Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Методика ландшафтного анализа урбанизированных территорий (на примере города Киева)

ВАК РФ 11.00.11, Охрана окружающей среды и рациональное использование природных ресурсов

Автореферат диссертации по теме "Методика ландшафтного анализа урбанизированных территорий (на примере города Киева)"

РГ6 од

КиТвський утверситет ¡меш Тараса Шевченка

На правах рукопису

Дмиггрук Олександр Юршович

МЕТОДИКА ЛАНДШАФТНОГО АНАЛ13У УРБАН 130ВАН ИХ ТЕРИТОРШ

(на приклад1 мкта Киева)

11.00.11 — рац1'ональне використання природних ресурав 1 охоропа довкмля

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦ1Т

на здобуття наукового ступеня кандидата геогра4ичних наук

КиТв — 1993

'"ИИ. >'

П

Дисертащею е рукоппс.

Робота виконана на кафедр! ф1зично1 географп та охорони природи географ1чного факультету Кшвського ушверситету ¡ме:п Тараса Шевченка.

■■ -.Нау^овдй >кер1вник — член-кореспондент АПН Украши, доктор географ1чних наук, професор ШИЩЕНКО П. Г.

Оф1ц1ЙН1 опоненти: Доктор географ1чних наук, професор Я. I. ЖУПАНСЬКИЙ. Кандидат географ1чних наук, доцент В. М. ПЕРЕСЕК1Н.

Пров1'дна оргашзащя — КшвНДШлпстобудування.

Захист дисертйцп "»¡дбудеться 24 -Йнстпада 1993 року о 13.00 годшп на зааданш спешал13овано'1 ради Д.01.01.03 в Кшвському ушверситет1 ¡меш Тараса Шевченка, географпший факультет, вул. Васильктська, 90, ауд. 212.

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блштещ Кшвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка, Володимирська, 58.

Автореферат роз1сланий « /У » яге&г?/г-Р 1993 року.

Вчений секретар

С. I. ЩУК

/

/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн!сть теми. Еивчення географ1чних факторхв 1 умов розвитку великих м1ст, формугання !х мереж!, розробка у зв'язку г цим принцип!в те метод ¿в ix ландшафтного здал1зу складають гмхст нового папрямку географ! чк-Л науки - м!стсбуд!вно! географи (Нитаенко, 1988). Л:ллаафтнг умови суттево ьнливэять на архгтек-турно-планувальну структуру каста, Аиттед1яльн1сть населения, бу-д1вництво та експлуатацгю Судинк!в 1 сгюруд, еколог1чний та меди-.чо-географ1чшп1 стан («ста 1 на його функщонування в щлому. Сг._а£М0Д1Я глибоко трансфсрмованих ландпафтав 1 техн^чних систем •«ста призводить до фор><ування сп<гциф!чних ландЕафтно-зрх1тектур-них систем (ЛАС), досл1дження яких потребуе розробки спегиалъно! методики.' Розробка методики ландшафтного анал!зу урбзнгзованих тери?пр!и спрямсвзна нз по^аэтотш рс?витск теорг! тз .методолог! !' ф1г!Гчко1-гесграфг I та ландпа^гознавствз, л такод на практична вп-рп^ечкя нзгалъних питань природокеристузання 1 охороги яр^родн з

5л нодедьну обрана теритср1я м!стз Кивва, цо вгдр1гяястьса гаяОокс» д^внкпсз (б!льо як 15 ст.) 1 великся р1гно1/.г.;11т;ист» форм та Т1Ш1В урбангстнчкого освоения, а такса, эначпса склздшстю та контрастного ландсафтно! структур«. Бона б уникальной за !х поеднанняы, "1 репрезентативною для широкого спектру ландпзфт-ио^рбанхстичних досуидженъ.

Мета роботи - роэробити 1 обгрунтувати методику ландяафтного акал1гу урЗан1есванга територ!й на приклад! м!стз рангу Киева. В!дпов1дко до поставлено! мети в робот! виргсувались та*и завдая-ия:

- еквчнти законом!рнсст1 вэаемодП та простсроЕо! диференщ-зцП - прпроднпх, антропогенних та техногенних елеменйв ьиського сгрздстнщз; роэробити класи^кацш утворяваних ними структур; визнзчпти морфолог1ч1п, структурн! та фушацональн! влзстибост! на основ! розробленого алгоритму !х дсся!дхення;

- ретроспективно в!дновити п/евгр.чу структуру ландшафт1в те-риторП м3.ста Киева до г;ст:ганого урбан!ст!гчного освоения;

- екзнзчити основы етапи та тенденцП м1стоСуд!велгного освоения лаидшафйв геритарН ).иста Киева;

- виконати анал!з та оц1нку сучас.чих урбатстично-ландшафт-них структур м!ста;

- обгрунтувати рекомендаци ' по оптш.ивацН пряродскористу*-вання та рзц1ональн1й орган!зацп теритсрП тстз на комплексы!!)

ландшафтнгн ос нов i, зОереженшо историчного середови;ца т= охорот природ».

Методика та вихгдт матергали. Методологiuncio основою дос-д1даення е вчення про геосистемн та концетця урбанхзованих ландшафтов як складних природно-ангропогенних систем, г4о поеднують в соб! природнх , антропогенк! i техногенн1 елементи, як1 утворкють pisHOMAHiTHi (га фуК(Щ1я?.ш та дннамгкоо) структури - ландшафтно-арх1тектурн1 систем» (ЛАС).

Е;:ходячи г анал!гу структурно-функщонадьних особливостей ЛАС, рогроблена алгорипизоваиа програма }>: досл^даення та кар-тогрзфування а гастосуванням 1Снуточих та розроблених авторов мз-тод1в. При pospoCui алгориттчно! моделi досл1дження ми керуЕа-лисъ теоретичними та методичнимн положениями i рекомендациями, шр BiicaiTieHi в працях Ф.МЛИлькова (1975), Е.С.Кекул1на (1982), П.Г.Шищенка (1988) та ¿нших, де визначаються мета, эавдання та лосл1довнгсть прикладних дандкафтних дослгдлемь урбатзованих те-pMTopiii. Ландшафтна та ландшафт но- зрхиектурна структури розкрит1 га допсмогою анал1тико-картограф1чного та статистика-картсметрич-ного анал1зу. Структура в1Дновлених ландаафт1в досл1ддена за до-ПОМОГОЮ wi андшафтно-ретроспективного анал!су.

Об'бктом дсхзл1дження Еиступгуоть прнроднх (ыдиосно малозм!-Heni) i антропогенно-SMiHeHi геосистем}i тогпчного i локального piBHis та итучт елементи м1ського середовища. Предметом вивчення б структурыi та структурно-функцюнальн1 властивост1 цих терито-pianbtnix систем, ссобднврст1 ix формування та фунюдонування, шжлив1сть ix оптимально! оргашэацп i використання.

Вихцщлми натер lanai.r.i в дисертзцП Сули: складен1 автором Еел1гкомаситаб1П лавдшафтн1 карти та матер! ал и иольоьих доела д-»еиь; карт rpyaria масштабу 1:25 ООО; геолог1чн1-та геоморфоло-ri'iHi карти масштабу 1:25 ООО та 1:50 ООО; матер1ади Генплану м!ста Киева; фондов! матергали Ки'1вНД1м1стоСудування, MiHTeo Ук-paiHH, ЮпвЗелонбуду, УкрЗемпроекту, ЦНБ iM. Вернадського; архе-ограф1чнг, icTopiwHi, географ1чн1, ф1тоц'?нолог1чн1 й mini публ!-кацп.

Наукава новизна. На ochobI концепцп ЛАС розроблена методика дакдпгфтного 1 1сторнко-ландшафтного анализу урбан¿зован их те-pHTopiii. Эапропояована алгоритм1чна модель, Д0СД1Дження в1дпов!д-но до яко'1 визначен1 структуры! та структурнс-функц1оналЪн1 влас-THBocTi лаидшафтно-арх1тектурних систем м1ста. Проведено ix тнпо-логЮ та класиф1кац1ю. Для Кб.кного етапу досл1длення виконан! те-оретичн! та метод!шн1 розробки, що мають самосттне практичне

значения: методика моделввзння ареалу техногенного освоения; мзт-рична система легенди ландшафтних карт киста; методика картогра-фування та картограЗичного моделквання э застосуванням ЕОМ; система к2льк1сних лскагнпюв лавдшафтно-арх1тгктурно2 структуры мюта; методика облшу та ог;!нки !стор!!ко-культурного надбання. Складен! карти в1дновлених ляндшафт1В г сучасних ландиафтно-арх!-тектурних систем мюта Киева. Дано охднку 1СТСрико-культурного потенвдалу територ!!. Виконано ландтафтне обгрунтування рационально! орган:гаци територ!) тз и сптим! зарине 1 охоронне ландшафтно-арх1тектурне зонування.

Практичнз цпШстъ роботи випливзс г необх!дност! поглиблен-ня методики прикладних ландлафтшгх досл1джень, рогробок локалышх 1 регхональних прогкоэ1в розвнтк.у м^ста, платв рекснструкцН, оптимально! орган!гзцП територИ та рахцонального природокорис-туЕання, охорони 1сторкко-арх1тектуркого кадбзннл та природних ландшафт!в в межах мгста. Еизначення, класнф1ка1;1я та анаглз ландшзфтно-арх1тектурних систем мхота дозволяв простьлнти !х ево-люц!ю та 1стор1ю М1стобуд1вельного освоения ландшафт!в, а'ясувати Тх сучаснг структурно- фу н кц 1 о н а.и н 1 особливост! та тенденцП роз-витку. Рсгроблена методика ландшафтного аналгзу урбатзованих те-риторхн спрямована нз комплексна виршення проблем рац1онального пр!тродоксрнстування, оптимально! срган!гзцп територИ, охорони !сторико-культурного надбання та пркродних ландпзфт1в м!ст нэга-лежно в!д IX розм1р1в.

Впровадження. Робота б складовою держбюджетно! науково! теми N 495 "Комплексна оценка ландшафт:в УкраЗни для '¡х охорони та ол-тт.пзацП використання земельних ресурс1в". Матер!али роботи ви-користан1 при виконанн! г/д теми N 3-91 "Лзндшафтнии 1 ¡сторико-ландшафтнии анал13 пркродно-запов1дних територй! м.Киева" на за-мовлення Кшвсько! м!сько! адкйтстрац!!, методичш" розробки тз матер!алм досл!дження увгйшли до эвгту в ьажкафрдрально! держбюджетно! теми N 148 географ1чного факультету КиТвського ун!вер-систету "Географ1чн1 проблеми Ки!вськсго столичного регюну та мюта Киева": Методичн1 розробки та матер1али урболандшафтних досл1джень впроваджен! в' учбовий процсс, використан! при проведение ландшафтних практик студентов Кшвського ун!верс;;тету.

Апробац1я. Основн! положения дисертацМ допов1дались на нау-кових 1 науково-практичних конференц1ях з географ1чних проблем великгго м1ста (Ки!в,1991), урбоеколог!! та ф1томел1орац11 (Ль-в!в,1991), вторично! географ!! ландшафт!в (Петрозаводск, 1С51)', ф!зико-геогрзф!чних аспект! в вивчення урбан!гавани* територш

(Ярославль, 1992). В 1993 роц1 викопана по материалах ^оертацИ робота 'Чсторико-ландиафтнкп аиалхз природоохороншк тернтор1й мЮта Киева" нагороджена медалл» Амзде:.;! i Hayi: Украпш. По теш досд1дження опубликовано 10 наукових стзтей.

Структура i об'то роботи. Робота сшадсхтьсп ъ ьступу, п""'яти розд!л1в, pjicHOBKiB та додатглв. В первое/ роздШ вш:ладен1 тео-рети'11'i та методичн1 осиовк доа!адхе!шл, • представлена г-ласпф1ка-Uin ландша*тно-арх1тектурни;: систем, рогглякут1 ix структур-но-фушацонанып властивост: та подано алгоркгм1чну модель ix дослхдження. У другому роэдШ розглннуто методику ландшафтного аналогу урбатгюваних територ^й. Трети"! рог/цл присвячеко анал1зу ландшафтной структури забудорано'1 TepnTopii кгста Киева, в кьиг/ висв1тлен1 основн! етапи та тенденцп м1стобу,"1Есл1нэго осто^ипг, ландшефт1в, на ochcehI часов! гргги гмодэ.и.огано аргали техногенного освоения територп тста, рогг-рии структури} та отруктурно-функц1оназ£1Н "особливсст1 сучглких лэд^гна-срлтск-туриих систем. У четЕзртсму роздШ 2нко:га1:о лавдаг^гао-оргаига-щйний энаа1з i ощнка теркторп м!ста !0:ева, лапдгафтне обгрун-тування рацюнально1 opraniaauii територп та оптишвацигае ланд-шафтно-арххтектурне функцюнальне гонування. П'ятий роздгл прнс-вячении ландыафтним дослхдженнлы iCTopir-uioro середовиза нюта, обгрунгуванню мерена пряродних, icTcpiiKO-spxiTOKr/pHiix та iirac; охоронних cC'GKTiB на терптори шсга.

Робота складает!-гл г> 147 c-ropiHoic >!зи:тош;ского таату, О гавяиць, 41 кгиьснху та 2 дсдатк!Е, сп;с.«у aivcpaiypii е 105 «ась.

ОСНОВН I ПОЛОЖЕНИЯ Р0Б0П1 1. TeOpei'iMHi та метоцичн! сюнови лдндютфтногп внат?у yppqwiao-ьаних TepnTopiH.

Ландтафтний тдх1д до тста будъ-яких poBMipiB мае вилоднтн з розушння кого як скцздпо} ЛАС, ¡цо румоЕ^с iiecixiflincn i: аналгэу на рлвних р1внчх просторово'* дифергппдацЛ. TepHTopianuii одинкпд тако'1 ЛАС гпдпорядковша правилу простораво'1 iepapxii, в1длов1дно до якого кояна . просторова одиницл., е одного бою/, складаеться з просторсвкх одиниць 01льш кизького рангу, а, в другого, разом з хншими одишщямк свого рангу е частиною Oijna висо-гсо! порядково'1 територхально! структури. Рангування piBHlB тери-тор1альиих одшшць логично подати у вигляд* гнтегрувзння В1д най-менших одиниць до най61лъших. Еиходячи а цього, ыШмадьна тери-торгальна одиниця повинна ^'*ста.човити собою практично однор1д;п:й npocxip. Для урбашзованох Micbrai ЛАС розр1эняеться три класи

таких елементарних простор1в: техногек^ий - штучн! об'екти, щр створен! людиною 1 п1дтрим;/Еться нею у эаданому рехич! функц1ону-вання (спсруди, буд1вл1, покриття, агрегати, механхзми та 1ьгп); антропогенний - створен! людиною штучн! ландтафти тз ¡х компонен-ти (штучн1 поверхнев! в1дклади та грунти, антропогенна форми рельефу та !кш1); антропогенн! модиф1кацИ природных геосистем -в!дносно мало гкйнен! геосистем,! як правило парко&их, вапов1дних, мемор1альшс!, рекреащйних п хнших терптор1й, що охсроняютюя, або вилучен! э активного використання. Так, як в процес1 урбанхс-тичного освоения ландшафтов вс! три класи перерахованих елемен-тарних простор1в е об'ектами 1 результатами м!стсбуд1вельного освоения, то ц1 одинтЦ ми будемо нагивати льндшэфтно-арх1тектурки-ми. Дощльно вндьтшти п'ять 1х основних 1ерарх1чних р1вн!в.

Ландшафтю-арх1тектурний еменент (ЛАЕ) - найменша одиниця ьиського ландшафту, однор!дний прост1р з певним складом б1огори-зонпв 1 одним елементом антропогенного освоения. Д1агностичн1 ознаки ЛАЕ: з) однаковий характер 1 стугпнь гостодарчого використання; б) однср!дн! лпогенна основа, поверхнев! в1дклэди тз пев-ний IX речовинний склад; в) роэташування в межах м1кро£ормл рельефу; г) один р1зновид грунту; д) один м1крскл1мат, сднор1дний режим эволоження 1 характер стоку. Докладн1 дослдаення покззують, що, як правило, на оСмекених.територ1ях ппостерхгавться повднан-ня декглькох функцюнально пов'язаних ЛАЕ, як1 за напою класиф!-кац1ею утворгаоть ландг:^тно-арх1теетурн1 групи (ЛАГ).

'зндшафгшо-арх^тектурна група - спряжен1 ЛАЕ, щр утворгаоть елемептарн1 функционально пов'язанх д1лянки. 1'х д!агностичн! ознаки: а) спряжений функвдонально вэаемообгрунтоваяий характер роэташування ЛАЕ; б) як1сна р1зноман1Тн1сть ЛАЕ; в) одноманИний характер поверхневих в1дклад1в; г) роэташування в межах комплексу м1кроформ рельефу; д) один Шдвид грунту. Територ!альна структура ЛАГ вкзначаеться такою особливЮтю: однор1дн1 ЛАГ утворгаоть просторов! поеднання, що перюдично повторюються (планувальн! форми), як! ми назвали ландшафтно-арх1тектурниш масивами (ЛАМ).

Лаядшафтйо-арх1тектуриий ие^ив - поеднання ЛАГ в эаконом!р-но розташован1 просторов! об'еднання, щр пер!одично повторюються. Д!агностичн! ознаки ЛАМ: а) характер роэташування ЛАГ та ЛАЕ (планувальна форма); б) однородно функцхональне використання; в) однор!дний характер ! сп!вв1дношення потужиостей поверхневих Мдклад!в та грунтоутворгаочих пор!д; г) роэташування в межах од-н!е! мезоформи рельефу; д) один вид грунту; е) одноман1тнш: м1к-роклхматичний режим. ДекШка ЛАМ, щр утворгаоть длзнувзльнтЕтао-

- в -

ве поеднання, особливим використанняи пластики рельефу, "зеленого, буд1вництва" та одним арх1тектурним стилей вабудови, об'еднувтъся в ландшафтно-арх1тектурн1 коыллекси (ЛАК).

Лаядшафшо-архгтекщ'ряиЯ комплекс - просторове поеднання ЛАМ, щр утворюз морфологхчну (планувально-видову) еднхсть. Дтаг-ностичн! ознаки ЛАК: а) функциональна та планувально-видова ед-н1сть ЛАК; в) наявнЮть комплексних зв'язк1в м1д ЛАМ; г) поеднання стилю аабудови э комплексом позитивних 1 в1д*еиних форм рельефу на однор1дн1й л!тогенн1й основа; д) один гпдтил грунту; е) характерний режим ф1аико-географ1чних процес!в. Виходячи з наве-деного вшце, м1сто можна розглядати як просторове орган1аац1й-но-фунгацональне поеднання систем ЛАК - ландшафтно-арх1тектурних систем (ЛАС).

Ландшафтно-арх^тгктурна система - планувальне, структурне 1 функционально поеднання ЛАК,' цр утворвс територ1ак.:г/ едигсть з особлшнш характером орган! зацп, функцюлування, керування 1 розвитку. Д1агностичн1 ознаки ЛАС: а) арх1тектурно-плайувальна едн1стъ; б) структуроЕа^псть та 1ерарх1чн1стъ; в) функц1 опальна диференц1йован1сть та орган1зацнша едн1сть ЛАК, що входять в ЛАС; г) значне територ1альне попирення; д) характер^ юпматичнх умови; е) впорядкований характер стоку. Повднанння ЛАС утворюють ландшафтно-архХтектурну полхсистему - мегапол1о.

1.2 Алгоритм1чна модель ландшафтного ангицзу територП м1стз.

В1ДПОВ1ДНО до внкладено ! виде коицепцП ландшафтно- арх Тектурних систем мета ландшафтного анадхзу територп мгста моле Сути доЬягнута шляхом розробки методики визначення структури та функщональних особквостей ЛАС. Застосування для ландшафтного анал1ау територП тста ри-номаштних та рхзнопланових матер1ал1в (ландкафтних, планувально-арх Атектурних, археолог1чних, етногра-ф1чних, археографхчних та хнших) значно зб1льиуе повноту та и1-формативн1сть анал!зу, але потребуе вдосконалення методики аналх-зу та роэробку спец!альних прийом1в та метод 1 в анал1тично'1 дхяль-ност!.

Розроблена нами методика являв собою впорядковану систему традтЦйних га спец1альних способ1в х прийом1в локального (топ!ч-ного) та регхонального ландшафтного аналхзу., сцр Оазуеться на тео-. ретичних положениях про системно-структурну будову та структурно-функц1ональн1 властивост1 ландшафтно-арххтектурних систем. Методика побудована за схемою алгоритму в1дповхдно до основних логхч-них правил алгоритм!зацп (Методи алгоритм! защ 1,1975; РЕС.1985).

Алгоритм!зац1я досд!ддення забезпечубться дог!чнов послхдов-н1стю його втап!в, колен з яких ззбегпечузться мвтодичними та теоретичними розробками. Результата пром1жних етап!в в вих1днимп для наступних. Окрем! напрямки досл!Дження гмикаютъся на ётапах синтезу пром!жних результат!в ! можутъ мзти самост!йне практичне значения. Алгорнтм!чна модель мае Слочну структуру 1 б алгоритм!-зованою програмою ландшафтного анал1зу урбан!зованих територ!й (рис. 1.), в якш представлен!: джерела та вих!дн! матер1али дос-л1дження; посл1довн1сть !х використання; теоретичне та мегодичне забеэпечення досл!дження; основн1 етапи досл!ддення та 1х посл!-довн!сть; пром1жн! та К1нцев1 результата; висновки. В робот1 роз-д!ли та параграфи анал1тично! та практично! частин викладен! у в!дпов!дност! до ялгоритм!чно! модел!.

Пр. по

дз

1

И

-III-

Е1 --- РЕ1

1

1

Е2 --- РЕ2

•I

- РЕз

• 1

Е4 --- РЕ4

Г

-ЦО-}-

Ез

|-[ЖТ—

Ее Е? РЕб

л

I I

^ УШШШ/к ^

-.IV'

Рис. 1. Алгоритм1чна модель ландшафтного анал!зу територП м!ста.

- а -

Уиовн! поэначення до рис. 1.

Матер1али та джерела доол1дження

ландшафта1 теоретична 1 методичн1 локальн1 та рс?!ональн! ландшафта! (картограф1чн1)

планувальн! та планувально-арх1тектурн1 (картограф!чн!) С1оценолопчн1 -а геоботатчт

археолог1чн1, хсторичн1.. археограф !чш, ртнограф1ч>а Теоретичне обгрунтування досл!дження

РТ1

Та - сиотешшй та системно-структурний анал1г, угатальнення

Т2 - аналг& властиьостей ЛАС

РТ2

Е1

Е2

Ландшафтнин аканта терпторп м!ста Етапи дослхдження

Еэ " Е4 -

Е5 Ее -

Е? -

концепщя ландшафтно-ар/.1 тектурних систем (ЛАС), класифакагця таксон!в, структурна мод еж-

структурно-фу нкц! она-ДЬК! Елаотивост! ЛАС

Результат)!

I - ¡сторико-мандшафгрячЯ ретроспективний ачал13 РЕ1 - карта в!дновлених ланд

моделзЕЕН.чя арегл1ь техногенног С'^пиння РЕ*

ва основними часоЕими зрЬззм;! та '¡>: ддахро-Н1чкий анализ

кярти, таблицт,характеристик;! основних етагпЕ 1 тс-нденщй )астсбуд1-рельного освоения ландшафт! в територи мю'-а

II - Ланх^а.¿ггхй-фуг-кцгснрлиий фуякцюнэллшй ачал!с РЕ3 - карт!:. таблиц1, хзрак-

арх !тектурно-планувзлт - терпстгк:; плзкуьлльнс-

но) структур:! сга функцюнально! струк-

функцюнальний ланд- тури територ! 1 мютг:

игфтний ачатпз РЕз. - таблиц! харак-

теристики лзндяафтно-функцюналгк м структура територ!1

Ш - Спруктурно-днядша}тни1! анал1е структури ЛАС • . РЕз - карта ЛА1., проф!Л1,тзб-(картомэтричний, грз- лищ та характеристика

фсанагл тичний. матема- структур» 1 структурних

Т1пшш методи) эдиниць ЛАС

IV - Ландшафте■ 0Ц1нка параметр!в ЛАС ^ ландшафтно-орган!ззц1и-ний анад1з ! гацнка те-ркторП; ландшафтний 1 гсторико - ландшафтний анал1а 1сторичного се-редовпщз м!ота оптитзац!йне ландшаф-тно-архлтектурне функ-щоналъне 1 природо-охоронне аонування

-орган1аац1йниЯ

■ РЕе - оц!нкЕал1н1 покагники ЛАС, карти,табл!!ц!, характеристика ландшафтно- арх а тектурного ! ю-торико-культурного по-тенц1алу територП мзс-тз

, РЕ7 - карти, таблиц!, обгрунтування . ращонально! орган!вацп територИ мюта

- в -

2. 1сторико-ландшафтний етап досл1дження.

Bin включас ретроспективний anaais ландшафт1в територП Mic-та - асторико-ландэафтну реконструкцш (в1дноЕлення) ландпафтно'1 структури територП до початку урбан1стичного освоения, складання карти в1дновлеш!х ландпафт; »>, обгрунтування систем» та реконс-трукщю асторико-ландшафтни:. episiB, складання cepi'i карт на ос-HOBHi spien освоения, моделювання apeaiiB техногенного освоения ландшафт1в територП м1ста, д1ахрон1чний ана-пз (Лстобудхвельного освоения за 1сторико-ландпафтними spieaMH, з'ясувачня оснсвних etanib та тенденцта м1стобуд1вельного осеоення ландшафтов територП HiCTa.

Територ1я HicTa Киева за результатами наших досл!джень в1д-Р1зняеться досить складною ландшафтного структурою - П формугать 4 типи, 7 п1дтип1в, та 46 вид1в урочищ. До ландшафт! в мшано-л1со-вого (штського) типу (39,82) водносяться п1двищен1 моренно-вод-нольодовиков1, знижен1 озерно-воднольодовиков! та гнижен! давнь-оалюв!альн1 терас-OBi ргвнини i схнли г дерново-п^голистими та дернов!ши п!щаними, сутщаннмн i пилувато-п1щаними грунтуй, що сформувались п1д св1жими борами й суборами. Значка частина урочищ ландшафт1в м!Шано-л1сового типу припадав на надзаплаЕнг тераси Дн1пра i Либед1 (17,6*). Ландшафта широколистяно-л1сового типу л1состепово1 .зони (39,4") представлен!* п!двищеними акумулятив-но-денудац1йнимн лесовкми р!внинами (24,IX;) i схилами (13,7л) з сгрими, ясно- та темно-с!рими л!совими суглинковими та легкосуг-линковими грунтами, лк! сформувалися П1д св1жши д1бровами, су-д!бровами та р1энотравно-элаковими формахЦями. На ландшафта висо-ких i низьких гаплав ДнШра та його притоков припадае (15,2%). Тут переважають дернов1 й лучн! пщзн1 i сутщан!, глеюват! й глейовг грунти под заплавними р1знотравновологотравними луками, осокорниками та в1льшняка».га. Акватор1я Дн1пра i його приток зай-мае (5,6%) досл1джувано'1 територП.

Для розкриття особливостей м1стобуд!вельного освоения ланд-шафт1в дошиджувано! територП, з'ясування основних eTaniB i тенденций формугання ландшафтно-арх1тектурних систем Micra для кожного часового spisy були змодельован! рреали техногенного освоения.

Для ретроспективного 1сторико-ландшафтного анал1зу територП MiCTa наибiльш оптимальною моделлю ареалу техногенного освоения в сукупность картограф1чних моделей пол1в техногенного освоения ре-ал1гованою у вигляд! пол!в обсяг1в забудови (щ1льностей технаген-них ЛАЕ з бальною ощнкога ix висоти, К1лькост1 поверх1в). Поля техногенного освоения водСивають диферекцгахйю техногенного с-сео-

ення в мехах MicTa. Оптималъним способом картографуваншополя об-. сягхв техногенного освоения е íbojíhí'í, побудовэт за"допомогоо .'ковэаючого оц1нювального кола (Червяков, 1976). Формула (1) для оценки оРсяг1в техногенного освоения мае такий вигляд:

де: От - показник обсяг1в технОген-

PiHj + Р2Н2 +... + PnHn ного освоения територП; Р, Pi,

От - - (1) ...Pn. ~ елементарн1 площ! тех-

S ногенних ЛАЕ; Н, Hi,...Hn, - ви-

сота техногенних ЛАЕ (кллькють поверхiв або в м); S-площа кола.

Анал1э вих1дних даних виконаний посл1довно Bifl episy до api-эу для э'ясування часових эаконом1рностей освоения, особливостей формування та функцюнування ЛАС. Ландша£тний анал1з мхстобуд1в-ного зростання Киева виявив neBHi зв'яаки цього процесу в функц1-ональними особливостями MicTa на piamtx етапах його рогвитку.

3. Ландшафтно-функщональний етап.

BiH ор1ентований на досл1дження функвдональних особлив остей uicTa на р1зних етапах його роэвитку, функц!опальному та ланд-шафтно-фунгад опальному анал1зу територП, складанню карт плану-вально-функщонально! та ландшафтно-фунгаЦонально! структури, характеристик ландшафтно-фу ниц онально! структури територП. В1н мае дв! частини - ретроспективну i актуальну.

Ландшафтний анал!з мгстобудхвного зростання Киева виявив neBHi ев'язки цього процесу з функцюнальними особливостями м1ста на pisHHx етапах його рогвитку. Ретроспективний ландпафтно-функ-ц!ОнаЛьний аналог показав, щр вад заснування Киева до нашого часу кожна частина micta виконувала neBHi функцП. Mícto зростало в 8ane*H0CTi в!д придатност! ландшафт i в до виконання цих функщй та умов ix освоения. Так, первмнною функцией MicTa була торговельна пов'язана з Дн1провським водним шляхом "э Еаряг у Греки". Поява адмШстративно! функцП вюишкала необхХднЮть буд1вництва фор-тевд ("граду"), для яко! обов'язковою умовою була наявнхсть при-родних укр1плень. Розчленований край лесового плато з вгдносними висотами близько 100 м, е ярами, мисами та останцями, тр панував над нижнюю частиною мгста та Дн1пром, був 1деальним м1сцем для першого городища Кия на Замковiй ropi (урвистий останець) i плацдармом для зростання верхнього м1ста - городище на Старокиевськ1Й ropi. Ствердження адмШотративно'! i оборонно! функцй! стимулюва-ло хнтенсивний розвиток торговельно! функцП на заплава Дн1пра

(Под1л) та на лесовiи píbhhhí (Еабин Торжок), появу i роэвиток рем1сничо'1 функцп початково на ззплав! (Под1л).

У чао феодализму торговелъно-економ1чну функц1ю, пов'зану а дн1провським водним шля/, ом, виконувала нижня (под1льська) частина м1ста. Розвиток верхньо! чгстини Киева був п1дпорядковании адмз.-н1стративн1Й, оборонни"!, >'/ льтурно- 1деолог1чл1Й функщям, яким найкрзще в1дпов1даш. ландшафта гпдвкс,ено1 розчленовачо! лесово} височини.

В умовах становления i розвитку кзп1тал1эму в XIX 1 на початку XX столгття функцюналън! рол i чзстин м1ста поступово ви-р1внюпться. Територгя Киева зростав переважно за рахунок ландшаф-tíb тдвищежл лесово! рхвнини, 1х забудова, що почалася вибхрко-во В1Д стародавнього ядра Miera, захошэсз в цен период найбгльш зручнг Д1лянки в M5.t)!pi44i Дн1пра i ЛибедЬ

В перпай половинi XX столаття за Киевом затверджуютъея функ-Ui'i HaüOi.isaoro ъ YKpa'iHi адм1н1стративного, :1ндустр сального, паукового i культурного центру. При загальному эначног.у зросташи територП MicTa випереджуючими темпами забудовуються менш uíhhí у с1льськогосподарчому вхдношенн! м1шано-л1сов1 ландшафти в пхвнхч-но-зах1дному напрямку i на л1воб5режк1. Вони мають перевално про-мислово-виробничу га житлову функцП. Не забудовуються д1лянки Uíkhhx пгсоът борових i суборових масивгв, якг нзбувають рекрез-ц1йних фу'нкщй.

Сучасна TepiiTcpia праг^-бере^но'! частини Miera э эагзльких рисах спгЕпадав з конф1гурац1ею ареалу землеробсъких ланд;аафт-но-господарських систем добн Кшвсько! Pyci, за Биклкчгннпм сильно рогчленсваяих терлтор1й, яхх sCepiraorb рекрсац1;":ку функцш. Це сВ1дчить про зб'язок сучзспих лзндтзфтгго-арххтектурних систем i комплексов mí ста з давнхми ландшафтно-господарськими системами та попередн1ми ландшафтно-архi тектурними комплексами. BiH впявля-еться у тернтор1алъному спхвпадаши ландшафтно-господарських i ландшафтно- арх iтектурних систем, збереженн1 давн1х ландшафтно-ар-х1тектурних елемент1в, топон1м!в, насл1дуванн1 сучасними ландшафтно-арх 1теАтурними масивами i комплексами попереднхх плану-вальних форм i функц1й.

4. Структурно-ландшафтний етап д0сл1дж9ння присвячений анализу сучасно! ландшафтно! структури територИ м1ста, складанню карти ландшафтно- арх i тектурних систем, характеристиц.1 структури í структурно одиниць ЛАС, тривим1рному картогрзф1чному моделюван-

ню. Серед групи графо-аналШтсних метод1в особливо ефе;оивним в використання тривтирчого картограф1чного моделювзння а застосу-ванням ЕОМ та сучасного програмного забеапечення, щр пристосовано для анал:зу !иформаци у графачШй форм!. Для б1Льи повного розк-риття лзндпафтно! та ландшафтно-архгтектурно! структура, територп м1ста Киева побудоЕано об'еын1 перспективна аксонометричн1 блок-д1аграми - трпвнм1рн1 зобралення досл1джувано! територ!1 в горизонталях та таьл, що створюють перспективно зображення по-верхн! за допомогою системи розр^в-профШв (рис. 2.). За допо-мого» тривим1рних картограф1Чних комп'ютерних моделей значно по-легшуеться в1зуазьне сприйняття морфологгчно! стуктури ландшзфт1в та ландшафтно-арххтектурних систем досл1длувано! територг!. В процес1 моделювзння акал!?увться серхя допстЛхних аобрахэнь -систем проф1л1Е у вигляд! поверхонь Танака, ягл догволяить повнх-ие висв1ТЛ1Ш1 особливост1 ыорфодопчно1 структур« ландшафТ1в мю-та. Особливо наочниыи е комплексш об'емн1 проф1Л1, що дають мод-Л1га1сть Еим1рювання та розра\унк1в кьчькюних параметра ДОСЛ1Д-жувано! територ!!. 1]ерспекгнвн1 аьхонометричн1 блсж-д1аграми э р1знок> висотою перерезу горизонталей догволяить унаочнитк морфо-лог1чн1 осо6лиеост1 територ1к висотн? положения р1енинних пэвер-' хонь, характер та крутизну схшпв, глибину вр1эу 1 форму балок тощо.

В процесс аняпггу ландиэфтно-ар.ч1текг/рно1 структур»: тернто-р! 1 ьпста Киева нами роароблен1 та опро6увай1 показники та коеф1-ц1ентн, що характеризуют особливост1 11 просторово1 локал1зацг! по гсригснтгадыш: та вертнкальнлй складовиш, а такол еа об'емни-ми покагниками, яка дозволиптъ одночэсно врзхувзтк осаблпгост! горизонтально! 1 вертикально! складових ландшзфтно-арх^ектурно! структури.

Горизонтальну структуру характеризуют: площинний показник техноген!зац!!; покагник комун1кативност!; площинний показник ф!-тогеигацп та пскззники, отриыат за доломогою теори поля (оЦльюсть, моэа!чн1сть та рогповсюдження).

ПлощинниЯ локлзник пехногемаац} 1 - в^дношення пловц вс1Х техногенних ЛАЕ (покритпв) до плопЦ. контуру (показуетъсл у Е1д-сотках).

Показник комунгкативност - в!дношення суш довжин вс!х Л1-н1йних техногенних ЛАЕ, до площ1 контуру визначаеться в (to.wa.fi; 1/км).

Площинний показник фгтпогетаацН (гллькосп зеленых насэд-жень - гагонгв, скчергв, придомових оэеленених дъчянок, захисних

Умовн1 позначення:

I - Ландшафтно-прх1тектурна система давнын та сучасно! аабудо-

ви, парк!в 1 л1сонс1рк1в гндтщених ¿¿кумулятивно-денудац1Йних • лесових piEHHH.

II - Ландачфтмо-ярх]тектурна система сучасно1 гайудови, nnpKin 1

Л1сопарК1в акумулятивних моренно-воднольодовикових i озерно-

воднсльодойиксрих piljhuh.

III - Ланди)зфтно-ар>итектурнз система сучасно! та нов!тнъо! эабу-

дсви, napKis i л1сопг.р!ав онижеиих акумулятцг.них дазньсала-В1альних терасових р!внин.

IV - Ландшафтно-арх^ектурна система сучасноЧ та ков1тньо! аабу-

дови, парков i л1сопарк!в низинних акумулятивних алхшалъних ааллавних piBHUH.

1 - Шдвищен! акумулятивно-денудащйн: лесов! р!внини складен!

лесовидними суглинками з С1рими л1совими грунтами п1ц дЮро-вами та судiдровами

2 - Моренно-воднольдоьиков1 та озерно-воднольдовиков! р1внини

складен! шсками з пршарками суглинк1в та глин в дерново-гпдзолистими грунтами п1д суборами.

3 - Знижен! давньоадов!альн! Tepacoei р1внини складен! давньозлю-

в^альними п!сками з дерново-п!дзолистими грунтами п1д борами та суборами.

4 - Низинн1 алюв! "льнд эаплавн1 'Лвнини складен! сучасними ашо-

в1алъними пЬф.ми та глсками з прошарками суглинк!в з дерно-вими. лучничн та болотними грунтами nifl лучною та болотной рослинюстю.

Рис. 2. Д!ахронна тривим!рна модель ладшафтно-арх!тектурних систем м1ста Киева.

полос 1 1нших) - в ^ношения сумм площ антропогенних 1 природних ЛАЕ до плопц контуру (показуеться у высотках).

Вертикалъну структуру характеризуют: висота техногенних ЛАЕ - Нг (буд!велъ, споруд - в поверхах або метрах), глибина проник-иення техногенних ЛАЕ - &г (м), потужнхсть антропогенно-техногенних в1дклад1в (культурних шар1в) - Иа (м).

Одночасно врахувати особливост1 горизонтально! х вертикально! структури дозволяють об'емн1 покаэники техноген!зацп 1 фгто-ген1зацП.

Об'емяий покааник техноген1вацН - в1дношення суми об'ем1в техногенних ЛАЕ (буд!вель, споруд - визначзеться як добуток плащ даххв на висоту буд1вл1, споруди) до плопц контуру. Еизначаеться в (м3/кмг; м3/га).

Об'емяий пскааник фгтоген^аацИ - в1дношення об'см1в насад-жень до плопЦ контуру, визначаеться в (мэ/км2; м3/га).

Одновишрн! метризован! властивсот1 ландшафтно-арх1тектурних систем у багатьох випадках формал^зуються у виглядг эм1нно1 з безперервною области) 1снування, тобто у виглядг поля. Заотосуван-ня теорП поля дозволяе абстрагуватись В1Д безпосередн1х форм та рогм!р!в ЛАЕ 1 отримати узагальнен! законом) рност !х просторово-го розм!щення. При англ!в1 поля ландшафтно-арх1тектурних елемен-Т1В визначаються: ц!льк1сть розмщення кожного типу ЛАЕ, моза!ч-н1сть та тип:: розпод1лу ЛАЕ.

Щльн1Е:;С» ЛАЕ (техногенних, антропогенних або природних) визначаеться в1Днотенням !х клл!костей в контурах на одиницю пло-пц.

МозаК'язстгй вйдпсшетт загально! гЛлъхрст 1 ЛАЕ Б с!;; тип!я, я;о е в контурх до плоац контура.

Одним !.з вар1ант1Е анал1зу структури ЛАС е анагпэ просторо-вого розпод1лу центр1в ЛАЕ. Характер !х просторового розпод1лу визначавться за типами згрупованость Застссування спец1альних математико-статистичних розрахуньив дозволили ноОудувати за цим критер1ем найб1льш характер« тестов1 зображення 1 встановити ти-пи роапод1лу ЛАЕ в територ1альних структурах ЛАС м1ста Киева.

Р1вном1рний або регулярний розпод1л ЛАЕ св1дчитъ про значнес переважання антропогенних ' урбанхстичних фактор1в у формуванн1 ландшафтно-архитектурно! структури. Контаг1сзне та комб1новане розм!щення ЛАЕ може ов1дчити про певну р1вновагу антропогенних 1 природн1 фактор!в формування структури. Нерегулярне регмщення ЛАл га нашими даними б!льш :.арактерне для торитор1альних структур

ЛАС, формування яких в1дбулося п1д перевагою природних фактор!в.

Шдсумковоп для комплексу структурно-ландтафтних оц!нок ландшафгно-арх1тектурно1 структури м1ста в огцнка ступени техногенного перетворення ландшафтно-арх1тектурних систем.

Оценка ступени техногенного перетворення розглядаеться нами по горизонтально тз вертикальн!й складов1Й ландшафтно-арх1 тек-турно! структури ЛАС.

Перетворення по горнзонтальнгй складов!й визначааться наяв-н!стю у М1ст1 нових д!яльних поверхонь (площ э непроникним для вологи покриттям). Перетворення по вертикально складовхй виявля-еться через зам!ну бютичних ! абютичних компоненте геосистеми на техногеннь' Остаточно стул!нь техногенного перетворення виана-чаеться за формулзми (2; 3):

(Звн + БаНО + Н) А^! + АаБг +...+ АП5П

А---- (2); Адас-- 1007. (3)

ЙР Злас

де: А - бал обсяпв антропогенно-техногенного освоения в елементарному контур! ландшафтно-арх!тектурно! системи (в нашому випадку ландшафтно-архитектурному масив!); Звн-((О-)В+50) - площа водонепроникних поверхонь, де: 1. - сума довжин вулиць у контур1; В - ширина вулиць а тротуарами; 56 - площа ст1н ! дах1в Судинк!в. га - площа техногенно-антропогенна в1дклад!в; 0 - глнбина про-ннкнення техногенних ЛАЕ э врахуванням потужност! техногенних в!дклад!в; Н - аертикалънх розм!ри споруд ! буд1вель; Р - глибина природного розчленувзння у контур!; Б - площа контуру (ЛАМ); Адас - ступень антропогенного перетворення ландшафтно-арх 1 тектурно! системи; Злас - площз ландшафтно-арх!тектурно1 системи; п - к!ль-к1сть контур!в.

Так, найб!льш техногенно трансформованою в м1ст1 Киев! 6 ландшафтно-арх¡тектурна система сучасно! та нов!тньо» забудови, парк1в ! лЮопарюв низинних, алюв1альних заплавних р!внин показ-ник ступеня техногенного перетворення перевищуб тут 47Х.

Аналоз ландшафтно-арх1тектурноЧ кзрти показав, що на терито-Р11 моста склалося 4 ландшафтно-арх!тектурних системи стародавнь-01, давньо'1, сучасно! та новотнъп' эабудови, парю в 1 л1сопарк!в п!двищених акумулятивно-денудацп-ш'.х лесових р!внин, акумулятив-них моренно-воднг:о;,овикоЕих ! озерно-воднольодовикпвих р1внин, акумулятивних давг^-оалкшальних терасових р1внин та знижених алю-вхадьних заплавних равнин. В !х межах сформувалось 40 ландшафт-но-арх!тектурних комплексов та 232 ландшафтно-архо тектурних мзси-ви.

Таблица Картометричн! показники ландтзфтно-арх iтектурних систем територн Mi ста Киева.

ЛАС * Показники ландшафтно-арх!текту ФИО! структури територП Киева

К1ль-KlCTb Техноген1зац1я КомуHi катив- HlCTh, 1/км ОитогеШзаЩя Моза1ч-н1сть,„ ЛАЕ/км2 Илоща""

плотин на, 7. об'емна м^/га ПЛ01ЦИН над об'ем. MVra 2 таг Z

ЛАК ЛАМ

1 11 111 и 16 8 7 9 lib 72 26 29 ЪУ 71 46 37 17,60 22,72 18,40 23,63 1,52 2,71 0,67 0,05 47 29 54 63 9,40 5,80 8,64 4,45 327 144 193 154,1 87,9 72,1 59,3 УУ 22 18 15

* - Повна назва ЛАС в текст!.

- 21,6 гаг (67.) плош.1 займае акватор1я Дн1пра та його приток.

Ландшафтно-арххтектурна система давньо! та сучасно! забудо-ви, napKiB та лесопарк!в акумулятивно-денудзцпших лесових р1внин (1 - в таблиц!) складагться з 16 вид!в Л/К та 105 ЛАМ. Вонз охоп-люв центральну, п1вденно-сх1дну та схлдну чзстину мГста (39% те-piiTopli MicTa). Ландшафтно-архиектурна системз сучасно! габудо-ви, парк!в та jiconapKiB акумулятивних моренно-воднольодовикових та оеерно-воднольодовикових piBHim (II - в таблиц!) включав в себе 8 ЛАК та 72 ЛАМ. Бона розташсвана 'в niBHi4Hin, п!ен!чно-ззх1д-HiA, saxiflHift та п!вденно-зач1дн!й чаотинач MicTa (22£ терито-pii)._Ландшафтно-арх1тектурнз система сучасно! та HOBiTHboi забу-дови, napKiB i л!сопарк1в акумулятивних давнъоалюв!альних терасо-вих piBHiiH складasться з 7 ландшафтно-архлтектурних комплекс1в та 26 ландшафтяо-'рхiтектурних маснв1в (III - в таблиц!). Розташова-на Ьона переваино на л!воберелж1 в niBHi4HiH, cxiflHiй та ц1вден-н!й частинах та на правобережж! в niBHi4Hiii та центральна частиках MicTa (18% територП MicTa).. Ландшафтно-архiтектурна система сучасно! та HOBiTHbo'i забудови, rrapKiB i л!сопарк!в низовинних акумулятивних ашов!альних piBHHir (IV - в таблиц!) складаеться з 9 ЛАК та 29 ЛАМ. Бона гаймае центральне осьовё положения в межах MicTa 1 мае мерид!ональне простягання. На niBH04i i niBflHi ЛАС ваплавних рхвнин займае досить аначн1 простзри i звужуеться в центральн!й чаотин! м!ста. На не! припадав 16* територП MicTa, 6Z займае акватор1я Дшпра i його приток.

■ 5. 'Ландшафтно-орган1зац!йний етап передбачае знал!з та оц1н-^'; ку параметр в ЛАС для обгрунтування рацюналъно! оргиизацП те-риторП та проведения- оптим1зац!иного ландшафтно-архлтектурного функц!онального эонування територП м1ота.

Ландшафтно-орган!3ац!йна оценка проведена на piBHi ландшафт-но-арх!тектурних комплексов. Бона складаетюя з факторного anasi-зу MicbKoro середовгаца та матрично! Ьщнки в1дпов!дност! ланд-

шафтно-архИектурно! та функционально! структур. Для факторного анал1эу киського середовища проведено в1дб1р та систематизацию кольк!сних показник1в ландшафтно-архотектурно! структура терито-рП, функц1 опально! отруктури та показникхв, що характеризуют екологхчний стан досл1д*увано! територи.

Ландшафтно-арх1тектурн1 фактор» анагпзу згрупован! в 40 ландшафтно-арх1тектурних комплексов. Таке групування дае можли-в1сть на достатньо репрезентативному ровн1 охопити ес1 ландшафт-но-архотектурнз. системи м1ста.

Структурно-АунюЦонально оссбливост1 мюта введен! до 9-ги 0СН02Ш1Х зид1в виксрисганпя теритсрхально об'еднаит в функцхо-нальн1 сони, як! маазть наибольший просторов»!' 'чплв та вагу. Це: дитлова, промнслова, агроьиробничз, транспорт!. культурно-освхт-ия, громадсько-адм^стративнз, спортивнорекрешийно-сздоровча, мемср1ально-культова 1 1.р»родоохоронна функционален! зони.

Екологхчно чинники ландтафтко-орган1эзцхйкого анализу згру-позатп в онтегралгш!;"! показнпк затруднения гериторо! моста га чзстковчми колъйсхчаш показнт'^и гг-б;.. днепнл атуосфсрнсгс пс-вхтря, грунпв та якхоншш погл^шпсам» втрати есуетэтно! нриваб-ливостх структурних одиниц> ЛАС.

В основу матриччо! оцхнки вгдповодносто ландиафтно-архотек-турно! структур» (¡,ункцюнальн1й покладено групування ландшафт-яо-архггекгурних, ¿ункцхокальних та екологхчних фнктор1в та-псч5у-дова формал1 зевано'! графхчно) нсд°лх, яка в1добража<5 реач>-ну гар-тпну стпввхднсиень дослоджураних структур, рхвнхз когзтчйного екологочного стану дослхдлуваних територой, ¡до дае мэжлиялсть ви-явитл 0П1Имальн1 яьрганти ыэрегування та змзни функ^снгпьчо! структур».

Ландпафтнэ-органхгацп'ший аналхз та оц1нкз в!дповхдностх лзндшафтно-арх1тектурно! та функцхонально! структур показав, цо на територ11 м1ста Киева найбхльш конфджтна ситуацхя склалзся в межах ландшафтно-арххтектурних систем давньо! та сучасно! ззбудо-ви, парк 1 в 1 л1сопарк1в акумулятивннх дробнохьиляеглх давньоата-воальних терасових рхвнмн та слзбохвшястих едплавних р!внин. Тут спостерхгаетьсл рхзке переважання житловох, промислово! та транспортной функщй та дуде напружена еколог1чна ситуадхл. Кезвадаючи на досить значний вхдосо'ок територой ЛАК э рекреацншими функц1я-ми в межах л1вобережних терасоьих та заплавних ЛАК, практично Ыдсутно .територп г природоохоронними функциями. Оптхйпзацхйну трансформация функционально! структур» ЛАК тут дощльно проводит

шляхом орган! зацп природоохоронних зон га рахунок територгй з агровироОничими та рекреац1йниыи функц!ями, як! це гбер1гакть не-обх1днии для цього природний потенциал. В межах житловсч та про-мислово! функщональних зон оптим1зац1Йн1 заходи проводяться шляхом ландшафтно-арх1тектурного та 1сторико-ландшафтного аналгзу, оценки !сторико-культурного надбання та 1сторнко-куль турного охо-ронного зонування (докладно це питания розглядаеться в' п'ятому роэдШ).

Менш конфл1ктнз ситуавдя склалаоя в межах ЛАС давньо! та су- часно! эабудови, парк!в 1 л1сопарк1в тдвгацених акумулятивно-де-нудац1йних лесових рхвшш. Тут склалася певна р1вновага м!ж вс1ма видами функщонального використання територИ. 0птим1эац!ю функ-цаонально! структури тут дощльно зд1йснювати шляхом орган !зацп природоохоронно! гони в межах ЛАК паргЛв, л1сопаркЛв та штучних насаджень пгдвищених акумулятиьно-денудахдйних горбисто-хвилястч лесових р1внин. 0рган1еац1я рекреацп'ших зон довдльна на основ! агровиробнич1К зон ЛАК п1двшцених акумулятивно~денудац!йних лесових слабохвилястих та горбисто-хвилястих р1внин некапитально! мз-лоповерхово! забудови та шлях!э сполученнл. 0рган1зац1л агровн-робнлчо! гони можлива в межах ЛАК шдвицених акумуллтивно-денуда-ц1йнйх лесових вирхвнених ргвннн п1д парками, л1сопарками та штучними насаджэннями на основ 1 буферного використання рекреацп'-них зон. Можливост! розвитку житлово! функцП в межах цге! ЛАС дощльно реалгзувати на осное! агровиробничих зон ЛАК п1двии,еннх акумулятивно-денудац!йних лесових слабохвилястих р1внин тд парками, Л1сопарками та штучними.насадженнями.

Нгйб!льт стаб1льна ситуация склалася в межах територп ЛАС давкьо! та сучасно! забудови, л!сопаркгв та парков акумулятивьих моренно-воднольодовикових та озерно-воднольодовикоЕих р1екин. Оп-тим1зац!я фунгаЦонально! структури тут дощльна з метою орган1за-щ1 рекреац1йних зон на основ! агровиробничих в межах ЛАК. акуму-лятивних хвилястих моренно-воднольодовикових р!внин некаттально! низькоповерхово! забудови та шлях!в сполучення. Також в межах ц!-е! ЛАС в певний потенц!ал для житлоеого будавництва на основг зваженого перерозпод1лу агровиробничих та промислових зон.

Отже, "астосування ландшафтно-орган!зац!йного ! пофакторногс? анал!з1в та матрично! оц!нки в1дпов1дност1 ландшафтно-арх 1тектур-но! 1 функционально! структур територ!; м1ста е одним з комплексна та Достатшьо формал!зовалих способ!в виявлення конфл1ктних ситуац1й в систем! структурна одиниця ЛАС - вид використання. Бо-на-таксж надае- реально! можливост! виявити оптимальн! варханти

оптитэацайнса трансформацИ функц1онально! структур« ЛАС м!ста, де конфлгктн! ситуаци вирШен!, або д1я негативного природоко-ристування максимально зменшена.

На основ1 матрично! оц!нки в1дпов!дност1 ландшафтно-архитектурно! 1 фунюЦонадьно! структур та картосхеми актуального ланд-шафтно-арх 1 тектурного функцюнального гонування виконуеться опти-м1вац1йне ландиафтно-арх1тектурне зснування, яке дав подлив!сть вир!шення проблем природокористування та рационально! орган ¡зацП територ!! мгста, абереження историчного середовища, а також ст1й-кост! ландшафт!в до антропогенного вшншу 1 анал1гу фунгаЦонуван-ня ландшзфтно-арх!текг/рних систем.

Висновки.

Основним результатом дисертацгиного досл!ддення в розроблена из основ! концопцП ландиафтно-арх!тектурних систем та структурно- 1срарх1чны' модол1 ЛАС мюта метсдпгса давдшзфгного-аналхау ур-Саи1зованих "еритор!й.

Досл1Джен1 гаконо!.прност1 взасысдП тз просторово! диферен-ц!ащ! природних, антропогениих та техногенних елемент!в м1ського середовищз дозволили роаробити класифгкац!» структурних одиниць ЛАС, ср доэволяс регшзувати ландгзафткпй мгтод в досл1д*екн1 те-ритсри' Судь-якого нзселеного пункту:

- найменшои единицей ЛАС е дандшафтно-арх!тектурн>ш олемент (ЛАЕ) - однор1дний прост!р а певним складом б:огориэонт1й i одним елементом освоения;

- просторов! поеднзння дек1лькох функцдонаино пов'язаних ЛАЕ, утворюоть ландиафтно-арх1тектурн! групи (ЛАГ);

- однор!дн1 ЛАГ утворюоть просторов! поеднання, що пер1одич-но повториться, або ландшафтно-арх!тектурн! масиви (ЛАМ);

- ландшафтно-арх1тектурн1 масиви, шр об'еднан1 певним стилем взбудови, особливсстями вкксристання пласивда рельефу та "зеленого буд1вництва", створсють лалдсафтно-арх!твктурн! комплекси (ЛАК);

- територ!альн! об'еднаиня ЛАК, що обумовлен1 певним характером орган!зац!!, функцхонування, керування 1 розвитку утворюе ландшафтно-арх!тектурн! системи;

- сп1ВВ1дношення р!вн!в к/.ь.:^!кац1йних одиниць ириродних ландшафтов 1 ланд!1.^тко-арх1тектурних систем мае таку посл1дов-Н1сть: ЛАс! - фац1ч; ЛАГ - п1дурочице; ЛАМ - урочище, складне урочище; ЛАК - м1сцев!сть; ЛАС - вид ландшафту,

Програмз досл^дження, представлена у виглядг алгоритмгчно! блоково! моделг, щр розкриваБ суть окремих етап!в досл!дження,

посл1довность '¡х реэлозацП та впроЕадження результатов. На основ! цих властиЕостей та огначеннх закономорностях обгрунтована можллвЮть ландшзфтного аналогу терито(. 1 м1ста, рогкриття параметров антропогенно-ландшафтно! структури ЛАС, обгрунтування ра-ц!онзльно'о орган! гацП територП.

Розробленэ методика !сторико-ландшафтного анализу м1стобуд1-вельного освоения ландшафтов моста, лка синтеэуе методику дстори-ко-ландшафтних реконструкцой документованого та недокументованого мияулого (Кекулин, 1982; Романчук, 1093) стосовно умов 1 законо-м1рностей селшциого та м!стсбуд!вельного освоения ландшафт!е мгс-та. На Г: осново ретроспективно водновлено ймэворну структуру ландшафтов територП м1стг Киева до моменту активного урбаистич-ного освоения. Розкрито динам!ку та основн! етапи м!стобуд1вель-ного освоения ландшафта м1ста, шляхом побудови За спец!ально розробленою методикою полов сбсягов забудови та ареал!в техногенного освоения ландшафт!е м!ста для основних часових ер1э1ч, що дозволило встаноьити особлиьост! формування ЛАС у певн! вторично зр!ги, з'лсувати тенденцП та посл!довн!сть освоения ландшафтов п!д д!ею актившк атропогенно-техногенних фзктор1в.

Здонснення картографочного (картометричного,' морфометрично-го) та мзтематико-картографочного анал!зу (з застосуванням теоро! поля) ландшафтно-ару. 1тектурно! структури м1ста, дозволило отрима-ти ряд новиу юлыасних характеристик простороЕнх закономорностей будови сучасних ЛАС мо^та. ро.зроблена методика та виконана оцонкз антропогенно-техногенного перетворення . ландшафт1в м1ста, ¡цо враховуе зм1ни по горизонтальн1й та вертикальн!й складов1й ландшафтно-арх отектурноО структури.

Вдосконален1 прийоми та мвтоди Ееликомэгштабного ландшафтного картографування, як1 були застосован! для ландшафтного анэл!зу територП моста Киева. Складен! картн в1дноЕлених ландшафт1в 1 ландшафтно-арх1тектурних систем моста Киева (1:25 ООО) та розроб-лен1 матричн1 легенди в1дкритого типу, що адаптован1 для структу-ризацП бази даних та !х комп'ютерно! с "робки. На 'ох основ 1 отри-мано можливгсть виршення ряду нагальних практичних питань: ¿н-Еентаризац1йних дослоджень моського середовища 1 бонНувально! одонкн територП моста; визначення вартост1 та !нших соцоальное-кономочних показнтив м1ського середовища; створення м!ського ландшафтно-арх1тектурного кадастру та комп'ютерних 1нформац1йно-дсв!дковкх сист-м; орган!зацП комплексного геотехсистемного мо-ноторингу габруднень, мониторингу краевдд!в; розробкн комплексних територоааьнлх' су.9м охорони природи тз ониих.

Ландпафтно-оргазпэащйний ananis, ар виконаний зз спецхально розробленои методигою та сц1нка вхдпов1дкост1 лаидпзфтво-арххтс:«-турно! та функционально! структур ¡Лета надали мсшлшпсть отрима-ти варханти оптитзаци дандшафтно-функхионально! структур*,« Hiera, де д1я иегативких чннншйв природокорисгування мдсутня або мзтога'алыга рыекаекз." Де догиоляв а1дШи до гиршаиня проблей рационально! ергагизацп територп, створення ыере/и нриродоохо-рокиих oö'gktIb Micia, роза'явьння гострих екологхчних оитуацхй.

На основ! роероблених методик хсторико-ландшафтного i ланд-гаафтно-зрхгтектурного анал1?у, с-ц1 ики i с тер ieco- куль ту pi юг о ::отен-Ц1алу територп тз гн1;9нтзриэац11 елемэнив icTcp;niHoro середови-с,?. мхетп, уг> poavlzc-BSHi v.z. тестсвхй тср^порП, этркмзд! прзегиф-нх piry.v.vsTH r.rcC:z:u r.Z^rr; ?а :-0с-р^-дення icrcf.n-

"0 куилурксго нгйС-ч.-ы ла TtpHiopi; i.uü:a,

к:->то/,шл т^ .читерхаль дсслхдлешы Сули ¿ьитосььыи для uir-рунтуванкд н:« ландафтио-. ¿ip;:iгектурного запоздали» а tucii tou-Bi, рсзроСгШ схеми оптимхзацх! середовицг» MiCTa та рацхонально! оргпнхззцп !:сго торнторп, o/.opomi прнроди i Асторико-культурно-го надбання, поспортизацхi та bpptichoi оц1нки земе.'.'ь територ!! мхета Кгеел, г.пров2Дженз t учСовнп прсцес.

Оснспк! публхкдцх"! по теш днсертацП:

1. Оссбливсстх ландзэфгис-г^охйЛчк:;.«: уи^ь ш грели i rexuo-гвиютс 0J£!!-3ü7i3 Kü TipHXCpÜ зслшхго UiCXü /, 3iCüüi. НУ, cip. rou»-pa4.i/i - 1ЭУ0. - Ei;u. 2k. - С. 13 - 18.

?. Особенности зюр.гшого распределения загрязнений з лесостепных гросистрмях // Физическая география и геоморфологи?. - К.: ЛУбндь, 19Р0 - Вип. 37. - С. 17-24. (у cniBaurcpcrsi с Иавсгзсэ Л.Л., Жебровською 0.I., Проскурою М.I.).

3. Лшвдиафтний аналхэ урбан!эоваиих територхп // Проблеми урбсоколсгП та ф1томел1с-рацп: Теая доп. науково-практично! кокф. /Льехб, вересэиь 1991/. - Льаха, loii. - С. 14.

4. ICTGpiiKö-ландшафтний анал1э мХстобудхвного освоения тери-торх! мЮта Киева // Гесгрзф1чнх проблеми великого viiста: Теги доп. науково-практично! конф. /Ки!в, вересень 1991/. - К.: Знания., 1991. -С. 15 ( у спхвавто;;ствх з Романчуком С.П., Щуром Ю.В.).

5. Днахронич^зш анализ освоения и преобразования ландшафтов Среднего Приднепровья // Историческая география ландшафтов. Теоретические проблемы и региональные исследования: Тез. ■ докл. научно-практической конф. /Петрозаводск, сентябрь 1991/. - Петро-

заводск, 1991. - С. 85-87 (у сгпвавторств! з Романчуком С.П., Щуром Ю.В., Потапеиком В.Г.).

6. Лан.цшафтно-геохимическое картографирование урбанизирован-них -территорий (на пршлере Киевской агломерации): основные проблемы и подходы // Физико-географические аспекты изучения урбанизированных территорий. Тез. докл. науч. конф. /Ярославль, февраль 1992/.- Ярославль, 1992. - С. 19-21 (у сп1вавторств1 8 Малишевою Л.Л., Поталенком В.Г.).

7. Историко-ландшафтный анализ градостроительного освоения территории города Киева // Сизнко-географические аспекты изучения урбанизированных территорий. Тез. докл. науч. конф. /Ярославль, февраль 1992/. - Ярославль, 1992. - С. 23-25 (у ствавторств! э Шищенком П.Г., Романчуком С.П., Щуром Ю.В.)

8. Алгоритм1чна модель ландшафтного ан&гпзу територП м1с-та// В1сник КУ, сер. геогр. - эдано до друку.

9. До питания про класкфгкащп м1ських ландшафт!в (ландшафт-но-арх!тектурних систем) // Весник КУ, сер. геогр. - (у сп1вав-торств1 э Романчуком С.П., Щуром Ю.В.) здано до друку.

10. Традшцйие природокористування в УкраШ Цсторико-ланд-шафтний анал1з) // Ойкумена. Ландшафти - (у сп1вавторств1 з Романчуком С.П., Щуром Ю.В.) эдано до друку.

Зам. №481. т»р. 100. В ПИ. " Кн1вськяЯ ук1верситет Ки1в-17, Бульвар Шевчешса, 14.