Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиологический статус птицы в эм6риогенезе и постнатальном онтогенезе в зависимости от ее А-, Е- и К-витаминной обеспеченности

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиологический статус птицы в эм6риогенезе и постнатальном онтогенезе в зависимости от ее А-, Е- и К-витаминной обеспеченности"

ПН

УКРА!НСЬКА АКАДЕМ1Я АГРАРНИХ НАУК

г; v.;.íá шститут тваринництва

ЮНОВ trop Анатолиевич

УДК: 636.5.591.05.577.16

Ф1310Л0Г1ЧНИЙ СТАТУС ПТИЦ! В ЕМЕРЮГЕНЕЗ! ТА ПОСТНАТАЛЬНОМУ ОНТОГЕНЕЗ! В ЗАЛЕЖНОСТ1 ВЩ ÏÏ А-, Е- ТА K-BITAMIHHOÏ ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1

03.00.13. - ф!зюлопя людини i тварин

Автореферат дисертацм на здобуття паукового ступени доктора сшьськогосподарських наук

XapKiB-19S7

Дисертащею е рукопис

Робота виконана в 1нституп птах1вництва Укра'жськоУ академн аграрних наук

Науковий консультант: Доктор бюлопчних наук,

професор, чл.-кор. УААН, Сахацький Микопа(ванович

директор 1нституту птазавництва УААН

ОфЩ1Йш опоненти: 1. Доктор бюлопчних наук, ст.н.с.,

Татузян Рафаель Олександрович,

зав1дуючий лаборатор1ею оцшки якосп кормив та продукта тваринництва 1нститута тваринництва УААН

2. Доктор бюлопчних наук, професор, Лемешева Мар'т Михайлшна,

професор кафедри др1бного твариництва Харювського зооветеринарного шституту

3. Доктор бюлопчних наук, старший науковий сшвроб1тник, Семенютж Володимир Володимирович,

професор кафедри етзотологп, паразитологи та ветекспертизи Белгородсько1 державно'! смъсько-господарсько! академп

Пров'щна оргашзацт: 1нститут землеробства I бюлогн тварин УААН, м.Льв1в ^

Захист в1дбудеться "/X" егх ___1998 року о "/£> " годит на

засщанш спещал!зовано1 вчено1 ради Д65.356.02 при 1нституп тваринництв УААН (312120, м. Харклв, п/в Кулинич1)

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютец!1нституту тваринництва УААН, 312120, г. Харюв, п/в Кулинич1

Автореферат раз1сланий " ^ " юку.

Вчений секретар спец!ал1зованоТ вченоУ ради [.¿С/ У "" Снегур Ф.М.

ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Астуальжсть проблами. BiTaMiini А, Е i К вуцграють важливу роль у регуляцп обмшних процеав в оргашзт ci льс ьхогос подарсько! птиц! i е не-замшними факторами живлення. Як ïx педостатшсть, так i надлишок у ращош призводять до зниження продуктивност!, зб1льшення витрат кормив, послабления ¡муштету (Вальдман А.Р. та ш. 1993).

Досятення bhcokoï продуктивпосп птицею можливо лише при опти-мальшй забезпечеиост1 ïï в!тамтами, потреба в яких залежить в1д щлого ряду фактор1в: виду, стачт птихц, ïï в1ку i периоду племшного використання, складу рацюну (Schwarz F.J., 1996).

Трудной^ у розробц! об'ективних критерпв BiTaMimioï забезпечепосп птищ пов'язаш з обмежетстю даних про розподиення i накопичення каро-THimï'AiB, BÏTaMiHÏB А, Е i. особливо, К в оргашзм! птиц! (Reddi К. et al, 1995).

Недастатньо розроблен) ф1зюлопчш основа ефектвного використання виамппв А, Е i К в год!вл! сь\ьськогосподарсько1 птиць Пор яд з тра-дицнгаими тдходами у визначент потреби птах!в у вггамшах, як! базуютъ-ся на визначент ïx впливу на продуктившсть i вЦтворш якоси (Вальдман А.Р. та iH., 1993), в Aircparypi ¡снутоть вказ1вки на Ьгуностимулгогочгий ефект BiTaMiHiB A i Е (Franchini A., Dertuzzi S., 1991), позитивний вплив ви-амшу Е на ягасть мяса i яець при 36epiraHHi (Chtrian G. et al., 1996)

Залишаготься недостатньо розробленими питания К-в!тамщного живлення. У той лее час прогрес, якого досягли у вивчент дд вшшшу К, в ор-raiïi3Mi тварин, дае шдставу вважати, що його роль не обмежуеться лише участю в процеа зс1дашш KpoBi (Down H. et al., 1994), a також торкаеться таких питань, як забезпечення стабиьност! мембран клшш (Rems J. et al., 1995), участь в1тамшу К у мшеральному (Jie K.S.G. et al., 1995) i енергетич-ному oöMiiii, можлив1сть шпбування росту ракових клгган i гндвтцення onipHocTi до cTpeciB (Hu J. et al., 1995).

BiTaMiini A i E вщграють важливу роль в ембрюгенез! та ранньому онтогенез! курчат (Познякова Н.С., 1935; Noble R. et al., 1996). Одяак, антиок-сидантна система ембрюшв птах!в визчена недостатньо. Функцюнування антиоксидантно! системи цитоплазм« i мембран досить важливе для забезпечения ефективного клгганного захисту ембрюшв i молодняка птиц! в1д оккслювальних ушкоджень. Ал.е мехатзм взаеподи та координування дп р1зних захисних систем кл!тини до кшця ще не вивчений (Yu В.Р., 1994). Розшифровка мехашзм!в регуляцп становления i розвитку энтиоксидантно'! систсми в ембрюгенез1 irraxiB дасть можлдансть не тш>ки глибще зрозумгти

взаемодпо окремих елемен'йв niei системи, а й буде мати безсумшвний практичинй вгсхзд у гглаш попередження окислювального стресу в момент виводу курчат i, як результат, шдвищення життездатност1 та продуктивних якостей птах!В.

Практичний нперес викликають иитання недостатност! та надлишку в1там1н1в у ращош, особливо проблеми виходу птиц! з rino- i ппервггамшозного степи в. До тепершнього часу ф!зюлопчш основи роз-витку rinepBiTaMino3y A i Е у дорослих курей у лггератур! описаш недос-татньо, a 6ioxiMi4Hi мехашзми впливу надлишкових доз цих вгаадшв на альськогосподарську птицю не вивчеш (Grosser К. et al., 1995).

Зв'зок роботи а науковими програмаыи. Досмдження, результата яких викладеш у цш робота, проведен! у межах виконання таких завдань:

1. 1986-1990 гг. Шифр 42.03.Н2. «Розробити рецептуру i норми добавок бюлопчно активних речовин, пи шдвищуютв ефектившсть викори-стання комбiкормiв i продуктивность птиц'1 на 3-5%».

№ Держ.реестрацп 01870085922.

2. 1991-1995 гг. Шифр 01.01.08Р. «Вивчити особливост! обмшу вггампйв в залежносп рЛд вшу, виду та стап птиц1, розробити 6ioxiMi4ni критера К в1тамшно! забезпеченносп»

№ Держ.реестрацп UA 01000701Р.

Мета i завдання дослщжень. Метою дано! роботи е вивчення ф1зюлопчного статусу птищ, оеобливостей функцюнування антиоксидант-Ho'i системи в ембрюгенез! та постнатальному онтогенез! в залежност! в1д р!вня жиророзчинних вгтамппв у рацюш, а також розробка експрес-метод1в контролю вггамшно! забезпеченост! maxiB. У в1д1гошдносп з метою на виршення були поставлен! наступи! завдання:

1. Вивчити фшолопчиу роль BiTaMiHiB А, Е, С i каротино'дов у печ!нц! як компонентов адтиоксидантно'! системи у 4 вид1в с!льськогосподарсько1 птищ в ембр!огенез! та раниьому онтогенез! i на шдстав! одержаяих зако-номхрнсстей розробити cnociG оцшки якост! добовош молодняка.

2. Визначити особливослт всмоктування i накопичення вггамшу Е в организм! курей-несучок !з р1зних KopMiB i масляного синтетичного препарату.

3. ВИВЧИТИ МОрфсЛОПЧШ, ПСТОЛОПЧШ Та ф1зЮЛОГО-бЮХ1М1ЧШ змши в opraHi3Mi курей i курчат при р1знш гх забезпеченост! штамшами A i Е.

4. Визначити особливост! окислювального ф о с ф о р и лю в ан ня м!то-хондрш печ!нки курей залежно в!д р!вня жиророзчинних в!там!тв в рацюнв

5. Вивчити деям м'окштамшш взаемов^дносини в оргатзм1 курей ! курчат при згодовуванш ш р1зних ршшв жиророзчиныих в!тамш!в.

6. Розробити ушфжовану систему експрес-метод;в юлыисиого визна-чення вп'амппв А 1 К в кормах, препаратах 1 оюлопчному матерхал!; В1там1Н1и Д2 1 Дз - в масляних концентратах, каротиноуув - у печшщ та яечному жовтку.

7, Розробити норми введения ф!ллохшопу в рацюн курей.

8, 3 використаниям розроблених експрес-методдв аналхзу штамппв, спосоГ)1П оцшки В1тамшно1 забезпеченосп птиц! та и антиоксидантного статусу розробити склад вггамшно1 шдкормки для швшв батьювського стада ! засчб шдвищения якосп м'яса курчат-бройлер1в.

Наукова новизна одор:каних результатов. Розроблена ушфшована система експрес-метод1'в к!лы-исного визначегаш рдтам) шв А 1 К в кормах, префиксах 1 продуктах птах[впицтпа; гптампив Д., \ Д, - г, масляних концентратах 1 каротиноуув у печшщ та жовтку яець, яка захищена 5-ма авторскими св1доцтвпмп на винаходи 1 3-ма патентами Украши.

Вивчений А- 1 Е-в!тамшний склад яець 7 нид1В ольсъкогосподарсько! птищ 1 встановлена шдвищена забезпечешсть каротиногдами 1 впа.чпном А яець модального класу птищ порпшяио з др^бним 1 крупним.

Вивчеио вм^ст 1 розпод1Л а-токоферолу та ретинолу в оргашзм! р1зних вид1в птищ у зв'язку з 1х живленням, статпо, вгком 1 периодом племшного використання. Вперше виявлено, що практично весь впамш Е у жовтку 1 печшщ добових курчат перебувас, у п!льному вигляд! - у фор^п а-токоферолу. Вивчений взаемозв'язок цього похазника з ф1зюлопчними якостями курчат 1 па цш шдстав1 розроблений новий спос!б оцшки добово-го молодняка (Авт.св^доцт. N° 1799540).

Вперше проведен! комплекса ф!з1олопчш 1 бюх1м!чш пор!вняльш дооидження рол! в^гамМв А, Е, С 1 каротино^в у печшщ як компошлтв антиоксидантно! системи у 4 виддв с1\ьськогосподарсько1 птиц! в ембрюгенез! та ранньому онтогенез! 1 показаний бюлопчний сенс активного накопичення природних аптиоксидаитт в ембрюнальтй печшщ до момент}' виводу молодняка.

Вивчеш кореляцшш зв'язки мик р1внем а-гокоферолу, ф1ллохшо!гу 1 ретинолу в корм! та активносп окислговального фосфорилювання в мгюхондр1ях печшки птищ.

Вперше вивчеш у вжовому аспект! особливосп тканшшого дихакня ! бюенергетичних процеав у мхтохондр^ях печшки курей. Установлен! зв'язки даних показншив, а також вжових змш активност! ряду ферментов з продуктивтстю птищ. Показан! онтогенетичн! особливост1 дп ! роль ок-

ремих субстратов метаболтв циклу трикарбонових кислот як постачаль-юяив енергп 1 пластичного матер1алу для реакцш синтезу в печшць

Визначет особливосп всмоктування, засвоення 1 накопичення вггамшу Е в оргашзг>п курей 1 курчат ¡з р1зних компоненэтв корм1в 1 синтетичного препарату цього вггамшу. Показан! видов! особливосп засвоення 1 накопичення а-токоферолу у курчат та шдиченят.

Вперше вивчеш особливост1 переходу в1там1тв А 1 Б у ланщожку: корм —> кров яечний жовток печшка курчат залежно В1д А- 1 Е-вгтамшно1 забезпеченост! курей-несучок.

Показано, що надлишкове споживання виамшу А призводить до пригшчення переходу вггамшу Е ! каротино!д1в 13 корму в яечний жовток I дам в ембрюнальну печшку курчат.

Установлено, що гшердози в1тамшу А в рацют курчат або дорослих курей призводять до роз'еднання окисления г фосфорилювання в мггохондр1ях печ1нки, знижують активгасть депдрогеназ циклу Кребса.

Описаш кытчш прояви гшервзтамшозу А у курчат 1 дорослих курей, а також пстолопчш змши в 1х органах.

Вивчеш ф1зюлопчш особливосп до надвисоких доз в1там1ну Е на го-меостаз курей-несучок. Визначеш особливосп м1жвггамшних взасмов!дносин в оргашз>и птиц! при згодовуванш ш шдвищених доз деюлькох жиророзчинних вгеамнив. Показана принципова можливкпъ годвищешш антиоксидантного статусу оргатзму птищ за допомогою поси-леного Е-впамшкого живлення.

Практична значим>сть одержаних результате. На п1дстав1 прове-дених досмджень розроблеш експрес-методи анамзу жиророзчинних в1тамЬнв у кормах, препаратах, бюлопчному матер1алг та продуктах птихишицтва, яга пройшли широку виробничу перевгрку 1 запроваджет у ряд' наукових шдприемств (1нститут бюлогп АН Латвп, Всеросшський нау-ково-досл1дний ! технолопчний шститут птах!вництва), бшлп як у 20 зоо-техшчних лабораториях птахофабрик Допецько!, Лугансько!, СумськоГ, Черкасько!, Чершвецько!, Харшвськог областей Украши, а також Рязансь-ко1, Самарсько! областей Роси та в навчальний процес 1 використовуються на практичных заняттих 1з студентами (Московський шститут тонко! Х1м1чно1 технологи 1 кафедра бюх!мп ХДУ).

Розроблею норми К1-в1там1нного живлення курей-несучок дають мож-ливкть П1двищити несучють курей на 3,9% 1 виг»д курчат - на 2,5%.

Занропоновано спос1б ощнки добового молодняка птиц], який включас визначення у печшщ с.умарних запаси; в1льного а-токоферолу та оцшку курчат за цим показником.

Застосуваиня розробленого в1тамшного тдкорму для твттз дае мож-лив1сть п^двищити загшднешсть яець на 3,6% 1 вив1Д молодняка - на 4,2%.

Розроблений сфективпий спооб шдвшцення якосп м'яса 1 його збере-женост» у замороженому стат за допомогою посклено1 Е-вп'ам1ШЮ1 год! вл\ курчаг-бройлорш у передзабшний период.

Проведен! досл]дження поглиблюють 1 поширюють теоретичрп знания про участь тптамнив А, Е 1 К у бюенергетичних процесах, про роль жиро-розчинних вггачпнв у форму паши антиоксидантного статусу ембрюшв, яга розвиваються, а також про деяи мехашзми м1жвтмшних взаемозв'язкдв у организм) птищ. Встанонлення сшльносп та шдмшностей в обмйп яп'амнпв А, Е 1 К у р).зних вид]в птиц1 дае можливють розробити загальнобюлопчт походи до нормування цих вггаъпшв у рацюш птищ в залежност! в!д 1х стат], в!ку 1 продуктивность Отримаш результата е важливим ланцюгом у формувашп уивленъ про ф1зюлопчну основу комплексно!' ди жиророзчин-них в^тампив.

Особистий внесок здобувача. Дисертацшна робота мктить результата досл1джень, яка одержан! здобувачем особисто при виконанш службо-вих завдань, В окремих фрагментах роб-;т, як! проводилися стильно з пшшми сшвроб1тниками, основна 1дея I кершшщтво здшснювалося здобувачем.

Апробацш роботн. Основт положения дисертаци доповгдались 1 об-говорювались на: заслданнях Вчено! ради 1нституту птахшництва УААН (1985-1995); науково-практичшй конфсренцн "Проблеми промислового птахшництва" (Варна, Болгария, 1988); 5-му 1 9-му симпозиумах з птахшництва (Щецин, Полыца, 1989; Седльце, Польща, 1995); 3-му Польсь-ко-словацькому симпоз1умз з флзюлош ятах!в (Крагав, Польща, 1989); 22-му М^жнародиому симпоз1угп з ф1зюлогн птах1в (Краков, Полыца, 1989); кон-ференщях з шшавництва нацюнального вууулення ВНАП (Рига, 1990; Санкт-Петербург, 1992); 5-му Всесоюзному С1Шпоз1ум1 з рвдгано! хроматографа (Рига, 1990); 1-й Республжанськщ конференцп "Бютехнолопчш дослодження 1 перспективи 1х розвнтку" (Аьв1в, 1990); семшар] "Прикладш аспекта >п крокол он к о в о! хроматографа" (Мшськ, 1990); 6-й Всесоюзнш наряд! з утафжацн метод!в анал!зу харчових продет; в (Калшшград, 1990); 9-му, 10-му I 11-му М1жнародних симпозиумах «Актуальш проблеми генетики птах ¡.в» (Смолешце, Чехословакия, 1991; Нпра, Словаюя, 1992; Бал1це, Польща, 1993); украшсъкш конференцп з »-нжнародною участю "Актуальш проблеми сучасного птах:(вництва" (Харкдв, 1991); 24-й М4жнароднш хон-ференцн з фгзюлоги птах!в (Брно, Чехословакш, 1991); на XIX 1 XX

Всесвтпх конгресах з птах1вництва (Амстердам, Голландия, 1992 1 Нью-Дед1, 1нд1я, 1996); конференци "Нове у методах зоотехшчних дооидженъ" (Харюв, 1992); 1-й ! 2-й наукових конференции: з птах1вництва Ук-рашського В1дд1лення ВНАП (Харив, 1993, 1996); 11-му ввропейському симпоз1ум1 з якосп м'яса птищ (Тур, Франщя, 1993); 8-му МЬкнародному симпоз1ум1 молодих птах1внигав (Бидгощч, Польща,1994); 9-му Свропейському контре« з птах1вництва (Глазго, Шотланддя, 1994); 2-й кон-ференцц Балтшських краш з птах1вництва (ЕИльнгос, Литва, 1994); Всеук-рашськш конференци з ф1з10логп та бюхьмп тварин (Льв!в, 1994).

ПубгпкаиЛ. За матер1алами дисертащУ опубликовано 54 робота (у тому чис/и 3 книга, 5 авторських свщоцтв на винаходи, 3 патента Украши), у яких викладено основний зм1ст наукових досл!джень.

Обсяг \ структура днсертаишноТ роботы. АисеетацЬ-г складаеться з настунних роздШв: вступ, огляд лператури, власш досл1дження, висновки, практичт пропозицн, список використаних джерел 1 додаток. Дисертацшна робота викладена на 295 сторшках машинописного тексту, мютить 37 таб-лиць, 74 малюнка. Список лггератури включае 424 джерела, з них 311 ¡ноземними мовами.

РЛАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Дослуукення виконат в лабораторп бюлопчно активних речовин Шституту птаххвництва УААН. Для вмршення поставлених завдань у перюд з 1988 по 1995 роки проведен! експерименти на курях 1 швнях породи род-айленд, шдиках та шдичках бию! широкогрудо! породи, на гусаках ! гусках ггалшсько! ! крупно! «ро! пор!д, селезнях ! качках украшсько! аро"! та пекансько! пор!д, м'ясних курях кроав "Бройлер-6", "Пбро" 1 "Змша", японських перепелах ! фазанах. Основна частина досл!джень проводилась в Гнститут! птахшництва УААН ! його досадному господарств! "Борки". Ряд дос/мджень було проведено на СнакПвсьгай птахофабриц! Донедько'! облает! та Рязансыий итахофабрищ. Год1вля гггац1 здшснювалась повно-ращонними комбжормами, збалансованими за вглма основними поживни-ми та бюлопчно активними речовинами в1дпов1дно до рекомендаций ВНДТ1П (1993).

Дослгдження проводились зпдно ннжчевказано! схеми (рис.1), Спочат-ку були розроблеш нот методи анализу жиророзчинних вггамнпв у бшлопчному матер!ал1, поттм за 5х допомогою було вивчено з>ост Б^аминв у кормах.

При розробц! норм вводу фшюхшону у корм курей було проведено ряд дослав на курчатах, ремонтному молодняку курей та дорослш птиц!, у

яких в контрольной груш кури отримували стандартний комбжорм з внесениям вжасолу (вггамшу К;!), якнй використовуеться зараз у год1вл1 курей, у юлькост! 2 г/т, а дослхдш групп отримували р!зш к!лькост! фьллохшону в1д 1 до 10 г/т корму.

ГИдсумково була проведена виробнича перев1рка мжрогранульованого препарату ф!ллохшону в рацют племшних курей-несучок. 1з курей 150-денного вщу було сформовано 2 групи по 300 гол1в у кожнт. Контрольна трупа пттпц отримувала в1касол у юлькост) 2 г/т, у рацюн досл'дтюу групи вводили 4 г/т мжрогранульованого препарату филохшону. Протягом досллду було проведено 2 закладки яець на шкубацно в!д кожно'! групи по 600 штук.

Для д0сл1дження в ¡там! иного складу яець рпних ви/цв с 1лъс ьк о го с пода р с ько I птиц! були в1Д!брат яйця курей, шдичок, качок, гусей, перешлок 1 фазашв. Яйця шдпв1дуально зважували, а поим калгбрувалм на три класи: др!бт (М~), середш (модальний клас - М°) та крупш (М+).

При вивчент дннампш р1вн]в в!там!тв в ембрюгенез! 1 ранньому постнатальному онтогенез! дооидження проводились на ембрюнах курей 1 гусей на ргшпх стадиях Ьс розвитку. Ембрюни курей дослдджували щодня, починаючи з 15-денного в!ку; ембрюни гусей - у наступш клгочов! дш 1х розвитку: 15-й день - наявшсть сформовано'! печшки; 23-й день - переход з белкового типу живлення на жовтковий; 28-й день - перенесения яець на яив!д.

При вивчент впливу на А- ! Е-в!тамшну забозпечешеть ембрюшв гусей стартового роз1гр1ву 1х яець Оуло проведено закладку 3 груп яець за на-ступною схемою: 1 груп-а - контроль, шкубацно проводили за загально-прийнятою технолопею при температур! 38°С протягом всього перюду; 2 група - у перш! 24 години шкубаци застосовували стартовий роз1гр!в яець при температур! 39°С ! 3 група - у перш! 24 години яйця роз1гр!вали при температур! 39,5°С. Пюля застосування стартового розггршу яйця ус1х трьох груп закладали в один шкубатор г дала вони шкубувались разом при температур! 38°С. У другому аналогичному доеллд! було вивчено дйо стартового роз!гр1ву при цих же температурах протягом 36 годин шкубаци.

Практична застосування встановлених законоанрностей

"Л

ПЗдвищепия якосп м'яса бройлер(в за допсиногою вгамшу Е

Розробка втмшяо! пщкормки для швшв

Розробка способа оцшки якост] добового молодняку (А.с.№ 1799540)

Розробка норм введения фшлохшону в рацюн курей _

Схема лослшжень

Для вивчення особливостей засвоення а-токоферолу з р1зних зернових культур було сформовано 4 групп курей. Кури 1-i (контрольно!) групп ут-римувались иа синтетичному крохмале-казешово-целгалозному рацюш для повного виключення надходження гитамшу Е в рацюн птиц! за рахунок компонента корму. До нього додавали таку юлыйсть масляного синтетичного препарату а-токоферилацетату, яка метилась у досл1дних рацюнах. Досллдш рацюни, як едине джерело вхтамшу Е, мктили шпешщю, кукуруд-зу та ячмшь.

При вивченш впливу pi3Ho'i забезпеченосп курей вггамшом А на ф1зюлого-бюхам1чш змши в ix оргашзмх була проведена серш дослав. У першому, починаючи з 210-денного вису птищ, добавки вп'амшу А в корм (млн.Ю/т) вводили Б1дпов1дно за наступною схемою: 1 трупа - 10; 2 гр,- 0; 3 гр. - 20; 4 гр. - 200; 5 гр. - 1000. Шоста група курей отримувала перорально одноразово масляний препарат вп'амшу А у ылъкост! 250 тис.Ю/шл./добу. У другому дослда використовували курей, яю були розподЬ\ен1 на 4 групи i одержували добавки вггамшу А у таких шлъкостях (млн.Ю/т): 1 гр. - 10; 2 гр. - без добавок BiTaMiiiy; 3 гр. - 100; 4 гр. - 400. Птицю штучно загшднювали i протягом 3 м1сящв досл^дного пер1оду було проведено 3 закладки яець на шкубацно.

При вивченш впливу високих доз а-токоферолу на гомеостаз Е-гшерв1тамшоз викликали шляхом згодовування птищ разом з кормом 25%-го масляного розчину а-токоферилацетату. Було проведено ряд дослав, у яких кури одержували так! добавки вггалпну Е: 1 гр. (контроль) - 10 г в1там1ну Е на 1 т корму; 2 гр. - без добавки вггамшу ; 3 гр. - 100 г/т (10-кратна доза); 4 гр. - 200 г/т; 5 гр. - 1000 г/т (100-кратна доза); 6 гр. - 2000 г/т; 7 гр. - 10000 г/т (1000-кратна доза]; 8 гр,- 20000 г/т (2000-кратна доза). Тривал1сть дослоду - 100 дшв.

Розробка вггамшнога шдкорму для швшв з метою згодовування його у друпй половиш племшного використания проводилась у 4 етапи, протягом яких здшснювався посл!довний niAöip кращих сполучень вггампив Е, С, Kj i А в рацюш самщв птиц! i впливу на снермопродукц! го i загоиднювальну здаттсть ix сперми. Для виробничо! переварки ефективност! дй в^тамшного шд.корму використовували твшв кросу "Змша", починаючи з 270-денного siKy i до кшця племшного сезону (до 450 дшв). У контрольнш i дослзднш трупах було по 550 nisniB. Подкорм швиям давали з розрахунку 40 г/гол./добу, який м1стив додатково до основного рацюну: вггамшу Е - 2 мг; вттампгу А - 400 Ю; вп'амшу К, - 0,3 мг; в!тамЙ1у С - 6 мг. Всього is кожио! групи заклали на шкубацпо Гллъше 12000 ясць.

3 метою вивчення способов шдвищення якос-ri м'яса кур ч ат-б ройл с piß за допомогою посилено"! Е-вп'амшно! год1вл! у останнш перюд виропдування

було сформовано 5 труп добових курчат-бройлергв кросу "Пбро" по 24 го-лови у кожшй, яю отримували добавки вггамшу Е за наступною схемою: 1 гр. (контроль) - 10 г/т весь перюд; 2 гр. - 100 г/т за 2 тижш до забою; 3 гр. - 100 г/т за 4 тижт до забою; 4 гр. - 200 г/т за 2 тижш до забою; 5 гр. - 200 г/т за 4 тижш до забою. Курчата вирощувались до 50-денного вшу. Як кри-терш якост) м'яса використовували ТБК-тест, а саме BMicr у ньому малонового д1альдепду.

Визначёшш вггамшу Е проводили за методом ЕммерЬЕнгеля у мо-дифшацп Сурая П.Ф. (Сурай П.Ф., 1991), вггамшу С у тканинах птиц! - за модифшэваннм методом Дев'ятшна В.О, (Булатов Ю.Р., Сурай П.Ф., 1982). Визначення виамШв А, Д i 1С проводили за розробленими нами методами (Гонов I.A. та ih., 1986; Сурай П.Ф., Iohob I.A., 1990).

Дихальну активтсть мггохондрш розраховували за Чансом з мо-диф!кац1ями Кондрашово! М.Н. (1971). Активтсть депдрогеназ циклу Кребса в тканинах проводили за прописом Кальницького Б.Д. та iH. (1988); аспартатамшотрансферази - за методом Reitman S., Frankel S. (1957). Визначення вм1сту загального бшса проводили за методом Lowry J.H. (1951); малонового лДальдепду (МДА) - проводили за прописом Ohkawa А. та in. (1979).

KpiM цього використовували так1 показники: жива маса птищ, маса яець i витрати корму (зважуванням); зашиднешсть ясць - за результатами миражу - на 7-й день шкубацп; виводилнсть яець i вив!д молодняка - за результатами шкубацп; причини зашбел1 ембрютв - за результатами розтину яець. Яккть сперми niBiiiB ощнювали за загальноприйнятими методиками: об'ем еякулята - мгрним спермопрнймачем; концентрац!ю снермпв - фото-метрично за методом Гванкова М. та in. (1970); рухлившть сперматозоу\Дв (за 100-бальною шкалою) визначали у 3,5%-му розчит цитрату натр!ю шд микроскопом МБ1-3. Переживания спермшз визначали за методом Мш>ванова В.К. у пропису HapyßiHo'i Л,1. (1975).

Yci отримаш в процеа дослдджень результата оброблеш за допомогою критер!я Стьюдента при малш х1лькосп дослщв (Кокунш В., 1975) з вико-ристанням персонального комп'хотера IBM PC/AT.

РЕЗУЛЬТАТ!! ДОСЛЩЖЕНЬ

1. Розробха нопих метод!в ана/изу жиророзчинних впгамЫв

На першому етат роботи, як шструмент услх подальших досладжень, була розроблена система експрес-метод!в анал1зу жиророзчинних в1тамщ1в у бюлопчному материал! за допомогою тонкошарово! хроматограф!!, У результат! проведених досл!джень були вивчеш хром атогра ф !ч ш властивостт жиророзчинних вггачвпв, визначеш величини ос рухливоот на пластинках з силжагелем, пцибраш оптимально рухом! фази для 1х 1г1докромлош;я в!д супрогядних речовин, знайдеш високоспециф!чш реагента для анализу кожного вггамшу окремо.

Для вггамшу А виявлено новий кольоровий реагент - еф1рат трифтори-ду бора, селективно взаемодшчий з втамш А-спиртом 1 його еф!рами. В!тамш Дз хдентифшували забарвленням його за допомогою а,а'-д'п1р1дь\у, хлорного зал1за 1 иар!в ам1аку.

Експрес-методи анализу жиророзчинних вггампнв захищеш 5-ма ав-торсышми св]доцтвйми на впнаходи, 3-ма патентами Украши, визначеш срШною медаллю 1 дипломом ВДНГ СРСР.

При подалыиому вдосконалент методов для визпачення ¡зомср1в вп-амшу Е та р!зних форм виъмшу А був розроблений бхлып чутливий метод 1х анаизу за допомогою високоефективноТ р1динно! хроматограф!!'.

2. Розробка норм вводу м»крсгранул'|рованого препарату фшпохшону у кори племшних курей-несучок

Збагачення рац!ону курей ф!ллох!ноном призводить до тдвшцення Е-вгамшного статусу орган!зму птиц!. Отримат результати I анализ л!тературних даних дають можливкггь припустити, що при п!двищеному К-в1там»гаому живленн! птиц! в печкшд в1дбувасться штенсифшацЬ! обмшу вп-амгну К, з утворенням загального метаболиту з гнташном Е - а-токоферилхшону. Вщбуваеться шдвшцення р!вня токоферилхшоку, що деякою м!рохо затримуе витрачання вггамшу Е за принципом зворотного зв'язку, насидком якого е П1двищення його концентраци у печшц! пткц!.

Збагачення ращону курей рЬною к!льк!стю фвллохшону призводить до активацц активносп ряду ферментов цикла Кребса, шдвшцуе штенсившсть процеав окислювального фосфорилюванни в мггохондр!ях печшки.

Використання мщрогранульованого препарату ф1ллохшону в год!влл курей сприяе шдвищеиню ¡х иесучосй (табл.2.1) на початкову 1 середшо несучку. При цьому вивчення шкубацшних ягсостей яець показало, що про-стежуеться позитивна корелящя ыож ргвнем вггамшу К, в корм1 та виводом

курчат. У яйцях курей дооидних труп В1дзначасться зниження галькосп кров'яних включень у яйцях, а биыд курчат зб!льшуеться на 1,5-2,0% пор!вняно з контролем при однаковш захшдненост1 яець на р1вт 92%.

Таблиця 2.1

Вшшв добавок вггамшу К1 в рацюн курей-несучок на IX продуктивш ЯКОСТ!

Добавка Несучють на Несучкть на Витд

Трупа В1там1- середню несуч- початкову не- молодняка,

ну К„ ку, сучку, %

г/т шт. шт.

1 0 174.5 157.0 82.1

2 1 174.0 159.1 83.4

3 2 177.7 157.4 84.1

4 4 185.0 166.0 83.6

Результата виробничо! перев1рки показали, що мжрогранульований препарат фь\лохшону е бьчьш ефективыим пор1вняно з вжасолом (вггамшом К3), 1 його введения в рацюн племшних курей-несучок у галькосп 4 г/т слрияе тдвищенню '¡х несучост! на 3,9% г виводу курчат на 2,6%.

Позитивна д)я вггамвну К, на зоотехничш показники була також в1ДМ1чена нами 1 в досл1дах на пздиченятах та каченятах.

3. Вгсамши А, Е 1 каротино'Гди в жовтку яець р1зних вид1в стьськогосподарськси птмц|

Запаси вггамшу А в жовтку позитивно корелювали з масою жовтка в усIX вивчених видт птищ; Коефщ1ент кореляцп колнвався взд 0,59 у курей до 0,88 - у качок. Разом з там, показником в;тамшно1 забезпеченосп яець 1 в перспектив! ембрюшв, яги розвиваються, е в1дношення сумарних запасов в1тамшу А та каротиноадв у всьому жовтку до маси яйця. Вихористаяня такого показника вггамщно! забезяеченога яець виявило ряд зако-ном1рностей, характерных для резнях вид1в птиц1. Так, установлено, що у курей А-вп'амшна забезпечешсть модального класу яець е максимальною. Така ж законом!ршсть виявлена у шдичок, де А-вгаамшна забезпечешсть яець середнього класу була на 2,5% вищою, шж у др1бних яець 1 на 21% бмьшою у пор1вняшй з крупними яйцями. У гусей ця законом^ртсть ви-ражена ©¡льше: у середньому клаа яець забезпечешсть вггампюм А на 38% вищою, шж у др1бних яйцях, 1 на 9% перевищуе показники крушшх яець.

Розглядаючи забезпечешсть курячих та 1ндичачих яець каротиноТдами, сл1д В1дзначити присутшсть таких закономфностей, як 1 для вггамшу А -максимальш величин« були характера! для модального класу яець. Забез-

Розглядаючи забезпечешсть курячих та шдичачих яець каротино1дами, сл]д в1дзначити нрксутшсть таких закономгрностей, як 1 д\я вггамшу А -максимальш велнчини були характерен для модального класу яець. Забезпечешсть др1бних гусячих яець каротинй'дами була найменшою 1 В1др1знялась В1Д шших клаав яець на 30-33%. Найвища концентрация вггамшу Е в!дзначена у жовтку перепелиних яець, дещо нижчою вона була у курей. Яйця шших вид! в домашньо!' птищ мали р1вень а-токоферолу в 3-6 раз1в менший (табл.3.1).

Таблиця 3.1 Концептращя вггамшу Е в жовтку яець с1льськогосподарсько1 нтшц

Вид 1 порода птиц! Концентращя а-токоферолу, мкг/г Вид 1 порода ПТИЦ! Концеитрацгя а-токоферолу, мкг/г

Перепики ЯПОНСЬК! 252.4617.80 Украшск1 с1р! качки 54.6113.11

Кури род-айленд 127.62+2.48 Гуси с!р1 велим 45.6212.29

Кури кросу Пбро 119.29+3.68 Фазани 44.67+4.82

Мускуст качки 66.73±2.93 1НДИЧКИ 33.68+1.87

4, Вггамши А, С, Е I каротяно'щи в ембрюгенез1 птиц!

У процес! розвитку ембрюшв курей встановлений рк:т концентраци в^тамшу Е в IX печшщ з максимумом на час виводу (рис.4.1). Ця зако-ном1р1псть мае з агаль но б 1 ол о п ч I ш й характер, осюльки аналопчна дннамжа вмюту токоферолу була в1дзначена тахож 1 для ембрюшв гусей, шдичок 1 качок. 1~Нсля виводу молодняка концентращя а-токоферолу в печшщ р1зко знижуеться 1 до двотижневого вшу зменшуеться практично у 10 раз1в. Як-що розглядати вив1Д курчат як стрес-умови, в яких тканини отримують бШ>ше кисню, Н1Ж в ембрюналышй перюд, стае зрозумишм бюлопчний сенс активного накопичення «-токоферолу, як. ефективного антаоксиданту, и ембрюнальшй печшц! до моменту виводу молодняка.

3 щеТ точки зору особливо важливим е вперше виявлений нами факт присутносп вп'амшу Е в печ1нщ ембрюшв \ добових курчат виклгочно у форм1 вьльиого а-токоферолу-спнрту, тодх як у дорослпх особин перева-жаточою е еф1рна форма, а саме - а-токофер1лацетат. Слдд звернутн увагу на те, що актавшсть фермегтв, як! розщеплюють еф1рш форми впадину

400

200

300

100

О

ЕЗ Вггамш А □ В1тамш Е

Рис.4.1. Динамхка вмкту в!тамМв А та Е у печшщ ембрюшв 1 молодняка курей

Е в ембрюнальний перюд 1 в момент виводу, дуже низька I дана ферментна система практично не функщопус. У печшщ ембрюшв 1 добових курчат в1дсутня також 1 активна, форма хшоредуктази, яка забезпечуе подальшу утил1зацпо а-токоферилхшону - основного метаболпу в1тамшу Е. Внаслддок цього останнш накопичуеться в печшщ таким чином, гальмуе обмш альфа-токоферолу. Це також е одшею з причин присутностт в печшщ ембрюшв 1 добових курчат високо! копцентраци впамшу Е саме в форм1 ильного а-токоферолу.

В ембрюнальний перюд а-токоферол, перебуваючи у вольному стан1, може виконувати сво! антиоксидантш функцй' зиачно ефектившше, н1ж у виглядд токофершщетату. Нами встановлено, що високий р!вень а-токоферолу в печшщ добового молодняка при цьому сприяе зниженню ргвкя малонового ддальдепду як к!нцевого продукту перекисного окисления л1шд!В (рис,4.2).

Встановлений взаемозв'язок концектрацн впамшу Е в печшщ добових курчат з показниками якосп молодняка. За фгзюлопчний тест для оцшки його якост1 ми запрононували вккористашш сумарних запаав вшьного а-токоферолу в печшщ курчат. Сшвставлення р1вшв токоферолу в печшщ добових курчат за ¡х ф!зюлопчпими параметрами показало, що при сумарних запасах альфа-токоферолу в печшщ, яю перевищують 400 мкг,

Концсш'рацЬ) МДА, мкг/г

30

386

15 ^ 17. .18. 19 21 J 1

BiK ембрюши

КонцентрацЬ! вггамшу Е, мкг/г

400

335 'к \зю ■• .......

- " \ ......

К

X X

2 3 4 5

МДА _с. BiTaMiii Е Рис.4,2. Поршняльна динамика piuiiiB вггамшу Е i МДА в цечшщ ембрюшв i молодняка курей

6 7 8

курчат, дш

9

курчат СЛ1Д в1дносити до 1 категорп, при сумарних запасах 150-400 мкг - до 2 категорн i при загальному BMicri вольного а-токоферолу в печшщ менше 150 мкг курчат оцшюготь як некатегоршних або брак. Дане техтчне ршюння було визнане вшиходом i захищене авторським ондоцтвом (A.c. № 1799540).

Досл1дження показали, що у функцюнувашп антиоксидантно} сис-теми печшки ембрюшв курей важлива роль належить також BiTaMiHy С, ревень якого також шдвищуеться до моменту виводу. Аскорбшова кислота мае ви-соку антиоксидантну актившсть i може брати участь як у прямому антиок-сидантному захист! тканин, так i посередньо, через в1дновлення метаболтв в1тамшу Е в його активну форму. Тлений взаемозв'язок функцюнування BiTaMiHis С i Е в еморюгенез! шдтверджуе встановлений нами факт BiporiA.iioro зниження концентраци вггамшу С в печшщ ембрюшв курей, яга утримувались на Е-дефщитному panioni.

Особливо слад шдкреслити »¡дносно низысу концентрацию вшамшу Е в мозку ембрюна (на piBHi 2-3 мкг/г), яка практично не змгаюеться протягем усього периоду ембрюналыюго розвитку i дещо збишшуЕться лише у момент виводу курчат. Шляхи антиоксидантного захисту ембрюнального мозку в1д перекисного окисления лшадв залишаються поки що нез'ясованими. Дещо виевгглили дане питания отримаш нами даш про те, що в козку ембрюшв курей виявлена досить висока концентращя аскорбшово! кислота - на piBHi 800-900 мкг/г, що у 4-5 раз1В вяще, шж у печшць KpiM того,

с/од зазначити ушкальшсть пташиного яйця, де не вдаеться знайти нав1ть слгд1в цього вгтамшу.

Як було шдзначено 1 для вшшпгу Е, ревень каротинощв у печшщ ембрютв також зростае в период ембрюнального розвитку курей з максимумом на виводь Поим 1х концентрация у печшщ курчат-бройлергв поступово зыижуеться до 52-денного вжу молодняка приблизно до р1вня концентрацш у доросло! птиц!. Под1бна законом1ршсть вм!сту каротино!ддв вдоначена у хаченят, ¡ндичешгг 1 гусят.

Накопичення визиту А в печшщ ембрютв та курчат, а потам 1 доросло! птшц здшснюеться постшно, досягаючи максимуму в кшщ продуктивного перюду. Сл!д тдкреслити, що илыасть ретинолу в шших ембрюнальних тканинах в процес1 розвитку курчат змшюеться несуттево 1 станозить менше 10% в!д його концентраци в печшщ. Таким чином, уже на ранн1х стад1ях розвитку ембрюна печшка - депо для вгтамшу А, що найбЬ\ьше проявляеться у дорослих курей.

ГДдсумовуючи вищевказане, можна константувати, що формувапня антиоксидантно! системи птиц! здшснюеться на найрашших етапах онтогенезу. Перюд IX ембрюгенезу характеризуеться високими р1внями а-токоферолу в печшщ 1 АК в мозку при незначшй активност1 антиокси-данта фермента (РгаказЬ М.О., ОеЦуога-Рараёорои1оБ М.,1988), що може бути обумовлене достатньо хорошою захшцешстю ембрюшв гид зовшшшх вплив1в, а також низьким р1внем синтезу самих ферменпв у тканинах ембрюну (Рудньова-Титова 1.1., 1995). Наявшсть р1знищ в ендогенних р1внях в1там!шв С 1 Е в мозку 1 печшщ 1 чутливосп цих орган1в до ПОЛ св!дчать про тканинн! особливосп функщонування антиоксидантно! системи в ембрюгенез11 ранньому постнатальному онтогенез! птиц!.

5. Вггамшна забезпечен!сть ембрюн'т гусей в залежност! в»д режим'ш 1нкубацП" Ух яець

Зпдно даних, приведених на рис.5.1, концентращя а-токоферолу в печшц! ембрютв у всгх досл1джуваних в!к.ових точках при використанш короткочасного роз!гр1ву яець на 1,5°С протягом перших 36 годин !нкубацп була вищою пор!вняно з контролем, Така ж законом!рн!сть зберкаеться в печшц! гусят раннього вжу. Аналогична динамжа змши концентраци и-токоферолу в)дзначена 1 при стартовому роз1гр1в; протягом перших 24 годин, лише з дещо меншими в!амшпостями.

мкг/г

Вив)д

23 28 1 3 5 9

Доба шкубаци Вж гусят, дш

- 1-а група (контроль) Ф - 2-а група (39,© С) +■ - 3-я група (393 С)

Рис.5.1. Концентрацш токоферолу в печшщ ембрютв та гусят при дй стартових температур протягом 36 годип

Велика р^зниця шж контрольною та доел!днями групами була в1дзначена для вп'амшу А - вона досягала в добовому впц 25% 1 збер^галась протягом перших 10 дшв (рис.5.2).

мкг/г

120 100 Вив1д 99,5"**.

80 -...... ... +-- ' т *

60 .......... --г - --..... _________________ т

40 40,5;".,---"'

20 34,5

П

15 23 28 1 3 5 9

Доба шкубаци Вис гусят, дн1

- 1-а група контроль) т - 2-а група (39,0 С) -+- - 3-я група (39,5 С)

Рис.5.2. Концентрация" тмтамшу А в печшщ ембрютп та гусят при дй стартових температур протягом 36 годик

В процесс ембрюнального розвигку здшсшоеться перерозпод!лсння вггамШв Е 1 А мшс залишковкм жовтком 1 печшкою ембрюну, За час шкубаци в печшку добових гусят контрольно! груии перейшло 25% всього запасу а-токоферолу жовтка, а при використанш рсшгр1ву в перил 36 годин шкубаци в печшку гусят цкл дослано! групп перейшло 34% (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Вм1ст в1тамшу Е в залишковому жовтку ембрюшв 1 гусят при стартовому рознр!в! протягом 36 годин

Режим

стартового 28-добов! ембрюни Добов! гусята

роз1гр!ву

мкг/г Всього, мкг мкг/г Всього, мкг

38°С (К) 53,8±1,89 1688,0±171.4 57.6±4.45 590.8+116.0

39°С 48.7± 1.52 1290.5± 61.7 52.8±2.90 288.7± 65.6

39,5°С 41.2±3.00 903.11111,7 45.3±3.20 309.61 73.4

Використання стартового розпр!ву протягом 36 годин на 1,5°С спричинило шдвшцення виводу гусят на 13,3%.

6. Засвоення вггамшу Е ¡з зернових компоненте корму

Засвоення а-токоферолу з масляного препарату значно вшце, н!ж вггамшу Е ¡з зернових компонентов корму. Якщо вважати вм1ст «¡тамшу Е в жовтку яець контрольно! групи за 100% (1 трупа), то в жовтку яець курей, яю утримуються на пшеничному рацюш, вш буде становити лише 48,6%, на кукурудзяному рацюш - 37,4% ! на ячмшному - 34,6%. (табл.6.1).

Таблиця 6.1

Вм1ст втамппв А, Е ! каротино!д!в у жовтку яець курей, !х печшщ 1 гюсл!д!,

якг утримуються на зернових ращонах

Група Вггамш Е, мкг/г Каротино-гди в жовтку яець, мкг/г Втамш А в жовтку яець, мкг/г

Жовток яець Печшка Посл!д

1 101.610.9 13.0+1.4 8.8Ю.8 4.410.4 7.210.1

2 49.4+0.9" 5.210.5" 10.7+0.7 11.3+2.1" 7.3+1.0

3 38.0+0.8" 7.111.4* 11.9+0.4- 16.710.8" 10,4+1,8

4 35.210.4" 5.210.7" 13.1+0.5* 11.611.1" 8.710.3

* р < 0,05; " р < 0,01

При цьому було назначено зниження концентрацц а-токоферолу в печищ! курей досл1Дних груп пор!вняно з контролем б1\ыи, п!ж у 2-3 рази

Одночасно концентрация а-токоферолу в посл1Д1 курей контрольно! групи була на 21-49% нижчото, шж у дослали их, ш,о також п^дтверджуе краще засвоення в!тамшу в цш груп! ¡з синтетичного препарату. Якщо в!дняти загальну юлыйеть а-токоферолу, видДлену з посл!дом, з уае! галькост! в1тамшу, який поступив в орган!зм курки, то розрахунок покузуе, що з масляного препарату а-токоферол засвотоеться на 64,7%, з пшениц! -на 45,4%, кукурудзи - на 35,4% та !з ячменю - на 29,9%. Знижене засвоення вп-амшу Е 13 ячменю пояснюеться, по-перше, наявтстю иоганоперетравлюваних остистих пл!вок, як! покривають зерно ! знижують ¡нтенсившсть травних процеав, а по-друге, присутн!стю в ячмеш значно! кь\ькосп р-глюкаи!в ! «¡дсутшспо в орган!зм! птихц ферментов з р-глюканазною актившстю, що приводить до збшднення густини корму у травнш систем!, що суттево знижуе доступн!сть поживних речовин в щлому ! а-токоферолу зокрема. В печшщ та ¡нших органах ! тканинах курки залишаеться 29,7% спожитого в!там!пу Е у випадку добавки масляного препарату, 17,3% на пшеничному рацюн!, 14,4% на кукурудзяному рацют ! 11,3% на ячм!нному.

7. Ф131олого-бюх(М!чж зм'ти в организм! курей та курчат при р!зн1й Тх забезпеченост! впгамтом А

Виключення добавок синтетичного препарату ¡з рацюну курей не спричиняло р!зкого зниження концентрацп цього в!там!ну в жовтку яець: його концентращя в жовтку залишалась на достатньо високому р!вш (вище 6 мкг/1') протях-ом досить тривалого часу. Однак, двом!с.ячна В1дсутшсть добавок в1тамшу А в рацюш курей спричиняла в!ропдне зниження К1лькост1 цього в!тамшу у жовтку ! вона становила нижче 6 мкг/г, тобто норми, рекомендовано! для ¡нкубац1йних яець.

Введения в рацюн курей двократно! дози в!там!ну А ¡2310 Ю/гол./добу) протягом м1сяця мало позначилосъ на його концентрацп в жовтку, однак р!вень в печшщ в!ропдно зб1ЛЫ1гувався в 1,4 рази. При використанн! 20- ! 100- кратннх доз в!тамшу 23 ! 105 тис.Ю/гол./добу) його накопичення в печшц: значно зб1лыпувалось: за перший мюяць - в 7,2 1 9,5 рази в1дпов1дно. Одночасно в жовтку яець зб!льшуеться концентрац!я цього виамгну. Максимальна концентращя в!тамшу А в жовтку була визначена на 52-й день доследу в 4-й груш 1 на 19-й день - у 5-й груп! (рис.7.1).

Тривамсгь досл!ду, доба

— 200-кратна доза -г- 100-кратна доза — без добавки вп'амшу тг 20-кратна доза

Рис.7.1. Динамжа накопичення вйамшу А в жовтку яець курей залежно в^, дози препарату в ращош

Введенш1 шдвищено! юлькоеп вггамшу А в корм курей спричинило значке 1 в1ропдне зниження концентрацп вкампгу Е 1 каротиноддДв у жовтку яець 1 печшщ птиць При цьому жовтки яець стали практично безбарвними.

Висои дози ретинолу в корт птищ викликали появу ктишчних ознак ппервггамшозу А та змш пстоструктури тканин. Так, анализ пстолопчних зр!з1в слизовог оболонки стравоходу курчат, яи одержували виамш А в юлькосп 50 тис.Ю/гол./добу, показав, що клггини характеризуются вираженою оксифшею з ознаками ороговшня, розпушенням, 1 вакуоль-ною дктроф1ею. В^дзначений масовий Л1зис еште.мальних клггин.

Морфолопчт та пстолоичт змши в тканинах гшерв1тамшозних курей та курчат с причинили в!ропдне зниження ¡нтенсшшосп процоав фосфорилювання у м1тохондр!яя, а також вяропдне зниження активное« ряду фермен-пв циклу трикарбонових кислот у курей 1 курчат, таких як сукцинат-, (зоцитрат-, малатдепдрогенази.

П1сля однократного орального введения 1000 Ю в1тампгу А курчатам вш швидко з'являе.ться в кров;, вже через 2,5 години досягае максимально! концентрацп, попм починае повшьно знижуватись 1 через 8-9 годин падае майже до початкового р!вня (рис.7.2). Максима^ьний вмкт ретинолу в печшщ В1дзначений через 6 годин теля його введения.

Плазма Kponi, мкг/мл

Пеганка, мкг/г

100

1 2 3 4 5 6

Час в.)дбору зразка теля введения препарату, години Плазма кров1 -у- Печшка Рис.7.2. Динамжа накояичення в [там ¡ну А в Kpoei i печшщ курчат шелл одноразового введения препарату per os

8. Метаболия» змши в орган>зм| курей гид вгшивом шдвнщених доз вл-ашну Е 1 особливост'| переносу вггамшу ¡з корма в жовток яець,

печшку курей 1 курчат

Вггамш Е здатен дуже швидко переходити ¡з корму в жозток яець. Чим б1\ьша введена доза, тим швидше досягаеться максимум концентрацн вггамшу в яйцях 1 його абсолютне значения вище (рис.8.1).

При введент максимально? вивчено! 2000-кратно! дози токоферилацетату в корм птах ¡в концентрация в1тамнгу Е збмьшилась больше, шж у 100 раз\в, 1 досягла р]вня 15000 мкг/г. 1з зб(лыиенням дози препарату процент засвоення в1тамшу Е оргашзмом курей знижуеться. П1сля виклгачення добавок втамту Е в рацюн курей концентрац1я альфа-токоферолу в жовтку падае 1 вже через 20 дшв знижуеться приблизно до ф1зюлопчиого р1вня.

Динашка накогагчення токоферолу в тканинах курчат при оральному введент 1м вггамшу Е дещо в1др1зняетьг.я в!д такси для ретинолу. П1к всмок1увашш при тхй же оральнш доз1 в1там!ну Е в плазм1 кров! визначаеться тзшше - через 4 години теля споживаиня препарату. Максимум концентрацй для илазми 1 аеч1пки настае практично одночасно.

Тривалнлъ досл^ду. доба -г- 20-кратна доза -т- 200-кратна доза —*г~2000-кратна доза -гг-1000-кратна доза -«-100-кратна доза Рис.8.1. Динамика накопичення в1тамшу Е у жовтку яець курей залежно В1д дози препарату в ращош

В^дзначено зниження штенсивносп окислювалыгаго фосфори-лювання при виключенш добавок виамшу Е !з рациону 1 шдвищення ефективносп цього процесу при ыасиченш оргашзму птиц! цим вггамшом.

Використання шдвищених доз вггамшу Е в ращонах курчат та шдиченят дозволило встановити видов! в!дмшност! у засвоенш ними а-токоферолу. Так, введения 5- 1 10-кратно! към.косгп впамшу Е в рацюн курчат спричиняе пропорцшне зростання концентрацп «.-токоферолу в !х печ!нц1. П!сля цього, подобно до динамши накопичення токоферолу в яйцях курей, в!дбуваеться зниження р1вня вггамшу Е, незважаючи на те, що добавку, як ! ран!ше, додавали в корм, лише на б!лыя високому р^вш пор1вняно з контрольннми курчатами. Одночасно, введения аналопчнох юлькосй вггамшу Е в корм шдиченят не викликало появи тку концентрацп а-токоферолу, а з в!ком спостер1галось зниження р1вня вггамшу як у контрой, але з вшцими абсолютними показниками, що, напевно, св)дчить про шдвищену штенснвшсть йоге обм1ну у цього виду пшщ. Цей висновок частково п!дтверджуеться ! значно ннжчим равном а-токоферолу в жовтку яець шдичок, а також в печшц! шдиченят пор1вняно з курчатами; 215 ! 390 мкг/г, 1 швндшим темпом зниження концентрацп В1там!ку Е в печшц! шдиченят пор!вшшо з курчатами. Ц1 результата дозволили нам зробити висновок про посиленнй метабол!зм игам/ну Е у шдиюв та IX шдвищену потребу в ньому.

9. Розробка вггамжно!' п{дкормки для шпшв батькшського стада

Визначено, що в оргашзм! твшв кнуе ряд тканин (печшка, нирки, лм'яники), у яких концентращя токоферолу в1ропдно знижуеться в кшщ хродуктивного периоду, що св1дчить про необх]дшсть носиленого Е-птамшного живлення самщв у кшщ племшного сезону.

Введения додатковог к ¡лыс ост! вигам ¡шв Е, С, К, у склад виампшо! одкормки у друпй половит племшного використання твшв у певному :твв!дношент (Е-2 мг/гол./добу; С - б, К] - 0,3, А - 400 Ю/гол./добу) :причинило шдвищену статеву активнють твшв; зап.мдшоюча здатшсть !х :перми була в1ропдно вищою, нЬк у контроле - на 3,9%. При цьому зр!с >б'ем еякуляту, збьгыпилась концентрация спермпв ! !х переживания, що ^ало можливкть пивищити 1ШВ1Д молодняка на 4,2% (табл.9.1).

Таблица 9.1

Результата виробничоТ перетпрки втчмшпо! шдкормки для швшв

Тру- Закладе- Зап/Мдненних яець Виводи- м1сть Вишд курчат

па но яець, шт. яець, %

Юлыасть, % К1льгасть, %

шт. шт.

К 12800 11072 86,5 84.5 9357 73.1

А 12150 10947 90,1 85.8 9392 77.3

10. Пщвищекня якост! м'яса курчат-бройлер^а за допомогою посиленого Е-вггамжного годуваннл

Введення в ращон бройлеров впгамшу Е у хЬькосп 100-200 г/т за 2-4 гижш до забивания птищ спрнчшше в!ропдне накопичення а-токоферолу у я'язах грудей та шг. При цьому ¡стотно гальмувалось накопичення 1родукт1в перекисиого окисления л!п1д1в у м'язовш тканин!, яка м!стила пдвищену концентраций вггамшу Е. Чим вищою була концентрац!я а-гокоферолу у м'язах курчат, там ктоппшим було зниження в них тонцентрацп маренового д!альдепду (рис, 10.1). Ця законом1ршсть иростежувалдсь як у грудних м'язах, так ! в м'язах шг. 1нпбуюча д!я з!тамшу Е на накопичення малонового дшльдепду (МДА.) (зниження р^вня Ч4ДА в м'язах дооудних труп курчат нор1вняно з контрольною на 15%) ягавлялась також при тривалому збер1ганш тушки, при нкзьких температурах.

Токоферол, мкг/г 40

1

Ножш м'язи

т 3

Малоновий дошдепд, мг/кг

8,6 34,3

31,5 у

У У

1й А/ (

...

/ 084 1,43

р£ >-- ---

-2

0

-- Токоферол-^-Малоновий д1альдех1д Рис. 10,1. Накошнення малонового дальдепду у червоних м'язах курчат залежно в)д р!вкя штамшу Е в них

висновки

1. Винчено ф13юлог!чт особливосг! засвоення, накопичення та обмшу в!там!н!в А, Е, К, С та каротшю]д1в в ембрюгенез1 та постнатальному онтогенез! чотирьох тшд1в с1льськогосподарськ:о1 птищ як компонента антиок-сидантно! системи, потреба птиц! у вггамшах, розроблеш норм К,-виамишо'! год!вл1 курей-несучок та р!зш способи ! прийоми шдвшцення продуктивних та в!дтвор!1их якостей птиц!.

2. Ваерше вивчеш особливосп функцюнування антиоксидантног системи курей в ембр!огенез! та ранньому постнатальному онтогенез!. В процес! розвитку ембрютв ольскогосподарсько: птищ встановлене штенсивне накопичення а-токоферолу в 1х печшщ з максимумом концешраци до моменту виводу. Бюлопчна суть активного накопичення а-токоферолу в печшц! добового молодняка поля гае у зншкенн! штенсивност! ПОЛ !, таким чином, у шдвищенш антиоксидантних властивостей оргшпзму в умовах суттевого кистевого стресу - моменту виводу.

3. Впамш Е в жовтку яець та печзшц добових курчат, 1ндиченят, гусят ; каченят перебувае виключно у форм! вольного а-токоферолу. Сумарш запаси цього впамшу в печшщ добового молодняка можуть бути використаш для оценки його якость (A.c. №1799540).

4. В nepnii два тижш життя курчат, шдиченят, гусят i каченят здШсшоеться р1зке зниження кондентрацп а-токоферолу в ix печшщ, noTiM до 40-50 дшв piaenh BiTaMiHy Е стабшзусться на постШному piBiii (10-15 мкг/г) i в подальшому зшнюеться несуттево.

5. А- i E-BiTaMiHHa забезпечезйсть ембрюшв гусей i добового молодняка шдвищуетъся на 14% i 29% в1дпов1дно при короткочасному po3iipiBi яець в перш! 36 годин шкубацн при температур! 39,5°С. При цьому йдвищуеться вив1д гусят на 13%.

6. Зэсвоення альфа-токоферолу i3 масмпого препарату становить 64,7%, 1з зерна пшенищ - 45,4%, кукурудзи - 35,4% та ¡з ячменю - 29,9?^,. Засвоення а-токоферолу i3 трав'яного люцеркоБого борошна практично таке ж, як i3 масляного препарату.

7. Швидюсть i ефектившсгь переносу в^тамшу А i3 корму в яечний жовток залежить в!д використаних доз ретишлацетату; чим б1лыпа доза, тим швидше досягаеться максимум концентрации При 40-краттй i вшце дозах шсля досягнення niKy концентрацн ретинолу в жовтку в!дбуваеться зниженпя його р1вня до певного плато, незважаючи на те, що добавка препарата продовжуеться. При вилучент добавок концентрация в1тамшу А в жовтку яець пов1льно (протягом мкяцш) знижуеться до початкового

piBHH.

8. Надлишкове споживання штамшу А курями спричиняе припйчення переносу BiTaMiHy Е i каротиноТд1в i3 корму в ix печшку, яечний жовток, i дал1 в печшку курчат в процео "ix ембрзопального розвитку. ХИдвищет юлькосп в1там1ну А (бшшн за 50-кратш) в рацюш дорослпх курей i курчат виявляють токсичиу Д1Ю, яка в!дзиачаеться у появ]' о знак А-ппервпамшозу, зниженш aKTiiBHocTi фермен'пв циклу Кребса в 1,5-2 рази, а також зниженш функщонування дихального лаюпога: вдаошення АДФ/О на 29% та штенсивност]' фосфорилювання АДФ на 19%.

9. BiTaMiH Е швидко транспортуеться i3 корму в жовток яець, досягаючи максимума через 2-3 тижш залежно в!д використано? дози, потам pißeitb його несуттево знижуеться i стабшзуетъся на певному плато, 3 шдвищепням дози процент засвоення а-токоферолу организмом курей знижуеться. П1сля вилучення добавок piaeiib а-токоферолу швидко знижуеться (протягом 2-3 тижтв) практично до початкового ф!з1олопчного р>вня.

10. Збагачення оргашзму курей-несучок си-токоферолом спричиняе в1ропдне (в 8,7 рази) знижешш штенсивнот утворення МДА у м'язах, зб!льшення штенсивносп окислювального фосфорилювання в м!тохондр1ях печюки, тод! як при виключенш в1там!ну Е !з ращону ефектившсть цього процесу знижуетъся на 14%. Аналогична динамика змш в!дзначена також для активноси ферменэтв циклу Кребса.

11. Встановлена шдвищена штенсившсть обмшу а-токоферолу у шдиченят раниьоха гику в поршнянш з курчатами.

12. Використання розроблено"! в1тамшно! п1дкормки для швшв батьгавського стада м'ясних курей у другш половин! продуктивного перюду шдвнщуе загшднетсть яець на 3,6% 1 вив'д курчат 4,2%.

13. Введения 100 г/т вггамюу Е в рацюн курчат-бройлер1в протягом осташах 2-х тижтв вирощування сприяе в1ропдному (в 4,6 рази) зниженшо р!вня МДА в 1х м'язах 1 п1двшценшо якост11х м'яса.

Пропозицн для вирсбництва

Зпдно резул!»тат1в дослдджень I апробацп '¡х в умовах ряду птахофабрик кршни пропонуються так! рекомендаца для виробництва:

1. Контроль в!тамшного годування игищ доц!льно здшснювати з використанням розроблених експрес-метод1в анамзу вп-амппв А, Е, Д,, К! 1 каротино!д!в (А.с. № 1374126, 1670602, 1721505, 1723518, 1799540 1 патента Украши № 11436, 11700, 11781).

2. 3 метою тдвищення несучосп курей та шкубацшних якостей яець в рацюн несучок необх1дно вводите мжрогранульований препарат в1там1ну К( в к1лькост! 4 г/т корма.

3. Для контролю я каст! добового молодняка сл!д використовувати розроблений споаб визначення сумарних запас!в а-токоферолу в печшц! (400 мкг 1 вище курчат ввдюсягь до 1-1 категорн, при сумарних запасах 150400 - до 2-1 категорц)( А.с. № 1799540).

4. Для п1двищення Е-вггамшно1 забезпеченосп 1 виводу гусят, а також для вщпвнювання 1х виводу 1з яець, р!зних по маа, необхздно в перш! 36 годин шкубацп використовувати розпр1в яець при температур! 39,5"С.

5. Для п!двшцення В'1дтворних якостей твгав батыйвського стада рекомендусться згодовувати 1м розроблену вггамшну тдкормку такого складу: втамшу Е -2 мг/гол.; впвмшу С - 6 мг/гол.; вггампху К] - 0,3 мг/гол.; вгамшу А - 400 Ю/гол. П!дкормку готують на основ! комб!корму 1 згодовують швш£м, починаючи з 270-300-денного вжу ! до к!нця племшного використання в шлькост! 40 г/гол./добу.

СПИСОК РОБ1Т, ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11

Моногрзфп

1. Ионов И.А., Карташов H.H., Сурай П.Ф., Чечеткин A.B., Сахацкнй Н,И. Витамины группы К. Структура, свойства, биологические функции,-Харьков, 1997.- 389 с.

2. Сурай П.Ф., Ионов И,А.., Сахацкий Н.И., Ярошенко Ф.А. Витамин Е и качество мяса. - Харьков. 1994,- 264 с.

3. Вальдман А.Р., Сурай П.Ф., Ионов И.А., Сахацкий Н.И. Витамины в питании животных (Метаболизм и потребность). - Харьков, 1993.- 423 с.

Статп

1. Ионов И.А. Усвоение витамина Е из различных компонентов комбикормов и масляного препарата а-токоферилацетата // Bichuk arpapnoi науки. - 1997,- № 8,- С.30-32.

2. Ионов И.А. Обогащение яиц и мяса птицы витамином Е // Bicuiix аграрно! науки. - 1997,- № 10,- С.48-51.

3. Ионов И.А. Витамины Е и С, как компоненты антиоксидантной системы эмбрионов птиц и млекопитающих // Укра'шський бюх1м1чний журнал. - 1997. - № 5.- С.

4. Iohob I.A. Новий спос!б оцшки якостх добового молодняку курей // Тваринництво Украши.- 1997,- № 11. - С.13-14.

5. Ионов И.А. Сравнительная характеристика действия природных ан-тиоксидантов и сантохина на перекисное окисление липидов мяса птицы // В)сник: Проблем! зоо1нженерй' та ветеринарно! медицини. - Харгав.-1997,- Вип.2(2б). - С,102-104.

6. Ионов H.A. Функциональная роль витаминов Е и С, как элементов антиоксидантной системы птиц в эмбриогенезе и раннем онтогенезе // Птах]'вницттзо. М1жщдомчий тематичний науковий зШрник,- 1997.- Вип.47,-С.38-47.

7. Ионов И.А. Использование витамина Kj в птицеводстве // Птахдвництво. М1жв1домчий тематичний науковий зб1рник.- 1997.- Вип.47.-С.32-38.

8. Ионов И.А., Стефанович А.Н., Сурай П.Ф., Жедек М,С. Методические рекомендации по определению витамина К, в растительном материале.- ЮО ВАСХНИЛ, УНИИП,- Харьков, 1986.- 18 с.

9. Сурай П.Ф., Ионов И.А. Биохимические методы контроля метаболизма в органах и тканях птиц и их витаминной обеспеченности. Харьков, 1990.- 137 с,

10. Сурай П.Ф., Ионов И.А, Методы анализа кормов и продуктов птицеводства // Харьков, 1989.- 95 с.

11. Ионов И.А., Стефанович А.Н. Дыхание и окислительное фосфори-лирование митохондрий печени при обогащении их рациона витамином Е // Научно-техн.бюллетень /УНИИП.- Харьков,- 198?.- Вып.';.2,- С.23-26.

12. Чечеткин А.В., Ионов И.А Накопление витаминов в организме кур и окислительные процессы в митохондриях печени в зависимости от уровня филлохинона в рационе // Доклады ВАСХНИА.- 1988.- N2 2.- С.34-36.

13. Сурай П.Ф., Ионов И.А., Бондаренко Ю.В. Содержание каротшюи-дов и витамина А в желтке яиц сельскохозяйственной птицы // Научно-технический бюллетень / ИП УААН.- Харьков, 1992.- № 33. -С.28.

Ааторсью свщоцтва

1. Патент № 11436 Украши, в 01 N 33/02 Способ якдсного визначення вггамшу А / Сурай П.Ф., 1онов 1.А., Рошаль О.Д.- Опубл.25.12.1996.- Бюл. № 4.

2. Патент № 11780 Украши, С 01 N 30/00 Споаб визначення в1тамшу Д2 та Дз / Сурай П.Ф., 1онов 1.А., Жедек М.С.- Опубл.25.12.1996,- Бюл. № 4.

3. Патент № 11781 Украши, С 01 N 30/94 Спос1б визначення вггамшу К, в трав'яному борошш / 1онов 1.А., Сурай П.Ф„ Рошаль О.Д.-Опубл.25.12.1996.- Бюл. № 4.

4. Ас. 1374126 СССР, МКИ С 01 N 30/90. Способ хроматографическо-го определения витамина А в смесях веществ / Сурай П.Ф., Ионов И.А.-Опубл. 15.02.1988,- Бюл, № 6,- С.32.

5. А.с. 1670602 СССР, МКИ С 01 N 30/00. Способ определения концентрации витамина А / Коршунова М.И., Ионов И.А , Сурай П.Ф., Банков Ю.А,- Опубл. 15.05.1991.- Бюл. N2 30.-С.32.

6. А.с. 1721505 СССР, МКИ С 01 N 33/00. Способ определения количества каротиноидоз в яичном желтке / Сурай П.Ф., Ионов И.А., Рошаль А.Д.- Опубл. 15,04.1992,- Бюл. № 11.

7. А.с. 1723518 СССР, МКИ С 01 N 31/18. Способ одновременного определения витамина А и каротиноидов / Рошаль А.Д., Сурай П.Ф., Ионов И.А., Коршунова М.И., Мухленов А.Г. - Опубл. 30.03.1992.- Бюл. № 12.

8. А.с. 1799540 СССР, МКИ А 01 К 43/00. Способ оценки суточного молодняка с-х птиц / Сурай П.Ф., Ионов И.А. Ребров Н.Н., Лысенко С.Н. Сидоренко В.А., Назаров В.Г., Панченко Т.М,, Ярошенко Ф.А. Репухов Б.В. - Опубл. 07.03.1993.- Бюл. № 9.

Тези конференшй та симпоз!ум|в

1. Ионов И. А. Витамин К, (филлохинон) // Вторая научно-практическая конференция с международным участием "Проблемы промышленного птицеводства производства яиц. МДУ им. Ф.Ж.Кюри",- Варна, 1988.- С.40-41.

2. Ionov I.A., Surai P.F. Oxidative phosphorylation in testes mitochondria of cock, turkey, goose and drake // 9th International Symposium. Sniolenice. «Current problems of avian genetics». 1991.- P. 78-80.

3. Ionov LA, Effect of vitamin К in oxidative phoshprylation of hen lever mitochondria // V Naukowe Mlodziezowe sympozium drobiarskie, Szczecin-Wiselka.- 1989.- S.52.

4. Ionov I.A. The effect of age on oxidative phoshorylation in liver mithohondria from hens // III Polish-Chechoslovakian symposium on avian physiology (22nd International Conference on Poultry Physiology). Krakov, 1989.- P.46.

5. Ионов И.А., Сурай П.Ф. Определение ретинола в печени птиц методом ВЭЖХ // Прикладные аспекты микроколоночной жидкостной хроматографии. Минск, 1990,- С, 14-15.

6. Ionov I.A., Surai P.F. The levels of vitamin С and E in tissues of embryos and adult hens // Vlth international symposium of young poultry scientists. Wroclaw-Kobyla Gora, 1991,- P.48.

7. Iohob LA., Сурай П.Ф., Кучмктов B.O. Вггамшна забезпечешстъ ембрюшв r/сей при шкубацп // Украшська конференция молодих учених та acnipaHTiB з питань птах1вництва. Харьков, 1992.- С.21-22

8. Iohob I.A., Сурай П.Ф., Кучмютов B.O. Вмют вггамппв A i Е в почину гусей в ембр1огенез1 та ранньому BiKy // Украшська конференция молодих учених та acnipaHTiB з питань птах^вництва. Харьков, 1992,- С.24-25.

9. Surai P.F., Ionov I.A. Some biochemical aspects of hypervitaminosis E in hens // XIX World's Poultry Congress. Amsterdam, 1992,- V.I.- P. 578-581.

10. Surai P.F., Ionov I. A., Sakhatsky N.I., Kuklenko T.V. Vitamins A and E content in poultry meat and its quality // 11th European Symposium on the Quality of Poultry Meat. - Tours, France, 1993.- P.455-460.

11. Ionov I.A., Surai P. 81. Natural antioxidants in developing chick embryo // Vllth International symposium of young poultry scientists. Radzikow, 1992. -P.23.

12. Ionov I.A., Surai P. Some aspects of oxidative processes in poultry tissues // Vllth International symposium of young poultry scientists. Radzikow, 1992. - P.9.

13. Ionov I.A., Surai P.F., Sakhatsky N.I. Vitamin E in developing embryo liver of goose and duck // 10th International Symposium on Current Problems in Avian Genetics.- Nitra, Slovakia., 1993. - P.42 .

14. Ионов И.А., Сурай П.Ф. .Активность дегидрогеназ цикла Кребса в печени молодняка птицы в связи с уровнем альфа-токоферилацетата в рационе // 1-я научная конференция по птицеводству. Харьков, 1993,- С.51-53.

15. Ионоз И.А., Сурай П.Ф., Кучмистова Е.Ф., Литвиненко А.М. Обеспеченность витамином Е цыплят и индюшат в первые дни жизни в зависимости от дозы препарата // 1 научная конференция по птицеводству, Харьков, 1S93.- С,53-55.

16. Ионов И.А„ Сурай П.Ф. Сравнительная оценка А- и Е-витаминной обеспеченности яиц и молодняка птиц различных видов // 1 научная конференция по птицеводству. Харьков, 1993.- С.56-57.

17. Ionov I., Surai P. Vitamin E concentration in the liver of turkey poults depending on their feeding // 5th Conference Far East and South Pacific Fedeation WPSA.- Seul, Korea, 1993,- P. 163.

18. ïonov I., Surai P., Kuklenko T., Yaroshenko F. Effect of vitamin A on energetic metabolism in the hen liver // VHIth International Symposium of young Poultry Scientists.- Bydgoszcz, 1994.- P.27-28.

19. ïonov I., Yaroshenko F., Buzhin A., Kutz Ye., Surai P. Broiler meat stabilization by vitamin E // VHIth International Symposium of young Poultry Scientists.- Bydgoszcz, 1994,- P. 165-166.

20. Ionov I., Surai P. The development and vitamin E status of goose embryo depending on incubation temperature // 9th European Poultry Conference, Glasgow UK, 1994.- V. I.- P. 403-404.

21. Ionov I., Surai P. Vitamin E availability from grains for laying hens // 9th European Poultry Conference, Glasgow UK, 1994.- V. I.- P. 505-506.

22. Surai P., Ionov I. Vitamin E in the liver of developing avian embryos // Journal fur ornithologie.- 1994,- Band 135, Sonderheft.- S.85.

23. Ionov I., Surai P., Sakhatsky N. Vitamin A and E content in avian egg yolk // Journal fur ornithologie.- 1994.- Band 135, Sonderheft.- S.102.

24. Ионов И.А., Сурай П.Ф. Усвоение витамина Е из различных кормовых источников // II-ая конференция балтийский стран по птицеводству. Вильнюс, 1994.- С. 47-48.

25. Iohob I.A., Костюк I.O., Манейло М.Г., Волощенко М.В. Вггамш E у рацюнах курей-несучок та його вплив на бюенергетичш ироцеси у MÎTOXoHApjiix печшки // XIII Укра'шська конферешуя молодих вченнх з птаивиицтпа. Борки, 1994,- С.36-37.

26. Iokob I.A., Сурай П.Ф., Полякова Л.Л., Стефанович О.М. Регулящя перекисного окисления лнидгв м'яса птиц! виамшом Е // Всеукрашська конференцш з фхзюлогц i 6ioxiMiï. Львш, 1994,- С.68.

27. Ионов И.А., Сурай П.Ф., Ярошенко Ф.А., Костюк И.А, Динамика всасывания витаминов Ей Ав кровь цыплят при однократном оральном введении мясляных препаратов // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 140-летию со дня рождения профессора Кулешова П.Н.- Харьков, 1995,- С.89.

28. Ionov I., Surai Р, Polyakova L., Stefanivich A. Chicken meat stabilization by natural and synthetic antioxidants // IXt.h Intematioonal Simposium of young poultry scientists. Siedlce, 1995,- P.20.

29. Ионов И.А., Костюк И.А., Чечеткин A.B. Показатели тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования в печени цыплят при применении 10-кратной дозы альфа-токоферола // И Украинская конференция по птицеводству. Борки, 1996 г. - С.51.

30. Ионов И.А., Сурай П.Ф. Е-витаминный статус организма различных видов сельскохозяйственной птицы // II Украинская конференция по птицеводству. Борки, 1996 г. - С.52.

(оков I. А. Ф13юлог1чний статус птиш в смбр!огенез1 та постнаталь-¡ому онтогенез! а залежност! вщи А-, Е- та К-в1там1нноТ забозпеченостК-

'укопис.

Дисертаздя на здобуття паукового ступени доктора :ш>ськогосподарських наук за спефальшстю 03.00,13 - ф!:иолопя людшш 1 варин. - 1нститут тваринництва УААН, Харгав, 1997.

Викладений теоретичний 1 практичний матер1ал по вивченню впливу V, Е та К-в1тамшно1 забезнеченосп птиид на засвоення, накопичення 1 >бмш вггамппв в оргашзм!, функцюнування антиоксидантно! системи, ак-'ивтсть ферменпв циклу Кребса, реакцш тканинного дихання та окис-^ювального фосфорилювання в м)'тохондр!ях печшки. Вивчена потреба сурей-несучок у вггампи К! та розроблеш норми його впровадження у эацюн птиц). Визначеш ф1з1олопчн1 особливостг переносу а-токоферолу у ^анцюзк корм —> кров та печшка курей-несучок —> яечяий жовток —» змбрюнальна печшка курчат, 1 на цш п!дстав1 розроблено новий метод зцшхи якост1 добового молодняка. Показан! видов! вадмганост! у засвоешй зиампгу Е курчатами та шдиченятами.

Описаш ф!зюлопчт, б!ох!м!чт та морфолопчш змши в оргашзм! ку-□ей при використант шдвшцених доз жиророзчиних вггамшв у !х рацюш. На п!дстав! одсржаннх закономерностей фхзюлопчно! Д11 жиро-розчинних вггамнпв в оргатзм1 птшп розроблений оптимальний склад в!там!нно! п1дкормки для швшв, яка сприяе шдшпценшо хх в!дтворних яко-стей.

Кпючов1 слова: в!тамши А, Е, К, С, каротнно!ди, ферменти, тканшше дихання, ембрюни, кури.

Ионов И.А. Физиологический статус птицы в эмбриогенезе и постна-тальном онтогенезе в зависимости от ее А-, Е- и К-оитамнниой обеспеченности. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Институт животноводства УААН, Харьков, 1997.

Изложен теоретический и практический материал по изучению влияния А, Е и К-витаминной обеспеченности птицы на усвоение, накопление и обмен витаминов в организме, функционирование антиоксидантной системы, активность ферментов цикла Кребса, реакций тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования в митохондриях печени. Изучена потребность кур-несушек в витамине К и разработаны нормы его ввода в рацион птицы. Определены физиологические особенности переноса а-токоферола в цепи: корм кровь и печень кур-несушек яичный желток —> эмбриональная печень цыплят и на этом основании разработан новый способ оценки качества суточного молодняка. Показаны видовые отличия в усвоении витамина Е цыплятами и индюшатами.

Описаны физиологические, биохимические и морфологические изменения в организме кур при использовании повышенных доз жирорастворимых витаминов в их рационе. На основании полученных закономерностей физиологического действия жирорастворимых витаминов в организме

птиц разработан оптимальный состав витаминной подкормки для петухов, способствующей повышению их воспроизводительных качеств.

Ключевые слова: витамины А, Е, К, С, каротиноиды, ферменты, тканевое дыхание, эмбрионы, куры.

ionov !.А, Physiological status of poultry during embryogenosis and postnatal ontogenesis depending on vitamins A, E and К supplementation. -Manuskript.

A dissertation for the degree of doctor agricultural sciences in speciality 03.00.13 - human and animal physiology. - The Institute of Animal Breeding of the UAAS. Kharkiv, 1997.

Theoretical and practical materials concerning the effects of vitamins A, E and К in the poultry diet on their assimilation, accumulation and metabolism in the organism are presented. The effects of fat-soluble vitamins on the development of the antioxidant system, activities of Krebs cycle enzymes, respiration and oxidative phosphorylation in the liver mitochondria are shown. The chick requirement in vitamin К is studied and the physiological doses of its inclusion into the diet are developed. The physiological features of u-tocopherol transfer in the chain: feed - hen blood and liver - egg yolk - chick embryonic liver are elucidated and new methods of chicken quality evaluation are developed. Species-specific features of vitamin E assimilation in turkey and chicken are found.

The physiological, biochemical and hystological changes in the chickens as a result of the inclusion of high doses of fat-soluble vitamins into their diet are shown. Using the results obtained as a theoretical base the optimal composition of a vitamin supplement for cockerels is developed which stimulates their reproductive performances.

Key words: vitamin A, E, К, C, carotenoids, enzymes, oxidative phosphorilation, embryon, hen.