Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Хозяйственно-биологические особенности симментальской и ангусской пород зарубежной селекции в условиях лесостепи Украины

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Хозяйственно-биологические особенности симментальской и ангусской пород зарубежной селекции в условиях лесостепи Украины"

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК § ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

БОЧКОВ Василь Миколайович

УДК 636.082.12:636.237.23/.282

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ТА АНГУСЬКОЇ ПОРІД ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Спеціальність - 06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Робота виконана у відділі розведення м'ясної худоби Інституту розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Зубець Михайло Васильович, Президент Української академії аграрних наук.

Офіційні опоненти:

академік АН ВШ України, доктор сільськогосподарських наук, професор Тимченко Олександр Григорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення та відтворення сільськогосподарських тварин;

кандидат сільськогосподарських наук Спека Семен Сергійович, Інститут агроекології і біотехнології УААН, завідувач лабораторії адаптивної селекції м'ясної худоби.

Провідна установа:

Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова" УААН

Захист дисертації відбудеться квітня 1998 року,

о /¿'годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 при Інституті розведення і генетики тварин УААН.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Адреса Інституту: 256319, Київська область, Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

Автореферат розісланий " березня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Ю.В.Мільченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ВСТУП

Сьогодні одним із головних завдань тваринництва України є надійне виробництво високоякісної яловичини, телятини, важкої шкіряної сировини, що можливе з розвитком галузі спеціалізованого м'ясного скотарства.

Теоретичне обгрунтування необхідності створення цієї галузі та практичні результати втілення її у виробництво знайшли відображення в працях багатьох дослідників (П.Л.Погребняк, 1974, 1979; МВ.Зубець,

1994, 1995, 1996, 1997; Буркат В.П, 1995,1996,1997; О.Г.Тимченко,1994,

1995, 1996,1997; Є.М. Доротаж, 1996, 1997).

Наукове узагальнення цих розробок здійснено в "Програмі розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства України на 1997-2005 роки".

Враховані також соціально-економічні, енергетичні, ресурсні, демографічні, екологічні фактори.

Згідно цієї програми кількість м’ясної худоби до 2005 року збільшиться і становитиме 5,4 млн. голів, в тому числі 1,7 млн. корів. Більшу питому вагу ця худоба займатиме в регіонах з наявністю великої кількості випасів та забруднених радіонуклідами.

Найбільшу кількість корів м'ясних порід планується мати в Чернігівській (130 тис.), Дніпропетровській (113 тис.), Полтавській (100 тис.), Сумській (97 тис.), Житомирській (99 тис.),Хмельницькій (88 тис.), Черкаській (85 тис.), Волинській (82 тис.), Київській (80 тис.) та Кіровоградській (80 тис.) областях.

За рахунок збільшення поголів'я м'ясної худоби збільшиться виробництво високоякісної яловичини до 1670 тис. тонн, в тому числі від м'ясної худоби - 806 тис. тонн, тобто питома вага становитиме 48 %.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Успішне виконання програми в значній мірі залежатиме від наявності генофонду м'ясних порід та раціонального його використання. В Україні створено українську (1993 рік) та волинську (1994 рік) м'ясні породи, поліський зональний тип (1994 рік). Ведеться робота по створенню знам'янської м'ясної худоби, прикарпатського зонального типу, південної м'ясної худоби з трьома відріддями - таврійський, кримський, північно-чорноморський. Успішно здійснюється «Програма створення української симентальської м'ясної породи».

Одночасно створено репродуктори Імпортно! м'ясної худоби (герефордська, ангуська, санта-гертруда, світла аквітанська і інші). Цей генофонд використовувався при створенні вітчизняної м'ясної худоби.

Досвід створення чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід (М.Я.Єфіменко, 1996; В.П.Буркат, М.В.Зубець, О.Ф.Хаврук, 1996) свідчить тахож про використання кращого світового генофонду голштинської породи. Високопродуктивні м'ясні породи - симентальська австрійської та ангуська американської селекцій, які завезені в нашу країну, повинні відігравати позитивну роль в становленні галузі спеціалізованого м'ясного скотарства. Тому оцінка селекційно-генетичних та господарсько-біологічних параметрів худоби цих порід, вибір напрямків раціонального використання кращих, розробка генеалогічної структури і в кінцевому підсумку формування генофондних стад м'ясної худоби сименталів австрійської та ангусів американської селекцій становлять актуальність теми.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ

Робота виконана по темах "Розробити системи застосування генетичних методів для дослідження племінних ресурсів популяцій і комплексної оцінки генотипів тварин" № держреєстрації 0196 Ш16325 та "Удосконалити існуючі та створити нові генотипи великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності з високою енергією росту і м'ясними якостями на основі сучасних досягнень генетики і біотехнологіґ' № держреєстрації 0196 Ш16324.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Методом чистопородного розведення встановити господарсько-біологічні особливості та сформувати високопродуктивні стада м'ясної худоби імпортної селекції - австрійського симентала та американського ашуса.

В завдання досліджень входило:

- провести генеалогічний аналіз структури стад симентальської та ангуської порід зарубіжної селекції;

- дати оцінку прояву основних селекційно-генетичних ознак у імпортних тварин в умовах лісостепу України (жива маса, енергія росту, екстер'єр, м'ясні якості та оплата корму);

- визначити показники біологічної оцінки тварин, адаптованість завезених та отриманих від ембріопересадок тварин;

з

- провести порівняльне вивчення прояву селекційних ознак у тварин австрійського симентала та американського ангуса;

- розробити шляхи і методи формування генофондних стад в умовах господарства при чистопородному розведенні;

- дати економічну оцінку використання м'ясної худоби імпортної селекції в умовах агрофірми ''Світанок" Київської області.

НАУКОВА НОВИЗНА ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вперше в Україні здійснено порівняльне вивчення закономірностей формування м'ясної продуктивності, особливостей екстер'єру сименталів австрійської та ангусів американської селекції. На основі імуногенетичних та інтер'єрпих досліджень визначені специфічні особливості порід, за генетичними маркерами проаналізовано їх структуру, оцінено консолідацію і диференціацію, встановлено перспективи використання при чистопородному розведенні.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

На підставі одержаних результатів встановлена доцільність напрямків та методів формування стад м'ясної худоби зарубіжної селекції. Виявлені препотеитні тварини генеалогічних груп Морелло 842871443, Хоррор 706945493 симентальської та Ас Хай Покетс 10123768, Тревелар Гдар 1148 9995320 ангуської порід. При їх використанні відбудеться значне покращення як племінного, так і товарного поголів'я. Матеріали досліджень використані при розробці "Програми розвитку галузі спеціалізованого м'ясного скотарства України на 1997-2005 роки" та "Програми створення української симентальської м'ясної породи".

Розроблена "Програма створення селекційного центру агрофірми "Світанок" Васильківського району Київської області".

На 01.01.1998 року господарством реалізовано племінних бугайців: симентальської породи - 87 голів, ангуської - 62 голови.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА

За безпосередньою участю дисертанта проаналізовано первинні матеріали, що стосуються даних екстер'єру, живої маси. Оцінено м'ясні якості, деякі біологічні властивості, вивчена генеалогія.

Дисертантом проведено узагальнення отриманих результатів, сформульовано висновки і пропозиції виробництву.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

Результати досліджень оприлюднено на міжнародній науковій конференції, присвяченій 90-річчю від дня народження заслуженого діяча науки України, доктора сільськогосподарських наук, професора К.Б.Свєчина (1997) та Міжнародній конференції "ДНК-технології" (1997).

Результати доповідалися на засіданнях Вченої Ради інституту розведення і генетики тварин УААН 1995-1997 рр.

ПУБЛІКАЦІЇ

Матеріали дисертації публікувались в журналах "Вісник аграрної науки", "Тваринництво України", матеріалах наукових конференцій. Всього опубліковано з теми дисертації 5 наукових праць та тези доповідей.

ОБ'ЄМ І СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація викладена на //3 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, 3-х розділів, висновків, списку літератури і додатків, включає в себе 41 таблицю, 6 малюнків, 9 додатків. Список літератури включає 239 джерел, з яких 45 - іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження виконані шляхом проведення науково-виробничих дослідів в агрофірмі "Світанок" Васильківського району Київської області згідно схеми (табл. 1).

Дослідження проводились методом груп, як між генеалогічними в породі, так і між породами. Аналоги добиралися за віком і статтю, а в породі і за живою масою. Телята до 6-ти місячного віку вирощувались по технології м'ясної худоби. Після відлучення молодняк вирощувався за прийнятою в господарстві технологією годівлі і утримання; телички і бугайці в клітках по 6-7 голів в стійловий період, або ж групами по 20-25 голів в загонах в літньо-пасовищний період.

Годівлю тварин здійснювали згідно норм та раціонів кормами, що виробляються в господарстві і є характерними для зони лісостепу України. Структура раціону молодняка від відлучення до 18-місячного віку була слідуючою: грубі корми - 33,5%, в тому числі сіно - 24,3%, соковиті - 36,9%, концентровані - 29,6%.

Живу масу тварин визначали шляхом щомісячного зважування їх вранці до годівлі при народженні, в 6-, 9-, 12-, 15-і 18 місяців.

1. Схема дослідів

Роки вико- нання Кількість, гол.

N Зміст досліджень Стать тварин по зода

п/п Симен- тальська ангуська

1 Формування генеа- 1994- плідники, 7 7

логічної структури 1997 маточне поголів'я 175 86

2 Молочність корів 1994- 1997 бугайці телички 116 121 75 77

3 Жива маса підкон- 1994- бугайці 116 75

трольного молодняка: новонароджені, у віці 6,9, 12, 15,18 і 21 міс. 1997 телички 121 77

4 Екстер'єр тварин 1994- 1997 бугайці телички маточне поголів’я 116 121 116 75 77 75

5 М'ясні якості, морфологічні та біохімічні 1997 Бугайці 3 3

6 Імуногенетичні 1996- 1997 бугайці телички плідники, маточне поголів'я 3 11 3 7 13 6 6 2

7 Електрофоретичні 1995- 1997 бугайці телички плідники, маточне поголів'я 9 17 7 20 15 18 6 15

Відповідно до цих вікових періодів вираховували абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси тварин.

Шляхом взяття промірів статей тіла піддослідних тварин при народженні, в 6-, 9-, 12-, 15-, 18 - місячному віці та дорослих вивчали екстер'єрні особливості та лінійний ріст.

На основі одержаних промірів вираховували індекси будови тіла.

М'ясні якості тварин визначали за результатами контрольного забою за методикою ВІТа (1968). Проведено забій шести бугайців 15-ти місячного віку, по три голови кожної породи.

б

Хімічний склад м'яса визначали в середній пробі та в найдовшому м’язі спини; вміст білка, жиру, сухої речовини, води-за методикою ВГГа, мар-муровість - відношенням внугрім'язового жиру до білкового азоту х 10, ніжність вареного м'яса методом Уорнера - Браслера в модифікації В.Я. Максакової (1966), уварку м'яса - шляхом визначення втрати вологи під час варки, коефіцієнт скоростиглості - відношенням сухої речовини до загальної вологи.

Нуклеїнові кислоти в м'язевій тканині визначали спектрофотометричним методом; кількість білка на одну клітину розраховували непрямим шляхом - індекс Вандрелі.

Кров у тварин брали з яремної вени перед годівлею, консервували гепарином. Білок в плазмі досліджували методом К'єльдаля по азоту, нуклеїнові кислоти (РНК, ДНК) - в цільній крові спектрофотометричним методом по Спірину А.С. (1958). Розділення білків крові здійснювали електрофоретичними методами, використовували прописи різних буферних систем, спеціальні камери та різні режими стабілізованого току.

Гістологічні показники визначали в найдовшому м'язі спини. Найдовший м'яз спини відбирався в області 9-12 ребра правої напівтуші в кількості 50-100 г, фіксувався 10-ти % розчином нейтрального формаліну на протязі 24-28 годин. На санному мікротомі виготовляли зрізи товщиною 10-15 мкм, зафарбовували гематоюдіном, заключали в бальзам. В трьох полях зору мікроскопу МБІ-6 підраховували кількість м'язевих волокон і їх діаметри.

Піддослідні тварини протестовані імуногенетичним методом за антигенними факторами груп крові із застосуванням реагентів, перевірених у міжнародних випробуваннях. Визначали антигени груп крові і на їх основі сімейно-генетичним аналізом встановлювали алелі, синтез яких контролюється відповідними генами.

Формування генеалогічної структури створюваних стад здійснювали за методикою М.А.Кравченка (1957).

Економічну ефективність вирощування тварин оцінювали за загальноприйнятими методиками.

Опрацювання одержаних в дослідженнях даних проводили методом варіаційної статистики (М.ОЛлохинський, 1970).

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИМЕНТАЛЬСЬКОЇ ТА АНГУСЬКОЇ ПОРІД ЗАРУБІЖНОЇ СЕЛЕКЦІЇ

Динаміка показників живої маси піддослідних тварин наведена в таблиці 2.

2. Динаміка показників живої маси, кг

Показник симентальська порода ангуська порода

бугайці телички бугайці телички

при народженні

п 116 121 75 77

М±т 37.010.69 32.0l0.58 27.510.39 26.510.38

при відлученні (в 6-місячному віці)

п 116 119 75 77

М±т 262.013.29 226.012.61 199.012.62 188.0+2.59

в 9-місячному віці

п 113 118 74 76

М±т 353.5±4.27 299.013.22 281.014.19 260.013.73

в 12-місячному віці

п 113 118 74 76

М±т 465.0±5.22 375.014.51 382.014.41 333.014.32

в 15-місячному віці

п 113 118 74 76

М±т 572.016.39 450.015.74 475.014.43 397.515.14

в 18-місячному віці

п 113 118 72 76

М±га 664.018.77 520.016.29 544.015.58 452.015.67

в 21-місячному віці

п 113 - 72 -

М±т 748.0110.54 - 609.016.63 -

корови І отелення

п - 116 - 75

М±т - 575.017.94 - 505.016.54

Жива маса при народженні у бугайців двох порід вища, ніж у теличок. Телята обох порід народжуються відносно невеликими, а тому отелення проходять майже без ускладнень, а у ангусів вони взагалі відсутні.

В усі вікові періоди бугайці і телички австрійських сименталів мали більшу живу масу проти своїх ровесників - ангусів американської селекції. Характерно, що з віком симентали збільшують перевагу в живій масі проти ангусів.

Динаміка середньодобових приростів піддослідних тварин свідчить, що закономірності зміни живої маси зумовлені неоднаковою енергією росту тварин в різні вікові періоди (табл. 3).

3. Динаміка середньодобових приростів, г

ВІКОВІ ПЕРІОДИ Симентали Ангуси

Бугайці Телички Бугайці Телички

Від народження до 6 місяців 1230 1060 937 883

Від 6 до 12 місяців 1120 814 1000 781

Від народження до 12 місяців 1169 937 969 837

Від 12 до 15 місяців 1163 815 1011 701

Від народження до 15 місяців 1168 913 977 810

Від 15 до 18 місяців 1000 761 750 592

Від народження до 18 місяців 1140 887 939 774

Від 18 до 21 місяця 913 - 707 -

Від народження до 21 місяця 1107 - 906 -

Від 18 місяців до І отелення - 193 - 245

Від народження до І отелення - 709 - 625

Найвищим середньодобовий приріст був у молодняка симентальської породи від народження до відлучення (6 міс.). Від 6-та до 12-місячного віку середньодобовий приріст мав дещо нижчий показник проти попереднього відрізку життя і знаходився в межах 1120 та 814 г. Невелике підвищення середньодобового приросту, а звідси і абсолютного, спостерігалось у піддослідних тварин симентальської породи у віці 12-15 місяців (1163 і 815г).

Від народження до 6-місячного віку у ангуських теличок середньодобовий приріст був найвищим - 883 г, тоді як у бугайців найвищого показника він досяг у період від 6 до 12 місяців -1000 г.

Дані таблиці 3 свідчать, що з віком напруженість росту у тварин обох статей двох порід знижується, і найбільше зниження йде у ангуській породі.

Напруженість росту у ангуських тварин від народження до 12-місячного віку була вищою.

У віці від 15 до 18 місяців симентали обох статей переважали ангусів. Наведені дані вказують на те, що ангуські тварини нарощують живу масу інтенсивніше в молодшому віці в порівнянні з сименталами.

Загальною закономірністю лінійного росту всіх піддослідних тварин було збільшення з віком промірів всіх статей тіла. Проте, генотип вплинув не тільки на інтенсивність росту і зміну живої маси в окремі вікові періоди, але й на характер формування їх екстер'єрних особливостей.

Одержані дані свідчать, що бугайці і телички австрійських сименталів в усі вікові періоди за всіма промірами, за винятком ширини в сідничних буграх в окремі періоди, переважають тварин американських ангусів. Індекси будови тіла відображають виявлені закономірності.

Оцінка м'ясних якостей бугайців (табл. 4) показує, що за забійним виходом американські ангуси переважають австрійських сименталів у 15-місячному віці - 61,6 % проти 57,7%.

4. М'ясні якості бугайців

ПОКАЗНИКИ ПОРОДА

Симентальська Ангуська

Предзабійна жива маса, кг М± ш Маса парної туші, кг М±т Вихід туші % Внутрішній жир всього, кг М±т Внутрішній жир, % Забійна маса, М±т Забійний вихід, % 568.3 ±3.67 319.6 ± 1.88 56,2 8,24 ±0,075 1,5 327,8 ±1,97 57,7 467.7 ± 2.0 276.2 ±2.51 59.1 11,85 ±0,061 2,6 288,1 ± 2,54 61,6

При цьому вихід жиру у ангусів вищий, ніж у сименталів - 11,85% проти 8,24 %. Оцінюючи в цілому показники забійного виходу, можна вважати їх задовільними.

Одночасно при проведенні контрольного забою тварин виконані дослідження морфологічного складу туш. Дані обвалювання наведені в табл 5.

5. Морфологічний склад туш бугайців 15-місячного віку

ПОКАЗНИКИ ПОРОДА

Симентальська Ангуська

Маса туші, перед обвалюванням, кг М±т Маса м'якоті, кг М±т Вихід м'якоті, % Маса кісток, кг М±т Вихід КІСТОК , % Коефіцієнт м’ясності 319.6 ±1.88 263.3 ±1.60 82,4 56.3 ± 0,46 17,6 4,68 276.2 ±2.51 231.6 ±2.35 83,8 44,7 ± 0,17 16,2 5,18

Як видно з отриманих даних, бугайці обох порід в 15-ти місячному віці різнились між собою за живою масою, масою туші, забійною масою на користь симентальських тварин. Але за такими показниками, як вихід туші, забійний вихід, вихід м'якоті, вихід і маса кісток, а звідси і коефіцієнт м'ясності, ангуські бугайці переважали ровесників симентальської породи. З цього можна заключити, що ангуська порода більш скоростигла.

Істотної різниці в питомій вазі внутрішніх органів між сименталами і ангусами не встановлено.

Маса шкіри у сименталів була більшою, ніж у ангусів - 41,2 кг проти 35,5 кг, площа шкіри - 4,63 і 4,42 м2 , хоч питома вага шкіри щодо передзабійної маси у ангуських бугайців мала дещо вищий показник.

Витрати кормів та їх оплата приростом для тварин обох порід за період вирощування від народження до 18-місячного віку наведені в таблиці 6.

6. Витрати кормів та їх оплата від народження до 18-місячного віку

Група тварин Кормові одиниці Оплата корму, г

Симентальська порода

Бугайці 4703 133

Телички 3925 130

Ангуська порода

Бугайці 3758 132

телички 3319 128

Як видно з таблиці, тварини симентальської породи мають кращий показник оплати корму як у бугайців, так і у теличок. Втрати кормів на 1 кг приросту знаходилися для обох порід в межах 7,5-7,8 кормових одиниць.

В таблиці 7 наводиться якісна характеристика найдовшого м'яза спини та загальної проби м'яса. Аналіз даних таблиці показує, що в м'ясі тварин симентальської породи міститься більше білка, менше жиру. За технологічними властивостями м'ясо ангуської породи має кращу мармуровість, більш ніжне, уварка його становить 31,80 %, вихід вареного м'яса на 9,8% вищий в порівнянні із сименталами.

7. Якісна характеристика м'яса

ПОКАЗНІШІ ПОРОДА

Симентальська Ангуська

Найдовший м'яз спини

Загальна вода %, М±т Білок %, М±т Жир %, М±т Мармуровість, од. Ніжність вареного м'яса,кг/см, М±т Уварка %, М±т Калорійність 1 кг м'яса, Мдж 76,34 ± 0,06 20,73 ± 0,25 1,87 ±0,20 5,67 0,31 ±0,11 34,77 ± 0,58 5,69 ±0,05 75,55 ±0,21 19.80 ±0,12 3,62 ± 0,33 11,30 0,24 ±0,12 31.80 ±0,60 6,16 ±0,10

Загальна проба м'яса

Загальна вода %, М±т Білок, % М±т Жир %, М+т Вихід поживних речовин з туші, кг: Сухої речовини Білка Жиру Калорійність 1 кг м'яса, Мдж, М±т Відношення білка до жиру Коефіцієнт скоростиглості 73,39 ±0,10 19,30 ±0,11 6,37 ±0,19 85,05 ± 0,44 61,68 ±0,76 20,36 ±0,51 7,14 ±0,06 1 :0,33 0,36 68,30 ±0,17 18,80 ±0,12 11,94 ±0,64 87,56 ± 0,84 51,93 ±0,67 32,98 ± 0,81 9,23 ± 0,07 1 :0,64 0,46

За гістологічною характеристикою м'яса встановлено, що внутрішня структура м'язів та співвідношення мускульних волокон різних типів, поряд з іншими показниками, відображає породні особливості (табл. 8).

Між породами спостерігається за кількістю м'язевих волокон різного діаметру невелика різниця. Мязи мають відносно пропорційний розвиток волокон різної товщини. Мязеві волокна товщиною до 25 мкм у тварин симентальської породи складають 77,4%, 26-40 мкм - 22,4%, 41 і більше мкм - 0,2%, у бичків ангуської породи, відповідно, - 80,9%, 19,1% і товсті відсутні.

Збільшення середнього діаметру м'язевих волокон у бугайців симентальської породи проходить за рахунок більшої кількості всіх груп волокон (509 проти 467) та більшої кількості середніх і наявності товстих міофібрил. Виходячи з цього, видно, що внутрішня структура м'язів та співвідношення мускульних волокон різних типів є одним із показників інтенсивності росту м'язевої тканини в постнатальному розвитку худоби та її м'ясної продуктивності.

8. Діаметр та розподіл за розміром м'язевих волокон найдовшого м'яза спини у бичків в 15-місячному віці (п=3)

Діаметр волокон, мкм ПОРОДА

Симентальська Ангуська

Кількість волокон % Діаметр м'язевих волокон, мкм Кількість волокон % Діаметр м'язевих волокон, мкм

До 15 68 13,3 13,5 ±0,14 50 10,7 13,6 ± 0,16

16-20 176 34,6 18,9 ±0,77 162 34,7 18,4 ±0,10

21-25 150 29,5 22,5 ±0,10 166 35,5 22,6 ±0,11

26-30 99 19,5 27,7 ±0,14 76 16,3 27,4 ±0,18

31-35 15 2,9 32,2 ±0,31 13 2,8 31,9 ±0,32

36-40 1 0,2 37,6 - - - -

всього

волокон 509 467

Для кожної породи властиві свої особливості будови генетичої структури. За локусом трансферину породи можна розділити на дві групи з домінуванням алельного варіашу ТЗД. (ангуси американської селекції) та домінування алельного варіанту ТЮ2 (симентали австрійської селекції).

За комплексом генетичних тестів обидві породи харатеризуються відсутністю генетичних аномалій і високою адаптаційною здатністю.

За результатами імуногенетичного аналізу симентали мають типовий для цієї породи спектр алелів, а в генофонді антусів знайдені маркери голштинської породи. За реактивністю при постановці внутрішкірної гістамінової проби вони майже не відрізняються (10,9 см - у ангусів, 10,8 см - у сименталів), хоч і в 1,3 - 1,5 разів переважають чорно-рябу худобу.

За еозинофільним тестом дещо вищу стресостійкість мають симентали (567 ± 27,8 еозинофільних клітин в 1 мм3 крові) порівняно з ангусами (620 ± 12,0). Цитогенетичною оцінкою визначено на 2,8 % більшу частоту метафаз з абераціями у сименталів, ніж у ангусів. Показники фізіологічного стану крові знаходились в обох групах в межах норми.

Проведена селекційно-племінна робота з генофондними стадами імпортованої м'ясної худоби дозволила виявити потенційні можливості продуктивності і помітити шляхи раціонального їх використання та шляхи подальшого підвищення продуктивності при чистопородному розведенні.

В генофондному стаді ангуської породи планується збільшення генеалогічного складу плідників до шести ліній та споріднених груп; симентальської - до дванадцяти.

ВИСНОВКИ

1. Сформовані генофондні стада м'ясної худоби зарубіжної селекції (австрійського симентала і американського аніуса) характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами, біологічними властивостями, розширюють можливості використання світового генофонду з метою створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Україні.

2. За продуктивними якостями (живою масою, середньодобовими приростами) тварини відповідають вимогам худоби створюваної галузі м'ясного скотарства.

3. Між показниками продуктивності симентальської породи австрійської селекції і ангуської - американської селекції спостерігаються відмінності:

- за живою масою у 12-, 15-, 18-місячному віці симентали переважають ангусів на 83,97, 100 кг;

- забійний вихід і вихід туші вгаці у 15-місячних бичків ангуської породи на 3,9 % та 2,9%;

- в м'ясі 15-місячних бичків ангуської породи міститься більше жиру проти ровесників симентальської породи австрійської селекції на

5,57%. Відношення жиру до білка краще у тварин симентальської породи (1: 0,33 проти 1 : 0,64);

- за коефіцієнтом скоростиглості 15-місячні ангуські бугайці переважають своїх ровесників сименталів - 0,46 проти 0,36.

4. Встановлено, що за кількістю м'язевих волокон в найдовшому м'язі спини бугайці симентальської породи переважають своїх ровесників ангусів: 509 проти 467. У ангуських тварин відсутні товсті (36-40 мкм) міофібрили.

Вміст нуклеїнових кислот був дещо вищий у м'ясі австрійських сименталів: РНК в 100 г тканини - 220,4 мг %;, ДНК - 80,93 мг% проти -

202.3 та 78,05 мг % у американських ангусів.

5. Від кожної голови австрійського симентала у 15-місячному віці одержано 50,82 кг білка, американського ангуса - 43,54 кг.

6. Тварини добре оплачують корми: у бугайців від народження до 16-місячного віку австрійської селекції оплата корму становить 137 г, у теличок - 133 г; у американських ангусів, відповідно - 143 г і 137 г. Витрати кормів на 1 кг приросту становлять відповідно: 7,3; 7,5 та 7,0;

7.3 кормових одиниць.

7. Тварини сформованих генофондних стад добре адаптувались до умов розведення в Україні. За комплексом генетичних тестів обидві породи характеризуються відсутністю генетичних аномалій і високою резистентністю і стресостійкістю.

8. За результатами імуногенетичного аналізу симентали мають типовий для цієї породи спектр алелів, а ангуси характеризуються значною мінливістю і в їх генофонді знайдені маркери голштинської породи. За генетико-біохімічними системами встановлена породо-специфічність досліджених порід за системами Т£ Ср, Аш-І, РЫ, НВ.

9. Генеалогічна структура сформованих генофондних стад включає вісім найбільш чисельних (від 4 до 16 маток) генеалогічних груп в симентальській породі, чотири - в ангуській породі американської селекції, що дозволяє уникнути небажаних споріднених парувань при чистопородному розведенні м'ясних порід і типів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Сформовані генофондні стада м'ясної худоби зарубіжної селекції (австрійського симентала і американського ангуса) характеризуються високими господарсько-біологічними якостями і тому тварин цих стад

доцільно широко використовувати з метою прискореного створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Україні.

2. Виходячи з господарсько-біологічних особливостей тварин імпортної м'ясної худоби (австрійські симентали і американські ангуси), їх з успіхом можна використовувати при чистопородному розведенні, в промисловому схрещуванні та при створенні вітчизняних м'ясних порід і типів.

3. З метою інтенсифікації селекційного процесу і спрямованого формування генеалогічної струкіури м'ясних порід має сенс використовувати генетичну інформацію про плідників - продовжувачів ліній

і вести відбір бугаїв з врахуванням наявності генетичних маркерів спадковості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бочков В.М. Показники розвитку племінного молодняка зарубіжної селекції //Вісник аграрної науки. - 1997. - № 2. - С. 72-75.

2. Засуха Т.В., Бочков В.М. Імпортна м'ясна худоба в україні //Тваринництво України. - 1997. - № 6. - С. 14-15.

3. Зубець М.В., Бочков В.М. В генофонді м'ясного скотарства -імпортна худоба //Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. - К. - 1997. - С. 22-23.

4. Засуха Т.В., Бочков В.М. Вміст нуклеїнових кислот (РНК, ДНК) і білка в м'язевій тканині бугайців зарубіжної селекції. // Вісник аграрної науки. -1997. -№12,- С.ЗЗ.

5. Бочков В.М, Засуха Т.В. Якісна характеристика м'яса бичків симентальської і агнуської порід зарубіжної селекції. // Вісник аграрної науки. -1998. -№ 1. -С. 31-32.

6. Бочков В.М, Засуха Т.В. Нуклеїнові кислоти (РНК,ДНК) в селекції тварин / международная конференция "ДНК - технологии". - К.:Аграрна наука. / 1997. - С.15-16.

Бочков В.М. Господарсько-біологічні особливості симентальської та ангуської порід зарубіжної селекції в умовах лісостепу України. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності 06.02.01. - Розведення та селекція тварин. Інститут розведення і генетики тварин. Чубинське Київської області. 1998.

Викладені результати формування генофондних стад імпортованої м’ясної худоби (австрійський симентал, американський ангус). Встановлено, що тварини цих стад характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами, біологічними властивостями, розширюють можливості використання світового генофонду з метою створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства. За результатами імуногенетичного аналізу генеалогічна структура генофондних стад дозволяє уникнути небажаних споріднених парувань при їх чистопородному розведенні.

Ключові слова: порода, характеристика біохімічна, імуногенетична, маса жива, прирости, екстер'єр, якість.

Бочков В.Н. Хозяйственно-биологические особенности симментальской и ангусской пород зарубежной селекции в условиях лесостепи Украины. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственних наук по специальности 06.02.01 - Разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных. Чубинское Киевской области. 1998.

Изложены результаты формирования генофондиых стад импортированного мясного скота (австрийский симментал, американский ангус). Установлено, что животные этих стад характеризуются высокими селекционно-генетическими параметрами, биологическими свойствами, расширяют возможности использования мирового генофонда с целью создания отрасли специализированного мясного скотоводства. По результатам иммуногенетического анализа генеалогическая структура генофондных стад позволяет избегать нежелательных родственных спариваний при их чистопородном разведении.

Ключевые слова: порода, характеристика биохимическая, иммуно-генетическая, живая масса, приросты, экстерьер, качество.

Bochkov V.M. Fanning and biological specialities of Simmental and Angus breeds of foreign selection in Ukrainian forest steppe conditions, Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 06.02.01 - Animal breeding and selection. - Institute of Animal breeding and genetics of animals, Chubynske, 1998.

There are results of forming genetical funds of imported beef cattle (Austrian Simmental and American Angus). Established, that animals of that herds have high selectional and genetical specialities, biological peculiarities and make more wide posibilities for use for creation special beef cattle. By results of immunity and genetical analysis in: genealogical structure of genetical herds permit to escape unwisheble relative crossing in genuine breedind.

Key words: breed, biochemical, genetical characteristic, living weight, increase, exterier, quality.

Підписано до друку 12.03.98р. Формат 60x90/16. Ум. друк, арк.1,0. Обл.-вид. арк. 0,8.

Наклад 100. Зам. 71.

Відділ оперативної поліграфії Центру Міжнародної освіти 227-12-75, 227-37-86