Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Липидные компоненты крови, кожи и шерстного жира овец в связи с ростом шерсти

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Липидные компоненты крови, кожи и шерстного жира овец в связи с ростом шерсти"

РГБ ОЛ

_ К УКРА1КСЪКА АКАЛЕЧ1Я АГРАРНКХ НАУК

ТНСГГИТУТ Ф1310Л0ГП I Б10Х1Ш1 ТВАРШ{

На правая рукопису

УТЛ: 528.32/33:572.524:612.015.32

ПАРАНЙК НАТАЛИ ЫШМА*ВНА

ниш кошюшяга кров! , жри та бшзювого ниру

овеоь у зв'язку 3 ростом вовнн

со,

Автореферат

внсерган!! на з^обуття иаукакого ступени кандидата с1лгьськогоспсдароьккг наук

2ьв1п - 1995

Робота виконана в лабораторП 6юх1м1чних основ возноутво-рення 1нституту фазЮлогп 1 61ох1мп тварин' Укра1нсько1 академП аграрних наук.

Науковнй кер1вкяк - член-кореспондент УААН, доктор б1олог1чних наук, лрофесор МАКАР 1ВАН АРШШЙОВИЧ

ОфОДйШ опоненти - доктор б1одог!чнкх наук, професср

В. Г. ЯНОВИЧ - кандидат с1льськогосподарських наук, старший науковий ся1вроб1тник У.А. ПЕТРИЩН

Прсв1дна установа - Льв1вська Академ1я ветеринарно! медицияи

Захист дисертащ'! в1дбудеться "■ у? 1395 року о год. на звс1даяв1 спедГаЖзозано! ради

при 1нститут1 ф1з!ологП тварин Укра1нсько'1 академП аграрних наук.-

Адреса :шституту: 290034, м. Льв1в-34, вул. В.Стуса, 38

3 дисертац!ею можна ознайомитися в б1бд1отеЩ 1нституту ф1зЮдогг1 г-01ох1ш1 тварин УААН.

Автореферат роз!сланй

Вчений секретар спец1алз.зовано1 вчено! ради доктор е.- г. наук

Я. I. КИР5ШВ.

1. ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА 'РШОТИ Актуальность теми. Вовна уявляе собою практично чистий б!лок кератин. ВолсдИсчи юмплексом особливих ф1зико-техн1чних 1 г1г1е-Н1ЧШ1Х властнвостей, вона 1 надал! эалишасться незашкною сирови-ною для текстильно! промисловост!. В коь;плекс1 заход!в, спрямова-ких на гЛдвпцення вовново: продуктивное?1 1 полхшення якост! еовии, зайзношрко чхльне июне затають 01ох1М1чн1 досл1длення прсцес1в вовнйутворения. Особливий 1нтерес з цШ точки зору зас-дугоьу? вивчення <ж!«мих аспе^ь лИйдЕого с£м1лу в орган! зм! оведь, оаильки е ус± падсгави вваяати (Макар И. А., 1977, Макар И.А. ,1982, Стапай П.В. .Макар И.А.,1981), щр саме лШдам выведена чи не НЕйвакдирлша роль в енергозабезпеченн1 морфогенезу волоса.

За наявними Ыдомостями (Янович В.Г., Лагодок П.3.,1991), иклра приймае активну участь в л1п!дному обмШ, доказом чого в £ Сносно високий вкасг у н!й л!п1дних компоненПв. У загальному баланс! лппШв ш;1ри переважають стерсиш, б1льша частка як»;

представлена холестеролом. Выя 20 X вм3.сту аагальних л1П1д1в шкхри припадае на фосфсийпди. Останн! за даними деяглх автср1в (Ьопг У.Л.И., 1972, Ма1о1эу А.. 1975, Стапай П.В., Макар И.А., 1987) б головним джерелом енергП в процесах прсшферацП, синтезу 1 кераткк!зацП.

На жаль, на сьоголн! у дан!й проблематиц! залишаеться ще вдосталь нез'ясованих питань. Зокрема, до ганця не тзканим е зв"язок л1п1д1в крсш в 1тенсивн1стю росту вовни. Мало таксог. ведомо про взаемозв"язок м1ж вм1стом л1п1д1е у кроьл та вм1стом '¿к у шк1р1, а значить 1 у вовн1 та жиропота. Нарешт1, багато дечого те не з"яссвано 1 в сатй енергетищ шк1ри, особливо в план: енергозайезпечекня працес!в вовноутворення.

Ус: ц1, та низка 1нших питань. стали предметом наших досл1д-

хацъ .

Мета 1 заздання досл!джень. Головною метою роботи сл1д вва-жати вивчення взаБмозБ"язку окремих компоненте лхШдного обм1ку кров!, шкхри, вовни та всвнового жиру з ростом вовни з сдночаснкм з"ясуванням деяют аспект1в енергетики шк1ри як органу-, в якому реадЗзуеться морфогенез волосу.

- г -

Заданиями робота Сули:

1. Вивчити динаы!ку вм!сту л1пШв кров!, шк1ри та вовнового жиру у вовн! в npoueci П р1чного росту.

2. 3"ясувати законом1рн1сть р1чнога росту вовни у п!ддосл!д-них тварин.

3. Вивчити в досл!дах in vitro 1нтенсивн1сть синтезу окремих клас!в лшШв шк!ри при використанн! в якает! попередника жирних кислот ацетату, киченого радЮактивним вугдецем.

4. Вивчити !нтекснвн!стъ використання С2-14С1 лейцину в синтез! лШд!в niKipn.

Наукова новизна роботи полягае у з"ясувашп взаемозв"язку лшШв кров! та шк1ри з ростом вовни, к!льк1сними та яюсними параметрами II жиропоту. Встановдено, що коредятивний зв"язок м!л ними особливо ч1тко прсстежуеться в пер!од Ф1з1олог1чного наван-таження на органi3M тварин (ваг!тн1сть, лактац1я), а також nij час посиленого росту вовни. Вперше встановлено, що для синтезу л1п!д!в шк!ри овець поряд 3' основним попередником жирних кислот -ацетатом, використовуються також ам1нокислоти, зокрема лейцин, вуглецевий скелет якого в першу чергу йде на синтез фосфолШШь та холестеролу.

Практичне значения роботи. Одержан! експериментальн! дан! насамперед можуть бути використанн! у навчальн!й робот!, зокремг при веденн! курсу б!одогП вхвчарства на кафедрах в!дпов!дногс проф1лю. Кр1м того, вони можуть стати вшйдним матер1алом для по-дальших досл1джень, зокрема в план! пошуку найоптимальйших шля-х!в продукцП високоягасного жиропоту, що матиме важливе значёню в питанн! пол1пшення якост! вовни.

Дпробац!я роботи. Матер!али десертац!йно1 роботи допов1да-лись на М1жнародн1й конференщ'1 по модекулярно-генетичних маркерах тварин ( Ки'1в, 27-29 с!чня, 1994 р.). розширеному зас1дашЦ лабораторП б!ох!м1чних основ вовноутворення та зв!тних cecinx щ п!дведенн! п1дсумк!в виконзння науково-досл!дних роб1т.

Структура ! обсяг роботи. Дисертац!я м!стить 111 cTopiHOi машинописного тексту 1 складаБТЬся !з вступу, огляду л!тератури описания метод!в, результата досл!джень та 1х обговорення, заключения, висновк!в, списку л!тератури, шр включае 216 джерел, ; яких 141 - на 1ноземних мовах.

ПублукадП. По матер! алах досл!джень опубликовано 2 ciaixi,

2 тез. ' *

Конкретна участь автора в отриманн! результат 1в, як! викдаден1 в дисертацИ.

. Bei експериментадьн! досл1дження по тем! дисертацп проведение автором особисто. Наукова г!потеза про Ticmdi зв"язок л!-глдних KOMnoHeHTiB кровх, шк!ри та вовнового жиру овець у picHi перЮди сезону та ф1 за шоп иного навантажешш була висловдена ке-piEHiKOM Д2Л01 роботи.

' 2. МАТЕР IAJI I МЕТОДИ Д0СЛ1ДКЕНЬ

По дисертацп виконано двх cepll досд1джень. Першу - довгот-риваяу (в!д . стрижки до стрижки ) на 10-ти головах трьохр!чних в!вцематок латв1йсько! темноголово! породи досадного государства " Чтт " Пустотт1вського р-ну, Льв!всько! област1. Другу -короткотривалу cepiro, пов'язану з рад1олог1чними досл!дженнями dkïри, виконано в ззотогопй лабораторИ институту.

Тривадють перпзо"! cepi'i дослШв - 12 mîchuîb. Yci тварини леребузали в однакових умовах год1вд! i утримання. Об'ектсм 6io-улмгших доехглджень служили кров, niKipa та вовна, яга брались у кожно! тварини через два thahî niедя стрижки (1. 07. 1991р.), в neprniü i ipyrii: половин! перюду KiraocTi (6. 09. 1991р., 23. 0:. 1992р.), шд час лактацп (24. 03. 1992р.) "та перед стрижкою овець №. Об. 1992р.).

В шазш , кров! визначали вм1ст загальних Л1п1д1в i фосфол1-nifiiB. Загальн! л!п1ди екстрагували за методом Елура в модиф1ка-lii'i Б'рагдона (195' i, a bmIct !х визначали методом Сталая, Макара (1938). Bmîct фосдору л1п!д1в визначали за методом Герлаха i Дау-Ti4Ke (1974).

У nKipi визначали загальш jiп!ди, фосфолШди i проводили !х хроматогра4ачне розд1лення на OKpeMi класи. Л1п1ди екстрагували сум!шшю хлороформ-метанолу (Polch et а]., 1957), а Ix 'розд!-дення здхйснювали методом тонкошарово! хроматограф!'! на сшпкаге-лз (Шталь, 1965).

Стутнь використання шк1рою С2"14 С)лейцину та [I-14 Маце-тату за умов in vitro визначали сидуючим чином» Гомогекати пкЬ

ри в фосфатному буфер! Кребс-Р1нгера (рН 7,4). яю. м1стили 100 мг тканини, 2 мл буфера 1 1 мкКюр1 [I-14 0]ацетату, або С2~14 С]лейцину, вносили в !нкубац!йя1 флакончики ! !нкубували 1х на апарат! Варбурга на протяз! 60 хв. при температур1 37° С; газове середо-вище - пов!тря (Вовк, Янович, 1989); Ферментативш процеси зупи-няли шляхом додавання до гомогенат!в 2 мл 1 ОХ-наго розчину ТХО. Утворений в процес! !нкубац!1 14С0г ф1ксували 207,-ним водним роз-чином НаОН, а його рад1оактивн1сть визначали на сцинтшшщйному л1чильнику ЬКВ.

ЛШди з гомогенат1в шк!ри екстрагували сум!шшо хлороформ-метанолу у С1ивв!дношенн1 2 : 1. Рад!оактивн!сть окремих клас1в л1п1д1в визначали теля !х роздыення методом тонкошарово! хроматограф!1.

Рад1оактивн!сть б!лк!в у гомогенатах визначали на вказаному л!чильнику п!сля екстракцП л1п1д!в ! гликогену (Прохорова,1383).

Загальну к1льк!сть воску визначали ваговим методом п!сля його екстракц!!. Розд1лення лШд!в на кл'аси проводили методом тонкошарово! хроматограф!'! по Шталю (1965).

Р!ст вовни визначали по приросту Из облгково! плот тк!ри (6x6 см) в д1лянц1 лопатки.

Одержан! дан! обробляли статистично.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДООИДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ 3.1. Досл1дження л1п1д!в плазми кровь

3 ус1х наявних у плазм! кров1 л!п!д1в ми обмежшшея визна-ченням вм1сту 1х загально! к1лькост! та фосфолШдхв.

Як видно з табл.1, в умовах наших дослШв р1вень загадьних л1п!д1в найб1льш помхтно знизився лише в одному випадку-(24.03.92р.), в решт! випадк1в в1н коливався в досить вузьких межах (400-452 мг X). Отже, на фон! сумарно! дИ ус1х фактор!в на досл1джуваний показник найб!льше впливае ф1з!олог!чний стан орга-н!зму, про що досить перекошшво св1дчить цифра 316,2 мг 2, за-ф!ксована нами в пер1од, на який припадала лактац!я маток.

Що стосуеться фосфол1п!д!в, як! за даними Стапая П.В., Макара I. А. (1987) е одним з основних джерел енергП для. процес!в вовноутворення, 1х вмЮт в кров! в1дзначався пом!тно вираженою м!нлив!стю ! коливався в межах 80-120 мг X. Мождиво, саме тому

нам не вдалося виявити■ «зтесЛ законсшрност! р!чно! динам1ки вшсту фосфолиШв в плазм: кров!. •

Таблица 1.

Вм1ст загальних лшдав та фосфолгпШв у плазки кров1 Смг X, и ± ш, п-10).

с 1 Покаэ-! зики 1 1 1 1 Дата досладжень

11.07.Э1р.! 1 1 1 6.09.91р.! ! 23.01.92р. | 1 I 24.03.22р. ¡8.06.92р. |

1 |3агаль-|н1 л1п1-1 ДИ I 1 1 1 (451,43+ | 1 15,60 | 1 | 445,20± | .25,40 | .........1 1 452.70+ I 14,55 | 316,20± 11,42 1 1 1 1 | 400,90± | 1 17,00 | 1 1

1 [Фосфо- !л1П1ДИ 1 ..... 1 ) I 81,82± | 1 5,92 | 94,11± | 5,35 | ! 93,73+ | 6,85 | 1 79,10+ 4,01 1 1 | 121,00+ ) 1 4,04 | 1 ..........1

3.2. Досицдження лШдного обкцну в шар!.

Судячи з результат1в наших дослгджень, шк!ра овець в1дзнача-еться пор1вняно високим р!внем лхпогенезу, що, очевидно, перебу-вае у В1ДП0В1ДЯ0СТ1 5 морфогенезом та ростом вовни. Виходячи в дього.ми ввахали дсщльною постановку слешально! серП досл!д-жень, яка б могла дати в1дпов1дь на питания про особливост! обм1-. ну л!пШв у дансму органа Йдеться про досшди г використанням 1ззтопко! техн1ки. В табл.' 2, зокрема, приведено результата дсс-л!дження синтезу лшШв шк1ри в викоркстанням рад1оактивних по-передникхв.

Йкдо прийняти рад1оактивн1сть лШд!в. синтезованих шк!рою овець з вуглецевого ланцюга [1-14СЗ ацетату за 100 в1дсотк1в, то рад!оа;<тивн1сть лШд1в, синтезованих з Г.2-14С] лейцину по окре-мих прюдах досшду. тобто пюля стрижки, в перюд кл.тност!, лакткцп I перед стрижкою становила в1дпов1дно 27.97; 39,54; 34,33 1 73,34 % радЮактивност1 лШд1в, синтезованих з ацетату. Якшр врахувати, що в результат! повнего метабол! зму вуглецевого ландага лейцину утворюеться три молекули ацетил - СоА. е

яких лише одна качена, то можна припустити, шр його вклад в субс-

Таблиця 2.

Рад1оактивн1сть лШд!в, синтезованих гомогенатами шк!ри при !нкубац!1 11 з С1-14СЗ ацетатом та £2-г4СЗ лейцином Цмп/хв/100мг сиро! тканини, М±т, п-10)

1------------------- ------Г" I Дати досл1джень | 1 и. ------------ ■ ..................1 Субстрат окисления |

1 1 1 С1-14СЗ ацетат г I 1 [2-14CJ лейцин |

1 1 I 1.07.91р. | 1528,64±168,31 | 427,57+13,37 |

| 23.01.92р. | 1916,4б±2?9,80 | 753,77±87,33 t

1 1 | 24.03.92р. | 1 1 2472,48±229,64■ | 2331,87±473,60 ]

1 1 | 8.06.9?р. | I.___________________ . .., i_. 5101,01±356,90 i 3741,03±340,71 | ( __________________________J

тратне забезпечення синтезу лШд!в у nKipi даного виду тварин може бути ще большим. Враховуючи, що ацетат е основним л1погенним субстратом у жуйних (Ballard F.G., Hanson R.W., 1967), то з одер-жаних даних випливае, що лейцин,як субстрат, може вносити значний вклад у синтез л1п1д!в шк!рою овець.

Як видно з табл. 3, найвиша рад1оактивн1сть фхксуеться у фосфолШдах, що, очевидно пов"язано з високим вм!стом цих струк-турних л1п1д1в у дан!й тканин!. Висока радхоактивнгсть фосфолШ-д!в i дещо в менш!й Mipi - неетержЕакованих жирних кислот, моно-, ди- i триацилгл1церая!в при хнкубацп гомогенат1в шк1ри з С1-14С] ацетатом 1 [2-14С1 лейцином, може св!дчити про 1нтенсивн1ше вико-ристання вказаних попередник1в в синтез! жирних кислот з поовду-ючим використанням 'ix в реакЩях ацилювання при синтез! лШд1в, Н1Ж в синтез! стерсаив. Серед останн1х виявляеться в!льний i ете-рифгкований холестерол, а також дег!дрохолестерол, частка яких, як уже згадувалось, значно бхльша в1д частки стерол!в, що виявля-ються при синтез! д!п!д!в в 1нших органах i тканинах,

В период KiTHOCTl С2-14 С] лейцин пор!вняно най&!лыие вико-

Таблица 3.

Рад1оактившсть окремих класхв Д}вШв, скнтезованих.го-могенатами шарн пек 1нкубащ5 г [I--1 СЗ ацетатом 1 [2-14СЗ лейцином СМ ± тт., л-10")

Класи д1-ПШВ

Субстрата окисления

С1-14С]ацетат

[2-14СЗ лейцин

ФосфсдапЗди Холестерол Моно-диацилглЬ цероли

Неетериф1кован2 зкирн! кислота ДеПдрохолестерол ТриацилглЗ цероли Едари холестеролу

Фосфолотди Холестерол Моно-диацилгл1-цероли

Неетериф1кован: жирн! кислотк ДеПдрохолестерол ТриацилглЩероли Еф1ри холестеролу

ФосфолШди Холестерол Моно-диацилглЗ-цероли

Неетериф!кован1 жирн! кислсти Лег1дрохолестерол

I Триацшгппцероли , ¡Еф1ри холестеролу

I

фосфсштди Холестерол Моно-диацилгл!-

цероли Неетерифгковано I яяии: кислота 1 Лап дрохолестерол Триадалгл1цероли ЕфХри хслестешлу

445,67+70,77 238,04+22,26

87,75+7,28

144,14114,45 84,42+7,77 476,07165,43 127.51tl4.03

А. 1.07.91р.

704,601137,70 220.25+39,80

176,57+32,35

655,161101,96 73,77+8,00 185,12+52,13 79,77+12,34

В.

1218,41+161,31

219,49+33,36

193,37+17,14

125,50+17,62

188,45+32,47 332,71±44,27

2 68.29+18,96

1596,98+148,31

715,20+56,35

373,44±36,90

1615,881139,88

264.65+31^28 324,11124,04 316,54+51,80

27.86 14.88

5.24

9.01 5.28 29.76 7.97

В. 23.01.92р.

120,51±11,40 58,63±2,45

55,82+2.03

47,70±2.08 46,1711,04 50,28±2.78 48,4511,44

33.63 10,51

8,43

31.27 3,52 8,83 3,81 24. оз: 49.81 8,97 7,90

5,33

7,70 13, ео 6,88

Г. 8.0б.92р.

296,92±49,49 98,66110,24

60,94±4,97

155,72+18,23 52,03+4,53 50,16+3,69 43,6211,90 92р.

1064,19±250,26 253,11±51.77 157,92±29,18

245.53±55,62

118,15±18,23 418,29197,11 74.69±9,24

30,67 13,74 7,17

31,03

5,03 6,22 6,08

1592,45+223,12 481,18143,84 215,27115.52

859,46181.84

215,29118,26

394,49±21,14 187,25116,18

28,18 13.71

13,05

11,16 10,80 11,76 11.33

39.17 13.02

8.04

20,54 6,86 6,62 5,75

45,64 10,85 6,77

10,53

5,07

17.94 3.20

42,52 12,85 5,75

22.95

5,19!

5,001

ПримЗтка: а) радЮактиБностъ дсагпджуваних сподук в 1МП/ХВ/100 мг сиро! тканини; б) радЮ&ктивтстъ досуйджуваних спслук в % до 1х загально! рад1оаэтивност:.

ристовуеться в процесах синтезу фосфод1пШв (39,17%) i НЕЖК (20,54%); найменше - в синтез! еф1р1в холестероду (5,75%). Приб-лизно так! х законом! рност1 виявлено i щодо використання С1-14С] ацетату для синтезу л1п1д1в. Пер1од лактацП маток i пер1од перед стрижкою характерезуються в1дносно високою 1нтенсивн1стю синтезу фосфол1п!д!в у rnipi при використашп в HKOCTi попередника [2-14С] лейцину. При використанн1 С1-14С1 ацетату найвивд показ-ники були заф1ксован1 нами у лактуючих маток.

Рад!оактивн1сть в!льного холестероду, синтезованого в ус! пер1оди досл!ду була значно вищрю, Шж рад1оактивн1сть дегхдрохс-лестеролу. Очевидно, ш.о процесам етериф!кац!1 у шк1р1 овець п!д-дягав ендогенний ходестерол, а не той, ао синтезуеться de novo.

Представлен! в таблиц! 4 дан! св!дчать про високу !нтенсив-н!сть окисления вугдецевих метабол!т!в, як! утворюються в процес! катайол!зму С2-14С] лейцину у шк!р1 за .умов in vitro.

Таблиия 4.

Рад1оактивн!сть 14СОг, утвореного при !нкубацП гомогенат1в шк!ри з [1-14С] ацетатом ! С2-14С] лейцином (1мп/хз/100 мг сиро! тканини, М±ш. п-10)

1 1 1 Дати дослШенъ | 1 l. 1 Субстрата окисления |

1 г | 1 .......■ ...... ) • С1-14СЗ. ацетат | С2-14С] лейцин |

1 1 I 1.07.91р. ! 906,83±34,63 | 3111,79±118,17 |

| 23.01.92р. | 374,36±15,42 | 307,40±31,79 |

I 24.03.92р. | 3403,38+86,37 . I 1322,22*81,66 |

| 8.06.92р. ! 1... _ . 1. 290,47±13,93 1 223,87±9,86 ! i

Як бачимо, все ж найвиша рад1оактивн1сть 14С0г фхксувалась нами у шк!рх п!сля стрижки овець (1.07.91р.). Таке зростання ра-д1сактивност1, очевидно, можна поясяити впливом само! стрижки я) ф!зичного подразника на орган!зм., а такаж зм1ною процесгв термо-регуляцП п1сля не!, тобто д1от своергдних стресових фактор1в на катаболизм розгалужених ам!нокислот, до яких належить ! лейцин.

Анал18уючи одержан! дакх сл!д заувагшти, що вклад лейцину в екергозаоеэпечення процео!в у ппйр! -фактнчно е адекватаим вкладу ацетату, хоча остачн^й, як в1домо, е головним енергетичним субстратом у жуйних, за рахунск окисления якого заьезпечуеться близь-ко 50 2 потреби цього органу в екергп (Курилов, Кроткова, 1971).

Ступ! та вккористання С2-:4С] лейцину як субстрату для синтезу дШШв 1 енергетичних потреб у шор! ми пор1вняли !з ступеней використання його в синтез! б1ж1в.

Як з"ясувалось, п!слк 1нкубащ1 гомогенатав шк!ри а [2-14С] лейцином в Р13К1 пер 1 од:г доел]лжет, в1д 52,35 X до 83.90 % рад!-оактивно! м!тки вхд загально'1 рад!оак?ивност! ф1ксувалосъ е 61л-ках; в1д 5,76 % до 23,90 % - в лШдах; в1д 1,43 % до 41,89% - в 14С02. 3 цього випливае, що поряд з використанням Г2-14Ш лейцину

Таблица. 5.

Радаоактивтсть б!лк!в, лШд1в \ 14С0г при 1нкубац1! гомогенат1в шк!ри з Г2-14СЗ лейцином

(М±ш, п-10)

|Гю- ! Лати дошИджень 1

1К23- |-1---1---!-1

Iники [ 1.07.91р. | 23.01.92р. I 24.03.92р. 1 8.06.92р. (

! !-1-1-1-1-1-1-!-1

! I а | б | а I б | а |б|а ! б

I-.-1-,-1-,-,-(-1-1

!14ОЬ13Ш.79г|41,89| 307,40±( 4,64| 1322,20±|8,80 |223,87г |1,43 | | | 118,17 I | 31,79 | | 81,66 ! | 9,86 | |

II I ! . • I I ! I ! I !Бзл.чи13787,90±152,35!5562,60±183,90111369,4± |75,70|11583,1±|74,67) | | 480,46 1 ( 774,00 ( | 591,40 | ! 1554,3 | |

¡1 II 1 1 ! 1 I !

Шт-! 427,57±| 5,7о| 757,80±| 11,46| 2331,90±|15,50|3?41,0± )23,90| Ш I 13,36 1 ! 87,33 I | 473,00 | ! 340,7 | |

,_I_!_:_!_1_:_|_I_I

Приматка: а) раЩоактивтстъ досл!джуваних сполук в ¿мп/хв/ЮО мг сиро) тканини; б) радюактквк2ста досл!джуваних сполук е Т. до 1х загально! рад1оактивност!.

в синтез! б1лк!в в!д 16,10 X в период к!тност1 до 47,65 % в пер1-од п!сля стрижки п1дпада5 катабсШзму з наступним використанняы утворюваних вугдецевих структур в синтез! л1п!д!в, а також окисления 1х в цикл! трикарбонових кислот.- В к1льк1сному вдоаз! сту-п1нь використання ацетил -СоА, утворюваного в результат! ме.табо-л1зму вуглецевого данцюга лейцину, в субстратному зайезпеченн1 синтезу л!пдав у трьох з чотирьох пер!од!в досл!ду в дек!лька раз1в перевищував ступ!нь використання його в цикл! трикарбонових кислот. .

За стуренем выносного використання С2-14С] лейцину в синте-з1 б1ж1в ш!ри о крем! пер!оди дослхду !стотно в1др1зншоться м1ж собою.

Одержан! дан1 св!дчать про певний взаемозв"язок мгж !нтен-сивн1стю синтезу б!ж!в шк!рсго та процесами вовноутворения.

Най!нтенсивн1ший синтез лШдхв у.шк!р1 овець з [2-14С] лейцину простежувався у лактуючих овець, найменш !нтенсивнии - в перш! м1сяц1 Шелл стрижки.

Отже, ц! дан1 св!дчать про певний паралел!зм м1ж використан-ням лейцину в синтез! б1лк1в 1 л1п!д!в у шк1р1.

Повертаючись до викдаду даних про дШдний обм!н в !нтактн!й шк!р1, зупинимось на цифровому матер!ал1, представденому у вигля-д! д!аграми.

Анал1вуючи наведен1 дан1,- не важко переконатися, щр вм1ст загадьних л1п1д1в, однаково як ! фосфоШп1д1в не виходить за меж! ф1з!олог!чно1 норми, встановлено! для !нших пор!д овець, хоч вм!ст перших сягаб крайньонижньо'1 меж1. На п1дстав1 наших даних важко говорити про ч!тко виражену законом1рн1сть зм1н вм1сту за-гальних л1п1д!в, хоч п!к, який простежуеться п1дкресдюб зростання 1х у шк!р1. До реч1, в!н досить ч!тко сп!впадае з зимово-ст!йловиь пер1одом утримання тварин, !, зокрема, к!тн1стю маток.

Що стосуеться фосфод!п!д!в, то цей клас л1п!д!в проявляв значно ширший д!апазон кодивакь, н!ж загальн! л!п1ди. Як видно з рис..1, фосфол!п!ди зазнають""суттевих зм!н як сезонного характеру, так 1 таких, лю пов"язан1 з ф1з!одог1чним станом орган!зму, передус1м - лактавдею маток. При цьому сд!д зауважити, що при анад!з1 заяежност! динам!ки вм!сту $осфод!п!д!в в1д процесу в1д-ростання вовни по окремих п!р!одах року, нами не заф!ксовано ко-

1.07.91р. 5.09.91р. 23.01.02р. 24.03.92р. 8.0б.92р.

Дата досл!джень

Рисунок 1. Вшст загальних д!пШв 1 Фосфол!п!д!в у шк!р1 Примика: загальн! л!п!ди;

I 1 фссфслШди.

релятивного ззаемозз"язку м!л цими показниками.

Зезсумнхвний 1нтерес представлявть дат про сп1ВВ1дношення скремих клас1в лхп1д1в, шо складаютъ баланс загальних л!п1д1з (табл. 6).

Як видно, з даних представления в табл. 6, з загадь нему баланс! л1п1д1в найб1льша частга припадае на стероди ! триацидгл!-цероли. Причому характер м1нливост1 зазкачених клас!з Л1п1д1в по пер!одах досд!ду не обов"язково спгвпадав з- тагам, зстановленим для загальних Л1п1д!в. Так, вм!ст в1льного холестероду найнижчим буз у с!чн1 (22,66 %).. Молна припустите, що умови зимово-ст1йло-вого утримання овець з комплекс! з 1ншими' факторами, зокрема, з £!з!олог1чним навантаданням на орган!зм обумовлшть зшгаення вм!сту зазначених л1п!д!в. ' . _

По-1ншому ведэ себе такий показник. як в!льн! яирнг кислота.

Таблица 6. Сл1вв1дношення клас1в лапШв шк!ри. М+т, п—10)

.Кдаси | - Дати досладжень

|лШД1Е [-1-1-!-[-

1 |1.07.91р. |5.09.91р. j23.01.92p.|24.03.92р.)8.06.92р.

¡Вальний |хале-|стерол |Моно-1 ¡диацил-(глЩероли |В1ЛЬН1. (жирв! ¡кислоти ¡Дегадро-(халесте-|рол

|Триацил-|гл1церапи |Еф1ри хо-|лестеролу

2В,76±1,52127,80±1,74|22,6б±1,12127,39±1,39(30,1241,17

1.1 1 1

1.1 I I

8,23*0,71( 4,98±0,27| 5,9б±0,3б|10,96±0,48| 5,57±0,33!

I ! I I

I I Г 1

6,83±1,04| 4,29±0,23| 7,53±0,72| 9,79±0,57| 4,47±0,42|

1

I

9,59±0,58| 9,95±1,17! 9,07+0,53(11,13±0,55| 9,40+2,29

I I I- I

11,55±1,50( 7,95^1,621 8,16±1,77|15.05±1,36|16,45+5Д I Г I I

35,01±2,15145,02+0,97|36,60±1,65^25,65±1,83133,98+1,79!

Концентрата 1х найникчаю була в перш ьисящ п!сля стрижки овець, тобто в самий л1к вадроставня вовни (4,47 %), коли процеси вовноутворення поштно актив1зуються. Отже, саме з вм1стом в1ль-них жирних кислот у шгарз, ыожливо, 1 сл1д пов"язувати темпи приросту вовни.

Ще 1ший вигляд мала динамка вм1сту триацилгл1церол1в: рхз-кий спад концентрат"! триацилглЩеролхв п1сля стрижки овець нада-х! чергувався з поступовии зростанням 1 досягненням найвкаого Зх рхвня П1Д к!нець зимаво-стхйлового перЮду.

Що стосусться еф1р1в холестеролу, то сайд зауважитк, да саме з боку иьаго показника найчаспше проявлялась сапдуша закокомхр-

я1сть: в перша масяца яасля стрижки овець, коли гальк1сть ц1е1 франт ! лШз1в була найвшцою (45,02 X), продукуеться жироп!т най-аищо! якост!. На початку весни (24.03.92р.; вмаст фракцп еф1р1в холестеролу з ик1р! 6уз найитасчим (25,65 %). Жиропхт в дей перЮд таксл водзначався найнижчою якастю. Отож, в даному випадку маемс п1дстави ствердхувати, шр мш.вмхстсм еф1р1в холестеролу з.шкара, ростом вовни 1 продуктею жиропоту 1скуе тасний ксрелятивний вза-6мозв"язск.

В табл.7 представлено результата розд1лення фосфол!п1д1з шк1рл ка. скргм! шдклася.

3 наведених даних видно, ¡до серед представлении фссфол1т:1д1в частка сф1нгом1ел1ну в ¡¡тар1 нзйвища (40,60 %). Щоправда, така законсм!рн1сть спсстер1гаеться не в ус1 перходи досл!ду, а лише в перш! м1сяц1 1псля стрижки озець. Надалг к1лък1сть сф1нгом1ел!ну в шк1р1 поматно зменшувться. Очевидно, в комплекса фактор1в, шр впливають на вмЮт цього фосфол1п!ду першочергова роль налеашть сезонним 1 ад!ментарним факторам.

Д1кавсю е дипачИса »маету фосфатидшсершу. 3 даних табл.7 видно, що майже критичне знихення вм1сту йоге в щар1 наступав з самий пак в1дростанкя зевни. Можливо, що сале ц1 фосфол1п!ди з

Таблиця 7.

0п1вв1дношення окремих фосфадхпхдхз пгари (7,, М+т, п-10)

I-!-----1

¡Фасфол1-| Лати досладдень !

1 п!ди )-1-,-■---,-!

I II.07.91р. |5.09.91р. |23.01.92р. |24.03.92р. |8.06.92р.

|Сф1нго- | I | ! ! I

¡М1ел1н |40,60±2,6Ц 30.3212,10130.65t0.il 127,50±1,09|г4,63±2,821 |Фосфата-1 1 | | . | 1

|дилсерин|29.25±3,20117,5613,31 ¡32,4011.05135,35+1,32| 29,8911,72)

;<Юсфати-| ! ! I ! I

!дилхол1н! 30.2512,92 ¡30.22+1,68128,85+1,07 ¡25,7211,55129,2511,60| Ыосфати-! 1 | | I . !

'дилета- ! I 1 I | |

|ноламан | - ¡21.S3tl.55l 3,1910,85111,5411,03)13,3511,411

'—--1-1_1_I_ <_I

. пер1од посиленого вовноутворення використовуоться най1нтенсивн1-ше. Подальта 5х доля може бути вже р!вною: незначна частка фосфа-тидклсерину ыоже служити субстратом енергЗЛ да росту вовни, а б1льша його частила маке бути використана у формуванн! плода та продуедП 'молока. -

I

3.3. Б1ох1м1чн1 досл1дженяя жиропоту

Жзфоп1т - де продукт .секреторнэ! дзяльност! сальних г пото-вих залоз. Будучи одним з компонент1в руна, вз.н вхдхграг велик/ роль в эахист! вовни вхд руйшвно! д!5 факторов навколишнього се-редовиад. В свою чергу захисн! властивоста жиропоту ( насамперед воску) в1значаються його ягастю, тобто складом.

Питания к3.лькосП 1 якост1 жиропоту завжди привертало увагу багатьсх дослгднюйв. 1 тим не менте ряд важливих моментов з д1еЗ проблематики на сьогодн! залишаються ще мало з"ясованими. Особливо де стосуеться юльк1сних 1 якЮних зм!н жиропоту на фон! ручного росту вовни.

Анал1зуючи даШ, представлет на рис. 2, неважно зауважити IX досить яскраво виражену М1ндив1сть. Що стосуеться вовнсшого жиру, то мажна констатувати, що К1лъга.сть його впродовж року ко-ливалась в досить вузьких межах. В перш1 мюяцх тйсля стрижки оведь IX вовна завжди в1д?остала жирн1шсю (14,10 X). 3 плином часу вона н1би " знежирюетьск " (початок зимово-ст!йлового периоду) , 1 саме в цей перЮд вовна в1дзначаеться найнижчим р!внем воску (11,76 1). Дореч1, на цей час припадав к1тшсть маток. Эрозутло, то з наближенням весни д1яльн1сть сальних залоз пож-вавлюеться, отже, дана, як! характеризуют вм1ст воску в цей час, е зсвс1м реальн1.

Ю стосуеться взаемозв'язку ы1ж темпами вхдростання вовни 2 вьистом у н1й вовнового жиру, . то легко простежити, що в о крем: перЮди дослхду м1ж ниш Юнуь прямопропорц1 йнии корелятивнкй зв'язок. Особливо яскраво де проявляться на початку дослхду. 3 плином часу, особливо з наближенням стрижки, рЮТ вавни посидю-еться, а галька сть воску ззлишаетьсй незы1нною.

Як е1домо, збереженяя технолога чних властивостей вовни за-безлечуетьсн, головним чином, вовновим жиром. 1нший компонент жи-

¿.I

2<г /01 /5-

\

>ч 18■ Щ 8е-

- -

¡9- К

/3- 3- 3'

/2- 2

Т

1.07.91. 5.09.91. 23.01.92. 24.03.92. 8.06.92. Дати досд!джень Рис. 2 Р1.ст еоени та вмхст компонент1в жиропоту

ропату, тобго п!т, вшграе у цьому вгдношенн! посереди» роль. Анал1з даних рис. 2 св1дчить, шо пгт не в стаб!льним показником, хоча м1нлив1сть йоге пор1вняно з вовновим жиром (воском) е менш виражено».

За допомогею тонкошаровоТ хрсматографН зовновш жкр було созд1лено на с 1м фракций.

Як видно з даних табл. 8, вовновий жир в основносму склада-еться з стеринових компонент1в. Не важко зауважити, що за д1п!д-ним складом в1н Оагато в чому схожий з дШдами шк1ри. Однак, найхарактерн!шою ознаксю лШдного складу вовнового жиру 5 высокий вм:ст V ньому еф1р1в холестеролу 1 падярних л!пШв. На жаль, звужеяня тпдношечня м1ж цими двома фракшями на користь пааярних .'.1П1Й13 в кгнщ дослхду дае пгдетави стверджувати, що продукова-

Прим1тка:

рхст вовни; вм1ст воску вмхет поту-,

Таблица 8.

СшвЫдношення окремих клас1в iinifliB вовнового жиру (%, М ± и, 11-10)

г

•Класи

Л1П1Д1В

Дати досл!джень

-.-,-,-[-

1.07.91р. | 5.09.91р. (23.01.92р. |24.03.92р. | 8.06.92р.

Полярн! лИпди В1ЛЫПШ холес-терол Ланосте-рол ВЖК

Нехден-тиф!ко-ванх Дег1дро-холе-стерол Еф1ри холестероду

13,4640,97

16,4040,71

4,28±0,36 10,5010,29

5,4040,29

9,5840,36

40,3б±1,98

18,60±1,20114,29±0,90117,1941,16| 19,6441,161

I I I !

- I I 1

12;66±0,48)13,39±0,71|16,20±0,59|13,8140,46

i ! I

10,8340,41) 8,7940,28) 8,2940,76)10,5240,85 7,1540,28) 5,0940,16) 6,0440,51) 4,3940,55

I I I

i I 'I

8,7540,44) 8,1740,69) 6,7140,42) 9,2740.57

10,5840,67(12,1940,41|10.4740,391 2,9840,1c

I . I- I

1 1 I

39,4441,65)38,0742,10)35.0641,72)38,0242,02

ний в цек час жираШт був ненайкращоа якоси.

3.4. Досл1дження росту вовни.

Про темни росту вовни свхдчать дан1, представлен1 на рис. ; J характеризуюсь pier чистого волокна на 1 сы~ шгари за добу. i вхдоыо, величина цього показника залежить, насзмперед, в!д поро; них особливостей тварин. Анап1з даних про добовий прир!ст чисто: волокна свадчитъ про наявнхсть певно! пер1одичност! в pocTi во: ки. Так, в ilTHbo-ociKHi uicsui тети росту вовни майже в два р ви вили,* тж в зимово-весвяна. НаМнтенсивюший прир1ст вов спостерхгався Шелл стрижки i перебував на високому piBHi до в ресня. Дала прирост вовни, пэступово свсшдънювався, досягнув

mIhImvmv в другхй половинi зимово-стхйдсвого утримання хвария. Таку закономхрнхсть змхн :пвидкост1 росту вовни можна пояснити, пера за все, вшивом сезонних фактсргв, ф1з1олог!чним станам ор-гзнхзму та вхковиш ссобливостями тварин. Виходячи з одержаних нами даних, кхтн!сть 1 лактац1я найб!льш сповхльнюють 1нтенсив-н1сть в'дростання вовни, що моииа пояснити затратами пластичного матерХалу тз енер-гИ на р!ст плода та продукцхю молока.

В И СНОВКИ

1. Л1п1дам :<po2i та гак i си свець злзстива попить висока дина-м1чнхсть, обумовлена зпливом на них комплексу екзо- i еадогенних фактор1в.

2. Характерним для Л1п1д1в icpoBi та шк!ри е Зтугсжнхстъ зако-нсм!рностей IX кхльк1сних зм!н, що особлива яскраво простежуеться в окремг пори року.

• 3. Мхж л1п1дами плазми кров1 (по краин!й Mipl 1х загадьним вм1стом та фосфод1п1дами ) та шк1ри 1снуе прямий корелятивнии взаЕмозв'язск, якия найбхдып ч!тко простежуеться в пер1од ф!зхолопского навантаження на орган1зм (ваггтнхсть, дактащя), а та-кож в час посиленого росту вовни.

4. Окрхм ацетату, якии вважаеться основним попередником жир-них кислот лхлхдхв шкхри, для ais'i мети викориетовуються i ашяо-кислоти, зскрема, лейцин.

5. В дос-идах in vitro з зикористзнням ацетату та лейцину, мхчеяих радгсактивним вуглецем, встановлено, що вуглецевий ланшг останнього найб1лыпе використовуеться для синтезу фосфолшхдхв i холестеролу, тод1 як ацетат - для синтезу триацилгл1церол1в та фосфодхп1дхв.

6. За умев хякубацП гомогенатХв шкхри овепь з С1~14 С]аце-татом 27,07 % рад1оактивно! мхтки виявлаеться в лШдах, 15.40 % - в С02- Радхоактивн1сть д1п1д1в 1 СОг. утворених за таких умов з [г-14 С]лейцином становить вхдпозхдно 5,52 X i 40,46 X. Отже, вуглецевий лаяшог лейцину використсвусться шк1рою в енергетичних npouecax i зШграв певну роль в субстратному зайезпеченнх л!по-генезу цьстчз органу.

?. Процесс Бовнсутзорення в окрем1 пер1оди р1чнс'1 ритмхки перебувають у вхдпав1дност1 з показникаыи л1п1дного обм1ну кревх

та шк1ри. Особливо Т1сний корелятивний взаеыозв'язок встановлен мзж ростом вовни та вмдстом окремих фосфолхпдав (фосфатидилсери ном).

8. Р1ст вовни на протяз! року проявляв ч!тко виражену nepic дичнЮть, яка зумовлена низкою фактор1в, насамперед сезоном, Bi ком тварин, ф!з1олог1чним станом организму, умовами г одевал, дог ляду, тоща.

9. Вовна в процет свого росту сулроводжуеться в1дпов1дш! накопиченням вовнового жиру, хоча ч1тко! законом1рност1 м1ж цик показниками в умовах наших дослдд1в не виявлено.

10. НайвищоЗ hkoctî вовновий жир (судячи по сп1вв1дношей1 иолярних л1п1д1в та еф1р1в холестеролу) продукуеться л1том nicu стрижки тварин; найнижчо! - у другхй половин! зимово-стiйловог утримання тварин.

ПРАКТИЧНI РЕКШЕНДАДП

Експериментальний матер1ал дощльно використати у навчальнс му лродееi при читанн! курсу s б!олог!3 вовнознавства, а такс при розгортанн! досл1джень, пов'язаних з розробкою заход1в од et жанни високояк!сного жиропоту.

■ 19 -СПИСОК ПУБД1КАЦ1Й

1. Параняк H..M., Макар I.A. Вщссристання Cl-'14ü] ацетату i [2-14С2лейцину о синтез! л!л1д1з пк1ри овець в дослгдах in vitre. Наук.-техн. сш. 1нституту ф!зюл. i öicxiMi'i УААН, 1991, зип. 13

. С/.

2. Параняк й.М.. Макар I.A. Бм!ст лШд!в a kdobî та як!р1 овець в npcueci росту вогни. Каук. техн. бюл. 1нституту Ф1з1сд. : Îlc^iM. Г?.?Г5ЙН УААН. 1993 В. 15 /1/.

макир й.А., Croisa П.й.. 'Зввиь C.I.. Я.И. . Паоаняк

H.H. Новые биохимические маркера а селекшш езец. Т?эттеы докл. I Междуяар. кенф. по молекул.- генетич. маркерам животных, 2? - 29 янв. 1994 г., Киев, "Аграрна наука", 1994.

4. Параняк Н.М. Вм1ст окремих компонентов лШдного обм!ну в KpoBi, aïKipi i вов.човому жир! овець у зв'яэку з ростом возни. Теза допевхдей 5сеукра'1"нсько1 конф. з ф!з!ол. i âioxiM. тварин, JbBiB, 1994. с. 107.

P A R А N Y А К N. N.

LIPIDS COMPONENTS OF BLOOD, SKIN AND WOOL OF SHEEP IN CONNECTION OF GROWTH OF WOOL

Thesis on awarding of scientific degree of agricultural sciences on speciality 05.00.25. biochemistry. Institute for Research in Animal Physiology and Biochemistry, Lviv, 1995.

SUMMARY

Lipids components of blood, skin and wool's greage of sheep are in a definite correlative connection which is especially evident in separate periods of physiological difficulties of organism (gestation period, lactation period),- and during strong growth of wool.

Annual growth of wool is characterised by vividly expressec periods stipulated for the activity of different factors. It was demonstrated that along with acetate as the main preceding element of fatty acids of skin lipids, leucine is used in the synthesis as amino acid. In experiment in vitro carbon chain of [2-14C3 leucine is used greatly for synthesis of phospholipid: and holesterol, and carbon chain of acetate is used foi

synthesis of triacylglycerols and phospholipids.

ПАРАНЯКН. M.

ЛИПИДНЫЕ КОМПОНЕНТЫ КРОВИ, КОКИ И ШЕРСТНОГО ЖИРА ОВЕЦ В СВЯЗИ С РОСТОМ ШЕРСТИ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.25 биохимия , Институт физиологии и биохимии животных УААН, Львов, 1995.

РЕЗЮМЕ

Липидные компоненты плазмы крови, кожи и шерстного жира ове: находятся в определенной коррелятивной взаимосвязи, которая осо-

бенно четко прослелиззется з ^ отдельные ттерисды Физислсгичес"сн нагрузки на организм -суягнссть, лактация), а также ао время усиленного роста шерсти.

Годичный рост шерсти характеризуется ярко зыраяэннсй периодичностью, обусловленной действием целого ряда различных факторов. Показано. тгз наряду с ацетатом, как осное:шм прьд^гстзеняи-лом жионых кислот липидсв кожи, в их синтезе используются л аминокислоты, в частности леицин. 8 опытах in vitro углеродная цепь С2-14С1лвйпина в большой степени используется для cissrssa iccic-липидов и холестерола, а С + ацетата - в синтезе триаиилгликё-ролов и фосфолипидов.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА: л1п1ди, синтез, метайол1зм, рад1оактивн1сть, хроматография, вовноутвор'ення , морфогенез, жиропхт.