Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Генетико-популяционные процессы при инбридинге, скрещивании и регулировании статевого склада потомства у животных

ВАК РФ 06.02.01, Разведение, селекция, генетика и воспроизводство сельскохозяйственных животных

Автореферат диссертации по теме "Генетико-популяционные процессы при инбридинге, скрещивании и регулировании статевого склада потомства у животных"

I №■ Ж';

1нститут розведення 1 генетики тварин украТнсько! академп аграрних наук

На правах рукопису

ПЕТРЕНКО 1ван Петрович

ГЕНЕТИК0-П0ПУЛЯЦ1ЙШ ПРОЦЕСИ ПРИ 1НБРИДИНГУ, СХРЕЩУВАНН1 I РЕГУЛЮВАНН1 СТАТЕВОГО СКЛАДУ ПОТОМСТВА У ТВАРИН

Спет'альшсть 06.02.01 — розведення, селекщя { вЦтворення о'льськогосподарських тварин

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобутгя наукового ступеня доктора о'льськогосподарських наук

с. Чубинське КиТвськоТ обласп' 1994

Дисартацхя е рукшисоы

РсхЗота виконана в 1нститутх ровведвння ; генвтяки тварян

Науковх консул^гантя: акадвмх к Украхнськох академп аграриях наук, доктор охльськогосподарсьних наук Ы.В.Зубець;

член-корвспондвнт Украхноыю! академи аграрии наук, доктор о!льськогосподарсьюис наук, профеоор Д.Т.Шншнук

0ф1Ц1йн1 одоненги:

доктор с1льськогосподароьшос наук, профеоор В,Ц.Коваленко; доктор с1льськогосподарсышх наук, профеоор В.Ю.Нвлава; доктор схльоькогосподврськвх наук В.М.Схрокуров

Провтцна органх&ацхя - 1нстятут о|льоького господаратва

Шы^ося

Захнст в!дйудаться X ¿У/ Х994 року в, ГОДИН на 8аохдвннх сппц1ал|80ван01 вченох- ради Д 24.01,01 в 1нстятутх роБВвдення 1 гвнвтякя тварян Укра*ноькох академп аграриях наук

г

/256319, Квхвоька область, Борясд{льоькяЙ район, с.Чубинське, вул. Погребняка, I/.

3 дисертац1ею можна оэнаНоыятиоь в б1бЛ10тец1 4нституту. Автореферат роа!сланий

»/У»

1994 року.

Вменяв секретер . .

спенЦл1аовано| вчаврх радя, Ц ^ ; / ¿.¿^ мнаддвт б1олоНчн«х наук,о.и.о; ¡фП/', Ы.Ф.Яахипчеико

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуалыпсть теми. Розрибка нових, прогресивних технолог ¡й в тваринництв!, створення високопродуктивних Л1ШЙ, тишв i пори худсби. в основному зумовлюеться i визначаь.гьея сошально економ!чними умовами розвитку суешль^тва, р1внем дссягнення фун-даментальних теоретичних'знань, yen i хами галузево! не ни t ефек-тивност i використання досягнень науки у виробництв1.

Для сучасного етапу розвитку скотарства в Украпн характерно; особливютю е 1ненсиф1кащя селекшйти процесс в популяцп тва-рин за рахуьиК: а) широкого використання в!дтворного схрещування В1ТЧИЗНЛНИХ пор1д в кращими високопродуктивними породами св)ту; б) впровадження в г тактику розведення тварин принципiв великомасштаб-hoï се^егаш як при чистопородному розведенш, так i пр>. схрещу-ванн!, з яких найважливюшм е ощнка CyraïB за якют:о потомства i 1нтенсивне використання Л1Дер1в-пол1пшувач1в; в) тенденцИ розвитку скота; :тва по вузькоспешали ~ваному напрямку пргчуктивност! -молочному' i м'ясному; г) розробки i заегосування нових бютехно-лопчних метод!в в1дтворення стада - трансплантат я ем0рюн1в, кл1тинно! тженерп, регулювання стаи приплоду, тс"о.

В умовах 1нтенсиф1кацп селекщйних npoueciB в галуз! скотарства значно зростае роль методологи наукового шзнання генетике-популящйних npoueciB, як! в1дбуваюггься прг цьому в популяшях твари«, щоб св1домо спрямовувати ïx в необхшому напрямку розвит к у i сприяти биьш ефективному застосувелнню ix в се- _ лекц1йно-плем1ншй рс'оть В скотарств1 це стосуетг ^я перш sa все таких актуальних i важливих наукових i йелекшйннх проблем, як 1нбридглгу, схрешування, методики створення нс-их nopifl худоби, удосконалення : 5Т0Д1в точност! ошнки племшю! тнност! буга$в, KopiB, розробки проблем» регуляци стап припж¿у та ¡нш1. *

1снуюч1 теоретичн! розробки по вищезгаданих проблемах i запро-понован1 методичш тдходи ix нау ового шзчання не в'ясовують повшетю Bciei глибини i р1зноман1тност! генетик -популяшйних npoueciB i потребуюсь подалывого IX теоретичного розвитку, б1льш' глибокого наукового шзнання 1 поактичя'о! реал1зацп в селекшйшй poOoTi. .

fia актуалыпсть, важливють i необх1дшсть подалыпого розвитку i удосконалення методологи наукового шзнання селекшйт.х npoueciB в популяшях оиьськогосподарських тварин акцентуеться увага _ багатьох вчених ( М. Ф. 1ваьов, 1933;. 0. С. Серебровський, 1934, 19Ô7;

Д. 0. Кисловський, 1965; Л. К Ернст, 1968, 1982; 0. П. Полковн1кова, 1973; В. а Коваленко, 1978, 1992; В. Ю. Недада, 1980, 1985; Ф.Ф.Ейс-нер, 1981; А. П. Солдатов, 1981, 1986; М. Г. 7Гмитр1ев; М. 3. Басовський, 1983; Д.Т. Вшшчук, 1983, 1993; В. М. Кузнецов, 1034; ЕЕБуркат, 1605, 1992; Е Е Прохоренко, 1986; М. С. Пелехатий, 1986; М.ЕЗубець, 1987, 1988; ЕЕМирось, 1988; Е М. Шгомпель,'1989; Е Д. Рубан, 1989; М.абф1менко, 1991; В. М. С1рокуроь, 1991; Й. 3. (Працький, 1992 I 1нших ), Розробка мегодолоп $ наукового п!знания селекц!йних проблем в галуз! скотарства потребуе необх!дного синтезу внань ряду науков! : дисципдш - бюдогП, популятйнг* генетики, ге,,£?тики киькюних ознак, генетики гамет, селекцп, математичного анал!зу 1 моделюваняя селекщйних процес!в е допомогою ЕОМ 1 1нших. Виртьння вищеэгаданих проблем 8 врахуванням кожного 18 напрямк!в наукових дослшкяь дозволить розробити нов1 теоретичн! положения, шдвшцити е^-'ктивн1сть IX практичного эастосування при етворенн! нових пор1д худоби 1 удосконаленн 1 юнуючих, що буде сприяти в щлому шдвищеншо продуктивност1 молочного скотарства -в республик.

Дисертац1йна робота дормувалась при виконанн! плановог державно! тематики 1нституту розведення та генетики тварин УААН: 19761980 рр. державна рег!страц!я N 77021008; 1981-1985 рр. державна ренстращя N 81093852; 1986-1990 рр. державна рег!страц!я N 01.87.0050464; 1991-1995 рр. державна репстращя N ид. 01001478 Р 1 N 11А. 01 ОС1474 Р.

1. 2. Мета 1 завдання досл1джень. Метою ^ащо! роботи була розробка нових методичних шдход!в анал1зу 1 теоретичних положень при вастосуванш в селекцп с1льськогосподарських тварин в!дтворного ехрещування, одноразових 1 систематични"; шбрздинпв, оц!нц! динамики 1ндйв1 дуального генетичног.о потенц!алу продуктивное 1 помюних тварин, плем1нно! ц1нносп голштинських бугазв на р1зних етапах ехрещування, природних популящйних механ1зм!в регуляцп отатевого складу пгтомства в сш'ях 1 родинах однотшдних 1 бага-топ л! дних ' "трин, иаэб п1двищити ефективнють практичного проведение в1дтворного ехрещування в скотарств1 при створенн1 нових пор!д 1 сприяти розробщ валиыво! науково1 1 селекц!йно! проблеми -спрякювано! регуляцп сгат1 потомства у тварин при штучному ос1ыеп1ти. :

В в1дпов1дност! в цим були поставлен! для виршення так! нау-

:ов1 завдання:

- розробити методику 1 а допомогою ЕОМ провести теоретичний «ал18 шнливост. генетично* с^руктури помюного потомсте . пр. идтворному схрещуванн1 иап1вкровних ( 1/2ЧРГ1/2С ) 1 трьох< ,-твер-'них ( 3/441Г1/4С ) тварин в скотарств1;

- розробити методику 1 еформулюваги теоретичш гп дхсди при 1нал1з1 динашки консол1дацп спадковост} пошсних тварин в ^о-;ол)ННЯх при в1дтворному схрещуван).,;

- розробити методику 1 вивчити 1н. ш!дуально-групову М1нливють 1дитивного ген тичного потенщалу продуктивное 1 помюиих тварин в :отомст-и при в!дтворному схрешуваши;

- вивчити ппсдуктивн. якост 1 помюних годштино-симентальсиких ■варин Р1зних генотип 1 в в сприятливих умовах гх вирощуваг :я 1 ви-юристання;

- проанал1зувати дчнашку племтно)? шнноет1 голштинських бу-а!в на р1эних етапах вдаво^ного схрещування, а також р)вень (заемозв'язку м1ж р!зними етапами 1х оценки;

- вивчити ефективи!сть розведенн» покнслих тварин, мнцевих •енотишв 3/4ЧРГ1/4С " у .обг " 1> племмну щннють бу-•а1в-пл1дник1в в1дпов1дних генотишв;

- розробити методику 1 провести- . горетичний акалгз генети-ю.-популятйних процес1в у твария. при* застос^ванм одноразових 1 мстематичних т¡сних 1нбридинг1В' типу " брат ж сестра " батьки : нашадки ", " мати х син ", " батько х дочка " на гетероэиготних 1агальних предк1в в умовах В1дсупл>ст1 вкдб'ору;.

- вивчити причини м1нли80ст1: статевото' складу потомства в ро-[инах велико! рогато! худоби 1 корок на популядаЯтому р1вн 1, мож-шву гх спадкору зумовленють * характер усшздкушняя?в> иокол1ннях ютомства. *

1.3. Наукова новизна робота 1- м теоретична' значения'. Розроб-гена нова методике. 1 в1дпов!дм; '«ормул» для1 теоретавдгого анал1зу нбридингу з допомогою ЕОМ, яка-доз волне роекритг да-;« нев1дом!, :пециф!чн1 генетико-популяшйнг процеси у твартиш'-шг'язку з !х ар ¡оптом, як] в^буваюгься1 з-спаяков1стю'8агалБШШЩ?едк1в в по-■омств1 на дек!лькох р^внязг .л прояву: на рпига окремих ндив)думгв ¡нбредних тварин',: на' р!В№1< окремиау ютшшв 1 IX Ц'зних вар1ант1в; на р*вн1 еубпопуляшй1 еамщв 1 с'&шж* .на р1вщ 1агально! теоретично? популяц®Р Мбредних тваркн ¡сэвкзтаяення^ И

структури за р1внем гомозиготност!, генетично! под!бноет1, звужен-ня р1зноман1тност1 геному вагального предка в потомств! 1 !нших генетичних процес!в.

Вперше проведено повний ^еоретичний анал!э чотирьох генетич-ш;.. систем спор!дненого роз ведения тварин, як! вивчадись багатьма генетиками св1ту, як " брат х сестра ", " батьки х нащадки ", " мати х син ", " батько х дочка " при одноразовому 1 систематичному IX застосуванн! нг гетерозиготних 1 гомозиготних аагальних предк1в А 1 В р^зних генотип!в в умовах в1дсутност1 в!дбору.

Вт рше вивчено основн1 законом!рност! ^творения 1золят1в в популяц! 1 потомства,: р13номан!тнють IX вар1ант!в, законом1рн1сть Кх розщеплення в покол!ннях, генотипову.структуру самц!в 1 самок за гс^озиготнютю 1 геаетичною под!бнютю в кожному вар!ант! !зо-лята, динамку цих параметров в поколениях 1 !нш!.процеси для вка-заних генетьлих систем спор!дненого розведення з врахуванням карютипу виду, тварин.

Эапропонований метод теоретичного анад!эу 1нбридинпв дае змогу по новг*<у ощнити суперечливють,.. нестабшнють, рюно-1..ан1тнють результат 1 в эастосування !нбридинг!в в тваринництв1, на сучаеному науковому р1вн1 пояснити вагадков! явищд 1нбридингу, як! зустр1чаються в науков1й ! практичн!й робот 1 в тваринами.

■Розроблена методика ! в!дпов!дн1 формули для теоретичного анал!зу з допомогою ЕОМ'генетико-популяЩйних процес!в, як! в1дбу-ваються з спа.'.ковютю помюних тварин велико! рогато! худоби при проведенн! в!дтворного ехрещування серед над!вкровних ( 1/2ЧРГ1/2С ) 1 трьохчетвертних ( 3/4ЧРГ1/4С ) тварин. Одержан! нов1, досить 1нформативн1 науков! дан! про сутшсть м!нливост1 помюного потомс тва при (х розведенн! " у ооб1 що вамиво для теорП 1 практики розведення помюних тварин. ■

Запропонована нова концептя консол!дацп спадковост1 помюних тварин при !Х розведенн! " у соб1 ", розроблен1 формули для IX визначення, -роведено теоретичне моделювання процесу зрос-тання рш" консол!дац!I спадковоеп в поколишях при в1дтворному схкещуванИ1 помюей Г 1 Г э врахуванням р!зних вар!ант1в в!дбору 1 використання бугагв-шпднимв 1 маточного погол1в'я стада.

.Сформульоваиа нова теоретк ша г1потеза щодо прояву ефекту гетерозису у помюних тварин I поюшння ! причин- його огаоання в покол1ннях потомства при »хроаведеши " у соб! ".

Одержан! нов1, узагальнеШ пауков 1 дан1 про продуктивн! -якост 1 голштино-симентальських помюних тварин р!зних генотишв, ЯК1 вирощеш 1 в.,.сористовувались в сприятливих умовах утримг 'ня : . год1вл1 пров!дних плем1нних господарств Укра1ни.

Вперше проведена ощнка плем1НН01 шнноет) чистопородниу гол-штинських бугагв в плем!нних стадах э високим середнш р!внем 1х продуктивном! ( 5150 кг ) 1 э врахуванням пом!сних дочок р!зних генотишв 1 покол1нь.

Встановлено виеокий ранговий -ореляшйний ав'язок м!ж плем1нною ц1! :ютю бугаив, ощнених на першому покол!нн1 помюних тварин и эагальною !х ошнкою з врахуванням дочок вшх генотишв, шр ваяимво для практики ь.дтворного ехрецування.

Запропонована орипнальна ■ система селекци пом'оних бу-га!в-пл1дник1в 3/4ЧРГ1/4С при вдаворному схрешуванш, яка чоеднуе в оптимальному вариант* роэвъдення пошсей 3/4ЧРП/4С " у со б) " з пост1Йни" використанням кращог опадковог ¡нформацп з про! ресуючо-го генофонду голштиксько! породи.

Розроблена теоретична модель 1ндивш ль э-груловог шит. воет! помюних тварин при ви.гворному схрещуванш за р!внем ади-тивного генетичного потеншалу продуктивность то мае тео. гтичне 1 практичне значения для питань селекц :.

Вперше проведено теоретичний анализ численного фактичного материалу статевого складу потомства в -мм'ях 1 родинах однопл1дних ( велика рогата худоба ) 1 багатогшдних тварнк ( норка ) на популярному р1вш як г.ля телят-одиншв, так 1 для дв!йнят, в,.зчешг характер IX м!нл:тост! 1 успадкування в поколшня'х, можливу спад-кову зумовленшть IX прояву в окремих сш'ях Ч родинах, а тако* результати сел°кдп тварин за шею ознакою, що мае важливе значения для розробки проблеми спрямовано} регуляцп стат1 потомства тварин.

Сформульована ;ова теоретична ппотеза про р!вну, неселектив-ну конкурентоздатнють Х- i Ч- субпопулящй спегчпв при лгабих умовах впливу эовшшнього середовиша, яка пояснюе можлив! причин» невдач при виршенн! проблеми спрямовано! регуляцп стат1 потомства у тварин 1 ор!ентуе досл1дь..к!в на кардинагану змшу теоретич-них 1 методичних п!дход!в при розв'язанй! ц!е! складно* науково! проблеми. Обгрунтоваш нов! можлив! методичш шдходи 1 гчпрямки майбутнис наукаеих досл[дяень по щй важлив!й б1отехнолог!чн1й !

селекщйшй проблем!.

1 4. Практичне значения 1 ре алIз ац1 я с рез уль тат]в досл!джень.

Реэультати роботи мають важливе значения для теорп 1 практики селекди тварин при викорис^анн! метод1в шжпородного схрещу-ва..ля, 1нбридингу, оцыки пяемтно* щнност1 бугаив-шпднитв, да значно сприятиме ефективноет! !х застосування в селекщйшй прак-

тиц1.

Реэультати дс\н1джень використован! при розробШ "Комплексно!! програми еелекщйно-ллемшно! роботи в тваринництв! в Ки1воьк!й облаот1 на 1991-1995 роки ", Ки1в-190О; при впровадженн! в в"роб-. ництво " Рекомендаций МСХ УССР по осуществлению программы создания красно-пестрой молочной породы крупного .рогатого скота в базавих хозяйствах Киев-1985. • ■ .

На основ! наукових досл1джень дисертанта розроблено програми 1 перспектив,.] плани селекщйно-пдем1нно1 роботи для плешнних базових господарств " Колос ", " Св1танок радгосп-техн1кум " Масл1вський " 1 8Д1йснено 1х практичне впровадження при створенн1 ново! червоно-рябо» молочно! породи методом в1дтворного схрещування

В щлому ва 1970-1990 роки 8 участю автора роароблено 1 впро-ваджено перспективн1 плани селекд;йно-плеы!нно1 роботи в 7 плем1нних господарствах республики ( " Тростянець " Черн1Г1всько1, " 1ван1вка " Полтавсько!, Л1тинський ", " Украдна " Ынницько! Областей 1 1нш1).

3 участю автора створено 1Швський ваводський тип червоно-ря-бо* молочно! породи велико! рогато! худрби 1 ваводську лшю 1мпрувера 333471 ( наказ Шнютерства с!льського государства 1 продовольства Укради, N 106 в1д 26.04.1993 р. ). .

Реэультати теоретичних розробок 1 дан1 практичних досл1дч<ень можуть бути використан! при шдготовщ. фахАфщв по " Зоотехнп " при вивченн! роздшв по розведенню с1льськогосподарських тварин таких як - " Схрещування ",' " Спор1днене роэведення", " Проблема . регуляцп стат1 потгчтсва " Оцшка плем!нно« ц!нност1 бугаев " Проблема.'этероэису " та 1НШ1.

1.6. Апробация роботи . 0сновн1. положения дисертацн до. шшдались на,республ1ка!1ських конференц1ях по генетиц! 1 селекцп ТВарий (19691 1971 рр. ), трь.-х 8'1здах ВТГ1С ( 1977, 1982, 1987 рр. ), ЧОТИЙЬОХ. э^здах'УТПС ( 1971, 1981, 1985, 1992 рр. ,), 15 наукових 1; науково-виробничих конференщях, сем 1 нарах, нарадах (

1082-1993 pp. ). Результати досл1джень шрр1чно допов1дались i об- • говорювались на Вчених радах !нституту розведення i генетики тварин УААН 3 1976 г 1993 piK.

1.6. Дублдкащя матер!ал1в досЛджень. Результат про^едених досл!джень ьадруковаш в наукових i науково-виробничих журна.-чх " Генетика "Доклады ВАСХНИЛ ", " Сельскохозяйственная биология ", ' Цитология и генетика ", " Зоотехния ", " Вюник с.-г. науки

" Агропром Укра1ни " Тварин здгво Укра!ни Республ1кансь-ких Miraiдомчнх тематичних наукових зСрниках, матер1алах з'¡зд1в ВТПС i УТГ1 о в 1971-1992 pp. i науково-виробничих конференшй в 1966 1993 рр,, ДЩ. По тем1 надруковано 95 роб1т, отримано 3 ав-тореышх св!доцтга

1.7. На захисг виносяться TaKi основн! положения:

- Нова методика теоретичного анал!зу !нбридингу 1 вс'ановлен! законом!pHocTi генетико-попу..лц)йних процес!в у тварин для чотирь-ох систем спор1дненого спаровування - " брат х сестра батьки

х нащадки " батько х дочка ", " мати х син

- теоретичн! законом!phocti генотипово м'чливосп потомства i адитивного генетичного потенпалу продуктивное при в1дтворному схрещуванн1 помюей Ft i F^ в скотарств!;

- концептуальн! положения проце^-'консол1 дат ! .спадкоbgcti у • помюних тварин 1 п динам!ку в покол!ннях при р1зних системах ее-

лекцЛ;

- узагальнен1 результати прояву продуктивна якостей помюних голштино-симентальських KopiB р!зних генотишв в оптимально, умо-" вах IX вирощуваннл i використання; .

- уточнен! результати отнки голштинських Ьуга!в-пл1дник!в за якютю'потомства при схрешуванн! в ряд! покол!нь;

- концептуальн! по-Ьження про В1дсутн!сть спадково! 1енотипо;-во! зумовленост! у кор1в плем!нних стад симентальсько! породи до переважного народже~чя певно! стат! i мояливост1 успадкування ць-ого явища в покол1ннях як через ж!ноч!, чак 1 Ч0ЮВ!Ч! родинн! зв'язки. • "• •

1.8. Структура i об'ем дисертацп.- Дисертац!я викладена на 5/5стор!нках машинописного тек :у, в тому числ! м!стить27/стор!нок тексту, 128 таблиць ! 2 схеми. Список л!5,ератури включае 733 най-менувань, в тому чисуп 1Я5 на ¡ноземних мовах.' ДисертаЩ" скла-даеться Тз вступу ! чбтирьох глав, в яких вгосладен! огляд .Л1гера-

тури, материал i методика досл1джень, власш досл1дкення, ïx обш-ворення i висновки. В кшш роботи дан! эагальн1 вионовки по ди-сертаци, пропозицП виробництву, а також список Л1тератури, акти впровадження результат1в доел*джень, копи авторських св1доцтв.

2. MATEPIAJI I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Теоретичн1 р зробки i експериментальн1 досл!дження проведет в 1нститут; розведення i генетики тварин УААН, на племшдприемтвах i пле. заводах Укради в перюд з 1976 по 1993 pp.. Основним об'ектом доелiджень була велика рогата худоба симентальсько! i червоно-рябо! пор1д в1тчизняноз селекции

1еоретичне моделювання генетико-популяц!йних процес1в при 1нбридингу, схрешуванн!, м!нливост1 адитивного. генетичного по-тенщалу продуктивное^, динамики консол1дацП спадковост! i 1нших проводилась з допомогою ЕОМ для р!зних бюлопчних об'ект1в ( D. melanogaster, Sus scrofa L, Bos taurus L. ). -

Т°орет1 ший анализ генетичних систем систематичного спор1дне-ного сларовування " брат х сестра " батьки х нащадки ", " бать-ко х дочка " , " мати х син ", а також генетико-популяцших про-цес!в помюних тварин при в1дтворному схрещуванн1 проводився за розробленими наш методиками ( I. IL Петренко, 1983, 1993; I. П. Петренко та 1н. , 198R, 1987, 1988, 1990,. 1991 ).

Вивченн.. практично! ефективноси результат!в схрещу^ання си-ментал1в 8 червоно-рябими голштинами прц створенн1 ново! черво-но-ря^о! молочно! породи проводили в 12 базових плем!нних госпо-дарствах Украши на погол1в' ï б1льше 10 тис. кор1в sa найб1лы1 сприятлив1 роки вирощування телиць i гсд!вл] KopjB ( 1В87-1991 pp. ). Середшй р!вень год1вл1 кор1в Sa m роки для анал!зованих гос-подарств становив 6470 к. одиниць на фуражну корову, в тому числ1 21,4 ц концкорм!В, середн1й надШ - 5140 кг молока, середньодобо-вий прирют молодк :ка - 706 г , середня жива маса телиць в 18 Mie. В1Ц1 - 40Г кг.

' Племшна цшисть буга!в за величиною надою, вмютом жиру, kjлькютю молочного жиру визначалась методом '* дочки-ровеснищ " зг1 дно ¿декса плем1нно5 щнн(.^т1 ( 1ВД ) ва 1.1огансоном та 1н. ( 1970 J, M. М. МайОородою ( 1981 ), М. 3. Басовськйл ( 1983 ).

Обробка зоотехшчних даних гт>и ощнц! буга!в-пл1дник1в i про-

дуктивних якостей племнних кор1в р!зних генотип!в проведена на' мтрокалькуляторах типу МК-52 апдно методичних ровробок М.М.Май-бороди та !н. ( 137), Ю. П. Полкана ( 1988 ).

Генетико-популяшйний анал!э сп1вв1ДНошення сатей по.эмства в С1м* ях 1 родинах велико! рогато! худоби проведено эа данию. зоо-техн!чного обл!ку 8 плешнних завод1в симентальсько! породи. Проа-нал1зовано 50880 гол1в потомства 13 9158 сшей. У багатошмгчих тварин ( норок ) проанал1зовано 12^32 потомшв 18 1856 с!мей.

Вивчення спадково! зумовленоот! г реважного народження певно! стат1 проводи.-^сь в поколениях окремих трупах родин з врахуван-ням ч<-лов!чих i. жшочих родинних зв' язюв. Всього проанал1зовано 486 генеалог! чних" схем рс^витку родин з врахуванням ешвв!дношення статей в окремих с!м'ях на протяз! 3-5 покол!нь. При вивченн! м!нливост! статевого складу дв^йнят Kopie 1 характеру йоге успад-кування в покол1Ннях оодин використовували дан1 зоотехн1чного обл1ку племшних господарг^в симентальсько! I чорно-рябо! порiд. Проанал!зовано 18242 корови з р!зною к1льк!стю отелень, в тому числ1 1413, як1 народжували дв!йнят ( л-'. 323 ). Характер ус-падкування статевого складу дв!.1нят в покол1ннях вчвчався у 280 родинах на протяз! чотирьох покол!нь, як! охоплюють 758L с!мей з 40167 отеленнями, в тому числ! 970 ci ¡ей, як1 мали 1160 бага-тспл1дних отелень. •

Розробка математичних формул J в:дпов1дних лрограм для ЕО" при проведенн! теоретичних анал]31в !нбриди. гу. охрешування i 1нших проводилась сум!-но з математиком-програм ютом А. П. Петренко. '

3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ Д0СЛ1ДЖЕНБ

«t

3.1. Структура теоретичних популяШЯ i нбредного потомства при одноразовйх дуиэ тклих !нбридингг>".

Теоретична анал!з !нбридинг1в " брат х сестра " батько х' дочка ", " мати х син " показав, пр в модельних популятях tx потомства утворюються значн! в!д.лнност1 за генотиповою структурою субпопулящй !нбредних самшв 1 самок я^ за гомозигота 1стю так I за гёнетичною под!бнютю з загальними предками. Для' вс!х трьо: тип!в iнбридингiв ( II-I, Г— II» 11,11-11,11 ) потр!бн! P13H1 за " чи-

сельшстю теоретичш популяцп. потомства для прояву розрахункових середн!х значень F ' R як в межах одного гиду тварин, так i особливо для pi3HHX ВИД1В. Так, при застос"ванн1 1нбридинг1в II-I, I-II i. II, II-II, II у D. melanog~3ter теоретичн1 популяцп складами, вщюб1дк0, 32768, 32768, 1 4194304 0cí6.

При одержанн1 самц1в в потомств1 D. melahogaster В1д bcíx трь-ох тишв тюних 1нбридинпв стутнь.эростання их гомоэиготност! ( F ) проходить однг'ово i становить 18,75%, а у самок проявляються neBHi BiflMiHHOCTt по цьому параметру - 31,25% при шбридингах (II-I, :-П ) i 25% при 11,11-11,11. При 1н чв1 дуальному ан^л1 в i ¡нбредного потомства D. melanogaster виявляеться, що при одноразовому застосуваши цнх шбридинпв в пот>„чств1 залишаеться в1д 21 до 42Z самщв i самок повнютю гетерозиготних ( F-0X ), а також виникають виключно гомозиготщ самц1 ( F-75% ) i самки ( F-100% ) 3 ЙМОВ1рН1СТи В1Д 0,31% до 1,56%.

Середне .значения гомоэиготностi ( F ) в потоыств! D.malanogaster при 1нбридингах II-I, I-II, II, II-II, II дещр : pi8He (25; 2R; 21,^75% ) i нё повнютю сшвпадае е розрахунками за формулою С. Райта-Д. Кисловського для цих же BapiaHTiB 1нбридингу ( F-25% ).

1ндив i дуальна. м1нлив1сть потомк!в за генетичною шшбшстю в загальними предками ( A2i В^) при цих 1нбридингах також досить суттева: В1д 50% до-10О% при 1нбридцнгах 11—I 1 I—11 i в!д 0 до 100% при II,IT-II,II по. В1дношенюо до кожного з предк1в. При 1нбридиигу II-I, тобто на батька, як самщ,, так i самки в потом-ctb1 мають однакову.середню генетичну схожють з предком aí( R-75% ). Генетична схолцсть самок D. melanogaster 8 загальним предком В^ при инбридингу I-II складае 81,25% ер -¡а 12,5% вищз ы'д сами в ( R-68,75% ). При 1нбридингу II,II-II, II. оамц1 в П0Т0МСТВ1 мають деда вшцу середню генетичну схожють з предком AÍ( 56,25% ), н!ж з В^ ( 43,75% ). а самки навпаки, з-В^ ( 56,.25% ), а 8 А?( 43,75% ).

Досл1дження по'-азали, до процес повторения генотипу загальних предав ( к6 i В$) проходить в pisimx киькюних i hkíchhx його проявах в окремих трупах особин. Так, при 1нбрипингу II—I на гетерозиготного предка-аЗ( табл. 1 ) в субпопуляшях самщв законоМ1рно утворюеться група особин ( 6,2Г% ),. як1 мають 100% генетичну схожють з предком к'$. Проте, в Ц1й груш ?1льки 0,78%, самщв повнютю повторюють генотип предка aí з 100% збереженням pí3Ho-

1. Модель теоретично! популяцп потомства й тз1атоеаз1ег за гомозиготнютю 1 генетичною под!бн1стю при ¡нбридингу ( Ц-1 ) на гетерозиготного предка А $ \-в1дсутност1 в!дбору

Генетична I Гомозиготшсть потомства за спадковими факторами предка АЗ ( хром., "5

под1бн1сть з!____

предком А<$ I при одер..алн1 самц!в {Ц ) ! при одержали 1 са»»ок ТЩ)

Хром. I 7Г\ 0 хр.! 1 хр. 12 хр.! 3 хр. 14 хрГ! Разом! О хр. 11 хр. Г2~хр.! 3 хр.! 4 хр. I Разом I !_I_ \_ _!___!_! X !__I_ » ?_!_! 7._

1I ~1ШГ\ ~5ШГ' "75%"| "ТШ1 кГлыГ! ~ШГ\ "50%"! "75%"! ТШ%~! к! льк-! ! . ! ! ! I 1сть ! : ! ! ! Петь

0,78 2,34 2,34 0,78

8 хр. 100 --------------------

128 384 384 128 5,47 11,72 7,03 0,78

7 Хр. 87,5-------------......

89и 1920 1152 128 14,06 18,75 4,69

6 хр. 75- ----------- — -

2304 3072 768 15,63 9,38

5 хр. 62,5.........-

25ЕJ 1536 6,25

4.хр. 50 ----- - -..-.,

1024

% 4°,19 42,19 14,06 1,56 Разом 1 —————* •. 'к1ль- 6912 6912 2304 256 К1сть

6,25 0,76 2,34 2,34 0,78 6,25

1024 х28 384 384 128 1024

25,и 0."8 7,09 11,72 5,47 25,0

4096 128 1152 1920 8У6 37,5 4,69 18,75 14,06

6144 768 3072 2304 25,0 9,38 15,63

4096 1536 2560 6,25 6,25

4096 37,5

6144 25,0

4096 6,25

1024 1024 1024

1С, % 21 09 42,19 28,13 7,81 0,78 100/.

16384 3456 6912 4608 1280 128 16384'

MaHiTHooTi його епадковоот! (G-100% ), 1нш1 самц! повторюють генотип предка A S тепож на 100% ( R-100Z ), , аде з значним звуженням р1зноманiтностî спадковост!, в!ДП0В1ДН0, до р!вня (G-87,5; 75; 50% ), що пов'язано з зростанням гомозиготност!.

Вважаемо, що юнуючий генетичний процес звуження спадково! pi зноман i тност i шбредного потомства,; особливо при дуже тюник i близьких шбридингах, мае пряме в1дношення як до 8б!льшення оан&к в загальшй попу- ад ! шбредних тварин, так i до р!вня прояву 1нбредно! депресп в безпосередньому зв'язку в якютю спадково! 1нфорк цг х.

' Пор1вняння структур обмеженох к1лькост! 1нбредного потомства ( 100 i 100 ) у р1зних вид!в тварин ( ?os taurus L., Sus scrofa L. ) i L. mslanogaster, од^-ржаного- в!д дуже тюних 1нбридинИв, показало суттев! в1дм1НН0ст1 м1ж ними за генетичними.параметрами F t R , особливо на шдив!дуальному piвнi прояву, що зумовлюеться неод-наковою к1лькютю пар хромосом в ïx карЮтипах ( табл. 1,2). Максимальна гомозиготнють окремих особин ¡з .200 гол!в 1нбредного полметра вел-чо! рогато! худоби складае 46,6% , у свиней - 62,6%, а у D. melanogaster -100?.. В потомств1 100 1нбредних самц!В D. melanogaster, одержаних в s д дуже тюних 1нбридинпв , 42% е повнютю гетерозиготними ( F-0X ), в той чао як серед 1нбредних бу-гайц!в повнютю гетерозиготн1 оообини не зустр!чакяься ( табл. 1,2 )•

Отже, апропонований ймов1рно-хрокюсомний метод теоретичного анал1ву ¡нбридинпв показуе, що динамiKa зррстання гомоэиготност! ( F ), генетично! под^бност! ( 8 ), стуненя вбереження р!8Но-MaHiтност! спадковост! ( G ) в потомств! при дуже т.Юних i !нших типах спор!дненого спаровування валежгаь i зумовлюеться киькютю пар хромосом (N ) в карютип! особини, що створюе суттев! В1ДМ!НН0СТ1 В структур! i ПОПуЛЯЩЙ 1НбреДНОГО потомства у р!8НИХ вид1в тварин.

3.2. Генетике популядийн! процеси в покол!ннях потомства

ри систематичних !нбридингах " брат х сестра ", " батьки х нащадки " батько х дочка ", " мати х син " . ! в1доутностг в i дбору.

. Систематична тривале зао:'ооування !нбридингу " брат х сестра " в нокол!ннях тварин призводить до законом!ptforo подиу пойуляцп ' !нбредного потомтва на окрем! 1зо1яти з певною ïx середньою гомо-

Z. Структура шбредного потомства ( 100^) Bos taurus L за гомозигот'пстю ( F ) i генетичною подгбнютю ( к ) при тбридингах " мати х син " i " батько х дочка " на гетерозиготних загальних предков В.- i А 6 . ( дан! в дужках для 1н6рчдингу " батько х дочка ")

Генетична I Гомо"иготн1сть iнбредного потомтва ( F ), кьчьгасть хромосом, %

под1бН1сть 1 Зхр. ! 4хр. ! 5хр. ! бхр. ! 7хр. ! 8хр. I Охр. I Юхр. ! llxp. !12хр.

хромо-! соми !

Z t 10% 113,3%. ! 16,7% 1 20% f 1 ! !

! 23,3% 126,6% t !

30%

1 33,3% ! 36,6% !40% t ! !

Веього гол ¡в

50 49 48 47 46

39

,5

81,8 80.2 78.5 76,8

45 — 75.2 44 73,5 43 ~

42 41 40.

71,8 1,(Л 70,1 1,(1,) 68,5 1,(1) 66,8 1, 65,1

ВсьоГо - 4,(4) " 7,(7) 12,(12) 16,(15) 16,(18) 17,(16) 12,(12) 9,(9) 5,(5) 2,(2)

3. Теоретична модель структура популящ I потомства 0. теХапо^а^ег за ¡волятами в покол1ннях при систематичному 1нбрк^ингу" брат х сестра " на гетерозигот их вагаяьвих предк!в С А<? 1 Вр ) 1 в№утност! в!дбору

! Теоретичн1 1воляти ва гомозиготнютю ( 2 ) в модельн!й популяцп потомства

Пэюшння!------------------------------------------------------------------------------

Г -- ! ОХ ! 6,257. ! 12,5% ! 18,75 ! 25% ! 31,25% ! 37,5% ! 43,75

Е 0,78 5,47 16,41 23,34 27,34 16,41 5,47 0,78

£ . 0,14 • 1,05 4,20 10,59 ' 18,58 22,75 19,86 12,30

Рг 0,014 .. 0,12 0,68 • 2,46 6,71 12,97 19,00 19,64

Р, 0,0037 0,027 . 0,18 0;71 2,45 5,66, 12,32 15,63

Гг... 0,97*10 0,0061* 0,052 0,20 • 0,88 2,25 5,85 9,58

Г«... 0,80*10 0,28*^0 0,55*10 0,0014 0,016 0,029 0,24 0,30

Ра... 0,16*10 0,51*10 0,37*10 0,26*10 0,19*10 0,15*10 1,96*10 0,37*10

Р;^.. 0,33*10 0,11*10 0,54*10 0,54*10 0,32*10 0,19*10 0,96*10 0,62*10

Продовкення табл. 3

50%

56,25%

2,5%

68,75

752

81,25%

87,5Х

Теоретичш 1золяти за гомозиготшстю ( % ) в моделыий популяцП потомства!Середня!Се-ед-

-!гомоаи !ня го-!готш- !мози-!сть ддя!готш !теорети!сть за !чно! по! метода 1пуляци!кою !, % ! С. Райта

6,22 15,72 18,18 15,55 2,14 0,025 0,34*10

2,98 11,66 16,38 15,58 1,78 0,0099 0,11*10

0,93 6,37 14,43 20,28 11,27 0,61 О.ОЕо

0,32 2,91 7,18 10,62 5,43 0,1? 0,0о18

0,078 1,33 5,Ь2 13.15 32,47 • 7,29 0,94

0,01° 0,25 МО 2,57 6,77 1,56 0,20

0,0031 0,13 0,94 3,32 39,56 90,39 98,81

21,875

32,81

43,75

51,95

58.79

77,о5

86,30

37,35

25

37,5

50,0

59,37

67,18

88,63

98,63

39,83

вигошетю i ймоырнютю появи. Кожний ¿золят - оукупнють потомства, одержаного в1Л спаровування певно!спари сибс!в в в1дпов1дних покол1Ннях, . яке походить вгд одше! вих!дноЗ пари загальних предав ( А2 1 Bg).

Для р1зних вид!в тварин к!льк1сть утворюваних !волят!в, ix середня гомозиготнють 1 динам1ка в покол1ннях виявляеться р1зною, то визначаеться к1льк!стю пар хромосом в !х карютипах.

* В популяцН нбредного потомства D. melanogaster при 1нбридин-гу " брат х сестра " на гетерозиготних предмв Ail В^утворюеться теорет.;jho 15 можливих 1 золят!в з гомозигот ютю в1д 0 до 87.БХ ( табл.3). 1золяти з максимально ыолишвою гомозиготнютю для D. melanogaster ( 87,5% ), тобто чистолуийн1, утворюються в мо-дельн!Й популяцп потомства з-другого покол!ння ( F ) 1 досягають в F 39,6% в умовах в!дсутност1 в1дбору. При умов1 спрямованого выбору. пеьних ¿золят!в або окремих особин можна досягти як б!льш 1нтенсивного р!вня эростання гомозиготност1 в покол!ннях потомства, так 1, навпаки, незначного його тдвищення при пост i йному в!дбор< 1зо: it ib i особин в покол!ннях з низькою гомозиготнютю або повнютю гетерозиготних.

В умовах в!дсутност! в!дбору найб!льш 1нтенсивне эростання числа гомозиготних !золят!в ( 87,5% ) в 1нбредних популящях по-томотва D. melanogaster в1Дбуваеться в Fl0покол!ннях 1 складае в середньому 6,9% на генерацию. Кожний iзолят мае свою специф!чну криву його Мхнливост! в ПОКОЛ1ННЯХ, cBift максимальний р!вень проя-ву в популяцп 1 нбредного потомства.

Загальна 1нтенсивн1сть эростання гомозиготност!_ в покол!ннях потомства D. melanogaster дещр в!др!зняеться ( табл. 3 ) В1д под!бних розрахунк!в за методикою С. Райта, яка не враховуе специф-1чнють впливу . карютипу певного виду тварин i середнього р!вня вростаннч гомозиготност! в субпопуляци самтв.

Теоретичний анал!э показав, що кожний is 15 утворюваних !зо-лят!в за гомоаиго. шстю .в 1нбредному потомств1 D. melanogaster мае свою поен."шу к1льк1сть ix piaHHX вар!ант!в, як! в!др!зняються м1ж собою як ва характером ix розщеплення на iволями в наступному по- . колши, так i за генотиповою структурою еубпопуляшй самц!в' ! самок. Теоретично в ¡нбреднП. популяцп утворюеться 336 р!8них вар! адг 1в ! золят IB за характером ix розщепленй в наступному по-КОЛ1ИН1 потомства. Ыайб!льш ск чадна внутршня структура в попу-

ЛЯЦ1ЙН01 1 генетичног точок вору характерна для 1золят1в в середньою гомозиготнютю 25%, в яких створюеться 56 р1зних вар1ант!в. 1золят1. з гомозиготшс.,о 81,25% 1 87,5% не мають г зно ман1тност1 !х вар1ант1в, що св1дчить про единий, стчбаьний -'.арак-тер 1х розщеалень на протяз! вс1х поколшь спаровування " бр т х сестра ". '

В 1Нбредн1й популяцп 0. теХапода^ег для кожного 1з 15 утво-рюваних 1золят1в юнують законом!рьо зумовлен1 меж1 кх можливого розщеплення за ступеней гомозиготное 1 1 золят!в в наступному по-кол1нн! потомс. ва. Гзоляти з середньою гомозиготнютю В1д 0 до 43,75%'а наступному поколшн! при ¡нбридингу " брат х сестра " ут-ворюють з построю 1 законом! рною частотою як виключно гете, ззи-готн! г Р -0% ), так ) з низькою гомозиготнютю ( 6,25%; 12,5% ) 130ЛЯТИ. I золят и з гомозиготнютю 50% ! вище Н1К0ЛИ не утвежють В наступному покол!нн1 такому ¡нбридингу повнютю гетерозиготн1 ( Р ) аб з низькою гомозиготною ( 6,25%; 12,5% ) 1золя'*и, а в С1льшост1 $х вар!ант!в при розщеплеши пост!йно з'являться з пев-ною частотою чистолшйН! 1золяти ( 87,5% ).

Найб!льш висока р!зномш..тнють прояву законом!рностей розщеплення р1зних вар1 ант 1 в 1золят!в в наступному покол.нн! при шбридингу " брат х сестра " у 0. те:лпогазЬег характерна для !зо-л.-:т!в з середньою гомозиготнютю 25% , окрем! з як"х проанал1зо-ван! в таблицях 4, 5.

Теоретичний анал!з виявив, що при застос •ванш !нбридингу " брат х сестра " для р;?них вар1ант!в 25% ¡золяту ( 1 !нших ) з по-томств! наступного покол!ння виникаеть зовс1м р1зн! ступен1 зрос-тання .¡X середньо! гомозиготност! ( В1Д 34,375% до 56,250% ). В1дм!НОСТ! в с^останн! гомозиготност! зумовлен! р!зною генотиповою структурою окремих вариант!в 25% !золята за гомозиготнютю, а та-; кож своер!дною генотиповою структурою самц1в ! сток 0. ш1апогазЬег за окремими хромосомами загальних предк1в аЗх В^, яка ймов1рно виникае в процес! застосування система™ччного 1нбри-дингу ( табл. 5). • ' »

При систематичному !нбридингу " брат х сестра " в модельн!й популяц! 1 потомства Б. ш1апоеаь.ег з третього погашння утворюеть-ся вксока р1знома[н!тнють !золят!в { п-16 ) за генетичною под^бнютю э загальними предками Ас?! Во. Тшки в'перпму по-ко.инн! ( ¥ ) вс 1 утворюван! 1эоляти мають однакову г.енетичну

4. Теоретична законгм1рн1Сть розщеплення р18них вар1шшв 252 Азолята за гомозиготнютю в потоыств! -I. тгаапо^азЪег при 1нбридингу " брат х сестрг " на'гетерозиготних предк1в АЗ 1 В|( анал!8 10 вар!ант1в 1з 56 )

Окреш ! Утворюван1 гзоляти за гомозиготнютю в наетупному погашнн! ( в % ) !С«редня

вар1анти !----------------------------г------------------------ -----------------!гомози-

25% ¡золя-!О 16,25 »12,5 !18,8 125 !31,3137,5143,Ч!50!56,3!62,5!68,8!75!81,3!87,5 !готн!сть . ив ! ! ' I. ! ! ! 1 ! ! ! ! ! ! ! ! ! потомства,

! ! '!■!•!! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! %

1 - - - - - ..- - - - 100 - - - - - 56,25

2 - - - - - - -- 75 - 25 --- 53,125

3 - - - - -- - 55,3 _ 37,5 - 6,2 - - 50

4 ______ 28,1 28,1 18,8 18,8 3,1 3,1 - - - 46,875

5 - - 2,3 11-,7 25,3 27,3 17,6 10,2 4,3 0.8 0,4 - - 43,75

6 - - - « - 1,56 9,4 25 ' 32,8 20,7 4,7 5,5 0,4 - - 43,75

7 - - - 1,2 7 19,1 26,9 21,8'11,7 9,3 1,2 1,7 - 0,10 - 40,625 1

8 - 3,1 15,6 31,3 31,3 15,6 3,1 - - - - - • 40,625 ~

9 - О,-Й0 1,24,211" 21,1 26,2 19,7 9,9 4,5 1,6 0,3 0,1 - - 37,50 03 1Я 0,05 0,54 2,8 8,5 17,1 23,2 21,4 13,9 7,3 3,5 1,3 0,37 0,130,012 0,01634,375 1

5. Генотипова структура р1зних вар 1 ант 1 в 25 % ¡аолята за гомозиготыютю в потомств1 Б. те1атгаз1ег при ¡нбридинг.' " брат х сестра '* на гетерозиготна предов л В$> ( анал!3 10 вар:ант!в 13 56 )

0крем1 I Генотипова структура окремих ос!б за гомозиготшстга ( -ромосоми, % )! Середнг

вар 1 ант и I-----------------------------------------------------------------------1 гомозиготнють

25% 1 в суб1.->пулящях самщв( ) ! в субпопуляцых самок ( ) ! %

¡золята !-----------------------------------------------------------------------!

! Охр. !1хр. !2хр.. 13хр. 14хр. !Р для! Охр. !1хр. !схр. !3хр. !4хр. !Г для! .

I 0 ! 25 I 50 » 75 Г 100 ! ! О ! 25 ! 50 I 75 ! 100 ! !

1 36 60 28 4 25 36 60 2а 4 - 25 25

2 72 48 8 - 12.5 72 48 8 - 37,5 25 5

3 64 Ы - 12,5 64 64 - - 37,5 25 ,

4 64 6* - 12,5 64 64 - - оЛ5 25

5 - 128 25 - 128 25 25

6 32 64 .32 25 32 64 32 - - 25 25

7 -- 48 64 16 - 18,75 24 56 40 8 - 31,25 25

8 36 60 28 4 " - 25 36 60 28 4 25 25

9 - 128 25 - 128 - 25 25 10 54 5 18 2 - 18,75 27 54 36 10 1 31,25 25

- 20 - ■

ехожють ( по 50% ) в предками Ш в^, а в наетулних покол1ннях в!дбуваеться закономерна сегрегашя за р1зномаштн1стю гене-тичнок сх0ж0ст1.

Поеднання спадковосп прелк1в ( кЬ\ Вр) в утворюваних хзолят-ах достатньо р1зноман!тне, визначаеться ймов1рними генетики-попу-лящйними законом1рностями 1 залежить безпосередньо в1д к1лькост! пар хромосом в карютиш анал!зованого виду тварин.

В потомств1 ч. пв1аповаз1ег В1дм1нноот1 окремих 1золят1в за генетичною схожютю ( И ) з предками кЬ В^коливаються в широких межах - В1д 100% схожост! в генотипом предк. к'Ц 100%А +0%В ) до 93,75% схоюст! з генотипом предка 6,25%А + 93,75%В ). 3 на-ростанням покол!нь при спаровуванш " б)ат х сестра " в потомств1 р. те1апхдаз1ег Р1зн0маншн1сть початкових 1залят1В ва генетичною под!бн1стю звужуеться на 50% ( з 16 180лят1в до. 8 ), що зумов-люеться неминучим процесом аростання гомозиготности

Виявлена також складна внутршня структура всгх 16 утворюваних 1 золят ¡в за генетичною под1бнютю в в1дношенн1 р!зномаШтност1 вар!янт4в за характером розщеплення в наступному покол1нн1 1 геаотиповою структурою осооин в субпопулящях самц1в 1 самок. Найб) льш складною внутршньою структурою характеризуються 18оляти за гентичною под!бн1стю 56,25%А +43,75%В 1 50%А +50%В , як1 мають по 48 р!зних 1х вар1ант1в.

Докладний генетчко-попудяшйний авдитз. проведено також для генетичних синем посл!довного спаровування в поколШнях " батьки х нашддкй " 1 пост1йного зворотнього спаровування " батько х дочка ", " ма^и х син " на гетерозиготних . 1 гомозиготних. загальних предков АЗ 1 В^р1зних генотишв в умовах в!дсутност1 в1дбору, ре-зультати яких викладеш в дисертацн.

Досл1дження виявили, що це досить .р1зн1, своер!дн1 генетичн! системи спор1дненого спаровування тварин за складшстю генетико-по-пуляц1йних процес1в, як1 в1дбуваються в покол!ннях потомства ( табл.6 ).

При одноразовому застосуванн! 1нбридинпв на гетерозиготних загальних предк!в найб!льш т¿сними ва р4внем аростання гомозигот-носп виявляються " батько х дочка " , " мати х син ", а пот 1 м " брат х сестра ". При 1нбридингах " батько х дочка ", " мати х син

" в п0т0мств1 утворюеться всього один тип 130лят1в з гпмози-

готшстю ( 25% ), а при 1нбридингу " брат х сестра " - 8 тщив

. - 21 -

1 ЗОЛЯТ 18 за ГОМОЗЙГОТЯ1СТЮ В1Д 07. ДО 43,75% .

При умов1 застосування цих 1нбридинпв на гомозиготних за-гальних предмв ( Ао 1 В<£) рг.них генотишв найбиьш г'сни" . споршеним опаровуванням необх!дно вважаги " мати х син " ( Г -50% ), а по?1м " батько х дочка " 1 " брат х сестра " ( Р-43,75%

При систематичному застосуванш дуже тюних 1нбридинпв на гетерозиготних загальних предмв ( Ао1 В^) найб1льш тюним инбридингом ■ е " батьки х нащадки " з п. йтковим вар!антом посл1довного спаровування " батько х дочка " мат ' х син а потм " брат х сестра " ( т бл. 6). При систематичному ¡нбридингу " батьки х нащадки "• штенсивнють зростання гомозиготност 1 в поколшшх потомства в1дбуваеться" дешр па.:дше, а в шбредн1й популяци пото. гтва не утворюються ¿золяти з повною гетерозиготнютю ( Г-0% 1 1 ниэь-кою гомозиготнютю (Р-б,25%; 12,5%), як це пост^йно в!дбупаеться при систематичному 1нбридингу " брат х сестра

Сис-^матичн! зворотн! споо!днен1 спаровування " батько х дочка " мати х син " на гетерозиготних предав Ао1 В$ займають останш мюця за ¡нтенсивнютю зростання гом зи: этност1 серед дуже тюних 1нбридинпв, яка досягас :ься, в!дпов!дно, в Г зчльки до 50% 1 43,75%.

При застосуванн! систематичних ;/же тюних 1нбридинг1В на го' мезиготних загальних предк1в ( кс\ В^) р1зних генотишв виявляеть-ся, що найтюнше зростання гомозиго_ност! в погашннях потомства в1дбуваеться при пост!йних зворотюх 1нбридинга- " мати х син 1 " батько х дочка по'нм при посл^довному спаровуванн1 ь по-' кол1ннях " батьки х нашадки " 1 на останньому мюш - " брат х сестра^".

Отже.ранг'« тюноти ¡нбридинпв ( ' батьки х нащадки ", " брат х сестра ", " батько х дочка ", " мати х син " ) не посийш, а зм1нюються в залежноси В1д умов !х застосування. Проте, 1нбридинг " брат х сестра " в жодному випадку не займае по ступени зростання гомозиготност! в П0К0Л1ННЯХ потомства первого м'сця. Найб1льш тюним шбридингом в тваринному евт для р1зноотатевих ор--ган1змгв, при умов! гетерозиготност! загальних предюв ( В^), е - " батыот х нащадки " в поча. ,;овому вар ¡ант! посл1довного спаровування " батько х дочка ".

Найб^льш ¡нтенсивне зростання р!вня генетично! под}бно^т1 потомства з загальним предком ( Ао'або Вс) в!дбуваеться при постгйно-

6. Загальке пор1чняння основних генетичних параметрiв потомства D. melanogaster при р1зних систематичних инбридингах на гетерозиготних загальних предав А<? i Во i в1дсутноет1 В1дбору

!** Ба?".ки х нащадки" посл1довне ! Брат х сестра "! "Батьке х дочка" !"Мати .: син "

Показ- ! спаровування за вариантами Í !зворотне спаровуван.! зворот. спар.

цчки !---------------------------------!------------------!--------------------!------------------

!"батько х дочка "!" мати х син" ! F, Z I R, Z !G,X fF, % ! R, X !G ,Z ! F, %\ R,Z !G,Z !

j----------?----------------------j j 1 f f | II!!

!F; г !R, % ! G% !F, 7Л R, Z! вД! ! ! 1 ! ! ! ! ! !

F 25 75 87,5 25 75 87,5 21,8 100 89,1' 25 75 62,5 25 75 62, f

F 37,5 62,5 81,3 34,4 65,6 82,8 32,8 100 83,6 37,5 87,5 66,8 34,4 84,4 67,2

F 46,9 67,2 76,6 46,9 70,3 76,6- 43,8 100 78,1 43,8 93,8 71,9 39,1 89,1 69,5

F 55,5 6-,,8 72,3 53,8 67,7 73,0 51,9 ' 100 74,0 46,9 »¿3,9 73,4 41,4 91,4 70,7

F 61,3 66,0 69,3 61 3 69,1 69,3 58,8 100 ' 70,6 48,4 98,4 74,2 42,6 92 6 ■> 71,3

F 78,8 65,6 60,6 78,6 68,7 60,7 77,6 100 61,2 49,9 99,9 74,9 43,7 93,7 71,8,

F 84,5 65,6 57,8 84,5 68,8*57,8 84,1 100 58,0 50 100 75,0 43,8 93,8 71,9ro

• F c87,4 65,6 56,3 87,4 68,8 56,3 87,4 100 56,3 50 100 75,0 43,8 93,8 71,9м

Ri-HbKiCTb i

¡золят i в 11 16 16 11 13 13 15 16 16 5 5 5 4 4 4

KiíbKlCTb

BapiaHTlB

1золят1в 60 504 504 60 '84 84336 336 336 . 8 8 8 4 4 4

му вворотньому епорцненому епаровувант " сатько х дочка поим " мати х син ", " батьки х нащадки " 1 " брат х сестра " при умов! повно! гетерозиго.дост! 1 гомозиготност1 аагальних предав с зни-генотип! в.

Систематичя! )нбридинги " брат х сестра " 1 " батьки х н щад-ки " зумовлюоть б!льш пой!льне эростання генетично! под!бност! потомства з одним 1а загальних предк1в ( А£або В^). При цих вар! антах 1нбридинг1в дуже зростае спекти р!зноман1тност1 1золят!в потомства за к!льк!сним 1 як!сним п^една :ням спадковост1 предк1в ( А$ 1 Во> в IX гек типах. В !нбредному потомств! поступово в!дбуваеть-ся заки'ном!рне роэщеплення спадковост! загальних предмв ( Ао! В?) в потомств 1 ! 5»*нове по-днання ( на р1вн! окремих хромосом А^ 1 В^) ч гомозиготному стан!, тобто в1дбуваеться створен-ч рюних генотипов гомозиготних Л1н1й. В1Д одно! пари гетерозигогтих мух 0. melanogasteг ( без вгахування кросинговеру ) можна одержати теоретично ри 1нбридингу " брат х сестра " 192 р!зн! гомозиготн! л!Н! I тальки за рахунок комб!наци хромосом ( п-3*<Г), а в ^гетерозиготно! пари лабораторних мишей можна сте. ри' л ( п-З*^- 3*4И) гомозиготних л!Н!й р1зних за г»..ютиповим складом . Отже, при одноразовому 1 систематичному застосуванн1 дуже тюних !нбр. динпв у тварин - " брат х сестра " батьки .с нащадки ". " батько х дочка 1 " мати х син " формуються досить р!зн! струк-ури популяц!й 1нбредного потомства за генетичниь:: параметрами ( N. Р, Я, ) в | безпосередн!й залежност! в!д к!лькост! пар хрс :осом в карютит виду.

3.3. Генотипова р!зноман!тн!сть потомства за спадковютю р!знк:< пор1д при в!дтворному схрещуванн! помюей Р< 1

При в!дтг арному сх(ещуванн! помюей р; 1 ^,виникае дуже широкий розмах м!нливост! генотишв тварин в потомств1 за баланаом спадковост! вих!дних пор^д -червоно-рябих голштин!в ( ЧРГ ) 1 си-ментал^в ( С ). Ьлйб1льш високэ г-енотипова р13номан1тнють ство-рюеться при розведенн! помюей Р (1/2ЧРГ1/2С ) " у " 1 зале-жить В1Д к!лькост! одержуваного потомства Для 1 млн.-гол!в потом" ства розмах гх генотипово! М1Нливост! э законом1рною частотою поя-ви в популяцп коливаеты..! в межах в!д 13/16ЧРГЗ/16С до 3/16ЧРГ13/16С, а для 100 пшв, В1дпов!Дно, В1д 11/16ЧРГ5/16С до 5/16ЧРГ11/16С. От же, одержуване потомство В1д розведен'-ч Р4 " у соб! " далеко не нашвкровне, а дуже вар!юе за балансом . спадко-

вост1 ВИХ1ДНИХ пор1д ЧРГ 1 С при схрешуванн1 1 тим самим створюе генотипову М1нливь;ть тварин для выбору с бажаних генотишв. Т1льки 10,26% помюей Г(^в1Дпов1дае сшвв1дношенню спадковост! ( 50%ЧРГ : 50%С ) в 1х генотипах, а б1ля 90% - це генотипи, як! в р1зн!й м1р1 в^др1зняюгься в1д 1стинно нап1вкровних тварин.

Одержан! нашвкровт тварини ( 10,26% )в потомств1 ^не в1дпов!дають повнютю класичним нашвкровним тваринам ( 1/2ЧРГ1/2С ), тг : як вони не повторюють гетеролопчност! стану вс 1х пар хромосом, характерного виключно для вс!х помюей Р , що важлив для прояву ефекту гетерозису у пом эей. Генотипова чнли-вють потомства при розведенн1 помюей ( 3/4ЧРГ1/4С ) " у соб1 " також проявляеться, але в дешр менш;-1 М1р1 н!ж у потомств! ^ (табл.7). Бри розведешп трьохчетвертних помюей " у соб! " в по-томств 1 утворюеться ильки 14,5% тварин генотипу 3/4ЧРГ1 '40, а решта ( 85, Ь% )мають !нш! р!зноман!тн! генотипи за поеднанням спадковост! пор!д ЧРГ 1С.

Одержан! теоретичн! дан! генотипово! м1нливоот1 помюних тварин пр" в!дт орному схрещуванн! в ^повнютю шдтверджують пер-«дбачення М.Ф. 1ванова ( 1933, 1934 ), 0. С. Серебровського ( 1937 ), 1.М.Лернера, X П. Дональда ( 1970 ), Ф. Ф. Ейснера ( 1981 ).

Явище гетеролопчност1 стану вс1Х пар хромосом в генотип! пом!сних тварин Р покладено в основу запропоновано! нами теоретично! ппотези стосовно прояву ефекту .гетерозису в ^ ! причин його эгасання в пс.юл!ннях. Гетеролопчним станом пар хромосом умовно назвали такий, коли в генотип1 помюно! жварини велико! рогато! худобк ( чи МИХ ВИД1В ) КОЖН1Й. хромосом! в!д,. породи ЧРГ в1Дпов!дно функцЮнуе гомолопчна (генетично контрастна ) хромосома в!д породи С. Передбачаемо, шр гетеролопчнють стану вс)-' пар хромосом виключно у вс 1х помюей первого покол1ння ( ^) е гене-тичною лередумовою для максимального прояву ефекту гетерозису за тими ознаками, за якими в1н взагал1 виникае в природ!.

Для прояву е(экту гетерозису не байдуже, як! 30 гомолог!чних хромосом 1 генофонду породи ЧРГ функционально взаемодиоть з 30 хромосомами !э генофонду породи С в генотип! т1«?! чи 1ншо1 тварини

13

Саме цим генетичним фактором, очевидно, ! виэначаеться ( при !нших р1вних умовах ) як !ндив1дуальна в!дм!ннЮть помюей ^ эа проявом ефекту гетерозису, так ! те явите , щр при схрещуванн!

Г 26 -

7. Генотипова М1нливють потомства за спадковютю пор1д ( ЧРГ 1 С..) при одержали 1 помюних тварин 3/4ЧРГ1/4С < IX розведенн! " у соб! "

Генотипи пом оного! Теоретична I Шлькюний розпод!л !В1дпов1нпсть

потомства за балансом хромосом пори ЧРГ 1 С

I ймов!рнэсть1 пом ¡сн>.тварин

1 в

! популят I

I

!

!_

за генотипами

!зоотехн!чним Iпоняттям за I"долями кровГ'

!......................1

1дль 100 тис.! для 10001 ! гол!в ! гол1в !

60 хр. ЧРГ+0 хр. С « 0,93-10

Чистопоро^ 'I ЧРГ

56 +4 -"- 0,0026 3 - 15/16иРГ1/16С

55 +5 -"- 0,013 13 -

Г 4 +6 -"- 0,и55 55 1

53 +7 -"- . 0,19 190 2 7/8ЧРГ1/8С

52 +8 -"- 0,55 550 6

51 _ »»_ +9 -"- 1,33 <330 13

50 +10-"- 2,80 2880 28

49 +11-"- 5,09 5090 51 13/16ЧРГЗ/16С

48 +12-"- 8,05 8050 81

47* +13-"- 11,15 11150 Ь2 •

46 +14-"- 13,54 13540 125

45 хр. ЧРГ+15 хр. С 14,45 14450 145 3/4ЯРГ: '40 -

44 — м_ +16-"- 13,64 13540 . 135 '

43 _ м_ +17-"- 11,15 11150 112' '

42 " +18-"- 8,05 8050 81

41 +19-"- 5,0^ 5090 51 11/1^ЧРГ5/1бС

40 +20-"- 2,80 . 2800 28

39 _ +21-"- 1,33 1330 13 ■

38 +22-"- 0,55 55и 6

37 +23-"- 0,19 190 2 .5/8ЧРГЗ/8С V

36 _ М _ +24-"- 0,055 55 1

35 _ •» _ +25-"- 0,013 13 - -

34 +£б-"- 0,0026 3 1 . 9/16ЧРГ7/16С

ЗОхр. ЧРГ+ЗОхр. с

0,93*10

1/2ЧРГ1/2С

- гг -

р1зних пор1д або р1зн1 батьки 13 одних 1 тих же пор!д ( ЧРГ 1 С ) дають доетатньо рине потомство за р!внен прояву ефекту гетерозису за певними ^знаками.

При розведенн1 помюей Р " у соб1 " в потомств! Г^р1зко пору-шуеться повна гетеролопчнють стану вс1х пар хромосом, яка завжди характерна для помюей ^ , що, очевидно, 1 зумовлюе певне згасання ефекту гетерозису в дуже малу в!ропднють його закршлення селёкц1йним мете лом. Розрахунки показують, що на 1 млн. помюей не зустр1чаеться н! одно! особини, яка б мала в генотшп повну ге-тероло.. 1чнють стану вс!х пар хромосом пор] ; ЧРР 1 С, що чавжди характерно для вс!х помесей первого покол1ння. Згасання ефекту гетерозису у помюей 5,,буде в1дбуватиск в р!зн1й ступеш 1ндив1ду~ ально для кожно* тварини, шр зумовлюеться, очевидно, р1зним р1внем збереження гетеролопчност! стану окремих пар хромосом в 5 у генотипах 1 В1дм1ннютю их спадковость

3.4. Консол1дащя спадковост! помюних тварин при в1дтворному ■с. рещуванш ^ 1 в скотарств!

Ст1йкють передач! спадкових ознак своему потомству в по-кол1ннях е важливою, нев!д*емною бюлопчнютю властивютю тюг чи 1ншо]£ породи 1 залежить в1д загального р1вня константност 1, кон-солщаЩ г спадксюсп окремих п особин. Сгул1нь консол1дац13 спадковост! для окремих 1ндив1дум1в чи групи тварин у теоретичному розум!НШ визначали через шдекс консол!дац! 1 спадковост! ( 1КС ) ( I. Г Петренко, Д. Т. В1нничук, 1987).

В популящ 1.; помюних тварин як1 одержан1 в.1д одноразового спаровування " у соб1 ", досягаеться в середньому 50% мвень консол1дацп спадковост!, а для в!дпов1дно, 75% р!вень кон-сол]дац'1 ( табл. 8 ). ■

Стушнь прояву 1ндив1 дуально! консол!дацп у окремих помюних тварин 1 а^сить ,р1зний 1 коливаеться, в!дпов1дно, в межах 13,3-86,7. 1 50-100% для 100 тис. гол>в потомства.

При розведенн1 помюей " у соб1 " практично неможливо одер-жати тваркн 1а 100% р!внем консол!дацН генотипу, тобто з йовним стаб<л!зованим балансом хромосом вих!дних пор1д ( ЧРГ 1С). При консоЛ1Дацп спадковост! помюних тварин зумовлюеться пер?х!д хромосом вих1дних порт ЧРГ 1 С з гетеролопчного стану в гомо-

лопчний, В1ДП0В1ДН0, за породами ЧРГ 1 С при IX розведенш " у соб! " в р1зних к1льк1сних в1дношеннях. Чим вищий р!вень кон-сол!дацп спадко1^ст1 ( 1КС ) за балансом хромосом у помюнк бу ■га*в генотипу 1/2ЧРГ1/2С, тим менша р1зноман!тн1сть IX га) т за спадюшстю щмд ЧРГ 1 С, що призводить, в шнцевому П1дсумк/, до зменшення М1НЛивост1 потомства за генотипом 1 фенотип<~>вими ознака-ми при IX використанн! як на помюному, так » чистопородному ча-точному погол1в' К худоби ( табл.9 ). Впопуляцп пом1Сних тварин при 1х розведенн! " у соб1 " з'чжди лдбуваються два протилежш процеси - коне Л1дацп' спадковост!, тобто перех!д в!дпов!дних пар хромосом пор!д ЧРГ 1 С з гетеролопчного стану в гомолог 1чний, 1 реконсол!дацн, чЬо перел^д в1дп0в!дних пар хромосом вих.лних пор!д з гомологичного стану в гетеролопчний. Ця : ютилежна взаемод1я двох селекшйних процесс у лопуляцп помюних те рин не П1Внозначна, залежить ид фактору в!дбору 1 використання бу-га!в-пл1; шмв за р!внем ( 1КС ) I мае векторнють ргху в динам1Ц1 поколшь '( табл. 10 ).

Якщо в популяциях пом^сних тварин Ту^ ^ Н1 проводити выбору серед буга1В 1 маточного погол1./я стада, то шдвиш^ння р^вня кон-сол1дацп спадковост! в потомств1 при IX розЕеденн1 " у 1^61 " не в^дбуваеться, а залишаеться на р1внд J0 1 752 , який характерний д.-я генерашй 1 .

Чайбиып ¡нтенсивне шдвшцення к хсолшаци спадковост! в поколениях помюного потомства при розведенн! Р1 1 " у еоб1 " вхдбуваеться при умов' постойного використання помючих бугаев з 100 % консоль-шею спадковость тобто з 1КС -100% . При такому вар*ан,п выбору 1 використання помюних буга!в в локол!ннях лриб-лизно в Ц„ дос таеться майже позна консол)дащя спадковосп у помюей 5 1 % (табл. 10).

В практичних умовах найб1льш реальш результати - це одержан-ня 1 в 1 дб 1 р в кожно„.у поколшш ( "у, ; < т. далГ) помюних буга1В генотипу 3/4ЧРГ1/4С з р!внем консол!дацп ^падковост1 в межах 6б,7%-83.3% ( табл. 8 ). Використання таких бугагв при трива-* лому розведенн! Р " у соб1 " забезпечуе шдвищення р1вня кон-сол5дацп спадковост1 у потомства до 80-83% в 5 1 85-90% в 1ув. .

Киькють необх1дних покол1НЬ вдаворного схрещування при роэведенн) помюей Р^ 1 ^для досягнення високого р!вня коне л1дацп гх спадковост! залечить Оезпосередньо В1Д р!вня лочатковог

8. 1ндив1дуальний та популящйний р1вн! консол1дацп спадковост 1 у помюей ( 3/4ЧРГ1?'4С ) при одноразовому спаровуванн! " у соб! "

Класи помюей ^ за I Наявнють ! К1лькюний розподи пом1-!Р1вень гетеролончнютю 1 I в I сей класами (гол1в)!консо-гомологпнютю стану! теоретична !--------------------------!л1дацп

:.зр хромосом в Их ! популят I ! ДЛЯ ! для ! для !спадко

генотипах ! ( % ) ! 100 тис 1000 ! 100 !вост!

1 ! ГОЛ1В ГОЛ1В !Г0Л1В1( :кс),

! ! ! ! ! %

30 гомолог.+0 гетерол. 0,0031 3 - - 100

29 +1 «г 0,046 46 - • ■ - 96,7

28 +2 г* 0,32 320 3 - 93,3

27 +3 1,39 1390 14 1 90

26 +4 и .4,17 4170 42 4 86,7

25 +5 II 9,16 9160 - 92 9 83,3

24 +6. и 15,27 15270 153 15 80

23 +7 и 19,64 19640 196 20 76,7

22 +8 1* 19,64 19640 196 20 73,3

* 1« +9 *< 15.27 15270 153 15 70

20 +10 I» 9,16 9160 92 9 66,7

19 +11. 11 4,17 4170 42 4 63,3

18 +12 1* 1,39 1390 ■ 14 1 60

17 +13 0,32 320 3 - 56,7

16 +14 0,046 46 - 53,3

16 гомолог.+15 гетерол. 0,0031 б* - - ГО

Всього 100 . 100000 1000 100 75%

В1ДМ1нност1 ( чи схозкост1- ) вих 1 дних пор1д за спадковют». Практично,, враховуючи певну початкову под!бн!сть спадковосп вих!дних пор1Д, як! схрекуються- можна вважати, щр люля 2-3 покол1нь В1 дтворного схрещування помюей 3/4ЧРГ1/4С }х потомство буде виео-КО КОНгОЛ)ДОВаНКМ. ,

: 89 -

9. Р1зноман1тнють гамет у помюних буга!в $ 1/2ЧРГ1/2С ( з р1зним р!внем кошкшдацп спадкс ост!' за 1КС)

Класи гямет ва ! Р1ВН1 консол1дацп спадковост! ( 1КС ) у пом1гчих

балансом хромо-! буга*в генотипу ( 1/2ЧРГ1/2С )

сом пор!д !--------------------------------------------:-------

ЧРГ 1 0 ! 0% . 20% ! 53,3% ! " 80% ! 100%

ЗОхр. ЧРГ+Охр. с 0,9*10*'' - - -

29 - - +1 0,3*10"5 - - - -

28 - - +2 0,4*10"* - - -

27 - - +3 -"- 0,4*10"3 0,60*10"Х - - -

26 - - +4 -"- 0,003 0,14*1 О*3 - - -

25 - - +5 -"- 0,01 0,16*10"4 - - -

24 - - +б -"- 0,06 0,012 - - -

23 - - +7 -"- 0,19 0,063 - - -

22 - - +8 -"- 0,54 0,25 0,61*10"А -

21 - - +9 -"- 1,33 0,80 0,085 - -

20 - - +10-"- 2,80 2,06 0,55 - -

19 - - +11-"- 5,09 4,38 2,22 - -

18 - - +12-".- 8,06 7,79 6,11 1,56 -

17 - - +13-"- 11,3 5 с11,69 12,22 9,37 -

16 - - +14-"- 13,54 14,88 18,33 23,44 -

15хр ЧРГ+15хр. С 14,45 16,12 20,95 31,25 100

14 - - +16-"- 13,54. 14,88 18,33 23, 14 -

13 - - +17-"- 11,15 11,69 12,22 9,37 -

12 - - +18-"- 8,06 7,79 6,11 1,56 -

И - - +19-"- 5,09 4,38 2,22 - -

10 - - +20-"- 2,80 2,06 ' 0,55 -

9 - - +21-"- 1,33 0,80 0,085 - -

8 - - +22-"- 0,84 0,25 0,61*10'* - -

7 - - +23-"- 0..19 0,063 - - -

6 - - +24-"- 0,06 0,012 " а - - -

5 - - +25-"- 0,01 .0,16*10 - -

4 - - +26-"- 0.0ПЗ 0,14*1 о"3 - - , -

3 - - +27-''- 0,4*10"3 0,80*10^ - - -

2 - - +28-"- 0,4 10"' - - -

1 - +29-"- 0,3*10'^ - - -

Охр. ЧРГ+ЗОхр. С 0,9*10~? - - -

10. Динамика конешдаци спадковоет1 в покоил ннях

потомства при розведенн* F^ ( 3/4ЧРГ1/4С ) " у роб1 "

I Розведення F^ ! Варианта пост1йного п1дбору помюних Покол1ння! " у соб1 " 5ез! бугакв в покол1ннях за IKC ( % ) F ! в1дбору бугакв! ( без в^бо^у самок )

' i матичного по-t-----------------------------------------

!погол1в'я ! IF^-I IKC-! IKC-! IKC-! IKC-! IKC-f IKC-! ! 60% ! 60% ! 70% ! 75% ! 80% ! 90% И00%

h 50 - - - - -

Fi/x 75 75 75 75 75 75" 75 75

Fiji 75 75 75 75 75 75 75 75

llh 75 75 77,5 80 81,3 82,5 85 87,5

75 75 78,8 82,5 84,4 86,3 90 93,8

Ft/r 75 75 79,4 83,8 85,9 88,1 92,5 96,9

F '<, 75 75 79,7 84,4 86,7 89,1 93,8 98,

F*]j .75 75 79,8 84,7 87,1 89,5 94,4 99,2

Ft/i 75 75 79,9 84,8 87,3 C3,8 94,7 99,6

' 75 75 80 84,0 87,4 89 9 94,8 99,8

Fi/,c 75 75 80 85 87,4 89,9 94,9 99,9

F... 75 75 . . . . . . . , .

F</* 75 75 80 85 87,5 90 95 100

3. 4. М1нлив1сть адитивного генетичного потенщалу продуктив-hocti помюних тварин Е, i F4 при вiдтворному схрещуваннь

При в ¡дтворному схрешуванн! ьомюн.лс тварин F; i F^b потомств i мдбуваеться законом1рно зумовлена диферентащя окремих груп осо-'ин в полуляг! за рдвнем л генетичного потеншалу продуктивность При розведенн1 помюей Fx " у co6i " спостер^гаеться б!льш висока м1нлив1сть потомства ва генетичним потенщалом продуктивность ЬдЖ при розвь-денн1 помюей R (табл.11 ). При, розвед-чш помЮей 3/4ЧРГ1/4С. " у соб! " розмах MiHJiMBocTi генетичного потеншалу молочнок продуктивное^ в ПОКСЧНН) 5,ДЛЯ 100 тис. потомства '-оливаеться в ^ежах В1Д 6700 кг до "800 к; ( рьвниця 1100 кг ) при середньому значенш для F -7250 кг, а при роз ведена помюей

1/2ЧРГ1/2С, В1ДП0В1ДН0, BiД 5700 до 7250 кг ( р18НИЦЯ 1500 кг ) при середньому значены! для F^ - 6500 кг.

Генетичний потенщал продуктивное!1! певних груп помюних тварин в популяци залежить в!д р!вня к!лькюного 1 якюного успгдку-вання ними спадково* 1нформацП ( хромосом ) полшшуючо! голш-тинсько! породи 1 якост1 п0м1сних буга8В-пл1дник1в, як! викорис-товуються при в1дтворному схрещуванн!.

Запропонована ймов1рна структура популящй пом!сного потомства ^за адитивним генетичним потекщалом продуктивност! при розве-денн! F( " у соб! " мае, на наш погляд, принципове 1 доста^ньо !нформативне значения для теоретичного анашзу ряду селекц!йних питань при робот! з породою взагал1 ! помюних тварин, зокрема. Так, анал!з под1бно! структури виявив, що в скотарств! пром!жний характер успадкування к!льк!сних ознак збер!гаеться лише для 10,3% особин в популяц!!. 1нш! 90% тварин в популяцП потомства ^ мають 1нший характер успадкування к!лькюних ознак, н!ж пром!жний. ¿5%' тварин успадковують адитивний генетичний потенциал продуктивност! в эначно б!льш!й Mipi Biд промютого характеру, а 45% тварин, нав-паки, в значно менш!й Mlpi.

Б!лышй .генетичний потенщал продуктивность як правило, мають т! помюн! тварини, *як! в своему генотип! ь ;стять б1льше спадковоси ( хромосом ) полтшуючо! голютинсько! породи. Отже, при розведенн1 помюних тварин " у соб! " любих структур за генотипом з пост!йним застосуванням методу ощнки пл*дник!в за якютю потомства в покол!ннях завди буде в!дбуватись шдви' зння

В популяци ЧаСТКИ СПаДКОВОСТ! П0Л!ПШуЮЧ01 ПОРОДИ !, В!дпов!дно,

зменшення частки спадковост! пол!пшувано1 породи. Метод розведення пом!сних тварин " у соб! " - це не що !нше, як пов!льне поглин льне схрещування, яке розтягнуто в 4aci, в покол!ннях 1 забезпечуе п!двищення спадковост1 по.лтшуючо* породи в кожнШ генерацп тварин малими, незначними дозами.

3.5. 1Ъодуктивн1 якост! симентал-голштинських псмюей на pi3HHx етапах в!дтворного схрешування

PiBeHb молочнО! продуктивностi KopiB эалезкить В1Д-ряду фак-TopiB як генетичноз природи, так i умов збвншнього середовища. Вивчення продуктивних якостей помюних тварин резнях генотип!в ва/адь нова червоно-ряба молочна порода, за найбиьи сприятлив! роки вирошування телиць ! год!вл1 кор!в ( 1987-1991 pp. ).

- 32 -

И. Теоретична модель 1 ндив1 дуально-груповм м!нливост1 адитивного генетичного потенщалу продуктивное^ потомства Р при роэведенш 3/4ЧРГ1/4С " у соб! "

Теоретична ймов1рнють!Коеф1Щенти (к)IТеоретична м!нливють гене

помюного потомства в I передач! !тичного потенц!алу продук-

популяцп I спадковосп *!у помюей Р при викорие-

----------------------1 чрг потомству !танн! буга! Р :

ва балансом ! % В1Д батьк!в !---------------------------

спадковосп !сШвв1дно! !нейтраль! полшшу ! попр

ЧРГ 1 С ! ше шя ! ! ний ! вач ! шувач

! ! !(+0 кг) !(+300кг) !(-Зи0кг)

бОхр. ЧРГ+ОхрС 0,93*10 1,0 8000 8180 7820

55-"- - +5-"- 0,013 0,833 7750 7930 7570

54-"- 0,055 0,800 7700 7880 7520

53-" +7-"- 0,19 0,767 7650 • 7830 7470

5?-"- +8-"- 0,55 0,7ci3 7600 7780 7420

51-"- +9-"- 1,33 0,700 7550 7730 7370

50-"-® +10-"- 2,80 0,667 75и0 7680 7320

49-"- +11-"- 5,°9 0,633 7450 76Я0 7270

48-"- +12-"- 8,05 • 0,600 7400 7580 7220

47-"- +13-"- 11,15 0,567 7350 7530 7¿70

46-"- 13,54 0,533 7300 7480 7120

45хрЧРГ+15хрО 14,45 0,500 7250 7430 7070

44-"- +16-"- 13,54 0,467 7200 7380 7020

43-"- +17-"- 11,15 0,433 ' 7150 7330- 6970

42-"- 8,05 0,40Г . 7100 7280 6920

41-" +19-"- 5,09 0,367 7050 7230 6870

*0-"- +20-"- 2,80 0.333 7000 7180 6820

39-"- i,33 0,300 ■6950 7130 6770

38-"- +22-"- 0,55 267 6900 7080 6720

37-"- +?3-"- 0,19 0,333 6850 7030 6670

36-"- +24-"- 0, С 55 0,200 6800 6980 6620

о5-"- +25-"- 0,0.13" 0,167 6750 6930 6570

30хрЧРГ+"0хрС 0,9У*10 0,000 GS300" 0680 С5Г0

.. - 33 -

проведено в 18 крешщх плешнних господарствах Укоаши, де ctl эрю-

IfoMiCHi первютки р1зних генотипi в проявили в еередньому до-сить високу молочну продуктивнють ( 4728 кг - 3,8в % що вище В1д симентальських ровесниць на + 986 кг молока i + 38,8 кг мелочного жиру, Р > 0,999 ( табл. 12 ). Найменшу перевагу за надоем над симентальськими ровесницлми мали первютки генотипу 1/8 ЧРГ 7/8 С ( + 182 + 98,9 кг; Р < 0,95 )..

Середня продуктившсть первюток bcíx 1нших 11 генотип 1 в була суттево вищою Bifl симентальськи:: ровесниць як за величиною надою ( + 472 - 1342 кг ), так i за к!лькютю молочного жиру ( .+ 18 7 -54 кг ) при висок1й статистичшй в!рог!дност! ( Р > 0,99; 0,999 ).

При пор!внянш п^мюних первюток М1ж собою за р!внем молочно! продуктивное^ виявляеться загальна тенденщя, що з шдвшцен-ням частки спадковост! голштинсько! породи в генотип! помюних тварин спостер!гаеться i певне еростання р!вня молочноi продуктив-HocTl.' Проте, вначне шдвищення р!вня молочно! продуктивное^ у помюних первюток в!дбуваеться не пост!йно, а лише до одержання ломíсей другого поюшння, тобто генотишв 3/4; 11/16; 5/8 ЧРГ. Помюн! первютки другого ( 3/4; 11/16; 5/8 ЧРГ ) ; третього по-кол1нь ( 7/8 ЧРГ; 13/16 ЧРГ ) майже не В1др!зняються за р1внем молочно! продуктивность Р13ЙИЦЯ м!ж продуктивнютю гэрвюток генотипу 3/4 ЧРГ 1/4 С i 7/8 ЧРГ 1/8 С складае всього ( - 74 + 70 кг молока ) i • статистично не в i рог! дна. Аналог 1чну тенденцш в1дм!ча-ють в cboíx досл!дженнях також I. I. Сал!й та in. ( 19Г4 ), М. Я. БфШенко ( 1991 ) i iHffli. '

Виявлено суттеву в!дм1ннють середньо! продуктивное^ первюток рiзних генотишв в!д эагального р!вня продуктивност! стад, де використовува :ось схрещування*. Р1зниця за над,ями первюток в!дпов!дних генотишв коливаеться в межах в!д 794 до 1018 -кг молока i 38,5 - 40,6 кг молочного жиру на користь групи господарств з б!льш еисоким середн!м р!внем молочно! продуктивност! стад ( табл. 13 ).

В стадах з високим середшм р^внем ix продуктивност! не спос-тер!гаеться суттево!- р!зниш mí» надоями первюток р!зни:~ поколыь ( 1/2 ЧРГ; 3/4 ЧРГ; 7/8 ЧРГ ), як! вирощен; 1 лактували одночасно в однакових сприятли^чх умовах плем!них господарств. Навгть первютки першого покол!ння 1/2 ЧРГ 1/2 С мають деяку певегу продуктивност! { 5313 кг ) над первютками генотипу 3/4 ЧР~ 1/' С

- 34 -

12. Се^едня продуктивен сть первюток р!зни- генотип 1 в ( дан! 12 гооподарств аа 1987-1991 роки )

Генотипи 1К1ль-1 Продуктивнють ! + до симентальських

помюних I К1сп>1_I ровесниць за :

первюток I (п) I Над1й,кП % I Молочний!_

I ! М 1 т ¡жиру!жир, кг (надо-! X 1молочним

II II I ем.кг! жиру1 жиром, кг _I_I_I I_I_I I ''

1/8 ЧРГ 7/8 С 130 3924+84,4 3,89 152,6 + 182 +0,02 + 7,8

1/4 ЧРГ 3/4 С 432 4214+51,6 3...98 163,5 + 472 +0,01 + 18,7

3/8 ЧРГ 5/8 С 272 4400+67,9 3,91 172,0 + 658 +0,04 + .7,2

7/16 ЧРГ 9/16 С 420 4555+54,0 3,88 176,7 + 813 +0,01 + 31,9

1/2 ЧРГ 1/2 С 1648 4764+28,3 3,90 185,8 . +1022 +0,03 + 41,0

1/2 ЧРГ 1/2 С

"у 1-061". 205 4364185,5 3,88 169,3 + 622 +0,01 + 24,5

0/16 ЧРГ 7/16 С 192 4531+91 3,91 177,2 + 789 +0,04 + 32,4

5/8 ЧРГ 3/8 С 635 4911147,6 3,89 191,0 +1169 +0,02 + 46,2

V /16 ЧРГ 5/16 С 342 5084161,8 3,91 198,8 +1342 +0,04 + 54,0

3/4 ЧРГ 1/4 С 1482 49061-30,8 3,86 189.4 +1164 -0,01 + 44,6

13/1о ЧРГ 3/16 С 68 48*2+133 3,80 185,5 +1140 -0,07 + 40,7

7/8 ЧГ? 1/8 С 294 4832+62,8 3,79 183,1 +1090 -0,08 + 38,3

В середньому

для пом¡сей 6120 4728+14,9 3,88 183,6 + 986 +0,01 38,8

симента. ; 888 3742^1,5 3,87 144,8 - - -

( 5242 кг ) 1 7/8 ЧРГ 1/8 С ( 5372 кг ). Подобие явище зумовлено, очевидно, двома оеновними причинами: по-перше, недосконалютю ви-рощуван .я високровних помюних -елиш за голштинською породою, и такчк неадекватним р!внем 1 якютю год!вл! первюток при !х лакту-ваннц що стримуе прояв реал 1?-чип 1х б1льш високого генетичного потенциалу продукт!..¡носп; по-друге, в!дсутшстю жореткого в!дбо-ру гэлштинських буга!в за к: племшиою ц!инютю,ч як! використову-вались г племшних -осподарствах при одер,тати другого 1 третьогс. поко^:НЬ пом!сного потомства, що не еприяло максимальному п» движению р1вня гх гс-четичного потенталу в поколениях.

- 35 - •

13. Середня продуктивнють первюток р!эних генотип!в в дзох трупах господарств ( дан! эа 1987 1991 роки)

Генотипи 1 1 к1лькють1 Над1й, кг 1 X 1 Молочний

г.ервюток ! 1 1 1 1 М + ш 1 1 жиру 1 1 жир, кг

I тр. - 4900 КГ на фуражну корову

1/4 ЧРГ 3/4 С 216 3828 ± 57,9 3,88 . 148,5

1/2 ЧРГ 1/2 С 888 4295 ± 31,7 '3,88 166,6

3/4 ЧРГ 1/4 0 589 4398 ± 40,6 3,80 167,1

7/8 ЧРГ'1/8 С 163 4478 ± 71,4 3,72 166,6

1/2 ЧРГ 1/2 С " У еоб1 " 35 3888 ± 147,2 3,89 151,2

II тр. - 5400 кг на фуражну корову

1/4 ЧРГ 3/4 С 216 4601 ± 77,6 3,86 177,6

1/2 ЧРГ 1/2 С 760 5313 ± 40,9 3,86 205,1

3/4 ЧРГ 1/4 С. 893 5342 ± 38,2 3,90 204,4

7/8 ЧРГ 1/8 С 131 5272 ± 96,7 ~,93 207,2

1/2 ЧРГ 1/2 С " у с0б1 " 170 4463 ± 96,9 3,88 173,2

3/4 ЧРГ 1/4 С " у еоб! " 55 5260 ± 96,7 3,88. 208,0

Р18Н1 генотипи помюних тварин виявляють р1зну стушнь ре-ал1еацп *х генетичного потенц!алу продуктивное^ в однакових умо-вах и використання. Б1лыя високий р1вень реал1зг1цп генетичного потеншлу продуктивное^ х рактерний для симентальських ровесгиць 1 низькокровних помюних тварин за голштинською породою ( 73,3 -74,8 X ). 0держан1 дай1 уагоджуються з досл!дженнями М. 3. Ба-совського та 1н. ( 1992 ).

ПомЮН1 первютки 1/2 ЧРГ 1/2 С, 3/4 ЧРГ 1/4 С осяняьо-зимо-вого пер 1 оду отелення проявляють б!льи високу моло жу продуктивнють ( + 370 - 380 кг молока ! 14,7 - 14,8 кг молочнг^о жиру ) пор1вняно а. весняно-л!тн1м. Для первюток'генотипу 7/8 ЧРГ 1/8 С отелення в р1зн! пори г^ку не вплинуло суттево на сёредш'показни-ки *х продуктивное^.

Продуктивнють первюток тнцевого генотипу ( 3/4 ЧРГ 1/4 0 ),

як! походя i-ь В1д KopiB стада з молочнйю про/уктившстю в межах М + 3Q по перш!й, вищ1й чи серецн!й лактац!ях виявляють дещо вищу продукгивнють пор!вняно з первметками, одержаними В1Д труп ма-¿epiB а продуктивш стю в межах М - 3G.'Перевагп продуктивное^ ста-новить 212-339 кг молока i 7,6-15,8 кг молочного жиру (Р < 0,95 j.

3.6. Плем)нна шншсть голштинських OyraiB, оц1нених в пров!дних базовил господарствах Укра!ни

0ц!нка голштинських 6yraiB проведена методом " дочки - ровесниц! " в р1зних вар1антах ix пор»вняння з одногенотиповими ровес-ницями i без врахування генотишв як для окремих покол!нь потомства ( , Fx , ij ), так i в шло'у для Bcix.

IliiPMiHHa щнн!сть голштинських 6yraiB за надоем- i к!льк.стю молочного жиру, як! використовувазись в племшних базових господарствах, характеризуеться дуже високою мишшстю: за надоем В1Д

- 722 кг до + 1157 кг, за к^ькютю молочного жиру в!д - 26 кг до + 41,2'кг. Найвищою племенною штистю за надоем ( + 1157 кг ) в!дзначаеться бугай Глен 384332 ( син родоначальника лпш бугаяv-Енгансе 343514 ), а найнижчою ( - 722 кг ) бугай Хитрий 80050853 г°чотипу 3/4 ЧРГ 1/4 НЧР ( ФРН ) !з л>н!i Хеневе 1629391.

Серед ошнених 64 голштинських 6yraiB 17 гол ¡в ( 26,6 7. ) ви-явилГ,сь полшшувачами за надоем, 2и - ( 40,о % ) нейтральными i 21

- ( ЗГ,8 X ) noriршувачами.

Середня племена шшпсть буга!в-пол!паувач!в за надоем вия-вилась досить високою ( + 557,6 ± 60,6 кг ) з !ндив!дуальним.. ко-ливання; ,1 в!д 255 кг до 1157 кг ( табл. 14 ). Буга!-noriртуиач» мали середню плем!нну щь.лсть за надоем ( - 311,6 ± 41,3 кг >.

Загальний piBeHb пдемншо! шнност! голштинських eyf-aiB при ix оц!нц! в плем^нних господарствах виявився невисоким : за надоем ( 89,2 т ), за вмютом жиру ( - п.004 ), за Шлъюстю молочного жир; ( + 3,08 кг ). При оШнЩ цих же буга!в методом пор!вняння ix дочок з одногенотиповими роврсницями плем^нна шнн ють виявилась шэ нижч^ю i стш 1вила, в!дпов1Дно, 25,7 кг; - 0,011 0,37 кг ( та^л. 15 ).

АНЯ-.ШЗ 0Ц1НКИ OyraiB pisniix генотипiв виявив, що члстопороднг голшт'ши мали на; зищу середню племпшу шншсть за надоем ( 1Ц8.2 + 48,3 кг), ПОМ2ГЧ)" генотипи 7/8 ЧРГ 1/S НЧР - ( 47,9 + 130,5 кг ), 3/4 ЧРГ 1/4 НЧР - 87,2 + 86,8 кг ).

Се; гдня племпша шшпсть бугазв га над/, м i юлькютю ыслэт-

- 3? - >,

14. Плем1нна щннють 1 продуктивнють дочс: голгагинських бу-га!в-полшшувач1в

( Дан! анал!ву 12 базових господарств, 1987 -"1991 рр.)

Кличка та номер бугая

(Продуктивнють I Пдемшна щннють бугакв

До-1Над1й) % I Мало! В1ДНо! За на-ГЗа ! За мо-чок! кг ! жиру! чний! сна, %1 доем, I вшстом! лочним I I ! жир, I 1 (кг) 1жиру, I жиром,

1 _1 1 1 1 М 1 1 1 1 1 1* ( % ) К 1 :т )

Глен 384337 зь 4877 3,83 186,8 122,1 1157 - 0,09 41,2

Пейзаж 309 28 5351 3,95 173,6 117.3 798 0 011 32,2

Барон 348200 64 5596 3,78 211,5 116,4 772 0,031 30,5

Шгайн 73253 83 5575 4,04 225,1 114,6 839 - 0,14 27,1

Дайнешк 359742 322 5200 3,77 196,0 113,6 752 - о,оа 25,4

Хоум С-га 363479 45 4689 3,85 180,5 111,5 623 - 0,07 21,4

Романд. Ред 1739916 53 5056 3,82 193,2 111,0 603 - 0,06 20,4

Лендж 344046 49 5599 3,80 213 110,3 517 - 0,01 19,2

Президент 1875683 39 5038 3,68 185,2 110,2 621 - 0,09 19,0

Макв!з Ред 1713015 66 4701 3,77 177,2 109,2 535 - 0,07 17,1

Ригел 381227 24 4991 3,76 187,6 108,2 446 - 0,03 15,3

Тршл 354906 94 4679 3,94 184,5 107.9 303 0,06 14,8

Т. Кевел1 0022235 112. 4749 3,96 188,0 107.9 "07 С, 08 14,8

К. Гелент 1861373 37 4827 3,94 190,0 107,1 320 - 0,011 13,2

1мпрувер 333471 90 4718 3,75 177,0 106,3 318 - 0,001 11,7

Селт1к 359139 135 5512 3,73 205,4 104,8 31: - 0,053 9,0

Клас 391573 48 477- 3,83 182.7 104,7 255 - 0,023 3,8

ного жиру при пор1внянн1 $х дочок в одногенотиповими ровесницями окремо для кожного по^олшня ( ^ , % , ?3 ) змшювалась незначно ( В1д 36,2 кг до 45,5 кг за надоем 1 В1д 1,7 кг до - 0,4 кг за шлькютю молочного жиру ). Це, очевидно, зумовлеьо' тим, що пом юн! первютки тептшпв ( 1/2 ЧРГ 1/2 С, 3/4 ЧРГ Г'4 С, 7/8 ЧРГ 1/8 С ) э внесениям коригуючих факторов на в!к при отеленш 1 тривалЮть лактаци г жазали в середньому майие однаковий р1вень мол^чно! продуктивност1 ( 4924 кг, 4975 кг, 4875 кг ).

Вивчення рангово! кореляцн М1Ж плем1нною ц!ннЮтю *уг ¡в,

ощнених з ьрахуванням одногенотипових дочок 1 ровесниць 1 без ьрахування IX генотип 1 в виявило, що коеф!Щенти висок! ! статис-гично ыропдш ( за надоем 0,94 ± 0,04; Р > 0,99; за ' к1льк1стю елочного жиру 0,90 ± 0,06; Р > 0,99 ). Оже, ранги плем1нно! ц1нност1 бута!в при 1х оц1нщ аналюованими вар ¡антами шдбору ровесниць змицуються в незначшй М1р1, тобто виявляеться висока взаемов!дпов1дн!сть 1х за точгистю ошнок.

Результата ощнки буга!в, проведено! серед першого покол!ння потомства пор!вняно з одногенотиповими ровесницями, високо корелю-ють ( 0,80 - 0,89 ) з загальною ¡х ощнкою за вс!ма генотипами первюток, як J пор!внянн! з одногенотиповими ровесницями, так 1 без врахування !х генотигИв. Це положения мае важливе -эначенин в селекщйному в1дношенн! при проведенн1 в1дтворного схрещування.

15. Середня племя на щннють голштйнських буга!в, ощнених в р)1них покол!ннях тварин при схрешуванн!

Вар1анти

I I Серепня плем!нна щннють

ог'нки буга!в за1Чис-1__

одногенотиповими! ло !В1дносна, I За I За вмютом I За молоч-ров^сницями I буга! X I надоем, • I жиру, % I ним жиром,

I .в I I чг I ! кг

II I I !______________

^ 40 100,9+1,4 36,2+68,1 0,009*0,014 1,60+2,6

51 100,8+' ,1 44,1153,7 -0,016+0,012 1,42+2,1

11 99,н+1,8 45,5+105 -0.049+0,022 -0,40+3,4

Загальна,

( Ъ + ^ + ) 62 100,2+0,99 25;7+48,5 -0,011+0,010 0,37+1,8

Загаш. . без

врах.,В. генотип!в 64 101,6+0,95 89,2+47,4 -0,004+0,012 3,08+1,8

Проведения оц.лки буга»в методом одногенотипових ровесниць мае т^нденцш до занижения середньо! племшно! щнност! за вра-хованими ознаками пс пвняно з вар!антом ощнки без врахування генотипа дочок 1 ровесниць.

Середня плем чна щншсть голштинських буга:в, ощнених методом пор!вняння !х дочок з ровесницями попередн^х поколшь. як! одночастно ^ирошувались 1 лактували в сходних умовах плем!нних госпо-

- 39 - ,

16. Динаьика шюшнно* щнноет1 голштинськич бугаив на рьних етапах схрещування

Вар1анти I Число! Середня плем!нна цишють

оц1нкл I бута-1_

буга1в 11в I В^носна, 13а надоем,! За вмютом 13а молочним 1.1 % I кг I жиру, %¡жиром, кг

_I_I_I __I_I_

В $ - пор1-вняно з си-

менталами . 3? 132,7+3,1 1180±106,б 0,065±0,'03 48,1 14,5 В - 3 РА 51 10*.0+1,0 155,2+46,6 0,043+0,017 7,6 ±1,9 11 98,2+1,6 -45,8+87,1 -0,036+0,014 -3,36+3,10

дарств, виявилась досить р1зною 1 мала Ч1тку тенденцио до п з"и-женнз з наростанням покол!нь при ехрешувашл ( табл. 16 ). Так, племшна щннють голштинських буга!в при пор1внянн1 дочок ( 7/8 ЧРГ 1/8 С ) в ^ в ровесницями ( 3/4 ЧРГ 1/4 С. ) за надоем 1 к1льк1,стю молочного жиру виявилась в!д'емною 1 становила, в1дпов1дно, - 45,8 кг - 3,36 кг. Це положения бажаьз враховувати при проведенн! поглинального схрещування в стадах-репродукторах.

3.7. Вплив генетико-популящйних процесс в скс гарств! на М1нлив1сть статевого складу потомства у ко]>1в i характер його успадкування в покол!ннях

Анал1з статевого складу потомства в с!м'ях 1 родинах од- . нопл!дних 1 багатогоидних тварин проведено в пор1внянн1 з теоре-тичними законом1рностями _ д11 хромосомного мехашзму визначення стат 1 на популярному р1внь

Досл1дженнями на численному погол1в"г потомства одноплшшх 1 багатопл1дних тварин встановлено, що фактичний матерка., м1нливост1 статевого складу потомства 1ндив1дуально у кожно! корови- 1 норки за 5х сшвв1дношенням повнютю в1дпов1даь теоретично очжуванин частотам в популяцп зпдно хромосомного механизму визначення сте"Ч.

Вс1ляк1 в шилешга статевого складу потомства у окреь<"{ к р!в

16. Ро.поди вар1ант}в чергування статей приплоду у корт в популяц!1 ( 1600 кор!в з 6 отеленнями, п - 9600 телят; анал!8 18 вар!янт1в 13 64 ) '

Класи 1Теоре- 1Вар1анти чергування ста-1 Частота вар1анг СП1ВВ1 дношення! тичн1 1тей приплоду у кор1в за I в популяци статей у I чаототи! отелсннями ( ь* отелень ) I_

окремих кор!в 1клае1в I__I I 1.1

I 1112 13 14 15 16 I С I Г1 I Г1' I Г3

6Т + Об 1/64 Т Т Т Т Т Т 22 25 44 13

б т т т т т 25 25 36 16 5т + 16 6/64 Т Т Т Т Т б 26 25 36 16

б б Т Т • Т Т 23 25 30 20 4т + 26 15/64 ттббтт 23 25 30 20« т т Т т б б • 29 25 30 20

6 6 б т т т 26 25 24 24

в? б т б т 6 т 25 с5 24 24

3' + 36 ГО/64 0 т т т б б 18 25 24 24

т б т т б б 24 25 24 24

т б т б т б 22 25 2.; 24

т . т т б б б 26 25 24 24

т т 6 б б б 26 25 ' 20 30

2т + 46 15/64 б б т • т б б 30 .25 20 30

б б , б т т 25 25 20 30

1т + 56 6/64 т б б б б б 25 25 16 36 б б б б б Т 31 .25 ' 10 36

От 66 1/^4 б "б б б б б 26 25 13 44

7 . 6*4

--——-- # - '

( чи ¡нших тварин ) в^д *деальног пропоем ( 1:1 ) аж до

прайм х вар!ант!в, де все потомство виявляеться самцями або самками, н!ск!льки не св!дчать про неспромолапстъ хромосомно! теорп визначення стат!, а, навпаки, шдтверджують а законом^пнють дп в популяци тварин. Повна репрезентативность емп!ричних частот те-оретичним в популяци проявляеться не т!льки за класами сп!вв!дно-шення статей в потомство окремих кор1в, а 1 за посл1довн!стю 1х чергувань при народженм ( табл. 16). Аналоз показав? шр фактичний розподи багатошидних коров ( Г X за р1зними вар1антами чергувань статей при народженм в !х потомесв! в!дпов!дае теоретично оч1ку-ваному ( Г1) при умово р!вно! конкурентоздатност! Х- 1 У-еубпопу-ляц1й еяермив при заплдаенш яйцекл1тини ( ХА- 48,?'; Р > 0,05 ).

Кожна посл1довн1сть народження бичк!в !' теличок у корови на протяз 1 ' життя ( б-т-б-т-б-т або т-т-т-т-<г-т ) 1 1нш1 повнютю р1вноправн1 за частотою прояву в популяци з точки зору хромосомного механ1зму визначення стат! 1 мскиьки не вказують на спадко-ву зумовленють тварини народжувати потомство переважно чи виключ-но одше! стат1 ( т-т-т-т-т-т або б-б-б-б-б-б ).

Зазначимо, щр в науков!й Л1тератур1 факти народження у тварин потомства переважно або виключно одн1е! стаи пояснюеться по-розному ( К. М. Лот 1ков, 1935; Б. С. Кубанцев, 1967; В. I. Большаков.та !н., 1984,). 0

Дам наших досл!джень по розподиу кор!в в популяци з потомством однге! стат1 1 сп!вв!дношенням ( 1:1 ) для р13но! к!лькост! отелень сшвпадають з теоретичними розрахунками зпдно хромосомного механ1вму визначення стат о на р1вн1 популяци ( 17 ), що сводчить про законом1рн1сть цього явища, яка не порушуеться Н1 п1д впливом р1зних фактор!в зовмшнього середовища, спадковою зу-мовленютю окремих кор!в.

Вивчення характеру успадкування сшвв!дношення статей у трупах родин 1 с!мей, родоначальниц! яких мали в своему потомств1 в!рог!дн! в!дхилення статей на користь бугайщв чи теличок, не ви-явило наявност1 успадкування таких в!дхилень в покол!ннях потомства по ж!ночих 1 чоловших родинних зв'язках. Уже в ¡ершому по-кол!нн!, тобто в приплод! ох дочок 1 синов, сп!вв!дношенкя стат.й в кожн!й анал!зован1й груш родин ! с^мей вглповодало теоретичному сп!вв!Дношенню ( 1:1 ) збер1галось в наступних по®ол!ннях.

Успадкування статевого складу потомства в с!м'ях.по по-кол1ннях, очевидно, не залехить в!д закономерностей переда"! с^эд-

17. Теоретичний 1 фактичний розподгл кор1в з потомством одапе! стат1 1 ,сп;ВБ.дноиенням 1:1 за отеленнями ( дал1 по декиакох господарствах, п - 14000 коргв )

Норови!Кор1В з потомством одн1е! стат1 Юль-! К1ль-! з оугайцями ( с? <$ )' I з теличками ( 9 д )

К1СТЬ

КЮТЬ

отеле нь

25Т0"

2054

1850

1563

2115 .

1538

1330

1040

14000

X 2

3

4

5

6

7

8

теоретично1 I теоретично!

оч!куване!'фактично 1оч!куване

п 1 . X

п !

1255 50" 514 25 231 12,5

98 66 24 10 4

6,25 3,13 1,56 0,78 0,39

1235 517Т 545 26,5 247 13,1 97 6,21

1555 50" 514 25 231 12,5

69 22 9 5

3,40 1,43 0,68 0,48

98 66 24 1 > 4

6,25 3,13 1,56 0,78 0.39

фактично Т

~Тт 3573" 509 24,8 222 12,0

99 61 20 6 3

6,34 2,88 1,30 0,45 0,29

Кор1в з сп!вв1дношен-ням статей 1:..

теоретично! фактично оч!куване I

2202 15,73 2287 16,34 2202 15,73 2132 15,23

1027 50 1000 48,7

586 37,5 568 36,4

480 31,25 466 30,3

284 . 27,35 255 24,52 2377 16,98 2289 16,35

го

Ефектившсть спрямованого выбору 1 тдбору тварин в скотарств! на перевагше народаення в потомства телят баяаног стам

Вар1анти. ¡Спрякюван1СТь!В1Дб1р 1 П1дб1р тварин в поколениях з

I родин з врахуванням сп1вв1дношення I статей в 1х потомств!

В1ДбОРУ ¡1

шдбору ! тварин !

в Шору 1

подбору

тварин

При в1д- на и

бор! Т1ЛЬ- на ? 9

ки кор1в

фи В1Д- на

бор1 Т1ЛЬ- на ? 9

ки бугахв

При одно- и Б

Р1ДН0МУ• ■ на

В1ДбОр1 1 М

П1ДбОр1 Б

КОР1В 1 на ?? Ы

буга$*

64.4 + 3,4 % <? <2 69,3 + 3,7 % 5 ^

76,2 + 3,3 % 6 {?

73.5 + 4,8 % ^ ^

75,5 + 3,1 7. & 4

64,9 + 3,7 % $ £ 65,0 + 2,8 % ^ $

а

5

;

Одержано С1мей в1д спрямованого вхдбору 1 шдбору

Шдь-1 Йотом! Самщв 1В1ропд-

К1сть1 ство

60,9 + 3,4 % £

64.4 + 3,6 % 5 £

77.5 + 3,1 % (3 с?

61.1 + 4,3 % 9 9

76,0 + 3,1 % <2 (?

60.2 + 3,7 2 £ с? 62,8 + 2,7 % £ $

!

7 + 3,3 % у £ 66,5 + 3,4 X £ 5

( % ) М + т

нють в1д-хилення вад тео-

Ггичного 1:1 )(Р)

24 22

22 10

130 50,8+4,4%

105 -52,4+4,9%

100 46,0+5,0%

54 57,4+6,7%

> 0,05 '

> 0.05 &

> 0,05 1

> 0,05

24 108 52,§+4,8% > С.05 27 161 49,7+3,9% > 0,05

ково! Шформацп родоначальниць родин свош потомкам, а в1дбу-ваеться на ймов1рн1й основ 1 комб1нащй двох альтернатив С XX 1 ХУ) для цожно!, сш'1 в популяцп неэалежно В1д р1зноман!тност1 генотип 1В ОСОбИН 1 8М1НИ ПОКОЛ1НЬ потомства.

Односторонне вщб1р кор1в або бугагв э сшей в переважним народженням бичк1в або теличок на протяз1 трьох покол^нь,- а також 1 сшльний гомогенний 1х П1дб1р за щею ознакою не вплинув ютотно на зм1ну сшвыдношення статей у потомств1 С1мей, одержаних в нап-рямку в!дбору. Сп1вв1дношення статей в потомств1 залишилось на Р1ВН1 1:1 ( табл. 18 ).

Анал1з статевого складу днйнят в с1м'ях 1 родинах велико! рогато! худоби при вс1х киькостях ¡х прояву ( в 1 д 1 до 20 ДЬ1 йнят у родин 1 ) не виявив шропдного В1дхилення В1Д теоретичного роз-подиу в популяцп, ймовфно розрахованого за частотою виникнення трьох р1зних комб1нац:й Х- ! У- сперм1!в ( 1/4 XX - 2/4 ХУ -1/4 УУ ) при запл!дненн! двох яйцекл1тин, як! овулювали п-у к!льк!сть раз у родинах протягом ряду поколшь. Отже, хромосомний* механюм визначення стат1 досить ч1тко проявляешься 1 для таких р1 дк1сних явищ в популяцп ( 0,6 - 3 X ), як народження дв!йнят у кор1в.-

Популяшйний анал13 численних даних по сшввшошенню статей пото1 -тва в ок;чемих с!м'ях 1 родинах одноплшшх 1 багатопл1дних тварин, бага^ор|чн. експериментальш досл1дження пс спрямовашй регуляцп стаи потомства, узагальнення св!Тових даних .га Ц1й проблем. 1 сумшшх галузей.знань дало шдставу для сформулювання ипотези про р!вну, нес^лективну конкурентоздатнють Х- 1 У- суб-популящй спермпв в любих умовах зовн!шнього середовища 1 факторов експериментального впливу при зашпднеши яйцеюптини.

З^пропонована ппотеза попснюе можлив1 причини невдач при ви, .шенн! проблеми регуляцп стат! потомства у тварин 1 орштуе досл1дник!В на кардинальну зм<ну теоретичних 1 методмчних пшод1в при розь'язанн! Ш:1 складно! селекщйно! проблеми.

4. ВИСНОВКИ

1. Сформульов~н1 теоретичн1 положения, розроблен1 математичн! шде.и I формула, а також прннщш використання анализу генетико-популяшйних прсле<!чв в селекцп с1льськогосподарських тварин при 1нбридингу, схрещуваннь ошнш генетичного потеншалу продуктив-ност! 1 природно! регуляцп статевого склал:"' потомстьа б ом'лх 1

родинах.

2. Розроблена нова методика 1 в!дпоИдн! формули для проведения теоретичного анализу з допомогою ЕОМ одноразових .л система-тичних дуже тюних !нбридинпв " брат х сёотра ", " батьки у на-щадки V " мати х син " батько х дочка " у тварин на гетерози-готних 1 гомозиготних загальних предк!в А б 1 В ^ р1зних генотишв в умовах в1дсутност1 выбору. . . '

3. Запропояована методика дае можливють, враховуючи карютип тварин р1эних вид1в, вивчити:

- структуру попу.:яц1й шбредного потомства за рюкомаштн'стю утворюваних 1золят!в з врахуьанням IX гомозиготност! (Я ) з по-К0л1ннях потомства;

- закономрнють утворення р1зних вар 1 ант 1 в ¡золятся за гомо-виготнютю 1 генетичною под!бн1стю, законом! ршсть 1х розщеплення в настулному поколппп для во!х вище згаданих генэтичних систем спор1дненого спаровування тварин;

. - генотипову структуру субпопулящй сашив 1 самок ва гомози-готнютю 1 генетичною под1бнютю окремих особин для вс!х утворюваних вар!ант!в 1аолят!в в 1нбредн!й популяцп тварин;

- ааконом!рн1сть зростання середньо! гомозиготност1 1 гене-тично1 под1бноси потомства % наступному погашши, держаного в!д р1зних вар1ант1в в межах кожного 18 утворюваних 1золят!в.

4. При систематичному вастоеуванн! дуже тюних шбридинпв на гетерозиготних загальних предав А й 1 В 5 найб! "ьш т!с!пм !нбри-дингом в тваринному свш е " батьки х наащки " а початковим вар!антом посл!довного спориненого спаровування " батько х дочка потш " мати х син " Г" брат х сестра ".

б. При одноразовому 1 систематичному застосуванн! дуже т!сяих 1н0ридинг!в у тварин - " брат х сестра ", " батьки х нашддки " мати х син " 1 " батько х дочка " в ¡нбредному потомств1 утворю-кяься суттев! в!дм1ннрст! не лише 8а темпами зростання гомозиготност! 1 генетично! под!бност1 в субпопуляшях самцов 1 самок ! популяцп в щлому, аде 1 за характером формування структур« популяцп за !золятами !• 1х генотипово! структури в безпосере^шй з^-лежност! В1д к!лькост! пар хромосом в кь'рютип! виду. Найб 1 дьи складною системою спор!чненого спаровування тварин ^ генетико-по-пулящйно! точки зору е систематичн! !нбридинги " брат х сестра " 1 "батьки х нащадки

6. Оц1«ка 1нбридингу через млькюний р1вень його гомоаигот-ноот! мае вшюсну щннють, тому щр при одних 1 тих же показниках ступеня 1н^ридингу ,мож"а отримати зовс!М р!вн1 реэультати його епливу на фенотипов! ознаки у тварин 1 IX життездатнють. Це зале-жить в1д р!8них якюн"х властивостей спадковост1 генотип1в, на яких проводиться 1нбридинг, а також в!_д р!зних хромосом, як! переходить в гомозиготний стан В1Д одного 1 того ж загального предка у р!зних особин одсржаного !нб^едного потомства.

7. При розведетл ломюних тварин Р, ! "у соб! ", тобто в!дтворному схрещуванн!, в популяциях л проявляеться ду-

. же висока м!н«ивють генотшпв :х потомства за балансом спадко-вост1 в"х!дних схрещуваних пор1д 1 ЧРГ ! С ). Найб!льш висока ге-нотипова р!зноман1тнюгь потомства характерна для помюей % , тобто одержаного в!д розведення ^ " у соб1 " ( В1д 3/16 ЧРГ 13/16 С />о 13/16 ЧРГ 3/16 С .а 1 млн. потомства >.

8. На шдстав! теоретичних розрахунк1в встановлено, що при розведенн! помюей ^ ! "у соб1 " в потомств! утворюеться, * в1дпов1 дно, т!льки 10,26 ! 14.^ % ютинно натвкровних ( 1/2 ЧРГ

1 '.? С 1 трьохчетвертних ( 3/4 ЧРГ 1/4 С ) тварин, а гэшта потомства ( 89,5 - 85,5 % ) мае 1ншу,, досить р!зноман!Тну генотипову структуру за балансом спадковост! вих!дних пор!д ( ЧРГ ! С ).

Нап!вкроь;И тварини ( 10,26 " ) в потомств! не в!Дпо-в!дають повн1 ^тю класичним нал1вкровним тваринам , так як вони не повторишь IX за арх!тектурою Судови генотипу, тобто за гетеро-допчню.ю стану вс!х 30 пар■ хромосом, завжди характерного викшоч-. но для вс!х помюей Ъ .

10. Стушнь консол!даци спадковост! для окремо! особини або популяц!! помюних тварин можна виразити математично "з допомогою ЕОМ че^ез структуру 1х- генотип.в-з г.ахуванням гомолог!чност! ! гет1.ролог1чност! стану окремих пар хромосом в1д пор1д ЧРГ 1 С, як1 використовуються в схрещуванн! Стушнь консол!датI спадковост! теоретично може кол^ватися в межах 0-100 7..

Чри одноразовому спаров^ванн! помюей ^ ! " у соб! " стушнь коноол!дац!! с эдковост! в популяш 1 потомства г^'ц1 зростае теоретично, в!дпов1дно : в!д О 7. до 50 7. 1 в!д 50 7. до 75% з 1ндив1дуальною 'акливютю окремих особин для 100 тис. потомства В!Д 13,3 %.Д0 86,^ % ДЛЯ ^д ! В1Д 50 % до 100 % для ^ .

11. При тривалому в!дтворному схрещуванн"! помюей 1/2 ЧРГ 1/2

О 1 П0СТ1ЙН0МУ В1Дбор1 1 використанш в поколениях помюни;. бу-га!в-пл1дник1в з 1КО в межах 40-60 %, що нгЗбиыл ймов!рно в попу-ляцп,. середн1й р1вень консолдацп спадковост1 в потокств! теоретично може зрости через б покол1нь до 72 %, через 10 поколиг. до 75 %. .

При тривалому в1дтворному схрещуванн1 помюей 3/4 ЧРГ. 1/4 С 1 пост1йному в)дбор1 1 викориотанн1 в поколениях" помюних бу-га!в-пл1дник1в з IKC в межах 70-80 %, щр найИльш ймов1рно в попу-ляцп, оередн1й р!вень консол1даш I спадковост1 в потометв! теоретично може зрости через 5 поколшь до 86 %, через 10 покол1нь до 87.5 Г

12. Розроблен 1 теоретичн! моделl i ндив1дуально-груповоt шнливоси генетичного потеншалу продуктивное!i помюних тварин в популщп показали, ер промшшй характер успадкування к1льк1сних ознак у велико! рогато! худоби характерний т1льки для 10 % особин в потоыств!, а решта ( 90 % ) мають децо 1нший характер ix успрц-кування В1д батьк1в.

13. Теорет!ГЧНИй анал1з динамики спадково! шформацп р!зних пор!Д в потометвi при вшворному схрещувашп, а '-такой йшв1рно! структури популяцп поиюних .тварин за адитивним генетичним потентаты продуктивност! пойазуе, ею розведення пом; ;ей " у соб1 " Р1аних генотишв це не щр 1нше, як пов!льне поглинальне схрешуван-ня, якэ розтягнуто в 4aoi, в покол!ннях i зумовлюе поступове, постШне ( малими доэащ ) шдвищення опадковос-ч пол1гяуючо! породи в поколшнях потомства при умов! використання в кожному по-кол1Ш11 • помюних буга1в-пол!пиувач!в.

14. Для племтних господарств- з високим сер чдн1м р!внем мо-лочно1 продуктивное?! ( 54JO кг на корову )' характерним е те. 'що noMicHi гозштино-симентальськ1 первютки I, II l III покол1нь, як! виросзиг i лактувалй в рднакових умовах, майже не в!др1аняються miя собою за р1внем молочно! продуктивност! (5313 кг. 5242 кг, 5272 КГ молокл ).

15. Племиша ц1нн!сть голштинських буга1в, як! вш.орнстовува-лись в плем1нних базорих государствах республики при в --тгворно.гГ/ схрещузанн! з симентальською породою, характеризуемся досить ви-сокою м!1ШЩ!стю за надоем ( G - 378 it ) i киькютю молочного жир" ( G - 14,1 кг ) з !ндив1дуальними коливаннями, в1Дпов1дно, В1Д +1157 кг до -722 кг ! в!д +42,1 кг до -26 кг. Середая -темнна

шннють Есix отнених буга$в виявилась невисокою i становила 89,2 кг за надоем i 3,08 кг за к!льк*стю молочного жиру. .

ló. Результата oimhkh голштинських буга!в, як! одержан1 в лершому поколiннi потомства методом пор!вняннт ix дочок з одноге-нотиповцми ровесницямч, високо корелюють (0,80 - 0,85 ) з загаль-ною íx ощнкою bcíx покол!нь потомства ( Ft , f\¡, , F3 ), що важ-ливо для ефективного выбору кращих 6yra¡в-пол!пшувач 1 в на почат-ковому етап! вддтворного схрещування i для ращонального их вико-ристання в подальш1й селекшйтй робот i з помюними тваринами.

17. Середня плем1нна щннють голштинських бугакв суттево знижуеться при „х використанн1 i ощнц! на помюних тваринах р1зних покол1нь ( Fj , F¿, F3) методом посл1довного пор1вняння ix дочок з ровесниця*ш попередшх покол! нь ( F¡ з С; F¿ в Fi ; Fj з F¿ ), akí були вирощен1 1 лактували в одних умовах. Динам1ка спаду середньо! плем!нно! uhhoctí голштинських буга$в за надоем 1 к! лькютю молочного жиру 6 покол1ннях становила, В1дпов1дно: в F¡

- 1180 кг, 48,1 кг; в Fj - 155,2 кг, 7,6 кг; в F3-- 45,8 кг; -3,4" кг.

18. Эапропонована оригiнальна система селекщ * помюних бугаев генотипу 3/4 ЧРГ 1/4 С при проведенн1 вшворного схрещування в скитарств!, яка об'едну-- позитивна ■ елементи розведення пом i сей " у соб! " з пос". ¡йним запозиченням ' вйкористанням прогресуючого генофонду крящих пор1д св!ту, що дае можливють пост Шю вбагачу-вати генетичний потенщал продуктивноен пор1д велико! рогато! ху-доби не jm i нюючи структури умовного ктцевого генотипу.

19. Статевий склад схмей в популяцшх однопл!дних ( велика рогата худоба ) i багатошпдних тварин ( норка ) характерезуеться досить високою м!нлив!стю. Kiлькю^ь с!мей у велико! рогато! худо-би, в я. зле сп1вв!дношення. статей лдпот дае теоретичному 1:1, станов. ть - 48,7 % для 2-х отелень, 36,4 % - для 4-х, 30,3 7. - для 6-х i 24,5 X - для 8-и, що випов!дае теоретично оч1куваним частотам ( иО %, 37,5 31,25 X, 27,35 % ) зг!дно хромосомно! теорП виэнгчення стат! на популящ,шому píbhí. \ипа cím'i мали переважну народжуванють сами в або самок в своему потомств1.

20. Переважье народжування дв!йнят певно! статi у родоначаль-ниць окремих родп i 94,6 + 2,14 X 6 é ; 95,3 + 2,06 Z р р ) в скотарств! не успадковуеться в поколшшх потомства, а при ix по-яв! вир.знюеться за статевим складом до теоретично зумовлених час-

тот ix прояву ( 1 (5/0: 2 ¿jy : 1 ) зидно хромосомного ,.ie-хашзму виэначення стат!

21. Односторонне в!дб!р кор1в або буга!в з с1мей з переваж-ним народкенням бичмв або теличок на nponrai трьох покол!нь, а також i сшльний гомогенний шдб1р за шею ознакою не виявив icTOTHoro впливу на зм!ну сп!вв1даошення статей у потомства с!мей, одержаних в напрямку в!дбору.

22. Запропонована нова теоретична ппотеаа про р1вну, несе-лективну конкурентоздатн1сть Х- i .'- субпопулящй спермпв в любих умовах впливу зовншнь.го еередовшца, яка з'ясовуе можливь при^чни невдач i ор1ентуе досл1дникь на розробку нових теоретичних i практичних методичних шдход1в при розв'язанн1 Ц1е i важливог нау-KOBOS проблеми.

б. ПРОПОЗШШ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для досягнення високих надо!в в плем1нних господарствах Украгни по червоно-ряб1й молочшй пород! до píbhh 6-7 тис. кг молока при 3,6 - 3,8 % жиру i задов1льних м'ясних якоетей худоби дошльно одержувати тварин з спадковютю за голштинською породою в межах R2.6 - 75 % 1 розводити ix " у co6i " з обо^'язковим вико-ристанням т!л*ки перев!рених буга!в-пол!пшувач!в генотипу 3/4 ЧРГ 1/4 С. При в!дтворенн1 .ремонхних бугагв генотипу 3/4 ЧРГ 1/4 С ба-жано надавати перевагу при в!дбор1 тим, як! одержан! в1д високоп-родуктивних нашвкровних матер!в i перев1рених голштинських бу-га!в-л!дер1в, а не бугаям, як1 одержан! В1Д розг^дення i эоцшених помюних тварин ( 3/4 ЧРГ i/4 С ) " у соб! ".

2. ■ Практично, при одержан! i розведенн! помюей F ( 3/4 ЧРГ 1/4 С ) " у соб1 " Т1льки 15,5 % тварин в потомств: в!дпов!дае за спадковютю оч1куваному геьлипу ( 3/4 ЧРГ i/4 0 ), а решта 85,3 % мають 1нш!, досить р!зноман1тн! генотипи ( в!д 9/16 ЧРГ 7/16 С до 15/16 ЧРГ 1/16 С для fDO тис. потомства ).

Тому в селекц!йн}й практищ при в!дбор! кор!в-матер!в ремонт-них буга!в !' самих CyraiB необх!дно дуже ретельно проводити ощнку бажаного типу екстер'еру i конетитуцп помюних тварин, у яких би в оптимальному BapiaHTi були виражеш фенотипово селекщй i якоси обох поеднаних пор!д.

3. При створенш с^ад-репродуктор!в червоно-ряолх голштшнв в Укре'н! з високим генетичним потеншалом продуктивное i несбх1дно при одержанн1 ломюних тварин III, IV ¡ дальних покол!нь f чог 'с-

товувйти ьа 75-80 7. маточного погол1в'я стад т1льки перев!рених чистопородних голштинських бугатв-пол1пшувач1в з генетичним потенциалом продуктивноот! за надоем + 350-500 кг 1 б!льше. Ста-да-репродуктори червоно-рябих голштшив повинч1 залишатись В1дкри-тими популятями для проведения посийного селекщйного контакту з прогресуючим генофондом голштинсько! породи Канади 1 США.

4. Пропонуемо племшдприемствам/ плем!нним заводам Укра!ни широко використовувати сперму буга!в-пол1пшувач!в ( Глена 384337,

+ 1157 кг; + 41,2 кг; Пейзажа 309, + 798 кг, + 32,2 кг; Барона 348200, + 772, + 30,5 кг; Шгайна 73253, + 839 кг, + 27,1 кг; Дай-нем1ка 359742, + 752 кг, + 25,4 чг; Хоум Ста 363479, + 623 кг, +

21.4 кг: Романдейл Реда 1739916, + 603 кг, + 20,4-кг; Льнджа 344046, + 621 кг, + 19,0 кг; Макв1з Реда 1713015, + 535 кг, + 17,1 кг; Ригела 381227, + 446 кг, +15,3 кг; Тршла 354806, + 303 кг, + 14,8 кг; Т.Кевел! 002Г?35, + 307 кг, + 14,8 кг; КГелента 1861373, + 320' кг. + 13,2 кг; 1мпрувера 335471, + 318 Кг, + 11,7 кг; Селт1ка 359136, + 314 кг, +9,0 кг; Класа 391573, + 255 кг, + 8,8* кг ) для одержання ремонтная бугайшв при веденн! заводських Л!Н1й.

5. Доц1льно обмежити викориетання в плем1нних. заводах бу-га$в-син1в, а також вилучати а селекщйного процесу одержання ре-монйих бугалв в племзаводах, кор1в-матер1в, як! являгаься дочками таких буга!в-пог'ршувач1в, як ( Намет 797, - 648 кг. -24,9 кг; Феодал 5184129. - 60Ь КГ, - 25,1 КГ; Хитрий 80050853, - 722 кг, -22,1; Релф. 1748622, - 552 кг, - 19,5 кг; 1ртиш 381089, - 499 кг, -

16.5 к: ; Атом 390527, - 40г кг, - 15,5 кг; С. Преет 1728339, - 207 КГ, - 14,8 кг; 1зюм 1306, - 237 кг, -12,7 кг; Ритм 2938, - 265 кг, - 12,1 кг; Орел 390530, - 351 кг, - 10,4 кг; Санрайз 181 1 7156, -264 кг, - 9,8 кг; Джейстед 1841872, - 254 кг,*- 6,7 КГ; М. Сек' ю.Пт! 359743, - 170 кг, 9,4 -<г; Марк 73254, - 144 кг, -5,0 КГ; Рудольф 5103313, - 151 кг, - 5,0 кг; Спр1Н 381025, - 345 кг, - 2,3 кг та 1нш1 ).

6. лфаховуючи зисоке значения коеф1щент!в рангово! кореляцп ( г - 0,90-0,94 ) М1ж племыною щншетю буга1в, оШнених методом ". дочки-ровеснит " з врахуванням одногенотипових ровесниць 1 без врах$ зання IX ге^отшив серед голшттизованого маточного погол^в'я племпших стад пояонуемо проводити ошнку буга!в-шид«ик1в в ма-сив1 червоно-рябо! молочно» худоби без врахування генотишв дочок 1 ровесьиць, що значно простше в техшчному"вшошенн! при эбор!,

шдготовш 1 обробц1 необх!Дного зоотехшчного мптер1алу обл!к,.

7. Селекц!онерам - практикам, HKi роеюдять помюних тварин, сл!д мати на уваз1, що при в1дтворному схрещуванш тварин другого покол1"ня 3/4 ЧРГ 1/4 С консол!дац1я спалковост) досягаеться практично шсля 2-3 покол!нь ix розведення " у соб! ", а для нашвкровних тварин ( 1/2 ЧРГ 1/2 С ) потр1бн1 дещр б1льш1. строки п консолдацп ( 3-5 покол!нь ), щоб не в!дбувалось суттевого розщеплення в потометв i за типом тварин i селектйними ознаками.

8. Для одержання бшш продуктивних кор1в-первюток генотипу 3/4 ЧРГ 1/4 С в стад1 дощлыю в^бирати телиць в!д bcix Kopir -матер1" з ix молочною продуктивнютю ( М + 3G ) по першей чи вищий лактацп, що сприяе шдвищенню i продуктивност! в межах + 200-300 кг молока i 7,5 - 15 кг молочного жиру пор!вняно з тими, що в1д1(5раш в1д кор1в - матер1в з продуктивною ( М - 3G.) з враху-ванням в1дпов1дних лактац1й.

9;' Для б1льш рац1 овального i ефективного проведения погли-нального чи в1Дтворного схрещування в скотарств! пропонуемо в практищ використовувати за основу результати першо! ретельно! ощнки плешнно! uimrocTi буга!в-пл1дник1в пол!ишуючо$ породи, проведено! на помюях первого покол1ння ( Fy ) методом пор!вняння ix дочок з одногенотиповими ?ювесницями, так як вона високо коре-люе ( 0,8 - 0,85 ) з результатами ix завершально! ощнки за про-дуктивнютю дочок Bcjx генотишв, одержаних на р!зних етапах схрещування.

10. Теоретичний анализ динам1ки спадково! ¡нфорь цп загаль-них предк1в в потометв 1 при ¡нбридингах дае можливють викласти TaKi 0CH0BH1 заетереження для селекщонер1в-прагсгяк1в, як1 не-обх!дно завжди мати на увасi, щр ;

- при застосувашп ¡нбридинпв однаково! тюноти ( II-I, чи 11-11,- чи III-III i iйш! )_на одних i тих же загальних предков, чи на р1зних законом)рним наел^дком цього процесу е неповторн1сть, р1зноман1тн1сть, нестаб!льн!сть результат!в за продуктивными якос-тями, життездатнютю, р!внем 1нбредно! депресп i значениям плем1нно! uiHHocTi у одержаних тварин, що зумовлюеться• високию Индивидуальною м1нлив1стю р!вня гомозиготност1 у окремих особин при застосуванн! одного i того ж 1нбридингу, а т.чкож постанов ймопрною М1нлив1стю окремих груп хромосом, як1 переходять в гомо-зиготний стан в генотиш Tie* чи iHinoi шбредшн тьарини-,

- 1ниридинг заввди дощльно 1 необх!дно спрямовувати ильки на здорових, конститущйно мщних тварин високок плем1нно! щшкь-п, як! перещреи за як!стю потомства 1 на В1дсутн!сть ре-десивних летальних фактор!в в ¡х генотип1;

- при застосуванн! 1нбридингу 1 на тварин високо! плем1нног Ц1нност1 законом1рним залишаеться положения про неповторнють, нестаб!льн!сть результат!в якост! одержаних 1нбредних тварин: зав-жди в похомсты одержимо б! ля 30-32,5 % тварин горших за плем!нног Щнн1стю В1д сво!х батьк!в, б!ля 35-40 % тварин на р1вн1 плем!нно! ц1нност1 батьк!в 1 б!ля 30-32,5 X тварин вищих за племенною щннютю в1д Затьк1в при умов!, коли плем!нна щннють батьк1В ( корови 1 бугая ) р1Внозначн! м!ж собою. Якщо ж спаровуються тва-рини, р!зн! за р1внем плем!нно! щнност!, то вказана зако-ном!рн!сть дещо зм1нюеться при IX пор!внянн1 з племшною цшпстю кожного з батьк!в.

хх. Г1И одержан1 лшйних бугаев при вакладанн1 ! ведент за-водських л1н1й пропонуемо на початковому етап! роботи використову-<-вати !нбридинг на батька ( П-1 ), перев1реного-за як!стю потомства, так як цей ¡нбридинг забезпечуе б1льш височу генотипову схожють з в1домим предком ( 75 % ), мж при шбридингу " брат х сестра " ( 55-57 % ). 1нбридинг на мат!р ( 1-П ) при одержали! ремонтних бугайц в дощльно викорис^овувати в тому випадку, коли корова перечрена за якютю потомства ( дочок ! син1в ) ! в^дзпа-чаеться високою племшною ц!нн!стю.

Зм :т дисертаци опубликовано в 95 роботах, найб!льш важлив! з них так!:

1. Петренко И. П. О фенотипическом разнообразии и диморфизме спер-миев некоторых видов сельскохозяйственных животных •// Цитология и гечетика. - 1969. - Т, 3. - N п. 54-58.

2. "ладимирская Е. М. , Петренко И. П. О возможностях фенотипичес-кого разграничения Х- и У- гамет по размерам и массе в связи с регуляцией поле в сельскохозяйственных животных // Генетика. -1^70. - Т. 6, N 11. - С. '3-87.

3. Петренко И. П. О регуляции пола в потомстве коров при искусстве 1Ном осеменении // Цитология и генетика. - 1976. - Т. 10, N 6.- С. 535-538..

4. Петренко I. .П. Сшвв^дношення 1 поащдовшеть зм)ни статей в пото: отв! велико! рогато! худоби // гозведення та штучяе

- БЗ -

осшешння велико! . рогато! худоби,- Ки!в. : Урожай. 19','Э.-Вип. И - С. 45-49.

5. Петренко И. П. , Самусенко А. И., Бенехис Б. Е. Го тец К А. Соотношение. полов в потомстве коров о рекордной молочной продуктивностью // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. - Киев.: Урожай, 1980. - Вып. 12. - С. 63-58.

6. Петренко И. П., . Владимирская , Е. М., Герасимчук А. И, К вопросу об изменчивости полового состава в приплодах одноплодных и многоплодных животных // Сельскохозяйственная биология.- 1980. -Т. 15, N 3. - С. 415- 420.

7. Петренко И. П. О рождении потомства у коров и норок исключительно одного пода // Сельскохозяйственная биология. - 1980. -Т. 15, N Б. - С. 736-739.

8. Петренко И. Е, Герасимчук А. Е Об изменчивости соотношений полов в потомстве норок разной плодовитости// Повышение продуктивности и борьба с бесплодием сельскохозяйственных животных . / Научные труды УСХА .- Киев, 1980.- С. 151-154.

9. Петренко I. П. Про спадкову гетерогеннють гамет велико! рогато! худоби // Молочно-м'ясне скотарство. - Ки!в.; Урожай, 1981. - Вип. 55.- С. 53-Бб.

10. Петренко 1. П. До_питанйя дов1льного регулюванн., стап у ско-тарств1 // Розведення та штучне ос1меншня велико! рогато! худоби. - 'Ки!в.: Урожай, 1981. - Вип. 13. - 0,45-49,

11. Петренко И. П. Теоретические модели соотношепй поло_ потомства в семьях при разной селективности Х- и У- спер.шев // Раз- • ведение и кормление крупного рогатого скота на Украине. - Киев. , 1983.-Т. 10.-С. 55-58.

12. Петренко И. П. Об исследованиях по искусственной регуляции лола потомства // Сельскохозяйственная биология. - 1982. - Т. 17, N 2, - С. 248-254. "

13. Петренко I. П. Методика визначення структури I зростання гомозиготное^ в уеоретичних популящях при ¡нбридингу // Розведення та штучне осшен^ння велико! рогато! худоби,- Ки!в.: Урожай, 1983. Вип. 1ч - С. 20-22.

14. Петренко -И. П. Индивидуальная и генерационная изменчивость полового состава двоет у коров // Молочно-мясное "скотоводство. -Чиев.: Урожай, 1983. - Вып. 62. - С. 39-43.

15. Петренко I. П. чи мо.кяива селекция кор!в на сп1ВВ1Г'ошг ш

., .. - 64 -

статей потомств1 // Вюник сиьськогосподарсько! науки. -1983. - N 9. - С. 50-51.

16. Пь/ренко И. П. К вопросу о наследовании полового состава потомства в семействах круппго рогатого ск-та //. Сельскохозяйственная биология. - 1983. - N 11. - С. 71-76.

17. Петренко И. П. К вопросу разделения Х- и У- субпопуляций спер-миев // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. - Киев.: Урожай. 1984. - Вып. 16. - С. 44-47.

18. Петренко И. П. Типы двоен у коров ь зависимости от их возрасте и сезона оплодотворения // Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого ск та - Киев.: Урожай, 1985. -Вып. 17. -С. 28-30.

19. Петренко И. П., Харченко IL А. , Габрук Г. И.., Петренко А. П. Гомозиготность самцов и самок в потомстве животных при тесных инбридингах // Сельскохозяйственная биология. - 1985. -Л 6. :С. П-105. '

20. Петренко ]. П. Динам1ка гомозиготност1 i генетично* под1бност1 ' в ¡нбредних тварин залежно в!д fx карютипу // ВЮник сиьсь-когосподарсько! науки. - 1985. - N 9. - С. 59-62.

21. Петренко. И. П., Петренко А. П. , Габрук г. и.' Модельные структуры теоретических "опуляций потомства D. melanogaster при очень тесных шбридингах // Цит-логия и генет-ка. - 1985.

Т. 19. - N \ - С. 298-304.

22. Петренко И. П. К методике анализа генотипического разнообразия круг ого рогатого с кот г- по факторам многоплодия // Разведение и искусственное осеменение крупного' рогатого скота - Киев.: Урожай, 1986. - Вып. 18. - С. 53-55.

23. Петренко И. П. О наследственных особенностях помесей F4 и F^ в око: эводстве// Научн. -^произв.. онф. " Использование голштинской .юроды для интенсификации молочного скота ". - Киев, 1987. -С. 105-107.

24. Петрьнко И. П., Винничук Д. Т. К вопросу консолидации наследственности помесных животных // Научн.-произв. конф. " Исполь-зовечиэ голштин чой породы для интенсификации молочного с^ота ". - Киев, 196Л С. 107-108.

¿5. Петренко И. П ,'Петренко А. П. Теоретическая модель повышения гомозиготности в поколениях потомства D. relanogaster при сис-тема-ическом инбридинге " брат х сестра ""и отсутствии отоора

- ББ -

// Цитология и генетика. - 1988. -Т. 22, N 1. - п. 54-62.

26. Полетаев А. И., Степанова а Г., Петренко И.- П., Гнучев Н. а , Зеленин А. Е Анализ содержания ДНК в спермиях быкг с помощью лазерного проточного флуориметра // Доклады ВАСХНИЛ. - 1988 - N 9. • 36-38.

27. Петренко I. П. , В1нничук Д. Т., Петренко А. Е Теоретичш аспект консол1дацп спадковост1 помюно! худоии // В)сник с1льськогосподарсько! науки. -1988. - N 5. - С. 45-51.

28. Петренко И. П., Харченко П. А. , Петренко А. Е Модели повторения потомством ген типа общего предка при тесных инбрщнн-гах//Разведение и искусстьенное осеменение крупного рогатого скота. - Киев.: Урожай, 1988. - Вып. 20. -С. 45-50.

29. Петренко И. Е , Винничук Д. Т., Петренко А. Е Полукровные животные в . скотоводстве//Агропром Украины. -1989. - .И 6. -0.39-44.

30. Богданов Г. А., Винничук Д. Т., Петренко И. Е , Петренко А. П. К теории гетерозиса при разведении помесного скота // Зоотехния. - 1989. - N 4. - С. 13-19.

31. Петренко И. Е , Петренко А. Е Теоретическая модель генетического сходства изолятов в поколениях потомства 0. те1апогаз1ег при систематическом инбридинге " брат х сестра " л отсутствии отбора // Цитология и генетика. - 1990. - Т. 24, N 5. депон. в ВИНИТИ.'- N 3003-В 90. - 18 с.

32. Петренко И. Е, Винничук Д. Т., Петренко А. Р К теорли разве--дения полукровных животных в скотоводстве // ГШ крупного рогатого скота черно-пестрой породы . - Киев.: Урожай, 1990, -Т. 110.-С. 32-40.

33. Петренко И. Е К вопрос.,, консолидации наследственности полукровных животных в скотоводстве при их разведении " в себе "// Разведение и искусственное осеменение крупного рогатого скота. - Киев.: Урожай, 1990. - Вып. 22. - С. 39-43.

34. Петренко И. Е Направленная регуляция пола в скотоводстве//Аг-ропром Украины. - 1990. - N 8. - С. 37-44.

35. Петренко И. Е , Петренко А. Е Генотипическая структуг я изоля-. тов Б. теХаподаБЬег. по гомозиготности особей при систематическом инбридинге " бр^? х сестра " и отсутствии отбора // Щгго-"огия и генетика. - 1991.- Т. 25, N 4. депон. в ВИНИТИ. - N 2469, -В 91. - 17 с.

- Бб -

36. Петренко I. Е, Бояр Л. С., Костенко Г. 'I., Лисенко М. I. Ефективнють використання голштин1в//Твариництво Укра!ни.-lbdl. N 4.-С. 16-17

37. Петренко I. П. Багатогшт'чють родин плеч!нно! симентаяьсько! худоби на УкраШ! // Ровведення та штучне ос!мен!ння велико? рогато3 худоби. - КШв.: Урожай, 1992. - N 24. - С. 41-45.

38. Петренко I. П., Хаврук 0. Ф. Ефективнють використання голш-тин1 в на Р13НИХ етапах счрещування // Науково-виробнича конфе-ренц1я " Сучасн1 методи селекщйно-плем!нно1 роботи в молочному скотарствI ".- Khíb, 1992.- С. 5-58.

39. Петренко к. П. Консолидация наследственности у животных при воспроизводительном скрещивании // Научная конференция " Ьовое в породообразовательном процессе ". - Киев, 1993. - С. 19-20.

40. Петренко И. П. К изменчивости генетического потенциала продуктивности помесных .кивотных при воспроизводительном скрещивании //' Hay :ная конференция " Новое в породообразовательном процессе ".- Киев, 1993. - С. 134-135.

41. Стр1ха Г. Я., Кис!ль М. Й., Сн!жко 0. Ы., Мельник Ю. Ф., Петренко I. II репродуктор червоно-рябих голштишв '/ Тваринницт-во Украл НИ. - 1993, - N 1. - С. 16-18.

42. с Петренко I. П. Мшлчвють статевого складу дв1йнят у родинах симентальськ. 1 хуоби// Розведегчя та штучне ос''мен1ння велико! pora^ol худоби. - Шпв.: Урожай, 1993. - Вип. 25. - С. 35-39.

43. Петренко I. Е Регулювання 8ачаттям стат!// 1дея. - 199о. - N 1.-( 246-247.

44. Тарасюк С. И., Петренко И. Е , Глазко В. И. Динамика аллельных вариантов по полиморфным локусам у помесного крупного рогатого скота// Тезисы доклада I Международной конференции " Молеку-ляр :о-генетические маркеры ла ютныг ", К. " Аграрная наука ". • 1994. - С. 45-46.

(Днгг "1Шмед. ГНдп. до друк/^Зак. 406 • U0.