Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Макрозообентос и его функциональные характеристики в пресноводных экосистемах Украины

ВАК РФ 03.00.18, Гидробиология

Автореферат диссертации по теме "Макрозообентос и его функциональные характеристики в пресноводных экосистемах Украины"

Ай

V, В НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУКУКРДГНИ 1НСТИТУТ Г1ДР0Б10П0Г11

НА ПРАВАХ РУКОПИСУ

ХАРЧЕНКО ТАРАС АНДР1ЙОВИЧ

Макрозообвнтос та його функцюнальн! характеристики в пргсноводних екосистемах Укра'(ни

03.00.1 в. - г!дро&опоая

АВТОРЕФЕРАТ

дисвртаци на здобуття наукового ступеню доктора бкхпопчних наук

Ки1в -1994

Робота викоиаиа у вюлШ сан1тарно1 пдробюлогп 1нститу-ту Г1ДР0ЙЮЛОГ11 Наиюнально! лкадемп наук Укражи.

0»|ц1йн1 опоненти: доктор бюлопчних наук.

1 профессор ТШнбалевська Л.П.,

доктор бюлопчних наук пол1шук В.В.. доктор бюлопчних наук Каратаев О.Ю.

Пров1дна установа: Одеське В1дд1лення 1нституту бюлогп швденних мор1в 1м,ОО.Ковалевського Наиюнально! академп наук Укражи.

Эахист висудеться "_" грудня 1994 р. о__годит на

эас1аанн1 спешал1эовано1 вчыкл ради Д 0i6.l9.01 при 1нститут1 г1др06юл0г11 НАМ УКРажи »а адргго». глиъ'л, н.Киш-гю, проспект гер01в Сталшгралу, 1й. 3 дисертатсь мо*на ознайомитть у глблютсш ]иститут/ Пдробюлоги НАМ Укражи.

Автореферат роэкланий "_" листопада гт р

Очсний секретар спешалзовано! вчено! ради

■гЬ:^/

И М Смирнова.

ЭАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальнкть лроблеми. ПР1сноводний зообентос у водой-иах Укражи характеризуется эначним Р1эноман1ттям, ло його складу входять представники багатьох тишв. клаав. рялш та вид1в безхребетних. 3 функтонально! точки эору ткав! найольш насов! вили та форми пдробюнтш через те. ио ос-новний енергетичний пот!к проходить сане через них. 1э мак-роэообентосу водних екосистеи Укражи до таких гчдробюнтт в першу чергу сл|д в|днести нолюск1в, черв'якт. рако-под1бних та личинок леяких комах.

Э функшонуваннян зообеитосу, до складу якого входять декиька. троФ1чних pibhib Г1дро6юнт1в, пов'яэан! так! най-важливш) характеристики водних екосистеи, як 6юпролук-тивмсть. внутр«шньоволойменн1 проиеси Формування якосп води, проиеси саноочитення, бюакумуляип. бюсединентаим ! таке !нше. Вже один цей перел!* поКаэуе. то беэхребетш. як1 нешкають на дн! волойм. шляхом велико) к!лькост1 функШо-нальних эв'яэк!в впливають на ochobhi характеристики водних екосистеи в шлону. Тому, при виконаши bcio роботи, автор дотрииувався думки, яку у св1й час виказав Г.Г.В!нберг (1968), про те, шо реэ/льтати пдробюлопчних лосл1Джень ЛОВИНН1 ствставлятись з загальними процесами. як« в!Дбува-ються у водоймах, що лае можлив1сть ошнити значения вивче-ного явиша на екосистемному pibhi. 11я методология в эначн1й hipi дозволяе внэначнти нету досл1джень. примушус завжди при вивченн1 будь-якого окреного питания приймати ло уваги за-гальн1 властивост1 водних екосистен. в яких спостер1гаються, або можуть спостертатись досл)джуванн1 явива. таким чинон, ♦унхтональш характеристики пркноводного накроэоосентосу шллягають к1льк1сн!й ouihui тмьки у past вивчення круга-

- г -

об1гу речовин 1 потока енерга. шо проходять по вс1й воднш екоснстем» як функшональшй шлгсносп, осюльки сан1 вони е складовою частиною цих процесш.

Досл1дхення. шо Сули проведенш при виконаиш роботи на р1эних категоршх . водних об'ект1в, з р1зним ступенями впливу на них господарсько! д1яльност1 сусшльства (капали, зрошу-вальн» системи. водосховиша, естуарп та 1Н.1. довели, но Функшонування зооценоза макробентосу, як 1 загалон екосис-тен вивчених водойм та водотомв. шдпорядковусться фуидэ-иентальнин кониептуальним позишям сучаснох екологи. Ло них . сл1д нанести теорш екологччно! сукиесн та енергетйчний принцип ошнки троФ1Чних зв'язмв, бютичного кругоо^гу та 0ЮЛ0Г1ЧН01 ПРОДУКТИВНОСТ1 водойн, концепт» детритних та пасовишних ланшогчв живлення та 1нше. Тону В1Рне ро-ЗУМ1ННЯ такого штегрального показника, як функшонування водно! екосистеми в шлому. або накрозообентосу як и скла-дово! частини. неможливо без використання кониептуадьних п1дход1в енергетичио1 субсидп. консораи пдроб;онт1а у водних екосистемах. екотонш. то утворю&ться в зонах контакта.

Таким чннон. фуккшональн! характеристики накрозообентосу иаьть валливе теоретичне I практична значении тому, »¡о вони прямо пов'язан! э трансформацию речовин та потоками еиергп у водних екосистемах. ие 1 визначас актуальшсть да-

Н01 РОбОТИ.

Нета досд|даемь. Установит« загальш эаконон1рност1 Формування ФУнктонально1 активносп накрозообентосу як цшсного екологшиого угрупувэння пр|сноводних екосистен, виявити роль накрозообентосу в баланс! кругоо61гу речовин та потокш енерги. ошннтн основне значения як Фуиктональио!

стльностч 1 ресурсу при господарському використанж водойм.

Залач! лослшаень включали:

- анал1э видового складу, багатства та структурних характеристик иеноэ1в эообентосу ргзиих водойм та водотокш;

- вивчення Функшональних характеристик дом1ну»>чих груп безхребетиих в ценозах;

- ошну.у значения макроэообентосу с трансформаци речовин та енерги у водоемах;

- виэначення параметру ФУнкшонально1 активност1 макроэообентосу з позишй ФУидаментальних положень пдроеко-логи;

- вивчення рол1 макроэообентосу в господарському вико-ристант водних об'ектт.

. На захист виносяться сл|дуюч« основ»! положения.

Прюноводний накрозообентос с единим структурним 1 функиюнальним елемеитом водних екосистем, цшопстъ яхого обуновлена комплексом троФ1чних 1 бютичних эв'яэх1в, эа-гальним потокон речовин та енергп м1ж популяшями та угру-луваннямн пдробюнт1Е. то йяодять до його схладу, а також вэаемозв'яэками э жшими компонентами бюти та абютичними складовими водних екоснетем в шлоиу.

Накрозообентос с однт> э пузлових ланок бютичного кругооб1гу речовин у водних екосис.темах. При його беэпосе-редн!й участ1 реалпуються найпажяивит ФУнкшональн1 проие-си - продукта 1 деструкшя органпдних речовин, трансФорма-им 1 цнркуляшя сюгент, седиментация i бюакумулятя речовин,- яэасмод1я э абютичними складовими екосистеми та ш„ во в багатьох вилалках визначас загальний характер, напрямки та штенснпнк'ть трднсФориаип енерги та речовин у водой-иах. Ваялива роль макроэообентосу в механхэмах Функиюиуван-

ня водник екосистен доэволяе Розглядати його як один 13 клю-чових еленентш в систем! -управлжня процесами продуктивное^ /га Фбрмування якост1 води.

: , . Наумова новизна I теоретичне значения роботи.

в робот1 розвивасться кониепшя високо1 Функиюнальн01 активносп макроэообеитосу як ишсно1 гидсистени в екосис-теиних проиесах водойм та водотокш. Результат» дослшжеиь ¡стотио роэширшть уявленпя про сгруктурмо-функшональш по-казники накроэообентосу р!эних водних об'ектш Укражи та е внеском в загальну теории розвитку 1 функшонувэння водних , екоснстем, онзначзпть ту роль, яку безхребетш макробентосу В1Д1ГРа».ть в трансфорнаин речовин та ен&ргп у водопмах.

вперше. на основ) власних досл!джень 1 э викооистанням Л1тературних ланих. отримана загальна характеристика иакро-зообентосу як Функшонально) шл1сност1. ВикоРистания эа гальноекологччних компелтуальних лоложень стосовно пр!Сно-водного макрозообентосу, дозволило отриматн принципов© нов1 дан1, шодо э'ясування иехашзмт продуктйного потемшалу. учасп в проиесах самоочишення. трансФориаии речовин I енерги в водних екосистемах.

Вперше в ярахтиш пр)сновод>1их плр&ечолопчних досл1джень отриман1 та узагальнеш багатоР1чш натенали по махроэообентосу Р1зних категор1й водних осск'пв 1 на щи основ1 показано, шо структурм його особшвйт та нехашэми ♦ункцюнування Сагато в чому схож!, оск1Дьки с Б1Дсбрааенняи щЛ1СН0СТ1 вивченого угрупування пдроыаэте як тясистени неэалежно вш типу водно! екосистеми,

Експеринеитально виявлен1 параметру та розраховаш -»¡■< . ¿диш степени! р>вняння, ио апроксишлги/гь зале»шсть ша Р1ВНЁН енергетичного оби!НУ 1 насос этда таких чисельних

безхребетних макробентосу як дреясеии. монодакии, губки I ПРЮИОВОЛИ1 полти, во мають виклпчно яажяиве значения у проиесах формувзиня яхосп воли в водоймах Укражи.

Вперше складено енергетичиия баланс велико! водоями екотонного типу, яку перебудовано иа водосховиае. виявлена роль, яку в проиесах трансформани енергн в!д1ГРають беэхребетн! макробентосу.

Практична шншсть роботи обумовлклться тин, ао наведен! в Н1й матеР1али е необмаиими елементами' при ошнш процтв самоочищения та формувэння якост! води. оргашэаип пдроеколопчного мон1тор!игу. роэвитку пр1сн0в0дн01 аква-куяьтури. роэюобш эахоя1в по эахисту воаних екоснстем в>д затруднения та евтрофування, а тако* эахисту. пяроопоруд в«л сюлопчних перешкод у водопостачаниь на осяов1 виконзно! роботи можливо складання наукосо обгрунтованих прог/юэш як эа станом водних ехосистен в щлому; так I за окремини IX компонентами 1 троф!чними ланиюгами. эокреиа по кормошй баз! 1 пов'яэаиими э нею локазниками риСопродуктивность ви-никненню та проФ!лахтиш бюперешкод у водопостачаииь само-очисноиу потеншалу. а тако* при вирийрнш практичиих зав-дань э нето» реалпаим тих чи жших проект1В пдро-буд1вниитва. в останиьому вилаяку наведет в робот! мат?Р1а-лн мають ув1яти складовор частино» у пдроекоовос (пдроеко-лопчиа ошнха впливу на оточуюче серодовище).

перерахован1 виме прэктичш аспект« роботи энзяшли свою коикретну Реал1зашю в пдроеколопчиому прогноз! при СУЛ1вниитв! каналу лнтоо-донбас I збудованому иа ньому комплекс! водоохоронних споруд, в рекомендации та методич-них поабниках по боротьб! э обрастанияни дрейсеною. мо були прийият! ДеЕ*ком!тетон по воднин ресурсам ухрзши до широко-

• - б -

масштабного влровадження на каналах та зрошувальних нереках швдня кражи, при розробш проекту будшниитва лруго] черги ЛУнай-ЛН1стровсько1 эрошувально] систени та пов'язаною з иии пдротехн1чною реконструкшею сасикського водосховииа. при шдготовш "Схени комплексного використання придунаяських водойн". в "Схем! обводнения та зрошення пшлня иолдови". а такоя УВ1ЙШ4И скдадовою частиною в "нашонадьну допоешь Укражи по стану навколишнього* природного сервдовива сасеину Р1кй Дунай", яку булб передано в 1993 рощ иинароднш коор-динашйшя рад1 при ее, як основу для участ! /крзжн в щянародшй еколопчн1й програш ло басецну лунак>.° Окрено шдготовлено натерил по прогноэшй ouihui бюперещкод у во-допостачаннь но пов'яэан! з масовим. розвиткон рпннх груп Г1ДР06ЮНТ1В, який >шйшов схлаловою частиною до нормативных докуненпв по пдроекоовос Укражи. ио готуються тепершж)« часон. Технолопя усунення обростань дрейсеною в налорних трубопроводах зрошувальних систем захишена авторським св1Доитв"ои. за иини матеР1алами була шдготовлена експози-шя. яка виставлялась на ВДНг Украши t еула шджчена дип-донон. ■

АПРобашя роботи-

ochobhi результати роботи допов1дались на всесоюзна нарадГ по сан1таРИ)Я пдробюлоги (Носква, 1975); на ш. IV. V та VI зчздах Всесоюзного пдробюлопчного товариства (Гига. 1976; киш. 1961; тольятть 19еб; нурнэнськ. 199»; на VI, vn 1 vni всесоюзних нарадах по вивченню молюоив (Лешнград. 1979, 19вз. 1967); на IV. v и VI рес-публ1канських кон*ереншях молодих учених Укражи ikhib. 1976. 1902, I960)! на V 1 VI всесоюзних Л1ННОДОПЧНИХ нарадах Шствене на Байкал!. 19П1. 1985); на Всесоюзшй хон»е-

. - т -

рении "Створення натурально! kopmoboi баэи для шдвишення продуктивной! риениитва" (Москва. 1984« на ш рес-публ.1канськ!й нарая1 по бюиенологп (Льв!в. 1984); на рес-пубд1канськ!Я нарал1 "Лосягнення науково-техн1чного прогрес» в проектах мелюративного буд!вниитва <КИ1В, 1986); «а V КонФерении Украшського Фшалу ВГБТ (Одеса. 198Т); на 20. 28 и 29 И1«народн!й конФереншях л!ННолопв прилунэйських KPaiH (Пассау. 195Т; Варна. 1990; КИ10. 1991); на Шжнароа-иону сеншаР1 ЮНЕСКО "Теоретичш проблеми кониепцп Эко-. TOHtB" (Шопрон. 1908); на Всесоюзна нарад! по проблем! кадастру та обл!КУ тваринного св1ту (Уфа. 1989); на II э'1эд1 плробюлопв Молдоеи (Кишин1В, 1991); на Мтнаролному симпозиум! по бюпродуктивност! оэерних екосистем (Констанц. 1992»; на I э'1за1 пдроеколопчного товариства Украши (KKta. 1993).

Пубикаии. По тем! дисертаим опублмовако тз роботй. в тому чисд1 колективн1 монографц: тидросиология каналов Украинской СССР" (ки1в, 19901, "Биопродуктивность и качество воли сасыкского водохранилища в условиях его опреснения" (Кнш. 1990). "Гилрозкоаогия украинского участка Дуная и сопредельных водоемов" (кихв. 1993).

ОбЧи роботи. дисерташя складаеться з вступу, п'яти глав. висновк!ш закшчення, списку лтратури та ДоЛатку. Робота виконзна на гво стоошкан машинописного текст*, мюстрована 39 таблицами та 41 налюнком. список Л1тератури нал!чус 353 найменуваннч, з яких 75 - зарубиших автоР1в; Загальний об'см рукопису складае ЗТб ctopihok.

ЗИ1СТ РОБОТИ.

. ГЛАВА I. ИАТЕР1АЛИ I ИЕТОДИ.

В основу лисертаин покдадет материли багатоР!ЧИИХ

- а -

польових та експериментальних аос«и*ень. виконаник автором за перюа э >974 по 1991 рр. в 1нститут1 пдробюлогп HAH Укра\ни. буао аослшжЁНо макроэообентос смдуючих водойн та волотокю: каналу Сшерський лонеиь-донбас. Пшн1Чно-Крим-cfcxoro каналу лншро-лонбас, кановсько!, Хер-

сонсько!. татарбунарсько!, явкшсьхо^ та луная-лшстровсько! ЭРошувальних систем, сасикського та Ладилинського волосхо-вцш. придунайських озер-лимашв - Ялпуг, кугурлуй. катлабух_. Китай. саФьян, водой.м та водотошв кшйсько! дельти дунаю. дунар в межах Ухражи та деяких шших водних об'ектш. В роботу ушпшлн тако* матер1али, ям були отримаш в хол1 проведения I нщнародно! гчдроеколопчно» експедиии по дунаю (береэень, 196s р,> та укражсько-болгарськик експедишя на ц1й p14u1 (серпеиь-вересень. 1989 та 1990 рр.). Велику увагу було прил1дено практичтй ctopohi питания, то пов'яэане э роэвитком бюперешкол у водопостачанш. 3 шею метою лосл1Д*ен! р13н1 плроспоруди закрытого типу - трубопровода водоводи. дшкери. систени техшчного водопостачання конкрет-них л1ллриснств. проведена серж лабораторних лослшв. в яких вивчався вплив роэчинш ximimhux добрив на дрейсену. за результатами виконаних poöit буда проведена дослшно-пронис-лова перев1»ка эасобш Соротьби э обростанням молюсками ка Херсонськ1й. татарбунарськт та явхжсыай зрошубальних сяс-темах. шо дало но*лив1сть реконендуватй розробдени« эап« л1КВ1лаии обростань лрёйсёною для впровалхення «а «ак зро-шувадьних системах твдня Украши. основний мае»» ааних от-римано шл час роботи польових стащона.«» на канад1 дншро-лонбас та Сасихсьхону водосховиа1. вд позволило в по-дальшому зробитн узагальнююч1 висновки т, 4уикшанадьжй ак-тивност! макроэообентосу. Достатньо дсжладно аосл1Д*ен1 та-

ко* структурно-функиюнальш характеристики бентосних ие-ноз1В канала, Дунаю в межах укрэши та яого К1Л1Ясьхо1 дельти. В шлоиу треба заэначити, яо змкт дисертаиц скла-лають натершли, во були отримэш при дослшженш пркнйх водоян та водотока, hki ictotho в1лр1эняються за Р1внями продуктивность норфометричними характеристикам, пдро-лопчиим режимом, як1стю води та ступеней антропогенного впливу. tie дозволяе вважати. ио сшвставлення, результати та висновки ланно» роботи дають всебнну j' уэагальнюючу характеристику пр1сноводного макрозообеитосу як функшонзльно ак-тивно1 шдсистеми.

При виконанн! роботи в биыиост! випадк»в були викорис-тан1 достатньо добре в!дом1 методи та загальноприйнят! методики в1Д6ору та обробки пдробюлопчник проб. ЯекотР! з них розсоблен1 1 влроваджен! в практику пдробюлопчних досл|дяень автором (Харченко та №.. 1984; 1988).

При в1д60р1 проб використовувались дночерпаш р»зних конструхшя — петерсена, штанговия типу Бкмаиа. секшяний -сяч-юо, обважнюючий - гр-ее, мжробентометр НБ-те; батомет-ри Рутнера та Молчанова - для В1Л6ору планктокних личинок дрейсени; драга, Р1зм типи скребкш. рамок та шшо. Активно використовувався також вололаэння метод 13 застосуваниям ах-валангу. як правило, автор сам зл1йснював эанурюванйя та В1Л61Р проб, про6увши за час дослшжень б1льше 20 годии шд водою.

Всього в ход! виконання Д0СЛ1Лжеиь вшбрано та оброб-лено б1льш Н1ж гооо проб накрозообентосу. в тому числ1 С1яя 9оо проб дрейсени з рпних популятй pi4ok, озер, каная1в, волосховии. трубопроводш 1 тахе »нше. для аналпу po3hiphoi структури I прогнозу роэвитку бюперешкод В1Д обростань.

Винбрано також 600 проб планктону на bhict вел1герш дрейсени для наступно! ошнки i виэначення перюдш та тержну насового рознноження нолюскш. Виконано 455 серш експери-нент1в по вивченнр швидкост! споживання кисню пдробюнтани. а також гее. вишрювань швидкост! первинно! продукт! та деструкии оргатчних речовин в планктон та бентось проведена сер!я експеринентальних po6it по впливу розчин!в нше-ральних добрив на дрейсену, в яких суло використано бмыи н1ж 15 тис. нолюскш. Беэпосередньо нетодон прямих експеринентальних • спостережень вивчен1 швидк1сть росту та продукшя дрейсени. В иих досл1дах було залучено б!ля ю тис. но-

4

л»ск1в. виконано також 5 серт експерннентт на *1зичних но-делях водоток1в по вивченню деструкии оргатчних речовин в присутност! дрейсени. в яких в загальнхй кмькост1 Суло використано до зо тис. молеск1в. При дослшжеш травления но-иодахн проведено т сеР1й експеринентш по ю дослшв в К0ЖИ1Й. в них суло використано №5 особин нолюсюв. Дослшжено також б1льш ш* зооо особнн дреясен. ионодакн. пердовнииь та жабурнииь по внвченню вшсту в них важких не-талш.

для В1Дбору матер!алу на Р1эш водН! об'екти Украши орган1зовано 7в експелитй. С1льша частина з яких була коиплекснини. ие дозволило проводити доолдження екосистен в шлоиу. а не за окремими складовини. сш ia проведении експедишя було зд!йснено э використаннян експедишйного ♦лоту 1ГБ HAH Украши. одна - на арендованону хорабд1 ду-найського пароплавства. Три э проведених на кораблях експедишя були н1жнароднини - одна по всьому судноплавноиу руслу Дунаю. дв! - на нижшя частии» pikh в межах волгари. Fy-мунп та укражи.

- и -

ГЛАВА а. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЁРИСТИКА НАКРОЭООБЕНТОСУ Я0СЛ1Я*Е»ИХ В01НИХ ЕКОСИСТЕН.

Виловий склад макроэообентосу. Яого чисельт та яхюи показаники. структур«! характеристики багато в чону р!зняться у досл1джених волойнах та водотоках, залежать В1Л велико! к1лькост! Факторцз природного та антропогенного по-ходження. проте е 1 загальн1 эак0Н0М1РН0ст1. на яких сл!Д зупинитися. в першу чергу и! эаконом!Рност1 пов'язан! з ♦ункшональними покаэникани шдсистеми макроэообентосу, а ть в свой чергу. залежать вт домнуйчих вил1в. груп ! »ори Г1ДР06ЮНТ1В, перел!к яких обмежений 1. як правило, повто-рюеться для Р1зних вивчених иеноз!в водннх екосистем.

структури1 покаэники. в дан1й Робот1 тд структурними показниками роэуияоться леях! К1льх1сн1 характеристики ие-

ноэ1в. ЯК1 НеОбХ!ДН1 ДЛЯ ошнки Т1С! РОЛ1. яку ВШГРаЮТЬ безхребетН1 макробентосу у волойнах, тобто для оишки бю-продуктйвност!, участ! в проиесах Формування якост1 води, використання у вигляд1 кормових ресурс!в 1 таке 1нше. Тону так! показники структури. як правило, стосуються видового складу з вид1леннян дои1нуючих груп та вид!в. отнки зустр!чаем0ст! та Р1эноман1ття, хонхретних эначень чи-сельност1 та бюмаси; в деяких випалках розмюних 1 в!кових характеристик окрених доншуючих популяшя.

видовий* склад макроэообентосу вивчених водннх екосистем в1ДР13нясться достатньою р!зноман1тн1стю. проте дошнують, як • правило. олн1 I т1* групи беэхребетних: черв'яхи. двостулков1 молюски. анФшоди 1 личинки х1роном1д. всього за перюд спостереджеиь в склад1 макроэообентосу 6уло эа*1хсо-вано 28 груп пдр06юнт1в (табл. п. до них входять губки. ПДР01ДН1 полти, моховатки. черв'яки плоскь кругл!,

багатощетинкош i малошетинкош. мол теки, piaifi ракопоД1бн1. водят КЛШ1, клопи та личинки комах. загальний склад макро-

эообентосу нал!чуе 352 вида та форми пдробюнтт. Таблица 1. Лрдсноводний макроэообентос дооалжених водойм та волотокт Укрзши.

N Групи К1льк1CTt N Групи KÍльк!сть

n/n беэжребетннх вид!е п/л беэхребетних вид i в

1 Porifera 1 15 Cumacea 6

2 Coelenterata 3 16 Acari 3

3 Turballarla 2 17 Ceratopogonidae 1

4 Nematode sp. 18 Chlronomidae 83

Б Ollgochaeta 60 19 Odonata 13

6 Polychaeta 5 20 Ephemeroptera 18

7 Hirudinea • 16 21 Trlchoptera 19

8 Bryozoa 3 22 Hemlptera 3

8 Camptozoa 1 23 Megaloptera 1

10 Oatracoda sp. 24 Coleóptera 4

IX Isopoda 3 25 Díptera 2

12 Gammaridae 14 26 Lepidoptera 3

13 Corophiidae 7 27 Gastropoda 40

14 Myaldacea 8 28 Bivalvla 28

Ло складу иакрозообентосу Пшшчио-Кримсысого каналу входять гч види ол1гохет. 3 вили нолюшв. 1 - гаммарид. ъ -кумових ракопод1бних. б - личинок волохохрильшо, 46 еидш та Форм личинок Х1ронон1Д та ihuu. У бентосг каналу постШно дожнували личинки xipohomia Poiypedilum bi-tviantenriatum, Tanytarsus ex «г. гаапсиз, crlcotopus ex tr. slivestr-is. c.

а1«агиш та 1НШ1. «шгохети - Ытпоашиз ЬоМтешегь Ь, с1арагеаеапиз. тиьнех тьдеех. личинки волохокрильшв -Нуайгорзусье аПвизирепШз, Серел нояюсхш переважаяи 0ге1ззепа оо1утогрЬа та й. Ьивепз1з, як1 ломмували за бю-масою (97,0-99.7у. загально! бюмаси махроэообентосу). Серед-ня чисельн1сть беэхребетних макробеитосу досягала 10-12 тис. екз./и2, бюнаса - 3-5 кг/и2.

Макробентос каналу Лшпро-Лонбас Сув представления 162 видами та Формами беэхребетних, велике вилове рпномашття було характерне лля дичинок Х1ронои1Я - 40 видш. ол!гохет -25 ВИД1В. молюск1В - 39 (двостулкових - 14. черевоногих -25), дичинок олноленок - И, личинок волохокрильшв - и. амфшол - 7! НИ31Д - 3, кумових Ракопол1бних - 3, пол1хет г та 1НШ1. серелн1 показники чисельност! макрозообентосу становили 16-20 тис. екз./м2, бюмаси - 6-е хг/н2,

в склал! макробентосу Сасикського волосховиша внявлено 126 видш та форм беэхребетних. домжуючими трупами по чисельност!. бюмаа та зустютаеност» в бентоа водосховища с лвостулков1 молюски. серед яких переваяае О. Р01ут0ГРЯа та представники роду Нурэшз, ол!Гохети при дон«нуванн1 Ь. Ьо|#гое1з1ег1. личинки х1роном!д, серед якик масовими е сыгопотиз Р1итозиз. Ргооаатз £еггив1пеиз, Ро1уре(Шит Ысгепа^т, середт показники чисельност1 макроэообектосу досягають величин 18-20 тис, екз./м2. сюнаси - 0.1-0.2 кг/м2.

В бентос1 ладмжинського водосховниа энаялено б1льш Н1* 40 видш беэхребетних: серел них ломшують личинки хшономт , (20 вид1в)> найб!льш эвичайнини с - спсоЮриз ех вг. зшезшз! итпосыгопотиз ех. вг. пегуозиз. Ро1уре<шит ех. ег. пиъесиюзит, втжчено також 7 видш п'явок. 5 видш

двостулкових молюск1В. 2 види одноденок та 1нш1. За эустр1чаемост» домшують личинки Х1роном1д, на другону шсш - ол!гохети, на третьому - дрейсена. Эа чисельн1ст» та бю-насою дрейсена в водосховива - беэумовния доншант серед ус|х знайдених представник1в накрозообентосу (69.9 тис. екэ./м2. 21,в кг/м2>.

Иакроэообентос дуна» в нежах Украини представлений (шгохетами, пол1хетани, нолюсками. ракопол:бними. личинками комах та 1ншими беэхребетними. Ломшують п'ять труп: ол1гохети. подсети, аммподи. личинки х1Роном1д та молюски. Всього в Р1ЧШ знаидено 67 представникш накрозообентосу. хх середня бюмаса сягала 325.3 г/н2. чисельнють 70-60 тис. ехз./мг. К1льк1сн1 локаэники роэвитху махроэообентосу в Р1ЧШ суттсво б1льш! Н1ж у К1Л1йськ1й дельт1 Дунаю. Яор|вняльний анал!з за трир1чний перюд дослшжень середн1х величин розвиткх накрозообентосу в Р1зних рукавах дельти по-казус. ао иаксимальн1 значения багатства беэхребетних слос-теР1гаються в Поталовому рукав: (чисельшсть 6.9 тис. екз. /н2, бюмаса - 19.0 г/м2). мшмальш - в рукав1 - прорва «чисельшсть - 1,2- тис. екз./м2. бюмаса 2 г/м2). В се-редньому чисельшсть 0Рган1ЭМ1в накрозообентосу в дельт1 складас 4.2 тис. екз./м2. бюмаса 9.4 г/н2, шо нижче показ-ник1в чисельносл в присережшя частиш Р1ЧН01 Д1лянки в Ю раэш, русдово1 - в 41 раз. по бюма« - в 9 та 35 раз1В В1ДПОВ1ДНО. 0тринац1 дан1 - небезпечие свиоцтво неспрятли-во! ситуаип. шо складася останнш часом в бентос« дельти Дунаю. 3 загальиоеколопчиих позишй, а також виходячи з кониептуальних положень Фумхшонування екотонних екосистем. до яких.. ели взнести 1 дельтову зону Дунаю, мож-на було 6 041кувати протилежного результату. Саме в екотон-

них зонах багатство вид!в та IX представлентсть. як правило, вишь ни в екосИстенах. шо IX схладають. в данному ви-ПаДКУ в ДеЛЬТ1. 0 ПОР1ВНЯНН1 3 основним руслом р!ки. спос-тершаеться значне зниження чисельност! та бюнаси преястав-ник!в макроэообентосу I основна причина иього - несприятлив1 еколого-токсиколопчн1 обставинн, по склалися в останн! де-СЯТИР1ЧЧЯ. негативн1 насл1дки иих обставин в першу чергу шлбиваються на структурних покаэниках шдсистеми бентосу.

Накроэообентос лимашв та поймених водойм пониззя Дунаю эараэ представлений двома лоншуючими групэми беэхре-бетних - ол1Гохетайи та личинками х1ронон1д. в поршнянш з данини. як1 були отриман1 рашше ю.м.нарковським (1955) та Г.о. 0л1вар1 (1961). наш! матеР1али покаэують. ио бюпро-дукшйний потеншал озер проявляс тендеишю до зниження. Ле-як! касшйськ! вили. як1 ранше виэначали багатство макроэообентосу озер, зараз, якто не повн1стю зникли. то энахо-дяться у пригн!Ченному сташ. В таких озерах як Кагул | кат-лабух спостеР!гаеться зниження чисельност1 нолюск1В, практично эовс1м в1лсутня Мопоааспа ропИса. яка ранние- домшу-вала по чисельност1 та бюмась складала основу наябньш продуктивних дониих ценоз1в. Т1льки в ялпуз1 эустР1чаеться монодахна хольорова. олнак не виявлено живородок, яких ранние було багато в тй водойм!, в озерах Китай та СаФ'ян макрозообентос знаходиться в найбмьш пригшченому стан1. э донних беэхребетних тут ломшують вили-1нликат0ри пшвииено! сапробност1: хтоном1ли сшгопотиз рШтозиз та ол!гохетн TuЫfex гиьиех.

Загалон, крж ол1гохет та личинок х1роном1Д. в склад1 макроэообентосу озер зустр!чэються. гаммариди. нолюски, ко-ро*или, М131ДН. кумов! ракопод!бн! та деяк! 1нш! безхре-

- 1С -

бетш. Доншус по бюмаа. а в окрет роки дослшжеиь 1 по Чисельность дрейсена. яка витискае э багатьох ценоэш моно-дакну. Даш по накроэообентосу св1дчать шо. екосистеии досл1джених озер деградують 1, якшо не припииити ией процес. ц| волойни екотонного типу. як1 ранше були Сагатд як к1льк1стк> видш так 1 в1лр!знялись високин бЮПРОДУКШЙНИН потентадои, перетворяться у звичаян1 накопичуваш спчиих вод. IX бюлопчний. водогосполарський та самоочисния ресурс виключиться з сфери народного господарсгва.

•ункиюналыи показники. К!льк!сть розаяно! пдробюн-. тани в проиес! лихалня енергп важлнвип еколопчний показ-ник. через те. ко вш е однкю з складових частим при отит >х рол] в екосистемах у проиесах саноочииення. в шлях об'ективного виэначення род1 масовнх представниюв накроэообентосу в процесах ншералпаин орган!чних речовин за рзхуиок лмхаиня проведено декиька сеР1й експерииент1в. ио були пов'язан! з визначеннян швидкост1 споживання хисню (иск) ними в натурних умовах. Отринан! показнихи ршнянь юск для иии безхребетних представлен! в табл. 2.

Для розрахункш ишерад1заи№но1 активност! »шик угру-ПУвань накроэообентосу буди використан1 Л1тературк< лжерела.

отриман! лаш по дихаиню беэхребетних та иатер1али з л!тературних лжерел дали мо«лив!сть провести розрахунхи про-дукшйного потеншалу иенозш накроэообейтосу. Ця частика роботи виконзна на нодельшй водойт. якою було обрано са-сикське водосховише, Продуктивн1сть зооценозу накробентосу водосховиаа в шлону за Р1к представлена в табл.3. осмьки ' доол1дження проводились з квпгня 1986Р. по листопад 1987 р.. в табл.3 представлен! дан1 э грудкя 1990 р. по листопад 1987 р.. тобто за один календарике р1к.

Таблиця г. пасаметри р1внянь енергетичного обмШУ беэхребетних, як1 визиачен1 експеринентальнин шляхом для роэрэяунк1в дихання макрозообентосу.

Безхребети! a мг Ог/час b pi* отрицания результатов

1 Spongilla lacustria* 0 90010 065 0 34*0 01 1986

2 Cordylophora caspia* 0 896*0 104 0 96*0 04 1989

3 Monodacnn colorata 0 071*0 023 0 69*0 09 1986

4 Dreissena ep.

травень 0 093*0 01 0 06i.0 Of. 3985

iHml Micaql року 0 040*0 002 0 75t0 02 1985

" параметри р1внянь розрахован! на ir cyxoi маси колонн

Представлен! в табл. 3 дан! свшчать, шо водосховиие знаходиться на х1роком!ДН1й стали сукцбсп, тобто характеризуемся тдвишеними продуик1йннми покаэннками. за pik в насл!лок пролукшйних npouociB макрозообентос накопичус 1'10вЛ7 кл*/мг енерги. lieft показник в г рази ёищяй в поР1внянн1 э пролушяними характеристиками Кщвського водос-ховииа в nepmi роки його юнування (Киевское водохранилище, 1972)/ б ох накопичено! енергп припадас на личинок xipo-ном1д. Весь макрозообентос за продуктившст» можиа розм1сти-ти в ряд: Chironomidae - Hollusca - ougochaeta - Crustacea. Луке важливий висновок заключаться в тому, шо продукта м'якого бентосу складае 73* всш продуклп макрозообентосу. шо. е св!дченнян про виключно сприятлиш унови Формування KOPMOBOi базн риб.

Представлен! в табл.3 Р/В коефщкити в основному

сшвладають з аналопчними показниками для шших водойм, ям в1ДР1эняються високим бюпродуктйним потенталом, вони е важливим св1доитвом того, що Сасикське водосховише належить до високопродуктивних водойм.

Таблиия 3. Продукта эооиеноэу макробентосу Сасикського водо-сховиша (кДж/м2).

М1сяц1 Молюски Личинки *1роном1д Ол1го-хети Ракопо д1бн1

0п1оп1 <1ае Саг<Н 1йае 0ге1з senidae мирн1 хижаки

Х11-11 1.68 22.43 22.41 88.21 9.22 27 .16 7.30

111-1У 1.Б4 17.74 16.64 41.46 36.62 16.74 1.63

У-У1П 7.69 96.22 115.01 490.22 92.42 67.79 26.66

ХХ-Х1 1.62 27.85 26.42 32.63 66.62 67.22 8.91

Сума за

р1к 12.43 159.24 178.37 662.52 193.51 167,91 44.39

X ЫА

су и и 0.8 П.2 12.7 46.3 13.7 11.9 3.1

Р/В за

Р1к 1.2 -4.0 3.3 14.4 24.5 3.7 7.0

Макроэообентос суттево впливае на проиеси саноочишення водойн. в особливост1 т! групи г1дробюнт»в, як1 належать до Ф1льтсатоР1в та детР1тофапв. Загалом. продукшйн: та самоочисн1 показники водних екосистем ткно пов'язаш. ос пряно залежать вш 1нтенсивност1 функтонування окремих популяшй Г1ДР0610НТ1В. Роль беэхребетних макробентосу в полшшен! ЯК1СНИХ характеристик води ножна вшобразитн зна-

ченням РОЭС1ЯНО! в npoueci дихання енерги, екв!валентно! деструкии оргашчнйх речовин. Такий роэрэхунок тахо* эроС-лено на приклад1 Сасикського водосховища (табл.4). Таблиия 4. Деструхшя органпних речовин накросентосон сасикського водосховиша за рахунок дихання (R, кдя/мг) дом1ну-ючих груп беэхребетних.

Н1сяц1 Молюски Личинки *1роном1д Ол1го-хети Ракопо д1бн!

Union! dae Cardl Idas Dreis senidae мирн! хижаки

ХЛ-П 2.51

ГП-17 2.31

У-УПГ 11.38

1Х-Х1 2.42 Суме за

р!к 18.62 X в 1 д

сумм 1.0

33.65 33.62 22.61 23.29 139.33 172.52 41.77 36.62

237.36 266.05

13.0 12.7

83.21 9.22

41.46 36.62

490.22 92I42

32.63 56.52

652.52 193.51

35.7 10.6

65.47 10.95

36.66 2.44

157.95 39.82

133.32 13.36

ЗЭЗ.40 66.57

21.5 3.6

Як 1 можна було оч1КУвати. шнералпашйна актившсть беэхребетних макросентосу водосховиша розншусться по свои! эначушосп в ряд аналопчно ix продукшйнин характеристикам. При сшвстаЕленш даних табликь 3 1 4 видно, то п лест-рукшйиих проиесах в поршкянт з продукшйними зростас роль ол!Гохет (21.5>! проти 11.9*) 1 одночасно трохи энижуеться роль я1роношл (Чб.зх проти 60у.). Сунарно за р1к енергш, то роэспоеться шдсистемою макрозообентосу водосховиша. нокна ошнити величиною 3,66 • ю11 кЛж.

- го -

Аналопчш роэрахунки були зроблеш для Луна» в межах Украши. эв1дки наповнюеться водою сасикське водосховише. Сшвставлення отриманих даних св1дчить. шо продукта донних безхребетних в' водосховшш в 45 раз1в вида Н1ж у р!чш.

Продуктйно-деструки1йн1 характеристики макрозообентосу канал)в щвдня Укражи мають свою специФ1КУ. в багатьох э них домжантом в бентос1 е дрейсена, лоапдження. проведен1 на Швншно-Кримському каналь показали.. шо дреясеною в иьому водотош за р»к мжерал1зуеться 767 т. оргашчних ре-човин 1 осаджуеться в донш вшклади у вигляд1 аглютинатш б1льш н1» 88Т9 т, зависли« речовин. ЕксперинентальЖ роботи. викоиан1 на Фпичних моделях водоток1в, показали, во дест-руктя оргашчних речовин в присутностд дрейсени проходить в середньому в 1.5 раз1в швидше, ш* без неь Таким чином, дрейсена в каналах виступае потужним Факторон. шо утворюе середовище. Так, на Р1зних дмянках каналу Лшпро-Лонбас дрейсеною мжералтеться вш 72 до 9& у, орган1чних речовин. шо споживаються веша донними безхребетними в проиеа дихання. сшвставлення даних по мжералтии оргамчник речовин безхребетними макробентосу в процес1 дихання в канал! Сшерськйй Лонеиь-Лонбас, в якому масового розвитху дрейсени не спостер|гаеться, а жабурниш та перловниш эустР1чаються Т1льки в початковай частиш, I в головному канал» хаховськот эрошувально! систем», в якому в бентос» Переважае дрейсена.' св1дчить про те. шо при велика к!Лькост1 нолюсюв-Ф1льтра-ТОР1В роль эообентосу в проиесах саноочишення эростае на 2 порядки.

Вэагал). в макрозообентос! водоям 1 водотомв Укражи • пдробюнти. шо в1дносяться до ♦1льтратоР1в-седиментатор18 займають одне э домшуючих жець. таким чином, бюседимен-

татя, на pibhi э м1нерал1эашйною активнкггю 1 продухшйни-ми покаэниками. нас важливе значения в проиесах самоочищения. Роботами багатьох лосл!Днишв показано, то роль иих беэхребетних в проиесах осалження эавислих речовин вагома. При цьому ДВОСТУЛКОВ1 молюски задовмьняють cboi потреби в живленн1 за менший час, шж проходить Ф!льтрашя. тому для таких Ф1льтратоР1В необхшно розрюняти два типи рашону; се - еколопчния та сф - фшолопчний. першия е швилмстю нал-холження завислих оргашчних речовин у Ф1льтратйний апарат тварини 1 в свтрофних водоймах укрэши, як правило, эначно перевиаус фшолопчний рашон. Так, для umonidae Са-сикського водосковиша сшвв1дношення Се/С$ складае 4.5, для cardiidae - 5.3, для дрепсени - 9.4. для дрейсени каналу Лншро-донбас це сп1вв1лношення доршнюе 5,3. а у Швшчно-кримському канал!, на pishhx його дмянках. се пе-ревииуе Сф в 8-и раз!в.

Отримани! дан1 дозволили розрахувати енергетичний еквшадент эагально! млькост! седиментованих двостулковими молюсками Сасикського волосховиша завислих речовин- за pik, який складас 1,28» Ю12 кл*. Якио прийняти до уваги к1льк!сть асим!льовано1 иими безхребетнини в npoueci ix життед1ялькост1 енесгн, то загальний noTiK енерги э ejoce-лиментованини на дно водойм эавислими речовинами складас 1.И • ю'2 кДж/Р1к, або 5339.1 кЛж/мг pik. ия. к!льк1сть ор-ган!чних речовин сум1Рна э значениям чисто! пйрбннно! про-дукци планктону водосховиша «Нльш Н1ж 20 x). При цьону значку частину осаджених 0Рган1чних эавислих речовин схладае Се иих Ф!льтратоР1В. Таким чином, двостулков! молюски. ЭД1ЯСНЮЮЧИ транспорт ложнвних речовин !з води в лонш в!лклали. эначно тдвидують kopmobi ресурси зообентосу в

1ил0му.

У эв'яэку э посиленням антропогенно« дп на пдрос*еру эначно шдвищилась эашкавленшсть до э'ясування зако-нон1Рностей м1граии у водному середовиш важких та пе-рех1дних металш. то е високотоксичними речовинани 1, на В1ДМ1НУ в»д жших токсикантш, в натурних умовах не руйиу-ються. а Т1льки эмшюють форму энаходження, значна роль в процесах IX. переносу э товип води в донн« в»дхлади належить пдробюнтам, эокрена двостулковим молюскам. з метою э'ясування акумулюючо! рол> те» групп пдробюнтш по В1дношешш до важких металш на канал! днтро-донбас була проведена сеР1я експеринентальних роб1т< в яких була досладжена ♦ункшональна ахтившсть дрейсен. нонодакн, перловнииь та жабурнииь вшносно накопичення та кониентраин таких метад!в як Ге. нп. 2п, Си та са.

Розраховаш за отрнманини даними кое<ишенти акунуляци важких металш цини тваринани за >х в]дношеннян до вмюту у вод! та донних вгдкладах свшчать. шо кониентрашя вах досл1джених металш в черепашках молюскш значно вика, зага-лом було встановлено, шо на початковш Ю-ти к!лометров!Я частин! каналу, де за бюмасою домшуе дреасена. молюсками бентосу заключено в кругооб1г Т1льки в склад1 черепа'шок б1льш Н1Ж 1600 кг дссл1джених металш, в К1ниевт ю-тн к!лометров!й далянш каналу, де домшують жабурниш. ия величина складае 130 кг. Б1льша частица иакопичених метал!в, шсля в!дмирання молюсхав. залишасться в доаних в!дкладах разом э черепашками 1 на тривалий час выводиться з циклу бюгенно! м!граш1.

ГЛАВА 3. РОЗВИТОК ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ Г1ЛРОЕКОЛОГ11 НА OCHOBI ФУНКШОНАЛЫШХ ХАРАКТЕРИСТИК МАКРОЗООБЕНТОСУ. Концепшя еколопчних консоршй.

Провелеш досл!л*ення макрозообентосу волоян Украши лоэвояияи значно розширити уявлення про таке структур-но-фунхшональне угрулувэння як консорщя ггдрасюнпв. По-перше доведено, шо у водному середовиии видом-детермжан-тон консорип моие бути не Т1льки эвтотрофння. але я гете-ротрофний елемент. Вивчення Функиюнування таких масових представникш накроэообентосу, як дрейсени. губки та мохо-ватки. лозволило констатувати, то найвавливше значения ляя ядра консорип мае не слоаб пролукувэння орган1чно! речови-ни. а вся та сагатогранна роль, шо конденсус сеседовише. яку в!л1грае лопуляшя виду-летерм»нанту. при цьому основне значения нас. здаттсть детерм1нанту до енергозабезпечення кон-coptib. через те шо у волоймах Ухрзши у представникш мак-розообентосу э угрупувэння Фмьтраторш-седиментаторш се значно перевивус СФ. иея направления з товии води в донн! В1дклади пот1К бюселиментовано) оргамчно! речовини j с тин енергетичним ноаем. шо забезпечуе виникнення консорип в макроэоосентос!. сл»л звернути увагу ше й на те. то при вив-ченш макрозообентосу з урахуванням концептуальних кон-соршйних гидход«в. при виникнен! консорип значно збньшуеться чисвльн1сть, вюмаса та видове багатство доннич

беэхребетних. так. в консорип дрейсени бентосу

1

гнвшчио-Кринського каналу заФ1ксовано 5^ вилш тварин. а поза нею т!льки зз; в xohcopuji губки бентосу каналу Лнщро-донбас чисельмсть виявлених ол1гохет на 2 порядки вииа. his в 1нших нюнях, в

Вивчення консоршй макрозообентосу дозволило зробйти ше

один важливий теоретичния висновок: вили-летермшанти близьких життевих форм (колон1альн1 Фмьтратори-седимента-тори) утворюють ХОНСОРШ1 э подюними структурно-функшо-нальними характеристиками.

На приклад1 двох каналш - Днщро-Донбас та сшерський Лонеиь-Донбас доведено також, то такий детермшант ■ консорцп

макробентосу як дрейсена сприяе б1льш швидкому розповсюджен-

/

ню шших донних безхребетних на нових micuhx мешкання.

Кониспшя детр!тних та пасовивних ланиюгсв живлення.

В водних екосистенах пасовишш та детритш ланшоги жив-лення не 1зольоваш одни впшосно другого, a ticho перепл1-таючись, утворюють один ланцюг «¡явления. в ней же час, ю. одун узагалышючи ряд праиь. дов1в, . то б1льш1сть

приролни'л екосистем функшонують як детритнг, в них до 90'/. » б1льше накопичено1 бюнаси автотроФани споживаеться гетеро-троФами тиьки теля того, як росяини В1дм«рають, пшдаються М1КР06ЮЛ0ПЧН1Й деструкии, перетворюючись в дисперговану асо розчинну оргашчну речовику. то надал1 поступае в воду, докн1 вщклади та грунт, Ue теооетичне узагальнення тдтвер-дилось при вивчент енергетичного балансу сасикського водос-ховиаа. Було доведено, шо основна маса оргашчно! речовинн, яка накопйчуетьсп внаслдок Фотосинтезу, спошиваеться бак-теР1ями в результат! дестсуктйних процаав. i пльки в по-дальшону вне бактеР1альна проду:сшя е основою всього троФ1чного ланиюга екосистеми волосховиша.

А.Г.Остапеня (19С9> та ряд жших авторш довели, ио при М1КРоб!альн1й деструкин орган1Чно1 речовини рослинного по-ходження у вбдноиу середовиаи, bmict бмкових слолук в дет-ри'п тдвищуеться на 90-300'/:, тобто поиивка ишшсть ос-таннього значно пеиевишуе похшшй рослиннип матеР1ал. тону

вихористання концептуального шдходу. шо . роэглядаеться у цьому РОЗД1Л1, В1ЛНОСНО вивчення функшональних характеристик иакрозообентосу, дало змогу на теоретичному pjbhi б1льш поглиблено эрозум1ТИ неханпми високого бюпродуктйного по-теншалу деяких водних екосистен, Так, наприклал, бмышсть крупних канала Укражи беруть воду з дшпровських водосхо-виш. ця вода насичена синьозеленими та жшими водоростями, як1 при змии умов з лжноильних у водосховиш! на реоФ1льн> у канал1 поступово В1дмира»ть i роэкладаються. внасл!док них лроиеов утворюеться велика Х1льк!сть поживиого детр1ту, який i е енергоноаен biahocho екосистен канал1В. кониепшя еколопчних cyxiiecifl.

На Р1эних етапах сукиесп екосистема характеризуемся р13нини продукишно-яеструктяиими показнихами. тому для правильно! отнки рол! накрозообентосу в водоймах важливо энати сукиес1йн! стали, ix направленшсть та причини, во керують иими проиесами. в залежност1 В1Д того, як! Фактори переважають - наружно! дп. або внутршнього саморегулюван-ня. сухиеси подияються на алогенн1 та аутогенш. в деяких випадках роэр!эняють так эваш деградашйн! або гетерот-ро*н1 сукиеси. в природних ехосистемах. як правило, немож-ливо вид1лити охремий тип сукцесп.бо алогенн1. аутогенн1 та деградашйш фэктори ticho лерехревуються i можливо вмокре-мити Т!льхи леревахання одного проиесу над !ншим. Теоретичш

положения, що вит1хак>ть 13 хониеппп еколопчних cyxuecift,

i

розгляиут! на приклад1 екосистеми Сасикського водосховиша.

•об лати в!рне теоретичне обгрунтування високопродук-тивному стану екосистеми водосховиша. необхшно досд1дити весь Х1Д сукиесп з часу його утвореиия. СЛ1Д вшнггити, «о процес олр!снення стай для систени -солоноватого диману свого

• - 26 -

ролу еколопчною катастрофою. Тиьки внасл1Док загибел1 ttOHKOi Фауни було эвиьнено б1льш hi* 3,3 to10 клж енерга. Таким чином, на перших етапах утворення екосистеми npicno-водного типу, було включено механ1эм гетеротроФно! сукиеси 1 почав використовувутися накопичений у вигляд1 эагиблих норських форм оргатчний ресурс. Паралельно э иим "проиесом нарошувалнсь 1 сукпеайш зм1ни аутогенного типу, доншуючи-ми у Ф1Топланктон1 стали пр!сноводн1 синьозелен1 водоросп, значно тдвищилась продукшя як Ф1толланктону так i М1КРОФ1тобентосу. .

Доведено, то кониентрашя бюмаси водоростеп до стану 61лыи ш* too г/м3 е критичною i спостер1гаеться в зонах нагону. ш зони у водосховиии вшграють важливу роль в проце-сах самоочишення. В них вшбувасться перетворення надлишко-boi бюмаси волоростей у бактер1ально-детр!тний комплекс, якип активно споживасться на шижх троФшких ршнях, тобто саме тут починае Формуватися детритний ланцюг живлення.

Проведем на водосховиии дослшження довели, шо шсля 10 pokib його експлуатаин в бентоа ше ft дос1 лоншують личинки х1р0н0м1д. Тобто тут спостер1гаеться уткальне явите затримки сукиес!йних проиесш на раннш, б1льш лродуктившя стада "Х1роном1дного ценозу". Еиьше того, в показниках ба-гатства личинок Х1роном)д спостеР1гасться- позитивна прогро-сУЮча иикл1чн1сть, коли кожен наступний спалах чисельност! перевишус минулий. Причина цього явиша в насиченност1 пдроспорудами. як. насл1док. екоснстена водосховиша бага-то в -чому залекить в1д спеииФши експлуатаин водойми, яка с складовою частиною Дунай-Дн1стровсько1 эрошувальжх системи. I якшо в окрем1 сезони року у зв'язку з клжатичними особлн-востями природн! екосистеми эазнають алогенного впаиву па-

в0дк1в, в1трових та жших явит, то шлтримують ix в 1МПУльсно-стабшзованому стань то на енергетичн! потоки у водосховиш чинить збуджуючу дш ще я додатковиЯ Фактор антропогенного походження - робота насосних стантй. канаяш 1 таке шше. тому високопродуктивиа стад!я, для яког характерною особливютю е масовий роэвиток хшоном1Д може тривати досить довгий час 1 навггь эалишитися основною для екосисте-ми волосховиша. якщо шчого не змшиться в стратеги та практит його господарського використання.

в ход! проведених досл1д*ень на Швшчно-кринському канал! виявлено аиалог!чну эаконом!РН1сть. Робота пдро-техн1чних споруд та IX ехсплуаташйш особливост!. як! е зовн1шн1ми антропогенними чинниками. руйнують напрямок роэ-витку екосистеми каналу в1дносно часу, шдтримують ранн!й та серелн1й сукцес!йн! Р1ВН1. кошен Раз В1ддаляють кл1макс.

Кониепшя енергетично1 субсилп.

ВагатоР!чн1 досл|дження. провелен1 на ханаяах та 1нших штучних водотоках твдня кра!ни св!лчать, шо тут склались виключно сприятлив1 умови для насового роэвитку дрейсени, як! обумовлен1 наявн!стю достатньо» плоиц твердих пшводних субстрат1в. оптимальнин кисневим режимом, посттною те-кучютю, притокон поживних речовин. тощо. Середн1 покаэники бюмаси нолюск!в при цьому коливаються в межах ю-15 кг/м2, а чисельност! - 12-1й тис.екэ/м2. так1 висок» покаэники обу-новлюються алогенним енергетичним субсидуванням у вигляд1 сестону. «кий використовуеться молюсками в проиес! живлення, бо 1накше наявн!сть великих скупчень дрейсени неможливо по-яснити з точки зору енергетичного балансу водойми. ией вис-новок шдтверджусться розрахунками. шо були виконан! для каналу лншро-лонбас. як на молельному об'ект«. виходячи з

конкретних даних по млькост! сестону у вод! в Р1ЭН! сеэони року, його капор1йност1. та приймаючи до уваги режим експлу-атаип водотоку та його норфометричн! показники, було розра-ховаио величину енергетичн01 субсидп для екосистеми каналу на Р1К. Цёй показник складае 4 • 1011 кДж в екв!валент! енер-гетичних одинииь. якшо сшвставити отрииэну цифру 'э Х1льк1-стю. заФ1ксованою внаслшок Фотосинтезу Ф1топланктоном каналу енерги (1,6 • Ю11 хДж/Р1к>. то можна констатувати. що алохтонна енергетична субсид1я екосистеми каналу в 2,5 рази вшаа. н1ж автохтонне Фжсування енерги за рэхунок про-душйних пРоцес1в в планктош.

ПРоведен1 »озрахунки свшчать, що висока продуктивнкть накрозообентосу каналу в першу чергу пояснюеться зовншиш енергетичним субсидуваннян у вигляд! поживного сестону. то потрапляе у водоток э массою воли 13 вододжерела. Уэа-гальнюючи проведеи1 в иьому напрямку досл1дження, треба В1ДМ1ТИТИ, шо в Сасикськону волосховиш величина алохтонного енергетичного субсидування складае 16,5 г эагального потоку енерги. то проходить через екосистему шс1 водойми, в канал! дншро-лонбас ней показник шдвитуеться вже до 71.4'/, а якшо розглядатн закрит1 тру6опроводи зрошувальних мереж, в яких у ведикш к1лъкост1 роэвиваеться дрейсена, то можна констатувати. то життя вс!х безхребетних у них забезпе-чусться внасл!дох эовншньо! енергетично! субсидп, оск1льки Ф1ксатя сонячног енерги за рахунок Фотосинтезу тут повн1стю виключена,

Кониепшя водних екототв.

На В1ДМ1НУ В1д кониептуалышх положень, ао описан1 више 1 як1 буди використан1 для б!льш поглибденого розум1ння функцхонально! актнвност! прюноводного накрозообентосу. те-

оретичт розробки у напрянку екототв загалом 1 водиих еко-тошв. но . входять до них складовою частиною. у телершшй час энаходяться тиьки на початков1й стади розробох. Тому отримання нових ентричних даних у цьому напрянку ду*е важ-ливо, бо сприяс розвитку фундаментально! науки. 3 шшого боку. на думку автора. досл!д*ення таких великих водних еко-систен як дельта Дунаю, придунайськ! озера-лимани та Са-сихське водосховише не суде повним. яхао не використати кон-иепшю екотон1в, як фундаментальну методолопчну основу, бо перел1Чен1 водойми е типовими водиими екотонами.

Вже давно було лом!чено, но в граничит зон! двох еко-систем проявляеться тендентя збмыаення бюлопчного Р1зно-ман!ття, багатства вид1в та IX бюпродуктивност!. 11е явите отримало назву "краевого ефехтуг на думку автора ие не зовс1м а!Рно. 1 таку тенденшю ся1д трахтувати ях причин-но-насл1дкове явите, а мехашэми винехнення иього феномену захладен! глнбше. Екотон винихае таи. де дв1 сум1жш еко-систени. ио вэаенодтть жж собор, обуновлюють зовсш нов! показники навколишнього середовиаа. хотре характеризуемся рядон , основних оэиах 1 • ях! не спостери'аються в екосистенах. ао, його утворили. тут проявляемся своеР1дния еколопчния синерпэм. холи на неш двом екосистем утворюсться середови-ае. як1сно В1дм!нне в!д коенм з них. прояв такого си-нерпзму у вигляд! форнувэння уи1кальних умов аиття, сле-ииФ1Чност! еиергопотохи; та жше Я сл!д називати "краевим е*ектом". 'л винеккення в екоЧош слеииФ1чного "эгустху аиття", для якого харахтерно зб1льшення видового рпиомашття. багатства 1 продуктивност1 вид1в - ие вже насл1дхи. як1 обу-новлен! вхаэаною причиною.

Дуже шкавий Феномен ехотону - зб!льшення його бюпро-

душяних характеристик в пор1внянш э екосистемами. то його утворили. 0триман1 на пр!сноводних водоймах Украши дан! по загальним потжам енергп в екосистеиах та jx роэпод!лу по . тро*1Чнии р1внян, дозволяють ЭРОбити висновок. но "динамка внутршкьовояо'йненик ncoueciB у водних екосистеиах стабшэуеться нехаиинани зворотного зв'язку i сйкиеайн! энши в них визначаються переважно внутршнжи взаеноД1ями. тобто ue - аутогенна сукиеая. шо веде через ряд посл1довних стадт до клшаксного стану. Линам!ка же екотон!в. за своею природою 1нпульсн0-стаб1л|зуюча, тобто и в значн1й hipi коитролюють зовшшн! сили на вход!, ао характерно для ало-генно! сукиесн. ui эовншш жлульси] ди на екотон л!мггу-ють наступ кл!максного стану i шдтримують систему на б!льш продуктивному сукиеайному pibhj. на стали ехолопчно! мололось в водних екосистеиах, як правило, валова первинна продукшя (А) перевищуе ршекь витрэт на обнт bcici бюти (R). тобто сшвв1дношення A/R б!льше i. У цьому випадку тдвииуеться вих!д чисто! продукт! i спостер!гаеться нако-пичення оргашчно! речовини у виглял1 бюнаси (В). Такин чином. екосистеми на ранн1к i середн!х стад!ях сукиесн харак-теризуються висохим бюпродукшйним потеишалом. Внасл1дох старшня екосистеми 1 наближення и до клжаксного стану сп!вв!диошення a/r прагне до i. i 6юпродуктивн1сть зни-жусться.

В екотонах, де переважають алогенн! сукцес!йн1 пронеси. а завжди б1^ьше .s эа рэхуиок зовншнього еиергетичного субсидуваиня та вииосу в сум1жн! екосистеми частки накопи-чено! продукци у виглял1 б, а також продуктш розкладу та метабол1зму. Таким #чином. сталий високий бюпродукшйний по-теншал як один 13 прояв!в краевого еФекту належить до ос-

новних ознак, шо в1лр!зняють екотон як фуж тонально-струк-турне утворення.

При роэгляд! кониепии екотошв необХ1дно эулинитися не на одному питании яке в останшй час нас ыжливе теоретична значения, а в полальшону буле лов'язане з практикою керуван-ня екотонаии. як еленентаии ландшафту, нова 1ле про неи екотон!в. На основ1 з1бРаного по накроэооаентосу натерилу було эроблено спробу визначити меж1 водного екотону кшйсько! дельти лунаю. Поршняльний анал13 леяких струк-турно-Функшонэльних локазник1в накрозообснтосу Сасикського водосховища. перелнього иорського краю дельти. р.Дунай В1Д гирла р.Прут до м.Вилково та проток дельти показав, по неж1 екотон1в типу Р1ка-м0Ре форнуються у водойнах переднього краю дельти.

. На зак1нчеиия иього розд!лу необх1дно звернути увзгу ее на одну важливу сторону при лослшжеш екогонних зон - на их властив1сть як резерват» римсних та винираючих видш. ю ло иього, то отрииан! дан» по макроэоовентосу проток кшйсько! дельти Дунаю свичать, шо волна екосистеиа ш« частини Р1ки знаходиться в пригшченону стаж. Покаэиики чи-сельноеп. бюнаси та зустс1чаеиост1 видш тут значно ни*ч1 Н1ж в основному рус/1 Дунаю або саснкському волосховит. шо е небезпечнин св1доитвом негативно1 ли антропогенних чин-никю на дельту. Тобто на иьому приклад! псостешуеться роль екотои!в як ждикаторних зон. Вважаеться. ао змжи антропогенного характеру, шо накопйчуються в ехосистенах, в лершу чергу проявляються сане в екотонн1й зон!, як найб1льш чут-лив1й в бюлоичному в!дношенн1.

• - 32 -

ГЛАВА 4. ГОЛЬ НАКРОЗООБЕНТОСУ ЯК ШЛ1СН01 П1АСИСТЕИИ В

ПРОЦЕСАХ ТРАНСФОРИЛИИ РЕЧОВИНИ ТА ЕНЕРГП В ВОДОИМАХ.

ЗагальнУ роль будь яко! оюлопчно! тдсистени в ♦ункШональних характеристиках водно! екосистеми в шлому. можна виявити т1дьки на ochobi поглибленого вивчения про-дукшйно-деструкшйних характеристик на кожному тро*|чному piBHi. приймаючи до уваги також' абютичну складову потоку енерги. В лодадьшому на ochobi поршняння загальнои величи-ии потоку енерги з тою и частиною. во проходить через шлсистему макрозообентосу. можливо досягти лицевого результату. таким чином, ия частина роботи була пов'язана э складанням енергетичиого балансу boähoi екосистеми, при иьому автор не ставив cogi за мету складання такого балансу для Bcix вивчених водних екосистем, було вибрано нолельний об'ехт - Сасихсьхе водосховиае.

складовими енергетичного балансу екосистеми водосховиша в першу чергу е значения продуки». утворенм на Р1эних тро*1Чних Р1виях. KiJSLKocn орган1чно! Речовиии та його де-струкип внаслшох роэаяння частки енергл при трэнсФор-наин по ланнюгам живлення. Були враховаш також алохтонш орган1чн1 речовини та пот1к енерги. який виходить за меж1 екосистеми внасл!док вхлкачки води на мелюрашю i в норе з сестоном. ио в шя мютиться. а також - за рахунок вилову риби та вихолу и по каналу в Дунай, загальний результат у вигляд» схеми приведено на малюнху 1.

Складений енергетичний баланс дов)в, шо вам макрозоо-бентосон асим!люеться за pik 0.64 • to'2 клж енерги, шо д0р1внюс 61ды11 н1ж 10/. л поиходно» частини. при цьону розаюсться за рахунок дихання о.34'Ю12 i накопичуеться у вигляд! нродукцц биьш Н1ж о,3'Ю>2 кдж на pik. Ue дуже ви-

ФАР=380

Л_▼ * т

Л_2-

Автотрофи

-» .Т Т

■ t. Т.

Фитопланктон

А«=6.09

М1кроф1тобентос А—0.U6

Макрофггн А=0.01

Р--0.05

Р=0.01

J

—^Алпхтонпе

—» 30P=1.05 —».POP'-O.l!

п

Б^ктерюпланктон А=4.83

Мал.1 Блок-схема енергетичних uotokíb в екосистем! Сасикського водосховшца (кДж*Ю7р1к).

Вiaкачка ЗОР+РОР=0.94

Р=2.П .

С=0.11

BaicrepiofieHToc . а=0.75

Р=0.34 С=0.26

т + *

CITO .11

Бюседимеиташя

Сз—1.1'

Протисто планктон A=0.0S

Вилов риби=0.01

äw

Ct=0.2S

Р=0.03 I

"Г С=0.82

|Протисто-,М1кро-мезобентос А=н).1В

Двостулкот молюски А=0.17

Зоопланктон "мириий" А=0.49

Р=0.01

Р=0.07

00.65

Р=0.17 I

0=0.04

Зообентос "мирний" А=0.39

Захоронення+Х.СК=0.55

ЧР=0.17

\

С=0.10

Зообситос "хкзкий" А=0.08

Зоопланктон Р=0.01

хижий" А=0.03

С=0.!9

Риба А=0.15

-РтгО.ОЗ»

аз w

• - 31 -

сок1 показники, во св»дчать про добрий стан кормово» сази водоййи 1 активну участь безхребетних макробентосу в проие-сах самоочниення. значною представляеться еюсилементашйна роль лвостулкових молюск1в. сф хотрих складае всього 4.5* • енергетичного потоку приходко» частнни. в той час, як Се пе-оевишуе »7,6/., Таким чинон. своею «ильтрашйною айтившстю молюски забезпечують за рэхунок транспорту орган1чних завис-лих Речовин в донн» ыдклали б1ля ьоу. рашону всього бентосу, тобто вони е важливою эв'язуючою ланкою Н1ж лвона шдсистемами - планктоном 1 бентосом.

взагал», енергетичния баланс Сасикського водосховииа св1дчить, во продуктившсть шс! водойни вита зон апвел1нгу - одних э найбиьш пролуктивних рэйомв океану 1 набли-жуеться за пин показником ло найпродуктивтших естуарпв.

ГЛАВА 3. ГОСПОДАРСЫСЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ИАКР0300-БЕНТОСУ.

Наведен» в робот» фундаментаяьн» теоретичн» натеР1али та отринат в ход1 досл»лжень нов1 дан» по функшонуванню накрозообентосу лозволяють зробити висновок. ио це угрупу-вання г»лро6»онт1в в»д»грае у волоймах значку роль, яка пов'яэана э госполарськин »х використаннян. Безхребетн» накрозообентосу прийнають активну участь в проиесах формувзння якост» воли, як ресурсу водоспоживання. Особливо велике значения в самоочишен» в!Л»грають орган»зми-ф»льтратори, серед яких. за рэхунок свого лом»нування у волоймах Украшн виЛ»ляються молюски дрейсени, монодакни, перловниц» та жа-бурниш. Так. двостулков» молюски сасикського водосховиша протягом року перепускають через себе об'ем води, який дор»внюе »в,5 об'емам самого водосховива, при цьому б»льша частина поофгльтрованого сестону э това» води у виглял» аг-

лютинатю переходить у донш В1дхлади.

3 ЯК1СНИНИ характеристиками води пов'яэана шдикаторна роль орган1эн1в махрозообентосу, на основ1 яко! вихонуеться сапробюлопчний анал!з. На В1дм1ну В1д планктонних безхре-сетних. у представних1в махрозообентосу достатньо довгий перюд розвитку. тому донн! иенози тдпадають шд тривалу дно негативних Факторш. шо обумовлюються забрудненням. про-являючи при иьому адехватну реакшю. сапробюлопчний анал1э судноплавно! частнни Дунаю, во був виконания по тест-об'ектах махрозообентосу. дов1в, во найбиьш забрудне-ною с нижня частина ржи та протоки кшйсько» дельти. де в останм роки нам1тилась стала тенденшя переходу вш^-мезо-сапробно! зони до пол1сапрбно1, в той же час. як 61льшу час-тину Р1ки все ше можна вхднести до^-незосапробнот зони.

Представники махрозообентосу. 1 особливо так званого "м'якого" бентосу вшграють важливу роль у прочесах форну-вання кормово! бази риб. В свою чергу. дослшження кормовох баэи дають можливкть робити прогнозн1 ошнки шодо Ло-теншальних рибопродуктивних можливостей тк! чи шшо! во-дойни. Розрахунки. шо були вихонан! в цьому напрянку на Са-сикському водосховиш довели, шо доступн1 енергетичих запаси корну для риб складають 1361.1 кдж/м2 р1к, як1 форнуються за рахунок найпростших (12^). зоопланктону тю I иакрозоо-бентосу (44Я).

Лряк! представники махрозообентосу, як1 в1ДР1зняються прикрщленим способом життя, лрн масовому розвитку завдають значних збитхш. утворюючн бюперешколи у водопостачанн!. V водоймах Украши - ие дрейсени. моховатки. губ$си та деяк! шш1. лоскональне вивчення бюдош та екологп'иих пдроб-юнт1В дозволило автору в ход! виконання РОбОТИ РОЗРОбИТИ

11

• - 36 -

способ Л1кв1даии бюлерешхол у водопостачанна эрошувальних систем, &о виникапть внасладок роэвитку бюобрастань (А.с.я 613906), Для соротьби э обрастаниями дсейсено» ханалав було эапропоноеано також використаккя деяких рис, що споживають иих молюскав.

Велик! продукшйн! ножливост1. здатнасть' деяких лредставниюв макрозообеитосу за короткий час наколичувати эначну бюмасу. с падставою для розвитку такого науко-во-практичного напрямху роооти. як лР1сноволна аквакультура. Перспективнини об'ектами 13 макрозообеитосу сл1л наэвати черв'яюв, ракопод1бних та молюскав. , Останнь налриклад дреясени, спроможш перетворювати масу сестону в високо-якюиий 61Л0К. тосте, за допомогою культивувакня мо-л»ск1в-*1льтратоР1в можиа отримувати велику калькасть лолат-ково! продукта з джерел, як1 ранте не використовувйлись, висновки.

I, ПР1СН0В0ДНИЙ макрозообентос лосл1Джених водойм та волотокав Украши представлений ев трупами гадробаонтав. до його складу оходять губки, пдрош» полти, моховатки. черв'яки, молюсхи, личинки комах. Загальний список ор-ган13М!в накробентосу налачуе ззг вилн та Форм« безхребет-них.

Н. Макрозообентос прасноволних "екооистем. до складу якого входять представнихи раэних типав. клаов, родин та ряд1в безхребетних, виступае в г<>в! структурно-Функшо-нальноа ишсност!. головне значения в яюя в1Л1ГРа»ть домануюча групп: двостулковв молюски, олагохетн. амФтоли та личинки х1роном1д.

3. Виэначена залежнасть швидкост) сложивання кисню в)Л маси органазму лля лрейсен, монодакн, губок та когшлофори.

- 3T -

4. Розюахован» Р/В кое*1шенти на pik для ломжуючих труп макроэообентосу Сасикського водосховииа. св1дчать про високий бюпродукшйний потеншал ui« водойни.

5. V волоймах Украши еколопчйий юатон (се) ор-ган1эм)в-Ф)льтратоР1в значно леревишуе фнюлопчний (сф);

6. лвостулков1 молюски бентосу - . дрейсени, ушошди та монолакни виявляють високий Р1вень бюакумуляшйно» слромож-hocti в1дноско важких металл. шсля загибел» молюскш бмьш Н1ж 70И накопичених металш иа тривалий час виключаеться э бютичного кругооб«гу волно1 ехосистеми.

1. використання в робот» таких кониелтуальних лоложень сучасио! пвроекологи. як теоретичш розробкн в галуз! еко-лопчних конссршй. детритних та ласовивних лашшпв живлен-ня. еколопчних сукцес!й. енергетичних субсид1й. волийх еко-tohib. а також енергетичного принципу ошнхи троячних

ЗВ"ЯЗК1В. 51йТИЧНОГО КРУГ0О61ГУ 1 ПРОДУКТИВНОЕ) волойм,

дозволили млькгсно ошнити Функтональн! характеристики макроэообентосу на *ohi кругооб1гу речовин та потоке енерг». «о проходить по вс»й волн!й екосистемь

в. отриман» на волоймах Украши hobi дан« по фумкшо-надьним характеристикам макроэообентосу стали основою для теоретичного розвитку використаних у робот фу нда ментальна*: хониепшй хонсолтя безхребетних. еколопчних сукцеай. детритних та пасовианих ланшопв живлення. енергетичних cyt>-ГИЛ1Й та водник егстошв:

- Ловеяеко. в® у Boantw» еереловиш ножливо 1снувам«я «онеорши Г1Дроск«Т1в з ммпьа льним вилок-ед1Ф!катор4й -гйуйротрофом!

- эили-детерншантя блнзьких життевих форм (колмиальш ♦иьтратори-селиментатори) у волоймах Р1эного типу тш>р»пть

К0ИС0Р1Ш Г1ЯР06ЮНТ1В 13 П0Л16ИИНИ СТРУКТУРНО-фУНКЦЮ" нальнини характеристиками;

- у процесах енергозабезпечення накроэоосентосу провишу роль в водних екосистенах нають не пасовиинь а детритн! ланцюги живлення:

- переважання алогенного впливу спрйяс ФУнк1Лонуванню 80ДН01 екосистени в жпульсно-стабшзоваиоиу реяим1. , яхий затримус сукиеайния проиес на бмыв продуктивна стали, в иьону випадку для макроэообентосу характерно утвореккя так эваних "Х1Р0Н0М1ДНИХ ценоз1в";

- висоха продухтивн1сть махрозообентосу в каналах Ук-ра«ни пов'язана з алохтоннин енергетичним субсидуванням IX екосистем за рахунок потоку енергоноая. з водою у вигляд! сеггоиу;

- при Зб!ЛЬШеНН1 ЯМ0В1РН0СТ1 зворотнього позитивного зв'язку продукшяно-деструкшяного характеру (аутогенш Фах-тори» ножливо 1снування екотонних зон як самост1йних екосистем, а не шдструктурних одиниць, ие ыдноситься до крупник бюгеоиенотичних утворень (линани, ёстуари I таке жше).

9. Вперше схладено енергетичний баланс волойми ехото-ного. типу, пвребудовано! на водосховиче. Показано, во зох еиергп В1д загального п потоку, по припадае на деструкшю оргаН1Чких речовик бентосом. проходить тзь пшсистеиу иак-розообвнтосу. загальний пот»х енергп. во проходить через' екрсистему водосховиша с похазником и висохо1 продухтив-ноСть яка ствставляеться з зонами апвелшгу та ^хоснсте-мами естуарпв.

ю. Безхресетн! еентосу за рахуиок сво« ФУнкшональнох активност1 мають велике лрактичне I господарське значения: як Фактор »ормування якост! води, як ждикаторн!

тест-об'екти при сапробюлопчному аналш втану водних еко-систем, ях одн1 э провадиих компонента утворення kopmoboi бази риб. як елемент бюти. ио ноше сгворити бюперешкоди у водолостачанш та як лерспективний об'ект для науково-прак-тичних роэробок у галуэ1 hpichoboahoi аквакультури.

OCHOBH1 роботи. «о опубл1ковано по тем! лисерташп:

1. Биолролухтивность и качество воды Сасыкского водохранилища в условиях его опресиения/Т.А.хаРченхо В.М.Тимчен-хо. А.И. Иванов и д*>.-К.:Наук.думка. 1990,-ззос.

г. гидробиология ханалов Украинской сср/ о.л.оксиюк, Г.Н. олейник. ' Л.В.Шевиова и дт>.-К.:Наук.думка,1990.-г40с.

3. Гияроэхология украинского участка Луная и сопредельных водоемов/Т.А.харчеико. В.Н.Тимченко. А.А.Ковальчук и др.-К.:наук. думка.1993.-згвс.

4. харчеико т.А. днепровская тарань (Rutllus rutilus hecKell <Hord.» как Фактор регулирования численности дрейссены в каналах//Биологнческое самоочиаение и формирование качества води.-И,:Наука. «973.-С.73-74.

5. харченко т.А.. вевиова Л.В. линамиа роэвитку зоооб-растаиь в канал! Яншро-кривий fir// пдробюлопчш лосл1Д*ення водойм Украши.- К.: Наукова думка. 1976,-с. 96-97, •

6. Харченко Т.А. макрозообентос Северо-Крымского канала хак кормовая база рыб// Рыбохозяйственное освоение водоемов

комплексного назначения.- и.:Наука. 1976.-е. 95-96.

1.

7. Вевиова Л.В., ХарчеНко Т.А., Новчан В.А. Моллюск дрейссена в закрытой оросительной сети и средства борьбы с его обрастаниями'//Гидротехник'а и мелиораиия.-1979.-Н 5.-С, 53-55.

8. Шевцова л.В., Харченко Т.А.. Иовчаи в.А. Токсическое

действие анмиачной селитры на Dreissena poivmorpha (Pail)// ГИДРОбИОЛ. журн,- 1979.- 15, КЗ.- С. 74-78.

9, харченко т.д.. Протасов A.A. дифференциация севе-ро-Крныского канала по личинкам хироиомид//Гидро6иол.журн, -1979. -15, Н 1.-С.39-42.

10. Хасчеико Т.А. явеясена в эакрит1й звошуваГльнт мере»! п1вдня укр-11ни//в1сник ан VCCF.-1980.-H 4.-С.93-96.

и. харченко Т.А. особенности сезонной динамики и пространственное распределение накрозообеито.са Севе-ро-Крнмского канала// Гидробиол. журн.-1980.-16, N6.-С.

гб-зо.

J2. Шевцова Л.В., Харченко Т.А. к вопросу о роли дрейссены в переработке взвешенных органических веществ се-воро-Крымского канала//гидросиол.жури.-198t.-it. к 5.-с. 53-57.

13. Харченко т.д.. Протасов A.A. О консорииях в водных зкосистемах//Гйдробиол.*ур».-1981.-17. н 4.-с,15-20.

14. Харченко т.А„ Протасов A.A. К вопросу о детерминантах коисорций//гипробиол.исслед.водоемов юго-западной Части СССР.-К. 1982.-0.124-126,

15. харченко Т.А. Биологические помехи в закрытых оросительных системах и пути их устранения//гидробиологические исследования водоемов юго-западной части СССР.-к.:Наук,дум-ка. 1982. -0.123-124.

16. Харченко Т.А, ценозы макрозообентоса севе-РО-Крымского канала//ГидРобиол.*урн.-1983.-19. К 1.-С.36-43.

17. Харченко т.А., вевиова Л.В., Понурхо я.В. Расселение дрейсгены по каналу днепр-Лонбасс//гилротехника и мелиорация. -1985.-Н 12.-С.34-35.

18. Хагчемко Т,А„ Ляшенко л.В. Деструкция аллохтонного

органического вещества в присутствии дреПссены//Тииробиол, ЖУРИ. -1965.-21. Н 4.-С.90-94.

19. Харченко ТА.. Ляшенко A.B. Потребление кислорода пресноводными губками // гидросиол. «урн.-1986.-22. нз.-С. 98-100.

20, Харченко т,А.. ляшенко A.B. ннтенсивность обмена у монодахны цветной в условиях каналов//гидробиол.*урн.-19бб. -22, К 6.-С.97-99.

21 инженерная гидробиология: содержание. определение, задачи, метолн/оксивк о.п., жухилский В.Н.. Харченко Т.А. и др.- гидробиол, журн.-1987.-23, Кб.-с. 38-43.

22. Харченко Т.А. Сасикське водосхоеищо: еколог1чт проблени опРКненого линану//В1сник АН УРСР.-1988.-Н 4.-С. 63-67.

23. харченко т.а.. Тышеихо A.B. макроэообентосние фильтратори и их роль в минерализации органических веществ в водоемах// Вопросы гидробиологии водоемов Украины. -К.: Нау-кова дуика. -1986.- с, 9-16,

24, Харченко Т.А.. ляшенко A.B. Структурио-функиио-налi-иая характеристика поселений дрейссени В связи с их участием в Формировании качестьа воды//ГидрсСио«.*урн.-198й, -24, Н 2.-С,-44-31.

25, Харченко ТА.. Ляшенко A.B.. Бойко С.ё. % методике изучения бентоса// Гилюбнол. »ypit.- 1938.-24. 115.-С, тб-at.

¿t-. харченхо т.а., лчшенко a.b.. лавидов o.a. Консорпия пресноводной губки в канале Днепр-Донбасс.'/Гилробиод.шурн. -1989. -25, n 2.-c.3i-35.

2Т Хоиик A.n., Харченко Т.А, Роаь двустворчатых моллюсков в перераспределении тяжелых металлов В канале Лнепр-Лонбасс//Гидробиол.журн.-»989.-23. N г.-СЛЭ-Тб.

28,'Харченко Т.А.. Ляшенко A.B. Годовая динамика энергетического обмена у дрейссены// гидробиол. «урн.-1989.-25, НЗ.-С. ' 31-38. '

" 29. ■ Харченко Т.А.. Ляшенко ' A.B. Потребление кислорода Пресноводным ГИДРОИДОМ// ГИДРОбИОЛ. «УРН.-1989.-25. Нб.-С, 87-90, ' . ■ ■ ■ .

• 30. Харченко Т.Д. Рнбопродуктивность опресненного лимана// Рыбное хозяйство,-1989, 118.-С. 56-58.

31. Харченко Т.А. значение вида-эдификатора в образовании консорции водных беспозвоночных в каналах//Экология. -1969.-Н 6. -С.63-67.

32. Харченко Т.А/ Гидробиологические исследования на Дунае: проблемы и пепспективы//гипробиод.*урн.-1990.-2б, Н З.-С. 21-31.

33. Харченко Т.А. Концепция экотонов в гидробиологии// ГИДРОбИОЛ. «урн.-1991.-27. К4.-С, 3-10.

34. KharchenKo т.. Uzunov J., LjaschenKo А. Das Hacrozoobentos des Donauunterlufa// Llmnoloelsche berichte. Der 29 Tasune der IAD. Vissenschaftiche Kurzreferate. UdSSR. Klev: . Molod. -1991.-S. 135-140.

35. KharchenKo т., schewzova L.. HetotezKaja z. Die Struktur und mlneraUöationsaKtlvitat bei den wirbellosen in den bewuchsen von subversen Wasserpflanzen des KlUadeltes der DonaviZ/Umnolosische berichte. Der 29 Taeunc der IAD. Wissenschaftlche Kurzreferate, UdSSK, Klev: Hoiod, -1991.-S-180-191.

36. Харченко Т.Л.. ляшенко A.B. опенка качества дунайской воды по сапробиологическим показателям// Водные ресурсы.-1993. -20. • (¡4.-С. 514-519. •

37. А.с.615908 (СССР) Способ борьбы с дрейссеной в на-

\

порних оросительных системах/л.В.Шевцова. . И.И.Набока, Т,А. харченк0//0ткрытия. изобрет.-тв.-н 2T.-C.il.

за. Шевцова Л.В., Харченко Т.А, Методологические рекомендации по устранению обрастания дрейссеной (ракушкой) закрытых оросительных систем.-К.:НаУК.лунка, 1980,-1бс.

39. Шевцова Л.В., Харченко Т.А. Технология устранения обрастания дрейссеной трубопроводов оросительных систем.-к. :Наук. думка. 1986.-30С.

40. Харченко Т.А., Хомик A.n., Слепнев А.Б. Сапробиоло-гическая оценка состояния Дуная по зообеитосу// Материалы первой международной комплексной экспедиции по изучению Дуная (март 1988 г.). 4.2.-К.-1988. Леп. ВИНИТИ. 09.01,89, Н гю-в.89.

41. Видовой состав и продуктивность макроэообентоса Са-сыкского водохранилища после опреснения и его значение в процессах Формирования качества воды/ харченко т.А.. Дяшенко A.B., Воликов Ю.Н., Бойко С.Е. -к.. 1990.-68с: (Леп. ВИНИТИ, 29.11.90. Н60008- В90).

42. накрозообентос луная. салробиологнческая характеристика и комплексная оценка качества волы// Экспедиция "Голубой Лунай-90". Материалы сотрудников института гидробиологии АН Украины/ харченко Т.А., Ляшенко A.B. -К., 1992.-279c. (Деп. ВИНИТИ, 19.05.92, н1638 - В92).

АННОТАЦИЯ

Харченко Т.А. Накроэообентос и его Функциональные характеристики в пресноводных, екосистемах Украины (рукопись1.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности оз.00.18. - гидробиология. Институт гидробиологии HAH Украины, Киев, 1994 г. "

Зашивается тз научные работы и авторское свидетельство, содержащие теоретические исследования в области функционирования пресноводного накрозообентоса, результаты экспериментов по исследованию дыкання беспозвоночных и разработке способов ликвидации биопомех в водоснабжении. Накрозообен-тос. представленный 352 вилами и .Формами беспозвоночных, выступает в роли структурно-Функциональной целостности, ведущую роль в которой играют доминирующие группы организмов. Теоретические концепции консорций беспозвоночных, детритных и пастбищных цепей питания, энергетических субсидий, экологических сукиесий, водных экотонов и энергетический принцип оценки продуктивности водоемов, позволили количественно оценить Функциональные характеристики накрозообентоса. Полученные материалы послужили основой для фундаментального теоретического ра'звития. указанных концептуальных положений.

Осуществлена опытно-промышленная проверка и 'широкомасштабное внедрение способа ликвидации биопомех в водоснабжении, обусловленных обрастаниями дрейссеной напорных трубопроводов на большинстве крупных оросительных системах юга Украины.

KharchenKo Т.А. Hacrozoobentos and its functional characteristics in freshwater ecosystems in the UKrame (manuscript).

Dissertation for comcetlon on scientific degree of Doctor of biological sciences on the speciality 03.00.16 -hydrobiology, institute of Hvdrobioiogy Uhrainian HAS, Kiev, 1991, •

73 scientific articles and i author's certificate are upholding, that content theoretical investigations in the field of macro2oobenthos functionin« in freshwater ecosystems, and also results of experimental studies on the rate of oxygen consumption of invertebrate and data on the development of defoullng methods in water-3UPPlv, it 10 determined, that the macrozoobenthosis . UKralne is represented by 352 species and foras of invertebrate and Play »he role of the integral structural and functional subsystem in which the leading role play jorainant «roups. Conceptual theses as theoretical elaborations in the field of invertebrate consorciuras, detritus and pasture UnKs of feeding. energetic subsidies, ecological successions of water t-cotones, and also energetic principle of trophic linK:; fiitimation. allowed to quantitatively estimate functional characteristics of macrozoobenthos. Obtained lr.au-ruis where the basis for fundamental development of .»Lfive mentioned conceptual thesrs

Eaperimcüui and industrial examination of Dreissena itfi',niinw met(ii.iis way carried out in vaterplpea in the ¡■•¡a. r;iy of the irr national systems in the 3(>uth of the

IV* \ i'.r.V-

ti\t>'i< bi r.iona: ♦YHKuionaim» xapaKte-

i-,t ii«i-n, xv.>r<»o6ir pe^k-em. iiotik ener-ru, kohcopuI», ajhuu-r it **(tjAr-MM-1. enepreT»r<na cyicwAia, exo/iormna cvnuecm. exo-

1r.m. i1pojvkthbhi' tl,