Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Насекомые-эктопаразиты в животноводческих агробиоценозах Украины и разработка интегрированных методов борьбы с ними

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Насекомые-эктопаразиты в животноводческих агробиоценозах Украины и разработка интегрированных методов борьбы с ними"

УКРАШСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО* 1 KJIIHI4HOÏ ВЕТЕРИНАРНОТ МЕДИЦИНИ УААН

КОМАХИ-ЕКТОПАРАЗИТИ У ТВАРИННИЦЬКИХ АГР0Б10ЦЕН03АХ

У К Р A ï H И ТА Р03Р0БКА 1НТЕГР0ВАНИХ МЕТ0Д1В БОРОТЬБИ 3 НИМИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття паукового ступеня доктора ветеринарннх

наук

РГ6 од

О - -

УДК 619 : 576.895.7

03.00.18 — паразитолог!«, гельмштолопя

Харкш—1997

Днсерташею е рукоппс-

Робота накопана в 1нститут! експернменталыю! I клппчпо! встерипарш медиц«пи Укра!нсько! акаде.мп аграрпнх наук.

Науковш"] консультант: доктор г.етерпнарпнх наук, старшин пауковни сип робтшк. Шеховцов Шталш Степанович, 1Ш\В. У АЛИ, завиуючнй шдлиом паразитологи-

Офи1п"ип оаоиентц;

доктор ве гернпарних нам;, професор Ященко Микола Федорович, (нетиг; ветсрипарно! медицини УААН, завиуючпй лаборатор1ею ппыш та саи1тарм;

доктор ветерннарних наук, професор Артеменко Юрш Григорович, Б;лоце| ктський державшт аграрплп уш'вергитет, завшуючий кафедрою паразнто.к Г11 та фармаколог;!;

доктор б:олопчиих наук, профсеор. члси-корссгшндент Академи прпрод( знавства Росшсъко! федерацц Мнкитюк Володи,мир Васильович, Белгородськ державна Ыльгоепакадемш, завщуючин кафедрою паразитолог;!, ешзоотолог та пстсанексперпкш-

Проввдна установа:

Льв1всыса акадешя ветеринарнсл ыедыцшш шеш С.З. Гжицького, м. Львн

Миистерства агропроынслового комплексу Украши.

Захист дпеертаци впбудеться « И » & 2 199 В р. о __

годшп на засщанш Спещал1зовано\' вчено! Ради Д 02.32.01

при 1нстптут1' експериментально! 1 клппчно! ветеринарией меди

цини УААН: 310023, Харюв-23, вул. Пуижшська, 83, •

3 дисертащеге можна ознайомитися у б1бл1отец1 1нститут експериментальпо1 [ клинчио!' ветерппарпо! медицин» (м. Хар .К1В-23, вул. Пушкшська, 83).

Автореферат решелашш « 5 »__^

Вчении секретар СпецмлЬовано! пчеиоТ Ради,

доктор ветеринарннх наук ^ г ^аржевськнн

ЗЛГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ВСТУП

Серед ¡нвазп"ших хвороб тварпн noMime мгсце займають ек-■опаразитози, збудннками яких е комахп, що належать до p¡3-[их родин класу Insecta. LU комахи-ектопаразити завдають по-íítho'í ekohomí4no'i шкоди тваринннцтву Украпш, що призводить ;о зиачно! птрати m'hchoï та молочноТ продукцй', попршешпо koctí хутра й шшряно\" сировини, а також зниженню репродук,-hbhoï здатносп' тварин.

Так, гид час нападу мух па велику рогату худобу молочна фодуктивш'сть ïï протягом м1сяця зиижуеться: В1'д мало! ко-ов'ячо'1 жигалки на 1,4%, вЦ юмнатно] мухи — на 3,3%, та в'1Д cÏHHboï жигалки — 9,3% (Freeborn et al, 1925). За даними МСГ :ША втрати продукцй' вщ комах-ектопаразнив тьтьки у одному iraTi протягом року склали: в!д мало! коров'ячоТ жигалки — 79 млн., В1д M. autumnalis— 68 млн. долар1'в (Steeîman, 1976); нтрати на боротьбу з ними—6,5 млн. долар1в (Nalan, Shappard, 992); загальиа економ1чна шкода на pin В1д ектолаоазггпв спч-ей складае у США 100 млн. долар^в (Williams, 1986). Напа:; ктопаразит1'в на тварин (Поляков та in., 1990) знижуе ïx молочну :родуктившсть на 15—30 %, npiipicT маси тша молод! — а 20 i 61'льше bucotkíb.

Вдама головна роль комах-ектопаразит1в у розповсюдженн! яду небезпечинх шфекцшних (Бойков, 1952; Дербенева-Ухова, 352; Осташев, 1956; Веселкш, 1965; Шура-Бура, Гайдуков. 1974; [awkins et al., 1973; Geaíer, 1975; Riamhold et al., 1979; Luya et L, 1979) i швазшних захворювань людей та тварин (Клесов, )52; 1вашкш, Слободянюк та ш., 1971).

Тому одтею з важлнвих проблем ветеринарно!' медицина та жрема ветеринарпо'1 паразитологи, е захист сшьськогосподарсь-'íx i свшських тварин в1д комах-ектопаразит1в.

Актуальшсть теми. Сучаст умови утримання тварин негатив-э впливають на гальюсть лриродних бюценоз1В, що веде до зву-:ення складу живих opranÍ3MÍB в щойно утворених тваринниць* IX агробюценозах, де формуеться биьш ïm иритаманна енто-офауна. В першу чергу ш бютопн заселяють комахи-ектопара-ith, що е суттевою частиною паразитоценозу, в якому эчинають конкурувати за середовшце та Ужу. Особливо це ха-зктерно для зоофьтьних мух. Знания особливостей формуван^я розвитку ентомопаразитоценозу дозволить проводит ефектив f боротьбу з комахами-шшдниками, особливо з tiimii, як1 е стш-ímii до шсектищшв, 3ano6iraTir утвореншо резистентност!, змен-ити шлью'сть протипаразитних обробок 'та знизити концеитра-ю токсиканта..

У зв'язку з тии, що за останн] роки в целому зросло безси-емне х{м)'чне иавантаження на тваринницький агробюценоз,

негативш наслшш якого проявнлися в забрудненш оточуючог середовища, знаходжетИ залишково! юлькосп у продуктах хар чування, здатноа! 1х потрапляти у троф!чн1 ланцюги, виникнен Hi резистентности загибел! ентомофапв — все це привело вчени та практишв до пеобхщност! розробкп1 штегрованих метод1в бс ротьби з ектопаразитаык.

Ui методи мають бюценотичний характер, тобто при виршен Hi питань захисту сшьськогосподарськпх та св1йських тварин Bi, комах-ектопаразитш фах!вцям треба мати справу не тшьки з ок ремими видами паразитов, а й з комплексом взаемопов'язани; opraHi3MiB. Вони поеднують у co6i позитиви! сторони xiMi4Hor i .найменш складш та трудом1Стщ заходи бюлопчиих методп тому з ycnixoM використовуються у практичних умовах (Jloycoi: 1966; Чаннг, 1966; Бартлет, 1968; ¡Рукав1шн1ков, 1973; Axtel 1970; Apple, Smith, 1976; Tweedy, 1976).

Для розробки конкретних заход!в штегровано! боротьби з кс махами-ектопаразитами у тваринницьких господарствах Украш виникла необхщшсть вивчення оеобливостей i'x бюлоги та екс лоп! в умовах тваринницького агробюценозу, ступени чутливост природних популящй ектопаразит1в до найбшыи перспективни шсектицзиив, а також виявлення видового складу ентомофапв визначення !х рол! у зниженш чисельнот шкдаика. Практичн важливим е питания про конструювання таких перспективни препаративних форм, як принади, концентрати емульсш та аерс золъш балони, а також вивчення синтетнчних аналопв специфр них ф!зшлопчно активних речовин, зокрема статевих феромони як1 можуть бути використан} для шдвшцення ефективност1 захс Д1в боротьби.

Разом з цим актуальтсть теми визначае иеобхшисть створе! ня щ'лор1'чних штегрованих систем захисту сшьськогосподарськи тварин в1д комах-ектопаразит!в, як1 включають у себе еколопчн бюлопчш та xiMi4ni методи зниженпя ix чисельност!.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темам! Робота виконувалась в{дпощдно з п'ятир1чними державними пр< грамами, планами та темами лаборатора арахноентомологп bIj Д1лу паразитологи IEKBM УААН протягом з 1974 по 1996 | (0.51.427, 0.51.425 держреестращя 71024736, УДК 619 :616.57* 895.7, 04.0.51.09 держреестращя 76072987, УДК 619:576.896.' 06.05,06.06.0.51.09, держреестращя 01.83.0034.982, 01.83.0034.98 УДК 619:576.896.7; 05.09.02.0СХ.65 держреестращя 01.87.009362 УДК 619 : 576.896.7).

Мета i задача дослщження. Мета нашо! роботи — визначт в агробюценозах Украши основний видовий склад шшдливих д;: с{льськогосподарських та свШських тварин комах-паразит1в, вн: чити еколопю та особливосщ взаемовщносин ix з обл!гатний хазяшами; на шдстав! результапв дослижень розробити наук во обгрунтоваШ системи захисту велико! та др1бно! рогато! х доби, свиней та коней в1д ектопаразитш; показати д^еву ефе

тившсть цих заход1в при оздоровлен^ тйарийниЦькнх комплексуй 1 господарств.

Заради досягнення Н'1еу мети передбачнли вир1шити таш зав-дання:

1. В умовах тварннницьких агробшценоз1в визначити основний видовий склад комах-ектопаразипв .Шсостепово! та СтеповоГ зон Украши.

2. Вивчити екологш та особливосТ1 биолог!! масових ВИД1В комах-ектопаразипв за даних умов.

3. Вивчити етзоотолопю та фактори, що сприяють вольфар-тюзу та люцшпозу.

4. Визначити видовий «клад ентомофапв 1 вивчити Тх б1Сло-пю та екологш.

5. Розробити концепцш формування ентомопаразитоценозу в умовах тварннницьких агробюценоз1в Украши.

6. Вивчити чутливють природиих популящй комах-ектопара-зит^в до р1зннх груп ¡нсектицид1В.

7. Вивчити аттрактаипп та афродизиативн! властивост1 ватчиз-няних спнгетичних акалопв статевого феромону к!мнатноГ мухи.

8. Сконструювати, випробувати та впроваднти р1зЩ високо-ефективн1 еколопчно безпечн! препаративЩ форми на основ! се-лективних шсектицщцв для боротьби з ектопаразитами.

9. Розробити штегрований метод боротьби з комахами-ектопа-разитами.

10. Створитн та випробувати в умовах виробництва високо-ефективт щлор1чш штегроващ системи захисту альськогосподар-ських тварии В1д комах-паразтчв.

Наукова новизна одержаних результате. Робота являе собою перше в УкраТш доапдження з вивчення б!олог11 та екологц ко* мах-ектопаразит1в у тварннницьких агробюценозах I розробки штегрованих заход1в боротьби з ними.

В результат! багаторшних доыиджень (1974—1996 рр.) одержан! нов1 дан1 про видовий склад, установлен! масов1 видн та вивчен1 особливост1 екологи комах-ектопаразит.

Вперше створена концепщя формування ентомопаразитоценозу в умовах тваринницького агробюценозу Украши.

Вивчено видовий склад та установлен! потенщальш безпосеред-ш ентомофаги з родини стафшшд I перетинчастокрилих парази-Т1В — бюлопчннх регулятор1в чисельноеп комах-ектопаразит1в у тварннницьких агробюценозах ЛюостеповоТ та СтеповоТ зон Украши.

Всесторонньо вивчеш аттрактантн! та афродизиативн1 власти-вост1 В1тчизняних синтетичних аналопв статевого феромону юм-натноТ мухи.

Вивчений ешзоотичний процес перебну вольфартюзу у вгз-чарських господарствах Украши.

Установлений факт включения Ь. эегц^а в ектопаразитоце-

йоз тваринницьких агробюценоз1в .Шсостепово! 1 Степивси зон Украши.

Встановлено чутлив1сть природних популящй зооф1льних мух тваринницьких агробюценсшв Украши до шсектицщцв, яю про-ти них використовуються. У результат дослщжень на основ! пер-спективних селективних шсектишшв сконструйоващ еколопчно безпечщ препаративщ форми для боротьби з масовими видами комах-паразит1в (шсектицидщ приманки, емульгукт концентрат», дусти, аерозольш форми).

Вперше в УкрапЦ розроблеШ та впроваджеш у практику щ-лор1чн] штегрован! системы захисту велико! рогато! худоби, свиней, овець та коней вщ комах-паразшчв.

Практичне значения ожержаних результате. В результат! про-ведених досл1джень були одержан! дащ про структуру та умови формування ентомопаразитоценозу в тваринницьких агробюцено-зах. Установлен! фактори, що впливають на цей процес, розроб-лена оригшальна еколопчна класиф1кац1я комах-паразит1в, що заснована на троф1чних зв'язках ] мкщ знаходження (зосеред-ження) на тШ тварини-хазяша.

Вивчено видовий склад, еколопя та бюлопя масових видш комах-ектопаразит1в альськогосподарських 1 свшських тварин Украши. Одержаш нов1 даш з бюлогп, екологп та етологц ко-мах-ектопаразит1в, а також розроблена концепщя формування ентомопаразитоценозу в умовах тваринницьких агробюценоз|в, що складае наукову основу штегрованого методу боротьби.

Вивчена чутливють природних популящй комах-ектопаразипв до ¡нсектицщцв. Вазуючись на цих даних, ми сконструювали ви-сокоефективш еколопчно безпечщ препарати (КПДМ-1, К.ПДМ-2, Тюцид, Ектоцид та ¡н.), розробили технолопю виготовлення та налагодили !х виробництво.

Вивчещ аттрактантвд та афродизиативш властивост! синте-тичних аналопв статевого феромону имнатнох мухи, що дозволило установит« внутршньопопуляцшну комушкацпо м1ж особаМи та виршити деяш ипш питания етолога, а також запрова-дити найб1льш перспективний аналог ЦИС-9 трикозен у склад ¡нсектицидно! принади для штегровано! боротьби.

Розроблеш еколопчно безпечн! щлор!чн! штегроващ системи захисту Ыльськогосподарських тварин, основними елементами яких е препаративщ форми на основ! селективних шсективдшв, при-родн! регулятори чисельност! — ентомофаги з перетинчастокрилих ! паразипв, а також еколопчщ заходи зниження чисельност! ко-мах-ектопаразшчв.

Системи, що запропонован1, дозволяють значно знижувати чи--сельщсть комах-ектопаразит1в I запоб1гати 1х спалаху.

1. За результатами проведених наукових дослЦжень та широкого виробничого випробування пропонуеться для впровадження у практику:

— МетодичШ рекомендацц «Ветеринарно-санитарное и техно'

логическое обеспечение профилактики и ликвидации заболеваний в промышленном животноводстве», ЯК1 були розглянуп та за-тверджеш координащйно-методичною комюею П1вденного вщдЬ лення ВАСГН1Л, протокол № 3 вщ 21 листопада 1984 р. та методичною ком1с1ею УНД1ЕВ, протокол № 1 вщ 16 ачня 1985 р.);

— «Интегрированный метод борьбы с мухами в животноводческих спецхозах, комплексах и на фермах» (Ки1в, 1985), шфор-мащйний листок;

— «Новая приманка для борьбы с мухами в животноводческих помещениях» № 266 1(6803), службове шформацшне повщом-пення ВННТЕ1 агропром, 1990 р.;

— «Инструкция по борьбе с тканепыми и накожными миаза-ми овец», розглянута та затверджена Методком1а'ею 1ЕКВМ УААН, протокол № 4 вщ 30 травня 1995 р.;

2. Розроблена й затверджена така норматнвно-техшчна доку-ментащя на протиектопаразитарш препарати:

— Настанова по застосуванню препарату «Тюцид» для боро-ъби з саркоптозом (коростою) свиней № 15-15/26, вщ б серпня 993 р.

— ТУУ 00497081 014-93 Тюцид, вщ 6 серпня 1993 р. (1993— 998).

— Настанова по застосуванню концентрованоГ дельтаметрнно-¡01 феромонноУ припади КПДМ-2 для зшицення шмнатно! му-;и в примвденнях та лггшх таборах тваринницьких, фермерських ¡ндивщуальних господарств 15-15/28, вщ 6 серпня 1993 р.

— ТУУ 00497081-016-93 Концентрована дельтаметринова феро-юнна приманка КПДМ-2 вщ 6 серпня 1993 р. (1993—1998).

— Настанова по застосуванню концентрованоГ дельтаметрино-Ю1 принади КПДМ-1 для знищення к^мнатно! мухи в приипщеннях а лтнх таборах тваринницьких, фермерських 1 пщивщуальних осподарств 15-Л5/27, вщ 6 серпня 1993 р.

— ТУУ 00497081-015-93 Концентрована дельтаметринова при-ада КПДМ-1 вщ 6 серпня 1993 р. (1993—1998).

— Тимчасова шструкщя та технолопчний регламент з внго-овлення концентратчв~*принад КПДМ-1, КПДМ-2, розроблена та зтверджена Вченою Радою 1ЕКВМ 21 березня 1991 р.;

3. Науков1 розробки,. впроваджеН1 у:

1) НПС «Орюн»; 2) виробничому кооператив! «Круг»; 3) Хар-¡вському обласному товариств! захисту тварин; 4) зм1шаному алому п!дприемств1 «Прима-вет»; 5) 1нститут1 ешзоотологп ААН; 6) репоиальшй служб1 держветконтролю на митнищ та )анспорт1.

4. Розроблен! технологи' впроваджеШ у внробннцтво протиек-шаразитарних препаратов:

1) науково-виробничою фермою «Варп»; 2) виробничо-комерцш-)ю ф1рмою «Макс»; 3) пщприемством «Стигма».

5. Ц1лор1чН1* Штегроват' системи захисту с.*г. тварин впровад-

G

жен!: у 8 господарствах Петровського району К^ровоградсько! об ласи; у 5 господарствах Чуивського району Полтавсько! обла cti; КСГ1 iM. Воровського Полтавського району Полтавсько! обла cTi; КСП Лешна Великобагачанського району Полтавсько! обла cti; КСП «Маяк» Новосанжарського району Полтавсько! облает

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта по лягае у самостшному виконанн! всього об'ему методично! експе риментально! роботи, за винятком: видового визначення коиа: с!мейства стафшшд, карапузишв, пластинчатовусих жуюв та пе ретинчастокрилих паразшчв (сшльно з кандидатами бюлопчни. наук ДНщенком О. О., Петренком О. О. та доктором бюлопчни. наук Зеровою М. Д.); досладження токсично! ди ¡нсектицид1в н: оргашзм ссавщв (сшльно з членом-кореснондентом УААН Мал1 н1ним О. О. та доктором ветеринарних наук Шуляком В. Д.) конструювання шеектицидннх принад (сшльно з кандидатами ве теринарних наук Коржом К. П. та Тараннком К- Т., а також кап дидатом бшлопчних наук Моденком О. О.).

Апробащя результатов дкеертацп. OchobhI положения дисерта цп були повщомлеш та обговорен! на:

— заседаниях та звшшх сес1ях Вчено! Ради IEKBM (УНД1ЕВ

(1974—1995 pp.) з розглядання матер1ал1в р1чних звшв;

— зааданнях Украшського вщдьлення Всесоюзного ентомолопч

ного товариства (1976—'1992 pp.);

— засшанш Харшвського ентомолопчного товариства (1992 —

1996 pp.);

— 1-му Всесоюзному з'!зд! паразитоценолопв (м. Полтав;

1978 р.);

— 3-му Всесоюзному симпоз1ум1 з хеморецепцп комах (м. В1ль

нюс, 1979 р.) ;

— IX конференцц Укра!нського товариства паразитолопв {м

Льв1в, 1980 р.);

— II з'!зд1 Украшського ентомолотчного товариства (м. Кшв

1980 р.);

— IX з'!зд1 Всесоюзного ентомолопчного товариства (м. КиГв

1984 р.);

— 9 ЛИжнародному колокв1ум! з проблем грунтово! зоолог!! (м

Москва, 1985 р.);

— Республжанськш конференц!! з ветеринарних проблем аромис

лового тваринництва (м. Б1ла Церква, 1985 р.);

— 7-й науковш конференщ! УРНОП (м. Одеса, 1986 р.);

— 1-й Всесоюзнш нарад! з проблем зоокультури (м. Москва

1986 р.);

— III з'!зд! Украшського ентомолопчного товариства (м. KaHiE

1987 р.);

— 13 WAAP Conference (Berlin, 1989);

— 1-му з'!зд! ентомолопв Украши (м. XapKiB, 1992 р.);

— М1Жнародному cHMno3iyMi з ентомолопчних дослщжень у за

псимдниках Степово! зони (Запов «Каменная могила», 1993 р.);

- М1жнародному симпоз1ум1 з комуткашй комах { розробки су-

часних метод1в захисту рослин (м. Харк1в, 1994 р.);

- Млжнароднш пауковой конференцЦ' з загально! ешзоотологп,

¡мунологп, екологп та методолопчних проблем (м. Харюв, 1995 р.).

ПублшацЦ'. За темою дисертацЦ було опублтовано 50 праць,

тому числ1 самостшних—8 статей, у сшвавторств1—25, мето-нчних рекомендаций — 2.

Прнйнято та зареестровано 3 нэукових п'ятир1чних звгги:

1976— 1980 рр. № 73054359, 1986 — 1990 по. № 01.87.0093632; й 01.87.0093633, 1991 — 1995 рр. № А 01009819 Р.

Результати дослдокень опубл1Кован1 у журнал! «Ветеринария» Москва), тематичних зб1рниках «Вртрпинар1'я» (Кшв), пряцях ■сесоюзного (ВЭО), УкпаТнського (УЕТ) та Харшвського енто-:олопчних товарнств (ХЕТ), Материалах мгжтоодннх, союзних, еспублжанських з'!зд1в, конференщй та симноз1ум1в, а також у аукових працях 1ЕКВМ.

Структура та об'ем дисертаци, Основний текст робота, ип вя-ладений на 360 сторшках. оклаяаеться з вступал 5 глав, виснов-¡в та практичних пропозищй. Робота мостить 114 таблипь та 20 исуншв. У списку лггератури 291 праця роайського морото та 36 шоземшши. Основний текст мае додаток, до якого увп^тпли: ;структивн{ листи вищестоячих установ, акти внробничих ¡спи-в, настановн та ТУУ, що розроблеш автором, ¡нил документ

На шдстав! анализу результатов лаборатооних та виробничих эсл^джень до захисту виносяться так1 положения:

— класифжашя та перелж масових вид!в комах-ектонаразч-в альськогосподарських 1 свШських тварин УкраУни;

— особливоеп еколоп! та бюлогп масових вид1в комах-екто-аразит!з;

— особливост! екологп та б!олог11 ентомофапв семейства ста-1л1н1 д та перетинчастокрилпх паразит1в;

— концепщя формування ентомопаразитоценозу в тварипшщь-IX агробюценозах;

— розробка, технолоп'я внробництва та випсбн'пт? пппоп.тт>ко'?-ч поотиектопарэзнтарних препарате 1ПМ, 1ФПМ, КПДМ-1, ПДМ-2, Тюцид, Ектоцид;

— штегрований метод боротьби з комахами-екто^аразгглмн;

— щлор1чш 'штегроваш спстеми захисту велико! рогато! ху-)би, свиней, овець та коней в1д комах-ектопаразит1в.

ВЛАСН1 ДОСЛЩЖЕННЯ

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ

Материалом для Ц!е! роботи були екологопаразитолопчн! та

ентомолопчш досшдження, проведен! з 1974 до 1996 рр. у 47 тва-ринницьких господарствах двох кл1матичних зон УкраТни (Jlico-степовод та СтеповоТ). Стацюнарш спостереження комах-ектопа-разнт1В проводили у базових господарствах ХаршвськоТ, Полтав-ськоТ та Юровоградсько! областей. Виробшн-п дослЦи щодо ви-значення ефективиосп препарат1в виконували у КУ/вськш, Bíh-ницькш, 4epHÍrÍBCbKiñ, Сумськш, Херсонсыий, Черкаськш, Píb-ненськш, 3aKapnaTc.bKiñ, Дшпропетровськш, Донецькш, 3anopi3b-KÍfi, Луганськш областях УкраТни та автономнШ республшд Крим.

, 36ip комах-паразитш проводили шляхом вщлову на тваринах, в примоденнях за допомогою ексгаустера й проб1рки, стандарт-ним ентомолопчннм сачком у noBÍTpi, на тваринах, а також на св!тло-пастку типу Пенсильвашя. Обл1к комах проводили за методом вилову та повторного вилову, а також за мушиним шдек-сом (Дажо, 1975; Кейдинг, 1975).

Збирання яець личинок i лялечок комах-ектопаразит1в та ентомофапв проводили у míchhx масових виплод^в паразитов (скупчення гною, фекальш «коржики», залишки корм1в i т. ¡н.) ручним способом та методом термоеклекци (Фасулати К- К., 1964; Агринський Н. (У., 1962; ПалШ В. Т., 1970; Корж К- П., 1980).

ГНсля збирання комах ¡дентиф!кували за допомогою мжроско-пу МБС-9 та визначниюв Яцентковського 6: В. \(1917); Киршен-блата Я. О. (1965); Якобсона Г. А. (1931), Зимина Л. С. (1970) Грунта К- Я. (1970); Родендорфа Б. Б. (1970); Благовдаенсько-го Д. I. (1940, 1959, 1960 1954 «а» «б»), Тихом.ировоГ А. Л (1973).

В умовах лабораторного шсектарш проводили розведення комах, а також лабораторне культивування 8 вид1в шмнатно! мухи, ociHHbo'í жигалки, блискучоТ гнойовищ, cipo'í яйцеродноГ мухи oipoí живородящоТ мухи, М. vitripennis, вольфартовоТ мухи та люиили. Лабораторне культивування ентомофапв Philonthus spi-nipes та Spalangia nigroaenea проводили за методикою, розроб-леною нами.

За перюд роботи з!брано ти вивчено 8256 екземпляр!в комах паразитов i 7850 екземпляр!в íx ентомофапв.

Бюлопю та екологпо комах-ектопаразтчв вивчали в умова: шсектарш, а також у пгшродних умовах тваринницьких агробю ценозов Лкостепово! та СтеповоТ зон Укра'/ни.

Виробнич! випробування ектопаразитарних препарап'в прово дили в умовах господарств у примвденнях для утримування ве ликоТ рогато! худоби, свиней, овець, коней, птищ, крол1в, а та кож у собачих розплЦниках. Культивування зооф1льних мух i умовах шсектарпо здшснювали за осшгшальними методиками, ¡ також за допомогою методик (Скуф (1964), Лоу (1964), Стлбер га (1964), Севики (1964), Amoaói (1964); Кейдинг Аревад (1964) Микитюк (1972), Котляр (1974)).

Резистентш'сть комах-ектопаразтшв до шсектитадв вивчал1 В1ДП0В1ДН0 до методики. експерт!в 003 (1972).

Для конструювання препаративних форм протиектопаразитар-них препарат1в використовувалп ¡нсектнциди, що виробляготь ф!р-ми Руссель-Уклаф, Ай-Ci-Añ, ФМС ЛТД та ДенкачнтернейШ10-нал.

Виробиич! випробування шсектициднлх принад (1ПМ, 1ФПМ; КПДМ-1; КПДМ-2) та концептрованих емульсц°г (Ектоцид i Tio-цид) проводили у твариншщьких господарствах УкраТни та Бел-городсько-1 облает^ зпдно з рпненням Головного ветеринарного управлшня СРСР i УкраТни.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ

ВИЗНАЧЕННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ КОМАХ-ЕКТОПАРАЗИТ1В У ТВАРИННИЦЬКИХ АГРОБЮЦЕНОЗАХ УКРАГНИ

У результат вивчення фауни комах-ектопаразил'в сиьсько-господарських та св1йських тварин ми виявили так! види, що мають велике значения для тварин Лкостепово! та СтеповоТ зон УкраТни.

Для велико! рогатоТ худоби: Musca domestica L., М. antnrnna-lis DeGeer.. M. larvípara Porth., M. vitripennis Me;., M. osiris Wd., M. tempestiva Fall., Fannia scalaris F., F. canicularis. L., Stomo-xys caleitrans L., Lyperosia irritans L., L. titilans. b2.,Haematobia stimularis Meig.. H. atripalpis Bezzi., Muscina stabnlans Fll., M. assimilis Fll., Hydrotea dentipes Wd., Morellia^hortonim FII., M. simplex Lw., W. magnifica Schin., Haematopoé» plnvialis L., Ta-banus bovinns Lw., T. autnrmialis L., T. bromius L., Chrysops re-lictus.MLjJr., Gil. ítalicxis Mg., Ch. caecutiens» bif.,Aty!oUis rusficus Mg., A. flavoguttatus Szil., H. conformis Frev.,. H.5chin°r¡ Lvn.,, H. bimaculata Me?., H. euristernus N., Linognathus vituli L., So-, lenop'ies capilatus End.

Для свиней: M. domestica L., M. assimi'is Fll., Stcmoxvs ral-eitrans L., Fannia scalans F.. F. canicularis L.,W. magnifica -Schin., Haematopinus suis L., Pulex irritaos L.

Для овець: M. domestica L.. W. magnifica Schin., LucMa seri-cata Mg., L. caesar L., Protophonmia terraenovae P.-D., Ca'lipho-ra vicinaÜrb., Bovicola ovis Schr., Linognathus ovilli Neüm.", L. pe-dalis Osb. .. -Для коней: M. domestica L., F. canicularis L.,. F. scalaris- F„. H. asini L., St. caleitrans L., Hyppobosca eqviina L., Bovicola. equi L. -Для собак: Trichodectes canis Deq., Lino°nathus setosus ..Olt., Ctenocenhalides canis Curt., 'C. felis Bonch., Hyppobosca longipen-nis F., Pulex irritans L. .....

Для kíuiok: Felicola subrostratus N., Ctenocephalides felis Bon., C. canis Curt., P. irritans L. •

Для крол1в; M. domestica L., F. scalaris F., F. canicularis L.,

H. ventriccosus D., Р. irritans L., Cimex lecturalius L., Spinopsil-lus cuniculi P.

РОЗРОБКА КЛАСИФ1КАЦП КОМАХ-ПАРАЗИТ1В

Комахи-паразити мають паразитарш зв'язки з тваринами-ха-зяГнамн у вигляд1 циклов, тобто як фазов1 паразита. Блохи та осшня жигалка паразитують на твариш у фаз1 1маго, вольфар-това муха i люцюпя — у фаз! личинки. Bei вони на деякий час залишають opran¡3M хазяша. Проте весь подальший розвиток В1Д-буваеться у зовшшньому середовшщ тваринницького агробшде-нозу теля того, як вони накопичили запаси енергп внасльцок паразитування. Кр1м того, неоднакова температура р1зних д1лянок шюри, а також p¡3Ha i"i товщина сприяють розпод^ленню вид1в комах-паразит!в за мкцем проживания (стащям) на тш твари-ни-хазя!на. Нами запропонована власна класифшавдя комах-па-разшчв, що враховуе особливос^ екологи:

I. Тимчасов1 комахи-ектопаразити з короткочасним харчуван-ням (зооф1льш мухи, погань, клопи i т. ¡н.).

II. TnM4acoBi комахи-паразити з тривалим харчуванням:

1. 1магшальш ектопаразити (блохи inepcTi, мала коров'яча жигалка та тн.).

2. Яичников! тканинш паразита:

а) обл!гатш, тканинш личинков1 ендопаразити (вольфартова муха, шдшюрний obi'ä);

б) факультативна нашшрщ личинков1 ектопаразити (люци-л5я);

в) випадков! личинков! паразита (имнатна муха, мала kím-натна муха та íh.).

3. JIii4Hhkobí порожнинш ендопаразити (шлунков!, носоглоткой! оводи, овечий ов1д).

III. Постшш комахи-паразити:

1. Ектопаразити з загальними типовими зв'язкамн (войной1, овечий, волосоТди).

2. Ектопаразити з локальними типовими зв'язками (вош!, г;ухоперо!ди).

ВИВЧЕННЯ ОСОВЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ЕНТОМОПАРАЗИТОЦЕНОЗУ В УМОВАХ ЛАБОРАТОР1Г

У лабораториях досл!дах з метою вивчення бшлогн та екологП зооф!льних мух були з'ясоваш íx конкурента! можливосп та здат-nicTb формувати ентомопаразитоценоз.

Встановлено, що cipa яйцеродна коровниця в умовах BHyrpim-ньовидово! конкуренщ! за середовище та харчування личинок (0,5 г на одну личинку) показала високе виживання личинок (80%), обертання в лялечку (76%) та вшпт ¡маго (36%). 'В тон же час в умовах М1жвидово! конкуренщ! з диким видом блискучо! гнойовищ вижило 96% личинок, обернулось на лялечку — 84 %, вилет^о 64%' iMaro. Це евщчить про те, що паразитичний вид мае

бкчьш досконалий мехащзм адаптацш до жорстокнх конкурентниХ умоп. Необхщно також вщзначити, що в умовах внутршньовидово! конкуренцй у cipoí яйцеродно! коровнищ серед ¡маго, що вилетш!, самщв б1льше на 34°/о. Це, очевидно, зв'язано з тим, що за умов внутр1шньовндово1 конкуренцп вид намагаеться для свого збер1ган-ня породитн бьльше самц1в як основного джерела Mirpauii популяцп, щоб впйти з екстремальних умов. Блискуча гнойовиця як дикий вид, icT0pii4H0 прнстосований до свое! еколопчно! iriini, не мае цього мехашзму. В умовах, коли шлькють !ж{ складала I г на 1 личинку, блискуча гнойовиця зб1льшнла виживання та обертання в лялечку, але biuÍt íf iMaro рув у 1,7 рази менше, шж в умовах внутршньовидово! конкуренцй'.

Звертае на себе увагу, що приппчування блискучо! cipoí коровнищ зв'язапе з щкавим феноменом — ц личинки утворюють скуп-чення, па вщмшу в1д личинок гнойовищ, hkí знаходяться на всш плоци середовища.

У тривалому лабораторному дослщ з моделювання формування ентомопаразитоценозу з 3-х biuíb мух — юмнатно!, cipoí та яйцеродно!. коровнищ та блискучо! гнойовищ було встановлено, що KÍMHaTHa муха на протяз1 всього досл!ду (8 мшящв) збер1гала чисельшсть популяци, незважаючи на незначш поливания (табл. 1). Cipa яйцеродна коровниця постншо знижувала свою чисель-Hicrb i до кшця досл!ду загинула. У блискучо! гнойовищ темпи зииження чисельносп проявились швидше i вона загинула через 4 мкящ.

Треба вданачитн щкавий мехашзм пристосування р1зних вид1в мух до умов конкуренцй'. Так, лялечки cipo! яйцеродно! kopobhuiií здрШшли, маса !х знизилась у 1,8 рази. Юльшсть личинок старшого В1ку також зменшилась, приблизно у 2 рази. Maca лялечок шмиатно! мухи зменшилась у 2,1 рази, але в той же час ильш'сть личинок старшого niку i лялечок дещо зросла.

У блискучо! гнойовищ значного зниження маси лялечок не в1д-м5чали, але гостро скоротилась !х киьшсть (у 5 раз1в).

Таблиця 1.

Середньош'сячна чисельн!сть мух у конкурент« умовах

Míchuí

Вид мух X XI XII I II III IV V

KiMHaTHa 200 ,213 180 220 286 Í233 266 200

Cipa яйцеродна 200 152 142 169 160 100 80 40+

коровниця

Блискуча гнойовиця 200 197 74 87

Всього: 600 562 396 476 446 333 346 240 Иртаптка: -i--до кшця дос.шду ПОбнютю загинула.

Анал1з отряМаних результапв свщчить про те, що МехашзМ адаптаца у комах-паразшчв б1льш гнучкий, шж у дикого виду, а серед паразитичиих зоофшьних вид1в bíh найбшьш досконалий у юмнатно! мухи. На шдстав! результате цього досл^ду можна поясните, чому саме ымнатна муха зайняла домшуюче Micue у бмьшоеп ентомопаразитоценоз1'в тваринницьких arpo6ion,eH03ÍE Украши.

ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОГН ТА БЮЛОГН МАСОВИХ ВИД1В КОМАХ-ЕКТОПАРАЗИТ1В

При вйвченш особливостей екологп та бюлогп масових в ид! в комах-ектопаразит!в у свинарських господарствах Лкостепово! та Степово! зон Украши виявлено 4 масових у види: М. domestica, Stomoxys caleitravs, Muscina stabulavs, H. suis.

Ц! види формують ентомопаразитоценоз свинарських госпо-дарств УкраТни. Чисельшсть ix складае 99 % ycix комах-паразипв, решта (1 %)—види, що називаються сшвдомшанти, кшьшсть яких незначна. Але вони необхщш у ентомопаразитоценоз^ оскшь-ки така система мае тенденцию /до саморегуляца та впляко пря-муе до piBHOBani. Види, як! згадаш вище, необхщш ш на той ,ви-падок, якщо виникне еколопчний каташпзм i один з вщив домь нahtíb зникне, йото М1сце займе один з шдав сшвдомшант1в.

У скотарських господарствах обох зон формування ентомопара-зитоценозу проходило бмьш складно. Ми виявили 8 масових ви-д1в: М. domestica, М. autumnalis, St. calsitrans, L. irritans, H. stimulans, H. atripulpis, H. euristernus, L. vituli.

KpiM цього, ентомопаразитоценоз скотарських господарств багато у чому залежить в1д технологи утримування тварин. У тих господарствах, де корови знаходяться на штучному пасовищГ ентомопаразитоценоз багатший видами (10 вид1в комах): М. autumnalis, М. lampara, St. calsitrans, Н. irritans, JL. irritans, H. stimulans, M. simpex, M. hortorum, H. euristernus, , W. magnifica. Проте там, де велика рогата худоба знаходиться на стш-ловому утриманш,— бщшший (6 вщив): М. domestica, St. calai-trans, M. autumnalis, L. irritans, H. euristernus, L. vituli. .

У в!вчарських господарствах мн виявили Т1"лькн /5 масових вщав комах — М. domestica, W. (magnifica, L. sericata, M. ovinus, L. ovillus, L. pedalis.

На формуванйя ентомопаразитоценоау у конярських господарствах, як i в скотарських, дуже впливае антропогенний фактор. Масовими комахами-ектопаразитами цього виду е: М. domestica, F. scalaris, F. canicularis, St. calsitrans, H. eguina, B. egui.

У табл. 2 подана середня чисельшсть популяцШ tciMKattioí мухи у свинарниках p¡3HHx господарств ЛковоТ та ЛкостеповоТ зой Украши.

Лнал1з даних про чиселыпсть поиулящ? кьчнатно1 мухи свщ-чить про те, що иайбкяъша шлыисть и живе у прнмвденнях для 1пдго;ивл1, дорощупаиня поросят 2—4-м1сячиого вшу. В примпцен-нях, де утримували свиноматок з пщсосиими поросятами, було менше мух, але саме туг вони слричиняють найб1льшу шкоду.

Таблица 2.

Середня чиселыпсть популяцШ шмнагноТ мухй у свйнарських примЬценИях

№ п/п

Прнмшюния для утрнмання

ВДльшсть прлмпцснь

ЮлЬЮСТЬ мух

на 1 м2

на 1 тварину

1 Кабашй

2 Холостих та поросйих свиноматок

3 Свиноматки з шдснсннми поросятами

4 Молодь (2—4 мю. вп<у)

5 Тварин на в1дг0д1вл1

Всього Середне

7 9

25

5 5 51

427 ±20 522 ±22

3934 + 63 15424-39

286 ±17 3460 ±58

677 ±26 4244 + 65

655±25 3114 нь 56

1231'± 195 2541 ± 50

•732

Б+ «57

11щ час обслщування свинарського агробюценозу основш лпсця виплоду юмнатно! мухи були знандеш всередиш примпцення сви-наршшв. Скупчення яець та личинок всякого вшу, а також ляле-чок знаходилн у р1зних заглибленнях гшйних транспортер1в, за-лишках (1ж1, гид дерев'яними настилами ш'длоги, у станках 1 ¡нших м!сдях.

У лшпй перюд основна маса мух .(близько 25 %) знаходиться на тш тварин, куди 1х прпваблюе шт, та в м1сцях, забруднених Гжею й фекал1ями. Решта маси концентруеться на вшнах, перегородках станшв, стшах, стовпах, у м!сцях роздавання 1Ж1, висо-тою бшя 2-х метр1в вщ р1вия тдлоги.

У холодну частнну року мухи прагнуть до тепла 1 в основшй мас1 концентруються на тварннах .(близько 70 % вщ чисельност1 мух, що знаходяться в примщенш), а також на об1гр!вальннх трубах, проводах тощо. У свинарських маточниках основна частила мух знаходиться пщ лампами ¡нфрачервоного та ультрафюле-тового випромшювання, створюючи на них «гроно».

Юлыисть оспшьоТ жигалки, що одночасно нападав на одну тварину в свинарниках, у 8,6 рази менше, шж юмнатноТ, що скла-дае в середньому 11 % вщ загальноГ кичькосп мух, яш знаходяться на твариш.

Абсолютна чисельнкть осшньо! жигалки у свинарниках може досягати 700 000 особин, а кшьюсть на одшй твариш в середньому 288,6 ±16,9, на 1 м2 примпцення — 87,9±9,3.

Домова муха на тварин не нападае, але е повноправним сшв-членом агробюценозу ] заселяе свинарники. Абсолютна чисельтсть

íí у примвденнях, де моститься тварини ¡для в1дгод1вл1, досягае близько 100 000 особин, на 1 м2 плоил примщення— в середньому 73,1 %.

Cbhhhmí Borní можуть одночасно знаходитись на однш твариш у шлькостк у поросят — вщ 16 до 36 особин, у дорослих тварин— в1д 500 до 1300 особин.

Пор1вняння сезонно! динамши чисельносп зоофшьних biiaíb мух (KiMHaTHOÍ та осшньо!), проведене у 2-х кл1матичних зонах — Степовш та JlicocTenoBiñ, у 2-х бютопах — лкшх таборах та свинарниках-маточниках, дозволило установити, що вона практично сшвпадае. Визначено сезонш спади та пдаоми чисельноеп у цих 2-х вид1в. Виявлено, що шмнатна муха у тваришшцьких arpööio-денозах — найбьльше пристосований вид, вона чудово адаптуеться до умов тваринницьких примодень, де чиселъшсть п на протяз1 року висока — MI не спускаеться нижче 30 (грудень, ачень).

Окрем1 екземпляри ociHHbo'í жигалки були виявлеш нами у грудш i навггь cí4hí (MI-1-3).

Встановлено, що абютичний фактор виконуе помяну роль у сезоннш динаьпщ чисельност1 ымнатно! мухи, проте, немаловаж-ним е i антропогенний фактор, що сприяе збереженню чисельноеп дього виду у зимовий перюд.

Осшня жигалка, що е бкыд диким видом, менше шдлягае виливу антропогенного фактору, вона чутливша до абютичного фактору у зимовий першд.

ВИВЧЕННЯ Б10Л0Г1ЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЧИСЕЛЬНОСТ!

ЕНТОМОФАГ1В КОМАХ-ЕКТОПАРАЗИТ1В

Нами вивчена фауна, бюлопя та екодопя перетинчастокрилих паразитов i жуив стафшшд та виявлений \'х вплив на популяцпо зоофиьних мух.

В результат! проведених дослщжень визначено 5 масових вид1а перетинчастокрилих паразит1в: Spalangia nigroaenea Curt., Musai íurax raptor Gurt et Sands., Nasonia vitripennis Walk., Spalangia nigra Latr., Spalangia nigripes Curt.

Виявлено, що у цих вщцв icnye тяжшня до p¡3HHx бютотв. Наприклад, S. nigripes вщдае перевагу гноесховищам та гное' транспортерам (69,7%), S. nigra розповсюджуеться piBH0Mipn0 у bcíx 6ioTonax, М. raptor та N. vitripennis малн тяжшня до тваринницьких примйцень та вигульних майданчиив.

У лабораторному дослШ визначена роль перетинчастокрилих napa3HTÍB у знищенш зоофьльних мух, При цьому загибель пупа-píiB мух та вшит паразшчв з них в1др1зняеться, тому що не з кожного зараженого пупар1я вибуваеться вшпт. Це пов'язане з тим, що iMaro паразитов може харчуватися гемол1мфою з проколотих ними nynapiiB, тому останш висихають i гинуть.

Проведено роботу по створенню лабораторноК культури S. nig' toenea i вивченню ií бтлогп та екологи. Всього одержано 7, поко< лшь лабораторно! культури цього виду.

При вивченш масових вид1в хижих жутв з родшш стафшшд з!брано та визначено фльше 2000 екземпляр1в ¡'маго i личинок, що В!ДНОСЯТЬСЯ ДО 38 ВИД1В, 15 РОД1В, 5 ЩДрОДИН.

У твариншщьких прмпщеииях, де утримуеться велика рогата худоба, знайдено 34 види, хщльшсть яких складала в середньому 5—10 особин на 1 м2: Oxytelus piceus L., О. sculpüis Graw., О. tetraca-rinatus Block., Platystethus arenarius Fouz., Tachyporus nitidulus F., Falagria sulcata Payr., Atheta sordida Mash., Tinotus morion Graw., Aleochara intricata Mureh., A. bipustulata L., Aleochara sp., Lepta-cinus batychrus Gyll., Girohypnus fracticornis Muell., Philonthus politus L„ Ph. chalceus Steph., Ph. rotundicollis Men., Ph. rectanqu-lus Sharp., Ph. concirflis Gr., Ph. varius Gyll., Ph. cruentatus Gmel Ph. varians Payk., Ph. albipes Gr., Ph sordidus Cr., Ph. nitidus F., Ph. quisquiliarius Gyll., Ph. punctus Gr., Ph. spinipes Sharp., Ocypus pedator Gr., O. picipennis F., O. ¡simillis F., Staphylinus erythropte-rus L., Ontholestes murinus L., 0. les$elatus Fouz., Creophilus ma-xifosus L.

У свинарниках виявлено 20 шдав, середня щьпьшсть яких — 10—15 особин на 1 м2: О. piceus L., О. sculptus Graw., P. arenarius Fouz., Stenus comma Lee., T. nitidulus F., Atheta sordida Mash., T. morion Graw., Ph. politus L., Ph. longicornis Steph., Ph. cruentatus Gmel., Ph. varians Payr., Ph., nitidus F., Ph. quisquiliarius Gyll., Ph. punctus Gr., Ph. fimitarius Graw., Ph. spinipes Sharp., O. pedator Gr., St. caesarius Ged., O. murinus L., C. maxillosus L.

Понад 20 biuüb стафшшд зустр1чалн у тваринницькнх прим1-щеннях ycix тишв.

Найбшьш чисельними були представники роду Philonthus — 42 %• У твариншщьких примвденнях виявлено 16 вид1в цього роду.

При обстежешп Micub поешшого вин асу велико! рогато! худобн 3i6paHO та визначено близько 5000 екземпляр]'в жую'в стафшшд. Серед них установлено 82 види, що належать до 23 pofliB, 6 шд родин.

KpiM описаних вище ввддв, у тваринницькнх агробюценозах Укра!ни як потенщальш ентомофаги комах-паразит нами зареест-рован! 87 вид!в стафшшд, 36 карапузишв. 24 види жужелиць, 8— мертво!д5в, 3 види водолюб1в та 3 види личинок мух. KpiM цього, знайдеш конкурента за живильне середовище, !х визначено 83 види пластинчастовусих та 2 види пасовищних мух.

На наш погляд, роль кожного конкретного виду не може бути визначального, але весь комплекс, безперечно, значно впливае на регулювання чисельност1 комах-ектопаразшчв.

На жаль, у останш роки вщзначаеться знижепня чисельнос™ та зменшення видово! р^зномаштност! твердокрилих на прнродних пасовиськах. Це зв'язано 3i зниженням плошд випасу та збшьшен-ням юлькост5 тварин на одиницю плоии пасовиська, та тдвищення xiMi3anii.

Проведено вивчення бюлоги та екологи стафшшд Ph. spinipes,, розроблена технолопя утримання його i створена лаборатор-

на культура зазначеного виду ентомофагу. Всього одержано 11 по-колшь.

ВИВЧЕННЯ ЕП1300Т0Л0Ш ТА ФАКТОР1В ВИНИКНЕННЯ ВОЛЬФАРТЮЗУ I ЛЮЦИЛЮЗУ

ГПд час вивчення особливостей ешзоотолоп! вольфартюзу у Люостепов^й та Степовш зонах Украпш було з'ясовано, що основ-ними факторами, як! сприяють розповсюдженню вольфартюзу, е наявшсть збудника захворювання (самок мух з швазшними личинками) та виповшшх умов для i'x повноцпшого розвитку. Захворювання проявляеться весною у вигляд1 поодиноких випадщв ураження тварин. По Mipi того, як зб1льшувалась чисельтсть попу-ляци вольфартово! мухи у тваринницькому агробюценоз!, збшь-шувалась i шлькють овець, яш були уражеш вольфартюзом. Важ-ливим фактором, що визначае схильшсть до масових випадшв захворювання дорослих тварин, е неяшсна стрижка, шд час яко! виникае велика щльшсть nopÍ3ÍB шюри. До того ж, суттеве значения у збиьшенш випадшв вольфартюзу можуть мати випадков1 травми, що виникають при проведенш зооветеринарних заходгв (биркуванш, транспортуванш, комплектуванш отар, кастрацй", об-р!зуванш xboctíb, розчищенщ копит та iii.). Все це можиа об'ед-нати термшом людський або антропогенний фактор.

Сл1д вщзначити, що внаслщок свое! бюлоги bíbuí найменше реагують на сувору технолопю в1вчарських комплекав. У зв'язку з цим ентомопаразитоценоз у В1вчарському агробюценоз1 шддаеть-ся найбшьшому коливанню, ¡а саме тут- на перше мкце можуть внходити попеременно тащ паразптичщ види комах, як вольфарт1я, вовноТд ювечий, волосоТ'д овечий, овеча копитна воша та порож-нинний овечий овщ.

Останщм часом до цього списку додають муху люцилпо, яка вийшла з дико! прнроди та знайшла co6i чудов1 умови у в1вчарсь-ких агробюценозах Л1состепов0! та Степово! зон Украши, а згодом може зайняти ведуче Micue у даному ентомопаразитоценозь

У результат антропогенннх трансформаций природних бюцено-3íb Лкостепово! та Степово! зон Украши i створення тваринниць-ких arpo6iou,eno3ÍB природш мехашзми саморегуляцИ порушуються i зникають. У дей перюд мухи роду Lucilia як звичайш некро-фаги — ствчлени природних бюценоз^в намагаються осво!ти знов створеш бютопи.

Шд час обстеження 13 отар овець у 6 господарствах виявили, що у ЛкостеповШ 3ohí юлыасть тварин, уражених лющшозом, коливалась вщ 0,29 до 0,64 %, у дощов1 роки шлькють хворих овець збшьшувалась до 1,5 %.

У Степовш 30HÍ кшьюсть уражених тварин складала вщ 0,1 до 0,67 % всього погол1в'я. У bcíx зонах були виявлеш змшаш захворювання вольфартюзом i люцшнозом лише до 0,1 %.

Таким чином, наявшсть невикористаних ¡ншими видами можли-востей створюе умови для вселення L. sericata у в1вчарський arpo-

бюценоз як складово! частшш ентомопаразитоценозу 1 е передумо-вою виникнення нового подвиду. В результат! цього Ь. зепса1а стае повнопрашшм сш'вчлеиом в'шчарсыюго агроб!оценозу ! подальша и еволюц!я проходить разом з ним.

Нами виявлено збьлынення шлькоеп випадшв люцил!озу у СтеповШ зош у 2,5, в Л!состепов1Й — у 4 рази. Вцдочено зв'язок зб1льшення випадшв цього захворювання з абштичним фактором у 2,3, при захворгованш овець д1ареею — у 4,2 рази.

ВИВЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТ1 ПРИРОДНИХ ПОПУЛЯЦ1Й ЗООФ1ЛЬНИХ МУХ ДО 1НСЕКТИЦИД1В

Для того, щоб усп!шно застосовувати шсектициди, необх!дно знати природпу стошсть популящй комах-ектопараз1тв до шсек-

ТИЦИД1В.

Ми провели визначення чутливост1 природннх популяш'й зоо-ф!льних мух, яких 31'брали у р'гзнях биотопах тварннницьких агро-бюценоз!в.

Виявили, що популящя юмнатно'! мухи, як типового представ-ника комах-паразтчв, з якими у ва'х тварннницьких господарствах УкраТни ведеться штенсивна, але поки що недостатньо успшна боротьба за допомогою розчишв шсектицид1в, стала ст!йкою до б!льшост! отрутох1мшат1в. Результата подан! у табл. 3.

Таблиця 3

Чутливкть до ¡ясектицидп! зоофЬгьних мух з GioTonin тварннницьких агробшценозш УкраТни

Вид мух Гнсектицид ЛД-50 мкг/самку

1 2 3

хлорофос 28,9 + 0,13

карбофос 0,95 + 0.016

антю 0,041 4-0,003

гардона 0,13-4-0,003

д1азинон 0,14 + 0002

сульфдафос 0,81+0,002

пропоксур 0,23 + 0,034

Клмнатна муха Д1метоат 0,02 + 0,016

перметрин 0,02 ±0,001

циперметрин 0,01 ±0,002

дельтаметрин 0,003 + 0,0008

Cipa яйцеродна хлорофос 0,12±0,283

коровнидя сульфщофос 0,01 + 0,003

дшетоат 0,003 + 0,0007

дельтаметрин 0,0001'±0,00002

хлорофос 0,02 + 0,005

сульфщофос 0,0015 ±0,001

Блискуча гнойовиця д1метоат 0,0001 ±0,00004

дельтаметрин 0,0001 ±0,00008

Чутлив^сть (ЛД50) юмнатно! мухи у вщношенш до хлорофосу складае вЦ 1 17,3±0,024 мкг/самку, карбофосу — 0,95±0,016 мкг/самку, сульф1дофосу— 0,81 ±0,002 мкг/самку. Висока чутли-вють збер1гаеться до д!аметоату— 0,02±0,016 мкг/самку, шретро!-Д1в: циперметрину — 0,01 ±0,002 мкг/самку, дельтаметрину — 0,0038±0,0008 мкг/самку.

Популящя с1 р01 яйцеродно! коровнищ виявилась також сайкою до хлорофосу — ЛД5о.=0,12±0,283 мкг/самку, але дуже чутливою до Д1метоату (ЛДао.=0,003±0,0007 мкг/самку) та дельтаметрину (ЛД5с = 0,0001 ±0,00002 мкг/самку). Це пояснюеться тим, що проти не! проводять боротьбу розницами хлорофосу, а п1ретро!ди практично не застосовують.

1нше вшбуваеться з йлискучою гнойовйцею— диким видом, який на сшьськогосподарських тварин не нападае, але ткно по-в'язаний з фекал1ямн велико! рогато! худоби. Боротьбу ¡з застосу-ванням ¡нсектицщцв проти цього виду не проводять. Саме тому природна чутлив!сть до шсективдшв р1зних груп (ФОС 1 ш'ретроГ-ди)—мпимальна до хлорофосу (ЛД50—0,02±0,005 мкг/самку), до дещсу — 0,0001 ±0,00008 мкг/самку.

Ми прийшли до висновку, що регулярна безконтрольш обробкн хлорофосом проти паразитичних вид1в зооф1льних мух призвели до росту !х стшкоеп, практично у вах тваринницьких агроб1оценозах Лкостепово! та Степово! зон Укра')'ни, яы ми дослщжувалн.

РОЗРОБКА КОНЦЕПЦИ ФОРМУВАННЯ ЕНТОМОПАРАЗИТОЦЕНОЗУ У ТВАРИННИЦЬКИХ АГРОБЮЦЕНОЗАХ УКРАТНИ

Комахи-ектопаразити у тваринницьких агробюценозах Украшн тддаготься одночасному вплнву найр1зномашт1иших еколопчних фактор1в, будь-яких елеменпв середовища, яю прямо виливають на оргашзм.

Ми отримали даш про те, що сприятлив1 для багатьох комах-ектоиаразршв бютичш, абютичш та антропогент фактори сприя-ють зб1льшеннк> чисельносп ус1х спроможних до цього вид!в ств-члешв ентомопаразитоценозу. При цьому сл1д враховувати стан само! популяцц комах-паразит1в у даному бюценоз"1, а також характеристику взаемодп вс1х компонентов даного ентомопаразитоценозу. На наш погляд, в цьому 1 полягае уявлення про ентомо-паразитоценоз як понадсистеми популящй комах-паразитш, на ЯК1 вш впливае I в1д яких, в свою чергу, вш залежить. В характеристик популяцц комах-паразит1в особливо важливим е и вих1дний розм!р. Популяшя за яшсними 1 шльшсними особливостями фор-муеться за прямо! взаемодп як з хазяТном, так 1 з ентомофагами, а також у взаемодп з ус1ма шшими компонентами паразитоценозу. При його виникнеши можлив1 р1зи спалахи чисельносп окремих комах-паразит1в. Пщ час взаемних пристосувань коливання змен-шуються, 1 у кожнШ популяци комах-паразит1в виробляються сие-циф!чн1 (оптимальш) для кожного ентомопаразитоценозу розм1ри.

На наш погляд, концепцш формування ентомопаразитоценозу i умовах тваршшпцького агробшценозу УкраТни можна подати у такому внглядк формування ентомопаразитоценозу у тваринниць-шх агробюценозах УкраТни суворо вщповщае еколопчним законам. Проте, на проявления 1х в наш час pimyqe впливае антропо-"еннии фактор. Процес формування вщбуваеться, в першу черту, за рахунок найбмьш пластичних комах-ектопаразшчв, до яких здносять у ряду Díptera — шмнатну муху, польову яйцеродну муху, осшню жигалку, L. irritans, вольфартову муху, лгоцшшо, вов-;ю!д овечий; у ряду Siphunculata — Н. suis, Н. euristernus, L. vitu-[i; у роду Siphonaptera — Pulex irritans та деяи inmi.

Особливий вплив антропогенного фактора на ентомопаразито-ценоз можливо простежнтн шд час утворювання CTÍñKOCTi внасл1-з,ок обробки ¡нсектицидами. У зв'язку з тнм, що у популяцп ко-мах-ектопаразшчв, яка характеризуеться великою чисельшстю, г р13нояюсш особини, в тому числ! i б1лык CTiñKÍ до пестицид1в, швидшсть в^дбору популяцп до шюдлнвого впливу токсиканта трямо пропорцшна швндкост! розмноження организму, швидкост! ¡ергування поколшь. Через це довгочасне застосування тих самих ¡нсектищшв (хлорофос) для боротьби з шкодниками е еколопчио неприйнятливим. Вибуваеться Bia6ip стшких особин з популяцп комах-ектопаразит5в. В зв'язку з цим для зниження його чнсель-hoctí пеобхщно збктьшувати юльшсть обробок або шдвищувати концентращ'ю отрутох1'мшату, що застосовуеться. Проте, щ заходи у результат виявляються малоефектившши i, в свою чергу, негативно вплнвають на íhiuí види.

Усередшп взаемно зв'язаного б(оценозу е складш взаемовцшо-сини, единий зв'язок М1Ж BciMa живими об'ектами. Негативний вплив на який-небудь вид призводить до порушення взаемовщно-син його з шшими видами, в результат! чого вщбуваеться розрив га зниження ctíiikoctí Bciei системи.

Масове розмноження комах-ектопараз1тв— це ендогенетична сукцеыя ентомопаразитоценозу, теля hkoí bíh прямуе до в5днов-лення внутршиьог динамично! pißHOBani.

У природних б{оценозах, де вплив антропогенного фактора обмежений, д{ють в основному два еколопчш фактори — абштич-ний та 6ioTH4Hnñ, тому ентомопаразигоценоз завжди повертаеться до початкового ста ну.

У штучно створених тваринницьких агробюценозах при обробщ ¡нсектицидами вщбуваеться зниження чисельносп масових вщпв та HaBÍTb випадання i3 ентомопаразитоценозу особливо чутливих в!шв сшвдомшатчв. Пот5м Ix чиселыисть p¡3Ko где вгору, значно перевнщуючи вихщний piseub, що у свою чергу викликае вщповщ-ну реакцш людини — hobí обробки отрутохтмшатами. П!сля цього швидко наступае занепад та деградация угрупування. Практично повшетю знищуються види сшвдомшанти i ентомофаги, ентомо-паразитоценоз спрощуеться, у ньому домшуюче М1сце займае, як

правило, один вид, який починае пристосовуватися до пресшгу шсектнщщв ¡, зрештою, виробляе ,ст1йю'сть до отрукшмпса-пв починае процвггати у даному бюценоз! (юмнатна муха).

Це виразно видно на такому прикладп при зменшенш видово! р1зномаштност1 у природних бюценозах, а також при формуванш ентомопаразитоценоз1в у тваринницьких агробюценозах, де у результат! виключення деяких вид!в кшьшсть зв'язшв стае меншою, проте що залишнлнся, зб1льшуються (а саме виникае зменшен-ня кмькосп енергетичних потоив, що проходять вщ виду до виду, зв'язки, що виникли знову стають великими), система стае б^льш уразливою для впливу на не! р!зних фактор!в.

Внаслщок цього виникае популяцшний вибух чисельнога масо-вих вшив комах-ектопаразит!в. Саме тому у природних бюценозах, де е максимальне видове розмаГття, спостер1гаеться вщносна ст!й-К1сть за рахунок розгалудження зв'язшв. У штучних тваринницьких агробюценозах прослщжуеться гостра нестабшьшсть, обумовлена незначною кшькштю зв'язк1в, яка спостер!гаеться при формуванш ентомопаразитоценоз1в.

Кр1м того, маада види комах-ектопараз1тв на вплив антропогенного фактору вщповщають р!зним зростанням свое! чисельност!, осшльки вони конкурують з шшими видами-сшвдомшантами, як! входять до ентомопаразитогенозу 1 мають властивкть «ввдходу» вщ сво!х ентомофапв. Не менше значения мае той факт, що !х потен-щальна плодкшсть у шлька раз1в вища за ентомофапв.

У зв'язку з вказаним вище, скр1зь у тваринницьких господар-отвах УкраТни вщзначають спалахи чисельност1 масових вщив ¡сомах-ектопаразшчв, як! виникають теля технолопчних процес!в (перебазування тварин у нов1 бютопи,, комплектування груп, об-робка протиектопаразитарними препаратами тощо), зв'язаних з активною д{яльшстю людини, а також у першд, коли починаеться формування ентомофауни агробюценозу. Популяцп цих в!щв стають недосяжними для вщив конкурент та ентомофапв.

Незбалансована господарська д^яльшсть, вщсутшсть еколопч-ного мислення призводять до порушення щлосност! та динам1чно! р1вноваги у тваринницьких агробюценозах Украши, що у свою чергу викликае р!зкий популяцшний вибух чисельноеп масових вид}в комах-ектопаразштв.

РОЗРОБКА ПРИМАННОГО МЕТОДУ БОРОТЬБИ 13 ЗООФ1ЛЫШМИ МУХАМИ

Застосування шсектицид1в у вигляд1 контактно! отрути створюе умови для да на комах сублетальних доз, що сприяе селекцп стшкость Кр^м того, обробка препаратами ХОС, ФОС та карбама-тами тваринницьких об'екпв (стш, перегородок та ш.) сприяе проникненню кр1зь трицини та ходи частини розчину шсектициду у товщу матер1алу. Присутнють газ!в, що знаходяться у примацен-ш, а саме: ам!аку, вуглекислого газу, арководню та ш. щдвшцуе

ожлтисть руйнувапня дпочоГ речовинп. Усе це сприяе зниженню энцентрацп шсектицпду, утворешпо метаболшв 1 збшьшуе ¡мо-!р1псть одержанпя шк!дливими комахами сублеталышх доз.

Щ проблема можпа вЦнести повною м1рою до обробки поверх-I тварин (ншри, волосяного та ш'р'евого покриву) проти шших ид!в ектопаразит!в (воли, пухопероГди, вовно!д та ¡п.).

Перевагу у вибор1 х1м1чного засобу знищення мух буде выдано XV, коли максимально довго буде шдтримуватися летальна доза [сектидиду у мкцях масового скупчення комах.

Цим вимогам повною м!рою вшповщають концентроващ шсек-гц(дап припади, що розроблеш нами для знищення мух у тварин-ицьких примщеннях та лтнх таборах.

За коефщентом виборноеп з 6 фосфороргашчних препарат и зупинилися на д1метоат1 (К=453,7 у пор!внянш з хлорофосом— ^ = 44,4). У подальшому була визначена токсичш'сть д1метоату для опуляцп шмнатно! мухи — ЛД50 — 0,02 мкг/самку (1,0 мг/кг). к виявили, д1метоат е найбыьш токсичним инсектицидом для мух, в той же час по коефоденту виборност1 (К) — найб1льш безпеч-нм для теплокровних тварин (К=245).

Нами випрацьоване дозування препарату д1метоату 1 на шд-гав1 цього розроблена принада, ика вмвдуе 2 % д1метоату, воду а бурякову мелясу. Припаду назвали 1ПМ.

У результат! вивчення токсичности принади 1ПМ та ¡п шгред!ен-¡в було визначено, що вона слабо токсична 1 може бути застосо-ана для боротьбн з зоофшьними мухами у тваринницьких агро-¡оценозах.

Ми провели широкий виробничий дослщ з метою випробування ринади 1ПМ у тваринницьких господарствах та включения К у ехнолопчний процес. Випробування зд1йснили у 14 тваринницьких осподарствах Ллсостепово!' та Степово! зон УкраТни загальним огол1в'ям тварин 248 800, обробш щддалц 134 тваринницьких римодення. Було виготовлено та використаио 3615 л 1ПМ. Вщсо-ок зниження чиселыюст1 мух складав у окремих господарствах 1д 89 до 98 % (у середньому 95 %)•

¡ИВЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ П1РЕТРОХДНИХ ПРЕПАРАТ1В ТА ВИКОРИСТАННЯ IX У БОРОТББ1 3 КОМАХАМИ-ЕКТОПАРАЗИТАМИ

Необхщшсть захисту дюдини ! тварин, охорони навколишнього ередовища в1д забруднення отрутох1'м1катами спонукае до пошуку асоб1в, ящ б забезпечили не т!лыщ ефективну боротьбу з шю'д-ивими комахами, але 1 постшну еколопчну безнечн!'сть.

У результат! вивчення токсичности ряду доступних третро'/дних ;репарат!в для Ьсавщ'в було установлено, що ЛД50 для мишей

амбуша складала 71 ±8,5, цимбуша — 4б±3, дещсу — 62±5 мг/кг; для щур1в ЛД50 складала 165±12,5; 150±10 та 90±0,5 мг/кг вщ-

ПОВ1ДНО.

Була вивчена токсичшсть комерщйних шретро1дних препарат В1Дносно популяцп шмнатно! мухи, стшко! до хлорофосу. Резуль-тати наведет у табл. 4.

Таблиця 4

Токсичшсть шретроТдних препарат!в вспоено ммнатноУ мухи, резистентно! до хлорофосу

Юлыость мух у досл1д! ЛД50

Препарат Е. К. Д. Р.

Амбуш 450 0,0008 4 0,02 1,0

Цимбуш 450 0,0003 1,8 0,01 0,6

Дещс 1050 0,000152 0,76 0,0038 0,019

Кр1м цього, були розроблеш та виготовлеш досл1дш зразкл принад, яи М1'стять шретроТди. Тривалкть !х шсектицидно! дп I умовах лаборатори складала для амбуша — 35, цимбуша — 46 фастака — 45, карате — 48 та децдсу — 58 дшв. Ефектившст? складала 95—100 %.

ВИВЧЕННЯ СИНТЕТИЧНИХ АНАЛОГ1В СТЛТЕВОГО

ФЕРОМОНУ К1МНАТНОТ МУХИ 3 МЕТОЮ ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО У ШТЕГРАЛЬНШ БОРОТЬБ!

3 метою пщвищення ефективнот принади для шмнатно! му:а та зниження и юлькост1 для обробки тваринницьких примвдеш проведена робота по включению синтетичного аналогу статевогг феромону шмиатно! мухи у склад принад 1ПМ та КПДМ. Спочатку у лабораторних досл1дах були вивчеш 2 ¡зомери та 5 аналоги статевого феромону шмнатно! мухи. Результата представ лет у табл. 5.

Таблиця 5

Аттрактантна та афродизиативна актившсть ¡зомер1в та аналопв статевого феромону юмнатноТ мухи

1зомери та аналоги статевого феромону юмнатно! мухи

Трикозатриен — 3,69 2-метил трикозен — 14 Цис-9 трикозен Транс-Э' трикозен

Контроль

Доза, мкг

50 100 50 100 50 100 50 100

Середш спроби спарювання, Х + х

2,96 ±1,03 ' 1,83 + 3,0 1,48 + 0,53 5,16 + 2,25 29,25+4,03 32,0+3,9 16,9+ 2,7 22,5 + 3,1 1,2 ±0,3 2,5 + 0,8

У результат! всеб1чних дослщв на лабораторий популяцп кЫ-натно! мухи було встановлено, >до найбкьшу аттрактантну та афродизиатнвну дно мае ЦИС-9 трикозен. Була визначена доза, що найбшьше приваблюе мух, яка складала 0,25 г/кг. Позитивн! результати випробування статевого феромону шмнатно! мухи дозволили у подалыиому запровадити його у розроблену рашше принаду.

Пор1впяльне вивчення ефективносп принад 1ПМ та 1ФПМ, КПДМ-1 та КГГДМ-2 для Шмнатно! мухи у лабораторних дослщах показало, що самщ та самки в 2 рази чутливш! до принад з феромоном.

Виробнич! випробування 1ФПМ та ;1<ПДМ-2 показали високу 1х ефектившсть. На трет1й день шлькють мух у прим1щеннях, що були оброблеш, зменшилася на 94—98 %. Низька чисельшсть мух, иезважаючи на щоденний зал1т та випл1д мух, зберц-алася на чротяз! 1,5—2 мкящв.

ВИРОБН ИЧ1 ВИПРОБУВАННЯ П1РЕТР01ДНИХ

ПРИНАД

Випробування шретро!дних принад, яке було проведене на виробництв1, показало, що найбьльш тривалу шсектицидну дш мае принада з дещсом— 40—45 дшв. Вона була названа «Концентро-вана принада дельтаметринова для боротьби з мухами»—КПДМ-1. Принада, у склад яко! додали синтетичний статевий феромон щм-натно! мухн, отримала нову назву К.ПДМ-2.

У 1988 р. зпдно з ршенням Головного управлшня ветеринарп СРСР № 1436-16/3290 В1д 14.04.88 р. були проведен! випробування шретро!дних принад для боротьби з мухами в господарствах Ук-ра1ни. Всього у понад 300 господарствах Украши та Белгородсько! облает! (Роа'я) були визначеш кратносп напесення та дози при-нади для тваринницьких примщень. У вах господарствах був отри-маний високий захисний ефект. Даш представлен! у таблиц! 6.

Середня ефективш'сть на протяз! 40 дш'в склала 93,6 на свинофермах та 89 % — на фермах велико! рогато! худоби; на протяз1 60 дшв — 85 на свинофермах та 81 % —на фермах велико! рога-го! худоби. У зв'язку з тим, що у телятниках, молочних блоках та свинарниках масовим видом е шмнатна муха, в цих примщеннях доц!льно застосовувати принаду КПДМ-2 з статевнм феромоном. Ефектившсть и складае 98 %. Кр1м того,; витрата ще! припади приблизно у 2 рази нижча, проте термш !! да на 20—30 % довший. Все це важлнве при обробщ молочних блошв та прим!щень для /тримання молодняка.

У Дослщах по вивченню залипши шретрошв у тканинах тва-рин, що мктяться у оброблених принадою прим!щеннях, ирепарати те були знайдеШ в жодному випадку.

Таким чином, метод з використанням и!ретро!дних принад мож-яа вважати еколог!чно найменш шкщливим.

Результати йиробнйчого вйлробування принади КПДМ-1 у тваринницьких господарствах УкраТни

Таблиця

к1льк1сть

№ Тваршшицыи В иди тварин,

господарства тварин тис. гол ¡в

1 Савинський

2 Украижа

3 ¡м. Ктрова

4 ¡м. Горького

5 Шлях Ленша

6 Доипдне госп-во

7 П'ятихатський

8 Маримпольсыиш

9 Дружба

10 ¡м. Ленша

11 50 роюв Жовтня

12 Червоноарлйець

13 Щебелинський

14 ¡м. Шевченка

15 Юв1лейний

16 ¡м. Федоренка

17 Рисовий

18 Пухович!

19 Фрунзе

20 Петровського Всього Середне

Юльшсть мух, тис.

До обробки

Шсля обробкн

Ефектив-

Н1СТЬ

принади %

евин! 7,7 5,74 0,29

евши 4,5 2,04 0,18

С6ИН1 7,5 14,75 0,47

свиш 5,6 4,16 0,22

евши 3,9 7,6 0,14

свиш 1,8 3,4 0,05

СВ1Ш1 12,0 15,6 0,72

евиш 10,0 12,3 0,87

свиш 7,0 9,2 0,34

евши 8,2 6,8 0,24

ВРХ 6,2 3,4 0,05

ВРХ 1,6 1,41 0,13

ВРХ 1,5 1,46 0,14

ВРХ 2,2 7,45 0,92

ВРХ 1,2 2,7 0,34

ВРХ 0,8 2,3 0,06

ВРХ 2,4 6,5 0,38

ВРХ 50,0 19,4 0,97

ВРХ 3,0 2,13 0,14

ВРХ 2,7 1,82 0,23

свищ ВРХ 56,2 71,6

95,0 91,0 97,0 95,0 98,0 99,0 95,0 93,0 94,0 91,5 99,0 90,8 90,5 87,7 87,4 97,4 94,2 95,0 93,4 87,4

94,7

РОЗРОБКА ПРОТИЕКТОПАРАЗИТАРНИХ НРЕПАРАТ1В У ФОРМ1 ЕМУЛЬСШ, П1РЕТРОЩНИХ ДУСТ1В ТА АЕРОЗОЛЬНИХ БАЛОН1В

У подальшому проведена робота по створенню препаративии форм шретрощних препарат!в для боротьби з ектопаразитам1 такими, як вони, блохи, волосоТди, вовно'щ, коростяш КЛ1Щ1. Ро: роблено дек1лька рецепт, зразки яких вщповщали необхщни вимогам,— Ектоцид та Тшцйд.

* ♦ ... ... и

У резуЛьтап вдалося створити таку рецептуру концентровансц емульса у препаратах "Поцид та Ектоцид, яка збер!гаеться при кшнатшй температур! без розшарування на протяз! 12 . та б1лыие ьисящв. ,Кр!м цього, за умов тривалого збовтування вонй швидко вщновлюютц свою однорщшсть 1 при додержанш умов можуть збер!гатнся ще такий самий терм1'н без .зниження власти-востей.

У результат! досл1джень було виршене питания про ггермш збер1гання пл1вкп препарату на шк1р1 та на волосяному покрик тварини. ;1снуе проблема з концентратами на водянШ основ!, яш мають обмежений строк збер1гання та низьку ефектившсть розве-дених водою розчишв внаслщок швидкого випаровування води з Крапель, що утворюються у повари Це набагато зменшуе !х д!а-метр \ через те знижуе терм1н 1х ¡снуваиня. Ц1 пробле-ми частково розв'язат шляхом додавання речовин, яш нази-ваються спов1льнювачами випаровування речовин, що мають мас-ляну основу, але цього недостатньо для >,проникнення 1нсектициду в ештел!й та тривалого збер1гання у ньому. Ектоцид та Поцид являють .собою ушкальш препарати для застосування, що не пред-ставляють небезпеки для оператора та забезпечують розпилення з м!шмальною небезпекою для тварин.

Випробування препарату Ектоцид на р1зних комахах-паразитах (мухах, вошах, блохах, вовно'ш овечому, волосоГдах) в умовах лаборатори показало його високу ефектившсть (100 %) та трива-лкть захисно! дгГ в}д 14 дш'в на в!'вцях, уражених вовно!дом ове-чим, та (до 35 дшв — при сифункулятоз1 свиней.

У виробничнх дослщах Ектоцид виявив високу ефектившсть з тривалим термшом захисно! ди при зараженш свиней та велико! рогато! худоби вошами, вовнощом овечим. Дан!, що одержан! нами в цьому досл!д1", наведен! у табл. 7.

Таблиця 7.

Виробнич! випробування препарату Ектоцид при ентомозах тварин в умовах господарств

Назва господарства

Вид тварин

Кшьшсть тварин, тис.

Термш за- ' хисно! ди, ДН1

ЕфеКТИВ-ШСТЬ, %

Маяк

Мар1ампольський

1нгуЛеЦь Шебелинський

П'ятихатський Всього

евин)

СВИН1

ВРХ

ЫйШ' ВРХ евин! ВРХ

7,0 15,0

10,0 2,3

10,0

1.7 12,0

2.8 60,8

27 29

23 18 14 17 26 21

Х±х

94 98

100 92 90 100 96 92

92,3

Препарат Ектоцид затверджеййй методком!с!ею 1ЕКВМ для Широкого виробничого доелгду (протокол № 4 вщ 9 червня 1993

року). Застосування Ектоциду у cepii виробничих дослшв ноказг ло його високу ефектившсть для комах-параз1тв на протяз! 2— тижшв.

На основ1 препарату Тшлш був також розроблений емульгук чий препарат Тюцид. При вивченщ ефективност! дй' Тюциду и коростяних клвдв в умовах даборатори виявлено 100 % ефектиг HlCTb дй'.

Препарат був випробуваний у виробничих умовах на поголп* свиней (40,9 тис. гол!в), уражених коростою. Одержан! даш пре/. ставлен!у табл. 8.

В результат! проведених виробничих доелйин виявлено, щ 2 % розчин Тюциду у доз! 200 мл на одну тварину виявився ефеь тивним на 95,2% на протяз! 27—28 дшв. (На гпдстав! цих дани розроблена нормативно-техшчна документащя на препарат Tic Цид.

Таблица

Виробниче випробування препарату Тюцид при корост! свиней в умовах господарств

Назва КдЛЬШСТЬ Термш захисно! Ефектишисть,

господарства тварин, тис. дн, ДН1 %

Маяк 8,0 18 92

Map ¡амиольський 10,0 23 100

Савинський 7,7 17 90

Дружба 7,0 24 100

Лешка 8,2 28 94

Всього Х±х 95,2

На основ! шретроШв дельтаметрину та циперметрину була роз роблена сипуча форма !нсектицид!в (дуст). Розроблено 2 вид: дусту: дуст дельтаметриновий з клиноптелол!том: (ДДК-) т дуст циперметриновий з клиноптелол1том (ДЦК-5).'Дуст з дель таметрином виявився б1лын ефективним у лабораторних досл!да> Так, у дослш на птиц! ДДК-5 проявив високу актившсть у вц ношенш пухо!д1в курей, одноразова обробка дустом зараженс птищ у шлькост! 5 г на голову показала 100% ефектившсть ! тер мш захисно! ди 18—21 день. Випробування дусту ДДК-5 у сви нарських господарствах проти вошей свиней показало його висок ефектившсть на протяз! 14—20 дшв.

Випробування дусту ДДК-5 було проведене стльно з обласно1 саштарною станщ'ею (вцццл ОПД) та у Державному ш'дприемстЕ практично! дезинфекцп «Медик» для боротьби з побутовими кома хами. Препарат показав високу ефектившсть у житлових, харчо вих та некатегоршних об'ектах.

На основ! шретро!дного препарату циперметрину розроблени аерозольний препарат Ектоцид. Лабораторне випробування препа рату показало високу ефектившсть для ¡маго ектопаразит тварш: Розроблеш 2 вар1анти препарату з р1зними пропилентами — фрео ном-12 та) азотом. Пщ час пор^вняльних випробувань р1'знищ -

нсектицидшй ¡дп цнх препарат1в не ,було виявлено. При випробу-занйях аерозольного препарату Ектоцид на 34 собаках та 17 К1'ш-:<ах була виявлена його висока ефектившсть (95—100 %), термж ¡ахисно! дп складав 15—18 дшв.

Ми вивчали наявш засоби мало! мехашзаци (вггчизняш та мнортш) для нанесення принад 1 розчишв -емульгуючих проти-ясгопаразитарних препара^в.

НайбЬьш оптимальною для нанесення принад (в'язких середо-зищ) виявилася прямоструминна-ипляста форсунка, що застосо-зуеться у обприскувач1 ОП-203 А. Бона мае високу яккть розпи-пепня та великий высоток осаджегшя крапель прннади на призна-íeнy поверхню. Найбйчьш оптимальний тиск для ще'й роботи — 5 атм.

Вивчаючи розпилення розчин1в емульсш протиектопаразнтарних 1репарат1в, ми установили, що найСнльш «ридатного е форсунка вихрова дальньо! дп, яка створюе середтй мед1антний д1аметр крапель 265 та 270 мкм, вщповщно, якщо тиск був 3 та 4 атм.

РОЗРОБКА 1НТЕГРОВАНОГО МЕТОДУ БОРОТЬБИ 3 КОМАХАМИ-ЕКТОПАРАЗИТАМИ

В наш час -боротьба з комахами-паразитами альськогосподар-:ышх тварин Украши проводиться переважно х1м1чним методом. Повсюдно застосування шсектшишв як токсиканпв залишково! дп лризвело до розвитку спйкосп б1льшост1 вид1в комах-паразтчв.

Тотальш обробки бютотв тваринницьких агробюценоз1в привели до порушення еколопчно! р!'вноваги в них, загибель велико! •алькоеп ентомофапв сприяе швидкому вщновленню чисельноеп <омах-ектопаразит1в. Кр'ш цього, надм»рне застосування шсекти-дид^в може викликати попадания !х до харчових продукт!в та в )ргаш'зм людини.

Якщо розглядати альтернативний метод — бюлопчний, вцфазу :лЦ сказати, що вш розроблений недостатньо внаслщок слабкого вивчення еколоп! та ¡бюлогп як комах-паразит1в, так 1 ентомофапв.

У зв'язку з цим виникае питания про необхщшсть створення иових шлях1в захисту сшьськогосподарських тварин, розробки неординарннх п1дход1в до вир1шення ще! складно!, але життево кеобхино! проблеми, а також шдвищення )безпечност{ для навко-лишнього середовища та надшносл застосовуваних метсдов.

Сучасна ¡нтегрована боротьба побудована на «колотит осно-вк замлеть повиого виншцения комах-ларазил'в !х треба залишити у шлькоеп, що не шкодуе твариньхазяшу.

Основуючнсь на розроблешй нами концепцп ентомопаразито-ценозу стосовно практики, сл1д В1'дм1'тити, що кожна 'м1кропопуля-щ'я комах-паразит1'в тваринницького примщення являе собою бюлопчну систему — цшсне утворення, яке мае складну структуру 1 взаемов!дносини з шшими такими ж популяндями, що входять цо ентомопаразитоценозу.

1нтегрована боротьба з комахами-паразитами повинна збер^гати зв'язки у тваринницькому агробюценоз1, без додержання дього закону система стане нестабильною, нерегульованою та малопродуктивною.

Розроблеш шсектицидн1 принади 1ПМ, 1ФПМ, КПД-1 та КПДМ-2, до складу яких входять селективн1 шсектициди, дозво-ляють не иорушувати природного зниження чисельност] мух при допомоз1 ентомофапв. Це пов'язано з тим, що нанесения принади у тваринницьких бютопах (прим1щеннях) вщбуваеться у м!с-цях, де концентруеться основна юльк1сть дорослих особин, нА прь мапнальних стадш, скупчення яких не обробляються отрутсшмша-т.ами, що сприяе збереженню та збиьшенню чисельност! ентомофапв. Введения у склад принад аттрактант^в (харчових, стате-вих) сприяе збшыпенню привабливост1 останн;х.

У дослщах по. випробуванню штегрованого методу боротьби з зооф1Льними мухами було встановлено, що цей метод позитивно впливае на збереження та збьлынення чисельност! ентомофапв.

ГПд час створення протиектопаразитарних препарате у фор-м1 емульсш було розв'язане питания про тривал!сть знаходжен-ня ефективно! ¡нсектицидноТ шивки на пшр! та на волосяному покрову тварин без негативного впливу на и оргашзм. Все Це дозволяв вважати, що таш препарата е також еколопчно безпеч-ними.

Т1 результата, що ми отримали, надали можливкть щдШти до вир1шення питания про створення цшор1чних ¡нтегрованих систем захисту альськогосподарських тварин УкраГни вщ масових вид1в комах-паразит1в.

Розроблен1 схеми застосування були випробуващ у 15 тваринницьких господарствах ЛкостеповоТ та СтеповоТ зон УкраТни у 1993—1995 рр. У окремих господарствах (КСП «Маяк», гм. Во-ровського ПолтавськоТ обласи; «Мар1*ампольський» «XX з'Тзд КПРС», КдровоградськоТ обласп) системи надшно працюють на протяз! 1992—1995 рр.

Схеми щ*лор1чних ¡нтегрованих систем захисту сшьськогоспо-дарських тварин — доступш, просп у використанщ та високо-ефективш. За умов регулярного \'х виконання можна добитися стшкого щлор1чного захисного ефекту вщ комах-паразитш впчи?-няннми протиектопаразитарними препаратами.

висновки

1. Вперше були виявлет всТ економ!чно значущ1 види комах-ектопаразитТв альськогосподарських та свшських тварин, як! фор-мують ентомопаразитоценоз у тваринницьких агробюценозах Л>-состепово! та СтеповоТ зон Украши, що приводить до значних матерТальннх збитк1в. Виявлено для великоТ рогатоТ худоби 35, свиней — 9, овець—10, коней—7, собак—6, юшок—4, крол1в — 7 масових виД1*в комах, що викликають ураження { захворювання тварин,

2. Встановлено, що формування структура ентомопаразитоце-нозу в умовах тваршшицького агробюценозу УкраТни в!дбувалот ся за еколопчннми законами, на як1 негативно впливае антро-погенний фактор. В результат! цього виявлено повсюдне збьль-шення чисельност1 основних вид1в комах-ектопаразтпв, якнх, в основному, спостер1гають теля змши технолопчних процес1в (перевод тварпн у нов1 бютопи, комплектування груп, обробка тва-рнн инсектицидами залишковоТ ди тощо), зв'язаних з активною людською д1ялыпстю, а також у перюд формування ентомофау-ни агробюценозу.

3. При встановленщ ¡нтенсивност1 ураження тварин комахами-паразитами виявлено, що кшыисть Тх у сприятлив1 перюдн року на одшй голов| досягае у }'середньому на велишй рогатой худоб!*: юмнатноТ мухи—1612 особин, осшньоТ жигалки—120 осо-бин; на в1вцях; вовноТду овечого— 15—18 екземпляр1в на 30 см2 плоил т1'ла, вольфартовоГ мухи — до 3 тис. личинок у одш'й раш та люцил1я — до 25 особин на 30 см2 поверхн1 Т1*ла; на свинях: К1мнатно! мухи 2541 ±50 особин, осшньоТ жигалки — 288±23 осо-бини, свинячоТ вони—550±23 особинн.

4. Запропонована ориг1нальна клаенфшащя комах-паразит1в тварин, яка заснована на особливостях Тх екологп, М1сць проживания, год1вл1 на т1л1 хазяТна та ш.

5. Вперше у тваринницьких агробюценозах УкраТни як без-посередШ ентомофаги комах-ектопаразит1в зареестровано з ро-дини перетннчастокрилих паразшчв—5 вщнв, з родини стафш-ш'д— 38 видТв. Пом1ж потенщйних ентомофапв комах-ектопара-зитт визначено 87 вид1в стафШшд, 36 карапузиюв, 24 жужели-т', 8 мертвоцпв, 3 види водолюб1в та 2 види двокрилих. Конку-оентами пре^мапнальних стадий зоофшьних мух за Тжу е 83 види пластинчастовусих жук1в та 2 види пасовшцних мух.

6. З'ясовано, що зниження чиселыюст! окремих в!адв етафЬ лш!д роду РЬПопЙиэ у середньому на 88,7% 1 зменшення шль-кост1 цих вид!в на 33% У тваринницьких господарствах Л1состе-повоТ та СтеповоТ зон УкраТни зв'язано з штенсивним наванта-женням (перевипасанням худоби) на тваринницьких агробюце-нозах.

7. Вивчен! особливоеп екологи, бюлогп, розроблен1 техноло-пТ та оригшальш методики культивування перетинчастокрилого паразита 5ра1апд1а пщгоаепеа, стаф;л1'ш*ди РЬ. вршреэ та мухи конкурента О. заеэапоп, що дозволило створити лабораторт куль-тури названих вщцв.

8. Установлено, що застосування хЬпчних засоб1в боротьби з комахами-ектопаразитамц шляхом тотальних обробок тварин та територп ферм инсектицидам» залишковоТ ди за допомогою ме-хашчних засоб!в оприскування (ДУК'ом та 1н.), сприяло повсюдному утворенню резистентное^ у масових комах-ектопаразтчв тваринницьких агробюцеиозгв УкраТни,

При цьому в ентомопаразитоценоз'1 Украши з зоофаьних мух малочутлив{ до хлорофосу стали: юмнатна муха ЛД50—24,5±0,07 мкг/самку; cipa яйцеродна коровниця—ЛДбо—0,12+0,3 мкг/сам-ку, однак залишились внсокочутлнв{ до шших шсектицщив: kím-натна муха—до д1метоату ЛД5&—0,02±0,16 мкг/самку, нерметрину ЛД50 0,02±0,001 мкг/самку, циперметрину ЛД50—0,01 ±0,002, дель-таметрину—ЛД50—0,0038±0,0008 мкг/самку, cipa яйцеродна коровниця — до дельтаметрину ЛД50—0,001 ±0,00002 мкг/самку.

9. Показано, що окрем! антропогенш фактори (травматизм гид час стрижки овець i вадсутшсть належних зоотехшчних i вете-ринарно-саштарних заход1'в) спрняють заражению цих тварин вольфарт1ями, i приводять до тдвищен.ня 1Нтенсивност1 етзоотич-ного процесу.

10. Вперше в Укра!ш зареестрований picT випадюв захворю-вання люцюиозом у в!вчарських господарствах Украши (Степо-ва—у 2,5 рази та Люостепова—у 4 рази), який безпосередньо зв'язаний з включениям мухи L. sericata у склад ентомопарази-тоцеиозу тваринницькнх агробюценоз!в Украши. На цей процес впливае зниження чнсельносп природних бюценоз!в i збудження видово! pÍ3HOMaH¡thoct¡ у збережених.

И. Детально вивчена бюлопчна активнкть 4 синтетичних ана-лопв статевого феромону шмнатно! мухи, доведен! аттрактантш та афродизиат1вн! i'x властивость Виявл1шй найб1лын перспек-тивний аналог ЦИС-9 трикозен та вивчене його дозування. Введения статевого феромону у склад ¡нсектицидно! припади для боротьби з юмнатною мухою дозволило шдвищити ефектившсть i знизнти юльшсть i'í приблизно у 2 рази.

12. Теоретично обгрунтован1 технологи отримання i вироблен-ня високоефективних форм протнектопаразитарних npenapaTÍB (шсектицидн1 принади, концентрата емульсш, шретро\'дн1 дусти та аерозольш балони).

13. Значения оптимальних режнм1в роботи малогабаритного устаткування (обприскувач! типу Автомакс) вкчнзняного та ¡м-портного внробннцтва (режим роботи 3 атм. та шдлинна форсунка) дозволило одержати ctíükí аерозол!, що забезпечуе оптималь-ний режим застосування протнектопаразитарних npenapaTÍB.

14. Науково обгрунтовано розробку i застосування ¡нтегрова-ного методу боротьби з комахами-ектопаразнтами сшьськогоспо-дарських та домашшх тварин Украши, що дало можливють за-стосувати еколопчно безпечш форми шретро!дних npenapaTÍB, а також зберегти та стимулюватн комплекс ентомофапв у тваринницькнх агробюценозах Украши.

15. Розроблеш нами щлор1чш ¡нтегроваш схеми захнсту велико! рогато! худоби, свиней, овець та коней вщ комах-паразшчв шляхом застосування в1тчизняних високоефективних форм препаратов дозволили довести чисельшсть масових вшив ектопаразитш нижче порога ишдливостк На протяз! року системи були впро-ваджен! у 15 господаретвэх р1зного виробничого напрямку.

список

po6ÍT, опублжованих по TeMi дисертацп i- Машкей И- А., Коваленко А. М. Демодекоз собак- —Харьков: Паритет, 1995,—16 с.

2. Машкей 1. А- Визначеиня ипльносп популяцП юмнатно! мухи п тварня-ницьких спеигоспах методом марюровки комах люмписцентними свкосполука-ми //Ветерннар1я: Респ- м1жвщ- тематич. наук- зб- —К'.. 1979—Вип- 49.— С- 84—88.

3. Машкей I. А- 1итегровальна боротьба з «¡мнатною мухою в спе!Шл1зо-ваних тваришшцьких господарствах //Ветерннар1я: Респ- м1жв1Д. тематич. наук- зб,—К., 1980.—Вип- 51— С. 65—67.

4- Изучение аналогов половых феромонов комнатной мухи Musca domestica L. /И- А- Машкей. К. П- (Корж, Н- В. Кузнецов, И. И. Красавцев, Г- В Протопопова //Тез. дакл /1-й Всесоюз. съезд паразитологов, Полтава, септ- 1978. г.—К., 1978—Ч- 3—С- 95—96.

5. Машкей И. А- Межвидовая конкуренция мускоидных мух // Ветеринария: Респ. межвед. тематич. науч. сб.—К-, 1986-—Вып- 61.—С- 45—486. Машкей И. А. Разведение Spalangia nigroaenea Curt (Hymenoptera: Pteromalidae) u условиях лаборатории // Тез- докл. / 1-е Всесоюз. совещание по пробл. зоокультуры—М-, 1986—Ч- 3—С. 196—198, 7. Машкей И- А. Заселение стафилинидами помещений животноводческих специализированных хозяйств и комплексов Украины //Почв- фауна и почв, плодородие: Тр / 9-й междунар. коллоквиум по почв, зоологии, Москва, авг-1985 г—М-, 1987—С- 397—3988. Машкей И- А- Вольфартиоз в Лесостепной и Степной зонах Украины и особенности епизоотологии его в специализированном овцеводстве // Ветеринария: Респ. межвед. тематич. науч. сб.—К-, 1989.— Вып. 64.—С. 52-559- Машкей И- А- Люцнлиоз в овцеводческих хозяйствах Лесостепной и Степной зон Украины // Ветеринария: Респ- межвед- тематич. науч. сб.—К.. 1990— Вып. 65—С. 48—51.

10- Машкей I. A. M¡a3ii пльськогосподарських тварин на УкраШ //Тез. доп- I 4-й зЧзд Укр. ентомол- тов-ва Харшв, вересень 1992 р.—Харкт, 1992-— С. 95.

11. Машкей I. А- Беротьба з комахами ектопаразитами Ыльськогосподарсь-ких тварин // Вет- медицина: MíkbU- тематич. наук- зб—К., 1994.—Вип. 69.— С- 63—66.

12- Машкей И. А- Изучение плотности популяции синантропных мух в биоценозах специализированных животноводческих хозяйств //Тез. докл. /1-й Всесоюз- съезд паразитологов, Полтава, септ. 1978 г.—К-, 1978.—Ч. 2.—С-12—1313. Тараник К. Т-, Машкей И. А-, Петренко А. А. Изучение фауны жу-ков-стафилинид (Staphylinidae) как хищников личинок синантропных мух // Тез- докл. /1-й Всесоюз. съезд паразитоценологов, Полтава, сеят- 1978 г — К-, 1978.-4. 2—С. 100—101.

14. Вивчення фауни стафшшд—природних воропв сннантропних мух у тва-ринницьких примщеннях Л!вобережноГ Украши / К- П- Корж, К. Т. Тараник, О- О. MiuieiiKO, I- А. Машкей //Ветеринар1я: Респ. м1жв]д- тематич. наук, зб—К., 1980.—Вип. 52—С. 77—80.

15. Машкей И. А-, Машкей А- Н- Экспериментальное изучение биологии и возможности лабораторного содержания Orthellia caesarion (Díptera: Mus-cidae) // Исследования по энтомологии и акарологии «а Украине: Тез. докл. /2-й съезд Укр. энтомол- о-ва, 1-3 окт. 1980 г-, г- Ужгород.—К. 1980 — С. 114—115.

16- Новый метод борьбы с комнатной мухой при помощи интегрированной инсектицидной приманки, содержащей специфический половой феромон / К- П- Корж, И. А. Машкей, К- Т. Тараник, А- А. Мшцоико //Тез. докл. /9-я

конф-Укр. паразитологического о-ва, сент. 1980 г-, г. Львов,—К. 1980__Ч 5 —

С. 39—4017. Эколого-фауяистическая характеристика стафилинид (Coleóptera, Staphylinidae) животноводческих хозяйств и их роль в регулировании численности

-з2

Ьредных, видов мук / К- П. Корж, А. А- Мищенко. К- Т. Тараник, Й. Л- 'Машкей // Исследования по энтомологии и акарологии на Украине: Тез- докл. /Второй съезд УЭО, 1—3 окт. 1980 г-, г. Ужгород— К-, 1980—С. 39—40.

18- Жуки рода Philonthus Curt. (Coleóptera, Staphylinidae) Лесостепной зоны' Левобережной Украины и их хозяйственное значение / А. А- Мищенко, К- П. Корж, К. Т- Тараник, И. А- Машкей, А. А. Петренко, А- А- Петрусенко "//Вопросы общей энтомологии: Тр- /Всесоюз. энтомол. о-во.—Л., 1981 — Т. 63—С. 6.5—6719. Использование полового феромона в инсектицидной приманке для борьбы с комнатной мухой в специализированном животноводстве /'К. П- Корж, И. А- Машкей, К Т. Тараник, А- А- Мищенко //Хеморецепция насекомых — Вильнюс, 1981—№ 6 —С. 109—M4-

'20- Бксперимеитальне вивчення бюлоги i хижацьких властивостеи жука Philonthus nitidus F- (Coleóptera: Staphylrnidae) у знищенш синантропних i зоофЬчьних мух / К- П. Корж, А. М- Машкей, I. А. Машкей, О- О- Aliiuen-ко //Ветеринар1я: Респ. м1жвщ. тематич- наук. зб—К., 1983—Вип. 57— С- 54—5721- Использование полового феромона в инсектицидной приманке для борьбы с комнатной мухой /К- П. Корж, И- А. Машкей, К. Т- Тараник, ¡A- А- Мищенко // Вет. энтомология и акарология-—М., 1983-—С. 165—169.

22- Машкей И. А- Перепончатокрылые паразиты пунариев комнатной мухи в животноводческих спецхозах и комплексах Украины // Тр- 9-й съезд Всесоюз-энтомол- о-ва,—К., 1984—Вып. 2—С. 41—42.

23- Стафилшшды (Coleóptera: Staphylinidae) регуляторы численности пастбищных мух I К. П- Корж, И. А- Машкей, К- Т- Тараннк, А- Ä- Мищенко //Пробл. почв, зоологии: Тез. докл. /VIII-е Всесоюз- совещание.—Ашхабад, 1984.—Вып- 1—С- 148—149' 24- Машкей И-'А- Заселение почвообитающими стафилинидами помещений животноводческих спецхозов н комплексов Украины // Тез. докл. / 9-й меж-дуцар. коллоквиум по почвенной зоологии, Москва, СССР, 16—20 авг. 1985 г— Вильнюс, 1985— С. 172.

25. Машкей И- А- Паразиты комнатной мухи на феомах животноводческих спецхозов УССР // Вет- пробл- пром. животноводства: Тез- докл. / Респ- науч-практ. конф-, 17—19 окт., 1986 'г., Белая Церковь.—Белая Церковь, 1985.— Ч. 1-е- 52-53.

26- Машкей И-А- Влияние интегрированного метода ¡борьбы с комнатной мухой «а численность и видовой состав паразитических перепончатокрылых //Материалы / 10-я конф- Укр. о-ва паразитологов Одесса, ]986 г-—К-, 1986.— Ч. 2.—С. 2327. Корж К. П-, Машкей И- А., Мищенко А- А- Влияние интенсивного использования пастбищ на фауну стафилннид рода Philontnus (Coleóptera, Staphylinidae) // Тез. докл. / 3-й съезд Укр. энтомол. о-ва, Канев, селт. 1987 г— К-, 1987—С. 92-93.

28. Роль жуков-стафиликид в интегрированной борьбе с зоофильными мухами в животноводстве ;/ А- А- Мищенко, К. П- Корж, И- А. Машкей, Л. П- Коломацкая //Тез. докл- /3-й съезд Укр. энтомол. о-ва, Канев, сент-1987 г.—К., 1987,—С- 127.

29. Машкей И- А- Зоофильные мухи в агробиоценозах Украины // Пробл. экологии в вет- медицине: Тез- докл- /Всесоюз. науч-техн- конф., 25—27 окт. 1989 г., Воронеж,—М-, 1989—С. 162—163.

30. Mashkey I- A-, Mistchenco A. A- Sheep myiasis in foreststeppe and steppe zones of the Ukraine // 13 WAAVP Conferens.—Berlin, GDR, 198931- Борьба с зоофильными мухами в животноводческих хозяйствах /

П. К- Корж, И. А. Машкей, А- А. Мищенко, Л- П. Коломацкая //Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсив- ведения животноводства и создания фермер- хоз-в: Тез- ' докл. / Всесоюз- науч. конф., 17—22 сент. 1991 г-, посвящ. 140-летию ХЗВИ— Харьков, 4991—С. 16032. Машкей И. А., Мищенко А- А- Фермы без мух // Вестн- агропромсовс-та—1991.—№ 10 —С. 20.

33. MaiuKeii И- А., Мищенко А-А., Усаченко A.A. Высокоэффективный "способ защиты животных от мух на животноводческих объектах // Докл- о наиболее важных отечеств- и зарубеж. достижениях в обл. науки, техники и произ-ва в агропром. комплексе за 1990 г- /ВНИИТИЭИагропром,—М-, 1991.— С- 232—235—(ДСП).

34. Мищенко А-А., Корж К- П., Машкей И- А. Экологическая оценка значения энтомофагов зоофильных мух в помещениях животноводческих комплексов и птицефабрик // Повышение продуктивности с.-х- животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсив, ведения животноводства и создания фермер- хоз-в: Тез. докл. /Всесоюз. науч. конф-, 17—22 сент-, 1991 г., посвящ. 140-летию ХЗВИ,—Харьков, 1991—С. 16435. Мдаенко О- О., Машкей I. А- Роль ентомофапв у зншцешп чисельно-

ctí зоофшышх мух в тваринннцтв] //Тез. доп. /4-н з'Тзд Укр. ентомол. тов-за, Харюв, вересень 1992 р.— Харюв, 1992—С- 106.

36- Машкей И. А- Мухи семейства Muscidae (Díptera) в животноводческих агробиоценозах Украины и стратегия борьбы с ними //Известия Харьк. . эн-гомол- о-ва—1993—Т- 1, Вып. 1—С. 199—204.

37- Машкей И. А- Паразитические перепончатокрылые и их охрана в животноводческих агробиоценозах Степной зоны Украины //Энтомол. исследования в заповедниках Степной зоны: Тез. докл- / Междулар. симпозиум, 26— 28 мая 1993 г-, пос. Розовка—Харьков, 1993,—С. 37—38.

38- Машкей И. А., Мищенко А. А. Изучение афроднзиативных свойств синтетических аналогов полового феромона комнатной мухи // Известия Харьков. энтомол. о-ва—Харьков, 1993.—Т- 1, Вып. 2.—С- 146—148.

39. Усаченко А. А-, Машкей И- А-, Мищенко А. А. Современные способы борьбы с зоофильными мухами //Известия Харьк- энтомол. о-ва-—1993.—Т. 1, Вып- 1.—С- 205—208. . .

40. Машкей I. А., Мвденко 0-0- Мухи (Insecta: Díptera) та Ix роль у тва: ринницьких агробтцеиозах УкраГни // Вет медицина: М1'жв1'д тематич. наук. i6.—К-, 1994,—Вип. 69-—С- 41—44.

41- Машкей И- А-, Мищенко А. А., Рамазанов И. >А. Тканевые и накож-ше миазы сельскохозяйственных животных Лесостепной и Степной зон Ук-эанны // Известия Харьк. энтомол. о-ва—Харьков, 1994.—Т- 2, Вып. 1 — :. 151—15442. Мвденко О. О., Машкей I. А. Хиж1 твердокрил1 (Insecta: Coleóptera) триродш регулято^и чисельносп зоофиьних мух у тваринницьких господар-:твах //Вет- медицина: М!'жв[Д- тематич- наук, зб-—К-, 1994.—Вин- 69 —

45-4843. Мищенко А. А., Машкей И. А. О некоторых взаимодействиях члени-

:тоногих, обитающих в экскрементах сельскохозяйственных животных // Ком-1уникация насекомых и соврем, методы защиты растений: Тез. докл- / Меж-;унар. симпозиум, 22—25 марта 1994 г-, Харьков—Харьков, 1994—С- 82—8344- Усаченко А- А., Машкей И. А., Мищенко А. А. Защита сельскохозяйственных животных от зоофильных мух // Ветеринария,—1994-— № 8,—С, 37-3945- Машкей И. А- Майборода Е- А. Особенности эпизоотологии арахноэн-омозов собак и кошек на Украине // Общая эпизоотология: иммуяол.', экол. i методол. пробл.: Материалы международ, науч. ко.нф-, 20, 21, 22 сент- 1995 г. ИЭКВМ.— Харьков, 1995—С. 601—604.

46- Машкей И- А-, Рамазанов И- А. Особенности эпизоотологии вольфар-йоза в хозяйствах Украины. //Общая эпизоотология; иммунол., экол. и ме-одол- пробл-: Материалы международ, науч. конф., 20, 21, 22 сент. 1995 г. ИЭКВМ,—Харьков, 1995--С..604—606.

47- Машкей И. А-, Мищенко А- А.. Майборода Е. А. Видовой состав па-азитоценоза я эпизоотологическая ситуация паразитарных заболеваний собак-: кошек Украины //Известия Харьк. энтомол. о-ва.—1995-—Т- 3 Вып- 1—2 — :. 113—11548. Мищенко А. А., Машкей И. А-, Майборода Е- А- Некоторые особея-

остй биологии насекомых (Insecta: Mallophaga, Anoplura, Siphonaptera) па-' азитов домашних животных //Общая эпизоотология: иммунол-, экол. и ме*.: одол- пробл-: Материалы Междунар. науч. конф., 20, 21, 22 сент. 1995 Г-

/ ИЭКВМ.—Харьков, 1995 — С- 612—61649. Машкей И. А., Мтцеико А. А., Рамазанов И- А- Накожные миаз1 овец, вызываемые мухами рода Lucilia R. D. в Лесостепной и Степной зона Украины // Общая эпизоотология: иммунол., экол- и методол- пробл-: Материал! междунар. науч. кайф-, 20, 21. 22 сент. 1995 г /ИЭКВМ—Харьков, 1995,-С. 618—621.

50. Редкие и исчезающие виды жесткокрылых (Insecta ,Coleóptera) северс востока Украины А- Мищенко, И- А- Машкей. Е. А. Майборода, И. А- Ра мазанов //Экол- пробл. Харьковской обл-: Тез. дсжл- /Обл. науч.-практ. конф, 25—27 дек- 1995 г., г. Харьков —Харьков, 1995-—С 67—69.

АНОТАЦ1Я

Машкей I. А. Комахи-ектопаразити у тваринницьких агробю ценозах Украши та розробка штегрованих метод1в боротьби ; ними.

Дисертащя на здобуття вченого ступени доктора ветеринарии) наук по спещальноеп 03.00.18—паразитолопя, гельмштолопя.

1нститут експериментально! i клшчно! ветеринарно! медицн ни УААН, Харкав, 1997 piK.

Захищаеться 50 наукових праць, hkí мютять матер1алн пс вивченню видового складу ентомопаразитоценоза в тваринницьки> агробюценозах JlicoCTenoBoí та Степово! зон Украши, законолпр ностей його формування шд впливом еколопчних фактор1в, еко-лоп\' та бтлогЦ комах-ектопаразит1в тварин, а також розроблен-ня та впровадження штегрованих метод1в боротьби з ними на ochobí високоефективних еколопчно безпечних npenapaTiB (шеек тицндно! та ¡нсектоферомоно! принад (К.ПДМ-1, КПДМ-2, емуль гуючих концентрованих препарат1в—«Тюцид», «Ектоцид» та ш.)

Створен! та впроваджещ у практику цшор1чщ ¡нтегроваш схе-ми боротьби з комахами-ектопаразитами велико! рогато! худоби свиней, овець та коней.

Ключов1 слова.: комахи-ектопаразити, ектомопаразитоценоз, аг-робюценоз, ¡нтегрований метод боротьби.

АННОТАЦИЯ

Машкей И. А. Насекомые-эктопаразиты в животноводческих агробиоценозах Украины и разработка интегрированных методов борьбы с ними.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 03.00.18 — паразитология, гельминтология.

Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1997.

Защищается 50 научных работ, которые содержат материалы по изучению видового состава энтомопаразитоценоза в животноводческих агробиоценозах Лесостепной и Степной зон Украины, закономерностей его формирования под влиянием экологических факторов, экологии и биологии насекомых-эктопаразитов животных и их энтомофагов, а также разработки и внедрения интегри-

рованных методов борьбы с ними на основе высокоэффективных, экологически безопасных препаратов (инсектицидной и инсекто-феромонной приманок (КПДМ-1, КПДМ-2), эмульгирующих концентрированных препаратов—«Тноцид», «Эктоцид» и др.).

Созданы и внедрены в практику круглогодичные интегрированные схемы борьбы с насекомыми-эктопаразитами крупного рогатого скота, свиней, овец и лошадей.

Ключевые слова: насекомые-эктопаразиты, энтомопаразитоце-ноз, агробиоценоз, интегрированный метод борьбы.

SUMMARY

I. A. Mashkey. Ectoparasitic insects of livestock agrobiocenosis of the Ukraine and development of ¡integrated methods of their control.

This is of doctorate degree thesis of Veterinary 'medicine in speciality 03.00.18—parasitology, helminthology.

Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine, Kharkov, 1997.

50 research works that cover information on study of specific composition entomoparasitocenosis of livestock agrobiocenosis of forest-steppe and steppe regions of the Ukraine, principle of its frmation under the influence of ecological factors, ecology and biology of ectoparasitic insects, <entomophases as well as development and application of integrated methods of their control on a basis of highly effective ecologically safe preparations insecticide and insecto-pheromone lures (KPDM-1, KPDM-2), emulsifying concentrated preparations—(«Tiociide», «Ectocide», etc.) are to be defended.

There have been worked out and applied all-year-round integrated plans of control of ectoparositary insects of cattle, swines, sheep and horses.

Key words; ectoparasitic insects, agrobiocenos, entomoparasito-cenos, integrated method of control.

Зда.но до набору 23 09.97. ППдписапо до друку 29.09.97-Формат 60x90Vi6- Патр друк. Л"» 1. Л1г. гаршгура. Високин друк. Обсяг 2,0 Др. арк. Тираж 100. Зам. 1295.

,Харк!Вська друкарня № 13, вул. Артему, 44-