Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Корневые гнили озимой пшеницы и микрофлора почвы при использовании гербицидов в условиях северной Лесостепи Украины

ВАК РФ 06.01.11, Защита растений

Автореферат диссертации по теме "Корневые гнили озимой пшеницы и микрофлора почвы при использовании гербицидов в условиях северной Лесостепи Украины"

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

г'"' ' /?

СТОРЧОУС ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ (//%">,

С/

УДК 632.7:633.1+631+91

КОРЕНЕВІ ГНИЛІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА МІКРОФЛОРА ГРУНТУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 — фітопатологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник - кандидат біологічних наук__________

Лисенко Сергій Володимирович

Інститут захисту рослин УААН, завідувач відділом захисту зернових культур від хвороб та шкідників

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, доцент Шевчук Валентина Костянтинівна, Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, в.о. професора кафедри біології

кандидат сільськогосподарських наук Ковалишина Ганна Миколаївна,

Миронівський інститут пшениці, завідуюча відділом захисту рослин.

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, м. Біла Церква.

Захист відбудеться “ <25- ” СИЛ 2000 р. о год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус № 10.

Автореферат розісланий “ Є£/Ъ/* /£2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямів розвитку сіль-

>кого господарства є підвищення ефективності зернового комплексу України.

В останні роки спостерігається погіршення фітосанітарного стану посівів іимої пшениці. Зокрема зросла шкодочинність бур'янів та хвороб. Серед їтанніх чільне місце займають кореневі гнилі (Бабич А.О., Борона В.П., Задо-)жний B.C., Карасевич В.В., 1997; Лисенко С.В., 1996). Широка розповсю-кеність, зв'язок з грунтом, відсутність вузької спеціалізації в ураженні рослин-ісподарів обумовлюють постійну наявність в агроценозах зернових колосових да тур грибів - збудників кореневих гнилей. Внаслідок ураження хворобою ідобір урожаю пшениці може сягати від 5,6 до 50% (Віннічук Т.С., 1993). А в ловах епіфітотії втрати урожаю на окремих полях досягають 70% (Темнохуд ,П„ 1985).

В системі інтегрованого захисту озимих зернових культур одним із осно-гах методів є застосування хімічних засобів захисту рослин, у тому числі й ге-)іцидів. Однак систематичне застосування гербіцидів - хімічних сполук із ви-ікою фізіологічною активністю - негативно впливає на мікрофлору грунту,

о в свою чергу призводить до змін фунгістазису грунту (Болотний А.В., Строй .М., 1992). Потрапляючи в грунт, вони проявляють нейтральний, стимулюю-ій або інгібуючий вплив на компоненти мікрофлори фунту, в тому числі і на іудників кореневих гнилей озимої пшениці. В зв'язку з цим виникла необхід-сть у вивченні впливу гербіцидів на грунт, як екологічного середовища для іудників кореневих гнилей.

Мало вивченими залишаються питання особливостей патогенезу корене-[х гнилей, видового складу збудників в північному Лісостепу України. Порів-щьна оцінка ефективності гербіцидів нового асортименту, з врахуванням їх їливу на ґрунтову мікрофлору, дозволить оптимізувати їх застосування.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана в рамках га-■зевих і державних програм: "Розробити зональні системи інтегрованого захи-у рослин від шкідливих організмів, що забезпечують олтимізацію фітосаніта-юго стану агроценозів і зниження втрат врожаю" (номер державної реєстрації 970012341); "Сформувати асортимент нових пестицидів, розробити та удо-оналити технології їх застосування" (номер державної реєстрації 970012336).

Мета і завдання досліджень. У зв’язку із зростанням значимості коре-вих гнилей озимої пшениці виникла необхідність вивчення етіології захво-звання в умовах застосування гербіцидів.

Метою досліджень було вивчення особливостей розвитку збудників ко-невих гнилей озимої пшениці та ґрунтової мікрофлори при застосуванні гер-цидів в умовах північного Лісостепу. Для досягнення поставленої мети вирізали такі завдання:

- оцінити вплив гербіцидів на інтенсивність ураження рослин корене-ми гнилями;

- визначити видовий склад збудників кореневих гнилей;

- встановити родовий склад грунтової мікрофлори;

- визначити вплив гербіцидів на мікрофлору грунту;

- провести порівняльну оцінку ефективності гербіцидів;

- визначити фунгіцидну активність гербіцидів.

Наукова новизна одержаних даних. В умовах північного Лісостепу в; явлено такі типи кореневих гнилей озимої пшениці: офіобольозна, церкоспор льозна, ргаоктоніозиа та фузаріозна коренева гниль. Визначено інтенсивність розвитку на фоні застосування гербіцидів. Встановлено види грибів - збудник хвороби: Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseudocero sporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeven, F sarium spp. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кор невих гнилей в чистій культурі. Вперше в умовах зони досліджень виявлеї вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на д які види ґрунтової мікрофлори. Встановлено, що внесення гербіцидів В ПОСІІ озимої пшениці не призводить до порушень екологічної рівноваги в агроцено: Визначено видовий склад основних бур’янів в посівах озимої пшениці в півнг йому Лісостепу. Проведена порівняльна оцінка ефективності гербіцидів проп бур'янів.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені основні п; тогени, їх поширення, типи проявлення хвороби і вплив гербіцидів на її розві ток в умовах північного Лісостепу України. Здійснена порівняльна оцінка бі» логічної та господарської ефективності гербіцидів з урахуванням їх впливу і ґрунтову мікрофлору.

За результатами досліджень одержаних у відділі захисту зернових кул тур від хвороб та шкідників гербіцид трезор,60% з.п. зареєстрований Укрдер> хімкомісією для захисту посівів озимої пшениці від бур’янів і набув широкої застосування.

Гербіциди, що вивчались пройшли виробничу перевірку на посівах озі мої пшениці в КСП агрокомбінаті "Тарасівський" Київської області на плої 20 га.

Особистий внесок здобувача. Автор безпосередньо брав участь у план; ванні і проведенні дослідів та експериментів, спостережень, аналітичній робої обробці даних, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів дисертації Результати досліджень доповідали ся і обговорювалися на науково-виробничій конференції “Экологе экономические основы усовершенствования интегрированных систем защип растений от вредителей, болезней и сорняков” (Минск-Прилуки, БелНИНЗ! 14-16 февраля, 1996 года), міжнародній науковій конференції “Современны проблемы микологии, альгологии и фитопатологии” (Москва, 21-23 апреж 1998 года), науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалісті "Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічни та екологічних умовах" (ІЗР УААН, 13-14 березня, 1996 року), засіданнях вче ної ради ІЗР УААН (1995,1996,1997,1998 pp.). В цілому дисертація заслухана обговорена на розширеному засіданні відділу захисту зернових культур ві, хвороб та шкідників ІЗР УААН, на засіданні вченої ради Інституту захист

з

рослин УААН в 2000 році.

Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації Дисертаційна робота викладена на 112 сторінках машинописного тексту. Дисертація складається із вступу, загальної характеристики роботи, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, 4 розділів експериментальної частини, висновків, переліку посилань, податку. В дисертації міститься 15 таблиць, 26 рисунків. Перелік літературних джерел охоплює 261 найменувань, в тому числі 142 іншомовних.

Висловлюю щиру подяку кандидатові сільськогосподарських наук Чабану Василю Сидоровичу за допомогу в завершенні роботи та підготовці її до захисту.

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На основі узагальнення даних літератури висвітлена історія вивчення, розповсюдження і шкодочинність кореневих тшіей озимої пшениці в різних гколого-географічних районах вирощування культури. Приведені дані про зплив гербіцидів, що належать до різних хімічних груп, на хвороби зернових культур та мікрофлору грунту.

2. МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконувалась протягом 1995-1997 pp. на дослідних полях ІЗР УААН у Баришівському районі Київської обл., у відділі захисту зернових культур від хвороб та шкідників ІЗР УААН, кафедрі мікробіології і вірусології НАУ, Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного.

Район проведення досліджень за агрокліматичним районуванням знаходиться в північному Лісостепу України, який характеризується помірно континентальним кліматом. Грунти на дослідних полях переважно сірі опідзолені, за механічним складом піщано-легкосуглинкові. Вміст гумусу-2,3%, pH сольової витяжки-6,8.

При проведенні лабораторно-польових дослідів використані загальноприйняті методики проведення досліджень (Дудка И. А., Вассер С.П., Элланская И.А. и др., 1982; Доспехов Б.А., 1985).

Облік ураження озимої пшениці кореневими гнилями здійснювали в фазі колосіння та воскової стиглості за змішаною шкалою ВІЗР (Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан B.C. та ін., 1986). Проби рослин відбирали на двох суміж-аих рядках завдовжки 0,5м в чотириразовій повторності. Видовий склад збудників кореневих гнилей озимої пшениці вивчали за морфологічними особливостями кожного з видів, виділених з уражених органів, за допомогою мікроскопів МБД-6 та “Nicon” (Билай В.И., 1977).

Відбір зразків грушу для мікологічного аналізу проводили на 5-ту, 30-ту га 70-ту добу після застосування гербіцидів згідно загальноприйнятої методики ^Методические рекомендации..., 1982). Аналіз мікрофлори грушу проводили методом грунтових розведень, що включає посів грунтової суспензії на поживні

середовища. Для культивування актиноміцетів використовували крохмалы аміачний агар, грибів - картопляно-глюкозний агар та середовище Чапека, я бактерій - м’ясо-пептонний агар.

Оцінку фунгіцидної активності гербіцидів на окремі види грибів в умов in vitro проводили за методикою Голишина Н.М (1970).

Ступінь забур’яненості дослідних ділянок визначали 4-5 основними і дами бур’янів (Коепоковський М.Г., Гончаренко М.П., Ушакова JI.T., 199: Обліки проводили на площадках 0,25м2 (50x50см), повторність чотириразої Ефективність застосування гербіцидів визначали по відношенню до котрої ного варіанту (Велецкий И.М., 1989).

Оцінку впливу гербіцидів на технологічні та посівні якості зерна ози\ пшениці проводили за методикою Жемела Г.П., Кучумова Л.П., Аникано

З.Ф., (1988).

Урожай визначали за допомогою пробних снопів з площі 0,25м2, повтс ність чотириразова (Методические указания..., 1987).

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали методі дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985) з використанням ПЕОМ.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3. РОЗВИТОК КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЩ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ГЕРБІЦИДІВ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

3.1. Поширення, типи кореневих гнилей і особливості їх прояву на фоні застосування гербіцидів

Проведеними обстеженнями і аналізом відібраних зразків встановлен що в умовах північного Лісостепу України кореневі гнилі озимої пшениці - щ роко розповсюджене захворювання. Візуальними обліками уражених рослин наступним виділенням збудників кореневих гнилей у чисті культури виявлен що посіви озимої пшениці уражують 4 типи кореневих гнилей: офіобольозн церкоспорельозна, ризоктоніозна і фузаріозна. Дослідження показали, що з стосування гербіцидів не призводить до змін в симптомах ураження озим пшениці. Зовнішні симптоми даних типів кореневих гнилей не відрізнялись в ідентичних типів хвороби виявлених рядом авторів в різних грунтові кліматичних зонах України. Загнивання кореневої системи та прикореневої ч сшни стебла в умовах північного Лісостепу Уіфаїни відбувалося по типу сух гнилі.

Застосування гербіцидів, діючі речовини яких належать до різних клас хімічних сполук, не впливало на розвиток і розповсюдження кореневих гниле озимої пшениці. Протягом проведення досліджень (1995-1997 pp.) у фазу колі сіння та воскової стиглості різниці між контролем і варіантами, де застосовуй ли гербіциди, щодо поширення і розвитку кореневих гнилей не виявлев (табл.1).

Таблиця 1 - Ураженість озимої пшениці кореневими гнилями після

застосування гербіцидів (сорт Поліська 90, КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант досліду Фаза колосіння Фаза воскової стиглості

поширення, % розвиток, % поширення, % розвиток, %

Контроль 20,6 10,5 53,7 36,2

Дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га 19,0 9,2 49,8 33,0

Трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га 20,1 8,5 53,4 36,2

Лентипур, 70% с.к., 1,5 л/га 21,4 10,6 54,0 35,4

Лентипур, 70% с.к., 2,0 л/га 19,7 8,8 48,6 33,2

НХРо5 Р*<РТ Бф<Рт Р4<Іч

3.2. Віщовий склад збудників кореневих гнилей при застосуванні гербіцидів

В результаті досліджень з уражених гниллю тканин кореневої системи та

ірикореневої частини стебла озимої пшениці виділено значну кількість грибів, цо належать в основному до родів Ршагіит, РзеисІосегсоврогеНа, Шіігогіопіа, 5аситаппотусе5, АЙетагіа, РепісіШит, Мисог. Серед них найбільш активними ібудниками кореневої гнилі є гриби із роду Ризапит, РБеисІосегсоБрогеІІа, Узігосіопіа і Оаеитаппотусез, а решта належить до слабоактивних видів, що :кладають вторинну мікрофлору кореневої гнилі озимої пшениці.

На основі аналізу результатів проведених досліджень виявлені незначні іідмінності за частотою ізоляції збудників кореневої гнилі після застосування гербіцидів (табл. 2).

Відмінності в частоті виявлення збудників, на нашу думку, пов’язані не з ірямою дією гербіцидів на патогени, а опосередковано, за рахунок мінливості іікроклімату посіву в результаті знищення бур’янів.

4. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА МІКРОФЛОРУ ГРУНТУ РИЗОСФЕРИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

4.1. Вплив гербіцидів на кількісний склад таксономічних груп мікроорганізмів

Відомо, що головним біологічним фактором, який контролює розвиток будників кореневих гнилей є грунтова мікрофлора (Чулкина В.А., 1979). У в’язку з цим були проведені дослідження по вивченню впливу гербіцидів на гікрофлору грунту ризосфери озимої пшениці.

Дослідженнями встановлено, що всі гербіциди впливали на чисельність іізних таксономічних груп мікроорганізмів (рис. 1). На 5-й день відмічено

Таблиця 2 - Видовий склад збудників кореневих гнилей озимої пшениці при застосуванні гербіцидів (сорт Поліська 90, КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант Фаза розвитку культури Виділено ізолятів, %

Рікагіит сиїтогит (\У.0.8т) Басс. Р.охуБрогит БМесІй. етепсі. БЬісІ. еі Напв. Р.ауепа-сеит (Бг.) Басс. Р.БропЛгі- сЬіеІІа Віїаі Р.БатЬи- сіпит Риск. Р^ЬЬобшп Арр. еі Wr. етепсі. Віїаі Р.|*гатіпе- агит Schwabe ІНШІ ВИДИ

Контроль колосіння 14,5 16,2 14,8 17,0 2,1 3,8 9,2 22,4

воскова стиглість 16,2 17,6 12,2 14,3 1,2 1,5 6,4 30,6

Дікопур-Ф, 72% в.р., 1,0 л/га колосіння 12,6 14,3 15,2 17,8 1,3 2,5 10,2 26,1

воскова стиглість 15,3 18,2 10,5 12,2 0,7 1,2 8,7 33,2

Трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га колосіння 16,5 15,7 13,7 16,2 0,5 2,6 12,4 22,4

воскова стиглість 18,5 18,2 9,4 17,3 0,2 1 0,7 7,1 28,6

Лентипур, 70% с.к„ 1,5 л/га колосіння 15,3 18,8 15,2 18,4 1,2 2,3 6,8 22

воскова стиглість 15,8 20,2 10,5 16,7 0,5 1,2 5,0 30,1

Лентипур, 70%с.к., 2,0 л/га колосіння 17,5 15,4 13,8 16,9 2,0 3,2 10,5 20,7

воскова стиглість 18,7 18,4 9,7 15,5 1,2 1,5 7,5 27,5

НІРоз колосіння 1,9 1,7 1,0 0,8 0,6 1,2 2,4 1,6

воскова ПТМГТТІРТІ. 2,3 2,5 2,8 2,9 0,2 0,3 2,4 3,0

18 -

а їв -з

І 14 -

о

2 -

О -

Актиноміцети

□ Контроль ЕЗДікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га Ш Трезор, 70% з.п., 1,2 кг/га

□ Лентипур, 70% с.к., 1,5 л/га ■ Лентипур, 70% с.к., 2,0 л/га

Рис.1. Вплив гербіцидів на мікрофлору ризосфери озимої пшениці (КСП “Баршшвське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

зниження чисельності бактерій, актиноміцетів і грибів в 1,5-3,5 рази. На ЗО-; день встановлено підвищення чисельності різних груп мікроорганізмів до рівн контролю або вище його. На 70-й день розвиток мікроорганізмів відповіла контрольному рівню або перевищував його. Відновлення чисельності мікроор ганізмів відмічено на 70-ту добу після застосування гербіцидів, отже внесенн препаратів не призводить до порушень екологічної рівноваги в агроценозі.

4.2. Вплив гербіцидів на родовий склад грибів у ризосфери озимої пшениці

Пестициди широко застосовуються в сільськогосподарському виробницт ві і в сучасних умовах є постійно діючим екологічним фактором в житгедіяль ності грунтових мікроорганізмів. Аналіз поведінки мікрофлори грушу в ци: умовах має важливе значення для еколого-агрономічної оцінки наслідків хіміч них обробок.

Дослідженнями виявлено вплив гербіцидів на склад грибів (рис. 2). На 5 й день у варіантах із застосуванням гербіцидів відмічено зменшення родів Fu sarium, Altemaria, Trichoderma, Cladosporium, Rhizopus, Acremonium, Aspergil lus, Mucor в 1,2-1,8 рази. Що стосується роду Penicillium, то його частка в за гальній кількості грибів, навпаки збільшилась в 2,0-2,6 рази. На 30-й день ізо ляція родів Fusarium, Acremonium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium була прак тично на рівні контролю. Лише види роду Altemaria, Rhizopus ізолювались ; меншій кількості. Аналіз грунту ризосфери на 70-й день показав, що родовиі склад мікроміцетів відповідав контрольному рівню або дещо перевищував його Виняток мали гриби родів Altemaria, Rhizopus, частка вилучення яких зменши лась в 1,5-2,0 рази.

Таким чином, перегрупування родового складу мікроміцетів ризосфері озимої пшениці й значне зниження чисельності відбувається на 5-й день післі застосування гербіцидів. При цьому зменшується частка грибів родів Fusarium Altemaria, Trichoderma, Cladosporium, Rhizopus, Acremonium, Aspergillus, Muco

і збільшується Penicillium. На 30-й день спостерігається тенденція до віднов лення чисельності популяцій грибів. До кінця вегетаційного періоду, на 70-і день, чисельність видів відновлюється, а частка грибів роду Trichoderm; збільшується.

5. ВПЛИВ ГЕРБІЦИДІВ НА РІСТ ЧИСТИХ КУЛЬТУР ЗБУДНИКІВ КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

В лабораторних умовах вивчено фунгітоксичну дію гербіцидів дікопурз Ф, 72% в.р., трезору, 60% з.п., лентипуру, 70% с.к., по відношенню до збудни ків кореневих гнилей Fusarium graminearum і Gaeumannomyces graminis (табл 3). Збудники проявили неоднакову чутливість до гербіцидів. Виявлено 2 типі чутливості грибів до препаратів: абсолютна - відсутність росту гриба на поживному середовищі; відносна - зниження швидкості росту гриба. Гриб Gaeumannomyces graminis проявив абсолютну чутливість до дікопуру Ф і лентипуру тг

"Частка родів, % Частка родів, % Частка родів, %

б0 --------------------------------------------------------------------

! 70-й день

Рис. 2. Вплив гербіцидів на родовий склад грибів ризосфери озимої пшениці (КСП “Баришівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Таблиця 3 - Вплив гербіцидів на ріст чистих культур грибів - збудник!

кореневих гнилей озимої пшениці

Гербіцид (діюча речовина) Норма вит- рати, юуі/га Концентрація гербіциду в поживному середовищі, % Fusarium graminearum Gaeumannomyces graminis

Діаметр колонії на 10 добу, мм Гальмування росту колонії гриба. % Діаметр колонії на 10 добу, мм Гальмуваї ня росту к< лонії гриб; %

Контроль — — 89,3 0 36,3 0

Дікопур Ф, 72% в.р. (2,4-Д дихлорфенокси-оцтова кислота у формі диме-тиламінної солі) 0,4 0,1 45,6 49,0 0 100

1,0 0,24 38,8 56,5 0 100

1,25 0,30 37,3 58,2 0 100

Трезор, 60% з.п. (2,4-Д дихлор-феноксиоцтова кислота, 59,6% + триасульфу-рон, 0,4%) 0,5 ОД 45,6 49,0 38,0 0

1,0 0,24 42,8 52,1 37,5 0

1,5 0,30 39,6 55,6 33,6 7,4

Лентипур, 70% к.с. (хлортолурон) 0,4 ОД 39,5 55,7 0,9 97,5

1,5 0,35 27,5 69,2 0 100

2,0 0,46 26,3 70,5 0 100

НІРо5 2,8 3,8

нечутливість до трезору. Гальмування росту Fusarium graminearum спричиняз всі гербіциди, але найбільше лешипур, найменше трезор. Отже, виявлено фу гітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневих гнилей в умовах vitro.

6. ВИДОВИЙ СКЛАД БУР’ЯНІВ В ПОСІВАХ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ

6.1. Флористичний склад бур’янів в посівах озимої пшениці

Аналіз біологічної структури забур’яненості посівів показав, що сер бур’янів домінуюче положення займають двосім’ядольні види - 92%. Одн сім’ядольні види були представлені в межах 8%.

Найбільш поширеними, протягом періоду досліджень, серед дикорослі рослин були представники родин: лободових - 14,2-29,7%, гвоздикових - 6, 26,7%, капустових - 5,3-26,0% та айстрових - 5,6-20,1%. Незначне розповсі дження між дикої флори мали березкові - 6,2% і фіалкові - 9,0%.

6.2. Ефективність застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці

При проведенні фітосанітарного обстеження виявлено, що ступінь засміченості посівів озимої пшениці коливався від сильного в 1995 році, до середнього в 1996-1997 роках. В результаті досліджень встановлено, що біологічна ефективність гербіцидів відрізняється по роках. В середньому найвища ефективність (96%) проти комплексу дводольних бур’янів у посівах озимої пшениці отримана при застосуванні трезору, 60% з.п. (1,2 кг/га) і лентипуру, 70% с.к. (2,0 л/га). Застосування дікопуру Ф, 72% в.р і лентипуру, 70% с.к. (1,5 л/га) призводило до загибелі бур’янів 95,6 і 87,6%, відповідно. Відмічена чутливість до гербіцидів домінуючих видів бур’янів: кучерявця Софії, талабана польового, лободи білої, редьки дикої, зірочника середнього. Залежно від гербіциду загибель бур’янів складала від 84,0 до 100%. Завдяки значній загибелі бур’янів у дослідах виявлено суттєву прибавку врожаю (табл. 4). Найвищі показники урожайності відмічено у варіантах, де застосовували дікопур Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) і трезор, 60% з.п. (1,2 кг/га). Збережений урожай складав 0,27 т/га і 0,26 т/га відповідно.

Таблиця 4 - Господарська ефективність застосування гербіцидів на озимій пшениці (сорт Поліська 90, КСП “Баршпівське”, Київська обл., 1995-1997 рр.)

Варіант Норма витрати, л/га, кг/га Урожайність, т/га Збере- жений урожай, т/га

1995 1996 1997 середнє

Контроль — 3,94 4,86 3,76 4,18 0

Дікопур Ф, 72% в.р. (еталон) 1,0 4,26 5,16 3,93 4,45 0,27

Трезор, 60% з.п. 1,2 4,04 5,27 4,00 4,44 0,26

Лентипур, 70% с.к. 1,5 4,18 5,02 3,88 4,36 0,18

Лентипур, 70% с.к. 2,0 4,25 5,10 3,95 4,43 0,25

НІРоз 0,23 0,14 0,12 0,11

Дослідженнями встановлено, що застосування гербіцидів обумовлює покращення технологічних показників і на посівні якості зерна впливу не мають.

Результати виробничої перевірки, проведеної в Київській області, КСП агрокомбінату “Тарасівський” свідчать, що застосування дікопуру Ф, 72% в.р. (1,0 л/га) сприяє знищенню дводольних видів бур’янів, при цьому врожай зерна становив 48,4 ц/га, затрати - 21,15 грн./га, вартість збереженого врожаю - 93,6 грн./га, чистий доход - 72,5 грн./га.

ВИСНОВКИ

1. Основними типами кореневих гнилей в зоні проведення досліджень офіобольоз, церкоспорельоз, ргооктоніоз та фузаріозна коренева гниль, збудн ками яких є гриби Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseud cercosporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeve Fusarium spp. Обробка гербіцидами не призводить до змін в патогенному ком лексі збудників кореневих гнилей.

2. В умовах північного Лісостепу України ураження озимої пшениці к реневими гнилями спостерігається щорічно. Застосування гербіцидів дікопу] Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезору, 60% з.п., 1,2 кг/га, ленгипуру, 70% с.к., 1,5-2 л/га не впливає на інтенсивність розвитку та розповсюдження хвороби.

3. Гербіциди дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезор, 60% з.п., ІД кг/га, ле типур, 70% с.к., 1,5-2,0 л/га не однаково інгібують розвиток мікроорганізмів j зних таксономічних груп.

4. Негативний вплив гербіцидів на розвиток мікроорганізмів проявляєш на 5-й день після застосування. До кінця вегетації культури чисельність мікр організмів відновлюється і досягає контрольного рівня або перевищує його.

5. Перегрупування родового складу мікроміцетів ризосфери озимої пш ниці і значне зниження чисельності відбувається на 5-й день після застосувані гербіцидів. При цьому зменшується частка грибів родів Fusarium, Altemari Trichoderma, Rhisopus, Acremonium, Aspergillus, Mucor, Cladosporium і збільпг ється Penicillium. На 30-й день спостерігається тенденція до відновлення чио льносгі популяцій грибів. До кінця вегетаційного періоду, на 70-й день, чисел ність грибів відновлюється, а рівень популяції Trichoderma збільшується.

6. Встановлені фунгітоксичні властивості гербіцидів до збудників коре» вих гнилей озимої пшениці Fusarium graminearum та Gaeumanomyces gramini Виявлено два типи чутливості грибів до препаратів: абсолютна - відсутність р< сту гриба на поживному середовищі; відносна - зниження швидкості росі гриба. Гриб Gaeumanomyces graminis проявив абсолютну чутливість до дікоіг ру Ф, 72% в.р. і лентипуру, 70% с.к. та нечутливість до трезору, 60% з.п. Галі мування росту Fusarium graminearum спричиняли всі гербіциди, але найбільп лентилур, 70% с.к., найменше трезор, 60% з.п.

7. Встановлено видовий склад основних бур’янів в посівах озимої шлеш ці в північному Лісостепу. Домінуюче положення серед бур’янів займали дв< сім’ядольні види - 92%.

8. Застосування гербіцидів в посівах озимої пшениці сприяє знищенні двосім’ядольних видів бур’янів в середньому на 94,0%. Збережений урожай сі гає від 0,18 до ОД 7 т/га.

9. Гербіциди дікопур Ф, 72% в.р., 1,0 л/га, трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га, леї типур, 70% с.к., 1,5-2,0 л/га не погіршують технологічні та посівні якості зерк озимої пшениці.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Гербіцид трезор, 60% з.п., 1,2 кг/га рекомендований для застосування в {шу кущення проти основних двосім’ядольних видів бур’янів (триреберник іепахучий, кучерявець Софії, талабан польовий, лобода біла) на посівах озимої ішениці.

Список робіт, опублікованих за матеріалами дисертації

1. Лисенко С.В., Сторчоус І.М. Гербіциди в посівах. Вплив на деякі ком-юненти агроценозу озимої пшениці. //Захист рослин. - 1997. - № 12. - С. 9. Особистий внесок здобувана 70%. Проведено експерименти. Зроблено виснов-си).

2. Лисенко С.В., Сторчоус І.М. Урожай і якість зерна за застосування ге-)біцидів на озимій пшениці. //Захист рослин. - 1998. - № 4. - С. 8. (Особистий інесок здобувача 60%. Проведено польові та лабораторні дослідження. Зробле-іо висновки).

3. Сторчоус І.М. Бур’яни в посівах пшениці та застосування гербіцидів. /Захист і карантин рослин. Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1999. - Вип. 15.-С. 30-38.

4. Крючкова Л.О., Сторчоус І.М. Кореневі гнилі і гербіциди. Вплив пес-ицидів на збудників хвороби в посівах озимої пшениці. //Захист рослин. 999. - № 11. - С. 8-9. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведено лаборато-іні дослідження. Зроблено висновки).

5. Сторчоус 1.М. Вплив гербіцидів на розвиток кореневих гнилей озимої ішениці. //Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних еко-юмічних та екологічних умовах. Тез. доп. наук.-практ. конф. - К., 1996. - С. 26.

6. Сторчоус И.Н. Эффективность применения гербицидов в посевах ізимой пшеницы. //Эколого-экономические основы усовершенствования инте-рированных систем защиты растений от вредителей, болезней и сорняков. -Линек, 1996. -Ч. 2.-С. 131-132.

7. Лысенко С,В., Сторчоус И.Н., Элланская И.А. Видовой состав микро-іицетов в почве под посевами озимой пшеницы. //Сб. тр. междун. конф. Современные проблемы микологии, альгологии и фитопатологии”. Москва, прель 1998. - М., 1998. - С. 77-78. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведе-:о експерименти, зроблено висновки).

Сторчоус І.М. Кореневі гнилі озимої пшениці та мікрофлора грунту при астосуванні гербіцидів в умовах північного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарсь-их наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний ніверситет, Київ, 2000.

Вивчено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застоювання гербіцидів. Визначена структура комплексу грибів - збудників хворо-

и. Вперше в умовах зони досліджень виявлено вплив гербіцидів на динаміку

чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлорі Виявлена фунгітоксична дія окремих гербіцидів на збудників кореневих гниле в чистій культурі. Визначена біологічна ефективність гербіцидів проти дві сім’ядольних бур’янів в посівах озимої пшениці.

Ключові слова: озима пшениця, кореневі гнилі, гербіциди, мікрофлор гриби.

Сторчоус И.Н. Корневые гнили озимой пшеницы и микрофлора почв при использовании гербицидов в условиях северной Лесостепи Украины.- Р копись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйс венных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный а рарный университет, Киев, 2000.

Изучено развитие, распространение корневых гнилей озимой пшениц после применения гербицидов. Выявлено, что посевы озимой пшеницы пор жают 4 типа корневых тилей: офиоболезная, церкоспорелезная, ризокгонио ная и фузариозная корневые гнили. Установлены виды грибов - возбудите: болезни: Gaeumannomyces graminis (Sacc.) von Arx. et Olivier, Pseudocerc sporella herpotrichoides (Fron) Deighton, Rhizoctonia cerealis van der Hoeven, F sarium spp. Применение гербицидов, действующие вещества которых относят к разным классам химических веществ, не влияло на развитие и распростран ние корневых гнилей озимой пшеницы. В фазы колошения, восковой спелос разницы между контролем и вариантами где применяли гербициды по распр странению и развитию корневых гнилей не обнаружено.

В результате проведенных исследований установлено, что корневые прикорневые гнили озимой пшеницы вызывают грибы которые принадлежат родам Fusarium, Pseudocercosporella, Gaeumannomyces, Rhizoctonia, Alteman Penicillium, Mucor. Среди которых активными возбудителями заболевания я ляются Fusarium, Pseudocercosporella, Rhizoctonia и Gaeumannomyces. О стал ные хрибы относятся к слабоакгивным видам, которые представляют соб< вторичную микрофлору корневой гнили озимой пшеницы.

Результаты исследований показали, применение гербицидов не влияет і видовой состав возбудителей корневых гнилей озимой пшеницы. Выявлены н значительные различия между частотой изоляции возбудителей заболевания.

Установлено влияние гербицидов на количественный состав таксоном ческих групп микроорганизмов. Под действием гербицидов на 5-й день отмеч но снижение численности бактерий, грибов и актиномицетов. Через ЗО дні отмечено увеличение численности, а полное восстановление происходит і протяжении 70 дней.

Исследованиями установлено влияние гербицидов на состав грибов. П еле применения гербицидов отмечено снижение численности большинства в дов грибов, за исключением грибов рода Penicillium. На протяжении 70 дні количественный и качественный состав грибов восстанавливался.

В условиях in vitro гербициды в концентрациях 0,1-0,30% угнетали ро грибов Fusarium graminearum, Gaeumannomyces graminis. Определена разн

[увствительность возбудителей корневых гнилей озимой пшеницы к гербици-[ам. Выявлено 2 типа чувствительности грибов: 1) абсолютная - отсутствие юста гриба на питательной среде; 2) относительная - снижение скорости роста ультуры гриба. Установлено наибольшее угнетающее действие на F. iraminearum гербицида лентипур, 70% с.к., наименьшее - трезор, 60% с.п. Фун-ицидное действие гербицидов отмечено относительно G. graminis. Гриб проявил абсолютную чувствительность к гербицидам дикопур Ф, 72% в.р. и ленти-iyp, 70% с.к. Препарат трезор, 60% с.п. не влиял на рост мицелия G. graminis. 'аким образом, отмечено фунгитоксическое действие гербицидов на возбуди-елей корневых гнилей озимой пшеницы.

Установлен видовой состав сорной растительности в посевах озимой пненицы. Определена эффективность гербицидов, изучено их влияние на тех-гологические и посевные качества зерна озимой пшеницы.

Ключевые слова: озимая пшеница, корневые гнили, гербициды, микрошора, грибы.

Storchous I.M. Winter wheat root rots and soil microflora after herbicide ap-lication under conditions of the northern Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for a candidates degree of agriculture sciences, the speciality

6.01.11 - phytopathology. National Agrarian University, Kyiv, 2000.

The development and types of winter wheat root rots after herbicide applica-on were investigated. The structure of fungal complex of disease pathogens was etermined. For the first time in zone of investigations the influence of herbicides on ynamics of different groups of microorganisms and on several species of soil mi-roflora was detected. Fungitoxicity of several herbicides on root rots pathogens in itro was detected. Biological efficacy of herbicides against dycot weeds in winter /heat was evaluated.

Key words: winter wheat, root rots, herbicides, microflora, fungi.