Бесплатный автореферат и диссертация по биологии на тему

Физиологичекий ответ организма собак при разных способах антигенного раздражения

ВАК РФ 03.00.13, Физиология

Автореферат диссертации по теме "Физиологичекий ответ организма собак при разных способах антигенного раздражения"

ЛЬШВСЬКА АКАДЕМШ ВЕТЕРИНАРНО! МЕДИЦИН» ¡м.С.3. ГЖИЦЬКОГО

Г 5 ОД

' а июп та

КЛАДНИЦЬКА ЛАРИСА ВОЛОДИМИР13НА

УДК 536:612.014.3

Ф1310Л0ПЧНА ВГДПОВЩЬ ОРГАШЗМУ СОБАК ЗА Р13Ш1Х СПОСОБЮ АНТИГЕННОГО ПОДРАЗИЕ1ШЯ

03.00.13 - Ф1310Л0ПЯ ЛЮДИНИI ТВ АРИН

Автореферат

дисерташТ на здобуття паукового ступеця кандидата ветеринарних наук

ЛЬВт-1998 '

Дисертащсю с рукошю

Робота виконана на кафсдр'| нормально! 1 патолопчно! фшолоп? Нашснального аграрного уншерситеч;, м.Ки'ш

Пауковый кершшп:: доктор бюлогЬших наук, професор,

заслуженнй пращвник народно! осьпгн Украши Науменко Володимир Васильевич, Нацтналышй аграрний ушверситет, професор кафсдри нормально! та патолопчно! фшолоп!

Офшшт опоисптн: доктор сетерпнарних паук, доцент Гуфрш Дмнтро Федорович, Лвтська академ1Я патср':':арио1 медицяни ¡меш С.З. Гжицького, доцент кафедри фармакологи 1 пгтофшологп

'доктор бюлопчних наук, старший науковий сшвробпннк, Лященко Петре Сергшович, НаукоБо-дослщний шетнтут фЫологи Кшвського ушверситету ¡мен! Тараса Шевченкг., директор

Пр чина оргашзащя: Дшпропетровський державний аграрний ' ушверситет, • кафедра нормально! 1 патолопчно! фшологи

Захист вщбудеться "У " 199<&оку о /¿_ год. на заедданш

слещалпованоТ вчено! ради Д 35.826.01 у Льв1веькШ академи ветерйна-рно! медицина ¡мен! С.З.Гжицького (29.0010, м. Льв'т-10, вул. Пекарсь-ка, 50, аудиторш № 1)

3 дисертащею можна ознайомитись в б1блютещ Льв1всько!академГ] ьетгринарно! медицини ¡меш С.З.Гжицького (290010, м. Льв'ш-10, вул. ГТекарська, 50)

Автореферат ро^сланий " р.

Зчений секретар спешатовано!вчено! роди,

доцент ' У7 ГолоаачПЛ.

Актуальшсть проблем». Вивчення ф!зюлопчних реакшй оргашзму на антигенне подразнення та пошук способов оптим^зацп i'myhhoï вцдаозда е невщ'емною ланкою в попереджент шфекцШних зьхворювань. Регулюючий вплив нейроендокриннсн системи на 1мунокомпетентш органи вщбуваеться як за допомогою нейропептщцв, цитоюшв, onio'faiB, стеро'1Дних гормон1В та imimx речовин [Blalock J.E., 1989; Абрамов В.В., 1991; Корнева Е.А., Чипенс Г.И., 1991; Чейдо М.А., 1991; Кибяков А.В., 1993; Фокин В.Ф., 1995; Акмаев И.Г., 1996;], так i рефлекторним шляхом . (Гордкнко А.Н., 1958, Здродовский П.Ф., 1961, Монаснков A.M., 1970, Вогралик В.В., 1991, Громихша Н.Ю., 1993, Кориева Е.А., 1993, 1996 та ш.].

IHxipa людини i тварин, яка насамперед взаемодк ъ назколмшшм середовищем, мае рефлексогенш зони, представлен!, в тому чисгл, .великою мльюстю нервових закшчень. Вони сприймають подразнення, ям по аферентних шляхах надходять до центрально? нервовоТ системн (спинальш, стволов), таламЬш, KOpKOBi центри), а зв1дти до оргашп i систем. Cxiflna медицина багато тисяч0л-!ть тому "мт'ргчно ouinwcaia взаемозв'язок ишри та систем i оргашв оргашзму. Прогс тепер щодо Teopiï рефлексотерапм кнуе науково обгрунтована ¡нтерпритащя, котра заснована на сучасшй уяв) про провадну роль нервово'1 системи в нейрогуморалыш регуляци фЫолопчних функций оргашзму [Лувсан Г., 1986, Портнов Ф.Г., 1987 та ¡н.].

Виходячи з вище викладеного, дослдасення фшолопчноТ вщповда органЬму собак при збтьшенш ефектнвносп впливу нервово!" системи на ¡мунокомпетентш органи видаеться нам актуальним.

Мета та завдання досл1дження. Л/етою робота було стимулювання функционального стану ¡мунноТ систсми та оптимЬащя <рЫолопчних мехашзм1В ¡мунноТ В1ДП0В1Д1 организму на антигенне подразнення за введения подразника у бЬлопчно актнвш точки. У в1дпов!дност1 з метою робота були поставлен! таы завдання для доош'дження:

- вивчення показникш клпинного та гуморального ¡муште.у за антигенного подразнення тварин пнутр1шньом'язово:

- вивчення показниюв.клгпшного га гуморального ¡муштету за ¡муи1зац:"| тварин ¡нтракутанно;

- вивчення показникш штинного та гуморального ¡муштету за ¡мушзацн тварин через бюлопчио ain ивш точки;

- вивчення змши гематолопчних показникш за антигенного подразнення тварин разними способами;

о

- пор^вняння та анал)з динамнси розвитку ¡мунно! вщповЩ за рйиих способш ¡мунпацн тварин.

Наукова новизна. Вперше в Укршш здШснено ¡мушзацш тварин через бюлопчно актиаш точки та показано н високу ефектившсть.

Проведено комплексну оц'шку гуморальнш 1 клшшно! ланки ¡мунно! системи собак у процесс введения антигенного подразника р1зннми шляхами, яка включала дикашчне вивчення загальних показшшв кровь зм1ни складу лейкоцитарноТ формули, цитохшмш дослцркення внутршньоштйнноТ активности ферменте, субпопуляцШного складу лшфоцитш 1 визначекня титру антипл у снроватщ кров!.

Практично значения одержаних результатов. Вивчено субпопуляцШний склад л1мфоТдних штин за допомогою мококлоиальккх антипл 1 непрямого ¡муноферментного. методу.

Поршияш функцшналын стана ¡мунно! системи за р'пних шлях1В введения антигенлих подразниюв 1 запропоноват схемн розвитку ¡мунобшлолчиих реакщй организму ' на морфофункшональному, гуморальному та клггинному ршнях. Доведено, що ¡снують специф^чю характеры! ознаки функщонального стану ¡мунно! системи при введенш антигенного подразника у бюлопчно ективш точки пор!вняно з ¡ншими шляхами надходження антигенннх подразниюв в органЬм.

Запропонований комплекс мархер5в, яы засвщчують прр функщональний стан л1мфо!дних кттин.

Розроблений та запропонований спос(б вакцинацн собак через бюлопчно активш точки апробовано та впроваджено в практику робота дшьнично! лкарж ветеринарно! медицини Печерського ! СтарокиТвського райошв м.Киева, а також розплщшшв собак МВС УкраГни. Дослшження засвщчують його доступтсть, простоту виконання та високу ефектившсть.

Апробований для широкого використання ¡муноферментний метод визначення експресп диференщальних антигешв лейкоцит можна використовувати для дослщження функщонального стану ¡мунно! системи, а саме ефективносп ¡мушзаца, стану ¡муштету в диналнш розвитку ршшх захвотовань у тварин.

Матер1али робота використовуються при читанш курсу лекцШ ¡з ф1зюлоги тварин для студент Нащонального аграрного ушверситету.

Особнстий внесок здобувача. Автором самостШно - , з1брано фактичний матер!ал, надано характеристику обстежених груп тварин, визначено антигенний спектр поверхнеаих мембран, проведено щтшмшш доопдження активносп ферментш, визначено титри гуморальних анппгп в

снрсват^ кров1,. теоретично узагальнеш отримаги результата 1 проведено статисткчний анал»з, побудовано висновки роботи.

Аиробяш'я результате дисертацп. Основ>п положения дисерташУ доповцп.яись, обговорювались I схвалет на Перний ВсеукраУнсъкш науково-виробшгнй конференцп ветеринарних патолопв (КиТв, 1996), Мжнародшй ветеринарнш конференцп (Кшв, 1996), наукозпх конфсреншях професорсько-викладаиького складу та асшратчв Нацюнального аграрного ушверсктету (Кшв, 1995- 199?)

Пуб.-икаци. За темою дисертацп надруковано три статп у наукових журналах, що входять до перед!ку наукових видань, в яких можуть публшуватись основш результата дисертацшних робпг, а також чотири науков1 пращ у матер1алах 1 тезах конференцш.

Обсяг та структура диссртацК. Дисерташя аиклздена на 129 сторожах машинописного тексту; складаеться ¡з перюнку умовних скорочень, в ступу, огляду л1тератури, власних дослдакень, матер!ал!в то методов д0сл1джень, обговорення одержанчх результат, висновкш та перелжу л!тературн який мостить 104 роботи вггчизняних 1 118 - шоземних азтор1в; вхлючас 17 таблиць, м'жрофото, рисунки.

Матер!алн I методи дослиження.

Досшдження проведен! на 45 цуценятах-аиалогах породи кавказька в1вчарка, що знаходилися в розплщнику вШськово? частини №3001 МВС Украши в м.Кнсв']. Аналопю проводили за в1ком та походженнмм. У« тварини були вЬьними вщ шфекшйних та швазшних хвороб. Кшшчне спостереження затвариками проводили впрсдовж 35 д'16 теля 'шутзацн ¡з щодобовим вим!рюванням температур» тша, оцшкою м!сцево1 реа^ци' у дшянщ ■ уведення антигену. Враховували загальний стан тварнн, Тх поведшку, апетит, рухом!сть, чутлив)сть до приеднання ¡нтеркурентних захиорювань.

У комплекс обстеження входив також загалышГ: анатз крош, ¡мунолопчш Й цитох!М1чш дослир:;гння. Проби кров! вщбирали до ¡мунЬацп , а також на 7, 14, 21, 28, 35-й дш лкля першо'/ ¡н'екцм закцнн. Визначали загалын показннки крот (загальна пльюсть лейкоцитт, ертроцит'т, тромбоцита, гемоглобшу, склад лейкоцигарноУ формул» при забррвлеш мазкт кров' за ПапенгеГшом). За допомогою штшм'шних реагцШ визначали актившсть виутрииньоклггиннш ферментов - кнслоТ фосфатази (КФ), кислоТ неспециф1чноТ естерази (к'Н£), присутшсть РАБ-поингивних речовии (Глузман Д.Ф., 1978].

Антнгени поверхнезих мембран лЫфоТдиих шитик визмчали непрямим ¡мунолероксидазннм методом [Абраменко 1.В., Глузман Д.Ф.,

1991] за допомогсю моноклоналышх антитш (мхАТ) (табл.1) до диференшювальних антигешв клггинно! поверх .1 («БегхЛес», США).

Титр антител до парвсдарусу назначали в реакщ'Г гальмування гемаглютннацп', титр антитш до «¡русу чуми м'ясо'щних - в реакцп н«йтрал»зицп ( Перадзе Т.В., Халонен П. 1985; Сюрин В.Н.,1989).

Таблица 1

Характеристика спкористаних у робот! мкАТ

МКАТ Антиген Спецнфшшсть

МСА1С37 СВ5 Т-КЛГОШИ

МСА1038 СНА Т-клтши хелпери

МСА1039 СЫ Т-юнтини супресори

МСА1044 НЬА-ОИ В-юптини, активоваш Т-КЛГГИН, моноцити

МСА1041 СБ19 В-клтши

¡■мушзашю проводили високоефективними закцинами втизнякого сиробництва «Альфавак-1» (проти чуми м'ясоУдних) 1 «Альфавак-3» (проти пзрвоЕпрусного ентериту, адсновфусно! шфекцн, в1русного гепатиту м'йсощннх).

Для проведения ¡мушзаца було сформовано три групи. До перш о: входили тварини, яким антигени обох вакцин вводили су купно у дозах по ] мл кожноГ внутршкьом'язово на внутршшх поверхнях стсгон. Через с<м Д10 в аналопчний способ вакцини вводили повторно.

Тваринам. друго'1 групи вакцину "Альфавак Г' уводили штракутанно у коз\ 0,2 мл в бюлопчно активку точку 7(Х1У) 17 (тань-чжунь) в дшянц! четвертого м1жребер'я на переднш серединнш л'ши. Вакцину "Альфавак 3" у доз1 0,2 мл уводили штракутанно у точку Т(ХШ) Н (да-чжуй) на задньому серединному меридкш м1ж сьомим шийним та першим грудним хребцями. Розташування точок визначали за топографЬшими даними, а також за допомогою* автоматичного багатоканального пристрою для пошуку бюлопчннх точок [Лувсан Г., 19К6; Шульга В.О., 1986; Якубов М.Г., 1988; ЬашЬагЛ А., 1989 ]. Вакцинацию повторювали через 7 дт в аналопчний спос'б.

Тваринам третьо') групи ¡мушзацда проводили штракутанно на Енутршнш поверхн'1 стегна в тих самих дозах 1 за ткю ж схемою, як 1 у попередшй груш.За допомогою автоматичного багатоканального пристрою для пошуку бшлопчних точок конторлювали мкце уведення антигенного подразника для виключення нанесення йодразнення у б'юлопчно активт точки.

Результат» дослщжень анадЬуаалн з викоркстшшям методов математичноТ статистики [Закс Л., 1976]. За алгоритмами гвдраховували снбфкове середне арифмстичне значения (М), дисперсно (О), серсдне квадратичне вщношення (.!), стандарт»! помнлки середшх арлфметпчннх (т). ЕЛропднкть р1зниш «¡ж показшпсамн. що доглщжуються, оцшювали за 5%-ного ршня (р<0,05) з застосупанням крнтерпп Ст':одента-Ф1шера. Розрахуикн було пропгдеио на ЕОМ СМ-3, мопа програмування <* ОРТРДН-IV.

Результат» яослщ:г;ел'> та Ух обговореинл Лослшження окремих показнчкш функпюнг.льаого стяну ¡мушюУ сшпеми за »ведения антигенного иодгтникп пнутрппш.оу^язор.о. Загалытй стан тварнн першоУ групп у процес1 ¡мушзащУ був задовшьннй, ллпадмп захворюпэпня на пг,рвов1русш|П витерит, чуму м'ксоУдних. аденомрусну н;фгкшю протягом 1,5 року опостережень не ззфксованэ. Однак окрем! тсзршш п ход! ¡мушзацн ' хпорЬн на нперкурептш захворюпання • дерматит, кон'юиктнвгг. Ступть переб1гу захворюсань був легким. Загалын кл!н'1чн! показннки (температура, пульс, чгстотп дпхальних ру\'1з булл п межах корми).

Загальна кЬыа'сть ернтроттз ! тромбоцитов, р1вепь гемоглобшу 1Стотно не змшювалнсь впродовж спостереження. На 7 день шел? :му1пзаца вияпленнй лейкоцитоз зз рдхунок абсолютного л-1мфоннтозу, поява активованих лшфоштв, еозинопь.ия (табл.2).

Тлб.шп:: 2

Склад форменпх елсментга !:роЫ твярпи псрпюУ групп а прочей

¡!4уи1зацп, (%, MH_.lI, П~15)

День' Паличко- Ссгмснто ЛГмфо- Л1СТ;!1!0- Моиош! Еознио-

до с лиху ЯДерт ядерш Ц11ГП ваш -тн фЬш

пейтроф! иентроф)- лЫфоци

л» Л)! ги

0-й 2,4 + 0,6 52,8 + 0,9 37,6 +2,9 1,6+0,4 3,8 + 0,7 1,8+0.41

7-й 2,2 +0,3 45,0+ 7,02 35,8+7,8 12 4+4,3 4,6 10,8 0 + 0

14-Й 10,0+1,7 72,6 +2,7 9,6 +2.2 2,4 + 0,8 4,8 +0,5 0.6 + 0,2

21-Й 2,0 +0,5 71,4 .+4.0 15,6+3.4 5,4 +0.6 3,4 +0,2 2,2 +0,2

28-й 2,0 та,4 61.4 + ь~сГ 20.0 +3.7 1.4 + 0,3 ' А8+0.5 12.4 ¡2,5

35-н 2,3 ± 0,5 54,7+1.5 35,6+1.5 1,2 +Г 1 4,1 2,1 +0,3 '

На 14-й дени теля ¡мутзацП збшьшення загальноУ .кглькосп лейкоцитт було зумовлено зб;1ьшенням абсолютно!' к^лькоегг! иейтрофмьиих лейкошшв за рахунок еегментоядгрних I палнчкь.мдег.ннч г\ зеувом лей коц.1тзр!'уТ формул . ил ¡во НаШстотнииим е Т1-, то да д?;гь

вщ початку досл1ду було рте збкьшення вшносно! та гбсолютнсГ кшькост! еозиноф!лышх ."йкоцнтш. На 35-й день доииду показники периферичноТ кров! тварин практично нормалЬувались.

Про стан активацп л1мфоТдних клпгин св!дчила активность внутршньоюнтиняих фермента 1 вм!сту РАБ-позитивних речовин. ГПд час проведения ¡мунЬацп збш>шилась вадносна кпью сть кл]тин Ь негативном ! днбузням забарвленням цитоплазми при виявленш активносп КФ, з" явились юнтини з аетившстю фермент)' у форм! зливних гранул. Одночасно зменшилась вадносна илыасть л1мфоцит!в, що перебували у сташ спокою та малн др1бногранулярний характер реакшТ.

Змши активное^ КФ були найсуттев'ииими на 14-й I 21-й дш теля початку ¡мушзацп, що зб1гаеться з появою активованих лкмфошпгш у склад! лейкоцитарноУ формули.

Зм'ша активное^ КНЕ в лшфоцитах у процес! ¡мушзашТ виявлялась насимперед у рЬкому змепшенш кшькост!, клтш ¡з наявшетю одшеТ гранули ферменту та др1бногранулярним характером реакшТ.

Наяшпсть РАБ-позитивних ргчовин у лшфоцитах визначасться в прол!феруючих клпт.нах, на п' шх стгд!ях Тх активгци. Ми виявляли появу 3-10% РАЭ-позитивних кл1тш1 у перифернчнш кров! на 14-28-й день теля початку дослщу.

Важливо вивчити спочатку показники клшшноТ ланки ¡муштету до початку ¡мун1заип (табл.3). В доступшй Л1тератур1 ми не знайшли даних ¡з цього питания, тому провели поршняшш отришних нами даних з аналопчннми показниками у люднни, враховуючи в»к дослижених твзрин.

Таблица 3

Субпопулашйкий склад лшфоцптЬ тварин першо! групп, позитивно pearyiosi клпгиис, {%, М±го, п-15)_

День доел lay CD5 CD4 CD8 CD19 HLA-DR

0-й 63,5 ±2,7 42,2 ±1,7 25,8+1,6 9,8 + 1,3 11,2 ±0,95

7-й 71,6 ±2,1 41,9 ±1.1 36,7+1,5 10,2 + 0,9 26,7 +2,8

14-й 73,6 ± 5,2 45,7 + 3,2 36,8 + 3,5 14,8+2,5 23,5 + 4,1

28-й 6.6,7+3,5 54,5 ± 43 28,7+2,4 25,3 +3,1 12,8 + 3,2

Серед лЫфоГдних клпин переважали Т-Л1мфоцити, кЬтьмсть яких ми ощнювалн за експерескю пан-Т-кл!тинного антигену CD5. який, як вщомо, з'являет^я на стада медулярннх тимощщв i збер1гаеться протягом усього ¡снувчння Т-Л1мф' шг!в периферичноТ кровь Мала частина В-ыптин, як1 вже контактували з антигеном у периферичних органах л^мфопоезу, передуЫм у лшфатичних вузлах, теж може експресуватл CD5 антиген, але в

незначшй «¡лькост!, що не може бути внявлена викорнстаними нами методами. Тому aci CD5-no3imtBHÍ л!мфоцнти (63,5 + 2,7%) м.ч сбгрунтоваио вважани Т-л1мфоцнтамн. (х в'щносна кшьшсть сшвпадала з юльюстю Т-л'шфоцитЬ людини у niai 5-7- poido fBerek С., Ziegner M., 1993].

Серед Т-лЫфошгпв переважали Т-л|'мфоцитн з скспрескю антигену CD4 (42,2 + 1,7%), функшя яких насамперед полягас у допомоз! В-клтшам в реал'пацн в'шпоп'ш! на антиген. CD4 лшфоцити навають 8-л1мфоцитам кореиепторнкй сигнал, який посилюе активашйну його дно, що псредаеться при зв'ячувашп ¡муноглобулинового рецептору В-л1мфоциту розчинною формою антигену [Varela F.J., Countiriho A., Dupire В., 1988]. Кшьк!сть Т-л!мфоцит1в з експрескю антигену CD8 була значно меишою (25,8 + 1,6%). Серед остзншх присутн» як цитотоксичш Т-лЫфоцггги, як-i безпосередньо впливають tía кл'1тнни, уражеш nipyccM, так i cynpecopni Т-штини. ям пригшчують функцюнальну актившсть B-ioiíthíi на ni3nix стад1ях ¡муногенезу, FlorpiCno зазначити, що на сучасному p¡BH¡ можлисо провести диференш'ювання цих двох numsnia за допомогою инкористання клтшного сортсру i одночасно двох мскоклональиих антитГл, позначених P¡3hhmh типами флуорохром1в, до ршшх антиген)» поверхневоТ мембрани. Але ми не мали змсги вихорнстатп тзке обладиаикя. Сшвшдношснкя CD4/CD8 становило в середньому 1,63 + 0,03. Це дето ишкче, шж аналопчннй показник у людшш шдповщного oiîcy (1,9 з поливаниями 1,5 -2,9).

Кшьюсть В-лшфоштз, яку ми визначали за експрескю паи-В-юнтинного антигену CD19, в периферичнш крогп не переплшувала 15% (п середньому склада 9,8 + 1,3%). ЕкспреЫя цьо1^. антигену не притамшша шшим типам кл'иин.

На гпдстав1 одкочасного визначення експресн снтигежв CD 19 i HLA-DR ми мали змогу ошнити не пльки киькгсть В-клшш, иле й кшьшсть актипованнх В-Л|'мфоцит(в, HLA-DR антиген можна вияшпи на nck В-л'|мфоцитах, моноцитах i на Т-л'шфоцитах, як! знаходягься у еташ аю iinaniï. Моноцнти з легастю вшрпняються в1д л!мфо|дн;|х клгпш ja цитоморфолопчними озиаклми, оскиьки ми визначали експресно атшешп ¡мунопероксидазним методом i результата реакц'п врзховумли п'|д евклооптичним MÍKpOCKOIlOM. У HeiMyili'jOBalillX тварнн КПЬК1СТЬ CDI9+ i HLA-DR+ л1мфоцит)'в практично ствпада.т, ш" сшдчить r:po вщеутшеть у них активованих л!мфотгпв Т-кл'пштш ланки ¡муштеГу.

Як видно з даних табл. 3, на 7-й день теля ¡муштц"/ шдшпаилась мльккть активованих Т-шмфоцитш, то експресують HLA-DR алтпгени, та

СЭ8+ лшфоцитт - найГшов!ршше цитотокснчних Т-л!мфоцитш ефекторт, то знишують клтши-носн чужор'.дноТ шформаци. За рахунок останшх стввшношення С04/СЦ8 клтш зменшусться в середньому в1д 1,63 до 1,24. Цей стан активацп ¡мунно'! система майже в!дсутшй на 14-й день теля початку ¡мушзацн. Збшыцення «¡лькосл СЭ19 - позитивннх В-кл1тин (в середньому на 45-57% поршнянно з передним станом) вибувасться на 28-й день. У л ж сам! терм ¡ни серед Т-лшфоцит периферично'! кров1 переважають С04+ Т-л1мфоцити хелпери ¡ндуктори. Це призводить до зростання ¡ндексу С04/СЙ8, який становить 1,89+2,07. Оид зазначити, що ие эб1гасться з1 збЬьшенням юлькосп еозинофшв у склад! лейкоцнтарноТ формул« тварин.

Гуморальна вшповщь на антигени, що вводились була високою: максимальный титр для "Лльфавак 3" встаиовлений на 14-й день — 6,0 — 8,0; який знижувався на 28-й день -- 4,0 - 6,0, а потЫ на 35-й день (3,0 -4,0). Аналогичною була тенденшя щодо титр1в антип'л проти чумн м'ясоТдних (вакцина "Альфавак 1"). Най!стотн!шу гуморальну вщловЦь виявили на 14-й день (4,0 -- 5,0), з подальшим зниженням на 28-й день (3,0 -- 4,0) I 35-й день доел¡джепня (2,0-3,0).

Отже, при ¡мушзацн у тварин першоУ фупи виявлена ефективна ¡мунна в!дпов!дь як гуморальна, так I на юнтинному р!вш. Водночас виявлене значне тдвищення кшькост! СБ8+ цитотоксичних лшфошшв на першому еташ I наступна активашя Т-хелперт I еозинофшв можуть призводити у тварин до активацп хротчиих 1 приеднання ¡нтеркурентних захворювань, розвитку алерпчних реакшй та загострення хрошчних хвороб з наявшетю алерпчного компоненту. Це спонукало нас до розробки таких схем ¡мушзацн, за якнх досягнення ефективноТ ¡мунно? в1дпов1д1 супроводжувалося б менш ¡стотними змшами у склад! формених елемент кров|' та меншою частотою розвитку поб^чних реакций.

Досл'шження окпемих показниюв функш'онального стану ¡мунно)" системи за ¡мушзашУ тварин ¡нтракутанно в бюлопчно активт точки (КАТ). 1мушзац1я проходила без ускладнень, поствакцинальннй ¡муштет буа спйкий. Жодного випадку розвитку ¡нфекшйних захворювань або приеднання ¡нтеркурентних шфекшй не спостер1гали.

3 боку гематолопчних показниюв виявили так) ж сам! змши, як I в тварин першо'Г групи, але ступшь Ух прояву був значно нижчим (табл.4).

У тварин другоУ групи ми не встановили фази початкового Л1мфоцитозу на 7-й день теля початку ¡мушзацн, а незначне пшвищення загальноТ кшькосп лейкоцит було эумовлено нейтрофшьнимн сегментоядерними лейкоцитами. До того ж к!льмсть паличкоядерних

гранулоцит не тдсищувалась. Активащя лшфоТдних юптин за цитоморфолопчнимн ознакамн була незначною- 10-14% актизованих хл'1тин в'[д загальноТ кшькост! л!мфоштв, але збер!галась достатньо довго — до 35-го дня спостереження. Етя"у еозинопенп не було, еозинофпю на 28-й день теля ¡мутзаци була меншою, шж у тварин першо'1 групп.

ГИд час дослщження активное^ КФ оиявлено ргзке зменшення вшиосно? К1Лькост1 клггин з одшею фанулою ферменту ! появу клтш ¡з зливним характером реакци вже на 7-й день теля початку ¡мушзацн.

Таблица 4

Склад форм еннх елемент!в кров'| тварин другоТ групп и процес!

¡мун!зац», (%, М+т, н=15)

День дослщу Палнчко-ядерш нейтро-ф8ли Сегменто ядерш нейтро-фши Лимфоцит» Актнво- ваш л1мфо-цити Моно-цнти Еознно- ф!Л11

0-й 2,7 + 0,8 55,7 + 1,6 35,2+1,8 0,7+0,2 4,2 + 0,3 1,5 ±0,1

7-й 2,3 ±0,2 70,4+ 5,1 19,4 ±3,8 3,2 ±0,5 4,1 ±0,4 0,6+0,1

14-й 2,6 + 0,8 71,3 ±5,4 18,8 ±2,7 2,3 + 0,2 3,6 ±0,4 1,4 ±0,3

21-й 1,6+0,4 60,7 +3,1 26,2+4,1 4,3 ±0,9 6,2 ±0,7 1,0 +0,5

28-й 1,9+0,2 58,4 + 2,1 27,1 ±1,9 2,5 ± 0,8 4,8 ±0,8 5,3 ±1,9

35-й 1,8+0,4 57,9 + 1,8 31,0 ±4,4 2,1 ±0,5 4,0 ±0,3 3,2 ±0,6

Ц1 змши лишались сталими до 35-го дня доыиду. Як 1 в тварин першоТ групп, зменшення клтш з О'шею гранулою КФ зб1галося з перюдом Л1мфопенп, а нормалЬашя — з1 збшыпенням абсолютно! к!лькост1 лмфоципв у пернферичшй кровь Актившсть КНЕ в лимфоцитах практично не змшювзлась. За перюд спостереження ми не виявили РАБ-позитив.их клтш.

Оже, менш вираже!« цитоморфолопчш прояви актнвацн л1мфоцнтш у тварин другоУ групп зб1галися з брако. змш активност! КНЕ 1 РАЭ-реакцп.

Показники клпгинноУ ланки ¡муштету у тварин друго1 групп до початку ¡мушзаци не вщрЬнялись в1д тварин першо'1 групп за юльюсними та як1сними показниками. .

У субпопуляшйному склад1 л'кмфоцитт ми встановили на 7-й день ш'сля початку ¡мутзаци зменшення млькосп Т-клггин за рахунок С08+- Т-лшфоцит'т (табл.5).

Це основна вщмштсть В1Д тварин першоТ групи, в яких вщбувалася активащя 'Г-супресорт. На 14-й день значна частина Т-л1мфоттв все ще знаходилась у стагп активацн, про що евщчить велика кш'-кгсть НЬА-ОЯт

КЛ1ТИН пор!вняио з К1ЛЬК1стю СО 19+ В-клггин. Тод! ж кшьюсть НЬА-011+ активоваиих лшфощтв у таарик першоУ групп набувала пераииних значень. На "8-й „-нь доавду, як I в перилй груш, тдвишувалась кшькигть В-л1мфгцит1В (р<0,05), дад1 иастушшо зростання кшькоеп Т-клтш за рахуцок як СШ+, так 1 С08+ лшфошптв. ГПдвтцення к!лькост'1 останшх переважало, тому що стввщнощення СБ4+/С08+ становило 1,64 (1,8/ у тварян першоГ групп).

Таблица 5

СубиопудяцШшш склад Л1мфощтс тварнн другоУ групп, позитивно реагуюч8 клггнни (%, М+ш, п=15) _

День доелиу С05 С04 Сй8 СБ19 НЬА-ОЛ

0-й 64,0 ± 23 43,5+1,5 27,4 ±1,9 113 ± 1Д 13,52+1,1

7-й 82,0 ±1,9 56,3 ±2,5 25,8 + 2,1 11,5 + 1,2 31,2 +3,1

14-й 75,7 ±3,6 49,0 ± 2,7 29,0 ± 2,8 12,1 +13 26,1 + 3,0

28-й 65,0 ± 2,8 45,4 ± 3,5 27,6 ±2,2 16,2 ±1,4 15,0 ±3,3

При англ¡31 показникш гуморальноУ вщповщ! у тварин другоУ групп вияедеш бшьш висога в ус! термши дослщження I 6!льш стнш титри антити до парсов'фуоу 1 до В1русу чуми м'ксоУдних поршняно з тваринами другоУ групп (табл.6).

Таблица б

Титрн антщтл у спроватц1 крон» шушзованих тварин другоУ _ групп ((1ояг, М+т, п=15)_

Дшы доелиу Титрн антнт!л

■ Реакция гальмувашш гемаглютннашУ Реакцш иейтралпацп вирусу чуми м'ясоУдншх

0-й 0 0

7-Й 5,4 + 0,14 3,0 ±0,09

14-й 8,2 + 0,17 4,9 ±0,12

21-й 7,2 ±0,18 4,4 ±0,17

28-11 5,6 + 0,12 4,2 +0,22

35-Ё 4,2 +0,09 3,4 ± 0,20

Огае, при Ыушзац» тварин у бюлопчно активш точки гуморальна шдповьлы на актиген була 6!льш значною пор!вняно з тваринами' першоУ групп ктотно рЬяилися динам!ка та склад лейкоцитарноУ формули, а також субпоауляшйиий склад лшфощтв: уже на 7-й день ¡мушзашУ вия в ил и абсолютку Л1мфопешю. Це явище ми лов'язуемо з г. .рерозподшом

лшфоТдних юмтин в оргатзм! та Ух хомингом до м1сця ¡мобшзацп антигену в шюрь Не встановлено шдвшцення абсолютно!' чи вшносноГ кшькост! цитотоксичиих С08+ Т-л!мфо'1дних клтш, ям функшонують як супресори. Антигенна в1шюв!дь ¡з самого початку була спрямованз не на прямнй неспециф1чний кшнг шфнсованнх клтш, як у тварин, якнм ¡мушзацпо проводили внугршньом'язово, а ''а розвнток специф!чно!' ¡мунноУ вшповцн за Т-хелперним типом з подальшого активац!ею В-лшфощт'в. Для в!дпов!д! ' на запитання чи е зазначеш вище особливост! ¡мунних реакц!й наслшком штракутанно? ¡мунЬ ц'н у б'юлопчно актипш точки, чи штракутанноТ ¡муш'зацп взагал! ми дослшили динам1ку ¡мунолопчной вщповщ! за ¡мушзащУ ¡нтракутанно без зз'язку з вщомими б1олог!чно активними точками. ..

Досл!дження окремих показго-тов функт'бналыюго стану ¡мунно'! системи за ¡мушззшУ тварин ¡нтракутанно. За загалыю клничннмн показниками ¡мушзащя була ефективною. При спосгереженш за тваринами впродовж 1,5 року не виявили будь-яких пролв1В шфекцшннх захпорювань, проти яких проводили ¡мунпашю. Пронес ¡мушзашУ проходив без ускладнень. 1птеркургнтних ззхворювань не встановлено.

Змши лейкоцитарноТ формули значною м1рою нагадували так! тварин другоУ групп, але були менш вираже!«. На 7-й день доелшу виявлено ебсолютну нейтрофшио без зеуву лейкоцитарноУ формули вл!во, л!мфопешю, з поступовою неухильною нормал1зашао в наступи! дк! дослвдження.

Активований стан л!мфощних клтш виялявся на 7 ! 14-й дш доелшу ! зб1гався з перюдом вшносноГ та абсолютно! л!мфопеш!'. Юлыисть активованих клтш у и термши .гановила 12-17 % серед вс!х лшфощтв пор1вняно з 0,5-2 % клтш у ¡нтактних тварин. На вщм'шу вщ тварин друго? групп за такого способу !мун!зацн кшьюсть активованих кл!тин пост лово зменшувалась в подальш! термши дослщження.

Важливо зауважити, що змши активност: л'посомалышх фермент!в КФ ! КНЕ «¡дбувалися на 7 ! 14-й.дш: зменшувалась кшькють л!мфоаит!в з одн!сю гранулою активност! фермента, що характерно для клтш у стан! спокою, з'являлися л!мфоцити з'| здивним характером реакцн. Е!льш вагом!шими були зм!ни активност! КФ, а не КНЕ. На 21-й тз наступи! дш дослщжень цитох1м1чш показники мали тенденц!ю до нормадязцн. РЛЭ-позитивш л'шфоцити ми не виявляли.

В субпопуляшйному склад! л!мфоУдних клтш на 7-й день доелщу зменшувалась кшьюсть Т-юптин за рахунок Т-лшфоцилв хеягкргв в Т-л!мфоцит1в супресор!в, а також В-тмфоцитш. Зазначен! змши збер^пидапь я

на 14-й день досл1ду. Сгпввщношення С04+/С08+ Т-;пмфоц!п:<э в рЬн) термши шсля ¡мумзаш! вардавало в незначних межах (1,77 - 2,01).

Гуморальна в'щпов1дь на антигени, що уводились, у тварин третье! групи була аналогичною. Максимально титри антитш вивляли на 14—21 дш доелIду з наступним '¿х зниженням на 28-й (на 25—35%) 1 35-й (на 45—55%) дш (табл. 7).

Р1вень гуморалыю! вщповщ! у тварин третье! групи ствпадав з таким у першо! групи (р>0,05) 1 був ймов1рно ннжчим, шж у тварин друго! групи (р<0,05).

Отже, перебп- ¡мунолопчних реаыцй у тварин третьо! дослщно! групи за биышетю показник1В зб1гався з таккнмн друго! групи, яким ¡мушзащю проводили ¡нтракутанно у бюлопчьо актива! точки.

Таблица 7

Титра аИТНТ1Л у сироватш крош ¡мушзованих тварин трстьоТ _ групп, (log;. М±ш, п=15)_

Титрн антитш

День Реакц1я гальмування Рсакшя нечтрал1заци

дослщу гемаглютииацп • cipycy чуии м'псоТдшмх

0-й 0 0

7-Й • 4,8 + 0,08 2,4 + 0,01

14-й 7,0 + 0,09 4,6 ±0,08

21-й 6,0+0,04 ■ 3,8 ±0,06

28-ii 4,6 + 0,05 3,6 ±0,08

35-и 3,6+0,0 3 2,6 ±0,01

Це стосуеться динамки змш к!лькост! нейтрофшьних I еозинофшьних гранулощгив, л'шфоцит'т, субпопуляцшного складу Л1мфоштв. Вщмшним був менш виражений 1 менш стабшьний стушнь активацн л!мфоцитш, визначений за цитоморфолопчними, цнтох!м1Чними та ¡мунолопчними ознаками, й в!дповщно менший р1вень гуморально! вшповш. Показники гуморально! вщповда тварин третьо! 1 першо! груп збкалися.

Отже, проведеними дослщжс.шями встановлено, що способ ашнкацп антш сну значно впливае на ефектившеть ¡мушзаци.

Розвиток ¡муиноТ вщповш за внутршньом'язовим введениям антигену, очевидно, проходить за такою схемою: пщ впливом антигенного матер1алу вакцин вщбувасться фагоцитоз антигену, його процесшг та наступна активащя моноципв пернферично! кров), ендотелш судин, ф1бробласт1в м'яких тканин. 1Д1 клшши при активацн е потужним джерелом' секрецп комплексу цитокшв, головт з яких - 1Л-1, Ш-6, чинник некрозу

пучлии. р!чм1 вили ¡нтерферожв. Ми не мали чмоги доЫдити пояпу цнх цитокпмв прямим вймфюваниям Уч кшжосп в ¡мунофгрментному анал1з1, але сулимо про Ух появу у непрямий споиб, ошшоюч.; вплнв на кл!тини-м1шем1. Пи вплнвом иитоюжв у тварин першоТ групп в1дбувала?ь активен;« нсйтрофь11В, яку ми выявляли за -¡бЬьшенням юлькост) нечрших форм нейтроф)лы1их грамулоиилв 1 абсолютною нейтрофЫею у периферичжй кровь Прямою лнк> цитокжш на В-клтши периферичноТ кров), очевидно, зумовлена I поява антит1л в сироватш кров! вже на 14-й день дослшу, коли лльки поч&тась кл1тинна фаза вшповш на антиген.

Це можна пояснити: для актива!»! В-л)мфоцигу потребна присутн'/сть двох костимуляторних сигнал1а. Один з них - зв'язування антигену з ¡муноглобултопнм реиепторним комплексом на пове^рхш' В-л1мфоцита, ¡нший - додаткове зв'язування антигену СЙ40 вшпо'вшним лцандом С040Ь на поверхш активованогоТ-л1мфоциту або бечпосер«дня активашя В-Л1мфоииту специф)чннми иитомнами. У другому випалку на пооерхневнх мембранах безпосередньо активованого В-л1мфоциту зиачно шдвищуеться експреая антигену С040 I В-л!мфоцит отримус змогу взаемод!яти з слабко експресованим С040Ь ли-зндом на мембранах неактизованих Т-юптин 1 отримувати другий костнмуляторний сигнал.

Таким чином, фагоцитозом антигену моноцитами кров: та секрецкю активованими моноцитами специф1чних цитокш!в можна пояснити нейроф1льну реакш'ю та эб1льшення фагоцитарно? активное^ нейтрофшв, активашю цитотоксичних л!мфоиит'|в та В-л'|мфоттз. Саме таи я вита ми 1 .остановили, у тварин першоУ групи. Наступи! етапи ¡мунноУ реакшУ пов'язан/ з актнвацкю Т-лшфоиилв хелперш, яю отримують активацшний сигнал В1Д беспосередньо активованих В-Л1мфоцит1в при зв'язуванш С1)40Ь антигену. При цьому специфино активуються саме хслпери 2 типу [Кетлинский С.А., Калинина Н.М., 1995], що ми I виявнли за непрямими показчиками (збьчьшення кЫькост! еозинофЫв у периферичшй кров1).

Отже, отркмаш результата засвичують про те, шо при антигенному подразнены тварин вакцинами "Альфавак-1" 1 "Альфавак-3" у традншйний споаб (внутршньом'яэово) розвивасться ефективний клпгннний ! гуморальний ¡муштет. Початок ¡мунноУ вщповда та осноош и етапн вибуваютьс* у кровь Водночас виявлеш змши вказують на можливий розвнток у окремих твгрнн (ослаблених; тих, що утрнмуються на неповноижному рашош; мають хрошчш або спадков! хвороби) деяких ускладнень. Так, внсока активтсть С08+ цитотоксичннх лимфоцнпв, ям на перших станах розвитку ¡мунноУ виповЫ ие мають суворого виношення до антигенспецнф1чного клону, може призводити до зктиваци

ы

хрошчннх або приеднання штеркурентних захворюиань. Саме це мн встановнли у скремих тварин першоТ групп. Активац'ш Т-л1мфоцит1в xe.inepiß i созинофьт на другому еташ ¡мунноТ вишовш! в свою чергу може призводити до розвитку алерпчних реакшй та загострення хрошчних хвороб h ннипн'/стю алерпчного компоненту.

Схема, за якою розвивасгься ¡мукна реакшя за ¡муипзцн штракутапно, асщо р1зниться з нааеденою вищс. По-псрше, micuc розвитку ¡мунмо'] pcaKui'i у цьому раз! -- не крое, а безпосередньо mxipa. Тобто ¡мунна вщиовдь ¡з самого початку вшбуваетьгя локально. Про це свщчить перерозподЬ лшфоТдних к.итин в оргажзм! та 'ix xomiüt у м!сце присутноо i антигена' -- в uixipy вже в nepiui дш теля ¡му.шзацн; вшсутшсть статисткчно eiporwioi' ucii грофЬьно!' реакцп i зсуву лейкоцнгарноУ формулн вл!во; брак активацн Т-клггин cynpccopiB.

Антшенпрезентуючимн клптшами в даному випадку здебшьшого с не моноиити, а як oifloMC з лпературних джергл (Clark Е.А., Ledbettei З.А., 1994] wiirHHH Лангерганса, Вони активують Т-глмфоцнти хелпери як псршого, так i другого типу. Шсля зустр1ч1 з антигеном частина актнаованих клтш Лангерганса та активованих Т-л'шфоштв Mirpye в найблнжчий репонарний лшфовузол, де в1дбуваеться реакшя згродкового центру: активацш В-л1мфоцитт (теля озаемодп з антигеном, екслрссоьаним на кгптиш Лангерганса та CD4ÖL антигеном на поверхш акгивованого Тлгпмфоциту) i Yx стимулящя до синтезу i секрецп анптл, шдвищення афшност1 та aßUnocTi ¡муноглобул1н!в внаслщок соматичних ппермуташй.

Отже, при ¡мушзацн тварин безпосередньо й uiuipy основною с саме ¡мунна реакшя в перкферич1';;ч органах ¡муногекезу i менш внражеш загальш чмiни з боку псказшшв кров!. Це робить процес iMyni3aniV бшьш ефектноним, про що свичить використання для ¡нтракутанно-! ¡мушзац1| значно мснших доз антигешв, iiivx потр'16110 для проведения ефективно") внутршньом'язовоТ (мунЬани [Teshima Н., 1991; Нурабаеь Д.А., 1996,].

У тиарим, яких ¡мушзували ¡нтракутанно у бюлопчно активш точки, як ми вважасмо, розвиток ¡мушшх реакшй за багатьма показниками зб'иаася з такими у тварин третьоТ групп (штракутанна ¡мушзашя). Про цс свшчать BiatyriiicTb нейтрофшьно!' реакцп, активацн цитотоксичних клтш, TepMiii розвнтку лшфопеин, динамжа змш загальних показник1В кровь Але на в'|дм'жу si л останшх ¡мушзашя у бюлопчно aKTiiBHi точки призводила до бьтып выражено? i бтьш спйкоГ гуморально? вЬповЫ, про шо свЬачить статистнчннй аналЬ. У спробах пояснити мехашзм цього маслюку ми спирагмось на там розб1жност1 пор!вняно з тиаринами третьо? групп, як

наявшсть спйкоГ активаш! л!мфоиших клггин 1 менше сшввшно :ення С04+/СБ8-1- Т-хелперних 1 Т-супресорних цитотоксичних юнтин, яке спостер1галось на 28-й день. Найбшьш ефективною виявилаоь ¡мушзащя тварии у бюлопчно активш точки.

Про це свадчить насамперед стШка гуморальна вщповда на уведен) антигени, брак загалышх змш в оргашзм'|, брак негативних ¡мунолопчних реакшй (неспецифгша актизашя супресорних клггкн, еознлофЫя). Ми вважаемо, що вплив м!сця ¡мушзацн (бюлопчно активно! точки) мав улсце на найпершому етат ¡мунно! реакш! -- продеа фагоцитозу ! презентацн антигена юнтинами Лангерганса та активаци Т-клтш у мкш уведення антигену. Най!моз1р!ншим е б!льш висока акткващя клггик Лангерганса у бюлопчно активних точках пор!вняно з ¡ишнми дшянкайи цшри. Вщомо, що активоват клтши Лангерганса утримують при С001 Т-л1мфоцити хелпери, виступаючи як центральна юптина розетки, сформовано!, периферично розташозаними лимфоцитами. Актнвоваш клптши Лангерганса краше презентугать антиген 1 шдтримують дальший розвиток ¡мунноТ резки!!. 0кр'|м того, вщомо, що в шк!р1 може вщбуватись 1 безг.ссередля активация В-л1мфоц]Гпз мефагоцитованим антигеном. Цшком иошшео, що цей пронес такс;х вщбуваеться бкьш ефектнвно сама у бюлопчно активних точках, зеажаючи передуем на гуморалышй характер идпозШ на антиген у тварин друго! групп.

висновки

1. ФЫолопчна вщпсзщь оргашзму собак на антигенне подразнення залежить Е1Д функционального стану ¡мунно! системи, який контролюеться центральною нервною системою 1 мае своТ ссобливосгп реагуаання в зале::шост1 тд шляху нанесення подразнення.

2. Антигеиш подразнення ор/лпзму в бюлопчно активш точки, пор!вняно 31ншими способами не внкликають порушень показннкт гомеостазу.

3. Характернимн ознаками розвитку ¡мунно! вщповЫ за ¡мушзацн тварии у бюлопчно активш точки е насамперед и юнтишшй характер, присутшсть активованих лжфощта протягом пек! ¡мушзацн, спйкий гуморалышй ¡муштет, незначш змши з боку гематологК..их показшшв, вщеутшеть ускладнень! ¡нтеркурентних захворювань.

4. Введения взкцини у бюлопчно а- ивш точки, поршняно з тра» цШним (внутг 'иньом'язовим) способом ¡мушзаш! тварин, м?' бшьин перевага, оскшьки зменшусться доза вакцини, що вводиться, ! винт : ¡стотний ! набагато сп'йюший. гуморалышй ¡муштет котрий не

еупромоджусгься кегативнмми ¡мунолопчними реакциями у форм! пнерактиваш? шпотоксичних клтш i значноУ еозияофшп.

5. Характерними ознаками розвнтку ¡муиноУ с!дпоз!д'1 при антигенному подразненш собак внутр'шшьом'язовэ с початок Ыдповщ у Kpooi, виражений вплпв на гранулоцнтоз, гктикгщя антотокенчш« клшш i Т-л1мфоттв хелперш ¡з подальшим розвиткьм есзлнснЫл!1.

6. Портняно з штракутаншш способом ¡мушзаци тварин введения антигенного иодразника у бюлопчно гцегквш точки призводить до розвнтку набагато ефектившшо? гумсрадьноУ вщповдо, За показннками клтшного ¡мунпчяу та загальшшп гематолои <ш1ми - обидва способк ¡мушзашУ по-ибш. .

7. Розроблено комплекс показкикю, як! дають змогу оцшюватл функцюнальшш стан лшфо'щних клтш: визначгшш актианосп виугршшъоюптинних фермештв, прпсутшсть PAS-познпшних ргчоилг, експрсс1я IILA-DR антиген'ш.

■ СПИСОК РОЫТ. ОПУБЛ1КОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТЛЦЙ'

1.Кладнишжа Л.В. Деяк1 показники шунного статусу тиарин, ¡м/нпиваннх в:тчизшшими вакцинами "Дльфавак 1" та "Альфапак 3" //BiciüiK aipapiioi" пауки. - 1997. - Xs8. - С.78-81.

2. Науменко В.В., Кладницыса Л.В. Взгемод1я клтш в >:од1 розвнтку ¡мунноУ вшповЫ. //Ветеринарка медицина Укра'ши. - 1997. - N29 - С.10 .

3.11ау.менко В.В., Кладпицька Л.В. Сучссш погляди на взаемоза'язок ¡муаноТ та нейроендокринноУ сш гем //Наукопнй шешш Нацюиапыюго аграрного уншерситоту. - 1997. - Ks2. - С.11-16.

4. Науменко В.В., Кладшшъка • Л.В. 3Mina aicnmuocTi ииутр'ииньокл" иннчх ферментов л1мфоштз в прочее! ¡MyiiijauiV собак с 6io.no чно активш точки // Матер. Перш о)' Всеукра'шськоУ наук.- внробн. конф. вет. натологт. - Кшв - 1996, С.313-314 '

5. Науменко В.В., Кладницька Л.В. Клтнший ¡муштст при р!зш:х способах ¡муш..ашУ собак // Матер, наук. конф. професорсько-викладанького складу "а acnipnimB НАУ. «Сучс.са1 проблеми ветеринарноУ м. Л' чини». - Knie .- 19п7 - С.75-76

С. Кладницька Л.В. Особливосп розвнтку ¡мунноУ в'щповда при ¡мушзаци тварин в б1одолчно активш точки // Матер, наук. конф. профес. рсько-ьш'ладацького складу та асшрантш. «Сучасш проблемн ветеринарноУ медицин«». -КшЪ1997 - С.77-78.

7 Кладш'цька Л.В. развитие иммунного ответа у собак при иммунизации различными способами //Тез. междунар. вет. конф. - Кие.!. -996. - С.27-.8.

Кладницька Л.В. Ф!зюлопчна випол* оргашзму собак за рЬних способ|в антигенного подразнення. - Рукопис.

Дисерташя на здобуття паукового ступеня кандидата ветеринарких наук- за спещальшстю 03.00.13 фЫолопя людшш ! твзрин. - Льв1вськз академш ветеринарно'Г медицини ¡м.С.З.Гжицького, Льв1в, 1993.

Вивчалнсь фЫолопчна вщповщь тварин при р'пних способах • антигенного подразнення.' Антигекнш подразник уводили

внутр'нлньо'язово, штракутанно 1 штракутанно у бшлопчно акгивш точки: Найбтыи ефективнкм виявилось уведеиня антигенного подразнила а бюлопчно акгивш точки, шо -роявлялось у нэйбиьш. високих та стшких титрах гуморальних антител, вщсутно~п порушень пок&знишв гомеостазу, довгофивагий ¡мунолопчнШ пам'.тп без кегативних ¡мунолопчних реакадл у вигляд! пперактиваци С08+ Т-л1мфощпчв супресор!в та значке! еозинофиш. Розроблена схема ¡мушзаци впроваджена в практику робот'и кл!шк ".етеринарно! медицини м.Кисва, розплщншив МВС Укра'йш. Матер1али диеертацШноУ роботи використозуються при викладзнш лехцшного та практичного матер1алу занять нормальноТ та патолопчноУ ф1з10Л0Г11 для студент1в факультету ветеринарноУ медицини НАУ.

Ключоз| слова: фЫолопчна вщповщь, антигенне подразнення, бюлогшно акгивш точки, гомеостаз, ¡мунолопчш реакцп, Т-Л)мфоцити.

Кладницкая Л.В. Физиологический ответ организма собак при разных способах антигенного раздражения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. -Львовская академия ветеринарной медицины им.С.З.Гжицкого, Львов, 1998.

Изучался физиологический ответ животных при разных способах ' антигенного раздражения. Антигенный раздражитель вводили внутримышечно, внутрикожно и внутрикожно в биологически активные точки. Самым эффективным оказалось введение антигенного раздражителя в биологически активные точки, что выражалось в наиболее высоких и стойких титрах гуморальных антител, отсутствии нарушений показателей гомеостаза, долговременной имунологической памяти без негативных имунологических реакций в виде гиперактизации СБ8+ Т-лимфоиитов супрессоров и значительной: эоэинофилии. Разработанная схема иммунизации внедрена в практику работы клиник ветеринарной медицины

г, Киева, питомников МВД Украины. Материалы диссертационной работы используются при чтении курса лекций и практических занятий нормальной и патологической физиологии для студентов факультета ветеринарной медицины.

Ключевые слова: физиологический ответ, антигенное раздражение, биологически активные точки, гомеостаз, иммунологические реакции, Т-лимфоциты.

Kladnitskaya L..V. Phisiological answer of the dogs organism at different methods of antigen irritation. - Manuscript.

Thesis for a candidates degree by speciality 03.00.13 - phisyoigy of human and animals. - Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z.Gzhytskyj, Lviv,l998.

Phisiological answer of the animals at different methods of antigen irritation, was studied. The antipen irritant was entered intramuscular, intracutaneous and intracutaneous into biologically active points. The most effective was the introduction of a vaccine in biologically active points, that expressed in higher and more stable titres of humoral antibodies, absence of breach indices of homeostas, long-term immune memory witnout of negative immunological reactions such as hyperactivation of CD8+ T-lymphocytes supressors and significant eosinophyliya. The developed schedule of immunization is introduced into practice of work of clinics of veterinary medicine of Kiev, breeding centres of Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The materials of the thesis are used for a course of lectures and practical study in normal and pathological physiology for students of faculty of veterinary medicine.

Key words: phisiological answer of irritation, antigen irritant, biologically active points, homeostas, immunological reactions, T-Iymphocytes.