Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Ландшафтная обусловленность дифференциации грунтового склона Украинских Карпат

ВАК РФ 11.00.01, Физическая география, геофизика и геохимия ландшафтов

Автореферат диссертации по теме "Ландшафтная обусловленность дифференциации грунтового склона Украинских Карпат"

/

Лыивоький державний ушверситет 1мен1 1ванд Франка

РГБ ОД

? 6 СЕН Ш- .

На правах рукопису

Ш У Б В Р

Павло Михайлович

УДК 911.2:551.4 *

ЛАНДШАФГНА ОБУМОЕЛЕШСТЬ ДИФВРЕ1Щ1АЦ11 ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ УКРАЛЮЫШ КАРПАТ

11.00.01 - фоична географ1я, геоф|эика 1 геох!М1я ландшафтв

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата географ!чних наук

Льв|в - 1994

Дисе^ташею е рукопио. (

Робота виконана на кафедрI ф1аичноК географ! I Льв1всьфга '( ушверситету !м. I. франка.

Науковий кер1вник - доктор географ!чних яф'к.

!-Ц ■ ,

профасор |Шллер Г. I и_'

I

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор сшоькогосподарсьгаа!

наук, професор Гоголев; IIЫ. \

- кандидат географ ¡чних н^ук. ст. и. сп. Даведчук Е С. '

Пров1лна оргашзащя - Укра<нський дюотехшч^й у,а вероитет

Эахист в!дбудеться " ковтня 1994 р. о/У годип! на а£й)да спец1йЛ1аоваио< вченоК ради К. 04.04. 02 географ!чного фадаьт Лылвського уя!верситету »м. I. ЗраНка еа адресов: 290000, м!йьп вул Дорошенка, 41.

3 дисертащсю молша оэнайомитисъ в науков 1 й б1блютец! ЛЦ1В кого угнверситету: м Львт, вул. Драгоманова, 5.

• Автореферат роз Iсланий

Вчекнй секретар спешалгаовано* ради кандидат географ!чних

наук, доцент \ —=- С. I. Кукурудза

БОТУП. / .

Атауалыпсть теми. Сучасний ревень розвтку господарства, стан охоронн пряроди 1 рац}опального викориеташш прнродних ресурс)в ви-магак системного шдходу до вивчення природних умов, компонентного наповнення прнродних територ!альних комплекс 1 в /1ГГК/ - прських по-р.д, грунт 1В> роошшосП I т.д. Особливо? уваги эаслуговуе такий важливий'компонент природних,тернтор!альних систем як грунт, який за висловом а К Докучаева /1900/ е "дзеркалом ландшафту". Як писав про грунт Б. Ф. Морозов /1949/ "нема в природ 1 некого ¡ншого Т1ла або явища, як*? б в даний час так конкретно показувало значения гео-граф1чного синтезу". Ландшафтознавц! прийти до розум1ння грунту як "пам* яп-ланшафту" /Арманд, 1975/, як похиного компоненту, в якому -перетинаються функшональш ав'язкк м!д ус!ма основними компонентами прнродних територюяьних комплекса /Солнцев, 1960 /.

На сучаеному еташ сусшльно! д1йльност1 склалася певна дисгро-поршя мьи р1внем вивчення грунт1В р1внинних 1 прських тернто <ии Грунт и ршнинних НТК иивчен» краще, щр безпосередньо зв'язанс э ¡нтенсивким тх використаннам в с1льському господарствк Грунти ПТК Прських територи'1 менше вичули вплив людини, тому в них знаходять в1добрешення законом 1рност1 функцюнування геосистем в умовах близьких до прнродних. Через суц*льн1 рубки, люопосадки, ттенсив-«ий випае на грунти прських геосистем зд1йснюеться лише опосеред-кований вплив лвдини. 3 кожним роком !нтенсивна господарська д1яль-нЮть охоплюе все 61 льш1 плопц Прських територ!й: агротехн1чний вплив ца грунти поширюеться по долинах р!чок 1 прилегли* схилах крутизною до 15-18°досягагачи в Укракнських Карпатах висоти 1000 м. Це в1дпов1дно приводить до трасформац!К ПТК, тод! як геосистеми а Ппсомйтричними р1внями вище 1000 м мають менцц порушення 1 волод|-ють эначними грунтовиии, рослинними, рекреат йними та »ншими ресурсами. Ц1 ПТК потребують бережливого ставлення 1 охорони. В зв'язку э цим, важливим завданням ландшафтно* науки е всесторонне вивчення, оцшка 1 виэначення способ1в оптимального використання ресурсного потенШалу природних територ1альних геосистем 1 зокрема ix аемель-них ресурсов.

В прсьмй частив Украгнських Карпатах дослизкення грунпв ад^снветься перевакно в!длов1дно потребам розвитку Л1сового господарства. Необх1днють повн1шого 1 р18Номан1тн1пюго використання природних ресурс!в, боротьби з захворюваннями л!с1в, вшддивими

стихШшми процесаш (заболоченна, вИровалл, всувн 1 др.) в1дкрц^ вае нов! перёпективи у дослддксшц грунтового покриву реПону, Шт* реба швидкого 1 налеаяюго уточнения анань про грунтовий покриа Укра'Шеьких Карпат моте бути виршена шляхом використання дачдшаот- , ного тдходу у Еивченн! структура грунтового покриву. Ней гидхгд дозволяв встановити эаконом1рност1 процес1в груитотворения 1 основ-н! властивост! грунт!В у эадеянос'г* в1д ландтафтних умов. ;?акий шдх1д дасть моклив!сть . такой уннклути ¿нтерполяш иного изойду а > картографуванн! грунт 1 в 1 глянце р!вень вивченост1 .природних ¡реоу-!(■ ро1В територн Украгнських Карпат взагал! I грунтового покриву* аокрема.. Ландшафгний п 1 дх 1 д сприятиме об'ективному визначенню ы!сця | грунту в функцюнуванн! природних територ!альних едностей р1аиих ■ р1вн!в, стане науковою основою кадастру еемель 1 IX мон1тор1нгу^ ■ I Мета I эавдання досл!дження. Мета роботи - виявлення I &нал!з г закономерностей просторово* диференшаш* грунтового покриву Укрй!- ) неьких Карпат на основ! ландшафтного шдходу. Для цього потф!бно вир!шитн наступи! основт аавдання: .

1/ ьивчити особливост! диференШшШ грунтового покриву Украшських Карпат на р1вн! шд!в ландшйфпв: |с1; ;

2/ визначити роль ландшафтннх умов в формувешт структур« грр-тового покриву, морфолог1Ч!шх 1 ф!зико*х1м!чних характеристик гр/в- ; т!в г!рськок частнни Украшських Карпат; •• 1

3/ провести анал1э грунт!в в 1ерарх1чних р1внях ландшафту 1Щ-. | ногора /ключова д1лянка/; -М •

4/ вивчити роль антропогенного фактору в трансформат с гру»Мв окремих геосистем Украгнських Карпат; '

5/ удосконалити методику досл1дження грунт!в Ирських терито^'й з використанням ландшафтних принцип)в I роэпочати створення С^йи даних на ЕОМ для анал1эу вэаемоав'яэк!в ландаафтотварчих фактор ч морфолог 1ЧНИМИ та ф1это-х1м1чними вдастивостями гр-унт! в.

Об'ект доелIдигння - природн! територ1альн! систем» ^рахнеьких Карпат - ландшфти, висотн! м1сцевоет1, стр!*, урочища. Предметом досл!дкання е г^нт як результат взаемодп основних ландшафтотвор-чих факторов, його просторова диференц!вщя та осповш ф!экко-х1М1-ЧН1 властивостк 1 .

Методика досЛдхення. Ыетодичну основу роботи с клали: могодшеа польових ландшафтних дооШджень ггрських 1 лередг1рських теркторн"! Г. П. Шллера/1972, 1974/, методичн! прийоми ландшафтних досл!джекь М. А. Солнцева/1948, 1949, 1961, 1968/, А. Г. Исаченко/1980/, К. I.

- б -

гренчука /1976/ i 1нших та методики польових лосл1Джень грунтов Кгтодика .,. 1958, 1976, Т. I. бвдокимово'г, 1987/. За основу методи-н польових крупномасштабно-доел№£НЬ грунтов у ПТК прийнята ме-одика комплексного доеЛ1Днення фац^й Г. П. Миллера /1972/, э роэши-енням i г грунтового розд1лу на ochobi спец1ал1Эованих грунтоэнав-их методик. Роботн супроводлувались проведениям анал!Э1в грунт¡в в абораторних умовах э використанням Biдпов1дних рекомендации . А. Качинського /1958/ та 6. R АринушкПюг /1970/.

За результами польових i лабораторнкх досл1Джень грунпв ство-ена на ЕОМ база даних характеристик компонента ПТК, включаючи i рунти у СУБЛ dBase 4г Бона стала основою математично-статистично* бробки отриманих результатin, пошуку корелящйних зв'язк^в, розра-yimy за регре.С1йними р^вняннямн вакко досл^дкуваних ф13кко-хнпч-их властивостей группа, а такая гх картограф1ЧНого моделювання. дндшафтно-картограф1Чне шделювання е основою просторовог екетра-оляц| г отриманих результатiв /Исаченко, 1961; Берляит, 1986; Э:м-уцкая, 1989 /.

Використанt матер¡адн., Основу роботи складаоть влаеш матер!али ольовнх досл1дмс'ИЬ 1 лабораториях анал131в грунтов /160 точок, 40 spasKtB генетичних горизонта грунту/ ПТК Укракнських Карпат, ¡икористано опубЛ1кова.ч1 пауков 1 пращ Г. 0. Андрущенка /1970/, Л Гоголева /1959, 1961, 1963. 1965, 1968/, П. С. Пастернака /1963. 9G5, 1967, 1979/; зв$т Карпатсько*- експедицп по вивченню шкили-их СТИХ1ЙНИХ npoueciB /1968/;. ландшафтна карта Укракнських, Карпат асштабу 1:500 000 розроблена Г. П. Ml ллером 1 0. М. Фед1рком /1990/; ерофотозшмкй, iнш! л1тературН1 та фондовi дкерела.

Наукова новизна досл1дтення. Грунт в межах природних територ1а-ьних комплекса внетупаа як в^дносно самост1йна шдскстема никчо-о, компонентного piвня. В природних територ^альних системах ми озглядаемо його як 'Чндикатор" i "акумулятор" взаемодГг ландшаф-отворчих фактор ¡в, як "пам'ять" про минуле ПГК, як "¡нформатор" учаенкх ландиафтотворчих npoueciB. Це дало нам можливють зд1йсни-и наст;пне:

- створити картограф) чну модель просторов:)* диференташ t грун-iB ТТГК Украгнських Карпат на реИональному i локальному ровнях;

- проанал!эуваги грукти в 1ерарх1чних морфолог}чних piamix андшафту Чорногора, що репрезентативний для середньоПрного i ви-оког5рного ландшафтних ярус1в Укра*нських Карпат;

- Д0СЛ1Дити особливост! впливу антропогенного фактору на фор-

- б -

мува^ня властивостей грунту i swiny ' функщонування окремих ПТ Украгнаьких Карпат;

- створити на ЕОМ базу даних э характеристик НТК, ( у тому чис морфэлог!чних та $i3hko-xímíuhhx властивоетей груниЬ для регю Украгнських Карпат.

- провести кореляц!ННий амал13 i розрахувати коефииенти pi нянь Л1Н1йН01 perpeci'r Mi« характеристика!.»! компонент!в ГГГК, Mopij метричниш i ф1зико-хш1Чними властивостями гругпчв, якь- в сук; ноет i э ' ландшафтними картами, - могкуть розглядатись як вау-лш складова кадастру та мон i тор i нгу земель у Карпатськону pcríoi Укра'ши.

Практична значения роботи. Сформован! в робот! положения i > риман! результат« можуть застосовуватись для вдосконаленнн веде Л1СОВОГО i ciльського господарства в Украшських Карп.атпх. Тео тичн! ¡ методичн! результата, з!браний фактичкий матер ¡ал викор товуеться- на географ1чному факультет! Львжського ушв^реитету читанн» спецкурсу "Геох!М1я ландшафта", написаши курсопнх i д ломких робIT, пронеденн! виробничнх i шпчальних практик| студент Картограф!чн! модел! дифсренщаш-'í грунтов на репоиолы^му I калыюму р! внях момуть бути використаш як природна основа кчде ру земель t розробки схем рационального використания ГГГК ^ карпа? кого репону. Ц

Апробац!я роботи. Результати роботи представлялись ii^i ннук< сем i нарах кафедри ф13ично* географ! í, sbithkx ноукопих кби'К'реж виклада41в географ!чного факультету /1980-1993/, на всесотепкх i Ференц)пх молодих вчених-географ!в /Казань, 1987; Ленинград. 19 на VIII ВсесоюзШй нарад1 . по теретичних i приюшлних щюбл ландшафтознавства VJIbBíB, 1988/; республикански'! конфорешп í проблемах ращонального використания природно-ресурсного дати.; УССР /ЧерШвт, 1991/-. IV а'гэд! груитознавтв та arpoxit.' Укракни /Херсон, 1994/.

Публ»кацП- По те mí дисертацп опубл)ковано 11 poOiT. 05' ем j_ структура дисертаси г. Робота складаеться 3i рступу, 5 д i л i в i AiciiOBKtB /158 сторiнок машинописного тексту/, mícti калдак!в i 165 таблиць. Список використаног литератур« вклвта каймзнування. Загалький об'ем дисертацп складае 320 стор i нок.

У ветут обгрунтована актуальн!сть роботи, визначзк! мета, даяня i об'екти досл^дження, вкак-ина наукова новизна i пр-:к роботи. '

В першому роэдШ роэглядаеться структура природних тернторга-ьних комплекс^ УкраКнських Карпат, оогрунтовуоться основа 1 морфо-зПчн! одиниц! ландшафту.

В другому роздш викладена 1Стор1я вивчення 1 сучасний стан шченост! структура, генезису I систематики грунт!в територи; дос-¡дяання.

В третьому роздШ наведет методичн! основи досл1джання грунта -Прських ПТК.

В четвертому, основному роздШ роз г ля нута диференщатя грун-,в в межах вид ¡в ландшафтов територП Украгнських Карпат. На прикол ландшафту Чорногора з'ясоваш особливост! диференщат г грун-в в метах морфолоНчних одинкць прських ландшафтхв. Анал^зуеться 1кок вплив ландиафтотворчих факторхв на формування грунт I в.

В п'ятому роэд! л! розглянут! результат!) математико-статистично-| анал!зу вивчення рол! фактор!в у форму ванн* грунт ¡в прнродних 'ритор^альних комплексов.

В висноьках сформован! основн) тдсумки роботи.

0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ I РЕЗУЛЬТАТ!! РОБОТИ.

1. Ландшафтний п!дх1Д вивчення грунту поля гас псредовс»» в згляд! його як пох!диого та тдикзторного компоненту Г'ЕИрОДНИХ ритор!альних комплекс ¡в. В основ! досл1д.удння грунт! в ПТК леиить упиомасиггабне лан'дшафтне ан!мання.

Методика досл!длення диференШацГг грунтового покриву побудова-

намм на основ! синтезу методик польових ландшафтних досл1джень !ллер, 1972, 1974; Видина, 1962, 1963; Иванов, 1968; Исаченко, 30; Методы..., 1974, 1977; Географические ..., 1984; Сньггко и ., 1987; Почвенно-географические ...,1964, 1979; Глазовская, 54; Геренчук та 1н., 1976/ та методик польових досл!дмень грунт!в гтодика... 1968, 1976, Т. I. бвдокимово*, 1997/.

Оргамэатйно роботи включали в себе три етапи: Шдготовчий, иьовий 1 камеральний, сп!вв1дношення мШ якими показано на сис-Шй модел! досл1дження грунт!в ПТК /Мал. 1/.

Ш дготовчий етап перейбачае вивчення л1тературних та фондових грел 1 зазер'нуеться складаннам карги - Ппотези. На н!й вибира->ся счткз маршрут!в I мюця точок комплексних досл^джень грунту в ах ПТК.

Полмш!й етап проводився а використанням екследшЛйних I нап 1 в-

.. - ;. Мал, 1

СИСТЕМНА МОДЕЛЬ Д0СЛ1ДХЕНЙЯ ГРУШ* IВ У ПРИРОДШ^£РИТОР1ЛЛЬКН КОМПЛЕКСАХ

стащокараих мзтод!в. Експедиц!йн! методи застос::зувалиоь в осп ному на дг,Ахор*ан1 /вся Г1рська частика Украгни-ких Карпат/ ми ландшафтного проф^лювання 1 роботи на ключових'делянках.

Кагивстац10нарн1 спостеремэння эастосовувались для виявл^ дина.М1К1!еПТК, од£Иею а складових якоГе гм-:;а ф-гичних та хьмг влйстя»<»от?й грунт ¡ъ.

- 9 - " -

Грунта б природних геосистемах -'доел! диувались на фатальному з1вн1. У польових умовах було закладено биш 250 точок компдексних ¡¡осл1Джень, а 160 точок буди вШбран! зразки для подалылих лабора-горних Д0СЛ1Д«гнь.

Камеральний пер1од завершуеться складанням карт диферетиахи г грунтового покриву в меках ПТК р1Эних рангов. Шсля досл^дхення ф1-зико-хиачних властивостен грунт!в встановлюеться зв'язок грунту э

I ниимн компонентами ПТК, но е шдставою для уточнения гх системати-«1 1 розробки заход1в по рациональному використанню 1 кадастру земель.

1 основ! дифере.чц1ац1? грунтового покриву Украгнських Карпат чеяать законом!рност! стругури природних територ]альних комплекс! в. Структура ПТК на реп опальному р!вн! визначаеться складною взаемо-

II ею трьох груп фактор!в: пров!Дног л!тогенноУ. а такой пдро-кл!-<атогенноУ бютичноУ.

Зпдно схеыи ф!акка-географ1чного районувалня природа Укрд'гнсь--сих Карпат /Миллер, 1ед!рко, 1990/ представлена складною системой >еритор1альних одиииць, шо створюють високопрннй, середньоирний, шэькопрний та передприий яруси, як! в свою чергу под!ляються на Идобласт! I ф!аико-географ!чн! райони /ландшафти/. .

Окладнють структур« прських ландшафт!в визначаеться р1экою шференШаЩею л^огенного фактору, який безпосереднь'о чи опосеред-:овано /через висоту ПТК над р!внем коря, крутизну схил!в, тощо/ | эначн1й м!р! обумовлиз просторову диференц1ашю г1дро-кл!матичних бютичиих умов 1 виражаеться в поеднаннях його морфолог1чн!х кладових /внсотних м!сцевостей, стр1й, (п!д-)урочищ 1 фац!й/.

Структуру грунтового покриву в налах ПТК ми анал!зували на р1в-! тнполоНчних одинидь ландшафт ¡в та '¿х морфолог! чьих складоьих, ид!лених Г. П. М!ллером ! 0. Д <1ед!рком /1990/. При середньомасштаб-ому картографуванн1 об'ектом вивчення був грунтовий покрив груп тр!й, а при крупномасштвбних досл^дленнях - грунтовий покрив вид!в рочищ.

Грунтовий покрив Р1ЭШ1Х вид!в ландшафтов найб!лыа адекватно редстазлений побдианнями тип1в 1 п1дтип!в грунт!в за трупами тр1й. Як приклад, роэглянемо диференШацШ грунтового покриву в авньольодовиково-високополонинськоыу фд1 ¡новому вид! ландшафт!в. У ьому не;':б1льш поширеиими е прсько-торф' ян! щдзолист!, темно-бур! ¡рог;ко-Л1сов1 грубогумусн! п!дзолист! та оп!дзолем1, темно-иур! I УР* г!реько-Л1Сов! оп!даолен! грунти.

Дл^ CTpifi, да займаюггь полонинськ1 поверхн1 /висоти > 1650-1700 ы/ i складен! "перевално масивними Шсковнками та гравел1таш п1д альп1Йськими та субальШйськими асоЩашями та ггрсько-сосновим кривол1ССйм найб1льш поширеними е прсько-торф'ян! шдзолисИ грун-ти в поеднанш э прсько-торф'яниыи оШдэоленими та прсько-лучними oniдэоленими грунтами.

1Чрсько-торф'ян1 гида о лист) грунти приурочен! до вир!вняних вершинних. поверхонь rip i прських хребтов, з ыоховим субальшйсь-ким ргзнотрав'ям, а такой крут их та дуде крутих схшив з прсько-сосновим субальтйським кривол^ссям. Процес груктотворення проходить при ¡нтенсивному вертикальному промивному реким!, який у поед-нанн1 э дуде кислими орган!чними кислотами гумуеово-торф'яних горизонт ¡в i кислими п:дстнлаючими породами сприяе формуванню характерного для п!дзолистих грунтов профию. Мехатчний склад грутчв су-плцаний i лише в окремих випадках тщаний. Перевазаоть короткопро-ф!льн! грунти /bmict гумусу > 1Z поширюеться на глибину 25-45 см/. Тут спостер1гаються найбиыт ¡нтервали характеристик ф!аико-Х1'м1ч-них властивостей грунт!в, для гумусово-торф'яних г.енетичних горизон-TiB. В горизонтах, перех1дних до материнсъко* породи зроотаоть ве-личини pH сольового, тод1 як пдрол1тична та обмнша киОлотност!, сума вв!браних основ i pyxoMi форми алюмйИю, Фос([ору, та кал ¡¡с эменшуоться, причому в б1льшост! випадмв piaKo*. зменшуютЬсн тако? i величини ашШтуд.

Для стр!й стр1мких схил!в масивних хребпв /висоти в1^Д1200 до 1700 м/, складених безкарбонатними Шсковиками-з еологими сурз^еня-ми найб1льш харачтерними е темно-бур! г1рсько-л!сов! грубогумус!!! niдзолист! та оп4дзолен1 грунти в поеднанн) э темно-бурими г:рсь-ко-л 1 совими ошдзоленими грунтами переважно короткопроф1льними 1 малопотудними /45-65 см/, эа ыехш^чним складом легко- i середньо-суглинистими. О

Темно-бур! гiрсько~лj совi грубогумуснi пгдзолкст! грунти поии-рен! в п1д-(урочищах) дуяе крутих схшПв а коренною деревною рос-лишНстю йля_ верхньо? меж1 люу t на поверхнях к1нцевих морен. Ш грунти переважно с'ередньо- i сильноскелетн* /bmict скелету >20%/, t за ыехан1чним складом - супiшднi !. легкосуглшие?!. Вони найбгльс кисл1 з yctx досл!джуваних грунт!в - в -гумусово-тор'яних горизонта)* /pH Bifl 2.6 до 2.7/. Серед сформованих Шд деревною росликн1Стю, в казан! грунти найб1льи близ ьк! за характеристиками кислотност! дс ripcbKO-торф'яних Шдзалистих грунтiB.

- - '

У стр1ях ехид I в с1ддовии, водозбор!в до дин гюток1В.-/висоти В1Д 9С0 до 1200 м/ складених слабокарбонатним аргШтовим фЛ1Шем э вологими ялицево-буковими сураменями найб)льше посшрен! бур1 г!рсько-Лсов1 ощдзолен! грунти в поеднанн! э темно-бурими г;реь-ко-Л1Совими грубогумусними та темно-бурими г!рсько-л!совими ошдао-депими грунтами перевамно мало- 1 середньопотукними /65-85 см/, за мехаШчним складом середньо- 1 важосуглинистими.

Бур! прсько-д^сов» оп!дзоден! грунти займають урочиид середн!х 1 НИКН1Х частин епадистих I сидьноспадистих схшив гид чистими су-раменями 1 эм!шаними буково-смерековими еередньов1ковими /60-70 ро-к!в/ деревостанами. В гумусових горизонтах них грунтов шдвищуеться значения рН сольового /в!д 3.1 до 3.8/, экачно аменшуеться Пдрол!-тична кислотнють I вм!см рухомих форм алюмшю та калио при складному гх роаподш по генетичних горизонтах грунтового профию.

У стр!ях вузьких терасованих днищ !_ схил!в крутих м1жг>рсь :их {мчкових долин /внсоти 850 -1000 м/ П1д сирими сураменими та с роч В1льшанниками поширен! перевамно темно-бур! прсько-л!сов! грубогу-мусн! Щдзолист! грунти в поеднанн! 8 бурими прсько-люоыими ЩД-аодистими 1 огндзоленими грунтами. Дан» грунти перевадно мало- 1 середньопотужн», эа механ!чним складом п1вш1 i сушщан!. Ыехан1Ч-ний склад цих грунтIв обумовлюетъся кх формуваиням на флювюглята-льних 1 алюв!альних в1дкладах, а щебенистють - неоднор!дн1стю складу руслового алювла Темно-бурI прсько-л!сов! грубогумусн! п>дэолиет1 грунти, вид!лаються в пор1вняин1 8 аналопчним мдтипом грунт 1 в стр1 к стр!мких схилЮ масивних хребт>в тдвищенням величин рН сольового 1 рухомого фосфору гумусово-торф'яних горизонт!В, тод1 як еа пдрол1тичною кислотнютю, сумою вв!браних основ, рухомими формами алюм!н!ю 1 кал!ю, а особливо эа обманною кислотнютю, вони характеризукггься никчими покаэниками.

Аналог1чно нами роэглядався грунтовий покрив для !нших вид!в ландшафт 1 в Укракнських Карпат." Комен а них характериэувався своим поеднанням тип!в 1 гидтип!в грунт ¡в. В щлому диференщащя грунт!в в межах ПТК цього р!вня в1добраса8 через поширення ноеднань грунт!в педставлених !х дом!нантвш не.йб!льш загальн! риси структури грунтового покриву, а такоя значения в Г* формуванн! л¡тогенного фактору. Характерно, що л!тогенний фактор вр!зних вид!в ландшафт!в абе-р^гав найб!лыцу гомогеннють своух характеристик в пор^внянн! з !н-шими трупами фактор!в.

Д1Я г1дро-кл!матично< групи фактор!в залетать в!д макроюама-

- 12 - .

тичних ум<рв I впливу на них л1тогенно'< групи фактор1в у конкретних ПТК. Вони дифгрешишгь поверхневий Г внутрЮшьогрунтовий ст»к, пе-рероэпод!л по грунтовому проф!лю ф1эико-х1М1Чних характеристик 1 формують окисно-в1дновн1 умови. Терм1чнйй режим в гумусових горизонтах, його сезонн! особливост! визначаоть !нтенсивн!сть мгкробю-лопчних процес1в, як! впливаоть на яканий склад гумусу.

БЮтична трупа фактор I в, перебувае п!д впливом фактор1в двох ви-щеназваних труп, е одночасно дуже динам¡чною 1 пластичною. Вона мае найбхльш розвинен! прям1. » эворотш зв'язки а грунтом 1 впливае в першу чергу на характеристики його гумусових горизонт1 в, через склад грунтових роэчин1В, вольнють та д!яльн!сть живих органам! в. ,

Структура грунтового покриву в межах вид¡в ландшафт! в визначае-ться складним поеднанням Л1Т0Л0Г!чн0 вкдм^нних грунтотворчих порхд э типами рослинноет!.1 в1ковими особливостями деревостану в мелих ландшафтних ярус4в. Для Украгнських Карпат ломшештним е поэ^ дов.таьо-омугастий рисунок просторовок диференшацн грунтового пок-' риву ГТГК обумовлений Л1Т0Л0Г1ЧНими особливостями. Поэдовжньо-сму-гаста диференщащя грунтового покриву ПТК ускладнюеться попер^чни-ми структурами, як1 пов'яаан! 8 ероа!йним розчленуваштм. ;

3._ Диференщащя грунт!в £ морфолог!чних о^иницях ландшафту /ьисотних мюцевостях, стр)ях, урочищах/ визначаеться взакмно» д1ею ландшафготворчих.фактор!в, як! обумовлюоть особливост! диролДришг. буроземотворчого процесу в конкретних ПТК. 1

Для висотних м!сцевостей /табл. 1/характерний одинаковий зис формування певних тип1в рельефу !пов'яэан! з цим умови прояпу г¡дро-кл!матичного фактору," «о вплинуло на «стор!» формувиння рос-линного покриву, принайм1 в п!сляльодовиковий пер1од. На ргвн! висотних м1сцевостей можна проел!дкувати 1сторичн! аспекти процесса грунтотворення/ результатом яких е сучасн! генетичн! типи I тдтипи грунт!в, а також св1й спектр проаву-вторинних грунтотво^кх проце-

0!В. - У':.-

Так, в ландшафт! Чэрногора для висотно* мюцеэост! дави!х дену- . дацШшх поверхонь альшйсько-оубадьшйського . високог!р'я' спектр грунтового покрц^у складаеться а г!рсько-торф'янкх г г!рсько-лучних Щдзолистих, ошдзолених та оглевних грунтов: В той же час у висот-Н1Й мЮцевост! крутоохилого ероз1йно-денудац!йного л^истого сере дньопр'я переважаючими в поширенн!' е темно-бур! г!рсько-л!соз! грубегумуен!, темно-бур! !_ бур 1 г 1 рсько- л! сов 1' оп! дз о лён! грунти.: -На р1вн1 стр)й у процее! грунтотворення в найб!льш1й м1р! вира-

~~ Таблица 1

Вэаемоэв'яаок, морфолог 1чних одиниць ландшафту э'грунтовкми таксонами /морфолопчн! одиниш ландшафту по Г. аМ1ллеру, 1972; р!вн! оргаЫзеЩК грунтового покриву по В. М. '1р1длянду, 1984*/.

МэрфолоП-чна одини-ця ландшафту Таксоном!чна одиниця грунту Головн! грунтотворч1 фактори 1 характеристики грунту 1 грунтового покриву геосистем

Сектор Типи Шдпорядковатсть грунтотворчих процессе спектру морфол!Тогенезу, а також г»лро-кл»матичному i бютичному проце-сач в умовах едино* макроекспоэиш *, поеднання тип¡в грунт 1в по.еисотних мюцевостях - округ*

Висотна ьнсцевють Типи 1 ШДТИ- пи > Стльн» умови генезису грунт 1 в /морфолог ш грунтового профию/; взаемовплив основних ландшафтотворчих фактора на вторинн» грунтотворч» процеси -п1дзолистий, оп iдэолення, лес > вал. ар проявляются в диференшаш* Ф1эи-ко-х1М1Чиих характеристик по грунтоео-профиио, високий ступ>нь територ»алъ-но! диференц»ац»* - район*

Стр1я Р1Д » Л1ТОЛО- пчна сердя Биэначальна роль Л1ТОЛОп г в Фзрмуван-н» морфолог чних, ф|»икот хшмчиик характеристик грунту; грунтов» процеси обумовден! л1толопею /оглеенкя, эат-шкова-карбоиатн1сть/ - меаоструктури*

Урочиа» Вид Впдив геоморфолог1чних умов на повер-хневий СТ1К, змив гумусових гориэон-Т1в, ознаки оглеекня в грунтах тдпо-рядкованих /потужшеть гумусованих горизонт »в (вмют гумусу >17.)/- М1КРО-структури*

Фщ1Я В»дм1на 0днаков1 ушви водного режиму /польова волопсть, пгроскошчна волопсть/, Формування шдстилки /потумПсть Но. Н/; ыехамчний склад Шдстилапчо! породи - елемеитарний грунтовий ареал*

жаеться вплив Л1тогенного фактору, - Головины чином через неоднор1-дн1сть властивостей грунтотворчих пор1д /скелетнють, карбонатнють, х1М(ЧНий склад. механ1чний склад иаповнювача 1 т. 1н./. У строях з переваяанням тверди* пор^д /Шсковики, конгломерати, магматичя 1 породи/ ступ Iнь розчленуваиня рельефу неэначний; перевалаоть ПТК з крутив духе крут ими ехидами значних розмгр^в, на яких фэрмуються

- и -

\ грунти, _диференщйоваи1 у вешавших Шдтипах за потужнютю грунтового профи» - на короткопрофиьн! I малопотужи. Це переважно грунти 3t эначною скелетШстю - ва розм!рами переважно ви 10 см до 100 см i bmictom /в1д 20 до 80%/, в тому числ» i поверхневою.

Зовс1М 1нше ми спостер1гаемо в стр1ях, сформованих на вШосно ы'яких породах /э переваданням арплтв/. Вони займшать нижт чае-тини макросхил1В, масть значке гориэонтальне розчленування. в1днос-но менш! роэм!ри, i досить складну ландшафгну структуру. В цих комплексах зростае потуаапсть грунтового профан /до 85-120 см/, аменшуеться скелетнють грунту - за розм!рами /до 10 см/ j bmictom /до 20Х/, ыехатчний склад стае б1льш валким /до легко* глини/, аб1льшуеться спектр вторк.ших грунтотворчих процесс _ /роэвиваеться оглеення/.

Друга особлиысть л1тологи, що впливае на диференшацио грунтового покриву наявнютъ пор!Д е тдвиценою карбонатнютю i умови (х аалягання на поверхн» в межах урочищ /якшр m породи складають вершишп новерхн1 або верхиi частини cxiuib, то в результат» форму-ванни кори виытрювання tx вплив може розповсыджуьатися на значку частину (гид-)урочища/. П1д впливом цього фактору в ыежах в1дпов»д-них шдтитв 1'рунт1в формуюггьсн р1ЭН1 роди грунт!в, а саме - слабо-ненасичен1 /рН сольове у перех!дних до ыатеринсько« породи горизонтах - в!д 4.3 до 6.2, ступень насичення основами >607J t эалишко-во-карбонатн1 грунти /аналопчно pH сольове в 1д 5.2 до 6.5, стутнъ насичення основами > 95ХЛ

0днор1дн1сть ф!зико-х1м1чних ьластивостей грунт1в У межах окре-мих стр1й биыаа, Н1ж в межах окремих висотних мюцевостей: одно-часно ми р1зними стр!ями щ в1дм!нност1 досить значки

Меааформи та елементи ыезоформ рельефу у межах одте* лп'о.'-.оП-чно< в!дм1ни i певного типу росликност! формуоть структуру НТК на piBHi (Шд-)урочии, а в ix межах на ptBHi фащй. Локальн1 амши в Л1ТОЛОГ1ЧНИХ умовах 1 П0В'ЯЭЗН1 8 НИМИ В1ДМ1НН0СТ1 в КруТИЗН! схи-Л1в, виэначають в!дм1иност1 в г1Дро-м1крокл1матичному режим. Ус1 Ui фиктори впливаоть на структуру трав'янистих всошашй /проектив-не покриття/ 1 деревостану /Светлова повнота, эижнунсть/, шо обу-ковлзое в1дпов»дн! Bi/iMiHHQCTi в яЮсних I к!льк1сних характеристиках шдстилки. Вплив цей тдтверджуеться доел1дженнями й. В. Парика /1978. 1985/ в субальшйському noflci, КХМ. ЧЬрнобая /1976, 1977, 1978, 1981 / -,у межах лЮового поясу иа приклад! ландшафту Чэрно-гора. В межах окремих ШдтиШв, род!в i л1толог!чних cepiü диферен-

Щац1я грунт 1 в на р!вн! вид!в здШснюеться за потужностю грунтового Проф1ЛЮ, гумусових горизонтов проводиться В1ДПОВ1ДГЭ' /за потуяшстю 1 ВМ1СТОМ гумусу/, тощр.

4. Грунт в меяах ПТК виступав як в 1 дносно самост! Г;на гп деистема нихчого компонентного ргвня; грунт волод!е одночасно.здатн1стю В1-добралати складну взаемодло р!зних компонентнт 1 в геосистем 1 збер|-гати певний час результата минулих взаемод1й. Пя здаппсть тдтвер-длуеться корелящйними зв' язками ш характеристиками ПТК морфо-метричними та ф1зико-х1Ы1Чними властивостями грунт¡в.

Виявдення залезкностей М1Х основними характеристиками компонента ПТК I морфолог^чними показниками грунтового профию та ф13ико-хничними властивостями генетичних горизонт! в грунт ¡в сприяе максимальному використанню результат!в ландшафтного зн1мання для прик-ладних шлей досл!дкення грунт|В. Це дозволяе поднести на вкусно вищий р1Ееяь орган!зац|ю досл!дкень грунт¡в в ПТК, активно эастосо-вувати мегоди комп'ютерного моделювання, базуючись на структур! ПТК конкретних територп.

Виявдення згаданих залёжюстей зд!йснюеться у парках з наперед визначеними параметрами, шр в1дбиваоть основш властивост! ПТК. На Ц!й шдстав1 коде проводитись розрахунок величин основних Ф1аи-ко-х!м1чних характеристик генетичних горизонтов грунтов, за окреми-ми показниками /РН водне та сольове тошо/, зизначешм яких тд-носно легка як в польових, так 1 в лаборатории* умовах.

Для анал!зу рол! рельефу в формуванш грунт!в природних терито-р!альних комплекс!в Укра'гнських Карпат отримагМ .нами реэультати були эгрупован! В!ДП0ВШ0 певному ландшафтному ярусу: а/низъкопрно-му /висоти нмлече 1250 м/; б/середньогарному /висоти в1д 1250 до 1650 м/; в/високог1рному /висоти понад 1650 и/. Эпдно даного под1-лу эроблено виб!рки ф!Зико-х4м4чних характеристик окремих генетичних горизонт1в грунтового проф!лю.

Кореляц!йний анал13 виявив лиие одиничн! эв'яэки у ландшафтах середньопрного ярусу /табл. 2/ М1ж висотою над р!внем моря 1 ф!зи-ко-Х1м1чними властивостями грунтов ! 'гх в!дсутн!сть для ландшафт»в НИЗЬК0Г1РН0Г0 1 ВИСОКОГ!рНОГО ярус 1 В. ОЙИНИЧ!!! зв'язки спостер!га-ються такоя М1Ж крутизною схилу 1 ф!зико-х1м!чники характеристиками окремих грунтових горизонт ¡в. Зв'язки м!л ф1эико-хиичними характеристиками генетичних горизотчв грунт!в биьш розширена I набагато складнша, бо залежить не лише в!д эовн!шнього впливу фактор!в на гх формування, але й ви внутршньогрунтових процес!В. Останн! ха-

Таблица 2

Зв'язки м!к характеристиками л!тогенног групп факторов природ-них територчальнкх комплекс]б, морфолог1чними 1 ф13ико-Х1М1Ч1шми величинами генетичних горизонт 1 в грунт 1 в для ландшафт 1 в середнъо-Прного ярусу /висоти В1Д 1250 м до 1650 м/.

Генетичн! горизонт

Наэва характеристик

Ступ 1нь кореляцп

Р^вняння регресГ*

Нот

Нот

Н

Н

НРС1

№

Н/висота/ - Б1/гдмб. гумусових г0ри30т1в/' Н - 6т /ем1ст гумусу/ Н - 6ш

Н - 6к/пдрол1Т. кисл. / ЭЬ/крутизна схилу/ -ЭИ. - Бт

-0.57

-0. 53 -0. 69 -0.65 -0. 99 0.59

Б1 -0.05924Н + 158.6

Бт —0.01756Н + 43. 87 йп — 8.013Н +36.9 6к —21. ЮН + 97. 97

—2.14311 + 116.9 бгп - 0. 02197БЬ +1.33

Таблиця 3

Зв'язки М1» характеристиками Л1Тогенно1 1 бютичног груп факто-рав природнях територюльних комплекс!в, морфометричнимн 1 фгэи-К0-Х1М1ЧНИМ11 величинами генетичних горизонта грунпв в стрГг / пе-ревалаюгь гравелИ'И та шсковики/ з дере в ною рослнннютю.

Генети- Назва характеристик Стутнь Р1ВНЯ1ШЯ регресг*

чн! го- корелят г

ризонт«

НР Н -Ок/обмиша кислотн. / 0. 61 Ок - 0.00027И + 0.3063

НР Н - Бк 0.56 6к - 0.02529Н - 19.06

НР Н - Б/сума вв1бр. осн./ 0.60 3 - 0.000557Н - 6.897

НР Н - Л1/рухомий алюм1Н. / 0. 65 Л1 - 0.1488Н + 160.1

НР Н - К/рухршй кал1й/ 0.56 К- 0. 01282Н - 13.18

НР 3(>.- 61 0.54 61 - 0. 38373(1 + 67. 65

Н БЬ - Б 0. 99 Б - 0.52093И - 9.613

Н БЬ - У/ступ Шь насичен-

ня основами/ 0.97 V - 1.1783И - 20.31

№/в!к деревостану/ - V -0.70 V - -0.09292Ш + 15.5

НР Ш - К -0.58 К - -0. 03969Ю + 8. 226 .

НР го/запас деревостану/

-ЗР/сума фракцхй <0.01/ -0.54 5Р -0.170620 + 17.16

Таблицн 4

Зв'язки мш характеристиками лхтогенно* групи фактор!в природ-них територ!алвних комплекс!в 1 ф1зико-х1м!чиими зластивостямн генетичних горизонтов грунт!в сформованих в геосистемах Украгнських Карпат з смерековими деревастанами.

Генети- Наэва характеристик Стушнь Р1вняння регресм

чн! го- корелят г

ризонти

Р Н - Ст 0.79 Бп) - 0.00102Н - 0. 2941

НР! Н - Бк 0.98 6к - 0.2886Н - 269.6

р ЗЬ - 6т ■ 0.99 6ш —0.001103(1 + 0.7805

р Б(1 - Ок 0.71 Ок - 0.093343(1 + 0.05755

11 а 5(1 - 3 0.52 .3 - 0.11493(1 + 2. 570

н • БЬ -/ V 0.60 V - 0.344БЬ + 6. 877

«Ре! - К 0.99 К - 0.12715Н + 3.214

рактеризуються перевалю залеляостяыи характеристик кислотного ста-.-' 1 рухомнх форм алюшнш, фосфору та кал т.

У ландшафтах низьког!рного ярусу найб1льш позно корелюють м!д собою характеристики кислотносП грунт¿в 1 рухомг форми алюмш».

У ландаафтах середньопрного ярусу там зв'язки збер1гаються лише М1ж окремими характеристиками кислотности Тут пор!внянн1 з низьког!рним ландшафтним ярусом, В1дсутн1 повнопрофкчьн! эв'язкн м 1 л ■ рН сольовим 1 характеристиками сбм! нно'г та п дро.итичног кис-лотностей грунт 1 в. Б!дзначимо эвулення зв'язк1в м 1 л ф!эико-х!м!чнн-ми характеристиками грунту в перехших до материнсько'г породи горизонтах.

Ландиофги високопрного ярусу в!др)экпйться тим, вд кореляшйн» зв'язки М1Я ф1аико-Х1М1Чними характеристиками грунта спостер!га-оться у ыеяах гумусово-торф'яиих /Нт/, гумусово-дернових /Нё/ $ верхн!х гумусово-перех!дних /Нр 1 НР/ горизонтгв. Характерно» особ-ливютю для них е эворотня эалемисть в>д рН сольоеого в гумусо-. во-перехшшх /Нр/ горизонтах вм!сту гумусу 1 характеристик кислотного стану грунту.

Тим часом, в ландшафтах ус!х висотних ярус 1 в найширнм зв'язки спостер4гаэться м!я характеристиклми кислотност1 грунт!в. Зв'яаок шших характеристик грунт!в б!льш диференш йований. Найб!льи повно в!н,представлений у верхн!х гумусових горизонтах.

У стр!ях иа твердих породах /Шсковики та гравел1ти/ у гумусово-дернових /Ш/ гориэоктач ¡снуоть зворотн! зв'яэки м1 д висотога над р!вмем моря та крутизною схил*в з сумою вв!бреших основ та ру-хомими фосфором ! кал!ем /табл.3/.

Тут э'являгсться зв'яэки Пгроскошчко'г води, мулисто'г фракцГг г суми частинок > 0.01 мм э Х1м!чними характеристиками генетичних горизонте грунт!в /а зиб1рках за лачдшафтними прусами под1бний эв'язок не виявляеться/.

У цгй стрГг п!д смерековими деревостаиами для гуыусово-перех1д-них /НР/ горизонт1В ¡снуе эалемпсть м1л висотою над Р1внем моря ! характеристиками кислотност! генетичних горизонт;з, а тачож ру.чоми-ми формами агоомшю I кал10. Спостер1гаються зворотнг за'язки м!м в1ком деревостану, ступеней насичення основами I рухомим калием для гумусозо-переходник /Нр ! НР/ горизонтов, чого не було в попередн!х виб1рках.

Щодо зв'язк!в м 1 'л ф!.-'и.чо-Х1М1Ч^!!ми характеристиками'грунт!в, то модна водзначити: 1/ широко представлен! по всох гумусово-перех^д-

; - 18 -

' них /Нр. HP j ЬР/ горизонтах зворотнг р!зноступенев1 зв'язки mîk рН сольовим 1 ' окремими характеристики кислотности 2/в грунтах НТК Шд мохово-трав'янистими угрупованнями зв'язки менш р!аноман1тн!; 3/вглиб по грунтовому профиао гумус корелюе э характеристиками кислотность ш.о видно на приклад! гумусово-перех1дних горизонтов /Нр/.

Корелящйш ав'язки для ПТК, сформованйх у межах CTpiï на ы'яг-ких породах /переважають арпл:ти/ мил факторами л!тогенног групи i ф1эико-х1М1Чними характеристиками грунту практично в1дсутш. Вони б!льш розиирен! Mi к бюгешшми факторами i ф13ико-х!М1Чними характеристиками генетичних горизошчв. Для грунт!в imcrpift характера зв'язки м!к х»м!чними властивостями i характеристиками механ1Чного складу окремих генетичних горизонт i в. Зв'язок Mi ж х i м 1 чними властивостями грунтов характеризуется наяшистю залежностей рН сольового та рухоыого кал i ю, BMicTy гумусу i рухомого фосфору та калт в гу-мусово-нерех!дних /НР i №/ горизонтах, чого не спостер1гаеться в ПТК, сформованйх у межах cTpii'i на твердих породах. Тут такой вняв-ляетьсн ылсуттеть зв'язк!в по грунтовому проф!лю mîk рухоыими формами алюм1НЯо. фосфору i кал1ю.

Для визначення характеру впливу бютичних фшггор!в на грунти ПТК розглянемо структуру корелятйних ав'язк«в mi» ({акторами грун-тотворення, характеристиками грунтового профиш i ф|Зико-х!miчними властивостями грунтib, сформованйх шдповпшо в урочиидх э смерегл-вим i" буковим деревостанами.

Грунти ПТК а смерековими деревостЕшами виказуигь у груитотиор-Ч1й пород! залежнютъ Mis висотою над р!внем моря, крутизною схилу та BMicTOM гумусу ! обм!нною кислотнютю /табл. 4/.

У грунтах ПТК з буковими деревостанами наявш вв'яэки ы!ж крутизною охил1В 1 глибиною гумусових гориэонт1В, а такод mîk висотою над равней моря i рухомими формами калш у перех!Дному до м".те-ринськог породи горизонт! /ЬР/ 1 материнськ^й пород! /Р/. В^значено у них також кореляшйн! зв'язки в гуыуеово-перехиних /Нр, НР, ЬР/ горизонтах mîk запасами деревостану i характеристиками кислотность чого не спостер!галось у грунтах ГОК, сформованйх п!д смерековими деревостанаыи.

За структурою эв'язк1в виб!рки за характеристиками грунт i а пи, смерековими i буковими деревостанамк Украгнських Карпат поступаться аналог 1 чним виб!ркам в межах окремих cTpift. Ile ьказуе на те, що в межах певних стр!й формуюгься грунти з б1льш од.чор!ДНими хар^кте-ристикми, Н1Ж в ПТК э однорукими дерезостанами.

- 19 - - '

5. Вгручання людкни в функЩонування ПТК, рос?г <рення Ц госпо-дарсько'г д!яльност!. приводить до трансформахи г природних геосистем I Шлому I грунту зокрема, да в!дбиваеться в змии морфолог 1 х грунтового профилю, ф13Ико-Х1М1Чш;х характеристик генетичних го^гаонтпк

Практично ВС1 ПТК у межах Укрзгнських Карпат протягсм остшппх СТ0Л1ТЬ зазнавали большого чи меншго впливу антропогенного фактору. Не привело до певних змш горизонтальной 1 вертикально г стру1сгури ПТК Так, для висотног М1сиевост! крутосхилого ероз!йна-денудзШй-:юго Л1СИстого середньог!р'я ландшафту Чорногора нами вид!лено три стздГг антропогенних модиф1кац1й: л^сова, вторинио-лучна, вторин-но-лучна деградована. Кокна стад ¡я антропогенних модификаций ПТК В1др1зняеться зычною властивостей його компонентов 1 комплексу з ц! лому. Баклива д!агностична оэнака посилення модиф1кованост1 фатй - эворотня зм!на IX вертикально; структури, що ¡ндикуються нрусн!е-тга рослинност! ! генетичними горизонтами грунту.

В грунтах эгадаког висотно! мюцевост! в процес1 перетворен-ня в*дбуваеться эвичайно нарощення петугаост! гумусового горизонту /на 10 - 15 см/, одночасно виникае гумусово-дериовнй горизонт, аменшуеться ьмют гумусу Лид 17.561 до б. 76%/. рН сольове /В!д 3.05 до 4.00 рН/, Г1Дрол1ТИЧна ккслотшсть, рухомий ал»м1Н1Й ! зростае сума ев!браних основ » стушнь насичення основами, а такоя вм1ст рухомих форм фосфору 1 калт

У перех1дних до матеркнськог породи горизонтах тенденци в ок-ремнх випадках мояуть бути 1неимя. Таи, я гаю вони збер!гагаться для Г1 ДРОЛ1ТИЧ!Ю1 кислотност! I рухомого фэсфору, то для суми ввхбраних основ 1 ступпшя насичення основам! ст&оть протилежними.

ЕИСКОВКЯ

1. Грунт е пох1дннм компонентом ландшафту.. Ландшафгна структура обумовлве диференШащв грунтового покриву.

2. Грунтозий покриз ПТК Укра'гнських Карпат представлений складными поеднанннми грунт!в на р!зних стад1ях грунтотворення - в!д по-чатковох /первинн! грунти/ до завертзлъко? /повнопроф!льно-диферен-¡¡¡йован! грунти/,. що в^добрзяавться у вэаемозалежност! М1Я ыарфоло-Г1Чноя структурою ГГГК 1 скстеултичними р!внями грунтов.

3. Грунтозий покрив вид13 ландшафтов Укра'гнських Карпат представлений поЕдканнями тппгв ! п!дтип!а грунтов, утворених домьчуван-кям буроземного грунтотэорчсго процесу. Умови '¿х диферетиацГг виз-начаються Л1Тогешшм фактором, якик збер!гая кайб!льшу гомоген-

: HicTb, у nopibHHHHi з Шшими групами фаетор1В.

4. Грунтовий покрив висотнйх М1Сцевоетей на ptBHi поеднань гид-тип i в грунтtв TicHo пов'яэаний э гёнетичними типами рельефу, ср ло-калоэуюгь диферентацио г i дро-кл iматогенних i бютичних фактора.

5. У грунтовому покривi стрш грунтотворення в наиб!льи1й Mipi визначаеться л!толог1ею - через ствшдношення основних компокент!в флиау /пгсковиглв, алевролтв та арплтв/. р!вень карбонатност! т^ особливост 1 ьиходу пор1д на поверхню меэоформ рельефу,. В умовах под)бно$ лиолопг грунт на piвнi род!В i л«толог1Чних cepiji набу-вае аналог 1 чност i эа мехатчиим складом, скелета ¡стю i набором вто-ринних грунтотворчих процесс.

6. Грунтовий покрив .урочищ' визначаеться геоморфолог!чним положениям в межах стрп, структурою TitniB деревостану. щр Еидбиваеться у видах грунтiв в лотужност! гумусових горизонт 1 в, як1сиому склад! гумусу» оглееност! тода.

7. Кореляиойний анал13 Mi ж характеристиками ПТК, морфометричними i ф1эико-Х1М1Чними величинами грунту показав диференцшшю структу-ри ов'йзк1Ь М1Ж ними у виб1рках по окремих компонентах ПТК, ландшафтних ярусах для Украгнських Карпат i »ерархиших piBiuв ландшафту Чорногора.

8. Структура кореляшйних зв'яэк!в Mi ж характеристиками ПТК i морфометричними та ф1зика-х1м!чними характеристиками грунт1 в piauux ландшафтних ярусш найбиьш поено виражена у середньоприому ярусI, тод» нк Mi« ф!зико-хи!1чними влаотивостями окремих генетичних гори-80ht1b у ниэькопрному.

9.Структура кореляшйних зв'яэкгв у НТК st смерековими i буко-вими деревостанами б!льш проста, в.порШнянн! 9 виб!рками по ландшафтних ярусах. Особлив ютю Bträipo« для ПТК пи буковими деревостанами е наявн!сть эв'нзк^в Mi« запасами деревостану 1 характеристиками кислотностi генетичних горизонт!в.

10. Нзйб!лыя р!аноман!тна i поана структура кореляЩйиих эв'яз-к!в у стр!альних геокомплексах, де вона эначно розширдагься завдяк! эалежностi Mix характеристиками лхтогенно* групп факторов i фхзико-х!М1чних влаотивостей генетичних горизонт!в грунту.

11. В доел1джгнн1 грунтiв гi рських пркродних систем ефективно; виявилась методтса «ольових ландшафтних дос.аджень з аетивнкм залу ченням методичних досягнень грунтознавстза.

12. У .аалежнрст! eifl ступени впливу антропогенного фактора н ПТК niß дере в ноя рослинщетю вид»ляеться три стаи г аитропогекки

...... - 21 - ' -

шдиф!кац1й: л¡сова, зторинно-лучна, Еторншю-луЧяа деградовака. Антропогенний вплиа найб i дьшз виявляеться у верхи ¡я /гумусово-дер-ковкх/ Горизонтах, через гм!ну гх морфолог!чно? са'руктури i ф!зи-Ko-xiMi4j!HX властивостей.

По TeMi дисертаци? опубл!кован! наступи! роботи:

1. Опыт картографического моделирования антропогенно-модифицированных' природных территориальных комплексов Украинских Карпат /на примере ландшафта Чераогора/. //Географические система* проблемы функционирования, моделирования и управления: Тез. доги. Всесоюзной конференции молодых ученых- географов, февраль, 1987 г.- Казань: Йэд-во Казан, ун-та; 1987.- с. 124 / в сп!вавт. а Мельником А. В./.

2. Об антропогенной модификации яр5!родных территориальных комплексов Черногоры. //Взстн. Львов, ун-та Сер. геогр. 1988. - Вал. 16: Географичеоше основы рационального природопользования. - с. 44-45 /в став?, з Ельником А. а А . •

3. Ландшафтный мониторинг Украинских Карпат. // Теоретические и прикладные пробдеш зандзафтоввдеиия: Тез. докл. УШ Всесоюзного со-векання по лаядшфтоведеаио /Львов/ сентябрь, 1988/. -Ленинград, 1988, - е.82-83 /э cnlBSBT. а Мельником А.а/.

4. Дшщшфгко-гефиэическке особенности ландшафта Черногора /Карпаты/. // Зимние состояния ландаафтоэ гор юга СССР: Медвуз.

~ -сборник- Ленинград, 1SS&- с.17-26 /в слiвавт. з Мухою Б.П., Галетою ЕЕ, Мельнкком А.В./.

5.. ТраксфориаЩя грунтового покриву ПТК п!д аяливом антропоген-«оГд!яшгостг в ландшафт! Чорногора. //Bicн. Льв1в. ун-ту Сер. геог. 1990. вял. 17: Географ!чп1 снстеми - с. 58-61.

б. Ошнка 1 прогноз у систем! ландшафтного MOHiToplnry /на : пршшуц Укра1нських Карпат/. //Сучасн1 географ!чн! проблем« Украг-ясьшЛ РОЙ Тези доп. Yt з'гзду Географ1чного товариства УРСР,- Ки-'гв, 1990, с;б"б. /в сшваат. а Мельником А. а , Третяком О. А./.

. 7. Ьёхашчний с!слад грунт!в-Индикатор . диференЩац! i ПТК. //Проблем* ращонаяьного використашт, охорони та шдтворення при-родно-ресуроного потенщалу Украчнсько? РСР: Тези доповией ! респ. наук. конф. Черн!вц1, вересень 1991, - с. 46.

8. Г1рсько-л!сов! комплекси в екстремальних умовах. // В1сн. Ль-в!в. ун-ту Сер. геог. 1992. вип. 18: Теоретичт Гприкладн! проблеми географи: - Ci 48-55 /в сШвавт. з>1ед!рком О. М., Вайцаром А. Л., Бартошевским А. К./.

~ :' - гг - .....

З.ТИтогенш вакоиом!рност1 в "ландшафтах Горгаи га перспективи рекреащ'г .*,'// ГеоеколоПя Украина /36. наук. праць /-К., 1993. -. с. 99-103 /в еп¡вант, з Мельником Л- В., Шллером Г. П., Лаврук'Т. 1£ А 10. До систиыатики грунт ¡в НТК Укра*нських Карпат. // В1са. Ль-. 31 в. ун-ту Сер. геогр. 1994. вил. 19: Географ»чш природоохоронш проблеми Зах1дного репонуУкрапш - с. 133-139.

\ 11. Диференщашя та еколопчний стан грунтов у геосистемах /на приклад! Закарпатсько* обдаст!/. // Теви допов1дей IV а'гаду грун-. тознавц!в та агрох!м!К1В Укра(ни /Херсон, серпень 1934/. -Харкав, ' 1994 -с. 39-40 /в смвавт. з Дубю Л.Ф. /.