Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Миграции и их влияние на динамику населения и трудовых ресурсов областного региона.

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Миграции и их влияние на динамику населения и трудовых ресурсов областного региона."

Львівський національний університет J імені Івана Франка

РОМАНЕЦЬ Оксана Федорівна

УДК911.3:711.3:63

МІГРАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДИНАМІКУ НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ОБЛАСНОГО РЕГІОНУ

Спеціальність 11.00.02 - економічна та соціальна географія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор географічних наук, професор Жупанський Ярослав Іванович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри географії і картографії України

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук Хомра Олександр Ульянович,

старший науковий співробітник Національного інституту українсько-російських відносин при Раді національної безпеки і оборони України.

кандидат географічних наук Ровепчак Іван Ілліч,

кафедра економічної та соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка

Захист відбудеться 22 грудня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.З 5.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. П. Дорошенка, 41, ауд. 26).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 22 листопада 2000 р.

Провідна установа:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра економічної і соціальної географії

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук

Волошин І. М.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми полягає в тому, що міграція як суспільний процес набула особливої актуальності в Україні, загалом, і в Західній Україні, зокрема, з кінця 80-х - початку 90-х рр. нашого століття. Пояснюється це, передусім, її глобальними масштабами, зміною кардинальної регіональної політичної ситуації, регіональним характером ходу економічних змін, особливостями історичного розвитку регіону, менталітетом його мешканців, тісним взаємозв’язком сучасної міграції як із деінтеграційними, так із інтеграційними процесами тощо. В загальному міграційному контексті зростаючого значення набувають зовнішні (поза межі держави, до складу якої входить кожен конкретний регіон дослідження) переміщення громадян, хоча провідними залишаються внутрішні (у межах держави) механічні рухи мешканців. Міграція за своєю сутністю - це соціальні відносини, які виникають і розвиваються в результаті налагодження чи порушення різнобічних зв’язків між особистістю, групою, колективом або утворенням, з одного боку, та державою, нацією, суспільством, з іншого боку. Тому можна констатувати, що міграція набула глобального характеру, перейшовши з субконтинентального на континентальний і загально-планетарний рівень. Її феном зачепив такі структурні складові континентів як групи країн, окремі держави, регіони держав, адміністративні одиниці останніх як найвищого, так і найнижчого рівнів.

Гострота міграційної проблеми пов’язана з вирішенням завдань, що виникають перед державними органами через міграційні процеси, які у межах окремих держав, зокрема нашої, доцільно означити як сукупність суспільно-економічних територіально-міграційних умов. Вони формуються у державно-міграційні комплект (ДМК) - найвищу ієрархічну територіальну міграційну структуру, яка диференціюється на регіональні (обласні) міграційні комплекси (РМК), локальні (районні) міграційні комплекси (ЛМК) і мікролокальні (поселенські) міграційні комплекси (ММК).

Актуальність проступає в системному аналізі міграційних процесів, практичному осмисленні, політичному усвідомленні і всебічному врахуванні світоглядно-політологічних аспектів, які пов’язуються з соціокультурною мобільністю населення,

динамікою і статикою його переміщень. Необхідність висвітлення в такому ракурсі міграційних зрушень пояснюється унеможливленням їхнього безконтрольного і спонтанного еволюціонування, деструктивного впливу на соціальну інфраструктуру, політичне та духовно-культурне життя.

Для України міграційні явища доцільно розглядати під двома кутами зору - соціальним і політичним. Саме соціальні наслідки безконтрольної та обсягової спонтанної міграції є надто відчутними для формування ринку праці, що проступають у галузевих інфраструктурних перевантаженнях, етнокультурних та світоглядно-політичних суперечностях, можливо етнорелігійних суперечностях тощо. Особливо яскраво ці процеси проявляються в Тернопільській області, яка може бути еталоном для Західної України й тому обрана об’єктом дослідження даної дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами темами. Це підтверджується матеріалами розробок державної прогами України по використанню трудових ресурсів та обласної програми ’’Праця”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вивчення у розрізі локальних (районних) міграційних комплексів економіко-географічних особливостей розвитку стаціонарних механічних міграцій; визначення оптимальних зон розвитку стаціонарних міграцій; дослідження територіальних відмінностей стаціонарних рухів населення, простеження їхньої внутрішньої структури (внугрі-, міжрегіональні і міждержавні) та аналіз їхньої територіальної і часової диференціації.

Залежно від поставленої мети, були поставлені конкретні задачі:

- зібрати первинні матеріали, що характеризують стаціонарні міграції у розрізі адміністративних районів Тернопільської області та за внутрішньою територіальною структурою людності (все населення, міське і сільське);

- проаналізувати географію населення і систему розселення області із можливим виділенням її територіальної структури;

- дослідити внутрішню структуру стаціонарних міграційних потоків, виявити їхні просторові особливості;

- вивчити географічні особливості загального міграційного руху людності та його внутр¡регіонального територіального перерозподілу;

- виявити кількісну та якісну оцінку внутрірегіональної і міжрегіональної міграції населення та їхню роль у формуванні загальної демографічної картини людності адміністративних районів;

- простежити внутрішню стратифікацію міждержавних міграцій населення і проаналізувати їхні територіальні особливості.

Об’єктом дослідження виступає регіональний (обласний) міграційний комплекс, що складається із менших за територіальними осягами локальних (районних) міграційних комплексів.

Предметом дослідження є широкомасштабний територіальний і структурний аналіз стаціонарних міграційних процесів із виділенням пріоритетних механічних рухів для ЛМК; встановлення кількісних характеристик для стаціонарних міграцій всіх потоків, внутрірегіональних, міжрегіональних та міждержавних рухів людності, вивчення економіко-географічних закономірностей їхнього поширення; накреслення ймовірного подальшого розвитку стаціонарних міграційних рухів людності.

Методологічною основою пропонованого дисертаційного дослідження слугували праці економіко-географів, економістів, соціологів М. Агафонова, Е. Алаєва, М. Баранського, В. Давидовича, В. Джамана, М. Долішнього, Я. Жупанського, Ф. Заставного, Т. Заславської, С. Ковальова, В. Круля, С. Лаврова, М. Паламарчука, Ю. Пітюренка, М. Пістуна, В. Покшишевського, С. Раковського, Ю. Саушкіна, І. Табориської, М. Тимчука, О. Хомри, Б. Хорєва, О. Шаблія та інших учених про закономірності розвитку міграційних процесів та їхню територіальну організацію та особливості формування системи розселення населення.

У роботі використані системний підхід, а також такі методи дослідження: індуктивний, дедуктивний, вибірково-структурний, функціональний, порівняльно-емпіричний, асоціативний, інтроспективний, компаративний, ретроспективний.

Дисертація виконана на основі аналізу первинних статистичних і відомчих матеріалів Держкомітету по статистиці України, Тернопільського обласного управління державної статистики, кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської Академії народного господарства та інших організацій.

Наукова новизна роботи. Дослідження особливостей міграційних процесів загалом та за окремими видами зокрема дозволило виявити значні відмінності стаціонарних міграцій РМК Тернопільської області у розрізі її ЛМК (адміністративно-територіальних районів). У зв’язку з цим:

1) розроблено картографо-аналітичі моделі стаціонарних рухів населення для кожної адміністративної території області;

2) здійснено системний географо-історичний аналіз заселення території Тернопільської області із виявленням системи розселення;

3) визначені зони розвитку стаціонарних міграцій, які сприятливо впливають на трудоресурсний потенціал районів;

4) проаналізовані територіальні аспекти внутріре-гіональних, міжрегіональних і міждержавних міграцій.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що за даними дослідження можна удосконалювати територіальну структуру народногосподарського комплексу обласного регіону з метою покращення територіальних особливостей використання трудових ресурсів. Основні положення роботи можуть бути використані у передпланових розробках раціонального використання трудових ресурсів в районах Управлінням у справах національностей, міграції та релігій Тернопільської обласної державної адміністрації, при підготовці методичних рекомендацій щодо розробки обласної, міської та районних програм зайнятості, довготермінової програми використання трудових ресурсів і зайнятості населення в області Тернопільським обласним центром зайнятості.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі на географічних факультетах педагогічних вузів та університетів та економічних факультетах в курсах “Географія населення з основами етнографії”, “Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів”, “Економічна і соціальна географія України” і спецкурсах “Географія населення України”, “Географічне краєзнавство України” та ін.

Особистий внесок здобувана полягає у зборі, опрацюванні зібраних матеріалів, складанні таблиць, рисунків, графіків і картосхем характеристики міграційних процесів; виявленні особливостей динаміки стаціонарних міграцій; аналізі їхньої

компонентної структури; здійсненні економіко-географічної характеристики загального, внутрішньо-, міжрегіонального і міждержавного стаціонарного механічного руху і простеження їхнього впливу на формування населення і трудових ресурсів регіону.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися й обговорювалися на: Міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку” (Тернопіль,

1996); Міжнародній конференції “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” (Хмельницький,

1997); Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку” (Тернопіль, 1997); Всеукраїнському науково-практичному семінарі з питань змісту та методичного забезпечення викладання географічних українознавчих дисциплін у вищій школі” (Тернопіль, 1998).

Обгрунтованість висновків та результатів дослідження досягнута за допомогою аналізу значного фактичного матеріалу, застосування різноманітних методів дослідження, використання показників демографічної статистики і даних історичної географії та археології.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 10 наукових статтях і тезах, доповідях на наукових конференціях. Всього автором опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 2 підручники, та посібники (у співавторстві).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота виконана на 136 сторінках машинописного тексту, доповнена таблицями (35 стор.), діаграмами(18 стор.), графіками (12 стор.) і картографічними схемами (10 стор.). Список літератури охоплює 114 найменувань, з яких 59 іншомовних (56 російською, 3 польською мовою). Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, 7 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено обгрунтування теми дисертаційної роботи, її актуальність, наукову і практичну спрямованість.

1. Міграції населення як предмет географічного дослідження.

Кожний міграційний процес розпочинається із формування тих чи інших установлень міграційної поведінки, яка має два важливих регулятори - середовище і соціальні норми, що несуть об’єктивний характер. Третьою активною стороною міграційних процесів є особистість, у якої, в результаті реакції на середовище і соціальні норми, виникає міграційна установка. Спонукальним компонентом останньої є міграційна мотивація. До міграційних мотивів належать: економічні, соціальні, психологічні й екологічні.

Економічний стан сусідніх країн є важливим чинником вибору мігрантом як напрямку поїздки, так і її мети. Вплив регіональних географічних, економічних, соціальних та інших особливостей на розвиток процесу міграції у кожному конкретному випадку відбувається залежно від характеристик сім’ї, окремої особи.

Перерозподіл трудових ресурсів (зовнішні і внутрішні міграції), як засіб раціонального розміщення населення і трудових ресурсів, об’єктивно створює найкращі можливості для зростання продуктивності суспільної праці і підвищення добробуту працівників. Міграція населення органічно пов’язана з розвитком продуктивних сил і за умов її керованого регулювання сприяє кращому розміщенню трудових ресурсів, заселенню районів господарського освоєння, вирішенню великих завдань розвитку матеріальної, енергетичної і сировинної бази країни. За недостатньої організації державного регулювання процесів міграції, її масштаби і напрямки можуть не збігатися з народногосподарськими інтересами.

2. Географія населення та особливості використання трудових ресурсів Тернопільської області. Сучасна або подібна до сучасної природна обстановка території Тернопільської області, що впливала на формування мережі поселень і системи розселення, почала формуватися на тлі теперішньої природно-історичної епохи голоцену. Інтенсивне заселення Тернопільщини припало на давньоруський період. Основна мережа поселень Тернопільської області сформувалась у феодальному та капіталістичному періодах.

На людність багатьох поселень області наприкінці XIX - на початку XX ст. мали значний вплив масові еміграції населення в Канаду, США, Аргентину, Бразилію та ін. країни. З початком XX

ст. сталися зміни в мережі сільських поселень, що було зумовлено швидким розвитком дисперсного розселення. У повоєнний період значно скоротилося населення в хутірських поселеннях, а великі села поступово збільшували свою людність.

Сучасна мережа міських поселень сформувалася після організації території області, впровадження нового адміністративного поділу (1939 р.), коли чимало поселень отримали статус міста і селища міського типу. Значне скорочення кількості сільських поселень спостерігалося до 1979 р. (з 1874 до 964 сіл), а за період 1979-89 рр. їх мережа збільшилась на 14 сіл. У межах області складається тенденція до зростання частки малих сіл і скорочення великих.

Сучасна чисельність населення (1,164 млн. осіб на 1.01.2000 р.) є набагато нижчою від довоєнного рівня (на 269,7 тис. осіб), що є наслідком значних втрат у роки другої світової війни і повоєнних міграційних процесів. Скорочення природного приросту населення області пояснюється зменшенням показників народжуваності і значною смертністю населення.

У Тернопільській області є певні надлишки працездатного населення у малих містах. Резерв трудових ресурсів на 1994-99 рр. сягав рівня 15,9% від загальної їх кількості. Такий надлишок робочої сили в умовах проведення радикальної економічної реформи в області призводить до безробіття.

3. Міграція та її вплив на використання трудових ресурсів. Починаючи від 60-70-х рр. XIX ст. в Тернопільській області фіксувалися масові постійні міграційні рухи населення, причиною яких було аграрне перенаселення. Так, влітку тут було майже вдвічі, а взимку втричі більше робочої сили, ніж потрібно для тодішньої інтенсифікації сільського господарства. Друга хвиля міграції, що мала також економічний характер, припала на 20-30 рр. XX ст. Найбільшими імміграційними регіонами тоді були Канада, Аргентина і Європа (Франція). З-поміж тих, що виїжджали, переважали некваліфіковані робітники і селяни, найменше було людей розумової праці.

Еміграція з політичних мотивів була найбільшою в період війни і повоєнний період. Для повоєнних років стає характерною міжобласна, а потім республіканська та внутрішньообласна міграції. Впродовж 1947-63 рр. внаслідок міграції чисельність населення і трудових ресурсів зменшувалась пересічно на 4,0-4,5 тис. осіб щороку. Найбільше

осіб виїжджало в райони Уралу, Західного Сибіру, Далекого Сходу, Північного Заходу. Найміцніші міграційні зв’язки Тернопільської області існували з областями колишнього Південно-Західного району. Характерною особливістю цих міграцій було те, що вибуття населення з області майже повністю компенсувалося прибуттям його до області.

Крім організованої міграції, в області набула розвитку сезонна міграція, переважно на сільськогосподарські роботи до південних областей України, на лісозаготівлі до Архангельської області й Комі АРСР Росії. Пересічно за квітень-листопад 1998 р. вона складала 25-30 тис. осіб. Серед сезонних мігрантів переважали чоловіки (70%) в молодому та середньому віці.

Мають місце на теренах області і маятникові міграції, які зумовлюються невідповідністю між розміщенням виробництва і розміщенням населення і тяжіють до регіонів з розвинутою транспортною мережею. У межах Тернопільщини вони розвиваються у напрямках “село - місто - село” і “малі міські поселення - обласний центр - малі міські поселення”. В цих міграціях приймає участь переважно сільське населення (22%). Окрім м. Тернополя, “маятниковими” центрами області є Бучач, Теребовля, Бережани, Збараж, Кременець, Почаїв. Пересічно по області частка маятникових мігрантів у чисельності зайнятих у суспільному господарстві міст становить близько 15%. Найвища вона зараз у містах, що розвиваються швидкими темпами (Тернопіль, Бучач, Борщів, Монастириська, Бережани, Збараж, Чоргків, Теребовля, Кременець, Почаїв).

Стаціонарні міграції - це найстійкіший за тривалістю і силою дії демографічний процес, який стосується статевих, вікових, соціальних, кваліфікаційних та ін. груп населення. У структурі стаціонарних міграцій в абсолютній більшості районів переважають внутрішньорегіональні (внутріобласні). Тільки у трьох (на 1999 р.) периферійних районах (Шумському, Монастириському і Борщівському) внутрішня міграція не була визначальною, бо роль м. Тернополя, як потенційного центру притягання населення, для них є мінімальною. В той же час, довкола Тернополя розміщувалися райони, де частка внутрішніх мігрантів перевищувала 66% (Тернопільський, Зборівський, Теребовлянський, Козівський, Бучацький, Збаразький і Підгаєцький) (див. рис. 1)

Аналіз внутрішньорегіональної міграції серед міського і сільського населення відповідає тим територіальним

/5

Коефіцієнт інтенсивності міграційного обороту, . .

все населення <я1мм21-ї І—І міське населення Коефіцієнт інтенсивності,

І І сільське населення ґ..^ відбуття (ВІММ0І*.)

прибуття

Рис.1 Внутрішньорегіональна міграція населення Тернопільської області за 1999 рік

закономірностям, що спостерігаються і для всього населення. Зокрема, наявні дві протилежні групи районів за часткою внутріобласних рухів населення у структурі загальних міграцій району, що мали аналогічне до попереднього розташування (периферійне і навколо Тернополя). Однак, сільське населення області більше, ніж міське, вибуває до інших районів Тернопільщини.

Міжрегіональна (міжобласна) міграція є другою після внутрішньорегіональної за величиною міграційних потоків. У межах Тернопільської області було тільки два райони (Монастириський і Шумський), де впродовж 1997-99 рр. міжрегіональна міграція за часткою переважала внутрішньо-регіональну. Отже, вона не створює вирішальних впливів на більшу територію Тернопільщини, а є певним доповненням до внутрішньообласних рухів населення.

Міждержавна міграція з районів Тернопільської області за останній час не відігравала значної ролі у формуванні і перерозподілі населення і трудових ресурсів, бо пересічні обласні показники частки міждержавних мігрантів у загальній структурі міграції районів коливалася в межах 4,3-7,2% (для валового руху), 5,8-8,8% (для вибулих) і 2,6-5,5% (для прибулих). Ймовірно, й надалі роль міждержавної міграції загалом для області зменшуватиметься. Тільки для міського населення його міждержавні рухи складали і, очевидно, складатимуть помітний вплив.

Простежуючи зміни показників коефіцієнтів міграції (К ) сумарного механічного руху населення (внутрішньо-, міжрегіональна та міждержавна міграції за 1994-99 рр. у розрізі всього, міського та сільського населення), зауважимо, що в більшості районів Тернопільської області знижуються. Проведене районування області на підставі порівняння територіального й часового аналізів зміни Км всього, міського і сільського населення. За основу вибрана динаміка Км всього населення загалом. Виділено три групи районів: І група характеризується додатними, на початку (1994 р.) і наприкінці (1999 р.) періоду нашого розгляду, значеннями Км; II - має від’ємні значення Км на початок і на кінець періоду; III -початковий Км > 0, а кінцевий Км < 0.

Важливим показником міграційної характеристики населення певної території є вивчення міграційного обороту або його відносної величини - коефіцієнта інтенсивності

міграційного обороту (К). Для нього також властиве зменшення його частки з часом, що Свідчить про зменшення числа тих, які задіюються до регулярних пересувань в межах та поза межами Тернопільської області. Величини К міського населення підтверджують загальновідомі висновки про підвищену механічну рухомість мешканців міст і містечок, бо значення К для сільської людності є ледь не удвічі, а то й більше разів” меншими, ніж для мешканців міської місцевості.

В основу районування території Тернопільської області за інтенсивністю міграційного обороту покладена хронологічна зміна Ко всіх потоків всього населення із простеженням особливостей їхньої динаміки для міського і сільського населення. Виходячи з цього, виокремлено чотири основних групи районів: для І групи характерне зменшення величин Ко з року врік; для II і ІП — властива від’ємна динаміка міграційних рухів, але, коли впродовж 1994-99 рр. у районах мало місце тільки одне збільшення Ко всього населення, вони утворюють П групу, а коли таких підвищень було два - III групу; IV -утворюють райони, де інтенсивність міграційних рухів з часом зростає.

Для вибуття має місце загальне зменшення валових обсягів за 1994-99 рр., а, отже, й зменшення його відносних величин — коефіцієнту інтенсивності вибуття (К^.Процес вибування набув остаточних кількісних змін на зменшення, починаючи з

1997 р. Прибуття (коефіцієнт інтенсивності прибуття - К ) до районів Тернопільської області характеризується більшими відносними величинами, хоча й вони з часом зменшуються. Виявляючи територіальні особливості розміщення районів із найбільшими показниками прибулих і вибулих мігрантів усього населення в 1999 р., для обох міграційних рухів простежується периферійна зона адміністративних районів, що простягається з північного сходу (Шумський район) на південний захід (через Кременецький, Зборівський та Бережанський райони), де Кв коливається в межах 13,4-15,5%о, а К, - в межах 13,8-20,2%о (у 1999 р. із неї випадає Шумський район). У 1999 р. до неї приєднується з півдня Тернопільський район.

Підсумовуючим показником міграції є її ефективність (К\ У межах області наявні 6 адміністративних районів, де міграція населення або повністю, або більш-менш має позитивні результати. З-поміж них можна виділити два осередки

інтенсивності міграції: реальної ефективності і ймовірної ефективності. До першого, північно-західного, віднесемо Кременецький і Зборівський райони, які “підсилюються” Тернопільським районом. Другий, південний, район охоплює територію Бучацького і Заліщицького районів. Його існування залежить від сприятливої народногосподарської кон’юнктури, тобто в результаті посилення кризових моментів в економіці звідси збільшаться виїзди і, отже, міграція стане неефективною. До цього осередку, за умовами міграції, а не територіально, тяжіє Бережанський район, який просторово стикується із Зборівським районом. Інші 11 районів Тернопільської області є районами неефективної міграції, до яких відноситься і м. Тернопіль.

Характеристика внутрігиньорегіональної міграції (як міжрегіональної та міждержавної) проводилась тільки за 199799 рр., бо саме тоді посилилися негативні процеси економічного занепаду господарського комплексу не тільки області, але й всієї держави. Навіть за такий короткий проміжок часу яскраво простежується зменшення частки міграційного сальдо (К ) всього, міського і сільського населення районів Тернопільщини (див. рис.). Таке зменшення є найхарактернішим саме для всього населення і меншою мірою стосується його міської і сільської людності.

Міжрегіональна міграція відіграє невелику роль у формуванні демографічного і трудового потенціалу Тернопільщини. Коли у 1997-99 рр. у міграційних рухах (прибуло-вибуло) населення в межах області пересічно було зайнято 1,7% її мешканців, то для міжобласних мігрантів цей показник становив біля 1,0%. На початок 2000 р. на північному заході і заході області виділяється суцільний регіон позитивних міжрегіональних механічних рухів їхніх мешканців у складі Кременецького, Зборівського, Бережанського і Підгаєцького адміністративних районів. І тільки на півдні ізольовано від інших знаходиться Заліщицький район, де прибулі переважали над вибулими, однак, зменшення різниці між ними (за 1997-99 рр.) свідчить про ймовірне зникнення надалі й цього осередку позитивної загальної міжрегіональної міграції.

Міждержавна міграція відіграє надзвичайно мізерну роль у формуванні структури людності адміністративних районів Тернопільської області, а тим більше - у складанні їхніх

трудових ресурсів. Так, у валовому міграційному міждержавному рухові всієї людності приймало участь тільки менше

0.5. всіх мешканців адміністративних районів області.

Міждержавна міграція всієї людності районів Тернопільської області характеризується в абсолютній більшості від’ємними показниками, тобто Км < 0, тільки в 3 районах Км був додатним (на 1997 і 1999 рр.). “ М

Виїзди за кордон як сільської, міської, так і всієї людності, спрямовані здебільшого з півночі та півдня області, тобто формуються у два регіони, яким властива часова територіальна пульсаційність (зменшення чи збільшення осягів), в процесі якої до них територіально долучаються центральні (Тернопільський, Козівський, менше Теребовлянський) чи південно-західні (Підгаєцький і Монастириський) райони області. Прибуття з-поза меж України переважно спрямовувалося у північні райони, роль яких, як територій притягання іммігрантів, залишалася сталою. А обсяги прибуття до міст і містечок (і вибуття з них) з-за кордону підпорядковуються тенденції зменшення.

Висновки

Виходячи з важливості стаціонарних рухів населення для демографічної ситуації будь-якого регіону, можна вести мову про те, що до найвагоміших висновків даного дисертаційного дослідження належать:

1. Встановлено переважання внутріобласного руху населення для більшості районів Тернопільської області. На периферії області, внутрішня міграція не є визначальною.

2. Внутрішні райони Тернопільської області, забезпечують механічне поповнення своїх мешканців за рахунок внутріобласних резервів.

3. Північні райони Тернопільської області у міграційних переміщеннях населення орієнтується не на свої обласні трудові ресурси, а на ресурси інших сусідніх (Рівненської, Львівської, частково Хмельницької-) областей України.

4. Територіально виділяються два осередки результативної міграції: реальної ефективності та ймовірної ефективності. Перший займає північно-західне положення, а другий розташований на півдні області. Із 18 адміністративно-територіальних одиниць Тернопільської області 2/3 мають

нерезультативні міграційні рухи населення (прибуває менше ніж вибуває).

5. Внутрішньорегіональна міграція на відрізку 1997-99 рр. характеризується зменшенням частки міграційного сальдо районів Тернопільської області.

6. На кінець 1999 р. сформувалися два осередки внутрі-обласної міграції: північно-західний і південний (Бучацький, Чортківський і Заліщицький райони), які притягали до себе мешканців інших районів області

7. У межах Тернопільської області було тільки два райони, (Монастириський і Шумський райони) де впродовж 199799 рр. Міжрегіональна міграція за часткою переважала внутрірегіональну;

8. Сумарні обсяги міжрегіональної міграції підтверджують зниження до мінімуму ролі центральних районів, як зовнішньоміграційних осередків. Натомість, чітко у такому статусі піднеслися периферійні райони.

9. Міждержавна міграція відіграє за офіційними статистичними даними дуже мізерну роль у формуванні структури людності і трудових ресурсів адміністративних районів Тернопільської області. Разом з тим, якщо враховувати зростаючий виїзд за кордон на заробітки, ця форма міграції тепер є доволі значною.

10. За структурою міграційних потоків міждержавної міграції всього населення переважають тимчасові мігранти із і до країн СНД, частка яких у більшості районів була більшою 50%.

11. За часткою вибулих у далеку еміграцію кількість районів, особливо у 1999 р., збільшується. Також зростала частка мігрантів до країн далекого зарубіжжя, що сягала у загальній міграційній структурі 50% і більше, всіх тих, хто виїжджає з України.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях

1. Романець О. Ф. Особливості географії внутрішнього механічного руху населення Тернопільської області II Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. -Випуск 19. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 190-198.

2. Романець О. Ф. Міграції населення та їх місце у вирішені

проблем використання трупових ресурсів “Наукові записки Тернопільського педуніврситету”,- Тернопіль. - 1999. ст. 49-51

3. Географічні особливості внутрірегіональних і міжрегіональних міграцій населення Тернопільської області // Науковий вісник Чернівецького національного університету. Географія. - Випуск 80. - Чернівці- 2000. - С. 65-75.

4. Демографічна ситуація в Тернопільській області // Науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку”: Матеріали конференції (Тернопіль, 1-2 листопада 1996 р.).

- Тернопіль, 1996. - С. 74-77.

5. Особливості управління трудовими ресурсами в загальному процесі економічного регулювання народного господарства України // Міжнародна конференція “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку”: Тези доповідей (Хмельницький, 1997 р.).-Хмельницький, 1997. -С. 329-331.

6. Деякі питання регулювання міграційних процесів на

регіональному рівні // Міжнародна конференція “Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку”: Тези доповідей (Хмельницький, 1997 р.). -Хмельницький, 1997. - С. 323-326. .

7. Трудові поїздки населення // Міжнародна науково-практична конференція “Методологія економіко-статистичного дослідження в умовах ринку”: Матеріали конференції (Тернопіль, 6-7 жовтня 1997 р.). - Тернопіль, 1997.-С. 55-58.

8. Методичні аспекти вивчення міграції населення і трудових ресурсів в економічному вузі // Всеукраїнський науково-практичний семінар з питань змісту та методичного забезпечення викладання географічних українознавчих дисциплін у вищій школі: Матеріали семінару (Тернопіль,

1998 р.). - Тернопіль, 1998. - С. 90-94.

9. Мешканці Тернопільщини в міжнародних міграціях

громадян України II Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. 36. наук, праць. -Випуск 2. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. -С. 206-215.

10. Міграція та її вплив на використання трудових ресурсів // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил: 36. наук, праць. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. -С. 272-279-284.

Романець О.Ф. Міграції та їх вплив на динаміку населення і трудових ресурсів обласного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 — економічна і соціальна географія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2000.

Розглянуто особливості міграційних рухів як чинника зміни населення і трудових ресурсів регіону. Простежені географічні передумови освоєння і заселення території та формування первісної мережі поселень. Охарактеризовано сучасну територіальна система розселення, особливості демографічної ситуації та трудових ресурсів. Проаналізовано історико-економічні особливості міграційних процесів регіону, дано коротку характеристика сезонних і маятникових міграцій. Здійснено детальний аналіз стаціонарних міграцій усіх потоків населення. Виявлені регіони активних і низьких міграційних рухів і досліджені їхні причини.Детально проаналізована покомпонентна структура стаціонарних міграцій у розрізі внутрішньо-, міжрегіональних і міждержавних механічних рухів населення.

Ключові слова: міграції населення, заселення території, система розселення, трудові ресурси, сезонна і маятникова міграція, стаціонарна міграція, внутрішньорегіональний, міжрегіональний і міждержавний механічний рух населення.

Romanets О. F. Migrations as the factor of a modification of the population and labour forces of administrative region. - Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of geographical sciences on a speciality 11.00.02 - economic and so-

cial geography. - Lviv national university of the name Ivan Franko, Lviv, 2000.

The features migrations of movements (traffic) as factor of a modification of the population and labour forces of region are considered. The shapings of a primary grid of the occupied items are investigated a role and significance of geographical premises of assimilation and population of territory. On an example of the Ternopol area the features of a contour, climatic conditions and resources, soil cover, water resources as factors of shaping of a medium life of the person are considered. Are described a modem territorial system of moving, demographic situation in the region, and also labour forces of the Ternopol area and features of their use. The histirico-economic premises of development migration processes in researched region are considered. The short performance seasonal migrations is given. Geography stationary migrations of movements on the territory of area, in particular explicitly is investigated: Structure stationary migrations of streams, their territorial features, general mechanical development of the population, performance of a component structure of stationary migrations (inregional, interregional and interstate). Because of analysis of quantitative parameters of migration of the are revealed regions active and low migrations of movements and their reasons are investigated. A component structure of stationary migrations in a slit inside interregional and interstate mechanical developments of the population on administrative regions of the Ternopol area explicitly is analysed.

Key words: migrations of the population, population of territory, system of moving, labour forces, seasonal migration, stationary migration, inregional, interregional and interstate mechanical development of the population.

Романец О.Ф. Миграции и их влияние на динамику населения и трудовых ресурсов областного региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 -экономическая и социальная география. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2000. Рассмотрены особенности миграционных движений как фактора изменения населения и трудовых ресурсов региона. Исследованы роль и значение географических предпосылок освоения и заселения территории, формирования первичной

сетки населенных пунктов. На примере Тернопольской области рассмотрены особенности рельефа, климатических условий и ресурсов, почвенного покрова, водных ресурсов как факторов формирования среды обитания человека. Охарактеризованы современная территориальная система расселения, демографическая ситуация в регионе, а также трудовые ресурсы Тернопольской области и особенности их использования. Рассмотрены историко-экономические предпосылки развития миграционных процессов в исследуемом регионе. Дается короткая характеристика сезонных и маятниковых миграций. Подробно исследована география стационарных миграционных движений на территории области, в частности: структура стационарных миграционных потоков, их территориальные особенности, общее механическое движение населения, характеристика компонентной структуры стационарных миграций (внутрирегиональной, межрегиональной и межгосударственной). На основании анализа количественных показателей миграции населения (коэффициентов миграции Км, интенсивности миграционного оборота Ко, интенсивности прибытия Кп и выбытия Кв, эффективности Кэ) выявлены регионы активных и низких миграционных движений и исследованы их причины. Подробно проанализирована компонентная структура стационарных миграций в разрезе внутри-, межрегиональных и межгосударственных механических движений населения по административным районам Тернопольской области.

Ключевые слова: миграции населения, заселение территории, система расселения, трудовые ресурсы, сезонная и маятниковая миграция, стационарная миграция, внутрирегиональное, межрегиональное и межгосударственное механическое движение населения.