Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Генетическое исследование псориаза

ВАК РФ 03.00.15, Генетика

Автореферат диссертации по теме "Генетическое исследование псориаза"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Федота Олена Михайлівна ^

ГЕНЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСОРІАЗУ

03.00.15-Генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

УДК 575.616

Харків -1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному університеті.

Науковий керівник

доктор біологічних наук, доцент Атраментова Любов Олексіївна, професор кафедри генетики та цитології Харківського державного університету

Офіційна опонента:

1. Доктор медичних наук, професор Ковальова Ольга Миколаївна, завідуюча кафедрою пропедевтики внутрішній хвороб ^Харківського державного медичного університету.

2. Кандидат біологічних наук Штавдель Світлана Анатоліївна, науковий співробітник відділу патології підшлункової залози Українського науково-дослідного інституту фармакотерапії ендокринних захворювань.

Провідай установа:

Український науковий гігієнічний центр, лабораторія генетичного моніторингу, м. Київ.

Захист відбудеться “((у 998 р. оіі годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 02.02.18 Харківського державного університету за адресою: 310077, м. Харків, м. Свободи, 4, ауд. 3-15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного університету за адресою: 310077, «.Харків, и. Свободи, 4.

Автореферат розісланий " Ю" ^іСЛУи\%% р.

Вчений секретар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність генетичних досліджень псоріазу визначається його високою розповсюдженніспо, частим ураженням людей працездатного віку, високою інвалідізаціею хворих і необхідністю виявлення групи ризику лля медико-генетичного прогнозу. Для пояснення клінічної гетерогенності псоріазу пропэнувалися різні моделі успадкування захворювання (Мордовцев, 1991, АЬеІе, 1963) Встановлений факт мультифакгоріальноі природи псоріазу при участі декількох генетичних і середовищних факторів залишає неясним генетичну взаємодію між окремими клінічними формами псоріазу, такими, як звичайний, артропатичний і інші форми засворюванпя. Необхідно відзначити, що роботи по генетиці псоріазу в основному стосувались захворювання в цілому без урахування його клінічних форм. Проводився тільки клиніко- генетичний аналіз двох форм псоріазу: звичайної і артропатичної. Різниці в характері успіідкування між ними не виявлено (Ибрагимов, 1983). Це вказує на необхідність дсслідження генетичних взаємовідносин різних клінічних форм псоріазу, співвідношення впливу спадкових і середовищних чинників на розвиток псоріазу, впливу популяційних процесів на розповсюдження псоріазу. Вивчення популяційної частоти псоріїїзу, особливостей його географічного розповсюдження зумовлене не тільки науковими теоретичними інтересами, але і практичними завданнями охорони здоров'я, проведенням дисш нсеризадії, здійсненням медико-генетичного консультування, забезпеченням хворих лікарськими препаратами, проблемами міграціі населення, засвоєння нових територій та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження проводилися в рамках теми роботи кафедры генетики і цитології ХГУ «Структура популяції та спадкова схільність до мультифакгоріальних захворювань» (УДК 575.1/. 2: 599.9, ї держреєсграції 01961ГО02581).

• Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - з'ясувати характер успадкування псоріазу, його різних клінічних форм, генетичний зв'язок між ними і зв'язок зі структурою популяції.

В зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

1. Провести генетичний аналіз псоріазу, враховуючи клінічний поліморфізм захворювання.

2. Вивчити вплив генетико-демографічних особливостей попухяції на маніфестацію захворювання.

3. Проаналізувати ра шовсюдженість псоріазу в різних етнічних групах та географічних зонах.

Наукова новизна отриманих результатів. Автором досліджена генетична детермінація псоріазу, вивчено феномен його клінічного поліморфізму, створена адекватна модель його успадкування та вивчено особливості його маніфестації в умовах популяцій з різними рівнем урбанізації та югімато-географічними умовами.

Практичне значенім отриманих результатів. Запропонована модель успадкування дозволяє уточнити оцінки ризику захворювання з урахуванням клінічних форм та етнічних особливостей пробащдв серед їхніх родичів, що можуть бути використані при медико-генетичному консультуванні.

Оцінки ризику покаїаиі у вигляді таблиць ризику, що вийшли в «Методичні рекомендації для генетичного прогнозу розвитку псоріазу». Генетичні оцінки схильності до псоріазу впроваджуються в лікувально-діагностичну роботу Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічної т> диспансеру, також можуть бути використані в інших медичних і лікувальних установах лікарями.

Результати досліджень використовуються при викладанні курсів «Генетика людини», «Генетичний аналіз» іафедри генетики і цитології ХДУ, також можуть бути використані в інших вищих навчальних закладах України, де читаються біологічні і медичні дисципліни. Комп'ютерні програми, створені в процесі робот впровадженні в навчальний процес при викладанні курсів «Математичні методи в біології» і «Статистичні методи в генетиці».

Зібрана в процесі роботи документація використовується при виконанні курсових і дипломних робіт студентами біологічного факультету.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорені на: двох конференціях молодих вчених біологічного факультету ХДУ (1996р., 1997р. Харків), на П з'їзді медичних генетиків України (м. Львів, 1995р.), на восьмой конференції Jahrcstaguag der gesellschaft fur human genctuk (Gottingen, 1996 p.).

Публікації. За мат фіалами дисертації опубліковано сім робіт в наукових журналах, збірках наукових робіт, матеріалах і тезах конференцій.

Об’єм та структура дисертації. Дисертація викладена на 109 стор машинного тексту, який містить 44 таблиць, 6 малюнків; складається з вступу, огляду літератури, розділу, присвяченому матеріалам та засобам, використаним у роботі, 10 розділів особистих досліджень та висновіів; бібліографічний показник складається з 141 джерела.

з

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ Сбір генеалогічного матеріалу (Мерфи, Чейз, 1979) у м. Харкові та Харківськой області проведене засобом одиничної реєстрації (Cavalli-Sforza, 1971) на базі Харківського обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (автор виріикае велику подяку науковому консультанту головному лікарю П.П.Рижко за оказану допомогу) та відділення дерматології Українського науково-дослідного інституту дерматології та венерології (автор виражає подяку завідуючей відділенням Я.Ф.Кутасевіч),

Отримана генеалогічна інформація про 147 жінок і 253 чоловіків віком від 11 до 80 років, хворих на різноманітні форми псоріазу. Фенотипи пробандів і родитів оцінювалися по діагнозах ліхарів і при вивченні медичної документації. Розповсюдьісенісгь псоріазу по земній кулі вивчалася за даними світової литератури.

Статистична обробка результатів проведена загальноприйнятими параметричним! та непараметричними методамі (Лакин, 1990). Сегрегаційні частоти та їх помнлкі вираховувались за формулами для метода одиничної реєстрації (Cuvalli-Sfortha, 1971). Компонентний аналіз проведене з використанням коефіцієнтів кореляції між родичамі, які вираховані за рівняннямі альтернативної та квазінепреривної моделі успадкування (Falconer, 1965, Mendell, 1974, Elston, 1974). Оцінка параметрів моделі головного гена з неповною пенетранггоспо отримана шляхом рішення дісперсійних рівнянь (Jameii, 1971). Генетичний ризик розрахован за методоми Morton, (1969), Smith, (1971). Вираховани асоціації псоріазу з иншимі захворюванням!. Обчислення виконані на IBM-486 DX2 з викор зеганням III 111 GAP, розробленим при спільної роботі кафедри генетики та цитології ХДУ та кафедри АСУ ХВУ. (Автор виражає велику подяку К. О. Метешпну, І. М. Патракеєву, М. А. Зенченку, В. В. Мунтяну за оказану допомогу при компькггершй обробці даних, Т.Ф. Коробко за допомогу при редагуванні автореферату).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРИ ШЯ

В зв'язку з тим, що частота одного і того же захворювання може бути різноманітною в різних регіонах, етнічних групах, було проведене вивчення розповсшдженості псоріазу в Харківській області. Розповсюджеігісгь псоріазу в Харківській області розраховувалася на контрольній групі, яка містила 186 жінок і чоловіків віком від 0 до 60 років та понад 1500 їхніх родичів першого та другого ступенів спорідненості. Результати дослідження свідчать про вікозалежну природу захворювання, що підтверджується і даніми інших авторів

(Довжанский , Утц , 1992, Османова , 1985, Ибрагимов , 1983). Частота псоріазу у дітей в харківській популяції складає близько 0.53%, частота псоріазу для осіб середнього віку складає 0.71%, частоти псоріазу серед батьків осіб конірольної групи рівна 0.80%, загальна частота псоріазу по харківській популяції - 0.71%. В відповідності з клінічними особливостями псоріазу пробанди були поділені на дві групи: перша об'єднує хворих з тими формами псоріазу, що характеризуються ураженнями шкіри без уражень суглобів. Друга група - хворих з такими же формами псоріазу, але ускладненими артропатисю. Частка артропатичного псоріїзу у харківській популяції (16.5%) співпадає з даними по інших популяциях - 5-30% (Зрдес, Ибрагимов, 1985). Вивчення співвідношення форм псоріазу показало, що у харківській популяції частка еритродермії вище, зксудативного псоріазу -нижче, класичного, звичайного, псоріазу така ж, як і в інших популяціях. Можливо, відмінності пов'язані і особливостями перебігу псоріазу в даному регіоні або невеликою кількістю даних про інші популяції для порівняння, або різноманітними діагностичними критеріями. Аналіз ро поводів показав, що хворі на псоріаз родичі пробандів складають 2.0-

11.9%, що в 3-17 разів (р<0,01) перевищує його середньопопуляцінну розповсюдженість.

Таблиця І

Генеалогічна характеристика

Група Стать Родичі, що поражені,%

1 ступінь спорідненості 2 ступінь спорідненості

Жінок Чоловік. В середньому Жінок Чоловік. В середньому

жіноча 5.8 8.2 7.1 4.8 3.4 4.1

Загальна чоловіча 5.0 7.7 6.3 3.1 3.3 3.2

.... _ всього 5.3 7.9 6.6 3.7 3.4 3.5

жіноча 4.5 7.9 6.3 5.5 2.8 4.2

Перша чоловіча 4.5 8.2 6.3 1.9 2.1 2.0

всього 4.4 7.9 6.3 4.4 2.3 3.6

жінок 11.9 9.4 10.4 2.5 5.3 3.9

Друга чоловіча 4.3 8.2 6.3 1.9 2.0 2.0

всього 7.2 8.7 8.0 2.1 3.5 2.8

Таким чином, генеалогічний аналЬ не виявив відмінності в гег етичній обтяженості у хворих різної статі і хворих з різноманітними формами захворюванні по родичах першого і другого ступеня спорідненості. Спостерігається лише незначне зруш :ння в сторону більшої генетичної обтяженості жінок у порівнянні з чоловіками і жінок другої групи у порівнянні з язиками першої групи. '

Отримані результати співпадають з даними ряду авторів (Мордовцев, Мушет, Альбанов, 1991, Довжанский, 1992, Anderson, Vooriiest, 1986) про те, що не спостерігається різниці в генетичній обтяженості між жінками і чоловіками (спостерігається більша генетична обтяженість жінок, яка вірогідно не відрізняється від обтяженості у чоловіків) і між формами псоріазу, ускладненими артропатіею і не ускладненими.

Таблиця II

Проведення класичного сегрегаційного аналізу викликано необхідністю створення адекватної моделі успадкування захворювання Отримані дані показують, що тип успадкування псоріїзу не відповідає моногенної моделі з повною пенегрантністю. Сегрегаційні частот» з високою вірогідністю відкидають менделевську модель успадкування псоріазу в цілому, що співпадає з даними інших авторів (Ибрагимов, 1983).Таким чином, дані генеалогічного і сегрегаційного аналізу дають підставу для подальшого тестування квазибезперервної і ю дел і Фалкокера. Підстав для прийняття гіпотези про генетичну гетерогенність шкіри них форм псоріазу і форм, ускладнених артропатіею, за результатами досліджень, немає.

Узвичаєна точка зору про мультифакторіальний характер успадкування псоріазу грунтується на численних даних про родинне накопичування псоріазу і невідповідність його успадкування проспім менделевським моделям. Однак поняття “иультифакторіальність” включає за себе широкий спектр варіантів успадкування - від моногенных моделей з неповною пенетраїл ніспо до чисто адитивного успадкування (Беневоленская, 1991). З метою знаходження параметрів, що адекватно описують розподіл захворювання в популяції, проведен розклад загальної фенотнпічиої дисперсії в рамках квазибезперервної моделі. Було показано вагомий вплив генетичних факторів в детермінації захворювання -генетична складова дорівнювала 1. Оцінка успадкованності в “вузькому розумінні” складала 73,1%. Також було показано наявність нелінейної міжалельної взаємодії - Gd=0,354. Усе це дозволило припустити, що успадкування псоріазу може здійснюватися у рамках моногенної моделі з неповною пенегрантністю. Для вивченім ступеня пенеггрантносгі було виконано генетичний аналіз в рамках альтернативної моделі.

Отримані результати с пі вставні з аналогічними даними по інших популяциях Результати компонентного аналізу, зроблені на родинному матеріалі жителів Фарсрскіх островів показують, що успадкованість псоріазу в рамках квазибезперервної моделі складають 0.87 (Lindstcn, Breadberg, Iselius, Lambert, Markusson, Soderhall, 1981). В роботах польських авторів (Pietzuk, Turowski, Kapinska-Morowska, Rozenski, 1982) на вибірці, яка складалася з 244 сімей, показане, іцо успадкованісгь складає 0.82, що співставив з даними по харківській популяції.

В рамках альтернативної моделі для псоріазу в цілому величина успадкованності Gt=0.228, вірогідних відмінностей по цьому ж показнику між першою і другій групами немає. Для жінок і юловіків в загальній вибірці і в групах вірогідних відмінностей по величині успадкованосгі також не виявлене.

Частота гена і пенетрантшсть гоио - і гетерозигот розрахована за рівняннями для альтернативної моделі з урахуванням Яр і Яор - коефіцієнтів кор реляції між родичами.

При рішенні дисперсійних рівнянь одержуються різноманітні ііаріанти рішення для різних форм псоріазу. Для псоріазу в цілому оцінки параметрів монс генной моделі з неповною пенетраитністю таки: частота патологічного гена р=0,038, пенеггэангтсть гетерозігот П1=7, 2%, гомозігот П2=89,1%. Ці показники означають, що 2.4% населення харківської популяції є гетерозиготними носіями гена псоріазу, а 0.4% - гомозі готами по цьому гену. При цьому

0.17% популяції - це хворі на псоріаз гетерозіготи, а 0.36% - хворі на псоріаз гомозігсти. За даними інших авторів, аналіз моногенної моделі з неповною пенетранпгіспо показує сильний вплив головного гена, частота якого складає р=0,07 (ЬігбЯеп, 1981) на Фарерських островах, р=0, 05 ($\уалЬеск, 1994) в Швеції. Авторами припускається відповідність типу успадкування псоріазу аутосомної рецесивної моделі (8\узпЬеск, Іпегої, Мавйпйоп, \Vahlstrom, 1994, Бердышев, Криворучко, 1990, Рійяик, Тигомгекі, Каріп$ка-Мого№ка, Яогепякі, 1982), що не суперечить отриманим даним по харківській популяції.

На підставі отриманих генетичних показників - сегрегаційних частот і коефіцієнта успадкованосгі з допомогою таблиць рекурентного ризику можад зробити прогноз розвитку псоріазу для будь-якої людини, що має велике значення для медико-генетичиого консультування. Ця процедура дозволяє виявити групу підвищеного ризику по псоріазу для цілеспрямованої первинної профілактики захворювання.

Розгляд такого показника, як співвідношення статей серед хі орих на псоріаз, показало перевагу чоловічої статі над жіночою - 147 жінок; 253 чолоііки (р<0, 05). Це можна пояснити вторинним або третинним співвідношенням статей в популяції, викликаним різноманітними демографічними процесами - диференціальною смертністю, різною тривалістю життя чоловіків і жінок і т. д., або ж неоднаковим звертанням жінок і чоловіків в -лікувальні установи. Порівняння першої і другій груп по відсотку хворих чоловіків не показало вірогідних відмінностей між ними - 64.9% чоловіків в першій групі і 54.5% чоловіків в другів групі, для жінок по цьому показнику теж вірогідних відмінностей не показано - 35.1% жінок і 45.5% жінок . Результати генеалогічного аналізу показують, що захворювання не залежить від статі, бо відсотки поражених родичі з жіночої і чоловічої статі пробандів різної статі з різноманітними формами псоріазу віро гіді о не розрізняються.

Інформативним показником, що відбивають вплив ередовшцних і генетичних чинників на захворюваність, є вік, в якому виникло захворювання. Тому проведене дослідження віку початку захворювання для псоріазу в цілому, для першої і другої груп і для

окремих фори у чоловіків і жінок. Отримані результати показали, що для загальної вибірки і першої групи різниця \тж жінками і чоловіками по цьому показнику вірогідна - у жінок псоріаз починається в середньому на 4-4,5 року раніше (р<0, 01), що співпадає з даними інших авторів (Довжаж кий, 1992).

ТаблицяШ

Вік початку захворювання

Група Середній вік початку псоріазу, х± шх ї Р

Загальна 24.435І 0.613 0

Втому числі

Жінок 22.82± 0.970 8.09 Р<0,01

Чоловіків 26.95± 0.780

Дані про вік початку псоріазу можуть бути показані також в графічному вигляді.

Розподіл пробандів за віком початку захворювання.

Найбільша кількість людей, що занедужали, спостерігається в вікових групах 20-29 і 1019 років. Отриманий найбільший ризик розвитку псоріазу в віку від 10 до 29 років зіставимо з аналогічними даними по інших популяціях - саратовській, московській -11-29 років.

Істотних відмінностей в віку початку різних форм захворю чаїїня, що могли б бути покладені в основу класифікації псоріазу як “раннього” або “пізднілго”, як це має місце при інших розповсюджених хворобах зі спадковою схильністю (Штанд;ль, 1996), не виявлено.

Прояв і розповсюдженість спадкових хвороб в популяції звичайно залежать від її демографічних і етнічних характеристик. -

Як відомо, міське і сільське середовища відрізняються за озілененням, забрудненням повітряного і водного басейнів, психічного і фізичного вантаж) урбанизації. Крім того, міське середовище досі ще не є природною для людини (Алгухоїі, Курбатова, 1990). Тому такий показник, як середній вік початку псоріазу розглядався для топуляцій різноманітного типу - міських, районних центрів і сільських. Результати показали, що вірогідної різницї між жителями міста (хж=22.7± 1.189, х,=25.9±1.217), районних центрів (хж=22.5±1.971, х,=26.3±1.440) і сіл (хж=23.4± 2.299, х,=28.5±1.519) жіночої і чолов чої статі для псоріазу і в цілому, по групах по цьому показнику і по співвідношенню форм псоріазу всередині кожної з груп немає.

Тому можна говорити про те, що екологічні чинники, які різні у місті та селі, не грають визначальної ролі в розвитку псоріазу, що ще раз ілюструє відсутність впливу середовищних факторів на успадкування захворювання.

При дослідженні прояву псоріазу у пробандів враховували тіікий чинник, як ступінь екзогамії батьків. Розподіл пробандів та осіб контрольної групи по ступеням екзогамії вірогідно розрізняється тількі для жінок І та IV ступенів екзогамії (р<0.05).Отримані дані показали, що при псоріазе, на відмінність від багатьох захворювань з спадковою схильністю, вона не виявляє впливу на такі показники, як вік початку захворювання, розвиток у пробандів тих, а не інших форм псоріазу.

Таблиця IV

Розподіл пробандів першої і другої групи в залежності від ступеня екзогамії батьків, що обстежилися

Ступінь екзогамії Кількість,% Р Кількість,% Групи

жінок. чоловік. контрол жінок. контрол чоловік. перша,% друга,%

І 17.7 13.0 р>0, 05 7.4 7.8 14.4 16.7

II 53.7 45.9 р>0,05 44.0 37.0 49.4 45.5

ІП 25.2 32.8 р>0,05 33.0 42.0 30.2 28.8

IV 3.4 8.3 р>0,05 13.7 12.8 6.0 о !

Середній вік початку псоріазу у жінок і чоловіків для різних ступенів зкзогамії вірогідні не розрізняється, тоді як для захворювань, що характеризуються генетично» гетерогенністю, характерно більш пізній початок маніфестації захворювання у осіб знижене екзогамії. Чим більша шлюбна відстань батьків, тим вище ступінь гетерозіготносі потомства, а це є можливістю прояву тих або інших генів (Алтухов, 1989). Ефекти інбрідінг і аутбрідінга впливають на прояв рецесивних генів, у яких більша імовірність виявитися ; гомозіготі. Для псоріазу не виявлено впливу ступеня екзогамії батьківської генерації, щі говорить проти мо но генної і полігонної рецесивної його природи.

Псоріаз прийшло вважати системним захворюванням, тому питання про зв'язок псоріазу іншими патологиями розглядалося різними авторами. Для того, щоб порівняти схильніст чоловіків і жінок до ряду захворювань, були побудовані ряди розподілу різноманітнії захворювань для чоловіків і жінок всередині контрольно! і основній груп, що вірогідно н розрізняються. Для чоловіків контрольної і основної груп різниця між рядами розподіл; вірогідна (Х2=36.1, р<0, 05). Для жінок різниця по цьому же показнику також віро гіди (Х2=42.4, р<0,05). П>рівняння жінок контрольної і основної груп по кожному з захворюван показало, що серед іворих на псоріаз жінок частіше (р<0, 05) зустрічаються захворюванн виділю вальної снсгеї м і рідше (р<0,05) - захворювання дихальної системи. .

Для чоловіків результати досліджень показали більшу частоту (р<0, 05) захворюван серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту і опорно-рухової системи.

Отримані дані узгоджуються з даними інших авторів, відмінності ж між чоловіками жінками по асоціація с у них псоріазу з різними захворюваннями можна пояснити або різної схильністю чоловіків і жінок взагалі до різноманітних хвороб, або різницею в щ повідомленій інформицї при зборі даних. .

Проведене дослідження розповсюдження псоріазу в різноманітних географічних кліматичних умовах, расових і етнічних групах, в багатьох країнах і регіонах.

В процесі еволкпії людини в конкретних клімато-гео графічних умовах сформувалис фенотипи людей, наіібільш адаптивні до існування в них. Тому можна розглядати розподі частоти псоріазу в ріг номанітних расових і етнічних групах (Хрисанфова, 1991).

Найбільш високі, частота псоріазу спостерігається в Норвегії, Швеції, Дані! Великобританії, на Фарерськіх островах. Населення цих країн складають представник! північної групи антре пологічних типів європеоїдної раси - атланто-балтійської малої раси.

В той же час сергд лапландців - етнічної групи, проживаючої на півночі Норвегії, -

частота псоріазу дуже невисока, тільки 0.60%. Лапландці належать до лапоноідної малої раси, яка сталі результатом зміщення європеоїдів і монголоїдів в стародавності, сучасні представники їі відрізняються смаглявою шкірою, темним волоссям і темними очіма.

Представішісн середньоевропейскої малої раси характеризуються більш темної пигментацией волос і очей, ніж північні групи антропологічних типів. Серед населення «поясу шатенів» частота псоріазу розподіляється таким чином; Кострома-1, 40%, Московська область - 0.75-0.97%, Саратов - 0.82%, Харків - 0.65-0.70%. Таким чином, в північній півкулі спостерігається зниження частоти псоріазу з півночі на південь.

Таблиця V

Розповсюдженість псоріазу серед атланто-балгійської малої раси

Регіон Частота псоріазу,% Велика раса Мала раса Походження

Фарерські острови 2.80-7.00 Європеоїдна Атланто- балтійська

Норвегія 4.82 Таж Та же

Лапландці 0.60 - Лапоноідна Европ+монгол

Швеція 2.30-6.25 Таж Атланто- балтійська

Данія 3.29-4.18 Та же

Великобританія 1.60-3.00 - - Та же

Серед представників балкано-кавказької малої раси спостерігається така розповсюджеігіїггь псоріазу; Югославія - 1.58%, Азербайджан — 0.50%, Дагестан - 0.72%, Болгарія - 0.21%.

Дані про розподіл псоріазу серед представників індо-середньоземноморської малої раси такі; Узбекістан - 1.20%, Таджіїсістан - 0.47%, Шрі-Ланка - 0.40%.

Дня європеоїдної (євразійської) великої раси спостерігається пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора всередині кожної малої раси і пониження частоти

псоріазу від північного полюсу до екватора від більш північних малих рас до більш південних

Азія істотно більш різноманітна в антропологічному відношенні, ніж Європа. Тут домінують різноманітні монголоїдні і європеоїдні групи - далекосхідні, південно-азіатська, середньоземноморська раси, групи змішаного походження. Деякі групи мало порушені міграціям! і змішанням, тому може спостерігатися монголоїдна моноетнічність, як, наприклад, в Японії. Цим, певно, можна пояснити низьку частоту псоріаіу в цій країні.

Розподіл частот псоріазу для далекосхідної малої раси: Монголія - 0.052% і Північний Китай - до 0.42%, по Китаю в середньому - 0.06-0.42%, Японія - 0.0068% (низьку частоту псоріазу серед населення Монголі самі автори пояснюють методичними погрішностями -використанням для популяційних досліджень архівних даних). Дій регіонів південно-азіатської малої раси - південного Китаю, Гонконгу, частота псоріазу відповідно складає

0.06% і 0.05%.

В середині малих рас монголоїдних антропологічних типів збереглася тенденція, виявлена для європеоїдної раси - пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора. Спостерігається також і зниження частоти від більш північних малих рас до більш південних.

Серед північноамериканських індейців, що належать до американської раси ' (монголоїдний антропологічний тип) псоріаз не виявлений.

Псоріаз серед жителів екваторіальних районів Африки не виявлений. Але для півночі африканського континенту - Алжир, Марокко, Лівія - відзначена частота псоріазу 0.8%. Можливо, це пояснюється тим, що населення даного регіону подано не тільки африканськими негроидами, але і представниками шдо-середньоземноіюрської малої раси, бо північна Африка з верхнього палеолпа заселена європеоїдами і є частиною середньоземноморського регіону. >

Серед океанійських австралоїдів північних, центральних і південних районів Австралії псоріаз не виявлений.

Таким чином, частоти псоріазу найбільш високі серед представники! європеоїдної раси. Спостерігається пониження частоти псоріазу від північного полюсу до екватора всередині кожної малої раси, від більш північних малих рас до більш південних, від європеоїдної раси до монголоїдної і негроїдної до повної відсутності псоріазу ( рис 2 ).

Протягом майже всієї еволюційної історії людини розміри його популяції були відносно малими. Вид був поділденнй на ряд невеликих внутрішніх груп, що схрещуються. Тому

Рис.2

Розповсгадженість псоріазу серед малих рас великої європеоїдної раси.

Частота псоріазу, %

частоти псоріазу для різноманітних малих рас відрізняються, демонструючи зниженні частоти всередині групи з півночі на південь і від групи до групи. Це може пояснюватися пристосованістю даної раси до кліматичних умов (до ультрафіолетового випромінювання, де градієнта інсоляції). Те, що частоти псоріазу для південних представників північних фуг нижче, ніж для північних представників більш південних груп, може пояснювати» різноманітною пристосованістю до схожих кліматичних умов, зумовленою різноманітною генетичною природою, фізіологічними, морфологічними і іншихи показниками.

Для пояснення відмінностей в частотах генів в сусідніх популяціях можна використати гіпотезу про дрейф генів (Фогель, Мотульски, 1990, Гинтер, 1982).

Можливо, що частоти псоріазу і відповідні частоти «генів» псоріазу в популяції можуть Служити одними з генетичних маркерів до тієї або іншої великої раси певних етнічних груп. Тому результати, отримані за допомогою географічного підходу, можуть бути використані для аналізу мікроєволюцінних процесів в популяціях людини. Для цього необхідно виділення окремих чинників відбору, сприятливих розповсюдженню і збереженню генів захворювань в популяциях.

Тому у відношенні псоріазу необхідно розглядати цілий комплекс члнішків.

Настільки рані частоти у представників різноманітних більших рас можна спробувати поясниш відмінностями в пігментації кожі і чинністю відбору під впливом сонячної ‘ інсоляції. Можливо, механізми синтезу меланінових молекул, кількість меланінових гранул у поверхніх шарах кожі перешкоджають розвитку псоріатичних процесів в епідермісі, тому по мірі підсилення пігментації шкіри і по мірі підсилення чинності ультрафіолетового опромінювання в різноманітних етнічних групах знижується частота псоріазу.

Відомо, що псоріаз асоційований з системою НЬА у людини. Можна розглянути ці асоціації у осіб різноманітних етнічних груп. Слід відзначити, що етнічні групи, що входять в одні малі раси, схожі по асоційованим з псоріазом НЬА антигенам, тим більше, можна виділити і загальні для більшості етнічних груп НЬА тиші, асоційовані з псоріазом, тим більш, що вони виявляються зчепленими між собою, як, наприклад, Ш№7, ВІЗ С\у6, В17

06,ШІш7.

Факт того, що в одних етнічних групах псоріаз асоційованій з овдіими алелями НЬА системи, а в інших - з іншими, може свідчити про наявність різноманітних генів, що формують схильність до псоріазу.

Питання про генетичну гетерогенність різноманітних форм псоріазу можна розглядати ще з однієї точки зору. Досі залишається відкріпим питання про аугоімунну природу псоріазу.

Асоціації з аутоімуннимі захворюваннями можуть бути зв'язані головним чином (або

винятково) з локусом HLA-D/DR (Smolle, 1985). Деякі форми псоріазу, здебільшого

псоріатичний артрит, асоційований з цим антигеном.

ВИСНОВКИ

1. Відкинута юно генна модель успадкування з повною пенетранпгістю.

2. Успадкованість псоріазу в рамках квазибезперервноТ моделі складає 73,1%.

3. Показано, що успадкування псоріазу здійснюється в рамках моногенної моделі з неповною пенетрантністю. Оцінка параметрів моногенной моделі з неповною пенетракгні лю дала такі результати: частота патологічного гена р=0.038, пенетраитність гетерозигот П1= 7.2%, гомозигот - П2=89.1%.

4. Не виявлено впливу віддаленості шлюбу батьків і ступені урбанизації населених пунктів, в яких проживають пробанди, на розповсюдженість псоріазу.

5. Спостерігається зниження розповсюдженості псоріазу від північного полюса до екватора всередині кожної малої раси, від північніших малих рас до південніших всередині більших рас, від європеоїдної великої раси до монголоїдной і нетроїдной.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Атраментова Л.А., Федота А.М. Изучение распространенности псориаза в различных климаго-географических условиях и этнических группах // Вестник проблем биологии и медицины - 1998. -N17. - с. 3-5.

2. L.A. Atramentova, А.М. Fedota, ЇМ. Patrakeev. An Example of Computer Genetic Analysis of Multifactorial Diseases // Fundamental Medicine Journal. - 1998. - v. 4, N1. - p. 79-80.

3. Федота AM, Воронцов B.M. Перспективы генетического анализа псориаза // В сб.

“Сучасні проблеми в дерматології, косметології та управлінні охороною здоров’я”. -1997.-NI.-с. 68-69. .

4. Рыжко ПП., Федота А.М., Ткаченко С.Г. К вопросу генетического анализа псориаза // В сб. “Сучасні проблеми в дерматології, косметології та управлінні охороною здоров’я”. -

1997. -N1. -с. 70-71.

5. Федота A.M., Патракеев И.М., Зенченко Н.А., Муктян В.В. О возможностях и логической структуре предметно-ориентированной базы данных GAP для генетического анализа псориаза // Вестник проблем биолопш и медицины - 1997. -N23. - с. 97-103.

6. Shagun S.V., Mavrov I.I., Fedota A.M., Atramentova L A. The genetic analysis of psoriasis in the Ukrainian population It 8. Jahrestagung der gesellschaft fur human genetuk. - Gottingen. -1996.-p. 42.

7. Шатун C.B., Федота A.M., Кам Д., Пальм Р., Кутасевич Я.Ф., Мавров I.L, Белозоров О.П. Співвідношення генетичних та середовшцних факторів у формуванні псоріазу в харківській популяції // Матеріалі II з’їзду медичних генетиків України - Львів. - 1995. -с. 145.

Федота О.М. Генетичне дослідження псоріазу. - Рукопис.

Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 - генетика, Харківський державний університет, Харків,

1998.

Основний зміст викладено в 7 наукових працях, які містять дослідження особливостей успадкування псоріазу.

Розглянуто 400 родоводів хворих на псоріаз. Проведені сегрегаційний, компонентний та демографічний аналіз псоріазу. Успадкованість в рамках квазибезперервної моделі - G, = 0,731, Gi = 1. Оцінки параметрів моногенної моделі з неповною пенетргнтніспо такі: р = 0,038, Пі = 7,2%, Пі = 89,1%.

Показана висока розповсюдженість псоріазу в північних малих ріїсах європеоїдної великої раси, низька - для негроїдних етнічних груп. Відмічається зниження розповсюдженості псоріазу від північного полюса до екватора для малих та великих рас. Не знайдено різниці в розповсюдженості псоріазу між міськими та сільськими популяціямі.

Ключові слова: генетика, псоріаз, розповсюдженість, модель успадкування, популяція.

Федота А. М. Генетическое исследование псориаза. - Рукопись.

Диссертация в виде рукописи на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00. 15 - генетика, Харьковский государственный университет, Харьков, 1998.

Основное содержание голожено в 7 научных работах, которые содержат исследование особенностей наследования псориаза.

Рассмотрено 400 родословных больных псориазом. Проведены сегрегационный, компонентный и демографический анализ псориаза. Наследуемость в рамках квазинепрерывной модели - Ga = 0.731, Gt=l. Оценки параметров моногенной модели с неполной пенетрыггностыо такие: р = 0.038, П| = 7.2%, Пз = 89.1%.

Показана высокая распространенность псориаза в северных малых расах европеоидной большой расы, низкая - для негроидных этнических групп. Отмечается снижение распространенности псориаза от северного полюса к экватору для малых и больших рас. Не найдено разницы в распространенности псориаза^ между городскими и сельскими популяциями.

Ключевые слова: генетика, псориаз, распространенность, модель наследования,

популяция.

Fedota А.М. Genetic investigation of psoriasis. - Manuscript.

A thesis for a biology candidate degree in the speciality 03.00.15 - genetics. Kharkov State University, Kharkov, 1998.

Maintained are 7 papers dealing with peculiarities of inheritance of psoriasis.

The pedigrees of400 patients suffering from psoriasis have been investigated. The segregation, component and demographic analisys were carried out. In the terms of the quasiunbroken model heritability G. is equal to 0,7310. Estimates of parametres of the monogenic model with incomplete penetrance are: p - 6,038, Pi = 7,2%, Pj = 89,1%.

The high frequency of psoriasis has shown in north little races of large european race and the low frequency - in negro ethnic groups. It has found out that frequency of psoriasis is decreasing from Nath Pole to Equator in little and large races. The frequency of psoriasis is’nt various in towns and villages populations.

Key words: genetics, psoriasis, frequency, model of inheritance, population.