Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Минирующие моли в условиях предгорья Крыма и агроценотические основы снижения их численности

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Минирующие моли в условиях предгорья Крыма и агроценотические основы снижения их численности"

^ ШіСТеМвО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ! ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

'і к ■

:ч-’ ПО'.

''Український державний аграрний університет

На правах рукоштсу

ВМЗЗВА Натает Гргтгорівна

ЙІНУВЧІ МШІ В УМОВАХ ШРЕЩГІР'Я КРИМУ ТА АГНЩЕШШЧЯ2 'ОСНОВИ зки:;шннятх НИСЕЛЬНОСТІ

Об.01 ЛІ- захист рослин від пкідкпків і хвороб

А в т о р е ф в р а-т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

КаУз™ 1593

Робота виконана в Кримському ордена "Знак Поиани" сільськогосподарському інституті в 1990-1993 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук,

професор Л.Є. Славгородська-Курлієза

Офіційні опонента: доктор сільськогосподарських наук

О.С.Матвіевський

кандидат сільськогосподарських кауі:

В.СЛелзстова

Ведуче підприємство: Інститут зрошуваного садівництва УААН

Захист дисертації відбудеться " 14 " січня____________ 1994 р.

в 10 годин на засіданні спеціалізованої ради К, 120.71.01 в Українському державному аграрному університеті.

Адреса: 252041, м.Київ, вуя. Тераїв оборони, 15, учбовий корпус 3, аудиторій 68. .

Просиш прийняти участь у засіданні ради або висяатя Вга відгук на автореферат-у дцак ^примірниках, еаїБард&ений егзгагігта за адресою: -252041, м. Київ,- вуя. Героїв О&зргкя, 15, сектор гахкету дисертацій.

З дисертаціє» монска ознайомитись у бґ&йй'О'геді УщаТксьгготс державного аграрного університету.

Автореферат розіслано " та ' 1993 р.

Удеиїй секретар

спеціалізованої ради, ' './■ А /'

кандидат біологічних йаук 'С*'-- М.Г.Шкаруба

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теыз. Крим - відособлена від основного материка частина супі з специфічним кліматом, сприятливим для масового роз-иноження різних шкідників плодових культур. -

Галузь плодівництва. Є однією з ведучих на території півострова Основна культура - яблуня,та. займав близько БО % насаджень серэд плодових порід. Понад чотири десятиліття в захисті яблуні від шкідників переважало тотальне застосування інсє:-:7;гцпдіз,ео сприяло зннженнп природних регулюючих ”'Ї-ЄЛЬНІСТЬ шкідників факторів. З’явилися стггдкіжі,які ракіпе нз викликали небезпечність для пло-доенх культур.' Основні з них - рослиноїдні кліці та мінуючі молі. Використання інсектицидів у боротьбі з ними не забезпечувало на-ясязшго ефекту і не завгсдіг б/яо безпзчним для навколпанього сере-довпса.со особлизо небажано для Криму - всенародної здравниці. Перехід захист;,' плодових культур від икгдкивих комах на агроценотич-ну основу зизначас науково обгрунтоване управління фітосанітарним стаиои шляхом використання природних регулзточпх факторів агроцено-зів. Саме цьому і прмевяче-на тема дпсертаціГіНОЇ роботи.

. Мета і завдання досліджень. Уетс» катах досліджень е уточнення методів боротьби з мінупчкма моляма при використанні безпечних засобів захисту яблуні з обліком регулюючої ролі ентомофагів. У завдання досліджень входило: '

Т. Уточнити видовий склад мінерів, визначити чисельність та шкідливість найбільа попиренкх видів.

2. Вивчити основні морфологічні та еішлзго-біологічні особливості глодової кружкової колі як найбільш поширеного виду.

3. Уточнити фауну ентомофагів мінусах молей,морфологічні та біологічні особливості, окремих видів.

4. Визначити роль природних факторів середовияа.,яхі обїїепувть РОЗМНОЕЄННЯ ГЛОДОВОЇ Кру.ХКОЕОЇ МОЛІ / регугзпча роль СНТОНСфаГІТЗ

та патогенних мікроорганізмів,вплив температури,роль внутрівидово? та міжвидової конкуренції /,

5. Випробувати1 ефективність різних засобів захисту,в тому числі синтетичних статевих феромонів.інгібітора синтезу хітину на основі бензоілсечовини - диміліну.а також піретроїдів.

Наукова новизна1.- Уточнені і доповнені морфологічні особливості преімагінапьних та. імагінальної фаз глодової кружкової молі, визначені вікові зміни" личинок,розміри всіх стаді й, розвитку мінера,величини кін гусениць-кожного віку.ио можна використати при , встановленні строків 'боротьби з шкідником. Складена визначальна таблиця за типам» пошкоджень лиєшсзих мінерів,які зустрічаються

з Криму на яблуні.

Виявлені деякі закономірності популяційної динаміки шкідника. Визначений комплекс ентомофагів,значення їх у зниженні чисельності мінера,уточнені трофічні зв’язки,встановлені деякі біологічні особливості та динаміка розвитку найважливіших видів,показані зміни,які відбуваються у фауні паразитів під впливом хімічних обробок саду. Виявлено три виды паразитів,нових для фауни України. Показана можливість використання- феромонів для спостереження .за динамікою льоту і боротьби з- охрамини видами мінуючих молей.

Практична цінність роботи..- Запропоновані деякі бїоценотичкі прийоми по зниженню- чисельності- мінуючих молей на основі використання ентомофагів і порушення феромонноТ комунікації статей шкідника методом дезорієнтації. Уточнена і доповнена інтегрована система -заходів по регулювання чисельності мінуючих молей на екологічно та економічно доцільних рівнях.

Апробація -робота та публікації. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях професорсько-вн-кладацького складу і слухачів $ПК Кримського сільськогосподарського інституту,на другій республіканській наукоЕо-практичній

л З

ког^''сгЛ:ц5 Г "Сі::::лСїЛі;'Г'>Сілп*-?.рсьпо гпр&ЯККїГйО ?а екологія Кряду"/ Сі'^српсль, іУУ2 у« По тй'>і д^ссртаціУ спуСліігозано чотири \izy-s.o'.:t йрщіі

pgr’^'.f .ігг.у:;т,г.у\ д’чЧітглчгу^ ДиЗсф^ЦіЯ Укладена т?а IV? •'••curonnci.vro тскст;*,с.’.і".?йй'ЛЬ2зг з вступу.семи глаз,Е::е-V.OSxin,£зий‘гс>їрт::;1Сі l;np£;::'v;vy ":Гі дьдаїяу,кае 25 таблиць /одна ^ ^^vr.ry/ і £2 ртсуг:;;: у .Г':\'Г,:ді 0\?*Лі’іна:гьягь-: фзтогрзфіЯ агтора, О^ісої: 2;',лзу,.г";кі.?>ї ,"і i^piv-yr:! зклачЕг; £72 нр.Чмє-ls;v;ї^з vo'-y 7-0 iii.'Jv?'.-та-йЬ.

МІСТ ДІСЬРЇАЦЇЇ '

ТЙДіЗА I. Щї-їп ЛІ72РАТУРИ. Ропглі^іу-:: питання про 'лиідлизіеть, госОиІКізСті мінуятг;: іїол? і з основних соках плодігкщ-ті:Сі 'o^.UiitOY-o va даиЬ'ії-ого гсфубЬжії. Наведе: іі особливості енто-ме^іРіїз чй Її: узі'улс'г^;! Х'Лїь у йійшгнні чисельності мінерів. По-іїсййїі \::;’tu-“;vr:0'Cl'i спїі::.а‘.'^'ч;сіг статевих фероконів та шляхи їх ви— кор:-;Стгг:'г:;'Л. О'ЗДгйлї.ір';йсйг-.*гіо стан боротьби з иіяуочямк колялї.

ІТіАЗА 2» ПРпГЮДНО-КіїШ’тЧНІ Ш)Ш • ШОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ. ' Описані 'ітпроДна^-Дїиатнчкі: уконя передгір’я Кр;і;.;у. Відзначаться 1:: йїір;да::;піЦїь длЛ >,:асоного 'рзойїЛку шкідників, у тому »аіслі і ' itiMy&tsiz гйЛЬП. •

ДооаШ.йНйП ЯровоДйлл у період з IS30 їто 1593 ропи в уковах бї::дкйгч> /учроеГі *Кш*унар"/ та пії?деПї:окй.і;::дного /радгосп-завод "Садовая1* / іізр:іДіп’р,л Крпму в зрог'Уп^"^ &&*&: Ь плоскоо фармега кроки. ЛаборйМрні дослід;! прзводіші у бїоііійойіїорі? Кримського ЬільГ5Сйіне‘гї5,гуту. Головний об’єктом Roeai^-tafe 8Уйа іродова прук-койа міль»& №Шс суйутні її види нижньобоіійЕа £а Ьерхньобокоза мінуючі кьліі Ввдйішй склад мінерів йкзиачгвсй lipit карзрушп: обстеженнях. Стан після перезимівлі гизнатавгя сміхом відбору проб по 200 лиСткіз з мінами або коконами ка корі та рослкшпі;: залет-

. 4

тгах / залежно від колі /. Аналіз мін тй. коконів проводили під бінокуляром ЫБС - 10. Біологічні особливості глодової кружкової колі вивчали в лабораторних та польових умовах. Для спостереження за динамікою льоту використовували різні кольорові пастки. їх розміщали у вогнищах масового розповсюдження молі в нижній частині крони клеєвш боком вверх. За змінами кількості нижньобокової колі стегскли за допомогою фзромоннкх пасток,які розвішувались на висоті 3/4 частини дереБа бід рівня землі з вітряного боку. Диспенсори замінювали новішії перед початком льоту наступного покоління.

Шкідливість мінерів оцінювалась шляхом визначення відсотку пошкоджених листків,середньої кількості мін на один листок,втрати асшілгочої поверхні,а такок вимірюванням величини річного приросту, визначенням маси та діаметру плодів. .

Значення паразитів у регулюванні чисельності мінуючих молей визначалн підрахунком загальної кількості паразйтунчкх особин у кінці розвитку кожного поколінні:,а такох: за видами. Для спостере-хеннп за біологією параз;:тів застосовували метод індивідуального виведення. У визначенні видової належності паразитів надавали допо-иогу співробітники ЗІН АН України Зерова М.Д., Сторожова Н.А., Котенко А.Г., ІЬлканидь В.1., Фурсов В.М.,за ідо автор виражає їм опру подяку. . ' • .

Наведена методика польового скринінгу різних препаративних фори ферохонів, застосування кращих Ш> феромонів для встановлення динаміки чисельності листкових мінерів,а також використання їх для боротьби з иілло методом дезорієнтації самців.

Вивчення ефективності різних препаратів для боротьби з кружковою міллю / інгібітор синтезу хітина димілін, піретроїди / проводили в лабораторно-польових / на окремих гілках / і польових дослідах в умовах виробництва.

Основні результати досліджень оброблені методом дисперсійного . аналізу за Доспвховин / 1979 /.

ГЛАВА 3. ШАУНА ЛИСТКОВИХ МІНЕРІВ У ІНТЕНСИВНИХ САДАХ ПЕРЕДГІР’Я КНИУ. В результаті проведених досліджень було встановленого з угонах передгір'я Криму яблуня лошшдкуать 14 видів листкових мінерів. Більшість вадів в олігофаги або поліфагії і відносяться до двох родин: Сгасіїїагіійае - 5 ВИДІВ і Зі±££пв11ііІ2Є-

4 види. Наййільа поширені в промислових садах чотири ендя - глодова кругл-ова, яблуяеза кжяїьо бокова мінуюча міль,яблунева тліль-піс-тряняа; верхпьобокова плодова мікупча міль, причоиу найбільп шкідлива круккова. У садах,які не обробляються пестицидами крім глодової -кружкової, масово розмножуються кармаакова крайова і плодова чохллкога молі -Для визначення видово? систематики мінерів,які пошкоджують яблуню,складена визначальна таблиця, в основу якої закладений принцип специфічності псзкоддень /мін/. При цьому беруться до уваги такі ознаки: тип міні! залежно від того,яка частина паренхіми виТдаэтьея,Т1 форма,розташування на листковій пластинці по відношенні) до центрально? і бічних жилок; відсутність або наязність у міні екскрементів та ?х розміщення; наявність вхідного отвору, який видно -неозброєним оком. Брали до уваги також повний або частковий роззитоя личинок у міні та ін.

ГЛАВА 4. БЮДОГО-ЕКШІОГіЧНІ ТА ДЕЯКІ МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛОДОВОЇ КРУЖКОВОГ МОЛІ. Глодова кружкова міль відносяться до родини Іуопе-Ьіійае - крихітки-молі, підродини Ьеисоріегіпае.

Цей вид має широкий ареал,зустрічається майже скрізь /Сексяева,

1981 /. У Криму найбілна сильно розселшться в інтенсивних садах, які межують з лісними масивами.

Наведені результати досліджень біолого-екологічних і морфологічних особливостей глодової кружково? молі із зазначенням величини крил,довжини тіла метеликів,визначених особливостей самців та самок за гениталіямн з детальним описуванням останніх.

Описані преіиагінальні фази икіднігаа з 'визначання» лінійних

розмірів. '

Глодова крокова міль - поліфаг.ода НйШлкяо поакодауе Яблуню. Метелики гордого покоління час.то відкладають яйця на лист-атс нижнього ярусу / 67,91...78,0 % /, вкбпрздчп ДЛЯ Цього білю розвянууі, ТЄ*іИ0-9ОДЄНІ Л’ЛСЛнП% lf КІНЦІ 8ЕЗГЄТЕДІЇ ступінь заселення по ярусая вігрійіпзатьея із - qa швдкешш якості корму та опадання сильно псакодкеняя гмсткіч нпвдье? частіші? іфзші.

. Наведені результате досліджень «штора по апанадеюкв paauipts мін личинок кожного віку,иоке бути використано Лри ВСШЮВЛЗВ» ні найбілш важливих строків боротьби з ШКІДНИКОМ, Довешта.йз №.' явність однієї міни на, лкотку призводить до втрати 4,7$ шюші аси» иілюачої поверхні. Під чай обетовдиь сад і з на пошкоданість мійлй стійких сортів но 6j7,c виявлено - всі вона Bosnejsaycajmefe адитип* ко однаково. Круадова міль о нобздпетоадм шкідником плодових культур у перздгірщй зоні Криму. 3»аа масового*в&беления садів міллю у другій половині'літа /дкшнь-сорпзнь/ мож.е спостерігатися пєрод-•частій листопад. Масово розмноження молі викликав повторний ріст листків,що негативно впдиваа на закладку плодових бруньок майбутнього врожаю і сприяв підмерзанню пагонів взимку. На таких деревах у наступному році листки набувать блідо-зелений вддір,

Внаслідок шкідливої діяльності мінера знижуються середні розміри / в 1,2 раза / і маса / в 1,4 раза / плодів / табл, І /.Крім того, погірауються Тк смакові та поживні якості. Річний приріст зменшується на 9,9 %.

Велику загрозу иінер ааедзд молодим деревам,викликає загальне послаблення,підмерзання однорічних пагонів,а також може затримувати вступ їх у плодоношення. .

У підсумку автор приводить основні фактори,які сприяють масовану розмнокенгао глодової кросової молі.

Та.блгя'л І

Впдкз ляг-гкіз тгодовоо хруягсоЕсо мілло

на врожай сЗлупі та рігглій приріст, радгосп-зоЕод ■"Садаод" / серздпг оа 1590 - 1532 р.р. /

Біотопи — - тг :Кількість .Дігугстр . .плодів на ‘одного ‘ *дерсзі,пт :плоду.ск : Маса одного плоду, г ——. ■ ■— ' Величина : річного . приросту, ■ СЇЛ

ДерзЕа пз гспло-д^елі /ту.-.тїз::ь/ 517,2 6,9 - 128,3 63,8

Дергкп. псзсоріз-ні / 5-7 иіп на

глет / ' 232,7 5,6 92,4 57,5

Ш?05 ' . 43,48. 0$37 2,22 4,55

Ксиплзпс факторів,е»' впжшшзть ка плодвчість і шЕглванкя та вг.значапть тільність популщії мінуо^п-тх г,:олей,у дисертацій відображено у ЕЛГЛЯДІ СХШ.Ш / ркс. І /.

З є.біотпчнях факторів найбільз сильний зплігз здійсктз-з тсілтз-ратура,току шо комахи с пойкілотернні тварини. Інтзнсквність,об- • мінних процесів у них знаходиться в прямій залежності під темпера-. тури,яка вплпваа ка швидкість розвитку. Глодова крунгсова міль в Криму залежно від у;газ року даз 3-4 покоління. Літ метеликів покоління,Що з газувало, починазться навесні при встановленні стійкої середньодобово? температури випе 10°С.

' Для спостереження за динамікою льоту використовували різні кольоропастки. Було відзначено,що метелики летить у пастки білого і жовтого кольору. В рокк з -ранньов весноп вогот почпн<аять літ з

Пр:іродкі фактор:-: середовища

Г

Г

Абіотичні /стихійні І фактори- діють ке- ■ залзкно під щільності/

Біотичні /захекать від кількості/

Якість корму

1

їтема агро-Ітегиікк, ЗрО— куванкк, удо б-(рскня грунту

Скстека бо-ротьбк з иікід-| никамк і хворо бами

Тип формування крони, ‘ ЦІЛЬНІСТЬ розміщення дзрев

Рис. І Фактор;:, обиежуочі чисельність мінуочих

■ колзй

другої декада язітня,іірк -кожзетії зг.’сгайН ззсяі лі*? оатрж.'тзтзсз до кінця кзітап або а до ітзрз-с: жал ог^їін.Трг'зглість льсзу метелгиіз 34....37 дніз. Играз еттапгг?:?» ттрт^ззо? глолі з змогах Краму росвкзгзтьсл з лрТГ^Т - ттіїї-5? г.^гзд-: : з і тил до третьої декади 43Е2ЯЛ,Друге - З ГЗЄ!Г£>? дьтїедя “-ізрзгл дз гретьа? ”3"адп липня, трзтв -#з тржсТ .“ізгл дз тргтазї дзгадз гзрпня, -етззр-

79-3 третьої датолз Е-грлпз 235 ітаду ч?а 2":,'іг.^з. Рссгптз:: Г2ЇЇ2Р2-ції .зазерлузть^л за *5 „.„..«32 дгізЛ!зт-2л;™:і зідрзд^тьсл вргг-тді З дадатіссзз зз “^ггллтьгя. Сгк^ївсї?п пригадать з день кільоту гкг ті-рсз зйгзга лгллгз діагя з:етгт з Середня трпаздіетї.

да сгвпгл «ггнгггть 5,7 , .'жїг^ — 14 дніз,сгмціз - відпгзід-•35 3,3 і 12- Ссзггіг^лигаїяз е^ате-І дгрйг^-з ї:І,кс~з спостерігати» ’назаггаз пбхл'ілзнез .долі са«;із / 3,1 г І /. Основна ніль-■ггеть лзгь 2іззагадза<Е»аа у пзраі два дгй.Сгаяві прпхлетоть її з іГГйньпго С&ку лзстка грсзетяя ло однгиу. В лй::®знл трубка:-: стзорз-сгзеа гід П до ІШ .лїїдз- Таке козгзгзнз зутазязяе умозамя гзз-

Л2ННЗ гугггглз — 5Щ5>ГТЕЗЕЗ КЗріту ЗЗрЗ С££022му р30КН032ЄЕНІ » ЙОГО

тпйста та із. -Сгргдїїя лтллд^ілть £5—-50 ледь- Трлгаліеть є:.»брі-аапгнкзга рзлзніггд’' гйянжзЕЬ зід, температура- 3 лабораторії прз Л3° гігстаза зідрар^узалксь тзгр-гз 3—9 дніз,пря 20....22° -~зр-зз

П______12 дніз-У гргроднлх ргагкг з -рзкл з -лолоднсз оа^і-кнсго зес-

•наз екбріокаггкгЯ період- затягузтьс-і до 21 дна. ■

прукетза міль гарантерхзузтьея 'гпсотслм 'рівнем г\гзі£анняг особливо з фазі гйгз- У роки досліджень загибель лодь.зідігладенігс: мзтзлгками злиууаго покоління,не пср=з::гтззла І...2",загибель язць літніх генералі 3, дай роззчгаатьеа пра зксскій температурі Я низькій вологості, була трохя зжцз і еталосзла 6...7 3.

Гусвнщя+я» зідрзддувтьсл з зЗ«з,зрзгрл22з лорісп у міспі контакту “йото з дхгтіжвоо шіаетилзо-з і ггрлгзстьгя з тіїзеяій! лпст-ка,нг з',гатяйез на йото гтозерхет. Ілгтткгггг -кггпллтіея- палісадної)

паренхімо»,не попновкугет єпідераіс та кутлкугу. Строк ййзлоккп гусениць тривай 15...18 днів. Розбиток личинок четвертого поколіг: н:і відбувасться протягав ЗО днів і більсг. Однак в окремі ранг: се безпечення теплом буваа недостатнім дія повного розвитку і частки гусениць четвертої генерації гине,а на зкщелз Г*уть дг:аііаузус:;і лялечки третього ПОКОЛІідаЯ.ВзБЕЯТОЕ ГУСЄИ2Ц5> КСЕНЗГО віку продовбеться в середньому три дні. Найбілю врззяйзаіяї до дії ногатнг-іг.іх температур були личинки молодаого віку. .

Прк касовому-розмноженні молі мок:о в:::іпкати конкуренція за їгу. Нал;я б--ло встановленого конкурентні відносини найбілше вн-ника^-іь пр;; кальиості на кістку понад 15 мін.При цьому смертність внаслідок погіраз:-:'йя якості алвлення стакзгять від 18,2 до 81,8.. 100 % і золєязїь від розмірів лисїка та цільності розміщення иін. Конкуренція спочатку знннкас у ниікньо.уу ярусі крони,дз метелика відкладають «аксіальну кількість язць.Прп-.шдиірній кількості ми усі личинки гинуть,ке дассгнуки старсоге віку чзргз передчасно усихання та опг^^яіл ;;;:огпге.ііо'сіїС:; кггетсгщзу відаічззться ея у середг.ні чер£пл,Б пзріед закінчс-мік розвитку пергзго покоління.

Е оежж-дшу оє;:.тгсїьє.~ л;:ст:«:, к яких погісодхігко 75...1005? есші-яяційьзї по2ер;:нг. У.липні - серпні листопад продовжується.Мо;ке с?астерігг-гпел nar.ua дсфліація.При цьому початок опадання листя сехккігь від Г;; розміру та кількості мін.Дрібні гистки /середня плоша 16,б сьґ* / лоч^шзть осипатися прі; наяг.чоетг б...7 мін,листя середні:: розмірів / 23,6 сі.і^ / осипається прл 9, ..10 міная та ве~

Г)

/ 32,1 с.'-г^ / - при 12 мінах.

У Криму основними конкурента*® крункссої молі е яблунева нижньо бокова мі купча. кіль та яблунева міль-пістрянка.Конкуренція виникай з наслідок тогс.га ці акідники пред*явап»ть однакові вимоги содо ууов живлення,але конкурентного викитезяня нз трапляється ТОМУ 50 Тфухг.сі- кіль СйЛЬНІЕг пригнічує себе.нш види - конкурен-

■ II

гл.гїоиптрзнйя ио хтае на вкяпзання особин, ало й і на роо-'

*зііл "гіга г:гл:~-ш,^г.па'їок та метеликів. При цьону недостатні умові;

Г'."ГлГ.С;ГГ/іЛ з:7л>'тга таглзавть на са>*оя,плодючість яжяс з“;зк2узтаея

: а 34,5,.....ЗІ,? «. .

Ліслл її-гліітаї-пп т;’'лскня гусениці залкзають «іну. Лялькузан-

г.я азспяїгзт-о та ~лоз: літні;: іюкзліпь частійв трапляться на лкст-

;гояуть •рзсмігдуватотя такси на бур’янах,які ростуть з

лросщії крзнл, на птг?иоі,під з і детале:» коро»,в рззгаяуджекиі гі~

і .

--.гасог,о:.;у роз'зякзнкі кокон:? ^о:'-:на тг.::т.'лтл навіть на плодах. ?гіг;гг.~і аг’.'У'з^ого покері нпй частіше за нсз залялькозуатьсл па пта-гаготозленвя кокову,гусстзягі протягом 2...4 дніз /пале“-;-.з *гід са:7;:ра'гу;гл гозітр.х / "ка”л~п';:пл у фазі пєредллло-”аі,а по-?ї'.т гїрзггоргтгься з "~лс-гсу,Тр::,заліг7Ь ^азя лллсчкгт 9. ..16 діб. Пг.,г~.'1 ~п~::з на цільність пспулгаії ггагзяяї талі навесні котять угог? осі/!Кіо--з:г.;опзго пгрізду.Гуло частина особян талі

/5,-і / гпазлідох раннього зїта::^нн:ї "з'хг.'гз.ту'го "'зпочгї 1992 р~"у

::.? т:с тягла залялькуватися і загинула 'з зід міко-

та зплизу низьких те-~ератур.Крім того,у сстсгкуго 27,9% Р7сен;:ць.Усі л-^пікки були -’олодгого ві::у і ;:л:л^ їїтарлнх,

г.;і мг зсотгла завершити з&галекня. Загаліяа екзртїггі атгітазялч ?0,7 ^.Оснозкою причиною загибелі була діл н’лзулїл: т';тл:рп.~ур. За-^елспня наразтітєми не Пйрешгдувсло 7 %.Пр:: аналізі ~й.*ЛПЗ*{ 5уло г^тзлзно дза зпдп ентоиопатогеннкх грибів.Однак міксгя їй Е'гяяіла ' :.уггсі'аго лпллзу на <п;с2льність сяідшікіз назіть у *7Ісп;г; ?!з:іо ?.*а-соизто зосередження. .

ГЗйВА 5. РЕСУРСИ КОРИСНИХ 0РГАНІЗМІЗ У ЯБЛУНЕВИХ СДЩ ІІЕР£ЛДЗР:ЮГО К?Ї!МУ ТА IX РОЛЬ У РЗШЯЦИ ЧИСЕПШЗСТІ ЛЖЯПОЕК МІНЕРІВ. У р-зоультаті досліджень зигзлзхо 21 п:ь~ паразитів гллдз« по 7 кружкосої та іякккьо бокової міягачоГ «олвй.га належать до

П’ЯТИ родкп: Згаоокісіае, Епсуг-Ьісіае, Зи1орМ.<іає, ^ЄГ"ІГГДІСІС.С!

і ІсЬіоиаоиійае. Білшісїь видів належить ДО родкпзг Ехаорізійао* Два вид:-; були загальїзші.щодо обох шкідників - Раівзііа agrau2.es 'Иаїк. і Те-Ьгазїісіїий ріціапоііиз ЬІегсеі. ВагоЕИМ'л в еаїоиакок-плексі ниїаіьобоковоГ молі є 4...5'видів паразитів,рє»& зітарі-чааться в поодпноккг екземплярах і суттєво ке Егшшаюгс» ка чисельність колі / табд. 2 /.

■ Табяздг; 2

Роль паразктів в обмеженні чисельності никньобокаа&ї иінувчої.колі на ділянках, систематично оброблених

. , • ПЄСЇйЦЗДЕІЯІ / учгосп "Комунар",1992 р./.

: Заселено патзазитом

вид • ' : от : %

Арааівіез Ьіооіог 63 1 12,4. '

А. сігсшазсгір'Ьиз 24 4,7

НоІсоІЛогах їег^асеіреа . 369 72,3

Зузаріезіа еегісеісогпіз , 24 4,7

Б. асаііе ' 15 3,0

Іклі тальцидп . 12 2,4

Разом . 5(77 100,0

Проглинуто »ін усього,шт 798 - .

Загальна заселеність паразитаст 63,5-

Самим ефективним паразита і-і за весь період спостережень був НоХсоіЬогах teataoeipвs. Його частка в загальному паразитизмі коливалася за роками та поколіннями,але не була нижче за 48,1 %. Серед браяонід донінуз Драхгіеіез Ьісаіог Кеез. Цей вид заселяв від 10,8 до 28,6 % гусениць мінера.Обидва виявлених види роду £ушріазів Рбгзгег. булл досить розповсодаенЕми.

' ІЗ

пгу ::І'л пео'лі'нп під дісп

pct-ccs: ^кгсї:;"., -'..гг::н.гсі :::і,тл, і;алр*тг^п Hcico-^horax tv-

strsccsLjes P-etc.» ’ д.;глі;Іеа '..'аі.’і Yзуст-

річався тіг?.!гт Г ЇГог^г.с-і>г / Сз.'грїїдсз, ISSO /.Fnscrt о rr*": , ->л:сі втідо. зтрглггїь. сг'о ггг*:::п'Л. Т;-.к у 70-і роки з Кр.пу зі?/::-слалися efCKTSSttr вгр-г-гот J&tfcocolletia• pyrifoliella Gran. О Cirroapilus \Те."і-гзсс«. f j ” »IGvЗ /.В останні ропи d у: .wi?o.x

прокясдового c?,^~ t!Г": на гяязлопі.

Ha глодовіП rrxi’I було зпаКдзпо ІЗ впдіз паразитич-

них перетлтстг- trrjrr? / рпг. 2 /,пр:і цьому о про'лгсховіпс садах за еєсь період ст.оі:сгрсг:с:г»л ?устрічалося не білила 5....6 видів. Рівень паразотуггяня гпіковазея протягом вегетаційного періоду, yse^-jKa. дзсйгап / 20,7...28,З % / під час розвитку третього та ■ейткртога гатсіРЬ кігі, колі: хімічні обробки; а садах припянет-■гьвг і nrcssMfrcra гараснтіз поковлкеться. Основою яомплзксу гтерататів у рега деїяідпе^ть буя chrysociiaria panteus .частка езаго в гагагкги'Т сгссс""г^-лі Ееревппувала. 9С£.Невелику ластику Еспуягці? KP5%Z3Z3S кгді єссєлееї Closterocerus trlfasciatus-

3..J5 & гуеснк^ь таre±Labiua pyrgo Walk. - до б % жггочок.Ьзі ви-дз cyrrssora cn-rrrm та глагл» Еуло відзначено ,гд Етормннпй паразл-глгм у проігксгозсму ш п;р2з:іцуз 2...З £.Пра зідсутності пвс-тададаого просу ролі» екте.»а£згіз у зкпкзпні чисельності яруакової ісааг грастаз. Езіга ansjssb біля. 7С55 гуссшщь икідника.При цьому пергг-ггггк» j?r”rsrrr3*C3i кітгузть 39,8 Я особин колі. У аошілексі парааятгв ccrastnr.r.T в тря г:гдп - Closterocerua trifasciatue We з t., Chrysocharla ponteua1 Tatraatichua plutanellus Mercet•

Bo Tin заселсать 93,7 % гуесз лазь Laucoptera acitella Z. / табл.З /, Chrycocharts pcnteus домігтуа серед паразитів як у промисловому саду, теж і на ділянках , дз хіиічиі I'tfpjfcV? Тї^т. Тї’Г* У? <TT*t .***+

2 Трофічні св’паки паразитів глодової крунко-:-оі лі : Г - гусеничні , Г-3 - гугекичко-гяяечнові, К- ДЯЛОЧКОЗІ

■Таблпцд З

Структура яокалозду паразитів beucoptem ncitclla у садах боз зас-то суі -:?ї?я' інсз::т:тг“:діз

в и д ' • • В n а з Л 0 Г! О

: ат. : rf f'i

Сіоа^егосегиз trifacciKiriri 24 13,8

Ckrysocharis pentot’.3 ’ Г/уЗ. 44,8

Jatrasticiiua platarwllua 61 25,1

*■ « • 17С’Г!Г *■**7 "7 II 6,3

В каобробгекнх інсеї ст:їцндеі/м сада™ значения вторинного паразитпз-

«у зрзстгз. Tarc.y Tetraoticbus platanollua вторинний паразитизм

сгзкэзитъ 59 *? від загальної кількості сасзлзк:!:: к:*;.5 особен

/ табл. 4 /.

Таблгтцл 4

^, Характер параз; гглзму о сію сніп: ен?о;юфагіп Lsu-

ooptera acitella Z. у садах без застосування

ІКСШСТПЦЗДІЗ ,

Tetrastichua rlatp.nollun ' Clostoroconis

Рівень паразитизму ’% від загаль-пт • U1* ‘кого паразнтиз- : % з ід загально Пі* :го паразитизму

: му , •

Перяого порядку 25 41,0 17 70,8

Другого порздну 35 59,0 7 29,2

Разом 6Г 100,0 24 100,0

■ . ' 16'

Цей вид дерзанням. Обидва зазна-

чених ввда р53“;^5і.її’Л^ї 5а рах^оз СггузосЬагіз реаіеив їїаїк.

Намк буза Шйіза:ійг),г;о сі. гпгавсіаіаз іязді коксе розвиватися як парглет ’і’рйїіОГо порядку. З СЬгузосЬагіз ргні.єиз виводились і іті Зїїф'йЬі'ї "паразити - СЬгуаойЗ^сгуіа Іапазаа та С^гузооішгійіа Іуопоїіиіс. Однак нот зустріс^і-ться дсс;іть рідко. У літературних дг::ар-злгх: згдгргні д&яі,іЗо злДй розвиваються за рахунок гусз-икць гфу;;::К£і)'ої !.голі ікі Ті 'Єскогкого паразита. СЬгузосЬагійіа Лі-сагііае на зусгрі^азйгсь ргйїгй «а иівдк'і України.Можливо ,ео вона с новим БУДОЇІ 7 ігщгцг •ТііС5ЙЗЯЙ'2к -Наїзі із гусениць крушсової молі були ВІЗ— додані «з £їй 7Щі£&-;:тІ£),ї&і до цього також не відмічалися у ЦІЙ зелі -Саруі.'йїЙЗіаЛгі зїязвмі У.'аїк. і СЬгуаопоіошуіа гиіогига Кгаиаее Крім того,-їй “«8» ■р.-^гткїаагася :р£ніве на даному господарі.

Тйеяв яияУіь? ФгдаЮїДі» на проводяться обробки пестицидами, працдать «ааздеі •ніййзгі£ез чйоцгшоїкгчної’о рзгулавания,під дієз

м.

якігг сігскигй р&«ш?а - ■^й-фіїр - вїггакгофаг знаходяться в рівновагої . Госк&зара’ь’ка ^зя&'яіЄ!й> -зздші і ,®о,»ї5:ійЖ) •сяс’гзайкгчя'в зтагта-суванна лаїг’КііїїаіВ^гйаізіт ййїз/й 3 >Ейайласаггі зшйш © о^ктуїй комвдзаеу їйфяьщії».. . .

. Назгдйиі яйрййлійгі'Щїї '"а Што;зї*ї,фі2 •осо&швосїі "оотознях паразитів йікуотїХ йГО&З'й. :

Нь1»й<;Ьїй?Є2£ 'і’їй'іг^^с-іро^ ЗїаІяяЛивйч /родина Евсугкійав/ паргяяшіЙ ПйййА.'гІріонаГї;яий 'єпщягщях&їїг туееющь роду Ьі-ЬЬосоПе-«Ц» ./Сгасіі1аг,ііаав/,-Л'ї>ої імвго Фідмїчбзті»вя "в -період, коли гусеняті уолг досягають І.. .2 тгіку.Сайка .під -чає гідкяадання язць не па-

• разізуз господаря.Заселані лнчіїнкн .продш;йу«ть живлення і зовні не відрізняється від здоровіпс. Ля'”іИ!іі; тиязазиту закінчують розвиток одночасно із завершенням фази аичишиї Уколі.

. У початковий період рззтагїп’у ютлення "відбувається за рахунок ТїшзЯімфа .тусоюші. -Лячшнсн "стариого віку з’їдсать тканини тіла і

г;

зів rycstcrці аагазсс*»®: гжо cfc'n;rjKS?.,ff;ir.ay?A гслс^п «г-а кегз. '

. SESiJBKtt "vr^vnij* ІГ^ЇЇ- TJ"H Ллггнлгш nspcorc -ЗГКУ ПШЗК;-

длться у трофг"?гЛ: сбоеткці, s^a гспонуз функції :п!2хеншг,добузсг>-

rsr сззлспі p3^ar::"'t з рг.'?с2і??;-:і господаря. Літаїнкн розга;ст»гл: у

зпгхяді лакцгака або рэздгдуиензго грена. В однієї гусениці колі

toss's бутя від 3 до 18 ™г-пгіо-:,у середньому 10..,ІІ.Кохап?во ке в;:л~

наїсться розміре.'"? гссгодіря. Лгаїнш другого siKjf ?cj:c:i: поз’гаа-

ні од'тн з одкж,але и оболонці в:::е добро поиітні пзрвтпчкп. Лїгс*д;-

б,

старааго віку ззільчязяьгя зід оболонки. Дозетна тіла зрілої лі~ ппн-ої 1,2 - 1,25 г.г',п:;р”на 0,3...0,65 Kx.3asu.bK0Bysn-cs під обо-лонпоп гусспсціЛялечк:; реавпваяться 8...10 дпіз.ДвЕкяна дялечэк

1,0...1,2 км,п;-трлна 0,45...0,55 н.-‘ testaceipe3 розскзвзсься

синхронно з господарей. -У Криму дао4гри генерації .Зииузть дорослі лпчпн~л або лялочхи у міні господаря. Одііісп з причет смертності паразита с зкп>::зш;я тегасратуря зссеня, гнаслідок '-.ото гинуть гусе-нщі козі молодка зіхіз разом з лкчптшш»! холькоторакса. Коїсо-thorax te3tacelrea Е. с наЯ^тгекапіспй нараз it? нглшьобохогої нозі навіть в -умовах систематичного проведення хімічних обробок,г,о зумоз-леко розтягнутість льоту та рэгикозвикод по типу поліембріонії. Остання забезпечує стендгсє зростання тасельності паразиту.

Chryooohnris psnteua Walk.-перлого або другого порядку ендопаразит иікупчзїх колей з родів sti^sella, iithcoollstis ,a такся IiGuooptera і PhyllcnocniEtin /Тряп’гцкн, 1^7о/.У пярдгірс?л:сму Криму Chrysocharis pentcua Vtalk. о масовіш паразитом гугеннць глодової круккової молі.Розвиток паразиту відбувається езіідзо за господаря і за сезон сормузться 4...5 гензрацій.Льот імаго спостерігається з травня по жовтень.Самки відкладать яйця у міну без попередньої паралізації господаря. Воин иизляться гєіголікфоо,Ео виступ ас з місця уколу. Віддасть перевагу пр;- відкладенні язць гусені!" цям старію го віку..У статевому співвідношенні імаго паразитуймо

ВЕВ0ДИ2Г.СЛ ?• Хааоорїсга всі/боПа *СШСТЄріГЄЄТЬСЯ Зр5їібЕК£ у бІК самців.Ембріональній розвиток продовжується І...З дні.Після відрод-г.зкня личинки господар перестає хоквитися. Еєрзкнка личинка гіиеко-пісроїдкого типу з усіченим заднім кінцем. Маз чотири віки. Зріла личинка в.;усї:оїдна. Довкина тіла 0,9...2,0 ьтз,ширина 0,35...0,6 кц. Тривалість розвитку 6...12 днів. Личинки паразита,іїо закінчили і£:б-лення,виходять з господаря, прориваючи шкірку..Заляльковуються поруч із ££л;азкаі!и господаря. Розміри лялечок: доваана 1,25...2,3 юг.сирг-на 0,45...0,75 ма. Розвиток лялечок продовжується 6...17 днів. Зе-куать зрілі ЛИЧИНКИ у иіні господаря. • •

ГЛАВА б. АГГОЦЕГОПіЧНІ ССК0БИ 1 ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ захисту ІНТЕНСИВНИХ САДІВ ВІД ЛИСТКОВИХ МІНЕРІВ ■ .

В інтегрованій скзїсаі боротьби з кінерами ваквиве місце бід-еодпться використань® ргзарзів агроценозу, керівництву процесайи саморегуляції. В Краму з агроцекотгадіх'факторів,впливаючих на чисельність уікуїгаїх талей, еуттава значення кве регулзоча роль ентомофагів,а такок конкурентні відношення. Однак в умовах інтенсифікації плодівництва не козина розраховувати на конкуренцію, тому ао її об-ксяуача роль виявляється пр« високому рівні чисельності популяції,цо призведе до значних втрат урожаю . • . ■

Ефективним у боротьбі з мінерами с ослаблення.взаємозв'язку ,КІХ£ особинами у сергдині популяції сляхом.порушення фзромонної ком-кукікації статей, методом дезорієнтації с&\;ців. Застосування синтетичний фероионів дозволить не линь знизити чисельність шкідників,але й поліпзити екологічну ситуацію<

■ Найвзялквіиим агроцекоткчнкм заходом е вккористанн:: .природних ворогів. У садах , де систематично застосовуються пестициди, їх роль помітко знижена* Для підвищення ефективності ентомофагів баяано йти □ляхом скорочення кількості хімічних обробок, насамперед проти самого кзбззпечкого шкідника - яблуневої плодожерки, застосовуючи їх з

розраззяййіз иарьг;? На.ча рп-зоц з спізпрадівниггамя ка-

федри / Сласгородоькз^'рагопа» 1991 / було розроблено ряд йормуа ДЛЯ ВЯЗНЗКЗКПЯ порогіо ПКГДЙ'ЖОСТІ МІНу^П? колей.

У даному випадку краї» робпта перерахунок на кількість міп на лпсток, дерезо, гектар. Пг’ї оому слід гати такі показники: маса плодіп і а /і кількість ::тп нл япетку / С /, плоца мінп / а /, идоша листя на .дерззі / а /, ппх-р’Ш? на. боротьбу / А /, зроиай-пість яблутс з ц з І га / М /, підлість дзрез па гектарі / я /, роядізаційна ціна / и /', і; кро. з?. і ц, п.”0"!а листкової посерхні / Р / З СМ2 . '

Кількість лпстл па гектьрі сяду зпзкачззться за фор:іулоа -З о

№~~ , ю4 , плоиу, зайняту всіма мінп.’?:! / з сіг / ~ зСіг -§' ? ? ^

Баручи ДО уваги,зд ДЛЯ <40р,чухання X цг яблук потрібен І :г ЯЯ6ТЯ050І П359рхні / Драгагцзл, Трусеодп, 1970 /, кількість плодів /а кр Дпяа могла б сформуватися із втраченої авимілшчоі поверхні ЛИСТЯ, доріто яСїГ Вартість втрат У даному 'випадку доріз-

нса - з герб. Витрати иа боротьбу д= —

Кількість-мін на о дно;,ту листку / поріг шкідливості / вкапаються за формулою о Аг

При плануванні"засобів боротьби з мінорами треба враховувати просторову структуру популяції. Відомо,що ряд видів мінуючих молей мас локальний характер розповсюдження. Так,за нашими опеотереження-ми глодова круякова міль у великій кількості розпліднвдться у садах, які межують з лісом, наявність лісосмуг також сприяв виникненні вогнищ Підвищеної ЩІЛЬНОСТІ ШКІДНИКІВ.

ІСТОТНИЙ ВПЛИВ на КІЛЬКІСТЬ популяції мінерів чинять кліматичні умови,ко тако» повинно враховуватись при складанні системи боротьби з ними. .

У дисертації наведені результати випробувань різних препаративних форм синтетичного феромвиу'нианьобокоЕої'иіиухгазГ колі на атрак-

їивність. В результаті польового скрннінгу була виявлена краща препаративна форма - НМ - 623, яку згодом використовували для виявлення динаміки чисельності мінера,а також для боротьби з ним методом дезорієнтації самців. Встановлено,ко застосування феромонів навіть з низькою нормоа витрати - 134 випарники на гектар у сполученні з регулюючою діяльністо ентомофагів забезпечує значне зниження чисельності шкідника. Викликають інтерес дані по вивченню різних засобів захисту в. боротьбі з глодовою кружковою міллю - інгібітор синтезу хітину днмілін, 25 % з.п..піретроїди - децис, 2,5 % к.е. і розікурт, 25 % к.е. За еталон було використано фозалон, 35 % к.е. Надійний захист яблуні від иінера забезпечило використання димілін] / норма Еитрати препарату 0,5 кг/га / - одноразова обробка протято» сезону припинила розмноження шкідника , в кінці вегетації пошкоджег ня листків не перевищувало 9 %.

ГЛАВА 7. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ. Виявлено,що саму високу економічну ефективність у боротьбі з листковими мінерами в умовах пе-рздгірського Криму забезпечило застосування диміліну і синтетичних феромонів засобом дезорієнтації, самців.

ВИСНОВКИ •

І. У передгірській зоні Криму на яблуні було виявлено 14 видії листкових мінерів, найбілш шкідливого в глодова кружкова міль. Крухкова міль - поліфаг , але віддав перевагу при пошкодженні яблуні. Розмір мін залекно від віку личинок різний. Це можливо використовувати пря визначенні строків боротьби з міллю. Площа сформованої між досягав ІД см2 . Наявність однієї міни на листі завдає втрати 4,7 % асимілхяачої поверхні. При пошкодженні 10ОТ листків і 5-7 мінах у середньому на одному листку зменшується кількість,а також середній розмір / у 1,2 раза / і маса / в 1.4 раза / плодів. Прл цьому річний приріст знижузться на 9,9 ^.Стійких до шкідника

сортів не виявлено. *

2. У Кр;шу формується 3-4 поколінна крутсказої молі в ріг..Парне покоління розвивається з З декади квітня до третьої декаді? червня, друге - з третю? декаді! червня до третьої декади липня, трете - з третьої- декади липня до третьої декади серпня, четверте -

з третьої декаді; серпня до уходу на зимівлю. Тривалість розвитку генерації 35...52 доби. Середня тривалість життя сачок 6,7 діб, самців - 5,3. Середня плідність 55...60 яєць. Метелик додатково не ганиться.Ембріональний розвиток триваз від 8 до 21 доби залежно від температури. Гусениці 1-2 зіку весняного покоління розвиваються в середньому З,В доби, личинки наступного віку завераупть розвиток

за три доби. Розвиток хнчинок кожного зіку літніх поколінь продоа -кузться в середньою три доби. Тривалість розвитку лялечок 9...16 Діб. . -

3. Із істотних факторів середовища на чисельність мінуючих колей сильний епяив мазть температура, внутрівидова конкуренція і регулююча роль ентомофагів.

4.При. виникненні конкурентних відносин смертність внаслідок погіршення якості кор-,!у становить від 16,2 до 81,8... 100 % і залежить від розміру листка і тільності рсзміиення мін. Конкуренція впливао не тільки на вкшівання,але П на розміри тіла личинок, а потім і метеликів ^ приводить до зниження плідності на 34,5...81,7 %.

5. Початок листопаду через пошкодження кру;хповоо міллю у Криму зідзначавться вге у середині червня, в період закінчення розвитку перлого покоління. Спочатку опадають листки,в яких пошкоджено 75... 100 % асимілвпчої поверхні. У липні - серпні опадання продовкус-

• ться, при цьому опадають'вони при наявності 6-12 мін на листку / залежно від його розміру /.

6. Основною причиною загибелі зимуючих фаз мінуйчлх молей взимку е негативний вплив низьких температур.При цьому заселення пара-

гзягаігл на псраьл’^гіггиіо 7 % / ггружкова міль / . Мікози Істоті» и-а впливали на іахолигіеть скідників навіть у місцях їх масового і:а«

КОПНЧЄННЯ. .

7.На н:аз:ю боковій мікдгаій нояі було виявлено 10 вадів параги-tie .Найефзкті:вніі5»: вь вссь час досліджень був Holcotborcx tegtacoipso p.atc. його частіша у загальному паразитизмі коливалось по роках і поколіннях, е&о не була іжята» sa 48,1 &. Завдяки біологічним оеоблиі геми til ііон:> паразитування гусениць молі оаліпа-еться Bs:co:a;sc нааггь на фоіїі шіст&и£їичнйа обробок пестицидами.

8.На глодовій крученій иьді видалено ІЗ сидів паразитичних видів. Рівень пераситуїгаь'Шї с-Ш Песться протягом усього вегетаційного періоду і досягаг каксяМУЦУ / 20,7 - 28,3 % / під час розвитку третього і чзтвсрїого поколінь Шіі,$обій колі: хімічні обробки оасто-совувться і чисельність йеф&аііі’ів відновиться. Основним паразитои с Chryoocharic penteus Walt# ,4ae№Ha Якого у загальному паразитувавші була понад 90 %.

9. При відсутності пес'гііцігДгіоГ'б Тіїйку значення ентомофагів у знк£шші чисельності кружкової йЬйі ОробТаз. Вони анмцуать біля 70 % гусениць шкідника,пра цьому йерЗЬа&аеть паразити,які aacefco* ють 33,8 % особин колі. У необробленОМу саДу підвищується виаЧзния • паразитів другого порядку, інколи.відмічаються ййразитизіі їратЬого порядку. Новими видами для фауни України с паразити Cht-ysocha-ridia lyonetiae Perriere., Chrysocharis gemma Walk, і

Chrysonotomyia ruforum Kraucse., вкведені з гусениць І.руйКОВОЇ молі.

10. Пр:і вивчанні динаміки чисельності молей устаноБЛйно.Шо літ метеликів нїзеньобокової молі починається в другій декаді квітня і є стабільним. Коливання при цьому у різні роки не перевищує 3-4 доби. Протягом po:ty розвивазться три покоління шкідника. Чисельність мінера нарощується до кінця вегетації і досягає максимуми у третьому

. 23

поколінні. Літ кэтелиягв кожної генерації тривав-45...55 діб.

II. По результатах польового скринінгу синтетичних фероионів нижньобокової колі кращу атрактязність маз форма НМ- 623.

12.Застосування феромонів нижньобокової молі методом дезорієнтації при нормі витрата 268 от на І га в сполученні з регултачов діяльністю ентомофагів, і насамперед НоІсоїЬогах testaceipeз Наіг., дозволило значно знизити чисельність шкідника. На ділянці з традиційною схемов хімічних обробок пошкодження листків становило 37$, у середньому на листку було 2,3 міни. При використанні методу дезорієнтації самців на один листок припадало у середньому 0,4 міни при поакодженні 7 % листків.

ІЗ.Ефективний захист яблуні зід крухкової молі забезпечило використання диміліну, 25 % з.п. / 0,4 - 0,5 кг/га /. Пошкодження листків на таких ділянках не псрезорзухало 9 % .

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На підставі одержаних датах нами рзг.олзкдузтьс.т інтегрована система захисту яблуні зід листкових-мінерів,яка враховує регулззчу роль ентомофагів і зклячаз комплекс біологічних, агротехнічних і хімічних заходіз:

1. Проводити систематичний контроль за фітосанітаршш станом

садового агробіоценозу з використанням методів візуальних обстежень, відбір проб листя для аналізу з лабораторних умовах з метов виявлення чисельності ентомофагів. ■

2. Для знтаення чисельності зимуючого запасу глодової крудкозої

молі необхідно до початку льоту метеликів у кінці березня - перлих числах квітня проводити очистку стовбурів'і скелетних гілок зід коконів. .

3. Для встановлення чисельності і динаміки льоту / з метоп визначення термінів обробки / треба вивісити у кінці перлоГ декада квітня феромонні пастки на нижнюбокову міль з розрахунку одна паст-

ка на 3-5 га і кольорові пасткк білого абз жовтого кольору для гсрукхової молі / три пастки на клітину саду у вогнидах масового множення шкідника мзнулого року /.

4. Для боротьби s ннжкьобокоЕсш міллю доцільно використовуй метод дезорієнтації сам^гв- Використання навіть малої норми витр; чення препаративної форяи фгракаку НМ-623 / 268 мг/га / в поєрнаї ні З ДІЯЛЬНІСТЮ ентомофагів /balcothorax testaceipea R., Apante-Іез bicolor II., Sjmp±eats аегісеісогаіз IT. дозволить знизити чисельність шкідника до господарсько невідчутного рівня.

5. Надійний захист яблуні від глодової кругової молі забезі чуз використання регуигшра росту і розвитку комах, інгібіруючогс сшітоз "іт'льу / дккглін /. Нар:.га витрати препарату 0,5 кг/га. Пр< водкть одноразову обрабку пір; час початку льоту метеликів перезиі вапхого поколілий.

6. При фактичній чусглы-зстх мінувчзх молей вйкє порогів шсі ЛЛЕОСТІ /1,5 міни на ЛИСТОК у ПОрЕОІіу ПОКОЛІННІ Д-КГГ нинньобокове полі і 1,0 - у другому і третьому дек шпалерио-карликовях садів, содах з оісруглоа'кроною - одна міна на лзсток у кожній, генерації, порогом для глодової крухжовоГ галі е наяЕнісїь у середньому на с нону листку 0,5 міни / і низької ефективності прорадг-rzK Берегів,е створ»з загрозу масового розмноження , рекомендувати ВЕКоркетаннї синтетичних піретроїдів - децісу з норко» витрати 0,6 л/га або рс чігсурту з кормов витраті: 1,0 л/га.

По там: дисертації надруковані такі роботи:

І. Славгородская-Курпиева Д.Е., ВалезЕа Н.Г., Медєнина Л.В. Минируаыне ноля в садах к факторы,ограничивающие их массовое размножение. - Симферополь, IS92. - 4 с. - /Инфори. листок / КрымЦЕП Р 0075 -91 /.

. 2. Славгородская-Курпкева I.E., Мороз Л.В., Валеева Н.Г. Экс логические основа и гфіпщипг: построгихг с:-;сте«и мероприятий по зе

■ ■ 25

пяте плодовых культур от зрэдитегзЯ в кнтзгкжгггз: садах Крыиа // Основные направления ра&вития сельскогззаПозосй?»го- производства Крдаа а период перехода к ркнку:Сб. науч. тр. йСХИ.- Киев, 1991. -

С. 104 - 112.

3.. Еалееиа Н.Г. Половое фсризсгщ -гаргпеэтявное средство в борьбе с ыинпру»кв*и • кохямн // С’55асгэг22яЯстаенное производство в окогогня-Крвка : Тез. докл. Респуйз. Еауч.-пззятач. коиб. 8 апреля

1992 г.Ч .1.---------Сдасфэрэяп», Ш.2.- с. 73-74.

ЕХ ~^допоскость. - ■ К--1 15ГО1, "0075-91/.

■ 4. Еалояка Н.Г. Лгйтсггэ з сз^гх я

Симферополь, 1993. - 4 5. - / Г5^г£з. ггтггг-з /