Бесплатный автореферат и диссертация по географии на тему

Комплексное экономико-географическое исследование сельской местности административной области (на примере Киевской области)

ВАК РФ 11.00.02, Экономическая, социальная и политическая география

Автореферат диссертации по теме "Комплексное экономико-географическое исследование сельской местности административной области (на примере Киевской области)"

- з да1397

Кшвський утверситет ¡мен: Тараса Шевченка

На правах рукоиису

ГРИНЮК ТЕТЯНЛ АНЛТОЛЛВНЛ

КОМПЛЕКСНЕ СУСП1ЛБНО-ГЕОГРАФ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СШЬСЬКОК М1СЦЕВОСТТ АДМ1Н1СГРАТЛВН01 ОБЛАСТ1

( на приклад КиТвськоГ облает!)

11.00.02 - економ!Чна 1 сощальна географ!»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на чдобутгя наукового ступени кандидата географ|'чних наук

К ш н - 1997

Диссрташгю е рухопис.

Робота виконана на кафедр! еконочпчно? та еощадьно! географи Укра'шського державного пелагопчного унтерситету ¡меж Михаила Драгоманова.

Науковнй херюннк: кандидат т>гриф1чних наук, доцент Затроджй ПЛ.

Офцшш опонеитн: доктор географ!Чних наук, професор Пторснко Ю.1.

кандидат гео1раф1чнн\ наук Косенко В.М.

Прои|дни органпашя: 1нститут географн Национально! академн наук Укра'ти.

Захист вибудеться "......" БЕРЕгня 1997 року о -1--— годинI на эасданш

«чшлповано! ячено! ради Д 01.01.03 при Кшвському унтерапел ¡меж Тараса Шевченка за адресою: 252022, м.Кмв, вул.Васнльюяська, 90 ауд. 212.

3 дисертащею можна очнайомнтися в наукочт (иблттетр Китського ушверситгту ¡мет Тараса Шевченка ( 252017, м.Кшв, вул.Володимнрська, 58).

Авторефера г роз!Сланий "-----" лююго 1997 р.

Вменяй секретар спешалповано1 вчено1 ради, доктор ге(нраф|41шх наук

С.1.)щук

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуапьнкть теми. Сучасний етап сусгнльного розвитку Укра'жи характеризуемся глибокими яюсними змЫами в ycix сферах життед1яльност1 населения. Перех1д на ринков! форми господарюаання, ш'деищення територ^ального принципу управлшня створюють лередумови для розв'язання проблем, що виникають. Особливе значения дютають науков! досл1дження i розробки в т.ч. суспшьно-географ1чнк

_ На сучасному erani розвитку суспшьно-географ1чно7 науки предметом Ti вивчення е не ттьки oxpeMi складов! соцю-економмних систем, а й i'x сукупнють у вигляд! терито-р'|альних природ но-соцю-еконсм'мн их спюьностей. Комплексне '¡х вивчення дае можли-BiCTb дослдити sei елементи у взаемозв'язку та взае: юрозвитку, виявити роль (функ-ц|ю) кожного з них у складному процес! взаемовщносин людини i природи.

В територ1альжй оргамзацп сусптьства сформувалися flBi природно-соцю-економ1-чш cninbHocTi - мюта i а'льська мгсцевють. У наукових досл1'дженнях з економ1чноТ та соц1ально'|' географнза останж 30 -'40 роив основна увага придшялася вивченнга мют та смт, i'x тип1зацн, генезису та розвитку. На жаль, а'льська мюцевють, як складова те-ритор^альноТ системи оргажзацн суспшьства вивчалася недостатньо.

Визначення поняття "сть'ська мюцевють" ( СМ ) як об'екта дослдження пояснюеть-ся Ti значим'ютю в улравлЫн'] процесами соц1ально-економ'|чного розвитку територ'1й, сукупшстю проблем, яю виникли в розвитку СМ, Ti ч1ткою адмшютративною визначеню-тю та регулярною повною щодо неТ статистичною соц'1ально-економ'|чною ¡нформа-

ц1сю-

Стьська м'1сцев;сть мае m'itko визначену внутршню структуру, елементи якоТ взае-мопов'язаж i знаходяться у вэаёморозвитку, що дае змогу стверджувати: а'льська мю-цевють це лриродно-соц!о-економ!чна система, яку лотр!бно виечати комплексно, як багатофункцюнальний орган1эм, у едност), азаемод» та взаемопроникненн) scix i'i функ-ц|й, осмльки невиконання або порушення розвитку одшеТ з них, веде до вщпов'щноТ

3MiHH BCiX ¡нших.

Сучасн! сусшльно-географ1чж дооидження в УкраТш лрисвячеж вивченню окремих компонент'^ стьськоТ мгсцевост) (географ'т сшьського государства, сшьського розсе-лення, сфери послуг, рекреацшоТ системи тощо). Натомють наукових праць з питань комплексного досл'щження СМ практично немае.

Разом з тим, сшьська мюцевють це комплекс природно-антропогенних ландшаф-Tie, що знаходиться поза межами мгських територ1й, як1 у сво'ш цтюност! виконують як загальн!, так i специф|чн1 функци в розвитку сусгнльства.

Роззиток сшьськоУ м(сцевост1 як територ1ально7 спшьност1 на В1ДмЫу е!д m'ict зде-большого залежить В1д особливостей природних умов, на н!й ¡стотно позначилися про-цеси урбаноацм та агропромислова штеграфя, вона зберегла, в основному, ¡сторичн1, ethi4hi, купьтуры та ¡hlui цшност1 нашого народу. Анал1з цих чинниюв мае передувати аивченню територ^альних вщм1нностей розвитку окремих функц!й стьськоТ мюцевосп.

Найб!льш прийнятними об'ектами для комплексного сусшльно-географ^чного дос-лдження СМ е територи адм1н1стративних областей i район!в, осюльки саме тут здмс-нюеться орган1зац1я та управлмня розвитком ycix функцм сшьськоТ MicqesocTi. На цих територ'шх процес регионального в'щтворення в сшьсьюй м'юцевост'| мае вщносно заюн-чений характер i реал^зуегься лереважно за рахунок м/сцевих ресурсов.

1.2. Об'скт досл!дження . Перерахован! особливост!, а також в!дсутн!сть комплексного сусп1льно-географ1чного досл^дження СМ КиУвськоУ областУ обумовили Bu6if теми та об'екту дослдження, мету i завдання дисертац'1йноТ роботи. Об'ектом досл!-дження вибрана сшьська MicqesicTb КиУвськоУ облает! як природно-соц1о-економ1чнг ептьнють, що е складною струетуризованою системою, цтюною i невщ'емною части-ною сусшльно-територ!ального комплексу облаСт!. Вона мае типов! для ряду областей УкраУни природ^ умови i разом з тйм, як столична область - своУ специф!чн1 особли-BocTi розвитку економ!чних та соц1альних процеав.

1.3. Предметом досп1дженнп е теоретико-методолоачн! та методичн! основи те-ритор1ального i комллексно-пропорфйного розвитку основних функцм СМ КиТвщини тг практичн'1 аспекти Тх реал1зацГ|'.

1.4. Мета I завдання досл1дження. Метою доелдакення е поглиблення розробо» теоретичних та методичних питань комплексного сусптьно-географмного анал!зу тг прогиозування розсиТку стьських мюцевостей в умовах економ1чно'( реформи. Для до сягнення ц1еТ мети на основ! а наяву та узагальнень праць географ!в рЬних наукови) шкш нами були поставлен! так! завдання: вичвити етапи розвитку теори вивченн? стьськоТ мюцевосп, и вщповщшеть сучасним запитам суспшьства; доповнити та nor либити поняття "сшьська мюцевють"! и функци в територ!альн1й органв^-и та управ л!нн! сусгильством; розробити методику комплексного сусшльно-географ|ч. --го доел! джечня сшьськоУ м'юцевосл для ц!лей територ!ального управлшня; виявити та оцжип

вплив природних I соц1ально-економ1чних чинниюв на розвиток СМ обласп; дост'дити сучзсну функц!онально-компонентну структуру СМ; визначити загальн! риси, р'шень, ефективнють та територ1альн1 в1дм1ни в роззитку окремих фуикцж сшьськоТ мюцевосл обласл; досл'|дити функцюнально-територ'|альну структуру с'льськоТ м!сцевост1; з'ясувати особпивосп' розвитку окремих тиш'в СМ I розробити пропозицп щодо удоско-налення Тх функцгонального розвитку у перспектива

1.5. Методолог/я, методи досл1джвння I використан! матер/эли. Методоло-п'чною основою дослщження лрийнят! д1алектико-матер!алютичний та ¡сторичний п¡д-ходи до вивчення лриродно-соц1о-економ!чних систем, загальногеографмна теор1я геосистем та основн) принципи системно-структурного аналЬу, державн! акти прийнят! Верховною Радою УкраТни в процес'1 переходу економ'|Ки на нов1 форми господарюван-ня та ринков! в^дносини. За теоретико-методичну основу дослщження прийняп науков! розробки в працях М.Т.Агафонова, Е.Б.Алаева, А.1.Алексесва, Г.В.Балабанова, В.Р.БК ленького, П.П.Борщеаського, М.Х.Валеева, 1.0.Горпенко, М.!.Долшнього, В.В.Загород-нього, Г./.Заславсько)',Р.А. 1вануха, Д.Ф.Кр(санова, С.О.Ковальова, В.ГКуценко, С.С.Мохначука, М.Д.Пкпгуиа, ЮЛ.Пггюренка, Г.М.Рогожина, О.Г.Топч1ева, М.1.Фащевсь-кого, Г.С.Фтомова, О.У.Хомри, Л.Г.Чернюк, 0.1.ШабЛ1я та ¡нших вчених про законом1р-ност! розвитку та територ!альну орган1зац1ю сусптылаа, життедильнють територ1эль-них сп!льностей людей. У робот1 використан! пор1вняльно-географ|чний, балансовий, математично-статистичний, типолопчний, районування, картографування та ¡нил методи географ1чних дослщжень.

Робота виконана на основ) анализу первинних статистичних та В1Домчих матер)ап\в КиТеського обласного управлжня статистики, ММстерства статистики УкраТни та ¡нших организаций. П'|д час написания роботи частково використан1 проектш розробки ¡нститу-Т1в "Д('пром!ст*,"УкрНД1П цив|'льс(льбуд" та ястературн( джерела.

1.6. Наукова новизна I вклад автора в розробку досл1джувано)' проблема. У дисертац'1йнм робот! поглиблено теоретичж уявлення про с'тьську мгсцевють як одну ¡з форм природно-соц10-економмних спшьностей що В1д1грае особливу роль у терито-р:альн|й орган1зацП та управл1нн1 сусп'тьством 1 е ¡стори^ною категорию; розроблена методика комплексного суспшьно-географ!чного доол1дження ЫльськоТ мюцееост1, основу яко7 становлять: а) система показниив, ицо характеризуютъ0загальж риси, р'юе'нь та ефективнють розвитку окремих функц!й стьсько'Т мюцевостч облает); б) оригЫальш картографии! та статистичн'1 модел! с!льських мюцееостей у р'пних функцюнальних

станах. Розкрито роль i значения чинниюв розвитку СМ области, визначено ochobhí елементи функцюнально-компонентно'/ та територгальноУ структур СМ области вияале-но тили сшьськоТ мгсцевосп за р1внем та ефективнютю розвитку комплексу функц1й, обгрунтовано необ^дшсть поеднання ретроспективного анал1эу э географ1чним прог-чозуванням для територ1ального управлЫня розвитком альських мюцевостей у перспектив'!, визначено ochobhí напрями перспективного розвитку р1зних тил'щ СМ обласл.

1.7. 3 'вчення I реал!зэц!я результат/в досл1джвння. Розроблеж теоретичн! положения дисертаци можуть бути використаж для удосконалення наукових основ те-ритор1ального прогнозування та управления розвитком стьськоТ мюцевост^ методика комплексного сусптьно-географ1чного досл1дження дасть змогу дослщжувати сшьсью мюцевосп ¡нших адмМстративних областей; результати дисертацмного дослщження використан! П1Д час виконання кафедрою економ'мноТ та соц1альноТ географи УДПУ ¡м.М.П.Драгоманова, за участю дисертанта, держбюджетноТ науковоТ теми "Конструктивы економЫо-географмш дослщження та методика íx реал1зацн в навчаль-ному процесс вузу"; окрем! положения роботи влроваджуюгься в навчальний лроцес nifl час викладання Kypcie "География населения", "Конструктивна географи", "Географи УкраТни", "Рекреацшна географ!я", виконання дипломних та курсових роб!т.

1.8. Апробац1я роботи. Ochobhí теоретична методолопчн'|, методичн! та практич-HÍ результати дисертацмноТ роботи доповщались i обговорювались на ВсеукраУнсьш конференци "Навчальний атлас УкраТни" (Луцьк, 1992), республжансьюй науково-мето-дичн'1Й конференци "Актуальн1 проблеми екологп рослинного cbíty УкраТни (на фон! антропогенного вгшиву) та його охорона" (Черкаси, 1992), республжанськш науково-ме-тодичн1Й конференци "Удосконалення змюту пщготовки вчителя географГГ (Тернопшь, 1993), республ1кансьш конференци "Проблеми географ^но/ ocsítm в УкраУнГ (КиТв, 1993), республшанськш науково-методичнм конференци "Удосконалення 3M¡CTy пщго-товки вчителя географГГ (Тернотль, 1993), 1 ВсеукраТнському науковому ceMÍnapi "Географ1я населения" УкраТни i умови його життед!яльностГ (Луцьк, 1993), мжнародшй науковш конференци "Проблемы территориальной организации общества" (Пермь, 1993), м|'жнародн|'й науково-практичнй конференци "Еколопя i ocBiTa: проблеми теорп I практики" (Умань, 1994), VII зЧэд УкраТнського географнного товариотва (КиТв, 1995), науков!й конференци, присвяченм 95-р!ччю eifl дня народження проф. В.Кубшовича (Тернопшь, 1995), науково-практичнм конференци "Географ'нна ocBÍTa в УкраТнГ (КиТв, 1995), 3b¡thhx наукових конференц!ях викладачё та acnipaHTÍB УкраТнського державно-

го ледагопчного ун1верситету ¡м.М.Л.Драгоманова за 1992,1993,1994,1995 роки. Результата дослщження опублЫоваьп в навчально-методичному поабнику, 4-х статтях та 19 тезах доловщей на наукових конференцЬх загальним обсягом 8,5 друк.арк.

1.9. Обсяг / структура роботи. Дисертац1я складаеться ¡з зступу, чотирьох роздтт, висновюв, списку використано'| лаератури та додаткш. У вступ'| обгрунтову-ються актуальнють теми, визначаеться об'егг, предмет, мета i завдання, наукова новизна та практичне значения дослдокгння. Перший роздт присвячений теорм та мето-диц| комплексного сустпьно- географмного досл/дження СМ. У другому - дана оценка чинниюв, що впливають на розвиток та територ1альну диференц1ацю СМ облает). Тре-т'|й розд'ш присвячений анал1зу функцюнально-компонентноТ структури СМ, загальних законом!рностей, рщня та ефективносл розвитку основних функций. У четвертому -лроанал'13овано функцюнально-територ'яльну структуру та охарактеризовано окрем1 тили СМ область У висновках подано основа результат« лроведеного дослщження та пропозици автора щодо перспективних напрямчв розвитку окремих титв СМ обласл. Дисертац|'я викладена на 150 стор|'нках машинопису, ¡люстрована 10 малюнками га картосхемами, 12 таблицами, мютить 10 додатюв. До списку використаноЧ лтератури входить 131 джерело.

2. OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ I ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦ1Т.

2.1. Стьська MicueeicTb - це ¡сторично сформована природно-соцю-еконо-м'шнэ територ1альна cninbHicTb, що отримала розвиток поза межами мюьких на-селених пунклв. характеризуемся специсЫчною функцюнапьною структурою, виконуе загальш i специфнж функцн в розвитку сустльства. розвиваючись у взаемозв язкуз м|'стами.

Г1'|д функцию будь-якого об'екту найчастше розум1еться зовжшнм лрояв його вла-стивостей у систем!" в1дносин, або по вщношенню до системи в цтому. В узагальнено-му вигляд1 функцм СМ полягають у виробництв'1 певно'| лродукцм, наданн! матергёльних благ i послуг, зд|йсненн1 адмМстративного та економ1чного управляя територ1сю, за-безпеченш нормальних умов життед1Яльност! та в!дтворе>1ня населения. Реал'1зац'1я функцм вщбуваеться у взаемодГГз природним i соц|'альним середовищем у межах да-ноТ територи на ochobi правових, економ1чних та соц^альних вщносин, створених сус-ninbCTBOM.

Р1вень розвитку \ збалансованють взаемозв'язюв м1ж окремими складовими, що виконують р1зн) функци 8 процес'1 систсмоутворення, визначають особливосл елемен-тарноТ одиниц|' системи, и роль у формуванж I розвитку систем вищого порядку. За-гальновизнаною е уява про ¡ерархмну будову вах територ'|альних сптьностей, у тому числ! й альськоТ мюцевостг Слшьносл нижчого ¡ерарх^чного р1вня взаемозв'язан1 э епементами сптьностей вищого р'1вня.

Сшьсьга мгсцевють адмжштративного району, що прийнята нами як елементарнз одиниця територ'|ально'| структури на даному р1вн! досл1джень - це багатофункцюналь' на система. Саме на цьому ртж зд1йснюеться планування, розвиток I управлжня роз-витком основних функщй - агровиробничоТ, демограф1чноТ, рекреацмноТ, ¡сторико-культурноТ, природоохоронноТ та управлтськоТ.

Агровиробнича функщя е головною для СМ. Специфжа и в тому, що вона задо-вольняе потреби сусшльства в рЬномананш сшьськогосподарсьш продукцм та смро-вин1 для розвитку легко)' 1 харчовоТ галузей промисловост!. Структурно виконання агро-виробничоУ функци зджскюеться через функцюнування а'льськогосподарських I проми-слових пщприемств, що виробляють I переробляють стьськогосподарську сировину, гидприемств та установ виробничоТ ¡нфраструктури. Реал1зацет Ц(Г1 функци пов'язана э використанням земельних, агрокл'матичних, водних, л;сових та ¡нших ресурЫв СМ. Го-ловними завданнями у Еивченж агровиробничо!' функцГГ е системно-структурний анал!з територ1альних в1дм!Н сучасного р1вня та ефективносп розвитку галузей стьського го-сподарства, територ1альних форм його органвацп, обгруктування напрям1В I шлях'® удосконалення функцюнально-територ1ально1' структури.

Вивчення демографЫноУфункцП'СМ поа'язано з традиц!йно бшьш високою наро-джуванютю на сел1, що забезпечувало в основному природний приргст населения Г) роте, в останш десятир!ччя швидю темпи урбэизацГ/, складна сощальна та еколопч-на ситуац'и в багатьох репонах лризвели до втрати стьською мгецевютю специфичное' т1 та зовжшньо? слрямованост) Ц!еТ функци, насамперед за рахунок зниження народжу-ваност'|. Серед велико'! юлькост1 завдань, що пов'язаж з дослщженням розвитку демог рафмно)' функци в сшьсьюй мюцевосл першочерговим е виачення загальноТ демогра фмноТ ситуацп (динамка загальноТ чисельност1 стьського населения, його статево-в1 кова структура, ильюстьта структура трудових ресурса). ГНсля аналЬу окремих найва жливших демографнних показниш (народжуважсть, смертнють, захворюван'ють, три вашсть життя та м1граци населения) з'ясовуються причини, що визначили сучасни£

стан розвитку ц!еТ функцм. Така ¡нформац1Я е необх1дною для визначення та плануван-ня найбшьш оптимальних р|'вн(в розвитку ¡нших функций СМ 1 передуем агровиробни-

ЧОТ.

Природоохоронна функц|'я е важливою 1 специф1чною функцию СМ. Виконання 'н в межах сшьськоТ м'юцевосл дае змогу забезпечити екололчну р/вновагу М1Ж при родним середовищем та сустлылъом. пов'язану з вщновленням певних елементш сучас-них природно-антропогенних ландшафт Це знаходить свое вщображення у поши-ренн1 природоохоронних вида д1яльност1, закр1пленн1 за певними територ1ями в1днов-них функцм шляхом органюацп заповщникт, закаэникт, нацюнальних парюэ тощо. Р|-аень розвитку природоохороино!' функцП' визначаеться обсягами та значим!¡стю природоохоронних заход1в, що зд!йснюються в межах дослщжуваноУ територн, Ух частки в'щ необхщних обсяпв природоохоронних захода.

Процеси урбаизаци, пщвищення ¡нтенсивноеп життя, ускладнення еколопчноУ си-туаци в мютах сприяють розвитку ново!' функцм СМ - рекреацшноТ. В стьсьюй мюце-вост! знаходяться бтьша частина дитячих оздоровчих таборов, пансюнап'в, будинюз вщпочинку тощо. Це один ¡з шлях'|в реалЬацм рекреац'|йноТ функцп та започаткування розвитку в перспектив! рекреацмноТ галуз1 народного господарства.

Стьська м'юцев'ють мае значш потенции! можливост для реал1зацн рекреацмноУ функцм. По-перше, и розвиток.дае змогу максимально збалансувати адалтивну та ес-тетичну форми взаемовщносин лгадини I природного середовища. По-друге, СМ вщчу-вае значн'| м1грацм ¡з села в мюто, що дае змогу вивтьнити певну ктьюсть земель та житлового фонду, який м1г би стати "другим житлом" для населения мюта (що дютало широке розповсюдження за кордоном). Рекреацмна д!яльн)сть е настшьки багатогран-ною, що » реал1зац1я може бути можливою в уах типах СМ > е одним ¡з чинниюв бага-тофункцюнального Ух розвитку.

1сторико-культурна функц!я сюьськоУ мюцевост1 полягае у збереженш та розвитку традицмноУ багатовЫовоУ материально! 1 духовноУ культури народу, його окремих те-ритор/альних I етнпних груп, в охорон! лам'яток ¡сторГГ, культури та окремих Ух елемен-т1в. 3 метою в1дродження нацюнальних традиц!й особливог^ значения необхщно нада-ти ¡сторико-географ'1чному Д0сл1Дженню альськоТ мюцевостУ Одним ¡з аспектш такого дослщження е виявлення та аналЬ етал1в формування ¡сторичноТоснови сучасноТ мереж! населених пункта. Вивчення ¡сторико-географ^чних вщмЫностей розвитку окрг-мих територм з метою в/дновлення кторико-культурних ценностей на основ/ дог/»-

дженмя етагпв и господарського освоения та заселения, може бути використаним для подальших тематичних дослщжень (археолопчних, етнографгчних, Л1нгв1стичних, арх1-тектурних тощо), а також для реал1зацн ¡нших провщних функцм, насамлеред, рекреа-ц1ЙноТ".

Особливого значения для комплексно!' сустльно-географмноТ оценки сшьсько'У мгс-цевост! мае •'>нал1Э управлЫсько'Т функцГУ В1дом1 форми управлЫня рЬними видами д1яльносл Ыльських жителю не завжди забезпечують ефективний розвиток СМ. На су-часному етап! переду с!м це стосуеться реалЬацм агровиробничоУ функци. Бона вико-нуеться комплексом галузей органмно пов'язаних «¡ж собою технолопчними процеса-ми, але за управлшськими та розподтьчими функцдами роздр1бнених м'1Ж окремими вь домствами. У зв'язку з цим, сусп!льно-географ|чн1 досл1дження мають бути спрямован! на пошуки найоптимальшших форм управлЫня агропромисловим комплексом як го-ловним епементом господарсько'1 структура дослщжуваноТ природно-софо-економ1чноУ територ1альноТ сл1льност1, з Ышого - на пошуки управл1'нсько"Г структури територ» в целому, яка б регулювала и ртень розвитку, функцюнально-територгёльну структуру та взаемовщносини з мюькими територтми.

2.2. Анал)з та оцЫка чинниш що впливають на розвиток ольськоУ м^сцевост! та формування ГУ функцЬнально-територ1ально'У структури дае змогу стверджувати, що на рЬних етапах розоитку СМ облает! роль \ значимють окремих чинниюв була р1зною. На перших етапах головними були природж умови та ресурси, на сучасному все большого значения набувають економ!чи1, бколопчж, соцшльж та ¡ниш чинники.

Покомпонентна оцмка природных умов за системою ктькюних показник>в, як'| роз-кривають яюсну '(х характеристику, дала змогу дШти висновку, що природн) умови облаем сприятлив1 для ¡нтенсивного, багатофункцюнального розвитку СМ. Разом з тим, виявлеж окрем! природа чинники, що на сучасному етап! левною м1рою гальмують розвиток окремих функций (ерозмн1 процеси, перезволоженгсть та заболоченють окремих територш, зеувй, загальне зниження якост| грунтш тощо). Анашз забезпеченост! СМ природно-ресурсним потенц1алом ( ПРП ) дав змогу встановити, що найбшыи забезлеченими сумарним ПРП е СМ Киево-Святошинського, Бтоцершського та Бро-варського район!в. Найменшим потенц'1алом волод!ють СМ Полюького, 1ванювського та Вишгородського районов. Проведений аналга структури ПРП дозволив зробити висно-вок, що основними природними ресурсами, яю ¡стотно опливають на розвиток СМ облает! е земельн), Л1сов'| та рекреацмж, сл1вв'|дношення м'|ж ними зм'шюеться в залеж-

носп вщ ф1зико- та економжо-географмного положения територн. У альсьюй мгецевос-т1 облаем эосереджено 4,8 % земельних ресурсв УкраТни, Тх основу становлять стьсь-когосподарсьм упддя ( 69,5 % ) та зал!снен1 територн ( 24,1 % ). Рекрезц;йно-ресурс-ний потенц1ал СМ КиТвськоТ облаем формують територ1альн1 поеднання земельних, водних, Л1сових, кл1матичних I бальнеопопчних ресурсов. Природа умови I ресурси стьськоТ м'1сцевост'| облает! слриятлив1 для ибагатофункцюнального розвитку.

2.3. АналЬ соц(ально-економ1чних чинникш дав змогу видтити основж з них, котр'| ¡стотно впливають на загальний ршень \ особливост1 функцюнального розвитку СМ область До них належать процеси урбажзацм, агропромислово'Г ¡нтеграцн, розви-ток жфраструктури та ринковоТ кон'юнктури, транспоотний, еколопчний чинники, ¡с.то-рико-географ!чн1 особливост1 розвитку сшьських мюцевостей. СМ розвивзеться в тгс-ному взаемозв'язку з м'ютами. В|Д к1лькост'| мют, Тх розм'|р'1в, виробничих тип1в здебть-шого залежить р1вень \ особливосл софально-економ1чного розвитку стьських терито-р|й, Тх еколопчний стан, характер дёмограф'мних процес1в тощо.

Особливосл розвитку СМ Ки1вщини пов'язан1, передуем, з наявнютю в центр!' облает! м.Киева. Саме цей чинник слрияв перерозлодшу населения м1ж мютом I селом, розвитку маятникових м>грац!Й I територ1альному перерозподту стьського населения. Анализ взаемозв'язку м!ж р1внем урбанЬованосл територм та розвитком стьськоТ мк> цевосл дозволив виявити як позитивж, так I негативж риси. Позитивним е створення додаткових робочих мгсць для населения прилеглих територм, тдвищення його про-феайного та квалфкафйного ршня, певне покращення р1вня його медичного та куль-турно-побутового обслуговування тощо. Негативний вплив урбайзаци на розвиток СМ простежуеться через вилучення стьських територм пвд розширення мют, територ1аль-ний, часто не обгрунтований, перерозподт стьського населения, порушення його ста-тево-вжово'/структури в рЬних СМ. У 1995 р. лереенно в обласл на 1 тис.км : сшьсь-коТ територи припадало 0,017 км: мськоУ. Найзищим цей показник е у Фаслвськог/у, Бтоцерю'вському, Обух1'вському та Василью'вському районах. Концентрац|'я промис-лового виробництва у мгстах, викесення у альську мюцевють фш(ал!в промислових -П1дприемств, часто без дотримання сажтарно-гИеннних ^орм, е першопричиною забруднення СМ промисловими выходами. Щор^чно перес'нно в облает! на 1 тис.>'м'' стьськоТ територм скидаеться йльш як 1 тис. м3 неочищених стмних вод та б'гьяа як 7 тис.т. шмдливих речовин в атмосферне лопаря.

Другим чинником, що визначае особливосп розвитку СМ област1 е процес агропро-мисловоТ ¡итеграци. В|д мого ртня розвитку та структур«, форм територ!альноТ орган'|-зацн та управления залежить ревень економ1чного розвитку СМ, умови життедеяльност! альського населения, ртень виконання окремих функцм. Розвиток агропромисловоТ ¡нтеграци на КиТвщин'| мае своТ особливост'1. В облает сформувалися два зональн! та один 1з иайблышх в УкраМ азональний (примюькоТ спец1ал1зацГ|) АПК.

Разом з тим виявлено ряд проблем розвитку альськоТ мюцевост1, пов'язаних з процесом агропромисловоУ жтеграцм. Високий ступень розораносте та надм1рна концентрац1Я в основних галузях тваринництва, використання недостатньо очищения опчних вод для зрошування е найважлившими чииниками загострення еколого-еконо-ммних проблем у СМ. Вщсутнють единоТ системи управления АПК (бшьшють пере-робних педлриемств лщпорядковаж мюьким управлЫським структурам) сприяе оадан-ню в мгстах значноТ частини прибутюв вед АПК. Цим попршуються економечн! можливост! багатофункцгонального розвитку CM i, насамперед, розвитку агровироб-ничоТ та природоохоронноТ функц!й.

Анализ транспортно! забезлеченосп с'тьськоТ месцевосп залЬницями, автошляхами з твердим покриттям, poni трубопроводного транспорту в розвитку СМ дае можливестк стверджуеати, що Китщина мае сприятливе транслортж передумови для багатофункцюнального розвитку СМ. Проте найсприятливш транспорта умови для розвитку ус» функций мають сёльськ! месцевосп центральних та твденних район!в, найменш сприят-лив! - птнечних район!в.

Слецифечним чинником, що негативно впливае на функцюнальний розвиток Cfv облает! е екологмний. Загострення його впливу пов'язано, передуам, з аварию нг ЧАСС. 3 господарського використання вилучеж значж територм', резко попршилися пе редумови розвитку агровиробничоТ, демографнноТ та рекреацмноТ функц1й. Найбтьи негативно екологечний чинник ведбився на розвитку СМ Полюького, Обухюського, 1ван KiecbKoro, Богуславсь'кого, Кагарлицького та ¡нших района.

Таким чином, можна констатувати, що бтьшють СМ облаете мае сприятлив! при родн! та соц!ально-економ|чн1 передумови для розвитку основних функцм, хоч тут i neBHi територ'1альн) ввдмми i проблеми.

2.4. Функцюнально-компонентна структура та розвиток основних функц!Р Узагальнююч! показники певною Mipoio розкривають риси та р!вень розвитку стьськс М1сцевост1 облает*, fi мюце i роль в УкраТн'г У стьськШ м'юцевосп сконцентровано 4,6"!

вартост! загальнодержавних земельних, 2,7 % водних, 3,2 % лгсових та 5,6 % рекреа-ц!йних ресурсов.

Ззймаючи 16 м1сце серед ад»«л1стативних областей та Автономно'! Республжи Крим УкраУни за земельною площею у користуванн1 альськогосподарських П1Д-присмств I господарств, КиУвська область знаходиться на 15 м'гсц! - за площею апьсь-когосподарських уг'|дь, 13 - за п-ощею р1лл'р, 11 - за валовим збором зерна, 5 - цукро-вих буряюв, 3 - овоч1в, 2 - картопл) та на 1 М|'сф за виробництвом м'яса - (у заб!йн1й ва-з'|). У СМ облает! зосереджено 4,8 % загальноТ земельно'Г площ1, 4,1 % ус!х стьськогос-подарських упдь, 4,3 % р1лл'| УкраТни. Загальна поавна площа в облает! становить 4,4% в1д посшноУ площ| краУни, тут зосереджено 6,3 % лос1в1в картопл! та овоч1в, 4,7 % кормових та 4,0 % зернових культур. В облает! переачно за останн! роки аиробляеться 4,6 % зерна, 7,1 % овоч'в, 9,1 % картопл!, 8,4 % цукрових буряюв, 6,5 % м"яса, 5,4 % молока та 8,2 % яець що виробляються в УкраТнК

Стьська мюцевють, як територ!альиа стльнють, характеризуемся складною функ-цюнально-компонентною структурою, основними складовими якоУ е природне середо-вище, населения, матер1альне середовище та органи управления Ух розвитком. Кожна ¡3 складових мае внутршню структуру, до якоУ входять функцюнальн! пщсистеми та велика ктьюсть разноманлних компоненте ( мал. 1 ).

Функц/онально-компонентна структура СМ КиУвськоУ облает! е типовою для с'тьсь-коУ «¡сцевост! УкраУни, хоч роль !значим!сть и окремих складових для розвитку основ-них функций мае територ!альж вщмЫи.

Розвиток агровиробничоТ функцм як основноУ в йльсьюй мюцевост! КиТвськоУ облает! спрямоеаний на забезпечення населения продуктами харчування та сировиною для в!Дпов1Дних галузей переробноУ промисловост!, отже, можна констатувати, що головною галуззю, через яку реал!зуеться агровиробнича функц!я, е альське господар-ство. Для анал!зу, функцюнальноУ структури аграрного сектору нами вобрана система показник!в ! використаний системно-структурний п;дх!д до вивчення окремих його складових.

ГПд впливом природних I соц1ально-економмних чинник!в у межах облает! сформу-

о

валися три вщмшн! м!ж собою за р^внем, ефективиютю розвитку аграрного виробницт-ва та значим!сш в господарськсму комплекс) зони виробничоУ спец'/ал'/заци сшьського господарства. У п!вденних I Ывденно-схщних районах, де сконцентровано 67,1 % най-вищих за якютю сшьськогосподарських упдь обласн, с!пьське господарство спец-лш-

Стьська !Упсцевють

Система компонента природного середовища

а о

г

а. ф

Населения I

система розселення

Система компоненте штучного матер!ального середовище

к г

ш о

г

X &

5 I

о а. §

о_ а

С 5 С.

С

I !

5 !

I

К ц 1 0 н а

1 1

к

X

X

<в

о; X X о с. о с о и о о а

о га

и Р

X а о з: О

X

гг

Т

Ь Н 1

П I

| ! [

! :! X 1 "т

а > о . 1! х : 1 % • О 1 в- II с с ; 5

1 а. ! § 1 1 о . 1 ^ !

|_ , ф 1 I1" |_ ь

Н I

III'

О а

-I

||

3 о

I га

! о. х

° о |

§ -

0 X

1 Ю (

с о.! 'о ш,

Д С И С Т

:1:7т

е м и

I >>

!0

га

я:

ш {

Р&!

О ГО

11

•I 2

¡2 ° (£ о

I 5 £ ,Ю §

8 о. ф

Ю-9-;

£

ш I

| СО | «

21; Л

:т с;!

.О

,о »!

' о

¡5

I с

I Э к О- ? I <0 I I г- го , Я ш

! 5 I

!е§

«О

л_и

х

! I

11Г|

¡р I

1 в: ]

? ! я I

§ 5 Я'з I б 81 о

о I

X 1

а \ О I

£ ! а

л

г

I . «

т

т

£ I Д

ТХТГ'ГТГП

«о

"у -

'? с-

<§8 'а. л 5' Ш о

г«

!

11%

8? § о I ;

|М

® 5 • в 1

I2;

Ш

«И' ¡11 135-

С • «

г&

! о

0

: х к О-в

1 ш о

а 8

!о

1° I

Система управлЫня

компоненти

5

о!

I х :

X I

(Б С

1

) О

т

Ш

II £ I 13 Е а

в а г

■в е г.

в Л я

5

х

2 а. о

'ш о 3"

£ о

О!

о о. К

Г X

X X

'5 -г;

га "

са. ТО;

С С1! > «

■8 ?

р:

о ю 'с о.

\о О

Мал. 1. Функцюнально-компонентна структура альсько! игсцевост!

зуеться на молочно-м'ясному скотарств'|, виробництв! зернових, цукрових буряюв та м'ясо-сальному свичарств). Тут виробляеться 69,0 % продукцм альського гослодарст-ва в т.ч. 75,0 % валовоТ продукци рослинництва та 63,0 % продукци тваринн'.гцтва облает!.

Г)|'д влливом соц]эльно-економ|чних чинниюв у лримгеьюй зон1 Киева (Киево-Свято-шинський, Вишгородський, Бронарськмй, Борисптьський, БарииЛвський райони) сфор-мувався азональний тип спец'|ал1зац'|У с'шьського господарства (молочне скотарство, птах!вництво, свинарство, овоч1вництво та сад1вництво). В дан!й зон1 спец1ал|заци ско-нцентровано 19 % сшьськогосподарських упдь, виробляеться 25,9 % вартосл встеТ с!льськогосподарськоТ продукци, 30,6 % продукци тваринництва та 20,4 % продукци ро-слинництва области Вирощуеться 74,3 % овоч1э, 73,4 % плодт та ¿9,1 % картопл1 в^д усього виробнмцтва Тх в области.

У лгёнмчих районах, дв сконценгровано ттьки 13,9 % малопродуктивних упдь об-ласл, Ыльське господарство спец1ал1зуеться на молочно-м'ясному скотарств1, сеи-нарств) у поеднанн! з льонарством, картоплярством та вирощуванням зернових. В межах даноТ спец1ал13ованоТ зони виробляеться всього 5,1 'Л стьськогослодарськоУ продукци обласп'.

Анализ динамки валового виробництва основних вид!в стьськогослодарськоУ продукци за останн'| десять рок!в дав змогу зробити висновок, що с'тьська мтцевють облает/ р'/зко знижуе рёень розвитку агровиробничоУ функф. Варт/сть валов о? продукцИ альського господарства знизилась на 25,0 %, обсяг виробництза продукци галузей тваринництва зменшився на 35,3 %, рослинництва - на 7,2 %. Ргеень розвитку агроэи-робничоТфункцн" встановлено на основ! анал1эу показникш продуктивносл галузей рослинництва та тваринництва. Найвищ: показни'ки продуктивное^ характерна для спецш-л'|зованих галузей. Врожайшсть зернових та цукрових буряюв найвища у швденних ль состепових районах, овочевих - у примюьких районах.Для останжх характерним е та-кож найвищий ревень продуктивное™ в уах галузях тваринництва (надм молока на одну корову - 2500-3000 кг; несучють курей 150-200 яець в рж тощо). Найнижчий ртень продуктивносл рослинництва та тваринництва мае м!сце у СМ Ывнмних адмМстрати-вних районю. Аналогий територшльж в^дмЫи спостергакэться I у виробницгв1 стьськогослодарськоТ продукци на 100 га сшьськогосподарських упдь. У Ыльськй мюцевост) примюькоТ зони цей локазник майже на 30,0 % вищий, а у полюьпх втрич! нижчий р»д середньообласного значения.

Як узагальнюючий показник ефективност! агровиробничоТ функци нами лрийнято рентгбсльшсть роззитку окремих галузей га альського господарства в ц1лому. Його анал1з дав змогу зробити висновок, що б1льш рентабельними е галуз1 рослинництва, р|вень рентабельности в яких коливасться вщ 77,3 % у бурямвництв!' до 208,4 % у зер-новиробництвк У галузях тваринництва рвень рентабельное^ становить переачно близько 2\0 /о. Анал1з територ1альних вщмЫ у р1внях та ефективносл роэвитку сть-ськогосподарського виробництва дае можливють зробити висновок, що за останн! десять рою'в с|'льська мюцевють значно зниэила эагальний ршень розвитку агровиробничоТ функци, що вщсбразилось у ршому зменшенн! загального обсягу виробництва стьськогосподарськоТ продукци . Територ1альш вщмЫи ефективност! розвитку агровиробничоТ функци показан) на мал. 2.

Основними юлькюними показчиками, що еисвгглюють ямсн1 зм!ни розвитку демог-раф|чноТ функци та Тх територ1альн1 вщмжи е динамжа чисельност1 С1Льського населения, його статево-вжова структура, динамка народжуваност!, смертност! та природного приросту населения. Сп1вставлення середньообласних та внутршньообласних в1-дмЫ у розвитку цих покэзниюе дае змогу виявити загальн! закономерное^ та терито-р1альн| особливосл розвитку демографмно'Т функци. Анал|з динамш чисельносл с'льського населения облает] виявляе пост1'йне його зменшення та певж територ^альн! в!'дмши в динам1ф цього показника в рЬн( перюди. Так, у 1959-1979рр. при зменшенн! чисельносл с!льського населения облает! на 18 % найнижч! показники спостер'|галися в СМ райомв, через територп яких проходять осиовн!' залганиц! (Броварський, Борис-птьський, Бариинвський, Василькюський та Б1лоцерювський райони), що сприяло розвитку маятникових м1грац|й. Швидю темпи розвитку промисповосл, капитального буд^в-ництва, сфери послуг у м.Киев!, м1стах обласного П1дл0рядкування та розвиток лри-мюького електротранспорту за останн! л'ятнадцять рок'1в сприяли посиленню маятникових М1грац1й та вщносному закреплению сшьського населения в центральних адмЫ'.с-тративиих районах. При середньообласному зменшенш стьського населения на 20 %, у центральних районах в!дт1к стьського населения не перевищував 10 % (Броварський (-3 %), Бористльський (-5 %), Киево-Святошинський (+5 %) та ¡и.).

Анал)з вжовоТ структури сюьського населения за останн! л'ятнадцять роюв дозволив виявити закономерности динамки основних вжових груп ( допрацездатного, праце-здатного, шеляпрацездатного в1ку ). У 1995 роц1 в СМ области вона складала вщповщ-но 20,1; 49,4; 30,5 % при середньодержавному значена 22,1; 46,Р' 29,0 %. Виявлен!

KttÏBCbKA ОбМСТЬ

Мал.2.

Т=-Е»;',:Е сегедны ЯСНОГО '—СЕ?сМ1Ь0|)Ьлась.^357,о) -ШЧЕ СЕРЦНЬООШСНОГО

Шмь сеитшшосп симшгоспошсьш дозшшй

I ) I [ HÜMME СЕР£ДНЬООШС«ОГС | [ 111Ц СЕРЦШЮС5ШСН1!Ц (б<,3) ^jeitüJE СЕРШЬООбМСИОГО

PiûEltb ЕФЕКТ U БНОСТ i розвитку лгрози pqguiwsï оунк ц i Y (p¡ ккь рентабельности % ), 1335р.

92.8

613

ВшМ KmsctKû. osf.KTb

тер*тор>альн| едоиши bíkobo'í структура сшьського населения. Найбшьш сприят.-мвою вю«а е в СМ центральных {примюьких) района. Допрацездэтна трупа тут становить 202-'. ппацездатне населения - 50-57 %, а пюляпрацеэдатна трупа 29-19 %. Найне-спричтлиэ'ша BiHosa структура сфори'увалзся у п'ян'чних та ззхщних районах область Вони вид1ляються тдносно низькою иасткою грули населения допрацездатного {16-18 %), працездатного ;44-45 %) та найвшцою пюляпрацездатного BÍKy ;40-37 %). На peuiTi територм СМ облаем ewcsa структура населения е вщносно идентичною до серед-ньообласного значения.

Анализ основних деуографмних показниюв яав змогу вия8ити там закономерность в с1льськ|й м^сцевост! облаем показчик природного приросту мае вщ'емне значения; ви-цим piBHevi розвитку демограф1чно'| функцГГ видтяються СМ центральних районщ, що мають над!йн( транспорта зв'язки. Тут середньообласж локазникк народжуваносп (910 чол.иа 1000 чол.сшьського населения) та найнижч! показиики смертност1 (14-20), ll¡o забезпечуе найвищий в облаем природний npnpicT сшьського населения (-5-(-8)). Найникч! показники народжуваност1 (8-9) та найвииу смертност! (23-28) характера для перифермних район!в (1ванювський, Сквирський, Кагарлицький та ¡и.), у межах яких, як нзслдок, спостергаеться найнижчий природний прирюг сшьського населения (близь-ко -20).

Територгёльж в'ДмЫи у забезпеченост стьськоТ мюцевост1 обласл трудовими ресурсами визнач'еж на ochobí аналау показиика Тх юлькосл в розрахунку на 100 га сшьських териTopín. Первично по СМ облает! bíh становить 14,9 чол., найвищ: його значения характерна для центральних райож'в (Киево-Святошинськйй (35,2), Бровэрсь-кий (34,5), Вишгородський(20,4), найнижч1 для пшжчних, еколопчно-небеэпечних районе (Полюьк!Й - 4,8,1ванювський - 3,5 чол.). Решта ЫльськоТ мюцевост1 характеризуеть-ся середньообласним р^внем забеэпеченост1 трудовими ресурсами.

КиТвщина мае в>дносно високий ревень розвитку рекреацжноТ функцм. В Tí межах налмуеться 175 закладю оздоровления та вщпочинку (разом з туристськими готелями та базами), ними в 1995 р. надано лослуги 105,1 тис. oc¡6, що на 21,0 % менше, н)ж у 1990 р. У межах облает) на ochobí энал!зу сучасного рщня розвитку нами видшеж три сформован! рекреац!йж системи ( 1ртнсько-Ворзельська, Конча-Засгавська, Пуща-Во-дицька ) та три що формуються ( Мирожвська, Бшоцершська, Богуславська ). Репона-льчий анализ розвитку рекреацшноТ функцм СМ дав змогу зробити висновок, що найвищий Vi pifteHb характерней для Киево-Святошинського, Мирожвського, Богуславського

та Бтоцерювського райошв. Це територй', в мех?'; яких зосрредхена найбтыиа к:ль-юсть рекреацмних об'ект!в, наявний значний потенц!ал рекреацмних ресурсов, вони характеризуются високим р1внем засепемост! 1 мають пор1вн«ио ?адов>пьну еколого-географЫну ситуацию. Найнижчий ревень розвитку рекреац/йно)' функцн харзктерний для СМ 31 значним р'щнем рздгацмноУ забрудненосл, що обмежуе можливсть виник-нення та розвитку рекреацмних об'еклв та в межах яких в1дсутн'| бальнеолопчж ресур-си (Ыпьськ! м'юцевост! Полюького, 1ванювськ<-'о, Бородянського та Рокитнянського ра-йонщ). Решта СМ переважно в центральна, сх1дн'|й та П1вденн1й частинах облает! мають середн1й ревень розвитку рекреац1йноТ функцм. Загальний та регюнальний ана-л1э дов1в, що СМ облает! в останж десять рок!в втрачае рекреац'йну функцию I необхщ-но зд|йснити систему заходов з 'и вщновлення та лодаяьшого розвитку.

Якщо лопередн! функцн с!льськоУ мюцевосл облает! с традищйними, то приро-доохоронна певною м!рою дютала комплекений розвиток у зе'язку з протирмччми що виникли мвк елементами системи природа - людина - виробництво. Анализ проблем в природокористуванн! дас змогу вияеити цшу систему чинниюв, що сприяли Тх виник-ненню. Серед них основными с лостшне зростання наеантаження на земельн1 ресурси (хМзацга земперебсттата неефективна екеллуатащя мелюративних систем, викорис-т'ання надм^рно важно!' альеькогосподарськоУ техники), недосконалють систем земле-робства, радюактиэна забрудненють, надм!рна концентрация тваринництва на окремих територ1ях тощо. 1нша трупа природоохоронних проблем у стьсьюй м!сцевост| обласл пов'язана ¡з процесом урбан1зац!У та розвитком переробноУ промисловост1. Для реат-зацн природоохоронноУ функци в облает! здмснюеться система заходов, спрямоеаних на рацюнальне використання та ш'дтворення природно-ресурсного потенц1алу о'льсь-коТ мюцевост!. За останн! п'ять роив плоиу рекультивованих земель зросли на 22,1 % , люовщновн! роботи щор!чно становлять близько 2,0 тис.га, захист л!с!в вщ хвороб та шюдникщ б!олог!чним методом здтснюеться на площ! понад 10,0 тис.га ! т.ш. Щормно з метою пдоищення природноТ родючост! грунтт вноситься близько 200 кг мЫераль-них та 14,0 т. органмних добрив на 1,0 га сшьськогосподарських упдь, проводиться вапнування та ппсування грунт!в. Певною м1рою природоохоронна функцт реал'юуеть-ся шляхом створення природоохоронних об'екп'в - запов'дн! лгсомисливсью госпо-дарства, заказники та пам'ятки природи /¡«.^жавного чи мкцевого значения. Всього в СМ облает! нараховуеться 85 природоохоронних територм та об'ектт. До альсько'Т м!сцееост1 з високим р!внем розвитку природоохоронноУ функцГ! нами вщнесено СМ Б(-

лоцерювського, Броварського, Взсиль^вського, Вишгородського та Киево-Свято^лнсь-кого район;в Найнижчим рюнем реал!зацГ| ц!еТ функцГУ характеризуемся СМ пол!ських районов енаслщок и забрудненосл радюактивними речовичами. Решта сшьсько'У мюце-восл мае середньооблзсний ревень розвитку прирпдоохоронноУ функцй*.

2.5. Функцюнэльно-територ)яльна структура СМ. В основу видтення тилш СМ покпадено сп>льн! риси у законом!рностях, р!внях та ефективносл розвитку основних функцм (зиробиичоТ,деуограф1чно"|, рекреацмноТ, ¡сториео-культурноТ та природоохо-ронно'О. Районування СМ обласл, як природно-соц10-економ1чно'| територ!ально? сп!ль-носл б'Дноситься до «/¡жгалузевого за зм(стом I мифорайонуеання за масштабами дос-Л1Д»гуяаио1 територи.

А«ал!3 загзльких закономерностей, р!вн<в та ефективносл розвитку основних функций СМ, чичниюв, що цьому сг.рияли, а також сптьжсть проблем перспективного Ух розвитку дали нам эмогу в межах Ки'Увщини видтити три тили альських мюцееостей: СМ з високим ртнем розвитку основних функц!й; СМ з середн!м р!внем розвитку основних функц|й; СМ з низьким р^внем розвитку основчих функций.

Перший тип СМ розвинувся в межах територш б!льшосл стьських адммютратив-них районе примюькоТ зони м.Киева (Вишгородський, Киево-Святошинський, Бровар-ський, Васильювський, Обух1Вський), а також у межах Бшоцерктського та Бариимвсь-кого районов. В даному тип! СМ найвищий природно-ресурсний потенциал, сумарне значения якого на 33 % вище В1Д переачного по области Зосереджено 27,6 % уах с!льськогосподарських упдь, 27,2 % орних земель, 33 % сЫожатей та 28,6 % пасовищ облает!. Високому р!вню розвитку ©льшосп функций тут сприяли передус!м соц^ально-економ!чн| чинники, що еплинуло на формуваннг межах даного типу СМ високоЫтен-сивного азонального АПК прим'юькоТ спец|'ал!зацГУ. Аграрний сектор тут мае тварин-ницьку спец!алоац1ю ( молочне скотарство, свинарство, птах!вництво у поеднанж з ви-рощуванням зерна, овоч!в, плод1в ) ялд ). Цей тип СМ видтяеться високим р|'внем I ефективн!стю розвитку агровиробничо'У функцГУ. Тут виробляеться 37 % вартосл валовой' сшьськогослодарсько'У продукцГУ обласл ( в т.ч. 32,7 % продукцГУ рослинництва та 42,1 % продукцГУ тваринництва). В структур! вартосл сюьськогосподарсько'У продукцГ^ району частка галузей тваринницького циклу становить 60 %. У СМ даного типу виробляеться 56 % продукцГУ свинарства, 34 % виробництва молока, 69 % продукцГУ птах!э-

ництва обласл. У галузях спец!ал1зацГТ тваринництва виробляеться 80 % вартосп ва-

о

лово'У продукцГУ. Тут виробляеться 64 % валового виробництва овоч!в, 75 % плодв та

23 % загальнообласних обсяпв в.'робництеа картоллк СМ вмдтяеться найвищими по-каэниками продуктивное^ основних галузей спщ^алЬяци: над'й молока на одну корову е виицим в1д середньообласного покзэника на 5 %, несучють курей в 1.6 рази, врожай-н'ють картопл! та овочевих - майже на 20 %, пподових - на 36 %. Виробництво продук-цк сшьського господарствз в розрзхунку на 100 га стьськогосподзрсьхих упдь тут млй-же на 36 % вище середньообласного р1вня, а в розрахунку на 1 середньор!чного пра-фвника - на 9 % при найвищ'|й рентабельное^ основних галузей Р|вень рентабепьнос-Т| у тваринництв1 с вищим в>д середньообласного мпйже удвм, а у рослинництв1 - в межах середньообласного.

Для даного типу СМ харакгерний иайвищий р'/вень розвитку демографмноУ функц» в обласл, в!дносно стабшьна чисельнють альського населения ( тут зосереджено 40 % сшьського населения обласл), нзйсприятлиЕнша статеео-вжова структура Нльського населения. Частка оаб допрацеэдзтного В1ку станоеить 21,0 %, працездатного нзсе-лення - 52,2 %, люлялрацездатного в^ку - 27,8 %. В даному тип! СМ середой В)К сшьського населения становить 39,9 роюв проти 41,3 перео'чного по обласл. СМ даного типу характеризуемся найнижчою смертнютю сшьського населения (блиэько 20 ), се-редньообласнмм значениям народжуваносл (9,1), що визначило дрщо вищий в<д середньообласного показник природного приросту сшьського насепення {-11). Трудоза-беэлечежсть с найвищою в обласл I становить 22,7 чол. на 100 га сшьських територШ ■ проти 14,9 чол. переачно по обласл'.

Пам'ятки матер1альноУ та духовно'! культури, що збереглися до нашого часу представлен'! об'ектами ус(х юторичних епох. У межах даного типу СМ Ух иайбшьше а области що створюс нзйсприятливш передумови для розвитку ¡сторико-хультурноУ та рее-реац|'йно! функций. Тут сформувалися найважливад в обласл рекреац[йж системи, спец1ал1эац'1я яких у целому в'|дп0в'|дае структур'! потреб населения. Дании тип сшьськоУ м!Сцевосл облает!, особливо СМ що мають пороняно задовшьну екологмну ситуацию, В1Д1грае значну роль у розвитку неоргажэованоУ рекреацмноУ д1Яльносл населения в примюьюй зон).

Природоохоронна функц!я в даному тиги СМ пюля катастрофи на ЧАЕС та у звЪку з надм1рними концентрацию виробництва I використанням сшьськогосподарських ресурсов, забрудненням територн промисловими выходами перетворилзся в одну з про-вщних функцм. Значного р1вня розвитку ) реалЬафУ природоохоронноУ функци досягну-то шляхом створення мереж природоохоронних об'екп'в та здмснення системи захо-

Д'в, спрямованих на рацюнальне використання та в1дновлення ПРП с>льсько!' ч;сце-еост|(л'1сов'дновлення та збереження Л!с1в. мелюративж роботи тощо).

Другий тип СМ сформувався в л'вденнй частик) область Сумарний ПРП даного типу СМ на 6% вищий в!Д середньообласного. Тут зосереджено 55% альськогоспо-дар;ь:<их упдь, 56% р!ПЛ1, 35% аножатей, 44% пасовищ, виробляеться 54% вартост! взловоТ с:льськогосподарсько!' продукцм ( в т.ч 60% продукцГ! рослинництва та 49% продукц(7 тваринництва) область В структур! взртосг/ ваповоТ продукту частка гзлузей рослинництва становись 52%, твариннмцтва - 48%. Бшьша частина вартост1 валовоТ лродукцй' рослинництва виробляеться у галузях слефалЬаци.

В другому тиг.1 СМ виробляеться 60% в>д загальнообласного виробництва зерна, бтьш як 40% цукрових бураюв, 36% овс^э б!дкритого грунту. Тут зосереджено 53% В1ДГ0Д;бл1 велико!' рогато!' худоби, 41% в!дгод1вл1 свиней, 56% виробництва молока облает!, Урожайнють зернових на 10% , цукрових буряк!в на 3%, середньодобовий при-р!ст у скотарств1 на 4%, над!Й молока на 1 корову на 10% вииу в!д середньообласного рщня.

Виробництво альськогосподарсыю!' продукцГ! на 100 га упдь на 2% вище, а в роз-рикунку на 1 середчьормного прац!вника адповдае середньообласному р^еню. Другий тип СМ 8идшяеться досить високим (на 12% еищий в!д середньообласного) загальним р1внем рентабельное?! с(льського господаретва. У рослинництв! ртень рентабельносп становить 139%, ицо вище взд середньообласного р1вня на 20%; у тваринництв! 18%, що нижче середньообласного майже на 25%. Р1вень рентабельное™ у скотарств'1 вщ-пов1дае середньообласному значению, а ректабельнють виробництва молока майже удв!ч! вища за середмьос ласний локазник.

Юльюсть стьського вселения тут зменшилась за дослщжуваний пер'юд на 23% ( становить 42,8% в!д сшьського населения область У статево-вжов!й структур! частка ос!б молодше лрацездатного Ыку екладае 19,2%, працездатного - 47,7%, п!сляпраце-здатного вжу - 39,2%. Середжй вЫ сшьського населения - 42,9 роюв. Природний рух мае яскрапо виражену полярн'ють основних демографмних показник'1в ( народжува-нють -10,3, смертнють - 24,5 ). Середня забезпечежст-.. трудоаими ресурсами в розра-хунку на 100 га сшьських територм становить 15,8 чол. За б1пьш!стю демографмних показнию'в, другий тип СМ характеризуется середнм р!внем розвитку демограф1чно!' функцГ/.

Рекреац1йна функция в даному тит СМ мае теж середньообласний р1вень розвитку I баэуеться, в основному, на бальнеолопчних ресурсах Богуславського ! Мирон'|вського районов та еикористанн! наявних ¡сторико-археолопчних пам'яток. У перспектив! роз-виток даноТ функци у поеднанж з виробничою може стати економ'мною основою функ-ц1онування даного типу СМ. У даному тит СМ, як I у попередньому, природоохоронна функц!я реал!зуеться системою заход!а, спрямованих на рац'юнальне використання та в!дтворення ПРИ I характеризуется середн!м ртнем розвитку.

Трет1й тип СМ характерний для п!вн1чноТ (Полюький, 1ванк!вськУ1й, Бородянський, Макар1вський) та п!вн1чно-сх1дно1 (Згур1вський район) частини облает!. Сумарний ПРП тут на 32% нижний в1д середньообласного показника; у СМ даного типу эосереджено лише 17,4% с!льськогосподарських уп'дь, 16,8% орних земель, 32% с!ножатей, 27,4% ласовищ обласл, б!лыи ■ з яких мають обмежене використання у зв'язку з рад!ац!й-ним забрудненням. С1льсью м1сцевост1 даного типу характеризуются найнижчим в облает! ршнем та ефективнютю розвитку агровиробничоТ функци. Тут виробляеться пиша 8% вартост! валовоТ альськогосподарськоТ продукци облает! {в т.ч. 7,3% продукци рослинництва та 8,8% продукци тваринництва). У структур! вартост! валовоТ продукци частка галуэей тваринництва становить 58,6%, а рослинництва 41,4%. У даному тит СМ виробляеться лише 12% продукци скотарства та 4% продукци свинарства, 49% картолл! в!д запального виробництеа в облает!. Показники продуктивное^ в б(льшост! галузвй с1льського господарства е найнижчими в обласп. Валов© виробництво продук-цм в розрахунку на 100 га упдь переемно для даного типу СМ удв!ч! нижче в!д серед-ньообласного, а в розрахунку на 1 середньор!чного прац!вника е нижчим на 43%. Для тр«тього типу альських мюцавостей характерним е найнижчий р!ввнь рентабельное^ у с!льському господарств!. Для галуэей рослинництва найрентабельн!шими е вирощу-вання льону та картспл!, що е е!дпов1дно, вищим свредньообласного показника удв^ч! та на 30%. Виробництво продукцП тваринництва у б!льшост! галуэей е збиткоеим ( р1-вень рентабельное^ виробництва молока та молочноТ продукцГ! (- 9% ), продукци свинарства {-11%).

Трет1й тип СМ характеризуется найнижчим р!внем розвитку демограф!чноТ функ-цГ/. У лор^внянн! з 1979р. к!льк!сть альського населения зменшилась на 32% (у Полюь-кому район! на 51%, 1ванк!вському на 24%, Макар!вському на 30%). Тут найбтьш порушена статево-в!кова структура с!льського насепення. Частка ос!б допрацездатного в!ку становить переЫчно 18,3%, працездатного - 45,4%, га'сляпрацездатного - 36,3%. Се-

редн!й BiK с!льського населения скпадае44 роки. Природний рух с!льського населения у даному тип! СМ характериэуеться найвищим в облает) локазником смертност|' (25,6) та иайиижчим природним приростом ( - 15,9). Трудозабеэпеченють району е найниж-чою в област1 i становить 9,9 чол. на 100 га стьських територт, демографмна функция даного типу СМ мае регресивну тенденц'но розвитку.

В межах даного типу СМ можливосп для реалиацм рекреацмно! ф/нкци е обмеже-ними. П;еля авар ¡7 на Чорнобильсьюй АБС використаиня навксяишн!* эзбруднених те-ритор'1й для рекреац1йиоУ Д'яльносп с максимально обмеженим. Природоохоронна функц!я в даному тип! СМ мае низький р1вень розвитку, тут зосереджен! перееажно об'екти природно-запов1дного фонду м!ецееого значения.

2.6. Комплексне досл1дження внутршньообласно"/ диференц!ац!У с1льськоУ м1сцевост! дало змогу отримати науково-методичн!, науково-п1знавальи1 та при-кладж результату). Насамперед, тдтеерджена ефектившеть обраноТ загальноУ схеми анал1зу диференц1ац|7 СМ у межах область Бона включае оценку ¡идикатор|'в (чинниш), що впливають на ix типоутворення, методику побудови одном!рних класиф!кац1й та ба-гатом!рних типолопй альських м1сцевостей, способи картографування результата класифЫацм i типолопй, виэначення територ!ально-ц1л!сних тип'® СМ (типозон) область Використана методична програма комплексного доотдження с!льськоУ м1сцевост1 облает/ може бути застосована при вивченш СМ ¡нших областей УкраУии.

Головн! висновки досл^дження: 1. Сшьеька мюцевкть КиТвськоУ облает! неоднородна в економ!чному та социальному в'|Дношеин'|, що знаходить воображения в розвитку м основних функц!й - агровиробничоУ, демографнноТ, рекреацмноТ, природоохо-ронноУ та ¡нших. 2. Стьсью мюцевосп облает! диференцтоваи за впливом комплексу чинниюв, що впливають на Тх економ>чний та софальний розвиток. 3. Сукупнють анал!-зу эагальних зэконом1рностей, piBHie та ефективност! розвитку основних функций СМ дае достатньо повну уяву про Ух територшльну диференц!ац<ю в межах облает!. 4.Множима с!льських мюцевостей КиТвщини представлена трьома типами як! ¡стотно вдаз-няються мЬк собою р!внями економЫного та социального розвитку, 5. Виявлеж типи СМ дають змогу не тшьки визначити конкретм особливост! Тх економЫного i соц!ально- , го розаитку, а й науково обгрунтувати основы! напрямки удосконалення Тх структура то роззитку на перспективу.

3 метою пдвищення р!зня економ!чного та социального розвитку р!зних Tunis СМ о умовах переходу до ринкових в!дносин пропонуеться:

- розеиток агровиробничоё функцн в усех типах СМ потр!бно здшснюаэти шляхом поглиблення спец!алезац1Т сшьського госгюдарства, зокрема в СМ з високим ревнем розвитку основних функцж особливу увагу необхщно звернути на роэвиток плод!вництва;

- мап'стральним напрямом розвитку агровиробничоУ функцГ! мае бути зниження енерго- та фондоемкое^ в основних галузях;

- удосконалення структури управления АПК найураще зд1йснювати шляхом об'еднання державних переробних та колективних альськогосподарських педприемств в едину управл!нську систему. Роэвиток нових форм еласност! в аграрному се<торе не повинен вести до лмвдацн колективних господарств. Сучасн1 економечн! ператворення мають спиратися на р!вноправний розеиток педприемств резних форм власносте;

- у межах СМ з високим та середн(м р!вмем розоитку основних функцей след актив:-' зувати роэвиток 1сторико-культурноУ та рекреацжноУ функцей, що забезпечить пщви-щення Ух ехономечного та со^ального статусу;

- з матою рац!онального використання природних та економечних ресурст, в першу чергу земельного фонду СМ области, охорони та в1дновлення есторико-культурноУ спадщини народу, з метою духовного вдоодження I розвитку сусптьства здмснити закрепления в законодавчих актах в!дпов1Дальн1сть фезичних та юридичних ос!б за охоро-ну природного середовища I культурних надбань;

- враховуючи наявну нестаб1Льн1сть в 0рган1зац1йн'|й структур! орган!в улраалжня на . мгсцях, особливо у сфере територ'|ального планування I землекористування, нообхедно

посилити ведповдальнють орган1в рег1онального та месцевого сзмоулравЫння за використання земельних, лесових, водних та ¡нших ресурсов, ¡цо е основою розвитку с!льсь-ких месцевостей;

- э метою суттевого локращення умов життедеяльност! се'льського населения облас-т'| в найближч!й перспектив! необхщно значно гидвищити р!вень забезпечечост! стьсь-ких населених пункта ¡нженерною та соцеальною ¡нфраструктурою, в1дрегулювяти систему арендноТ плати ! оплати комфорту та якост! життя населения в реэних типах СМ;

- пед час планування розвитку социально!' 1нфраструктури в усех типах СМ потребно враховувати виявлену закономерИсть територ!ального перерозподту с1пьського населения, тому першочергове будщництво даного типу об'ектш необхдио здейснювати в тип! СМ з високим ревнем розвитку основних функцШ;

- прискорити завершения реал^зацп ДержавчоТ программ переселения пов'яо*моТ з aeapiею на ЧА£С i зктизоувати реал'1зац!ю заходов з реаб'лггацп СМ облает! що зазнали рздюактивного забрудчемня;

- для збереження природчих ландшафтов у с!лнськ)й митцевост! област1, необх!дно припинити практику в!дведення гид будтництво "дачних поселень" так званих "малопридатних" для альськогосподарського виробництва територей.

Положения i виеновки дисертэцп вииладен! в таких основних публека^ях автора:

1. Географ!« альськоТ м'сцевост! КиУеськсТ облаете (навчэльно-методичний пособник) - К.: УДПУ, 1996. - 130с ( у сп!вавт. ).

2. Демографии проблеми альськоТ м'юцевост! (на приклад! КиУвськоТ обласп) // Географея та осноеи економжи в umoni. - 1996. - № 1. - С. 6 - 8.

3 Рекреац!йш системи КиТвщини (географмний анализ) //Туристичж ресурси УкраУ-ни: 36.наук ст. - К., 1996. - С.329 - 337.

4 Загострення еколопчноУ ситуаци в с!льськ!й м!сцевост! КиУвщини // Полереджен-ня надзвичайних ситуаций: Зб.наук.ст. (П|дзаг.ред. Гречан!нова В.Ф.) - К., 1996. -С. 409 - <114. ( у спвавт. ).

5. Роээиток теорй' геофафечмого досл!дження с^ьських мгсцевостей // СуспЬпьно-географ!чний комплекс Швдня УкраУни : теор!я, методика, практика : 36. наук, праць. - МелГгополь, 1997,-С. 32-40.

6. Програма курсу *Рекреац1йна географ1я" для студенлв природничо-географ!ч-ного факультету. - К., УДПУ, 1995. - 19с.

7. Стьська мгсцевкггь як лриродно-економ!чна система та ÍY функцП' // Науков! записки. Материли зв!т. - наук.конфер.проф. - викл.складу уншерситету. - К.: УДПУ, 1993.-С. 385-387.

8. Картографии! матер'|эли для комплексного економ1ко-географ|чного досл!дження с!льськоУ Micü.eeocTi адмМстративноУ облает! // Icropia украУнськоУ геофаф|У i кар-теграф'м: Матер!али наук, конференцн. - Терношль, 1995,- С. 199. (у сп!вавт.).

9. Комплексна економ!ко-географ!чне доелдження альськоУ мюцевост! // VII зЧ'зд

УкраТнського географ|чного товариства: Тези доповщей. - К., 1995. - С. 36 - 37.

с

(у ептавт.)

:з

10. К вопросу об усовершенствовании территориальной организации общественного производства // Проблемы территориальной организации общества: Материалы науч. конференции. - Пермь, 1993. - С. 137 - 138. ( у сп1вавт. ).

11. (Значения ешьськоУ мюцевосп' в роздш! "Своя область" курсу Теографю УкраУ-ни" (на приклад'1 КиУвськоТ облает)) II Географмна оевгса в Украж1: Матер^али наук, практ. конференцм,- К.: УДПУ, 1995. - С. 82 - 83.

T.A.Greenjuk "Compound social-geographycal research of country places of administrative region on the base of Kiev region. Presentational of the thasis for master's degree in geographyca! scienus in field 11.00.02 of economical & social geography Taras Shevchenko Kiev State University 1997.

Theoretical foundations of social-geographical research of county region as nature socio-economical and territorial community are generalized in the limits of administrative district.

The conditions and factors of it's development are examined. The methods of integrated social-geographycal research of these objects are suggested. The modern function-componentional, function-territorial and function-admlnistrativ structure of Kiev country region Is analyzed, the main directions of improvement of functional and territorial structure of country district are settled down for the perspective.

Гринюк Т.А."Комплексное экономико-географическое исследование сельськой местности административной области (на примере Киевской области)". Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. - экономическая и социальнаягеография. Киевский университет, имени Тараса Шевченко. Киев. 1997.

Обобщены теоретические основы экономико-географического исследования сельской местности как природно-социо-экономической территориальной общности в пределах административной области. Рассматриваются условия и факторы её развития, предлагается методика комплексного экономико-географического исследования объекта. Анализируется современная функционально-компонентная, функционально-территориальная и функционально-управленческая структура сельской местности Киевской области, обосновываются основные направления усовершенствования функциональной и территориальной структуры сельской местности области на перспективу.

Ключов! слова: сшьська м1сцев!сть, функцт сшьськоТ М1сцевосп, суспшьно-географм-не дослдження, функцюнально-компонентна структура, фуикцюнально-територшльна

-.структура.