Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Изучение связи интенсивности роста и развития ремонтных свиней полтавской мясной породы с последующей их воспроизводительной способностью и качеством потомства

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Изучение связи интенсивности роста и развития ремонтных свиней полтавской мясной породы с последующей их воспроизводительной способностью и качеством потомства"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК л „ ІНСШІУГ СВИНАРСТВА УААН

ОД

УДК 636.4.082.43

БІРТА Габріелз Олександрівна

ВИВЧЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ ІНТЕНСИВНОСТІ РОСТІ7 І РОЗВИТКУ РЕМОНТНИХ. СВИНОК ПОЛТАВСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ З ПОСАІДУЮЧОЮ !х ВІДТВОРЮВАЛЬНОЮ ЗДАТНІСТЮ ТА ЯКІСТЮ ПОТОМСТВА

06.02.01 - розведення та селбкцш тварин

Автореферат

дисертації не здобуття нгукового ступеня кандидата ольськогосподарськкх неук

Полтава, 1997

Дисертацію « рукопж. .

Робота виконана у відділі розведення і генетики Інституту свинарства Украшсми» академії аїрарннх наук.

Ноукоаим керівних - дак^шошшпдарсмааШуи,

професор Валентин Павлович Рибалко,

- Інститут свинарства УААН, директор.

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор Євгенія Михайлівна Агапова,

Одеський державний сільськогосподарський інститут, завкафедрою розведення тварин

- кандидат сільськогосподарських наук, доцент Неліна Дмитрівна Голуб,

■ . Полтавським сільськогосподарський інститут,

доцент кафедри розведених тварин

Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів

"Аскахія-Нова", відділ свинарства, Українська . академія аграрних наук, снт.Асханія-Ноаа, Чаплине экого району. Херсонської області.

Захист відбудеться ҐУ /і ■(''. //1 \ 1997 року

о 10-и годині, на засіданні спеціалізованої ичедюї ради ІС 44.351.01 при інституті свинарства УААН за адресою: 314006, Полтава, Шиедська Могила.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці

Інституту свинарства УААН, м.Полтава, Шведська Могила

Автореферат роакланий " -Х( 9 С (_^А. 0 1997 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук ^ Підгереба О.І.

,йк/7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена необхідністю вивчення впливу різного рівня інтенсивності вирощування ремонтних спішок на поелідуючу продуктивність маток з метою підготовки відпопдшв: пропозицій по раціональному використанню свиней у виробничих умопгх рІвкомянітн;гх »в розміром і формою власності господарств.

Результатами багаточисельних наукових досягнень і. спостережеш (О.І.Овсянников, 1976; В.О.Мєдведєв та ін., 1978; М.Ф.Гуменшв:, 1980; Д.Я.Василенко, 1981; П.П.Остапчук, 1982; Є.М.Агапова, 1983>, М-Д-Березовський, 1985; Б.В.Баньксвський, 1986; І.В.Соловнав, 1990;

І.О.Самохвал, 1995; І.С.ІВащук, 1996; В.П.Рибалко, В.П.Буркат, 1996)

переконлнво довели, що одним із дійсних резервів підвкціеккя продуктивності свиней є цілеспрямоване вирощуваня та раціональне використання ремонтного молодняка. Актуальність цього шггання значно збільшується, особливо у зв'язку зі створенням НОВїВЕ гекотнпів свиней. Отже, виконанням нашої роботи і передбачалось егазчснпя впливу р'шгого рівня інтенсивності вирощування ремонтного . молодняка полтавської м'ясної породи на поелідуючу його продуктивність, що є одним із розділів комплекснії* досліджень, які проводились Інститутом свинарства УААН за програмою "Свинина-95". .

Мета та завдання .досліджень. Головною метою нашої робота було порівняльне вивчення впливу оптимального, інтенсивного і екстенсивного росту і розвитку молодняка свиней полтавської м'ясної породи не їх поелідуючу продуктивність.

Для рішення цієї мети були поставлені слідуючі завдання:

- провести порівняльну оцінку енергії росту і ' ефективності »(користання корму свинками полтавської м'яснсГ породи при різкій інтенсивності вирощування;

- вивчити динаміку фізіологічного становлення репродуктивних органів піддослідних тварин;

- здійснити вивчення продуктивності свиноматок в залежності від інтенсивності їх росту і ¡розвитку в період вирощування;

- простежити за можливістю зміни деахих біологічних функцій

організму свинок залежно від інтенсивності їх вирощування; .

- вивчити' компенсаторну можливість свиней за репродуктивними і.

відгодаіешшім)і якостями; '

- визначити зоотехнічні і економічні аспекти різної інтенсивності вирощування ремонтних свинок;

• підготувати пропозиції по ефективному вирощуванню ремонтних свинок полтавської м'ясної породи в умовах виробництва.

Ндукоза нсвнзта досліджень. Новизна виконаної роботі: полягає у тому, ще вперше проведено порівняло!«: вивченим зв'язку оптимального, інтенсивного і екстенсивного рівнів вирощування ремонтних свинок

полтавсько: м'ясно? породи з послідуючою. їх відтворювальною здатністю тс якістю :;отомстБй. За зоотехнічними і економічними показниками для полтавської м'ясної породи найефективнішим виявилось інтенсивне внрощувашш ремонтних свинок.

Практична цінність роботи. Вивчено вплив різного рівня

вирощування ремонтних сшагок полтавської м'ясної породи на їх подальшу продуктивність. Розроблено пропозиції по раціональному використанню тварин нового селекційного досягнення в умовах виробик^гвс.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на виробничих нарадах відділу розведення і генетики інституту свинарства УААН (1994-1995), науково-виробничій конкуренції (Київ. 1996), спільному засіданні відділів розведення і генетики те годівлі

і виробництва кормів (199$). Дисертаційна робота розглянута і схвалена Вченою радою Інституту свинарства УААН у ¡рудні 1996 року.

На захист виносяться слідуючі положення:

- порівняльна реакція свинок полтавської м'ясної породи ш інтенсивність їх вирощування;

- деякі біологічні особливості ремонтних свинок в динаміці росту залежно від оптимального, інтенсивного і екстенсивного рівнів вирощування;

- компенсаторна можливість свиней полтавської м'ясної породи ва репродуктивними і відгодівельними якостями.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, методичних підходів та результатів власних досліджень, висновків і пропозицій виробництву, а також списку використаної літератури. Робота викладена на 193 сторінках машинописного тексту, має 33 таблиці і 11 малюнків. Список використаної літератури включає 280 джерел, в тому числі 26 Іноземних авторе. .

Публікація результатів дпліяженнь. За темою дисертації опубліковано 4 наукових роботи у виробничих і науково-виробничих виданнях. . '

Декларація особистого внеску. Організація і проведення науково-господарських дослідів, обгрунтування їх результатів, формування висновків і пропозицій здійснені особисто автором. Анатомо-морфологічю дослідження та гістологічні аналізи окремих органів і тканин проведеш спільно в ЛХЯценко та Л.Г.Ніколенко. До 95% вд загального об1 «му всіх робіт по дисертації виконані безпосередньо «добувачем.

з

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал і мето ли досліджень.

Передбачений об'єм науково-господарських і науково-виробничих досліджень проведено на свинях полтавської м'ясної породи аа період з 1994 по 1996 роки в умовах експериментальної бази племзаводу "Рассвет" дослідного господарства і лабораторій Інституту свкнаоггва УААН, а також племгоспу ім.Чапаева Диканського району Полтавської області.

Для організації науково-виробничого досліду а племзаподі "Рассает” було відібрано 60 свинок двохмісячного віку по 3 рідні егетри від 20 підсисних маток, які обслуговувались однією евннзркою-оператором.

Після відлучення в двохмісячному віці піддослідних свинок за

принципом аналогів розділили на 3 групи, розмістили в умовах пленеру по

2 голови в станку і вирощували а аналогічній умозах годівлі та

утримання до досягнення живої маси ЗО кг.

Після закінчення підготовчого періоду було розпочато дослід аа

методичною схемою, представленою в табл.!.

Інтенсивність вирощування ремонтних свинок регулювали добовою дачею корму. Тварини І (контрольної) групи одержували комбікорм за існуючими нормами енергетичного і протеїнового живлення, виготовлений на Полтавському комбікормовому заводі за рецептом ПК-55-25. На одяу кормову одиницю в ньому припадало по 115 г перетравного протеїну. ідо забезпечувало 450-550 г середньодобового приросту. Тзарян II піддослідної групи вирощували на рівні 600-700 г середи&одобопях приростів. Це здійснювалось шляхом збільшення 9 їх добовому раціокі енергії і перетравного протеїну до 125 - 130 г на одну кормову одівшую за рахунок сухого збираного молока.' Тварин ПІ піддослідної групи вирощували на рівні 150 - 250 г середньодобових приросте за рахунок щодобового обмеження енергетичного і протеїнового живлення.

Протягом вирощування піддослідний молодняк в оди» день кожного місяця за годину до годівлі індивідуально зважували. Одночасне брали проміри: довжини тулуба, обхвату грудей, висоти а холці та обхвату п’ястя.

Під час вирощування з метою анагомо-морфологічних досліджень проводились контрольні забої свинок: 3 голови у віці 2 місяців, по З голови з кожної піддослідної групи у віці 4, 6 місяців і при досягненні 125 кг живої маси (всього 30 галів).

Від .5 свинок кожної піддослідної групи я 2. 4, 6 місяців і при досягненні 125 кг брались проби крові для гематологічних досліджень.

Методична схема досліджень

Піддос- лідні групи Рівень вирощу- вання Кількість свинок у ВІЦІ 2 місяці, голів Забій піддослідних тварин в дика міці росту Штучне осіменін «ня при Використання приплоду

ремонт-них свинок ві^ЗО до живої ЬШСН 2 . місту, голів 4 МІСЯЦІ. ГОЛІВ 6 МІСЯфВ, ГОЛІВ при досягненні 125 кг, голів досягненні 125 кг, голів свиикн для вирощу- вання, голів годівля за норма- ми, голів годшля на 25% нижче норми, голів

і Оптималь кий (450-550 г середньодобового приросту) 20 1 3 3 3 1° 10-12 10 10

11 Інтенсивний (600- 700 г середньо- добового приросту) 20 1 3 3 3 10 10-12 10 10

НІ Екстен- сивний (150-250 середньо- добового Г*Г\ІЛ ЛЛГ’П/] 20 1 3 3 3 10 10-12 10 10

При досягненні живої маси 125 гг всіх свинок, які аалшініл.иеь післк проведення контрольних забоїв, передбачено було штучно осіменптн спермою кнурів-аналогіп полтавської м'ясної порода- Годівля супороснія : підсисних свиноматок а поросятами проводилась у відповідності до існуючи:; норм. Після відлучення поросят свиноматки здатні до відтворення були штучно осіменспі спермою тих аж кнурів для одержан;!« другого опоросу. •

Із числа відлучених поросят 1 опоросу по 10-12 свинок кояшої піддослідної групи були виділені для вирощування на типових для багатьом посподярсгз раціонах а кетою одгряса ння одаросів. Паралельно із чікла залишених поросят койсної піддослідної гр5"іт!5 за принципом аналогії! було сформовано три групи підевншгіз для відгодівлі за нормою і нг 25% нижче норми до живої маси 100 кг.

Одночасно з науково-господарським дослідом проводилась вибірка і камеральпз обробка даних продуктивності свиноматок плекааводу "Рассвет" і племгоспу ім.Чяпаева ггмжмо від інтенсивності їх росту і рсзЕїггку в період вирозцування.

Фізнко-язмічну оцінку м'яса і сала проводнлн аз звпшаюпряттппт методиками зоотехнічного евалЬу, зякл&деіяк в працях В.Х.Попгндспуло

(1960), А.В.Петрова (1963), А.В.Попоаа (1963) та йшшх.

Гістологічні дослідження щитовидної залоги, печінки і жечнкки в різні вікові періоди вирощування сешск проводили відповідне до загальноприйнятих методик.

При спостереженні за проявом охоти у свинок користувались методикою О.В.Квасницького (1950). . ,

Продуктивність свиноматок визначали за такими показниками:

- кількість живих і мертвонароджених поросят, гол.;

- середня жива маса поросяти при народженні;

- середня маса кожного поросяти і гнізда поросят при відлученні, кг;

- кількість поросят в гнізді при відлученні, гол.; -

- збереженість приплоду.

Враховувались також кількість маток, що вибули в піддослідні» гругг за наслідками непридатності до репродукції.

Відгодівельні якості молодняка на контрольній відгаянзл: визначались вс:

• віком досягнення тваринами живої маси 100 кг, доби;

- середньодобовим приростом під час відгодівлі, в також від

народження і до зняття я відгодівлі, кг; . '

- затратою кормів на 1 кг приросту, корм-од.

Експериментальний цифровий матеріал оброблений метолами варіаційної статистики (М.А.Плоянський, 1969; О.К.Меркур‘єва, 1983) s використанням сучасних електронно-обчислювальних машин.

Ріст розвиток піддослідних свинок. Як показав аналіз одержаних результати!. різним за живою масою піддослідних тварин мала місце вже майже через місяць від початку, експерименту. Чотиримісячні свинки І групи за масою поступалися тваринам II групі: на 6,3 кг, але

перевищували своїх ровесниць з III групи на 1,7 кг. В 10-и місячному віці ця різниця відповідно становила 14,3 і 27,6 кг.

Показники зміни відносних приростів живої маси піддослідних тварин свідчать, а)о аа віком відносний приріст живе! маси у них вменшувавсь. Це співпадає з проявом загальної закономірності вікових змін відносних приростів живої маси у тварин. Інтенсивність збільшення промірів у піддослідного молодняка з віком знижувалась. Серед досліджувані« промірів найбільшого швидкісно росту характеризувалися показники обхвату грудей і довжини тулуба. Менші зміни за цей період виявилися за промірами висоти в холці та обхвату п’ястя.

Інтенсивність зростання даних промірів тулуба у тварин різних груп виявилась неоднаковою. Найбільш швидкі темпи росту визначені у свинок II піддослідно? групи. Якщо розмістити по мірі падіння швидкості зростання, то лінійні проміри мали таку послідовність: обхват грудей, довжина тулуба, висота в холці і обхват пясті. У молодняка і групи був дещо інший характер такої послідовності: обхват грудей, довжина тулуба, висота в холці і обхват п’ясті. В Ш групі найшвидше зростали показники обхвату грудей, а потім довжини тулуба, висоти в холці і обхвату п’ясті.

За вимогами інструкції по бонітуванню свиней і на підставі одержаних у досліді даних визначено сумарну оцінку аа розвитком 10-місячннх свинок. В II групі 90% тварин належали до класу еліта, решта -до 1 класу. Із загальної кількості свиней 1 піддослідної групи 35% були елітними, 55% - I класу і 10% - II класу. В III групі елітних свинок не було, тварин І класу виявилось тільки 5%, II класу - 85% і позакласних

- !t>%. '

Отже, рівень інтенсивності вирощування ремонтних свинок сприяє не тільки зміні живої маси та лінійних промірів, але й істотно впливає на їх сумарну бонітувальну оцінку. ■ '

Анатомо-мооФологічні дослідження органів і тканин.

Деякі дослідники (О.І.Овсянников, 1945; П.Д.Пшєничкий, 1955; В.Н.Баканов, В.К.Менькін, 1989; І.С.Трончук, 1990 та ін.) вважають, що зміною інтенсивності вирощування і відгодівлі можна впливати не 7Ілмш на вовнішні форми тварин, але й на процес травлення і формування окремих органів і тканин їх організму. ‘

Одержані нами дані свідчать про тс, що різна інтенсивність вирощування свинок не однаково впливала на розвиток органів дихання, кровообігу га травлення.

Загальною закономірністю виявилось тс, що по всіх піддослідних групах абсолютна маса внутрішніх органів і шлунково-кишкового тракту до живої маси тварин 125 кг продовжувала збільшуватись.

В тон же час слід підкреслити, що вагові та лінійні проміри тварин розвивались прямопропорційно а рівнем інтенсивності вироіууваяня свинок. Особливо це помітно на тваринах 6-місячного віку. Так, наприклад, середня маса печінки саинок І групи була різна 1440 г, II - 1655 г. а III -1190 г. Ще більшою виявилась різниця за об’ємом шлунку: 2450 мл'\ 3350 мл^ та 1500 мл^. Значно відрізнялись тварини піддослідних груп в цьому віці і за масою тонкого та товстого відділів кишечника. При порівнянні вищеприведених показників по тваринах, забитих у 123 кг. встановлено, що абсолютні їх показники значною.мірою вирівнюються.

Дані про розвиток статевих органів саинок, залежно від віку та різного рівня вирощування, наведені а табл. 2. Вони свідчать про те, що динаміка їх зміни не виходила за межі фізіологічної норми. З віком маса та розміри довжини рогів матки, яйцеводів, шийки матки, вагіші та маси яєчників збільшувались. Відмічались значні індивідуальні відхилення у масі яєчників, довжині рогів матки, яйцеводів, шийки матки і затіни у свинок різного віку.

Істотної різниці у масі яєчників стінок не встаноа\ено, одна« помічено явне зниження розмірів, а також абсолхутної і зідносної маси яєчників у саинок НІ групи порівняно зі свинками І і II піддослідних груп.

Гістологічні дослідження.

Після преведешшяг морфометрії яєчників, проводили приготування мікропрепграгіз і після забарвлення гематокенлия-еозіиюм здійснювали вивчення їх гістоструктурн. Для цього визначали за допомогою лупи середнє і загальне число фолікулів. Серед фолікулів яєчника виділяли: прнмордіальні, ростучі, зрій, жовті тіла і атретнчні тіла.

Виходячи з того, що прнмордіальні фолікули (ооцити І порядку) обиггі одним ш?ром. плоского епітелію яєчників, внаслідок чого втратили здатність до подальшого розвитку, на яку не впливав фактор послідуючої годіа\і тварин, ¡¿і первинні фолікули нами не враховувались в експерименті. Кількість фолікулів в яєчниках ростучих свинок залежно від інтенсивності їх вирощування, наведені в табл. 3.

В період статевої зрілості в групі тварни з оптимальним рівнем вирощування відзначалось зменшення кількості дозріваючих і зрілих фолікулів, при цьому кількість жовтих тіл і атретичних структур збільшу-

Зміна ліяіГиіиі розмірів та маси органів статевої системи свинок >

Пока» К1ІКИ Рівень вирощування ремонтних свинок

оптимальніш інтенсивний | екстенсивний

аік тварин, міскці '

2 4 6 ПР»^ жиши 2 4 6 ПРЧ. жнеіи масі 125 кг 2 4 6 ПРЧ. шици ¿а

Маса статевої о апарату, і' 28.2 67.0 315.0 627.0 28.2 100.0 365.0 905.0 28.2 40.0 245.0 825.0

Дошкшм рогіз матка, м: npauc.ro мвоіи 0.14 0.14 0.28 0.30 0.505 0.510 0.720 0.712 0.14 0.14 030 0.31 0.66 0 0.650 0.895 0.900 0.14 0.14 0.21 0.22 0.450 0.420 0.530 0.600

Довжина нйгдгйодіа.м. Праного ЛІізОІ'О 0.041 0.06 2 0.05а 0.059 0.130 0.125 0.165 0.165 0.041 0.06 2 0.065 0.067 0.140 0.130 0.175 0.172 0.041 0.062 0.056 0.054 0.110 0.115 0.145 0.150

Довжина шіііікк ЮП8І, М 0.043 0.085 0.301 0.315 0.043 0.140 0.310 0.317 0.043 0.082 0.285 0309

Дсш.'ьмьи Еагіі!И.м 6.030 "0.042 0.100 і 0.305 0.030 0.047 0.105 0.315 0.030 0.040 0.095 0.295

Маса ий'циікш. г Хр.іВОіО ЛШОГО 0.216 0.173 0.654 0.653 2.550 2.510 4.950 4.500 0216 0.173 1.350 1.420 2.610 2.575 5.400 5.550 0.216 0.173 0.550 0 545 2.350 2.430 3.900 3.750

велась. При інтенсивному і екстенсивному рівнях вирощування спостерігалась аналогічна картина.

Таблиця З

Кількість фолікулів в яєчниках ¡ростучих свинок £ різним рівнем вирощування

Рівень Вік в ФОЛІКУЛ»! Жовті Атоетичні

впрошування МІСЯЦЯХ . РОСТУЧІ ЗРІЛІ . тіла ТІЛЕ

Оптимальний 2 95.6 9.3 '» .

. 4 . 55.5 12.5 1.0 -

6 13.5 15.5 3.5 1.0

9,2(125 кг) 13.5 10.0 4.0 1.5

Інтенсивний 2 95.6 9.3 - .

4 29.5 18.5 9.0 3.5

6 15.0 19.0 6.5 1.0

7.7(125 кг) 16.0 16.0 6.0 2.0

Екстенсивний 2 95.6 9.3 . - -

4 45.0 7.0 10 - '

6 17.0 17.0 5.0 І5

16(125 кг) 17.5 14.5 4.5 . 1.0

Таким чином, інтенсивність вирощування відіграє вирішальну рол» У формуванні статевої зрілості тварин.

Аналіз даних (табл.4) свідчить, що висота фолікулярного епітелію щитовидної залози у вся піддослідних тварин зростав до 4-місячного віку, після чого настає його поступове зниження. Особливо різке збільшення висоти фолікулярного епітелію відмічено у стінок інтенсивного рівне вирощування. '

Після 4-місячного віху зниження висот» фоллікулярного епітелію спостерігалось у свиней всіх піддослідних груп. .

При дослідженні печінки тварин у 2-місячному віці різких змін не виявлено оскільки всі вони мали однакові умови годівлі і утримання. При досягненні свинками живої маси 125 кг спостерігалась слідуюча картина. Прн огляді печінка була майже однакова у тварин всіх піддослідних груп, але в третій - вона виявилась більш світлого кольору. У свиней, як відомо, кожна часточка відокремлена прошарками сполучної тканини. За формою часточка нагадує багатогранну призму. У тварин екстенсивного рівня вирощування ці часточки мали більш розпушену структуру, ніж у свннок я І і II груп. Це, очевидно, пов'язано з умовами вирощування піддослідного поголів’я. .

Печінка має здатність синтезувати у своїх клітинах полісахарад -

ю

Вікові зміни висоти фоллікулярііога епітелію (IV ±ш), Ц

Піддослідні групи тварин Вік, місяців Пои.досягненні живої маси 125 кг

■7 4* 4 6

1 8.3±0.2 11.7±0.2 9.4±02 8.1±0.2

11 9.1±0.3 13.3±0.4 11.3±0.3 9.3±0.3

Ш 7.4±0.1 9.9±0.3 9.3±0.2 7.2±0.1

глікоген. Ця її функція виявляється при застосуванні мікрохімічних забарвлень, бо глікогену удається надати забара\ення лише специфічними барвниками. При інтенсивному рівні вирощування свинок глікоген виявлявся в клітинах печінки у значній кількості у вигляді великих включень. Навпаки, при екстенсивному рівні вирощування тварин його а клітинах було дуже мало, або зовсім не зафіксовано.

Статева зрілість у свинок.

Результатами досліджень встановлено, що раніше інших почали Ьроаялтм ознаки тічки свинки інтенсивного рівня вирощування (табл.5).

• . Таблиця 5

Віх проаашшя і тривалість статевих циклів та 'охоти* у піддослідних свинок .

Піддос- Кількість Проявлення перших статевих ииклів Вік установлення Тривалість

лідні групи тварин у групі, галів середній віх, доби середня жива маса, кг статевих циклів, доби статевого Циклу, доби 'охоти*, годин

1 13 190.2 69.3 226.7 19.92 54.2

. І! 13 188.2 71.8 224.5 1 19.31 55.8

11 13 200.0 52.4 236.6 20.7 54.0

Потрібно відзначити, що перші статеві цикли в більшості піддослідних тварин носили непостійний характер. Період циклу при цьому складав 4-16, а в окремих випадках наближався до 34 діб. Ознаки тічки зберігалися більш довгий час, ніж 2-5 доби і не завжди проявлявся рефлекс нерухомості, тобто наявність "охоти". Однак, з віком тварин періодичність статевих циклів у них ставала більше стабільною. »

Результати гематологічних досліджень.

. Дослідженнями крові. передбачалось доповнити характеристику ¡»тер'єру ремонтних свинок, а також встановити різницю між тваринами різних піддослідних груп в показниках крові, за якими можна судити про ступінь мтенашності окислювальних процесів, рівня білкового обміну, що

з свою чергу в комплексі а іншими факторами зумовлюють той ми інший рівень енергії росту. Як показали результати аналізів хількісгь еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну у крові свинок полтавської м’ясної породи підвищувався до 6-місячного віку і залишався майже на одному рівні з подальших вікових категоріях.

За вмістом бику та білкових фракцій в усі вікові періоди свинки інтенсивного типу вирощування перевершували аналогів двох піддослідних груп.

Продуктивність піддослідних свиноматок.

Створені однакові умови годівлі і утримання для піддослідних тварин в період поросності і лактаїуї дають підставу вважати, що вплив цих факторів на продуктивні якості свиноматок були рівноцінними.

Спостереження показали, що після ссіменіння свинок (по 10 голіз у кожній групі) для одержання від них опоросу а І групі залишилось поросними 8, в II - 9, а III - 7 голів.

Таким чином, запліднення свинок з І групі склало 80%, а II і III групах, відповідно90 і 70%:

Проведені опорссп показали, що піддослідні свиноматки моля в цілому високі показники продуктивності (табл.6). При першому і другому опоросах крінці/мн виявились свиноматки з групи інтенсивного рівня вирощування. Вони перезшцуаали шалогів І і III груп по першому опоросу на 0,4 і 1,4 поросяти, яо другому - на 0,3 і 1,3.

. Слід також відзначити, що покращення багатоплідності маток II . групи не викликало різкого понижения їх ирупноплідїіості. Величина середнього показника зеликоплідності маток в усіх групах суттєвої різн.іці не мала.

За масою гнізда поросят при відлученні тварин II піддослідної групи перевищували ровесниць І і ИІ груп при першому опоросі відповідно; па

10,1 і 31,5 кг, а по другому на 9,9 і 29,1 кг.

Результати двох опоросів показали, що інтенсивне вирощування ремонтних свинок сприяє кращому прояву їх послідуючнх продуктивних можливостей.

Відгодівельні якості ггяиплоду.

Результата шівчєння маток за. в ід годівельними якостями нащадкія наведені в табл. 7. Більш кращими показниками відгодівельннх якостей 17,ми годівлі за нормами відрізнялись підсвинки з II піддослідної груп». Живої маси 100 кг вони досягали на 5-8 діб раніше своїх аналогів а І і Ш груп. За середньодобовими приростами вони перевершували своїх ровесників на 32 і 36 г відповідно. Слід відзначити, що тварини II групи

Покаяники продуктивності піддослідних спинок

Піддослі дні Групи Кількість маток в' групі, голів Кількість агплідне- них маток, голів Кількість поросят при народженні, голів Кругшоп лідністп. кг Молот -ність, кг Маса гніадв у 2-місячному віці, кг Кількість відлуче-н»гі поросят н* одну свиноматку, голів Середня яива маса поросят н в 2-місячному віці, кг Збереже ність поросят ва підсисний період, В 70

всього, голів в т.ч. мертві, голів залиши- лось ЖИВИХ, . голів

' Перший опрос .

І 10 8 11.1 ±0.51 0.7 10.4 1.21 49.0 163.9 ±7.61 9.2 17.8 82.8

І! 10 9 11.3 ±0.56 0.5 10.8 1.24 52.6 174.0 ±8.52 9.7 17.9 85.8

Ш 10 7 10.5 ±0.41 1.1 . 9.4 1.18 42.8 142.5 ±9.68 8.1 17.5 77.1

. • ; , Другий опорос .

І 7 6 11.4 ±0.67 0.2 11.2 1.19 54.4 165.2 ±9.71 ю.о 16.6 87.7

7 7 11.6 ±0.58 0.1 11.5 1.22 62.3 175.1 ±8:46 10.4 16.8 89.6

І» 7 5 10.8 ±0.47 0.6 10.2 1.17 48.2 146.0 ±10.23 8.9 16.4 82.4

о

затрачували на I кг приросту живої маси на 0,21-0.23 ксрм.од. менше, ніж підсвинки з 1 і Ш груп.

Таблиця 7

Відгодіяельні якості приплоду від сяиноматок

Піддослідні групи Кількість тварин в груш, ГОЛІВ Середньодобовий приріст, г Вік досягнення живої маси ІОН) кг. доби 1 Витрати | кормш на 1 1 кг приросту, 1 чоом.од.

Годівля за нормою

І 10 581.0 213.0 ! 4.42

II 10 613.0 208.0 Г 4.21

III 10 577.0 216.0 1 4.44

Годівля на 25% нижче норми

І 10 441.0 235.0 І 6.20

II 10 462.0 230.0 \ 5.90

III 10 439.0 237.0 і 6.30

Проведені дослідження вказують на ге, що підсвинки під маток інтенсивного рівня вирощування в порівнянні з тваринами двох інших груп відрізнялись більш ансокою скороспілістю і кращою оплатою корму. Одержані результати свідчать також про те, що тварини II групи проявляли достатньо високі можливості і на фоні обмежених умов годівлі.

Продуктивні якості свипок-дочок.

Свиноматки-дочки II піддослідної групи перевищували своїх ровесниць а І і II груп за багатоплідністю відповідно на 0,3 і 0,7 поросяти. Як бачимо, різні різні вирощування матерів свинок не могли не відбитися на репродуктивній здатності їх потомства.

За крупноплідністю свиноматки II групи незначно відповідно на 0.03 і 0,06 кг, перевищували своїх ровесниць з І і III груп.

Слід також відзначити, що за середньою масою поросят до відлучення перевага була на бо мі тварин з П групи. Дочки сниноматск а групи інтенсивного рівня вирощування мали самий високий показник від’ємної маси кожного поросяти (17,8 кг), але вірогідної різниці в цьочу показникові не виявлено.

Камеральна обробка зоотехнічних показників в умовах виробництва.

Одночасно з приведенням науково-господарські!?: досліджень була здійснена камеральна обробка зоотехнічних показників свинарських стад » племгоспі ім.Чапаева і племзаооді “Рассвет“. Мета цієї роботи полягала п тому, щоб одержані експериментальні дані порівняти з цими самими показниками продуктивності свиноматок в умовах виробництва.

В племгоспі ім.Чапаєва була проведена виборка - по 131 голові свиноматок, а в племаааоді “Рассвет" - по 43 тваринах оптимального, інтенсивного і екстенсивного рівнів вирощування за І, П і III опоросами протягом трьох останніх років. Дамі камеральної обробки зоотехнічних показників в цих господарствах дали можливість проаналізувати, як ' зпливають рівні вирощуаанкя ремонтних свинок в умовах виробництва на їх подальші продуктивні якості.

За даними живої маси гнізда поросят до відлучення, а це головний критерій при судженні про продуктивність свиноматок, тварини II піддослідної групи в більшості випадків вірогідно перевищували ровесниць

І і III піддослідних груп.

Зоотехнічна та економічна ефектизнісга результатів досліджень.

Розрахунок економічної ефективності вирощування ремонтних свинок полтавської м'ясної породи по трьох рівнях (оптимальний, інтенсивний, екстенсивний) базується на різній інтенсивності росту підсвинків і різної виграти кормів на одиницю продукції.

Економічні розрахунки проводились на основі бухгалтерського обліку, використання первинної зоотехнічної інформації науково*

. господарського досліду і загальноприйнятих методів визначення економічної ефективності. .

Дані аналізу свідчать, що за всіма зоотехнічними і економічними показниками ремонтні свинки, яких до 125 кг утримували при інтенсивному і оптимальному рівнях вирощування, значно перевищували своїх аналогів з групи екстенсивного вирощування. .

Весь період від народження свинки до одержання її потомства живою масою 100 кг по 1 дослідній групі склав 714,7 по II - 665,6, а по III-918 діб.

' ВИСНОВКИ

Результати ноуково-господарських дослідів, лабораторних досліджень ■. та камеральної обробки зоотехнічних даних племінних стад свиней полтавської м’ясної породи дають підставу зробити такі висновки:

1. Різний рівень (оптимальний, інтенсивніш, екстенсивний) вирощування

ремонтних свинок полтавської м’ясної породи істотно впливає на їх розвиток та екстер’вр, становлення відтворювальної здатності і послідуючу продуктивність. ,

2. При оптимальному рівні вирощування (середньодобові прирости 450550 г) свинки І (контрольної) групи живої маси 125 кг досягали за 274,7±6,1 доби при затратах корму 5,5 кормової одиниці корму на 1 кг приросту. Свинки-аналоги II піддослідної групи при інтенсивному рівні вирощування (середньодобовими приростами 600-700 г) досягли тієїж живої маси за 232,6±5,4 доби, або на 42,1 доби раніше контрольних ровесниць при меншій на 0,85 кормової одиниці втраті корму на -

• 15

кілограм приросту. Свинки ПІ піддослідної групи при. екстенсивному рівні вирощування (середньодобові прирости 130-25От) досягали парувально? маси 125 кг за 475,0±9,6 діб при витраті на одиницю приросту 6,93 корм.одиниці, або пізніше своїх аналогів І і II піддослідних груп відповідна

на 200,3 та 242,4 доби.

3. Свинки різних піддослідних груп відрізнялись і за тілобудовою. При інтенсивному вирощуванні вони визначались масивністю та округлістю форм, при екстенсивному - порівняною кутастістю та високоногістю. Помірне вирощування сприяло формуванню більш пропорційно розвиненні тварин.

4. За вимогами інструкції по бонітуванню свиней із загальної кількості тварин І піддослідної групи 35% були елітними, 55% - першого і 10% другого класів. В И групі 90% поголів’я оцінено класом еліта, а решта належала до першого класу. В НІ піддослідній групі елітних свинок не було, тварини першого класу склали 5%, другого - 85 і повакласкі -10%.

5. Рівень вирощування свинок прямопропорційно впливав на абсолютні та відносні вагові і лінійні параметри їх внутрішніх і репродуктивних органів у віковій динаміці, що відповідно відбилось на фізіологічних функціях їх організму і послідуючій продуктивності. Слід також констатую вати, що при забої піддослідних тварин живою масою 125 кг, але різного віку, імовірної різниці між піддослідними групами за вищевказаними показниками не виявлено.

6. За даними гематологічних аналізів свинок живою масою 125 кг

найвища кількість еритроцитів (5,58±0,75мг%) і гемоглобіну (103,8±8,03мг%) виявилась у тварин П піддослідної групи, дещо нижчі ці показники відповідно: 4,58±0,12 мг% та 88,0±1,70 мг% були у аналогів контрольної групи та значно нижчі у ровесниць Ш групи: 4,26*0,09 мг% і 77,4±1,63 мг%. Що ж до аміни цих показників з віком, то виявлена така загальна тенденція: вони зростали до 6-місячного віку і залишалися в подальшому майже на одному рівні. .

7: Найкращими показниками продуктивності при першому опоросі відрізнялись свинки інтенсивного рівня вирощування: багатоплідність

11,5*0,56 поросяти, середня маса гнізда прн відлученні 174,0 ±8,52 г.г. збереженість приплоду 85,8%. Найгіршими за продуктивністю булн свинки екстенсивного рівня вирощування: багатоплідність 10.5±0,4:

поросяти, маса гнізда відлучииків - 142.5±9,86 кг при збереженості приплоду 77,1%: Що ж до тварин контрольної групи, то вони за цим« ознаками характеризувались проміжними показниками.'

8. Після двох осіменінь по 7 піддослідних свиноматок для одержанні; другого опоросу в І групі холостою виявилась одна, у другій - таких не було, а в третій - 2. Показники продуктивності свиноматок всіх

піддослідних груп були вищими, ніж по першому опоросу, але встановлені закономірність залежно від рівня їх вирощування збереглась.

9- Результати камерально" обробки даних зоотехнічного обліку . продуктивності свиноматок різного рівня вирощування в племзаводі 'Рассвет" і племгоспі ічі.Чапаєва повністю підтвердили тенденцію, яка була встановлене проведеним експериментом.

10'. "Найкращими відгодівельними якостями при годівлі за існуючою нормою і на 25% нижче норми характеризувались підсвинки від маток II піддослідної групи, друге місце опанували тварини контрольної і останнє -третьої групи.

11. За зоотехнічними і економічними показниками для свинок полтавсько? м’ясної породи найефективнішим виявилось інтенсивне вирощування. i іри цьому на весь період від народження ремонтної свинки до одержання від неї потомства живою масою 100 кг потрібко було 665,6 доби, «бо'22,2 місяця, при оптимальном}- рівні вирощування - 714,7 доби (25,8 міяців) і пои ckctchcubiiomv - 918,0 діб (30,6 місяців).

12. Пр и інших рівних умовах інтенсивне вирощування ремонтних свинок сприяє одержанню і відгодівлі їх приплоду до забійних кондицій на 8,4 місяця раніше, ніж при екстенсивному. А. це в СВОЮ черг}' скорочує перевитрати кормів, перетримку тварин, економить заробітну плату, а таг.ойс уникає нераціонального викоріїсташія покміиень та обладнання.

' ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

1. .3 метою збільшення виробництва високоякісної свинини широко використовувати б усіх категоріях господарств, незалежно від їх розміру, напряму селекції і форми власності, свиней полтавської м’ясної породі: при чистопородному розведенні.

2. Для більш ефективного використання потенційної можливості

полтавської м’ясної породи за продуктивними якостями доцільно вирощувати ремонтних свинок в умовах племінних господарств до 125 кг на рівні 600-700 г, а на товарних фермах 450-550 г середньодобових приростів. •

Основні наложения дисертації »кладеш в слідуючих роботах.

1. Г.Бірта. Залежність продуктивності свиноматок від інтенсивності

спрощування // Науково-виробничий бюлетень "Селекція”. - К.: 1996.-N3- С. Б2. ' .

2. Рибалко В., Бірта Г. Інтенсивність вирощування ремонтних свинок та

їхдія продуктивність // Тваринництво України. - 1997.- N6,- С. 9. (персональний внесок 50%) '

3. Ьирта Г. Связь интенсивности выращивания свинок с последующей их продуктивностью // Свиноводство.- 1997.- N3.- С-20.

4.Бірта Г.О. Продуктивность свиноматок в зависимости от интенсивности их выращивания // Зоотехния.- 1997.- N8.- С.25.

Бірта Г.О. Вивчення зв’язку Інтсксивмост? росту та розвиту ремонтних свинок полтавської м’ясної породи з наступною їх відтоорюзальною здатністю і яніспо потомства. - Рукопис.

Діїсертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - реагагдення та селекіцк тварин. - Інститут свинарства УААН, Полтава, 1997.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матгоіал по проведенню порів:шльнсго вивчення зв’язку оптимального, інтенсивного і екстенсивного рівніз вирощування рсмонттпс свнно.ч ¡толгапськсї м ясної породи з наступно» їх яідтзорювальноіо здатністю і якість поточстял.

Отримані експериментальні дані можуть бути використані для розробки організаційно-технологічних прийомів підвищення реяредухптннх якостей сничей плдмзаводу “Расает" та племгоспу ім.Чгдаепа Поатчпс^лї області, а також в іншах господарствах, де розводять гюлтаос:>яу м’ягчу породу.

Ключові слова: порода, ріст, розвиток, тілсбудов*, інігр’ер,

екстер’єр, приріст, багвтоп-іідністп, молочність, маса.

Бирта Г.А. Изучение связи интенсивности роста. :і pazwrrra

ремонтных сзинск полтавской мясаоЗ породы с гоиеяутвеп воспроизводительной способностью и качеством потомства. - Рузсотвгсь.

Диссертация на соискание научной степени клндодата

сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - сазоддймгтг к селекция ншвотмых. - Институт свинозодства УААН, Полтава, 19^7.

S О ».

диссертации изложс» теоретотескии и пракггчеекнн матгсмил гго

проведению сравнительного изучения сслзн оптимального. :яггєкснп*ісг2 п экстенышкого урояней выращивания ремонтних сгнжк голтягсуон гетснсп породи з последующей их аоспронзгодительно» слоссбнсстыо н к-зчестаем потомства. ' " .

Получены экспериментальные данные могут быть использованы для разработки . органнзацнонно-технологнчечких приёмов повышения репродуктивных качеств свиней пламзавода “Расвет" н племхоза нм.Чапаева Полтавской области,, а также в других хозяйствах, где разводят полтавскую мясную породу.

Ключевые слова: порода, рост, развитие, телосложение. интерьер, экстерьер, прирост, многоплодие, молочность, масса.

Bina G-A. The study of the growth intensity and the development of the replacement gilts belonging to the Poltava meaty breed correlated with their reproductive ability and the progeny quality. - Manuscript.

The thesis for the Master's of Agriculture science degree in the speciality

06.02.01 - animal breeding and selection. The Pig-breeding Institute of the Ukrainian Akademy of Agrarian Sciensea.- Poltav«, 1997.

The theoretical and practical data are presented cenceming the comparative study of the optimal intensive and extensive metods of breeding, replacement gilts correlated with their reproduction ability and progeny guality.

The received experimental data are offered to be used at developing the organization and technical methods for improving the pigs reproduction gualities at “Rassvet" and the Chapayev pedigree-farms of the Poltava Region.

The key words: breed, growth, development, body indices, interior, gain, ¡nultiiertiliiy, milk productivity, weight, exterior.