Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Характеристика продуктивности и интерьерных особенностей закарпатских тонкорунных овец типа прекос

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Характеристика продуктивности и интерьерных особенностей закарпатских тонкорунных овец типа прекос"

ЛЬВ1ВСЬКА АКАДЕМ1Я ВЕТЕРИНАРН01 МЕДИЦИНИ ¡м. С. з. гжицького

,"ГБ ОА 2 2 111011 1533

ПАСЕМКО Ольга Йосишвна

УДК: 636.3.082

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКТИВНОСТ1ТА 1НТЕР'6РН ИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАКАРПАТСЬКИХ ТОНКОРУННИХ ОВЕЦЬ ТИПУ ПРЕКОС

06.02.01 — розведення та селекцЫ тварин

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступепя кандидата альськогосподарських наук

Л Ь В! В — 1998

Днсертацкю е рукопис

Робота викопана на кафедр! др1бного тваринництва Льв1всько1 академи ветеринарноТ медицини ¡меж С.З.Гжицького

Науковин KepiuiiiiK: доктор бюлопчних маук, професор Терек Васнль 1ваноиич, JlbuiBCbKa академ1я ветеринарноУ медицини ¡Meni С.З.Гжицького зав. кафедрн драного тваринництва

Oc])iiii>iiii опоиекти: доктор бюлопчних наук, професор, чл.-кор. УЛАН, заслуженно д1яч науки ¡ tcxiiíkh Украши Макар litan АрсснтпЧович, лаборатор1я технологи в1вчарства i 6ioxÍM¡4Hiix основ вовноутворення шституту •землеробства i бюлогн тварин УАА11, зав. лаборатор!ею

доктор сшьськогосподарських наук, професор, заслужений працшник народно! освети Украши Шуваев Васнль Тихонович, кафедра технологи виробництва продукт тваринництва Дшпропетров«. жого державного аграрного ушверситету, професор

Пров!диа оргашзацш: Одеський сшьськогосподарський ¡нститут, кафедра cneijia^bíioV зоотехнп, м.Одеса

Захист вадбудеться "-М " червня 1998 року о -ÍQ год. на зас!данш спещал1зова-iio'í вченоТ ради Д 35.826.02 у Львтськш академи ветеринарноТ медицини ¡Meni С.З.Гжицького (290010, м. JIbBÍB-10, вул. Пекарська, 50)

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец1 Льв1вськоТ академи ветеринарноТ медицини ¡меш С.З.Гжицького.

Авгорефератрозшланий " _?/ " травня 1998 Вчений секретар

спещалЬованоТ ВченоТ ради ЧТ/Л ШиторакЯ.1.

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОГ.ОТИ

Актуалымсть теми. В1д овець одержують там необхщш види сировини для егкоУ промисловосгп як натуральиу вовну, овчини, смушки, а також цшш харчов1 родукти - баранину, ягнятину, сало 1 молоко. Овеча вовна е основною сировиною ля виготовлення високояктних гладких 1 суконних тканин, р1зних трикотажних \ 1етрових вироб1в, килимш, Л1жник1в тощо. Натуральна овеча вовна використовусть-я як в чистому вид1, так 1 в сумплщ з штучнимп та Х1м1чними волокнами, що дае мо-:ливють поеднати ц1нш техшчш ознакн вовни та штучних 1 х1м1чних волокон, а це в вою чергу значно розширюс асортймент вироб1в.

Характер 1 як^сть продукщУ овець визначаеться Ух породшетю 1 виробничим на-рямком продуктивности Св1това практика швчарства, а також значний досв1д, набу-ий втчарами в У крап» евщчить про те, що в сучасних умовах шльського господарс-за економ'|чно найбЬльш випдним е розведения овець комб'ншваного м'ясововново-) напрямку продуктивносп, до яких 1 належить вибрана нами до вивчення дана по-улящя закарпатських тонкорунних овець типу прекос.

Внаслщок тривалоУ зоотехшчноУ роботн на в1вцефермах господарств низинних айошв Закарпатсько!' облает!, почннаючи з 1948-1950 рок1в, сформувалась особлива зпуляц^я скоросшлих тонкорунних овець м'ясововнового напрямку типу прекос, сих вже на початку 1979 року нараховувалось 108,4 тис. голш. Тривалнй час цих зець помилково ототожшовали 1 вщносили до породи прекос, яка була виведена на-эикшщ 19 ст. у Францп. Завдяки проведении дослщженням (ВЛ.Терек, Б.Е.Рачун >83) було встановлено, що втц-1 даноУ популяц'п походять вщ угорських камвольнш л'ясних мериноав та ¡стотно вщр1зняються в1д прекост французького походження лим рядом ознак, тому потребують проведения комплексних дослщжень та розроб-I шляхт полшшення Ух гепотипових 1 фенотипови>; ознак.

Мета роботн - провести комплекса! доыпдження [ вивчпти зоотехшчно-госпо-1рськ1 показники та деяк! бюлопчш особливост! овець даноУ популяшУ 1, таким чи-)м, наблизитись до визначення Ух господарськоУ цшност1 та бюлопчного статусу як шбутньо'У окремоУ породи. В зв'язку з цим в завдання доаиджень входило:

- провести характеристику екстер'сру та тшоскладу овець;

- визначити масу тша залежно в1д стат1 1 в1ку;

- вмвчитп масопнй та лппйний р1ст молодняка в онтогенез^

- вивчити вовнову продуктившеть I техшчш ознаки вовни;

- вивчити м'ясну продуктивгпсть та особливост1 комплекщУ овець;

- визначити р'шень окремих компонент в кров1 в1вцематок;

- вивчити легеневий газообмен у вшцематок в р1зш сезони року.

Наукова новизна досл!джснь полягае в тому, що впершс у закарпатських toi корунних овець типу прекос проведено комплексне вивчення зоотехшчно-господа] ських показниюв, ршень окремих компонент кров'1 та легеневий газообмш, що дм можлив!сть зробитн в!дпов!дну ощнку продуктивное^ i бюлопчну характеристш. популяцп овець.

Практична iiiiuiicii. роботн. Одержан! дан: можна використати: для склада! ня плану селекшйно-племшно}' робота з популящао закарпатських тонкорушп овець типу прекос- при шдготовц! MaTepianiB для проведения апробацн популяцп представления для затвердження як окремоТ породи;

- при написанш ¡нструкцн по боштуваншо овець hoboï закарпатсько'1 тонкору; hoï породи типу прекос; результата проведсних дослщжень можуть бути використа як дов1дкоь'ии матер1ал при складанш загально!' характеристики овець дано'1 попул uiï.

AnpoGauin роботн. Результата проведених дослщжень доповщались i схвале на науково-практичних конференщях "Фермерство - вчора, сьогодш, завтра" (Льв1 1991, 1993); на науково-практичшй конференцп з шдсуммв науково-досл^ноТроб ти Академн за 1993 pi« (JlbBÏB, 1994).

ПубджацГ/. За результатами дослщжень опубликовано 5 роб1т.

Структура та обенг роботн. Дисертацш м!стить 138 стор1нок машинопису складаеться з вступу, огляду л1тератури, методики власних дос:пджснь, ïx обговоре ня, висновкт i практичних пропозицш. Експериментальн! даш представлен! 31 га лицями i 15 рисунками. При написанш дисертацншоТ роботи використано 301 дж рело лператури.

МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА РОБОТИ.

Викладений в диссртацн експериментальнпй матср1хч був одержали« в резу.г таи проведених даслщжень на р!зних статево-в!ко,",х трупах закарпатських тонк рунних овець типу прекос. Експериментальш дослщження, проведен! .на в1вцепог niB'ï с. сп. "Нове життя" Мукач!вського району Закарпатсько! облает!.

Основним завданням роботи було провести комплекеш досл!дження i вивчи зоотехшчно-господарськ! показники та деяк! бюлопчш особливост! закарпатськ тонкорунних овець типу прекос i тим самим наблизитись до шзнапня ïx господар< koï цшность

Зоотехн!'чно-господарськ1 показники вивчались на в!вцематках, баранах, ярк i баранчиках старше року, та на молодняку вщ народження i до 18-м!сячного вку. 1 тер'ерш показники вивчапи на в!вцематках i баранчиках.

3 числа зоотехшчно-господарських показшшв внвчали там: ¿¡;стер'ер з промь ами статей тьча та ¡ндексами тиоскладу, живу масу овець р1зних статево-вшових эуп, масовий та лишний р'кгг молодняка вцд народження до 18-м1сячного вку, настиг» немитоТ! митоТ вовни, техшчш ознаки вовни, нагул ып показчики та м'ж 1а про-уктивтсть опець.

Вопиову продуктившсть овець вивчали шляхом шдивщуалыюго зважування ун гид час стрижки. У вдабраних сериях вовни В1Д в^вцематок (п=15) визиачали ви-щ'(%) митого волокна (апарат ГПОШ-2м), товщину, довжину 1 мщшсть вовни. Вщ-1р вз1рщв 1 лабораторний анал'13 вовни проводили за методиками ОЛ.Николаева 944, 1954) I Т.1.Кузнецова (1950).

Результата нагулу, м'ясну продуктивна - и та хш1чний склад м'яса вивчали на зранчнках 1 вшцематках (п=10) теля проведеного пасовищного нагулу. При цьому оиачали: живу масу на початку I в кшщ нагулу, абсолюта! 1 середньодобов1 приро-ги живп" маси за пер!од нагулу, передзабшну масу, масу парно!" 1 охолоджено'1 тупи, асу внутршнього жиру, заб1йннй вих1д, сортовий I морфолопчний склад туцп, шде-;и м'ясност!, ¡ндекси внутршшх оргашв 1 тканин.

М'ясну продуктившсть овець внвчали за методикою М.Ф.Томме I ш. (1956), а >мплекшк> - за методичними принципами викладеними в працях С.М.Боголюбсько-) (1939) 1 ВЛ.Терек (1973). ХЫчний анал1з м'яса проведено за загальноприйнятими зоотсхип методиками, а товщину м'язових волокон - мшроскошчним внм1рюван-

1м.

3 штер'ерних показтшв у групи в^вцематок (п=10) в^ком 3-5 роюв вивчали в ЗН1 сезони року легеневий газообмш I морфолопчний склад кровь Легеневий газоо-,11н вивчали масковим способом за методом Дугласа-Холдена. При цьому визнача-I: частоту вдихт, смюсть вдиху, вентиляцпо легень, споживання оргашзмом кисню )2) I видьтення вуглекислоти (С02), рестраторшш коефщ1ент (ШЗ), теплопродук-ю (А.А.Кудрявцев, 1951; А.А.Скворцова, М.Хренов, 1958). Дослщження газообмь ' проводили вранц1, до год1вл11 випасання тварин - в Ычш, травн!, серпш1 листопа-

В кров1 втцсматок в р1зш сезони року визначали: кшыасть еритроцитт 1 лей-иишв (камера Гор'яева), вмют гемоглобшу (фотоелектрокалориметр), а в сироватщ юв1 - загалышй бшок (рефрактометр).

Числош впразн дослижуваинх показшшв в робот! о^роблеш методом вар1ащ-Ю1 статистики (Н.А.Плохинський, 1961; Е.К.Меркурьева, 1964, 1970).

л

РЕЗУЛЬТАТЫ ДОСЛ1ДЖЕНБ

Характеристика скстер'сру, констнтуцм I продуктивное™ овець типу

прскос.

Екстср'ер I констнтушя.

Закарпатсьм тонкорунш в!вщ типу прекос за особливостями екстер'сру I тиг будови займають ппомпкне м!сце м!ж мериносами 1 прекосами. Вини даноУ популя характеризуются м!цною конституцию, щшьиою тонкою цшрою, добре виражем ми м'ясшши формами т!ла. Голова у в!вцематок з прямим профшем, пор1вняно ко{ тка I суха, з широкою мордою ! шздрями. Голова у барашв бшьш масивиа, част( випуклим носом. В1вцематки комол!, а в деякоУ частини барашв наяв1п слимакопо, бноУ форми роги. Шия у овсць середньоУ довжинн, ¡под! ¡з складками шк!ри, спи] поперек ! зад широк!; грудна клика глибока.

Взага;н в1вщ типу прекос характеризуються довгим, широким ! глибоким ту] бом, характерном для овець м'ясововнового напрямку продуктивности За росто1 величиною тша в!вщ типу прекос належать до середшх серед овець ¡нших тонкор; них порщ.

Так, висота втцематок в холщ становнть в середньому бб,72±0,38 см, коса Д| жина тулуба - 68,89±0,40, глибина грудей - 28,44±0,20, ширина грудей - 21,08±0, обхват грудей - 102,20±0,58, обхват п'ястка - 8,00+0,05 см. Огже, доросл! закарпат к! В1ВЦ1 типу прекос характеризуються пропорцпшою ! гармон!йною будовою т! про що свщчать також наведен! в робот! шдекси т!лоскладу в!вцематок.

Жива маса овець.

В1вщ типу прекос характеризуються пор1вняно внсокими показниками жи масн. Так, середня жива маса племшних баран!в вес ою становить 93,0±0,42 кг, I цематок - 46,5±0,20, ярок старше року - 39,3±0,19, баранц'ш старше року - 55,7±0 кг. За винятком в1вцсматок ус! показан! групп овець за живою масою значно пере щують вгдповщн! стандарта! вимоги для породи прекое. Кр1м того, як по трупах п

----нов!кових овець, так ¡_серед молодняка спостер!гаються ще досить широк! ¡ид]

дуальн! коливання за живою масою, що е великим резервом для збшьшення Ж1 маси овець та шдвищення Ух м'ясноУ продуктивност!. Так, наприклад, по груш пл( нних барашв ця р!зниця становить 15,2 кг, по груш в!вцематок - 29,3, а по груш монтних ярок - 19,7 кг.

Масовин та лиийшш р1ст молодняка овсць.

Проведеними досладженнями показано, що р1ст маси тша молодняка в р1зш в1-ков1 перюди у дослщжуваних овець проходить з рЬною штенсившстю (табл. !).

Найбшьш штенсившш р!ст живоТ маси проходив за перюд в'щ народженкя до

Таблица 1.

Шкова динамжа живо)' маси молодняка овець типу прекос

Шк, м1сяц1 Жива маса, кг Жива маса 18 м1с. до пов- новжових % Прир1ст живо! маси

середньодо-бовии, г абсолютний кг вщносний, %

Ярочки (п=50)

При наро-дженш 4,29+0,06 9,40 _ - -

2 13,13+0,28 28,79 147 8,84 206,0

4 17,16+0,32 37,63 67 4,03 43,0

6 24,80+0,38 54,38 127 7,64 ' 44,5

9 35,46±0,30 77,76 96 8,66 34,9 ■

12 37,94+0,40 83,20 49 4,48 13,4

15 39,98+0,50 87,67 22 2,04 5,4

18 45,60±0,53 98,06 62 5,62 14,0

Баранчики (п=50)

При наро-дженш 4,66+0,06 8,97 _ _ _

2 13,81+0,34 26,29 152 9,15 198,3

4 19,46±0,41 37,04 94 5,65 40,9

6 27,27+0,29 51,91 130 7,81 40,1

9 36,75."'. - |,9,96 105 9,48 34,8

12 40,99±0,48 78,03 47 4,24 11,5

15 49,1510,44 93,56 24 2,16 5,3

18 52,53±0,56 56,48 104 9,38 21,7

2-х мшячного вжу, при цьому жива маса зросла в 3 рази як у баранчикт так 1 яроч 3 2-х мкячного В1ку до 4-х у1,4, рази, з 4 до 6 у 1,5 1 з 15 до 18 кнсячного вжу у I ранчиюв зросла в 1,3 рази, а у ярочок - 1,1 1 в!дповщно стаиовила 52,5 \ 45,6 кг.

Вовпова продуктившсть опсцьтипу прекос

Настриги вовнн

На вщмшу шд прекошв французького походження оброЫсть голо.ви \ кшцп рунною вовною у -"гкарпатських тонкорунних овець типу прекос така ж як I у 61. шост1 мериносових порщ. Вовновий покрив у овець г>'стий з доброю оброслктю ' рева, що сприяе високим пастригам вовни. Так, настриг немитоТ вовни з племшн барашв становить в середньому 8,54±0,09 кг, з вшцематок ел1та ! 1-го клас) 4,62+0,02, ярок старше року - 5,35+0,03, баранчимв старше року - 6,34±0,04 кг. Л цьому коефвдснт виходу мито'Г вовни в середньому по отар! становить 46,8%, а к< фшент "овновост! - 42,5.

Техшчн! ознаки вовни.

Проведеш дослщження показали, що закарпатськ! тонкорунш В1ВД1 характер зуються пор1вняно довгою вовною (табл. 2). Так, природна довжина вовни плем1

Таблиц:

Техшчш ознаки вовни

Показники, група п М±т ±сг Су,% Нт

Природна довжина вовни, см

Барани 75 9,6+0,08 0,74 - 7,0-11,6

Вшцематки 555 8,5+0,03 0,89 - 6,0-11,0

Ярки ст. року 203 11,0+0,08 1,21 - 7,5-14,5

Баранщ ст. року 313 10,8±0,06 1,12 - 7,5-14,0

Справжня довжина вовии, см

Вшцематки: I

ел ¡та 15 | ¡2,54+0,42 1,60 - 7,6-17,8

перший клас 15 | '2,00+0,41 1,54 - 7,2-16,6

Тонина вовни вшцематок, мкр

60 - яюсть 15 21,4110,71 2,66 11,5 -

64 - яюсть 15 20,5±0.75 2,81 13,7 -

64 - яюсть 15 22,16±0,74 2,80 12,63 -

Мщшсть вовнн в1вцематок, км розрив. Довжини

ел па 15 5,81 ±0,11 0,43 7,40 -

I клас 15 5,47+0,05 0,21 -

их барашв становить в середньому 9,6±0,08 см, в1вцематок - 8,5±0,03, ярок старше оку - 11,0±0,08, бараншв старше року - 10,8±0,0б см. В робот1 подаш також показ-ики справжньоУ довжнни вовни.

Подаш в таблиц! даш св1дчать про те, що за тониною вовна вшцематск типу рекос вщповщае сортиментам 60 ! 64 якост1 тонкоУ вовни. При цьому ¡3 дослщжува-ого попшв'я (п=2745) 85,87% тварин мали тонину вовни, що вщповщае сортимен-у 64 якост1, решта 14,13% - 60 якост1.

1з даних табл. 2 також видно, що вовна закарпатських тонкорунних овець типу [рекос характеризуеться задовшышми показниками мщност1 волокон.

М'ясна продуктнвшсть овець

Результат« нагулу 1 забшш показники

За перюд пасовищного нагулу (3 м'ю.) абсолютний прирост живоУ маси по гру-п вшцематок стацовив в середньому 7,36+0,19 кг, а по груш баранщв - 8,53±0,24 кг. 'езультати контрольного забою тварин шсля нагулу наведет в табл. 3.

Результат» проведених дослщжень показали, що, як баранчики, так 1 в1вцемат-:и, характеризуються пор1вняно високими забшннми показниками. Так, при забою у '-маячному вщ1 середня жива маса по груш баранчиюв становила 33,5 кг, а по груш шбракуваних зл в1ком в1вцематок - 45,5 кг. При цьому забшна маса по груш баран-шюв становила г2,92, по груш вшцематок - 17,0 кг, а забшний вихщ вщповщно -12,14144,95%.

Результати сортового розрубування туш показали, що В1ВЦ1 типу прекос харак-•еризуються поршняно високими виходами в1друб1в м'яса першого сорту.

1з даних табл. 3 також видно, що доынджуваш баранчики 1 в1вцематки характе-¡изуються низьким виходом в туш! исток (20,8 1 18,1%) 1 високим виходо < м'язовоУ гканини (79,2 1 81,9%). 1ндекс м'ясност1 по груш баранчиюв становить 3,84, а по гру-п в1вцематок - 4,54, що шдтверджуе Ух м'ясововновий напрямок продуктивность

ХЫчний анагпз м'язовоУ тканинн показав, що за яетстю м'яса м!ж баранчиками 1 в1вцематками ¡снуе ¡статна рпниця. Так, в м'язах вшцематок метиться бшьше киру 1 менше води, внаашдок чого калоршшсть Ух м'яса е значно вищою шж баран-ишв. Проте за вмютом у м'язах протеУну ! золи переважають баранчики, Ух м'ясо бую бшьш шжиим та соковитнм, шж м'ясо вшцематок.

Таблиц

М'ясна продуктившсть та ямсть м'яса овець (n=10, М±т)

Показники Вшцематки Баранчики

Жива маса, кг

до голодно'/ влтрлмкн 43,51±0,92 33,5310,52

перед забоем 40,04±0,8б 30,7810,53

Маса туцй, кг:

п ар ноТ 16,9410,47 13,0510,37

охолоджсно1 16,0010,47 12,52+0,32

Mac.i внутрпинього жиру, кг 1,7910,06 0,4510,02

забн":на маса, кг 17,0010,47 12,9210,36

забйший вихщ, % 44,95 42,14

Сортовий i морфолопчний склад Tyiui, %:

I сорт 11,0010,30 .8,5710,46

II сорт ■ ■ 3.9910,21 2,9010,12

III сорт 1,0110,08 1,0510,17

м'язи 81,93 ■ 79,23

K'iCTKII 18,06 20,77

коефщент м'ясност! 4,54 3,84

Хш1чний склад м'яса, %

вода 63,8711,12 72,811,47

суха речовина 37,0010,52 27,8910,43

проте'ш 17,9610,49 19,0510,68

жир 15,6510,50 7,9110,11

зола 0,87+0,03 1,1510,09

Енергетична цшшеть 1 кг м'яса, кДж 8010,6 6234,1

Особлипост1 комплскцп овець

Багатьма дослщжсннями доведено, що морфолопчш особливост1 та комплс щя овець Ticiio пов'язаш з ix породшстю, напрямком продуктивное^ типом конст Tynii", вком, стгтхю, вгодовашетю тацшим рядом ¡нших фактор1в. Вивчення м'ясг

эодуктишюсп, а також сортового складу туш 1 хинного складу м'яса у баранчимв э1вцематок овець типу прекос показано наявшсть статевих, вшових { породних осо-швостей в будош '¡х тьта.

Проведеними дослщженпями показано, що за виходом м'язово'1 тканш в пе-;днш половши туип втцематкн переважають баранчнкш в середньому на 2,41%, а :> задшй половиш тупа - на 2,52%. При цьому задня половина туш! як у в!вцематок, 1К I у баранчикш характеризуеться бичьшнм вщносннм ппходом м'язовоУ тканини, 1ж передня: у в-1вцематок - на 4,96%, у баранчик'т - на 4,75%.

Результата проведених дослщжень також показали, що за абсолютною масою I ¡ндексами частин тша 1 деяких внутршшх оргашв м1ж баранчиками ! в!вцематка-и наявна певна в1дм!ншсть (табл. 4).

Таблнця 4

Абсолютна маса та шдекси частин п'ла овець (п=10,М±гп)

Частшш тЬла Баранчики В^вцематки

г % СУ,% г % Су,%

Голова 1693±4,26 5,93 0,63 1664+12,18 4,40 3,02

Парна шкура 5602±60,8 19,65 6,23 6360±84,7 16,90 8,56

Передш кшцшки 478±4,80 1,68 3,41 430±8,12 1,14 4,2-1

Задш кшщвки 456±3,12 1,60 2,85 421+9,18 1,12 3,18

Юстки:

лопатка 58,3±2,54 0,29 10,07 59,1+2,36 0,15 9,63

плечева 83,0±2,37 0,29 6,83 83,4±3,32 0,22 10,18

передгипччя 61,4±2,18 0,22 9,17 62,5±3,61 0,17 14,00

стегнова 102,7+2,91 0,36 7,25 103,2+3,50 0,27 8,11

Шлунок в цшому 994±19,40 3,49 5,46 1049±26,74 2,79 3,15

в т. ч.: рубець 629±9,40 2,21 3,72 634±13,11 1,68 3,68

С1тка 99±4,21 0,35 9,00 112+3,25 0,30 10,92

книжка 81±2,80 0,28 8,17 93±2,08 0,25 6,80

сичуг 185±4,00 0,65 5,11 210±3,00 0,56 3,80

Кишечник в цшому 1261+24,57 2,79 5,42 1202±26,23 1,83 5,30

вт. ч.: тонкий 593±15,21 2,08 6,42 570±12,00 1,51 5,29

товстий 668±10,11 2,34 4,57 632±14,70 1,68 5,50

1з даних табл. 4 видно, що баранчики характеризуются бшьшим ¡ндексом го лови (5,93%), шж втцематки (4,40%). За ¡ндексом парно!' шкури втцематки (16,90% поступаються баранчикам (19,65%).

В пор1внянш до в!вцематок баранчики вщзиачаються також ! бшыц високим! ¡ндексами передшх (1,68%) 1 задшх (1,60%) шг, а також окремих юсток кжцток. Да ш табл. 4 свщчать, що за ¡ндексами шлунку 1 кишечника втцематки ¡стотно перева жали баранщв. Так, за ¡ндексом шлунку втцематки переважалн баранщв на 5,7%.

Результата дослщжень показали, що як за абсолютною масою, так 1 за ¡ндекса ми внутршшх оргашв мЬк баранчиками 1 в!вцематками виявлена певна в1дм1ншст! (табл. 5).

( Таблиця;

Абсолютна маса та шдекси внутршшх оргажв (п=10, М+т)

Органи Баранчики Втцематки

г % СУ,% г % о,%

Серце 129±2,30 0,45 6,37 138+3,18 0,37 7,00

Легеш 408±8,00 1,43 4,12 400118,0 1,06 8,23

Печшка 420±7,50 1,47 4,99 417±17,3 1,11 8,09

Селезшка 39+1,15 0,14 9,00 44±1,27 . 0,12 9,00

Нирки 82+3,51 0,29 7,13 85±3,96 0,23 8,00

Наднирники 3,3±0,12 0,011 9,79 3,6±0,11 0,009 7,30

ГИдшлункова залоза 19+0,50 0,067 15,00 23+1,1 0,061 9,42

:1нал!з даних таблищ показуе, що за ¡ндексами серия, легень, печжки, селезж-ки I наднирпикш баранчики ¡стотно переважають в!вцематок. Ця перевага бараншв над в1вцематками обумовлена, звичайно, стачевпми особливостями будови оргашзму

тварин. . ____. -- - -- - -------- - — --------— — —

При ви1шрюваиш поперечника м'язових волокон найдовшого м'яза спини вня-влено, що найтоншими вони виявились у баранчиков (39,41±0,53 мкр) 1 найтовщнми у в1вцематок (47,19+0,77 мкр). Така ¡стотна р1зниця в товщиш м'язових волокон лнж баранчиками 1 в1вцематками в бшышй мф! обумовлена в'|ковими факторами.

ГематолоНчш показнпки у шпцемпток у рпш ссзопн року

Доиидженнями встановлено, що морфолопчний склад кров! у овець е непост!-Яним, що залежить В1Д породност!, стат!, вку, ф1зюлог!чного стану, продуктивное™, :нвня год1Вл1, висоти над ршнем моря, сезошв року та шших фактор'ш, Результата троведених нами досл!джень гематолог!чннх складникш у вжцематок повнктю узго-ркуються ¡з сказаним ! наведен! в табл. 6.

Таблиця 6

Основш компонент)! у кров! вшцематок в рпш сеэони року

М!сящ Еритроцитн, 10,2/л Гемоглобш, Г/л Ленкоцитн, Ю'/л Загалышй б|-лок, г/л

С!чень 7,00±0,18 93,90+2,10 6,09+0,21 61,80±0,50

Травень 7,29+0,31 104,30±2,15 6,64±0,23 69,70+0,67

Серпень 8,54±0,20 112,70+2,31 7,20+0,20 72,70±0,92

Листопад 8,10+0,29 95,30+2,13 6,11+0,22 66,3010,60

Даш показують, що юльюсть сритроштв та в.\нст гемоглобшу в кров! в1вцема->к були найнижчмми в с1чш, а полм, з виходом тварин весною на пасовище, ш ком-женти в кров! зростали ! я серпш Тх р!вень зб!льшнвся вЬ'шовично па 22 I 11%. В юН пасовищного перюду млькють еритроцигш та вм!сг гемоглобшу в кров! в!вцема-1К поступово знижувались. Щодо вмкту лейкоцитт певпо'Г зак-оном!рност! не вияв-но.

1з даннх табл. 6 видно, що найб!льш впсокнй вм!ст загального.бижа в сироват-кров! в!вцематок мав мкце у травш, а найнижчим вш виявився в с!чш, тобто в седин! стшлового перюду утримання ця рпниця м!ж макснмалышм ! м'пнмальним казннком вм1сту загального б!лка в сироватц! кров! в!вце.маток сгановила 10%.

Виявлен! коливання компоненте кров! в1вцематок обумовлеш як внутр1шн!ми <! паратигнчними факторами.

Лсгснсвнй гшообмш

Як- шдомо, легеневнй газообмш с ¡нтегралышм бюлопчним показчиком склад-ннх б)ОХ1М1чллч 1 фЫолопчних процес1в в оргашзм1 тварин, як'1 проходить шд вгши-вом як внутрпшпх (порода, вж, стать, ф1зтлопчпий стан та ж.), так I зовшшшх (сезон» року, ршень год1вл1, Ыматнчт факторн, иисота над р'шнем моря тощо) факто-рт.

Проведеннмн доегйдженнями показано, що ршень легеневого газообмшу у за-карпатських тонкорушшх овець типу прекос характеризуемся не Т1пьки породним« особлиаостямн, ал с й шддаеться певним сезонним коливанням.

Вентилпцш легень

Результат проаеденнх доелижен» иоказуютъ (табл. 7), що об'см вдиху 1 всл-тилящя легень у вшцематок в ок'рем1.сезопи року дуже мшливн

Таблиця 7

Показннки легеневого дихання у в1вцематок (при 0°С 1 760 мм рт. ст.) (М±ш)

М1сящ Частота дихання на хвилину Об'ем вдиху, л Вентиляцш легень

л/хв л/хв/кг. ж. м.

Травень 43,4+0,69 0,290+0,02 14,03+0,28 0,183±0,02

Сериень 40,8±0,63 0,25510,08 10,40+0,23 0,131±0,01

Листопад 41,1+0,59 0,262±0,02 10,76±0,23 0,131+0,01

СИчень 29,3±0,54 0,242±0,02 7,09±0,20 0,091+0,01

Анал13 даних табл. 7 показуе, що. вентилящя легень у в1вцематок в с1чш м1сяи в пор1вняшн до травня зменшилась на 49,5%. Вентилящя легень у вшцематок в лп шй та осшнш перюди виявнлась меншою, шж весною, але бтьшою, шж зимою. Та ким чином, у весняно-пасовшцний перюд ус1 показники легенево'1 вентнляцн у в1вце маток зро^тали, а в л1тньо-осшнш перюд - дещо зменшувалнсь, а в зимовостшлови перюд - круто понижувались. Так! змши легеневоТ вентиляцн закарпатських тонкс рунних овець типу прекос в р1зш сезони року пов'язаш, безумовно, ¡з змшами ¡нт« сивност! обм'пншх процсав в оргашзм! тварин.

Спожипаиня органпмом кисши

Пешп колмвання в легеневш вентиляшТу шшдематок в окрем! сезоми року обу-мовлеш змшами о р1В)п обмшних процес!в в оргашзм!, що пов'язано вплпвом як вну-тр1'шшх, так 1 зовшшшх фактор!в. Про це свщчать дан! споживання кпсшо ! вид!лен-ня оргашзмом вуглскнслотн (табл. 8).

Таблиця 8

Показники газоенсргетичпого обмшу у в1вцематок в рпн! сезонн року

(п=10,М±т)

Показники м1сяц|

травснь серпень | листопад С1ЧСИ1»

Спожизання О2 л/хв 0,397+0.018 0,328+0,014 0,285±0,006 0,224+0,007

л/год/кг 0,517±0,014 0.414±0,012 0,348±0,011 0,288±0,08

ВиД1ЛСННЯ СО; л/хв 0,343+0,009 0,275±0,0!8 0,242±0,014 ¡0,196±0,007

л/год/кг 0,447±0,016 0,347+0,010 j0.296i0.011 0.253+0,007

Дихальний косфнцснт 0,86+0,03 0,84+0,02 | 0,85+0,02 0,87±0,02

Енергетичний обм!н: кДж/год 480,2±18,24 399,0+14,03 |з48,1±12,15 274,7±8.0.

кДж/год/кг 10,44±0,26 8,4110,14 7,10-0,27 5,92±0,25

1з дапих табл. 8 видно, що найвищий р1пснь споживапня втцематками кисню идмшено у весняно-пасовшцний перюд (травень), а найнижчнй - п зимово-стиЧловий сшень). Спожпванпя втцематками кпсшо в розрахупку на кг живо!' маси в зимовий |ерюд в поршня»»! з весняпим (гравеш.) зменшплось на 55,7.'о. Наишлып оисокнй .¡пень абсолютного спожпванпя кисшо у в!внематок в!дм1чено у травш (0,397 л/хв) а серпш (0,328 л/хв), а наинижчий - в с1ч1н (0,224 л/хв). Таким чином, проведений валп сезонно!'дннамжи споживапня кисню швцематками моказус. шо в сершп мого ¡вень знизився на 19,03, в листопад! - на 32,68%, а в ачш це зниження вже станови-о 44,30% в пор!впяшп до травневого ртня. Так! ¡стотн! коливання в обмпш.'-; про-есах у в!вцематок можна пояснит» перш за все тим, що у вссНяно-лтпй пер!од в ргашзм1 тварнн переважають аеилпляпЫн! пронеси. Кр1м того шдвнщений р!вень кислювалышх процес!в у в!вцематок у песияний перюд поясшосться як ф!з!олог!ч-им станом рргашзму (лакташя, стрижка, збпьшсння рухлпвост!), так ! комплексом

¡нших фактор1в (покращеиа год1вля, збтьшений св'иловий день, вплив температур1 пов1тря та ¡н.)

Проведеинми дослщженнями (табл. 8) також показано, що р1вень видшеню органпмом в1вцематок в окрсм1 сезонн року вуглекислоти коливався за аналопчнок кривою i масштабом як i споживання кисню. Найбшьш ¡нтенсивно видшення оргаш змом в'шцематок вуглекислоти проходило весною (травень), а поршняно найнижчи» воно було (на 76,7%) зимою (Ычень).

h даних табл. 8 видно, що найнижча теплопродукщя у в1вцематок вщм1чаетьс в зимово-стШловий перюд (Ычень), а найвищий pieeiib теплопродукцц (10,44 кД> кг/год) спостер1гаюгься весною (травень), тод! як вл1тку Bin знизився пор1вняно з ве сняним на 19,5%, восени (листопад) - на 32,0%, а зимою це зниження вже становил 43,3%.

Зростання теплопродукцй у в1вцематок весною обумовлено щлим рядом фа! Topiß, серед яких найбшьш ¡стотш - лактащя, стрижка, покращена год1вля на зелени пасовищах тощо. Таким чином, анал'13 даних легеневого газообм'шу в закарпатськи тонкорунних овець типу прекос по ка зус, що змша протягом року обмшиих процес: в оргашзм! тварин характеризуеться не т1льки генотиповими особливостями, апе вплнвбм зовшшшх фактор1в.

висновки

1. Внасшдок тривалоТ зоотехшчноУ роботи на в1вцефермах низинних райошв 3 карпаття за остапн1 чотири десяпшття сформувалась особлчва полулящя скоросг лих м'ясововнового напряму тонкорунних овець типу прекос.

1. За екстер'ером втщ типу прекос характеризуются глибоким i широким тул бом, глибокими грудьми, noMipiio розвиненим костяком, тонкою щшьною ишрою м1Цною конституцию.

3. За ростом i величиною тша втщ типу прекос в'щносяться до середшх сер овець тонкорунних порвд. Так, висота В1Вцематок в холщ становить 66,59-66,72 с коса довжина тулуба - 67,69-68,89 см, обхват грудей - 94,32-95,45 см, обхват п'яст - 8,00-8,85 см.

~ 4. Жива маса племшних барашв становить в середньому 93 (88,0-103,3) кг, b!bl маток г- 4 ',0-46,5 кг, баранчимв ст. року - 55,7 кг i ярок ст. року - 39,3 кг. Bei пок; ники живоТ маси вщповщають стандартам для тонкорунних овець м'ясо-вовновс напряму продуктивность Ярочки при народженш важать в середньому 4,29 кг, в року - 45,60 кг, й баранчики вщповщно - 4,66 i 52,53 кг.

5. Середнш настриг немнтоТ вовии з племшннх барашв становить 8,5 кг, з в!вце-маток 4,61 кг, баранщв ст. року - 6,34 кг I ярок ст. року - 5,35 кг. За настригом вовни в'тщ типу прекос ¡стотно переважають вщгтов1дш' стандарт по пород! прекос, а за коефщ1ентом вовновост1 (42,5 г/кг ж. м.) приближаються до овець вовново-м'ясного напрямку.

6. За обросл1стю голови 1 кищток руиною вовною, виходом митоТ вовни (в сере-дньому по стаду - 46,8%, а також за тониною вовни (85-88% погол1в'я мае 64 яюсть, а 12-15% - 60 якост1) 1 мщшсно (5,3-5,8 км розривноТ довжинн) в1пц1 типу прекос гакож тсунбш до мериносш, то шдтверджуе Ух мсрииосове походження - в1д угор-ських камвольних мериност. Вовна овець вшрпняеться високою виртняшстю за тониною I справжньою довжиною.

7. В1вц1 типу прекос характеризуются високою скороспЫстю, здатш до швидко-го нагулу 1 вщгодтл!. Так, теля пасопищного нагулу (110 дшв) баранчики 1 вибраку-зан! в1вцематки досягли вищоУ вгодованост1 та живоТ маси в1дпов1дно 33,5 1 43.5 кг. Забшний вихад для бараншв становив в середньому 42,1%, а по груш в1вцематок -44,9%. 1ндекс м'ясност! бараншв становив 3,84, а по груш вжцематок - 4,55.

8. За хшшним складом м'язт м1ж баранчиками I в1вцематка.ми виявлои певш идмшност*!. Так, у м'язах в1вцематок мштиться майже в два рази бЬьше жиру 1 мен- • не води, але за вмктом у м'язах протешу \ золи перевага була на бош баранчиюв.

9. За ¡ндексами таких внутршппх орггшш як серце, легеж, печшка, а також юсток сшщзок, голови та парноТ шкури баранчики поступались втцематкам, що в знЗчшй -I¡р! о^умовило 1 значно менший забшний внх1д у баранчнмв.

10. Морфолопчний склад кров! та в.чпст в и сироватт' кров1 вшцематок овець ти-]у прекос шддаються протягом року ¡стотним сезонним коливанням. Так, юльмсть гритроштв в кров1 та вм1ст гемоглобшу булп найнищими у друпй половиш знмово-:тшлового пер1 ду (с1чень) а протягом лггнього пасовищного перюду ш компонент!! |росли випов1дно на 22 I 11%. В\нст загального б1лка в снр^ватш кров1 тварнн за 1ен же перюд збкзьшився на 10%.

11. Легеневий газоенергетичний обмш у закарпатських тонкорунних овець типу фекос характеризуемся не тгпысн породннми особлипостями, але и шддаеться сут-евнм сезонним коливанням при сшвпаданш ди комплексу внутршшх 1 зовшшшх закторш.

12. У весняно-пасовнщний перюд вс1 показники легеневоТ вентиляцн у в1вцема-ок зростали, а в зимопо-стшловмй перюд р1зко зменшились (на 49,5%).

Споживання кисшо оргашзмом, видипення вуглекислоти та теплопродукция, ана-опчно легеневш вентиляцп, протягом року також шддаються ¡стотним сезонним олнванням. Гак, пор1'вняно з весняним перюдом (травень), спож!мання кисню 1 теп-

лопродукцш в оргашзм1 швцематок зменшилнсь в зимово-стшловий перюд (с1чень) в розрахунку на кг живоТ маем вщповшю на 44,3 1 43.3%. Це евщчить про те, що об-мшш процеси в оргашзм1 протягом року шд впливом комплексу внутршшх 1 зовш-шшх факторш проходить нершномфно.

Пропозпцн' внробництву

Для дальшого покращення племпших 1 шдвшцення продуктивних якостей овещ типу прекос необхадно здшенити так! заходи:

- розробитн перспективний план племншоТ роботи, створити структуру популяцп заложити певну кшжкть лппй видатних баранш. На баз! одшеТ з племферм створитр племшний завод овець, в якому оргашзувати вирощування племпших барашв дл> низншшх господарств облает!;

- селекщйно-плсмшну роботу направити на консолщацно конститушйно продуктивних особливостей шляхом проведения цшенаправленого выбору 1 шдбор; при покращенш умов пшвлц

- селекщю вести в напрямку збшьшення в стадах овець класт елгга 1 першого ГИдвищити генетнчний потешпал тварин на збтьшення вовновоУ продуктивное™ шдвшцення мщност1 вов.чи при збережешн високих техшчиих якостей — тонина довжина, вир!вняшсть.

Список опубл|коваш1х ираць по тс*и диссртацп

1. ВЛ.Терек, О.И.Пасемко. Особлииосп легеневого газообмшу у закарпатськи: тонкорунних овець типу прекос // Наук. тем. зб. Проблеми агропромнелового комп лекгу Карпат. - В.Бакта, 1995, вип. 4. - С. 251-255.

2. ВЛ.Терек, О.Й.Пасемко. М'ясна продукта вшеть закарпатських тонкорунни овець типу прекос // СЬьський господар,- Льв1в,1998, №4.-с.Ю.

3. ВЛ.Терек, О.И.Пасемко. Вовнова продуктнвшеть закарпатських тонкорук них овець типу прекос. // Сшьський господар.-Льв1в,1998, №5.-с.8.'

4. ВЛ.Терек, О.Й.Пасемко. Прод'уктившсть закарпатських тонкорунних овец типу прекос. // Тез. доп. 49-01 наук.-вироб. конф, Львтсько1 академп ветеринарнс медициии. - Львш, 1992. - 67с. - ~

5. ВЛ.Терек. О.Й.Пасемко. Р1вснь легеневого газообмшу закарпатських тонкс рунних овець типу прекос в залежносп вщ сезошв року. // Тез. доп. 50-1 наук.-виро( конф. Льв1всько1 академц ветеринарноТ медицини. - Льв1в, 1995. - С. 156-157.

Пасемко О.И. Характеристика продуктивное™ та штер'грннх особливосгей за-:арпатських тонкорунних овець типу прекос.-Рукопис.

Дисертащя за здобуття вченого ступеня кандидата сичьськогосподарських наук а спеш'альшстю: 06.02.01. - роз ведения та сел екшя тварин, Львшська акалем'т нете-шнарноТ медицини ¡мети С.З.Гжицького, Лшв, 1998.

У закарпатських тонкорунних овець типу прекос внвчеш особлипост1 екстер'с-|у 1 будови тша, жива маса, масовий 1 лпййпин р1ст молодняка в посткатальному он-огенез1, вовнова продуктившеть 1 техшчш ошаки вовни, м'ясна продуктившеть 1 ¡¡инчний склад м'яса, комплекщя тварин, морфолопчний склад кров!, вм1ст загаль-юго бшка в сироватщ кров1 ! легеневнй газообмш в р1зш сезони року.

В робот! показано, що закарпатськм тонкорушн вини типу прекос с новшетю формованою популяпоо з власними генотиповимн озпаками.

Ключов1 слова: баранп, вшцематки, вовна, еритроцнти, лейкоцити, гемоглобж, азообмш, споживання кисшо, ресшраторннй коефЩсит.

Пасемко.0.11. Характеристика продуктивности и интерьерных особенностей акарпатскнх тонкорунных овец типа прекос. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных |аук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Львовская ака-(емия ветеринарной медицины им. С.З.Гжпцкого, Львол, 1998.

У закарпатских тонкорунных оиец типа прекос изучены особенности экстерье->а и строение тела, живая масса, вессовой и линейный рост молодняка в постнаталь-[ом онтогенезе, шерстная продуктивность и технические характеристики шерсти, (ясная продуктивность и химический состав мяса, комплекция животных, морфоло-ический состав крови, содержание общего белка в сыворотке крови и легочный га-ообмен в разные сезоны года.

В работе показано, что закарпатские тонкорунные овцы типа прекос являются полне сформированной популяцией с свойственными генотипическими признака-

!и.

Ключевые слова: бараны, овцематки, шерсть, эритроциты, лейкоциты, гемог-обин, газообмен, употребление кислорода, респираторный коэффициент.

Pasemko O.Y. The productivity and outward reculiarity characteristic of transcar pathian thin fleece sheep of prckos type.

Dissertation presented for scientific degree of candidate of agricultural science 01 speciality: 06.02.01. - the breeding and selection of animals, Lviv Academy of Veterinar Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, 1998.

It was studied the peculiarities of inward and body construction, the living mass, th mass and the line growth of young in postnatal ontogenese, the wool productivity an technical features of wool, the meat productivity and the chemical content of meat, th animal's constitution, the morphological content of blood, the content of general protein i blood's serum and lung's gasexchange in different season in transcarpathian thin fleec sheep.

It was shown that the transcarpathian thin fleece sheep prekos type are Completel formed breed with their own genotype peculiarities.

Key words: ram, ewe, wool, erythrocytes, leukocytes, haemoglobin, gas-exchang< the oxygen consumption, respiratory factor.