Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Иммуноглобулиновый статус молозива и молока свиноматок и возможность его использования в селекции свиней

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Иммуноглобулиновый статус молозива и молока свиноматок и возможность его использования в селекции свиней"

УКРЛШСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК 1НСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН

Ми'правах рукопмсу

ЛОЧА Артур АнатолШович

УДК 636.4.0X2 2:612.017

1МУН0ГЛ01>УЛИН0ВИЙ СТАТУС МОЛОЗИВА I МОЛОКА СВИНОМАТОК ТА МОЖЛИВ1СТЬ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ в СЕЛЕКЦ|1( СВИНЕЙ

01

(№.00.15 - ро (ведения I варки

Лншрсфсрщ лисерыцн на иобупя науконо| о оунсми кандидат и ii.ci.koi осиоларських наук

Х'аркт • 1Ш

Дисерташсю с рукопис.

Робота виконана в лабораторп штенсифшацн виробництва м'яса 1нституту ■ варинництва иентральних райошв УААН.

Науковий кер!вник • доктор сшьськогосподарських наук, профссор МСДВСДСВ Вячеслав Олександрович.

ОфЫйш опоненти:

I. Доктор бюлопчних наук, КЛИМЕНКО Вячеслав В!кторович

2. Кандидат сшьськогосподарських наук, доцент БАРАНОВСЬКИЙ Дмитро 1ванович.

Провшна оргашэашя ■ Джпропетровський державний аграрний утверситет.

Захист вшбудеться "//" 1996р. о {О годин! на эасщанш

спс1ма)иэовано'| вчсноУ ради Д.ог/зо.ог в 1нститут1 тваринництва УААН за алрссою: 312120 , м. Харшв, п/в Кулиничг

3 днеерташею можна ознайомитися у 61блютеш 1нстнтуту тваринництва УААН.

Автореферат розкланий " ЛГ" трА^н-Я. 1996р.

Вчсний сскрстар спешалпованоУ вчсио1 ради, кандидат альськогоспо-ларських наук

РОЗСОХА В. I.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть теми. Сучасне свинарство, що базуеться на лромисловж технологи виробиицтва свиники, мае значш проблем« в реал!зацн продуктивного потенщалу тварин. За даними Фурдуй Ф.1. (1990) на свинокомплексах ре-алпусться лише 40-60" о ïx потенцшно! продуктивность Невщповшшсть багатьох технолог¡чних фак-iopie потребам оргашзму свиней е причиною виникнення у них численних crpecie. Це зумовлюс зниження природное резистентносп i пpin-водить до cna.iaxiB та розповсюдження шфекцШних хвороб. Збитки, що наносять свинарству хвороби тварии, обумовлеш зниженням продуктивного, падежом, вибраковкою та вимушенним забоем, збшьшенням перюду вщгод!вп, перевитра-юю KopMie на одиницю приросту, зниженням якосп м'яса i TeMnie генетичиого прогресу при селекцн.

Незважаючи на широке використання традицшних ветеринарних заходт, збитки у тваринництви що пов'язаш з ¡нфекщйними хворобами, залишаються значними. KpiM того безконтрольне використання антимшробних засоб.в все чаепше пидасться критищ в зв'язку з можливим розповсюджснням м1крооргашзм1В, я id резисте/iTiii до антибютимв, а також в зв'язку з погенц И'пюю небезпечшспо вживания з ¡'жею надлишкових кшькостей лнеувальних засоб!в, що можуть бути в продуктах тваринництва.

Поспйно вииикаю'м проблеми, nojiiSui вищеописаним, спонук-;ють до пошуку ¡нших iiumxie зниження захворюванносп тварин. Успннний розв: ток фундаментально! бюлотно? науки в таких областях як гепегика та ¡мунолопя вщновив uiKaeicTb до i;ieï шдвищення резистентносп до хвороб селсицшними методами. Тому селекшя тварин на шдвищення спйкосп до захворювань i фак-TopiB технологiV стае напрямком актив1юго розвитку.

Торкаючись проблеми зниження падежу свиней, треба зазпачити, що най-критичшшим для них с перюд ранньою онтогенезу. Саме в шдсисний перюд, особливо в ncpiiii його дщ, спостерпасться найбшмний ei;ixi;i поросят (Boni Р., 1983). Загалмювмзшшо, що в эахиетт сисужв зиачну роль ei;iirpar мазернно.ке молозиво ча молоко. iMMyinii uio6yjiiiiH, що мкчяться там, забезпечуюи. зихнет приплоду вш чахворгонань до тих nip, доки власна ¡мунна система поросят не по-чне активно функцновати. Ч oi ляду на цс, зданием. свиноматки забезпечти сио< потомство лосзаннми захиеншми можлиноешми мае шачний практчний iinepcc. Нивчсншо фпюло! ¡чинх асиекпв ni.oio феномену присвячсма жачна К).11>К1Сiь poôii, в uni час як iciierirnii нарамсфи кивчеш значно менше. Цс сно-нукало нас иронсст досшджснпя в розкигок ш.ою нанримку, ям ннконано в lnciHiyii щаринншмва пси I рал i,них райошв УДЛ11 в рамках лержанно! iipoi рами "11родоно.'и.с1но-Ч5" проекту "Свинина"! номер державно! pcrcipaiiii IJA 010014711' ).

Мета 1 завдання дослшжень. Метою дослшжень було визначення можли-восп використання показника концентраци ¡мунних глобулнпв молозива свино-маюк як селекцшно! ознаки для застосування в програмах селекци на шдшпцеиня збереженносп поросят в пшсисний перюд 1 резистентносп маточних стад взагал). Внходячи э цього, поставлено завдання:

- впзчнти особливосгп динамжи ¡мунних глобулишв р1зних клаав в моло-зин) та молощ свиноматок ршшх генотитв на протяз! шдсисного перюду;

- виэначити вплив р1вня ¡муноглобулишв молозива маток на продуктивн! ознаки 1 особливосп формування резистентносп Тх потомства;

- вивчити мшливкть, спадковкгть, повторювашсть ршня ¡муноглобулишв молозива рпннх клас1в та сумарного '¿х вмету;

- розробити методичж прийоми для здшснення селекци за продуктивнимн »знаками з використанням вщбору тварин за р1внем молозивних антител;

- дати оцшку екоиомнно! сфективносп селекцн з використанням локазника ¡мунолопчних властивостей молозива свиноматок.

Науковз новизна. Вперше визначено ступшь впливу концентраци ¡муноглобулишв молозива клаав С, А, М 1 сумарного а вмюту на збережешпсть поросят за перюд пшсосу, молочшсть та масу ппзда при вщлученш. Вперше визначено характер розподшу, мшливкть, спадков1сть та повторювашсть р1вня ¡муноглобулишв молозива та запропоновано використання його як селекцжноУ ознаки.

Практичне значения роботи . Запропонований метод безстресового визначення бюлопчноУ потенцн свиноматок в формувашп у потомства колострального ¡мушгету дас можливеть об'сктивно оцшювати маток п!сля опоросу I залишати для подальшого вщтворення тих, що здатш забезпечувати високу збережешпсть поросят на протяз1 пщсисного перюду. Селекщя за концентрацию ¡муног глобулишв молозива свиноматок сприяс пшвищенню ¡мунного статусу та при-родмоУ рсзистсмтносл свиней до хвороб, шо зменшус збитки вщ падежу I покра-тус продуктивш якосп тварин.

Реал1зашя результат дослшжень. Метод тестування свиней за ¡муноглобулиновим титром колостральних антитш впроваджено на селекцшно-пбридному центр! радгоспу "Голуб1вський" та на племшшй ферм! державного племшного заводу "Науковий" Дшпропетровсько! обласп.

Апробашя роботн. Основш положения диссрташйноУ роботи доповша-лись на науково-пракгичшй конференцн I мсти туту тваринництва центральних райошв УААН (Дшпропстровськ, 1990р.), республжанськж науково-практичшй конференцн "Иове в . методах зоотехшчних досшлжень"(Харк1в, 1992р.), м1Жнародн1й ( краж СНД ) конферешш "Вдосконалення ¡снуючих, створсння \ використання нових ¡снотишв 1 тсхнолопй в свинарств1" (Полтава, 1993 ), а та-

кож вчених радах 1нституту тваринництва центральних райошв УААН.

Публжащя результат!в досл1лжень ■ За основними материалами дисергацп 01]у6л1'ковано 3 роботи.

Конкретний особистий внесок у розробку наукових п^ложень. то вино-сяться на захист. Розробка робочо? ппотези, схемн та методик дослщжень; ор-гашзашя та самостшне проведения чотирьох науково-господарських дослшв, бюметрична обробка даних, аналп отриманих результата, а також оформления рукопису.

Положения, яю виносяться на захист:

- залс-жшсть деяких репродуктивних ознак вш концеитрацй ¡муногло-булишв роних клаав в молозив! свиноматок;

- особливост! формуваиня природно! резистентносп та продуктивних якос-тей нащадюв в залежносгп в1д piena мочозивних антитш Vx матерш;

- характер розпо;илу, мшливкть концентраци ¡муноглобулшпв молозива свиноматок та фактори, що 'и обумовлюють;

- cna;iKOBÍcTb, повгорюважсть BMÍciy молозивних ¡муноглобулишв та шляхи використання nicY ознаки в селекцшних програмах;

- економ1чне значення роботи.

Структура та обсяг роботи. Дисерташя складасться ¡з вступу, огляду лггератури, матер1алу i методики досшджень, результатов дослмжсчь ra ix штерпретацп, економ1чно'| ефективноеп, bhciiobkíb, пропозишй та спи ку вико-ристано! лггератури. Робота викладена на 157 сторшках машинописного тексту i включас 2 схемн, 3 малюнки, 23 таблищ. Список лператури нарахзвус 351 най-мснування, в тому чист 183 - на мшЗсмних мовах.

МАТЕР1АЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Дос;»джсш1я проводили в пертд з I99üp. по 1994р. а юсподарсгвах " Дшпропстровсько! обласп ( ДПЗ "Науковий", Дшпропетровського району, рад-госп "Голуб1вський", Новомосковського району, кдсгп "За мир", Маиш-лншвського району }, а також в ллбораlopiax ¡исгигугу i встроен lepoioiií (м. Д|ипропетровс1.к) ia Ыангуту тваринництва исктральпих райошв УЛАН. Никонано 4 науконо-тсподарських дослщи га проведено обпежения маючних сгад на bmíci ¡мушшх глобулннш в милозив! магок (схема I).

Перший ia друшй доинди прнсиячсш вивченню ;ишам1кн ¡мушшх i ioóy-лишв ia nepio.i nucocy. И перптчу_ доспд; MaiepiajioM служили свиномажи xapxÍBci.Koiо м'ясноп) пшу <и — JЛ юл.). Huói|> проб молозива з;»нспк)на.ти ni;i час опоросу aóo зра iy шсля шли о, але до io.iíbjií поросят, i в пода.и.пюму ta схемою: чсрс-i кожш 3-4 пинии в iiepini ipii доби ¡ шодня - на проIян ncpiiioi декадн nucocy; на npoixii ;ipyioi декадн - раз в 2 доби, iperboiдекадн - раз в |рн добн,

Схема 1

р-п "Голуб1вський (СГЦ)

генотип: велика бша, эстонська бекоина _та Ух помю_

Вивчення впливу р!вня молозивних ¡муногло-булншв клаав С, А, М на продуктивш якосп та збереженш'сть поросят Дослш 4; п = 30 маток

Схема дослижень

ГПЗ "Науковчк"

Вивчення впливу концентрацн сумарних ¡муноглобулишв молозива маток на продуктивш

якосп та резистентшсть нащадюз __Дослш 3; п = 18 маток

пшсиснЛ пopocJrтaJ

Свинки на! вирощуванш] Заплщнсння] Опорос в рп-1 них умовах]

Г-енерпя росту I -збереженшсть ! -¡мунний статус |_-неспециф1чна резист. Г-енерпя росту

сироватки кров1

f-зaплiднювaн¡cть -репродуктивш |_ознаки

Вивчення спадко-воспта повторю-ваносп р{вня ^ молозива

И

Вивчення динамжи ¡мушшх глобулишв молозива 1 молока свиноматок на протяз1 тдсосу концентрацн сумарних ^ Доели 1; п = !3 маток; клаав 1бА, 1&М Дослм 2: г. = 12маток

ГПЗ "Ча мир"

генотип: украХнська м'яспа

Вивчення мшливосп, факторов що ц обумовлюють (стадо, кшыасть опороав, умови утримання, генотип) та характеру розподшу р1вня ¡муноглобулишв молозива

X

Розробка принцишв селекцм свиней по ртню молозивних ¡муноглобулишв маток

та один раз в 5 Д1б - до эакшчення пщсисного перюду. В:д 3 маюк выбирали ми лозиво ще до опоросу з моменту його вндшення, а надал! - за загальною схемою Кшыисть проанал!зованих проб склала 657 шт. Визначгння ¡муноглобулишв здшенювали методом твердофазного ¡муно-ферментного аналпу ( у власшй мо дифжаци) з використанням полшлональних антисироваток до IgG свиней.

Другий дослш виконано на матках велико! 6inoï породи ^п~12гол.). Butiip перших проб молозива здшенювали аналопчно дослщу 1, а падал! - за схемою: nepuii 5 Д16 тдсосу - щодня; з 5-ти до 14-денного вжу поросят - ! раз в 2 доби; до 21 дня - раз в 3 доби i до закшчення пщсосу-1раз в 7 дю. Проана.таовано !89ироб молозива маток. Визначали вмкгт ¡муноглобулишв клаав G, А та M за мешдом рад!ально'| ¡мунодифузн по Манчнн у власн¡й моднф1каиа. Вилучелня поросят п обох дослщах проводили в eiui 55-60 дшв.

Дослш 3 проводився на племшшй ферм« ДПЗ "Науковий"на матках велико! бшоУ породи. Було вЫбраио 18 глибокопоросних свиноматок - аналогов за живою масою та кшькнгпо onopocie. Проби молозива, отримаш шд час oiiopoiy, анал1зувались на bmîct ¡муноглобулишв. В залежносп вщ Ух концентрацн сформовано три дослщш групп. Друга група , модальна (М°, п=6 гол.), мала серсшш показник по доелтду (М±0.55), у маток nepiuoï групи (М+, п=6 гол.) був бшып ни-сокий р1вень lg (> М+0.55) i третя трупа (М-, п=6 гол.) - з низькпм bmïciom ан-титш (< М-0.56). В доел Lai враховувцлись багатоплишк.ь, великоп.н ■¡петь, мо-лочшегь, кшьк!сть поросят в 2 mîc., маса гшзда в два mïc., середня мае. поросягн при вщлученн' Вивчення динамки ¡мунних глобул и шв в сироватщ Kposi проводили на 8-ми поросятах ¡3 кожноУ групи в eiui I, 10, 20 за 30 дшв. Дли дослщження природноУ резистентносп поросят в 5-6-недшьному eiui bu 5-ти гва-рин ¡з КОЖН01 групи выбирали проби венозноУ Kpoui. Вивчались фаьтари ¡мунното статусу та нсспецифшноТ резистентности: кшьмсть лейкоцитш та лшфоцитш - методом шдрахунку у KaMepi Горясва (Ментиков В.В.,1987 ), Т-лшфоцнтн - методом спонтанного розегкоугворення Е-РУК , В-;пмфо1Шти - методом ЕАС РУК (Пастср Г.У. та ¡н.,1989 ), ¡муноглобулнш kjkicîb A,M,Ci -6ioxiMÎ4HHM методом за Badin та Rascller (1964) у викладенш Чернушемко L-Ф. та КегосовоУ Л.С. (1978 ), реакшя бласггрансформшш л1мфошн>в (I'lilJI) - за Гри-горьгвим М И. та Копсляном 1.1. ( 1972 ), 1смолтгша .ikihhiiîcii, ьомплемешу - i l 50°/о гемолпом (11 ас юр С'.У. m in.,1989 ), .lijumiMiia актimnivii, енроиагки Kpoei i<i фнюнитарна акшвтеп, нейфофшп псргфсршпоУ кров! - m Mchuiiikouiim H H. (1987 ).

Itl.Lly'1СННЯ порося| МШСШОВЦЛН В НИИ ДВ11Х MÎCHItiu. Bill маюк КОЖИН) и ip>n 6> io BuiOpano no 2-4 сшшкн-ани.к» и за масою шишыюю kî ilkîciio 12 io:i. в i рут i шкчавлеш ii.i ннрошуваипя ( схсмц 2).

i меюю внвчоння ni i ciili) Bi lot. 11 рш ;> н iinii 4-х, 6-id i Н-ми MÎCfliii» ирово-

лили шдиагяуалмн зважування досл1дних тварнн, В 811(1 4-х та 6-ти мкят'в вад 6-|ц свинок кожно! групм вщбиралн проб» кров1 для визначення вм1сту ¡чуиоглобу-иш'в. По закшченшо вирощування свинки булн заплшнеш кнурами-плишиками (по дв! з групи кожнпм кнурцем). Умови год1вл1 та утримання в псрюд поросност! були одмаковими для вих дсииних труп. За 10 дшв до в1рогщно1 л.пи опоросу свинки кожно! и труп роздшено на дв1 шдгрупи (А й Б), твкк.м чином, щоб у р13но)мен1п групи попадали тваринн ¡з одного гнезда. ГПл.'рупн А груп М+, М° тр М- поросились в реконструйованому свинарнику (маточн;|;:^1), шдгрупи Б них же груп - в примнценш №2, що мало незадовшьш саштврно-ппсжчш умовн (пщвнщена волопсть, протяги, вщсутшсть саштарних розрнвш та ¡п.). Вплив кожного фактора окрсмо не вивчали, а враховували за-гнльну Д1Ю паратипу, крятсркм оцшки яко! була в!ропдиа рЬниця'м1ж Ыбсами пшгруп А та Б за млочшстю, збереженшстю та масою пш"а при вцшученш.

Схема 2

Групи маток | М* | Г

М»

и

] С

М-

и

п=12гол.

п=12гол.

п=12гол.

ыш

£ а

гас

Свинки на виро-щувамш

Шдгрупи

Опорос

Враховували багатоплщшсть, молочшсть, кшьюсгь поросят при вщ-лученж, масу гшзда при вщлученш, ссредню масу одного поросяти, збсрежсн-жсть за перюд пшсосу. ВЬолучення поросят здшснювали в 2-х мкячному в(Ц1.

Четвертин лослш виконувався на племшному репродуктор! сслекцшно-пбридного центру "Голуб1вський" на свиноматках велико! бшо'| породи. Було сформовано дослщну групу маток-аналопв за живою масою та кцг.ыастю опоросов, э багатошпдшстю 10 1 бшъше поросят. Проби молозива вщбирали до пср-шо7 год1вл1 поросят. Вивчали комплекс репродуктивних ознак: багатоплишсть, вслнкоплишсть, молочшсть, масу пнзда при вщлученш (35 дшв), зберсженшсть за псрюд пшсосу. В сироватц) молозива методом рад^алыю! ¡мунодифузн визна-чали вмкг ¡мунних глобул шив клана С, А, М I шляхом розрахунку - сумарну ко-мкетрашю эахисних бтмв. В залежносп вщ вм1сту ¡муноглобулишв в сироватш молозива дослщж тваринн роздшено на 3 групи. До модально! групи (М0) включались мкгкм з серсдшм значениям озиаки - М ±0,56, в групи з низьким (М-) I ви-

соким (М+ ) BMicroM Ig - виповцшо < та > M ±0,55. Аиалничш групи формуви-лись по кожному ¡з клаа'в ¡муноглобугчжв окремо.

Умови nxfiiBni пшлослшшх тварин. В кожному досдда дотримувались од-накових умов год!вл1 для Bcix пшдослщних тварин з використшшм тих paitioxie, технологи подготовки kopmib, кратносп падвл!, що були при ïiû-ni в господарет-яах.

Mi'WHBicTb та характер розподшу р1вня'¡мунних глобулин'а вивчалн на 466 матках в перюд з 1992-1993р.р. в стадах племферми ДПЗ "Науковий", ра/уоспу "Голуб1вський"та племзаводу "За мир". Перевфку характера розподшу с?наки зд|йсиювали за допомогою критерм Xi-квадрат ( %2 ), коефщкчти ^гимстрк i екс-цесу обчислювали за Лакпжм Г.Ф. ( 1990 ).

Вивчення спалковост! та повторюваносп конценграци !g pi3nnx к.част проводили на свинях велико)' бшоУ породи плем1нно'| ферм и ДПЗ "Паукспнй". 3 шею метою на протяз1 трьох роюв вЫбрано 182 проби молозива вщ 145 свиноматок. Коефвдснт спадковосп визиачали ишяхом дисперайного аналпу за методом Плохшського М.О. у викладенш Меркурьево! G.K. (1970 ). Коефщгснт повто-рюваносп обчислювали через коефппент paiironoï к ope л я nit по Сшрмсну у внк-ладенш Лакжа Г.Ф. (1990 ).

OciioBiii результатн дослщжень оброблеш статисгично з застосуванням бюметричних метода за М.О. Плохшськнм (1970), G.K. Меркурьсвою ( v /fi), Г.Ф. Лахшим (1990) на ПК IBM РС/2.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕНЬ ТА ÏX ОБГОВОРШ.'Ш

Динам|'ка ¡мунних глобулищв в иолозив1 та молош маток за перюд nmçocy. Найашций pieenb ¡муноглобулшив спостернався в молозив), яке отримано шд час опоросу або до год1вл! поросят, i схладаэ в першому дошщ я середш.ому по rpyni маток 65.4±2.68 г/л при коефвдени мжливосп - 14.8%. Шел я koîxiioï год;в;п поросят конценграшя ¡мунних бшк!в в молозив! змижуваласч. Вже через 6 . один ш'сля опоросу в сироватш молозива мкггилося 51.0 ±3.06 г/л Ig, що на 22% кошме, жж в початковкТ npo6i, а через 12 годин ïx bmîct зменщунався в 2 рази Такий рпкий спад спостернався в перш! 18-24 годики пшеосу , hotîm до Зб-подини Пою техши знижувалися, з подалыною в1дносною стнбшззшею {мал.Г Витому ja 1.5 доби пшсосу bmîct молозивш1х ангитш в середньоиу зменжувався в 6.2 рази.

В другому дослш спосчеришысь fiinjioivnm структура дниамгшого ирофл лк) сумарних ¡муно!лобулшнп. В пробах молозива, отримани.. шд час опорочу або? ••азу ж теля ньою, pieeiib ¡мунних глобулишв склав 71.814.22 r/j що на M 9% быьше. жж в першому дослан. На про mi nepuioï добн пшсосу вщбувалось тачке зниження концентрами молозианих aiiiHii.! - до 16.4 г/л, або в 4.4 раж. Виносна сгабЫзашя показнпка наставала з 4-ï диби i до зукшчсння шдсии»»;»

ö

<N g

S

ff .5«

„ J¿f

sás « о •

iÜii

«X ó

\ \

S 9

» ïf

* f

/

i

i a ïp

i /

2 D

\

«o a

« a

¿ x «4o

ta

)lí <i o

f>0

» <1

o

x

$ S

-H-!

-ob

псрюду, але при бшьипй амплпуш коливань, шж в першому дослщь 6.6-11.2 г/л.

Найвшшй вмкгг ¡муиоглобулинг рЬних клаав в молозиз1 та молош маток встановлено також в перших пробах: класу в- 62.513.86 г/л, класу А- 8.1Ю.8 г/л, класу М- 1.12±0.12 г/л. Через добу ршень антитш клаав А та М зикжувався майже в 2 рази, а класу в - в 5.5 раз1в. На 3-4-ту добу I до закшчения п¡доеного периоду р1вень ¡мунних глобулинов вс!х клаав вщносно егабшзувавсл ; становив для ДО- 3.0-4.3 г/л, для 1вА - 3.2-6.2 г/л та для ^М - 0.33-0.76 г/л.

В той же час питома вага окремих клаав в молозив1 та мслош маток мала свою фшолопчно обумовлену динамжу (мал.2).

Дн| пшсосу

I 6 18

са - 'вс на - ^А о - ?ем

Мал. 2. Питома вага окремих клаЫв в молозив! та мслош мато?

Якщо в молозиву яке вщ!брано пш час опоросу, 180 сгвновили 8/%, то на-дал1 (в молощ) IX частка зменшувалася приблизив до 41-43%. I папахи, якщо частка ^А в першому молозив! складала нише 11.3%,'то до 10-12 дня зростала до 52-53%. Також збшьшуаалася питома вага ¡муноглобулшнв класу М - з 1.6% в перший день, до 4-7% в подальшому.

Репродукгнвт якосм нагок в эалсжносн в1д р1вня молозива. Критеркм ошнки ¡мунолопчних власгивостей молозива служила концентрация ант>.гш в молозиешй сировчтш проб, шо були огримат шд час опоросу. В тлому мл груш маток (дослщ 3, п=18) ссредшй р)вень ¡муноглобулшнв склав 57.6t2.5l г/л при 5 • 10.64 г/л та Су - 18.5%. Пкля розподшу на групи ам1ст в молозив) становив в групах М+, М'та М-, вшповишо 68.7±1.3 г/л, 58.5± 1.5 г/л I 45,6±2. - г/л.

Репродуктивш якосп пмдослЦних свиноматок були невисокимк, за виклю-ченням багатошшшосп, яка склада в середньому по доинду Il.22i0.63 гот. (табл.I). В модалынй груш зона була найвищою 1 сгановила |2.67±ЫЗ гол., що на Ь.8 % та 18.5% више, шж о 3 » 1 трупах, вшювишо, ал« р13ниц* .¡»(явимся не

ВфОПДНОЮ.

Ча 1акими оошкачи ик мо гачшеп,, кгпькки. поросят в 2 мкяш тл мне« гшзда при виыучешн вам1чсна 1"1а1истично еаюма рпниня. Так, зн мо'ючтено

свиномагки э внсокою та середньою концентрашсю антитш в молозив1 перева-жилн маток 3-1 групи на 20.4 кг 1 14.5 кг, або на 41.4% та 33.4%, вщповшно (Р>0.99у, Р>0.99). Такою ж эначною була перевага I за масою гшзда при вмлученш: м1ж I I 3 групами - 36.5% ( Р>0.999) I м1ж 2 I 3 - 31.8% ( Р>0.99). За кгпыпегю поросят в два м1сяц! свиноматки з вгеоким та середшм вмотом 1муноглобулишв мали перевагу над групою М- на 3.16гол. або 33.9% I 3.50гол., аба 36.2% (Р>0.99). Таким чином, в осшш рЬнищ М1Ж I, 2 та 3 групами за мо-лочшетю I масою гшзда пр" вгдлученн! лежить бшьш високий р1вень падежу в осгашнй груш.

Таблиц*1

Репродуугнвш якосп маток (дослщ 3)__

Багато- Вслнко- К-сть Маса' Серсдня

Група (1 Показ- плш- ПЛ1Д- Молоч- поросят гшзда в маса 1по-

пики ¡мсть, HICTb, шеть, кг в 2мк., 2 Mic., росяти,

гол. кг гол. кг гол.

М 10.33 1.33 49.35 9.33 151.7 16.43

М* 6 m 0.96 0.07 2.10 0.62 5.54 0.67

(I) 5 2.34 0.18 5.15 1.51 13.57 1.64

С»,% 22.6 13.1 10.4 16.1 8.9 10.1

М 12.67 1.23 43.42 9.67 141.5 14.8

М5 6 ЛГ) 1.43 0.10 2 56 0.56 4.28 0.64

(D С 3.50 0.23 6.27 1.37 10.47 1.57

Cv,V. 27.7 19.0 14.4 14.1 7.4 10.6

М 10.67 1.23 28.9 6.17 96/4 15.60

м- 6 ш 0.67 0.06 3.29 0.60 9.67 0.34

(3) 6 1.63 0.15 8.07 1.47 •»з.бв 0.84

Ст,% 15.3 12.2 27.9 23.9 24.6 5.4 *

А налои1: >п результати отримаш I в 4 дослии (табл.2). При аналЫ взасмозв'язмв репродуктивних якосгей свиноматок з ршнем молози-вних В1рог1цно1 р1зниш по багатоплщносп та великоплшносп не встановле-но. Однак, вже до 21-го дня тварини групи М+ переважали по молочносп маток 2-1 та З-Т груп вшловшно на 5.7% 1 7.1% (Р>0.95). В подальшому до 35-го дня роэ-рив мок 1-ю та 3-ю групами збьзьшувався I досягав 16.4%- за.кшыиспо поросят (Р>0.99) I 12.2% - за масою гшзда при вцщученш (Р>0.95). Друга група переезжала третю за кшьмстю поросят I масою гнида при вщлученш, вщповшно на 10.2% (Р>0.95) 1 5.2% (Р>0.95). Збереженшсть поросят в перний груш на 14% була б!льш високою в пор!внянш з третъою 1 на 7.9% • з другою.

Не встановлено вфопдного впливу концентрацн молозивних антитш класу А на таю ознаки, як багатоплщшеть, великоплщнеть, молочшеть та маса гшзда

Таблица 2

Залежшсть репродуктнвинх «остей свиноматок вщ р!вня молозива (доацд 4)

Багатошцдшстк , гол. Молочнктъ, XI' К-сть поростг при Маса гнсда при Збере-

1* Група п вшлучеянц гол. вщлученнц кг женн.,

М ±т СУ,% М±ш М±т СУ,% М±т СУ.* %

М* 6 10.83±0.31 6.9 54.511.31 5.9 10.0010.26 6.3 8l.8i2.89 8.7 92.7

в м» 13 11.00±0.28 9.1 51.4Ю.51 3.6 9.31±0_21 8.1 75.811.55 7.4 84.8

м 11 10.64±0.28 8.7 50.6Ю.94 6.1 8.3610.34 13.4 71.812.31 10.7 78.8

м* 8 10.75Ю.37 9.6 52.911.14 6.1 9.75±0.37 10.6 76.012.21 8.2 90.8

А м* 12 10.83±0.24 7.7 51.6i0.54 3.6 9.25Ю.18 6.7 76.311.81 8.2 85.7

м 10 10.90Ю.31 9.1 Sl.0tl.16 7 2 8.40±0.37 14.0 74Л3.12 13.2 77.1

М- 10 10.4010.22 6.7 51.4±0.79 4.9 9.0010.33 11.7 73.612.33 10.0 86.6

М м» 13 П.15Ю.27 8.9 52.9l0.83 5.7 9.46Ю.27 10.2 76.611.85 8.7 85 2

м 7 10.86±0.34 8.3 50.1±1.10 5.8 8.57±0.43 13.2 76.313.50 122 74.8

м* б 10.83±0.31 6.9 54.5tl.13 5.9 10.0ftt0.26 6.3 81.812.89 8.7 92.7

Не! м- 16 10.94±0.23 •8.5 51.4±0.44 3.4 9.38±0.18 7.7 75.111.32 7.0 85.9

м 8 10.«Ю38 10.0 50.3±1.25 7.0 7.8810.30 10.6 71.813.21 12.7 74.3

при г.щлученш. Однзк по хшькосп поросят в 35 дшв 1 Ух збереженносп матки I рули М+ перевищупали маток з низьким вмкггом ¡муноглобулшнв молозива на 13.8" о ( 1»>0.95) та 13.7% ( Р>0.99), вЬчповино Виживания поросят в модалыпй г рут геж було вфошио шнцим на 8.6% ( Р>0.95 ), шж в третш .

Дешо шшокз була I фгина залежносп репродуктивних ознак шд р1вия ^М. Магки модально? групи мали вфопдну перевагу на 6.7% по багагошпдносп над гва| лнамн групи М+. Однак в останшй груш новонароджеж поросята були важ-чнмн, »¡ж в 2-й та 3-й трупах (Р>0.99). Збереженжсгь поросят, що отримували молозиво з сисокими титрами ¡муноглобулшнв класу М, також як 1 шших клаав, була найкращою - 86.6% проти 78.8% в 3-й груш (Р>0.95).

Оскшьки пул 1|;С с домшуючим компонентом молозивних антипл, тен-лсншя за'язку, яка псгансвлена м1ж ним I репродуктнвними властивостями свиноматок, характерна {-ильки в бтьы контраст» формО \ для сумарно! концентра и» ¡муноглобулш1а.

Кореляжйний аналп даних, що отримаш в двох дослщах по залежносп ко-нцентранн ¡мунннх глеэулишв в молозившй сироватщ маток з «х виггворювальними та материнськими якостями (табл.3) показав практично повну вщеутшеть зс'язклв з багаеоплщшетю та великошндшетю.

Таблиця 3

Коефщкнти кореляцп м1Ж вмкггом антитш молозива та

основними репродуктивиими оэнаками__

Пвень I? Пагато- Вслико- Молоч- К-сгь по- Маса гшз- Збсрежен-

молозива пл1дшсть пл!дн1сть н1сть росят при да при нкгть

вщлученш В1длученш

ДослщЗ -0.08 +0.28 +0.8 Г" +0.67" +0.82*" +0.76'"

Дослщ4 -0.05 +0.13 +0.44* +0.62"* +0.50" +0.72*" '

Класу О -0.04 +0.06 +0.44* +0.56" +0.53" +0.65*"

Класу А -0.08 +0.34 +0.25 +0.54" +0.15 +0.66*"

Класу М -0.11 +0.31 +0.13 +0.17 -0.16 +0.27

За другими ознаками найвищ! косфщкнти кореляцп отримаш по та сумарному вмкту ¡муноглобулишв - г = +0.44- +0.82. Тому при масовому тесту-ванню свиноматок за р1внсм молозивних антитш заметь покласового визначен-ня, бшьш доцшьно використовувати показннк- загалышх ¡муноглобулин1в, шо эначно спрощуе постановку анал1эу. Розрахованнй методом дисперсжного аналпу показник сил и впливу (т)2) сумарного вмгсту ¡муноглобулишв в молозиы маток на збереженжеть поросят за перюд ждсосу склав в третьему доелгд! • 0.647±0.109 ( Р>0.99 ) та 0.632±0.096 ( Р>0.999 ) - в четвертому.

Репродуктнвш якосп свинок в залежносп вш умов утримамня та pim« ¡муноглобултнв молозива i'x матер'' ^ Свинки, що aiuiöpani ¡з.ппзд маток з висо-ким, середшм i низ. ким вмятом ¡муноглобулитв молозива та вирощеш за ана-лопчними схемами (дослщ 3), були роэподшеш на дв1 пщгрупи кожна, KOTpi по-роснлися в pi3iinx умовах ( пшрупи А - в кращнх, пшгрупа Б - в прших ). Anajii3 отриманих даиих показав, що в цпому репродукгивт якосп т'дгрупи А були нищими (табл.4). При незначних розбгжносзях за багатоплщ -¡стю (1.3%), свинки пщгрупи Б поступались аналогам за молочтстю на 10.7% (Р>0.99). Така ж перевага першоопоросок, що утримувалися в кращих умовах , спостср1галась за кшьк1стга поросят i масою пнзда при шдлучемш та збережешпстю - на 11.7%, 10.6%, (Р>0.95) i 10.1% (Р>0.99), шдповщно. Отримаш дат служили критерзсм оцшки сукупного.впливу рпномашгннх факюр1в середовища на оргашзм ма оу, що утримувалися в р1зних примнцсннях.

Першоопороски, що знаходилися в бшьш сприят-.иьих умовах i походил! вщ маток з pi3HHM pieneM молознвних антитш, не мали сугтевих розб1жностей за продуктивннми ознаками. 1нша картина cnocrepiranacb у тварин пщгрупи Б. Ба-гатошндшсть була вишою в модалыпй rpyni - 9.8±0.37 гол. проти 9.6 гол. в трупах М» та М- (Р>0.95). Однак за шшими рспродуктивними ознаками пернмсть утри-мували першоопороски, MaTepi яких мали висок! титри ¡мунних Глобулишв молозива. Вони перевищували ровесниць ¡з групи М- за молочш'стю - на 15%, ктьк1стю поросят i масою гшзда при вщлученш, вщповцшо - на 19.6% i 16.0% та збереженшстю - на 20%. Свинки модально! групи мали пром!жш показники. Слщ зазначити, що ¡з-за нечисельносп груп (п=5)-г- високого р1вня мшливосп ознак в rpyni М- по бтьшосп i3 них рппгця не була в1ропднок>, за виключенням з fiepe-женносп i юлькосп поросят при'вмлучешй (Р>0.95).

Таким чином, попршення умов утримання приводить до збшьшення розб!жностей за рспродуктивними- ознаками м1ж трупами свинок з р.,ним BMicroM молозивних ¡муноглобулишв i'x m&Tepiß i, навпаки, на сприятливому се-редовищному фот у цих тварин спостер1гасться тенденщя до вир|'внювання реп-родуктивних якостсй.

Формування приролноУ резистентногп поросят в залежносп вш р!вня антитш молозива i'x матер1в,С.нвстазляючн piecHb Ig в сировагш Kpoei маток, що в избрана на 90-му дню nopocuocTi, з i'x bmIctom в молозиву нами встановлено пений кореляшйний зв'язок ( Р>0.999). BMicr антитш в 1иолозив1 складав 57.6±2.51 г/л проти 23 7± 1.00 г/л в сироватш Kponi, що внще в 2.4 рази. На думку Kruse P.E. (1983), пшвишення концентрацн Ig в молозив1 сприяс пропорцшному i"i зростанню в cr-poeaTui кров! сисушв. В наших дослшах вшмнена аналопчна тсн-деншя. Найвиший BMicr ¡муноглобулитв в перший день тдсосу спостср»гався. ь Kpoei поросят i3 гшзд маток групи М* j складав 31.7±4.3 г/л. Другий ».^казник .

Таблица 4

реттроружтив1п «госп свиное, шо оттока» вш меток з раним ршвеы аятитш молозива

Пи-гру- Групи п Багатоплшнкгь, гол. Молочмсть, кг ' К-сть поросят при вщлученнЦ гол. Маса гнпда при вщлучент, кг Збере-жеин.,

. ЧШ' М±га Су.Ч М±т Су,Ч. М 1ш Суд. М 1т Су,* %

М* 5 9.60±0.9Э 21.6 51.56±2.31 10.0 9.40Ю.75 17.8 <68.818.62 11.4 98.5

А М» 5 10.00±0.84 18.7 52.4011.44 6.1 9.60Ю.68 15.8 166.817.84 10.5 96.5

м- 5 9.80Ю.58 13.3 5I.40il.60 7.0 9.20Ю.37 9.1 165.014.17 5.7 94.4

По А 15 9.80±0.43 16.9 51.79±0.98 7.3 9.40Ю.34 13.8 166.713.84 8.9 96.4

М* 5 9.60±0.68 15.8 50.2011.81 8.0 9-20Ю.37 9.1 161.215.15 7.1 96.7

Б М« 5 9.80±0.37 8.5 47.80±1.72 8.0 8.40Ю.51 13.6 150 Л 8.11 12.1 85.7

м 5 9.60Ю.98 22.8 42.6614.00 21.0 7.40Ю.71 21.5 1355112.74 21.0 77.4

По Б 15 9.67±0.39 15.5 46.2311.68 13.9 8.33Ю.39 18.0 149.015.67 14.7 86.6

був в модальшй груш' - 27.3±3.7 г/л, шо менше на 13.9%. Самою слобкою внявиля-ся пасивна ¡мушзащя у поросят ¡з гн° 'д маток з низьким р1вием антитш - 20.8±4.5 г/л, що менше на 34.-.%, шж в першШ груш. Надал1 псрипсть сисушв ¡3 груПи М* за вмктом 1{> в кров1 збер1гяеться, але якщо на початку перюду перевага над 3-ю групою становила бшьше 30°/'о, то до 30 дня вона скоротнлася до 23.3% (Р<0.95). Можливо, иизьм р1вн! молозивних антнттл в. сироватш кров! поросят-сисужв сприяють включению компенсаторних мехашзм1в, як1 сзиму-юють синтез влас-них ¡муиоглобулшмв. Однак, дослщження сироватки кров1 ремонтних свинок 6-ти мкячного в1ку внянили в!ропдну перевагу за р1внем сумариих тварин групи М* над 3-ю групою.

Результати дослщжень ¡мунного статусу пщсисних поросят в -35-40-деиному вМ наведено в теблнш5. За кшьмстю лейкощгпв, л1мфоцитт тр Ух пщклаав поросята першоУ групи мали в1рогщну перевагу над сисунами групи М-на 27.1- 41.4%. Вшсоток бласттрансформованих юнтш. за титр гетероаглюги-нншв були також значно нищими в груш М+ в поршняшп з третьою (31.6-33.3%; Р<0.95). Отже, можно зробити висноиок, що у поросят, як» отримували молозиво з високою концентращею ¡муноглобулишв, спостер^алась тенденщя до прояву ¡мунного статусу на бшьш високому р!внь

Внвчсння факторш неспецифшноУ резистентносл показало, що актимисть нейтрофшв перифершноУ кров! була бшьш високою в 1-й груш. За такими пока-эниками, як вщеоток фагоцитуючих юнтин, середне число мжробю, що тогли-нул одшею юнтиною, завершеншеть фагоцитозу перевага над поросятами 3-У групи складала В1д 9.7% до 33.6% , але во!Г носила характер .тенденщУ. Гумо-ральт Фактори неспециф)чноУ ситт0 косп, там як комплемент I Л130цим, мали мени1 виражеш та невфогздш розб1жносп.

М1нлив1сть р1вня ¡муноглобулишв молозива свиноматок та фактори. шо и обумовлюють. В наших дослщженнях мшмальна концентращя ¡муноглобу ишв класу С та суми 1% спостерйгалась в молозив1 свиноматок велико! биоУ "породи племферми ДПЗ "Науковий"- 32.6 г/л I 40.0 г/л, вщповщно ( табл.6). Макси-мальний ¡'х винст був у тварий украУнськоУ м'ясноУ породи плензаводу кдс1 и "За мир"- 95.6 г/л I всих ¡муноглобулишв - 107.7 г/л. Там ж значш коливання вдончеш за р!внем молозивних антитш клаав А та М. Коефвденти вартци антитш класу в 1 сумарного Ух вм1сту можно охарактеризувати, як середш - 19.8 -21.8%. Вар!абельн1сть коииентрацн 1вМ виявИлася дещо вищ^ю 1 складала 20.925.9%. М1нлив!сть р1впя колостральних ^А була найбшьшою в • стадах р-в • "НауковиГГ'та "Голуб1вський" 1 перевершувала 271 30%, вщловщно.

Ппотез; про нормалмнегь розпод1лу конце«трапп молозива перев!ряли з використанням критерю Х1-квадрат. Знайдена фактична величина х1* не пере-вищувала критичних значеиь кпитер1я Стьюдента - х1 ><> тому можн: прийняти

1муннцй статус пщдосшдних поросят

Таблипя 5

Групи Бюметри Лейкодити, Лимфоцита, Т-лшц оцити, В-лшфоцити, I муноглобулши, г/л РБТЛ,

по Ig показники 10"/л m л . 10»/л 10»/л G А M %

M 7.65 425 1.65 0.29 13.76 2.92 3.26 36.6

M* m 0.53 0.39 0.20 0.04 1.03 0.34 0.58 4.19

6 1.17 0.88 0.45 0.08 2.31 С 75 1.31 9.37

Cv.% 15.3 20.7 27.4 27 2 16.8 25.8 40.0 25.6

M 5.58 322 130 0.15 10.94 3.36 3.20 29.20

№ m < 0.68 0.70 0.25 0.04 1.22 0.18 0.65 6.73

8 1.53 1.55 0.57 0.10 2.70 0.39 1.45 15.10

Cv,% 27.4 48.3 43.4 62.4 24.7 11.6 45.4 51.6

M 5.58 2.65 1.02 0.17 12.48 3.30 3.68 24.40

M ГЛ 0.09 0.16 •0.07 0.03 0.68 0.29 - 0.35 6.18

5 0.19 0.37 0.15 0.07 1.51 0.64 0.78 13.80

Cv,% 3.4 13.8 . 14.7 39.3 12.1 19.4 21.1 56.6

нульову гшотсзу, котра зводиться до припущення, то риниця м1ж емтричними та розрахованимн частотами носить випадковий характер. Отже, розподщ ршня молозива свиноматок шдлягас нормальному закону.

Таблицяб

Мшяив1сть ¡муноглобулижв р1зних клаав_

Стадо п 18 М±ш, 5, СУ, г/л г/л % Лмгги, г/л пнп шах

Племферма ДПЗ "Науковий" 96 С А М Ив 61.41 ± 1.37 13.38 21.8 10.4910.30 2.91 27.8 1.07Ю.03 0.28 25.9 72.97±1.55 15.21 20.9 32.6 89.1 4.7 17.3 0.57 1.67 40.0 102.4

Радгосп "Голуб1всь-кий" 276 с А М Иг 59.61 ±0.78 12.89 21.6 8.89±0.16 2.72 30.7 1.05±0.02 0.25 2-;.0 69.54Ю.88 14.62 21.0 33.4 90.Г 2.8 14.1 0.37 1.45 41.1 104.4

Племзавод и3а мир" 38 в А М И8 63.71±2.13 13.13 20.6 10.84Ю.39 2.42 22.3 !.10±0.04 0.23 20.9 75.66±2.42 14.95 19.8 36.9 95.6 5.0 19.1 0.52 1.58 48.2 107.7

В основ! нщивщуальноТ мжливост! ознак лежить велика кшЫ гь як гене-тичних, так I паратипових фактор1в. Вище зазначалось про вплив на р1вень ко-лостральних антитш умов утримання. Кр1м того, нами всановлено залежжсть ко-нпентраин молозива вщ кшькосгп опороЫв (табД.7).

Таблиця7

Р1вень ¡муноглобулижв молозива маток з роною кшьюспо опороЫв

Р1вень ¡муноглобулижв, г/л

Господарст- Кшьюсть п С А М

во опоросш М±ш М±т . М±т

дпз 1 опорос 33 57.8012.36 9.7010.50 1.10Ю.05

"Науковий" 21 б1льше он. 63 63.4±1.53 10.90Ю.35 1.06Ю.04

Р-п"Голу- 1 еторос 67 53.92±1.56 ' 8.30Ю.32 1.01 ±0.03

б|*ВСЬКИЙ" 2 1 бпыне оп. 209 61.44±0.83 9.08±0.18 1.061С.02

кдсгп 1 опорос 8 58.25±4.75. 9.10Ю.95 1.03Ю.09

"1а мир" 2 1 бшыне оп. 30 65.18±1.87 11.31±0.41 1.1210.04

Перевага маток з двома I большою ктыастю опоросов перед першоопорос-ками по концентрацн молозивних антитш класу С складала вщ 8.8% до 12.2%. При цьому в стадах племферми ДМЗ "Науковий" та радгоспу "Голуб1Вський" ршшця була вфогщною (Р>0.95 тц Р>0.999, вщповщно). За р!внем ¡мунних глобулинов класу А перевага основних маток над молодими в р-ш "Науковий" досягала 12% (Р>0.95), а в р-ш "Голуб1вський" - 8.6% (Р>0.95). Найбшьша рЬниця спостер!галась в стади племзаводу "За мир"- 19.5% (Р>0.95). В молозив! маток з декшькома опоросами останшх двох господ, фств перевага вм1сту антитш класу М носила вид тенденцп. В радгосш "Науковий" по 1еМ , навпаки, втдмнспо ста-тистично не суттсву.перевагу першоопоросок.

* В наших дослщженнях також встановлеш породи! в1дмшност! за р1внем ¡мунних глобулишв молозива (табл 8).

Таблиц* 8

Ршень ¡муноглобупишв молозива у маток ркших порщ

' Генотип п Статистич. ] м у и о г л о б у л I н и, г/л

показникн С 1 А М | Не

М 60.42 9.28 1.05 70.64

Велика 32 ш' 2.14 0.46 0.05 2.35

бша 8 1^.12 2.57 0.26 13.29

• Су,% 20.1 27.7 25.1 18.8

М 59.41 9.06 0.98 69.45

Естонська 9 ш 3.19 0.96 0.08 2.98

беконна 5 9.57 2.87 0.25 8.93

о,% 16.1 31.7 25.7 12.9

м 67.25 9.05 1.10 77.39

Вел.бша х 22 ш 2.61 0.59 0.06 2.97

Ест.беконна 6 12.22 2.75 0.26 13.94

• 0,% 18.2 30.4 23.5 18.0

Даш отриман! на племрепродукзор1 СГЦ "Голубтський". Кониентрецм ¡муиоглобулншв молозива класу С маток велико! биоУ та естонськоУ бсконноУ норья малн близьк) значения I складали 60.4212.14 г/л 1 59.4113.19 г/л, вщповщно. Пои' ж свинома. .и мрли перевагу за цим показником над великою бшою породою на 10.2% !Р>0.95) 1 нал естоыо.кою бсхоь.юю - Н.7% (Р<0.95). За /шшши к 'иамн ¡муиоглобулншв вфопдннх вимншостей не спостер1галось.Тендсн<ия н. аяву тдьшцешю! концентрацн колосгоилышх рттитш класу С у ломшшх тва-1>ш1. иожливо, (юв'язона з сфекточ гетерозису за такою нпарошшою ознакою,

ЯК «III 1СЗ.|аП(К1Ь

Спадков1сть та повторювашсть р1вня молознвних ¡муноглобулитв молозива свиноматок. Нами проведено виз' эчення коефниенпв спадковосгп р1вня молознвних ¡муноглобуш.шв клаав в, А, М та сумарного Тх вм1сту в сироватш'моло-зива свиноматок. 3 щсю метою були сформован! статнстичш комплекс», в яких градашями служили класи матер1в За концентрашсю ¡муноглобулитв, куди роз-подшеш доньки з врахуванням аеличини ознаки. Коефвдент спадковосп визна-чзвся як частка генотиповоУ мшливосп в загальшй р1зномаИтносп озяаки. Ог-ркмаш коефниенти спадковосп для рпних клаав ¡муноглобулшпв мають нез-начш розходження ( забл.9), при мнпмалыюму значенш - 0.34 (для концентрацн 1вА) та максимальному - 0.41 ( для ртня ^М ). Сумарний вмкт антитш в сиро-ватщ молозива мав косфииент спадковосп - 0.42. Отримаш даш с висо-ков1рогщннми Р>0.999 ).

Таблнця9

Спадков1сть та повтэрюьашсть р1вня ¡муногл^булишв молозива свиноматок

Класи Коефписнт Коефннент повторюваносп

¡муноглобу- спадковосп Пари onopocie:

литв (п=69) 1-2 (п=24) 1 2-3 (п=15) | 3-4(п=21)

G, , 0.363*** ' 0.787*** 0.746*** 0.772***

А 0.339*** 0.746*** 0.718*** ' . 0.735***

М 0.412*** 0.777*** 0.717*** 0.727***

Hg 0.423*** 0.738*** : 0.761*** 0.764***

Коефщ!ент повторюваносп (г») вважа гься верхньою межето коефвдента

спадкопосп, так як включас в себе eci типи спадковосгп, а також вплив

t , '

зовшшнього середовища, що визивас мшлив1сть ознакн у ос*>бини. Тому висою значения г., що обчислеш М1ж парами послщовннх onopocie, свщчать про по-тенщйну результатйзшсть вщбору за концентрац|'гю Ig молозива свиноч„гок. Знайдеш коефвденти мають незначш коливання в залежноеп вщ класу ¡мунних глобулишв i пар onopocie - В1Д 0.717 до 0.787. За сумарннм ршнем антитш спос-тер1галася теиденшя на шдвищгння г. Ь збшьшенням кшькосп onopocie.

Шляхи використання р1вня антитш молозива свиноматок в селеким свиней. Як згадувалося втце, м1ж концентрашсю ¡мунних бшкл в сироватш Kposi свиноматок та i'x BMicroM в молозив! cnocrepirai-ться пений позитивний кореляшйний зв'язок. Це дас можл;шсть використовувати ршень молознвних ¡муноглобулишв для оцшки гуморальноУ ланки спеииф1чного захисту свиноматок i, враховуючн • досить високу генетнчну обумовленшеть, включати його, поряд з ¡ншими озна-ками, в селекц!Лш програми, що спрямоваж па шдвищення природноУ резистснт-носп стад свиней.

Однак, значення BMicry ¡мунних глобулишв молозива, як селекцшноУ озна-ки, враховуючи i'x надзвичайно важливу бюлопчпу функшю, набувае наййшьшоУ ваги при ei;i6opi на скорочсння па/ежу поросят в шдсисний перюд. Селекщю з використаниям показчика концентрацп антнтш молозива найбшьш доцшьно здшснювати, застосовуючи як незалежний вщЫкаючий вщбф за даною ознакою, так i шляхом комплексно! оцшки маток. За нашими спостереженнями сумарний bmict Ig молозива в 50 - 55 г/л може служит» ткю межею, зниження якоТ зтчно ускладнюс пасивну »мушзащю приплоду i п^теишнио зумовлюс високий вщхщ поросят в пцсисний перюд. Тому такий pieenb молозивних антигш може служити межею вщакаючого вщбору для ejiiMiiianii ¡з стада свиноматок з низьким рйвнсм резистентность Подальшу cejieKuiio можно здшснювати за комплексом ознак шляхом розробки селскшйних шдексш з включениям р1вня молозивних Ig. Визи-вас шкав!сть викорисзаиня формули нормова.юго вдаилсння, яка для селекцн за репродуктивними ознаками з епкористанням концентрацп молозивних ¡мужшх бшкш матиме такий вигляд:

U= 0,25 ( U6 + uM + u,„ + uig) +5, де us , u„ , Uni , u,, - нормоване вшхилення ¡ндившуалыюго значения ознаки, вщповщно для багатошндносп, молочности, маси гшзда при вщлучешн та pieng молозивних антитш, що визначаються за формулою:

Xi- X и ---•

б

де X/ - ¡н;'ив1дуальне значення ознаки у тварнни; X - середне по стаду;

б - середньоквадратичне вцхилення.

Можлнво при селекцн окремо використовувати показник U^ . При цьому матки, що маюгь Ut, = 4 i менше, пшлягають вибраковуванню ¡з стада.

В господарст вах, де ¡з року в piK шдтримуються стабшмн умови утрнмамня тварин, можна застосовуваги бонмувальну шкалу. Така шкала, для першоопоро-сок будс мат слиуючий вш ляд: сумарний вмкт ¡муноглобулшнв в 50 г/л i менше - поза класом, 51- 65 I /л - II клас, 66 • 80 г/л -1 клас та бшыпе 81 г/л - ели а.

OllillKil СКОЦОМ|ЧЩ>| уфСКГНВНОСII CC.TCKIHI За piBIICM |МУН0|.Т0бу.Т|Щ|3 МО.'Ю-liUUL СШШЫйХбКд Розрахунок iKoiioMi'iiioi зфекгивносл селекцн за pisiieM молозивних ашиил евнномаюк зафуднешш залежшетю кшцевою результат ви чи-сленнчх, як шюг'Пових тик i паратювнх фиморш. Тому ми обчислили сфск-тивнкть, яки лшис повязана и зинженням Bi.ui .iy поросяi в шдсисний inpuu В основу обчис.тсш. бу.ш пок.тадеш дат ipciboio дослиу по вивченню рспрол) иными мкоск-ч нершооноросок, 1..о иирошеш в1д Maicpia з ргшим piuiiCM молотв-iiiii «нпнп i у|р1ш>ва.1и1я в oiii.im "|1анр)жс1Ш11х"умовак (iao i 4) Imuiui лтя норшниннм i 1>4чН.ш роу.тыаш cKiiupiiMeiii) по bum Maik.tM in ируни li li

якосп нового вартиту прийнято даш, що отримаж при об'сднанж груп М+ та М° без врахування мшус-групи. Це вщповщас ртию бракування в 33%, який рекомендовано племижим господарствам.

При закушвельшй щш в 200тис. крб. за 1кг свинини в жнвш маа передба-чуваний економ1чний ефект в1д вшбору свиноматок за концентрашсю ¡муноглобулижв молозива на племферм1 ДПЗ "Науковий"становитиме 195млн, крб. (з урахуванням затрат на тестування), або 130млн: крб. на 100 свиноматок.

висновки

1. Концентрашя ¡муноглобулишв в молозивнш сироватш мала максималь-не значения в момент опоросу 1 в 1.9-3.0 раза перевшцувала |'х вмкгт в кров1 свиноматок на 90-му дш поросносп. На протяз! першо! доби шдсосу спостеркалось напбшьш значке скорочення р1вня молозивних антитш з постшним сповшьненням темшв спаду на другу-третю добу та вщносною його стабшзашсю в сироватш молока маток.

2. Основним компонентом фракш! захисних битв молозива були ¡муноглобулини класу С. Тх питома вага досягала 87%, яка на протяз! пшсосу знижувалася до 41- 43%, а часгка ¡муноглобулижв класу А зростала з 11% - в пе-ршому молозивь до 52 - 55% - в молож на 10 -12 день пшсисного перюду.

3. Враховуючи значну мшлив1сть в чаа р1вня антитш в молозив!, для тестування свиноматок слщ проводили вщбф проб в момент опоросу до першо! год!вл1 поросят.

4. Сумарпин вм1ст молозивних ¡муноглобулишв свиноматок був ткно пов'язаний ¡з збереженшспо поросят за перюд пшсосу ( г = +0.72 - +0.76 ), мо-"очшстю та масою гшзда при вщлученш ( г = +0.44 - +0.82 ). Причому сила зв'язку пивишувалася з попршенням умов утримання свиноматок з приплодом.

5. Високий вмкгт антитш в молозив1 маток сприяв формуванню у потомства б'шьш напруженного пасивного ¡муштету, що пшвищувало ошр оргашзму поросят рпним несприятливим факторам середовища. Низький р1вень материн-ських ¡муноглобулишв в сироватш кров1 сисушв стимулював синтез власних антитш, однак слабкий колостральний ¡муштет не забезпечував ефективного захис-гу вш ¡нфекцн в перин недш Тх життя, тому серед них спостеркалась найвища смертность. .

6. Р1вень природно! резистентноеп у 5-ти-6-тинсдшьних поросят ¡3 пнзд матерш з бшьш високим вм!СТом молозивних антитш був вищим за комплексом • фактор1в, що обумовлюють клггинний ¡муштет, а в 6-ти мюячному в!щ - ! за вм1стом ¡муноглобулижв сироватки кровь

7. Р1вень ¡муноглобулишв молозива ткно корелював з Тх концентрашсю в сироватш кров! свиноматок (г = +0.76 ) I в сироватш молока на протяз! пшсосу

( r= +0.83, 0.93 ) i може служити критеркм оцжки функцюналыюУ активности гуморальной ланки ¡мунггету свиноматок.

8. BmIct молозивних ¡муноглобулижв мав значш шднвщуалып коливання (Cv= 19.8-30.7%), розподш яких падлягае нормальному закону i залежить вцт ряду фактор1в, в тому числ! таких, як умови утримання, кшьюсть onopocie, генотип.

9. Спадков1сть i повторювашсть концентрацн ¡муиоглобулншв молозива малй достатньо висом значения ( h = 0.34 - 0.42; г = 0.72 - 0.79 ), що дас Мож-лнвюь використовувати дану ознаку для проьедення ефективноУ масовоУ селекцн, яка спрямована на пщвищення збереженносп поросят в перюд пщсосу та ство-рення високорезистентних стад.

пропозищ! виробництву

1. 3 метою створення високорезистентних племшних стад свиней, маточне 1ююл1в'я яких забезпечуватиме високу виживзем1сть своему потомству в пщсисний i наступи! перюди життя, проводити тестування свиноматок на бюлопчну потенщю формування колостралыюго ¡муштету у поросят-сисушв з вшбором в основне стадо тварин, шо вшповщають селекшйним вимогам. Для оцжки маток по piBHio ¡муноглобулишв молозива використовувати показник но-рмованого вщхнлення сумарноУ концентрацн антитш, або боштувальну шкалу для першоопоросок: 50 г/л i мснше - поза класом; 51 - 65 г/л - II клас; 66 - 80 г/л -1 клас; бшьше 81 г/л - елгга.

2. Господарським, районним, репоналышм лаборатор1ям оволод!ти методиками ¡мунох1м1чного визначення ¡муноглобулишв для безетрссового тестування ¡мунних властивостей молозива та функцюналыюУ активносп гуморальноУ ланки ¡мунггету свиноматок.

Публшаин по тем1 дисертацГУ:

1.Лоза A.A. Изменчивость, наследуемость, повторяемость уровня иммуноглобулинов G в молозиве свиноматок /Тез.докл.У! съезда украинского общества генетиков и селекционеров им.Н.И. Вавилова - Киев, I992.T.I -С.180-181.

2.Лоза A.A. Ршснь IgG молозива свиноматок, продуктивш якостт га ¡мун-ний ciaryc шдсисних поросят/В зб."Свинарство",в.50-К.:Урожай,1994.-С.20-23.

3.Лоза A.A. Изменчивость и взаимосвязи уровней молозивних иммуно-I лобулинов с репродуктивными признаками и генотипом свиноматок I Тез.докл. международной научно-практической конференции "Пути повышения производ-пва и улучшения качества свинины".- Харьков, 1995.-73с.

АННОТАЦИЯ

Лоза Артур Анатольевич.

"Иммуноглобулиновый статус молозива и молока свиноматок и возможность его использования в селекции свиней".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.15-разведение животных. Институт животноводства, Харьков, 1996. Диссертация посвящена изучению возможностей и путей использования концентрации иммунных глобулинов молозива свиноматок в качестве селекционного признака при создании высокорезистентных стад свиней. Изучена динамика иммуноглобулинов классов G, А, М в молозиве и молоке маток за период подсоса. Установлено влияние их концентрации на сохранность поросят, формирование естественной резистентности и продуктивных качеств. Изучены изменчивость, наследуемость, повторяемость уровня колостральных антител и предложены методические приемы для осуществления селекции свиней по этому признаку.

SUMMARY

Loza Arthur Anatolyevich.

"Immunoglobulin status of sows' colostrum and milk and the opportunity ofits use in selection of pigs.

Dissertation on receiving of agricultural candidate degree on a speciality 06.00.15- animal breeding. Institute of Animal Science of theUkrainian Academy of Agrarian Sciences, Rharkiv, 1996.

The dissertation is devoted to studing of the opportunities and ways of using the concentration of sows' colostral immunoglobulins as a selection symptom at. high resistant pig herds creation.The dinamics of immunoglobulins of classes G,A,M in sows'colostrum and milk during the period of sucling is established. The influence of their concentration on piglets safety; natural resistance and productive qualities forming is determined. Variability, heredity, repeatability of colostral antybodies level are investigated and methods for pigs selection realization according to this symptom are offered.

Ключов]' слова: свиноматка, поросята-сисуни, репродуктивш ознаки, молозиво, молоко, ¡муноглобулннн, резнстентшсть, селекш'я.