Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Мясная продуктивность бычков различных генотипов, полученных при скрещивании молочных и мясных пород украинской селекции

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Мясная продуктивность бычков различных генотипов, полученных при скрещивании молочных и мясных пород украинской селекции"

О ;\Т'.’,Л ^ШїНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК і ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

УДК 363.22/ 28.082.033

ЗГРИВЕЦЬ ФЕДІР ІВАНОВИЧ

М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ БИЧКІВ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ, ОДЕРЖАНИХ ПРИ СХРЕЩУВАННІ МОЛОЧНИХ І М’ЯСНИХ ПОРІД УКРАЇНСЬКОЇ СЕЛЕКЦІЇ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Харків -1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії селекції та відтворення м’ясної худоби

Інституту' тваринництва УААН.

Науковий керівник - доктор с.-г. наук, професор Доротіок Едуард

Миколайович завідуючий лабораторією селекції і відтворення м'ясної худоби Інституту' тваринництва УААН

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Козир Володимир Семенович Дніпропетровський держагроуніверситет, професор кафедри розведення і генетики;

кандидат сільськогосподарських наук Шкурін Григорій Тимофінович, Українська виробничо-наукова асоціація "М'ясне скотарство”, голова

Провідна установа: Інститут тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова "Асканія-Нова" УААН, відділ скотарства, смт. Асканія-Нова, Херсонська обл.

Захист відбудеться "<Л " 1998 року

о " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.65.356.01

при Інституті тваринництва Української академії аграрних наук.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту тваринництва УААН, (312120, «.Харків, п/в Кулиничі)

Автореферат розісланий сч.1998 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Хватов А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Збільшення виробництва м'яса, зокрема яловичини, є одним з першочергових завдань, його рішення має велике народногосподарське значення. Нині основну долю яловичини в Україні отримують за рахунок надремонт-ного молодняка і дорослої худоби молочних і комбінованих порід, забійний контингент яких не задовольняє необхідні об'єми виробництва. Окрім того, в останні роки спостерігається скорочення поголів'я молочної худоби, що негативно впливає на виробництво яловичини. За чисельністю поголів'я перше місце належить чорно-рябій, друге - червоній степовій породам. Тому від ефективного їх використання в значній мірі залежить подальший ріст виробництва яловичини.

Актуальність теми. Одним з основних шляхів збільшення виробництва яловичини є застосування промислового схрещування молочних корів з бугаями м'ясних порід. (П.Н.Буйна, 1963,1974, 1988; Е.М.Доротюк, 1970, 1994; О.Г.Тим-ченкотаін., 1983; В.М.Труш, 1996).

В результаті проведених в останні 20 років в Україні та за її межами дослідів по промисловому схрещуванні були визначені ефективні поєднання порід, які рекомендовані виробництву і знаходять широке використання. Однак, до цього часу недостатньо вивчена ефективність промислового схрещування чорно-рябої і червоної степової порід з українською м'ясною та створюваною зна-м'янською породами.

Крім того, донині не встановлений оптимальний вік забою помісів, не дано комплексної оцінки м'ясної продуктивності з урахуванням конверсії протеїну

і енергії корму в харчовий білок і енергію м'яса. Тому вивчення господарсько-біологічних особливостей помісів, одержаних від схрещування бугаїв вітчизняної української м'ясної і створюваної знам'янської м'ясних порід з коровами чорно-рябої та червоної степової порід, при інтенсивному вирощу-ванні до високої живої маси зумовлює актуальність теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені у відповідності з Українською науково-технічною програмою "Продовольство-95" (проект "Яловичина") та тематичним планом наукових досліджень ІТ УААН (тема 2). Матеріали роботи були використанні при розробці "Національної програми розвитку спеціалізованого м'ясного скотарства України на 1996-2005 роки".

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було порівняльне вивчення м'ясної продуктивності помісного молодняка, одержаного від схрещування корів чорно-рябої та червоної степової порід з бугаями української м'ясної та створюваної знам'янської порід при інтенсивному вирощуванні помісів до високих забійних кондицій.

Відповідно з цим були визначені такі завдання:

- вивчити ріст, розвиток і оплату корму приростом живої маси помісів та аналогів материнських порід;

- провести порівняльне вивчення м'ясної продуктивності і якості м'яса;

- обчислити вихід харчового білку в туші і коефіцієнти конверсії протеїну' корму в білок м'яса;

- визначити оптимальні строки забою бичків різних генотипів;

- дати економічну оцінку промислового схрещування корів чорно-рябої і червоної степової порід з бугаями вітчизняних м'ясних порід при інтенсивному вирощуванні помісів до різного віку'.

Наукова новизна. Вперше проведено порівняльне вивчення ефективності промислового схрещування маточного поголів'я широко розповсюджених молочних порід, чорно-рябої і червоної степової, з бугаями вітчизняних м'ясних порід, виявлено генетичний резерв збільшення виробництва яловичини та покращання її якості. Отримані результати є значним внеском у вдосоналення теорії і практики підвищення продуктивності великої рогатої худоби. Визначені оптимальні строки реалізації на м'ясо чистопорідних бичків молочних порід і двопорідних помісів на основі виходу і співвідношення основних поживних речовіш в м'ясі, затрат кормів на одиницю приросту.

Практичне значення роботи. На підставі одержаних результатів встановлено доцільність використання української м'ясної і знам'янської порід в промисловому схрещуванні з чорно-рябою і червоною степовою худобою. Помісі від схрещування цих порід переважають ровесників материнських порід за показниками живої маси, виходу туші, вмісту м'якоті в туші. За рахунок цього в тушах помісних бичків чорно-ряба х у'країнська м'ясна, забитих в 21- місячному віці, містилося 49,4 кт білку (в розрахунку на 1 голову), що на 8,3 кг (20,1%) більше, ніж у аналогів материнської породи. Помісні бички червона степова х знам'янська перевершували ровесників материнської породи за цими показниками відповідно на 9,8 і 25,3кг. Доведена доцільність інтенсивного вирощування помісів з українською м'ясною породою до 21-міс віку, знам'янською -до 18 місяців.

Реалізація результатів досліджень. Наукові розробки знайшли застосування у радгоспі "Устинівський", ксп "Прогрес" Кіровоградського, "Іскра" Зна-м'янського, "Ульянова" Новгородського районів Кіровоградської області, а також при розробці "Програми розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства України на 1997-2005 роки".

Особистий внесок автора. Дисертант особисто організував осіменіння корів спермою бугаїв м'ясних порід, з одержаного приплоду сформував піддослідні групи тварин, проводив контроль за ростом тварин шляхом щомісячного зважування, приймав участь при проведенні забою бичків у 15, 18, 21-міс віці, проаналізував одержані результати, провів економічний аналіз результатів досліджень, сформулював висновки і дав пропозиції виробництву.

з

Апробація роботи. Результати досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку: на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчго з дня народження Ф.Ф.Ейснера (Харків, 1996); на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю з дня народження М.Ф.Іванова (Харків, 1996)& Дисертаційна робота розглянута і схвалена на розширеному засіданні наукових співробітників відділу виробництва яловичини Інституту тваринництва УААН (Харків, 1997) і рекомендована до захисту.

Публікація результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 10 наукових статей.

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 141 сторінці машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, матеріал}' та методів досліджень, результатів власних досліджень, висновків та пропозицій виробніщтву.Містить 36 таблиць, 14 рисунків. Список літератури включає 208 джерел, в тому числі 12 зарубіжних авторів.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в два етапи. На першому етапі (1993-1994 рр.) в колгоспах ім. Кірова Знам'янського та ім. Ульянова Новгородського районів Кіровоградської області корів чорно-рябої і червоної степової порід осіменяли спермою бугаїв-плідників української м'ясної і створюваної знам'янської порід На другому етапі (1994-1996 рр.) з отриманого приплоду за принципом пар-аналогів сформовані дослідні групи бичків для проведення в Кіровоградському НВО "Еліта" науково-господарського досліду (табл.1).

Від народження до 6-місячного віку бичків вирощували за загальноприйнятою в молочному скотарстві технологією. Для вивчення росту бичків щомісячно проводили зважування, на основі якого вираховувались середньодобові прирости та відносну швидкість росту. Екстер'єрні особливості тварин вивчали шляхом взяття промірів та визначення індексів будови тіла. Вивчали морфологічний, біохімічний склад крові та її фізіологічні показники

1.Схема досліду'

Г рупа Порода Г енотіїп п Вік забою, міс

І - контрольна чорно-ряба ч/п 10 15,18,21

II - дослідна чорно-ряба х знам’янська Б 1 10 15,18,21

III - дослідна чорно-ряба х українська м’ясна Б 1 10 15, 18,21

IV - контрольна червона степова ч/п 10 15,18,21

V - дослідна червона степова х знам’янська Р 1 10 15, 18,21

за загальноприйнятими методиками на трьох бичках з кожної групи. Для оцінки м'ясної продуктивності проводили контрольний забій у віці 15, 18 та 21 місяць по три тварини з кожної групи за технологією, прийнятою на м'ясоперсробних підприємствах. Визначали масу парної туші, внутрішнього жиру-сирціо, внутрішніх органів, шкури та забійні показники. Обвалювання напівтуш проводили після 24-годинного охолодження за технологією ковбасного виробництва. В напівтушах визначали масу м'якоті, кісток, жиру, сухожилок. Хімічний аналіз м'яса і найдовшого м'яза спини проведений в Інституті тваринництва УААН. Вихід основних поживних речовин, конверсію протеїну корму в харчовий білок розраховували за методикою Л.К.Лепайие. Економічну ефективність вирощування бичків різних генотипів визначали на основі фактичного обліку всіх витрат, виручки від реалізації, одержаного чистого прибутку, розрахунку рівня рентабельності. Результати досліду оброблені біометрично за методикою М.А.Плохінського (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Годівля та утримання бнчків. Бичків усіх груп вирощували за технологією молочного скотарства на ручній випойці. До 12 місяців їх утримували безприв'язно групами в окремих секціях. Раціони складали виходячи з запланованого приросту живої маси та в залежності від пори року. Основними кормами були: силос кукурудзяний, комбікорм, зелена маса, сіно. Фактичне споживання кормів та поживних речовин бичками за період від народження до 21-місячного віку наведено в таблиці 2.

2. Фактичне споживання кормів (від народження до 21-місячного віку), кг

Показники Група

1 II Ш IV V

Молоко 250,0 250,0 250,0 250,0 250,0

МОЛОЧНІ відвійки 600.0 600,0 600,0 600,0 600,0

Концентрати 1611,2 1611,2 1611,2 1611,2 1611,2

Сіно люцернове 1154,8 1164,9 1099,0 1111,0 1077,1

Солома пшенична 420,5 429,0 401,9 384,1 332,0

Силос кукурудзяний 3784,0 3830,0 3764,5 3939.0 3731,9

Буряк кормовий 449,0 449,0 449,0 449,0 449,0

Зелена маса (люцерни, кукурудзи) 2664,1 2424,1 2460,3 2466,5 2422,2

Меляса 114,6 114,6 114,6 114,6 114,6

Всього: к.од. 3994,5 3968,0 3976.2 3965,1 3905,8

Перетравного протеїну 415,0 413,1 411,9 410,0 401,5

Перетравного протеїну на 1 к.од., г 103,8 104,1 103,6 103,4 102,8

Обмінної енергії на 1 кг сухої речовини, МДж 9,93 10,2 10,25 9,7 10,32

У цілому за весь період досліду годівля була повноцінною і її рівень достатньо високим. Частка концентрованих кормів складала 40%, що за сучасними нормами достатньо для одержання високої продуктивності молодняка. Ан&ііз структури раціонів показав, що як за періоди вирощування, так і за весь дослід, різниця між питомою вагою окремих кормів була несуттєвою.

Динаміка живої маси піддослідних бичків. Найважливішим показником росту тварин є їх жива маса. Бички різних генотипів при однакових умовах годівлі та утримання проявили неоднакову інтенсивність росту їх живої маси (табл.З).

3. Динаміка живої маси бичків, кг (М ± ш)

Вік, міс

Г рупа при народженні 6 12 15 18 21

І 28,7+0,89 168,4+3,5 289,4±3,3 392,7±3,2 482,7+2,9 560,0±2,0

II 27,1±0,48 181,2+5,1 313,6+4,8 395,2+3,8 498,4+3,9 607,1+3,3

III 29,9+1,02 176,0±4,9 302,6+4,2 420,0+5,1 494,6+4,2 611,3+4,2

IV 27,0+0,72 165,2+3,2 283,0+2,9 399,3+2,5 486,2±2,5 536,5+2,8

V 26,3±0,88 182,0±4,8 300,0±3,8 406,8±3,9 502,7+4,1 585,2+3,7

Слід зазначити, що бички всіх генотипів народилися з невисокою живою масою (26,3 - 29.9 кг), що забезпечило нормальний перебіг отелень. Помісні бички за показниками живої маси у всі вікові періоди перевершували ровесників материнських порід. Так, в 21-міс віці перевага бичків II і III груп за цим показником в порівнянні з контрольною (І) склала відповідно 47,1 і 51,3 кг (8,4 і 9,2%), у порівнянні з IV (контрольною) - 48.7 (9,1%), Р<0,01.

В більшості вікових періодів помісі першого покоління від бугаїв української м'ясної породи мали більшу живу масу, ніж ровесники інших генотипів. Середньодобові прирости живої маси піддослідних бичків свідчать про більш високі потенційні можливості енергії росту помісів (табл.4).

4. Середньодобові прирости бичків, г

Група Вікові пе ріоди, міс

0-6 6-12 12-15 15-18 18-21 0-21

І 776 612 1148 1000 859 843

II 856 735 907 1152 1202 921

III 812 703 1304 828 1296 923

IV 768 654 1292 854 670 809

V 865 655 1186 1065 916 887

Величину середньодобових приростів в різні вікові періоди при однакових умовах годівлі і угримання зумовлює генотип тварин. До 6- місячного віку помісі мали значно вищі середньодобові прирости. В післямолочний період (612 міс) у всіх групах прирости знизилися, а в наступні періоди - підвищилися. Бички материнських порід (І і IV групи) в період 18-21 міс значно знизили енергію росту, а помісі з українською м'ясною і знам'янською породами підвищували її і в подальшому.

М'ясна продуктивність і забійні показники. Одним із головних показників м'ясної продуктивності є маса туші і забійний вихід (табл.5).

Слід зазначити, що найбільше внутрішнього жиру-сирцю мали помісі знам'янської породи, що свідчить про їх більшу скоростиглість. Це зумовлено участю у виведенні знам'янської породи абердин-ангусів. У бичків усіх груп, особливо V, забійний вихід був значно вищий ДОСТу для молодняка вищої вгодованості.

5. Результати контрольного забою бичків у різному віці

Показники Вік, Група

міс І II III IV V

Передзабійиа жива маса, кг 15 357,4 362,0 387,3 350.2 368.9

18 442,3 458,3 453.3 436,9 465,3

21 530,0 548.0 550,0 496.2 530,3

Маса парної туші, кг 15 183.4 190,7 205,7 175,4 195,8

18 240,9 256,4 267.6 238,5 271,3

21 295,2 315,1 325,0 270,6 312,3

Вихід парної туші, % 15 51,3 52,7 53,1 50,0 53,1

18 54,5 55,9 59,0 54,6 58,3

21 55.7 57,5 59,1 54,5 58,9

Маса внутрішнього жиру- 15 5,2 4,7 5,6 5,9 6,2

сирцю, кг 18 7,5 9.0 5,8 9,1 8,2

21 19,1 18,9 19,4 15,9 26,5

Вихід внутрішнього жиру- 15 1,4 1,3 1,4 1,7 1,7

сирцю, % 18 1,7 2,0 1,9 2,1 1,7

21 3,6 3,4 3,5 3,2 5,0

Забіґша маса, кг 15 188,6 195,4 276,1 247,6 279,5

18 248.4 265,4 276,1 247,6 279,5

21 314,3 334,0 344,4 283,5 338,8

Забійний вихід, % 15 52,7 54,0 54,5 51,7 54,8

18 56,2 57,9 60,9 56,7 60,0

21 59,3 60,9 62,6 57,7 63.9

З метою вивчення повном'ясності туш нами були взяті їх проміри (табл.6).

Встановлено, що за всіма показниками повном'ясності туш помісі, особливо III та V груп, значно перевершували аналогів материнських порід. Як і слід

було чекати, найнижча повном'ясність туш була у бичків червоної степової породи.

6. Повном'ясність туш бичків різних генотипів в 21-місячному віці

Показники Г рупа

І II III IV V

Довжина туші, см 256,0 261,0 266,0 258,0 263,0

Стегна, см 84,0 85,0 87,0 83,0 85,0

Площа "м'язового вічка", см2 98,8 105,8 115,4 92,8 112,5

Обхват стегна,см 102,1 103,0 110,0 100,0 106,0

Коефіцієнт повном'ясності: туші 115.2 120,7 122.2 104,9 118,7

Стегна 117,2 121,2 126,4 120,4 124,7

Морфологічний склад туш. Яловичина є цінним продуктом харчування. Вона містить велику кількість життєво важливих речовин, за співвідношенням яких визначають зрілість і якість м'яса. Якість туші в значній мірі визначається співвідношенням м'язової та кісткової тканин (табл. 7).

7. Морфологічний склад ту ш

Група ¡Маса охолодженої туші, кг М’якоть Кістки, хрящі, сухожилки Вихід м’якоті на 1 кг кісток

кг % кг % кг

15 міс

І 178,0 139,0 78,1 39,0 21,9 3,56

II 187,1 152,6 81,6 34,5 18,4 4,42

Ш 202,7 167.2 82,5 35,5 17,5 4,70

ГУ 170,8 131,5 77,0 39,3 23,0 3,34

V 191,9 158.5 82,6 33,4 17,4 4,74

18 міс

І 238,0 186,8 78,5 51,2 21,5 3,64

II 254,3 210,8 82,9 43,5 17,1 ' 4,84

Ш 265,6 219,4 82,6 46,2 17,4 4,74

IV 235.2 183,5 78,0 51,7 22,0 3,54

V 268,2 221,8 82,7 46,4 17,3 4,78

21 міс

І 291,0 229,0 78,7 62,0 21,3 3,69

II 300,0 249,0 83,0 51,6 17.0 4,88

ПТ 323,0 268,7 83,2 54,3 16,8 4,95

IV 270,0 210,6 78,0 59,4 22,0 3,54

V 310,0 259,2 83,6 50,8 16,4 5,10

Встановлено, що маса всіх тканин туш збільшувалася з віком у всіх піддослідних тварин, але неоднаково. Так, маса м'якоті у помісів збільшувалася значно більше, ніж у аналогів І та IV груп. У помісів у всі періоди спостерігався більш високий вміст м'якоті і нижчий - кісток. Це вплинуло на коефіцієнт м'ясності, який в усі вікові періоди наближається до рівня, характерного для тварин м'ясних порід. Слід зазначити, шо помісі дають більше м'яса вищих сортів в порівнянні з аналогами материнської породи. Помісі, отримані від схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями української м'ясної породи, в усі періоди забою дали більше м'якоті, ніж аналоги інших генотипів. Це свідчить про високу відселекціонованість цієї породи за м’ясними якостями, які добре проявилися при поєднанні її з чорно-рябою худобою.

Хімічний склад м'яса. Основними показниками, які визначають якість м'яса, є його хімічний склад, енергетична та біологічна цінність. У помісних бичків в м'язовій тканині в усі вікові періоди було більше сухої речовини, жиру і білку' в порівнянні з чистопорідними ровесниками.

Вищій вміст жиру і білку призвів до більшої енергетичної цінності 1 кг м'якоті і всієї туші. Встановлено, що з віком тварин в м'ясі зменшився вміст вологи і збільшилася кількість сухої речовини за рахунок жиру.

Слід зазначити, що помісі всіх груп характеризувалися більшим вмістом сухої речовини і жиру в м'ясі. Вивчення показників, які визначають технологічну і кулінарну цінність м'яса, показало, що найбільшою вологоутримною здатністю і меншою уварюваністю характеризувалися помісі в усі вікові періоди забою (табл. 8). Це позначилося на кулінарно-технологічному показнику, який у них був значно вищий.

За величиною рН, яка свідчить про інтенсивність процесу дозрівання м'яса, формування смаку, аромату та стійкості до впливу мікрофлори при зберіганні, суттєвої різниці не встановлено. Помісі також мали перевагу за білково-якісним показником, за яким вони переважали ровесників материнських порід у 15-місячному віці - на 14,0-24,0%, в 18 міс - 21,0-22,1%, в 21 міс - 24,526,9%. Помісні бички всіх гено-типів мали значно кращий коефіцієнт якості за Е.М.Доротюком. М'ясо бичків усіх груп, особливо помісних, при дегустації відрізнялося високими харчовими якостями, легкістю пережовування, соковитістю, гарним смаком.

Економічна ефективність вирощування бичків різних генотипів.

Ефективність виробництва яловичини, розведення тварин того чи іншого генотипу в вирішальній мірі залежить від рівня м'ясної продуктивності і оплати кормів (табл.9).

Досліди показали, що тварини, отримані від промислового схрещування, краще використовують поживні речовини корму. Вони витрачали кормових одиниць на 1 кг приросту менше на 0,68-0,78 кг (9,9-11,1%), ніж чистопорідні аналоги. Помісі, отримані від бугаїв української м'ясної породи, за період.

8. Фізнко-технологічні показники найдовшого м'яза спини

Показники Група

І І и III IV 1 V

15 міс

PH 5.81 5,93 5,94 5,90 5,68

Ніжність, кг/см2 0,664 0,584 0,636 0,538 0,648

Вологоутримання, % 64,64 68,70 67,50 67,60 69,90

Уварювання, % 39,49 33,64 36,06 39,85 38,58

Кулінарно-технологічний 1,64 2,04 1,87 1,69 1,81

Коефіцієнт якості (за Доротюком) 1,57 2,15 2,26 1,44 2,21

Білково-якісний 3,90 4,00 5,20 3,90 5,30

18 міс

PH 5,80 6,06 6,07 6,59 6,86

Ніжність, кг/см2 0,508 0,420 0,373 0,402 0,468

Вологоутримання, % 68,70 68,40 70,56 64,93 67,20

Уварювання, % 39,00 32,13 32,78 39,03 33,98

Кулінарно-технологічний 1,76 2,13 2,15 1,66 1,98

Коефіцієнт якості (за Доротюком) 1,68 2,36 2,49 1,66 2,10

Білково-якісний 4.00 5,20 5,30 3,90 5,20 |

!1 міс

PH 6,87 6,82 6,70 6,53 6,88

Ніжність, кг/см2 0,424 0,541 0,584 0,500 0,468

Вологоутримання, % 61,31 69,60 68,05 69,20 71,47

Уварювання, % 37.55 32,28 33,45 37,36 38,23

Кулінарно-технологічний 1,63 2.07 2,03 1,58 1,87

Коефіцієнт якості (за Доротюком) 1,75 2,60 3,40 1,59 2,35

Білково-якісний 4.10 5,40 5,50 4,00 5,50

9. Оплата кормів приростом бичками різних генотипів від народження до 21- міс віку

Показники Група

І п ш IV V

Витрачено кормів, корм.од. 3994 3968 3976 3965 3906

Одержано приросту,кг 531,3 580,0 581,4 509,5 558,9

Витрати корм.од. на 1кг: приросту 7,52 6,84 6,84 7,78 6,99

живої маси 7,13 6,53 6,51 7,39 6,67

м'якоті туші 17,44 15,93 14,79 18,83 15,08

білку туші 97,17 83,86 80,48 102,45 80,53

вирощування мали найменші витрати кормових одиниць на 1 кг м'якоті і білку туші.

В таблиці 10 наведені показники ефективності використання кормів приростом бичків різних генотипів. При практично однаковій кількості спожитої з кормами енергії, енергетична цінність м'яса помісів була значно вищою.

Так, помісі, отримані від бугаїв української м'ясної породи, за енергетичною цінністю їстівної частини туші переважали аналогів першої групи на 521,2 МДж (26,3%). Ці тварини також відкладали найбільше білку і жиру в туші. Різниця за цими показниками на користь помісів між тваринами І та III груп становила 8,3 кг (20,2%), IV і V груп - 9,8 кг (25,3%).

10. Ефективність використання кормів за період досліду7

Показники Група

І II III IV V

Спожито енергії кормів, МДж 40998 41928 41912 40795 41915

Енергетична цінність їстівної частини туші, МДж 1983,1 2375,5 2504,3 1448,9 2461,9

ККД енергії корму, % 4,84 5,66 5.97 4,53 5,87

Спожито перетравного протеїну з кормом, кг 419,8 413 411,9 410,0 401,5

Відклалося в туші, кг: білку 41,1 47,3 49,4 38,7 48,5

жиру 25,7 32,0 34,0 23,7 33,4

Вихід на 1 кг живої маси, г: білку 77,5 86,3 89,7 78,1 91,5

жиру 48,5 58,3 61,9 47,7 63,1

Конверсія протеїну кормув білок туші, % 9,79 11,45 11,99 9,40 12,08

Основним показником економічної ефективності є собівартість виробництва продукції, виручка від її реалізації, прибуток і рівень рентабельності (табл.11).

Аналіз даних цієї таблиці свідчить, що найнижчу собівартість 1 ц приросту і живої маси мали помісні бички II та Ш груп, а забійної маси і білку туші

- III та V груп. Найвищу виручку від реалізації однієї голови одержано від бичків II та ПІ груп, що зумовило більший прибуток відповідно на 124,9 і 128.3 грн (29,5 і 30,1%), ніж в І групі.

Слід зазначити, що найвища собівартість приросту, живої та забійної маси і білку туші була у бичків червоної степової породи, що зумовило одер-

жання найменшого прибутку від реалізації однієї голови. Вирощування на м'ясо бичів усіх генотипів було рентабельним, однак, цей показник у помісів був значно вищим.

11.Економічна ефективність вирощування бичків різних генотипів за період до 21-міс віку ( в цінах 1-го кварталу 1997 р.)

Показники Г рупа

І II III IV V

Всього затрат па 1 гол, гри* 1028,0 1014,6 1021,3 1016,2 1020,0

Собівартість 1 ц, гри: Приросту 166,5 150,2 151,0 171,3 156,8

Живої маси 183,5 167,1 167,1 189,4 174,3

Забійної маси 327,0 303,7 296,5 358,4 301,1

Білку туші 2501,0 2145,0 2067,0 2676,0 2103,0

Одержано від реалізації 1 гол, гри 1326,1 1437,6 1447,6 1270,2. 1385,7

Чистий прибуток, грн 298,1 423,0 426,3 254,0 355,7

Рівень рентабельності, % 29,0 41,7 41,7 25,0 35,9

Примітка.

- в тому числі собівартість новонароджених телят - 143,4 гри.

Таким чином, вирощування на м’ясо помісів від бугаїв вітчизняних порід

- української і знам'янської - може мат суттєвий вплив на збільшення виробництва, покращання якості яловичини і зниження її собівартості. Ці тварини при відносно невисоких витратах корму досягають більш високих забійних кондицій та реалізуються на м’ясо як великовагова худоба.

ВИСНОВКИ

1. Експериментально обгрунтовано, що використання бичків української м'ясної і створюваної знам’янської порід для промислового схрещування з найбільш широко розповсюдженими в Україні чорно-рябою і червоного степовою худобою є значним резервом збільшення виробництва яловичини і покращання її якості.

2. Встановлено, що при інтенсивному вирощуванні помісні (чорно - ряба х українська м'ясна, чорно-ряба х знам'янська, червона степова х знам'янська) бички в усі вікові періоди істотно перевищували ровесників контрольних груп за живою масою і середньодобовими приростами. Вони до 21-місячного віку досягай живої маси 585,2 - 611,3 кг, проти 536,5 і 560,0 кг у ровесників червоної степової і чорно-рябої порід, або вище на 8.5 - 9,5%.

3. Найвищий середньодобовий приріст живої маси у бичків усіх груп

(крім II) одержано у віковий період 12-15 міс (1148 і 1304 г). В період 18-21 міс прирости у бичків материнських порід (І і IV) значно знизилися (859 та 670 г), в той час, як у помісних ровесників цей показпик був на рівні 916 - 1296 г. Це свідчить про можливість вирощування помісів до більш високих вагових кондицій. За весь період вирощування помісні бички мали більш високий середньодобовий приріст маси тіла - 887- 923г, проти 809 і 843 г у ровесників контрольних груп. '

4. Більш висока продуктивність помісного молодняка обумовлена їх біологічними особливостями: підвищеним вмістом у крові гемоглобіну, еритроцитів, загального білку і альбумінів.

5. Помісі краще оплачували корми приростами. На 1 кг приросту живої маси вони витрачали 6,84-6,98 к.од., що на 0,68-0,8 к.од. (9,1-10,3%) менше, ніж у ровесників чорно-рябої і червоної степової порід. Це в значній мірі обумовлено більш високими показниками їх продуктивності.

6.У всі вікові періоди помісні бички відрізнялися краще вираженими м'ясними формами і переважали чистопорідних аналогів за промірами: обхвату, ширини і глибини грудей, напівобхвату зада. Помісі II і V груп характеризувалися більшою присадкуватістю і широкотілістю, III групи - більшою високо-росліспо, розвиненістю мускулатури, особливо задньої третини тулуба. Ці тварини в більшій мірі відповідали сучасним вимогам бажаного типу м'ясної худоби.

7. Помісі відрізнялися більш важкими і повном'ясними тушами при порівнянні з чистопорідними аналогами. Різниця за масою парної туші на користь помісів II групи у 15-місячному віці складала 7,3 кг (3,9%), Ш груші - 22,3 кг (12,1%), V - 20,4 кг (11,6%); у 18 місяців - відповідно 15,5 кг (6,4%); 26,7 кг (11,0%); 32,8 кг (13,7%); у 21 місяць - 19.9 кг (6,7%); 29.8 кг (10,2%); 41,7 кг (15,4%).

8. Помісі червона степова х знам'янська, як більш скоростиглі, в усі вікові періоди накопичили більше внутрішнього жиру-сирцю. Забійний вихід у них у 15-місячному віці був вищим на 0,8 - 1.3%, у 18 місяців - 1,7 - 3,4%, у 21 місяць -1,6 - 2,8%, що характеризує кращу їх м'ясну продуктивність.

9. В результаті забою встановлена значна перевага помісних бичків за рівнем м'ясної продуктивності. Вони характеризувалися підвищеними забійними показниками по відношенню до ровесників. їх туші відрізнялися кращою омускуленістю і були більш високоякісними за морфологічним складом. Вихід м'якоті у них на 3,0 - 5,6% вищий, ніж у тварин контрольних груп з найбільшою кількістю м'яса високих сортів. Помісі відрізняються більш високим виходом м'якоті на 1 кг кісток - 4,7 - 5,1 кг, проти 3,5 - 3,7 кг у чистопоріднігх аналогів, або більше на 34,3 - 37,8%.

10. Площа " м’язового вічка" в тушах помісів 15-місячного віку перевищувала контрольних ровесників на 11,2 -16,2%, у 18 місяців - на 24,0 - 27,0%, у 21 місяць - на 13,7 - 17,3%, що в значній мірі обумовлено більш високими показниками їх м'ясної продуктивності.

11. М'ясо бичків у всі строки забою характеризувалося сприятливим хімічним складом - вміст жиру в ньому не перевищував 12,9%. Істотної між-групової різниці не встановлено. М'ясо помісів характеризувалося кращим співвідношенням білку і жиру, що повністю відповідає сучасніш вимогам споживача.

12. Аналіз фізико-хімічних досліджень найдовшого м’яза спини свідчить про більшу повноцінність м'язової тканини помісних тварин. Це підтверджується підвищеним вмістом в ній триптофану. Білково-якісний показник у помісів

5,1 - 5,2 проти 3,9 - 4,0 у чистопорідних аналогів.

13. Дослідження показали, що помісні бички характеризувалися кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок м'яса. За коефіцієнтом конверсії вони перевищували контрольних ровесників на 1,7 - 3,4%. Туші бичків 15-місячного віку мали білку в туші більше на 3,4 - 4,9 кг (12,6 - 16,8%), у 18 місяців - на 4,9 - 6,8 кг (14,0 -19,4%), в 21 місяць - на 7,3 -10,0 кг (20,0 - 25,1%).

14. Встановлено, що у бичків червоної степової породи, починаючи з 15-місячного віку, а у помісів червона степова х знам'янська з 18-міс, середньодобові прирости знизилися, посилився процес жировідкладання, затрати кормів на одиницю приросту збільшилися, підвищилася собівартість приросту. Все це свідчить про недоцільність впрошування тварин до більш пізнього віку.

15. Промислове схрещування і інтенсивне вирощування помісного молодняка дозволило істотно підвищити товарно-технологічні властивості шкіряної сировини. При забої у 21-місячному віці помісні бички дали більш важку шкіряну сировину (парні шкури масою більше 44 кг). Найбільш важкі вони були у помісів чорно-ряба х українська м'ясна, дещо легші - у аналогів червоної степової породи.

16. Встановлено, що інтенсивне вирощування молодняка всіх генотипів було економічно доцільним. Помісі, які давали більші прирости у всі вікові періоди вирощування, менше витрачали кормів на 1 кг приросту'. Тому собівартість

1 ц приросту у них до 21-місячного віку була нижчою на 15,5 грн (9,8%), то забезпечило досягнення рівня рентабельності на 35,9 - 41,7% (тобто, підвищився на 10,9-12,7%).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою подальшого збільшення виробництва яловичини, покращання її якості і зниження собівартості необхідно більш використовувати бугаїв-плід-

ників української м'ясної і створюваної знам'янської порід в промисловому схрещуванні з коровами чорно-рябої та червоної степової порід.

2. Для реалізації генетичного потенціалу продуктивності бичків необхідно:

- вирощувати бичків чорно-рябої породи і помісних чорно-ряба х українська м'ясна до 21-місячного віку з використанням 3900 - 4000 к.од. і 400 - 410 кг перетравного протеїну, для одержання живої маси 560 - 600 кг;

- помісів чорно-ряба х знам'янська. червона степова х знам'янська і червоної степової породи вирощувати до 18 місяців при витратах 3200 - 3250 к.од. і 325 - 330 кг перетравного протеїну, що забезпечить одержання живої маси 480 -500 кг.

Список опублікованих робіт

1. Доротюк Э.Н., Згривец Ф.И. Эффективность промышленного скрещивания на Украине// Молочное и мясное скотоводство. -: 1. -1998. - С.8-12.

2. Доротюк Е.М., Згривець В.І. Промислове схрещування худоби молочних і м'ясних порід вітчизняної селекції // Тваринництво України, № 2. - 1998. -С.8-9.

3. Доротюк Е.М., Згривець Ф.І. М'ясна продуктивність помісей від промислового схрещування молочних і м'ясних порід вітчизняної селекції // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - вип.З,- Харків, 1998. - С.64-68.

4. Доротюк Е.М., Згривець Ф.І. М'ясні якості помісей, одержаних від промислового схрещування худоби молочних і м'ясних порід.// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - вип.З. - Харків, 1998. - С.61-64.

5. Доротюк Е.М., Огуй В.Г., Згривець Ф.І. Ефективність використання бу-гаїв-плідників м'ясних порід української селекції в промисловому схрещуванні з молочною худобою.// Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - вип.З.

- Харків, 1998. - С.83-85.

6. Згривець Ф.І. М'ясна продуктивність і якість м'яса бичків різних генотипів //Сільський вісник Кіровоградщини. - 1997. -№ 1-2 (19-20).-С.17-20.

7. Згривец Ф.И. "Мясная продуктивность помесей различных генотипов при создании товарных стад мясного скота" //Сільський вісник Кіровоградщи-ни.-1997.-№ 3.-С.18.

8. Огуй В.Г., Згривець Ф.І., Доротюк Е.М. Оцінка помісів, одержаних від схрещування чорно-рябих і червоних степових корів з бугаями україської м'ясної та створюваної знам'янської м'ясної порід //Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения члена-корреспондента ВАСХНИЛ Эйснера Ф.Ф. "Теория и практика племенного дела в животноводстве".-Харьков, 1996.-С.100-101.

9. Подрезко Г.М., Доротюк Е.М., Романяк Я.М., Згривець Ф.І. М'ясна продуктивність молодняка різних генотипів створюваної знам'янської породи //Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения члена-корреспондента ВАСХНИЛ Эйснера Ф.Ф. "Теория и практика племенного дела в животноводстве". - Харьков, 1996.-с.101.

10. Доротюк Э.Н., Огуй В.Г., Згривец Ф.И. Хозяйственные и биологические особенности помесей, полученных от скрещивания молочных и мясных пород// Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 125-летию со дня рождения Иванова М.Ф., -Харьков, 1996,- с.61-62.

Анотація

Згривець Ф.І. М'ясна продуктивність бичків різних генотипів, одержаних при схрещуванні молочних і м'ясних порід української селекції.-Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - Розведення та селекція тварин, Інститут тваринництва УААН, Харків, 1998 р.

В Україні розпочата робота по створенню товарних стад м'ясної худоби на основі схрещування молочних і м'ясних порід. У зв'язку з цим, вивчені господарсько-корисні якості помісів, одержаних від схрещування чорно-рябої, червоної степової худоби з бугаями вітчизняної високорослої української та створюваної знам'янської м'ясних порід Встановлений додатковий резерв збільшення виробництва яловичини і підвищення її якості за рахунок промислового схрещування та інтенсивного вирощування помісів до 21-місячного віку і одержання живої маси 585 - 620 кг, що визначає можливість створення високопродуктивних помісних стад м'ясної худоби.

Ключові слова: порода, генотип, поєднання порід, м'ясна продуктивність, якість м'яса, схрещування.

Аннотапия

Згривец Ф.И. Мясная продуктивность бычков различных генотипов, полученных при скрещивании молочных и мясных пород украинской селекции.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - Разведение и селекция животных, Институт животноводства УААН, Харьков, 1998.

В Украине развернута работа по созданию товарных стад мясного скота на базе скрещивания молочных и мясных пород. В связи с этим изучены хозяйственно-полезные качества помесей, полученных от скрещивания черно-пестрого, красного степного скота с быками отечественной высокорослой укранской и создаваемой знаменской мясных пород. Установлен дополнительный резерв увеличения производства говядины и повышения ее качества за счет

промышленного скрещивания и интенсивного выращивания помесей до 21 • месячного возраста и получение живой массы 585 - 620 кг, что определяет воз можность создания высокопродуктивных помесных стад мясного скота.

Ключевые слова: порода, генотип, сочетаемость пород, мясная продуктивность, качество мяса, скрещивание.

Annotation

Zgrivetc F.I. Beef production of the different cross-breed combinations witl dairy and beef breed of Ukrainian selection.- Manuscript.

Dissertation for academic candidate of science de gree by speciality 06.02.01 ■ Animal Breeding. Animal science Institute. UAAS. Kharkov, 1998.

There is work for beef cattle herd development get goingf in the Ukraine basec beef and dairy breeds crossing.

In connection of this have been studied profitable qualities of their hybridi received from acrossing of Black and White, Red Steppe Cattle with native sires of tali Ukraine breed and creating Znamenka beef breed. An Additive reserve for beei production and it quality maintenance has been developed based on the crossing and intensive growing of hybrids until 21 months age and living weight of 585 - 620 kg, that determine a probability of high productive crossed beef cattle development.

Key words: breed, genetype, cross-breed, beef production, quality beef.