д/га/ можно досягти сми-гки посхвхв в!д бур'яив в так^й же м1р!, як ! при ДОПОМОЭ1

ручких прсзадок.

13. Оптимальною дозов базаграну в посгвах гороху, засмгчеиих дводольними макорхчними бур'янаш, зокрема г!рчицею польовою, бу-де Ij5, а корекепаростковуми - 2 л/га.

14. Для боротьби з бур'янада в nocisax cot, в першу чергу, необхгдно викоркстовувати трефлан /4-6 л/га/ чи ацетал /4-5,5 д/га/, а при Ix втдсутност! лассо /6-7 л/га/, вносячи ïx тд пе-редпос! вну культазац1ю.

СПИСОК

основних опублхкованих робхт по теш дисертацИ МонографгТ, книги

1. Система мероприятий по борьбе с вредителями, болезнями и сорняками./Григсроа А.Н., Пустовойтенко В.Н., Рождественская О.И. бисюнов A.B., Кострокитин В.Б., Тарасов A.B., Кулик A.B., Зуза

B.C., и др.//Система земледелия Курской области.- Курск, 1981.-

C.II3-I2I.

2. Система мероприятий по борьбе с сорняками, вредителями к болезнями. /Красиловец Ю.Г., Буденный D.B., Михайлов А.Н., Яровой Г .И., Зуза В.С, и др.//Научно обоснованная система земледелия Харьковской области. - X.: Облполигра^издат, 1968.- С. 84-100.

3. Технология возделывания кукурузы на зерно и силос./Гурьев Б.П., Буденный Ю.В., Бука А .Я., Зуза B.C., и др.// Там же'.- С. 137-149.

4. Технология возделывания подсолнечника./Буденный Ю.В., Гу-менгас А.Д. , Зуэа B.C. и др./Дам же.- С. 154-160.

5. Технология всадвлыввяия сахарной свеклы ./Елейный D.B., Бобро U.A., Гадирсий А.Ы., Корниенко С.И., Слепцов А.Ы., Зуэа B.C.// Там же.- С. 160-166.

43

Брсшури

6. Гребневая энергосберегающая технология возделывания кукурузы. /Гурьев Б.П., Буденный В.В., Зуза B.C. и др.- H.t Агропром-иэдат, 1969.- 16 с.

Статтг у наукових видалнях

7. Зуза B.C. Регресионный анализ в изучении эзаимоотнопений культурных растений и сорняков //С.х. биология.- 1974.- Т.IX,

» 6,- С. 838-843.

8. Зуза B.C. Некоторые математические i/одели взаимоотносенаг культурных растений с сорняхами //Биологические науки.- 1975.» 6. - С. 129-135.

9. Зуза B.C. Зависимость эффективности гербицидов от доз // . Химия в с.х. - 1976. - »4. - С. 72-74.

10. Зуза B.C. Борьба с сорняка..^ в почвозгцктксы земледелии //Химия в с.х. - 1977. - .¥ 9. - С. 26-31.

11. Зуза B.C. Рельеф поля и сорняки //Научно-технический бпл~ ■ летень по защите почв от эрозии. - Курск, 1978. - Вып. 3 /18/. -С. 50-55.

• 12. 0 беспахотног'земледелии /Вакин Д.Е., Посохов A.B., Кэр-тамышев Н.И., Бардунова И.Т., Ломакин M.U., Зуза B.C. //Земледелие. - 1979. - № I. - С. 24-25.

23. Зуза B.C. ?йшиьлльная обработка псчвы //Химия в с.х. -1979. - » 5. - С. 41-45.

14. Зуза B.C. Сравнительная оценка почвозащитных и обычной технологий возделывания сельскохозяйственных культур //Теоретические основы противоерозионных мероприятий. Часть II. - Одесса. - 1979. - С. 15-17.

15. Сатаров В.А., Зуза B.C., АлйСОЗ В.А., Сеыикоп Н.Ы. Эпта.4 и бетаиал в посевах свеклы. //Заиита растений.- 9 3. -5. 30.

16. Зуза Б.С. Прогнозирование засоренности посевов //Защита растений,- I9L0.- » 7.- С. 16-17.

17. Зуаа B.C. Потенциальная засоренность почвы в зависимости от почвозащитной технологии возделывания гультур //Современные аспекты изучения эрозионных процессов,- Новосибирск: Наука, Сибирское отд., I960.- С. 282-285.

18. Зуза B.C. Засоренность посевов ячменя при плоскорезмой почвозащитной технологии возделывания его в условиях lflO //Науч-но-техничоский бюллетень "Защита почв от эрозии".- Курск, I960. - Вып. 1/24/.- С. 66-67. .

19. Зуза B.C. Засоренность посевов и урожай сельскохозяйственных культур при различных технологиях возделывания //Научно-технический бюллетень по земледелию и защитэ почв от эрозии,- Курск, I960.- Вып. 4/27/.- С. 54-61.

20. Зуза B.C. Почвозащитная технология и потенциальная засоренность семенеми сорняков //Зональные почвозащитные технологии вовделываиия полевых культур.- Целиноград:ВШ13Х, ISQQ.- С.39-42.

21. Ванин Д.Е., Зуга B.C. Об оценке вредоносности сорняков //С.х. биология.-I9SI.-Т. ХУ1, $ 2.- С. 307-312.

22. Зуаа B.C., Щелкунов В.Н., Погребной А.С. Планирование борьбы с сорнгчами //Защита растений.*- № 2.- С. 21-22.

23. Зуаа B.C. Эффективность дуала на посевах сахарной свеклы //Химия в с.х.- 1961.- * 7.- С. 33-34.

. 24. Зуза B.C. Эффективность гербицидов на почвах разной степени смытости //Агрохимия.- 1901.- Р- 7.- С. 126-130.

25. Зуза B.C., Логачев С.Б. Действие гербицидов в посевах сахарной свеклы при различных технологиях ее возделывания //Научно -технический бюллетень ВШКЗиЗПЭ.- Курск, 1961.- Вып. 3/30/.- С. 54-61.

26. Syaa B.C., Логачев С.Б. Плоскорезные и минимальные обра-

ботки почвы //Зерновое хозяйство.- 1962.- » 9.- С. 36.

27. Зуза B.C. Эффективность гербицидов на кукурузе //Защита растений.- 1963— * I.-C. 27-28.

28. Зуза B.C., Картачьшев Н.И. В зависимости от способов обработки почвы //Защита растений.- 1983.- № 8.- С. 18-19.

29. Буденный D.B., Зуза B.C. Базагран - результативный после-всходовый гербицид //Зерновое хозяйство.- 1964.- * 4— С. 36.

30. Зуза B.C. К вопросу потерь урока* от сорняков //Зеиледе-ни е.- 1984,- » 9.- С. 48-49.

31. Михайлов А.Н., Зуза В.С, Хованская Г .И. На основе карти-эования //Защита растений.- 1984.- # II— С.

32. Зуза B.C. Пропахлор на посевах кукурузы //Химия в с .х.-1964. » 10— С. 21-22.

33. Зуза B.C. Увеличивать урожайность, снижать себестоимость Дукуруза и сорго— 1985.- » I— С. 17-18.

34. Зуза B.C., Яровой Г.И., Крамаренко В.И. Прогнозирование асоренности полей //Защи-а растений— 1985.- * 2— С. 38-40,

35. Гурьев Б.П., Буденный ЮЛ., Зуза B.C. Применять гербициды кфференцироаако /Дукуруза и сорго— 1985— У 5.- С. 37-38.

36. Зуза B.C. Картирование и прогнозирование засоренности по-;й //Рациональное применение гербицидов с учетом засоренности шей— М.: ЦШО, 1963- С. 149-160.

37. Зуза B.C. О совместном действии гербицидов //Агрехиуия— 66— 9 4— С. 79-85.

38. Зуза B.C. О конкурентных взаимоотношениях культурных и рннх растений //Биологические науки— 1986— * 8.- С. 66-71.

39. Зуза B.C., Буденный Ю.В., Фатьянов В.А. Эффективность раз-шых технологий возделывания кукурузы на зерно //Сб. научных «ой Харьковского СХП— X., 1986— Т. 220— С. 246-154.

40. Зуза B.C. Ефектквнгсть огреких гербгцидгв i Ix поедаання

ie 2,4-Д в поет ¡з ах кукурудзи на зерно //3iсник с.-р. науки.-1S87.- № 1С!.- С. 40-43.

42. Будекшй D.B., Зуза B.C. Эффективность гербицидов в посевах кукурузы на серно //Земледелие.- К.: Урожай, 1967.- Вып. 62.

- С. 37-41.

42. Зуза B.C., Будённый В.В. Гербициды на подсолнечнике в условиях северо-востока Украины //Масличные культуры,- 1987.- Р 6.

- С. 31-32.

- 43. Зуза B.C. Бур'яни в nociBax «льскогосподарсысих культур у Харнтвськгй облает! //УхраТнський ботанхчний журнал.- 1988,,Т. 46, К 2,- С. 40-43.

,44. Хомич Н.Д., Зуза B.C. Селенная продуктивность сортов сои пра внесеши гербицидов //Селекция и семеноводство.- К.: Урожай, Х§39.<- Вып. 66,- С. 72-74.

45. Зуза B.C. Диагностика засоренности посевов //Земледелие.

- IS89.- » 12,- С. 65-67.

46. Зуза B.C. Борьба с корнеотпрысковыми сорняками на подсол-ночнике //Технические культуры.- 1990,- * I.- С. 12-13. .

47. Зуза B.C. Эффективность посдевсходовых гербицидов в посеве* кукурузы на зерно //Сб. научных трудов Харьковского СХИ.-X., IW9.-T. 1/131/.-С. 101-109.

46. Зуаа B.C., Буденный Б.В. Дуал к примзкетра на кукурузе //Зев»: а растений.- IS90.- № 3.- С. 27-28.

49«Гурьев Б.П., Буденный О.В., Зуза B.C. Использование лассо в посевах гухуруэы иа зерно //Вестник с.-х. науки.- 1990.* 2.?* С. 148-150..

: 50, Зуза B.C. Сорные растения и проблема борьбы с ккмк в условиях северо-восточной Украины //Тезисы докд. на респ. конф. "Пути коренного улучшения продовольственного обеспечения в hobi условиях хозяйствования". СекцияII.- К., 1992.- Ч. XI.- С.53-5<

51. Гурьев Б.П., Зуза B.C. Сроки сова, засоренность я урожай //Кукуруза и сорго,- 1991.- № 2,- С. 22-23.

52. Зуза B.C. Ширина междурядий и густота посева //Кукуруза и сорго.- 1991,- № б.- С. 19. -

53. Зуза B.C. Эффективность различных технологий возделывания подсолнечника //Технические культуры.- 1992.- ff I.- С. 7-10.

54. Зуза B.C. Агротехника и засоренность //Защита растений.

- 1992.- Я 3.- С. 12-13.

55. Гур»св Б.П., Зуза B.C. Диференщйнкй п!дх!д до вибору технолог:й вирошування кукурудзи на зерно //Селения i нас!нни-цгво.- К.: Урожай.- 1992.- Вип. 72.- С. 65-7i.

56. Зуза B.C. Засоренность посевов: потенциальная и фактическая //Защита растений,- 1992.- № 12.- С. е-И.

57. Зуза B.C. Способы основной подготовки почвы к засорен- * иость посевов проса корнеотпрыскоцыми сорняками //Вопросы интенсификации земледелия в условиях северной Степи и Лесостепи Украины: Сб. науч. тр. Харьковского гос. аграр. ун-та,- X.» 1992. -С. 7-И.

58. Зуза B.C. Стан забур»яненост! полхв у п*вн!чнэ-сх!дн!й УкраТн! //Вт сник аграрноТ науки.- 1994.- J.V 5.- С. 40-48.

59. Зуза B.C. Уровень засоренности и картирование полей //Земледелие,- 1994.- * 5,- С. 9-И.

60. Зуза B.C. Количественные подходы х оценке конкурентных взоииоотноиений культурных и сорных растений //Защита растений.

- 1994.- * 10.- С. 29-30.

Zuxa V.S.Scientific bases for weed control in field crop's sowing.in the conditions of the North-Eastern Ukraine. Thesis for a Doctor's Degree on t"he speciality 06.01.01. -General Agriculture, State Agricultural University, Dnepropetrovsk, 1995.

There have been defended 60 scientific works reflecting the results of 20-year studies on characteristics of field weedage in the conditions of this zone, elaboration of agrochemical techniques for weed control in the fields of maize sown for grain,, sunflower, sugar beet, millet and other crops, special study of weedage of fields and weed control soil protective agriculture. There has been suggested number o£ quantitative methods as applied to herbology. It has been established that among the factors determining the characteristics of competitive relationships between cultivated plants and weed the most important one is the dynamics of increasing in their biomaas during the vegetation period.

Yield losses due to weeds are approximately equal to their averaged specific weight .during the vegetation period in the total bic iasa of agrophytocoenosis. There have been shown economical and bloenergetical estimation of the taajor elaborations and the results'of-their industrial examination.

Key Words ;

Weeds, herbicides, competition, maize for grain, sunflower, technology.

Зуза B.C. Научные основы борьбы с сорнякам! посевов полевых культур в условиях северо-восточной Украины.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледляие, Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 1995.

Защищается 60 научных работ, где отражены двадцатилетние »сследования по характеру засоренности полей в условия* зоны, разработке агротехнических и химических приемов уничтожения горняков в посевах кукурузы на зерно, подсолнечника, сахарной теклы, проса и других культур, изучению особенностей.засорен-юсти посевов и борьбы с сорными растениями в условиях почвэ-апитного земледелия. Предложено ряд количественных методов рименительно к гербологии. Установлено, что среди факторов, оторые определяют характер конкурентных взаимоотисЕений мееду ультурнтя растения*« и сорнякам« наиболлее важной является инамика нарастания их биомассы на протяжении вегетации. Поте-и урожая от сорняков приблизительно равны усредненному за вре-я вегетации удельному весу их з общей биомассе агрофггоценоэа. ана экономическая и биоэнергетическая оценка основных разра-эток, приведены результаты их производственной проверки.

Кяшовх слова:

гр'яни, rep6fциди, конкуренцгя, кукурудза на зерно, соняеник, (ХНОЛОГХЯ.

Вхдповхдальний за випуск доктор стльськогосподарських наук Красиловець О.Г.

Пгдшсано до друку 24.01.96. 1бсяг 2,0 д.а. Эамовлення 5. Тирзя 120 екз.

Ротапринт 1нституту рослинництва iM. З.Я. Гр'ева ¡10060, Хармв, Московський просп., 142