Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиолого-морфологические особенности репродуктивной функции хряков

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиолого-морфологические особенности репродуктивной функции хряков"

УКРЙТЬСЬКЙ АКАДЕМ 13 ЙГРАРНИХ ниак

1НСТИТНТ СВИййРСТВА ЗЙЙН

На правах рукописд

1ВЙНЙ5ЕКК0' ГеорГ1й Евгенович

Ф13ЮЛОГО-ЙОРФОЯОГ1ЧЯ1 ОСОБЛИВОСТ1 РЕПРОДНКТВВНОГ ФЗНКЦП КННР1В

03.00.13 - ф1э!олог1д людини та тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацИГ на здобдття вченого стдпеня кандидата 61олоГ1чних наук

/

Робота виконанз д лабораторп о1з1ологП' та б!ох1и11 1нститцтц свинарства УкраУнськоТ академП аграрних нацк та при кафедр! патолог1чноТ анатоиП' Полтавського дергавного меднчного стоыатолоПчного 1нституту.

Науков! кер!вники- доктор б!олоПчних наук КНРИЛО Ер1й Гаврилович; доктор иедичних наук професор ГаСЕК Анатолий Петрович

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор б1олог!чних наук

Мартиненко Мна Аитошвна; кандидат б!олог1чних наук йевцоэ Василь Петрович

Пров1дна астанова - 1нстнтут тваринництва ЗкраУнсько? академ!У аграрных надк

, Захист вШудетъся "__й'ЩЖЛсЬк^!- 1994 р.

о:££?години на зас!данн1 спец!ал1зованоТ Ради (вифр К.020.70.01) при 1нститут1 свинарства УЙЙН

Адреса: 314006, и. Полтава. Эведська Ногила.

3 дисертац1еа ио!на ознайлнитись у б1бл1отец1 1нституту

свинарства УЙЙН

автореферат роз1сланай "1994 р.

Ячеяий секретар спец1ал4зовано'г ради, кандидат с1льськогосподарських надк

О.Г.Сердвк

1. ЗЯШЫЮ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТй,

1.1. АКТЗЙЛЬШСТЬ ПРОБЛЕНИ. Однгев з основних задач народного господарства НкраУни е розв'азавня проблеии постачаниа населер-ня продовольствии. Це е нвноеливим без яктсно нових п1дход1В в си-лекцГ1 тварин \ эокрема в свинарствт (Козловский В.Г., Ркбалкс, В.П., Нетеса Я.к.. 1991; Нетесз Й.И., 1591), Вироке використання с нъоку втучного ос1нен1ння поставило перед неуков Ц1ЛИЙ рад задач, ео стосувтьсп контроле дкост!, укав консврвуваннв ! розбавленнь сперли кнур1В 2 роэробкц исшплексиих епз!ологв-нор®олог1чних меть-д1в оцхнки УУ аиттездатност1.

Проведен! рядок доел 1днш:1в роботи дозволили встановнти, до гиттездатн! сперкГг" характеризуешься рядон ф131олог1чн)5х особливо-стей (Левин К.Д., 19Е6; Рузвн-Ранге 3., 19С0; Яонд Н.Дз., Хадпт К.П.. 1933) та пов'ззаних з ними ЛЕгпигсцэнтко-иткроскап^чикх характеристик, Одначе щ дан! стосузтьса мнцевого етгпу снораатоге-незц - дефиптивиоУ ди$ер&ш]!ац1*1 спериИ'в, яка пгдлагге зззачшш-видовии, 1ндиь 1д,уалъник та вп<свии вар1ац1св.

Необэидно» стадзеп сперкотворення е ф1з1олого-б1ох1гг1чне дозртвання спгрй11в, а таио® ад,аптац1а до сперйальноУ пяазш! 1 ос-таточне набдтта сперизаии заплхкнвачсУ здатност! з статевих ила-хах санки (капацитацла) (БагЬегв Е., 1376). Сучасний науковий п!д-Х1Д неаогливий без використання об'ектнвнкх к1льк1сних (ф!з1олог1-чних та иорфолог!чних) паранетр1в. Наязн! в ягтератщи дан! (5нзе~ гз!га Е.Е., 1Э68) торкавться лиае окревих питань, Головина <шкш на ткатшно-кл1тииновд р1вн1.

1.2. ПЕТА I ЗАВДАНН8 ДОШДКННЗ. Головноз летов даного дос-л1д*ення була оценка кндр1В за як!ств Ух спвраи, а також дточнеикз критер1Ув групування кнур!в за репродуктивная ц1нн!ств,

В1дпов1дно до поставленоУ мети необх1дно було розв'язати так! конкретно завдання:

1) Вивчення слерки кнургв вляхом лвмзнесцентноУ микроскоп!У.

2) Вивчення фушоцонально-структурних параметров сперии р1зних кнуртв, в тома числз за показниками енергообмзну 1 иорФа-лог1У зр1лих спври}Ув.

3) Дослтдження функцтонально-структурних особливостей утво-рення та дозр1вання сперни у кнуров. вивчення динамки ф131олого>юрфолог1чних параиетртв юптинних елеиент!в в хода сперматогенезу.

4) Розробка конляексних методов групдвашя кндр!в, за знпств УкньоУ сперни, з урахдванняк Ух пщкввда.пьнс-грдлових характеристик на орган¡звеноад, тканинвоыд та клхтинноку ровнях.

1.3. НЙУКОВЙ НОВИЗНА.

1) Обгрднтований новий п1дк1д до виОорд кндр1в для Ух пленЗ-нного використанна, зокрвма на статьях втцчного ос!иен1ння, в основ! якого левить (панка якост1 слерми за ф1з:годого-б10$>1зичники властивостяии спермГУв з наступнш: Ух цитолог}чник дослтджешшг,

2) Нточнветьсл б10Л0Г1чна концелщя сперматогенеза, в основ! якого деяать процеск детерапнацГУ та ди£ерен1цаи!1. Летерн1нащя б оснавний лШтдвчив чиннико^ рсзвиткд (принцип генетичноУ непв-рервностП. Лиференцзац^а пов'нзана з вдзькоЕ спБЦзая1зац1ее ста-тевкх кяхтик в повноц1нн1 мхкрогаметв 1 характеризуемся значкиыи грвповнни тй 1«£ив1я»а^ъни2и ко-пкегшнякн.

3) Вперве встановлеш кар^окетричш та цнтогенетнчн: особли-. вост1 кд1тинних елеиенпв сперкатогенезд кнур!в на етапах сперма-тогонГУб, спериатоцитхв, спериатид, спври^Ув та Ух дозр^ванна.

4) За результатами кошишксних едектронно-макросксшчних та гзстологтчннх досл1двень обгрднтоване ьвдаяешш структур-шз-эднкцзональноУ единиц! сперматогенезу - клона.

5) Дяференц1ац1я сперм1Ув сдпроводЕдетьса вн!наки ряду сзз1о~ лоПчних параметров. знания якнх дозволае сдати про сп!вв1дновен-ая окисно~в1днсваих процес!в та аваеробного гл^колхзц, {¡а значнов к1ров обдмовлве гиттездатн!сть спериИ'в.

1.4. ПРйКТйЧНЕ ЗЙЙЧЕНЙЯ РОБОТЙ.

1> Встановлена нaявкícть трьох труп кнур1в з р!знов як!ств сперин та релроддктивнов функще», визначен1 лпк!весцентно-м1крос-коп1чн!, 61ох1и1чн1 та иорфолоПчн! особлнвост! тваркн цих груп.

2) Показано, -цо роэр1д*енна по-р!зномд вшшвае на сперму К5гдр1в рхзних грдп.

3) Розроблека математичнаыодель комплексного ф1з1олого-мор-фологтчного грдпдвання кндртв, яка дозволяе будь-аку нов? тваринд з достатши стдпенеи в1рог!дност1 вЦнести до одн!еУ з нточнених якхених грдп (кластер!в).

1.5. ЙПРОБЙЩЗ РОБОТИ:

- йа Пленарномд зас1данн} за. тело» "<Из1слоГ1Я - розвитковт свинарства" Секц1У ®1э1ологН продуктнвних тварин Об'еднаноУ над-

коваТ ради Йкадеи1'1 надк СРСР з конплексноТ проблеыи "5>1з1олог1а дадини ! тварин", 6-9 липня 198? р., н.Полтава;

- На 3 Всесоазноау з а!гнародноэ дчаств сиипозтун! з 1иуно-логхТ репроддкцп, 21-23 аовтня 1387 р., КиГв;

- На засгданн! Подтавського зтддхлення Нкра!нського fiioxiai-чного товарнства, 3 зовтня 1930 р.;

- На розвиреноид засхдашп лаборатор!1 ф13!олог11 та 6ioxi-Mi'i 1нститутд свинарства ЗЙЙН та кафедри патологi'-шо? анатонГг Полтазського аедичного стоматолог1чного гнституту, 3 С1чня 1393 -р.

1.0. ПШШКЙЦ1Я РЕЗЗШ8Т1В РШТЙ,

Результата дослтдяень впкладенг в ? надкових статтах та те-

зак.

1.7. ОБСЯГ I СТРУКТУРА РОБОТН.

Дисертацтя зикладена сторонках аааинопису, складаетъса

з встдпу, оглядц лгтератури, результате власних дослгдзень, об-говоренна, висновк^в, практичних рекоиендац1й, спискд л1твратдри, а1стить ■¿а тайлиць i ¡¡а/;Енк1В. Список л1тератури вклвчае дзеред, в томд чнсл! ^^{нозеипих.

1.3. НЙ ЗАХЙСТ ВИНОСЗТЬСЯ: 91э1олого-*ор(?ояог1чп1 обгрднтдва-пна оц1нки репроддктивних акостей miypia; !сндвання взаеаозв'язку а!з утзоренням, дозрхваннзи та запл1днвячов зххстя cnepaii'B; хаге-иатична зод^ль комплексного ф1з!олого-морфолог1чного грдпдваннз itnyp i в.

' 2. Ш1ТЕР1ЙЛ ТА МЕТОДИКА ДОШДИЕЯЬ.

2атер1алоа для дослздзань б у ли 74 кндри великог бтлоУ, нярго-родськоУ та полтавськоГ a'ECHoi С ИМ—i > пор1д g 3iui 1,5-4 роки, що налезала станц! х зтдчного остаентп.ча свиней Полтазського ЙД1С.

Спермд брали на 'втдчнд aaring. п!сла оценки спЕраи за об'еноа, концентрации cnepsiiB, нольороа та запахоа частияд цтльно'!' спарня брали в плзаечки, резтд разбавляли глвкозо-хела-то-цитратниа розр1дздвачен, бралн пробы розбавленоУ слерии в пля-зечки i в спвц1альномд тернос-ячикд зтдправлзли до лабораторп <?!-з1олог1Т та 6ioxiaii' для проведения анал!зд. Mia одерзаннаа, оцтн-коа i розбавленнян теряй до представления Н злабораторзэ пинало 45-60 хвилин. За цей час в цхльнтй cnepai спернЛ' адаптдваляся до спериалъноГ плазыи, а з розбаэлениг - до розргдвдвача та стдпеня

разбавления.

ß яабораторП перев1рну якост} цЗльноУ та розбавленоУ сперми проводили за допоногов лпм1несцентного »икроскопа МЛ-2 за аетоди-ков Кцридо В.Г., Новиковой Q.H.» Поливоды Д.И.(1966), удосконале-HQD И.Г.Кцрило (1986).

Визначення активност! лактатдегхдрогенази проводили за методом Ю.Г.Курило, Л.И.Овчаренно £ 1983Концентрация фруктози визна-чалась нами за методикоо R.G.Kulkat1956).

Загальний (Нлок визначали за методикой Лоурж (Lours 0., fiosebrouph N.. Farr A.. Randall R., 1951). Бтлковт фракц!! спар-«¡альноУ плазми визначали вляхом електрофорезу.

Для взяття зразк1в тканин використовувались кнури, чо були списант на Полтавський м'ясокоиб1нат за ртзниии обгрунтуванняии, в томц числ!: зниаення заллзднввчоУ здатносп, важк! травми та ih,

MiKpocKonlMHe вмвченна материалу ств'зтшв кнур1в та Yxmx придатков проводилось на гтстолоПчних препаратах. ЦитолоПчний иатер1ал набирався н виглядт мазк!в—в! дбитив стм'яника, а таком aa3KiB зр!лоУ нерозбавленоУ та розбавленоУ сперми, як1 забарвлвва-лись за Паппенгейыом (Виллер-Волкова H.H., Никитина H.H.. Агапова К.ft.. 5рин М.Л., 1964).

Вматочкк с!м'яник1в кнур!в, одержан! птсля забоя тварин на Пол-тавськоиу и'ясокомб1нат1, вивчались за допомогоп трансм!сзйноУ електронноУ и1кроскопГУ на електронномч MispocKoni ЕВМ-100Б, вста-новленоыц в Полтавськоку державном!) медичному стоыатолоПчнону iHCTHT^Ti за присхорввчоУ напрвги 75 kB t в первинних зб1дь«еннях на екран1 uiKpocKona 3QO0-3OQQ0 раз1в.

Морфометричне дослхднення клттннних елемеят1в проводилося на фотографах або на малайках, виконаних за допомогоп малввального аппарата РА-4 1з загальним збхльяенням х2500 за рсзроблвноп нами нетодиков (Гасвк Й.П., Иваниченко Е.Г., 1983) для морфоыетртУ кл1тинних елементтв легеш, адаптованоп для морфохетрй' тканин с1*'яника (Курило В,Г.. Гасвк Й.П.. йваниценка Г.Е.. 1990), Зикхрввалтсь також загалып рози1ри схм'яникгв. На основ! первинних показникхв наии обчислювалисъ похздн! иорфоиетричнх параметр«: об'ем сти'яника, об'еми ядер, об'еми голтвок, площа перер1зу канальца, плоца npocBiTy, вхдносна плоча герминативного вару, фактор формн ядер, округлость ядер, об'еы ахроматииовоУ частини голхвок.

ймзначався TaKGi тндекс сперматогенезу (Ухов В,й., Астраханцев Й.Ф.. 1983) за чотирибальною системою та спераатогон1альний 1ндекс 12 (Ki'fcHiCTb С1!5рЙ2Т9Г{Ш1 IB НЭ 10 ÜHM бдЗЗ-ЯЬНС! ÜSüOpäHSi K2H™fc—

да).

Застосовдвалксь стандартна аетоки катекзтнчиоУ статистики. Для характеристики за'ззкав параметрами використсвдвали кое-гглЕнт зарноУ Л1н1йн01 норрелаии Пирсона. За встма паракетрайк обчмслв-зались 1н®срнаи1йнт показникк \'хн1х частотнях рвзподглй' '1стограк (РозвнЬорг Н.Н., 1973; Кис1аз 1980). Для уточнение :окш>ексного ¡?131олсго-нспоолоГ1чнсгс грцпуваииз кндртв до одррза-и;х фрнкцюнально-структурикх параметров йуло застосованс фактор-!ий акалтз, а сане Лого рзгиовззк - нетод анализа головних кочии-•,сн7 (О^ёзу Е.еъ со11., 597?).

Для ск^аданиа ыатемггттенэУ еодел! грдпцзз.чня книр1Р на^и гш~ та виксристана процедура ЗсгвтоФакторноУ лппйноУ регрес!У (»еасг т.П.Р.) * наг 13 ^отусаклц!! (Гасяк П.П., Ивапкяенко Г.Е., кгсло* !. 0., 1930).

Без сбч'лс^еннл бдлк приведен! за специально сил аде а хаи паи;'. Фограйака на ЕОЯ СК-1407 та Ш{ РС/ЛТ в обчислсралыгокд цс-нгр! ;айедри патолог}чноУ анатом::" Полтайсыгого . дерггвгшго ¡.'едкч'.зго :точатолог1чг.ого хнетитдтв.

Переварка взазиозв'гзкд з.чплхдиютоУ гяатност! спгри1?з з $1-ояого-корфодог 1чкики паракстракн проводилась на евкпочатчах сви-таерш! кодгеепд 1Н,Степового Йово-Саигарського резани ПолгавськоУ >бласт!. СзтЕорсзбавленд елеруд. проби екоУ дослхдкдзали в лабора-горП', в спеа1алоя!1х флаконах та термос-ящиках вздправлпла аптот-шкепортем на пднкт итдчвого оеггепптп зядезгаденого господар-:тва.

Д. РЕЗНЛЬТАТЗ ВЛЯСНЙХ ДОСЛ1ДШ&

3.1. Характеристика кндр!в за $1з1оявго-аорфолог1чниаи параметрами сперми.

Якчо сперва використовуеться ;;ля втччного ос1иен1кнс свиней, о до д1У генетичтзх та ф:з1олоГ1ЧНих чинниктв додавться I впливи, юв'язан} з 11 одерханнвн, розбавленняы, збер1ганням, транспортд-аннзи i конкрвтним методом ос^енпшя.

За результатами лгшнесцентно-мшроскогйчноУ оц1нки спери* ндри розпод!яились на три грдпи, за пров1днии паранетрои (кон-;ентрац!я 1иттездатних спермП'в) - в евтгоодержангй нерозбавлен!й пери} I шела розбавлення УУ гликозо-хелато-цнтратни* еередовищек

СТабл.1).

За концентрец!ее спервпв s i ы i за dC'eedh еякуляттв îcto-тних biemihhoctefl kïe трьоиа трупами кнуртв не спостертгалося (p > 0.05). Очевидно, hd розбавлення знизуе частку гиттЕЗдатних спер-mîïb у Bcix тръох трупах (р <= 0.05), причоку значнгв за все - в лершхй, практично вир1внвичи чей показник длз перпих двох груп (р = 0.23).

В результат! переварки bcîk KiiypiB на станцИ* втучного ocineHiHHa вони розпод1лились в такоку сшве1дноевшп: I трупа склада?' 37.5%, II трупа 47.2Z к III трупа - 15.32.

Клвчовим феркентоа гл1код1зу, який наленить до хнтрзцелвларних впзпхгв, е лактатдеггдрогеназа, lï актквн1сть (Табл.2) выявилась найниачою в сперш кнуров 1 групи i найвичов - в сперai кндргв III трупи.

П1сля розбавленна сперыи гягзкозо-явлато-цитратнкк розр1ягувачек активнх сть цього феркента в спер н! кнур i в 1 групи шдвш;клась на 23.142 (р=0.02), II групи - на 13.802, а в III rpyni, навпаки, спостер1галосъ знисения активностт лгктатдегхдрогвнази на 16.612 (р < 0.05). П каталхтична актйвн!стъ в плаз1п нерозбавлено!" i розбавлено'1 спорим в1дпов.1дае так!й cauxfi закоков1рност1.

Концентрата фруктвзи (Табл.З. ) в cncpnî MiypÏB II групи виивн-лась на 24,522 ниечое, ас III - в 3,19 рази йепвои, kïe у кнур!в I групп. В розбавлен!й cnepui спостерггалася тдентична картина.

Взаемозв'язок активности лактетдегхдрогснази та концвитрацП" Фрукт ози в cnepui кнур iE }з зашйднввчов здагнхств сперыГзв в ив чала сь такое на натертая! 340 свиноматок яких отменили спериов вхд кнуров ргзних труп. Сперма транспортуваласъ 3i станцй" втучного осхменшна свиней, Спермою Biß 7 кнуртв I групи отменили 151 свиноматку, з яких 33 голови перегуляли (782 зашпднювапост!).

Mis активности фермента i заплгдашчо» здатшстг спсрм1Ув установлена наявн1сть правого корреляц1йного взаемозв'язку середньо-го ступвня BHpaseHBcTi (г = +0.63, р <= 0.05; детерминация 3S.42).

В свою чергу, сперноЕ кнур i в II Групи отменили 173 свиноматки, з числа яких перегуляло 65 голтв (заплтдниван!сть 62.42). Коли сперму розбавили глвкозо-хелато-цитратним середовнвем, д!а лактат-дег!дроГенази знизидась на 13.292. Йктивн1сть ферменту в сперм1

Таблкця 1. OtiiHxa khvpîo ал ланями лмнхнесцентнол яхкраскапх i iimoï спнряи-

параяетр rpïna X грчп* П Р I-I1 трупа 111 Pi-Ill pll-in

% життездатиях спермtïв s иераз-ваалгнхя cnepni В3.7 ♦-2.3 73.6 +-0.S 0.001 65.3 +-2-2 0. 001 » .ваг

i. яиттЕэдатмнх cnepriiïa а раа-баалгнхя "сперлх 71.3 +-2.3 67.7 i-i.a 9-23 36.5 +-з.в в.091 а. 001

какие нтраахя сперяхia плрд/кл в.251 +-9.01S в.213 +-».016 Э.16 8.221 +-0.018 г.23 е.92

Таблица 2- Дктиинхсть лахта?дегг^рагенази а сперях кнурхв

PZ3HKX груп.

параметр I Грипа ÎÏ група III група

н а р с а п з е S Р a я ■ a л л a н a кналъ/л 4.47-0.39 + 4-91-0.28 * 3.58-9.24

яг/138ял 39.32r6.71 + 43.2В-2-52 + 49.15-2.12

мт/ялрд ■ citepsi xa - 1.860-0.15 + 1.690-0.16 + 2.089-9.17

гпсг/пм cnepnxïa + t4.aa-i.ea 13.52-2.72 + 16.99-1.49

Р а а з а S s . a Р tt к л a е н a ккалъ/л ' + 5.53-0.22 + 5.5Э-9-ЗЭ + 4.66-9.31

пг/10®ял 48.42-1-98 49.15-2.72 49.99-2.73

нГ/ялря-сотрях1з + 2-520-9.23 + з.збз-а.га ♦ 1.779-«.451

3 яхГ/m« cneptti io + Св.16-1.63 16-48-2.23 + 14.16-2.66

п л a 3 к пшль/л керазб- ♦ 4.21-9.2В + 2.45-9.37 + 5-27-9.25

пяаль/л раабавл. t 3.89-8.56 + 2« 92*9*32 4-81-9.31

дг/109мл нерозб- + 37-09-2-56 f 21.52-3.25 + 46.41-2-27

яГ/1С0«л разб^вл. + . 34.24-i.9B- + 17-62-2.7В 42.32-2.76

Таблица 3. Концентрата ^ругстазя о спорт кнчрю рхаиих Грчп.

параметр. I грдпа 11 Трупа III група

» в р с а п а в 5 р и о а Л япольЛг + 7.63-8.13 + 5-73-0-54 + 2-39-0-21

кг/1ав«л l37-r.3-ti.il 103-54-9-39 ^ 43.ea-3.63

иг/ялрд.сперн!ш + 10.479-1-747 9-626-1.71 3-631-0-386

™ якг/пп сперк11о 76.2S-7.4S + 77-00-7-49 45-23-4.50

я а ■ с а п б а а р а я Л а г н а м кадь/л + в.аа-а.б? + 7-53-3.44 6-57-9.67

кг/1 ваял + 159-90-13.20 + 136.5S-a.65 113.27-12-12

нт'Уклрд.сперпхха 19.43-2.«4 11-34-2.96 * з-зб-а.аб

3 ккГ/яп саарк11а + 73.73-4.54 ■+ 92.34-3.73 + 42.99-6-41

Габд.4. Динлака ксишзитр^иг 1 загального еьисд ч спгрщ кичра II период 11 збвР1Гания <п = Ш.

зеер!-- Баз раэрыяуаача 3 розчпннила» ПЩС

Г4НКЯ

ГОД.

>с1льк. Г/103 «л К1.ШК> 1 таа нл

! хианх

спэр- * опер- ! +

кио.Х й-а пит'/. 1 К-т

Со ¡а» : 87 2.Э1+-0.®2 37 ! 2-76->-Э.22

24 ; 73 2-ав+-в.в1 ез 2-67+-0-34

48 74 3.08-»-«.в1 82 : 2-95+-«-22

72 45 2-ВЗ+-«.0" 78 ! 2-Э9+-Й.ЗЗ

96 ! 26 2-43+-0.24 63 ! 2,49+-«.29

7а£л* 5« Дина ni ка кокц-еитрацт Ï аагальисго 6íak* i бхлкових фракцди у плаоя: сперки кнурin (n s ?).

¡ 1 &14НОДО?КНЯ ¡ Назва материалу i до аагалъ-1 1 нога бзлка ! : XX Кокивктраи** i €1лкоскх Фракцхк ! r-i !

Ï Coi«] !

Í Загальнкй бглак ! Альбущки 1 а-глобул ï ни ! Ь-гла&улi ни юв-ве 54.42 27.36 1В.22 2.Bl-»-e.62 ; 1-53 1 9.76 ! в.51 !

Í 24 тад. аБер^гакня ¡

Î Загальинй б1лок ! Альбугпнн ! а-гла&ул1ни í Ь-гдабулгки 109.09 53.51 27.94 1B.6Î 2.ВВ+-0.С1 ¡ 1-54 е-ai : 0.54 ;

¡ 48 гол* аберхгаяня ï

• Загалышк 6 iлак ! Альбдогмя ■ а-1*лобул1»т Î Ь-г*ло6ул1ни iee.ee 5®. 31 22.6В 26.77 з.ев-t-a.ei ; 1.55 • ! 0.69 ¡ О.ЕЗ I

¡ 96 год. эберзганк» «

! Загальнкй Бi лак ¡ Альбугини ! а-гло6уЛ7н* "! Ь-Тлобулжи iee.ee 58.51 24. 76 16.7а 2.45f-9.24 3 1-44 : ».61 ¡ 8.42 I

Таблиц* 6« Логарифм об*eus tqaíüok cnapntïa кнзр:а ртояюс fpyn (M+-tt? та xwfapKauitma скдеднхсть itera частотиях розпадх^ха СО*

I Трупа II Грзпа III трупа

кероз&авл* слерна + 1.741-в.«0В > 1.69В-0.006 * 1.660-0.011

С(6:т) 5.58« 6.673 5.021

разбавлена сперма + 1.В23-0.О69 1.7В8-0.ееб + 1-668-в.вИ

C(5irí 5.5К5 6.176 4.799

хавактеризуеться эворотнкн корреляциями взаемозв'азкоьг ниэькоУ зкравеност! (г = -0.30; детеркгнацгя 9.02). Концентрата фруктози п!сла розбавленна спермн пгдвищилась на 31.832.

Бхлкобх речовини сперин становлзть до 602 сухоУ речовини плазки i &езуйовни вздзгравтъ ваеяиву роль ■у хиттеедзеъност! сперзлУв. Оссбливе значения бзлковз речовкнр плазни иакть для гпдтринання онкотичного ткскц б сперыз.

Н св1жсодер£ангй спер*! встановлеио 2.82+-0.02 Г2 загалъного б1лка. При С7роков1 зберзганна цзяънпУ спера! прстзгом 4 дхб при температур! 16-18'С виавилссз, чо динамка кзнцентрацп бглка кае фазний характер. Протягои г.ерпкх двох дзб його концентрация шдвк-вдваласа на 9.62 (р < 0.01), а за 3-4. добу знипувалась на 12.822 (Табл.4.3. Зьина кониентрацП" загальнпго бзлка в слерь"! супровод-Еуваласа вгдниранняи спериГз'в з втрог1дпий коррелятивнии взаеиозв'язкой (г - +0.82, р < О.ОП.

3 иетов детальшссго вкавленка значения бзякзв у сперкалыпй плазн! ми дослздзували Ух за допокогоп елзктрофорезу на агароввку гелз, Виавилося, що б1лки сперлн кнура дтлатьса на три основн! ФракцтУ, як! мзгрувть у напряг! катода. Дзт з них подтбн! до аль-®а- 1 бета-глобцл!Н1в I розтазован! компактно у зои гаиа-гло-булзнзв слроБаткк кровт, а трета срзкцтя - до адьбукпйв.

Б1лкав1 фракцП' анодного нзпрянкд к1Грац!У у напих дослздах в спсркалькзй плазвз кнура не проявлалиса.

Дан2, представлен! в Табл.5, свздчать про те, 50 д процес1 збергганнз сперыи лротагои 4 д!б при теипсратурз 1б-20'С ионцен-трацза загалыюго б!лка протагок периих двох дгб зберхганна птдви-цуваласа, а в к!нц! була кенвос за виххдиу на 19.292. При цьоку альбдииюва фракцга б!лка протагок перзих двох дзб зберзганна зке-неувалася, а протягои третьоУ I четвертой" доби - збхльЕувалася 1 в !пшп збер;ганна була вицов на 7.332. Динаизка альфа- х бета-гло-булзновоУ фракц!й протагом первоУ доби збер!гнна була стабзльнЗ-вое. На дрцгу добд збер!ганна алъса-глобулзнова фракц!я звензила-са. а бета- деео збгльвшласа, I в кхнцт збер1ганна сперли альфа- i бета-глсбулзнов! фракщУ були менв! взд вюпдного об'еыу.

Морфоыстричш внмзрвванна проведено всього бгла 2000 сперизУв втд 50 кнурIв всзх трьох груп як в нерозбавлен!й, так I в розбав-ленхй сперм!,

3 ус:х корфзкетричнкх псказ.чик1в найднфориатквнзнй» виавизса

oö'ea rojisKK cnepüiä (Табл.б, Нал.П. Найб!льний догарифа оö'£i» (lgU) харктерний дла спермИв кнур!в 1 групн, най«еяаий - длз III групи. IgU cnepaiYB кнур!в II групп мае npoMiane значения. Sc! BiÄMiHHOcTl aia групани статистично BiporiflHi (p <= 0.001) i збер1гавться в розбавлен1й сперм:. це об'ем гол1вок cnepaiiB кнур iß I и II rpyrj за абсолвтнии значенная збгльаивса приблизив на 26Z nopiBHSHo з нерозбавлвнов cnepson, головнии чином за оахунок зб1львення эк абсолвтних, так i зтдяосннх розмзртв зяросомного конплексу. 6 III rpyni IßU сперыпв nicjia розбавлепня практично не зм:нивca.

'Икаво в1дзначити. $о вздносш розатри акросомного комплекса найиена* в rpyni I (45% об'ему гол{вки), дечо боьах в П rpyni (48%) i найбхлыз! в III rpyni (54Z).

Коина з трьох видиених груп пае характерна значения лара-нетр1в, до визначалиса, а отзе мозе ааркузатисз ними. Найкенв CTißKOHi до разбавления е спериа найцтшпаих ^одо заплтдяввамост! кнурхв I групи. Розргдзениа глвкозо-хелато-цитратни* розртдклзаче* приводить до зб}лъ5еша розм!р1в голгзки cnepais (з I i II трупах).

з.г;-Фзницюнйльно-стрвдтарн! особшош сперматогенезу

3 KH3PIB.

Сперыатогонй' за свхтлооптичними i кар1ометричнн«и ознакаки под1лавтьса на три тмпи. по в!дпов!дазть загалъноприйнятому послов!: тип й 1з св!тлии (fll) i темниы (Й2) зар1антами i тип В (Табл.?).

Результати 1нформац}йного анал!зу розподШв спзраатогонИв за вс!ма к!льк1сни«и параметрами покаэузтъ Yxhb досить велику де-теры!нован!сть. Електронно-ы!кроскоп1чне досл{дзеннз вязвило, «о спернатогоШТ р!зних тип!в являпть собоэ сннцит!8 (скупчення ба-гатьох ядер в одн1й сп!льн!й цитоплазм!) нададк1в TieY само! кл1тия (клон).

Сперматоцити I порядку, цо утворпиться в результат! подтяу сперматогонпв В, хаять ядра вигляду, характерного для ргзних стад1Я ni дготовки до перзпго под1лу аейозу - редукц!йного.

Спермзтоцити II. чо утворилиса ni ела г.ершого нсйотичнаго под'лу, маять ядра за абсолвтнин об'esos приблизив вдв!ч1 asna i i розтавован! в середиьону деяо дал} в!д базально!" ыемйрани.

М а л. 1. Частотний р озпод i л

cneptriie киур)в piaeux rpjru во roniufce

! i 1 1 —i

1 1 j 1 I

1 .1 j I

! f 5 ! 1 I г t i 1 1 1 >3 Чу tc

i 1 1 1 1 Jk\ 1 - j

I fi F i i ц v i 41 4 1 2 j i'-' 3! Г' ^ P'f i X I d. li 1 i i if ;; ii № Fl

—яа i О ! fflj 1 11 к t • ;• в. PL

1,25 1,80 1,35 1,40 1.45 1,50 1,65 1,60 1,65 .1,'tS> , 1,75 1.60 1.85 1,90 1.85 2,00 8.05 2,10 Ш Трупа 1 И Трупа 2 £Ц Трупе 3

I

м»

М

I

Таблица 7. йорфшетрйчи! псмззшьа kjjítmeüdí шшушгНв сперматсгешого cnitaaia ciii'smasa rapjpisi.

Назва ksítmm Лот, плод! пов, ядаэ Лог, об'евд гот-ка Лог. об'евд Ядра Сектор Форш OKplJTJliCTb 61дстань в1д 6/и (икм)

ChepaaToraiiï Al Сгшруатсгонй" Й2 СперштогонП' В 1,628-0.003 1.956-0,003 2.055^0.002 g, - 1.702-0.004 1,900-0,004 2.0504). 002 1.3374). 009 1.137-0.003 1.01141.004 0.73-^0.03 0,79-0.02 0,6541.03 6.8341.89 9.45-1.26 7.73-1.11

Сперштоцити I Сперматоцитн II 2.12641.008 1.903-0.013 .n,.,„ 2.1514).012 1.8124).023 0.95341.009 1.252-0.023 0.7741.01 0.73-0.01 25.1741.71 32.89-1.22

Спераатидн 1,6904),014 — 1.469-0.021 1.ВВ84Ш1 0.6041.02 41.01-1.16

Сперм i V (mi) — 1.090—0.025 — 2.44941.054 0.39-0.01 41.6641.90

Спеpaiï (придаток) 1.9654), 015 1,6-40-O.Oil 1.101-0.025 2.09341.029 0.544). 01 —

fOilTWM Сертол! 2.1244).051 — 2.15Ô-0.078 0.9424).054 0.87-0.03 11.20-2.87

В результат! другого (еквац1йного) подхлц мейозу з кожного спэрматоцита II утворюитъся дв1 сперкатиди. В í'xhíx ядрах вгдм!чаяться велик! агрегати гетерохронатину, к1льк1сть цитоплазаи рхзко зменвена, Ядра спврматид знаходяться че блиячв до npocBiry с1м'пкого канальца (втдстань втд базалъноУ мембрана 4.1.01+—1.16 мим).

Сперкатиди оточен! цитоплазиоп клхтинк Сертолх, де вони, заз-наачи складного метаморфозу, перетворппться на сперм:У (сперм!огенез). Якросомна гранула, яка росте, дизереншшеться на дв1 частики: акросоиу (невеликий округлий утвхр б1ля пореднього полвсу ядра) i акросомний чохлик (ывмбранолодхбна структура навко-ло акросоми i по поверхн! ядра), ÍIobhícte сфораований спормтй втрачае контакт з клттинсш Сертолх i надходить в просв1т канальца.

В придатку сха'яника проходить дальве дозр1вання f сортуваннз лови но малорухливих сперыхУв, 61льв1сть з аких чв характери-зуеться наавшсти "прппорця" цитоплазми бтля основи хвоста,

Рухлив1 сперихУ з кхнця придатка мавть зяачно б1львий об'еа гол!вки, hii вн1, за практично того саного об'ему ядра. Таке значив зб1дьвепня об'ену гол!вки вхдбуваеться. таким чинок, за рахунок зб1лънення акросонноГ частини. У б1лыюст1 рдхливих зрхлих cnepui'íb прапорець цитоплазми бхля основи хвоста ¿пдсутнхй.

Оскхльки частка ииттездатних cnepviiB значно вархве в!д твари-ки до твараня, сане вена бдла основой для розробхи комплексного фШолого-аорфологхчного групування кнур1в за Xxhimh репродуктив-ними якостями.

Б мхру наростання в o6híhí речовин сперагя В1дхияень вхд кермк аовто-червона люапшсценц1я посилветъся, зокрема, через зихни властивостей поверхнавих мембран, оскхлъки втрата ними здатностх регулввати поверхневий елоктричний заряд веде до посилення адсорбцП" частииок барвинка акридин-орангевого.

3.3. КОШЕКСНЕ ФЗНКЦЮШЬНО-СТРУКТУРНЕ ГРЗПНВЙИНЯ ШР1Е.

Групова та хндивхдуальна míшшвхсть тварин за Ух репродуктив-нов цхншетю е достатньо вирагенов на рхзних функцтопально-структурных piBiiax. чо приводить до неойххдностх уточнения i узагальне-ННЗ Н323НОГО ГруП^БйННП ТВВрЛЙ Í В2Д5уКйННЛ обкригерхУв quíhkh KHüpis за Узшьоя придатшетв в плеи1н:пй pofioTi.

3.3.1. Групування кнур!в за ф!з1олого-норфолог1чнини параметрами С1в'аника та сгн'аних канальц!в.

Б ц5локд за використовуваниан параметрами породи uis coöoe вхдрззнявтьса незначнов мхров, Току каки була проведена статистич-на обробка данях за трьоьа трупами кнурхв, видхлениыи за данный лЕш1несиектно\" uiKpocKoniY (Табл.3).

Практично за веша показникани II III групи займавть крайн! положения, цо п!дтвердвугтъса i гхстологЬшов картинов. Вхдносно Äpiöaiai сперйатогонГ1 кнурхв I групи розтааовувтьса густхк на базалънхй нембран! канальца. Ч1тко видхлапться сперматотш типу fl-темнх за характерно*) др!Сногрддочковои структурой гетерохроиати-ну. Представлен! в значнхй кхлькост1 Bei едеиенти спсрнатогвнезу Kpiü сперматоцит:в П. Склад сперыатогенкогс еп1тел1а кнурхв III труни однорхднхгнй, сперыатогоя!! веко пзл!иорсн1, в поихтшй кхлькосп г клхтннш елементи, so руйнувться, число вних спермИв незначне. Матрица коеф1ц1ент1в коррелзцП' свхдчкть про слабко вк-pazeHi i сдлеречлизх зв'дзки ais параметрами.

Ни спробували, взявви грулузання за часткоп гнттездатних cnepüiiB за вихгдний вархант, прийти до об'ектив.чхаого грцпувпкия. застосувавги факторний аналхз, а саке, зная13 головпих компонент.

Еигвилось, до перва головна компонента зв'азана прямо про-.nopüifiinia сйлькин-^орреляцгйкка зв'азква з двоаа з енххдних пэра-ыетр!в, а саае - з хмдехсоа Енттездатиостх спвриИ'в та розмхроа ein*аника (lgU73. Яруга головка компонента зв'язана таког право пропорцШиши енльнинк зв'язкани з мдексоз сперматогенезу (I!) i плодов поперечного nepepi3y каиальцхв (IgS). Третя з головна ком-полента вхдбнвае сперматогонхальний хндекс (12) i. оск!лькн вояа пояснсе лисе 192 (кенве за 1/4) розпод!лу, з подальвого розгляду викявчена. Беручн до уваги факторну структуру розпод!лу, акий спостерхгаеться, ии ввакали за иохливе дати так! означенна:

- перва головна компонента (ГК1) - фуккшональний хндекс;

- друга головна компонента (ГК2) - структурний 1кдевс.

Одержаний розподхл характеризуемся наавнхетв трьох чхтких

згунень. Потты, з використанням Групування за даними лвахнесцеи-тноУ микроскоп!! сперии як виххдного для кластерного анал!зу булк вид1лен} три нов! стхйкх групи. Вид1лен1 новх групи (кластеии) умовно позначен! л1терами fl, В i С. Для кохного з них була проведена статистична обробка за виххдними схвома параметрами та двона галовними компонентами (Табл.9).

Дан! таблиц! в ц!дому евхдчать про внправдан1сгь в!днесення

Таблица 8, Ф1э1олого-иорфолог1чн1 характеристики сЬ'яота кнур!в (грдпи, вид!лен! за идами лпИнесцентноУ

МКрОСКОТШ.

Г р Й п и 1ндекс ЕИТТЕ-здатност1 сперм!\в !вдекс спер-катоГиюзу Лог, шкщ! перер!зу канальца ЕНдиосш плот гвр»1натиигого ■аот Сперкзто-Г0н1агьний 1ндекс ЛсГ. об'екц с1и'яника

I 3.(М).0 3,В4И).04 4,731-0.032 0.73741.021 1,0044).040 2.66241.024

II 2.041.0 3.7941.05 4,8434). 026 0,738^.013 0.839-0.002 2.61941.013

III 1,041.0 З,734),06 4,796^0.016 0.733-0,011 0,9304),040 2.5774). 014

Р13№ЩЯ 1-П (р) 6.42 0,42 0.01 0,03 0.03 0.11

Р13ИВД Ш-1 1р) 0.000 0.13 0.07 0.32 0.19 0.001

МмшцЭ 111 11 (р> 0,000 0.42 0.13 0.В4 0.23 0.03

Ть&кца Э. 0Í3iasa'fbüopíiasúrÍ4HÍ характирястаз) с1м'я!шя issjpÍQ pian« lOïicrepia (n - нтнкть raiypiB а Kflacrepi).

Кластер Iiirekc китте-здзтшст! CriCptliÏB lipase сперматогенеза Лог. íixioüt nepepi3»j канальца ñlKHüaa тшы гершштдоюго вару Сиершто-гьшалышЛ 1вдекс ЛйГ. Об'ЕИу сЫ'аика ГК1 . I"K2

A tn = 17) 2.Н).2 3,864),03 * 4.731-0.019 0.707-0.013 1.122 4). 03? 2.6G7-0.Û2Û 1.624). 24 -0,0343,16

В Cn = 21) 1.Д.1 3.844).03 ■Î.8BO-O.OIO 0.7454).011 0.78441.011 2.594-0.01S 4).85-0.11 0.934).12

С Cn =12) i.3^0.2 3.55^,08 4,70341.026 0.0784).015 0,923-0.029 2.5754).017 -0.824).18 -Ш41.2В

Р1шв!ца 1-И (p) 0.001 0.62 0.001 0.19 0.001 0.001 0.001 O.COl

Р1зниця I-II I (p) 0.001 Ô.001 0.37 0.001 0.001 0,001 0.001 0.001

PiatMua II-III <p) 0.19 0.Û01 0.001 0.001 0.001 0.42 0.92 0.001

кнщйв кластера А до влхтних, кластера С - до тих, цо птдлагаять вибракуваннв, а кластера В - до пром1аних, а таков про могливтсть 1дентиф1кац1Т кластер1в за значениями ГК.

Хи провели багатофакторнд регрес!» ГК на нестаядартизован1 значения т!льки тих параметр1в, ях1 пов'язаш з ГК. В результат! ми приймли до таких р!внянъ:

ГК1 = 0.4635 * 10 * 1вЧТ - 2,2110 (детерм1нац1я 63.52).

ГК2 - 0.8362 * 18$ * II - 15.1620 Сдетерм1нащя 76.9%).

Зляхом постановки в цт рхвняння значень вказаних в них- параметров моана одеряати значения ГК1 1 ГК2 для даного кнура, «о ро-ёитв моаливим його в!днесення до одного з кластеров.

3.3.2. Групування кнурзв за ф1з1олого-морфолог1чними параметрами эр!ло1 сперми.

Спочатку нами бдла проведена статмстична обробка за ф1згологоморфолог1чними параметрами для трьох труп кнуртв, вид1ле-ких за данная лвмхнасцентноУ мхкроскопИ* амвоУ слерми (Табл.10).

Через незиачн! сгатисткча! в1дм1нност1 М1Х трупами, видзленимн за даними лвм!несцентноГ м!кроскоп1Г, мм знову винористали проце-дури анал!зу головних компонент га кластерного анал1зу.

вмявилося, «о перма головна компонента мае сильний пряаий зв'язок з X нормоспврмпв 1 снльний обернений - з 2 шкрослермпв. X макроспермгУв 1 X аиомалгй форми. Базувчясь на цьому факт!, мм пропонуемо для ГК1, яка пояснве 35.72 розпод1лд вих2днюс пара-метр!в, позначення "!ядекс наркальност! спермПв".

Дрдга головна компонента, що пояснве 23.32 розкиду даних, зв'язаяа сильним* прямями зв'язками з индексом киттездатност! сперш!Тв С 1С) ! з логарифмом об'ему голхвки (1вИ) 1, таким чином, е аналогом фунидовального индекса, тобто ГК1. одержано 1 за морфо-функцтональними даними для канальцтв схм'янкка (див.вице). Тому ¥Т момна назвати функциональным тндексом на клгтинному р!вн1.

I, наремтт, третя головна компонента, яка мае диспврств в 14.72 загальноУ, зв'язана сильним корреляц!йним зв'язком ильки з ак-росомальним индексом, а отае, практично сшвпадае з ним. Тому все. сказане дал! про акросомалъний ¡ндекс, стосуеться г ГКЗ.

Тварини згрупувались д три чттк! кластери (А, В 1 С),

Ф!з1олого-иффсшоГ1чн1 характеристика spim спернП'в BPjpíB (групп, вид1лен1 за jpaoai лшптсцашт'1 мк-

рОСКОпШ.

Грдпа

I 1

I lí

!идекс еиттез-датност! спермiïb

Р(ИН)

( р(Ш'Н)

3.0

+ -0.0

2.0

+

-0.0

I PCI-II) I 0.00 I'_!_

i m

J.

1.0 -0.0

логариси

об'еку

гол1вки

1.741

Ч).028

1.692 -0.013

0.10

1.659 -0.026

0.00

0.00

0.05

0.29

округлить гол1вки

0.542 ^0.009

0.552 41,010

0.49

0,553 41.024

0.69

1.00

гафосо-! кашвтй! Z Ьщекс ¡норлоспер-! ий'в

0.429 ¡ + ; -0.034

!

....... --I, !

0.433 ! + ! -0,029 !'

0.92

0,И

95.70 -0.93

93.03 ^2.33

0.44

0.409 ! + í 45.017 I

97.77 41.63

0.13 ! 0.09

!

0.11

Шкрослер-ulïa

0.00 -0.36

3,24 -1.08

0.04

0.00 41.00

0.С4

0,01

МШфОСПЕр-KiÏB

0.00 41.00

0.47 41,23

0.05

0.00 41.00

1.00

0.64

У. спернйЪ анокапъноТ фории

1.83 41.68

2.24

+

-0.92

0.69

1.80

4Ш

0.69

У. гаернпв з анодал!-яки хвоста

1.70

41.72

0.41 41.35

0.13

0,43 -0.43

0.15

1.00

Таб.Jl. OÍ3ÍMoro-»¡opíwiori<mi харакщпн.ияот эр1ло'1 кнур(в рЬннх кпзстгр1в.

спсруч

Кластер !вдекс юггте-здатн. логарир» об'еид ГОЛ1вкИ округлить гсинвки акросо-калышЯ 1Ц5И!С 7. дармо- CnopMlÏB 7. BÎKPO-CIïSpviÏD X íífflipo-cnr'pyiïn г снсрнИв шяа'ллыю"! фОрйИ У. сп.рупп з шюмэльп^й хвоста ПИ ГК2

(1 2.6 + -0.2 1.738 -0,029 0.532 -0,004 0,414 -0.029 97.42 -0.38 0.50 + -0,31 0,00 -0.00 1.СЗ -0.30 0.Б8 -0.59 0.847 -0.149 1.101 -0,715

в 2.3 + -0,2 1.705 -0,013 0.532 -0.011 0.430 + -0.03G 91,93 + -2.44 3.20 + ' -1.30 0.55 + -0.7.5 2.93 -1.04 Î.33 -0.П1 1.329 \ -0.П29 0.042 -0,315

pf А-В) 0,44 0.33 0,05 0.62 0.04 0.00 0,04 О.ОЭ 0.44 0.04 0.1В

С 1.3 + -0.3 1.652 + -0.020 0.559 -0.018 0.40Г) -0.013 97,13 + -0.76 0.60 -0.63 O.CO -0,00 i.ЕС f -0.-37 0.33 -0.33 0.935 -0.277 1.515 -0.481

tfC-M 0,001 0.03 0.1В 0.04 0.77 Ö.7S 1,00 0.Î8 Ö.G2 0.77 0.01

ptC-í) 0.006 0.05 0.92 0.21 0.06 0.03 0.62 0.30 0.15 0.01 0.02

\

1Мов1рн!сть тснуванна эких пхдтвердаена результата«! кластерного анал1зу (Табл.11)., прнчону як вих1дним для процедури динам1чних згуцень ыи користувалися групуванням за даними лвм1несцентноГ

И1КрОСКОПП.

Багатофакторна регрестя ГК на нестандартизован1 значения ливе тих параметров, ак1 зв'азан1 з ГК зв'азками сильного ступеня вира-зеност1, привела до таких ртвнянь:

ГК1 - 0.131 * %норм. - 0.214 * Шкро - 0.923 * 2какро - 0.182* * Хдеформ - 0.271 * 2аном.хв.~ 11.267 (детерм1нацта 99.72) (Примхтка.' для повноти вгдобрааешя спектра аномалий до регресп було додано Ханом.хв).

ГК2 = 0.9163 * 10 * 1в0 -3.3467 (детермхнацха 53.62).

Влахом постановки в дант ртвняння в1дппв1дних вих1дних лара-метр1в можна одервати значения ГК1 та ГК2 для кожного кнура, до робить можливии вынесения його до одного з кластер!в. Таким чином, картина, одержана на" яивхй спермт кнурхв. 1стотно близька до одержано'! на г^столопчному материал! т значно доповнпе П".

аисновки

1. За даними лпм1несцентно'1 MiKpocKonii' кнури п1дрозд!лявться на три групи: тварини I групи мавть в нерозбавлен1й cnepmi 80-882 повноц1нних спврмй'в, П1сля розрЦаенля заливаеться 58-862: тварини II групи, в1дпов1дно, в нерозбавлен1й 70-792, птсля po3pi-даення - 61-782; III групи - 50-76 I nioia розр1даення 34-682.

2. йстановлено т1сний взаемозв'азок мтя Ф1з1олог1чними показникаыи сперми кнурiB та Vi якзстп. йктивнхсть лактатдегхдрогенази в I rpyni найнижча, а в III - найвища. Цв вказуе на ¡пдвицену про-никнтсть кл1тинних меабран i вих1д фермента в плазау, чо призвв-днть до викривлвння йнвргообы1ну та поганого вивипання cnepaii'B. Концентрацга фруктози такоз прямо пропорц1онально пов'азана з якхста сверни: найзи™а в cnspal кнщпв I групи i найниача в cnepai HHypiB III групи.

З.Вид1лен! за данями лзн1несцентноУ MjKpocKonii три грцпи кнурiв п1дтвердзувться характерними (Из1олого-аорфолог1чними параыетраыи. Сперка кнур!в козноУ грдпи нае характерний ливе дла Hei роза1рний спектр голхвок cnepuiYs. Тварини з цих грдп иаать рЗзну репродук-тивну qiHHicTb (найвица в I i найнизча в III rpyni) i Ух cnepua по-р!зноау pearge на' розрхдвеиня. В I та II трупах розбавлення глакозо-хелато-цитратним середовичвн призводить до згплъаенна голхвки cnepaia через поруяенна нормального онкотичного тиску i проникнення р1дини до акросоиного комплексу, а такоа гидвицення проникностI клиннних мембран,

4,3 б1олоГ1Чно'1 точки зору сперматогенез'у кнурхв являе собою результат складноУ взаемодзУ процеств детерм!нац11 та цитодифе-ренц!ац1Т на р!зних структурно-фцнкцхональних рхвнях. Детермхнацха ооумовлена принципом генетичноУ неперервност1 (яка забезпечдеться а!тозами сперматогонй'в) та п!дтримання внутр!вньовидовох генетичноУ стаб1льнвст! внасл!док мейозу сперматоцитхв. Диференц1ац1я сдпроводвуеться утвореннян вуэькоспец1ал130ваних спермх'Ув (м1крогамет), чо здатн! до зашйднення i п!длягаять пхд впливои зовн!вн!х та внутptsulx факюр1в аидоэ!я та 1ндив1дуальн1й а!нли-востх.

5.Детермхнацхя на тнанинно-кл1тинномд р}вн! проявляется на спвр-MaToroHiaflbHiü та сперматоцитарнтй стад!У. За цитогеиетичними i електронно-мхкроскопхчними показнияами сперматогонГУ (AI, fl2. В) складавть единий клон клхтин. цо перебдваотъ в р1зних фазах клх-тинного циклу i дтворшть синцит!й за допокогов нхиштннних контактов. Сперматоцити, розтазовувчись на в1дростках клхтин Сертол1, 1эолъован1 в!д внутр1яньиГо середовица органхзму гематотестикуляр-ним бар'ером i за своУми характеристиками г в1добраяенням М1тазу та мейозу клхтин сп'ернатогенного еп^елхп та утворення (аке сдпро-водиться кросинговераии м!> сестринськими хроаатидами i редукц1-ев числа хромосом) гашшУдяих хроматид з чолов1чии та я!ночиа генотипом.

6.Цитодиференцхацхя сперыатид (сперм!оГенез) полягае в формуваннх акросоаи i рухового апарату (хвоста) спермх'Ув в епхдидиитсх i в вив1дних вляхах. Установлено, чо ультрастрцктура голхвки cnepaiiB Форнуетьсз, проходачн рад етагЛв, пов'азаннх з Г1перплзз1еЕ апарату Гольдяг. форауваинза спочатка акросоаальнвЗГ грандли i noria ак-

росоми. Диферетцахда хвоста лов'язана з трансоормахпЕВ централей в Дггутик, спочатку стечений м1тохондр1ями. Потхм мембратп ооганели руйнуиться Л1зосомами I «рормуеться гладенький ендоплазма-тичний ретикулуы, навкояо якого накопичуетьсз глхкоген.

?.Цитодиференц1ац1я слерн11В супроводауетьсд змхнами ряду ф1т!оло-гтчних параветр1в (активнхсть лактатдеНдрогенази, концентрацхй фруктояи, лпмтнесцентне забарвлення акридин-оранхем). 1х поеднання дозволяе судити про спхввХдновення окисно-вхдновних процес!в, ана-еробкого гл^олхзу, про Ух вплив на життездатшстъ спермпв.

8.3 використанням матеиатичиого апарату факторного анализу, а саке, анал1зу головннх компонент та багатофакторноУ регрес!х створена модель репродуктивноУ фуикщУ кнур!в, зка значнов мхров уточнвв Ух групуванна з урахуванняв дзних. одерваних на р!зних функцх-онально-структурних рхвкях. Для трьох уточнених груп <кластвр}в) одераанх стандарт^ значения головних компонент, порхвнвачи з яки-ни значения головних компонент, одерзан! з модел!, ковна будь-гку нову тварину з достатка ступеней в1рог!дност! вхднестн до одного з кластергв: елтта, робочий, брак.

РЕКОНЕНДЙШТ ВНРОБНВДГВН:

!. Доц1льяо використовувати лвм1несцентно~и!кроскошчний метод оцЬжи кнур is за якхств хх . сперяи. Для роботм на стати ах итучного ociMeHiHHa мовна рекомендувати кнур*в. у cnepMi яких пхсла розбавлення Глвкозо-хелато-цитратним розрхджувачем залн-маеться в1д 60 до 80% повноц!нних спервххв.

2, -За потреби 6iib* точноУ i об'ективноТ оц!нки репродуктивноУ якост} кнурхв слЦ використовувати математичну модель. Для трьох уточнених rpyn-traacTepiB) одеряан1 стандартна значения головних компонент, порхвнввчи з якими значения головних компонент, одерман1 з модел!, комна будь-яку нову тварину з достатнхм ступеней вхрогхдностх вхднести до одного з кластер!в: елхта. робочий, брак.

GcHOBHi половенна дисертац!! викладено в таких роботах:

1) Курило Ю.Г., Иваниценко Г.Е. Взаимосвязь концентрации ойдего белка и белковых фракций в плазме снерык с качеством спермы хряка // Иыкуно.'шгия репродукции, тез.докл. 3 всесовзного симпозиума с международным участием. - Киев, 198?. - С.49.

2) Курило В.Г.. Овчаренкс Л.1., 1ваниценко Г.Е, Динак1ка кон-центрацп б1лка i б!лкових фракций у сбгетй та зберезуванЛй спера! кнура // Шсник стльськогосподарськоа науки. - 198?. -8 3.-С.ЗБ-39.

3) Иваниценко Г.Е., Курило Б.Г. Группировка хряков по иорфофк-зиологическим показателям их репродуктивной ценности // Научно-технический прогресс, охрана окруЕавдей среды, фундаментальные проблему медицины н биологии, тез.докл. областной научно-практической конференции. - Полтава, 1988. - С. 177-178.

4) Курило Е.Г., Иваниценко Г.Е. Оценка хряков по фнзиолого-ыор-фологичесиик параметрам спернк // Состояние к перспективы развития биотехнологии в зивотноводстве, тез.докл.республиканской научной конференции. - Харьков, 1988. - С.119-120.

5) Курило Е.Г., Иваникенко Г.Е. Оценка качества сперкы хряков // Свиноводство. - 1989. - (4 5. - С.36.

6) Курило Е.Г., Гасвк А.П., Иваниценко Г.Е. Использование ыор-фокетричсского метода в изучении сперматогснного эпителия и спер-киев хряков // Разведение, селекция к воспроизводство свиней, -Киев, 1930. - С.63-68.

7) Курило Б.Г., йваиияенко Г.Е. Физиологические и биохимические аспекты искусственного осеменения и воспроизводства свиней // По-вывение эффективности свиноводства. - Уосква, Агропроииздат, 1991. - С.161.

П1 дппсано цо друку 24. 01. 93р. Формат 60х&4 1/16. Пап1р прукарсышй. Друк плоский. Умовн. прук. арк. 1. Замовлення >ч?94. Тираж 101. Безкоштовно. Д1льниця оперативного друку статцстипного упровл1ння Полтавсько! облает!. м. Полтава, вуг». Пушк1на, 103.