Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Иммунобиохимическая характеристика коров разного возраста и их телят

ВАК РФ 03.00.04, Биохимия

Автореферат диссертации по теме "Иммунобиохимическая характеристика коров разного возраста и их телят"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ імені О.В.ПАЛЛАДІНА

КРАВЦІВ Юрій Романович

УДК 636.32/38:612.017.1

ОСОБЛИВОСТІ ІМУНОБІОХІМІЧНОГО СТАНУ ОРГАНІЗМУ КОРШ РІЗНОГО ВІКУ ТА ЇХ ТЕЛЯТ

03.00.04-біохімія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

КИЇВ- 1998

Дисертацією с рукопис

Робота виконана в лабораторії імунології Інституту землеробства і тваринництва західного регіону Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор Маслянко Роман Петрович,

професор кафедри епізоотології Львівської академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького

Офіційні опоненти: доктор біологічних нау старш. наук, співроб.

Дмитренко Микола Петрович,

зав. лабораторії Інституту екогігісни і токсикології

ім. Л.І. Медведя;

доктор біологічних наук, професор Позур Володимир Костянтинович,

. зав. кафедри мікробіології та імунології Київського

університету ім. Тараса Шевченка.

Пронина установа - Львівський державний університет ім. Івана Франка, кафедра біохімії.

3:іхист відбудеться .1998 року о год,

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.84.01 в Інституті біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України (252601, Київ - 30, вул. Леонтовича, 9).

Ч дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України..

Автореферат розісланий ]998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Кірсенко О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Питання всестороннього вивчення формування гуморальних і клітинних факторів імунітету, як важливої основи збереження життєздатності організму, відноситься до загальнобіологічної проблеми.

Важливе завдання сучасної експериментальної та прикладної імунології -навчитися керувати імунною системою організму тварин на основі комплексного дослідження її структурно-функціональних особливостей на різних стадіях індивідуального розвитку, з’ясувати роль материнського організму в забезпеченні протиінфекційного захисту потомства. Питання про те, як протягом тривалого часу зберегти здоров’я, генетичний потенціал продуктивності у тварин, як одержати від старіючих корів повноцінне і.^томство, має актуальне значення.

Проте, незважаючи на важливість цього питання, воно ще дуже слабо вивчено. За останні роки проведено значну .кількість робіт, присвячених формуванню захисних пристосувань в організмі великої рогатої худоби окремих генотипів у різних природно-географічних та господарських умовах годівлі і утримання /Герасименко В.Г., 1987; Левченко В.І., 1991; Захаренко М.С., 1993; Кар-путь І.М., 1993; Кононський О.І., Маслянко Р.П. і ін., 1993, 1994; Чумаченко В.Ю., 1995; Костина М.А., 1997; Мельничук Д.О. та ін., 1997/.

Однак в дослідах, що проводилися в цьому напрямку, головна увага приділялася формуванню у тварин продуктивних ознак, відтворювальної здатності та обмінних процесів, без належного врахування імунобіологічної реактивності організму на сучасному методичному рівні. Майже зовсім не вивчено імунобіо-хімічні показники у корів з тривалим довголіттям, а також захисні властивості їх потомства. В зв’язку з тим проведення порівняльного визначення білкових і клітинних факторів імунітету у корів різного віку та їх телят при однакових умовах годівлі, утримання та імуностимуляції має наукове і практичне значення, що і визначило актуальність вибраної теми дисертаційної роботи.

Дисертаційна робота є фрагментом наукової теми «Розробка імунологічних методів раннього виявлення резистентності, адаптаційних властивостей і вагітності великої рогатої худоби», яка виконувалася відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії імунології інституту землеробства і тваринництва західного регіону /УААН/ (номер державної реєстрації 05.А010016.43.Р). '

Мета 1 завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити особливості імунобіохімічного стану корів різного віку та їх телят з урахуванням антигенної стимуляції материнського організму.

Для вирішення цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити гуморальні (імуноглобуліни, нормальні антитіла, макромолекули бактерицидної системи) та клітинні (фагоцитоз, лейкоцитоліз, субпопулянії

•лімфоцитів) фактори природної резистентності організму корів різного віку і їх телят.

2. Дослідити особливості імунної відповіді організму корів різного віку на антигенну стимуляцію в період вагі шості за рівнем новоутворених імуноглобу-лінів і специфічних антитіл різних класів.

3. Визначити вміст імуноглобулінів та лімфоцитів різних субпопуляцій у крові телят, народжених від імунних корів різного віку.

4. Виявити здатність організму телят від корів різного віку до самостійного синтезу імуноглобулінів окремих субпопуляцій.

5. Дати порівняльну оцінку імунного статусу телят, народжених від корів різного віку в господарських умовах їх вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше показано, що у старих корів, на відміну від тварин молодшого віку, в процесі імуногенезу пригнічується синтез ^0 за рахунок активації антитіл макроглобулінового типу (І«М). Новонароджені телята засвоюють з молозива старих корів вірогідно менше захисних ^Оі-, і більше І§М- антитіл, які характеризуються опсонізуючою активністю при фагоцитозі.

Результати проведених досліджень поглиблюють наші пізнання особливостей імунної відповіді організму корів різного віку в період вагітності на антигенну стимуляцію і відповідно формування через молозиво процесів протиін-фекційного захисту їх телят.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані матеріали дозволяють обгрунтувати можливість зменшення захворюваності та загибелі телят, підвищення стійкості їх організму проти збудників інфекцій за рахунок імуностимуляції вагітних корів. Результати досліджень вказують на переваги імунного молозива від повновікових корів і його значення для забезпечення необхідного захисту організму телят у найбільш критичний період життя.

Одержані дані можуть бута використані для подальших наукових пошуків шляхів підвищення продуктивного довголіття корів та протиінфекційного захисту їх телят. ,

Особистий внесок здобувана. Всі експериментальні дослідження /підготовка об’ск .7 досліджень, одержання результатів, їх аналіз/ проведені автором особисто. Наукова гіпотеза про залежність імунного стану потомства від вікового-статусу корів-матсріи була висловлена науковими керівниками професором Маслянком Р.П., надана консультативна допомога професором Стародубом М.Ф.. за що автор висловлює їм щиру вдячність.

Апробація роботи. Матеріали дисертації доповідались на:

- VIІ Українському біохімічному з’їзді /Київ, 1997/; .

- річних звітах аспірантів і молодих вчених Інституту землеробства і тваринництва західного регіону /УААН/ в 1995,1996,1997 рр.;

з

- розширеному засіданні відділів та лабораторій Інституту землеробства і гваринництва західного регіону УААН в 1997 р.

З і матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць у журналах, наукових збірниках і тезах біохімічного з’їзду, з них 7 статей, 1 теза.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літера-гури, методики досліджень, одержаних результатів, їх обговорення, висновків та іропозпцій виробництву, списку використаної літератури. Текст викладений на 152 сторінках машинопису, містить 20 таблиць, 5 рисунків і 5 гістограм. Список іітератури включає 279 джерел, в тому числі 110 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.

Експериментальна частина роботи виконана в протягом 1995-1997 pp.

Для дослідів у селянській спілці «Звенигородська» Пустомитівського району Іьвівської області було підібрано і сформовано 4 групи корів-аналогів /по 8-10 -олів у кожній / і їх телят. До першої групи увійшли первістки, другої - корови 21 лактацій, третьої - корови 5-7 лактацій і четвертої - 8-ї лактації і старші. Тва-)ини всіх піддослідних груп знаходилися в однакових умовах годівлі і утримання. Годівлю тварин здійснювали за загальноприйнятими раціонами, поживність іких змінювали залежно від фізіологічного стану та продуктивності корів. На >дну кормову одиницю припадало не менше 100 г перетравного протеїну. За паном дихальної та серцево-судинної системи корови всіх вікових груп іиявилися клінічно здоровими.

При виборі тестів для досліджень ми зупинилися на імунобіохімічних по-іазниках крові, молозива і молока корів, а також крові їх телят, що дає змогу іцінити імунний стан організму.

, У цільній крові визначали кількість еритроцитів і гемоглобіну фотоерит-югемометром М-065, окремі типи гемоглобіну за Стрекаловим А.О./1967 р./, за-альне число лейкоцитів у камері Горяєва, співвідношення лімфоцитів до нейт-юфільних гранулоцитів у мазках, зафарбованих за Романовським-Гім:ою, кіль-:ість Т- і В- лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення з еритроцитами Е-РУК/, субпопуляції Т- гелперів і Т- супресорів - за чутливістю Е- розеткоут-юрюючих клітин до теофіліну. Кількість тиофілін-резистентних лімфоцитів, шо ;ар.:ктеризуються гелперною активністю, визначали шляхом підрахунку числа •-РУК після попередньої інкубації клітин з теофіліном на протязі 1,5 гол. Кіль-ісіі.теофілін-чутллвих лімфоцитів, що характеризуються супресорною акіпшіі-пс. визначати за різницею між числом загальних Е-РУК і Т- гелперів /Davies, 98і>/. Фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів оці юва.,и за трьо-

. ма показниками: індексом Гамбургера /процент клітин, що беруть участь у фаго цитозі/, індексом Райта /середнє число мікробів, захоплених одним фагоцитом/ потенціальну здатність до фагоцитозу /після підрахунку загальної кількості ней трофільних гранулоцитів у лейкоформулі/. Реакцію лейкоцитолізу, що характе ризує наявність у крові лейколізинів, здатних проявляти цитолітичну активніст: по відношенню до лейкоцитів, визначали за Круглою Н.М. /1959/.

У сироватці крові, молозива і молока визначали вміст загального білку з; допомогою рефрактометра ІРФ-22 та.методом Лоурі і ін. /1951/, білкові фракці

- методом електрофорезу в агаровому та поліакриламідному гелі, а також іму ноелектрофорезу за методом, описаним Маслянко Р.П. /1976/. Антисироваткі проти білків крозі, молозива і молока корів виготовляли в лабораторії шляхо» імунізації кролів-самців, вагою 2-2,5 кг за розробленою Маслянко Р.П. схемок /1963/.

Кількісний аналіз імуноглобулінів проводили за допомогою преципітаці натрій-сульфатним реактивом за Pfeifer Е., Me Quire Т.С. /1977/, класи імуногло булінів - простою радіальною імунодифузією в модифікації Favey І.І., Me Kelve Е. /1965/. Моноспецифічні антисироватки проти імуноглобулінів окремих класі великої рогатої худоби одержували за модифікованою методикою Чернохвосто вої О.В. /1965/. Модифікація полягала в тому, що у худоби немає такої біологіч ної моделі, як глобінпродукуючі пухлини /мієломи/, наявність яких полегшує ви ділення імунохімічно чистих препаратів імуноглобулінів. Для одержання чисти препаратів білків сироватку крові корів послідовно в три етапи обробляли згіл но методики Шершньова В.І. /1978/. Імунізацію кролів очищеними препаратам; імуноглобулінів здійснювали за схемою Стефані Д.В. /1976/.

Всіх піддослідних корів протягом вагітності проімунізували двічі колібак теріозною вакциною: на четвертому та восьмому місяцях гестації для оцінки іму нологічної реактивності тварин різного віку і забезпечення імунного захисту ї потомства.

У- сироватці крові корів різного віку і телят визначали також рівень нор малышх /природних/ антитіл за реакцією аглютинації з відповідним діагности кумом, бактерицидну та лізоцимну активність за методами, описаними Маслян ко Р.П. /1987/. .

Показники неспецифічної резистентності організму корів визначали процесі вагітності та після отелення, а у їх телят - на 2-, 14-, ЗО- і 90- дні після на родження. '

Проводили спостереження за перебігом вагітності і родів у корів, наявні тю та характером захворювань телят, розвитком їх шляхом систематичного зв жування.

Всі цифрові дані, одержані в результаті досліджень, оброблгші методом варіаційної статистики за Ойвіним І.О. /1960/, приймаючи різниці вірогідними при Р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Білковий склад сироватки крові корів різного віку в період вагітності ' Аналіз одержаних даних показує, що вміст загального білку та окремих фракцій у сироватці крові корів різного віку в процесі вагітності зазнає суттєвих змін/табл.1/.

Із таблиці видно, що загальний вміст білку у сироватці крові корів різного віку в процесі вагітності зростає. Проте зростання концентрації білку у сироватці крові корів -різних груп відбувалося неоднаково, оскільки вже на 3-4- місяцях вагітності нетелі /І група/ і довголітні корови /IV група/ відрізнялися від тварин II і III груп нижчим його рівнем в середньому на 4,8 %. Перед отеленням вміст сироваткового біжу у корів різних груп зростав відповідно на 2,5, 5,1,2,9 і 1,4%.

Підвищення рівня загального білку у корів усіх вікових груп відбувалося в основному за рахунок зростання глобулінових фракцій, оскільки вміст альбумінів при цьому залишався відносно стабільним. Серед глобулінів у сироватці крові корів різних груп перед отеленням вірогідно збільшувався вміст гамаї-глобулінів, які за імунохімічною характеристикою відносяться до IgGi /Маслянко Р.П., 1973; Федорів Ю.М., 1989; Butler J.F., 1996/. Концентрація цього білка у корів I, II та IV груп на 9-му місяці вагітності порівняно до 3-4-місяця зростала майже в 2 рази, а III групи на 37 %. Подібні результати одержано в дослідах на коровах т-олштинської породи американської селекції /Besser Т.Е., Gay С., 1993; Rea I.E., 1996/. Дри цьому автори також відмітили, що рівень IgG2 /за електрофоретичною рухливістю - уг ■ глобуліни/ перед отеленням корів залишається не-імінним, або незначно зростає їх вміст у сироватці крові.

Одержані дані, на нашу думку, відображають важливі процеси, що відбу-іаються. в організмі глибокотільних корів при формуванні захисних функцій у ювонароджених телят. Враховуючи, що IgGi, за сучасними уявленнями, є осно-іним класом білків, що характеризуються мембрано-проникаючою активністю, южна припускати, що збільшення їх концентрації на 9-му місяці вагітності зв’я-ано з необхідністю переходу в молочну залозу, щоб з молозивом бути перечними новонародженим телятам для захисту проти інфекцій.

Що стосується гамаг-глобулінів IlgGil, то вони із крові корів у секрет мо-очної залози не переносяться, оскільки їх не виявлено ні в молозиві, ні у сиропа-ці крові телят раннього віку.

Таблиця 1. Вміст білків сироватки крові у вагітних корів різного віку

/М ± ш; п = 8/

Г рупи корів Місяць вагітності Загальний білок, % Альбуміни, % ' Глобулі ни %

ОСІ <Х| Р. 02 . Ті 72

І 3-4 7,59 ±0,05 3,38 ±0,03 0,65 ±0,01 0,67 ±0,01 0,67 ±0,01 0,76 +0,01 0,54 ±0,01 0,92 ±0,03

9 7,78 ±0,2 3,24 ±0,1 0,61 ±0,01 0,61 ±0,01 0,67 ±0,01 0,57 ±0,01 1,01** ±0,02 0.99 ±0,02

II 3-4 7,97* ±0,08 3,33 ±0,05 0,64 ±0,01 0,66 ±0,01 0,71 ±0,01 0,70 +0,01 0,65 +0,01 1,04* ±0,03

9 8,40* ±0,09 3,24 ±0,05 0,70 ±0,01 0,66 ±0,01 0,71 ±0,01 0,78* "±0,01 1,21** ±0,03 1,10* ±0,03

III 3-4 8,01* ±0,02 3,39 ±0,04 0,85* ±0,01 0,72 ±0,02 0,72 ±0,01 0,75 ±0,01 0,75 ±0,01 1,04* іот

9 8,25* ±0,09 3,01 ±0,05 0,96* ±0,02 0,75 ±0,01 0,73 ±0,01 0,71* ±0,01 1,19* ±0,01 0,90 ±0,02

IV 3-4 7,63 ±0,07 3,03 ±0,05 0,70 ±0,02 0,66 ±0,01 0,70 ±0,02 0,71 ±0,01 0,55 ±0,01 1,08* ±0,03

9 7,74 ±0,01 3,12 ±0,04 0,77 ±0,01 0,79 ±0,01 0,71 ±0,01 0,70* ±0,01 1,02* ±0,01 0,82 ±0,01

У цій і в наступних таблицях ступінь достовірності *- Р<0,05; **-Р<0,02.

Останнім часом на тваринах різних видів доведена роль материнського організму у продукції імуноглобулінів і зв’язаних з Ними захисних антитіл проти інфекцій новонароджених. Цьому сприяє і еволюційно сформований механізм передачі антитіл від матері потомству у тварин, які відрізняються від людини за будовою плаценти. Гемохоріальний тип плаценти людини забезпечує передачу основного класу імуноглобулінів П%ОІ від матері до плода, в результаті дитятко народжується з наявністю захисних білків. Епітеліо- і синдесмохоріальний тип плаценти /жуйні, свині, коні/ непроникний для материнських імуноглобулінів. Але новонароджені тварини набули здатності в перші 24-36 годин адсорбувати імуноглобуліни молозива через епітелій тонкого кишечника. Отже, від здатності вагітної тварини виробити достатню кількість захисних антитіл і передави їх потомству через молозиво залежить рівень імунітету молодняка проти інфекцій. Для виявлення такої здатності у корів різного віку у відповідь на найбільш поширений антиген збудників інфекцій, зокрема Е. Соїі, у новонароджених телят ми провели відповідні дослідження.

7 ■

Імунна відповідь корів різного віку на колівакцину Дослідження показали, що приріст імуноглобулінів підкласу І§Оі /гамаї-глобулінів/ у сироватці крові всіх корів у відповідь на антигенну стимуляцію зв’язаний з новоутворенням специфічних антитіл /табл. 2/.

Таблиця 2. Вміст імуноглобулінів та титр антитіл у корів різного віку за антигенної стимуляції /М+т; п=8/

Групи корів До імунізації 7-й день після імунізації 14-й день після ревакцинації

у і-глобуліни % У2-ГЛО- буліни % Антитіла, • титр у і-глобуліни % У2-ГЛО- буліни % Анти- тіла, титр у [-глобуліни % уг-гло- буліни % Анти -тіла, титр

І 0,54 +0,01 0,92 +0,03 0 0,86 +0,02 0,73 +0,01 1:240 +8,16 1,01 +0,06 0,99 +0,05 1:1310 + 13,46

II 0,65* +0,01 1,04* +0,01 0 0,96 +0,02 0,91* +0,02 1:380* + 10,21 1,21* +.0,06 1,10 +0,06 1:1596* +21,16

III 0,75* +0,01 1,04* ±0,02 0 0,96 +0,02 0,93* +0,02 1:420* + 11,40 1,19* +0,03 0,90 +0.05 1:1596* +24,31

IV 0,55 +0,01 1,08* ±0,02 0 0,68 +0,01 0,84 +ад)2 1:200 +8,60 1,12 +0,04 0,82 +0,02 1:1420 +20,16

Аналіз таблиці показує, що повновікові корови II та III груп вже до імунізації відрізнялися вірогідно вищим /Р<0,05/ від тварин І та IV груп вмістом га-маї-глобулінів при відсутності специфічних антитіл. На 7-й день після імунізації рівень цього білку у сироватці крові корів всіх вікових груп зростав з одночасною появою специфічних антитіл. Привертає увагу те, що у тварин ІІІ-Ї групи максимальна кількість новоутворених антитіл супроводжувалася значно меншим зростанням концентрації імуноглобулінів порівняно навіть з тваринами І групи. Ці дані можуть свідчити про те, що у корів старших вікових груп продукція захисних антитіл у відповідь на антигенні стимули зв’язана не лише з Про те, що специфічні антитіла у відповідь, на антигенну стимуляцію у тварин старшого віку зв’язані з імуноглобулінами всіх відомих класів Ю\, вг, М і А/, вказується в недавно проведених дослідах-Регіпо Ь.У. /1995/. Крім цього, відомо, що організм людини і тварин у відповідь на перше введення антигену спочатку виробляє макроглобулінові антитіла, що відносяться до імуноглобулінів класу М /^М/, і лише пізніше переключається на синтез Ід<3.

На 14-й день після ревакцинації кількість специфічних антитіл у сироватці крові корів І і II груп зросла в 3-5 і більше разів порівняно до первинної імунізації за рахунок збільшення рівня імуноглобулінів обох підкласів. У тварин III та IV груп вміст гамаї-глсбулінів збільшився майже у 2 рази при незначному зменшенні рівня гамаг-підфракції. У цих корів порівняно з первістками /І група/ відмічено статистично вірогідне зростання кількості антитіл /Р<0,05/. Така неод-

. 8

нозначність результатів прояву, очевидно, може бути наслідком неоднакової взаємодії окремих субпопуляцій лімфоцитів в процесі біосинтезу імуноглобулінів різних класів та зв’язаних з ними специфічних антитіл / табл. З/.

, Таблиця 3. Вміст Т- і В- лімфоцитів у крові корів різного віку до і після їх

імунізації /М ± ш; п = 8/

Тип лім- Строки Групи корів

фоцитів досліджень І II III IV

До імунізації 2,7±0,1 2,8+0,1 2,8±0,1 2,7+0,1

т 7-й день після імунізації 2,8±0,1 3,6±0,2* 3,7±0,2* 2,8+0,1

14-й день після ревакцинації 2,8+0,1 3,3+0,2* 3,4+0,2* 2,7+0,1

До імунізації 1,6+0,1 1,5±0,1 1,7±0,1 1,5±0,1

В 7-й день після імунізації 2,9±0,1 3,3+0,1 3,4+0,1* 2,8+0,1

14-й день після ревакцинації 2,9±0,1 3,1±0,1 3,3+0,2 3,1±0,І

Із таблиці видно, що в крові корів різного віку вже до початку імунізації містилося вірогідно більше Т- лімфоцитів в порівнянні з В- клітинами. На 7-й день після імунізації абсолютна кількість Т- лімфоцитів у корів І та IV груп статистично недостовірно змінилася, в той час як у тварин II і III груп вона вірогідно зросла /Р<0,05/. Причому збільшення числа Т- клітин у цих корів у більшій мірі відбувалося після першого введення антигену.

Що стосується В- лімфоцитів, то їх кількість у крові корів усіх дослідних груп в процесі імуногенезу зростала, особливо у тварин старшого віку.

Для оцінки одержаних даних слід мати на у^азі, що, згідно сучасних уявлень, на мембранах В- лімфоцитів знаходяться різновидні рецептори для антигенів, при зв’язуванні останніх з рецепторами клітини активуються. Але для того, щоб ця активація була ефективною, потрібно, щоб одночасно із зв’язуванням антигенів В- лімфоцити вступили у взаємодію з Т- гелперами, в іншому випадку може відбутися інактивація В- лімфоцитів і розвинутися стан В- клітинної толерантності. За останні роки вияснено, що проліферація В- лімфоцитів може завершуватися негайною диференціацією в плазматичні клітини /основні продуценти антитіл/ або нагромадженням клітин-пам’яті, які при ревакцинації забезпечують продукцію значно більшої кількості антитіл порівняно з першим введенням антигену. При цьому біосинтез антитіл реалізується у значно коротші терміни з переважним нагромадженням у крові ^О. ■ .

Що ж до Т- лімфоцитів, то їх основна функція полягає у стимуляції В-лімфоцитів до проліферації та диференціації у антитілоутворюючі клітини. При недостатності Т- гелперних клітин в організмі створюється стан імунодефіциту, тобто зменшується або припиняється продукція імуноглобулінів.

Згідно з цим міркуванням нам слід було провести дослідження окремих субпопуляцій Т- лімфоцитів, їх взаємодію в процесі імунної відповіді хорів різного віку на антигенну стимуляцію /табл. 4/. Встановлено, що в крові корів IV групи протягом усіх строків спостережень містилося найменше гелперних і найбільше супресорних клітин. Серед корів різних вікових груп найбільш оптимальне співвідношення цих клітинних субпопуляцій відмічено у тварин II та III груп. ~ . На підставі одержаних даних можна припускати, що недостатня кількість Т- гелперів у довголітніх корів не забезпечує потрібної активації В- лімфоцитів у напрямку їх диференціації в антитілоутворюючі клітини. При ревакцинації, проведеній у віддалені строки /через 4 місяці/, в організмі корів IV групи, очевидно, сформувалася достатня кількість В- клітин-пам’яті, які можуть трансформуватися у плазматичні клітини без активної участі Т- гелперів. Про це може свідчити кількість новоутворених антитіл в організмі довголітніх корів у відповідь на антигенну стимуляцію /табл. 21

Таблиця 4. Вміст субпопуляцій Т- клітин у корів різного віку при імунній стимуляції в період вагітності /М + т; п = 6-8/

Субпопуляції Строки Групи корів

Т-лімфоцитів досліджень „ І II III IV

До імунізації 32,4+1,2 39,5+1,8 39,6+1,7 29,4+1,1

Т-гелпери 7-й день після імунізації 32,8+1,2 39,8+1,4 39,9+1,7 30,3+1,1

14-й день після ревакцинації 33,0+1,3 41,1±1,8 40,3+1,9 31,4+0,9

До імунізації 17,б±0,8 14,5+0,6 13,4+0,7 20,6+1,3

Т-супресори 7-й день після імунізації 17,2+0,6 10,2+0,4 6,9+0,2 19,7±1,1

14-й день після ревакцинації 17,0±0,2 13,9+0,2 9,7+0,1 і 8,6+0,6

Згідно сучасних даних організм тварин окремих видів в процесі ваг ітності, особливо після антигенної стимуляції, продукує захисні антитіла, які перед пологами проникають у молочну залозу, для забезпечення протиінфекціі'шого захисту новонародженого потомства. В цьому зв’язку важливо було дослідити білковий склад молозива імунних корів різного віку із співставленням кількості новоутворених антитіл, що перенеслись із крові перед отеленням. Результати досліджень з цього питання наведено в табл. 5.

10 . Таблиця 5. Вміст окремих білків молозива корів різного віку

при антигенній стимуляції /М ± ш; п = 8/

Групи корів Надої Лакто- альбу- міни,% Бета-лактогло-буліни, % Альфа- лакталь- буміни,% Імунні глобуліни,% Специфічні антитіла, титр

1 2 1 2

І 1 5,4 ±0,2 7,5 ±0,2 19,3 ±0,4 15,1 ±0,7 52,7 ±2,1 0 1:1860 ±24,4

‘ 2 14,1 ±0,6 12,6 ±0,2 27,7 ±1.1 12,8 ±0,5 32,9 ±1,7 0 1 :840 ±13,7

7-й день 16,9 ±0,7 16,1** ±0,6 48,5** ±2,1 18,0** ±1,1 0,5 ±0,01 0 0

II 1 5,1 ±0,02 7,4 ±0,3 17,3 ±0,7 2,8 ±0,1 64,3* ±2,8 3,1 ±0,1 1:2240** ±36,2

2 14,7 ±1.1 5,7 ±0,2 28,0 ±1,4 12,0 ±0,9 29,4 ±1,2 10,2 ±0,7 1:1040* ±19,5

7-й день 15,4 ±0,9 15,9** ±0,7 49,4** ±2,6 18,7**, ±0,9 ‘ 0,6 ±0,01 0 1:240 ±12,8

III 1 5,6 ±0,2 6,8 ±0,2 17,4 ±0,9 2,3 ±0,1 65,9* ±4,1 2,0 ±0,1 1:2330** ±20,3

2 14,2 ±0,7 5,7 ±0,2 22,2 ±1,1 11,5 ±0,7 37,8 ±2,1 8,6 ±0,2 1:1120** ±12,4

7-й день 15,4 ±0,8 15,9** ±0,8 49,4** ±2,6 18,7** ±0,9 0,6 ±0,02 0 1:240 ±12,4

IV 1 5,5 ±0,1 6,8 ±0,2' 17,4 ±0,8 18,3 ±0,7 50,9 ±3,7 1,1 ±0,01 1:1920 ±25,5

2 14,1 ±0,6 11,2 ±0,5 20,7 ±1,2 11,2 ±0,9 36,1 ±2,1 6,7 ±0,2 1:860 ±20,2

7-й день 16,1 ±0,5 16,7** ±0,6 33,9** ±2,1 32,8** ±2,1 0,5 ±0,01 0 0

Аналіз таблиці показує, що за вмістом імуноглобулінів і специфічних антитіл у молозиві найбільш вигідно відрізнялися корови II та III груп.

У-цих тварин порівняно з І та IV групами в молозиві містилось достовірно більше колібактеріозних антитіл (Р<0,02), які здатні забезпечити телятам надійний захист проти цієї інфекції в неонатальний період. На 7-й день лактації вміст імуноглобулінів в молоці корів всіх вікових груп знизився майже в 100 ра зів. Що стосується специфічних антитіл, то їх кількість у молоці повновіковю корів знизилась майже в 10 разів, а у тварин І та IV груп вони вже не виявлялися. Ці дані підтверджуються результатами досліджень Грибана В.Г. та ін. /1997/ Костинн М.А. /1997/ і свідчать про необхідність якнайшвидшого згодовуванні телятам молозива перших надоїв.

Заслуговує на увагу аналіз імуноглобулінів молозива класу 2. Слід відмітити, що майже всі автори при дослідженні білкового складу молозива корів різних генотипів імуноглобулінову фракцію розглядали як один компонент, що найповільніше рухається в електричному полі. Застосований нами метод електрофорезу в агаровому гелі та імуноелектрофорезу дав можливість розділяти іму-ноглобуліни на дві підфракції, що спостерігалися лише в молозиві повновікових і довголітніх корів та при їх антигенній стимуляції. На фореграмах молозива первісток імуноглобулінова фракція рухалася одним суцільним компонентом. На 7-й день лактації у молоці корів усіх вікових груп, незалежно від їх імунізації, імуноглобулін 2 був відсутнім.

Згідно сучасних даних (Костина М.А., 1997; Butler J.F., 1996) організм новонароджених телят виявляється недостатньо забезпеченим імуноглобулінами материнського походження, в той час, як потомство інших-видів тварин /свиней, овець, коней, собак/ у звичайних умовах утримання, як правило, забезпечується колостральним імунітетом. Вияснено, що випоювання новонародженому телятку не менше 2 л. молозива протягом 4-8 год. життя є своєрідним гарантом забезпечення його організму достатньою кількістю імуноглобулінів для захисту проти інфекцій. Проте результати наших дослідів показують, що повноцінність молозива у захисному відношенні неоднакова у корів різного віку, навіть при їх імуностимуляції в процесі вагітності. Тому важливо було вияснити стан імунного статусу організму телят, що народилися від корів різного віку за рівнем специфічних та неспецифічних факторів захисту.

Імунобіохімічна характеристика телят від корів різного віку.

При дослідженні білкового складу сироватки крові телят відмічено, що вік корів-матерів, які піддавалися імуностимуляції в період вагітності, має суттєвий вплив на вміст загального білку та окремих його фракцій/і абл. 6/. Так, телята І та IV груп на другий день після народження, відрізнялися від своїх ровесників більшим вмістом альбумінів, в середньому на 22 %. Аналіз таблиці показує, що серед окремих глобулінів найбільш виражені зміни спостерігаються у га-маї- глобулінових підфракціях, які за імунохімічними властивостями відносяться до імуноглобулінів IgGi. За рівнем цього білку у сироватці крові, який має вирішальне значення у захисті новонароджених телят проти інфекційних збудників різної природи, найбільш вигідно відрізнялися телята другої та третьої груп протягом всього періоду досліджень. Так, у сироватці крові телят цих груп на 2-й день після народження вміст гамаї-глобулінів перевищував відповідний рівень захисних білків у тварин першої групи на 0,75-0,78 г%, а також у тварин четвертої групи на 0,81-0,83 г%, або майже у два рази.

Таблиця 6. Вміст окремих білків у сироватці крові телят, народжених від корів різного віку, імунізованих в період вагітності /М + ш; п = 8/

Дні після народження Загальний білок,% Альбу- міни, % Глобуліни, %

а, | а2 3, 02 Гі Уг

Перша група

2 5,84 +0,1 2,22 ±0,1 0,73 ±0,02 0,58 ±0,01 0,42 ±0,01 0,86* ±0,01 1,03 ±0,02 0

14 5,62 ±0,08 2,34, +0.07 0,49 ±0,02 0,48 ±0,02 0,67* ±0,02 0,84 ±0,02 0,80 ±0,02 0

90 6,04 +0,1 2,47 ±0,03 0,75 ±0,01 0,50 ±0,01 0,35 ±0,01 0,59 ±0,01 0,50 ±0,01 0,71 ±0,02

Друга група

2 5,93 ±0,2 1,74 ±0,07 0,66 ±0,01 0,57 ±0,01 0,44 ±0,01 0,74* ±0,01 1,78** ±0,06 0

14 5,64 ±0,2 2,45 ±0,07 0,61 ±0,02 0,63 ±0,02 0,65* +0,01 0,56 ±0,01 0,69 +0,01 0

90 6,27 ±0,3 2,48 +0,1 0,72 ±0,02 0,54 ±0,01 0,51 ±0,01 0,49 ±0,01 0,65 ±0,01 0,90 ±0,02

Третя група '

2 5,90 ±J,2 1,76 ±о,і 0,70 ±0,01 0,57 ±0,01 0,38 ±0,01 0,71* ±0,01 1,80** ±0,01 0

14 5,67 ±0,2 2,48 ±0,1 0,62 ±0,02 0,62 ±0,03 0,65 +0,02 0,56 ±0,01 0,69 ±0,01 . 0

90 6,30 ±0,3 2,50 ±0,2 0.74 ±0,02 0,53 ±0,02 0,55 ±0,0! 0,49 +0,01 0,65 ±0,01 0,84 ±0,01

Четверта група

2 5,80 ±0,3 2,26 ±0,2 0,76 ±0,02 0,62 ±0,02 0,38 +0,01 0,81* +0,02 0,97 ±0,01 0

14 5,60 ±0,2 2,36 ±0,1 0,51 ±0,02 0,50 ±0,02 0,38 ±0,02 0,83 ±0,01 0,80 ±0,01 0

90 6,12 ±0,3 2,47 ±0,09 0,69 ±0,01 0,52 ±0,01 0,57 ±0,01 0,54 +0,01 0,57 ±0,01 0,76 ±0,02

Слід відзначити, що на підставі відповідних досліджень і розрахунків /Butler J.F., 1996/ встановлено, що для забезпечення необхідної стійкості організму телят проти вірусної та бактеріальної інфекції в їх крові повинно циркулювати не менше 50 г ім'"юглобуліиів /1,57 г%/.

Із одержаних даних видно, що телята другої та третьої груп перевищували цеГі рівеї.ь у дводенному віці, а першої та четвертої - виявилися в стг.ні гіпога-маглобулінемії/табл. 6/.

Про те, що телята від первістск відрізнялися зниженим колостральним імунітетом порівняно з тваринами, що народжуються від повновікових корів, вказується у працях Маслянка Р.П. та ін. /1993/, Броди Н.Л. /1994/, Костини М.А., 1997/. Однак у цих дослідах автори не ставили своїм завданням провести порівняльну характеристику імунного статусу телят, народжених від корів різних вікових груп, в тому числі тварин з тривалим довголіттям, імунізованих в період вагітності. ■

Результати наших досліджень показали, що у телят усіх груп на 14-й день життя рівень колостральних імуноглобулінів знизився на неоднакову величину. Так, якщо у телят І та IV груп вміст ^Сі у сироватці крові знизився відповідно на 23 і 18 %, то у їх ровесників II і III груп більше, ніж у 2 рази. Таке більш виражене зниження колостральних імуноглобулінів у сироватці крові цих телят могло бути наслідком ефективнішого їх використання у захисних процесах організму в найбільш відповідальний період життя. Підтвердженням більш ефективного використання імуноглобулінів материнського походження телятами И та III груп можуть свідчити дані про відсутність захворювань серед них на діарею. В той же час серед телят І та IV груп такі захворювання у легкій формі спостерігалися. Після проведеного лікування хворі телята через 3-4 дні видужували.

Аналіз таблиці 6 показує, що білки з електрофоретичною рухливістю в зоні гамаг-глобулінів /\gGil у сироватці крові- телят раннього віку відсутні, що узгоджується з результатаіми Федоріва Ю.М. /1993/, Маслянко Р.П. та ін. /1994/, Броди Н.А. /1994/ та свідчить про те, що організм телят ще їх не продукує. Така здатність виявляється в організмі телят на 90-й день життя, причому не в однаковій мірі у тварин різних груп. Нами відмічено також неоднозначність змін з боку концентрації бета-глобулінових фракцій у сироватці крові телят різних груп. Так, якщо у тварин перших трьох груп вміст бета і-глобулінів до 14-го дня після народження зростав відповідно на 38, 33, і 42 % /Р<0,05/, а надалі знижувався, то у їх ровесників четвертої групи він спочатку утримувався на однаковому рівні і лише в тримісячному віці зріс на 34 %. Що стосується бетаг-глобулінів, то вони у телят І та IV груп спочатку знаходилися на одному, порівняно найвищому рівні і лише на 3-му місяці їх вміст знизився на 32 і 34 % /Р<0,05/. У тварин II та III груп вміст цього білку знижувався протягом всього періоду спостережень до мінімальних величин у тримісячному віці.

Важливе значення має визначення у сироватці крові телят різних груп кількості специфічних антитіл, набутих з материнського молозива, оскільки від їх рівня залежить стан протиінфекційного імунітету організму в неонатальний період. ,

Таблиця 7. Титр протиколібактеріозних антитіл у сироватці крові телят від імунних корів різного віку /М + ш; п = 8/

Дні після Групи телят

народження 1 II III IV

2 1:1080+15 1 : 1360+16,8** 1 :1360+16,5** 1 :1040±14,1

14 1 : 300+10,1 1 :240+8,8 1 :240+8,4 1:280+8,8

ЗО 0 1 :80+2,2 1 :100±2,5 0

90 0 0 1 :20 0

■ Аналіз таблиці показує, що телята другої та третьої груп у дводенному віці вигідно відрізнялися від ровесників інших груп за вмістом захисних антитіл. Подібно до концентрації імуноглобулінів титри специфічних антитіл у сироватці крові телят різних груп досягли максимальних величин на другий день життя після неодноразового згодовування материнського молока. При цьому кількість засвоєних антитіл організмом тел;. ' від первісток і довголітніх корів порівняно з ровесниками від повновікових корів, хоча і була вірогідно меншою /Р<0,05/, однак не настільки вираженою, як це мало місце при аналізі імуноглобулінів. Так, наприклад, дані табл. 6 свідчать, що телята IV групи засвоювали з материнського молозива майже у 2 рази менше ^рі, ніж навіть тварини II та III груп. На підставі цих даних можна припускати, що специфічні антитіла у довголітніх корів зв’язуються не лише з І£Оі, але і з іншими глобуліновими молекулами.

На 14-й день після народження рівень антитіл у сироватці крові телят різних груп знижувався неоднозначно. Так, якщо у тварин І та IV груп їх кількість за цей період зменшилась у 3,5-3,7 разів, то у їх ровесників від повновікових корів - більше, ніж у 5 разів. Причому, кількість засвоєних антитіл організмом телят II та III груп і кількість' використаних на захисні функції до 14-денного віку була однаковою. Пізніше організм телят II групи використовував захисні білки більш інтенсивно, ніж ровесники третьої групи, оскільки в крові останніх ще у тримісячному віці зберігалися антитіла в мінімальних титрах. Телята І та IV груп позбулися захисних антитіл вже в одномісячному віці.

Вияснено, що телята І та IV груп відрізнялися від тварин II і III груп нижчими показниками бактерицидності сироватки крові і вищою фагоцитарною активністю лейкоцитів. Зростання фагоцитозу у телят від первісток і, особливо від довголітніх корів було, очевидно, компенсацією за зниження гуморальних факторів захисту і зумовлювалось опсонінами, які, як відомо, зв’язані з бетаї-глобулінами.

' Таким чином, одержані нами дані свідчать про необхідність враховувати віковий фактор у формуванні та розвитку білкових і клітинних факторів імунної системи у корів та їх телят. Первістки і корови з тривалим довголіттям /понад 8

лактацій/ відрізняються від корів 2-7 лактацій зниженою здатністю до синтезу специфічних антитіл та їх передачі через молозиво новонародженим телятам.

ВИСНОВКИ

1. Порівняльні дослідження ряду імунологічних і біохімічних показників крові корів різного віку показали більш високий рівень розвитку неспецифічної резистентності та імунної відповіді на антигенну стимуляцію у повновікових корів /2-7-лактацій/. Первістки та довголітні корови /після 8-лактацій/ характеризуються Меншою здатністю до антитілоутворення, але істотно не поступаються за рівнем розвитку клітинних факторів природнього імунітету. .

2. При імуностимуляції корів різного віку в період вагітності число Т- гел-перних клітин істотно не змінюється, а кількість Т- супресорів змінюється неоднозначно. У первісток число супресорів майже не змінюється, а у корів старшого віку, особливо після 5-7 лактацій, воно знижується, що може бути ознакою зняття інгібуючого впливу на продукцію антитіл.

3. Захисні антитіла, що утворюються в організмі вагітних корів до 7-ї лактації, зв’язані в основному з імуноглобулінами підкласу У довголітніх корів половина новоутворених антитіл відноситься до макроглобулінів класу ^М. Здатність до продукції специфічних антитіл у старих корів не порушена, хоча ти-мус-залежний компонент /що підгримує синтез ^(З/ дещо знижений. Імунглобуліни кордів різного віку мають ідентичну рухливість при електрофорезі і імуноелектрофорезі з білками сироватки молозива та крові новонароджених телят.

4. На імунофореграмах білків сироватки крові корів різного віку виявляються ] 8 білкових компонентів, а при вагітності в зоні рухливості імуноглобулі-нів формується додаткова лінія преципітації, що може відноситися до білків «зони вагітності». Серед окремих білкових фракцій молозива корів з багаторазовою вагітністю на електрофореграмах формується білок із зниженою рухливістю в зоні гама-глобулінів. У молозиві первісток, навіть при їх імуностимуляції, цей білок не виявляється.

5. У молозиві первісток і довголітніх корів після антигенної стимуляції нагромаджується вірогідно менше імуноглобулінів і зв’язаних з ними антитіл порівняно з коровами 2-7-лактацій. На 7-й день лактації у молоці корів різного віку вміст імуноглобулінів знижується у 100 і більше разів, а специфічні антитіла не виявляються зовсім.

6. Телята, народжені від первісток і корів з тривалим довголіттям, відрізняються від ровесників, що народжуються коровами 2-7- лактацій вірогідно меншою концентрацією набутих пасивним шляхом з материнського молозина.

і характеризуються меншою здатністю до власної продукції нового підкласу захисних білків - що наступає у тримісячному віці.

7. Телята від первісток та довголітніх корів народжуються з живою вагою и середньому на 27 - 31% меншою , ніж ровесники від повновікових корів. Останні, завдяки вищим середньодобовим приростам досягли живої ваги у тримісячному віці 90,6 - 92,6 кг, або були на 12 % важчими.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для забезпечення захисного рівня імуноглобулінів підкласу І§Оі і зв’язаних з ними протибактерійних антитіл у новонароджених телят необхідно проводити імуностимуляцію корів-матерів шляхом введення колібактеріозного антигену на 4-му місяці вагітності з ревакцинацією на 8-місяці підшкірно в ділянці надвим’яних лімфовузлів. Процедура імунізації повинна проводитися згідно встановлених інструкцій. Зайве молозиво від імунних повновікових- корів, що характеризується підвищеними захисними властивостями проти інфекцій, може бути цінним для зберігання і подальшого використання телятам, що народжуються з імунодефіцитом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравців Ю.Р. Особливості імунної відповіді організму корів різного віку на колібактеріозний антиген. //Вісник аграрної науки. 1997, № 10, - С. 74-75.

2. Кравців Ю.Р. Т- і В- сублопуляції лімфоцитів у корів різного віку і їх телят. //36. статей міжнар. наук,- практ. конф., Львів 1997р. - С. 337-339.

3. Кравців Ю.Р., Маслянко Р.П. Імуноглобуліни великої рогатої худоби в онтогенезі і їх значення для організму. //36. статей міжнар. наук.- практ. конф., Львів 1997р. - С. 339-341.

4. Кравців Ю. Р. Колостральний імунітет у телят, народжених від імунних

коріс різного віку. //Актуальні проблеми мед.,біол.,вет. і сільск.г-ва. Львів, 1997. -С. 101-102. '

5. Кравців Ю.Р.. Фактори природної резистентності корів різного віку та їх іелят //Актуальні проблеми мед., біол., вет, і сільськ. г-ва. Львів, 1997 - С. 78-83.

6. Кравців Ю.Р., Стародуб М.Ф., Маслянко Р.П. Рівень імунного статусу К'ляг залежно від віку їх матерів //Інформ. листок Лв ЦНТЕІ. - Львів, 1997 - 4 с.

7. Кравців Ю.Р. Імуноглобуліни корів різного віку-чта їх телят. Укр. біохім.журнал. 1998, №1. -С.

8. Кравців Ю.Р..Маслянко Р.П.,Вміст імуноглобулінів у корів різного віку іа їх телят. Тези доп. VII Укр. біох. з’їзду. Київ, 1997. -С. 26-27.

17

АНОТАЦІЯ

Кравців Ю.Р. Імунобіологічна характеристика корів різного віку та їх телят. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН України, Київ, 1997.

Встановлені особливості формування імунологічної реактивності організму корів різного віку і їх роль в забезпеченні протиінфекційного захисту новонароджених телят. Організм первісток і довголітніх корів (після 8-ї лактації) у відповідь на дворазове введення колівакцини виробляє вірогідно менше імуноглобулінів підкласу Gi і зв’язаних з ними антитіл проти колібактеріозу телят, порівняно з повновіковими коровами (2-7- ї лактацій). '

Телята, народжені від повновікових корів засвоюють з молозивом вірогідно більше захисних білків та відрізняються підвищеною здатністю до самостійного синтезу IgG2 у тримісячному віці, ніж їх ровесники від первісток та довголітніх корів.

Ключові слова: корови, вагітність, телята, вакцинація, імуноглобуліни, антитіла, Т-, В- лімфоцити.

АННОТАЦИЯ

Кравцив Ю.Р. Иммунобиохимическая характеристика коров разного возраста и их телят. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.04 - биохимия. Институт биохимии им. А.В.Палладина НАН Украины, Киев, 1997.

Установлены особенности формирования иммунологической реактивности в организме коров разного возраста и их роль в обеспечении противоинфекционной защиты у новорожденных телят. Организм первотёлок и долголетних коров (после 8-й лактации) в ответ на двухкратное введение коливакцины вырабатывает достоверно меньше иммуноглобулинов подкласса Gi и связанных с ними антител против колибактериоза телят, чем полновозрастных коров (2-7 лактаций).

Телята, родившиеся от полновозрастных коров, усваивают с молозивом достоверно больше защитных белков и отличаются повышенной способностью к самостоятельному синтезу IgG2 в трёхмесячном возрасте по сравнению с их сверстниками от первотёлок и долголетних коров.

ANNOTATION

Kravtsiv U.R. Peculiarities of Immunobiochemical status of different ages cows and their calves. - Manuscript. Thesis, for a scientific degree of candidate of biological

sciencies by speciality 03.00.04 - biochemistry. - A.V. Palladin Institute of Biochemistry of National Academy of Sciencies of Ukraine, Kyiv, 1997.

Special features of the formation of immune reactivity of the cows bodies of different ages and their role in providing with antiinfectious protection of new-born calves have been established. Heifers and old cows bodies (after the 8-th lactation) in response to double introduction of colivaccine produce reliably less immunoglobulin of Gi subclass and antibodies connected with them against calves colibacteriosis in comparison with mature cows (2-7-th lactations).

Calves bom from mature cows assimilate with colostrum reliably more protective proteins and they are distinguished by increased ability to independent synthesis lgGj at 3-month age than the calves of the same age from heifers and old cows.

Key words: cows, pregnancy, calves, vaccination, immunoglobulins, antibody, T-, B- lymphocytes.