Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Изменения функциональной активности Т-лимфоцитов и их субпопуляция (хелперов и супрессоров) в иммунном ответе на эритроцитов барана в условиях повреждения печени четыреххлористым углеродом

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Изменения функциональной активности Т-лимфоцитов и их субпопуляция (хелперов и супрессоров) в иммунном ответе на эритроцитов барана в условиях повреждения печени четыреххлористым углеродом"

т г 5 од

НАШ ОПАЛЬНА АКАЛЕМ1Я НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ Ф13ЮЛ0ГП 1М.О.О.БОГОМОЛШЯ

На правах рукопису

МАРТИНОВА ТЕТЯНА ВАОШВНА

ЗМ1НИ СЙЖКЦ1ОНАЛЬНО! АКТИВНОСТ1 Т - Л1М0ЮЦИТ1В ТА IX СУБП0ПУЛЯЦ1Й С ХЕЛПЕР1В I СУПРЕС0Р1В ) В 1МУВД1Я В1ЛП0В1Д1 НА ЕРИТРОЦИТИ БАРАНА В УКОВАХ ПОШКОДЖЕННЯ ПЕЧ1НКИ ЧОТИРИХЛОРИС -•ПМ ВУГЛЕЦЕМ

03.00.13 - Ф1з1олог1я людини 1 тварин

АВТОРЕФЕРАТ

лисертацИ на здобутгя наукового ступеня кандидата 61олог1чнин наук

К111В - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в 1нститут1 ф!з!олог!{ iu. 0.0.Богомольця Нац1ональноХ Академы наук У крах ни

Науковий кер!вник: доктор б!олог1чнин наук

Алексеева 1рина МиколаХвна

ОФ!ц!йн! опоненти: доктор медичних наук, проФесор Лисяний Микола Тванович доктор б!олог!чних наук, проФесор Яременко Микайло Серг!йович

Пров!дна установа : 1нститут геронтолог!! АМН Укра1'ни

Захист в!дбудеться "£±_" T^c^^i' 1996 р. 0 ^ годин! на эас!даннх спец!ал1зовано!с вчено! ради Д-01.13.01 при 1нститу-т! ф1з!олог!1 !м. 0.0. Богомольця HAH УкраХни за адресов: 252024, м.КиЗСв, вул. Богомольця, 4.

3 дисертац!ею можна ознайоыитися в б1бл1отец1 1нституту Ф1з1олог11 !м. 0.0. Богомольця.

Автореферат роз! с ланий "EL." 1996 р.

Вчений секретар Спец!ал!зовано1 вче-

иаЧ ради, доктор б!олог!чних наук 3.0.Сорок!на-Мар!на

АКТУАЛЬНТГТЬ ПРОБЛЕМУ!. Вивчення зв'язк!в 1иунно¥ системи з г!е1мунокомпетентними органами е важливим, оск!льки в останн! роем склались уявлення про роль 1мунноХ системи не Т1лъки в захист! эргашзму в1д генетично чужер1дно1 ¡нформащХ, а х в п}дтримц1 структурно - функшонального гомеостазу орган!зма ( И.Е.Ковалев, Э.Ю. Полевая, 1981). Особливу увагу привертае взаемозв'язок 1мунно1 системи 1 печ1нки. Печ1нка,. яка в дорослому орган!зм1 не вва-жаеться 1мунокомпетентним органом, може здхйснювати вплив на 1му-нолог!чну реактивн1сть органхзму р1зними шляхами. Впливи ш р1э-номан1тн1 1 маюггь 1нод1 протилежний характер (Е. Г?е1пЬегг,Р. йоген, 1881: Д.Н.Маянский, 1981: А.А1ЬегИ, 1985: А.И.Конопля и. др., 1985, 1989).У свою чергу, 1мунн1 процеси в1д1граюггь важливу роль в пошкодженн1 та регенерацП печ!нки С И. Н. Алексеева. 1980: И. Рагопе!-Ьо.198б:А.Г.Бабаева,В.А.Зотиков, 1987). Одним з г^дкод*в до з'ясу-вання рол! печ!нки в зм!нах 1мунолог1чно5£ реактивност! орган!зму е вивчення 1мунних показник1в в умовах експериментального порушен-ня структуры 1 функщй печ1нки 1 вивчення залежност! ¡мунних зру-шень в!д ступеня пошкодження печ!нки. Для досл!дження маяан1зм!в . зм!н 1мунноХ реактивност! при пошкодженн! печхнки важливим е вивчення порушень в окремих ланцюгах 1мунноХ в1дпов!д1. Деяк! з цих ланцюг1в можуть бути вивчен! лише в досл!дах на тваринах. До них в першу чергу належать т1, як! потребуют» адоптивного перенесения кл!тин у сингенн!й систем!.У наших досл!дах матодичним походом до вивчення впливу печ!нки на 1мунну систему було порушення фунюЦХ печ!нки у тварин за допомогою гепатотропно! речовини.- чотирихло-ристого вуглецю - 1 вивчення за цих умов зм!н у важливих ланцюгах

{мунн01 в1дп0в1д1.

МЕТА РПКГ1ТИ: Вивчення зм!н гуморальной 1ыунно¥ В1дпов1д1 на тимус-залежний антиген - еритроцити барана СЕВ), активност! 1му-норегуляторних кл1тнн та процес!в кооперац!* Т - 1 В -л!мфоцит1в

у тварин в умовах ураження печ!нки чотирихлористим вуглецем. ЗАЛАЧ1 ЛОСЛТЛЖЕННД:

1. В умовах ураження печ!нки чотирихлористим вуглецем у мишей, íaypiB i крол!в визначити:

-титр гемол1зин1В в кровi та bmíct АУК в селаз!huí:

-активыiсть Т-л1ыФоцит1в kpobí в реаюШ бласттрансформацП на

ФГА:

-aicTMBHicTb анти re нспе ци4с чнии /по в1дношенню до ЕБ/ cynpecopiB: -активн1сть антигеннеспециф1чних келпер1в i cynpecopiB за даними реакш! бласттрансформаш i на низък! та bucokí дози Кон А в дина-míuí первинно! та вторинно! 1мунно! вхдпов1Л1 на ЕБ: -зм1ни npoueciB Koonepauii Т- i В-л1мщоцит1в в iuyHHifi вхдпов1д! на ЕБ при адоптивному перенесены! kjiíthh в умовах застосування чо тириххористого вуглешо ди$еренц1йно тваринам-донорам та рецип!ен-там.

2. В1ддиФереншювати вплив чотирихлористого вуглецю на ímvhhv систему опосередковано через ураження печ1нки в1д прямого його впливу на íмунокомпетентн! кл!тини шляхом:

-вивчення 1мунних показник!в э урахуванням smíhm ri стостру кту'ри печ1нки i регенераторних npoueciB в н!й:

-вивчення iuyHHux показник!в на Фон! застосування иапмх доз про-типеч!нкових анти-пл. норыап1зуючих структуру та функцхю печ!нки, порушених чотирихлористим вуглецем:

-вивчення npoueciB icoonepauii Т - 1 В - л1мфоциПв 1 активности антигенспециФ1чних cynpecopiB в умовах пригн!чення власнох 1мун-hoí реактивност! ииклофосфаном:

-вивчення in vivo впливу експлантата печгнки, ураженно£ чотирихлористим вуглецем, на прол1феративну активн1сть кл1тин селез!нки, збг гачено! антмгенспеютМчними супресорами /в дифуз1йних камерах/. HAVKORA нпга/пнд; у дан!й poGotí вперше при експериментально-

-з-

му ураженн! печ1нкм.викликан0му введениям тваринам чотирихлорис-того вуглецю. вивчен1 эмгни найважливгших ланок гуморально! хмун-но¥ в1дпов1д1 на тимус-залежний антиген: актнвн!сть Н(унорегуля-торних кл!тин та процесу кооперащх Т- I В-л1мфоцит1в. Результата дослгдження дозволили охарактеризувати та ланки хмунно! в1дпов!д1, вивчення яких в юпнхцх обмежено неможливхстю використання адоптивного переносу юитин.

Впершэ проведено вивчення зм1н активност! хмунорегуляторних к_п1тин в динамхцх первинно! та вториняо'1 хмунно? вглпов1Д1 на Фо-Н1 використання ССЫ та встановлено. що величины гуыорально! 1му-но! в1лпов1Д1 в знач!й М1Р1 визначаюггься змхною баланса антиген-неспецифхчних Т-иелперхв та Т-супресорхв, ведуча роль в я кому належать останн1м. Доведено, що в!д ступеня ураження печ1нки I р1вня регенеращйних процес1в а н!й зм1нюеться Функциональна активнхсть 1мунорегуляторних клхтин.

При вивченн1 кооперац!йних взаемодхй лхмфоцит!в в 1 путай в1дпов!д1 на ерйтроцити барана в умовах використання ССЪл виявле-н1 особливостх порушекь кооперац1йних зд1бностей як Т-, так 1 В- . л1мфоцит1в. Отриман! даих св!дчать про те,що вплив ССЬ4 на 1мунн1 ■ реакцИ в значн1й м1р! обумовлений д!ею у ражено* печ!нки.

тгпретичня т ПРАКТМЧНР ЗНАЧЕНИЯ рпвггги; Робота належить до фундаментальних дослхджень, присвячених вивченню рол1 печ1нки в 1мунолог1чн1й реактивност! органгзму I иехашзм!в змхн 1мунно¥ реактивной орган13му при порушенн! функШй печ!нки. Проведен! в експеримент1 дослИдження дозволили охарактеризувати т! ланки хыун-но2 в!дпов1д1, вивчення яких в кл1н!щ обмежено методичними можли-востями Свивчення активност! антигенспецкФ1чних супресорх в, прощав коопераш? Т- та В-Л1мфоцит1в та 1нш1). Кр1м того, деяк1 мето-дичн! пхдходи дозволили в1ддиферетиювати зм1ни 1мунореактивности. спричиненг ураженням печ!нки. а не прямим впливом гепатотропного

агента на !мунну систему. Практична значения робота полягае в тому, що' в н1й дано обгрунтування необк!дност! нормал1зуючих вплив!в на печ1нку з метою корекщй порушень 1мунноХ реактивност! при р!э-них захворюваннях.

ПГНПВНТ ППЛПЖРННЯ шп- РИНПСЯТЬГ.Я НД !Ч АУ1/1ГГГ:

1. Введения тваринам ССЫ призводить до зм1н гуморальной 1мун-но! в!дпов!д! на тимус-запежний антиген непечхнкового походження

СЕБ),характер якого Спосилення або пригн!чення) в эначн!й М1Р1 за-лежить вхд ступеня пошкодження печхнки.

2. В зм!нх !мунно! в1дшвхдх на ЕБ п!д впливом ССЫ значна роль належить змхн1 активности: антигенспецифхчних супресор!в, ан-тигеннеспециф1чних хелпер!в 1 супресор!в,а також порушенню коопе-ративних здхбностей Т- 1 В-л1мФоцит1в.

3.При посиленнх хмуннах в!дпов!д! у мишей на ЕБ п!д впливом ССЫ спостер! гаеться зниження виробки 1 активностх антигенспецифхчних Т-супресор!в.

4. Пошкодження печ!нки ССЫ у крол!в супроводжуеться зм!ною активност! антигеннеспециФ1чних хелпер!в 1 супресорхв, С1НДУКОва-них низькими та високими дозами Кон А, в!дпов!дно В динам!ц! розвитку патолог!чного процесу пер!оди б!льшого пошкодження пе-ч!нки I менш хнтенсивно! регенерашХ характеризуются посиленням хелперноХ активност!, а перходи !нтенсивно! регенерацП 1 меншого пошкодження печ!нки-посиленням супресорнох активност! л!мфоцит1в.

5. Зниження !ыунно¥ в!дпов!д! на ЕБ при ураженн! печ!нки ССЫ у кролхв супроводжуеггься зыхною активност! антигеннеспециф1чних хелпер!в 1 супресорхв. При первиший !мунн1й в!дпов!д1 п!дви-щуеться активн!сть як хелпер!в, так х супресор!в, але активн1сть останн!х п!двищусться в б!лъш1й м!р!. При вторинн!й !мунн!й в!дпо-в!д! активы!стъ супресор!в п!двищуеться, а активы!сть хелпер!в зни-жусться.

6.Ураження печшки CCL4 супроводжуеться порушенням коопера-uiï Т- i В- jiîmîouwtîв. поизводить до посилення або прмгнхчення гуморально! 1мунно! в1дп0в1д1 на ЕБ в залежноста в1д ctpokïb доел! джання та стадП патологхчного процесу в печ!тп.

7. Результата досл1дхв по сум!сному культавуванню експланта-ту печгнки мишей. пошкодженому CCL4. з кл!тинами селеэ!нки, збага-ченими антигенспецифхчними супресорами, а також дослхди з адоптив-ним перенесениям !мунокомпетентних кл!тан ммшам. обробленим CCL4.

з пригн1ченою циклофосфаном хмунною реактивнхстю св1дчать про опо-середкований через печхнку вплив CCL4 на 1мунокомпетентш клхтини.

АПРПКАПТЯ POROTM. OchobhI положения дисертац1йнох робота Т.В.МартановоХ допов1дапися на: Конф. молодых ученых института Физиологии им.А.А.Богомольца АН УССР (Киев. 1985), Всесоюз. н.конф. "Реактивность и резистентность: фундаментальные и прикладные воп-

4

росы"С Киев, 15-18 июля 1987),сум1сному зас!данн1 Ки1вских MiCbKiix т-в 1мунолог1в та патофхз1олог1в CKmïb, 1989). зас!данн1 сектора в!сцеральних систем îh-ту Ф1з1олог1*' !м. 0. 0. Богомольця АН УРСР С Ки1в, 1989). XIII 3'ï3fli Укр. Ф1з1ол. т-ва 1м. I.П.Павлова СХар-кхв, 17-21 вер. 1990), Конф. наук.-мед.т-ва пат0ф1з10Л0Г1В Украх-ни С Дн!пропетровськ, 1992), II Междунар. конгр. патофизиологов С Киото. Япония, 19-24 нояб. 1994).

ПУВЛТКАНТТ- За матер1алами дисерташх опубл!ковано 15 науко-вих poöiT.

ЛЕКЛАРАПТЯ ОСПКМГ.ТПГП йНКГКУ. Автор самостийно виконувала роботу по дослхдженню функц!онально! активностх Т-л!мфоцит!в в реак-uiï бласттрансформацх'х,антигенспециф1чних cynpecopiB, антигеннеспе-циф1чних хелпер!в i cynpecopiB, npoueciB Koonepauiï T- i В-л1мФо-цит!в, визначення татру Г'ешл1зин1в. а також активностх ферментхв AJIT i ACT в сироватцх kpobî тварин. Досл1ди по вивченню rierocTpyK-турних змхн а печ!нц1,а також змхн прол1фератавнох активностх клх-

тин селез!нки,збагачених супресорами, проведен! сум!сно i3 cniBPO-бхтниками в1дд1лу 1мунолог1х та цитотоксичних сироваток 1нституту фхзхологИ' im. О. О.Богомольця HAH Украгни.

ЙПРПВАЛЖКННЯ РКЗУ JlhTATTR ГОГКРТАИТТ: HayicoBi результата впро-ваджен1 в учбовий процес на кафедрах нормальней Фхзхолог!!, пато-логхчно'1 ф!310Л0гП Me личного хнетитуту УкраХнськох acouiaui'i народно! медицини.

ПКГЯГ ТА СТРУКТУРА ЛИГЕРТАНТГ. Робота викладена на 158 CTopiHKax друкованого тексту, м1стить 14 таблиць та 14 малюн-kíb. Складаеться хз вступу, огляду Л1тератури, трьох глав власних досл!джень з обговоренням одержаних результатов, заключения, виснов-кхв та списку лхтератури, який mí стать 165 джерел.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДО ДОСЛТЛЖЕННЯ

В робота було використано 800 мишей л1н11 СБА, 100 mypiB аутобредно1 породи BicTap, 69 кролхв породи шиншла. Пошкодження печ!нки викликали за допомогою чотарихлористого вуглецю Стетра-хлорметан. CCL4). CCL4.CVEB Laborchemie") вводили тваринаы три— разово, з 1нтервалом в 2 дн1,п!д шкхру у виглядх 50Х ол!йного роэ-чину у доз! 0,5-0,6 мл на 100 г ыаси т1ла для мишей: 0,3 - 0.4 мл на 100 г маси т1ла для щурхв i 1 мл на 1 кг для крол!в.

.Висновок про характер та пошкодження печ1нкм CCL4 робили на основ! вивчення Г1столог1чно! структур« печ!нки на препаратах, по-фарбованих гематоксил1н - еозйном. В деяких випадках ураження пе-ч1нки додатково контролювали шляхом визначення bktmbhoctí iндика-то рних фермент!в в сироваггц! kpobí - алан!нам!нотрансферази САЛТ) i аспартатамхнотрансферази (АСТ)СБ.Ф.Коровкин, 1965).Для стимулю-вання 1 HopMani3auíí порушених чотирихлористим вуглецем структур i Функц!й печ!нки використовували мал! дози протипеч!нкових анти-

tIji - гама глобулхнову Фракц1ю антигепатоцитотоксично! сироватки С J-АГЦС). Для контролю J-АГЦС використовували гама-глобул1Нову фракцхю нормально! кролячо! сироватки СJ-HKC).Сироватки отримува-ли шляхом iMyHi3aut"i кролхв антигеном САГ) печ!нки щурхв.Титр ан-титхл CAT) перев1ряли в реакшх зв'язування комплементу. Гама -глобулхнову фракцш з сироваток САГЦС, НКС) видхляли за методом Кендала СЕ.Кэбот,М.Мейер, 1968). Для визначення функшональнох активности Т-л1мфоцит1в в периферичн1й kpobi щурхв в реакцН бласт-трансформащ i СРБТ) на ф1тогемаглютин1н С ©ГА) використали mikpo-модиф1кацхю метода Баха i Хиршхорна в модифхкащх Е. Ф. Чернушенко та J1. С. Ко го со box С1975). Ступ1нь РБТ при морФолог1чному облхку oui-нювали у вигляд1 процента бластних клхтин за П. Г. Назаровим С1975). Визначення фунюдонально! активности антигенспецифхчних Т-супре-copiB у мишей проводили за методом В.М. Писарева, Л.А. Певницького С1977). Мишам, майбутнхм донорам клхтин селезхнки, вводили вну-трхшньочеревно толерогенну дозу ЕБ - 1,5х109. На 14-й день CniK накопичення cynpecopiB) у мишей брали селезхнку i готували клх-тинну суспенз1И. Потхм цю суспензхю, збагачену антигенспециФ1чниш Т-супресорами.внутрхшньовенно вводили хнтактним сингеним мишам в доз! - 5х107 клхтин cyMicHo з внутрхшньочеревним введениям 1муно-генно! дози ЕБ С2х108). Bmict антитхлоутворюючих кл!тин САУК) в се-лез1нц1 мишей на ЕБ визначали на 5-у добу методом локального гемо-л!зу в гел1 по Ерне та Норд1ну в модифхкацхх JI.A. Певницького та сп!вавт. С1965). Активнхсть антигеннеспецифхчних Т- хелперхв та Т-cynpecopiB в периферичнШ kpobi крол1в визначали в реакцх! РБТ на пол!клональн1 митогени конканавал!н А С Kdft A) i ФГА СГ.Н.Дранник та irai., 1980: И. Н. Моргунов та 1нш. ,1984). Для стимулювання Т- cynpecopiB в культур! клхтин застосовували Кон А в доз! 60 мкг/мл CH.M.Dosch et al.,1980), для стимулювання Т-хелпер1в - 8 ыкг/мл середовища.Остання доза пхдхбрана нами експериментально i вияви-

лась оптимальною для стимулювання Т- хелпер!в периферично* кров! кролхв.Для пригн!чення прол!феративно1 зд!бност! л!мФоцит!в вико-ристовували м!том!цин С -25 мкг/мл.Для хндукцГх прол1ферацН ало-генних кл!тин тест-культури застосовували ФГА - 2 мкг/мл СА.С.Апт та !нш.,1984). Р!вень прол1ферац!Х кл!тин визначали по включению Н3 - тим1дину, який вносили за 4 години до зак1нчення !нкубац!1. Осаджування юйтин, м!чених Н3 - тим1дином, проводили за методом П. Г. Назарова та В.И.Пуриня С1975).

Кооперативний ефект Т- 1 В-л!мФоцит1в у мишей вивчали в умо-вах адоптивного перенесения !мунокомпетентних юптин тваринам з пригн!ченою власною !мунолог!чною реактивнтстю I враховували по накопиченню АУК в селезшц! тварин-рецип1ентхв при 1мун1зац11 ос-танн1х ЕБ СУ.А.Арипов та 1нш., 1976: Р. В. Петров та 1нш.,1981).Дже-релом Т-л1мфоцит1в були клхтини тимуса СТ-кл1тини), В-лхмФоцит1в -Ю11тини к1сткового мозку СКМ).В ряд1 досл1д!в кооперативний ефект Т- I В- лхмфоцитгв вивчали при перенесенн! юитин селезхнки СКС). 1мунолог1чну реактивность мишей-рецип!ент1в пригн1чували циклофос-Фаном, який вводили внутр!шньочеревно 1з розрахунку 0,24мг на Юг маси тала. Через 4-5 годин п1сля введения циклофосфану тваринам внутр1шньовенно вводили сум!ш Т-кл1тин 1 юптин КМ в доз1 5х107 1 в сп1вв!дношенн1 2,5:1, або КС - 5х107,або окремо Т-кл?тини 3,5х107 1 окремо кл1тини КМ 1,5х107.В одночас з юптинами вводили ЕБ в доз! 2,5x10е.

Для вивчення впливу пошкодженох печхнки на кл!тини селезхн -ки, збагачено! антигенспециФхчними супресорами, використовували метод сумхсного кулътивування клхтин в дифуз1йних камерах Сб. А1е1ге еЬ а1., 1954). Як антигенспецифхчн! Т-супресори С Тс) використовували кл!тини селеэ1нки мишей, що попередньо одержували толерогенну дозу ЕБ -1,5x10®. Контролем були клхтини селез!нки СКС) 1нтактних мишей. У 1нтактних 1 досл!дних Сз введениям ССЬ4) мишей в досл!д-

н! строки здобували печ!нку. До камери. яка мала 2 В1дд1лення.вм!-щували досл!дний матер!ал.В бхлыда з в!дл!лень - 3 шматочки екс-плантата печ!нки розм!ром 0,5мм3: в менше - Тс або КС в доз! 4х105 кл!тин в об'ем! 20 мкл. 1мплантац!ю камер мишам проводили внутр!шньочеревно. Тварин заздалеггдь наркотизували внутр!шньоче-ревним введениям пентабарб!тапу натр!я в доз!- 40мг/кг маси т!ла. Ф1ксац1ю досл1дного матер!алу проводили в сум!ш! спирт - формолу. Фарбування Ф1льтр1в з розташованим на них матер1алом проводили гематоксил1ном Карач1. 0бл1к кл!тинного росту зд!йснювали за до-помогою св!тловох м1кроскоп!1.

ЦиФровий матер!ал П1длягав обробц! э використаниям Ь-крите-р!я Ст'юдента. В ряд! випадк!в Д0ст0в!рн1сть визначали, використо-вуючи обчислювання критер!ю х2 Сх!-квадрат).

РТПУПЬТАПЛ лпг.пт штя ТА ТУ ПКГОЙПРРННЯ

1.3м!ни активност! Т-л!мФоцит!в ! 5£х субпопуляц!й Схелперхв ! супресор!в) в умовах пошкодження печ!нки чотирихлориепш вуглецем.

Встановлено, що в культурах л!мфоцит!в периферичноХ кров! 1 итактаих щур! в при додаванн! ФГА ефект трансфориац!* значний С10,87±0,91 X). Введения тваринам ССЬ4 супроводжуеться пригн!чен-ням (р<0,01) функц!онально! активност! Т-л!мфоцит!в периферично* кров! в реакцП бласттрансформац!5с СРБТ) у в!дпов!дь на неспеци-Ф1чний митоген ФГА у вс! строки досл!джень СССЬ4 на 3-ю добу 2,79 ±0,46 %'. ССЬ4 на 10-у добу 2.11±0,2 X).

3 метою з'ясування питания,в як1й м!р! зм!ни функц!онально! активност! Т- л!мфоцит!в обумовлен! безпосередн!м впливом ССЫ на !мунокомпетентн! кл!тини, а в як!й м!р! ц! зм!ни опосередкован! че-

-ю-

рез пошкоджену ССЫ печхнку, застосували вплив малих доз протипе-ч!нкових АТ - АГЦС. Багатол1тн1 дослгдження цього препарату в малих дозах С Т.И.Галенко, 1977; И. Н. Алексеева, 1980 ) показали сшмулюючий, нормал1зуючий його вплив на структуру 1 функц!ю пош-коджено! печ!нки.Контролем для АГЦС використапи ИКС. Вста-новлено.ию п!д впливом ФГА в культурах л1мфоцитхв, отриманих в!д тварин на 3-ю 1 10-у добу п!сля введения малих доз у-АГЦС на Фон! ураження печ1нки ССЫ, в!дбуваеться х'х Р1зка стимулящя С ССЫ+ /-АГЦС 3-я доба 21.10*1,14 X 1 10-а доба 20.54tl.56 %). Ш по-казники майже вдв1ч! перевищували контрол! 1 в 10 раз:в були вищ1, н!ж в досл1дах з використанням лише ССЫ. Мал! дози ИКС також виявляли деякий стимулюючий вплив на 1нтенсивнхсть РБТ С ССЫ+/-НКС Згя доба ll.85ii.18 X 1 10-а доба 13.15±0.21 ЗО.але значно в мен-Ш1й м!р1, н!ж АГЦС. Введения ж малих доз ^-АГЦС та /-НКС хнтак-г-ним тваринам практично не впливало на !нтенсивн!сть вхдпов1д! л!м-Фоцит1В на ФГА С^/- АГЦС 3-я доба 11.27* 0,81 % : 10-а доба 12.20* 0.84 X I ^-НКС 3-я доба 12,28*1,99 X I 10-а доба 11,55*0,86 %). Цей останн!й факт в пор!внянн1 з даними про те, 1до¿/■-АГЦС виявляе нормал!зуючу д!ю на пошкоджену печхнку 1 мало впливае на хнтактну С И. Н. Алексеева, 1980) дуже важливий. Вхн св1дчить про те.що ^-АГЦС впливае на функШональну активн1сть л1мФоцит1в через в!дбудову функц!оналъного стану печ!нки.

Для оц!нки впливу пошкодженох ССЫ печ!нки на утворення 1 акта вн!сть антигенспециФ1чних С по вхдношеню до ЕБ) Т-супресор1в,бу-ло проведено три сери досл!джень. В перш!Я сери досл!джували вплив ССЫ на актавшсть специф1чних Т-супресор1в при адоптивному перенесенн1 1х мишам,що в!дпов1дали на 1муногену дозу ЕБ СМал.1). В досл1дах по в1дтворенню феномену супресН 1мунно5£ в1дпов1д1 Скрива 2) спостер!галась висока ступ!нь пригн!чення Ср<0,01) анти-т!лопродуцент1в в селез!нц1 - в 11раэ1в менша, н!ж в контрол!

АУК %

Man.l. Вплив трансплантованик кл!тин селез!нки,що м!стять Тс, на утворення АУК в селез1нц! нишей,як: отримували CClA. 1 - mmuiî , яким вводили ЕБ: 2 - миш!, яким вводили ЕБ та Тс: 3 - ми-mi, яким Вводили ЕБ на Фон! 3-я разового впливу ССЫ:4 - мина, яким вводили ЕБ i Тс на Фон! 3-х разового впливу CCL4.

АУК %

Аая.2. Вплив трансплантованих кл1тин селвз!нки,що м!стять Тс, на /творения АУК в селвэ1нц! ыишей.як! отримували ЦФ та CCL4. I - миш!, яким вводили ЦФ,КС та ЕБ; 2 - миий.яким вводили ЦФ, КС, Гс та ЕБ: 3- мишьяким на фон! 3-х разового введения CCL4 засто-:овували ЦФ, КС та ЕБ: 4 - миш!, яким на фон! 3-х разового введения ZCL4 застосовували ЦФ,КС,Тс та ЕБ.

Скрива 1). При попереднъому введены! CCL4 таким мишам-рецип!ентам ступ!нь пригн!чення !мунно! в!дпов!д! виявилась меншою Cp<0,01D на 9,16 1 30-у добу (крива 4). Показано (крива 3), що пригн!чення 1мунноХ в!дпов!д! на 2-у 1 9-у добу не эалежить в1д д!3£ CCL4 на Функц!ональну активн!стъ специФ1чних Т - cynpecopiB в цей пер!од. 1мов1рно,це пов'язано з д!ею !нших механ!зм1в. 3 метою з'ясування цього питания була проведена наступив cepifl експериментав. Бона була спрямована на виявлення безпосередньоК д!í ураженоХ печ!нки на активн!сть антигенспециф!чних T-cynpecopiB (Мал.2).Мишам-реци-п!ентам кл!тин селез!нки (КС) вводили CCL4, a noTiM циклоФосФан (ЦФ),який пригн!чував 1х 1мунолог1чну реактивн!сть. Виявлено, що активы! стъ спедаМчноК cynpecii у rpyni тварин 1э CCL4 (крива 4) на 2-у та 9-у добу майже не зм!нюеаласъ пор!вняно з групою тварин без CCL4 (крива 2),хоча незначна тенденШя до tí припачення все ж спостер!гаеться. На 16-у добу в1дбуваеться виражене пригн!чення (р<0,001) функц!3( специФ!чних Т-супресор!в (крива 4).На ЗО-у добу досл!дження функц!ональна активыiсть специф!чних Тс, а саме сту-п1нь пригн!чення ними 1мунноХ в!дпов!д!, була вища (р<0,001: кри-ва4) н1ж у груп! тварин без CCL4 С крива 2). Пор!внюючи показйики висоти 1мунно1 в!дпов1д1 на фон! CCL4 У rpyni тварин без Тс (крива 3) та з Тс (крива 4) можно припустити, що на 9, 16 1 30 добу досл1джень активн!сть специф!чних Т-супресор1в визначаеться роэ-витком патолог!чного процесу в печ!нц1.Пригн!чення !мунно5£ в!дпо-в!д!;яке в!дбуваеться на 2-у добу у rpyni тварин без Тс (крива 3), Imobípho обумовлене 1ншими нев!домими нам механ!змами. Третя сер! я досл!дженъ (Мал. 3) була спрямована на вивчення впливу CCL4 на про-цес Формування антигенспециф!чних Т- cynpecopiB в селез1нц! мишей та Sx активн1сть.В ц!й cepií експеримента CCL4 вводили мишам-донорам антигенспециФ!чних Тс. Встановлено.що в yci строки п!сля зас-тосування CCL4 при перенос! антигенсециф!чних Тс в селез!нц! ми-

АУК %

Мал. 3. Вплив трансплантованих кл1тан селез1Нки.то м!стятьТс Bia мишей, яким вводили CCL4, на утаорення АУК в селезхнц1 сингенних мишей.

1 - mmuií, яким вводили ЕБ: 2 - миш1,яким вводили ЕБ та Тс: 3 - ми-mi, яким вводили КС (в!д донор1в,що отримували CCLO та ЕБ: 4 - ми-mi, яким вводили Тс Св1д донор!в,шо отримували CCLO та ЕБ.

11юй-рецип1ент1в, що були iMyHí30B3Hi ЕБ. феномен cynpecii буа зкач-но меншим Ср<0.05: крива 4).híx в дослхдах, де Тс переносили втд нормальних íohopíb.

Таким чином, проведем досл!дження показали, що CCL4 призво-дить до пригн!ченого впливу як на вироблення,так i актавн1сть ан-тагенспециФ1чних Т-кл1тин cynpecopiB селезхнки. Ploro вплив може бути в значн!й Mipi опосередкований через пошкодження печхнки.

При досл!дженн1 впливу CCL4 на активн1сть вищезгаданих кл1-тин ми застосували ще один П1ДХ1Д,який дозволяе виявити д!ю CCL4 опосередковано через уражену печ1нку.Використали метод сум1сного культивування в дифуз1йних камерах in vivo суспензП кл1тин селе-Э1нки, збагачено* антагенспециФхчними супресорами та експлантату печ!нки. Дослгдження показали, що эксплантата печхнки, вилучен! з орган!зму в pi3Hi строки птсля введения CCL4. впливаюггь на píct

кл!тин селез!нки шляхом вшцлення гуморальних фактор1в. Характер цього впливу - пригн!чення або сгимуляц1я - залежить В1Д ступени пошкоджено* печ!нки.

Ми визначали також Функшональну активн!стъ антигеннеспеци-Ф1чних Т-хелпер!в 1 Тт-супресор!в (при !ндукц!Х низькою та високою дозою Кон А в1дпов!дно) в реакщ* бласттрансформац! К на ФГА.Вста-новлено, що в пер10д розвитку первинно* 1мунно5с в1ДповШ на ЕБ при ураженн1 печ1нки ССМ у кролхв зб1льшуетъся активн!сть як кел-перхв.так и супресор1в.причому останн!х в б1лыпй м!р1 (Таб 1;2.). Ранне проявления активностг супресор!в в 1ндуктивну фазу 1мунно* в1дпов!д! С2-а доба), наявн1сть в продуктивну фазу С9-а доба), збереження у в!ддален1 строки (16 1 30-а доба) зумовили зниження 1иунно! в1дпов!д1- титру геыол1зин!в у кров!.Так.титр гемол1зин!в знизився в 2.6 раз!в в пор!внянн1 з досл!дженнями без впливу СС1А. При вторинн!й !мунн!й в!дповШ на ЕБ в умовах ураження печ!нки ССМ порушення балансу субпопуляц1й було це б1лъш вираженим 1 про-являлося в пригн!ченн! хелпер1В 1 стимуляц!*' сулресор!в.

При вивченш антигеннеспециФ1чних хелпер!в 1 супресор!в V крол!в при пошкодженн! печ!нкм ССМ без введення ЕБ виявлен? Факт,який в певн!й м!р! дозволяв пов'язати в1ды1нност1 V баланс; Ш1Х двох субпопуляц!й Т-л!ыФоцит!в з! ступеней пошсодження печ!н-ки. Встановлена хвилепод1бна зм!на активност! келпер1в 1 супресо-Р1в. шо сп!впадае з хвилепод1бн!спо характеру г!стоструктурних зм!н в печ!нц! (Таб.3: 4). Виявилось.що пер!оди п!двищення актив-ност! хелпер!в (2 1 16-а доба) в1дпов1дахт> периодам б!льшого пош-кодження печ!нки 1 ценш виражено! ре генерал 5£, а пер!оди п!двищення активност! супресор!в (9 и ЗО-а доба) - пер!одам 1нтенсивнох реге-нерацЦ 1 иеншого пошкодження печ!нки. Моилиро, що ураження печ!нки утворюе передумови для активац!* 1мунно!( в!дпов1д: на р!зн! анти-гени (п1двиш0ння активност! антигеннеспециФ1чнии Т-хелпер!в 1 зни-

Таблиця 1

Зм1ни функц1онально! активност1 КонА стимульованих Т- л1мфоци-т1в кров1 крол1в в данам1д1 первинно! 1мунно! в1дпов1д1 на вритроцити барана.

Строки досл1д- ження п Ефзкт КонА, 8 мкг/мл Ефокт КонА 60 МКГ/МЛ

Активац1я Супрес1я Супрес1я Активац1я

ГА,Ж М+ш Ч 1С,Ж М+т Ч 1С,Ж М+ш Ч 1А,Ж М+т Ч

контроль 6 -30iII 100 0 0 40 ± 8 100 0 0

2-а доба 6 -43±12 100 0 0 14± 7* 33 -32± 7* 67

9-а 5 -30± 5 80 9 20 5± 4* 40 -14± 5* 60

I6-à 6 -64± 2*~ 33 32±9* 67 32±13* 33 -23±12* G7

30-а Б -39±31* 33 16±2* 67 25± 6* 50 -20±16* 50

Таблицл 2

Зм1ни фуикц1оналЬно! активност1 КонА стимульованих Т- л1м{хлш-т1в кров1 крол1в в динам1ц1 первинно! 1мунно1 в1дпов1д1 на вритроцити барана при д11 CCI,.

Строки д0сл1д- ження п Ефект КонА, 8 мкг/мл Щект КонА, 60 мкг/мл

АктиваЩя Супрес1я Супрес1я Активац1я

1А,Ж М+т Ч 1С,Ж М+т Ч 1С,Ж М+т Ч 1А,Ж М+т Ч

контроль 6 - 8± 3 100 0 0: 27± 7 100 0 0

2-а доба 5 -21±11 60 11i3 40 32± 9 100 0 0

9-а 6 -14± 2* 67 2±1* 33 2б± 4 50 -23± 6 50

16-а 6 -30± 9 67 19±б 33 22±23* 33 -33±12v 67

30-а' 5 -23± 3 60 7±8 40 22+11 100 0 0

п -к1льк1сть тварин р<0.05 в1даосно контролю 1А-1вдекс активацП

1С-1ндекс cynpecll vp<0.05 в1дносно 30-х д1б

Ч -частота випадк!в в % ,

Таблиця 3

Зн1ми функционально! активност! Кон А стипульованих Т-л!нФоцит!в кров! крол1в в уновах застосування ССЬ*.

1 I Строки |Д0СЛ1Д- |хення ЕФект Кон А ■■ , 8 пкг/ил Ефект Кон А, 60 нкг/нл |

н 1 Активац!я Супрес1я Супрес1я Активац1я

1 1 1 1А, 7. М+т 1 |Ч ' 1 1С, 7. М+т Ч 1С.Х И+ш Ч 1А,А | М+т | ч 1

1 I контроль 4 -30111 1 |100 1 0 0 481 8 100 1 0 1 1 0|

1 1 | 2-а доба|4 -85151 1 "75 1 55 25 111 6" 100 1 0 I 1 0|

I I 9-а доба 1 4 -24*14 1 1100 0 0 55112 100 о 1 1 0|

1 |16-а доба 4 -73168 1 | 50 52112 50 611 0*-~ 25 1 -64132**""'| 1 751

1 |30-а доба 4 рмм 1 1 о 1 27»II*« 100 471 8* 100 I 0 I I 0| I

п - к!льк1сть тварин 1А - 1ндекс активац!* 1С - 1клекс супрес!! Ч - частота випадх!в в У.

* р <0.05 в!дносно контролю р <0,01 в!дносно контролю

• р <0,05 в!дносно 2-х д!б л р <0,05 в!дносно 9-х д1б

Таблиця 4

Показники регенераторних процес!в в печ!нц1 крол1в, шо отрипували СС14.

I-1-1-

Показник

Контроль

СС14. доби

2-е

9-е

16-е

30-е

К1льк1сть гепатоцит!в. У. двоядерних(Мип) п

багатоядерних С Мин) п

9.9512,45 11

0.2*0.12 11

14. 8813, 30 5

0,810.2 5

18,9*2.68 16 . мм

0,7210,12 16

11. 312,85 11

0,910,3 11

22,810,64 11 м

0.910,3 11

М1Т0ТИЧНИЙ 1ндекс гепато-цит!в, Я.СМип) п

0.410,2 11

0,5310,28 5

0,7510,15 18

0.610,4 11

0.7±0, 1 11

»• Р < 0,05 мм р < о, 01 МММ Р < о, 001

м

ення актив но ст1 Т-супресор1в ) 1 ця активация 1мунно"! в1дпов1д! юже св1дчить про запуск ауто!мунних механ1зм1в повасодження печ!н-

2.3м!ни кооперативних здхбностей Т-л1мФоцит1в в 1мунн1й В1Д-пов!д1 на еритроцити барана при пошкодженн! печ!нки чоти-рихлористим вуглецем.

Проведено 5 серхй експерименттв. Доел!дження,де мишам-реци-

!ентам вводили ССь4 I 1н'ецирували циклофосфан (ЦФ) С1-а серхя),

али змогу прослхдкувати безпосередн1й вплив ураженнох печхнки на

роцес кооперашх Т- I В- Л1МФоцит1в, як! знаходились в суспензх!

лхтин селезхнки,трансплантованих В1д 1нтактних донор!в С Мал.4).

постер1галися як перходи зб1льшення 1Мунно! в1дпов1дх СР<0,05 -

-а доба: Р<0,01' -10-а доба в пор!внянн1 з контролем) „ так 1 зни-

ення (Р>0,05 - 3-а доба в пор1Внянн1 з контролем). Така зм1на в

апрямку 1мунно1 в1дпов1дх кабуть пов'язана. з наявнхетю у кровх

труенних ССЬ4 тварин як 1муностимулюючих, так I 1муносупресорннх

акторхв.в дан1 про роль гуморальних факторхв Сстимулюючих I суп-н

есуюч4х), яки з являються в сироватцх кров1 при ураженн1 печхнки СЫ СН.М.Кедровська, 1983: А.И.Конопля. В.В.Козлов та 1нш., 1985: .И.Конопля 1988, 1989. ). Динамхка сшвв1дношенния цих Факторхв, абуть, визначаз I динам!ку змхн 1мунолог1ЧНо'1 реактивностх тварин.

При введенш СС1а тваринам-донорам кл1тин селез!мси С2-а се-хя) встановлено,що трансплантуема сумш клхтин забезпечуе значно 1лъше накопичення антитхлопродуцентав в порхвняннх з контролем, рм цьому спостер1гаеться залежнхеть в1дновлення 1мунно1 в!дповх-I В1Д строк1в вилучення юптин селезхнки у донорхв СМал.4).

При введеннх ССЬ4 тваринам - донора)/ обох популяшй клхтин ТСС1ь4+КМССМ - 3-я сер! я) встановлено зниження СР<0,001) накопи-

Мал.4. KiJibKicTb АУК CZ вхд котролю) в селезхнш мишей-ре цип!ен-т1в при введен! im cvuimi kjiithh тимусу С Т ) та кхсткового моэ-ку С КМ ).

S-T 1 КМ-кл!тини.одержан! в1д !нтактних донор!в С контроль!) И -Т i КМ -юптини, одержан! В1д донор!в, яким вводили CCL4 ¡Ц -Т - кл1тини;одержан1 в1д !нтактних донор1в.КМ - юптини

-в!д донор1в.яким вводили CCL4 Щ _Т _ кл1тини, одержан! В1Д донор!в. яким вводили CCL4, КМ -юптини - в!д !нтактних донор!в

Мал. 5. К1льк!сть АУК CZ в!д контролю) в селез!нц! ми шей-ре цип!ен-т!в при трансплантац! 1 1'м спленоцит!в.

Q- спленоцити. одержан! в!д !нтактних донор!в С контроль) - спленоцити. одержан! в!д !нтактних донор! в; мишам-реци-п!ентам,яким вводили CCL4 ' В - спленоцити, одержан! в!д донор! в, яким вводили CCL4

4ення АУК в селез!нц! мишей-рецип!ент!в за вс1 строки досл1джень з пор!внянн! з контролем СТ1нт+КМ1нт) (Мал.5). Застосування ж ССЬ4 донорам одн!е! э популяц!й кл!тин знижуе 1мунну в!дпов!дъ в ментолу ступ!н1 СМал.5). Отже, при дН ССЬ4 на донор!в В-кл!тин С4-а се-э!я) !мунна в!дпов!дь знижена в б!льш1й м!р1. н!ж у випадку засто-:ування ССЫ донорам Т-кл!тин С5-а сер! я), да в о крем! строки в!д-Лчаласъ нав!ть стимуляц!я !мунно! в!дпов!д!. Активац!я !мунно¥ 5!дпов!д!,що спостер!гали на 10-у добу мабуть пов'язана з пригн!-1У1очою д!ею ССЬ4 на субпопуляц!ю Т-супресор!в. Як показано ран!ш, тряма дхя ССЫ I опосередкована через пошкодженну печ!нку, приг-)1чуе функц!ональну активн1сть антигенспециф!чних Т-супресор1в у шшей. Встановлено, що пригнгчення данно! субпопуляц!Х кл1т!н в!д-5уваеться на 9 ! 16-у добу досиджень. Отриманний факт, на наш пог-тяд. може бути поясненням виявленно! на 10-у добу стимуляцП анти-г!логенезу.

Резюмуючи вищевикладенний матер!ал. можно зробити висновок, що )астосування ССЫ тваринам впливало на кооперативы! зд!бност! Т-I В-л!мФоцит!в як на стад!! формування 1х функщонально! активнос-г!,так ! у процес! само"! коопсращ'!. Значения порушень кооператив-шх процес!в в зм!н! !мунно¥ в!дпов!д! б!льше, н!ж зм!на активност! южно! популяц!* окремо. Виявленг в!дм!нност! у характер! зм!н оооперативних зд!бностей Т-! В-л!мфоцит!в. Показано,що зм!на коопе-зац!Х кл!тин при д!1 ССЬ4 в значн!й м!р! опосередкована через пош-хшжену печ!нку.

ВИРНППИИ

1. Введения тваринам Смишам, щурам,кроликам) чотирихлористо-■о вуглешо, приводить до зм!н гуморально! !мунно! в!дпов!д! на ти-(ус-залежний антиген непеч!ночного понодження (еритроцити барана).

характер яко! Спосилення або пригнхчення) в значнгй М1Р1 визнача-еться ступенем пошкодження печхнки I фазою патологичного процесу

В Н1Й.

2. Механтзми зм!ни 1нтенсивност1 гуморальнох 1муннох вхдпо-вхдх на тимус-залежний антиген при ураженнх печхнки чотирихлорис-тим вуглецем включакггь в соб: зм1ну активност! Т-лхмФоцит1в I активност! IX субпопуляцхй -1Мунорегуляторних юитин Сантигенспеци-ф1чних супресор1в I антигеннеспециф1чних хелперхв та супрес.ор1в), а також змхни процесхв кооперацхх Т- 1 В-лхмФоцит1в.

3. Пригнхчення функционально! активностх Т-л1мФоцитхв в ре-аюШ бласттрансформацх! на ФГА при використаннх СС1л в значнхй мхрх опосередковане через ураження печхнки: нормал1зац1я функщй печхнки малими дозами протипеч1 ночник антитал супроводжуеться ак-тивашею Т-лхмфоцитхв. '

4. Характер змхни активностх антигеннеспециф1чних хмуноре-гуляторних клхтин у крол1в в певнйй мхр1 пов'язаний 1з ступенем ураження печхнки та 1нтенсивн1стю регенераторних процес!в в нхй. Посилення хелпернох активност1 притаыанно для пер10Д1в 61льшого пошкодження печхнки I менш виявленоХ регенерашх. а посилення супресорно1 - для перходу ¿нтенсивнох регенерац!! I меншого пошкодження печхнки.

5. При первинн1й 1мунн1й в1дпов1д! у кролгв на фон1 пошкодження печхнки чотирихлористим вуглецем спостерх гаеться зб1льшенн« активностх антигеннеспециф1чних келперхв х супресорхв. але зб1ль-шення активности остаток виявлено в б1льшому ступен1.При вторин-Н1й хмунн1й вхдпов1Д1 вхдбуваеться пригн!чення хелпернох та стим^ лювання супресорнох активностх.

6. Пригнхчення утворення антйгенспециф1чнии супресорхв в се-лезхнцх мишей та зяиження IX активност! при застосуванн1 чотири-хлористого вуглецю в значн!й м!рх опосередковано ураженням печхн-

:и, вид! ленням И кл!тинами гуморальних 1 муносупресорних Фактор1в.

7. Ураження печ!нки чотирихлористим вуглецем у мишей супро-юджуеться порушенням кооперативных здхбностей Т- I В-л1МФоцитхв 1к на стали формування 1х функционально* активност!,так 1 у про-[ес! само! кооперац!!,що призводить до посилення або пригтчення мунно! в1дповхд1 на ЕБ в залежностх в!д стад!! патологхчного про-юсу в печхнц!. Кооперативно зд1бност! Т- 1 В -л!мфоцит1в зм1нюють-:я по р!зному: активнхсть В- Л1ыФоцит1в пригнхчуеться, активнхсть -Л1мФоцит1В переважно стимулюеться.

Г.ПУГПК РПВТТ. <Ж1 ППУВПТКПЙАНТ ЗА ТГМПК1 ШГ.КРТАПТТ

.. Блаогрансформация лимфоцитов крови крыс при различном функциональном состоянии печени // Физиол.журнал. -1985. -Т. 31. N 1. -С. 100

!. Изменение бласттрансФормации крови крыс в условиях экспериментального воздействия на печень // Физиол. журнал. -1985. -Т. 31 N3.-0. 278-281 Су ствавторств1 з Т.М.Бризг1ною5. I. • Кооперация Т- и В- лимфоцитов в иммунном ответе на эритроциты барана при поражении печени противопеченочными антителами . // Иммунология и аллергия. -1987. -Вып.21. -С. 93-96 Су сп1в-авторств! з 1.М. Алексеевою, Т.М.Бризгхною). I. Роль печени в иммунологической реактивности организма

// Реактивность и резистентность: Фундаментальные и прикладгаз вопросы. Тез. докл. Всесоюз. н. конф.- Киев. 15-18 июля, 1987,- С. 13-14 Су сп!вавторств! з 1.М.Алексеевою. Т.М.Бризгхною та хн. 3 >. Роль печени и половых желёз в иммунореактивности организма // Нарушение механизмов регуляции и их коррекция: Тез. докл. IV Всесоюз. съезда патофизиологов, 3-6 окт. 1989 г.-Кишинёв. -М. 1989. -Т. 1. -С. 231 Су сп1вавторств! з 1.М.Алексеевою.

Т.М.БризПшом та 1н.).

6. Антигеннеспецифическая хелперная и супрессорная активность Т-лимфоцитов в динамике первичного и вторичного иммунного ответа на гетероэритроциты /У Физиол. журнал. -1039. -Т. 35, N 5. -С. 54-58 Су спхвавторствх з Т.М.Бризгхною, I.К.Алзксеевою).

7. Активн1сть 1мунорегуляторних юптин в динам!ш первиннох та вторйнно! 1мунно'1 вхдп0в1дх на тймус-залежил антиген у норм! та при експерйментапьному ураженн! печхнки // В кн.: Ролвиток Фхзхологхх в УРСР за 1986 -1990 р. Збхрнхк мат. XIII з'1зду Укр.ф13.тов. хм. Т.П.Павлова.- Харк1в, 17-21. вер. 1930. -Т. 1.-С.9 Су сп1вавторствх з 1.М. Алексеевою, Т.М. Бризгхною та хн.

8. Роль нарушения процессов кооперации Т- и В-лимфоцитов и активности антигенспецифических супрессоров в изменении иммунного ответа на тимус-зависимый антиген при токсическом- поражении печени // Иммунология и аллергия.- 1990. -Вып. 24.-С. 111-113 Су спхвавторств! з Т.М.Бризгхною, 1.М.Алексеевою).

9. Изученение активности антигеннеспецифических Т-хелперов и Т-су-прессоров у кроликов в условиях поражения печени четырёххлорис-тым углеродом // Физиол. журнал. - 1991. -Т. 37, N 1. -С. 74-80 • Су ствавторств! з Т.М.Бризгхною,С.И.Павлов1ч, 1.М.Алексеевою)

10.Роль Ф1зхологично актмвних речовин, що видхляютъ кл!тини пе-' чх'нки при II експериментальних ураженнях, в активашх хмунно1 сиетеми // Фундаментальн1 механхзми розвитку патолог!чних про-цесхв: Тези доп. конф. наук.-мед. т-ва патофхзхолог1в Укр.-Дн1пропетровськ, 1992.- С.7 Су сп1вавторств1 з 1.М.Алексеевою, Т. М. Бризгхною та 1н.).

11. Активность антигеннеспецифических Т-хелперов и Т-супрессоров в динамике первичного и вторичного иммунного ответа на гетероэритроциты при токсическом поражении печени // Иммунология. -1992.-Н 1.-С.43-45 Су сгпвавторств! з Т.М.Бризгхною, I.М.Алек-

сеевою).

г. Изучение взаимовлияния эксплантатов поражённой печени и анти-генспецифических супрессоров при их совместном культивировании в диффузионных камерах In vivo // Там же, 1993. - N 1. -С. 65 Су сгивавторстах з С.И.Павлов1ч, Т.М.Бризг1ною, 1.М.Алексеевою)

3.ТЪе Influence of experimental liver injury on the activity of antigen-induced suppressor cells in murine spleen // Centr. eur.J.publ.Hlth 2, 1994. - N 1. -P.16-18 Cuith I.N. Alexeyeva. T.M.Bryzgina, S. I.Pavlovich).

4.Cultivated intact and Injured mice liver cells produce substances which change the proliferation of immune cells // XII European immunology meeting С14-17 June 1994),Barcelona. -P.346

С with N. Makogon, S.Pavlovich et all.).

5.Mltogen and antigen - Induced lmmunoregulatorl cell actlvltle in animals with toxic liver lnjuri // 2-nd International Congress of Pathophysiology.- Kyoto, Japan.- 19-24 November, 1994. Reference No 111 (with I.N.Alexeyeva, T.M.Brvzgina).

Martynova T.V. The changes of functional activity of Т-1упн phocytes and their subpopulations С helpers and suppressors ) in the immune response to sheep erythrocytes in conditions -of liver injury by carbon tetrachloride.

Dissertation (manuscript) for scientific degree of the candidate of biological sciences CPh.D) on speciality 03.00.13 -Physiology of human and animals. A.A.Bogorcoletz Institute of Physiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1996.

The changes of the humoral Immune response С to sheep red blood cells - SRBC),activity of T-lyraphocvtes.their subpopulations (helpers and suppressors) and processes of T- and B- lymphocytes cooperation in conditions of liver injury by carbon tetrachloride (CCL4) were studied in experiments in the animals (mice, rats and rabbits). In our experiments it иas revealed that CCL4 treatment caused changes of humoral immune response to SRBC the character of which (either increase or decrease) to the great extent depends on degree of liver injury. It was shown, that mechanisms of immune response alteration are related with changes of 1 lymphocytes and their subpopulations functional activity. It was determined, that acute toxical liver injury by CCL4 induces impairment In cooperation abilities of T-and B-lymphocytes,decrease of T-ivniphocytes activity, changes in nonspecific T-helpers / T-suppressors balance to predominance of the latters, suppression of antigen-specific ( to SRBC) T-suppressors formation and activity. It was ascertained, that the character of changes in T cells lmitiu-noregulatory nonspecific activity is to some extent connected wit degree of liver injury and lntenslvity of regeneratory processes in the liver. Special investigations have shown that some changes of lmmunoreactivity were related namely with liver injury,but not with CCL4 direct Influence on the immune system.

Мартынова Т. В. Изменение функциональной активности Т-лимФо-цитов и их субпопуляций (хелперов и супрессоров) в иммунном ответе на эритроциты барана в условиях повреждения печени четырёххло-ристым углеродом.

Диссертация (рукопись) на соискание ученной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. Институт Физиологии им. А. А. Богомольца НАН Украины, Киев. 1996.

В эксперименте на животных Смышах,крысах и кроликах) изучены изменения гуморального иммунного ответа (на эритроциты барана-ЭБ] активности Т- лимфоцитов,их субпопуляций (хелперов и супрессоров] и процессов кооперации Т- и В-лимфоцитов в условиях повреждени* печени четырёххлористым углеродом (CCL4). В ходе исследований выявлено, что применение CCL4 приводит к изменению гуморального иммунного ответа на ЭБ,характер которого (усиление или угнетение) i значительной мере зависит от степени повреждения печени. Механизмы изменения иммунного ответа, как было установлено,связаны с иэмс нениеы функциональной активности Т- лимфоцитов и их субпопуляций. Показано, что применение CCL4 приводит к нарушению кооперативных способностей Т- и В - лимфоцитов, снижению активности Т-лимфоцитов, нарушению баланса антигеннеспецифических Т-хелперов и Т-су-прессоров, угнетению выработки и активности антигенспецифическш ( по отношению к эритроцитам барана ) Т-супрессоров. Установлено, что характер изменения активности антигеннеспецифических иммунор« гуляторных Т- клеток в определенной мере связан со степенью поражения печени и интенсивностью регенераторных процессов в ней.Бьш проведены специальные исследования, позволявшие утверждать, что ря] наблюдаемых изменений иммунологической реактивности, при действи! CCL/, связан именно с повреждением печени.

Ключов! слова: печ!нка. чотирихлористий вуглець (CCL4), 1мун-на в1дпов!дь, Т—л1мФоцити (хелпери, супресори).