Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Микробиологические и патогенетические аспекты повышения эффективности лечения гнойной хирургической инфекции

ВАК РФ 03.00.07, Микробиология

Автореферат диссертации по теме "Микробиологические и патогенетические аспекты повышения эффективности лечения гнойной хирургической инфекции"

Но О А 1 и

Й1н1стерство окорони здоров*я УкраТни Ки)'вський нацково-досл!дний 1нституг еп1дем1олог1* I 1нфекц1йних хвороб 1нен1 П.В. Грона1евського.

На правах рукописи.

ЩПНСЬКИЙ Никола Васильевич

МИфоб1олог1чн1 й патогенетичн1 аспекти Шдвищення ефективност! л1нування гн1йноГ х1рург!чно1" 1нфек»Ш /Експериментальне досл1дйення/

. /14,02.05 - к1кроб1олог1я/

Автореферат

яисяртац!Т на эдобцття оченого стдпвня доктора мрдичних наук

К ¡и в -

1936 р.

Дисертац!я ц вигляд1 рукопису Робота виконана в Донецькома дервавному медичному ун1верситвт1 и. И.Горького,

Наукавий консультант; Заелу«ений Д1вч науки Украхни, доктор медичник наук, професор Г,П.КОНДРАТЕНКО.

0фн(1йн1 опоненти: доктор медичних наук, професор 6ЕРНАС0ВСЫШ Е.П. - доктор медичних наук, професор ШКО О.Г. .. - доктор медичних наук, професор ДАЦЕНКО Б.к.

I

Пров!дна ррган!зац1я - Харк1вський науково~досл!дний шститут ы1кроб!ологп й 1ыцнологП 1м, 1.1. йеч-н!кова, '/

Эахист вЦбудеться 199В р. в______годин

на засианЫ СпеЦ1ал!зовано1 Ради Д,50.22.02 при Ки'1вськоыу науково-дослгдному Институт! егпдеыЮлагп й 1нфекц1йних хвороб !к. Л.В.Громавевського (252038, ы.Ки!'в, Спуск Протаяв Зр, 4).

3 дисертац!ею мовна ознайомитися в 61бл1отец& Ки!вського НД1 еЩДеи!олаг!1' й ¡Нфекц1йник хвороб !и. Л.В.Громавевського. Автореферат розЮланий ". .[„■'.-.М^.РХЭ^ 1995 р.

Вчений секретар

Спец!ал1зована1 Ради к.и.н. Л.С. Красшк

ЗЙГАЛЬНЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

йктцальнЮть пробдеии, Проблема л1кування гнияник ран

0 гепер1«нього часу збер1гае своя актуальн!сть, яка визна-аеться пост1йнии зб1льиенняи числа хворих э гн!йно-запали-зльниии захворвзаннями 1 п1сляоперац1йниыи ускладненняии, а 5ков незадов1льниии результатами 1х л1кавання у сцчасних *ова*'СС.Й.Паевськнй, 1988; Р.В.Тоне 1з сгПвавт. Л980; К Л.

Б.Й.КоствченокЛЗЗО: а.*.Канв1нЛ991: 6.6агс1а,1988).

За даннми деякнх кл!н!к 61дсоток хворих з ГЗЭ 1 на-юеннявй п1с.чя оператявйих вtpsчaнь сагае 18,3 - 62,7 5.1. Стручков 1э сШвавт., 1984: Й.Н. Гончар 1з сШвавт., 386 : Л.Н.Кавкало 1з сШвавт., 1908; А.Е. ЕЫигн!. 1987).

Эастосуваннй антибЮтиШв призвело до з«1ни видового , «ладу и1ирофлори гн1йнйх ран 1 враэлийост! И до Цих Лрепа->т1в, «о р1зко знизило еФективШсть Л1кування. Подовшились гроки госп1тал1зац11', п1дви*илась частота септичнйх дсклад->нь, Гн1йн1 ускладненнй з'я&ляються прйчяноо сиерт! полови-

1 хворих, як1 вииравть п1сля операц1й. Воротися з рановов [фекЦ1ев стало так сака вавко, як 1 в доаНтиб!отичщ} еру !.I,Куз1н, Б.М.КоствчеНок, 1990; Д.Д.Иеныгикой 1з сШвавт., ¡90; Е.Й.Г^росян 1з cnlвaвt,,1991; 5.Рорк1гоУ 1з сй1вав1., 1В4).

Вайливов е й економ1чна сторона проблеки. 9 стац1онарах пол1кл1н1ках краУни л!куиться сотн1 тисяч хворих $ х1рур-чйою 1нфекц1ев, 1 на гх утримання 1 л1кування витрачавться Лкчезн! коштй. Соц1ально-еконоШчна значим1сть проблеми остае у зв'язкд 1з розвиреннам обсягц оперативник втручань, стосуванкям у Х1рург11' технИних засоб!в: катетеров,дрена-в, протез1в, тона, , " •

Прогрес и л!нуванн1 гн!йних ран ноше' бути досягнути т1льки завдякн кооперацИ досл!д*ень,як! проводяться спе«1а л1стаки р!эного проф!яв. йотрЮна иацково обгрунтована ието дика лжування, «о враховуе пронеси завивлення гнЮних ра I використовас природа! закисн1 иекан!зки орган1зку.0дкак ц процеси I кехашзки недостатньо добре вивчен1. Потребует) уточнения, зокрема, и!кроб1олог!чн! й патогенетичн1 аспекп рн1йного ранового процесу. -

Мета роботи. Ьивчити кехан!зми виникнення, переб1гц, замвлення гн!йних ран I на Лх основ! розробити спос 16 л!ку-вання, який эабеэпачце скорочення строн1в заиивлення. Задач! роботи.

1. !нтенсиф1кувати процеси очицення ги1йно1" рани вЦ и!кро-б!в 1 загнблих кдтйн. '

4.1. Установи™ стугйнь участ1 Шкроб1в у виникненн! 1 ¡1ереб1гц ГН1ЙНОГО запалення.

1.2. {"озроби!^ на тйаринах модель негн!йно1 1 гн1йно1' раня.

1.3. Ястановити нов! фактори 1 иехан!зки, як! сприяють 1н$1куваннв вогница увкодвених тканин.

1.4. Вквчити вплив прогресувчого ацидозу на киттездат-н!сть и1кройрган!зи1в 1 лейкоцит!в у гн!йн!й ран!.

1.5. Розробити методику одервання ! еикорнстання бактери-цидник речовин I Фериент1в фагоцит!е.

1.6. Дпробуватн одер»уваний з лвйкоцит!в зас!б з антим1к-робноцД нбкрсл!тичною д!еи в експерккентальн!й гн1(!н!й ран1.

2. Прйскорити Процеси регенерацП в ран1.

2,1. Йстановитй Ыехан1энй Йойвй 8 ран! кл!тин Ф!бробла-с^чйого ряду.

2.2. Розробити иетодичи1 прийоми, як1 прнскорввть утво-рення грануляЩйно* тканини 1 вивчити 1'х ефективн1сть в ескперииентальн1й гн1йн1й ран1. 3. ¡Идготувати рекомеНдацП' х1рургам по використанню ан-тиИоти^в, як допом1яного засобу для придуяення аитте-д1яльност1 м!кроб1в у гн1йному вогкил1.

3.!, Удосконалити ы1кроб1олог1чну д!агностику гн!йно\' XI-рург1чно\' 1нфекцП.

3.2. Визчити видовий склад ы1кроб1в у ранах при окре-мих гШйно-запалшвалышх захворвваннях, 1х антиб1отико-грацу 1 вразлив1сть до комб1нац1й препарат1в. Наукова новизна роботи.

1. Уперяе встановлено, що основополагаючоы причинов нагноения ран з'являеться в'1дсутн1сть трансформат 1' Нейтроф!л!в, ак1 ув1йили в рану, у кл!тини з'еднувалыш' ткаяини; Шкроби I загийл! тканини найваялив1ш1 фактор«, як1 притягувть нейтроф1ли у рану 1 сприяпть утвореннн гнош. .

2. Показано, що поряд з ендогенним 1 екзогеннии аляхами 1н-¡Якуванпя уашодяених тканин !снуе 1 так званий екзо-ендоген-ний^ по якому ¡¡Икроби 1з зовШанього середовица Потрапляить у верхн1 дихальн! «ляхи. дал1 - в кров, а пот1м - в рану.

3. Показано, «о в-1нф1куванн1 ран иоауть прнйиати участь альвеолярн1 макрофаги, як1, шгруичи у вогйище увкодаених тканин, приносять у нього мIкроб1 в внасл1док незавераеного Фагоцитозу.

4. Установлено, що висок! нониентрацП водневнх 1 он 1в. як1

г

реестругаться в гн1йних ранах, нез'являвться згубними для и1кроб1в, але згубн1 для ФагЙцит1в-макрофаг1в, без яких нв-мояливе не т1льки очищения., але й зааивлення рани.

5. 3 урзхуванняи одернаних в ескперимент! даних побудоваНа

оркпкальна система "Западввальний процес 1 регенерац1я в гк1йк1й ранг у вигляд1 схени, яка розкривае иехан1зии, *о вЦбцваяться при П эакивлени1.

б. Упервё показана ко«лив1сть використання комплексу л1зосо-мальккх феркект!в ' i бактерицидних речовин иакрофаПв для прискорекня счивенка ран в1д «1кроорган1зм1в i загиблих тканин,

?. In vitro визначен! Фактори, ак1 спрнявть трансформацН нейтрофШв g кокоядерк1 кл1тини: доведено перспективн1сть ix використання для прискорекня цтвсрення в ран1 гранцлятй-ноК тканини.

8. Ндосконалене метод ткро<Иоло£1чно11 д1агностики гн1йно~ запалввальних захворювань (галузеёа рац!онал1заторська про-поэиц1я «03 Зкра1'ни, Н 1178).

Практична значиШсть роботи. За результатами проведе-ннх експерииентальцих досл1дкень для використання в умовах кл!н!ки було эапропоновано новий эас!б л1кування гн!йних рай, який забезпечуе скорочення строк1в 1'х закивлення.

При розробц1 нових засоб!в л!кування, а такоя у педагогичному процес1 при п1дготовц1 л1кар1в х!рург1чного проФЬтв рекомендовано використовуватн побудовану систему "Запалюваль-ний процес 1 }}егенерац!я в гн1йн!й ранг.

Одерйак1.в робот! результати досл!дяень по 1нФ1куванню ран через верхн! дихальн! «ляхи в1дкривавть нов1 иояливост1 а розробц! 61льи ефективних эапоб1®них захоД1в проти пронйк-нення MiKpoCiB, у тому числ1 госШтальних «там!в, у рану,, — Розроблена адекватна t легковцтворпвана модель гнШшГ рани на «урах, яка забезпечуе п!двичення в1рог1дност1 експеримен-"тальних досл1д»еиь по вивченнп кехан1зи(в переб1гу -гШ'йного ракового провесу.

Ядоскштлений метод д1агностики гн1йно-эалалввалы<их захворввань I спос1б визначення к1лькост1 н1кроС1в у раново-ыу зксудат1 доаволяе Шдвииити результативШсть 1 в1рогЦ-Шсть бактер!олог!чних дослЦаеиь.

У процес1 викоиання роботи створено 8 винаход1в, як! нозцть йути використан! в експериаентальШй 1 кл1н1чн!й практик!,

Полоаення, до виносяться на захист,

1. Оснпвополоняов причиной нагноения ран з'являеться вЦсут-н!сть траксфоррцП' нейтроФШв, як1 вийми в рану, и кл!тн-ни э'еднувалыШ' тканини, а и1кроби I загибл! тканини - це нзйваалив1а1 фактори, аа призвадять до накопичування у ран1 нейтроф1л1в та продукт!в 1х розпаду 1 тня саиии спрйявть ут-воренкв гноя,

2. Наряд з ендогенннм 1 екзогенниа нляхаии 1вф!кування уа-кодяених тканин !снуе I так званий екзо-ендогенний йлях.яким ы!кроби 1з эовн1зн'ього середовииа потрапляйгь У верхи! ди-хальн! шляхи, дал! ■- а кров, а пот!и - у рану.

3. В 1н$1куваши ран мозуть прийкзти участь альвеолярн! ма-крофагй, ак1, эахоплвичи м1кроби у вэрхн1х дихаяьних «ляхах I и1гр*,вчй у-вогничв' запалення, лриносять в нього ы!кроб1в вваслЦок незаверэеного Фагоцитозу.

4. БюдагНний скисл прогресувчога ацидозу, який законоШрно характеризуе рановий прочее, не ноже ползгати в прядувенк! ттедШьност! и!кро6',в у ран!: високI концентрацИ' водне-вих 1 он 1 в (рН 5,5-3,0), як1 рееструвНся 9 гн!йних ранах, На з'<гвлявтьса згубнини для м!кроорган1зй!в, але згубн! для Фагоцит^ - «акрофаг!в, без аник некооивё не т1лькй очищения, •аЛе й заяи&лення рани.

Э. Скейа "ЗапалчраЛьний процес 1 регенераШя в гн!йнШ ран!",

створена з викорнстанкяи скстсаяого анал!зд i иавия данкк, як 1 торкавться и1кроб1ологП R патогенезу рановия процес 1в, допонагае' розкриги нгхан!зкк вининнення, nepeölry 1 заанв-лення гнШшх ран.

В. Розроблено новий зас!б л1кдвання гнШш; ран, яккй вико-ркстовде природ«! захксн! иехан1зик орган1зиу, за який у персу фазу ранового процесу вводить комплекс л!зосойальних бактерицидник речовин i Феркент1в макрофаг1в для прискорення очиаення ранк в!д н!кроб!в I загиблкх ткаики, а в друг« -дез1нтегроваку аутолейкомасу ! середовице 199 з адтосироват-ков для прискорення р&генерачП.

?. Для додаткового придугення ulкроб!в в гиЮнкх ранах xbg-рик 1э абсцесакк, маслятами, екп1еыаан плеври доЩльио, до вкзначення ix ангиб1отш>гракн, використовувати комб!нац1в гентаа1цину з рйфанп1цинои.

Зпровадвеинз результат iE роботн, Результат йсл1дшень упробадаено в роботу х1рург1чнкк е!дд!лень л1карень Ш 16, 21 и.Донецька, Л1карн1 Н2 к.Иар1дполя, в роботу кафедр к!кроб1ологП Лонецького, Крииського, Терноп1льського, Хар-гЛвського медичних 1нститут1в, йзерккнсько! к1сько! CEC.

Иатер1али дисертацП використовуаться в педагог!чнон1 процес! при внкладанн! курсу и1кроб!олог11', 1кунолпг!1 не кафедрах м!кроб1ологП Лонецького, Черн1вецького, 1вако~Фрз1 к!вського мед!нститут1в, при вивченнГ розд1лу "Xlpypria rnii на-септкчних- захворрвань" на кафедрах гог:п!таяьно1' slpyprl itl 1 112, на кафедр! xipyprli Q'Jfl Лонецького недичкпго 1нсти туту.

Матер!али s«cepf5nlfiiioi роботи використано нр описцзанн! авторських cbIroutb К95655? "Cnociß виготовлеин araposits гтсгнн для и1кроб1олог1чнкх косл1дгень", К157254

- ? -

"Спос!6 л1кування абсцесу м'яких тканин". ^1063394 "Приладдя до пристрою для взяття б1олог!чних проб", 131237705 "Каиера для культивування кл!тин", Н1500275 "Троакар", N1803130 "Ексудатоприймач", патенту Рос1йсько1 ФедерацП' N2018889 "Спос1б иоделввання раневого процесу".

Йпробац1я.роботи. ДисертаЩйна робота була обговорена на розаиреноиу зас!данн1 кафедр м1кроб1ологП', еп1ден!олог!1, 1нфекц1йних хвороб, х1рург1чних хвороб, курсу еп!дем1одоМ1 ФИЛ Яонецького дервавного яедичного Институту 1и.й.Горького 14 кв!тня 1994 року. Кр1н того, основк1 полонення роботи допов1дано:

- на эас1данн1 об'еднаного пленуму науково* ради з н1кроб1олог11 ЙЙН СРСР сун!сно 1э проблемними* ком!с1яни ради "йедична м1кроб1олог1я "Стандартиэац1я медичних б!олог1чних препараШ для проф1лактики 1 д!агИосшш 1нфекц1йних хвороб лидини" 1 .иауковои радой з еп1дем!ологП', паразитзрних 1 1нфекц1йнйх захворпвань АМН

■ СРСР. Черн!вц1, 1984 р1к;

- на зас!данн! Первого сикпоз!уму "Молекулярн! иехан1зни системно-антисистемноГ регуляцП' функц1й в норм! 1 патологИ", Ки1'вД985 р1к;

- на зас1данн1 обласноУ науково-практично! конференцй м!кроб1олог1в, еШдем!олог1в та паразитолог!в з проблем пнтань боротьби з 1нфекц1йними 1 паразитарними хворобами, Донецьк, 1987 р1к;

--"на Ш э'Тзд! Укрэ1'нсысого м!кроб1олог1чного. топариства, Черн1вц1, 1989 р1к;

- на зас!даннях обласного товариства х1рург!в, Донецьк, 1993, 1994 роки.

Публ1кац11'. За матер1ала«и дисертоц'Н' опубл1ковано 29

poíiT, зареестровано 8 вииаход1в, 3 галуз'ев! рац1онал1за~ tcpcbKí пропозицП.

Обсяг 1 структура дисертацП. Дисертац1я викладена на 234 стор1нках мааинЬписного тексту i складаеться 1з вступу, 3 глав огляду Л1тератури, 10 глав власних досл1д®ень, обговарення одерваних результа1'1в,висновк1в, списку л!тератури. Одерван! результати 1ластрован1 19 таблицами i 59 излишками. Список цитовано!' лиератури «1стить 412 кайаенувань.з них 135 заруб!аних.

ОСНОВНИЙ ЗЙ1СТ РОБОТЙ.

Нетодолог1я, матер!али i методи досл!даеннз. ВЦповЦно до поставлених задач досл!д»ення проведено у р!зних сер1ях - in vitro- й in vivo. 9 коан1й 1з серíй внкористовувались р1зк! методики. Тому в даному розд1л! описано загальн1 методичн! п!дходи,а'необх!дна конкреткзац1я дана при виклад! результат^ дослЦаення.

Експерименти виконано на 283 тваринах - 1?2 щурах, 100 б1лнх ыиаах.П собаках.

Для з'ясування рол 1 м!кроб1в в утворенн! гною i вивчення деяких стор!н патогенезу ранового процесу було поставлено досл1ди на 89 безпородних «урах- самцях мае о» 190-215 г.Рани нанесено шляхом вис1чення в и1влвпатков!й облает! ик1ри . э п1дик1рнов кл1тковиною плотиною ¡5$0 им кв. 1нф1кування зд!йснювалось добовов культурой S.aureus 209. Додаткове травмуванна тканин рани зд1йснввалось накладанняи на поверхню рани марлево! салфетки, просякнутоК 10Х розчином CaClj.

Реакц1в кл!тин при раневих процеевх вивчали в дииан!ц1

на моделях ран з моменту 1'х нанзсення до заяивлення по мазках-в1дбитках,узятих за методикой ПокровськоУ М.П. I Макарова М.С. в модиф!кац11' Итейнберга Д.Н.Всього вивчено 1245 мазк1в-в1дбитк1в.

Бактер1олог1чний контроль за лереб!гои гн!йного раневого процесу заключався у визначенн1 видово! принадлекност! внд1лених 1з гною и1кроб1в 1 Кх к!лькост1. К1льк!сть м1кроорган1зм1в у 1 «л раневого ексудату визначали вдосконаленим способом,за яким ексудат з ранево!' поверхн1 вЦбирався стерильними стандартними дисками, усотупчиыи в себе 0,01 мл раневого секрету.,

Зм1ни, як! вЦОувавться з нейтроФ1лами, вивчалися 1 в культур! клиин. Кл1тинну завись нейтрофШв одеряували в1д собак «ляхом промиванна черевно!' поро«нинн розчином Хенкса через 6-8 годин п1сля введения в неI 20 мл м'ясо-пептоняого бульйону. Канцентрац!» кл1тин доводили: до 600-300 тис. в 1 мл, розливали по I мл в пен1цил1нов1 флакончики 1з вматочкок покривнаго сила на дн1, закрывали гумовими пробками 1 пом1«али 8 термостат при 37° С на 2 гойади. Нейтроф1ли, як1 ос 1 ли на скл1, «ультивували в середови«1 199 з 30У. бичачо!' сироватки. яку: вМвали гг у ; флакончик за»1сть вндаленог рЦини. {5 окречфх сертях досл(д!в вивчзвся вплив на - кулмуру ."нейтраФ1л(в ряду ' фактор 1в: рН середовика, = темпераТури, >/а«-иб1отик1в, аутосироваюк. Крьтивування нейтрофШв продоткувалось протягон 3 д1С, Я строки, визначен! задач&в досл1ду, 1з культур готували пренарати, = фарбували по Романовському.Всього виготовлено 1 вивчено под м1кроскопон 36? препарат{в культур лейкоцитов.

Вивчення мовливостГ проникнення м1кроб1в у вогнице

у«код«еких тканин через неуикодяен! дихальн! вяяхк 1 з'ясцвання кехаШзмд такого 1нФ1кування проводидося а досл1дах на 100 нивах ! 21 «ypi. Тваринам у м1ялопаткоэ1й облает! наносили увкодвекня.яке над!йно захичаяи В1д, потрапляння в нього м!кроб1в безпосередньо эовн!, а пот!« напиляли в дихальн1 «ляхи м!кроорган1зми (S.aureus, Ps.aeruginosa).Для встановлення Центичност! м1кроб1в,якимм проводили 1нф1кування тварин.1 тими.як! вид1лялись в подаль»оку з вогнма зруйнованих тканин, визначали Vx вид,б!олоПчн1 влаетивост! I антиб!отикограму. .

йнтим!кробна t цитотоксична д!я тих величин pH, як1 иояугь мати и!сце у вогнищ! гн!йного заявления, перев!рялась In vitro у середовищ! 199, п!дкисленому молочною кислотою. В такi середовила, як! мали р1зн! концентраШ водневих 1он1в, вн!аували однакову к!льк!сть м!кроорган1зм1в (S.aureus 209), 1ннубували в - термостат! при температур! 3?°С ! пер!одично на протяз! доби робили вис!вання на Шльне погивне середови«е СМПй >„з подальвим п1драхуванням числа колон!й, як! виросли. pH паживних ~ середовия визначали . рН-метрон лабораториям (pH 121).

'Цитотоксична д!я кислоК реакцН середовнца перев1рялась ододо культури альвеолярних макрофаг1в.

Макрофаги для вивчення в експерииент!, а також для використання з л!кувальнов метоп одеряували в!д свиней. , На и'ясокомб1нат! п!сля забои тварини викобувзлн серцевс-легеневий комплекс.Через трубку, вставлеку у в!льний край Tpaxe'i, легенв зэпоенввзлк розчинок Кенкса 1 п!сля 5-хвилинного иасаяування леген1 Кл1тинну завись збирзли в стернльний Флакон. Кл1трни.в1д«ивали нляхои двохкраткого центриФугування у ' р'озчин! Хенкса, готували завись у

концентрацП 800-800 тис.иакрофаг!в/ил.. Одер«ан1 макрофаги культивували в проб!рках з покр1вниа склом^ й у винайдених нами камерах (а.с. N1237705), цо дозводявть зд1йснявати одноиаментне !нкубування великого числа культур КлИин у строго Центичних асептичних умовах.

Токсичний вплив гентамЩина на культуру макрофаг1в вивчався п1сдя 24-годинйого культивування Цих кл1тин у Покивному середовкщ! 1з дйдаванням певних концентрац!й антиб!отика.Про цитотоксичн'сть судили По з«1нах морфологП* макрофаг1в 1 на основ! гйдрахунку числа кл1тиН, як! залиаилися на скл1 гНсля добового впливу - аНтиб!отик!8. В1Дсоток в1дпалих кл1тин знаходйли за формулою: йк - йд ■ К =---------* 100% ,

ЙК ' ; -

де : йк - к!льк1сть ¡Штнн на скл! видному пол! зору в контрол!, Ад - к!льк!сть кл!тин на скл! в одному пол{ зору в ДОСЛ1Д1.

Для приготування л!зату макрофаг1в середовице 1э кл1тинаии Шддавалося 10-кратному заморо«еннв 1 в!дтаввайни з наступним цетрифугуванням при 3000 об/хв. лротягой 30 хвилин 1 з&1льненням в!д осадка.

Ефекгивн1сть -л1зату, як 1 запропонюваного способу л!кування гн!йних ран б ц!лому, перев1рялась в експеримент! на 54 цурах 1з моделлв гн1йнот рани,

3 метов вдйсконаленна м!кроб!олог1чно1 д1агностики гн1йно-запалввальних захворввань 1 вибору антнб!отИк1в для ШдсиленНя антии1кробног'<Г ефекту При викорястанн! розробленого способу в кл!н1ц! проведено 420 бактер1олог1чких Досл1дяень гнои з ран. Як! утворилйсь

п1сля розтину патолог1чного вогшца 242 хворих з емШемами плеври, абсцесами м'яких тканин, маститами.При цьоиу, поряд !э застосуванням загальноприйнятих середовив, використовувалось середовиве 199.Ус! вид!лей! цтаии !дентиФ1кован! до * виду 1 вивчен1 на вразлив!сть до антиб!отик!в методом серЦник розведекь, методом диск1в. Йктивн1сть комб!нац!й антий!отик1в оЩнивали «ляхом еикористання метода "«ахово* довки", який рередбачае створення рар1ввчих концентрац!й антиб!отик1в у сцм!в1. Ц1 концентрацП ' були екв!валентн1,С1льв1 або иеньв! нИ м!н1мальн1 придуиувч! зростання м!кроб1в кокцентрацП' (ЙПК) кояного з компонент^ сполдчення. Характер взаейод!! у сполученнях оц!нювали за - параметром Ф1К - 1няексу за Формулою :

МПК Й в комб!нацП МПК Б В ко«б!нац1Г

Ф1К - 1ндекс = -------------—— +------------------ ,

МПИ й в окрейост! НПК Б 6 окремост!

де Й I Б - компоненти коиб1нацП,При величин! Ф1К 1ндексу, яка дор!внюе 0,5 - 0,75 1 мени1Й, взаемод1в антиб1отик!в оц1нввали як синерг!днд: при Ф1К - 1ндекс1. який дор!внюе 0,75 - 1 - як аддитивну; при 1ндекс!, який дор1внве 1 - 2 х- як 1ндйферентну;' при б!льяоку. н 1 й 2,- як антагон1стичну.

При постанови! 1 р!венн1 наукових задач, складанн! схеми "Запалювальнйй процес 1 регенврац!я в гн!йн1й ран!" використано сиьтемний анал1з. _ ■ _

При р1менн! винах1дницьких задач застосовувалась теор!я р!иення винах!дницьких задач розроблена

Г.С.Йльтшуллером ( 1989) i комп'ютерна програыа" "ИРЗАПРИМ", розроблена у МП "Еврика"(м.Донецьк).

При статиетичн1й обробцi " одеряаних результат1в використовувались як параметаичн),так I непараметричн! иетоди.

РЕЗУЛЬТйТИ ЛОСЛ1ЛМЕННЯ

З'ясуваннз рол1 м1кройiв в утворенн! гков. Розробка способ 1в моделввання i досл1дщщя неппйних 1 гн!йних ран в експеримент!. Для досягнення поставлено!' у роботi мети необх1дно було встановити ступ iнь участ1 м!кроб1в у виникненн1, nepefiiry пНйного запалення i змоделввати рани на «урах. Вивчення л1тератури показало.що створити модель гн1йноY рани у них тварин складно, рани - не завяди нагноюються нав!ть при введенн! великих киькостей високов1рулентних ита«1в м1кроб!в (й.Я.Иак1ров 13 сп!вавт., 1Э?9; Б.С.Гранов 1з сп1вавт. Д985 ). Щоб роз1братися у дан!й проблемна ситуацП, було поставлено досл!ди. 54 лури розпод!лен1 на 4 основн! групн. Тваринам 1-ot групи наносили рану з м1н1мальним ушкодяенням оточуючих рану тканин. Залеяно вiд дози патогенних стаф1локок1в (10? 10? 10 ), як! вносились у рану цур!в ulei групи було розпод1лено На 3 п1дгрупи.Тваринам 2-oi групи з таков я ранов ранову поверхню не 1нф1кували. Йурам З-oY групи тканини додатково травмували вляхои накладання на рану Карлево! салфетки з 102 розчином СаС12 й. (нф1кували малов к!льк1ств S.aureus (10 ). Тваринам 4гоТ групи п1сля дйдаткового травмування тканин м1кроб1в до ран не вносили.

Спостеревення за nepefiirow раневого процесу показало,

-limo внесения до рани э малин обсягом увкодяених тканин нав1ть величезних к1лькостей патогенного стаФ1лококу не сприяе гноеутвореннв.

Наявн1сть у ран 1 т!льки додатково травиованих тканин призводить до утворёння гною. Мн був в!ди!чений у bcíx 12 tsypie, як1 входили до 4-оY групи.

Патогенн! стаф!лококи, внесен! в додатково уикодкен! рани,п!дсилювали запальну реаки!в: Так, рани «ур!в 3-оГ групи »1стили эначно 61льйу к1льк!сть гн!йного в!докреклвваного i очищались в!д нь'ого на 1-2 до'би ni3Híwe, hIí у тварин 4-оí групи.-

У подалывих досл!дяеннях ни використовували модель гн1йно1' рани, одеряану нляхом додаткового травмування тканин рани й !нф1кування íx налою к!льк1стю

{Г

м!кроорган!зк1в (10 >.Вона легков1дтворювана. мае яскраво виявлену запальну реакц1в I найб!льи адекватна аналог1чн1й патолог!Г у людини.

Виконан! нами експерименти на тваринах дозволили п!ддати суин1ву виключну роль к!кроаргак1зк(в у иагноенн!. Нагноения ковливе 1 без м!кроб1в, якщо в ран! наявний великий обсяг дев!тал!зованих тканин.

На користь такого висновку i добре доведений факт репродукування стерильного. гШйника введениям cnínlлару (С.А.1ал1моэ !з сп!вавт., 1989 ).

0ск1льки гн!й мояе утворюватись i бед míkpo6íb, ми поставили перед собою два питания:

1) чи правильно буде вваяати íx причиною?

2) «о з'являеться безпосередньов причиною гноеутворення?

Для в!дпов!д! на ц1 запитання ваалчвими е так! ■ спостерегення.

- 15 -

1 .При р!зкому зниженн! к!лькост! нейтроф!л!в у кровI ! при природяеноиу агранулоцитоз! гн1йне вогнице н!коли не цтворветься, нав1ть колк м1кроби у велик!« к1лькост! потраплявть у тканини (Г.Бундву, Б.Инеевайс, 1981).

2.В процесI еволюцП нагноення починае визначатися лише у тих гварин, в яких уяе з'явились судини I виэначаегься феномен ем!грацН з них лейкоцит1в. (К.В!лл1, 1966).

3.У гною на долы тканевих кл!тин припадае всього 0,16Х вс!х гн!йних телець (В.й.Ворон!н,1959 ).

Йраховуючи наведений фактичний матер1ал, иоана погодитися з В.1.Давидоеським, який писав, но причину нагноення треба шукати в ф1з!олог!1 орган!зму, а не в ф!з!ологП' м1кройа.

Все це, а такоа результат« експерикент!в по вивченнв реакцП кл!тин при раневих прочесах (про «о буде сказано нияче) дозволило нам зробити висновок про ^е. но м!кроби, як 1 загибл1 тканини, з'являвться ваяливими факторами, як1 залучавть нейтрофШв у рану ! сприяить утворенни гно», але не завяди причиной цього ускладнення. Безпосередня причина - в 1 дсутн! сть трансформацП' вступавчих до рани иейтро-Ф!л 1 в в клИини з'еднувально! тканини, «о призводить до локального накопичення продукт1в розпаду гранулоцит1в.

0дер»ан1 дан!, зноблен! висновки ва*лив1 у план! • розробки б 1льш ефективних способ!в л!кування гн!йних ран. 1з сказаного виае вит!кае: одного нав!ть повного знииення и!кроорган!зм1в. в ран! явно, недостатньо ,Необх!дно якнайивидме усунути або нейтрал1зувати й розруйнован1 тканини, цоб вони перестали йуги подразником.який привертае лейкоцит I в.

3 негою одераання б!льв повно! 1нформац1К про кл!тинну реакц1п При негн!йному рановому npoueci, без знания яко* вакко роз1братися в кехан!зиак вккикнення й закивлення гн1йно1\ рани, нами розроблено спос!б моделпвання ракового процесу (патент РоСГйськоУ ФедерацП" N 2016889 ).Моклив!сть впливати на ввидк1сть переб!гд ранового процесу, яка виникла 1з створенняи цього способу, дозволила нам б!льн детально вивчити Kflfimmi механ!зни патогенезу запалення I регенерацП', опис яких подаеться у наступних розд!лах.

Визначення длях!в 1нф1кування ран госп1тальними

итамаки_и!кроорган!зм1в.0ск1льки к!кроби,особливо

госп!тальн! втами, р!зко ускладниють переб!г ранового процесу, у дан!й робот! була поставлена задача з'ясувати иоялив! иляхи потрапляння м1кроорган1зи1в . до рани, знания якйх мояе сприятк розробц! ефективних заход!в з попередяення вторинного 1нф1кування П.

Вс1иа визнаеться екзогенний илях, тобто коли м!кроби

1э эовн!внього середовища потрапляють безпосередньо у

s>

рановий дефект, 1 ендогенний. коли вони и1грують 1з гн1йного вогнииа,неявного в организм1 до виникнення рани, йле нав!ть при над!йному захист1 рани в!д попадания в не! «1кробов 1з зовн1внього середовиада, прЯ в1дсутност1 гн1йного вогница в оргак1зк.1, и1кроби все я з'являяться у вогни«! зруйнованих тканин.

Ни висловили припущення про моялив!сть потрапляння к1кроб1в у вогниче уикодкених тканин через верхи! дихальн1 вляхи.Для з'ясуванкя цьог.о були проведен! експерименти на мишах.Н к!влопаткову область внутр!иньом'язово вводили 10% розчин CaCl* з метою утворення вогнииа зруйнованих-кл!тин. Ранки .закленвали.0дн1й груп! тварин • напиливали S.aureus,

друпй - Ps.aeruginosa. Всього а р!зних сер!ях було 100 миией.

У Bcix 40 нишей, яки« напиливали нтаии S.aureus, спостерШалася запаяввальна реакц!я в област1 введения CaCl^. При бактериальному досл!д*енн! кров! 1 бЮптату з рани у 32 иивей ц!еГ грули були виявлен! S.aureus, ¡дентичн! за своими б!алог!чними якостями напилвваним. Кров 2? тварин була !нФ1кована вше у пера! 3 години п!сля напилення. 9 ц!лоиу виэначалась тенденц!я до эб!льаення к!лькост! напилшваних «1кроорган!зм1в у кров! в строки до 24 годин I зни«ення у наступи! строки.

Ваяливо було з'ясувати, що в1доуваеться з напилюваними м!кробами в кров I, коли неыэе вогниаа зруйнованих тканин. Груп! з 10 ииией виконували напилввання патогеиних втам!в стаф!лококу без введения хлористого кальц!».- За тако]' постановки доелiду напилюваний атам виявляли в кров! у виглядi поодиноких кл!тин через 1,3.6 годин. 1 не бис!вали зове!« через 24,48 годин.

9 контрол!.де 10 мимам культуру не напиливали, патогенних стаф1локок1в н1 в кров1, н! в тканинах Шсля введения хлористого кальцЮ не було еиявлеНо.

У виладку використання для напилення итаму Ps.aeruginosa спостеркалась аод!бна картина.

Таким чином, нами показано, во прй виклвчекн! попадания и!кроорган1зм1в у тканини екзогеннйм вляхом 1 гндогенним,!нф!иування мо|ливе по так званому зкзо-ендогенномц шляху:зовн1 ине середовице —> BeJjxnl 1ихальн! аляхи '--> кров —>вогниие уикодяених тканин. 1кщо такого вогнйца неиае, м1кроорган1з«и,просякнув«й у фоб, з Масйи' знивжодяувНся i загибавть. При наявност!

уако'дяених тканин останн! затримуються тут 1 сприяють нагноению.

Нам уявлялось вавливии одериати в1дпов!дь на питания: як м!крорган1зми потрапляять у кров i дал! у вогниие? Сам!? Йбо я íx.переносять лейкоцити легень?

Для визначення цього поставили так1 дося!ди. Цуру ввели п!дюк1рно в м!ялопаткову область 1 ОХ розчин СаС1z . Через 3 годнни нанесли L-образний надр!з, кояний лоскут вЦсепарували 1 Шд нього вклали покр!вне скло, наклали иви. Покр1вне скло у даному випадку виступало I як чукорЦне т!ло, яке залучало лейкоцити. 1 як основа для прикр!плення макрофаг!в, як! п!длягали вивченнп. Д1лянку з раной над!йно загерметизувалиДура пом1стнли в коробц1, куди подавали через розпилювальну трубку вуг!льний пил з м!кробами S.aureus, як! мали плазмокоагулюючу ! лецитиназну активн!сть, 1 певну антиб!отикограиу.

Через 24 ' годнни тварику забили еф!ром, вийияли покр1вне скло !з кл!тинами, поФарбували по Роиэновськоиу, пром!крос1?опували. Серед 200 переглянутих у препарат! лейкоцитЛв 12 бри м!чен!. 3 них т!льки з м!кробэми -8, э н1кробаии 1 вуглеи - 4. т!льки з вуглем - 2..

Паралельно 1з виготовленняМ препарату викснувалось I 5актер1олог1чне досл!дяення вм!сту вогнила зруйнованих тканий.З рани було вис!яно м!кроби, (дентичн! напилюваним.

Для. спростування припущення про те, що Mlкроби 1 часточки""" вугля .сам! прокикавть у вогниие, а тут-фагоцитуються макрофагами, ии провели додатков! експерименти на 20 «ypaiu Првдуаення предн1золоном (0.5 мг в/м) м1грац!Т макрофаг1в у вогните Цинодкених тканин приводило до того, ®о .в ньоиу не було виярлсио

- 19 -

Hi напилвваних м1кроб!в, Hl. часточок вугля.

Одержан! результат« узгод*уються 1з даними ряду досл!днень, як! вказувть на те, *о макрофаги, у тому числ! альвео^арн!, здатн1 виходити в кров, м1грувати э органа в орган,«о певн! nopuiï ïx иохуть поступати у вогните запалення i1.Я.Учитель.19?6; " А.Оаянський,

Д.М.Маянський.1989;R.Furth, 1980), «о лейкоцити монуть бути эасобом транспорту i розповсюдження «1крой1в по орган!зму (П.Н.Бургасов.С.М.Рум'янцев, ' 1985;S,Bhascar 1з cnieaBT., 1971 ).

Вивчення впяиву рН-середовица на „ 1иттездатн1сть м!кроорган1зм1в 1 лейкоцит!в. В1домо, «о ви1ст вогниц ранового запалення набувас 61ль« кисло! реакцП, Hi* нормальне кл1шше середовище.pH зникуеться до S.0- 5,8 (И.Ф.Мазурик i3 сп1вавт.,19Э6;1,Й.Срвх1н 1з сп1вавТ.,1989: ¡.Linder,1982). Деяк! автори СА.Пол1кар, 1969;

С.С.Фейгельиан, 1983 та 1н»1) розглядавть ацидоз як захисну

«

peaKHio орган1зму, спрямовану на придушенна м1кроб!в.

Перед тим, я» побудувати розгорнуту систему "Запалшвальний процес i регенерац1я в гн1йИ1й ран!" I визначитнся у вибор 1 антим1кробкйх та 1ниих спрямованК* вплив!в на той чи 1нвий елемент систеыи, здатних .. скорМит'й строки заяивлення ран,нам неоСхЦно було це пШверййти -'або в! дкинути.

Ми поставили перед собой задачу з'я'с^ватиг'ч'и эдатн1 т1 концентрацП водневих i о н i в, як! мояуть бути у пНйному вогнищ], проявляти антибактер1альну д!в 1 як вони вплива'ють lia фягоцитарн! кл1тини.

Вивчення вплнву р!зних величин pH на Kyjlôïy(iy стаФ1локпка(итам 209) проводилось ■ у середовит! 199,

Концентрац1ю водневих íohIb зм1нювали додаванням у середовице молочно! кислоти.У досл!д брали середовииа з рН 7,2; 6,8;'6,6; 6,2; 5,6; 4,6,К1льк1сть к1кроб1в у поиивних середовичах з р!зними значениями визначали через 1,3,6,3 I 24 годинк'1нкубацй' в термостат! при 37° С шляхом вис1вання на иЦльн! покивн! середовииа 1 наступного сйдрахування вирослих колон1й.

3 цього досл!ду було зроблено висновок: низьк1 значения рН мали згубний вплив на м!кроорган!зми, але ц1 значения иикч1, Hi» Ti, як! створвються у вогниц!. При рН^ середовииа 5,6-8,0 м!кроби не т!льки не загибають, але й нояуть роэмнояуватися.

Й1домо, цо центральноп ланкою запалювального процесу з'являеться фагоцитоз - процес поглинання I травления MÍKpoopraHÍ3MÍB i не«иттездатних кл1тин.>Тому нас ц!кавило,

як кисле середовице ексудату д!е на фагоцити.

i

Вплив закислення середовииа на Фагоцити.вйвчэли niд час культивування альвеслярник макрофаг!в евин!.Кл1тинну завись" макрофаНв у концентрацН 10® /мл розливали у винайден1 нами камери для культивування mí тин. Через одну годину середовице з клИинами, як! не прикр!пилися, видалквали i- заливали с^редовище 199 з р1зними значениями рНС7,2; 6.8; 6.6Г 6,4; 6,2; 5,8; 5,6). На кокну концентрат» рН припадало по 12 кульгур кл1тин. Культури кл!тин в к!лькостi 3 виймали через 1 годину,3,6;24 години. Фарбували по Романовському. Всього в цьому досл!д! виготовлено 36-препарат1в, вивчено з них 2400 пол!в зору.

Для оц1нки уикодауючо! дП .ptt-середовииа на фагоцити в препаратах п1драховували к!льк!сть ."макрофаг i в-, як! залишались на скл1. Звертали нвагу такпк иа норфолог!чну

- 21 -

картину «акрофаг!в. \'х роэм!ри, здати!сть приймати фарбу.

Дегенерагивн! зи1нення в макрофагах починали виявлятися у- середовищах з рН 5,2; 5,8; 5,6 1 вони тип яскрав!ие вираяен1,чин нияче покаэннк рН. Бае через 6 годин 1нкубац11' у частики макрофаг вЦм!чалась посилена вакуол(эац1я, кя!тини округливались,. 1нтенсивно профарбовувались, спостер!гавея пГкноз ядер. Цитотоксична д!я п!двищених концеитрац1й водневих 1 он1в (рН 5,8; 5,8) призводила до того.що к 24 годинам к1яьк1с'ть кл!тин на скл! в1рог1дно зменшувалась (20,4й£ 1,22 ; 33,61£ 1,76) пор!вняно з контролем (48.29il.61) 1 буян вони з ознаками эруйнування.

Пор1внв»чи. результат« цих серIй дослЩв, мояна в1дм1тити,ио при рН середовища 5,6-6,0 «1кроби ае розмнояупться, а кл!тини.як1 орган1з« використовуе для боротьби 1з и1кробами 1 зруйнованкми> - тканинаии. дегенерувть. Тому вираяений ацидоз не' коже розглядатися як захисна реакц!я орган!зму в боратьб! з «1 кробами. Не, ыоже бути рац!ональним 1 валив на них иляхои «тучного закис-лення вм!с ту гн1йних вогниц.

Вивчення реакцП' кл!тин у процее! заяивлення ран. Для з'ясування механ!зну очищения ран в!д м1кроарган1зм1в, загиблих тканин 1 появй у ран 1 кл 1 тин ¡Ибробластичного рйду вивчалася динаШка клНинних зм1шовань в експериыентальних непМйних 1 гн1йних раках. Особливу рагу звертали на иорфолог!чн1 зм!ни нейтроф!л!в.

ктенне уявлення про характер реакцП' кл1тиН на поранения мояливе т1льки при посл1довному сп!вставленн1 даних цитолог 1'чного досл1дяения одних 1 тих яе ран у прпцес! Ух заяивлення.Не 1 було зроблено в дан!й робот!. Ма?ки-в1дбитки з поверхн! рани брали одразу я п!сля

/

нанесения И I через 3,6,9,12,24.36,48 I дал! через кони! 24 години до самого заповнення ранового дефекта молодою з'еднувальноп тканиною.

Погодинне i воденне досл!дження поверхн! негн!йних ран щур 1в цитолоП^нии методой дозволило переконатись у -тому, «¡о нейтро$!ли, як! вийили в рану.розпадавться при явиках л!зиса цитоплазми.

Розпад ней е эаконоы1рни'м.Б1олог1чний сенс такого явица note заключаюсь у вив!льненн! з Фагоцит!в дефенсин1в f г!дрол!тичних Фермент!в. здатних очистити рану в1д м!кроб!в 1 загиблих тканин.

Нами п!дм!чено кзртини прямого под!лу нейтрофШв 1 виэр!вання кл!тин регенерату !з голих ядер./Пзис цитоплазми, в1дд!лення сегмент!в ядер.фрагментаШя ïx - ие певн! етапи на иляху трансформапП гранроцит!в у кл!тини э'еднувально'1' ткэнини. Розпад нейтроф!л!в стае пом!тнкм-, починаючи з 9-12 годин п!сля поранения 1 пот!м 1спостер1гаеться впродовв першаï фази ранового проиесу.

Було зроСлено спробу прося!дкувати за динам1кою появи. зи!нювання к!лькост! новоуТворених кл!тин ! оц1нит^ роль тих чи 1н«шх з них у .заяивленн! ран.Для цього використано розробяений нами спос16 моделввання ранового .npoqecy, при эд!йсненн1. якого створюеться «ожлив!сть керувати тривал1стю прпцесу замвлення. По мазках-в!дбитках внзначади иомент появи г!ст!оцит!в(иолодих, вакуол!зованих, иакрофаг!в), ф1бробласт!в при итучно ' упов1льненону ! прискореному занивленн! експериментальних рзн i оц!нюеали ïx к!льк!сть за п'ятибалъною ¡»калом,- ~

Вдадося показати, по важлиен роль .у заяиеленн! ран гравть недиференц!йява.н! кликни i „молод! г!ст1оцити.Б1ль*

рання поява значка!' к!лькост! \'х сприяе б!льш швидкаму эаповненни дефекта молодою з'еднувальнош тканиною.

Вивчена в динам!ц! реакц1я клИин ! на иодел! гн1йно1" рани. При цьоыу в ¡дм !чено б!льи ранн1й вих! д о рану велико!' к1лькост! нейтроф!л!в, СI ль а виравена ! рання дез!нтеграц!я цих кл!тин, н!а при П£реб!гу негн!йного ранового процесу. Через 24 годики в мазках-в!дбитках майяе вс! поля зору зайнят! нейтроф!лами,як1 розпадаються (+ + + ). До 38 годин !'х стае це б1ль-ве (+ + + + ). В Сагатьох д!лянках препарату нейтроф!ли являшть собою детрит,частки - якого не иаать ч!тких контур!в ! визначеноТ структури. Макрйскоп1чно в райх виявлявться д!лянки, вкрит 1 гноем.

Доки в ран 1 визначаеться гн!й, в мазках-в!дбитках в I дсутн! ч!тко оформлен! кл!тини. На 1 суц1 льно\" безформеноУ маси видн1 окреи! ядра кл!тин. сегиенти 1'х, т!ла кулепод{бно1' Форми, як! сприйнаать ядерну барву 1

л

велике число м!кроб1в.

В мазках ¡з ран,як! очистились в 1 д гною, з великоа пос тIйн!с г и виявляеться рясна зернист!сть, час т1ае сФеричноК форми, фрагменти ядер нейтроф!л1в. НадаЛ! процеси регенерацП" прот!кавть так само, як ! в ранах непМйних - з'являеться велика к!льк!сть недифрренц!йованих кл!тин та молодих г!ст!оцит!в, эростае к1льк!сть вакуол!зованих г г стIоцит1 в, г!ст(оцит1в-макрофаг1в, про- ! ф!бробласт!а. Фагоцитоз стае завершении ! м!кроби постуПово зникають.

Таким чином, при гн!йних ранах в!дм!чено, по сут!, так! * як1сн1 з«1ни нейтроф!л!в, як 1 при негн!йному раковому процес!, така я схема трансфорнацП' нейтрофШв

g моноядерн! кл1тинн. . Т!льки ц певний пер!од часу, коли u ран 1 в!эуально bíamíчае ться гн!й в!дбуваетьса накопичення ядерного матер1алу нейтроф!л!в за в!дсутн!стю трансформацП fiero у кл1гини молодо!' з'еднувально! тканини.

Деэ1нтеграц1я " сегментоядерних лейкоциПр_1

трансфоркац!а !'х моноадерн! кл!тини у досл!дах

in vltro. Культивування кл1тин. поза организмом дае моклив(сть вивчати кл!тини не- в межах складно-побудованого i тонков!дрегул!йованого орган!зму, а в найб!льш простих, наШльв доступних для спостерекення умовах.Саме в цих умовах ми вир!иили простеяйти за долею кейтрофШв, звернцвии особливу увагу на виявлену в досл!дах in vivó мокливЮть трансФормацП' у моноядери1 клИини. У випадку виявлення таио! .трансФормацП пзредбачалось оц!нити вплив на нот ряду фактор!в з иегов в1дi браги т! з них, за рахунок' яких моина опгим1зувати процес регеиерацП в ран1.

Бидобутий з ■ черевно!' порожнини собак эапалвэальний ексудат м!сгив у соб! в основному сегментоядерн1 лейкоиитя, на доля яких припадало 94,6У. кл!тин.

При вивченн! в динам!ц1 одного й того ж пос!г>ного матер!алу, культивованого в одних i тих не умовах (середовище 199 + 30%. бичачо!' сироватки + генгам!цин у концентрацП' 8 мкг/мл),звертали увагу на як!сн! змйш нейтрофШв через 1 годину п!сля пос!ку кл!тин на 'покрпвн! стекла, 18,42, 1 ?2 години 1нкубацП в термостат!.При появ! моноядерних кл!тин визнэчали к!льк!сть Y к у 22 полях зорц !з разних д!лянок, як míhíмум двох препарат!в.

Культивування нейтроФШв з ч!тков ясн!сти п!дтвердило те, ио-було в!язначено у 'досл!дах in vivo : нейтроф!ли н)сля

аутол!зу цитоплазми не загибаить 1 здатн! до леретворвэань. якщо цьому сприявть середовиче 1 умови, в яких залииавтьс^ сегменти ядер I фрагмент« \'х.

Первой *е доби в1дбуваеться вив1льиення кл1тин в!д цитоплазми I дез1нтеграц1я ядер з наступним утворениям на базI сегмент1в ядер нових кл!тинних фор« : молодих г1ст1оцит1в, вакуол1зованих г1ст1оцит1в, г!ст1оцит1в иакрофаПв, проф!бробласт1в.

Показано, во протягом перших трьох д1 б в!дбуваеться послЦовне зменвення к!лькост1 молодих форм I наростання зр!лих.Це п!дтвердяуе наявн!сть трансформацП кл1тин у процес1 культивування, а не утворенкя 1"х «ляхом д'.лення соб1 ПОД16НИХ.

Вивчавчи препарат« з нейтрофШв, як1.культиврали у середовиШ з аутосироватков, тобто в умовах, иаксималькё адекватних тнм. як1 с в орган1з*1, мя переконалися в тому, чо прсцес дез1нтеграц11 нейтро$1л(о э'является яроцесом природним, а не 1ндукованим.При" цьому виявлеиий був б!льв «видкий прогресивний розвиток ядерних елеменТ1в у нов1 кл1тини 1 дозр1вакня 1х.Так, ступ1нь трансформацЦ' молодих г!ст1очит 1в у Пст!оцити - макрофаги до 72 годин 1нкубацП становила 33,63 ; . при вйкористанн! гетеросироватки - 19,04.

Культивування нейтрофШв у середовйчах з р!зниии величинами рН, температури виявило, цо оптимальнйм для перетворення одних кл1тин у друг! з'являеться рН 7,2 1 температура 38°С.

Одеркана 1нформац1я про вплнв р1зних фактор!в на процес перетворення нейтрофШв у моноядерн! клНини була використана нами при розробц! засоб1в впливанкя на рану з

иегов прискорити прот!кання фази регенерацИ' ракового Процесу.

Яобудова I анал!з системи "Запалквальний процее I регенерац!я в °гн!йн1й ранГ'.Яточнивии окрем! моиенти, «о торкавться и1кроб!олог!Т й патогенезу гнКшого ракового процесу, ми побудували систему "Запаловальнии процее 1 регенерац!я в гн1йн!й ран! " (див. схему).

8к вЦоно, при эагибел1 кл!тин (1,2) в1дбуваеться денатурац1й (Илк1в, внасл!док чего вони ставть "чувими" для даного организму (3) 1 повинн1 бути видален1 !з здорових тканин. Очистити рану в!д них мо*уть лише фагоцити - нейтраф!ли, моноцити - макрофаги (6.8) .Це рухом! кл!тини, вони м1грушть !з кров1 (5) в м!сця тканевого уикод«ення, де створшеться град1ент хеиатрактант!в (4),

Б1олог1чНий смисл виходу кейтроф1л!в у вогнице ми бачимо пери за все в тому, «о ц! кл!тини, як! з'являються нос!яин ГЦрол1тичних Фермент1в, готов1 перетравити 1 таким чином "нейтрал!зувати" б!опол!мерний матер!ал, яким з'Являвться эагибл1 кл!тини.

Вказ1вкз багатьох автор!в на те. «о найголовн1аов функцкв нейтроф!л1в з'являеться Фагоцитоз м1кроб1в, нам уявляёться не досить переконливов.тому то ц1 кл1тинн завяди виходять 1 в асептичну рану. Фагоцитоз м!кроб!в лине ПоодйнокиЙ випадок • участI нейтроф1л!в у" эбереиенн! гомеостазу.

В1домо, во г!дрол!тичн! ферменти знаходяться в й1зосо|<ах (15) 1 в 1 д оточуичих структур кл!тини в!дыеиован! у нор«1 л1зосомальнов «ембрансв. бийиовви у вогните, нейтроф!л зазнае впливу ряду недоброзичливих фактор!в.

- 2а -

Э*~ага порувення'. и!кроциркуляц11' в област1 рани НО) блокуеться дцфуэ!я киснв, надходяення покивних речовин вогннце (1!1У, Г1покс!я тканин, зм1н»вання рН ракового бйсудату', дефицит пояивних речовин 1 ряд 1ныих фактор!в (1$, ГЗ', Н) призводять до лабШзацП мембран л!зосом с 1 б), «о тягне за собов еих!д Фермент1е у цитоплазму. Цитоплазма нейтроф!лд л!зцеться (I?), ферменти виходять за ней! кл1тини (18) 1 здатн! эд!йснввати позакл1тинне перетравлення загиблих кл1тин (3).

Виходять у вогниче 1 ионоцити (8), якI знаходяться в кров! I перетворвються тут у макрофаги (9).

П1д д!ев л1зосомальних фермент1в нейтроф1л1в I макрофаг1в б1дки загиблих кл!тик (3) розвеплвьться вревт! реет до ам1нокислот, «ири до вирних иислот 1 гл!церину; пол!сахариди до моносахаров (19, 20, 21, 22), як! втрачавт антигенн! властивост! I переставть бути подразникамн.

Коли це наступае, припиняеться вих!д нейтроф!л1в з кров1, зак!нчуеться запалювальна реакц!я 1 починаеться регенерац!я.

П1сля аутоя!за вийаоввих у рану нейтроф!л1в у н!й •залиыаеться ядерний матер!ал (23).На основ! ядерного ватер!ала, за участю аы!нокислот 1 других мономер!в, як! Отворились в1Д розкеплення загиблих у ран! кл!тин, а такоа цих «е речовин, як! поступавть снроватков кров 1, починаеться побудова нових кл!тин регенерата (25).

Новоутворен! кл!тини перетерплвоть морфо-функцюнальн! эм!нения 1 перетворввться в стаб!льн1 кл!тиин! елементи

ч\

Л з'еднувально!' тканиНи - проф!бройласти, ф!бробласти (26). Ф!бробласти, синтеэувчи колаген, забеэпечувть заповнення дефекту з'еднувальнов тканинов (2?, 28, 29).

- га -

Така в загальних рисах схема занивлення рани при наявност1 в н!й лом1рно! к!лькост! загиблих кл1тин.

5) випадкц, як«о у вогниае эруйнованих тканин потрапляпть м!кроби (30), то вони, з'являючись "чуяими" для орган!эму, стаять додатковии подраэникон, який залучае до рани додатков! порцП нейтроф!л1в. А не, як 1 присутн!сть в н!й великой к1лькост1 загиблих кл!тин тканини, иояе сприяти дтвореннв гнов, через порувення процес!в трансформац!! неЙтро|1л!в и ионоядерн! клНини регенерату.

ТрансФорнэи1я иоае бути порувеиа при наявност! у вогнии! и!кроб1в 1 велико! к1лькост! загиблих кл!тин з таких причин :

!.Синтез нових пол!мер!в утруднений у присутност! великих к!лькостей л!зосоиальних Фермент1в нейтроФ1л!в, чо

•I

прибувавть на сильний подразник. /?

З.Шкроби, особливо патогенн1, вид!ляоть токсини, ряд Фёркзнт1в (31), як! здатн! йеоборотно увкодяувати лейкоцити, )'х яДерний «атер1а)г.

З.Й1кроорган1зии для свого росту I розмнокекня використовувть пояивн! речовинй-иономери (20, 21, 22), тии самим гальмуючи розвнтоК Кл1тий молодо! з'еднувально! тканини.

3 Часом поступове зменвення у вогиии1 б1лка загиблих кл1тий 1 продукт1в його ферментативного розцеплення, як ми вваяаемо, створю? несприя1лйв1 умовй .для бегетування м1кроорган1зи1в, к!льк1сть яких у ран! энижуеться. Цьому зшиення спрйяе поява антит1л до нкх 1 фагоцитоз -лейкоцитами, а таков те, но у .провес! росту бактерП вид!лявть у середовище все (Ильи! к!лькост1 продукт!в, токсичних дня них самих.

- 30 -

Вив1льнення рани в 1д м!кроб!в 1 загиблих кл1тин готуе грунт для розвиткц репаративних процес1в, AKi проходить'за описанов каки схемой.

Анал1зувч1? систему, ми приходимо до висновку, «о для очимення рани в!д м!кроб1в i загиблих кл!тин в остаточному Шдсумиу потр1бн1 бактерицидн! речовини i ферменти, як! зв!льняютьсй Bifi лейкоцит!в (елемент 18). Bel itt«i етапи (4,5,6,7,8,3.16,1?) з'являаться допом!*ними I забиравть багато часу. Иоялив! 1 розлади на будь-якому э цих етап1в. Шсля конкретизацП "слабкоГ ланки схеии була поставлена задача : використати для прискорення 1 покрацения очимення рани бактерицидн! речовини i л1зосомальн! ферменти

}

лейкоцит!в. Стала мояливов 1 постановка задач! останнього порядку по присвореннв регенерацП - розробити ыетодичн! заходи, як! прискорвсть тЁорення грануляц!йно1' тканини,

Розробка i випробування в експеримент! на тварннах нового способу л!кування гн!йно)' рани. Шсля анал!зу побудовано! системи; стало ясного л1карський *зас!б, призначений для прискорення nep»oï фази, повинен задовольнятк три укови : кати некрол!тнчну, антим!кробну дin 1 не повинен викликати додаткову загибель здорових кл!тин тканин рани. Я другу а Фазц ранового процесу потр!бно використовуватн засоби, як! стимулвють появу нових кл!тин з'еднувально!' тканнни 1 попередмавть вторинне 1нФ1кування.

а) Прискорення очищения гн!йно) рани в'1д м!кроб!в ! загиблих Штин.Оскольку в к!нцевону рахунку очийення рани ; виконувть бактерицидн! речовини 1 л!зосомальн1 Ферменти фагоцит!в, екзогенне п!дсилення цього

природного санац!йного механ!зму уявлялось нам патогеиетично обгрунтованим.

Запропоновано використовувати для скорочення строк1в переб1гу йерво! фази гн1йного раневого процесу л!зат альвеолярних какрофаг!в свиней у розчин1 Хенкса (рН 8,2 - 8,4).Збалансований солевий розчин Хенкса ввели до складу вказаного засову з метою эапоб1гання додатковоГ загибел! здорових тканин рани, як1 опинились у несприятливих умовах.

П1дкислення л!кувального- засобу шляхом додавання до нього аскарб1новоТ кислоти продиктовано тии, но б!льн1сть л1зосомальних фермеит!в виявлявть максимум активносН при кислих значениях рН.

Л1зат сбер1гали в «орозильн!й камер!.- /Изосомальн! г1дролази в!дносятся до досить ст1йких фермент1в.Вони не 1нактивупться заморонуванняи.При низьких температурах фермен ативн! реакцН не йдуть, але при п!двивенн1 температур« до нормально! катал!тична актквн1сть з'являеться знову. Ефективн1сть указаното засобу перев!рена в експериие^ах при л1куванн1 гн!йких ран «ур1в.

Вс1х тварин роздЦили на три р1вн! групи. Тваринам ПервоК групй коян! 12 годин на гн1йну рану накладали салфе^у, змоченд л1затом макрофаг!в. |урай 2-о* групи в ц! % строки накладали салфетку 1э маззв "Левоскн",яка останн!м часом «ироко використовуеться в х!рург!чн!й практиц! 1 позитивно себе зарекомейдувала. На гн!йн1 рани чур!в 3-оГ групи уйладали салфетку, змочену фЫолоНчнин розчином.

Критерии оц!нки ефектквност! цих д!й був строк переб!гу периоУ Фази . гн1йного ранового процесу, який визначався на основ! к,в!н!чних гмказник!в, даних

цитолопчного I бакгер!олог!чного даслшень.

Очищения ран в1д гнои в окреиих чур!в, яккх л кивали л1затом ыакрофаг!в, стало нокливии у«е через 36 годин л1кува»шя. 9 Млыиост1 к тв'арин некрол1зис ' у ранах завераувався до 48-60 годин.

а назках-в!дбитках 1з ран, як! зв!льнились в!д гнои, в!дм!чалась пом!рна • к!льк!сть пол!морФНоядерких лейкоцит!в (+ +), як1 зиаходились у стан! розпзду. Зустр1чалися молод! г1ст1оцити, взкуол!эоваН!. недиференцийован! кл1тини (+). Фагоцитоз эдеб!льыого завершений."

6актер1олог!чн! досл1д*ення гако* виявили позитивну дийа«1ку, яка закличалась у знивенн! бактер!ального Сйбс!мен!ння тканин рани в процес! лШування л1затои манрофаг!в. НонцентраЩя м1кро61в у перерахунку на 1 мл ексудату була до початку л!кування 106- !0? м!кробних т!л, Через 2-3 дн! л!кування цей показник був значно нияче критичного числа ПО5 ) ! складав 10г - . Ю5 м!кроорган1зм!в/ыл. а в окремнх випадках м!кроби взагал! не вис!вались,

Зиивення к!лькост! и!кроб!в до 102 - Ю5 /мл в контрол1 ! ■ при л1куванн! маззв "Яевосин" спостер!галось у строки зак!нчення некрол!зиса в ранах цих груп тварин - на 6-7 1 3-4 добу 61йпов1дно.

Таким чином,остановлено, во застосування нового засобу дозволяе очистити експерияентальну рану в!д гн!йного ексудату в середньоку за 52,67 ± 2,68 годин, но в 1,6 рази «видне, н!« при л!куванн! левосином (84.6?± 2.98; р<0,001), 1 в 2,86 рази, н!к при спонтанному закивленн! С 150.6?± 3,65;р<0,0001 ).

б )Використання прийом(в, як1 прискоршшть утворення в

ран! грануляц!йно1' тканини i запоб!гають вгоринному !нф!куванна.

'Ни запропонували зах!д, який п!дсилюе процеси регенерацй", чо прот!кавть природно.Зах!д заклшчаеться в однораэов1й обробц! рани, яна очистилася в!д гнов, дез1нтегрованою аутолейкокасов або в збереяенн1 ядерного натер!алу нейтрофШв, як! виймли в рану, з наступиим зроиеняяи И пояивнйи середобииеа 199 !з 30% аутосироватки 1 гентам1цину 1 дали floro теоретичне ! експерииентальне обгрунтування.

Для утворення нови* кл!тин в заяивавч!й ран! потр!бн1 Фрагменты ядер нейгроф!л!в 1 умови для трайсфортцП' в кл!тинй з'еднувальноГ тканини. Як показали цитологНи! досл!д«ення таке "с!н'я" завяди лрисутне в очийен!й в!д гной ран!, але к1льк!сть його мояе бути неДостатньов длЯ ввидког^ заяивлення, особливо у тих випадках, коли зд!йсн»еться приаус^ва промивка пороанинй рани.

Тому, доб !нтенсиф!кувати ttÜoHec утворення нових кл!тин i заловнення ними раиового дефекта, слЦ зберегти й. ран! ядерний «атер!ал нейтроф!л!В, як! вийили у рану або додатково внести його, во й передбачае запройонований cnocie.

Дал!, в уновах поруяення м!кроциркряцП в облает! ранй утруднено постачання в не! пояивнйх речовин з кров'в. t це обов'язково сл!д ураховувати при роэробц! способу трнскорення регенеративних прочее1в, додатисво вводячм fx у рану. Препарат "Повивне середовище 199" являе собою )1дку повивну сум!в, яка складаеться з а«1нокйслот, ! 1там1п1в. компонент!в нуклеЪ'нових кислот, вуглевод!в, :олей, Необх!дних для яиттед!яльност! кл!тин. Яле

для утворення I росту численност! нових кл!тин, покивних речовин, якЦ м!стяться в н!й, моае бути таков недостатньо.Тому необх!дно до такого середовища додавати сироватку кровiГ в як1й мктяться вс! необх!дн! повивн1 речовини в достатн!й к!лькост! I в так!й форм!, чо одразу а ыо»уть йти на побудову новик клНин. Шсцеве застосування сироватки. до яко* входять р1зн! буферн! речовини,сприяе вир!вненнв зсув1в у ~ кислотно-луян!й р!вноваз1 рани, Це такоа з'являеться позитивним моментом, тому «о в досл1дах in vitro нами показано, «о оптимальним для появи нових моноядерних кл!тин i трансформацП ix у кл1тини з'еднувально!" тканйни з'являеться рН ?,2.

Як вит!кае з тих ае дослШв, найб!лъв придатнов для цих uiлей з'являеться аутосироватка.

Для зд!йснення цього способу в кл1ниц1 необх!дно одераати в!д хворого кров, вид1лити з не!' сироватку i , лейкомасу. До сироватки додати бО-?ОХ поаивного середовица 199 1 гентаи1цин в концентрацП 16-32 мкг/мл, а до лейкомаси - 2-3, крапл! 4Х розчйну б1карбоната натр1в на 15-20 хвилин 1 пот 1м 5-10 мл середовияа 199.

Вив1льнену в!д гнов ранову поверхнв обробити одноразово доз(нтегрованов аутолейкомасоп, звааеною в поаивноку середович!. П1сля чого рану виповнити мардьовои салфетков 1 зволоаувати YY розчином : середовиче 199 + 30-40/i аутосироватки + гецтам!цин до заповнення ранового дефекту гранцляц1ями.

3 об'ентивних причин в експеримент! на аурах ми користцвалися не ауто-, а гетеросироватков. Проведений Кав1ть у такому вар!ант1 спос1б дозволив скоротити строк заповнення грануляц1ями ран, як! очистились в!д гнои, в

середньому на 31-33,5 години пор(вняно з контролем.

ОцЬтвчи в ц!лому ефективн(сть зэпропонованого способу л1кувания гн1йних ран, иояна заключити. цо використання його сприяе 1стотному скороченни тривалост! nepeßlry перших двох фаз ранового пронесу - Фази очищения ран вiд м1кроб1е, зруйнованих тканин 1 Фази регенерацП'.

Ми досягли мети, яку ставили перед собою, починагачн роботу. Загальний строк заживления експерименталъно* гн!йно1' рани становить 12t,33±2,83 години, «о на 34,Ъу. монше. Hte при л1нуванн! з використанням маз1 "Левосин" ( 184,001 3,33).

Розробка рекомендаШй з Шдсилення антибактер!ального ефекту при використанн! зэпропонованого способу л1кдватш в умовах кл!ники.У розробленому нами способ 1 антибактер!аяький ефект досягаеться за рахунок бактерицидних речовин дефенсин1в, як1 м1стяться в фагоцитах, йле Яого нош(У п1дсилити рац1ональним застосуванням антиб1отик(в.

Д,"я вибору таких препарат 1в ни виконзли попередне досл!дяення по визначеннв видово!' приналеяност! 1 вразливост1 до антиб!отик1в м1кроорганиз«1в, вегетуючих у ранах хворих з абсцесами, иаститими, емп1енаки плеври. 3 перерахованих патолог1Й почали апробац!и способу л1кування в кл!н1ц1.

Як в!домо, при бактер1олог!чному досл1дягаП гною нер1дкими е випздкк оде.ряання негативких результате.

Ни не виклвчали того, то це вове бути насл!дкок 1едосконалост1 1снуючих методик вид1лення бактер!й, зокреиа 1еробних, 1 поставили перед собою задачу - вдосконалити |1кроб1олог1чну д(агностику гк(йно-зшалввальпих rrpocieciB 1ляхои застосування середовива'199.

За даянии л!тератдри, особливо "великим е в!дсоток

- 36 - '

негативних результат!^ при емп!емах плеври. Це I визначило виб!р патолог!! для початку перев1рки ефективност! вдосконаленогр способу д!агностики.

ОбстевеНо " 128 таких хворих. Проведено 306 бактер!олог!чних досл!д«ень гною. Вид1лено й !дентиф1ковано 292 бактер!альн1 культури.

1з застосуванням загальноприйнятоГ методики негативн! результата одержан! у 34(18,8/П хворих. Упровадкення середовица 199 дозволило знизити це число до'11(8,6%).У 12(9,372) хворих вид1лено такой м!кроби-асоц1анти. Додадково вид!лен1 м!кроби були представлен! S.aureusd? штаи!в), S .epideraldlst 4 итаиа), Ps.aeruginosa (2 итаиа), Ps.putida (1 втам) I Pr.vulgaris (1 итам).

Основним м!кроорган!змом при емп!ем! плеври з'являлась Ps.aeruginosa.Бона вид1лялась як в монокультур! (61,9И). тан ! в асоц!ац!ях з 1н«ими м!кробами, частIке з патогенним стаф1лококом (14*).

Втамам Ps.aeruginosa властива мношинна антиб1отико -резистентн1сть. Диме гентаи!цин эалииаетьса головним засобои Придуаення ix. Die в концентрам!!' 2-4 икг/ил затримуе р!ст 832 «там!в.

Культури стаф1локок!в виявились найб!льи враэливими до рифамп1цину (96,5Х>, гентан!цину (93, Ш, цефамезину (8и).М1н1мальн1 !Hri6ipyB4i концентрацП' рифамп!цину 0,25-8 икг/мл, гентам1цину - 0,5 - 4 мкг/мл, цефамезину -1-18 мкг/мл.

Проведено бактер!олог1чн! досл1д«ення i гнои, узятого в 114 хворих з абсцесами i маститами 1з рая, як! утворилися п!сяя розтину патолог!чного впгниаа. Всього вид!лено 110

атамЮ. 3 них 94 булн представлен! стаф!лонока»й (80-S.aureus, 14-S.epfdereldls), S-Ps,aeruginosa, 5-E,coll, 3 - «1крова*и роду Proteus).

3 цьосо BHTlKäe, *о ста$1локок продвйвуе пос1дати л!д!руаче полояеннй серед »iKpoffie, вегетувчих у >н!йноиу вогниЦ при абсцесах и'яких тнаикн ! маститах.

Найб!льв активним препаратом в!дносно стаф!локок!в у досл!дах In vitro виявигся гейтамЩин, до якого йризлйв! 94.17. культур. Незначно (|оступаеться Аоиу за ефективн1стй рифаиШцин - 99,4И бразливих ата&1в. Дал! йдуть оксацил1н - 79,82, карбен1цил1й - 64,9Z. олеандо*1цин - 54,32. -

Гракнегативна флора вис!валась й основноиу ё!д tux хворих, а яких в1др1зон часЦ 61д початку захворпваннЯ до розтину вогййЦа був 61 льне двох тиМв.

б1ль»1сть ÜtairtB сййМгнКЖих палиЧок зберагли Ч8тлив1сть JiHie до таки*" прейарат1в, ян геита«1цйй, рйфаиЫцин, ШзлШксии. ÜI в антйШоткки <)ули ефейтивн! i blftHocHö 1няих bkjüb г^аийетйвних *1кроб1в,

ÖntHBaJifcHH» нрй elÄöopt препарату йля й!к«ваннй ко*яого йойкретногй хвороГа з ГЗЗ з'являеться Црахуванйя айтйштйкограи* вид!лених 1з rniftHort» вогнича втай1в Ml проб ts. Ййё на вид1леннй и1кроорГай!з11у, ёизйаЧення вразлйвост! вит^ачаеться дУ«е багато Часу 1 л1кар-й1ндбальнин зиввенйй в уиовах нл1й1ки призначаги aHtHÖiotHK, вибор якого йё п!дтёёрд*цеться одразу К Дайими бактер1олог1чного досл1д»еммя. За »iflcytHlcTB такйх Дани* сл!д керуватисй в!дойостями .загалЬйогд харак1еру, анаЛог!чними ш» як1 були прйведен1 биче.

Виходячи з них. ми вваваеио доц1льнии прй

- 38 - '

I внгиб|отнкотерапЦ' хворих 1з абсцесами, маститами I екп1емоа плеври використовувати як антиб1откки вибору гентам!цин I рнфаил1ци:к

При призначенн! гента«1цину 1 рифакп1цину ноана розраховувати I на . придувення внитр1вньокл!тинно розтакованих и1кроб!в, во г вавливим.тому до далеко не вс 1 антнб1от«кй здатн! легко проходити усередину кл!тини 1 эбер1гат«, там свои активность. Вони мошуть сприяти завершена» фагоцитозу м1крйб1е иакрофагамн 1 запоб!гати додатковому 1нф!краинв ран госп!тальниыи . втаиаии екзо-вндогёншш влахом.

9 досл1дах (п у11го було тако« вивчено сйолучуванц д!в цих антйб!отин1в в1дносно 10 атам!в 5.аигеи5,

I

9-5.ер1йегвШ0, З-Рз.аегивШоэа, 2-Е.соН 1 2-РгоЬеиз.

Ко*иий антибЮтик заст&совувався в одн1й 1з семи КоНцентраЩй - 0.1255 0,25; 0,5; И 2; 4; 8 икг/вл.

У ковному 1з 22 внпадк1в не було виявлено антагон1сткчнок вэаемодЦ антиб1отйк1в. У трьох випадках рояа характер1зувалась як 1йдиферектна. йддитивнии був Характер вэаемодЦ' препарат1в в1дносно 12 культур I синерНдним е!дносно секи.

Результати досяШв свЦчать про те, «¡о для придувення «1кро61в у гнШшх вогнищах при маститах, абсцесэх, еап1емах плеври е сенс викорйстовувати ноиб!нац1в гентак1цнну 1 рифашНшшд. Пь-пер«е, току |о лрн вразлИвост! *1кроба до обок препарат (в моща розраховувати на б1ль« вира»ейв придувення !к у результат! аддитивно!' айо синерг1дно)" дИ. По-йрйге, при сполучубаному заетосцваин! цих двок препарат1в »ирокого спектра ДП, йк1 р1зняться за яехан1з«ой 1 (Цапазонок антни!кробно! дн, нав)ть у випадку

неефективност1 одного э них, е ио«лив1сть досить активно впливати на збудника другим. Перевага коиб1иовано1' терапП' заклвчаеться такой в упов1льненн1 розвитку энтиб!отикорезистентност!.

Експериментальна розробка запропонованого способу п!кування проводилася при постШнх консультац!ях i за 5еспосередньоя участи xipyprlB, як! нин! проводять шробац1ю його в кл!н1ц1.

При л1куванн! 58 кворик з'гнШними рана«« в(дм!чен1 ¡исока антин1кробна 1 некрол1тична активн!сть ,л1зату 1экрофаг1в у сполученн! э антиб1откками (гентам1цин «1сЦево ! концентрацП 1бикг/мл л!зату + риФамШцин per os 6^0 мг ¡а день), а такоя стимулювча регенерац1в д 1я передовика 199 аутосироваткоп.

Досягнуто скорочення nepediry як перяо!', ,так pyrof фаз ранового пронесу, ио дозволило у 2,3 ра?и менвиг'л строки перебування хворих иа койц! пор!вняно 1з агзльноирийнятики методами л1куйаннт.

висновкн

{.Установлено, но м1кроби 1 загибл! тканнни з'являятьея шивими факторами, як! призводять до накопичування у pant ;йтроф1л!в та продукт!в 1х розпзду за рахунок дН феркен-:в, токсиШв, чии сприяять утворенн» гной, але не заввди -1ИЧИНОВ цього; основополояна причина гноеутвпрекня - в!д-1тн1сть трансформацП' «ейтрофШв, «о поступать у рану, в 5тини з'едндвально! ткаяинй.

2.Розроблена адекватна 1 легков!дтвпризака модель гн1 й-

- 40 '

но1 рани на «урах, яка эабеспечуе п!двищення вiporiflHocri експериментальних досл!дкень «о вивченни механ1зм1в переб1гу гн1йного ранового процесу.

3.Показано» «о поряд з ендогенним i екзогенним вляхами !нф!кування ран 1сиуе 1 так званий екзо-ендогениий шлях, по якому и1кройи з 30BHtBHboro середовича мокуть потрапляти у верхн! дихальн! «ляхи, дал! - в кров, а пот!ы - в область умкодяених тканин.

•4.Установлено иехан!зм екзо-ендогенного !нф!кування ран. Показано, цо участь у цьоиу момуть пркймати альвеолярн! макрофаги, як!, захоплввчи м!кроб!в у верхн!х дихальних ■ляхах ! м!груючи у вогнице запалення, приносять у нього м!кроб!в внаслЦок незаверкеного фагоцитозу.

5.Установлено, *о висок! концентрацП' водневих !он!в (рН 5,6-6,0), як! рееструвться у гн!йн1й ран!, не з'являвться зг.убцими для м!кро6)в, але згубн1 для фагоцит1в-макрофаПв, без яких немо»ливе не т1льки очивення, але ft за«ивлення рани; С!олог!чний смисл прогресусчого ацидозу., який законом!рно характеризуе рановий процес, не ко«е Цолягати ц приду«енн1 1иттед1яльнест! м!кроб(в у ран!.

6. У досл!дах in ulvo та In vitro показана здагн1ст*> нейтрофШв зазнавати дез!нтеграцН з наступнов трансфориаЩев елеменИв ядер, як! в!дд!лились, в кл!тини з'еднувально!' тканини; визначено фантори, «о оптнм!зувть процес трансфориацИ' : t - 38°С, рН - 7.2, 1 середовиве 199 з аутосироватков.

7. На основ! даиик експеримент!в 1 виачзиия и!кроб1олог1чних та'патогенетичних аспекте раиовоИ 1нфен-ц!1', побудована ориг1нальна система "Запалив^льннй процес ! регенераЩя у гн!йн!й ран1" у вигляд! схеии, яка розкривае ¡*еха1!!эми, во в!дбувавться при 11' заживленн!.

в.Розроблено новий спос!б л!кування гн!йних ран, заскований на максимальному викорнстанн! власних захисних <?актор!в орган!зну, пров!дну роль серед яких граать: 1)робота л1зосональних бактерицидних речовин I фернент!в Фагоцит1в, як! яабеэпечуить очищения рани - в!д м1кроб!в, загиблих тканин ! 2)процеси трансформацП нейтроф!л!;) д кл1тини молодо? гранулжНйноУ тканини в пер!од регенерацП'.

Э.Розробленнй спос!б л1кування дозволив забезпечити скорочення строк!в переб!гу як перво!', "так ! другоУ аази ранового процесу : введения у гн!йне вогнице л!зату аакрофаг1в дозволяе очистити' експериыентаяьну рану у 1,8 рази авидне, н!» при П л!куванн1 маззо "Аевосин", 1 в 2,8 рази авидав, н!а при спонтанному завивленн!; зйереаення у ран1 дез1нтегрованих аутонейтро<?1л1в у сполученк! !э введениям середовипа 199 1 аутоснроватки пркскорве утворекня грануляц1йно1" тканинн; эагальк! строки заживления екпериментальних гн!йних ран скорочен! на 34,ЗХ.

Ю.Ндосхоналеко ыетод м1кроб1олог1чно! д!агностики гн!йноГ х!рург1чно!' 1нФекц!У : застосування середовкда 199 для попередньоГ 1нкубацп' у н!й гнов дозволило знизити в!дсоток негативних результаПв 0актер!олог1чних

~ 42 -

досл1д88йнь, зокреиа, при еиШемак плеври - з 18,8 до 8,8.

1!.Показано, но 01ль»1сть «там1в и1кроорган1зи!в, ен-д1 лвннх з гШйних ран хворих 1э абсцесаии. маститаии, еип!е-наки плеври, вра&лив! до коиб1нац11' гентаИцину з рифаип1ци-ной 1 цв ноиб1нац1и е сенс використовувати при деших захво-рвваннях для додатнового придувення и!кроб1в до визначення анпШотикограии.

ПРЙКТИЧШ РЕШЕДЩ1

1, Розробленкй в експерииент! зас1б л1кування гн1йиих рак цове бути використаний п1слд кл1н1чних випробувзнь при л1куванн1 хворих з р!знов м1сцевов гн1йнов х!рург(чнов 1н-Фекц1еп.

2, У раз1 рйэробни нових эасоб1в л1кування гШйних ран рекокендуетьсв нйкористовувати ориг!налыш систему, яка роз-кривае иехан1эыи виникнення, переб1гу та завивлення гн1йних ран.

3, ЗПдно листа ИОЗ УкраКни N 6.02-06/8 в1д 02.07.S0 до використання в практиц1 о хорони здоров'я рекомендуется "Троакар.для лакароцентеза".(а.с. N 1508275).

СПИСОК Р0Б1Т, 0ПУБЛ1К0ВШХ ПО ТЕМ1 ДИСЕРТйЦИ

иякробнологкческая диагностика ?мпием . плеврн //Клиническая хирургия.-1987,- Н 10. - С.32-33 (Сп1взвт. : Г.П.Кондратенко, В.К.Ткач).

- 43 -

З.Какерэ для культивирования клеток //Лабор-зторнос дело. - ISO?.- 11?.- С.?80—209 (СШеавт. :Г.1Шндратвнкс,

З.К механизму возникновения посттГвекциошш а5сцессоо//3урнзя внкробкологий. зпйдеикологм к ййнунологии.- 1933.- III.- С.8О~02(Сл1вавт. : Г.П.Кондратенко, А.й.Руденко).

4.0 пранеквякй иагннтоови5еиий в зкепзрикенталыгой иедицине//йэпшгпая гидродинамика.-1991 .-112.-С. 129-132 (Сп!вапт. : n.K.XlESfmoB).

5.Метод лечений бо.пышх с местной гнойноГ? инфекцией//Кл1и1чка яГрург1я.-1993.-й1.-С,Р-11(Сп1вдПт. Г.Й.Кондратенко, В.Й.Карабервч, ВЛ.Побзс, !1.Г.Кондратенко5

S.Влияние рИ среда на ^неспособность ыикрооргйнизиоз и лейкоцитов в опытах In vltro//flpxHB

клиничесной ii

экспериментальной неднцини.-1993.-Т.2,!Н.- С.43-45(Сп!эапт.: В.Й.Лобас, В.ft.Леках).

?.Каазра для культивирования и ззракзкея клвТок//!1кфориационннй листок .-Клев,138$.-2с.(CnleasT.: Г.П.Кондратенко).

8.Камера для культивирования клеток:й.с.000194 СССР,'¡КМ С 12 Й 5/00 /Г.П.Кондратенко, H,B.Saaw«wtft.-R2?-i4243; заявлено ЗО.ОЗ.Р9; опубл.30.01.01.Бвл.К4.

9.Способ подготовки агаровйх пластин для микробиологических исследований : ft.с,95353? СССР, ШШ С Ш "1/00 /Г.Оондратемм, Н.З.ЯэМнекий, 8.6.ffasstn.-ttSZul 157; заявлено 03.03.31; опубл. 07.03.82, Вел. 1Ш,

10.Приспособление к устройству для дзятк-1 биояйгячегких проб : А.с.1003394 СССР, Ш! й Ш 10/00 /Г.П,Кондратенко, О.Задиисшй, В.0.К«»«»,-»3427114: " змшно 22.04.92;

' опубл. 10.ta.83. Бил. N48.

i i.Камера для культивирования клеток,; й.с.(23??05 СССР, МНИ С Ш 3/00 /Г.П.Кондратенко, Н.В.Еадинский. й;И.ЕакйН.-К374?973;' заявлено 23.03.84; опубл. 15.US.86. Бм. 1122. -

12.Троакар для лапарацентеэа: А.с.1500275 СССР, Ш/ Г.Я.Кондратенко, Н.В.Еадинский, Й.Н. йуккн.. 8.В. йивин,-N4120021; заявлено 18,06.86; опубл. 15,06.89, Бил. НЗО,

13.Способ лечения абсцессов еягких тканей : й.с.1572542 СССР, UHU fl 61В 17/00 /Н.В.Надинский, Г.П.Кондратенко, б.й.Караберия, M.lloöac, П. Г. Кондратенко. -Н4234416; заявлено 24.04.87; опубл. 23.06.30. Бвд. N23.

14.Устройство для .¿бора экссудата ; ft.c. 1803130 СССР, ЙКЙ fl 01Й {/00 /Н.В.8адинский, В.ft.Леках.-H494I933: заявлено 25.02.91 ;' опубл. 23.03.93. Бил. N41-

19.Способ моделирования раневого процесса ; Патент Российской Федерации К2016889, НИИ ß 03 ß 23/28 /Н.В.1адНнск1 ß.ñ.Леках.-H49)09i1/14; заявлено 11.02.91; опубл. 30.07.94. Бал. ÍH4.

¡6.Использование среды 199 для. диагностики гнойно-воспалительних заболеваний // Актуальные проблемы йозокомнальных инфекций и лекарственной устойчивости никроорганизиое ; Тезисы докладов - 1-й Всесоюзной конференции.- Минск, 1986,- С.11? (сп1вавт. .' Г. й. Кондратенко, Н.ЙДар1н, A.ft-.Руденко, В.В.И1кйн, 1Л'.Лйк1н,,;:е.С.Периин).

1?.11ути инфицирования повревдекных тканей // Тезиск докладов XUtl съезда Всесоюзного общества зпицемМологоё, микробиологов и паразйтологов.- П., 1939.- С.170.

18.Фагоцитарная активность альвеолярных иакрофагов

свиней // Тезисы докладов 1Ш съезда Нкраинского. микробиологического общества. ч.11.-Киеё-Черйовцы,1989.-С.140 (сп!вавт.: Г.П.Кондратенко).

19.Микрофлора больных зипиемой плевры и чдвствительность ее н антибиотикам // Медицинская наука -здравоохранению Донбасса : Тезиса докладов областной научной конференции, посвяаенной 60-летии Донецкого мединститута.-Донецк, 1990.- С.180 (сШвавт.: Г.П.Кондратенко).

20.Санация гнойных ран магнитоояияенным слоев // Тезисы юкладов 1и Всесоюзной конференции по применение магнитных тдкостей в биологии и медицине.- Сухуми, 1991,- С.133,135 сШвавт.: П.К.К1аенков).

• 21.Применение макрофагов и среда 199 для лечения •йойной хирургической инфекции // Актуальные вопроса ¡ирургической инфекции : Материалы научно-практической ;онференций.- Семипалатинск, 1991 о- С.55-56 (сп1Вавт..' .П. Кондратенко, В.Й. Яарабёрюя, В,Н. Лобас, П.Г.Кондратен-о).

22.Изучение микробной обсемененности раны // Юбилейный борник научных трудов, посвяченный 60-легий кафедры общей ирурГйи ДонМИ : Тезисы докладов.- Донецк, 1992.- Т.1.-.113 СсШвавт.: Й.Мобас, 1.МДуй1к).

23.Фагоцитоз альвеолярными макрофагаии свиньи оабудйтелей гнойно-воспалительных заболеваний ff Юбилейный борйик йа^чннх трудов, посвяшейннй 60-летий иафедрн обцей ирургии ДонМИ : Тезисы докладов.-Донецк, 1992.-Т.1.-- С.135 :Швавт.: Г.П.Кондратенко).

24.Микробиологический и цйтологическйй контроль течения . левого процесса у больных с местной гнойной хирургической Секцией, леченных взйесьв ксеногенных макрофагов //

. - 40 - '

Юбилейный сборник научных трудов, посвяцеиный 60-летии кафедру обвей хирургии Донки ; Тезиса докладов.- Донецк,

1992.- Т.1.- С.114 (сп!вавт.: Г.П.Кондратенко, Б.Й.Лобас).

25.Устройство для получения клеточной взвеси из брюшной полости // Юбилейный сборник нацчных трудов, посвяценный 60-летив кафедры обвей хирургии ДонМИ : Тезисы докладов,- Донецк, 1992,- Т.1.- С.136 (сп!вавт.: Г.Н.Кондратенко, 1.М.@ук1н, В.В.Шкин, П.Г.Кондратенко).

26.Изучение In vitro возыокности трансформации нейтрофилов в ыоноядернне клетки /V Актуальные вопросы гигиены и эпидемиологии Донбасса : Тезисы докладов научно-практической конференции.-Донецк, 1993,- - С.189 (сп!вавт. ; Б.й.Леках).

2?.Действие различных концентраций водородных ионов на культуру лейкоцитов и патогенных стафилококков // Актуальные вопросы микробиологии и иммунологии

неинфекционных болезней : Тезисы докладов.- Харьков,

1993.-С.129 (сп!вавт.: ■ Г.П.Кондратенко, В.С.Варенко, б.И.Лобас).

28.Влияние рН среды на процесс трансформации нейтрофилов в ~ моноядерные клетки // Актуальные вопросы микробиологии, - эпидемиологии и иммунологии инфекционных болезней : Тезисы докладов и сооб«ений.- Харьков, 1993.-С.130 (сп1вавт.: В.Й.Леках, В.Й.Лобас).

29.Лечение абсцессов мягких тканей с использованием защитных Факторов организма // Международный хирургический конгресс "Раны, оноги, повязки",- Тель-Авив, 1994.-С. 175-176 (сгйвавт.: В.А.Харабервн, В.М.Лобас).

-

ANNOTATION ~

Ztiadinsky N.U. Microbiological and Pathogenetic aspects of treatment effectiveness of purulent surgical infection. Thesis (eanuscript) for docturate degree of ijedical sciences on Microbiology 14.02,05, Kiev, Research Institute of epideBiology and Infectious diseases, na«fid after L,U.6ro-aashevsky, Kiev, 1996.

In virtue of systeelc approach, пен data as for oicroblology and pathogenesis wound processes established a пен aethod of treatient of purulent wound by Increasing of natural Mechanises of protection.According to this eethod In first stage of purulent process »e use coiplex of lysosoaic bactericidal substances of bacteria and aacropbage fereents for acceleration of cleaning of Hound fraa iicfob3 and lost tissue, and in second stage - injection of desintegrated autoleycoaass and 199 Media together with autogerUB for acceleration of regeneration..

АННОТАЦИЯ

бакинский H.6. Микробиологические и патогенетические аспекты повыВения эффективности лечения гнойной хирургической инфекции. Диссертация.(рукописЫ на соискание;ученой степени доктора медицинских науй по специальности 14.02.03 -микробиология, Киевский НИИ эпидемиологии и яйфекциойнвх болезней им. Л.В.Громаёеасйога. Киев, 1998. ,

На основании системного анализа, новна данных, касавшихся иикробиоЛогйй и патогенеза ранееах йроЦессоб, разработай способ лечений гнойнах ран. йспользувмй естественные защитные механизмы органйэиа, По stony способа й первдв фазу раневого процесса вводят комплекс лизосоиальных бактерицидных вецеств и ферментов макрофагов д«й ускорения ачицения рана от микробов к погйбвйх tttaaeft, а во вторув - дезинтегрйрованнув аутолейкомассй й среду i99 с аутосыйоротной Длй ускорения регенерации.

Клвчов! слова : х1рург1чнй 1йфекц1я, Гн1йна рана, ёт1олог1в, патогейез, л1куваннй. ■ ^