Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Формирование типов вырубок и особенности лесовозобновления в условиях Сколевских Бескид (на примере лесных предприятий Львовской области)

ВАК РФ 06.03.02, Лесоустройство и лесная таксация

Автореферат диссертации по теме "Формирование типов вырубок и особенности лесовозобновления в условиях Сколевских Бескид (на примере лесных предприятий Львовской области)"

М1Н1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРАШИ УКРАГНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Л1С0ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

• : од

! и ! )и На правах рукопису

ЛАЗОР Оксана Дмитр1'вна

ФОРМУВАННЯ ТИП1В ВИРУБОК ТА ОСОБЛИВОСТ1 Л 1СОВ1ДНОВ.ПЕННЯ В УМОВАХ СКОЛ 1ВСБКИХ БЕСКИД

03, с I

06.00.20. Л ¡сознавство та л1авництво

Автореферат

дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата смьськогосподарських наук

Львт — 1Я0Г»

ДисертаШйна робота Еккснача на кафедр1 л1с1ькшггьа, таксацП та-л1совпорядкування УкрЛЛТУ.

Наукеьий KepiEHHK- - заслужений д1яч науки 1 техк!ки Укра:нк.

ДОКТОр С1ДЬСЬКОГОСПОДарСЬКИХ HäVK.. професор Сабак Я.О.

0ф1шйн1 опоненти: доктор 61олог1чнкх наук, директор Укра-1НСЬКОГО НЛ1 Прського iiClEHHUTBä Парпан В.I.

кандидат с1л£ськогосподарських наук, доцент Чернявський М:В.

Лроыдна оргашзашя: ¡иститут екалогч! Карпат HAH Укра1ни,

м. Льв1Е

Зачист-вШудеться "<£0" червня 1995р. о -/У~£{>тоъх&i на за-с!данн1 спец1ал1зованоИ вченсп ради Л 04.03.03 УкрЛЛТУ за адресов:

£90057, м. JlbEiE, вул.Пушкина, 103, зад эасШшь.

3 дисертащею мохна ознайомиткся в б!бл1отец1 УкрЛЛТУ. Автореферат роз1 слано "¿u^" р.

Вченин секретар cneui ая! зовано! вчено! ради

М.Н. Зеленський

- а -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. За останн1 роки площа суц1льних вирубок значно зб1льшилась. Природн! умови, що складаюгься п1сля вирубки деревостану, склади! та р1зноман!тн1. Процеси эм1ни рослинного покриву тут б!льш динам1чн! пор1вняно з неэайманим л!сом. Не див-лячись на свою в1дносну короткочасн1сть, типи вирубок являють собою в&чишьий пром1жний етап, через який в!дбуваеться в1дновлення лилового б!огеоценозу 1 суттево впливають на характер його форму-вання. "Тип лЮу - тип вирубки - -пронес в!дновлення" - необх!дно ровглядати як взаемовпливаш! процеси. Тип вирубки, як. 1 кожна гласиф!кац1йна одинидя, повинен мати над1йн! д!агностичн1 ознаки 1 визначене наукове та практичне значения. Це спонукае до б1льш детального анал1зу зв'язку м1ж надгрунтовим покривом з одного.боку, . та еколог1чними чинниками з другого, з використанням об'ек-тивного методу математичного анал!зу. Тип вирубки виступае основою вирШення питань природного 1 штучного в!дновлення на вируб-клх. Такий П1дх1д забезпечуе наукову основу для планування та проектування вс!е! системи л1согосподарських эаход1в з метою ефективного використанкя природной родючост1 лЮових земель та юпматичних умов Скол1вських Бескид.

Мета 1 завдання роботи - вивчити особливост! формування ти-п:в вирубок 1 встановити законом1рност1 л1сов1дновлення в умовах <'кол1ьських Бескид. У в1дпов1дност1 з цим вир!шувались' наступн1 завдання: ьивчення законом1рностей формування та динам1ки р1зних тип1В вирубок, взаемозв'язюв '¡х з типами'л1су та л1сорослинними умоьами; досл!дження впливу надгрунтового покриву на р1ст 1 роз-виток природного поновлення та л!'сових культур; визначення зако-ном1рностей заростання вирубок залежно в1д поеднаних л1с1вничих, таксацШшх, еколопчних фактор1в, класиф1кац1я вирубок Скол1всь-кик Бескид. •

Предмет, об'вкт та обсяг досл!джень. Предметом дисертац1йно-го ддслижешм виступеють типи лхсу та вирубок 1 процеси 1х в1д-ноьлення. Об'ектами досл!дження е Боринський селекц1йний, Славс(>-кий та Сюшвський держл1сгоспи. ДослЦження проводилися • з 1983р. до 1995р. В результат! проведених роб!т було обстежено 1010 вид1-Л1в, заклад^но ?Л с:тяцюнарн1 пробн1 площ!, описано надгрунтовий П'.и-гриь на 445 оо.'икошх майданчикау. Досл1джеиня розпод1лу л1с1в

за Их типами проведено на площ! 10342,4 га, Для вивчення природного в!дновлення обстежено 117 непокритих л¡сом д!лянок, загаль-ною площею 443,7 га.

Ступ1нь вивчення питания. Р1зним аспектам проблеми л1сов1Д-новлення та формування вйрубок Карпат лрисвячен! роботи багатьох науковц1в: Гаврусевич А.Н.. Генс1рук С.А., Герушинський З.Ю.. Гн1денко B.I., Гомубець М.А., Горошко М.П., КалШн МЛ., Каплу-новський П.С., Кол1щук В.Г., Криницький Г.Т., Малиновський К.А.. М1лк1на Л.1., Молотков ПЛ., Ол1йник B.C., Остапенко Б.Ф., Парпан В Л. л Пастернак П. С., Поляков А. Ф., Сабан Я.0., Смаглюк К. К., Стойко С.М., Тишкевич Г. Л.-, Трибун П.А., -Федець 1.П., Чернявський М.В., Чубатий 0.В., Швиденко А.Й., Юсипович 1.М. Анал1э цих роб!т показуе, що багато питань, як1 поеднан! з еколоПею вйрубок, ix в1дновленням та динам1кою, ще недостатньо розробле.н! для Прських умов Скол!вських Бескид.

Методолог1я та методика досл!джень. Для розв'язання эавдань використан! методи статистичного, кореляц1йного та регресШюго анал!зу, експертно'1 оЩнки, методики Погребняка П.С. - Воробйова Д.В., Мелехова I.C., Молоткова ПЛ., Крас1лышкова П.К., Мартнно-ва A.M., Свалова М.М., Чернявського М.В. та вказ1вкй до вивчення тип1в л1су та вйрубок. для умов Карпах, - Герушинського З.Ю., М1л-KlHO'i Л.1., Остапенка Б.Ф., Сабана 'к. 0., • Федця 1.П., Тишкевич Г.Л., Юркевич Ю.В.

Новизна роботи. Вперше для даного рег!ону представлена комплексна характеристика тип!в л!су та вйрубок 1 процес1в л!сов1д-новлення; дана детальна дииам1ка заростання вйрубок у фенолог!ч-ному та хронолог1чному аспектах. Проанал1зований вплив надгрунто-вого покриву на р1ст 1 розвиток самос!ву та п!дросту п1д наметом л!су i на вирубках. Визначено залежност! заростання вйрубок трав'яною рослиннхстю в1д комплексу. л!с!вничих, таксацШшх та еколоПчних чинник!в. Запропоновано схему класиф!кацП вйрубок Скол!вських Бескид.

Практична ц!нн!сть та реал!зац1я. Отриман! результат« та запропонован1 рекомендацН направлен! на б!льш ч1тке визначення л!согосподарських заходГв, а також для врахування особливостей тип1в л1су та вйрубок, 1х взаемозв'язк!в. Результата досл1джень впроваджен! Льв!вським л!совпорядкувальним п!дприемством.

Апробац!я матер!ал!в-досл1джеиь'. Основн! положения дисерта-Щ1 пов!яомлен! та обговорен! на республ!канськ1й науково-те.мич-

нш конференцП "Розвиток л!сового господарства в Захшшх областях УкраЧни" /м.Льв1в,1989/. Матер1али наукових досл!джень роэг-лядалися на науково-практичных конференц1ях викладаШв 1 сп1вро-б!тник1в УкрДЛТУ (1991, 1995рр.), а також в1дображен! всеми опубл1кованих статтях автора.

Особистий вклад автора. Програма та методичн1 розробки вка-эаних досл1джеиь, анал!з ступени вивчення питания формування ти-Шв вирубок та особливостей л1сов1дновленнЯ, збирання польових матер1ал1в та '¡х математично-статистичний анал1з, досл1дження эа-коном1рностей заростання вирубок, . схема класиф1кац11 вирубок, висновки та практнчн! рекомендацП роэроблен! особисто автором.

Структура та обсяг роботи. Дисертац1я складаеться 1э вступу, семи роздШв, висновк1в та пропозиц!й, списку л1тератури 1з 289 найменувань /в т.ч. 14-пюземною мовою/, 26 додатк1в. Основний текст вшсладений на 137 стор!нках, вюиочаючи 31 таблицю та 31 рисунок. ,

2. ЗН1СТ РОБОТИ

В дисертшШ зроблено критичний огляд л!тератури по тем1 дослтдлення, ироанал1зований ступ1нь вивчення питания, визначен1 мета 1 завдання досл1дження, розкрит1 теоретична 1 методолог1чна основи досл1джень.

В теоретичнай частин! дисертацГ! розглядаються природа! умо-ьи району досл!джень. 3 позицш л1сойо'1 типологП подана типоло-пчна характеристика лШв Скол1вських Бескид, анал1зуеться' 1х роз!ЮД1л ] сучасний стан.

Дисертащйна робота. м1стить методику та методолоПю досл1д-жень, на основ1 яких розроблено класиф!кац1ю тип1в вирубок та ви-веден] залежносп динамЧки 1х проективного покриву. Представлена тигюлог1чна та геоботал1чна характеристика типхв вирубок, , подана детальна динам1ка заростання вирубок у фенолоПчному та хронологи чному .аспектах.- Анал1зуються особливост! формування тип!в вирубок, Тх ваасмозв'язки 13 смерековими типами ласу, вплив надгрун-тового покриву на р1ст 1 розвиток самос1ву та п!дросту головних л1соутвЬрюяальних пор1д.и!д наметом л1су та на вирубках. Пропону-ютьсн виведоШ запежност! для прогнозування динам!ки проективного иокриву на чирусжах, таблиця впаемоэв'язк1в смерекових тшпв лЮу •■ типами тц.уб-к, клс11'иф1киця тшпв вирубок Скол1вських Бескид,

- б -

заходи сприяння природному вШювленню на вирубках проводити за-лежно в1д типу них вирубок.

3. ОСНОВШ ПОЛО,лИМЛ ДКСЕРТАЦ1ЙШЯ РОЕОТИ

Скол!вськ1 Бескиди характеризуются розчленопаним рельефом, поздовжн! хребти якого мають висоту 1000 - 1350 м. н.р.м. Тут пе-ревакають.середньоглкбок! буроземн1 грунти, прохолодний кл1мат а сумою р1чних опад1в 1200 мм. Найб!льш поширеними та важливими для даного рег1ону е волог! смереково-ялицев! бучини та субучини, бу-ково^ял1щев1 смеречшш, у верхн!й частин! схил1в - буково-ялицев1 сусмеречини., Менш пошйрен! - буково-смереков! яличини та суяличи-ни. У хвойних та М1шаних л1сах переванають сугрудов1 та грудов! типи. За ступеней эволоження формуються волог! г!гротопи. ■

За останн1 роки В Сюшвсысих Бескидах значно вросли ллощ! суц1льних вирубок. У досл!джуваних Боринському селекцШюму, Славському та Скол1вському дерлоасгоспах цей показник становив в1дпов!дно на 35.6 , 47.6 1 50.77. б!льше у 1994 р. пор1вняно з 1992р.

За л1соросдинними умовами площ1, зайнят! вирубйачи, под1ля-ються на чотири типи (рис. 1). Групи.^ип!в вирубок об'еднують типи вирубок, як! под1бн! за лЮорослинними умовами, характером рослинного покриву 1 вимагають под!бних л!согосподарських гахо-д!в. Колний тип вирубки визначаеться за домШантними видами трав'яного покриву, його динам!кою в час1 та простор!. Кр1м того, в!н пов'йзаний не лише в типом деревостану до рубки, але 1 з особливостями само! рубки та зм!нами, що в!дбуваються п1сля не!. Тому тип вирубки е промшним результатом зм!ни середовища. етапом певного його розвитку, але разом з тим в!н характеризуемся сво-'1м, властивим лише, йому, оточонням.

1снуе певний взаемозв'язок м!ж типом л!су та вирубкою (табл. 1). Це не означав,.що певному типу вирубки в!дпов!дае лише один 1 той самий тип л1су 1 навпаки. Л1си, як1 зростають у б!дних л!со-рослинних умовах, утворюють обмеженб число тип!в вирубок. Типоло-г!чний д1апазон вирубок розширюеться з покращанням грунтових умов, Шдвищенням продуктивност! л1су тощо. Що кращ! л)ссросл»ти умови, то складншг та р1зноман1тн1ш1 взаемозв'язки тип1в лк".у'та вирубок.

Шд наметом деревостану р!зних тжпв . лЮу мо.жна вид!лити

Едатоп

Групи тип!в вирубок

Типи вирубок

Грунти пожарного • багатства та вологост!

Понижен! цн з грунтами пом1рного ба-гатства Та надлишково-заиччйною во-логютю

Понижен! м1с-ця з грунтами багач;ого ор-гшично-м1не-рлльного жив-лення та над-лишкоьо-проточною воло-гчстю

Високог1рсь- -к! м1сця 3 б1дними грунтами та зб1ль шеною атмосферной вологою

Лишайниково-зеленомохова I

Злакова

Р1знотравна

Мохово-болотна

Трав'янисто-болотна

Лишайниково-брусничний

Чорничний

Кострицевий

Ситниковий

Куничниковий

Куничниково-широкотравний

Куничниково-щучниковий

Щучниковий

Польовицевий

Ожиковий

Ожиновий

Мадиновий'

Эн1товий

Осоковий

Осоково-довгомоховий

Осоково-сфагновий

Папоротевий

Кременовий

Ри>-1 I. Схема кча^иМкацН вирубсж Скол1всы:их Бескид

- о -

Таблиця 1.

Взавмозв'явки смерекових тип!в л1су 1з типами вирубок

NN пп Тип л!су ' Тип вирубки В2См ВзСм Сг ЯцСм СзСм СзЯцБкСм С4СМ Вг.зЯаСи ЯцБкСм ОАЯЦСМ ЯдБкСм

1 Бруснично-лишайниковий + +

г Чорничпий +' + + +

3 Ожиковий + + ' ' + +

4 КуничникоЬий . + + + + + •

б Куничниково-широкотравн. + *

е Куничниково -щучниковий + +

п 1 Щучниковий .. +

8 Кострицевий + ' + +

9 Польовицевий + ; +

10 Малиновий + ; + + + +

11 Ожиновий + . +

12 Зн1товий + ; + + +

13 Осоковий + + +

14 Осоково-довгомоховий +

15 Осоково-сфагновий +

16 Папоротевий + . +

17 Кременовий +

ожинов!, малиновЬ чорничн!. р1знотравн1 асоц1ацП, як! можуть бути фазою бародження одно!менного типу майбутньо! вирубки. П1сля рубки дсревостану на вирубках в!дбуваються р!зк1 вм1ни. За характером зм1н роолинного.покриву типи вирубок умовно мохна ПОД1ЛИТИ на дв1 групи:

1э збережешм видов™ складом, покриву, який за своею еко-лоПею пристосовуеться до умов суц1л»них вирубок;

- 1з р1зкою. 8М1И0Ю видового складу рослинного покриву П1СЛЯ рубки.

Особливост! тип!в вирубок (флорисФичний склад, динам!ка, процес в1дновлеякя) залежать Ыд Оагатьох чинник!в. У практиц1 лЮового . господарства !снуе один !з способ1в очищения л1сос1ки в!д порубочних решткха - '1х спалювання. На м1сцях спалювання грунт Шддаеться сильному впливу вогню. Подальше формування трав'яного покриву вирубки набувае куртинного характеру, В1дпо-в1дно -тут формуються як чист*, так 1 м!шан! типи вирубок.

■ В Прських умовах Бескид формування тип!в вирубок заложить в1д кругизни схил1в, ступени пошкодження грунту ! властивостей трав'яяистих рослин - розвитку коренево! системи, росту надземно! частиц», швидкост! та способу !х поширення (рис. 2).

Ступень пошкодження Тип вирубки

грунту '

зн1тов1

слаба - {ожинов!

малинов! [чорничн!

(чорничн! злаковх 9*инов! ■

ржиков!

сильна---:-■— (злаков!

[кременов!

(осоков!

делянки скупчення - <папоротев1

наносив

[кременов!

Рис.2. Формування тип!в вирубок залежно в1д ступевя пошкодженост! грунту.

Розглядаючи вирубки в динам!ц1, мсжна вид!лити окрем1 стадП 1х формування: зародження, апогей ! спад. Типи вирубок розр!зня-ють за часом !снування: короткочаап та довготривал1. За зм1ною видового складу покриву видаляють м!нлив1 (лаб1льн1) ! пост!йнх

(СТЗиХЛЬШ ) тшш вяруоок.

Група лидайнотюго-зелеиоюхот вирубок <к>рмусться на о 1дних

кам'янистих грунтах. Приурочен1 вони до д1лянок з 1нтенсивним промивним режимом - до вершин rlp, гребн1в хребИв та 1х схил1в. Дом1нанти проективного покриву: чорниця, брусниця, п'ядич колючий, плевроз!ум Шребера, возулин ль'он. Проективний покрив травостою - 30 - 70Z.

Виникнення тип!в вирубок злаково! групи е. частково природн1м процесом, який посилюеться' антропогенним впливом. Дом1нують вони на крутих еродованих схилах п1вденних експозиц1й. Дом1нантами влаковирубок е: куничник л1совий, щучка, костриця червона, ситник розяогий, польовиця 61ла. '

Анал1э динам1ки трав'яного покриву вирубок (табл. 2) св1д-чить про сп!льну законом1рн1сть для перших чотирьох з них. а саме для кострицевих, ситникових, куничникових та куничнико-щучнико-вих. Вони- характеризуются стр1мким еростанням покриву протягом перших двох-трьох рок1в, яке прйпиняеться на четвертому-п'ятому роц1. На шостому. роц! величина покриву Ictotho вменшуеться (рис.3.а, 1,2,3,4).

Дещо по-1ншому проявляеться динам1ка трав'яного покриву на куничниково-широкотравних вирубках (рис. 36, л1н1я 5) 1 щучнико-вих - (рис. 36, л1н1я 6). Залежн1сть величини покфюу в1д в1ку вирубки визначали у вигляд! нел1н1йното р!вняння perpecl'J типу:

у - а + bx + сх2, (1)

де у - проективний покрив (П, Z); х - bík вирубки (а, роки).

' . Таблиця 2

Динам1ка проективного покриву злаково! групи тип1в вирубок (в X)

NN пп В!к вирубки Тип вирубки 1 2 3 4 5 6

1 КостриЦев! 15,2 47,5 75,0 80,0 77,6 70,8

2 Ситников1 20,8 60,2 68,6 75,6 71,0 63,2

3 Куничников1 10,0 25,6 65,4 68,7 72,3 51,0

4 Куничнико-шучников!• 20,4 29,7 49,5 65,0 70,0 51,3

5 Куничнико-широкотравн! 50,2 60,3 69,5 74,8 78,5 80,0

6 Щучников! 18,6 21,3 28,2 31,3 40,0 61,2

В результат! отримано р!вняння:

о 2 4 л А,рока

рис. 3. Линам гка проективного покоив у злаково! гт/па тппГв зярубок

- для кострицевих, ситникових, куничникових, кун'ичниково-щучнико-вих •

П - -28,36 +■ 50,91 А - 6,17 А2, (2)

- для куничниково-тирокотравних.

II - 33,41 + 16,81 а - 1,54 А2, ' (3)

- для щучникових

П - 19,51 - 2,00 А + 1,38 А2, де 1 < А < 6. (4)

Середньоквадратичне в1дхилення (1,1 - 4,8 %) вказуе на Пене узгодження м1ж знайденим теоретичним р1енянням та експерименталь-ними даними I п1дтверджуе достов!рн1сть виведених валевдостей.

Р1знотравна трупа тип!в вирубок эаймае вволодеШ, добре дре-нован1 пом!рно багат! та батат! грунти. Динам1ка проективного покриву, надземно! та п!дземно! частин б!омаси на вирубках 8 до-м!нуванням малини подана в таблиц1 3.

Таблиця 3. '

Вирубки э дом!нуванням малини

В1к вирубки, роки 0

Тип вирубки 1 2 £ 3 4 5 6

Проективний покрив, X

Ожиново-малиновий Малиновий '28,5 21,4 50,1 27,0 60,0 35,2 65,0 44,0 67,5 49,0 68,0 47,5

Надземна частина, г/м2

Ожиново-малиновий. Малиновий '212 147 365 173 449 265 478 321 495 356 510 340

Шдземна частина, X

Ожиново-малиновий - ожина - малина - 1нш! види 39.5 17.6 42,9 15,0 53,0 32,0 13,0 70,0 17,0 10,0 78,0 12,0

Формування зн!тових вирубок п1сля рубки букового та смереко-вого деревостан!в мають сво) в1дм1яност! та особливость Зм1на проективного покриву вирубок у букових л1сах та сиро! Ф1томаси залежить не лише в1д ступеня пошкодження грунту (рис.4), але й в!д експозицП схилу.

Анал!з отриманих. даних показуе, що на п1вн1чштх схилач (рис. 4 1 5 л1н1'1 1,2,3) нав!ть при сильному пошкодженн1 грунту /лШя 3/ протягом перших трьох рокгв в1дбуваеться новьчьне, дал! спльи

рис. 4. Динащка проективного покриву зн1тового типу вирубка залекно в1д си у пеня пошк'одженост1 грунту, /буков! л!ся/

6 А,роки

М,кг/ы2

Рис. 5.3м1ни зелено! фТго-мася знГтового типу вирубки /буков! лГси/

? А.рока

2

О

1нтенсивне заростання вирубок. Цього не можна сказати лро Швден-н1 схили (рис.5, л!н1J 4,5,6). Тут нав1ть нелошкоджен1 грунти ва-ростають пов1льно /л1н1я 4/. Кореляц1йн1 вв'язки м!ж проективним покривом (П,%) та в1ком зн1тових вирубок (А, роки) п1сля рубки букових л'1с1в визначаються наступними .сп!вв1дношеннями залежно в!д ступеня пошкодженост! грунту:

- слабкий: П - 32,47 + 17.75А - 1,19 А2; (5)

- середн!й: П - 5,27 + 12,6 А - 0,64 А2; (6)

- сильний: Й - 9,92 - 1,65 А + 0,46 А2, (7) де -1 < А < 7, S - 0,4 - 0,77..

Зовс1м 1нший характер заростання макпь эн!тов1 вирубках nie-ля рубки смерекових деревостан1в (рис.6). За часом !снування ц! BHlTOBl вирубки б1льш короткочасн1 та динам1чн1. М1сця опалювання порубочних-решток мають локальне поширення 1 зн1тов1 вирубки "на-бувають фрагментарного характеру розташувалня травостою та п1д-росту. Показник проективного покриву зн1тово-палово'1 вирубки значно менший (рис. 6, л1н1я 2) 1 максимум його наступав швидше, н1ж на зн!тових вирубках (рис. 6, л1н!я 4). Кореляц1йн1 зв'язки м1ж в1ком вн1тово-палових вирубок (А, роки), та проективним покривом (П, %) травостою, густотою (Г, шт/м2) та виботою (В, см) зн!ту вузьколистого ,п1сля рубки смерекових л1с1в визначаються сп1вв1дношеннями:

П - 13,7 A^V1'"; (8)

Г - 10 А3'55е"А; (9)

В - 20 + 30 A1,6e~0,4A; ' (10)

де 1 < А < 8, S - 6,4 - 8,37..

Вирубки мохово-болотно'1 групп зустрНаються в пониззях р!к, озер, на сирих торфо-болоуних грунтах, як1 п1дстилаються водонеп-роникними горизонтами. Формуються вони п!сля рубки кор1нних деро-востан1в у сирих чистих сураменях. Дом!нантами надгрунтового покриву е ocokobI, шучка, хвощ!, чорниця, зелен! та пол!трлхов1 мо-хи, сфагнуми. Залежн!сть проективного покриву осоково-довгомохо-1 вих (рис. 7, л!н1я 1) та осоково-сфагнових (рис. 7, л!н!я 2) вирубок в1д в1ку описана р1внянням виду:

П - 31,22 + 8,31 А - 0,61 А2, (И)

де 1 < А < 7, S - 1,5%.

Ряо. .Tin зторлпялх cyraecpl яа энЕгово-палових та эн£говнх тя-

пах. зарубок /смереков! дГся /

п.*

60

50

40

30 25

0 1 2" 3 4 5 6 А,рока Рас.7. Проек-гавдий покрив. ыохово-ОолотноI оупи тшцв вирубок

Характерною особлив1стю групи трав'янисто-болотних вирубок е приналежн1сть 1х до в1д'емних форм рельефу з багатими надлишко-во-вволоженими грунтами. Эустр1ча»ться вони у' вигляд1 вузьких смуг вздовж Прських поток!в, р1чок. . Формуються п1сля вирубки смерекових та Сукових деревостан!в.

Палоротевий тип вирубки в смерекових л!сах досить нест1йкий 1 тому п1д впливом ряду фактор1в в!н може переходити в бгльш складШ за Флористичним складом вирубки: папоротево-малинов1, - . зн1Тов1, - р1знотравн1, так як дом!нуюч1 види цих тип1в вирубок 61льш пристосован! до1снування на в1дкритих площах.. Основний фон • папоротевого типу вирубки1 формують наступи! види: др'1оптерис чо-лоь1чий, безвдтник ж!ночий, эн1т вузьколистий, осока волосиста та 1шп1. Проективний покрив травостою - 80 - 40 X.

Динам1ка папоротевого типу вирубки в ■ букових л!сах т1сно пов'язана 1з ступенем розр1дження деревостйну. На вирубкач част!-ше формуються палоротево-широколистян1 типи.,

В трав'яному покрив1 кременових .вирубок кр1ы палоротеви* присутн! булига л!сова, чорниця, жовтозШя Фукса та 1нш1. Проективний покрив травостою становить 70 - 85 %.

Ъроцес природного в1дновлення головних пор1д п1д наметом чистих смерекових насаджень проходить в1дносно слабо (0,2 -'5,9 тис. шт/га). Значно б1льша к1льк!сть самос1ву на узл1сс1 - ь ему-

' i t -

rax шириною 30 - 50 м, куди npoiwunc Оокове сгИтло. П1л пшютом деревостану переважас самое 1 в смереки та ялиц1 наспшпюго l'j'?f>p, 1992 р'. Для смереки пронес Переходу 1з самос 1ву до" и1лросту суц-роводжуеться великим п1дпадом 1 - 2 р1чни:< росли». М1ш:ш1 дер«--востани пор1вняно з чистими в1дзначаютьсл краднм природШм шд-новленням. Вони ефективн1ше виксристовують еколог1чн1 умови. П1д наметом л1су поряд 1э просторовим р1вном1рним ротгашунанням пор1л модна зустр!ти 1 куршший. Шлр1ст тут р1знсв1кс1шй, що чаетксг.о зумовлено особливостями головни* пср!д. Осногсю вЫтиоренмя мало-Лих насаджень у cbIjuix та вологих букогю-ялицевнх см^речинах та сусмеречинах на р1зних типах вируОок с попередне, ■ та особливо наступне природне в1дновлснни yclx пор!д в перега'лшым <;мор«г:н 1 явора. У. в1дноЕленШ вирубок ялипею 1 буком найиачлшНшим е ?.<5ере-ження попереднього в1лновлення. культури, як1 створеи1 иа крутое-хилах на кебенистих грунтах, .мають низьку щ.чтп'люпанк'ть. i.x зберехенЮть залежить в1д якост1 лЮосультурних poOiT I технологи створення.

Для випЧення впливу трав'яного покриву р1зних тип 1н внрубск на розвиток п1дросту смереки fe умосах полого! смерексво-ялнцевоЧ бучини розпод1ляли п!др1ст за е.исотними градатями та ри'м1[*>сали прир1ст ёа останн! роки (табл. 4).

Пор1внюючи р1ст смереки м!л собою на р1зних типах еирубск, в1дэначаемо, що най1нтенсивн1шй прир1ст характерний для ccix ка-тегор1й п1дросту. Найвивдй пошшик цей спостер1гаеться. кр!м луже великого - на о*иносо-зн1тоЕсму, пот1м - на злакоЕ0-.р1гнэтрпв-ному, a найменший - на черничному тнп1 вирубки. На р1ст крупного п1дросту (Н > 75 см) тип бирубки не мае значного впливу. ■

В умовах волого! букопо-ялицесо! смеречини вивчали ьплив типу вирубки та ш1льност1 травостою на р!ст та розвиток смереки, ялиц! та бука протягом п'яти рок!в. Зм1на д1льнзст1 тависоти. травостою зумовлиоть коливання висот головнях л1соутворюв'алЬних пор1д (рис. 8). При густ 1й спльност! siiiTotcro травостою висота смереки та бука в £.3, а ялиц! - у 1,5 рази бьчыза, Hi.x на мали-нов1й; при pLwirt - вШювШю в 2.4, 1,3 i 1,7 раМв. Дзи1 таблиц 1 5 BKatvKTfc на добру 1нтенсиЕн1сть приросту п1дросту головнях л1соутворсталышх г:ор1д на зн!тов!й вирубц!. Значив моншии пря-р1ст спостер1гаетьсл на сяинсгмй та малиноМй, наймс-нЕИй - на kv-ничников!Й ВИрубШ."

динам!кз росту гидросту смерекя ка рхгнкх типах нирубок у воаоПй смереково-ялицев1к бучш!

'Тзблащя 4.

Катего-

ргя

ш1л5е.

травс-

стс®

Прирост пгдросту разно! вяооти га осталя: роки, ю/

Висота <25си

3

26-50см

3

51-?5см

2

3

4

76-1002И

> 100см

густа середня рхдка

25 30 30

49

67 ■ 57

80 143 82

30 46 45

42

48 •41

83 80 99

145 225 177

36 59 47

89 63 92

54

97 70

182 217 222

39 30 82

51 42 128

49

58 160

210 266 240

86 100 108

65

135

75

густа передня

42

35

58 52

80 73

49 44

54 43

73 50

124

92

50 .55

72 56

102 75

:сб 118

43 38

58 25

103 32

169 95

40

4Я

72 65

густа

середин

ргдка

43 49 45

40

50 20

72 85 90

58 55 51

81 80 57

123 100 107

55 60 63

82 81 86

117 140 133

232 • 183 219

87 90 103

118

56 83

160 15а 173

180 185 229

92 80 100

113 131 120

- Г9 -

Н.см

В50

о рщка Сепедяя Густа Р1лка Середяя Густа

иЦчьн1сть

Рио.в.Висота пХгоосту лоперпднього поновления залежно В1д динам1ки травостое : X - смерека; 2 - ялиич; 3 - бук;

4 - знГговий тип вируйки:

5 - малиновнй трп вирубк*.

Таблица 5

Динам!ка

росту тдросту голоышх л1соутворювальних пор1д на р1зних . типах вирубок у волог1й оуково-ялицевЗй смеречнн!

Тип Категор1я Порода В1к вирубги. роки

вируоки щиыюст! 5 1 4 1 3 I 2 1 1

траьостою ирис 1ст за ВИС0.Т01С , мм.

См 210 165 170 155 70

р!дка Яц 1 1Ь5 125 85 70 45

Бк 170 150 100 65 .35

См' 190 195 155 100 40

ЗНП'ОВИЙ середня Яд 130 95 100 65 45

Бк 160 130 ?0 65 54

См 65 50 35 20 10

густа• ЯЦ 75 45 40 30 15

Бк 105 80 60 35 35

См 120 135 •95 50 . 35

р1дка Яц ' 125 100 85 65 40

Бк 185 130 120 85. 70

См • 50 40 15 20 15

Малиновий середня Яц 70 65 40 30 25

Бк 45 40 ' 30 35 25

См 15 . ю 5 10 10

густа Яц ' 45 40 .35 20 25

Бк 25 20 10 15 10

- ■См 15 10 10 5 5 :

р1дка Яц 25 30 25 15 • 5

Бк 15 10 10 15 10

См 14 9 8 6 7

Куничнико- середня Яц 30 18 - 20 15 . 5

вий Бк 15 10 8 9 8

См '10 8 9 5 5

густа ЯД 20 20 16 15 7

Бк 15 10 10 4 5

р!дка См 120 80 60 45 20

Яц' : 106 113 . 124 44 24

Бк 89 120 ■ 114 45 33

См 115 ' 95 65 40 26 '

Ожиновий середня Яц. 104 61 120 50 23

Бк 99 54 ' 104 62 41

е См 114 71 63 45 25

густа Яц • 95 84 72 40 15

Бк ' пд 48 88 51 30

- -

Вирубки буково-ялицево-смерекових л1с1в досить м1нлив1, що в свою чергу валивав на в1дтвсремня 1 р1ст головнях пор1д. На ви-рубках-, • де в достатн1й ШлькосП присутн1й зн1т, " л1сов1дновлю-вальний процес продовжусться 1 п1сля рубки деревостану в1д оточу-ючих ст1н л!су та за рахунок грунтового заласу нас1ння. УсШшного наступного природного в1дновлення можнп оч!кувати на эн1тових ви-рубках у вологих типах л!су, в св1жих та сирих' - залоп1льне. На ожинових та малинових вирубках, внасл1док швндксго розростання дом1нуючих вид!в, • наступне в1дновлення эначно rlpae за рахуноК великого в1дпаду лор!д. Високий ступ1нь задерШння злаковими, осоковими спричиняе незадов1льне наступно. в1дновлення I р1ст вс1х пор1д. . Вирубки сирих "гIrpCTOrilB, покрит1 Кремоною 61 лою, широко-листяними .травами, папоротевими, осоково-сфагновими, та осоко-во-довгомоховими, також характеризуються незадов i льнкм пастушим в1дновленням, а в подальшому - дуже спов1льненим ростом смереки, ялиц1, бука, явора.

4. Висновки та реломендацП вкробницттгу

Проведен1 досл1д*ення закоиом1рностей Ферму сан ня tiuiíb виру-бок та умов л1сов1дновлеш!я на них дозврляють зробити так1 основ-н1 висновки:

1.В Скол1вських Бескидах, як1 характеризуються великим д1апазоном еколог!чних чинник1в, 1снуюгь ес1 передумоЕИ для фермуваяня píз-номаШтних тип1в л1су та вирубок. Нлйбiльш посиренимн типами л1-сорослшших умов с Сз та D;<, позначно пеширення млють типи Сг'.Ог.Вг.Вз i зр1дкл пустр1ч.тються C\j та Ü4- • Haj'iOíлыа псслрен! типи л!су: волог! см'.реково-ялицев! бучини га субучини, Оуко-во-ялиц<?в1 см^речини, у b<?pxhU'i частин1 схил1в - букою-ялицев1 сусмеречини. Менш псширен1 - волог! буково-см^реков! яличини та; суяличини.

2. За л1ссрослинними умовлми гс1 плса1, зайнят! вирубками, под1^ ляються на чотири типи. Групп тип i в вирубск об'г.днують вирубки, як1 подЮн! за лЮорослиннкми умовами, характером л1сорослинного яокриву 1 вимагають однакових л1согосподарських заход1в. .

3. Визначеному типов! л!сорослин1Шх умов в!дпов1дае певний тип або група тип1в вирубок.

4. У формуванн! надгрунтсвого покриву кожного типу вирубки вид1-

ллються окре-м! стали Формування: зародження, апогей 1 спад. Особливост! тип!в вирубок (флористичний склад, динам!ка, процеси л1соЫдновления на них) залежать в1д л!сорослинних умов, характеру попероднього деревостану, впливу антропогенних фактор1в, часу та способу проведения рубки, ступеня пошкодження грунту.

5. Б1льш!сть вирубок букових, Суково-ялицево-смерекових л1с1в ла-61льн1. В смерекових високог!рських л!сах типи вирубок характеризующей стаб1л'ьн!стю. • ' -

6. У вологих смеречинах, яличинах, бучинах 1 частково в сусмере-чшш формуються зн!тов1, эн1тово-широкотравн1, малинов! типи вирубок. У св1жих та вологих сусмеречинах, суяличинах, субучинах на П1вн!чних експозиц1ях дом!нують ожинов! вирубки. В св!жих субучинах, сусмеречинах переважно На п!вденних схилах формуються кунич-ников!, польовицев! т.а 1нш1 типи вирубок з дом!нуванням злак1в. В сирих чистих сусмеречинах формуються осоково-довгомохов1 та осо-ково-сфагнов! типи вирубок. У сирих буково-плицевнх смеречинах -кременов1 та папоротев! типи вирубок.

7. Кореляц1йн! зв'дзки м1ж надгрунтовкм покривом вирубок та комплексом л1с1вничих, таксац1йних, еКолог1чних чинник1в описан! ана-л!тично нелШйними р1внянняыи з досить високою- для практичного використання точн!стю.

8. Процес природного в1дновлення головних пор1д п!д наметом сме-рекових насаджень в1дбуваеться задов1льно ('0,2 - 6,9 тис. шт./га). М1шан1 деревостани в1дэначаються добрим природн1м в1д-новленням (18,72 - 41,87 тис. шт/га).

9. На вирубках ефективн1сть л!сов!дновлення, його активна фаза в простор1 та час! т!сно поеднана 8 особливостями формування цих вирубок.

10. Геоботан!чна та динам!чна характеристики тип!в вирубок св1д-чать про Чх диференц!ац!ю, яка посилюетья загострйнням м!жвидово'1 боротьби м!ж рослинами, ' що впливае на рхст 1 розвиток Шдросту головних л!соут^орювальних пор!д: ■ '

- на п'ятир1чн1й зн!тов1й' вирубц! прир!ст смереки при р!дк1й пЦлыюст1 покриву б!льший у 4-5 раз1в, н1ж' при густ1й; прир!ст бука 1 ялиц! в!дгюв1дно в 1,5 - 2 рази 'больший;

- на п'ятир1чн1й малинов1й вирубщ прир!ст смереки при р!дк!й щ1льност1 покриву б!лышй у 7 - 9 раз1в, н1ж при густ1й; прир!ст бука Ч ялиц! в!дпов1дно в.2,5'- 7,5 раз!в б1льший;

- на л'я!ир1чн1й куничников1й вирубщ гпдргст вс1х порхд характе-

- яз -

ризуеться незначним приростом (2-3 см на р!к). И. Основою в1дтворення молодих насаджень у св1*их та вологих оу-ково-ялицевих смеречинах та сусмеречииах на р1зних типах вирубок е попередне, та особливо наступив природне в1дновлення ус1х пор1д з переважанням смереки 1 явора. У в1дновленн1 вирубок ялицею 1 буком найважлив1шнм е збереження попереднього в1дновлення.

12. Збережен1сть л1сових культур на крутосхилах на щебенистих грунтах эалежить в1д технологи 1х створення та якост! л1сокуль-турних роб1т.

13. В1дсутн1сть над1йного самос1ву та п1дросту головнйх л1соутво-рювальних пор1д на значили площах л1сос1к е наел1дком не т1льки б1олог1чних особливостей них лор1д, а й недосконалого ведения господарства, в тому числ1 систем рубок в карпатськмх л1сах. Основе» в1дтворення л1с1в мохе 1 повинно бути природне вШювлення з обов'язковим виконанням заход1в щодо сприяння цьоку процесов1.

На основ 1 проведених досл1дкень для практичного викорнстання виробництву пропонуються:

1) таблица взаемозв'язк!в смерекових тип!в л1су з типами вирубок;

2) схема класиф1кац11 вирубок;'

3) анал1тичн! залежност1 для прогнозування динам1ки травостою на вирубках;

4) заходи сприянню природному в1дновленню на вирубках проводит» залежно в1д типу щи вирубок.

Проведен1 досл1дження дають можлив1сть визначити потенц1аль-ну прдуктивн1сть кожного типу л1су 1 розробити конкретн! л1согос-подарськ1 заходи в них на Шй п!дстав1. Класиф1кац1я тип1в вирубок. особливост1 природного поновлення на них, законом1рност1 росту 1 розвитку Шдросту смереки. ялиц1, бука та м1паних культур залежно в1д тип1в вирубок мапть стати складовою частиною метод1в ведения господарства в р!зних типах л!су Скол1вських Бескид.

Основ» 1 положения дисертацП викладен! в таких роботах:

1. Лазор О.Д. Формирование типов вырубок в еловых лесах Украинских Карпат. // Материалы научно-технической' конференции " Развитие лесного хозяйства в Западных областях УССР за годы советской вла-• сти", 13-15 июня 1989г.', г. Львов, 1989, ч.И, с. 61-62.

£. Лазор О.Д. Влияние травяного покрова на естественное возобновление ели. // В сб. Лесное хоз-во, лесная, бумажная и деревообрабатывающая пром-ть. Киев, "Буд1вельник", 1989, вып. 20, с. 24-26.

3. Лазор О.Д. Особенности возобновления ели обыкновенной в связи с типами вырубок. // В сб. Лесное хоз-во, лесная,'бумажная и деревообрабатывающая пром-ть. Киев, "Буд1вельник", 1990, вып. 21, с.25-26.

4, Лазор О.Д, Класиф1кац1я тип1в вирубок 1 шляхи 1х в1дновлення //У зб. "Ь'колог!я 1 л 1 совий комплекс", ч. 1, "Екааог1я", Льв1в, 1993, с.130-133.

Б. Лазор О.Д., Лазор О.Я. Аормування аапас1ь ,-;еревостан1в в Ско-л1вських Бескидах. // Нове в технологи л1сово'1 та деревообробно'1 промисловост!. 36. наукових праць Иютитутут технолог 1чно'1 к!бер-нетики л1сопромислового комплексу', т.6. - Льв1в-Харк1ч. 1993, с.277-280.

о. Лазор О.Д. формування злаково! групи'тиШв вирубок та динам1ка 1х розвитку в Бескидах. // Науковий в1сник. 36.' наукових праць Укр ДЛТУ, вип. 3.1. - Льв1в, 1995, с. 61- 65.

7. Лазор О.Д., Лазор О.Я. ОЩнка залас1в деревостаШв у Скол1всь-ких Бескидах. //.Науковий в1сник. 36. наукових праць УкрДЛТУ, вип. 3.1. - Льв1в, 1995, с. 59-60.

Лазор О.Д. Формирование типов вырубок и особенности лесовозобновления в условиях Сколевских Бескид (на примере лесных предприятий Львовской области).

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.00.20 - лесоведение и лесоводство, - Украинский государственный лесотехнический университет,

Львов, 1996.

- SB -

АННОТАЦИЯ

В- диссертации дала характеристика типов леса И вырубок, а также процессов лесовозобновления в условиях Сколевских Бескид. ' Летачьно изучена динамика заростаания вырубок в фенологическом и хронологическом аспектах. Выполнен анализ влияния напочвенного покрова на рост и развитие самосева, подроста под пологом насаждений и на вырубках. Определены взаимосвязи-между лесоводственны-ми, ' таксационными, экологическими факторами и напочвенным покровом вырубок. Предложена класси$кация вырубок Сколевских Еескид.

Lasor O.D. The Creation of the Glade Types and Forest Renewal Peculiarities In the Skole. Beskyds Conditions. (On the Lviv Region Wood Industry Illustration).

Manuscript

The dissertation on the defense of the scientific degree of a masterof agricultural sciences on.the spiciallty 06.00.20 -forest science and sylviculture, - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lvlv, 1996.

ANNOTATION

■ The forst and glades types characteristics and forest renewal peculiarities in the Skole Beskyds conditions are given In the dissertation. The dlnanics of the glades overgrowning with woods In the phenology and chronology aspects is studed. The influence of the overground cover on the growth and development of the selfsowlng under forest-planting cover and on the glades is analysed. The correlations between forestry and ecology factors and overground cover of the glades are fined. The classification of Skole Beskyds glades is proposed.

The key words: glade types, overground cover dlnamlcs. forest renewal. • '

Ключов! слова: типи вирубок, динам1ка покриву, л1сов!дновлення

¡Ндиисано до друку13.05 . 96.Форцаг®хО'(/1б. Обсяг I Друк,лист.Sou.276. Тир.ICO.

ЛьяЬ.ЛИВГ-КЬпТ,:':! З.ЛгуКА^ГЯ Ук}1.