Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Морфолого-таксационная структура смешанных пихтовых древостоев Бескид (Украинские Карпаты)

ВАК РФ 06.03.02, Лесоустройство и лесная таксация

Автореферат диссертации по теме "Морфолого-таксационная структура смешанных пихтовых древостоев Бескид (Украинские Карпаты)"

пре ГРИНИК

® ОД Георгій Георгійович

13 Сан ш

УДК 630*5:630*56:630*531

МОРФОЛОГО-ТАКСАЦІЙНА СТРУКТУРА МІШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ БЕСКИДІВ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Горошко Мирон Петрович,

Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

доктор сільськогосподарських наук, професор Козьяков Сергій Миколайович, Національний аграрний університет, професор кафедри лісової таксації

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Пастернак Володимир Петрович, Харківський державний аграрний університет, доцент кафедри лісівництва

Провідна установа

Інститут екології Карпат, відділ охорони природних ■ екосистем, НАН України, м. Львів

спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Офіційні опоненти:

Захист відбудеться

годині на засіданні

Автореферат розісланий «/■? » 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Маніта О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виявлення закономірностей та моделювання динаміки таксаційних показників росту, будови і продуктивності цінних природних мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанів Бескидів (Українські Карпати) дасть можливість оптимізувати вибір режимів ведення лісового господарства. Підвищення продуктивності та покращення стану лісів належить до завдань загальнодержавного значення. Результати таксаційних досліджень дають можливість проведення науково обгрунтованого комплексу лісогосподарських заходів у ялиново-букових ялинниках Бескидів з метою забезпечення підвищення їх продуктивності та покращення еколого-біологічної стійкості.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планам», темами. Напрямок дослідження дисертаційної роботи узгоджується з загальнокафедральною темою «Багатомірна оцінка структури і динаміки фітомаси деревостанів для вдосконалення інвентаризації лісових ресурсів (на прикладі лісів Заходу України)», затвердженою рішенням НТР УкрДЛТУ (протокол №1 від 23.01.1998 року) і є її органічною частиною. Тема зареєстрована в УкрІНТЕІ за держреєстраційним номером 0198Ш02977.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та просторової структури мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанів Бескидів у вигляді нормативних таблиць при різному складі.

Задачею роботи є: встановлення основних закономірностей будови за основними показниками стовбура (висотою та діаметром) і крони (довжиною та діаметром) для ялиці білої, бука лісового та ялини європейської; оцінка росту та продуктивності мішаних деревостанів ялиці білої; дослідження закономірностей формування просторової структури деревостанів; використання показників продуктивності при організації та веденні лісового господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов Карпат на типологічній основі з урахуванням структури гірського ландшафту проведено дослідження морфолого-таксаційної будови, просторової структури, росту і продуктивності природних ялиново-буково-ялицевих деревостанів. Для апроксимації основних таксаційних показників продуктивності використано багатофакторні рег-ресійні рівняння. Отримано поверхні відгуку вищезгаданих показників стосовно віку і частки породи у деревостані. Отримано розподіли чисельностей не лише діаметрів стовбурів, а й висоти стовбурів, довжин та діаметрів крон.

Практичне значення одержаних результатів. Складено детальні регіональні таблиці росту ялиново-буково-ялицевих деревостанів у Бескидах у вологій ялиново-буковій яличині з часткою ялиці білої 5...9 одиниць. Дані таблиці можуть використовуватися під час актуалізації таксаційних показників при проведенні перманентного та базового лісовпорядкування.

Проведено аналіз просторової структури деревостанів.

Аналіз складених таблиць росту дозволяє визначати оптимальне значень вибірки запасу за елементами лісу під час рубок, пов’язаних з веденням лісовог господарства, а також прогнозувати і моделювати розвиток деревостанів від стад молодняків до віку стиглості з необхідним співвідношенням порід і оптимальним показниками продуктивності.

Наведено будову за відносними ступенями висот стовбурів, діаметрів сто бурів на висоті 1,3 м, протяжностей та діаметрів крон. Показано взаємний зв’язс зміни величин основних статистичних показників у динаміці з категорією дер востанів. Проведено кореляційний аналіз між рядами розподілів за таксаційним показниками.

Особистий внесок здобувана. Зібрано достовірний та значний за обсяго експериментальний матеріал. Здійснено його камеральне опрацювання. Розроблеі-пакет прикладних програм для розрахунку основних таксаційних показників, буд ви, просторової структури, росту і продуктивності. Розроблено моделі росту за о новними таксаційними показниками для усіх порід деревостану при різному скла; Отримано параметри рівнянь розподілів кількості дерев за відносними ступеням діаметрів на 1,3 м та висот стовбурів, а також довжин і діаметрів крон ялиці біле бука лісового та ялини європейської. Зроблено логічні висновки та викладено р комендації.

Апробація результатів дисертації. Зміст дисертаційної роботи апробоваї на наукових конференціях викладачів та аспірантів Українського державної лісотехнічного університету, які проводилися протягом 1995-1999 років.

Публікації. Результати дисертацї висвітлені у восьми статтях, опубліковані у наукових журналах та збірниках наукових праць та однх тезах доповідей і міжнародній науково-практичній конференції.

Структура і об’єм дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викл дено на 144 сторінках машинописного тексту. Зміст містить вступ, 7 розділів, ви новки та рекомендації, список використаної літератури (237 найменувань), 6 д датків на 68 сторінках. Текст ілюстровано 46 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. ПРИРОДНІ УМОВИ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідженнями охоплено територію Бескидів (Східні Карпати). Природи кліматичні умови сприятливі для росту досліджуваних порід (ялиці білої (Яц), буї лісового (Бк), ялини європейської (Ялє)). Лісорослинні умови даного регіону X рактеризуються родючістю і достатньою зволоженістю грунтів з переважі свіжими та вологими сугрудами та грудами.

2. БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯЛИЦІ БІЛОЇ Т/

її СУПУТНІХ ПОРІД

Ялиця біла (Abies alba Mill.) - аборигенна порода. Формує як чисті, так мішані високопродуктивні деревостани. Порода тіневитривала, невибаглива до р

дючості грунту, найкраще росте у свіжих гігротопах, страждає від засухи. Поновлюється під материнським наметом добре.

Бук лісовий (Fagus silvatica L.) - аборигенна порода. Бере участь у формуванні чистих та мішаних деревостанів. Часто використовується як супутня порода. Вибагливий до вологи та середньовибагливий до родючості грунту. Природне поновлення добре.

Ялина європейська (Picea abies L) - аборигенна порода. Вона відзначається тіневитривалістю, порівняно низькою стійкістю до вітровалів та захворювань. Під наметом деревостану поновлюється добре.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Об’єктом дослідження є мішані ялиново-буково-ялицеві деревостани природного походження на території ДЛГО "Львівліс".

Підбір об’єктів дослідження проведено за допомогою ретроспективного аналізу матеріалів лісовпорядкування за 20-річний період. Це дозволило виявити особливості розподілу мішаних деревостанів ялиці білої, виділити ділянки, характерні за складом, густотою. За результатами проведених обстежень на виділених ділянках закладено 144 пробні площі згідно з ГОСТом 16128-84. Вибір і рубання модельних дерев проведено способом пропорційного представництва кількості дерев у ступенях. Обмір і розкряжування моделей здійснено за загальноприйнятою у лісовій таксації методикою (ОСТ 56-59-83).

Для дослідження росту і продуктивності використано методичні рекомендації М.П.Анучіна (1960, 1971), П.В.Воропанова (1961), М.М.Свалова (1975). Для дослідження просторової структури деревостану використано методичні рекомендації О.П.Секретенка (1984). Під час дослідження таксаційної будови деревостанів за рекомендацією М.М.Свалова (1975, 1978, 1979) враховано динамічні закономірності. Розрахунок основних статистичних показників здійснено методом умовної середньої; аналітичне вирівнювання експериментальних даних - методом множинного регресійного аналізу. Відповідність рівнянь регресіі дослідному матеріалу оцінювалась за критерієм Фішера.

4. АНАЛІЗ ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ ДЕРЕВОСТАНУ

Вивчення просторової структури деревостану дозволяє більш глибоко проаналізувати взаємини між особинами, які формують деревостан.

Радіальна функція розподілу g(r) визначається так, що імовірність Р(г)і1г визначення об’єкту в кільці площею 2лг(1г на відстані від г до r + (І для другого на площині задається рівнянням:

P(r)dr=*fLg(r), (1)

де S - вся площина, що досліджується.

Функція g(r) задовільняє умову:

{=\g(r)2mlr = l,

»3 Q

яка свідчить, що сума імовірностей виявлення даного об’єкту на всіх можливи відстанях від фіксованого об’єкту дорівнює 1. Функція g(r) може бути визначен також через функцію р(г) - кількості об’єктів на одиниці площі між колам радіусом г та г+<1г, звідки отримуємо формулу:

р(г)

g(r) = l р

де р - середня кількість об’єктів на одиниці площі, р~

(З

N - загальна кількість об’єктів.

За видом кривої для всіх систем об’єктів із розміщенням більш рівномірнт ніж випадкове, можна судити про характеристики структури.

Для того, щоб побудувати гістограму радіальної функції розподілу, викорі: стовується рівняння (2), тобто визначається відносна щільність об’єктів у тонки кільцях радіуса, що постійно збільшується.

Радіус кола визначаємо за формулою:

2Z.

R,

«

a^7iN

де R - середня відстань між деревами.

Для кожного деревостану будувалися дві радіальні функції розподілу, в nef шому випадку центром дерева приймали центр основи стовбура, а у другому центр крони, координати якого визначали як координати точок перетину перпенд^ кулярів до середини двох перпендикулярних діаметрів крон. Середні відстані мі; деревами наведені в табл. 1.

Таблиця 1 - Середня відстань між деревами мішаних плиново-буково-ялицевих деревостанів, м

1 Вік, Порода Склад деревостану

!років 5Яц4Бк1Ялє бЯцЗБкІЯлє 7Яц2Бк1Ялє 8Яц1Бк1Ялє 9Яц1Бк+Ялє

-Яц 1,16 1,54 1,92 2,12 2.31

і 20 Бк 1,16 1,54 1,92 2.12 2,31

і Ялє 1,16 1,54 1,92 2,12 2,31

! Яц 1,97 2,16 2,34 2.62 2,90

і 40 Бк 3,20 3.25 3,29 3.45 3,60

! Яле 2.50 2j65 2,80 2,95 3,10

Яц 2.28 2,49 2,70 3,02 3,34

; 60 Бк 3,77 3,99 4,20 4,26 4,31

Яле 2,84 3,10 3,35 3.39 3.42

і Яц 2,18 2,09 2,00 2,95 3,89

! 80 Бк 4,47 5,29 6,10 5.85 5,60

Ялє 3.05 3,03 3.00 3,06 3,12

і Яц 2,08 2,47 2.85 3.58 4,30

' 100 Бк 5,15 5,73 6,30 6,60 6,90

Ялє 3,11 3,61 4,10 4,17 4,23

У віці до 20 років спостерігається рівномірне розташування дерев по площі, іідстань між деревами поступово збільшується для усіх порід. З 21-річного віку рослідковується тенденція до початку формування біогруп за породною ознакою. 1 даному випадку особини, що знаходяться в оточенні представників інших порід і ідстають порівняно із ними у рості, зазнають максимального пригнічення і випа-ають із складу деревостану. До 40 років ця тенденція призводить до формування іогрупового розташування дерев по площі і утворення біогруп, до складу яких ходять особини однієї породи.

Біогрупове розташування по площі є характерним також і для особин Бк. У .аному випадку чітко прослідковується динамічна тенденція до збільшення се-едніх відстаней між особинами із зростанням віку деревостану, зменшенням долі !к у складі та збільшенням частки Яц.

Абсолютні значення середніх відстаней між особинами для Бк є значно вищі орівняно із біогрупами Яц та Ллє. Це пояснюється тим, що Бк належить до листя-их порід і має здатність до формування більших за діаметром крон. Це ідображається на будові біогруп, до складу яких входять особини, які розташовуються у різних частинах намету деревостану.

Для особин та біогруп Ялє прослідковується збільшення відстаней між осо-инами в біогрупах із зростанням частки Яц у складі деревостану. Середні відстані (іж деревами менші, ніж у Бк, але більші, ніж у Яц.

З віком прослідковується збільшення відстані між деревами на пробній лощі, а також зменшення кількості дерев у групах. Групи містять переважно дере-а однієї породи і мають у своєму складі 7... 15 дерев у молодому віці, із зростанням іку деревостану внаслідок природних процесів відпаду кількість дерев змен-іується до 4...9 штук у групі.

Велике значення для дослідження закономірностей росту має також і тип озташування та середні відстані між центрами крон для деревостану. Середні ідстані між центрами крон для деревостану наведено в табл. 2.

Таблиця 2 - Середня відстань між центрами крон дерев мішаних ялиново-

буково-ялпцевих деревостанів, м

Вік, років Склад деревостану

5Яц4Бк1Ял€ бЯцЗБкІЯлє 7Яц2Бк1Ялє | 8Яц1Бк1Ялє ! 9Яц1Бк+Ялє

10 0,9 0,9 1,0 1 0,9 0.9

20 1,7 1,8 1,8 1,7 1.6

ЗО і 2.5 і 2,6 [_ 2,7 2.6 ! 2,4

40 ! 3.4 1 3,3 зд І з.і ; з.з

50 ! 3.8 і 3,8 3.9 ; 3.8 і 3,7

50 і 3,8 3,8 3,9 3.8 1 3.7

60 ! 4,4 4.3 1_ 4,4 4,3 1 4.3

70 5,0 5,1 5.1 5.0 4.9 •

80 5,3 | 5,5 5,6 5.5 5.2

90 5.7 і 5,8 5.9 5.7 ! 5.6

100 1 6,1 і 6,2 6,2 6,1 І 5.9

В молодшому віці розташування центрів крон по площі внаслідок швидшого приросту довжини крони, що залежить від швидкості росту дерева у висоту, характеризується як рівномірне. При подальшому рості дерева відбувається більш інтенсивний ріст крони за діаметром, що дозволяє кронам не тільки зімкнутися, але і перекритися, зокрема це явище спостерігається в деревостанах, в яких різко виражений другий ярус.

Розташування дерев по площі у молодняках характеризується як рівномірне. З початку II класу віку розташування дерев по площі має біогруповий характер. Розташування центрів крон по площі в молодому віці та при збільшенні віку дере-востану характеризується як рівномірне. Збільшення відстаней між деревами в біогрупі є наслідком зменшення кількості дерев на одиницю площі при зростанні частки Яц у складі деревостану та із збільшенням віку деревостану.

5. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА ДЕРЕВОСТАНУ

Проведено дослідження взаємозв’язків рядів розподілу кількості стовбурів за діаметром (Б) та висотою (Н) стовбура, сумою площ поперечних перерізів дерев (в) та запасом стовбурної деревини (М), а також розподіл кількості стовбурів за відносними ступенями діаметра (В) та довжини (Ь) крони, площі проекції крони (РК), зовнішньої поверхні крони (МК) та об’ємом крони (УК). Аналіз зв’язків проводився за допомогою кореляційного аналізу.

Проведені дослідження стосовно динаміки коефіцієнта варіації (СУ), як основи для оцінки мінливості ознаки, дає можливість стверджувати, що СУ залежить, головним чином, від віку деревостану та його походження, склад деревостану практично не впливає на мінливість показника варіації. В табл. З наведено значення показників варіації, визначених за згрупованими даними розподілів N за ЛБ О, Н, в, V, В, Ь, а також для РК, МК та УК для всіх трьох порід, які формують ялиново-буково-ялицеві деревостани.

Таблиця 3 - Статистики та параметри моделей за періодами росту

Є о & 'Ні 1! ° Н В ь

и. О 1 Г/ с а Р Аэ Ех СУ а Р Аб Ех СУ а Р А5 Ех ¡СУ а Р Аб Ех СУ

20 Яц 3,52 1.24 1,72 1,88 58,59 3,11 1,04 1,84 0,88 31,89 3,22 1,16 1,74 1,80 І29.64 3,56 2,92 1,79 2,59 44,96

Бк ! 2.18 0,69 1,68 2,95 50,74 4,02 2,35 1,94 3,46 27,49 4,39 0,12 1,52 1.17 ¡32,73 4,22 3,17 1.56 2,21 47,10

Ялє! 4,12 1,34 1,37 0,70 31,47 4,72 3.19 3,63 1,48 21,97 3,95 2,13 2,11 3.43 ¡24,13 3.52 0,69 2.31 5,32 60,76

40 Яц ¡4,11 0.23 1.05 2,02 42,65і 3,52 2,01 1,74 1,89121,96 3,16 2,00 1,35 0,16 >26,46 3,79 3,11 1,53 2.29 >44,30

Бк ¡3,08 1.12 1,05 -0,12 40,63 4,32 2,99 2,03 3,52 18,57 4,42 1,18 1,71 2,44133.75 4,24 2,18 1,18 0,16 37,19

Ялє І 4.26 1,39 2,04 3,58 23,24 4,72 4,02 2,16 3,34 14,02 4,02 3,96 1,56 0,79'24,55 3.89! 1,12 2,31 6,17 50,96

60 Яц ' 4,25 1,12 1,74 2,74 ¡47.55 3,65 М2 1,99 3,20 25,17 3,59 2,64 1,70 2,23 Ьб,9і 4,16 2,19 1,46 1,98 54,27

Бк і 3.12 0,95 1,52 1,31 ¡42,63 4Д2 2,95 2,57 5,89 19,77 4,01 0,9611,63 2,40 ¡33,17 3,84 0,67 1,38 0,91 58,82

Яле! 4,29 1.03 2,64 7,11 ‘¡24,62, 3,82 0,19 3,26 9,93 10,26 4,16 2.19 1,90 2,84 ¿7,17 3,11 0,67 2.41 7,41 57,34

Продовження табл. З

ІІЙ ОПІ л 1 П І .1* -7 л 1 Іст О,

Яц 4,36 2,01 1,31 2,73 55,75 4,11 3,00 1,76 2,07 29,97 3,72 1,08 1,72 4,99 46,90 4,26 1.17 1,45 7,41 57,86

50 Бк 3,95 1,12 1,43 3,33 42,82 4,62 1,39 2,67 0,46 19,13 4,12 1.16 1,87 0,55 32,53 3,95 1,14 1,68 -0,27 47,84

Ялє 4,82 0,63 1,82 0,69 19,13 3,95 2,11 2,25 6,64 18,85 4,23 1,83 2,35 3,63 28,09 3,62 1,17 1,36 1,96 66,09

Яц 4,49 1,18 1,80 1,22 43,53 4,52 2,06 1,33 1,43 30,56 3,95 0,98 1,11 0,23 42,50 4,15 0,95 1,94 4,08 60,02

00 Бк 3,82 2,11 2,27 5,95 53,3? 3,29 0,17 0,96 -0,42 33,98 4.18 0,93 1,75 2,66 38,75 3,82 2,14 1,28 0,60 39,77

Ялє 4,90 0,33 2,82 7,08 30,37 4,51 0,93 2,56 6,37 29,67 4,71 0,95 2,56 6,37 21,92 3,93 0,78 1,63 0,70 18,30

Порівняно із СУ для Бк та Ялє, значення коефіцієнтів для Яц вищі, що пояс-поється значною часткою Яц у складі деревостану, і більшим розпорошенням N за 15 Б та Н. Ялє займає достатньо вузький діапазон розподілу N за ЯБ О і Н. Як правіло, Ялє перебуває у другому ярусі, причому займає дещо вищі горизонти юрівняно із Бк. Крім того, дерева Ялє згруповуються більше навколо центрального :тупеня, що є наслідком гіршого, порівняно із Яц та Бк, ростом і розвитком при-зодного поновлення.

Для усіх порід зустрічається тенденція зменшення СУ за усіма розподілами, ше у віці 85...90 років спостерігається зростання СУ О та Н, в та V, чому передує ¡а 5... 10 років зростання СУ В, що пояснюється природними процесами відпаду іерев старшого віку та зайняття вивільненого простору в наметі деревостану осо-5ин, які займали місце в підрості. СУ для Ь порівняно з СУ В навпаки зростає із гіком, що свідчить про вікове збільшення розмаху N за ЯБ Ь. Як наслідок, СУ по-сазників, які залежать від тенденцій динаміки Ь (МК, УК) характеризуються ана-югічною до динаміки СУ Ь.

Аналіз показників асиметрії та ексцесу. Для характеристики перерахована вище рядів розподілу емпіричних та модельованих значень N за ЯБ проводимо іналіз показників асиметрії (Аб) та ексцесу (Ех).

Криві розподілу за ЯБ О характеризуються значним показником Аб, що :відчить про значну розтягнутість кількості ступенів відносно центрального ступе-ія. Для Яц Аэ зменшується з незначними коливаннями до віку 85 років. Впродовж їід 80...85 років Аб опускається до мінімуму, проте все одно залишається значним, цо є нормальним для тіньовитривалої породи, яка формує мішані деревостани. Для ;іапазону до 75 років, значення Ех коливається в межах 1,55...2,74, що вказує на іостатньо високу згрупованість даних навколо центрального ступеня. У віці 75 зоків Ех різко зменшується. Протягом 80...85 років спостерігається від'ємне зна-іення Ех, що є свідченням плосковершинного розподілу N за КБ О. Протягом )0...Ю0 років значення Аэ зазнають незначних коливань в діапазоні 1,30. ..1,85, а ¡начення Ех у віці 90 років наближається до значення у віці 75 років (аналогічна тенденція у вікового значення асиметрії), а у віці 95... 100 років має близькі значен-ія і характеризується як сильний. Значення Аб для розподілів N за КБ Н колива-оться в межах 1,34...2,53, що свідчить про достатньо великий розмах відносних :тупенів від середнього (центрального) в обидвох розподілах. Значення Ех харак--еризується циклічно, воно або середнє, або плосковершинне. Великим значенням характеризуються розподіли за ЯБ О та У. Значення Ех в обидвох випадках для

даних найбільш високими є у віці 45...55 років, що пояснюється значною N. які перебувають у нижчих ступенях товщини, що відображається на О та V. Повторне зростання значення Ех спостерігається в віці 75. ..80 років з причин, які наводилися вище при аналізі розподілів за Б.

Аб для розподілів за ЯБ В та Ь змінюються з віком синхронно одне відносно іншого і мають тенденцію до рівномірного зростання до віку 65 років, після чого поступово спадають. Аб в обох випадках значна. Коливання Ех відбувається в межах від слабкого до сильного, циклічно повторюючись. Ех для розподілу за ЯБ В до віку 60 років спадає і характеризується як незначне, а від віку 65 років описується плосковсршинною кривою. Аб значень розподілів N за ЯБ РК та МК визначається тенденційною подібністю до Аб двох попередніх розподілів, оскільки є функціонально з ними пов’язана. Аз є висока, але зазнає незначних коливань із віком. Ех характеризуються як сильні. Аб та Ех розподілів за ЯБ УК мають аналогічні тенденції до Аз та Ех відповідних розподілів V. Значення для Аб та Ех УК значно вищі від аналогічних для V.

Для Бк розподіл за ЯБ Б характеризується незначним коливанням Аб з віком (1,05...2,27). Ех характеризується віковими коливаннями і є значним для всього вікового проміжку дослідів, за винятком віку 60 років (ексцес від’ємний, слабкий). Аб для розподілу значень за Н з віком має тенденцію до спадання після віку 85 років. Ех розподілу описується до 85 років як сильний з коливаннями значень від

1,98 до 12,76. Аб для розподілу за ЯБ 6 зазанає коливань з віком (до 65 років зпа-дає, а від 70 до 95 - зростає). Подібна тенденція спостерігається для Аб розподілу за ЯБ V. Прослідковується аналогія і в подібності вікових змін значень Ех для відповідного значень розподілу за ЯБ в та V. Ех спадає до 65 року (в 65 - плоско-вершинна крива розподілу), а з віку 70 років поступово зростає від незначного де сильного (0.02 - 11.28). Аналогічним чином поводяться значення Аб та Ех для розподілу за УК. Значення Аб для розподілів за ЯБ В та Ь в діапазоні до 95 років розподіляються з невеликими коливаннями значень і характеризуються як додатні сильні (0,54...2,31). Значення Аб та Ех для розподілів значень за ЯБ показників крони пояснюється аналогічно до наведених вище для Яц через зв’язок з розподілами за ЯБ В та Ь.

Розподіл N Ялє за ЯБ морфолого-таксаційних показників та параметрів крош-значно менший ніж у Яц та Бк, і відповідно Аб та Ех, як параметри, які характеризують розподіли, будуть мати більш прагматичні показники, порівняно з аналогічними показниками у Яц та Бк.

Кореляційний аналіз розподілу N за ИБ таксаційних показників. Прр здійсненні досліджень стосовно будови деревостану, було проведено кореляційний аналіз між розподілами N за ЯБ Б та Н, Є, V, В та Ь, РК, МК та УК.

До динамічно сталих коефіцієнтів кореляції (КЯ) для Яц незалежно від скла ду деревостану належать коефіцієнти, які характеризують кореляцію між роз поділом N за ЯБ О та ЯБ Н, РК та МК; за ЯБ Н і Б, В і Ь, РК та МК; за ЯБ в і V УК; за ЯБ V і Є, Ь і УК; за ЯБ В і Ь, РК, УК, Н; за ЯБ Ь і В, Н і V, РК; за ЯБ РК і Г

та Н, В, МК, за ЯБ МК і Б та Н, Ь, РК; за ЯБ УК і в, V, В. Спостерігається стабільна тенденція зв’язку між розподілами N за ЯБ показників О та Н, а також В та Ь, та параметрів, на які ці показники безпосередньо впливають: РК та МК.

Для Бк до динамічно сталих КЯ належать показники, які характеризують кореляцію між розподілом N за ЯБ Б та Н, В та Ь крони, а також РК та МК; роз-

за ЯБ МК і В та Н, В та ЬРК; за ЯБ УК і О, V, В, РК.

Для Ялє до динамічно сталих КЯ належать показники, які характеризують кореляцію між розподілом N за ЯБ В та Н, В, РК та МК; розподілом за ЯБ Н та О, В, РК та МК; розподілом за ЯБ в і V, УК та МК; розподілом за ЯБ V і Є, УК; розподілом за ЯБ В і О та Н, РК, МК; розподілом за ЯБ Ь і В та Н, МК; розподілом за ЯБ РК і Б та Н, В, МК; розподілом за ЯБ МК і Б та Н, В та Ц РК; розподілом за ЯБ УК і Є, V, Ь.

Потрібно зауважити, що більшість дерев Бк та Ялє знаходяться у другому ярусі, але в той же час помітна досить суттєва різниця між тенденціями впливу у листяної та хвойної породи показників один на одного. В Бк більшу роль у суттєвих зв’язках відіграє такий показник крони (вплив через площу проекції крони), як діаметр, а у Ялє - довжина крони. У порівнянні між двома хвойними породами - Ялє і Яц (у останньої більший вплив має діаметр) поясненням може бути те, що Яц перебуває у вищому ярусі, і тому менше притінена її крона. У Ялє зв’язок між розподілом N за діаметром і за протяжністю крони більш слабкий порівняно із Бк, тому що діаметр з віком та із зростанням діаметра дерева Ялє змінюється значно менше, ніж у Бк та Яц.

Ріст за середньою висотою (Н), середнім діаметром (Б), середнім діаметром крони (В), середньою довжиною крони (Ь), площею поперечного перерізу (О), запасом (М) та поточні прирости (2П) ялиново-буково-ялицевих деревостанів достовірно описується множинним регресійним рівнянням (5). Динаміку відсотку кори (С) адекватно описує рівняння (6). Параметри рівнянь представлено в табл. 4.

поділом за ЯБ Н та Б, В і L, РК та МК; за ЯБ G і V, УК; за ЯБ V і G, VK; за ЯБ В і L, Б і Н, РК, МК; за ЯБ L і Б та Н, В, РК та МК; за ЯБ РК і В та Н, В та L, МК, УК;

6. РІСТ МІШАНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ЯЛИЦІ БІЛОЇ

У = «/<?

(-а2/хі-аз

/х2-а4/х3,-а5/х22-а6/(хіх2і).

(5)

У=

2 2 3 3 2 2

X¡ Х2 XJ xj XjX2 Xj ХГ2 X i Л 2 Х]Х2

(6)

Таблиця 4 - Параметри моделей росту основних таксаційних показників

Елемент Параметри

ЛІСУ аі а-> аі 04 а? . а6 Р

Середня висота стовбура

Яц 65,48 52,00 17,43 -227,1 -560,6 -25,42 0,0016

Бк 46,29 45.42 0,8777 -218,1 1,085 -10,14 0,0015

Ялє 21,24 48,90 -8,694 -220,1 7,904 -0,0302 0,0012

Середній діаметр стовбура

Яц 60,73 62,33 -25,29 -345,1 581,9 356,2 0,0021

Бк 55,73 55,16 2.0095 -254,9 -10,55 9,601 0,0012

Ялє 22.20 58,60 -9,262 -304,6 8,418 0,439 0,0006

Середій діаметр кроїш

Яц 17.73 49,30 96,64 -252,2 -2374,6 -260,9 0,0124

Бк 21.43 76,38 4,197 -505,1 -21,48 25,86 0,0199

Ялє 7.650 53,51 -3,259 -302,0 2,994 0.5059 0,0051

Середня довжина крони

Яц 73,86 58,31 141.9 -290.2 -3421,0 -604.4 0,0139

Бк 26,55 53,38 7,760 -279,5 -24,62 -87,99 0,0184

Яле 14,05 56.92 -6,234 -325,0 5,673 -1,441 0,0134

Площа поперечного перетину

Ялс-Бк-Яц| 0.7256 12,50 -2,115 531,4 -529,5 477,7 0,0227

Запас у корі

Ялс-Бк-Яц 13.54 34,87 -22,46 933.5 6)6,3 212,3 0,0028

Поточний приріст

Яц 1,746 -205.0 30,71 3341,39 825,9 345.8 0,0909

Бк 2.029 -169,9 45,00 2945,1 -215,18 -25,41 0,1916

Ялє 14,05 56,92 -6,234 -325,03 5,673 -1,441 0.0134

Особливості динаміки кількості стовбурів. При зменшенні частки Бк в де-ревостанах до 3 одиниць помітне незначне збільшення у відсотковому плані N дерев Яц. Ця тенденція характерна для всього періоду росту даних дєревостанів. Зменшення частки Бк в деревостані до 1...2 одиниць зумовлює значне збільшення N Яц. Це пояснюється змінами у структурі біогруп Яц та Бк. Вони полягають у збільшенні кількості біогруп Яц і кількості дерев у біогрупах. Різке зменшенні N всіх порід, які беруть участь у формуванні деревостанів, спостерігається в інтервалі

11...20 років. Протягом 21...30-літнього періоду інтенсивність зменшення кількості дерев по площі зменшується практично у 5...5,5 раза. У середньому відпадає 18,2... 23,2% дерев. До віку 50 років продовжується зменшення N в межах

21...31%. Впродовж 51...70-річного віку відсоток відпаду N стабілізується і становить у середньому 15... 18%. Максимальні відпади в цьому випадку спостерігаються в деревостанах із часткою Яц 9 одиниць. Від 81-річного віку кількість відпаду знижується у середньому до 13... 17%. Відносна сталість кількості дерев зумовлена зменшенням відпаду із середніх ступенів товщини та добрим поновленням. Збільшення частки Яц в деревостані призводить до зменшення N на площі. Ця тенденція зберігається впродовж всього періоду розвитку деревостанів. Значення таксаціних показників для деревостану складом 7Яц2Бк1Ялє наведено в табл. 5.

Динамічні зміни середніх висот. Динаміка значень Н Яц з віком залежить від її частки і до 31-річного віку є меншою порівняно з Бк та Яле. Від віку 71 до 90 років максимальні значення прослідковуються в деревостанах з часткою Яц 90%. Від 91-річного віку максимальні значення Н для Яц с характерними для дерево-станів із її часткою 50%.

Динаміка значень Н для Бк також залежить від його частки у деревостані. Вищі, порівняно з іншими значення характерні для деревостанів, у яких доля Бк становить 4 одиниці. Ця тенденція є характерною для росту деревостанів до віку 90 років. У 91-річному віці та при частці Бк 2 одиниці у складі деревостану спостерігається зростання значень Н.

Аналіз динамічних тенденцій відносно значень Н для Ялє показує, що склад деревостану мало впливає на ріст Ялє. Дане явище пояснюється незначного долею Ялє в деревостані, частка всюди становить близько 10%, і тому значення Н практично є незмінним для усіх деревостанів.

Загалом потрібно відзначити, що частка Бк в складі змішаних деревостанів у межах 20...40%) позитивно впливає на ріст Яц у висоту. При зменшенні частки Бк загалом значення Н для Яц погіршуються. Частка Ялє практично не впливає на значення Н для Яц та Бк.

Таблиця 5-Хід росту мішаних деревостанів ялиці білої

Вік, років Часта породи у складі Ростуча частина Відпад Загальна продук- тивність, м5га'' Приріст. м3га'‘

! ! кількість стовбурів, і іит середня всота, м середній діаметр, см площа поперечного перерізу, мта’1 І~5 кількість стовбурів, шт висота, м діаметр, СМ І "я

ПОТОЧНИЙ 1 середній

7Яц 1625 7,0 7,2 6,7 30,8 2187 6,3 6,5 22.8 57.3 5.2 1,5

20 2Бк 652 7,9 5,8 1,9 8,8 932 7,1 5,2 7,0 16.6 1.6 0,4

ІЯле 315 7,5 5,8 1,0 4,4 411 6.8 5,2 3,0 7.9 0.7 0.2

сума 2592 - 9,6 44,0 3530 - . 32,9 81,8 7.5 2,1

7Яц 807 18,2 18,0 24.3 235,9 517 14,6 14,4 64,0 351,7 16,1 5,9

40 2Г.к 337 16,3 14,8 8.0 67,4 191 13.0 11,8 13,4 95,6 4.5 1.7

1 Ялє 199 15.3 14,1 4.3 33,7 92 12,2 11,3 5,7 45,8 2.2 0,8

сума 1343 . . 36.6 337,0 800 . - 83,1 493.1 22.8 8.4

7Яц 661 26,1 27.2 36.2 477.4 31 19,8 20,7 9,8 633,2 12.2 8.0

2Бк 258 22.5 22,0 12,2 136,4 18 17,1 16,7 3.4 177,5 3.6 2,3

ІЯлс 163 22.1 21,1 6,4 68,2 17 16.8 16.0 2.8 85.1 1.8 1.1

сума 1082 - - 54.8 682.0 66 - - 15,9 895,8 17.6 11.4

7Яц 595 30.7 35,1 41.3 630,7 50 21.8 24,9 26,1 822,2 7,7 7,9

80 2Бк 209 26.3 26,8 14,6 180,2 31 18,7 19.0 8,0 234,4 2.2 2.3

ІЯлє 128 26,4 26.1 7,5 90,1 23 18.7 18,5 5,6 115.0 1,3 1,1

сума 932 - . 63,4 901,0 104 - - 39,7 1171.6 11.2 11.3

7Яц 564 34.9 41,0 42.3 700,7 26 24,1 28.3 21.0 918.0 2.8 7.0

100 2Бк 187 29,4 30,9 ¡5,0 200,2 12 20.3 21.3 4.0 262.1 0.7 2.0

ІЯлє 111 29,1 29,5 7,7 100,1 7 20,1 20,4 2,2 130.2 0.3 1.0

сума 862 - 65,0 1001,0 45 - - 27,2 1310.3 3,8 10.0

Особливості динаміки змін середніх діаметрів стовбурів. Динаміка Б ст вбурів Яц різна за величиною залежно від складу. Протягом всього періоду росту збільшуються зі зменшенням частки Яц в деревостані. Максимальних значень с редніх діаметрів Яц досягає, коли її частка коливається в межах 50...60%. Впр довж 21... 100 років Яц домінує над Бк та Ялє за О. Різниця в значеннях зі зроста ням віку стає ще виразнішою, оскільки відставання росту Б Бк та Ялє від ан логічного показника Яц збільшується. Виняток становлять насадження молодняк першої групи.

Бук впродовж усього росту формує більші Б, коли його частка у складі дер востану збільшується. У старшому віці максимальні Б досягаються при висок частці Бк у деревостані (40-50%), що можна пояснити оптимальною густотою ді особин при даній частці.

Аналогічна до буку динамічна тенденція значень середнього діаметр прослідковується для Ялє. Максимальні значення припадають на деревостани скл дом 5Яц4Бк1Ялє.

Отже, до віку 61 року оптимальною для росту Яц за Б є частка Бк 2 одиниі: При збільшенні віку деревостану кращі показники Б Яц відповідні до збільшеш частки Бк до 4 одиниць. Частка Ялє мало впливає на значення Б як Яц, так і Бк.

Динаміка росту середніх діаметрів крон. Динаміка середніх В Яц має чш залежність від віку та від частки породи в деревостані. Зі збільшенням віь прослідковується плавне зростання В до віку 90 років. У віці 100 років зростань дещо уповільнюється, що є наслідком більш активного відпадання гілок, розташі ваних у нижній частині крони внаслідок природного процесу старіння особини.

Залежно від складу деревостану значення В збільшуються плавно при часті Яц 5...7 одиниць у складі деревостану. При збільшенні частки Яц до 8...9 одиниі; відбувається більш різке зростання В, що є наслідком зменшення N на площі, а о-же, і меншою щільністю намету, що дозволяє більшості особинам Яц, які займаюі місце у верхній частині, формувати більш потужну крону.

Значення В для Бк зростають з віком і залежать від частки породи у складі дер< востану. При зменшенні частки Бк значення В зменшуються. Крім того, на зменшені В Бк впливає і збільшення частки Яц у складі деревостану, тобто збільшення N Яц к площі призводить до зменшення відповідних значень для Бк в той час, як його часть у складі залишається незмінною, а частка Ялє практично близька до нуля.

Значення В для Ялє з віком змінюється поступово та є незначною у деревостг нах різного складу, тобто частка Яц та Бк мало впливають на ріст Ялє за В.

Максимальні значення В характерні для особин Бк, мінімальні - для Яц. Зш чення В Ялє менші за середні значення Бк та більші від значень Яц. Низьке колг вання середніх значень діаметрів крон Ялє пояснюється постійно однаковою часі кою у складі деревостану та, відповідно, близькими просторовими характеристик ми біогруп цієї породи.

Зміна середньої довжини крони з віком. Динаміка Ь Яц має чітку за-пежність від віку та від частки породи в деревостані. Зі збільшенням віку прослідковується плавне зростання Ь. Дана залежність характерна для особин Яц незалежно від її частки у складі деревостану.

При частці Яц 5...7 одиниць у складі деревостану значення Ь збільшуються плавно. Більш різке зростання спостерігаєтья при збільшенні частки Яц 8...9 одиниць. Це пояснюється зростанням значення діаметра крони, що призводить до збільшення затіненої частини крони. В цьому випадку прослідковується тенденція цо зростання освітленої частини за рахунок більшої Ь.

Значення Ь для Бк зростають з віком і залежать від частки породи у складі деревостану. При зниженні долі Бк значення Ь зменшуються. Крім того, на зменшення Ь Бк впливає і збільшення частки Яц у складі деревостану.

Динаміка значеннь Ь для Ялє з віком є аналогічною до динаміки значень В крони і змінюється поступово та є незначною у деревостанах різного складу.

Максимальні значення Ь до віку 80 років характерні для особин Бк, далі - для особин Ялє, мінімальні - для Яц.

Особливості вікової динаміки площ поперечних перерізів та запасу мішаних деревостанів ялиці білої. Збільшення частки Яц є причиною зменшення сумарних значень в. Потрібно зазначити, що різниця Є більш відчутна у старшому віці. У віці 100 років відбувається незначне збільшення сумарних значень. Це є наслідком відпаду особин із середніх ступенів товщини. Тільки при частці 9 одиниць відбувається істотне збільшення сумарної в, причиною чого є відпад дерев із нижчих ступенів товщини.

Максимальних значень М досягають деревостани складом 7Яц2Бк1Ялє і відрізняються порівняно менше від М деревостанів, де частка Яц становить 9 одиниць. Але ці значення відрізняються істотніше при долі Яц 5 одиниць, причому сумарні значення М деревостанів в цілому відрізняються не суттєво. Це свідчить про кращий ріст Яц при частці Бк 1.. .2 одиниці.

Деревостани складом 5Яц4Бк1Ялє порівняно з деревостанами, частка Яц в яких становить 9 одиниць, мають вищі М протягом всього періоду росту. Отже, порівняно велика частка Бк (4 одиниці) краще впливає на М, ніж мала (1 одиниця). Оптимальних значень М деревостанів досягають при долі Бк 2 одиниці. В даних деревостанах Яц і Бк знаходяться у відносно найбільш сприятливих умовах взаємного існування, тобто особини Яц і Бк знаходяться в окремих екологічних нішах і не заважають одне одному, а навіть активують ріст.

Значення М Ялє при аналогічній частці її в різних за складом деревостанах практично ідентичні. Це пояснюється дещо відокремленим ростом особин Ялє від інших порід, що входять до складу деревостану. Відповідно, вплив (інгібуючий чи активуючий) проявляється у такому випадку незначно.

Аналіз М ялиново-буково-ялицевих деревостанів вказує на те, що бук, порівняно із Ялє, суттєво впливає на даний показник. Зменшення частки до 2 одиниць сприяє

збільшенню сумарних М деревостану, а до 1 призводить до зменшення М.

Динаміка об’єму кори. В молодому віці (період до 20 років) найбільший відсоток займає С у Яц. Надалі максимальне значення відсотка С характерне для Яле. Протягом 91..100 років найменші сумарні значення С характерні деревостанам з часткою Яц 6. ..7 одиниць.

Відсоток С досліджуваних порід при зміні їх співвідношення в деревостанах відрізняється неістотно. Отже, значення даного показника є досить стабільними.

Загальна продуктивність мішаних деревостаиів ялиці білої. Максимальних значень 2 Яц у складі мішаних деревостанів досягає при її частці 7..8 одиниць. Дана закономірність зберігається впродовж усього періоду росту деревостанів. 2 для Бк спадають при зменшенні його долі у складі деревостану та при збільшенні частки Яц. Для Ялє прослідковується чітка вікова динаміка зміни Z. Частка Бк та Яц практично не впливають на зміну значення 2 для Ялє.

Максимальне сумарне значення 2 досягає у віці ЗО років при складі деревостану 7Яц2Бк1Ялє. З цього можна зробити висновок про помірну активність росту мішаних деревостанів та про склад деревостану, який характеризується максимальним Z та загальною продуктивністю - 7Яц2Бк1Ялє.

7. ВИКОРИСТАННЯ РОЗРОБЛЕНИХ НОРМАТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННІ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Використання основних таксаційних показників при плануванні лісогосподарських заходів. Досліджені закономірності росту мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанів за Н, Б, В та Ь мають тісний кореляційний зв'язок із середньою відстаню між центрами дерев та характером розташування особин різних порід по площі. Одним з основних чинників, які впливають на ріст дерева є об'єм крони дерева.

При збільшенні УК прослідковується зменшення V дерева. Це є наслідком акумуляції більшої частини фітомаси у гілках крони дерева, а не у стовбурі. Дерева, що ростуть у більшій щільності, формують меншу за діаметром та протяжністю крону, що дозволяє збільшити кількість особин на площі. Але при збільшенні щільності дерев зростає і розпорошення відносно центральних ступенів товщини та висоти, що негативно впливає на загальний запас деревостану в цілому. Тому зменшення середніх діаметрів крон доцільно проводити шляхом догляду за кроною, а не тільки збільшенням кількості дерев на площі. Крім того, догляд за кроною дає можливість деревам, ступені товщини та висоти яких нижчі, підвищувати свою активність росту і не випадати зі складу деревостану, тим самим збільшуючи загальний приріст та запас.

Отримані параметри дають можливість розрахунку значень середніх діаметрів крони, об'єму стовбура та відстані між центрами дерев при проведенні господарських заходів, спрямованих на покращення загального стану деревостану

га можливості отримання максимальних запасів деревостанів у віці головного ру-Зання.

Використання показників продуктивності для визначення величини їнбірки при рубках, пов’язаних з веденням лісового господарства. Загаль--ювідомо, що науково обгрунтована та в межах природного відпаду вибірка при зубках, пов'язаних із веденням лісового господарства, покращує ріст і розвиток іеревостану. Такі деревостани дають у віці стиглості значні запаси та загальну іродуктивність. У даному випадку критеріями для виділення оптимального насад-кення пропонується максимальний запас ростучої частини, значна загальна про-іуктивність та найбільші поточні прирости. При розрахунку величини вибірки юнільно звернути увагу на частку, яку займає відпад відносно до запасу ростучої гастини.

При аналізі ялиново-буково-ялицевих деревостанів, в яких рубки, пов’язані з їєдснням лісового господарства, або не проводилися, або були мінімальні, можна нити висновку, що величина відпаду, яка присутня у них, позитивно впливає на ііст деревостанів у цілому. Порівняно із табличними даними значення площі попе->ечного перетину у зазначених деревостанах є близькі до оптимальних, що вказує га доцільність величини проміжного користування у межах відпаду.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Варіація показників стовбура та крони ялиці, бука та ялини зменшується до їіку 80 років, після чого збільшується внаслідок переходу до складу деревостану ісобин підросту.

2. Характер розподілу чисельностей діаметрів та висот стовбурів, діаметрів та іротяжностей крон достовірно моделює двопараметричний розподіл Вейбула.

3. У процесі росту відбувається значне розсіювання кількості дерев ялиці та бука а відносними ступенями діаметрів стовбурів та висот, причиною цього є добре фиродне поновлення особин ялиці та бука під наметом материнського деревоста-іу, яке при сприятливих умовах успішно переходить у вищі яруси, заміщаючи там іростір, який, відпадаючи, звільнили старші особинами. Для дерев ялини, навпаки, ;арактерним є добре групування навколо центральних ступеней, що є наслідком іршого природного поновлення та порівняно малою часткою у складі дерево-танів, які досліджувалися.

4. Порівняно із деревами бука та ялини, ріст стовбурів ялиці інтенсивніший, що оясшоється вищим значенням асиметрії у останньої.

5. Залежно від складу деревостану та від його віку формуються різні типи розтавання дерев по площі. До віку 40 років є характерним рівномірне розташування, ¡продовж 31...50 років внаслідок міжвидової та видової конкуренції відбувається міна типу просторового розміщення дерев на біогруповий.

6. Впродовж усього періоду росту розташування центрів крон дерев визначається як рівномірне по площі, що є наслідком більшої просторової лабільності показників крони - діаметра та протяжності.

7. Найкращими умовами росту характеризуються деревостани складом 7Яц2Бк1Ялє, що є наслідком оптимального розташування особин у біогрупах та загальної кількості дерев по площі. Це підтверджується максимальними запасами та найвищою продуктивністю даних деревостанів.

8. У процесі росту частка ялиці 8...9 одиниць інгібуюче діє на бук. Біогрупи ялиці у цьому випадку займають значно більшу площу, що призводить до обмеження простору у наметі для дерев та біогруп бука. У цьому випадку асиміляційний аппарат у бука розвивається гірше і, відповідно, зменшуються прирости та запас для даної породи. При збільшенні частки бука до 3.. .4 одиниць призводить до протилежного явища, і, в даному випадку, погіршуються умови для розвитку крони у ялиці. У даному випадку знижується загальний запас та продуктивність деревостану в цілому.

9. Збільшення параметрів крони у бука призводить до зменшення цих параметрів у ялиці. На динаміку параметрів крон ялини частка бука та ялиці у складі деревостану впливає незначно.

10.3 віком у ялиці інтенсивність росту стовбурів збільшується, а у бука та ялини - зменшується, на що вказує підсилення асиметрії та зростання ексцесу у дані періоди.

11. Аналіз статистичних показників діаметрів крон вказує на ріст ялиці у більшій густоті та менше відпадання, ніж бука та ялини.

Лісогосподарському виробництву для використання пропонується:

- параметри морфолого-таксаційної структури мішаних деревостанів ялиці білої;

- таблиці ходу росту ялиново-буково-ялицевих деревостанів з часткою ялиці

5...9 одиниць;

- регресійні моделі таксаційних показників залежно від віку та частки;

- показники дерев відпаду, які доцільно вибирати при рубках, пов’язаних з веденням лісового господарства;

- використовувати мішані деревостани ялиці білої з грунтозахисною метою в гірських умовах та для покращення гідрологічного режиму території шляхом проведення вибіркових рубок, що призведе до збереження постійної лісової обстановки на схилах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Горошко М.П., ГриникГ.Г. Особливості будови деревостанів ялиці білої за морфологічними ознаками намету в Бескидах та оцінка їх взаємозв'язків // Науковий вісник. 36. наук.-техн. пр. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С.123-127 (автору належить збір експериментального матеріалу, розрахунок будови деревостанів, висновки).

2. Горошко М.П., Гриник Г.Г. Залежність між біометричними параметрами крони та об'ємоутворюючими показниками для дерев ялиці білої в мішаних ялицевих насадженнях Бескидів II Науковий вісник. 36. наук.-техн. пр. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С.127-131 (автору належить збір експериментального матеріалу, розрахунок кореляційних залежностей, висновки).

3. Гриник Г.Г., Каганяк 10.Й. Продуктивність модриново-дубових та модриново-ялицевих насаджень в умовах Бескидів та прилеглих територій II Науковий вісник. 36. наук.-техн. пр. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С.131-135 (автору належить збір експериментального матеріалу, розрахунок продуктивності, висновки по змішаних деревостанх з участю модрини та ялиці).

4. Каганяк Ю.Й., Гриник Г.Г. Особливості росту за таксаційними показниками дубових та ялицевих насаджень з участю модрини в умовах Львівщини // Науковий вісник. Зо. наук.-техн. пр. Вип.9.2. - Львів: УкрДЛТУ. - 1998, - С.154-157 (автору належить збір експериментального матеріалу, розрахунок основних таксаційних показників росту модриново-ялицевих деревостанів).

5. Гриник Г.Г. Біометрична оцінка морфолого-таксаційних показників ялиці білої в мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанах Бескидів // Науковий вісник Національного аграрного університету. . 36. наук.-техн. пр. Вип.17. - Київ: НАУ, 1999. -С.289-294.

6. Гриник Г.Г. Просторова структура мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанів Бескидів // Науковий вісник. 36. наук.-техн. пр. Вип.9.7. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999, -С.55-62.

7. Гриник Г.Г. Продуктивність мішаних ялиново-буково-ялицевих деревостанів в Бескидах // Науковий вісник. Зо. наук.-техн. пр. Вип.9.10. - Львів: УкрДЛТУ, - 1999,-С.5 8-61.

8. Гриник Г.Г. Можливості використання значення варіації морфолого-таксаційних показників та параметрів мішаних ялицевих деревостанів Бескидів (Східні Карпати) // Науковий вісник. 36. наук.-техн. пр. Вип.9.3. - Львів: УкрДЛТУ.

- 1999, -С.55-62.

9. Гриник Г.Г. Використання регресійних рівнянь для моделювання будови за відносними ступенями морфолого-таксаційних показників для змішаних деревостанів ялиці білої в Бескидах (Східні Карпати) // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва». -Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - С.29-30.

Гршшк Г.Г. Морфолого-таксаційна структура мішаних ялицевих дерево-станів Бескидів (Українські Карпати). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація. - НАУ, Київ, 2000.

Головною метою досліджень в умовах вологої ялиново-букової яличини є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, просторової структури, і продуктивності ялиново-буково-ялицевих деревостанів при різному складі з врахуванням особливостей гірського ландшафту у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено будову за діаметром на 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вирахувано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметрично-го рівняння Вейбула. Отримано моделі рссту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою ялиці білої 5...9 одиниць. Найпродуктивніші деревоста-ни ялиці білої складом 7Яц2Бк1Ялє. Розраховано величину та показники відпаду, що доцільно використовувати при проведенні рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства.

Ключові слова: математичне моделювання, відносні ступені показників, крона, продуктивність.

Гриннк Г.Г. Морфолого-таксационная структура смешанных пихтовых дре-востоев Бескид (Украинские Карпаты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - НАУ, Киев. 2000.

Объектом исследования являются смешанные древостой пихты белой в Бескидах (Украинские Карпаты).

В горных условиях Бескид пихта белая формирует смешанные древостой с участием бука европейского и ели европейской. Данные древостой отличаются высокой стойкостью к заболеваниям, ветровалам и имеют высокую производительность. Кроме того, пихтовые древостой отличаются фунтозащитными и стокоре-гулирющими особенностями, что положительно влияет на гидрологический режих в регионе в целом.

Данный регион характеризуется преобладанием свежих и влажных гигрото нов, а также относительно богатых и богатых трофотопов. Поэтому, почвенно климатические условия данного региона способствуют росту вышеуказанных по род с достаточно высокой продуктивностью.

Главной целью исследований в условиях влажного елово-букового пихтарни ка является оценка, моделирование, формализация показателей строения, роста

пространственной структуры и производительности с разным долевьш участием пихты белой в виде нормативного материала.

Для расчёта общей продуктивности насаждений использована методика Н.Н.Свалова, П.В.Воропанова. Оценка пространственной структуры вышеуказанных древостоев проводилась за методикой О.П.Секретенко. Расчёт статистик таксационного строения произведён с использованием метода условной средней.

Параметры модели распределения частот диаметра и высоты стволов, а также протяжённости и диаметра крон определены при помощи двухпараметрического уравнения плотности Вейбулла.

Аналитическое выравнивание показателей роста и пространственной структуры произведено с использованием многофакторных регрессионных уравнений. С их помощью получены поверхности морфолого-таксационных показателей роста, производительности и пространственной структуры в зависимости от возраста и процента древесной породы в общем запасе насаждения.

Исследовано строение вышеуказанных древостоев по диаметру на 1,3 м и высоте стволов, а также по протяженности и диаметру крон. Определены асимметрия, эксцесс, вариация, ранг распределения частот морфолого-таксационных показателей ствола и кроны.

Установлено, что максимальная величина коэффициента вариации исследуемых пород характерна для диаметров крон, а минимальные его значения - для высот стволов.

Асимметрия диаметра стволов и крон на протяжении всего периода роста остаётся положительной. Данный показатель для протяжённости крон и высоты стволов как положительный, так и отрицательный.

Эксцесс таксационных показателей крон и стволов разного знака и степени.

Анализ статистик распределений диаметра и высоты стволов показывает, что конкуренция в профиле по вертикали несколько выше, чем по горизонтали.

В молодняках пихта и бук характеризуются одинаковой активностью роста. В старшем возрасте активность роста пихты значительно выше, чем бука и ели. Это указывает на ингибирующее воздействие большей доли пихты белой на сопутствующие породы в возрасте спелости.

Смоделировано рост вышеуказанных древостоев в динамике с долевым участием пихты белой 5...9 единиц. Наиболее продуктивными выявлены древостой составом 7Пи2Бк1Ел.

Смоделировано изменение параметров кроны и ствола с долевым участием пихты белой 5...9 единиц. Процент кроны наибольший в младшем возрасте у бука, что объясняет её интенсивное развитие. В старшем возрасте процент кроны у ели и бука выше, чем у пихты.

В итоге сделаны выводы и составлены таблицы хода роста, параметров пространственного строения, показатели отпада и распределения частот диаметра и

высоты стволов, протяжённости и диаметра крон с учётом динамической специфики смешанных древостоев пихты белой.

Ключевые слова: математическое моделирование, относительные ступени показателей, крона, производительность.

Hrynyk Н.Н. The morphological and assessment structure of mixed foreststandi in Beskids (Ukrainian Carpathians) - the Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.03.02 - forest valuation and forest management.- NAU, Kiyv 2000.

The main goals of researches are the rating, the modelling, and the formalising oi the growth indexes, spatial structure and the productivity of mixed stands with differen admixture of silver fir, beech and Norway spruce as the normal materials. The researche: were carried out in the wet hornbeam conditions, it was researched the stand structure bj the diameter in height 1,3 m, trunk height, diameter and extent of crowns. It vva: calculated asymmetry, excess, variation of frequency distribution, and also it is simulatec the parameters of these indexes by means of the biparameters Wajbule equation. It wa: obtained the growth models by the main assessment and morphological parameters it dynamics by holding of silver fir 5...9 units. The most productive stands have ths composition 7 Sfi2BelNSp. It was determined the indexes of outcut which an recommended for thinning.

Key words: mathematics simulations, relative degrees of parameters, crown productivity

Підписано до друку 21.04.2000 Папір офсетний Формат 60x84/16 Тираж 100 прим. Роздруковано в ДУ “Львівська політехніка’’ 79646 м. Львів, вул. С.Бандери 12