Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Машиностроение в хозяйственных комплексах: теория и практика территориального взаимодействия

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Машиностроение в хозяйственных комплексах: теория и практика территориального взаимодействия"

РГ6 од

КиТвський университет ¡м. Тараса Шевченка

На правах рукопису

МАСЛЯК ПЕТРО ОЛЕКС1ИОВИЧ

МАШИНОБУДУВАННЯ В ГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСАХ: ЕОР1Я I ПРАКТИКА ТЕРИТОР1АЛЬНОТ ВЗА6МОДГГ

11.00.02 — еконолФша та соцшльна географ!я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття наукового ступени доктора геогра(|ичних наук

КиТв — 1993

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана в Кшвському ушверситеп ¡м. Тараса Ше1 ченка.

Оф1ц1йн1 опоненти: доктор географ1чних наук А. В. СТЕПАНЕНК.О; доктор еконоличних наук Б. М. КРИЖАНОВСЬКИЙ; доктор еконо\пчних наук I. I. ДАХНО.

Провшш оргашзащя: Украшський державний педагопчш ушверситет ¡м. М. П. Драгоманова.

Захист В1дбудеться «¿1 ^ » оае^>1993 р. о /¿7, годш

на заЫданш спец1ал13овано1вченоГрада\Ц.01.01.03 при Кшвськс му ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка за адресою: 252022, м. Ки1; вул. Василыивська, 90.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ географ1чт го факультету Кишського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.

Автореферат розкланий «/5~» ошу^и^ио- 1993 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано'| ради

С. I. 1ЩУ

г. глгляьнл хлэдстггастскл ^сттлцп

АчтуплbHiгть тощ ,"ссл{.тпннл.Гли^о:;! ííkíchí ум1ии, но в1д6уваються в розвитку господарства УкраКни, парсгте:£тнвн! маспггаби рзконструкц!! í нового бу.Ншшцтва, об"сктилно вимд-гаать поцуку ноши алааатних пауковых пхдход^в до терито-р!ально1 оргаН1зацП :.чробництва.

Уашшо^улування - наЧбЪчыза галузь про?.п!слог.ост1 ноиоК враЛки, основа технпшого прогресу i niдвижения с^активност! bcíx галузе'1 П гопподорства. В!д р1пия доверсеиост! терито-р!ально! орган! защ 'i ra.iyai заложить фэрмувення bcíx основ -н;гх територ1оль!!о-пиро^н1'чта 1С01ПЛСКС1В.

У ,зв"язку хз здМсненням радикально! окопом!чно! ре^орми, зрсстанням реально! вллди на м1сцях п!дпкцуеться актуалън! сть вивченнп територ1Пльн:к в!дм1Н у розвитку } слс-ц!ал1зац!! масинобу/пвного виробництва. Вони с причиной вар!ац1П у характер! влливу и.аа:тобу,аувйння на господарськ! котлоксн 1.гх чи íheeix periOHiB. У своп чергу оствкн!, !х специ$1чн! соц!ально-enüHonÍ4>ii i прироан! .'лшникп, в зяачн!Я м1р! визначають тери-тор1альну сргглпзащ» тшгиобудуватш. СсоЗлиэо всликиП ваачп-ir.iH вплив терлтор!! i казмнобу.дуЕпиня притакпниу.П Poro п!дгалу-зям, по тяж1ють у cacci.íy po3Mir,eKHi до раЯон!в наЯб!лья CÜBHOrO спсживания 1х готовой продукцИ. Uí Прс*ЯС;.Г.! 2С8 г/» зипадаять !э поля зсру доел1дни«tв.

В эконом!чн1Я i соц1пльн!П географ! Í катано^удуванпя ! ».я-талосбробка взагал! вквчан! вкрай нздостатньо. Про цэ сз1дчить позначна к!льк!сть науковнх pcCjT, прнсвячених дан!П тем!а такопс в!дсутн!сть струнко! теор| Í тарнтер1альио1 оргоп!зац!1 галуз! i хоча б одя!в? науковоХ сколи з вивчепм ц! проблем!. líplM того, все цэ ::э вияор1нена думка про "нзгеогр&$1чн1сть" галуз!. ПереЕкодглз проведения досл1джень i велика трудом!стк!е?ь екоиом!ко-географ1чного досл!дт.ення масинобуд1виих п!дпривнста,. яка зумозлена сясци:*!ксй первккно! ззводсысоХ sbíthoctí та iximn.ai об"ектиЕтши причинами. /

Парадоксальн!сть ентуац!I, що склалася э виаченням терито-рхально! орган! зацП машшобудування, лолягаз в тому, що галузь s наПважлив1пов базе» окснойчкого росту, основою науксво-тох-и!чного прогресу. I d тоЯ го чао пока виявклася naftesra доол|д-

ч

женою не тчлыш в економхчигй { сощальнИ географ! 1. Втсрай .недостатки р1Еонь вивчсносп ?озм!щення мр.шинобудувшшя I ме-талообробки спостер{гасться 1 в сум!жнкх науках.

Актуальн1сть огадоннх вще проблем I внзначило внб1р теш, об"ект!в 1 предмета дисертоцШюУ роОоти.

Оя"вкти дослНкеннр. Об"еитами Д0Сл{Д;?.ення обран! рIзнх форш територ1ально1 органеяац! I тшшобудувания в ьгёжгалузевих комплексах р!эних територ1алышх масатаб!в - УкргЛни, сконоьич-. них райошв I п!драйон1в* адмЛнстрйтИЕШх облаете!! 1 низового ады1н1стративного району (НАР), м!ста.

Предмет досл!Пде»нд - теоретико-метополоНчи! осмови тери-тор1ально! взазмод!! гоеподарськкх- об"снт]в, теория 1 практика прос?орово-тернтор1ального систсмоутворегош в ыашнобудуванш, ызтодн систешо-струкгурного анал!зу ыаш:шсбуд1вннх територ1вль-шх утворень у регионах разного таксоном:чного рангу, сам анал!з теригорхальноЛ взаенодЖ ыашшобудгвних шдприотств.

Пета досл{дг.ення - розробити теоретико-кетодолоНчн! осиови териа'ор^.ально! орган! зацП ¡.ыипшобудусаннп 1 на основI нових П1дх0д1в в 'П вивченш створити П1двалинн наукового напрямку доелгдкення територхальыпе та коыплексно-пропорцгйних проблем га луз 1.

Для досягнення поставлено! катя виявилося нсобхгдним вир:-сеннк нас туш шх завдань: I) з"ясуБатл р1вень_вгаченост1 проблем теритср1ально1 взаекодН" господарських об"ств, здпЧснити аиа-лгз наукових П1Дход1в до поняття "територ1альна оргашяац1п ыа -нинобудування"; 2) дсслгдита недостатньо розроблеш методолопч-Ш питания територгальш оргашэацП виробнкцтва; 3) створити ¿ютодику досл1джсшш снсте! 1гю—тернтор1 альник утворень у папино -будуванш; 4)-.розглянути основш чикники територ!альноХ орган! -эацП машинобудувашя; 5) провести тип1зац1ю твинобуд1виих те -ритор!альних систем (Иа:ЛС); 6) виявити основШ законом1рност! територ:ально1 взаемодП господарських об"ект1в, встановити ос-новн! П види I територхальн1 ыасштаби прояву; 7) вивчити терик . р!альну органхзац1в швинобудування в господарств1 рег! он1в; В) розкрити основш проблеми роэвнтку 1 роз!лщет:,'з назянобудуга! ня 8 УкраШ.

Методологг я { методика доелгдкення. Натер;алит по використ

о

н! в дисертацП. Мэтолог!чною основой досл1дження'е прац! класи-К1В в!?чизняно! I заруб!,гноУ економ1Ко-географ!чно1 науки, робо-• Т1! ЯчГ.ОСО'Ыв, ППТЯ:'Г!ТИК1В, окопом! СТ1В та 1Н. Ыироко сикористо -вувалися принципи систсниого гсгдходу.

При вихонанн! щс1 роботи застосовувалися р!зн! методи еко-ном!чно1 1 поц1алыю1 географ! I": статкстични", картограф!чниЯ, поргвнялы«!", ¡сторични", грсф!чниЯ, матекптичниП. Кр!м того, застосовувалися ;/етоди соц!олог!чннх досл!дяень.

У робот: використан! дан! статистичних служб республ!ки, окрсмих 11 областей, Н1ст I нтових адм!н1стратнпних ра1он!п, И1М1сторстп I вхдомстп, в то кож матер!ели досл^дтень автора на МПШИНОбуд!вНИХ I рС.ЮНТНИХ П1ДПрИСМСТПаХ КРП1Н1!, дат ссц!оло-г!чних опитувань роб)тник1в. Вахливим дтсролом хнфоркац!I гтослу-яила токоя скопом! ко-геогрзфтт : еконещчна л!теротура, приев ячена литаниям рэзвитку I ропмщення пролуктивних сил, терито-ргально! оргашзацП' мапинобудуваннч, формуванню м!жгалузевих ко'плекс1в.

Дисертпцгя бпзучться на материалах багатор1чних д0сл1дт.ень територ1ально1 орган! защ! мапинобудування I металообробки, що проводились автором спочатку в Акпдем! х наук УкраТни, а пот1м при виконснШ деркбэдяетних I госпдогов!рних роб{т у Ки'1вському университет! ш.Тяраеа Шевченка.

Наукова новизна. Влерае в теорП" I практиц{ в!тчизняно! еко-номхчно! I согдально! географ: I зд!Пенено комплексне досл1дження територ!ально! орган! зоц! 7 мапинобудування,яке характеризуется наступнигта Слементста науковоХ нопизни: I) зроблена спроба до-осмислити ноПважлив1ш! методолог!чн! категорП економ!чно! 1 соц1алькоТ географ! I "територ!я ! територ!альна орган!эац!я "прост!р ! просторова орген1зац!яч; 2) обгрунтован! гносеоло-г!чн1 в!дм!ни *иж просторовими, просторово-територ!альними 1 територ!альними зв"язкеми ! взаеминэми; 3} поглиблено ! допов-нено введене шоп в науковий ужиток поняття про МайГС, лоПчно завериена роэробка теоретичних положень про 1х сутн!сть 1 за-коном!рн!сть формування; 4) розроблен! ~грш$!чя! модал! Мап^ГС I картосхеми, що вхдобратлить законом!рност! 1х територ!ально1 орган!зсщ!1; 5) запрапоноваш деяк! нов! п!дходи до картогра- . ф!чноро моделнвоння системно-територ!альних утворень в мшппю-

будусанн!; б) поглиблен! запропонован! ран!ко автором мотодичн! спкоЕi; ВИВЧЭП7¡я 1 кснкрети! при'оми досл1дг.енкл MaaíTC in аасто-сувагшям структурного аиал!зу ! нетрпдиц! Пних мотодхв: граф!ч -кизс модедеЧ, елемскт!в иатематпчпо1 лог!кн 1 теорП »сколшн; 7) внесен! нов! елеконти в п!онерне дос;цджп!Ш.« терптор!алыю1 1гсуи!снзг.т!, нгЯтрзльност! i су "hoctí, здРеноне пвгопом в кíиц! рок!»; С) зачрозсловзна оригитльна (|,орму.:а визите»

ня одного з ьид!в територ!алъно1 ьзаа:одП гтромислпгих гпдпри-сустп.

Знаизнн" i psn.^i чп;?}я результат!р,доев tпгпння. Розробг.еа! ь дисертг-ц; í оснз:-н! мзтсдолоп uní i методички п1дкодк тс приГо-ш структурного скал!зу террор! ягы'.о* орган! -»mí í »стнобудува! m-, floro ьзавкоп!í з г«яуэевг.:.:и i Mir.rn.nyr!Oi,i:; и комплексами мо~

буш гароно jíiikopiict&hl (пс-иоток цьоя;. y.-.s пэкладоно) б ехоном!ко-геогра*! чнга доод! глокияч ярож.ски^ого г иробництва. Пауков! розробчи автора роблять пеьниЯ ыюсок и загадь ну тоо р1ю оконО'д!чяэ! i соц{альио! географ!I, i. перл за вез, п гсзг? ф!ю гтро\исловост!, с!дкрквають можлквост! гЛльи глибокого прояг пегиш у все ко до к!нцп п!знан! эакокк тсрпторхсльао}' орган! зацИ сусл!льства.

Положения концепцП МапТС j тери?ор!ально1 пзавмодН 'гост дарських o6"cktíb, що розроблек! дисертатом, з розвитком екс; и1чно1 рзфэрми будуть все б!льп !нтсксквно злкоргстовугатнсл в практиц! територ!аль»ого улраилМпш.плеиуЕанля i ггропюзуваш!« уке за ияпого чесу отряжали схвалония i дальс;;П розеток у пра цях учених Болгар!1 (проф.Х.Иарииов).

ockobhí теоретичн! висновки дисертац!!?пого дос^дяення 1 Кого кетодичш прийоми, як] опубл1кован! в н&укових статтяк i ионогроф! ях, влкорнстан! при дослхдженн! теритс?1аль!то1 oprani • звц! Í ыашинобудуввння perioHic, каписагай диоертздчних, дип.к НИХ 1 КурСОБКХ роб!'Т, BnpOBCJLT.SHÍ 3 допокогою м-370дичних реко! датд!й i ь'лекщИк;гс Kypcic в учЙовкЧ процес КуЛьського уи1вэрси; ту ím.Тараса Шевченка, 1неих вуз i в Киска í Укрепи«, викориета при читаин! лекщ й учителям-методистам Bcir. ovjuicíe?! i'r.paliu.

Результат« досл]джешя валучон; пр»: скл^сия! Когжоконг програми пауково-roxuiчноро прогресу б Уграпк^игЗ РСР i:.a 127 £000 рр., в аналогичной програм! ка пор] ад до ?.00а р., v такс проектнки ]ист:;тутом "Лграггроьяроектп. РсзроЗк;: з удосканал-f

TGpn?cpia.ibho'i oprcHisniiii кашинобудування i металоремонту, проблем i перспектив розвитку i роэмщення галуэ1 в Ки1вськону столичному perioHi передано для використэшя.КиЛвсьШй облаенхй адм1н1стращ I.

Апробац!я робот и. Ochobhi положения дисертац! Яного досл!д-тення допов1 дались або ж публхсувалиея л матер!елах на багатьох иауконих i нгуково-практичних xonfepetminx, симполiу>;ах, я"Iздах, парадах, згс!даннях "круглих стол1в" i т.д., що проходили в Луганоьху (1980), Лызов1 (1982, 198-1), Лен!нгреД1 (1983,1985), Ташкентi (1983), Киев! (1984, 1991), Мости (1983, 1987, 1988), Свердловську (I3B1), O.ieci (1990), Воронок! (1990), Сумах (1990), Луцьку (1991), Перм! (1991, 1993), Сноленеьку (1991), Владикавказ! (1991), Мел1Топол1 (1993).

ПугТлт rani i. Результата досл!дяення опубл!кован! в 43 роботах загальним обсягом 27,9 д.а., в тому числх а 7 книгах I бро-щурах i 37 пауков;« статтях i тезах допов!дей.

Обе яг i структура дисертац!?. Обсяг роботи становить 380 сторИюк масинопису. Бона склодаеться !з вступу, пести розд!л!в, вксновк!в, додатк!в, списку л!тератури (218 наПненувань). Дисертац! л м!стить 46 кэрто- i грпф!чнпх схем, 27 таблиць.

Структура дисертац! Р.но? роботи

Вступ

Розд1Л I. Сучасний стан вивченост1 проблей!

1. Пауков! п!дходи до поняттл торнтср!алы;а рргап!зац!я т-скнобудуваннл.

2. PiBem вивченогт! проблем! територ!ально! взасмод!! гос-подарських об"окт!в.

3. Роль i )асцэ еконо!.ачно1 i соц1ально! географ!! в досл!д--craii процосiB територхально! взасмодП.

Розд!л П. Методолог:чк! i нетодичи! питания тери?ср!алыто1 oprani защ I вкробшщтва.

1. Системи i кошлекси.

2. Територхальна f просторова орган!эац!я.

3. Галузев!, Шдгалузев!, м!жгалузев! утворекня.

4. Пгдприемства i об"сднання.

3. Методика досл!дт.ення скстешо-терятор!алытх утворень у •'г.гзпюбудупакн!.

б

Розд!л Ш. Чинники територ1ально1 орган1зацП иашшобудув.v-ня в господарств! рег!ону.

1. Загальн! чинники, щ'о внзначшоть територ!альну орган!эа-ц!с машинобудування.

2. Ссобливоет! ycycniльнения виробиицтва в галуз!:

а) концентрац! я виробиицтва;

б) слец1ал!зац!я виробництва;

в) кооперування в машинобудувакн!;

г) комб!нування.

3. Вплив машинобудування на територ!альну орган!зац!» государства.

Розд1Л 1У. Тип!зац!я машинобуд!вних територ!алышх систем (MajiffC).

1. Оснобп тип!оац1Y систекно-територ!альних утворень у иа-скнобудуванн!.

2. Формально-лог1ЧниП анал!э.

3. Щдгалузев! (спец!ал!зован!) UaiffC.

4. Гйлузев! Онтегральн!) ' системи.

5. Магл:ясбуд1Бн1 територ!альн1 комплексы (l.fTK). .

6. Елеменгарн! маившобуд!вн! територ!альн1 системи (ЕМашТС)

7. Картограф!чне моделювашя систеших утЕорень у машно-будуванн:.

Poiui.: У. Територ!альна оргал!зац!я машинобудування в государств! periony.

1. Peri она льнх особливост! -розвитку 1 спещал!защя машинобудування в Укра1н1.

2. Територ1альна орган1защя машинобудування в АПК еконо-' ьцчного п}драйену.

3. Машпгобудування в господарсьних комплексах mi ст.

4. Моталообробка i иашиноренонт в ЯК низового адмШстра-тивного району (КАР).

Розд1л У1. Проблеыи i перспектива розвитку i роэк^щення машинобудування УкраХни

1. Рег1ональн1 проблеми розвитку машинобудування.

2. Нов! форки 1тростороБо-територ1альних орган!зац!Йних структур.

3. Перспектив!» калрямки розвитку i роэм!цення машинобудування УкраТни.

Висношш

Додатки

Л!тература, що використана

Основн! где? ! висновки дисертацП

I. Як показугать, реал!1 життя, подальскй розвиток економ!ко-геогрзф!чно? науки ут.е некожливиЯ без використання системного п!дходу, потри1*. ке т!льки не вичерпав себе, але Я фактичио не був використаний у поен} ? ?;!р!. Систенний п!дх!д е. загольнопг.уко-вим, але ко.таа галузь знань знаходкть в ньому риси, притаманн! лишэ 1й. Не с винятяом ! екснс'цчта та социальна географ!я. 1к-терес до системних досл^длсень в останн!!! пас зазнав досить знач-них коливань - в!д ейфорП запального виршення наукоэих проблем тзритор!ально? орган! зацП продуктивних сил до маЯяе повного за-, перечення теоретичного I емл!ричного значения системного пхдхо -ду. Разом з тим остакн!Я, як ! матеютичш методи, всього лииэ лог!чний !нструментар1й, завдання котрого полягають'у всхлякому спркянн! досягнсгата максимально! ефективност! паукового досл!д-г.ення, але и! в яко!<у раз! нз в пхдмШ £ого. 3 каио? точки гору, системииЯ п!дх1д е методолеНчисо базою юукешк досл!;шень. Иого подальше розвиток призэодкть до виксристашя р!зних ме?о-ричтпх приПон! п конкретннх досл!дяень.

Як! к оснсвн! положения, на котрих грунтуеться само поняття система? Базуичись на багато^чисельних визначеннкх систем!, мс.т,-на зробити висновок, що такими с: I) наявн!сть певно? множили (не менее двох) взаемозв"язаних елемент!в; 2) ця множила утворюз едина щле (мае властив!сть цШсностП; 3) вона маз певну мету або а призначення, що характеры! для вс!е? сукупност! в ц!лому; 4) дане поедка га :я об"скт!в прагне до збереження сбоо! структу-ри; 5) ця множила виявляв прагнення до в!дновлення елемэнтхв, що ?х "бракуе" (властив1сть автономхзацЯ); 6) кожний еломент сукупност! також в системой, що викснус певн! функц! ?, як! пра-цюють як на себо, так ! на все поеднання в ц!лому."

В еконоьичн!^ 1 ссщалыйй географ! I все ще не вир!шена, хоча тимчасово 1 втратила гостроту, проблема розмзжування понять "система" ! "комплекс". Залкпсчться необх!дн!сть "просто?" угоди для розд!лу ?х терм1нолог!ч:«гх ловновакень, з метоп уник- . нення плутатши ! Опаяют попять.

В принципI мокна говорити про те, що веп:а досл!дни:<а;ли визнаетьс.я близькгсть понять, а також те, що поняття "система" е б1льш загальним стосовно поняття "комплекс". 1з цього вихо-дить, що будь-який комплекс-система, але не кожна система с комплексом. Дог/лнуе думка, що комплекс - це система я високим ступеней внутрхшнього взагмозв"язку, досить яорстко органхзо-вана, з Беликов 1нерц1йН1Стю-1 стхйкхстю.

Уявлясться, що для економ!чноТ I сощально! геогрг.фП таке визначення недостатке. 3 нашо! точки зору, в1д>>цни м!к систелюю I комплексом в еконошко-географ1чшй науц! энаходяться не Т1ль-ки в сил1 взаемозв"язку елементхв, ало 1 в його характера Взае-мод!я господарських об"ектхв в комплекс:, на вхдмпгу В1Д систе-ии, вхдбуваеться обов"язково через ¡сонкретну торяторгю, тобто комплекс утворювться на основ! опосередкованих територ1ею пв"яз-к!в ! взаеыин, а система - просторових зв"язк1в. Внаслхдок цього геогра$1чн1 кошлекси завжди формуються на обметан! й опосередко-ваною взаемод!ею територг!, системи к но маять територ!альних обмекень.

2. Для еконон!чно! I соцгально! географ!Ч основными з поняття "територхя" I "прост!р" ! пох!дн! В1Д них. Територ!я як найважливше поняття географ!К визначае вех ЗГ 1С хнш фундаменталь-н! категорх I. Характерною особливхстю сучасност: е зросташя значения територП як поняття ! об"екта досл!дження еконо(Лчно! 1 соц1ально1 географ!I. Останни явище пов"язане не тхльки з ви-користанням пол!тично! кон"юнктури.Поступово, як в географ!I,так I в суспхльств! в цхлому, приходить розу.мшш того, що територхя утримуючи на соб! вс! земн! природн! I створенх людмною об"ектк, створюе певну "ауру" 1х взаемод!!, взасмообумовленост! ! взасмо-'зв"язност!.

Сам терм!н "територхя" неодкозначниП, але в бхльаостх ви-падкхв вжлваеться для позначення яко1сь частини земно? поверхн!, що мае певну внутр!шю едн!сть. 1й притаманн! деяк! природн! ! антропогенн! якост! 1 ресурси. Вони характеризуются протяжихстк гесграфхчшш полог.енняы, р!зним р1 внем просторово'1 бпизькост! ! !нгенсивностх.

Поняття "простхр" е эагальнонауковим. Зхдомо, що 'тростхр I час - дв! взазмозвпязан! форш 1снування матер!К. В географ!ч-

о

них науках тергчн "прост!р" використовузться луже широко, ало все ще в{дсутнс ч!тке I доснть однозначне визначення reorpa.fi ч-ного простору. Кр1м того, злачного пошрення набуло використан-ня терм!ну "прост!р" як еинсн!тет тергЛна "територ!я". Разом з тип тако яч!щування понять нсприпустимз.

.Якономхчня ! соцгпльнз гсзгррф!я номов розривас континуум прост!р-час, абстрпгуетьря в!д осташшого, використовумчи лихе незначн! ;".ого частот», пвидгост! I в!др!зки. 3 то'! яв чзс гео-граф!чнкЯ прост!р реально зовс!м нз тэ, що вкладазться в з.згально-наукове понгття ттрост!р. Пропонуеться пхд еконои!ко-геогра$!ч-НИМ простором ро-Г''ЛТ'.! ДЕОКрННЙ (плог^'.тпт4) простгр. На в! дм! ну. . в!д гЧзично! географ}! тркг:!рн!сть в економ!чн!й I соц!альн!Д географ! I мгЛ'.е но внкористсвусться.

По^алыпа кснкрстизащя поняття еконокцко-географхчний прос-т!р пов"яззнд з розме.-яуванням простору ! територ! К. Молна запро-понувати наступне визначення простору: це територ!я, що характеризуемся лигаэ властивгстю протетлост! ! площ!,'тобто абстракт -на територ1я на як!й св1Домо, з нетоо проведения певного досл1д-ження або ц у зв"пзку з мо^ливхстп без Еади для справи знехтува-тн 'П природниии I антропогенними уиовами ! чннникщ.я, остонн! не беруться до уваги. Упвлясться неможливим в!дрив на Земл! простору в1д територ:!. В фхлософхХ, ф!зиц! - таке можливе, але т!льки не в географ!X. В цьому розуьЦнн! територ!я ! прост!р близыи, але ! плутати IX не 'Можна. Простхр - абстрактна, гео-метрична територ!я, не зв"язана з загальними ! особливо конкрет-ними П особливостяки, уцоваии, чинниками, ресурсами ! т.!н.

Терм! ни "територ!альна ! просторова орган!зац!я" е най-б!льш складник! ! найменш розроблениыи в географхчн!й науц!. Вони вживапться у крайньсму раз! в п"яти загальних значениях 1 ка ыенл п"яти в гнжгх, бьлыл вузьких. Безумовно, що таке широке трактування одного !з основоположных понять економгчно! ! соц1— альнох географ!I не сприяе розрсбщ стрункох теоретичноХ модел! ц!еХ науки. Воно пов"язанз з неоднозначШстю не тхльки терм!н!в "територхя" ! "простхр", але г "органхзац!я", що вживаетьея в трьох значениях. В нрпому розум!нн! територ!альна орган!зац!я -це пеший рхвекь упорядкованост!, узгодяеност! ! взаемод!Х гос-т подарських об"скт!в на кошфетн!й територ!X. Просторова орган!'-зацхя - те л I на т!Й г.е, але абстракта!й, геометричн!й терито-

}»п.

3. Терм1н "галузь" н-'однозначннЯ с т!П 1пр1, п;о I

тсрк1Ш! "територ! я4 пбо "орган!зэц!я". Судячи з _впзначэнн, цо ]с!0':огь в пауков 1Я .И?срг.?ур!, государство склацаеться !з гплуэсЯ, т! е свои чергу по;и ляогься зносу я таки на галугм , котр! тел» п1.лргоп|лтоться пи голу.-и , а -еотьин! тако~ склада» клч-ся ¡з галулей. 1срарх!я галузе»" на сериально:.:;,- р!вн1 бу,:у-схьсл [и основ!-визначальних сл!» типу - велика, комплексна, 1нтргральна, прер1дна ! т.¡и. Особливо втрачаг В1Д тако! нгч1г-кост! йионг):!Ч:-:а 1 софалым. ггогра-^я. Ц,: пов"яс-'.гз э яа', цо какладаннч нг.ч1тккг пенять 1 тог.шн; в. р с:-:с7сг-:ок.-, територ!аль-НО!С 1 галуло1;-!у аспектах пройлёмн породах трудн'х.-Ц • цО ноэр1г-кг.пн! о ф!окко-госграф!чниин 1 стоном!чндагл дисщшЬт'..«. Ипт! лроюнусться наступил !срарХ1л галузево* стру:-:гу?и народного государства ¡гргини: и!?т&лузев! сиот<?ч-.!, галуз!, п1дгалуэ!, ви-робняцтпа, п1дприсистса.

В н.-уков!!! ;итер-.тур1 галузь прс-мслогзст! розглггласться як сукупи!сть Щдлрнемств, спсгиваоть однорши иатерхсла I сировину, застосовугсть близьк! технолог!чнг процеси, котр! биз-начають сп!льн!сть П иптер1ально-техн1чяо]( бази I профссП'шого складу кадр!в, виробляють однакову за е1:оном!чшш призначенням продукц!ю.

ЕконоуЛко-географи (А.Т.Хрущев, 1966), кр1н ужа названтс вище ознак галуз1, законом!рно звертають увагу на те, цо сукуп-н!сть Щдприеиств, я:с1 об"еднан1 в одну галузь характеризуемся ,також близькими факторами розм!щення.

Враховуючи те, цо в кашнобудуванн!, як галуз!, чишшки розм^щекня иавть досить значн! В1ДМ1КИ, котр! нхвелветься одно-тилщетю зв"язк!в, пропонуемо для характеристики галуз! викори-стовувати поняття близькост! територ!ально5Е орган!зацН вир об -ництва.

Галуз! Д1пяться на гпдгалуз!. Останщ являють собою структур^ Шдрозд^и галузей, що в1др!знявться близькими фактораш -розгящення, единими характеристики.« матер1ало-, енерго-,^труден! сткост! шфобнлцтва, часто-густо оп!кукться единим органом управл!шя або а оСеднуються в асоц!«:!? л-'н» упгсдаекогс роз-зкгру п1ририекстс,

Бкро?1№;т*о.; у г^о&у розуиЦг,«:, ;.•.складу п!дг;;~

лузеП 1 складаптьсл з пхдприсмств, що спец!ал!зуються на внпус-ку одн!с2 х Т1с1 2 або вяаемозаыхннй* продукцП. У вс!х в! дно -секнях це найб1лыа близьк! Шдприсмства.

Шкгалузев! утвори формустьсл ¡з господарських об"скт!в, а такоа зв"язк!в I вэаеиин мха ниын, цо надевать до р!зних галу-зей прс^слобост! або а народного господарства п ц! лону, котр! взаеиодхють на певнх.Ч тср1тор01. Якщо надежность до одн1е1 га-луз! або шдгалуз1 визначзсться сднхстхо еконои1чного призначон-ня продукцП, однотипн!стм технолог!К ! орган! зацН виробництва, то ьцжгалузевх утвсрсння видхлппться уяе на принципово !нтатх засадах. В основ! тут леянть, перш за все, пряыа виробнича взасмо-Д1Л рхзних галузеЯ, фсрцувашя комплексов на тернторхях разного таксоном!чного рангу.

.4. Первинним об"сктсм скопом!ко-географхчного досл!д;кення господарства е щдприсмство - е.-.смеит гплуз: , пхдгалуз!, |.:!:хга-луоевих систем, всього народного господарства в щлоиу, |, ра -зон з тим, нез!д"еина складова частгат пьвно/ територ! К. Оутж -цП пЬчприаиства полягавть у виготовлоти певноК продукцхХ шляхом перетворення енергхх, сирсвипи, нап!Ь'{ябр:1кат!в та 1н., що надход.чгь В1Д ииих п!;пркснств. Для екснон!чно¥ ! социально? географ!х сзипкаим шдприсыств с Ухня комллексн!сть !

територ! ал*:«! сть.

Входячи до складу пеыюх групп в:-:рос;ництв, пхдгалузе;1 ! га-лузе 3, щдпрпенство володгс типовиаи для них потребами в ресур -сах, мае певну загальку сецхальну I екологхчну характеристику.

Еконошчна I еоц!альна географ1я но эалиаас поза увагоз оссбл:Е20СТ1 ксн^чгурпш ¡' I прссгорозоК здиос?! гид^риг.'стз. В проьясловост!, буд1Е1гацтв1, тергхвл! I деякнх Мырс сферах людсь-ко! длильное'?! п^пприемства с точечними об"скта:.гл. На транспорт! (хорглтерп! рI Й;;х яоеднытя Л1нхйл;«, вЬ^Лдс-зузлсиха ! .•ПаШхо-схтьстсс об"ект!в. В.!нглх галузях народного господарства пере -валяять плс?п;ши об"сктн.. До них вхдносяться п!дпр;?снства с£л& -сысого I ;Цсозого господарства, деякнх !ншк галузеП.

Влгато.'.ганхтнхсть про.глслових пгдприсмств нодзвичаЯно велика ! продоЕ'хуо збхльпуватися. Пав1ть и однхЧ галуз! або п!дгалузх хонн значно в1др!знявться за ступеней кенценграц! 1 лкребництпа, за ровном ;1ого спецоалхзац!кооперуаання ! :<омб1нуватт, аз типом технслог!члих прсцесхв, цо застоссоую^ься, характером !

призначенняы нродукц!К, що визуспасться, за орган!зац!йноп. структурою, в1доыцою п1дпорядкован!сти, натер!ало-, трудо- I фондом!стк!сто виробництва I за багатьма ¡ншими ознакаыи.

Значно зб!льцуе реальну багатошшхт^сть нав!ть зовс|н однотипних п1дприскств вплив на Чхню виробничу д!яльн!сть кон-хретних чинник1в територП, де розшщен! дан! Шдприеиства.Рв-сурси територИ, нсвхть Н алоща, накладають св!й в1дбиток на функвдонування будь-якого п!дприсмства, в к!нцевому п!дсушсу призводячи до рхзних результат!в на слор!днених пхдприемствах.

Вельии суттевою особлив!стю п!дприемства е його просторо-во-територ!альна "аура". Це стосуеться не т1льки просторово в!докремлених п1дприсмств, що складаються 1з декхлькох пром-иай.цанчиШв або ж Хх ф1л!ал!в. Будь-яке, нав!ть найнезначнхше виробаицгво не обмекуеться лише дхльницями ! цехами. Зв"язки ! взаемини (виробнич1, сощальш, економхчн!) - це теж гпдприомст-во. Географ!чне положения, конкр'етн1 умови територ! I, вплив при-родних чинникхв на пхдприемство х Його обернена д1я - все це не т!льки зовнх даного виробництва, але х усередин! останнього.

На основх концентрац! I, спещалхзац! X, кооперування виробництва, 'зростаючоХ потреби в^х просторово-територ1альному по-еднанн! в!дбувавться створення р!зного роду об"сднань у промис-ловост!. Необх!дно згодитися э А.Т.Хрущовим (1986), котрий В1Д-значив, що форыувьння об"еднань- зуыовлене зростаняям оргатза -ц1 йно-господарсько¥ концентрац!У.

Необх!дно пхдкреслити, и;о багато як1 об"еднання е, за нашо-го Часу, штучними, директивно визначеними поеднаннями виробництв. Проте в ринков! й економ!ц! так! сп!лки шдпризмств, що базу-ються на реальшй еконоьцшиЯ потреб1, будуть 1снувати. Це стосуеться I виробничих (ВО), пауково-виробничих об"ед'нань та 1нших 1хшх сучаених форм.

Утворення об"зднань як елемейтарноХ единиц! сусп!льного по-д!лу працг вихликало в економ1чн1й ^соцхальшй географП досить значн! трудноц! мзтодологхиного 1» методичного характеру. Зокре-. на, територхально роз"еднаш з головниы заводом п!дприемства, котр! втратили юридичну самост!йн!сть, фактично не пали ! свое* статистики. В той не час, з точки зору економхчнок' I соц!альноХ географ! х вони е окрекиш пхдприе^ствами, оск1льки волод!вть технолог!чною 1 територхальноо завершен!стю 1 економ1чнов само-стхйшстю. Вридичао саыост1йне пхдприемство, що силадаеться !з

територ!ально роз"еднаних часткн в економ1чИ1Й i соц!альн!й географ!Í, в групою взаемозв"яланих п!дприсмств.

5. Методика досл!дження територгально! орган!зац! К вироб-ництва, окрёмих Joro галузей, територ!ально! взаемодП п1дпри-емств та íx сукулностей базуеться на таких основних мвтодолог!ч-них поняттях, як система i комплекс, TepiiTopin i rtpocTip,■ галузь i mí жгалузеве утворення, niдприемство I об"еднання.

Вивчення торитор!ально1 орган! зац{ i машинобудування як про-в1дно! галуз! промисловост!, i<piM загальних, мао 1 спецкф1чн! методичн! особливост!, що визначанться орган!зац!ею i технологе?) виробнкцтва. Вони отворюють передумови для досл^ення в ньому окроиих макинобуд!вннх територ!альккх систем (НзеЛС). Таке досл|дження зд!йснюзться в дек!лька отгп1в i грунгуеться на ' всеб!чному вквчеин! територгально! орган! зац!! мапинобуд!вних п!длригмств - основних елементхв згаданих систем в рамках тери-Topitt pi3Horo таксоном!чного рангу: одного населеного пункту або я íx групи, адм!н!стратнвного району í облает!, економ!чного-• району i п1драйону, кра!ни i т.!н. Внб!р в!дм!чених територ!й визначаеться як об'вктивним просторов™ пепяренням зв"язк!в i взаомин (тобто погиренням процэсу формування окремих Мап/ГС), тая I метой самого досл1длзння або и окремих Яого етап!в.

11айважлив!шиш1 1з них s вивчення Еиробничо-територ1альних зв"язк!в )дашщобуд!вних п!дприсмств í ексиом!ко-географ!чне доел! дження окремгас завод!в, як центр!п пеЕНИх елементарких мали-нобуд1вних ?ернтор!альних систем (EMarfTC). Основна увага при цьоцу прид!ляеться питаниям розвитку прямо! внробничо-тернто-р1ально! взазмодП п!дприемств, що досл!джушъся, з !нсими госпо-дарськиют об"ектами в межах певних тери?ор!П (аж до найвищого рангу), опосередкованмзс територ!ею взавшш, а також можливостей забезпечення цих пхдприемств енровиною, електроенерг!ео, тех-н!чною i питноя водою, трудовими ресурсами t тЛн.

При проведет^ досл!дгення використовуеться комплексная п!дх1д до анал!зу господарсько! д!яльност1 машинобуд!вних п!д-присмств та !х територ!алытх систем з урахуванням галузевих, виробничих, територхальних, соц!ально-економ!чних та !ншсс чин-кик! в.

6. Розвиток ! ¿¡сзм!цення машнобудування в р!знкх perio-нах, утворення тих v:t !нших форм його територ!ально! орган!за-цП зумозлпсться ,iieB цхлоХ системы чинник!в. У багатьох ая-

/ падках вони справляють вплив иа процес територхьльно? орган!за-

. галуз! з приблизно р!вною силою, 1нколи дом!нуе якийсь один або ж дек!лькох чинник1в. Одна Кх група сприяе роэвитку т!сК чи !ншо! п!дгалуз! машинобудування в рёг!он1, !нша - його л!и!-туз. Взаеыод!я таких чиншШв ! створяе певн! умови $ункц!ону -вання машинобуд!вних п!дприеиств 1 Хх територ!альних систем.

В територ!альн1й орган!зац!1 машинобудування на;® розр!зня-ються наступи! чинники: I) територ!ального тяк!ння; 2) територ!-алькоХ взаемод!К; 3) просторовоК орган!зац! 1!.

Вид!ляються чинники загалья1 для вс!х п!дгалузей машинобудування 1 слециф!чн! для кожноХ !з них. В 1'х основ! знаходиться р!вень усусп1льнення виробництва, характер розвитку конкретних форм його орган! зад! 1: концантрац! X, спещалгзац! 1£, кооперування ! коыб!нування.

Концентрац1я в машинобудувага! - важливий чинник його роэвитку 1 територ!альноК оргаШзац!!. В практиц! планування роз -витку 1 розм!щення галуз! все ще переважае п!дх!д, що розглядав хонцентрац1ю як зосередження виробництва у все крупн!ших вироб-ничих одиницях (Шдгфизмствах, об"сднаннях, р|зного роду машино-буд1вних комплексах). Таке зосередження виражае р!вень усусп!ль-нення виробництва на основ! поглиблення под!лу прац!. Ыи б назвали цей вид концентра^X точковим або точн!ше територ!альним.

В'ноиос уковах господарювання, як нам уявляеться, економ1ч-на суть концентрацхI, ыетоди 1 форми П розвитку зм!нюються. Бона стаз все б1льи економ!ко-гео граф:чною. Це означав не ст!льки зро'стання розмхр^в Шдприекств, ск!льки розвиток економ!ко-гео-граф!чних взаемин сп!льност1 м!ж виробниками машинобуд1вно1 про-дукщ К, а такок м:ж виробниками ! споживачаыи, розширення иасш-таб!в коолерадП виробництва 1 працК

В основ! концентрац!X лежить не укрупнения п!дприемств, хо-ча цей прйцес ! в ефектнвним у ряд! л!дгалузей машинобудування ! окремих його виробництв, а продуктивность ! ц!льн!сть засоб!в виробництва I робочоХ сили, поедания котрих, 1х к1льк!сний ! «як!сниЯ вираз забезпечуе досягнения к!нцевих результат!в пр[г. кайкраг :му використакн! ресурс!в. Це передбачаз створення су-часних, в технолог!чноку I орган1зац1Пнсму вхдиозенн!, п!д-приеиств, виробничо-господарських комплекс!з, цо об"сднують технолог!чно ьзаоиозв"кзан! виробнич! единиц!, поеднання в п!д-

галузях, галузях, комплексах, рег!снзх великих, срредн!х ! невеликих спец!ал!зсваних Шдприемств.

До характерних особливостей усусп!льнення виробництва в ыашинобудуванн! в!дносяться практично необмежен! можливост! спец!ал!зац!Х виробництва. Бона характерна для в etc галузей промисловост!, але особливе значения набувае в ыашинобуду-ванн!. Це, в перщу чергу, пояснювться тим, що орган!зац!йне 1 територ!альне розчленування процесу виготовлення машин дозволяв хожний !з частков}« процес1в даного виробництва виконувати • на спец1ал!эованих, просторово роэ"бДнеяих п!дприемствах.

НизькиЯ р!вень розиитку спец!ал!зац!Х в маиинобудуванн! гальцуе НТП, розвиток кооперування виробництва, вдосконалення територ!альноХ орган!зац!Х машинобуд!вноХ промисловост!. В п!дсумку це приэводить до зниження темп!в зростання р!вня реального усусп!льнення виробництва, як у машинобудуванн1, так t по народногосподарському комплексу в ц!лому.

Розвиток кооперування в машинобудуванн!, де воно мае най- . кращ! для цього унови, вкрай недостатн!й. Питома вага кооперо-ваних постааок у валов!« продукцН деяких його п!дгалузей не перевищуе IO-12/o. Становище, цо склалося, в оначн!й м!р! пояс-твться переваланням у мапинобуд!вн!й промисловост! комплексних, предметно спец!ал!зованих п!дприемств. На них виробництво орга-н!зоване за принципом вертикального комб!нування.

7. Р!зн! чинники, як галузев! ! п!дгалузев!, так I терито-р!альн!, характер ! високий р!вень усусп!льнення виробництва. в маиинобудуванн! формують територ!альн! системи (tlaiffC). Останн! явлгаоть собою певний вид ВТС 1 виступаигь у вигляд! сукупност! взаемоэв"яэаних п!дприемств ! установ, що сп!льно д!ють для виробництва машинобуд!вно1 продукцП.

Машинобуд!вн! заводи об"вднуються в LlarfTC не лише на основ! пряыих виробничих эв"язк!в, але ! едност! управл!ння, п!дга-лузевоТ приналеаност!, ц!льового призначення ¥х продукц!*, одно-типност! фуикц!онування, едност! територП i т.!н. Це пов"язано з тим, що будь-яка п!дгалузь масинобудування, орган!зац!п,' цо регудюе li розвиток, а такох територ!я р!зного таксонои!чного г рангу, що характеризуется знутргшьозэ едн!сти, волод!ють сис- • тенними властивостя»вд.

Вид!лення р!знтос тип!в liaiffC на основ! особливостей взазмин

Хх п!дприемств передбачаз !снування досить значноХ множини ва-р!ант!в виро6ничо-територ!альнсго системоутворення, але переваж-'но це все-таки теоретичн!, а не практичн! можливост:. Кргм того, серед системоутворсзчих взавмин 1снуе ¡срархгп. Найб!льш знач-шши е наявнхсть безпосередн!х зв"яз'к!в вкробничо-технологгчно-го характеру, сп:льн:сть■управл1пня I терятор:!.

Дня тилхзац! X МавД'С велике значения мае визначення сут1 лросторово-територ!альних зв"язк:в 1 вэазшн 1 вироблення свое! позиц!Х в цьоцу питанн1, що по-р!зному трактуеться. На нащу дуыку, гпдприемства маыинобудування беруть участь у реал!зац1Х трьох вид1в географ1чних зв"язк!в 1 взаемин: I) просторових; 2) просторово-територгальних; 3) територ!альних.

Просторов1 зв"язки - це зв'яяки м!ж П1ДПрИСМСТВйМИ, що в1ддолен! один в!д одного на будь-яку можливу в!ддаль. Опосеред-кован! взаемини шляхом сильного рикористання ресурс!в певноХ СбмеженоХ територ!X повн1стю виключаються. Тери?ор!альш (опосе-редкован!) эв"язки (взаемини) виникають ьцж машинобуд!вними п!дпризмствами, що розмхщен! на обмежен1й територ!Х через сп!ль-не використання трудових, природних та ¿нгих ресурс!в. ПрямоI-безпосередньоХ взаеиодхХ в цьому випадку не вхдбуваеться. Пере-тин двох тип! в звиязк1в утворсе Хх трет!й тип - просторово-те-ритор!аль::! зв"язки. Взаемод!ючи через територ!в, П1ддрибмства ыають I 'йо!'посереди! виробничо-технологхчн! зв"язки.

Тип системи 1 меж! XX локал!зац!Х залежать в!д характеру 1 параметр!в розвитку системофорцуючих елемент1в (л!дпривмств) -р]вня концентра« X виройництва, напрямку спец! ал1 зацг X, в!дом-чоХ щдпорядкованост!, Хх територ1алыюго .посднання I взабмозв"яз-ку. На основ!. вищевикладеного кожна вид!лити наступи! типи Ма^ГС: п^дгалузев! (спец!ал!зован!), галузев! Онтегральн!), елемен-тарн! (Е',1аи/1С), машинобуд!вн1 територ!альн! комллекси (МТК).

Перш! - включають в себе маиынобуд1Е;ц П1 дпрксмсгва пев-ноХ 1.;ааино'уд!Ено1 п!дгалуз!, цо об"еднан! спхльншл управл!н-ням або ж входженвям до складу одного об"бднання, концерну, асо-ц!ац!Х ! т.!н., ,територ!Х, а таион т!, що випускають продукцию переважко для однхзХ галуз! господарства.

Фуккц!Х п!дгалузевоХ ЫашТС, на вГам!ну в!д виробничих систем (п!дприемств)не зводяться лише до виготовлення продукц! I. Вони Ьиконувть ! певн! тариторхальн! функц!Х, що особливо яскра-

во виязляютьоя при розгляд! систем лк единого цьюго. Наприк-лад, П1дгалузев1 МапТС виконують 'Тун^цхï повнох заИиятост! на -селения кэлих i ссредн!х til от, уповхльнсннн росту вэляккх агло-мерац!*!, поднесен« р!вия ~иття населения, л!кп{доц1 Ï оуттово!' р1эниц{ мгк ciлы'ькогоспояэрсь'ссз i hnyoTpiMMWO прядет» T-?. ÍH. Це персва^то соц.'ольп! i еконегЛчн! ?уикц! ï t.fcnTC, rio бозпосо-реднъо не nori'V-inni а пиро'чгпдтпоч npo;iy::i:iï ьягииобудувргжт.

Фор^'ззння других - si абувгтт^ся на основ! шр?*Н'1чо-?ерм-тор!альнох iHTorpnniï п!дпркекстр р!лнкх ni.nrory.^sbii:: (cneiuа -л'зовонкх) "-т/ГС. Я;с прэв:по, ïx о^'здчус: в одно Т'4лэ не т!льки теритср!л i nnVirai, але я спЬльнз робота по язбезпеченнп vran-наки i обладнянчям пели::их, в оеиовио?лу м!ггэг;левих комплочс1в господорствз.

Особливу роль у виробиичо-TepüTopiRлимону системзутвсренн! в цьому вкпэдку в1Д1гр?'оть П1дголуз1 маокипбудуваиня, тдпрком-ства котрих rraisoTb в своо"у рсзч1г;о!7Н1 до paficulB спс:таваикя ïx продукцП (виррбництво с1льсь;:огосподарських кашнн, ххмхчногс, !!3?алург1Inoro, гхрннчоппхтнсго, гпдГюгно-тронспорткого облад-нанил, буд^елыгах i плгтхов;и игчгш та in.).

На територхï УяраТни нэ!?51льа ехлгцшооргаш зозанога i близь-коп до класично.го розу»йнн" голузевих йнтогрэлышх) Mar/ГС г, Маг/ГС в р<зг!снальноку ЛПК деряэги.

PioHi п!дгалу*! »втккобудувчння, qo вироблготь повита i обле,тения для с!льського гзсподарства (I c£»po ЛПК) i xcpnoBOÏ промиоловост! (II Яого сфера), иагть тен.аенпг) до poanirçerout cboïx niдпр^г'ств в зонах Ha:"6i лького розвитку зиробннцтв, що ки!.:и обглуговугтьол. Ло;срзг;ення я::ост! машин, що випускаптьсл, а висел]док цъого <?*ективиостх виробгооглш в основных

сферах АПК не з озтггок» чергу лов"язоне з кохчиглсттз nocTiííaoro гивчони«" гтешвоТуд! гшетш м!ец?вих тор-лторгзль'л'.гх ссо?ливос?е<\ в умовях ''i",í ï ci льськогосподаро-ьких таишн i технолог!чнс-

го. облаян?HHf длг xrptjonoï прохзюловостх. Вн1ткя:з?ь таког. псрв-дуговк гг:.т:с:.':п?го розвнтку цих пхдга.^'^е'! гэсинсбудувон -ня в per; с!й'Х , р." !.'ок:(сч?руцтьсп х'хнх пхдпркзмства. Вони зумов-лен! блкпьхх сг; тсхнологх ï i орган! nayiï эиробиицтва'бхльзсст! мз-зшобудх зшх пхдлрцемотв, цо обслуговуять АПК i в!дносноя ед.-' iii'то пр::?!.">ч!=ш1д ¡1роду:;цГх, яка нта: вкгхускаотъоя. Крхм того, ro'r'îïïHTPf ■::;•.г..im .-птс э:сргявс П1дгалузе'1 мздциобудув'шня е6о .

к íx груп на пор!вняно обмежен! П територ! I полегщуе управл!ння . щши виробшцтвами, сггрияе орган! эацП п!дгелузевих i галузе-вих науково-досл!дних, проектно-конструкторсъких та íhemx уета-нов, а також учбовкх заклад!в в!дпов!дного проф!лю.

На близькорозьйцених машнобудхвних п!дприемсгвах виникають умови для розвитку подетально? i технолог! чноХ спещ ал!зац1 Y i формування розгалуженоХ cítkh кооперованих зв"язк!в. Внутр1шньо-!т!дгалузев! зв"язки служать основою для утворення п!дгалузевих ManffC, внутр!пньогалузев! - галузсвих територ1альних систем ви-робництва.

EMauffC ропрэзентован! кавинобудхвним заводом (центром система) разом ia су купи i сто iioro просторово-терито^рльнкх взас-у.озв"яз1'Лв 1 взаемин з !ншми господарськими о'"ектами. Ockí ль-ки така взаемод!я об"ективно не може бути реал!эована в рамках одного матинобудування, а тим бгиъшг оиремих loro ni дгслузеГ;, то EilanffC хоча 1 е основою галуэер.их i п!дгалузевих I.íanfTC, еле не noBHicTn входить до íx складу.

1дентиф!куючи ЕМад/ГС, вид!ляють is ВТС i ТЕК, а но т!льки Í3 МешШЗ 1 ЩК, не сам машнобуд!вний завод, a еленентарну про-сторово-територхальн^' систе^/ виробництва як сдини1 виробничО-теригор!альгой "орган!змм. Натинобудхвне п!дприемство с «ого центром . .'Три деко-'лозищY pi3Hirx tmhíb Мва/ГС, EManTC мокуть рояглядатт:ся як територ!альн! шдсиптеми самого низького рангу. Разом з тим цэ н! в якому paai не говорить про íxh:o простоту. ДаннЯ тип - складноорган!зован1' система, hkí на в!дм!ну в1д UazíTC í ШК фактично виходять за ме.?л галуз!, ахумул:спчк íh-формащю, енерг!ю, сировину í t.íh. всього господврського комплексу i маючи величезну багатоман!тн1сть зв"язк!в 1 взаемин.

Економ!ко-географ!чний закон агломррчц!í вкробництва, кот-риВ наГ':б!льа повно виявлябться в районах з потали;« господарсь-ким потенфалом, е причиной того, цо багато як! п!дгалуз! маш-нобудування тя7?.!вть до наЧбхльпих !ндустр!альн:к цянтр'в i г.зл-гал! до одних ' тик ко промислоЕкк вузлхв. Такс- тгакнп приводить до роэьцщення в pisraix населения пунктах дек!лькох ыэии/!о-Суд!вн;..с п1дприсмств; котр! внаслгдок crceY терктор!ально! 6ЛИЗЬК0СТ1 ПОЧИНЬЮТЬ ЕЗВ.йМ0Д!яТИ СДКК 3 ОДНИ!.' ке дэпомогоп Пря-мих риробничих зв"язк!в i особливо бпосепедковтлг.пс взьпмнн. Ця взае>.!Од!я сяукить сскоьса формування »паикобудШшх територ!аль-

них комплекс!в (Т.ШС).

В ц!локу роян1щення калин о буду в а нн я УкряТни хпрактеризусть- ■ ся концснтррц!еп виробництвв у великих кастах ! недостатн!м рсзвитком ¡.;пишобуд!гельноТ бази в середн!х ! ¡далих.

Досл!дяення територ!ально! орган!зрц1У кяданобудувэння Укра1ни дае нам п!дстави ствердкувпти, що Мал/ГС (перш па все п!дгалузев!) набггато б! льп сформован! Т/ТГК. Причини цъого, богато в чему негативного пвища, криптьсп в багятор!чному в!дом-чому характер! роявитку 1 розм!щення напинобудування в нал! Я держав!.

В нзш час ШК формуються переважно на основ! територ!альних зв"яэк1в (взаегдан). Нпв!ть велик! мэпмнобуд!вн! центри, мавчи бвгато завод!в р!зно! величин« ! спец1ал!зац!1, в тому числ1 1 заНнятих вирэбництвом машин ! обляднання для АПК,- практично не маготь мхя собой просторово-територ!альних яв"язк!в. Дуже слабк! зв"язки ! э ненашяк)буд!вниыи п!дприемствами промислових цент-р!в, де роямхщен! дан! маданобуд!вн! заводи. Фактично в цих м!-стах'формугаться ЮТ блочного типу, в я к: ос повн! стю дом!нугть опосередкован! взаемини.

8. При розробц! основ теорН територ!ально1 орган!эац!Т кашинобудування, форнувэнн! певних напрп?.1к!в досл!дження, ство-рённ! "ядра" пколи вивчення територхальних проблем ц1в! наПваж-лив!шо? галуз! господерствя, довол! значниЯ !нтерес, з нецо! точки зору,остановить використгння теоретико-мнототного п!дходу. Це пов"язане як "!з недостатньою вивчзнЮтю системно-територ!аль-них утворень в еконоИчнхй ! соц!альн!1 географП, так 1 з тим, що теоретнко-шога;тга1 п1дх!д до дослхдженнл ИэпТС 1 ШК доз-воляс ч!тк1ще уявнти досить склздну 1х територхальну орган!зацхю, структуру виявити 1х внутр!шя! 1 зовн!ел! яв"яяки i взаешни.

Крхм того, вивчення територ!ально! орген!зац!1 машинобу-дування на вербальному рхвнх на запади эагострпз уЕПгу на зпгальних влзетивостях р!зшх тип!в МапДО. Особлнве знячення у зв"язку з Ц1П.1 набувад використання грпф!чних моделей,цо зобра-жен1 д!аграмами Веща.

Нами розроблен! теоретико-миожшн! моде л I вс1х тип! в МайГС. В данному рефэрп?! наведен!, в иаП'н.тыз загалъному вид!, лише ■ ' часткова лог!ко-гга'^птична х грсф!чна !нтерпретац!я ВДап/ГС,

НехаЯ И= {т^, Ч-пХ - мноотна п!дпэ:!сис?в МскД'С

(3), котрх розглядаються нами як центри ЕМап£ГС ( 7. ). Тод!

11^2» •••^-т « 1 ••• - кнонмна п!дприемств,

"хцо эв"язан1 з кожнии х з завод! в ыножини г1 . к,

, 1,П,, множима вс!х п!дприсмств

(х;ентр!в) И,!ашТС разом з ус{ма ?х зв"язками 1 взаеминами тобто власнз Е:!ашТС, де £ ¿к - вэавмини м!я ~ взаемини

м!к 41 » у .

За доломогов гра^хчно! моде л 1 (мал.1) нами розглянут! зв"яэкц 1 взевшш мхж центром ЕЦап/ГС (X) та ¡ншнми л!дприем-ствами (вони 1 формують ЕМап/ГС), а такоя прост! р ! множима ста-н:в ш вЗ системи.

9. На Укра1Н1"спостер1га!оться значн! регхональШ х^дмхнн в розвлтку I спец!ал!зац!I маакнобудування. 5орц>ч;тьс:л л!дгалу-зевх I галузев! зони, вузли, блоки, кущ! взасмодхтшх п!дпри-еаств, окоем: луп;сти 4 центри мшшнобудування. Утворетт перших двох пов"язаке з эопальним розмхщенням окремкх п!дгалузе;1 маши-нсбудувакня, досить слабким розвитком системоутворюючих факто -р!в. Останнх являють собою р13Н1 типи ШК. Основним в 1хньому розвитку I вдосконаленнх з досягнення оптимальних пропорций м1ж машинобудуванням 1 I ншми га луз я ¡ли народного господарства, ка. -шлнобуд!вних Шднризмств ихж собою I з соц!ально-економ1чням I природиим середои'.цгм, створення схтки головних заводхв, поде -тально I технолог!чно слец!ал!зовяних пхдприемств, ращональнз

розШЦеННЯ ЕЧробниЦ^В, КО'Гр1 ДОГХОВНЮЮТЬ 1СН1'КЗЧ1 Иа'и1ИНОбуД1ВН1

систеш: ! комплзк-и.

• Сприятливх поеднання необххдних умов I чинник!в на терито-р!'х Дснецько-Пркдшпровського ексном!чного рег!ону зумовили ро*-висок рхзнома^тнлх пхдгалузей машинобудування - в!д ванкого, даталом!сткого до авалЬ^ кованого, точного ! трудом!сткого, в тс;,у чиел1 ! науком!сткого. Тут видхляоться Харк!вськи?1, При,Т> ! прогеький ! Дсийаськпй Ш|£ино5уд!вн! райони, що в!др!зняиться Р1вн5м розвитку, характером спгщалхоащ! I територ!ально5( ор> и н!зацП галузх.

ПхЕдетю-ЗаххдниЯ екснс!!1чк;;:'; рэгхон характеризуется пост,-г.сви:.: оросташям питомох ваги машинобудування в 'промиеловому г.-п/лликсл. В гя-.хердсвноиу лздглх правд регхпи видхляеться глд"л'>:.-лс-т1;йнсп0рт!г.и.; ! загальпим машинобудуванням, верстатобуду-ъетгм. 2 седаны рока знечно эдсилв частка рег!ону у виробництв!

ГРАМЧПЛ MQIFJIb EMAlirrC

- мшшшаХ

-множила У

¡ l ili- мнсгеина J

(мночгша Q

мнсиина

'¡Чхиу;

г - центр H.lanfTC

Мал. I

продукцН приладобудування, електронно! промисловост:, xi:«4-иого машинобудування. Нг. територИ Ш вденно-Захiдного еконо -м!чного рсгЮну вид!лявться так! ыашшсбуд!вн! райони, як ЦентральноукраХнеький (Ки'Хвське Придн1пров"я), Зах1дноукра!нсь-кяй та Под1льський.

Слец!ал!эац!ю Причорноморського машинобуд!вного району, uexl якого сп1впедаать э кордонами Щвденного економ1чного perl очу, визиачае високорозвинене суднобудування, оудноремонт, верстатобудуваннп, п!дйомно-транспортне, буд!вельно-шляхове, С! льськогосподарське иашнобудування, виробництво технолог! ч-його обладнання для харчово! прогасловост!, приладобудування 1 блектротехн!чна промислов!сть.

Велике значения в сучасний nepi од ! особливо на перспективу ыы не т!льки створення достатньо розгалудяеноК с!тки ШК у вс!х мааннобуд!гких районах, але 1 досягнення в !х внутр!да1й структур! оптимального поеднання р!эних Шдгалузей. Неабияюш чинником подальшго роэвмтку 1 вдосконаленнл територ!ально! орган!зад! I виробнидтва я р!зних рег!онах Укра!ни е поступовэ, на р!вн! державно! программ, розвантаження крупних ШК шляхом винесення за 1х мед! ряду вкробництв, перо за все загот!вель-них, з вицуску деталей 1 вуз л! в м!жгалузевого гтризначеннл 1 т.!н., а також л!кв!дад1я, особливо в середн!х ! малих м!стах, територ!ально! несумЮиост! п!дприемств.

Розвиток нашнобудування спразляз значний комплексо- ! си-стемоутворнЕчий вплив на економ!ку perioniB. Причому перший ви-являеться переватно на локальному р!вн! господарських вузл!в (центр1в) ! бозуеться в б!льшост! випадк!в на опосередковпн!А територ!альн!й взагмодИ п!дл?иемств через соц!ально-економ!чнз 1 природне середовице. При цьоиу забезлечусться рац!ональне ви-користання трудових, еконоы!чних i природних ресурс!в.

В periortax б!льо високого таксоном!чного рангу - економ!ч-них п!драйонах, районах та крахн! вплив кашинобудування на гос-подарство дещо !нший ! полягаз у п!двиценн! в галузях ефектив -ноет! сусп!льного виробнкдтва, а також стимулвванн! розШщення ! розвитку на цхй територ!X р!онокан!тних суг^жних i обслуговув-чкх вкробництв, надашЦ допомоги в створенн! загальномашинобу-д!вно! бази та !н.

- Розвиток цавинобудування в певних рег!онах активно вшшвае

на Щдвицекня '¿х !ндустр!ального потенц!алу ! комплексну орга-н!защв, вдосконалвс гадуэеву, орган! за^Яну 1 територ!альну мруктуру господарсгва, рхьень 1 структуру зайнятост! населения. Ваиливиы с 1 соц!альний вялив машинобудування на тсритор1о. Внасл1док б!льш високого р!вня оплати ирац! 1 крацих Яого умов> у ПОр!внянн1 3 1 моими г::-.узями гфомисловост! i попри вс! кон"юнк-турн! 1 кризовI збочсния, иагинобудуваиня сприяе эб!дьпанню матер!ального добробуту населения.

В!домо,'що збиысекня виробництва валовоХ продукцП иасино-будування на 1(Х# забезпечуе зростання обзягу виробництва в су-Ияшх галузях до 300"/. Для нормального Функц1 онуваннп мадзшо -будування на оде валэтну одиницр кап!тальн;гх вклядень у цр га-луэь необх1Дно вкласти 3,2 валитш одшищ! в сум!ян! галуя!. Ма-пинобудувг.ння мае I багато Ьеих капал! в прямого ! опосередкова-ного впливу на розвиток ! розмЬдення виробництва в господарськкх комплексах р!зного таксоном!чного рангу.

10. СкладниЯ процес формування ! ефективного функц! онувая-ня Маг/ГС, який впливае на ксмллексний розвиток тернтор!й, в най-<5!льл эагальному вигляд!, виявлясться в територ!альшй взавмо-д!Х пхдпризмств. НайвельнЫииыи Яого видами в тернтор!альна сум1сшсть, нейтраль^сть 1 кесум1си1сть, котр! характеризупть- • ся певними прямики зв"язкаш ( ссобливостяки олюередкоганого соц1ально-економ1чн!ш х прнродккм оерэдовищеы вэазмовпллвои еаоноы!ко-географ1чних об"ек?1 в.

В залегшост! В1Д вирх сального ч:омика, цо вкэначас терито-Р1альну взаемод!в п!дпрнемств, ес! П види под!лявться на сощ-альну, економхчну ! еколсг!чну, котр! мазуть не поеднуватися один з одним, тобто п!дприсмства несум!си! в еколог!чноыу в1дно-шенн1 мокуть бути нейтральными або нав!ть сум! сними в сощально-му ! економгчному аспект!. При сп!льн1й дх2 дек1лькох фактор!в, територ1а;1ька взаеыод!я мае зшшаниП характер, налриклад, соц!-ально-зкеношчна несумхсМсть.

В основ! територхальноХ суьйсцос?: лелить комллемзнтарн!еть (доповншашеть) п!дпр;;гмств, котра найб!дьа ефактивно реал1-зуетьел у виконанн1 внрсбничоХ фуркцП кожного ;!э'них за раху-нок доц!лького сп!льного виксристання на паан!й територ!! ра -сурс!а (трудових ! натер:альт-сс!, !кфраструктури, обм!ну про -

дукц1зю (нэп!Ефа*рикатс'"л, иомплектувчими виробани 1 т. !н). утил!зт;11 в1дход1п та

Тсритор!альме ноЯтрзлчМсть 1снус м!:я п1дтризкствзии, що но мэять взг1С1!озп"лзк1 в, незало: ми1« одно в!д одного в своКЯ виробнич!П д! л.пыгост!, в тому числ1 в опосередкованН: взаемо-д!К (через соц1алы1о-еконоч!чт ! природнп гсрсдовиг.е). Внасл!-док заяначсних осиблирсстеП тср;[тор!кльно не!!тральн1 п!дприсм-ства нз конкуру>:ть »11 ж собой у використг.нн! територ1альних ресурс! в 1 но япливпгть на природн! ! соц!ально-економ!чн! умови (}у)!кц!0|{ува]в!я одно одного.

П1дв1ли1!Н тсритор1ально! несу^сност! п!дприсмств - нега-тилниГ^-вплив одного або г. дек1лы:ох !з них на фун1(ц!снування 1 нятпх Езасмод!счих п!дпрнсыств ог'о на прнродне 1 соц1ально-ексисмЬше оточення, "порохоплення" з наЛр!зноман!тн1Ш1Х причин прярод!п;х ресурс! в обо конкурсная у внкористанн! робочоХ если, носки!валентного (пев;;г1дного) обм!ну про1укц1св, зб!ль-ьеннп концентрапП ! тскеичност! затруднения сточуючого середови-ца при ххнЬгия взаенлдП в!дхэд1п декЬлъкох гНдприсмств I т. !н. Причинами кснкуренцП у гиксристаш! сп1лыв:х природних 1 трудовкх ресурс!в локально'! гсриторП м.жуть буги нзузгодлене роз«11ценнл в тернтор!алыпЛ_Сл!!зыаст1 лхдприсмств, цо вико-рнстовуктъ одн! ! т! ж ойнеи.сн! ресурс», а тако.г в^мпн! у ви-робничэму потенц!ап! шдпрг.сметв ! 1'х лнетаадпп , р!эннР, рг-вонь в оплат! прап!, неоднаков! м&лпгост! в задовсленн! лобу-тових 1 с0ц!алыю-1:уль7урн1сс потра'* своКх лращгникгв.

Еколзг!чна теритср!а_';ьн.п. несум!ши сть Ы:?!'тпсгр!!п п;револ-но у великих и!стах» де багато р1знэм. н! тгау. п!дг1ркг.:?тр, знач-ккЯ обсяг речовии, цо випццгтьсг, черелмужл с',гьб!к-л'кх тери-

тсры ! ПрС!",1СЛ0ВКХ !'.Г-:'1ДШ!ЧК:{1в.

Сод!альна ! екопом!чнз 1сритор1ыытр несум!сн!ст:> отрицала розвиток перевг.уно е нал их ! серсдн!х :пстгх з незначним виборок м!сць прикледялнп прщц , невелик;'".:: п!дприсмствами } обзнгам! Ххнхх ак^ливих ела'1::-) рогглвкэк;

ссц!йльпо-побутсвого обалуговуванкя раседоият.

Нами пропонусгься наступив форуула .-•„•сн-.ченчл со-

гН.льноК торатор!гльао5 чесу»«!сн.?ет? !г};-"р«<?к-:тв»

ц я Но До Бо Оо_Уо Зо ,

с 6 до Ее - хндекс сушрно! територ1альиоХ несу«1сност1 проьтслово-го п!дпригмства, т,о досл1джуеться, з п{дпризмстваыи господарського вулла (центру), сощадьного характеру;

Ж - р!вень зс-безпеченост! житлом одного нрацеючого за рахунок пгдприсмства;

Но - ревень забезпеченост| житлоц у середньо^ п1дприеыст-вах господарського вузла (центру);

Д - р1вень забезпоченост! дошкхльними устансваыи одного пра-цеючого за рахунок п!дгтриемства;

До - ргвень забезлеченост! дошк1льними установами одного пра-цюючого в середньо?.у по л1длрибмсгвах господарського вузла (центру);

В - ревень забезпеченост1 побутовими послугаш одного праца-ючого за рахунок П1дяриеыства;

Ео - р1вень забеэпечсност! побутовими послугали одного працв-ючого в середньоыу по п1дприемствах господарського вуз -ла (центру);

О - р!тзень забезпеченост! послугами л1кувальних заклад!а 1 баз в!дпочинку одного працвючего за рахунок п1дпри«мст-ва;

Оо - р!вень забезпеченост} послуга},« л^кувальних заклад1в * баз э1дпочинку одного працюючого в середньоцу по п!д- . приемствах господарськзго вузла (центру);

У - умови працг одного працвючого на п1дприемстз1;

Уо - умови прац1 одного-працюючого в середньому по п1дпр!1зы-ствах господарського вузла (центру);

3 - середньсмкячна эароб1тиа плата одного працезчого на п1дгфи81!ств1;

Зо - середньом!едина зароб1тна плата одного працюючого в . середньому по п1дпрнеиствах господарського вузла (центру). •

За цим принципом можна визначити р!вень соц!аяьно! тернто-р!альноЧ взас«од11 1 двох Щдпризмств ы!а собой I одного п1д-праеистаа э групою господарськнх аб"вк«а, ща знагодяться з ним у иааах.безпосеродньо? тернтор1ально* близькост! (сус|дст-

м). При вмхоркстанн! запланованих на перспективу в!дпов!дв1х показняк!в сопельного розвитку Шдпривмств господарського вуз-, жа (центру) ыоана отримати прогноацу ситуац!ю.

II. УкраХна ях незалежна держава характеризуеться значками в1дм!нними рисами в розвитку i роамйценн! машнобудування, пор!вняно з сус!дн!ми краГнами. Цв пов"язане э тим, цо в рес-публ!ц! переваяно 4ункц1 онують п!дгалуз! машнобудування, як! оСективно тяж|вть до район!в сложиваиня ХхньоХ продукц! I, дже-рел металопостачання, а такое машимо0уд1вних центр!в. Серед 19а Щдгалузей вид!ляються т! , котр! обслуговувть АПК i, перш за асе, виробкицтво машин i обладнання для переробноХ сфери комплексу. ' ^ •

У зв"язку з високос територ!адьноп концентрац! ев вироб-няцтва машин 1 обладнання для АПК -в УкраХн! формупться в цих д!дгалузях фактично в с! типи ManffC, в!дбувавться функц! снування системных 1 комплексних утворень на вс!х рег1ональних р1внях республ!ки - в!д економ!чних раЯон!в 1 п!драйон!в до низових ад-м!н1стративнихрайон!в.

В агрспромисловону комплекс! УкраХни утворспться р!зн! п!дгалузев! (спец1ал1зрван]) ЫалТС, що мавть неоднаковий р!вень сформовансст!, характер концентрац!X, спец!ал!зац!Х i розм!щен-ня Хх п!дприемс?в. Високий р!вень територ!альноХ орган!зац!'1 мае HaiffC э виробництва тракторов i с!льськогосподарських машин. Дэ середньосфорыованих п!дгалузевих систем в!дносяться т!, котр! зайнят!- випускои малин ;! обладнання для тваринництва 1 кормови-робництва, а також MarffG,^п!дприсмства якоХ виробляють техноло-г!чне обладнання для харчово!, комб!кормовоХ ! рибно! промисло-boctí. Територ!альн! системи машинобудування, що формувться в • склад! немашнобуд! вних в!доыств, е слабо'сфорыованйыи i в сужений пер!од в!д!граять досцть другорядну роль, котра зводить-ся до др!бносер!йного випуску нестандаргизованого обладнання 1 металообробки. .

Галузева (!нтегральна) ЫавДО? в АПК УкраХни в тепер!шн!й час сформована все ще явно недостатньо, хоча об"ективно мае вс! уиови для складно! i ефективноХ територ1ально! орган!зац!Х. П!д-галузев! MaaffC, що об"еднувться сп!льн!стю призначення Хх продукц!! (АПК) розвиваються перевшшо в! до кремле но. В цьоцу зв"язку значний розвиток отримало п!дгалузеве м!ддержавне кооперування,

що супроводжуеться в багатьох виладках зростонням рад!ус!в пе-ревеэень. Иаксимпльн! !х значения-перевищили 3000 км, при опти-мум1 - 500-600 км.

Спостер1гапться значн1 в¡дмJни в напрямке* спец!ал!эац11 i р1внях концэнтрацП виробництва по окремих peri ональних п!дроз-д!лах АПК УкраУни. Це п"'Лязане з певними рег!ональними ог-обли-востями природних i соц1ально-економ1Чних умов, що в значн!й ul-pf впливаить на територ!альну оргон1зяц!п виробництва. Серед икх не останню роль в1д!грае р!вень розвитку 1 характер епец1ал1за-ц!1 рег!ональних Шдроэдхлхв АПК реслублИо», еконсм!чна в.чвсмо-залежн!сть Mix окреыиш Лого ланка!.«. Вони впливавть на утворен-ня р!эних форм зосередження шшинобуд1вних Шдприеиств, в тому числ! i машинобуд1вних раГ.он! в, що обслуговують АПК.

12. Так, на територН Ки1вського Придн1пров"я (Цвнтральний машинобуд!вний район), що скледаеться 1з чотирьох областей Укра!-ни - КиТвськоК, Нитомирсько1, Черкасько! 1 Черн1г1всько! - зосе-реджен! велик! п!дприекства - центри п!дгалузевих систем, Korpt беруть активну участь не т!льки в вйробничо-?еритор!альпоцу си-стемоутворенн!, але й формуванн! машнобуд!вних район!в ! ба-гатьох ШК. В останн!х якраз 1 сконцентрован! багато !нформац!й-них пол!в TdpHTcpifJibKoI взоемод!* господарських об"ект!в.

Машнобудування в!д1грао в&жливу роль у господарському комплекс! КиУвського Придн!пров"я. Уже за наяого часу весь комплекс рег!ону сформованиг-. таким чипом, що в центр! Пого знаходить ся галузь, яка досл!джувться. Основними виробкицтвами останньо! е п!дгалуз1, що зайнят!. обслугивуваннтл АПК. Ух роль ! значения продовжують зростати. 0?же, в!д р1вня розвитку ! характеру тери-тор!альноТ орган!зац!1 в!дпов!дкюс п!дгалузей машинобудування в цьому perion! залежить не т!льки ефективнгсть функц!оцувакня АПК, але ! всього господарського комплексу в ц!лому.

Зооередження мзЕинобуд!вних п!дпркемств, що виробляють ма-вини ! обладнання для с!льського господарства ! харчово1 про-иисловоет! в Khihc ькому Прндн!прови1> вельми ефективне. По—nep-да, збер!гаеться духе важливи.1 принцип "маблйження до споживача. Це сприяе покра!цешго умов привезення малотранспортабельно! про-дукц!!Г, врахувакнэ м!сцзвих природних ! соц!ально-економ!чних умов експлуатацП машин ! обладнання. По-друго, концентрац!я ок-ремих пгдгалузей на пор!вняно обмежен!й територ!! сприяе утво-

рению рег!ональних масп:но'уд1внгас комплекс!в. Останн! форм^сть-ся на основ! сдност! управл!ння I признг.чення готово! продукцН, орган! зац!! галуяевих науксво-досл!дних ! проеятно-конструкторсь-киг устанэв, учбовюс заклад!в, розвитку прогресивних вид! в спб-ц!ал!эац!1, внутр'!пньогалузевих ! м!жгалуяевих зв"язк!в. При цьому для машинобудування в ц! лому ! для Г1,ого п!дгалузей, гдо рояглядаяться, зокремэ, характерна певна подп1 сть територ!-ально! взаемод!! Тх п!дприемстп. Бона визначазться самоа технолога виробництва машин ! пов"язана з тик, що коте л!дпригмство, будучи складовоп частиноп гооподарського комплексу населеного пункту, де воно розмщене, в той же час с елементом окремо! Шдгалуз! кашинобудування ! ьс1а1 га луз! в ц!лому.

Пк ! в !нших резонах, маимнобуд!вн! п!дприсмства Ки!всько-Го Придн!пров"я беруть участь у реал!зац!1 трьох вид!в просторо-Во-територ!альних соц!ально-економ!чтпс 1 еколог!чнкг взаемо-ов"язк!в 1 взаемин. 3 одного боку, це пряма ! опос^редкована взавмод!я в господарських комплексах м!ст 1 селгсц м!ського типу в рег!он!. Соц!вльно-економ!чний 1 еколог!чний характер таких взаемин виражений досить яскраво. Роэвиток мапкнобудування в КиТвськоиу Придн!пров"! звлучас до виробництва тисяч! роб!тни-? к!в, призводить до !нтенс.ивного житлового буд!вництва, розпи-рекня виробничо! 1 невиробничо! !нфраструктури. Отримують роз-виток ! !ни! взаемозвпяэаш галуз!, як-от х!м!чна, деревообробна, скляна ! т.!н. Разом з тим концентрац!я певних мавинобуд!вних виробництв негативно вплиаав на еколог!чний стан територ! '¿.

3 !ншого боку, машкнобуд!вн! заводи Ки!вського Придн!про-В"я, цо випускають засоби виробництва для АПК, т1сно пов"язак! э п!дприсмствами региону, як! зайнят! виробництвом ливарних ! ковальсько-пресових нап!вфабрикат!в, зварних конструкщй, виро-б!в 1з дерева ! пластмаси, електромотор!в I п!дшлпник!в, техно-лог!чного оснащения, !нструмзнту, метиэ!в ! тЛн. Щ пхдпризм г ства обпеднуються також единою ремонтной ! транспортной службами, енергогосподарствоы ! т.д. Б межах таких регШпв, як КиХвське Придн!пров"я, в основное ! створиоться на^льи ефек-тивно орган!зован! виробнич! обеднения.

Трет!й вид просторово-виробничих зв"язк1в форкуеться пере-важно на основ! розвитку кооперування з п!дприемстввми "свого"

в!домства i П1дгалуэ1. Ui зв"язки, ян правило, нпйб|лыз cvjîl-Ki, але разом з тим характеризуешься i nanrtl л шоп Ыддало леро-• везень. Лонзд 90,¿ ix о'сягу припадав на п1дприемстпа, що знпхо-дяться за метами Ки'хвського Придн1пров"я.

13. Роль, Mict;c Ьзначения машинобудувг.ння i. (/отьлосброб-ки в гослодарських комплексах м1ст м/шть багато сл1л>>них рис, але разом з тим можна констатувсти i немало п!дм1шшх. Перш за • все, необх!дно вгдгйтити зростаннл рол! мяшинобудуяштя 1з зйхльшенням mí ста (мал.2). Зростаннл чисельност! населения гуиро-воджуеться зй!льшенням питомо! впги мпииноАудування i метолооб-робки в галузевЛ структур! прощслопост! »iiстп. В найбитьшлх MÍCTax, де меакас ¡гонад 500 тис.чол., мапшно^удування У*е ловнх-стю домШус. Огг.с, чим 61льео mí сто, тим с.ильШший валяв га луз I на формуяяння Г.ого гооподарського комплексу.

Взагпл! до цього.часу, а на це вкззуе i cbítobh'I догвхд, велик! mí ста с нпПб1лыз вешхивими t ефективиими формами тори-тор1ально! органхзгцхï виробництвп. У nciîl сукулност! одиниць територхальнэх ciirnni зпщ х велике Micro - викдашо складна форма комплексного i nponopqiInoro розпитку продуктипиих сил. Ma -гаинобудуппння - не Т1льки наПбхльиа галуяь mí от, еле i гплузь, що все актившше псп"яэуо п сдиний комплекс lirai виробництва, Це. якраз в Hiîl в1дбувасться матср1ал1за1;1я основних науково-тех-hí4hhx ¡дей mí ста, створклться ногц знпряддя nyaqi, систем;! машин, цо визначпють прогрес не т1льки в iн'лнх галузях народного господарства, але i в самому машинсбудуванн1.

Машинобудупання i мсталообробкп - кеобххднп лщдаг чи не будь-якого гослодарськсго комплексу. Вена стала однхе'о гз наЯ-б£льш територхально повирених галузей промисловост1. Iï шдлри-емства s в ycix мхетах лэдШстю понад ICO тип. чел. Продотауе посилюватися тенденщя до зосередження магшшобудхвних лхдпри-вметв у великих м!стах. Вона лоястзсться neotfxiflHícTio галузево! концентрацП виробництва, збхлыпоння територхально! спхльнос-tí з Шдприемствани imwx галузей промисловост1, науковими, лроект-ними х конструкторськими установами, наяБНхстю в цих мгетпх значних контингент1В квал{фи ковано! робочо! сили i глибоких тра-диц!й Texni4Hoï культури виробництва.

Один is найб1льших в Gsponi - Ки!вський ШК формуеться в однойменн!й агломерацИ на баз i машнобуд!вного виробництга, що

ВЕЛИЧИНА MÍCTA

ТИС. 40л.

: Й

9i

I fe I 3 1 g

BEJIMKI loo- 250

ГЦ

сНАЧНХ

250-500 3,1

HAúaíA4H.íi:;i >500 50

30 -

a

8 is

(Li

В

о

S

R

g

ч

Мал. 2. ГАЛУБЕВА СТРУКТУРА ПРШИСЯШОСТ! В MI CT АХ PÏ3H0Ï ВЕЕИЧИШ

гкллюся 'оторично 1 структуриим еле"«птс!! еистотя вилого рангу - Ц"?НТрЗЛЬНСГО МЗИМНОбу.'ПВПОГО району (КиТвського Приди!Про -в"я).

Малинобудування, як ттергалыю-технЬгнз база нзуково-тсх-п! 'итого прогресу, с, основное г-злуяо Кц|вського гооподарського вузло. Зростанп« Пего питомо! лаги в ззгяльнсму об"см! валово! продусгЦГ з Р-5,1? в КСО р. до п«го 502 в К90 р., при одночче-ио'п-'" скорспзпк! гидмоапх ро-:'!р13 г.ироб'угчо! Д1яльнсст1 в !н-пих галузях проинелевост!, таких, як х!м!чна, легка, харчозг, п;:~Т!ачп? ьрс'-юлсзу сп?ц!ол!за|;{п г.Кисва.

О.?облич!стч рззЕнт::у »«эпюнобудуввннч Киева, як до реч! гит.'.;: н?;;.б1лъ':г/.г. !/;"т, с пост!".на д'лпорс.гМкещя !':ого внутр!-галузве: «счук?; пи, цо вхло'рлтяс зрссгсшк? ! ускладнекня техн! ч::их потрзб Н'ролизго гогпод^стпа. Прт» цьс-гу розскрэння ка-•пнобуд!г.кого рирс.бнкгп'за не т!ль;::-; приокорпс внутр!галузезу спзщал;заидп 1 м; -.галузего коодчрувпния в рш:.<ах семо! промис-ловост!, ало I слрипя зрзгг'чпгэ изуксво! д!яльиост!.

И. Специфично':) с територ!альна орган1зац!я шдгалузсП ма-талообробки, котр! оаЧнятг поточнин ремонтом мапкн ! обладнання, виробнкцтвом кеталевнх пкроб!в 1 комструкц!Ч ! т.!н. Шдприсмст-ва цкх гпдгалузеЧ ср1 ентуютьег в свое',чу розмхщэнщ_переважно на спожквача. В Украшг, л П роэвиненим' АПК, так! заводи ! изПстер-н! с в ус!х низозих адм!н!стративних районах (КАР). У багатьох з них машшоремонт е одн!ею !з пров!дшх галузеЯ, значения яко! у . зв"язку 13 зростапчим $!зичним спрацяванням машин ! технолог!ч-ного обладнання в АПК важко переоц!нити.

Територ!альна орган!зац!я иактерзменту, одна !з найменш дослхдт.ених областей манмнобудувакня ! металообробки. Разом з тим ренонтне вкробництво, виконуючи фуикщю часткового в!днов-леиия основних виробничих фонд!в, е суттевим фактором забезпе-чення кз тхльки простого, але I розширеного в!дтворе!Шя за ра-хуиок проведения модерн! зац!I технгки. Кр1м того, виробнича структура ремонтних п!дприемств дуже близька до мапкнобуд!втгкх завод!в. В 1х склад! також е загот!вельн!, уэхан!чн! ! складаль-К1 П1 дрозд! ли. Ррмонтн! п!дприеиства, яте £ мааинойуд1вн1, з сполп!-вачэми продукцП ^агальномашчебу/^вэльйого застосування. Няяи-■•'"'мд!: '!! пот-г,отдать н-зобглрч* дл.т ремонту иаЯ5!льи

скледн1 детпл! i вузли. Понад 50ji вс!х усталор!яальних верста-т!в яиаходятьсл в ремонтнику i долом!жному виробництв!, чисель-н! сть эаЧклтих у ц!Ч п!дгалуэ! перевшцуя к!льк!сть працтачих безлоссрсдньо в мзшинсбудувпннI. Таким чином, ремонтне вироб-' ництво досить потужиа п!дгалуяь," котра с орган! чноп чаптиною кашинобудхвнэго шгплезссу.

В ycix економЛчних раПонах Укра1(ни ремонтне внробництво was велику" питому вагу. В тоТ ке чао значения мштшоренонту зро-етаз я переходом до скоко1.:!чшис paf.oHiB бьлыз нияького таксоном!ч-ного рангу. При цьому в yclx pcrloirnx скопом: чш ejemmHicTb ремонтного го'псдарства нижче в nopiEHnHHi я гашшобудхвнпм. Це поясняться дс1;еитрал!зац!сп, недостатньо високим равней кон-цснтрацП 1 спо1Цг1Л1 зпц! I кашиноремонту, слрацюванням облпднан-ня рсмонтннх мп^стерснь, низьксп квплн'глаще» заЯнптих i т.in. ■ Biдо(,па роя"сднанхсть бхльпзст! ремзнтних п!длрисмгтв лркзводгть до того, пр ними яд! йстсться-перепаше дрКносер!"н;г". ремонт TexHiKi:. Це п, -в своп чергу, збиьц-з трзнспортш вптрати на переведения мг.'д;:н ! обладнаннг Для ремонту 1 з ремонту, тркгг.лгсть i'x персбувг.ннл в ремонт!.

Коттпльнн!1. ремонт складних мпиин i KCxrniiniB най'и лыд е|октирнз туг 3,ii"гнивптг.ся-лиас в умовах крупносортного проведения po6iT з ремонту одиотипних ?.т.х:н hp спсцтлхяованих п1дприсмствах. При цьему умови сргак!зпц!1 технологичного про-цегу повита грунтуватися на тих же принципах, цо i виро^кицтвз нових машин.

13. 3 щлгу розвиток i poiyiqeHim мгшшобудуваннг. У кра!'ки супрогодтуз сукупнхсть ноступних най51льш лагальнкх проблем:

1) концентра^ я. машнойуд!вного вкробництзг. у великих mIctex;

2) недостатньо ег'ективнг гг.лузева i cprfHinra;ifHa структура маишобулувпкня, котра характеризуешься елг.бккм резвктком. наукоемких галуяе":, перерезаниям в структур! влро-лкцтва jiti-верссльних щдлризиотв з високою натер! алос1!н!стп внр^'ництва;

3} слабив розвиток машшобуд!вно1 бази в середнхх i гялих глетах, окремих periemx;

4) виеокгЛ р!вень моиопол! в глапгто'удувг'кн! i кзтяяо-обробщ крг.Гни;

5) вхдеутнхеть комплексного розвитку мапинобудуврния в

багатьох iTTIC i районах;

6} наяпгисть територ!ально1 HecytijcuocTi riiдприсмгтп ряду галузеЧ pi злого ступени гостротн i pinHoro Х!Ц»ак?еру гшяву;

7) недостатнР. розвиток внутр1 раНснно! виробничо! коопе-рзцЛ, цо прилво иль дп гшшкнсння з<"надтз далеких, зустр!чних та ¡нших нее^ективних т. ритор!ально-виро^ничих -звонив.

1снугэча структура мспг/нс'удувгннг irao'i дсртапи характеризуемся пореваканням в основное кетолосчних гидгр.лузе1 i ис.йо-статнп.: розвитком науксвосмних, для роявитиу яких в Укра!н! на-явнг• Eci rrao6x!rTHi уясви (розвинуте няукопо-досл!;ша f'n.ia, ви -робничиЧ i науковкй потсшцхпл, спркятлнзе скопом!ко-геогрп^чнб положения, котре зумовлго ejeKiT.Bii!!n роявиток япяя-чк!в як з JH-еими еконсшчними ра^ошни, таи i я яаруб!птими краТиами, висо-короявинута яагпльно-мзтинобуНвнз база та in.).

БЫьиисть п1дпрнсмств птзнноЧупування с ун!версальш:ми. Вони об"еднуить у своему склапх р:зн! внробництва (яагст^^льн! ( мехало-з$иральн!, ремонтах та in.). Оагато як! is них, особливо велик! п1,ип;л1смегва, э',"нл?! вкробтщтвом та коя ! м"яса, молока, овоч1в i 'Jpi'KTiB. Ta'ti "тимччсоа!" виробництва оргон!яован! на основ! вертикального ксмбхнувштя j лкомого б!льшого внутр1сн(>о-го самояабеяпеченн^. Под!бна внутр1господаргька оргг,н(яац!й веде до еамо!яолгцП' "яиинобудГвних п!длрисмстя за типом еередньО' Bi4H;ix ¡feoAiB, перешкод-.аз розвитку внутр!рег!оналы!1ПС кооперо-ввинх зв"яяк!в, блокус благотворил^ вллив маыинобудупання На те-ритор!ачы!у oprani яащ :о господарства perioHiB. Вицечгпдзн! п!д-присмства являють собоп структур^ п1дрозд1ли позавчорппиього дня CBiTOBo'i сконо'.икп i в*е тегу на здатш випускати продукц!п, котра б в!ддов1Дала сучаслим св!товим стандартом.

Tjлыш лодання пхдприемствам повноТ економ!чно1" саност!й-HocTi, л!кв!дзцгя мяпинобуд!вних в!домств, nici "командуить" заводами, широкомасштабна приватизация, банкротство нерентйбель -них i нев!дпов!днкх м!сцевим умовам пгдприсмств пдатн! поступо- ' во вирхшити !снувч1 про^леми. Подапьшй рэзвиток мошинобудуван-ля республ!ки та II окремих perioHiB необх!дно здгПскювати не т!лы:и шляхом технхчного переозброення, реконструкц! if ценуичих п!дпризмств, але i нового буд!вництва, в основному невеликих ! cepe;mix п!дприемств з випуску компиптерно1 техн!ки, прилад!в, комплектуючих деталей для украХнських машинобуд!вних завод!в,

лродукц! I загалыго:/ааино5уд1вкого призначгння, товзр!в нат^ано-го споживання. Цо дозволить 61льи ефективно використати наявн! економ!чн! Гсоцгальн! умов и окремих рег!он!в. Необх!дна також розробка республ!кансько! Р. рег!онолытех програм розвитку маши-нобудування в нових уставах господарювання, а такс* створення реального ресяубл1канського ринку.

16. Внаслхдок ствИльноI дП протягом останн!х двадцгти рок!в ц!лоХ групп чинник!в, у ?о?-<у числ! 1 економ!ко-географ!ч-кого характеру, в!дбувапться перманента! зм!ни в розвитку ! роз-м!е5Эни! кяшняобудуваяня. Деяк! !з них посять виладковий характер, !ка! - 1дуть в русл! голпвних наярякк!в св!тосого розвитку малш-нобуд!вного внробництва. Слециф!чн! умови'сучесного пер!сду в Укра!н!, а такоя краКнах СНД, з тамг республ!ка мае розгалужен! виробнич! зв*язки, накладаять св!Я вхдбиток на основа! тенденцИ розвитку ! територ!а'!ьно1 оргаз;!зац11 галуз!.

В ц!локу характерное особлив!стг розвитку ыаыинсбуд!вного комплексу Укра1ня нг. пер! од до ! п1сля 2000 року необх!дно вва-жати структурну ! територ!ольну перебудову гаяуз! в умовах спо-чатку поглиблення кризи, а пот!м ! подолаиня П насл!дк1в. По -ступове шдвкщенкя ефоктивност! 1 яксст! робота п!дприемств буде в!дбуватися ка фол! обмэжених природних 1 особливо трудов:сс рс~ сурс1в, л!м!тованого буд!вництва, всеб!чно! !нтенскф!кец!1 ви-робничих процес!в, переходу на енерго- ! водозбереяення, а та-ког налов!дходн! 1 безлюди! технологи.

В перспектив! повинна виростк роль каиинобудування як вежливого комплексоутворювчого фактора, розвиток якого активно впливаз на Шдвицення !ндустр1алыюго потенц!алу ! комплексний р!ст економ1ки рег!он!в, на галузеву ! орган! защйну структуру проыисловост!, ргвень I структуру зайкятсст! населения, вдоско-. палення територ1ально! орган! зацИ виробництва.

В умовах ринково'1 економхки особливо вежлквим е той факт, цо розвиток машинобудування сприяс зб!льиенню нац!овального доходу, Шдвиценню матер1ального добробуту населения, зниженню р!вня безроб1ття.

У зв"язку з цим необх!дний перегляд курсу на обмеження ново го буд1вництва в УкраЛш, який мае ! негативт наслхдки: втрача вться ыожлив!сть л!кв!дувати помилки в розм!щенн! п!дпркемств,що були допущен! рал!ше, зростас територ!альна концентрация вироб-

t

ництзе, ос.'Лльки ро.эширпоться 1снуич! пхдприемства, та 1н. 3 республ!ц!, в дшп1й период, все ще !снупть ц!л1 peri спи ,>фактич-1ю Ihtbkthí для машшгобудупання, тсбто не освоен! ц1ея галузэя.

Отримшоть розвиток i hobí форки лросторово-територ!ально! органхзацИ внробництва в маш!нсбудувянн1 республ!ки. В процес! створення гнучких i ефе!г ;.вннх структур необххдно персглянутн склад i (¡унхцх! .гивчнх о5"сднань з ураг. оанням iитерес!d трудо-вих холектизхв i за íx хшц!ативсп. Щ !нтересл багато в чему мають територ1алышЯ характер i виходять В1Д соц!ально-економ1ч-но!, екологхчно!, етшчно! особливостеЯ конкретно! територП.

Широки:! розвиток повиннх отримати Загатскан1тн! луогресивн! . типи i форки об"еднань - pisHi спхлки i асощацП виробник!в,' »¡ягалузевх територхальнг комплекси, уже не як науково-теоретич-н! екокомхкс-геог;;пф1чн1 утвоуення, а як реальн1, »¡ри,лично оформлен! спхлки, концерни, консорхйумм, торгово-прсмислов! та ira! об"еднання, цо маать перспектив« для caMocTiitHo! i ефзктивно! ройоти в pitHKOBifl економхц!.

В мавинобудуванн1 буде стимулвватися гид!леннл Í3 великих-виробничих об"еднань лезначннх сяец!ал!зованих пхдлриемств - э випуску продукцП м1кгалузевого припначення, товар:в народного споулгаання, збиралымх та ¡нших зовод!в з передачею íx в срен-Ду, колоктиЕну айо к приватну вдаснГсть.

Переххд на hobí умов и гослодаривання непинуче викличе noca-леяня д:'..'еренц1йц1 Y р!вн*з роззитку pericHis кра!ни. При цьому в б!льа виг!дному становищ олиняться Ti з них, де епостер1газть-ся високиЯ piвень розвитку маалнобудувсння. В уиовах pm:soEoi економхяи маиинобудупання, в зв"язку 3í cboYm народногосподарсь-. ким значениям, трудомхс'пиотю, високими вкмогами до квал!ф1ка-ц!J працпючих i иауково-досл}дно! бази, до орган! эацП i культу-ри виробництва, наявност! широких виробничих та i ник эвяязк!в, комплехсоутворюячим характером виробництва, б уде посилювати своз значения в господарських комплексах окремих територ!алытх п!дрозд1л!в.

Одночасно буде эрсатати i днференц!ац!я прибутк!п л!длри-смств pi зних га лузе Я гооподарства, що шке п;е б!льше поглибити ' 1х*геритор!альну несум!снхсть, яка уже !снуе. В к!нцевому п!д-сумку це може закЮТиткся банкротством.1 закриттям або я переспец!а-л!эац!ео багатьох п!дприемств. Практика розм!с;е1шя п!дприемстз,

цо 1снувала протягом багатьох рок!в, заклала багато "м!н спов!дь-нецо! дЛ'" в при^дсшня ринкову еноном1ку не т!льки еконо.'Лчного, але А геогрсф!чного характеру. Л!кв!дац!я хх - справа довол1 складна 1 не одного року.З малому розу1Пнн1, в перспектив! ма-шинэбудування персбудовуючись егмо, эмениупчи концентроцтю ви -рс'ництва, ыонопол! эм, створпячи . ¡: 13, гпдви::'уючи спец!ал!зац!в, формуючи нову систеку ефзктивних кооперованих зв"яз1пв, стане т!сг) галузэв, котра допомож.е покрацити тсритор!альну орган! защю господсрства як во1е? крапш, так ! о;:ре\о« П реГ10н!в.

Великого значения в н2залсжн!й Укра'1'н! набував використан-ня нових !деЯ розвитку Н еконоьцки, в тому числ! на оснсв1 концепцИ про вэаемспроникн!сть (мембранн!сть) територП республик. II уШкальне географ!чне положения стане в майбутньому одним ]з пров!днкх чинник!п розвитку ! територхально! оргаШзащ! ыашинобудування, його м1вдергмного значения.

НайвшкливШ опубл!кован! роботи на теху дисертацП.

Роз/или в колективнпх монографиях. програмах, бро'дури, учбо-в! постники.

1. Методические рекомендации по исследованию промыэленних комплексов в целях рационального природопользования.к - Киев: Ин-Т экономики АН УССР, 1983. - I п.л.

2. Агропромышленный комллекс* //Научно-технический прогресс н его социально-экономические последствия на период до 2005 года по Украинской ССР. - Киев: Наук.думка, 1584, - 2 п.л.

3. Машиностроение в региональном АПК//Теритсриолъная организация агропромииенньгх комплексов. - Киев: Наук.думка, 1585.-I п.л.

4. Машиностроительный комплекс*// Проггзлснний комплекс Киевского Приднепровья. - Киев: Наук.думка, К&8. - I п.л.

5. Функционально-компонентная структура ЗГК Киева //Эконо-цико-географичзский комплекс 1груиного города (на примере г.Киева)*. - Киев: Из-во Киев, ун-та, 1989. - 0,4 п.л.

6. Машиностроение в хозяйстве регионов: теоретические аспекты территориального взаимодействия. - Киев: Из-во Киев, ун-та, 1992. - 3,5 пТл.

7. Географ!я Укра!ни*. - Кихв: Райдуга, 1992. - 9,2 д.а.

* Роботи, цо опубл!коваН1 в сп!вавторств!

0. Нэшкостроительнь'о территорийльние система // Ззспсть ч-зскап география. - I2C0. - Выл,20. - 0,6 п.л.

9. Экономико-географическое исследование областного яро -ír.'hr.ciH.-roro комплекса'5// Материалы к IX съззду Географического общества Укрпглсн о CC?. - Киев: Hay к. лучка, 1960. - 0,1 п.л.

10. Но;-:ото;;'С проблс?"^ организации элементарных мапнко-С'фог.тельных sepjiircpiiiu'.nwc систем // Эиопешпескся г-зогра-«?мя. - 1991. - Был.30. - 0,4 п.л.

11. Раззитт гтррйториальп« взаииосвягзЗ исг.тострозния

а осксечглс ejap АПК // Раавитге прсизводствегпг-лготнсг.ени!! в cj ---рз ЛЕ5: Тз ;.ло;:л.!г1,уч,-пр.:(С!;Т;., Львов, 1982. - 0,1 п. л.

Л?.. рее; есм и ко.'.плекгообрззойанко s прегзтз-

ло:п!ост!Г"//Теоро глчес;::.'.з лроблск географга (система геогрефь пзс.ге: кенцеаккП): Тез.докл. Г/ Всссоя?н.?:сн$., - Л.: ГО СССР, ГСЙЗ. - 0,2 п.л.

13. Прсб;;з:с,; картогра^нрегенпл мапятостроителыг« территориальных систс.ч//Пробл£1».и км млс sonoro и тематического кар-тогра|::розакил Узбекпегене: Тоз.докл.Есееоязн.-пр.кспф., -Тоакэит: ФАН, ISD3. - 0,2 п.л.

14. Маапгрсгроенн-? а АШ//Проблеш акоасютгского и социального развития Mí СОТ; Тез.докл.Всессазн.ксиф., Ин-т экономики СССР, 1933. - 0,1 п.л.

15. 1'етсдкческ;:з осиогы исследования штюстрсгпя з цз-лгх соверяепстзованял планнроЕанчя//Гесг'ра4'ические иегдедоза -ния для целз,'! планирования экономического и социального развития. - Киез: Наук,думка, 1333, - 0,4 п.л.

15. О характере территориального взаимодействия объектов в хозяйственных комплексах малых и средних городов //Проблемы интенсификации общественного производства в спета penetral! ноябрьского (19££), икиьсдого и декабрьского (1983) Ллеиуцоа ЦЧ КПСС. - Киев: ЕМЗПГШ, IS84. - 0,5 п.л.

17. Территориальная организация сельскохозяйственного масшостроенйя и региональное проблемы природопользоваиия//Гсо-графичеекке основы рационального природопользования: Тез.докл. -респ.науч.кон;*!.- Киев: Няук.думка, 1984. - 0,1 п.л.

18. Исследование AIUí в целях рационального природопояьзо-ваниЛТКомялексгегз географические исследования проблем рацзо-

напыюго природопользования. - Киев: Наук.думка, 1984. - 1,0 п. л.

10. Понятие территориально!! несовместимости в региональной пконо'мкс//Проблемы рпзработ::!! целевой комплексной нароа-нохозрйстретюй прогртоги китонскфикации региональной оксно -мики: Тез.докл.Всесоязн.конф., Свсрдловск, I0S-1. - 0,1 п.л.

20. Проблема территориальной организации промышленного комплекса крупного горо;т*//Голь гсогр^ическо''. науки в разработке: и реализации комплексных програ:.ш. - Л.: ГО СССР, 1985,0,1 п.л.

CI. Машиностроение в рогиональньас комплексах*//'1робле1Ь! развития и размещения АПН СССР: Тез.дскт.Всесокз.науч.-пр.конф., П.: Нн-т экономики, 1007. - 0,1 п.л.

22. Тгрриториально-окологичоская несовмсстимэсть//Гсогрп-iju'-iccr.iio аспекта рационального природопользования. - Киев: Наук, думка, 1967. - 0,4 п.л.

23. Понятно о территориальной несовместимости в оконо;.гл-ческой геогрй};ш//Эксно;.'ичсск!1я география. - 1968. - Вит.40. -0,4 п.л.

24. Охрена природы в условиях развития ЛПК Волкнской обла-стик//ПоБЬ!П1пние эффективности функционирования хозяйственного комплекса Волынской области. - Луцк, 1988. - 0,4 п.л.

25. Научно-метопические исследование агропромышленного природопользования административной области*//ПрЕ1ЖН1:е оЭДек-тивности функ^пнирования хозяйственного комплекса Волкнской области. - Луцк, 1908. - 0,4 п.л.

26. Особенности антропогенно-техногенного воздействия. АПК на атмосферу (на примере Украинской ССР)к//Экономическая география. - 1989. - Вып.41. - 0,4 п.л.

27. Методические указания к выполнению контрольна заданий по курсу "Экономическая география СССР". - Киев: lh-во Киев.унта, 1989. - 0,7 п.л.

28. Машиностроение пригородного продовольственного комплекса (на примере г.Киева^//Экономическая география, - 1990.-Вш.42. - 0,4 п.л.

29. Внутр!обласне економ!ко-географ!чнз районування*//Су-часн! географ!чн! проблеми УкраХнсько! PCP. - 0деса,1990. - . 0,2 д.а.

30. Роль машнюстрсенил в хозяйстве регионов/Дерриториаль-ная организация народного хозяйства крупного экономического района з условиях нов юс форм хозяйствования: Тез.Всссоззн.науч.-пр.конф., Воронеж, 1990. - 0,1 л.л.

31. ШкраЯонно кооперування*//Гсограф.!чна енциклопод!л Укра'пш, т.2. - Ки'1'в: УР£, 1990. - 0,2 д.а.

32. Проблемы развития и размещения машиностроения Украины в период перехода к рыночной отно!.!нкс//нош.к.,кснос социально-экономическое развитие территории и риночше. товцрно-денс.'яшо отнешэнип: Тез.докл.науч.-пр.kohJ)., Пермь, 1991. -0,1 п.л.

33. Социальная география - рыночной икснпмпке/Деоротичз-екпе проблеми сс15Лльно-оконогл:чсской географии и соперг.енст вование подготовки современного учителя: Тез.докл.науч.ксн*-., Смоленск, 190I, - 0,1 п.л.

* 34. Праблемн територ!альноУ орган!зац1К маиг/нобудування Украшсько! 1,СРЯ//Е,коном1чна география.-1991.-Вип.43.-0,4 д.и.

35, ПроСлсмн теритср!алыю5( несу.м1сност{ господаре:,кнх o6"si:TiB в умовзх суверен!тету реслу"л1 к//В|сник Кн?в.ун!верси-тету,-1991. - Вин.2; - 0,2 д.а.

26. Прсблемн резвитку ! розм!щення машнебудувания УкраХни в умовах сконок!чного суверен!тету//Шсннк КиХв.университету.-1991. - Вип.4. - 0,3 д.а.

37. На мсмбранШй д!ллнц1 лланзти//Вс:ч.Ки1в. - 1292. ->? 173 (14542). - 0,2 д.а.

28. Про ссщальпу торитср!альму т>засмод!м гослодсрсысих обчект1в//Економ!чна тз'соцгяльна география. -1092. - Вил.44. -0,3 д.а.

СО. На паегдах с-кономхчно? дсщ льност!//Зеч.Ки1в: У 211 (14575),1992. - 0,1 д.а.

40. Факторы, определяющие территориальную организацию ма-Еинострсения уег1!она//Геоэкологические аспекты хозяйствования, здоровья и отдыха: Тез.докл.науч.кенф., Пермь, 1993. -0,1 п.л.

4Г. Понятие "пространство" з экономической и социальной географии/ДГробяемы территориальной организации общества:Тез. докл.науч.кокф.«Пермь, 1993. - 0,1 п.л.

• 42. Вплиз мапшнобудуваиня на ?еритор!альну орган! эац!п гоеподаретва//Економ1чна та соц!альна географ!я.-1993-Вил.45,-0,3 д.а.

43. Про eKOfloriuHy мембраншсть територП//Еколого-еко-jíohívhí проблеми розвитку агропроыислового виробництва в УкраК-Ht б у mos ах формуванкя ринковик Мдносин: Тез. доп. наук.-пр. конф., Иел1тополь, 1993.' - 0,1 п.л.

Замсьлеши 4Ö2,тираж 100. ВПЦ * К Iii ¡i с lí н ун1Берс1:тет". Кн1в,Бульвар Шэзченка,