Бесплатный автореферат и диссертация по сельскому хозяйству на тему

Физиологическое состояние и продуктивность коров при скармливании в период сухостоя кукурузного силоса, обработанного углеаммонийными солями

ВАК РФ 06.02.02, Кормление сельскохозяйственных животных и технология кормов

Автореферат диссертации по теме "Физиологическое состояние и продуктивность коров при скармливании в период сухостоя кукурузного силоса, обработанного углеаммонийными солями"

ЗАКАРПАТСЬКИЙ інститут АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УЛАН

На правах рукопису ІВАНІВ Володимир Петрович

і.і . .Л і': І /}

Р Г Б ОД

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН І ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ В ПЕРІОД СУХОСТОЮ КУКУРУДЗЯНОГО СИЛОСУ, ОБРОБЛЕНОГО ВУГЛЕАМОНІЙНИМИ СОЛЯМИ

06.02.02 — годівля сільськогосподарських тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

В. Бакта — 1994

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН.

Науковий керівник — доктор сільськогосподарських наук В. Ю. ВУДМАСКА

Офіційні опоненти — доктор сільськогосподарських наук професор СТОЛЯРЧУК ПАНАС ЗЕ-НОНОВИЧ,

кандидат біологічних наук ГРАБО-ВЕНСЬКИЙ ІГОР ИОСИПОВИЧ

Провідна установа — Інститут кормів УААН. Захиег^дисерташї відбудеться 1994 р

год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 020.84.01 Закарпатського інституту агропромислового виробництва за адресою: 295520, Закарпатська область, Берегівський район, с. В. Бакта.

Просимо взяти участь в засіданні ради або вислати відгук на автореферат у двох примірниках, завірений печаткою установи.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий «. __1994 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук В. М. П’ЯСКІВСЬКИЙ

Г. ЗАГАЛЬНА ХАРШЕИСГИКА РОБОТИ

Одним а найважливіших факторів підвищення продуктивності і поліпшення якості продукції с забезпечення повноцінної годівлі тварин, а також раціональне використання поживних речовин кормів. В даний час проблемою в тваринництві е те, що в годівлі жуйних тварин, зокрема великої ротгої худоби, дуже багато використоцу-. еться кислих кортів /силосу і жоцу/, які я раціонах інколи сіоіа^ дають 40-60J5 загальної їх поживності*. В силосі і жомі під час . закващувгння утворюється значна кількість органічних кйслот /2-3 і більше процентів/, з яких.на долю молочної припадає. 2/3 їх загальної кількості1. Остання й визначає збереженість; і якість кислого коїцу*. Проте,' молочна кислота для жуйних на е нормальним, а лише проміжним метаболітом травлення і надлишково надходження' її з кормами в передшлунки зумовлює всмоктування її в кров і може

• спричиняти закислення організм/, тобто захворювання тварин ацидозом, а при неповному її згорянні утворюються котонові тіла /еце-тон, ацетооцтова та ацетомаояяні кислота/, які з іншого боку викликають так звані, кетоазг,' V .

. Крім того,.кукурудзяний силос і жом містять дуже мало проте-їцу, що створює дефіцит його в раціонах тварин, особливо корів1; Для забезпечення раціонів, крім високобілкових кормів, до них часто пропонують включати нзбілкові азотовмісні сполуки, зокрема-сечовицу, диаионійфосфат та ішп£ Правда, в практиці вони, особливо сечовина, в раціонах сухостійних корів широкого застосування

' ' ' ■ * . до цього часу на знайшли, бо иозуть зумовлювати отруєння аміаком-.

- 2 - , ,

Актуальність роботи. Важливим в даноцу питанні слід вважали нейтралізацію зайвих органічних кислот, зокрема молочної, та Збагачення на легкодоступний мікроорганізмам передшлунків азот іуиурудзяного силосу перед згодовуванням тваринам. Ще в 1932 році на Україні почали обробляти аміачною водою кислий буряковий еоіг. Було визначено дози і концентрацію аміаку в розчині, які найкраще нейтралізували кислоти і збагачували корм азотом. Однак, нецриемниа запах аміаку і необхідність тривалої витримки корму перед згодоцуванням тваринам стримали цей спосіб для широкого впроваддєння У виробництві'. ' \ ;

Через те дуже актуальним є вицухоцування нових, шш..шкідливих для здоров"« тварин засобів, які б досить ефективно розкислювали силос і збагачували його на дефіцитний протеїн, а тим самим забезпечували одержання Еіеокої продуктивності при зниженні иітрся кормів на одиницю продукції. . -

Зв”язок теми 5' Детишаном НДР. Роботи по темі виконані згідно з постановою Держконітету по науці і техніці Jp 411 від 18 серпня 1964 рогу і були включені в плани науково-дослідних робіт лабораторії годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів Інституту землеробства і тва^інництва західного регіону /реєстраційний номер 032369/v . •

Мета і завдання-досліджень'-. Метою нашої роботи було швадта ефективність розкислення кукурудзяного силосу і збагачення його ¿зотом за допомогою яуглеамонійних солей /суша карбонату і бікарбонат аканів/, які варобдаз Пішічнодонецьке, Ш °Азог° ,щ Дгзряжгаад^гом 9325-7&. . • '

;V ''Дз аазданш вхедяао:'' _

■ . кагани езжт, БгсдоїгуЕгкгй: обро&жзкагз ООЖЛІ

сухостійним коровам на їх фізіологічний етан іа наступну продуктивність; .

- дослідити.якість молозива і молока після розтелу корів;

- визначити стан здоровпя і інтенсивність росту новонароджених телят, які випивали молозиво та молоко корів, що отримували в сухостійний період силос з добавмо вуглеамоні&віх солей.

Наукова новітні сть!. Вивчено особливості обміну речовин в організмі корів і новонароджених телят при згодовуванні кукурудзяного силосу, обробленого вуглеаконійними солями, виявлено вплив такого корадг на рівень наступних надоїв та хімічний склад молозива і молока, а ¡також фізіологічний стан та інтенсивність росту новонароджених телят.

Практична цінність. Дослідженнями встановлено позитивний вплив згодовування сухостійним коровам кукурудзяного силосу, обробленого вуглешіоніЙНИЗОЇ солями, на їх фізіологічний стан, рівень наступних надоїв, хімічний склад молока та якість одержанного приплоду. Це ьтв забезпечити високий практітоий ефоіге при виробництві, молока і яловичини.

Структура і' обивм роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики та результатів досліджень, обговоренім результатів, висновків і пропозицій та списку літератури. Робота викладена на 115 сторінках машинописного тексту і включає ЗО таблиць-. В списку літератури міститься 2&* деереда літературі; з яншс'91'- на ікозеаній козі'.

- 4 -

2. Мазері ах і методика досліджень

Для проведення дослідів корів чорно-рябої породи підбирали за принципом аналогів за віком /2-4 лактації/, живою масою, датою осіменіння та продуктивністю за попередню лактацію /надій близько 4000 кг, жирність молока - 3,5% /. В кожний із двох дослідів було підібрано по 3 групи корів /по 8 голів у кожну/ приблизно на У місяці тільності, які в першоцу досліді були осінений в липні, а другому - в кінці травня - на початку червня і запустились відповідно на початку лютого та кінці грудня місяця. Розтели припали в период досліді т квітень, а другому - на кінець лютого - початок березня. Середня тривалість тільності -близько 280 днів; ' ‘

В обох дослідах тварин годували із годівниць три рази на Добу за загальноприйнятими нощами /Калашніков 0.П, і ін.,1981/. Коровай в період сухостою згодовували по 20 кг кукурудзяного силосу: в пераій групі необробленого, в другій обробленого 2025% аміачною водою /10 кг/т / і в третій групі - вуглеамонійнов сіллю /10 кг/т /. Крім силосу, всі тварини в основному раціоні отримували по 3 кг злаково-бобового сіна і стільки ж соломи 03Ш0І ппениці, по 5 КГ КО£МОВЮС буряків, по 2 кг комбікормів і по 0,? кг мсляси. За загальною поживністю раціонів на сіно пршадало близько 15,5%, солоцу - 7,1%, буряки - 7,0%, комбікорм - 23,0%, мелясу - 6,0% та силоо - 41,0%; За 8-Ю днів до рортаду і стільки ж днів після нього в раціонах всіх корів кількість силосу анонсували до 10 кг, а комбікорму - до 1,2 кг. Для збалансування раціону корів контрольної групи до складу комбі-горцу замість дккатрійфосфату втягали 2,5 % дктюнхйфосфат/, а тыксе по 2% кухонної солі.

За 1-1,5 години до годівлі кукурудзяний силос пошарово поливали аміачною водою або пересипали цуглеамонійною сіллю і ретельно переміщували для кращої нейтралізації вільних кислот і фіксації азоту. '

На початку травня в обох дослідах корів перевели на літньо-пасовзщне утримання і годували їх за однаковими раціонами згідно із загальноприйнятої нормами. Новонароджені телята отримували молозиво і молоко своїх матерів із розрахунку 350 л на голову, а також перегон та інші корм згідно з прийнятою в господарстві схемою їх годівлі1.

Облік молочної продуктивності корів проводили протягом лактації /для вивчення післядії згодовування розкисленого силосу/ шляхом щодекадних контрольних надоїв з дворазовим визначення! . місту жиру в молоці’. Для визначення хімічного складу проби молозива відбирали на 3-4 годині, та на персу добу після розтелу, а молока - на 7, 15 і ЗО добу із трьох суміжних надоїв. В моло-згаі і молоці визначали вміст жиру кислотним методом Гербера, білку та казеїну - за К"елвдалем, цукру - рефрактометрично, золу -шіяхом спалювання наважки в муфельній печі і.- каротину - за Попон-допуло /Лебедев П.Т., Усович О.Т,, 1976/. Сухі речовини розраховували за сумою отру, білку, цукру та золи-. >

Кров для досліджень брали із яремної вени через 2-2,5 години після годівлі від чотирьох корів кожної груш /за 10-12 днів до розтелу і на п"яту добу після нього/, а в телят - на першу, сьому і ппятнадцяту добу після народження". В крові визначали концентрацій гемоглобіну на 20Н4, кількість лейкоцитів - в каморі Горяева, а в сироватці - вміст загального біллу - за К"єльдалем та сгпкгй білкбві фракції за допомогою електрофорезу /Лебедев П'.Т-.,

- - 6 -УбШіЧ О.Ї., 1976; Маслянко Р.П., 1968/. '

Хімічний склад кормів досліджували за Методиками, що описані Є.Н.Ї^равльовим /1975/, а економічну ефективність розраховували за І.В.Поповичем /1968/. Статистичну оброби/ отриманих даних проводили за І.О.Ойвіним /I960/, а різницю вірогідною вважали при Р < 0,05. В таблицях позначки означають: х - Р < 0,05; ** - Р* 0,01 та зосх - Р < 0,001.

' • 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩИІЬ

_ Обробка кукурудзяного силосу аміачною водою і вугЛеамонійша сіллю в першому досліді підвищувала його pH відповідно з 3,90 до 4,90 та 5,05, а також вміст сирого протеїну - з 2,39# до 3,03$ та 3,125с, знижуючи кількість вільних кислот з 2,05% до 1,22 та 1,09$. В другому досліді при pil силосу 4,15 і вмісті сирого протеїну і вільних кислот 2,28 та 2,13$ після обробки силосу аміач- . hod водою і вуглеашяійною сіллю вони відповідно складали 5,15 і 5,35; 3,16 і 3,22$ та 1,08 і 1,01$. Тобто вміст протеїну підвищувався в обробленому силосі майже у 1,5 рази, а кількість вільних кислот змеїацуваяася приблизно в два рази.

Згодовування коровам в період сухостою і' після розтелу-куіо? ¡т/дзяного силосу позитивно позначилося на їх загальному стані і показниках крові, майбутній продуктивності, якості молозива і молока та якості одерядаюго приплоду. Всі корови нормально розтелились, оло й дослідних групах були більш рухливі, мали кра-ЦКЙ полиск шерсті і родили більш киттєодшмх телят, які праіс-

• пічно ке хворіли, .

Дослідження крові корів показали-, що як в період сухоогса, гак і після розтеду шіст в ній гайШіобіну, лейкоцитів їа за*»

гольного білку був практично однаковий у всіх марин /хаба. І і 2/. Правда, в глобулінах сироватки крові корів П групи буаго йхдь-ce ¿ 2" та fi j-фракцій відповідно на 0,23-0,24% «та 0,55-0,6% але мете c¿ j та ft 2 ~ т 0,77-0,85 та 0,55-0,58% в порівнянні з контролем. При включенні ДО раціонів'корів Ш групи силосу, обробленого вуглеамонійно» сіллю, в сироватці крові сі і J3 j-глобулінів було більше, ніж у тварин І групи, відповідно на 0,38-0,64% та 0,95-1,01% при одночасному зменшенні частки фракцій ai j /на 0,36-0,48% / та ^2 /на 1,06-1,20% /.

Після розтелу в сироватці корів, яким згодовували силос, оброблений аміачною водою, вміст альбумінів зменшився на 0, lo-о. 19%, а вуглеамонійною сіллю - на 0,17-0,19%, але збільшилась кількість глобулінів на 0,17-0,22% в гглі внянні з контрольними гварішами-. В глобулінах яоріз П групи помітко зменшилась частка фракції j /на 0,74-0,75% / та j3 £ /на 0,50-0,85% /, а Ш » відповідно на 0,62-1,08% sa 0,69-1,14% в порівнянні з контролем. ‘ ' Одночасно з цим згодовування коровам П і Ш груп розкисленого ну-курудзяного силосу помітно позначилось на зростанні в глобулінах частки фракції Yj та g відповідно на 0,60-0,72% та 0,70-1,04%. В цей період не виявлено різниці в сироватці крові тварин окремих груп за вмістом ¿-глобуліній* .

Як і в корів, в новонароджених зеляя такоз на відяпчеко еуа~ есшх відхилень щодо вмісту в крові гемоглобіну га лейкоциті п(. , Правда, ка 15-у добу в крові яеляя 1 груші шісг гешглобіїдг яія~ гищивея ка 0,25-0,30 г%. На відміну від корів у гол® Пі Ш'їздга зясз загального білку, у сироватці нрові був ва 0,11-0,14% біаь- ■ гай, а в ньому глобулінів на 0,13-0,26% вищий, ніз у контрольних. Досліджувані показники ярозі ка 7-у добу гжгая геляг наїзд«

Показник

Пагший дослід'

Г

Дтагий дослід '■■■’

п • и

^ ’’«а* — — *м -» м» «• —» М» «М _„П._ ш _ _ П • Ш

Гвзіоглобін, г$ . 10,ОСЛО,64 11,00+0,29 10,95+0,45 І0,6СМЗ,І4 10,45+0,51 10,65+0,49

Лзййоциїи, газ'.Лш3 ~5І52,іО|6б 5,51+0,56 5,52+0,44 5,74*0,20 5,72+0,23 5,74*0,44

Загальний білок, 5* 7,0940,05 7,10+0,08 7,10+0,13 7,11+0,08 7,14*0,11 7,18+0,10

Альбуміни* $ 2,65+0,09 2,63+0,06 2,62+0,04 2,65+0,10 2,63+0,13 2,65+0,06

Глобуліни, $ ' 4,44*0‘ІЗ 4,47+0,00 4,48+0,06 4,46*0,13 4,51+0,12 4,53+0,09 '

. 0 Н5Ш «¿2 14,42 ' ■ 13,65 14,06 16,59 15,74 16,II “

^2 ■ 17,79 18,12 18,53 17,94 18,18 18,32

І • 18,47 19,02 19,42 • 20,40 21,06 21,41

18,69 18,11 17,63 20,18 19,73 18,98

11 17,34 17,90 17,79 13,23 13,53 13,59

І 2 13,29 13,20 ■ 13,17 11,66 11,53 . 11,48

Пвтсий дослід , : ■ Дттугий дослід

Покзаіик ^І.ІІИ ЦІМ « » ... Г . р_ ,Гі п и

■> іП. «А. «. -А. „ іі . >„ „ Л. -Я. І 3 а • : ш

Галогіобіи, гЗ. 10,77+0,36 10,60+0,50 І0,еб£0333 10,87+0,24 10,85+0,13 10,85+0,05

2сйксі$яа, зкз 7,,3£кр,46 7,39+0,43' 7,33+0 ,&4 7,41+0,66 7,46+0,48 7,45+0,58

Закзьі-гйІ бігоа, ■% 7,07+0,16 7,19+0,11 7,12^3,22 6,67+0,05 6,65+0,07 6,67+0,10

¿ХЬбуШІЩ % 2,69+0,07 г «р» • 2,5%р,03 . 2,52+0,06 2,43+0,10 2,24+0,10 2,24+0,05

Гтбуаііш, %■ 4,3&Ю,П 4,60*0,14 4,60*0,12 4,24+0,33 4,4ІнЮ,І4 4,43+0,09' 1 9 — * о

Л 2 ■ ’ 12,79 11,74 12,17 14,62 ' 13,38 13,54 і

об п і* ’ 17,25 . 27,62 ■ 17,51 17,92 12,14 • 18,05

21,00 . 21,74. ■21,30 21,70 22,45 22,12

•^2 19,18 18,4В ІЗ,04 16,27 15,4?. 15,53

■ І-! 15,07 15,21 ' 15,23 14,16 14,51 14,67.

14,61 ■ 15,21 33,65 15,33 16,10 16,03

«•»У«і»«лвяр»г»гяа»|!аеі ь1й,„ «. е* *•-> «» т. вп *** *• М «, «. _ _ ~ ■» л» «т» т» «с* •»

. - io - .

дені в таблиці 3. На цю добу в глобулінах їєдяї Ш групи кількість Bj-фракціі було на 1,43-2,16$, а першу і 15 - відповідно на 2,292,40 та 1,65-1,70% більше, ніж контрольної. Разом з тин у глобулінах телят П і Ш груп зросла частка J j-фракції, яка на першу добу була на 0,52-0,80$ та 0,84-0,8955, а на сьому - на 0,901,03% та 1,05-1,12$ більшою, гіхж в І, що свідчить про кращу захисну функцію їх організму. Зростання частки цієї фракції відбувалось в основному за рааунок зменшення ¿-глобулінів в «рові телят П та Ш груп /в лериу добу - на 0,70-1,35 і 1,85-1,9655 /, сьоіу - на 1,61-1,82 і 1,99-2,07% ва п"ятнадцяжу добу - на 2,232,77 і 2,28-2,Щ]\ ’ • ,

Введення в раціони корів розкисленого і.збагаченого азотом кукурудзяного силосу позитивно вплицуло на їх насзуїщу молочцу продуктивність та якість молозива і молока, а такса на новонаро-даених телят /табл. 4-6/. Так, за перті три місяці лактації се-редкьодобові надої натурального молока в корів Щ групи були на 0,98-1,53 кг, або на 5,72-9,25$, виці, ніж в контролі, де тваріши . одержували нерозкиелений силос. Одночасно з цим у* молоці корів цієї групи була такса вища аирніеть молока /на 0,14-0,17% У, що дало мокли в їсть отримати від них на 1,43-2,04 кг, або на 9,2314,82%, молока більше в nspspaaynay на 4% гащу/Р < 0,05/. '

У корів, яким згодовували силос, оброблений аміачною водов /Пгру-із'*/, ця різниця Сула дацо иекшоа в порівнянні з третьою, але вищоз-sa контроль відповіддю на I,S3"4,05$ натурального «а 4,19-7,7?^ іааок^ 4%-ноІ »ipnosii /еа рздунои збільшення аираооїі та 0,070,1255 Л . . : . ' ..

Грдінга Еорів в сзріод еузкхяов «а після розтегу саяосои s

■ додай актуй Еутгшшзкійної cost .® аиіеякої вада поаггша ешш-

!•.!<)• і • -Показники іср’озх новонароджених теляг /7 доба/

gt-'1 ■ін'МіИ». - Г- t ■-1-, Ч V ! ' , . ■ , 1 -, ; 1 . . . і - 1 ■ . ■ ■ : І - ■ • . ■ :

Показкиа ¡ < • » - ■1 »чи ■ F р- • у = п • и *1 ■ • ’ • • -< 1

Л —¿і — — — — — — - — —— -■с- - — Д -і — і 21 — — -г- - ¿ - Д - - -*■_- - — -

ЇЬаяаобін, ґ%>. \ 10,05н0,43 _ 10,13+0,31 10,12+0,62 10,-20+0,14 10,13+0,54' I0,06j0,67

ЛвЯяоцига, гка‘.Л&^. 5,43+0,32 5,4540,52 5,49*0,66 6,49t0,44 6,49*0,11 6,52+0,25

Зггалькїй білоз,' % 6,23+0,14 6,31+0,16 6,34¿0,04 6,31+0,05 5,45+0,17 .5,43+0,00

toöjMim, %■ 2,92+û;lQ 2,7%0,06 2,64+0,04 2,42+0,13 2,27+0,09 2,28+0,04

ІЬабуяінн, % 3,31+0,05 3,52+0,17 3,50+0,04 2,89+0,13 3,18+0,22 3,15+0,14

а шах: <L j 15,,71 15,63 15,43 17,99 17,61 17,% 1 ЬЧ H

20,85 • 20,46 20,57 19,03 18,87 18,10

Al - ‘ 26,28 . 27,54 27,71 27,68 28,62 29,84 t

20,85 19,03 * 18,66 21,11 .19,81 19,05

h . 16,31 17,34 17,43 14,19 15,09 "15,24

______І _ _ _ _ Д _ _ _ Л_ - ______х- ______ _п____________________ її._

. ' За перті три місяці лактації У91 день/ •

Надій нотураль-його молока:

вагальний 1504,0+0,02 1565,0+42,3 1643,4+53,3х 1559,5+38,9 1590,0+70,1 1649,1+27,8 ’

середньодо- • „ ■

бовий 16,53+0,66 17,20(0,47 . 18,0&+0,59х 17,14+0,44 17,47+0,77 18,12+0,30

Середній вміст ■ _ „ ,

виру, % 3,33+0,05 3,45+0,06х 3,50+0,ОБ3“ 3,23+0,04 3,30+0,03 3,37+0,05х

Надій молока 456- ■ - ■ ,

иої жирності: __ .

вагальний 1252,1+58,6 1349,8+47,1 1438,0+49,13“ 1259,3+40,1 1311,8+60,6 1389,4+36,Iх &

соредньсщо-

бовий І3,7&+0,64 14,83+0,52 15,80+0,54** 13,84+0,45 14,42+0,66 15,27+0,40х

-За лактацію /305 днів/ ’

Надій натураль- ‘ ■

ного молока:

вагальний 3941,0+137,3 4071,5+118,4 4250,4+134,5 3995,7+161,2 4054,5+195,1 4199,3+93,4

бода§НЬ0Д°“ 12,93+0,45 13,25+0,39 13,94+0,44 12,93+0,53 13,26+0,64 13,77+0,31

Середній вміст .

вируЗ 3,48+0,02 3,55+0,03 З^+р.ог3“ 3,43+0,02 3,50+0,03 3,52+0,03х

Надій малока’45?~........... "

ної жирнооті: • • • ■ • „

вагальний 3425,2+117,7 3609,3+131,1 37Ш.І+І27,Iх 3399,5+118,9 3549,%І62,8 3694,7+106,9х оередньодо- ■ . „ - ■

бовий . ,11,23+0,39 ,11,83+0,43 12,45+0,42х Ц,15+0,36 11,63+0,53 12,11+0,35х

Тгблиця 5

{ -' ■ • •• ': 'Ивттай доолід' : Дзугий дослід _________________

Показна* і ■ • - - -' - •: . ■ ■ Г р у п и ___________

_________________________і_____і______і________Ц_ _ _ш______

Молозиво /перша доба/

СУХО.

речовина ' ІЗ,€&рвНЗ «ЭДОЛ.г!31 20,71+0,го**1 18,87+0,11 19,27+0,17х 22,33^0,14х

&р ' 4,60+0,03 4,’й+0,05зс 4,?8+р,05^х .4,17+0,02 4,30+0,06х 4,36+0,01?3“

Білой 9е8&рв05 ЇО.Іб+О.ОЗ^ 10,56+0,ІІ30“ 9,4%0,07 9,72+0,08х ' ІО.Зб+р.Ов30“

Казеїн 3, £4+0,04 3,37+0,04к З.'М+О.ОЗ** 3,2%0,07 3,44+0,04* З^+О.Сз**

Цукор. • ' 4,30+р,С5 4,37+0,07 4,38+0,09 4,30+0,10 4,32+0,06 4,35+0,07

Зола 0,8%0»С2 0,92+0,03 0,9%Ю,05 0,91+0,02 0,93^,03 0,98+0,04

Карогин, 0,508+0,008 0,519+0,010 0,537+0,008х 0,513+0,004 0,532+0,006х О.ббв+О.ООО3“

Молоко /ЗО доба/

Суха речовина II,51+0,03 11,66+0,10. К.ОСимЭ.ОЭ3“ 11,26+0,08 її,39+0,13 11,59+0, IIх

Нир 3,43+0,04 3,5240,05 З.бІ+О.Об** 3,27+0,05 3,32+0,02 3,40+0,04х

Білок 3,04+0,05 3,07+0,03 3,16+0,02хх 2,98+0,05 . 3,0440,07 3,12+0,05х

Казеїн 2,45і0„04 2,52+0,06 . 2,54+0,05 2,44+0,05 2,45+0,06 2,47+0,06

Цузсор 4,30+0,08 4,31+0 ,'05 4,42+О,0о 4, , 0и 4,23+0,09 4,29+0,07

Зола 0,77+0,01 0,7&*р,02 0,80+0,02 0,75+0,01 0,95+0,02 0,78+0,02

Каротин,іл# ' 0,282+0,004 0,292+0,003 О.ЗВ+О.ОО?30“ 0,324+0,005 0,342+0,008 0,^9+0,006хаї

-14- .

вала на рівень надоїв в наступні періоди лактації, адже від тварин П та Ш груп одержано натурального молока відповідно на 94,8130,5 кг /2, 16-2,47% / і 239,6-309*4 асг /6,09-7,81% /, а в перерахунку на 4% жиру - на 150,4-184,1 /4,2>й-5л2А% / і 295,2372,9 /8,61-10,8655 / більше, ніж в контрольній групі.

На перлу добу в молозиві корів дослідних груп, окрім киру /на 0,13-0,15% та 0,18-0,19% /».містилось більше такон загального * t

біліу на 0,23-0,3055 та 0,70-0,8'#, казеїну - на 0,13-0,15% та 0,16—0,2055, золи - на 0,02-0,03$ та 0,07-0,10%, а звідси і сухих речовин - на 0,40-0,45% та 0,75-1,06% в порівнянні з першою групою. Вміст кароткцу у молозиві цієї доби.у, тварин третьої групи був на 5,7-10,?^ /0,029-0,055 / вищий за контроль'.

В молоці на' 30-у- добу вміст всіх складшків значно зменшився, але у тварин третьої групи, які отримували силос з додаванням ВАС, показники були значно вищі, His у контрольних: за сухою речови- . ною - на 0',33-0,49%;' гиром - на 0,13-0,18;. білком - на 0,12-0,14 so каротином - на 0,033-0,035 ш$. Молоко корів П групи за цими показниками займало проміжне місце міг Ш та І групами '

Як показали дослідження, всі корови нормально розтелились приблизно на 280-3 день тільності, але телята, які народились від тварин П і Ш груп, мали дещо меншу зайву масу відповідно на 0,9.1,4 кг та 1,8-2,4 кг, що, мозливо, обумовлено меншим вмістом в їх тілі води, а не сухих речовин, бо після нарощення вони не хворіли і росли значно краще, His контрольні, які практично bei перехворіли на диспепсію1. Так, вве через місяць при випоюванні . молозива і молока матерів телята дослідних груп мали живу масу на 1,3-2,0 кг са 2,5-3,1 кг більщу, ніе в контролі'; В З-иісячному віці телята другої групи мали айву масу на 8,7-9,1 яг, а третьої -

Показники

. Таблиця 6

росту новонародкених телят •

Показник : . Г . •' . . . •р у п ,н , . ,->» ■-

■ ’ : І : П • з Ш •

Перший дослід

Середня жива мааа, кг:

при народженні 30,8 ' 29 ,4 29,0

в І місяць 48,3 49,6 51,4

в 2 місяці 65,6 68 »6 73,4

в 3 місячі 80,4 89,5 94,3

Приріст:

загальний, кг ■ • 49,6+3 ¿2 бі,і+2,47,ох бз.з+г.бв23

середньодобовий, г - 551*35,5 ■ ЬвЄ,+р,&=хх 72&*^9,8:ес:

Другий дослід

Середня жива маса, кп:

при народженні 29,0 28,1 ■26,6 '

в І місяць 46,3 . . 48,3 “, 48.8

а 2 місяці 64,0 • 70,8 • 71,3

в 3 місяці 84,2 92,3 93,6

Приріст:’ . ' : в

загальний, кг 55,2+1,71 64,8+І,56кзс: б7,0+2,42:сс

середньодобовий, г 613+19,0 720+17,330“ 744*26,9®

--- , . - -і V - * -. * . , - ■ .

-16 -

ва 9,4-й ,9 ег більшу, нік пертої.

. Загальні прирости телят дослідних гцуп були на 17,45-21,33% /П група/ і 21,37-31,7656 М група/ ВІЩИМИ, ніж в контролі, при середньодобових показниках відповідно 688-720 г і 726-744 г в порівнянні а 551-613 г в контролі /Р ^ 0,001/,

ВИСНОВКИ /

І'. Обробка куфздгдзтіого силосу ВАС з розрахунку ЇО кг/т знизує вміст вільних кислот з 2,05-2,13% до І,01—І,09%, підвищує рівень їй на 1,15-1,20 одиниці і вміст сирого протеїну - на .1,07-І,09^ч При розкисленні силосу аміачною водою вміст вільних кислот знижується до 1,08-1,22$, підвищується рН на одну одиниця і вміст сирого протеїну - на 1,86-1,<38%.

■ 2. Згодовування коровен по 20 кг ^курудояного сішосу, об-

робленого вуглеамонійно» сіллю, не позначається на показниках крові в період сухостою, але після розтелу в ній зменшується вміст альбумінів /на 0,17-0,19% / та зростає кількість глобулінів /на 0,17-0,22% / і підвищується в них частка ^ $2 та

фракцій /на 0,7-1,1% /. . '

З', В крові новонароджених телят ке відмічено змін в кількості гемоглобіну та лейкоцитів, але в сироватці тварин III групи містилось більше, ніж у контрольних, загального білку /на 0,110,14% / та глобулінів /на 0,15-0,26% Д ‘

. У складі глобулінів крові новотродкеких геляз Ш групи збільшилась частка фракції на 2,29-2,40$ та }^ - на 0,84-

0,89&

- 17 -

4. На 7-, І5-у добу частка j^j- і ^j-глобулінів у сироватці крові теля® третьої групи була вищою, ніж о контролі, на

1.43-2,1*$ та 0,86-1,12$ за рахунок айенпення на 1,99-2,8235 фракції „Д ¿-глобулінів. У телят другої групи ці показники були на 15-20% нижчі'в порівнянні з третьою.

5. Згодовування коровам в період сухостою і після розтеду кукурудзяного силосу, обробленого ВАС, сприяло вірогідному

/Р < 0,05/ підвищенню надою молока за перші три місяці лактації на 0,90-1,53 кг /5,72-9,25$ /, а у перерахунку на 4% жиру - на

1.43-2,04 кг /9,23-14,82$ /г. Жирність молока при цьому зросла на 0,14-0,17$,

6‘. За період лактації /305 днів/ від корів Ш групи надоєно на 239,6-309,4 кг, або на 6,09-7,81$, а в перерахунку на А% етру -на 295,2-372,9, або на 8,61-10,86$ більше, ніж у контролі1. Від тварин П груп:!, які отримували силос, розіислений аміачною водою, надій натурального молока за лактацію на 94,8-130,5 кг /2,162,47$ /, а 4%-ної жирності - на 150,4-184,1 кг /4,30-5,34% / був вищий в порівнянні з контрольною. ' • ■

7. Включення в раціони сухостійних корів кукурудзяного си-

лосу, обробленого ВАС, сприяло підвищенню вмісту в молозиві, сухих речовин на 0,96-1,1355, жиру - на 0,25/5, загального білку - на

0,67-0,87$, казеїну - на 0,16-0,20$, золи - ка 0,07-0,12$ та каротину - на 0,029-0,061. мг/л в порівняну. з контролем. •

8. В молоці корів її груш на першому місяці лактації містилось більше сухих речовин на 0,28-0,49$, яиру - на 0,13-0,18$, . білку - на 0,07-0,14$ та каротіщу - на 11,7-16,9$, ніа у кої-тролі*.

. . -ю - . .

9. Новонароджені телята, одержані від корів П і її груп, які отрицували розкислений сйлос, мали більші добові прирости живої »аси відповідно наІ7,45-21,37? »а 21,33.-31,7652 порівняно до контролі?;

ПРОШЖЦІІ ВИРОБНИЦТВУ

І. Для зниження кислотності і збагачення ааотом кукурудзяний силос перед згодовуванням коровам необхідно обробляти еугле-амонійною сіллю з розрахунку 10 кг/т /1% до маси/,

2‘. Згодовування коровам в період сухостою та після розтелу кукурудзяного силосу, обробленого і(углеашнійною біллю, сприяє збільшенню молочної продуктивності на 6-8$, покращенню якості молозива і молока, одержанню здорового приплоду та підвищенню інтенсивності росту теляті

СШШС 0ПУБПКЭВАШХ РОБІТ Ш ЩЕ ДИСЕРТАЦІЇ

І.'^удмаска ВЛ)., Боивка Т.Т., Чумаченко С.П., Иванив В.Е. Использование свекловичного жиш, обработанного углеаммонийной солью, в рационах откормочных бычков //Иіфзрм.дисток Львовского МЩНГШ, » 165-85,- 1964. .- 4 с.’ '

' 2. Палфий ФД)., Иванив В.П. и др. Угяешмошйше сода - •

средство для раскисления и обогащения азотом силоса и нома // Еивотноводство. - 1265. - ¥ 3. - С.25-28. ■

3. Іванів В.П., $удмаска ВЛ). Продуктивність корів цра згодовуванні в період сухостою кукурудзяного силосу, обробленого вутле* амонійною сіллю /ВАС/ //1н$орм.жиояок ЛьзїЩ«93?о МЩЙГІП, -1994. - 4 р. ‘

. - 19 -

. Иватга З.П, "Физиологическое'состояний и продуктивность коров при. скармливании в период сухостоя кукурузного силоса, обработанного углеаммонийными соляии". .• •

Диссертация на соискание ученой степени кандидата■сельскохозяйственных наук гш специальности 06.02.02.-кормление сельскохозяйственных йиботных и технология корнов.' Закарпатский, институт

• агропромышленного производства, В,Бахта,- 1994. ' л

Изложена ре5ультатц исследований Физиологического состояния и продуктивности коров .при скармливании им s Период сухостоя ку-куру-jnoro силоса обработанного, угяеамиошанами солями к аммиачной водой. ' ' . -

Ivanlv V.P. Physiological state end productivity of cowa during-their feeding la dry.period of сото silage treated by oarhon ammoniacal salts. .... ■ .

The theses presented to he awarded the degree of candidate Of agricultural neioncea, speciality 06.02.02.- -feeding of Гarn aateals and technology'of feeds. IrangCaxpathien Institute of Agricultural and Industrial Production, V.Baicfca, ЛЭЭЬ. •

■ (The results of investigations of physiological at ate and productivity ofoows during their feeding in dry period of corn silage treated Ъу carbon aamoniaoal salts and aamonta water have heen accounted.

Підпасено до друку.II.11.94. Соркат. пеперу 60x841716 Папір’ офсєтниН.. ДГ'ук офсетн/.Р. Ум.друк.ерк.І.0.Ум.фррбо-відб.І,2.іи?ак'ІОО. Зйм.1657.-

Кеочєльноіісиро^нйчі ке ґс терні. Львівського'політрефі чного т ехнікуму £90004, к.Львів.» вул.Зинкиченкв, 12 ■ • ' - -