Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Клещи перьевого покрова и гнезд крачек (Laridae, Sterninae) юга Украины

ВАК РФ 03.00.02, Биофизика

Автореферат диссертации по теме "Клещи перьевого покрова и гнезд крачек (Laridae, Sterninae) юга Украины"

со

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ім.І.І.ШМАЛЬГАУЗЕНА

1 1 ІІОЯ 1385

На правах рукопису УДК 595.425

КІВГАНОВ ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ

КЛІЩІ ПІР'ЯНОГО ПОКРИВУ ТА ГНІЗД КРЯЧКІВ (£АЯтАЕ; йТЕШШАЕ) ПІВДНЯ УКРАЇНИ

03.00.02 — зоологія

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата біологічних наук

Київ — 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі зоології Одеського державного університету ім.І.І.Мечникова.

Науковий керівник — ■ Севастьянов Всеволод Денисович

доктор біологічних наук, професор Офіційні опоненти — Бровдій Василь Михайлович

доктор біологічних наук, професор, академік ' УЕАН

Балан Павел Георгієвич ,

кандидат біологічних наук

Провідна організація — Національний Аграрний Університет

Захист відбудеться " ¿2" / О______ 1996 р. на засіданні спеціалізованої

ради Д.01.85.01 при Інституті зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України за адресою: 252601, Київ-30, вул.Богдана Хмельницького, 15.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту зоології ім.

І.І.ЦІмальгаузена НАН України.

Автореферат розіслано 0.9 _ 1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат біологічних наук

В.В.Золотов

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. В наш час при вивченні взаємодії різноманітних компонентів природних угруповань все частіше виникає проблема різної міри вивченості видів та їх груп, що складають ці угруповання. Це стосується і вивчення взаємовідносин птахів із пов'язаними з ними членистоногими, зокрема, з кліщами. Якщо основні риси біології та роль у біоценозах більшості птахів відомі науці, то вивчення кліщів знаходиться, в основному, тільки на етапі опису таксонів, складання регіональних фауністичних списків, з'ясування відносин типу "паразит-хазяїн".

Представники чайкових — крячки, які є об’єктами дослідження, відіграють значну роль у біоценозах і мають важливе значення в житті людини. Крячки є потужним фактором переносу та циркуляції біогенних речовин в екосистемах. У місцях активного рибальства та риборазведення вони конкурують з людиною в вилові риби. Можуть брати участь в формуванні природних осередків різноманітних захворювань, небезпечних для людини та домашніх тварин.

Постійне мешкання пір'яних кліщів {Апа^оісіеа, Ргеуапоі(іеа, Ріегоііскоісіеа) та кліщів-сірінгофілід (БугіпоорШісІае) на тілі їх хазяїв припускає наявність поєднаної еволюції кліщів з еволюцією їх хазяїв. В зв'язку з цим, за паразитологічними даними можливо визначати популяції птахів як у міграціонному потоці, так і на місцях гніздування. Як показує досвід використання паразитологічного матеріалу для популяційних досліджень птахів (Васюкова, 1991), вимагає накопичення значного матеріалу. Акарофауна ж чайкових птахів у нинішній час практично не вивчена.

Теоретичний та практичний інтерес являє вивчення видової та екологічної різманітності акарофауни гнізд крячків. Кліщі, які там мешкають, можуть розмножуватися в значній кількості та змінювати

структуру населення членистоногих навколишніх агроценозів, населених пунктів та зон рекреації. Визначення можливості розвитку в гніздах птахів корисних кліщів (сапрофагів та хижаків) — з одного боку та, потенційно небезпечних для людини (фітофагів, гаметофагів, шкідників сільськогосподарської продукції, алергенних кліщів та переносників збудників захворювань) — з іншого, є актуальним завданням.

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є виявлення ступеня заселеності різними систематичними та екологічними групами кліщів пір'яного покриву та гнізд крячків півдня України, вивчення морфології виявлених видів, уточнення систематичного положеній ряду таксонів, для чого нам необхідно було вирішити такі завдання:

• проаналізувати фауну кліщів пір'яного покриву крячків, скласти їх списки для півдня України, уточнити та доповнити списки "хазяїн-паразит";

• описати нові види та роди; скласти визначальні таблиці для ряду вивчаємих таксонів кліщів;

• проаналізувати акарофауну гнізд крячків, виявити закономірності її формування;

• вивчити окремі питання біології пір'яних кліщів та кліщів-мешканців гнізд;

• виявити види паразитичних членистоногих — мешканців гнізд крячків, потенційно небезпечних як переносники збудників трансмісійних захворювань.

Новизна, практичне та теоретичне значення роботи. Вперше показано видове різноманіття кліщів АІІоріійае, БугіщоЬМае та Апа^окка на крячках України; уточнений та доповнений список "хазяїн-паразит" кліщів для цих видів птахів; проведено дослідження кліщів род.5іугіщоркіМае восьми видів крячків; вивчений комплекс кліщів гнізд крячків. Наведені оригінальні дані по біології деяких видів

крячків. Виявлені особливості розвитку та розташування пір'яних кліщів річкового крячка Л//орґе5 Ьіїеіаіиз та ЕасІі\'аікіпіа зіетпае. Складені визначальні таблиці видів світової фауни роду Міскаеіорш та родів світової фауни родини Бугіп^орМІісІае. Описано 10 видів та один рід кліщів нових для науки.

Показана достатньо висока специфічність акарофауни пір'яного покриву та вкрай низька специфічність акарофауни гнізд крячків. Уточнені ареали окремих видів кліщів; розширено коло хазяїв для ряду паразитичних видів. Вивчена мінливість видів пір'яних кліщів, які мешкають на різних хазяях. Показано, що гнізда крячків не можуть розглядатися як мікробіоценози. Доведено, що гнізда крячків можуть служити місцем розмноження кліщів-збудників алергозів, шкідників запасів сільгосппродукції. Разом із тим, у гніздах практично відсутні кліщі-переносники збудників інфекційних захворювань.

Апробація результатів і публікації. Результати досліджень доповідалися на: науково-практичній конференції "Актуальні питання екології та охорони природи екосистеми чорноморського узбережжя", 1-2 березня 1991, м.Краснодар; Республіканської конференції молодих вчених та фахівців, працюючих з питань зоологічного напрямку, 23-26 квітня 1991, м. Київ; X Всесоюзній орнітологічній конференції, 17-20 вересня 1991, м. Вітебськ; XIII нараді орнітологів Азово-Чорноморського регіону, 3-6 лютого 1993, м.Мелітополь; 48 наукової конференції професорсько-викладацького складу та наукових ліівробітників Одеського держуніверситету, 12-13 квітня 1993, м.Одеса; XI конференції Українського товариства паразитологів, вересень 1993, «.Київ. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, 1 робота знаходиться з друці.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 201 сторінці машинописного тексту, складається з вступу, п'яти розділів, за-

кінчення та висновків. Робота ілюстрована 23 таблицями та 22 оригінальними малюнками. Список літератури нараховує 186 найменувань публікацій на слов'янських мовах та 75 робіт на мовах з латинським алфавітом.

ЗМІСТ РОБОТИ ВСТУП

Обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета та завдан ня досліджень, показана їх новизна, охарактеризована структура робо ти. ■ -

Глава 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕННОСТІ СВІТОВОЇ АКАРОФАУНИ LA RIDAE ТА ЇХ ГНІЗД В даному розділі міститься аналіз літератури, присвяченої:

а) світовій фауні кліщів пір'яного покриву чайкових птахів;

б) акарофауні гнізд птахів взагалі та, зокрема, чайкових;

в) дослідженням систематики та фауністики кліщів, зв'язаних з чайк( вими птахами, на Україні.

Показано, що групи кліщів, пов'язані з птахами — як облігаті мешканці пір'яного покриву, так і мешканці гнізд — вивчені вкрай н достатньо. Практично відсутні спеціальні дослідження у відношен географічних регіонів та окремих рядів хазяїв.

Окремі групи кліщів — такі як Syringophilidae, практично не ви чені. Взагалі в світі описано лише біля 40 видів цієї родини.

На Україні дослідження, присвячені пір'яним кліщам, провод лися лише в гирлі Дунаю, Львівській та сусідніх з нею областя Syringophilidae та мешкаючі на птахах Cheyletidae — не вивчалися; де лідження акарофауни гнізд чайкових птахів поодинокі та носять фрг ментарний характер.

Глава 2. РАЙОН ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКИ Дана робота базується на аналізі зборів кліщів із 216 екземплярів восьми названих вище видів крячків та 190 гнізд шести видів крячків (табл.1). Матеріал збирався з вересня 1989 по жовтень 1994 року. Основним місцем збору матеріалу був навчально-науковий стаціонар кафедри зоології Одеського держуніверситету, розміщений у пониззі Тілігульського лиману (межа Одеської та Миколаївської обл.). Матеріал збирався також у гирлі Дунаю (територія заповідника "Дунайські плавні"), у верхів'ях лиманів Сасик, Шагани, Бурнас, Алібей (під час щорічних сумісних експедицій співробітників держзаповідника "Дунайські плавні" та кафедри зоології ОДУ), в гирлі Дністра (стаціонар кафедри біля с.Маяки, Біляєвський p-он), на оз.Сиваш (Чонгарські острови, Крим).

Особливість району досліджень зумовлена великою кількістю інтрозональних ландшафтів, що створились в місцях зіткнення степових дільниць з берегом моря, гирлами рік та лиманами. В сукупності з кліматом, умови регіону, що розглядається, сприятливі для гніздування та успішного відтворення багатьох видів птахів, в тому числі і чайкових.

Розглядаються розповсюдження та особливості біології крячків (Sterna hirundo, St. albijrons, Gelochelidon nilotica, Thalasseus satidvicenm, Hydroprogne caspia, Chlidonias niger, Ch. hybrida, Ch. leucoptera), що гніздяться у районі досліджень. Наводяться окремі факти біології крячків, які гніздяться на Тілігульському лимані за спостереженнями автора в 1987-1994 pp.

На гніздах птахи відновлювалися пастками типу "дворик" (Черничко, 1984), поза колоній — сітями типу "павутинна" та"дарадан"

Таблиця 1.

Обсяг дослідженого матеріалу

Вид птаху Досліджено

Дорослых особин Пташенят Гнізд

Sterna hirundo 132 120 80

St. albifrons 24 22 35

Gelochelidon nilotica 37 20 30

Thalasseus sandvicensis 15 35 ЗО

Hydroprogne caspia 3 5 10

Chlidonias niger 1

Ch. leucoptera _ 1 5

Ch. hybrida 3

Всього: 216 202 190

Зібрано зразків кліщів 2426

(Васильєв та ін., 1976).

Для відлову болотяних крячків застосовувався удосконалений нами "лучок". Збір та обробка зразків членистоногих, виготовлення мікропрепаратів здійснувалося по загальноприйнятим методикам. Малюнки виконані за допомогою рисовального апарату Ра-4.

Глава 3. КЛІЩІ ПІР'ЯНОГО ПОКРИВУ КРЯЧКІВ ПІВДНЯ

УКРАЇНИ

3.1. Таксономічна та екологічна різноманітність акарофауни крячків Внаслідок дослідження акарофауни пір'яного покриву восьми видів крячків України, нами виявлено двадцать три вида кліщів п'яти родин, з них дев'ять видів виявилися новими для науки, два — для СНД, п'ять — для України (табл.2; мал. 1).

3.2. Особливості акарофауни вивчених видів крячків В цьому розділі проводиться аналіз акарофауни восьми видів крячків з різних регіонів України та Росії, в яких були проведені найбільш повні дослідження. Дані по Росії приводяться по працях

В.І.Волгіна (1969), В.Д.Дубініна (1951а, 1956), С.В.Міронова (1989), Т.Т.Васюкової та С.В.Міронова (1991); по заходу України — за публікаціями Я.І.Харамбури (1963, 1971), М.І.Сєргієїпсо та Я.І.Харамбури (1963); по півдню України — наші дані.

В згаданих вище роботах по заходу України приведено лише п'ять видів пір'яних кліщів. В світлі пізніших робіт можна припустити, що два з зазначених у цьому регіоні видів кліщів {Zachvatkinia sternae, Alloptes bisetatus) є збірними; інші два (Thecarthra theca, Grenieria simplex) знайдені на нетипових хазяях; один вид кліща з чорного крячка віднесений до роду Analges, хоч представники цього роду характерні для пір'я горобиних птахів.

Внаслідок проведеного аналізу, очевидною стала необхідність збору матеріалу в різних регіонах та на різноманітних хазяях для уточнення зв'язку кліщів Alloptes bisetatus, Grenieria simplex, Thecarthra theca, Th. grandis, Zachvatkinia chlidoniae, Atelespoda chlidonica з тим чи іншим видом птахів. На наш погляд, різні автори приводять для цих кліщів занадто широке коло хазяїв.

3.3. Сезонна динаміка розвитку та розташування кліщів Alloptes bisetatus та Zachvatkinia sternae Одержані в процесі досліджень результати дозволяють нам стверджувати, що несприятливий для кліщів час весняних та осінніх міграцій (підвищене навантаження на пір'я і тому велика ймовірність бути струшеними) вони переживають, в основному, на стадії яйця та личинки, що найбільш міцно можуть утримуватися на пір'ї.

Частка імаго досягає максимума у середині гніздування річкового крячка, а після цього чисельність їх різко зменшується. По відношенню до личинкових та німфальних стадій розвитку, картина зворотня — великий відсоток на початку гніздування, зменшення його у середині та різке збільшення — особливо личинкових стадій — у кінці.

Таблиця 2

Пір'яні кліщі крячок північно-західного Причорноморья____________

Вид клеща Крячки-хазяєва

Pi ЧК OB и Й M a Л и Й 40 p H о ДЗ bO 6 и Й ря б 0 дз ьо б и й че гр ав а 40 р н и й св і т л ок р и л и й бі л 0 щ ок и й

род. Alloptidae

Alloptes bisetatus Haller, 1882 + + +

A. leptolobus Gaud, 1976**

A. thalasseiKi\. et Міг., 1992*** +

A. niloticus Kiv. et Міг., 1992*** + 4-

A. sevostjanovi Міг. et Kiv., 1993*** +

A. cyrtolobus Gaud, 1976* +

A. macrochaetae Dub., 1951* +

A. cribripes Kiv. et Міг., 1992*** +

A. chlidonicus Kiv., in lit.*** +

род. Avenzoariidae

Zachvatkinia stemae (Can. et Fanz., 1876) + +

Z. issykkulica Chir., 1978

Z. caspica Міг., 1989* + +

Z. chlidoniae Міг., 1989* + + +

род. Syringobiidae

Grenieria tigrina Gaud, 1976* + + + +

Gr. caspiae Kiv., in lit.*** +

Neoplutarchusia pseudoche/opus (Dub., 1956) +

N. brachytarsa(Atyeo et Pet., 1977)** +

Inenmodonsus semaphorus (Troues., 1884) +

Thecarthra theca (Meg. et Troues., 1884) +

Th. grandis (Troues, et Neum., 1888) +

род. Cheyletidae

Cheletopsis nomeri (Poppe, 1888) + -f + +

род. Syringophilidae

Creagonicha clarki Kiv., 1995*** +

Philoxanthomea stemae Kiv., 1995*** ■f

Kethleiana gelochelidoni Kiv., 1995*** +

Примітка: * — вид новий для України;

** — новий для Європи;

*** — новий для науки

Д Д -Р Н Й я «

< І< 4 rtj rtj і

І

•И 0 Ü ^

< <

N tsl N N ьа

■Р 4J -Р Ü а

Ü 6 Ü О Z

Д « Z Н

■PO*GflC6»Utn tî tî О ОU V (U 6 W

Мал.1. Екстенсивність та інтенсивність заселення кліщами пір’яного покрива крачків півдня України:

Кліщі : A.b. - Alloptes bisetatus; А.І. - A.leptolobus; A.t. - A.lhalassei; A.n. - A.niloticus; A.s. - A.sevastjanovi; A.c. - A.cyrtolobus; A.cr. - A.cribripes-, A.ch. - A.chlidonicus\ Z.s. - Zachvatkinia sterna\ Z.i. - Z.issykkulica\ Z.c. - Z.caspica; Z.ch. - Z.chlidoniae\ G.t. - Grenieria tigrina; G.c. - G.caspiae; N.p. - Neoplutarchusia pseudochelopus', N.b. - N.brachitarsa-, I.s. - Inermodorsus semaphorus; T.t. - Thecarthra theca; T.g. - T.grandis4, C.n. - Cheletopsis nornerï, C.c. - Creagonicha clarki; P.S. - Philoxanthornea sternae; K.g. - Kethkeiana gelochelidoni.

Крячки : S.h. - Sierna hirundo; S.a. - Sterna albifions; G.n. - Gelochelidon nilotica-, T.s. - Thalasseus sandvicensis', H.c. - Hydroprogne caspica; C.h. - Chlidonias hybrida.

В цей же час на пір'ї можна виявити велику кількість відкладених яєць (Кивганов, 1993).

Вивчення заселеності пір'яного покриву пташенят показало, що вже на стадії "китиць" на пір'ї з'являються поодинокі самиці Alloptes bisetatus. Вони залишаються нечисленними весь контрольований нами період. І тільки у пташенят віком біля 20 днів, у яких контурні та махові пір'я крил закінчують (або закінчили) розкриватися — з'являються самиці Zachvatkinia sternae.

Глава 4. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ АКАРОФАУНИ ГНІЗД КРЯЧКІВ

ПІВДНЯ УКРАЇНИ

4.1. Заселеність гнізд крячків кліщами, вплив різноманітних факторів на їх видову різманітність та чисельність Зібрані в гніздах п'яти видів крячків кліщі відносяться до тридда-ти п'яти видів — представників дев'ятнадцяти родин. При цьому двадцять чотири види кліщів були вперше визначені як мешканці гнізд крячків, a Michaelopus ame виявивився новим видом для науки.

Найбільш різноманітний видовий склад кліщів гнізд річкового крячка — 29 видів; у гніздах інших крячків він значно бідніший: чорнодзьобого — 7, рябодзьобого — 5, чеграви — 3, малого крячка — 2 види. Така ж закономірність зберігається і у відношенні кількості кліщів у гнізді (інтенсивності) та кількості заселених гнізд (екстенсивності). В найбільшій мірі уражені гнізда річкового крячка, після нього — по убуваючій — чорнодзьобого, рябодзьобого, малого та чеграви (табл.З; мал.2).

Показана залежність якісного та кількісного складу акарофауни гнізд крячків від будівельного матеріалу гнізда та особливостей харчування птахів.

4.2. Акарофауна залишених крячками гнізд На прикладі річкового крячка нами вивчалася акарофауна залишених гнізд. У гніздах, що досліджувалися нами, виявлені представники майже всіх родин кліщів, відмічені в період розмноження крячків.

З вісімнадцяти виявлених видів кліщів, вісім були представлені тільки самицями; один — тільки самцями; один — тільки гіпопусами; три — обома статями; три — самицями і німфальними або(та) личинковими стадіями; два — всіма стадіями розвитку. Самиці п'яти видів мали яйця на різних стадіях формування.

Глава 5. СИСТЕМАТИЧНА ЧАСТИНА У розділі наведено опис та малюнки 9 видів та одного роду нових для науки кліщів - мешканців пір'яного покриву крячків та одного нового для науки виду з гнізда річкового крячка.

Для кліщів - мешканців пір'яного покриву: розширені ареали видів Alloptes leptolobus, Alloptes cyrtolobus, Alloptes macrochaetae, Neoplutarhia br achy tar sa; розширений список хазяїв для Grenieria tigrina, Cheletopsis norneri; уточнено розповсюдження на хазяях вид}'' Alloptes macrochaetae; звернено увагу на мінливість видів, які мешкають на кількох хазяях: Zachvatkinia sternae, Zachvatkinia caspica, Alloptes bisetatus. Вимагає додаткового вивчення виявлена нами значна нінливість виду Alloptes leptolobus. Існуючі в літературі описи видів Thecarthra theca та Thecarthra grandis не є точними, суперечать один од-юму та одержаним нами даним.

Для кліщів - мешканців гнізд: розширений ареал видів Bdella сопіса, Amblyseius cinctutus, Anthoseius recki, Typhlodromus tiliae, Hypoaspis (Cosmolaelaps) acuta, Antennoseius (Vizthumia) oudcmansi; іідтверджена значна мінливість кліщів роду Tyrophagus; вперше наверно опис та малюнки личинкових та німфальних стадій представника

14

Таблиця З

Кліщі гнізд крячок півдня України

Крячки-хазяева

Вид кліща річ ма 40 ря че

ко ли рн Ьо Ф

ви й од ДЗ ав

и зь ьо а

об би

ии и

1 2 3 4 5 6

род.АсагШае

Tyrophagus putrescentiae (Shrank, 1981)* +

Tyrophagus sp. + +

Acotyledon sp. +

Schwiebea sp. +

Michaelopus annae Sev. et Kiv., 1992** +

poR.Saproglyphidae

Acalvolia sp. + +

род .Anoetidae

Anoetus feroniarum (Dufour, 1839)* + +

Spinanoetus sp. + +

poft.Erythreidae

Leptus sp. +

po&.Pygmephoridae

Pediculastermesembrinae (R.Canest., 1881) +

род. Tarsonemidae

Tarsonemus fusarii Cooremena, 1941 * +

poR.Rhagidiidae

Rhagidia sp. +

po R.Bdellidae

Bdella iconica Beriese, 1923* +

род .Cunaxidae

Cunaxa setirostris Hermann, 1804*

pof\.Stigmeidae

Storchia robustus Beriese, 1885* +

pop,.Cheyletidae

Lepidocheyla gracilis Volgin, 1963* +

1 2 3 4 5 6

pofl.Phytoseiidae

Amblyseius marginatus (Wainst., 1961)* + + +

Amblyseius zwoelferi (Dosse, 1957)* + +

Amblyseius agrestis (Karg, 1960)* + +

Amblyseius cinctutus Livsh. et Kuzn., 1972’ +

Anthoseius recki (Wainst., 1958)* +

Anthoseius rhenanus (Oudemans, 1905)* +

Typhlodromus tiliae Oudemans, 1929* +

pofl.Laelaptidae

Androlaelaps casalis Beriese, 1903* + +

Ololaelaps sellnicki Breg. et Korol., 1964* +

Hypoaspis (G) austriacus (Sell., 1935)* +

Hypoaspis (G) praestemalis (Will., 1949)* +

Hypoaspis (C) acuta (Michael, 1981)* +

Hypoaspis (C) vacua (Michael, 1981)* +

pofi.Ameroseiidae

Ameroseius lidiae Breg., 1977* +

pofi.Macrochelidae

Macrocheles glaber* + + +

pofX-Rhodacaridae

Halolaelaps sp. +

pop,.Parasitidae

Parasitus (V) hyalinus (Will., 1949)* +

pop>.Hirstionyssidae

Hirstionyssus sp. +

poa.Antennoseildae

Antennoseius (V) oudemansi Thor, 1930* + +

Примітка: * — вид новий для гнізд крячок; ** — новий для науки.

A

h

0 •H W

1 a © & o a w

7 0 60 5 0 4 0 3 0 2 0

aatXQ.Q.Q.Q,« 15,0,0,6^

• юіа<а<осаЦ*^(гі • . 5v tn m . . Vi

Eh...........Sj . . iq; <4j . . . a, h .

fn tn h «; я; to tj o coto^ a; *4 «2

(VHtoMb'SSB

w ...... .

щ О Ч я

N N пз tj O h

!!!!!!!£

wOotQTiiiis^HtiibiUi^o^D,

M^ooijpp'

K а: ft аз

«і a*

я

K

01

Д

&

0

•H

s

(4

§

X

©

&

»

н

Мал.2. Екстенсивність та інтенсивність заселення кліщами гнізд крячків півдня України:

Кліші: T.p. - Tyrophagusputrescentiae; T.sp. - T.sp.; A.sp. - Acotyledon sp.; S.sp. - Schwiebea sp.; M.a. - Michaelopus annae; Ac.sp. - Acalvolia sp.; A.f. - Anoetus feroniarum; S.sp. - Spinanoetus sp.; L.sp. - Leptus sp.; P.m. - Pediculaster mesembrinae; T.f. Tarsonemus fusarii; R.sp. - Rhagidia sp.; B.i. - Bdella iconica; C.s. -Cunaxa setirostris; S.r. - Storchia robustus\ L.g. - Lepidocheyla gracilis; Am.m. - Amblyseius marginaius; Am.z. - Amzwoelferi; Am.a. - Am.agrestis; Am.c. -Am.cinctutus; An.r. - Anthoseius recki; An.rh. - An.rhenams; T.t. - Typhlodrotnus tiliae; A.c. - Androlaclaps casalis; O.s, - Ololaelaps sellnicki; H.(G)a. - Hypoaspis (G) austriaais; H.(G)p. - H. (G) praesternalis; H.(C)a. - H. (C) acuta; H.(C)v. - H. (C) vacua; A.I. - Ameroseius lidiae; M.g. - Macrocheles glaber; H.sp. -Halolaelaps $p.\ A.(V)o, - Antennoseius (V) oudemansi; P.(V)h. - Parasitus (V) hyalinus;llsp. - Hirstionyssussp.

Крячки : S.h. - Sterna hirundo; S.a. - Sterna albifrons; G.n. - Gelochelidon nilotica; T.s. - Thalasseus sandvicensis; H.c. - Hydroprogne caspica.

роду Місіїасіорт.

Складені визначальні таблиці видів світової фауни кліщів роду Міскаеіорт та родів світової фауни родини Бугіп^орІиНсіае.

ВИСНОВКИ

1. На пір'ї восьми видів крячків, які гніздяться в Україні: Sterna hirundo, St. albifrons, lhalasseus sandvicensis, Gelochelidon nilotica, Hydroprogne caspia, Chlidonias nigra, Ch. hybrida, Ch. leucoptera — виявлено 24 види кліщів, що відносяться до 10 родів та 5 родин, серед яких 5 описані як нові для України, 2 — для Європи та 9 — для науки.

2. З 24 видів кліщів пір'яного покриву 23 ведуть паразитичний спсіб життя, серед них 13 (A lloptes bisetatus, A. ïeptolobus, A. thaiassei, А. niloticus, A: sevostjanovi, A. cyrtolobus, A. macrochaetae, A. crïbrïpes, А. chlidonicus, Zachvatkinia sternae, Z. issykkulica, Z. caspica, Z. chlidoniae) мешкають на опахалах махових, криючих крила, рульових та пір'ях над- та підхвостя, 10 видів (Grenieria tigrina, Gr. caspiae, Neoplutarchiisia pseudochelopus, N. brachytarsa, Inermodorsus semaphorus, Thecarthra theca, Th. grandis, Creagonicha clarki, Philoxanthornea sternae, Kelhleiana gelochelidoni) — в очинах цих же пір'їн. Єдиний вид-хижак (Cheletopsis nornerî) мешкає в очинах.

3. На пір'ї річкового крячка виявлено 8 видів кліщів, малого — 6, чорнодзьобого — 5, рябодзьобого —• б, чеграви — 3, чорного — З, світлокрилого — 2, білощокого — 4.

4. Зараження пташенят Sterna hirundo різними видами пір'яних кліщів відбувається неодночасно: самиці A. bisetatus заселяють ювенільне пір’я на початку його формування, а самиці Z. sternae — перед самим вильотом пташенят.

5. Частка імаго пір'яних кліщів Alloptes bisetatus та Zachvatkinia

sternae, які мешкають на річковому крячку, зростає після заняття птахами гніздових біотопів та досягає максимуму в середині гніздування, після чого чисельність їх знижується. По відношенню до личинкових та німфальних стадій розвитку спостерігається зворотна картина — великий відсоток на початку гніздування, зменшення його у середині та різке збільшення — особливо личинкових стадій — у кінці. В цей період (кінець липня — серпень) на пір'ї спостерігається велика кількість відкладених яєць. ,

6. Несприятливий для кліщів час весняних та осінніх міграцій (підвищене навантаження на пір'я, у зв’язку з чим велика ймовірність бути струшеними) вони переживають, переважно, на стадії яйця та личинки.

7. У гніздах п'яти видів крячків (річкового, малого, рябодзьобо-го, чорнодзьобого та чеграви) виявлені кліщі, які відносяться до тридцати п'яти видів з девятнадцати родин. При цьому двадцать чотири види кліщів вперше визначені як мешканці гнізд крячків, a Michaelopus аппае описаний як новий для науки.

8. Інтенсивність та екстенсивність заселеності кліщами гнізд пов'язані з особливостями будови останніх, поведінкою та живленням крячків.

9. У залишених гніздах річкового крачка виявлено вісімнадцять видів кліщів, серед яких вісім представлені тільки самицями (Acotyledon sp., Schwiebea sp., Leptus sp., Pediculaster mesembrinae, Cunaxa setirostris, Amblyseius zwoelferi, Typhlodromus tiliae, Hirstionyssus sp.), один — тільки самцами (Lepidocheyla gracilis), один — тільки гіпопусами (,Spinanoetus sp.), три — обома статями (Tarsonemus fusarii, Storchia robustus, Androlaelaps casalis), три — самицями та німфальними або(та) личинковими стадіями (Anoetus feroniarum, Rhagidia sp., Hypoaspis (G.)

аіШтіасш), два — всіма стадіями розвитку (ТугорНа§из ір., Мі&аеіорш аппае). Самиці п'яти видів мали яйця на різних стадіях формування (Tyrophagus sp., МісИаеІорш аппае, Сипаха .чеіігомгіз, Апсігоіаеіарх сазаШ, Нуроахріз (С.) ситгіаст).

10. Потенційну небезпеку як переносники збудників арбовірусних захворювань від птахів до ссавців та людини має мешканець гнізд крячків кліщ /\ndrolaelaps сазаШ.

11. Членистоногі — мешканці гнізд крячків не є дійсними нідіколами, а представлені фітофагами, сапрофагами, хижаками та факультативними паразитами.

ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті.

1. Кивганов Д.А., Миронов C.B. Новый подрод и три новых вида перьевых клещей рода Alloptes (Analgesoidea, Alloptidae) с крачек Черного моря //Паразитология. - 1992. - 26, №3. - С.198-208.

2. Севастьянов В.Д., Кивганов Д.А. Обзор рода Michaelopus (Acari, Acaridae) мировой фауны с описанием нового вида //Вест. зоол. -1992. - №2. - С.25-30.

3. Миронов С.В., Кивганов Д.А. Новые виды перьевых клещей надсе-мейства Analgoidea с ржаикообразных Черного моря //Паразитология. - 1993. - 27, №2. - С.161-167.

4. Кивганов Д.А., Бочков А.И. Новый вид клещей рода Cheletopsis (Acari, Cheyletidae) //Вестник зоологии. -1994. - №2. - С. 39-43.

5. Кивганов Д. А., Гуль Салим Шарафат. Обзор семейства Зуп^орЫМае (Асагі) мировой фауны с описанием новых родов и видов //Зоологический журнал. -1995. - 74, №4. - С.82-93.

Тези та короткі повідомлення.

1. Кивганов Д.А. Фауна перьевых клещей крачек в низовье Тилигуль-ского лимана //Матер. 10-й Всес. орнит. конф., 4.2, Стендовые сообщения. - 1991. - Кн.1. - С.272.

2. Стойловский В.П., Кивганов Д.А. Гнездование птиц околоводного комплекса в низовье Тилигульского лимана //Матер. 10-й Всес. орнит. конф., 4.2, Стендовые сообщения. - Минск: Навука і тзхніка, 1991. - Кн.2. - С.231-232. 20

3. Стойловский В.П., Дятлов С.Е., Кивганов Д.А. О необходимости охраны низовья Тилигульского лимана //Актуальн. вопр. экол. и охраны природ, экосисит. Черноморск. побережья. Мат. научн.-практ. конф. - Краснодар, 1991. - С.250-253.

4. Кивганов Д.А. Клещи и насекомые - компоненты паразитоценоза крачек (Ьапёае, Біетіпае), гнездящихся в низовье Тилигульского лимана //XI конференция Украинского общества паразитологов (Киев, сентябрь 1993 г.). Тезисы докладов. - Киев: 1993. - С.61-62.

Кивганов Д.А. Клещи перьевого покрова и гнезд крачек (Laridae, Sterninae) юга Украины. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.02 -зоология. Ин-т зоологии им. И.И.Шмальгаузена НАН Украины, Киев, 1996.

Проанализировано видовое разнообразие фаун клещей перьевого покрова и гнезд восьми видов крачек (Sterna hirundo, St. albifrons, Gelochelidon nilotica, Thalasseus sandvicensis, Hydroprogne caspia, Chlidonias niger, Ch. hybrida, Ch. leucoptera) юга Украины. Даны определительные таблицы видов мировой фауны рода Michaelopus и родов мировой фауны семейства Syringophilidae. Описано 10 видов и один род клещей новых для науки. Показаны особенности сезонного развития популяций перьевых клещей Alloptes bisetatus и Zachvatkinia sternae.

Kivganov D.A. Mites of a feather cover and nests of terns (Laridae, Sterninae) of the south of Ukrain. Thesis on obtaining the degree of Candidate of Sciences (Biol.) Speciality - 03.00.02 - zoology. Schmalhausen Institute of Zoology of Nat. Acad. Sci. of Ukrain, Kiev, 1996.

Species diversity of mite faunas of a feather cover and nests of eight species of terns (Sterna hirundo, St. albifrons, Gelochelidon nilotica, Thalasseus sandvicensis, Hydroprogne caspia, Chlidonias niger, Ch. hybrida, Ch. leucoptera) of the south of Ukrain is analysed. The defined tables of species of a world's fauna of genus Michaelopus and genuses of a world's fauna of the family Syringophilidae are given. 10 species and one genus of mites new for a science are described. Features of seasonal development of populations of feather mites Alloptes bisetatus and Zachvatkinia sternae are shown.

Kni040Bi слова: Laridae, Sterninae, шр'яш клшц, imimi гшзд, Syringophilidae, Cheyletidae, повий вид, новий pin.